Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Повидон-иод<.>)

Общее количество найденных документов : 5
Показаны документы с 1 по 5

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Boden J. H., Myers M. L., Lee T.
Заглавие : Влияние геля, содержащего лидокаин, на антисептические свойства повидон-иодина
Место публикации : Новое в офтальмологии: Реф.-информ. журн./ ГУ МНТК "Микрохирургия глаза" им. С.Н. Федорова. - 2009. - № 3. - С. 15-16 (Шифр НР24/2009/3)
Предметные рубрики: Лидокаин-- фарм
Гели
Офтальмия-- проф
Повидон-иод
Катаракты экстракция
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жданова Н. О.
Заглавие : Мікробіологічне дослідження вмісту кореневих каналів зубів із хронічним апікальним періодонтитом при використанні розчину повідон-йоду в якості фотосенсибілізатора
Параллельн. заглавия :icrobiologigal research of root canals content with chronic apical periodontinis using povidone-iodine solution as a photosensitizer
Место публикации : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2016. - № 3. - С. 27-30 (Шифр ЗУ17/2016/3)
MeSH-главная: ПЕРИОДОНТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- CHRONIC PERIODONTITIS
ЗУБА КОРЕНЬ -- TOOTH ROOT
ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE
ФОТОСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- PHOTOSENSITIZING AGENTS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Назарчук О. А.
Заглавие : Дослідження протимікробної ефективності сучасних антисептичних засобів на основі декаметоксину та повідону йоду
Параллельн. заглавия :Research of antimicrobial efficacy of modern antiseptic agents based on decamethoxine and povidone-iodine
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 1. - С. 4-10 (Шифр ПУ74/2019/2/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Декаметоксин (амосепт)-- тер прим
MeSH-главная: ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFECTIVE AGENTS
ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- DRUG RESISTANCE
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Аннотация: В умовах широкого наростання резистентності збудників інфекційних ускладнень до протимікробних засобів значну увагу приділяють застосуванню антисептичних засобів. Актуальним залишається дослідження їх протимікробної ефективності для обґрунтування раціонального застосуванняМета – провести порівняльне дослідження протимікробної ефективності лікарських антисептичних засобів декаметоксину та повідону йоду. У дослідженні вивчали протимікробну активність щодо 682 клінічних штамів мікроорганізмів (A. baumannii, S. aureus, P. aeruginosa, Enterococcus spp., E. coli, Enterobacter spp., K. pneumoniae, Proteus spp.), виділених від пацієнтів з інфекційними ускладненнями. Визначали мінімальну інгібуючу та бактерицидну концентрації 1–2–10 % повідону йоду, 0,02 % декаметоксину (декасан); антимікробну ефективність лікарських препаратів оцінювали за індексом активності антисептику загальноприйнятими методами. У дослідженні встановлено високі бактерицидні властивості декасану щодо клінічних штамів S. aureus, Enterococcus spp., E. coli, K. pneumoniae та Enterobacter spp. Доведено переваги протимікробної активності щодо S. aureus, Enterococcus spp. у препарату на основі декаметоксину (декасан; p 0,001). У повідону йоду встановлено виражені протимікробні властивості щодо Enterococcus spp., S. aureus, A. baumannii, бактерій родини Enterobacteriаcеae, P. aeruginosa. Доведено, що при розчиненні препарату знижується протимікробна ефективність 2 % повідону йоду щодо даних збудників інфекції та є недостатньо в 1 % повідону йоду (p 0,001). Таким чином, провідні грампозитивні (золотистий стафілокок, ентерококи) та грамнегативні збудники (ешерихії, клебсієли, ентеробактери, ацинетобактерії, псевдомонади) володіють чутливістю до повідону йоду та вітчизняного препарату на основі декаметоксину 0,02 % (декасан), з вірогідною перевагою антимікробних властивостей останнього щодо всіх грампозитивних та ряду грамнегативних мікроорганізмів (p 0,001).Under conditions of wide increased resistance of pathogens of infectious complications to antimicrobial agents, a considerable attention is paid to the use of antiseptic drugs. The research of their antimicrobial efficacy remains valid for substantiation of the rational use. The purpose was to carry out a comparative study of the antimicrobial efficacy of medicinal antiseptic agents based on decamethoxine and povidone-iodineIn the study there was examined antimicrobial activity of mentioned antiseptics against 682 clinical strains of microorganisms (A. baumannii, S. aureus, P. aeruginosa, Enterococcus spp., E. coli, Enterobacter spp., K. pneumoniae, Proteus spp.), isolated from patients with infectious complications. Minimum inhibitory and bactericidal concentrations of 1–2– 10 % iodine, 0.02 % decamethoxine (decasan) were determined. Antimicrobial efficacy of medicines, based on studied antiseptics was evaluated with the use of an index of antiseptic activity, calculated by means of commonly used methods. The study revealed high bactericidal properties of decasan against clinical strains of S. aureus, Enterococcus spp., E. coli, K. pneumoniae and Enterobacter spp. The advantages of antimicrobial activity of decamethoxine-based antseptis (decasan, p 0.001) were proved. Iodine has expressed antimicrobial properties against Enterococcus spp., S. aureus, A. baumannii, bacteria of the Enterobacteriаcеae family and P. aeruginosa. It is proven that the dissolution of povidone-iodine leads to the reduction of the antimicrobial efficacy of 2 % antiseptic solution. There was found inefficacy of 1 % povidone-iodine against infectious agents (p 0.001). Thus, the leading Gram-positive (S. aureus, Enterococci) and Gram-negative pathogens (Escherichia, Klebsiella, Enterobacteria, Acinetobacteria, Pseudomonas) have a sensitivity to iodine and to domestic preparation based on decamethoxin 0.02 % (decasan), with a definite advantage of the antimicrobial properties of the latter to Gram-positive and some Gram-negative microorganisms (p 0.001)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Нагайчук В. І., Назарчук О. А., Чорнопищук Р. М., Гормаш П. П., Бабіна Ю. М.
Заглавие : Особливості перебігу ранового процесу в гострому періоді опікової хвороби залежно від використаного антисептика
Параллельн. заглавия :Peculiarities of the wound healing process in the acute period of burn disease depending on the antiseptic used
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 14-22 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): декаметоксин
Аннотация: Опікова травма як один з найпоширеніших видів травматизму потребує комплексного підходу до лікування, включаючи хірургічне та консервативне лікування із застосуванням ефективних засобів захисту післяопікових ран. Однією з основних перешкод ранозагоєння є гнійно-інфекційні ускладнення, для профілактики яких широко застосовують антисептикиМета: вивчити мікробіологічні, гістологічні особливості перебігу ранового процесу в гострому періоді опікової хвороби за умов застосування різних антисептиківМатеріали та методи. У дослідженні взяли участь 44 пацієнти з опіками площею ураження 10–20 % поверхні тіла, яких лікували в умовах Клінічного Центру термічної травми та пластичної хірургії НКП “Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова” (2018–2019 рр.). Залежно від антисептикотерапії хворих було розподілено на три групи спостереження. Пацієнтам першої досліджуваної групи (n = 15; середній вік – 48,07 ± 12,05 років) під час перев’язок обробку ранової поверхні проводили 2,0 % повідон-йодом. У другій групі (n = 15; середній вік – 48,53 ± 14,76 років) використовували антисептичний засіб на основі 0,02 % декаметоксину. У пацієнтів групи порівняння (n = 14; середній вік – 47,71 ± 12,39 років) для обробки поверхні ран застосовували розчин 10,0 % NaCl. Проводили мікробіологічну оцінку стану ранової поверхні (3, 7, 14, 21 доба) та гістологічне дослідження одержаних