Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Психического статуса шкала<.>)
Общее количество найденных документов : 15
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-15 
1.


    Салій, З. В.
    Особливості формування неврологічного дефіциту у хворих із наслідками черепно-мозкової травми [Текст] / З. В. Салій // Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 3. - С. 52-55. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения, патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Неврологическая симптоматика в остром периоде сотрясения головного мозга [Текст] / А. А. Михайленко [и др.] // Неврологический журнал. - 2015. - Т. 20, № 3. - С. 29-36


MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (диагноз, патофизиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагноз)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
РЕФЛЕКС ПАТОЛОГИЧЕСКИЙ -- REFLEX, ABNORMAL
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Доп.точки доступа:
Михайленко, А. А.
Одинак, М. М.
Литвиненко, И. В.
Ильинский, Н. С.
Юрин, А. А.
Синицын, П. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Комплексний підхід до оцінки помірних когнітивних порушень у пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку [Текст] / Л. Л. Чеботарьова [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 43-49


MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (диагностика, осложнения, психология, ультрасонография)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
ЛАТЕНТНЫЙ ПЕРИОД (ПСИХОЛОГИЯ) -- LATENCY PERIOD (PSYCHOLOGY)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика)
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика)
ЛИЧНОСТИ КАЧЕСТВ САМООЦЕНКА -- PERSONALITY INVENTORY
СТАТИСТИКА НЕПАРАМЕТРИЧЕСКАЯ -- STATISTICS, NONPARAMETRIC
Аннотация: Мета — визначити оптимальний комплекс методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування для раннього виявлення когнітивних розладів у хворих із хронічною ішемією головного мозку та контролю ефективності їх лікування. Матеріали і методи. В дослідження залучено 110 осіб із хронічною ішемією головного мозку віком від 40 до 77 років, працівників розумової праці. Комплексне обстеження передбачало проведення клініко-неврологічного дослідження, ультразвукового дослідження магістральних судин голови та шиї, комп’ютерної електроенцефалографії, реєстрацію слухових когнітивних викликаних потенціалів Р300, нейропсихологічне тестування з використанням шкал MOS SF-36 (Короткої форми оцінки здоров’я), Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, госпітальної шкали тривоги та депресії, оцінки професійної адаптації. Результати. У пацієнтів з ультразвуковими ознаками стенозувального атеросклерозу брахіоцефальних артерій (перша клінічна група) порівняно з пацієнтами без таких ознак (друга клінічна група) установлено вірогідне зниження середнього бала за результатами загальної самооцінки здоров’я (шкала MOS SF-36), більшу виразність тривожно-депресивних розладів, більшу частоту відхилення показників слухових когнітивних викликаних потенціалів Р300. Вияви професійної дезадаптації помірного та виразного ступеня спостерігали в обох групах. У пацієнтів зі стенозувальним атеросклерозом брахіоцефальних артерій була більшою частота виявлення в блоці редукція особистих досягнень. Висновки. Розроблений комплекс методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування оптимальний для об’єктивізації когнітивних розладів у пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку, доступний для практичного використання у закладах охорони здоров’я України. У пацієнтів з ознаками стенозувального атеросклерозу в поєднанні з гіпертонічною ангіопатією встановлено більші зміни за результатами шкали MOS SF-36 та госпітальної шкали тривоги і депресії, шкали професійної дезадаптації, а також зміни основних параметрів когнітивних потенціалів.
Доп.точки доступа:
Чеботарьова, Л. Л.
Глоба, М. В.
Сулій, Л. М.
Червиць, Г. К.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Дронова, В. Л.
    Психологічний стан пацієнток у до- та післяопераційному періодах з гінекологічною та хірургічною патологією, методи його визначення (літературний огляд праць) [Текст] / В. Л. Дронова, О. І. Дронов, Р. С. Теслюк // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 1. - С. 65-69. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (психология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (психология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: На основі аналізу сучасної наукової літератури висвітлено дані про особливості психологічного стану пацієнтів, які підлягають хірургічному втручанню та в післяопераційному періоді. Визначено найбільш інформативні методики для дослідження психологічного стану пацієнток (шкала тривоги Спілбергера—Ханіна та депресії Бека)
Доп.точки доступа:
Дронов, О. І.
Теслюк, Р. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Лесів, М. І.
    Когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпотиреоз з ретроспективною оцінкою контролю компенсації захворювання [Текст] / М. І. Лесів // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 40-44


MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛЫ ОЦЕНКИ -- PSYCHIATRIC STATUS RATING SCALES
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ТЕСТИРОВАНИЕ АНОНИМНОЕ -- ANONYMOUS TESTING (методы)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета – вивчити взаємозв’язок між клініко-анамнестичною характеристикою пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ), гіпотиреозом, їх поєднанням та порушеннями когнітивних функцій. Матеріали і методи. Обстежено 67 пацієнтів (36 чоловіків і 31 жінку). Вік пацієнтів становив від 42 до 58 років (у середньому – (49,84 ± 2,83) року). Пацієнтів розподілили на три групи за нозологією: І група – 21 пацієнт із ГХ, які отримували антигіпертензивну терапію, II група – 18 хворих на гіпотиреоз, котрі приймали L-тироксин у дозі 100­150 мг. III група–28 пацієнтів ПХ та супутнім гіпотиреозом, які отримували відповідне лікування. До контрольної групи залучено 18 осіб без анамнезу ГХ і гіпотиреозу. Для аналізу використано дані щорічних візитів до терапевта та ендокринолога, зокрема щодо рівня артеріального тиску (AT) і вмісту тиреотропного гормону (ТТГ). Для уніфікації підходів до збору даних розроблено анкету, в яку вносили отримані показники. Для оцінки наявності та ступеня когнітивних порушень використовували коротку шкалу оцінки психічного статусу MMSE (Mini Mental State Examination) і шкалу Адденбрука (АСЕ). Результати. За результатами аналізу показників офісного АТ у I, III та контрольній групах установлено достатній контроль його рівня. Після проведення ретроспективного Даних медичної документації виявлено недостатній контроль AT у відповідних групах: середній рівень систолічного і діастолічного AT становив (153,30 ± 0,64) та (97,50 ± 0,38) мм рт. ст. відповідно. За даними вимірювання вмісту ТТГ установлено, що на момент огляду хворі на гіпотиреоз перебували у стадії компенсації. Ретроспективний аналіз даних показав, що рівень ТТГ був недостатньо коригованим: (7,14 ± 2,37) і (8,03 ± 3,77) мМО/л для II та III груп відповідно, За даними індивідуальної оцінки показників MMSE частка пацієнтів, у яких виявлено когнітивні порушення, у I, II і III групах становила 3,6; 7,2 і 10,8% відповідно. Показники MMSE у III групі були статистично значущо (р ‹ 0,05) меншими порівняно з І та II групами (на 7,5 і 3,9% відповідно). Результати тесту АСЕ це підтвердили. За даними індивідуальної оцінки показників тесту АСЕ частота когнітивних порушень у I, II і III групах становила 4,3; 4,6 і 6,1 % відповідно. Висновки. Ретроспективний аналіз даних медичної документації пацієнтів із ГХ, гіпотиреозом та їх поєднанням виявив недостатній контроль рівнів AT і ТТГ протягом багатьох років, що стало однією з причин появи когнітивних порушень у цій групі пацієнтів
Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Кальниш, В. В.
    Відновлення працездатності та енергетичних можливостей організму учасників бойових дій у процесі реабілітації [Текст] = Restoration of working capacity and energetic opportunities of the organism of ato participants in the process of rehabilitation / В. В. Кальниш, О. В. Мальцев // Довкілля та здоров’я. - 2018. - № 3. - С. 75-79. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (организация и управление, статистика, тенденции)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Метою даної роботи було дослідження відновлення працездатності і функціонального стану військовослужбовців, які повернулися із зони проведення бойових дій, після чого були спрямовані на реабілітацію в стаціонарних умовах. Матеріали і методи: Дослідження комбатантів проводилося на початку і в кінці реабілітації. Для оцінки працездатності були обрані психофізіологічні показники, що відображають рівень активації організму, що характеризують індивідуально-типологічні якості, що відображають рівень мобілізації людини при виконанні інформаційних завдань. Також розглянуто можливі трансформації в регуляції серцевого ритму при відновленні функціональних резервів організму військовослужбовців. Результати: Встановлено, що за комплексом психофізіологічних показників працездатність військовослужбовців після перебування в зоні бойових дій в результаті проведених реабілітаційних заходів в середньому істотно покращилася на 11,3%. Рівень стабілізації варіабельності різних психофізіологічних функцій в середньому покращився на 32,9%, що свідчить про підвищення рівня їх мобілізації і стабілізації коливань функціонального стану військовослужбовців. Стан енергетичної сфери у військовослужбовців, які перебувають в зоні АТО, значно покращився, про що свідчать зрушення значень комплексу показників серцевого ритму на 22,7% і зниження внутрішньогрупового розкиду цих показників на 21,3%. Позитивні зміни, що спостерігаються в енергетичній сфері військовослужбовців, можна оцінити як більш інтенсивні (22,7%), ніж в інформаційній сфері (11,3%)
Objective: In this work, we studied the restoration of working capacity and functional state of the military personnel who had returned from the area of hostilities and then were sent for rehabilitation under stationary conditions. Materials and methods: We studied the combatants at the beginning and at the end of rehabilitation. For the assessment of working capacity we chose psycho-physiological indicators reflecting the level of activation of the organism, characterizing the individual-and-typological qualities, reflecting the level of human mobilization in the performance of information tasks. Possible transformations in the regulation of cardiac rhythm at the restoration of functional reserves of the body of military personnel were considered also. Results: According to the complex of psycho-physiological indicators in the servicemen after stay in the area of hostilities, the working capacity was established to be improved significantly on average by 11.3% due to the rehabilitation measures. The level of stabilization of the variability of different psycho-physiological functions was improved on average by 32.9% that indicated an increase in their mobilization and stabilization of the functional state of the servicemen. The state of the energetic sphere in military personnel in the ATO zone was improved significantly that was indicated in the changes of the values of the complex of cardiac rhythm indices by 22.7% and in a decrease of the intra-group spread of these indicators by 21.3%. Positive changes in the energetic sphere of the servicemen can be estimated as more intensive (22.7%) than in the information sphere (11.3%)
Доп.точки доступа:
Мальцев, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Вальпроати в лікуванні біполярного афективного розладу: фармакокінетика, фармакодинаміка, терапевтичні ефекти [Текст] // НейроNEWS. - 2017. - № 10. - С. 33-36


