Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (41)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ)<.>)

Общее количество найденных документов : 182
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Що ми можемо змінити в профілактиці передчасних пологів у жінок із багатопліддям? / О. В. Булавенко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 4. - С. 49-53

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль)
Аннотация: Мета — визначити клінічну ефективність превентивного комбінування акушерського песарію з вагінальною формою мікронізованого прогестерону в жінок із багатопліддям при вкороченні шийки матки 25 мм порівняно з іншими методами профілактики спонтанних передчасних пологів у жінок цієї категорії. Пацієнти та методи. Проведено проспективне дослідження 219 жінок із вагітністю двійнею та сонографічно вкороченою шийкою матки 25 мм. У групі 1 (контрольній) застосовано вичікувальну тактику (n
Доп.точки доступа:
Булавенко, О. В.
Вознюк, А. В.
Костюченко, А. В.
Титаренко, Н. В.
Балабуєва, С. В.
Михальчук, М. А.
Пролигіна, О. В.
Льовкіна, О. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Щербина, Н. А.
Токолитическая активность мелатонина при угрожающих преждевременных родах [Текст] / Н. А. Щербина, Д. И. Демиденко, А. Д. Демиденко // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 5. - С. 100-102

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
АБОРТ УГРОЖАЮЩИЙ -- ABORTION, THREATENED
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (кровь)
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES
Доп.точки доступа:
Демиденко, Д.И.
Демиденко, А.Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Щербаков, А. Ю.
Преждевременные роды [Текст] / А. Ю. Щербаков // Международный медицинский журнал (Харьков). - 1999. - Т. 5, № 1. - С. 98-100

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль, этиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Щербаков, А. Ю.
Імунологічні показники жінок із загрозою передчасних пологів [Текст] / А. Ю. Щербаков // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 6. - С. 89-91

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (иммунология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Цервікальна недостатність та цервікальний серкляж [Текст] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 107-117. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ШЕЙКИ МАТКИ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- UTERINE CERVICAL INCOMPETENCE (диагностика, патофизиология, хирургия)
СЕРКЛЯЖ ШЕЙКИ МАТКИ -- CERCLAGE, CERVICAL (использование)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Аннотация: Метою даного протоколу є забезпечення підґрунтя, яке лікарі можуть застосувати для визначення групи жінок підвищеного ризику цервікальної недостатності і за яких умов накладання серкляжу є потенційно корисним. Доводи: пошук літератури був здійснений в системах PubMed, Medline, CINAHL та The Cochrane Library у 2018 році, використовуючи відповідний термін (наприклад недостатність шийки матки) та ключові слова (наприклад, цервікальна недостатність, серкляж за Широдкаром, серкляж за МакДональдом, серкляж бдомінальний, довжина шийки матки, викидень у ІІ триместрі). Результати були обмежені системними оглядами, рандомізованими контрольованими дослідженнями/контро- льованими клінічними дослідженнями та дослідженнями спо- стереження. Не було певного періоду та мовного обмеження. Пошукові заходи оновлювались регулярно та були включені до протоколу до червня 2018 року. «Сіра» (неопублікована) література виявлялась через пошукові системи веб-сайтів з оцінювання технологій здоров’я, агентств, які займаються технологіями здоров’я, збірників протоколів із клінічної практики, реєстру клінічних випробувань і національних та міжнародних медичних товариств із відповідної спеціальності. Оцінка: якість доказів у даному документі оцінювалась за допомогою критеріїв, що описані у звіті Канадської робочої групи з питань профілактичної охорони здоров’я. етою даного протоколу є забезпечення підґрунтя, яке лікарі можуть застосувати для визначення групи жінок підвищеного ризику цервікальної недостатності і за яких умов накладання серкляжу є потенційно корисним. Доводи: пошук літератури був здійснений в системах PubMed, Medline, CINAHL та The Cochrane Library у 2018 році, використовуючи відповідний термін (наприклад недостатність шийки матки) та ключові слова (наприклад, цервікальна недостатність, серкляж за Широдкаром, серкляж за МакДональдом, серкляж абдомінальний, довжина шийки матки, викидень у ІІ триместрі). Результати були обмежені системними оглядами, рандомізованими контрольованими дослідженнями/контро- льованими клінічними дослідженнями та дослідженнями спостереження. Не було певного періоду та мовного обмеження. Пошукові заходи оновлювались регулярно та були включені до протоколу до червня 2018 року. «Сіра» (неопублікована) література виявлялась через пошукові системи веб-сайтів з оцінювання технологій здоров’я, агентств, які займаються технологіями здоров’я, збірників протоколів із клінічної практики, реєстру клінічних випробувань і національних та міжнародних медичних товариств із відповідної спеціальності. Оцінка: якість доказів у даному документі оцінювалась за допомогою критеріїв, що описані у звіті Канадської робочої групи з питань профілактичної охорони здоров’я
Свободных экз. нет