шляхом інцизійної біопсії зразків тканин із дна рани (3, 7, 14 доба) загальновідомими стандартними методами. Результати. При застосуванні антисептичних засобів на основі 2,0 % повідон-йоду та 0,02 % декаметоксину впродовж періоду лікування пацієнтів з опіками до 14 доби встановлено ефективне зменшення кількості умовнопатогенних мікроорганізмів на поверхні ран відповідно до lg (4,8 ± 0,4) та lg (3,06 ± 0,5) КУО/мл, що достовірно було в 1,5 раза менше, ніж при застосуванні 10 % розчину хлориду натрію (p 0,05). При застосуванні декаметоксину на 14 добу, одночасно з ерадикацією умовно-патогенних мікроорганізмів, реєстрували помірну колонізацію ран представниками нормальної мікробіоти шкіри (Corynebacterium spp., S. epidermidis). Гістологічно було встановлено, що при застосуванні 2,0 % повідон-йоду перебіг ранового процесу супроводжувався помітним зменшенням ознак запалення, а також вираженим пригніченням формування грануляційної тканини (10–14 доба). Використання 0,02 % декаметоксину супроводжувалось формуванням грануляційної тканини достатньої зрілості для проведення аутодермопластики, при наявності ознак запальної клітинної реакції з наявністю в поверхневих відділах дна післяопікових ран фібриноїдного шару, з ознаками перманентного утворення у ньому нових гемокапілярів, оточених тонкою аргірофільною сіткою. При використанні гіпертонічного розчину натрію хлориду перед аутодермопластикою грануляційна тканина мала ознаки нерівномірної запальної клітинної інфільтрації. Реєстрували ознаки лейкоцитарно-некротичних змін тканин, фібриноїдно-лейкоцитарні нашарування з фрагментами тканинного детриту, ознаки реваскуляризації грануляційної тканиниДані мікробіологічного дослідження переконливо свідчать про ефективність застосування 0,02 % декаметоксину та 2,0 % повідон-йоду в зменшенні мікробної інфекції колонізації ран порівняно з 10,0 % NaCl. Застосування антисептиків та гіпертонічного розчину натрію хлориду в гострому періоді опікової хвороби забезпечує виражене зменшення гістологічних ознак запалення в рані з помітним позитивним впливом декаметоксину і 10,0 % NaCl на формування грануляцій та їх реваскуляризацію порівняно з повідон-йодом (p 0,001)Burn injury, as one of the most common types of trauma, requires a comprehensive approach to treatment, including surgical and conservative treatment with effective post-burn wound protection. One of the main obstacles to wound healing is purulent-infectious complications, for prevention of which antiseptics are widely usedThe aim is to study the microbiological, histological features of the wound healing course in the acute period of burn disease with the use of various antisepticsMaterials and methods. In the research there were involved 44 patients with burns (burn area 10–20 % of the body surface), treated in the Clinical Center for Thermal Injury and Plastic Surgery of Communal Non-Commercial Enterprise “Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M. I. Pirogov” (2018–2019). Depending on the antiseptic therapy, these patients were divided into three observation groups. Patients in the 1st study group (n = 15; mean age 48.07 ± 12.05 years) were treated with 2.0 % povidone-iodine during dressing. In the 2nd group (n = 15; mean age – 48.53 ± 14.76 years) antiseptic based on 0.02 % decamethoxin was used. In patients of the comparison group (n = 14; mean age – 47.71 ± 12.39 years) a solution of 10.0 % NaCl was administrated for topical wound management. Microbiological assessment of the condition of the wound surface (on 3, 7, 14, 21 days) and histological examination of tissue samples from the bottom of the wound (on 3, 7, 14 days) were carried out by means of standard methods. Results. Under the use of antiseptic agents based on 2.0 % povidone-iodine and 0.02 % decamethoxin during the treatment period in patients with burns up to 14 days, an effective reduction in the number of conditionally pathogenic microorganisms on the wound surface to lg (4.8 ± 0.4) and