Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (10)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Предплечья травмы<.>)

Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-33

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Заславський П. С.
Заглавие : Зміна структурно-функціональних характеристик дистальних відділів верхньої кінцівки як показник ефективності програми фізичної терапії та ерготерапії у поранених із наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Changes in the structural and functional characteristics of the distal compartments of the upper extremity as an indicator of the efficiency of the physical therapy and occupational therapy program in the soldiers with gunshot polystructural fracture of
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 49-54 (Шифр АУ50/2023/3)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета: оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії, ерготерапії (кистьової терапії) на параметри структурно-функціональних характеристик дистальних відділів верхньої кінцівки у поранених з наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя у постіммобілізаційному періоді. Методи. Обстежено 49 військовослужбовців з наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя у ранньому постіммобілізаційному періоді. Група порівняння (23 осіб) проходила реабілітацію згідно загальних поліклінічних принципів. Основну групу (26 осіб) склали хворі, які проходили реабілітацію із застосуванням засобів та принципів кистьової терапії (терапевтичні вправи та функціональне тренування для китиці та пальців, передпліччя, плеча, всіх суглобів верхньої кінцівки, вправ на столі «MAPS THERAPY»; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, лікування положенням за допомогою ортезів) тривалістю 2 місяці. Ефективність програми оцінювали за наявністю та ступенем різницею обхватів передпліччя та променево-зап’ясткового суглоба, результатами мануального м’язового тестування, кистьової динамометрії, опитувальником Patient-Rated Wrist Evaluation. Результати. У поранених з наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя у постіммобілізаційному періоді виявлено різницю обхватних розмірів променево-зап’ясткового суглоба та передпліччя, зниження сили м’язів передпліччя та китиці, погіршення їх функціональних здатностей. Після реабілітаційного втручання у всіх обстежених осіб виявлено зменшення різниці обхватних розмірів, збільшились сила китиці та м’язів передпліччя, покращилось функціонування дистальних відділів верхньої кінцівки. За всіма досліджуваними показниками пацієнти обох груп виявили статистично значуще кращий результат у порівнянні із вихідними даними (р0,05), проте особи основної групи показали кращий результат, ніж пацієнти групи порівняння (р0,05). Висновки. Програма кистьової терапії продемонструвала статистично значуще кращий вплив (р0,05) на всі досліджувані показники у порівнянні із поліклінічною реабілітаційною програмою, що підтверджує необхідність застосування у пацієнтів з ушкодженнями верхньої кінцівки спеціалізованих напрямки відновлення, які враховують анатомо-фізіологічні особливості верхньої кінцівки та її роль у здійсненні активностей повсякденного життяPurpose: to evaluate the effectiveness of the developed program of physical therapy, occupational therapy (hand therapy) on the parameters of the structural and functional characteristics of the distal parts of the upper limb in the injured with the consequences of a gunshot polystructural fracture of the bones of the forearm in the post-immobilization period. Methods. 49 servicemen with the consequences of a gunshot polystructural fracture of the bones of the forearm in the early post-immobilization period were examined. The comparison group (23 people) underwent rehabilitation according to general polyclinic principles. The main group (26 people) consisted of patients undergoing rehabilitation using the tools and principles of hand therapy (therapeutic exercises and functional training for the hand and fingers, forearm, shoulder, all joints of the upper limb, exercises on the "MAPS THERAPY" table; massage of the upper limb; kinesiological taping; Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, position treatment with orthoses) lasting 2 months. The effectiveness of the program was assessed by the presence and degree of difference in the girths of the forearm and carpal joint, the results of manual muscle testing, hand dynamometry, and the Patient-Rated Wrist Evaluation questionnaire. The results. In the injured with the consequences of a polystructural fracture of the bones of the forearm in the post-immobilization period, a difference in the girth sizes of the radiocarpal joint and the forearm, a decrease in the strength of the muscles of the forearm and wrist, and a deterioration of their functional abilities were found. After the rehabilitation intervention, a decrease in the difference in girth sizes was found in all examined persons, the strength of the wrist and forearm muscles increased, and the functioning of the distal parts of the upper limb improved. According to all studied parameters, the patients of both groups showed a statistically significantly better result in comparison with the initial data (p0.05), however, the individuals of the main group showed a better result than the patients of the comparison group (p0.05). Conclusions. The hand therapy program demonstrated a statistically significantly better effect (p0.05) on all the studied indicators in comparison with the polyclinic rehabilitation program, which confirms the need for the use in patients with injuries of the upper limb of specialized directions of recovery that take into account the anatomical and physiological features of the upper limb and its role in carrying out activities of daily life
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Lurin I. A., Khomenko I. P., Gumeniuk K. V., Негодуйко В. В., Тертишний С. В., Грінчук М. М., Майданюк В. П., Попова О. М.