Найти похожие

    Ходжаева, З. С.
    Медикаментозная терапия угрожающих преждевременных родов (обзор) [Текст] / З. С. Ходжаева, О. И. Федотовская, A. M. Холин // Акушерство и гинекология. - 2013. - № 5. - С. 17-22

Рубрики: Беременность

   женский

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (лекарственная терапия)
ТОКОЛИЗ -- TOCOLYSIS
Доп.точки доступа:
Федотовская, О. И.
Холин, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Участие провоспалительных цитокинов амниотической жидкости в регуляции уровня оксида азота при преждевременных родах [Текст] / Н. А. Друккер [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2013. - Т. 13, № 6. - С. 16-18

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (иммунология, метаболизм, этиология)
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH (иммунология, метаболизм, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (вредные воздействия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОРЫ -- TUMOR NECROSIS FACTORS (вредные воздействия)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (вредные воздействия, метаболизм)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
МАТКИ СОКРАЩЕНИЕ -- UTERINE CONTRACTION
Доп.точки доступа:
Друккер, Н. А.
Линде, В. А.
Зенкина, З. В.
Авруцкая, В. В.
Некрасова, М. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Туманова, Л. Є.
Передній матково-шийковий кут як новий ультразвуковий маркер передчасних пологів у вагітних з ендокринним і поєднаним безпліддям в анамнезі [Текст] = The anterior uterocervical angle as a new ultrasound marker of preterm labor in pregnant women with a history of endocrine and combined infertility / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Репродуктивная эндокринология. - 2021. - № 4. - С. 34-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (метаболизм, патофизиология, ультрасонография, этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, эпидемиология)
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (аномалии, патофизиология, ультраструктура)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: У жінок з ендокринним або поєднаним безпліддям, найчастіше після стимуляції овуляції або в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, спостерігається висока частота загрози переривання вагітності на різних термінах, зумовлена формуванням недостатності лютеїнової фази циклу в поєднанні з гіперандрогенією і розвитком функціональної істміко-цервікальної недостатності в кожної третьої вагітної. Незалежно від причин на сьогодні немає чітких і ранніх діагностичних критеріїв цього ускладнення вагітності
In women with endocrine and concomitant infertility there is a high frequency of the threat of termination of pregnancy at different periods, most often after stimulation of ovulation or as a result of assisted reproductive technologies, due to the formation of insufficiency of the luteal phase of the cycle in combination with hyperandrogenism and functional cervical insufficiency in every third pregnant woman. Regardless of the reasons, today there are no clear and early diagnostic criteria for this complication of pregnancy
Доп.точки доступа:
Коломієць, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Третьякова, Т. Б.
    Взаимодействие генов подверженности заболеваниям человека как фактор риска акушерских осложнений [Текст] / Т. Б. Третьякова, Н. В. Башмакова, Н. С. Демченко // Акушерство и гинекология. - 2013. - № 12. - С. 41-45

Рубрики: Беременность

   женский

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (генетика)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (генетика)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
Доп.точки доступа:
Башмакова, Н. В.
Демченко, Н. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Токар, П. Ю.
Поліморфізм гена рецептора прогестерону як чинник виникнення передчасних пологів (огляд літератури) [Текст] = Progesterone receptor gene polymorphism as a factor in preterm birth (literature review) / П. Ю. Токар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 76-81. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (генетика)
Аннотация: Мета роботи - здійснити аналіз даних світової літератури стосовно визначення вірогідної ролі поліморфізму гена рецептора прогестерону як чинника виникнення передчасних пологів
The purpose of the work - to analyze data from the world literature regarding the determination of the probable role of the progesterone receptor gene polymorphism as a factor in the occurrence of premature birth. Conclusions. 1. Progesterone receptor gene polymorphism plays a significant role in the mechanisms of development and course of miscarriage, negative pregnancy outcome and low birth weight of newborns. 2. The probability of the threat of premature birth in different periods of gestation or termination of pregnancy with premature birth may depend on the presence of one or another polymorphism. 3. Genetic variability that can lead to changes in the biological functions of the progesterone receptor, the genetic polymorphism of the progesterone receptor is a major risk factor for complications of preterm birth
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Токар, П. Ю.
Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів [Текст] = Hormone imbalance of fetoplacental complex as a factor of premature birth / П. Ю. Токар, І. В. Каліновська // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 10-14