lg (3.06 ± 0.5) CFU/ml, respectively, was registered and it was significantly 1.5 times lower than that based on 10 % sodium chloride solution (p 0.05). When applying decamethoxin for 14 days at the same time as the eradication of conditionally pathogenic microorganisms, moderate colonization of wounds was registered by representatives of normal skin microbiota (Corynebacterium spp., S. epidermidis). Histologically, there was found that with the use of 2.0 % povidone-iodine, the wound healing course was accompanied by a marked decrease in inflammation signs, as well as a pronounced inhibition of the formation of granulation tissue (10–14 days). The use of 0.02 % decamethoxin was accompanied by the formation of granulation tissue of sufficient maturity for atodermoplasty, in the presence of signs of inflammatory cellular reaction with the presence in the superficial parts of the bottom of the post-burn wounds of the fibrinoid layer, with signs of permanent formation of new hemocapillaries in it, surrounded by a thin argyrophilic mesh. When using a hypertonic sodium chloride solution before autodermoplasty, the granulation tissue had signs of uneven inflammatory cell infiltration. Signs of leukocyte-necrotic tissue changes, fibrinoid-leukocyte layers with fragments of tissue detritus, signs of resuscularization of granulation tissue were recordedMicrobiological data strongly suggest the efficacy of 0.02 % decamethoxin and 2.0 % povidone-iodine in reducing microbial wound colonization infection compared to 10.0 % NaCl. The use of antiseptics and hypertonic sodium chloride solution in the acute period of burn disease provides a marked reduction in histological signs of inflammation in the wound with a noticeable positive effect of decamethoxin and 10.0 % NaCl on the formation of granulations and their revascularization compared with povidone-iodine (p 0.001)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Назарчук О. А., Нагайчук В. І., Назарчук Г. Г., Чорнопищук Р. М.
Заглавие : Мікробіологічне та гістологічне дослідження ефективності застосування антисептичних засобів пролонгованої дії в лікуванні ран пацієнтів з опіками
Место публикации : Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 129-135 (Шифр АУ50/2018/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Декаметоксин (амосепт)-- тер прим
MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
ЛЕКАРСТВА ЗАМЕДЛЕННОГО ДЕЙСТВИЯ -- DELAYED-ACTION PREPARATIONS
ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: В роботі представлені результати дослідження особливостей процесу ранозагоєння та мікробної колонізації ран хворих з важкими опіками (n=61; площа 10-60%) при місцевому застосуванні декасану та антимікробної композиції (АМК) декаметоксину (ДКМ). Порівняльне мікробіологічне дослідження ефективності застосування декасану в обробці ран та подальшим накладанням марлі, імпрегнованої АМК показало раннє зниження кількості мікроорганізмів нижче 105 КУО/мл (7 доба), в порівнянні з традиційною місцевою терапією повідон-йодом та волого-висихаючими пов’язками з цим антисептиком. При застосуванні засобів на основі ДКМ, доведено виражені гістологічні відмінності перебігу ранового процесу в пацієнтів з важкими опіками, що свідчили про ранній початок інтенсивного ранозагоєння та пролонгацію запалення в ранах групи порівняння. При застосуванні декасану і АМК гістологічно встановлено появу ранніх компенсаторно-пристосувальних процесів безпосередньо у тканинах, прилеглих до імплантанта (7 доба – посилення судинної реакції, клітинна інфільтрація; 14 доба – відновлення тканинного кровообігу, початок формування грануляційної тканини та часткове відновлення епітеліального покриву) , через 21 добу – повноцінну регенерацію шкіри з усіма дериватами (площа ран до 30 %) або ознаки серозного запалення (рани більше 31 % поверхні тіла)). При застосуванні повідон-йоду загоєння ран все ще було незавершеним (21 доба)
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)