Заглавие : Case report of multimodal approach during reconstruction of gunshot defects the soft tissue of the forearm and wrist
Параллельн. заглавия :Мультимодальний підхід при реконструкції вогнепальних дефектів м’яких тканин передпліччя та зап’ястку
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 11/12. - С. 93-95 (Шифр КУ5/2021/88/11/12)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
ЗАПЯСТЬЯ ТРАВМЫ -- WRIST INJURIES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: According to the literature, gunshot extremities wounds are most frequent among combat trauma and affect up to 62.2% of the patients. The total rate of gunshot upper extremities wounds is high too - near of 25-7% [I], in particular during local military conflicts. Provision of effective medical tactics allow to return the serviceman to service and expand the reserve of experienced personnel in Armed Forces. The forearm-hand area has a high functional value. It contains a large number of mobile anatomical elements, the complex strucnire of connective tissue, vascular and nervous structures. In this regard, the treatment of damage to this area is a significant clinical problem that requires a long and hard work. At the same time, active suigical tactics to accelerate the restoration of anatomical - functional integrity of the upper extremity [ 1-9J is necessary, as the complexity and fragility of the anatomical structure cause significant limitation of hand function even due to minor, at first glance, scarring
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мателенок Е. М.
Заглавие : Застарелые вывихи предплечья
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 54-60 (Шифр ОУ4/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
ВЫВИХИ -- DISLOCATIONS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Вывихи, которые остаются невправленными три и более недель, называют устаревшими. На сегодня они встречаются достаточно редко.Цель: изучить вероятные причины возникновения застарелых вывихов предплечья, проанализировать лечебную тактику и результаты лечения. Методы: использованы материалы клинических наблюдений за 5 пациентами с застарелыми вывихами предплечья (2 мужчин, 3 женщины, средний возраст (38 ± 8) лет). Всем больным проведено хирургическое лечение. Результаты: причинами, которые провоцируют возникновение застарелых вывихов, в 2 случаях было нарушение врачебных рекомендаций пациентами, в 3 — недостаточный врачебный контроль, невыполнение контрольной рентгенографии конечности до момента прекращения иммобилизации, отсутствие своевременной коррекции ведения пациента, ложный выбор консервативной тактики лечения при наличии показаний к хирургическому методу. Рассмотрены особенности лечебной тактики в зависимости от характеристик вывихов. Приведены сравнительные данные о функциональных возможностях суставов: амплитуда сгибательных/разгибательных движений до вмешательства составляла 25° ± 6°, после — 108° ± 5°; показатель оценки функции поврежденной конечности пациентов Mayo Elbow Performance Index до вмешательства равен (23 ± 5) баллов, в отдаленном периоде через (17 ± 2) мес. — (81 ± 7) баллов (p 0,001).Выводы: при задних застарелых вывихах открытое вправление предплечья можно выполнять из латерального доступа с восстановлением поврежденных коллатеральных связок, при заднебоковых — целесообразно пользоваться задним доступом, что позволяет осуществить полноценный артролиз, мобилизацию тканей, восстановление связочных структур, а также выполнять невролиз, перемещение локтевого нерва. В условиях сравнительно коротких сроков существования застарелого вывиха предплечья можно обходиться временной фиксацией костных образований сустава одной или двумя спицами, проведенными трансартикулярно, и внешней фиксацией задней гипсовой шиной на срок от 15 до 30 дней с последующей мобилизацией без применения аппаратов внешней фиксации
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г.