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS (использование)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, диагностическое применение)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Попри достатню вивченість патогенетичних факторів розвитку передчасних пологів, на даний час відсутня єдина точка зору щодо особливостей патогенезу порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу при цьому ускладненні вагітності, не розроблені єдині методичні підходи до ранньої діагностики, відсутні стандарти обстеження і лікування вагітних з виявленими порушеннями. Мета роботи - дослідити рівень гомонів ФПК у вагітних групи ризику розвитку передчасних пологів. Матеріал і методи. До основної групи увійшли вагітні з проявами дисфункції плаценти та невиношуванням в анамнезі (50 жінок), до контрольної групи - 50 здорових вагітних. Визначення гормонів (прогестерону, естрадіолу, плацентарного лактогену) здійснювалося методом твердофазного імуноферментного аналізу. Дослідження виконували на імуноферментному аналізаторі згідно з інструкціями до вказаних наборів реактивів. Результати. Для вивчення змін гормональної функції плацентарної системи у вагітних із загрозою передчасних пологів визначали вміст гормонів естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену під час вагітності. Характерно, що концентрація естрадіолу в сироватці крові вагітних основної групи нижче норми протягом усього періоду вагітності. Це призводить до зниження синтезу естрогенів і прогестерону жовтим тілом яєчника, а потім і плацентою. Зниження рівня цих гормонів, які беруть безпосередню участь у перебігу основних біохімічних і фізіологічних процесів у м'язах матки, призводить до підвищення скорочувальної активності міометрія, що, у свою чергу, проявляється явищами дисфункції плаценти та передчасними пологами. Висновок. Дослідження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику дозволить прогнозувати розвиток передчасних пологів
Despite the sufficient study of the pathogenetic factors of preterm birth, there is currently no consensus on the peculiarities of the pathogenesis of disorders of the functional state of the fetoplacental complex in this complication of pregnancy, no unified methodological approaches to early diagnosis have been developed, and there are no standards for the examination and treatment of pregnant women with detected disorders. The purpose of the work. To investigate the level of FPC hormones in pregnant women at risk of preterm birth. Materials and methods. The main group consisted of pregnant women with signs of placental dysfunction and a history of miscarriage (50 women). The control group consisted of 50 healthy pregnant women. Determination of hormones (progesterone, estradiol, placental lactogen) was carried out by the method of solid-phase enzyme immunoassay. The research was performed on an enzyme-linked immunosorbent assay according to the instructions for the specified sets of reagents. Results. The content of the hormones estradiol, progesterone and placental lactogen during pregnancy was determined to study the changes in the placental system hormonal function of pregnant women with a threat of premature birth. The concentration of estradiol in the blood serum of pregnant women of the main group was below the norm during the entire pregnancy period. It leads to a decrease in estrogens and progesterone synthesis by the corpus luteum of the ovary, and then by the placenta. A reduction of these hormone levels, which take a direct part in the flow of basic biochemical and physiological processes in the muscles of the uterus, leads to an increase in the contractile activity of the myometrium, which is shown by the phenomena of placental dysfunction and premature birth. Conclusion. Studying the levels of hormones of the fetoplacental complex in pregnant women at risk will allow predicting the development of premature birth
Доп.точки доступа:
Каліновська, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Ткаченко, А. В.
Профілактика передчасних пологів при багатоплідній вагітності [Текст] = Prevention of preterm delivery in і women with multiple pregnancy / А. В. Ткаченко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 126-132. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE (иммунология, физиология)