MeSH-главная:
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ОБЗОР -- REVIEW
ВАЛПРОЕВАЯ КИСЛОТА -- VALPROIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
Аннотация: Біполярний афективний розлад — це психічне захворювання, що характеризується зміною полярності афекту, хронічним рецидивуючим перебігом, високим рівнем коморбідності, супроводжується скороченням тривалості та якості життя пацієнтів і їхнього оточення, погіршенням соціального функціонування. Діагностика вказаного розладу є надзвичайно складним процесом через поліморфізм категорій біполярності, наявність коморбідностей, а також специфіку діагностичних підходів. Залежно від типу і фази захворювання, особливого значення набуває своєчасний і адекватний вибір методів лікування.Вашій увазі представлено огляд статті Getinet Ayano «Bipolar disorders and valproate: pharmacokinetics, pharmacodynamics, therapeutic effects and indications of valproate: review of articles», що була опублікована в журналі Bipolar Disorders (2016;2:109), у якій автори навели дані щодо ефективності вальпроатів у терапії біполярного афективного розладу
Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Післяпологова депресія: реальна проблема? [Текст] / Н. Г. Корнієць [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Том 5, N 3/4. - С. 33-36


MeSH-главная:
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Аннотация: У статті наведено результати обстеження 60 жінок у пізньому післяпологовому періоді. Виявлено і взаємозумовленість депресивних станів у породіль з ускладненим перебігом вагітності, зокрема гестаційною анемією та загрозливими передчасними пологами, і оперативним розродженням шляхом операції кесаревого розтину. Мета роботи – удосконалення ранньої діагностики лікарями акушерами-гінекологами депресивних станів у жінок із порушенням настрою в пізньому після¬пологовому періоді. Матеріали та методи. Шістдесят жінок у терміні від 3 діб до 6 тижнів післяпологового періоду. Досліджування проводилося клініко-психопатологічним та клініко-статистичним методами з використанням Единбурзької шкали післяпологової депресії шкал Гамільтона і Бека. Результати та їх обговорення. Післяпологова печаль мала місце у 83,2% жінок. Прояви депресивного симптомокомплексу відзначалися в 70,4% пацієнток. За даними шкалювання, легкий ступінь симптомокомплексу відзначався в 54,4-59,2% жінок із депресивною симптоматикою. Депресивний симптомокомплекс середнього ступеня мав місце тільки у 8,8-10,4% жінок із депресивними проявами. Висновки. Обґрунтовано надійність Единбурзької шкали післяпологової депресії для скринінгу післяпологової симптоматики в післяпологовому періоді. У практиці акушерів-гінекологів доцільно поєднувати клініко-описове психологічне та психопатологічне дослідження пацієнтки з кількісною оцінкою депресивного симптомокомплексу
Доп.точки доступа:
Корнієць, Н. Г.
Овчаренко, М. О.
Ліньов, О. М.
Нечепорук, Н. П.
Шаповалов, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Оганезова, И. А.
    Психосоматические соотношения и вегетативная регуляция функций при язвенной болезни у жителей европейского севера [Текст] / И. А. Оганезова, Е. В. Казакевич, С. В. Белобородова // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2003. - № 11. - С. 33-35

Рубрики: Пептическая язва--психол

   Психического статуса шкала


   Психосоматическая медицина


Доп.точки доступа:
Казакевич, Е. В.
Белобородова, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Ілейко, В. Р.
    Методичні аспекти посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільному процесі [Текст] / В. Р. Ілейко // Лікарська справа. - 2002. - № 7. - С. 30-32


MeSH-главная:
ГЕНЕТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- GENETICS, MEDICAL (методы)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-15 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)