Заглавие : Власний досвід лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя
Место публикации : Травма. - Донецк, 2019. - Том 20, N 2. - С. 124-130 (Шифр ТУ3/2019/20/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION
Аннотация: Ушкодження дистальних метаепіфізів кісток передпліччя (ДМЕКП) залишається актуальною медико-соціальною проблемою внаслідок великої кількості (15 % переломів у дорослих) і значного числа ускладнень їх лікування (30 % і понад). Найбільш тяжкі ускладнення (ранні інфекційно-некротичні та пізні порушення регенерації) характерні для технологій відкритої репозиції і накісткового остеосинтезу. Це відбувається через необґрунтоване розширення показань на ті клінічні ситуації (наприклад, масивні внутрішньосуглобові травматичні деструкції), при яких досягнення анатомічної репозиції і надійної фіксації уламків за допомогою пластин і гвинтів видається дуже проблематичним. Для подібних ситуацій методом вибору можуть бути технології позавогнищевої фіксації. Крім того, вимагають уточнення критерії, що розмежовують показання до консервативного і хірургічного лікування. Мета. Шляхом аналізу клінічних результатів лікування 93 пацієнтів з ушкодженнями ДМЕКП об’єктивізувати критерії вибору технологій лікування, за рахунок чого поліпшити його результати. Матеріали та методи. Базою для розробки раціональної тактики лікування ушкоджень ДМЕКП можуть бути критерії нестабільності ушкоджень, на підставі яких із достатньою коректністю можливо розмежувати показання до консервативного та хірургічного лікування. Накістковий остеосинтез, як травматичну і небезпечну щодо ускладнень технологію, слід застосовувати лише в тих випадках, коли інші методики видаються неспроможними (наприклад, при ушкодженнях Бартона). Застосовувати їх слід лише після детального клініко-рентгенологічного аналізу конкретної ситуації, за наявності високого ступеня ймовірності досягнення цілей внутрішньої фіксації. Результати. В результаті застосованих технологій консервативного лікування (35 пацієнтів), зовнішньої фіксації (43 пацієнти) і внутрішньої фіксації (15 пацієнтів) отримано 72 % добрих результатів, 22 % задовільних і 6 % незадовільних (отриманих при консервативному лікуванні). Висновки. Концентрація уваги на класифікаційних ознаках, критеріях нестабільності та індивідуальних особливостях конкретних ушкоджень призвела до значного звуження показань до накісткового остеосинтезу, одночасно підвищивши його результати, що свідчить про обґрунтованість цієї тенденції. Позавогнищевий остеосинтез, що також показав високу ефективність, видається гідною і біологічно виправданою альтернативою занурювальній фіксації. Наявність відчутної кількості негативних результатів консервативного лікування вимагає розширення показань до позавогнищевого остеосинтезу на ті клінічні ситуації, при яких фіксаційний метод виявився неспроможнимForearm distal metaphyseal (FDM) fractures remains an actual medical and social problem due to a large number (15 % of fractures in adults) and a significant number of complications following their treatment (30 % and over). The most severe complications (primarily infections and late regeneration defects) are typical for open reposition technologies and internal fixation. This is due to the unjustified expansion of indications for those clinical situations (for example, massive intra-articular traumatic destruction), in which the anatomical reposition and stabile fixation of fragments using plates and screws are very problematic. For such situations, the external fixation technique can be the method of choice. In addition, the criteria for conservative and surgical treatment are to be specified. The purpose was to objectify the criteria for the treatment techniques, improve the treatment results by analyzing the clinical results of treatment of 93 patients with FDM fractures. Materials and methods. The rational treatment tactics and designating of indications for conservative and surgical treatment can be chosen based of damage instability criteria. Internal osteosynthesis, as traumatic and dangerous in relation to complications technology, should be used only in cases when other techniques seem to be untenable (for example, in case of Barton injuries). They should be used only after a detailed clinical and radiological analysis of a specific situation, in the presence of a high degree of probability of achieving the goals of internal fixation. Results. As a result of the applied technologies of conservative treatment (35 patients), external fixation (43 patients) and internal fixation (15 patients), 72 % of good results were obtained, 22 % were satisfactory and 6 % were unsatisfactory (obtained by conservative treatment). Conclusions. Focusing on classification signs, criteria for instability, and individual characteristics of specific injuries led to a significant reduction in the indications for internal osteosynthesis, while increasing its results. This indicates the validity of this trend. External osteosynthesis, which also showed a high efficiency, seems to be a worthy and biologically justified alternative to internal fixation. The presence of a significant number of negative results of conservative treatment requires an extension of the indications for external osteosynthesis for those clinical situations in which the fixation method was found to be untenable
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ставицький О. Б., Пастернак Д. В., Карпушкін О. В., Лижин О. В., Ямковий І. А.
Заглавие : Наш досвід застосування блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу при лікуванні хворих із переломами кісток передпліччя в умовах Обласної лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполя
Место публикации : Травма. - Донецьк, 2019. - Том 20, N 4. - С. 68-72 (Шифр ТУ3/2019/20/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
Аннотация: Проведено аналiз лiкування 25 хворих із діафізарними переломами кісток передпліччя та їх наслідками. Із них 23 оперовані методом блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу. Результати лiкування прослiдковані в термiни вiд 4 до 24 мiсяцiв пiсля оперативного втручання. Установлено, що метод блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу дозволяє оптимiзувати термiни консолiдацiї, покращити результати та якiсть життя пацiєнтiв пiд час лiкування й може бути рекомендований як метод вибору для оперативного лiкування дiафiзарних переломiв кісток передпліччя
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Гацький О. О., Коваленко І. В., Третьякова А. І.