БЛИЗНЕЦЫ, ДВА -- TWINS
ВНУТРИМАТОЧНЫЕ УСТРОЙСТВА -- INTRAUTERINE DEVICES (использование)
ШЕЙКИ МАТКИ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- UTERINE CERVICAL INCOMPETENCE (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
Кл.слова (ненормированные):
Истмико-цервикальная недостаточность
Аннотация: Мета дослідження - вивчити ефективність корекції ІЦН за допомогою акушерського песарію при багатоплідній вагітності, у жінок з неплідністю, вилікуваною за допомогою ДРТ. 30 вагітних з неплідністю в анамнезі, вилікуваною шляхом ДРТ, з дихоріальною діамніотичною двійнею (ДХДА), було розділено на 3 групи залежно від гестаційного терміну діагностики ІЦН і вс тановлення песарію: І групу склали 5 вагітних (17%), яким песарій був вс тановлений в терміні 19-22 тижні, в І І групу увійшли 18 (60,0%) жінок, корекція ІЦН яким здійснювалась при терміні гестації від 23 до 27 тижнів, в ІІІ - 7 (23%) пацієнток, яким песарій встановлювався в термінах від 28 до 32 тижнів. Для діагностики ІЦН використовували рекомендації Фонду Медицини Плода (FMF), бальну шкалу оцінки (шкала Штембера в модифікації Г.М.Савєльєвої) та істміко-цервікальний коефіцієнт (ІЦК). Ехографічними ознаками ІЦН вважали вкорочення шийки матки менше 25 мм, розкриття внутрішнього вічка та/або цервикального каналу до 9 мм і більше, І ЦК >0,22, ІПК >0,18 та бальну оцінку > 5-6 б. З метою корекції ІЦН вико рис товували силіконовий акушерський песарій (ASQ перфорований). Контроль с тану шийки ма тки проводили кожні 2 тижні та оцінювали через 1 місяць після корекції, орієнтуючись на дані сонографії. Отримані дані оброблені статистичним методом за допомогою комп ’ютерноїпрограми Microsoft Excel. Середній вік вагітних склав 27,7±2,8 роки (28-38 років). Екстрагенітальна патологія визначена у 83,3% жінок. Усі вагітні мали неплідність в анамнезі, ліковану за допомогою ДРТ, з них 18 (60%) шляхом стандартної процедури IVF і 12 (40%) з використанням методики ICSI Кількість першо- та повторно- вагітних була однакова. В анамнезі у повторновагітних мали місце медичні аборти у 8 (53,3%), мимовільні викидні у 7 (46,7%), передчасні пологи у 3 (20,0%) і термінові пологи у 2 (13,3%). Перебіг даної вагітності до виникнення ультразвукових ознак ІЦН в усіх групах ускладнювався загрозою переривання вагітності, клінічні ознаки якої найчастіше виникали в терміні 8-10 і 14-17 тижнів. Середня тривалість використання песарія в групах склала 15,0±1,8; 12,2±1,6 і4,7±2,1 тижні, відповідно. В усіх групах протягом першого тижня на тлі корекції ІЦН, за даними УЗД, спостерігалось візуальне подовження шийки з 21,6±3,4 мм до 30,2±3,6 мм (р<0,05). Передчасні пологи відбулись у 6 (20%) жінок, серед них до 32 тижнів - 3,3%, 32-34 тижні - 10% і в 35-36 тижнів - 6,5% спостережень. 16,7% вагітних народили через природні статеві шляхи, 25 (83,3%) - розроджені оперативним шляхом, з них 76,7% мали плановий кесарський розтин. Випадків анте- та інтранатальної загибелі плодів, народження дітей з екстремально низькою масою тіла у жінок усіх трьох груп не було. Отримані результати свідчать про ймовірну роль ІЦН в генезі перинатальних втрат при БВ. З метою своєчасної діагностики ІЦН, прогнозування ризику та профілактики передчасних пологів доцільно використовувати ультразвукову трансвагінальну цервікометрію за критеріями Фонду Медицини Плода (FMF). Додатковий розрахунок шийкових коефіцієнтів може підвищувати достовірність прогностичної методики. Продемонстрована ефективність та безпечність нехірургічної корекції ІЦН при БВ за допомогою акушерського розвантажуючого песарія
The objective - to asses the effectiveness of obstetric pessary for cervical incompetence correction in women with multiple pregnancy and infertility in the anamnesis, treated by ART. 30 ART treated pregnant women with infertility in the anamnesis, with dichorionic diamniotic twins (DCDA) were divided into 3 groups, depending on the gestational age when cervical incompetence was diagnosed and vaginal pessary placed: the I group consisted of 5 pregnant women (17%), whom pessary was inserted at 19-22 gestational weeks, the II group included 18 (60.0%) women with correction of cervical insufficiency from 23 to 27 weeks of gestation, the IIl - 7 (23%) of the patients with pessary implementation in terms of 28-32 gestational weeks. Diagnosis of cervical incompetence was based on the FMF criterias, the Score Rating Scale (Shtember Scale in the modification of G.M. Savelieva) and cervical indices (CI). The sonographic evaluation of cervical insufficiency considered the cervical length (less than 25 mm), opening of the internal os and/ or cervical canal (9 mm or more), ICSC>0.22, IPC>0.18 and the Rating Scale score > 5-6 points. With the aim to treat cervical incompetence during pregnancy, silicone vaginal pessary (ASQ, perforated) was used. The cervical assessment by transvaginal ultrasound probe was performed every 2 weeks and evaluated 1 month after correction. The data obtained were processed statistically, using the Microsoft Excel software. The average age of pregnant women was 27.7±2.8 years (28-38 years). Extragenital pathology was determined in 83.3% of women. All pregnant women had infertility in anamnesis, treated by ART, 18 (60%) by standard IVF procedure and 12 (40%) using ICSI method. The number of primiparous and multiparous women was the same. Wthin pregnancy duration, there were artificial abortions in 8 (53,3%), miscarriages in 7 (46,7%), prematurity in 3 (20,0%) and term delivery in 2 (13,3%) patients in the anamnesis. The current pregnancy was complicated by threatened abortions in all groups, which clinical signs most often occurred within 8-10 and 14-17 weeks of gestation. The average duration of pessary placement in groups was 15.0±1.8; 12.2±1.6 and 4.7±2.1 weeks, respectively. According to ultrasonography evaluation, the visual lengthening of the cervix from 21,6±3.4 mm to 30.2±3.6 mm (p<0,05) were observed in all groups, during the first week of treatment. Preterm delivery occurred in 6 (20%) women, among them before 32 weeks - 3.3%, 32-34 weeks - 10% and in 35-36 weeks - 6.5% of observations. 16.7% of pregnant women had vaginal delivery, 25 (83.3%) underwent Cesarean Section, 76.7% of them had a planned CS. No cases of antenatal or intranatal fetal death happened, as well as newborns with extremely low body weight were not observed in women of all three groups. Results were obtained testify the role of cervical incompetence in the pathogenesis of perinatal losses in women with multiple pregnancy. Evaluation and diagnosis of cervical insufficiency to predict and prevent premature labor in such group of patients should be based on criteria of Fetal Medicine Foundation (FMF), using the method of transvaginal ultrasound cervicometry. An additional calculation of cervical indices may improve the reliability of the prognostic technique. The safety, accessibility and efficacy of obstetric vaginal pessary usage for non-surgical correction of cervical incompetence, as well as absence of severe complications in women with twin pregnancies, have been demonstrated
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Ткаліч, В. О.
Особливості плацентарних структур у жінок з передчасними пологами [Текст] / В. О. Ткаліч, І. В. Поладич, В. І. Купчік // Здоров’я жінки. - 2020. - № 8. - С. 37-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология, патофизиология, ультраструктура)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE
Аннотация: Достовірних відмінностей у віці в обстежуваних групах не було виявлено. Більше 66,5% пацієнток мали повторну вагітність. Акушерсько-гінекологічний анамнез жінок обтяжений у більшості випадків такими станами: попередні передчасні пологи, мимовільні викидні, запальні захворювання, екстрагенітальна патологія (захворювання сечовидільної та ендокринної систем). Під час аналізу результатів гістологічного дослідження плацент у пацієнток, вагітність яких завершилася пологами у терміні 22–27 тиж, запальні зміни плаценти виявлено у 84,8%, а у породіль у терміні 28–33 тиж – лише у 56,8%. У терміні гестації 34–37 тиж відсоток запальних змін плацентарних структур не має достовірної різниці з групою контролю (30,9% та 27,5% відповідно; р≤0,05). Зі збільшенням терміну гестації зменшується відсоток інволютивно-дистрофічних змін у плаценті, збільшується кількість циркуляторних порушень, спостерігається прискорене дозрівання хоріона. Аналіз даних експресії моноклональних антитіл