Заглавие : Поєднані ушкодження нервових та сухожилково-м’язових структур на передпліччі, що супроводжуються їх значними дефектами: роль вимушеної транспозиції м’язів у відновленні основних функцій кисті
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2018. - N 3. - С. 18-27 (Шифр ШУ1/2018/3)
MeSH-главная: ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
КИСТЬ -- HAND
Аннотация: Вимушені транспозиції м’язів, за наявності поширених дефектів сухожилково-м’язового апарату в проксимальних відділах передпліччя, здатні забезпечити: ефективну та незалежну функцію згиначів 1–3 пальців; ефективне відновлення щипкового, діагонального долонного, поперечного долонного захватів. Вынужденные транспозиции мышц, при наличии распространенных дефектов сухожильно-мышечного аппарата в проксимальных отделах предплечья, способны обеспечить: эффективную и независимую функцию сгибателей 1-3 пальцев; эффективное восстановление щипкового, диагонального ладонного, поперечного ладонного захватов.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г.
Заглавие : Критерії вибору технологій лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 3. - С. 99-106 (Шифр ТУ3/2018/19/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
Аннотация: Пошкодження дистальних метаепіфізів кісток передпліччя становлять 15 % переломів кісток у дорослих. Близько 53,3 % вимагають репозиції кісткових уламків; серед них половина (26,6 %) - це тяжкі нестабільні переломи типу В і С (за класифікацією АО), лікування яких здебільшого пов'язане з хірургічними втручаннями. Решта 46,7 % ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя - це переломи без зміщення уламків або при яких величина зсувів не перевищує допустимих параметрів (за критеріями якості репозиції); такі пошкодження лікують іммобілізаційним методом амбулаторно. Однак практика надання травматологічної допомоги на амбулаторному етапі свідчить про те, що спроби репозиції уламків при пошкодженнях даної локалізації робляться в більшості пацієнтів без урахування класифікаційних ознак переломів, і тільки їх безуспішність або вторинне зміщення є причиною для направлення пацієнта в стаціонар (на жаль, у терміни 2 - 4 тижні і більше). Мета роботи - на підставі клінічних досліджень уточнити й об'єктивізувати критерії вибору технологій лікування пошкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя. Проаналізовані результати лікування 100 пацієнтів, направлених у стаціонар після невдалих спроб амбулаторного лікування. 38 пацієнтам були виконані повторні спроби закритої репозиції і консервативного лікування за умов стаціонару, 45 пацієнтам проведено позавогнищевий дистракційний остеосинтез, 17 пацієнтам - відкрита репозиція і накістковий остеосинтез. Аналіз отриманих результатів лікування дозволив зробити висновки про те, що при пошкодженнях дистальних метаепіфізів кісток передпліччя доцільно вдаватися до повторної репозиції з подальшим консервативним лікуванням у стаціонарі, що дає позитивні результати лікування у 84 % випадків за умови, що показник ризику вторинного зміщення не перевищує 3 балів. При ризику вторинного зміщення 4 - 5 балів показані або відкрита репозиція уламків і накістковий остеосинтез, або позавогнищевий дистракційний остеосинтез. При переломах типу А, В і С, де величина уламків дозволяла фіксувати їх за допомогою пластин і гвинтів діаметром 3,5 мм (і за відсутності імпресійної деформації), існує можливість реалізації завдань накісткового остеосинтезу (анатомічна репозиція, надійна фіксація без додаткової іммобілізації, рання функція). Тільки такий результат погружної фіксації може виправдати травматичність і високий ризик ускладнень даної технології. Висновки: позавогнищевий остеосинтез відрізняється універсальністю і відповідністю біологічним принципам, при цьому дає стабільно позитивні результати лікування переломів дистальних метаепіфізів кісток передпліччя і мінімальну кількість ускладнень
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Науменко Л. Ю., Хом’яков В. М., Доманський А. М., Ліфаренко Є. Л., Мамєтьєв А. О.
Заглавие : Тактика хірургічного лікування наслідків поліструктурних ушкоджень передпліччя та кисті
Место публикации : Травма. - Донецк, 2016. - Т. 17, № 2. - С. 86-89 (Шифр ТУ3/2016/17/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
КИСТИ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Король С. О., Матвійчук Б. В., Доманський А. М.
Заглавие : Обсяг хірургічної допомоги пораненим із вогнепальними переломами кісток передпліччя на етапах медичної евакуації під час антитерористичної операції
Место публикации : Травма. - Донецк, 2016. - Т. 17, № 6. - С. 76-80 (Шифр ТУ3/2016/17/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
ТРАНСПОРТИРОВКА БОЛЬНЫХ -- TRANSPORTATION OF PATIENTS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
АМПУТАЦИЯ ТРАВМАТИЧЕСКАЯ -- AMPUTATION, TRAUMATIC
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Курінний І. М., Страфун О. С.
Заглавие : Лікування «нещасливої тріади ліктьового суглоба» та її наслідків
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 2. - С. 42-47 (Шифр ОУ4/2015/2)
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-33

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)