прогестеронових рецепторів у структурах плацент залежно від терміну гестації виявив найбільшу їхню експресію у децидуальних оболонках (55%) при дуже ранніх передчасних пологах, що мало достовірну різницю з групою контролю (14%) (р0,05). У жінок ІІ групи рівень експресії прогестеронових рецепторів був знижений (30%), але не мав достовірної різниці з ІІІ групою досліджуваних плацент (26%) (р0,05). При імуногістохімічному дослідженні рецептора прогестерону (PR) відзначається невиражена реакція в епітелії та стовбурових клітинах строми, проміжних та термінальних ворсинах; у плодових оболонках та позаворсинчастому цитотрофобласті; в ендотелії судин
При дуже ранніх передчасних пологах у плацентарних структурах переважають запальні зміни та значна експресійна активність прогестеронових рецепторів. Під час пологів у терміні гестації 33–37 тиж найчастіше фіксують порушення дозрівання ворсинчастого хоріона, що поєднується з циркуляторними та інволютивно-дистрофічними змінами
Доп.точки доступа:
Поладич, І. В.
Купчік, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Ткаліч, В. О.
Імуногістохімічні особливості експресії прогестеронових рецепторів плацентарних структур при передчасних пологах = Immunohistochemical features of expression of progesterone receptors of placental structures in premature birth / В. О. Ткаліч, І. В. Поладич // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 18-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE (дефицит, иммунология, метаболизм)
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция, ультраструктура, эмбриология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
Аннотация: Мета дослідження: вивчення імуногістохімічних особливостей посліду у породіль із передчасними пологами у термінах 28–33 тиж. Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних (основна група), які були госпіталізовані та розроджені у Перинатальному центрі м. Києва протягом 2018–2020 рр. у терміні гестації 23–33 тиж. Жінки основної групи розподілені на дві підгрупи залежно від терміну пологів – до 1-ї групи увійшли пацієнтки, які народили у 23–28 тиж вагітності, пацієнтки 2-ї групи народили у терміні 29–33 тиж. Плаценти вагітних основної групи досліджували за допомогою морфологічного (гістологічний метод – забарвлення гематоксиліном та еозином і за ван Гізоном) та імуногістохімічного методів (непрямий стрептавідин-пероксидазний метод визначення рівня експресії рецепторів прогестерону – RP). Результати. У 40 % плацент жінок 1-ї групи виявлено передчасне дозрівання ворсин хоріона, у 20 % – порушення кровообігу та наявність гострої запальної інфільтрації у плодових оболонках, децидуальній та хоріальній оболонках, у 10 % – патологічна незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин. Під час імуногістохімічного дослідження RP відзначено невиражену реакцію в епітелії та клітинах строми стовбурових, проміжних та термінальних ворсин – 1 бал; у плодових оболонках та позаворсинчастому цитотрофобласті – 2 бали; в ендотелії судин – 0–1 бал. У плацентах жінок 2-ї групи встановлено передчасне дозрівання ворсин – у 70 % випадків, псевдоінфаркти ворсин, замурованих у фібриноїд, що займають значну площу, – у 45 %, афункціональні зони – у 55 %, порушення кровообігу – у 35 %, патологічну незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин – у 20 %, гостру запальну інфільтрацію у плодових оболонках – у 15 %. Імуногістохімічний аналіз плацентарного бар’єра виявив найбільшу експресію RP у ядрах децидуальних клітин, що належать до материнської структури. Слід відзначити наявність експресії прогестеронових рецепторів у стовбурових ворсинах, фібробластах та ядрах стінки судин. Виявлена мінімальна або відсутня експресія у ядрах інших ворсинчастих структур, їхніх судинах. Висновки. Установлено, що рецептивність прогестерону має свої особливості у плацентарних структурах залежно від терміну гестації, що є важливим чинником у виборі тактики ведення цього контингенту вагітних з метою профілактики та зниження перинатальних втрат
The objective: to study the immunohistochemical features of placenta in women with premature birth in 28–33 weeks of pregnancy. Materials and methods. 120 pregnant women (the main group) who were hospitalized and delivered in the Kyiv Perinatal Center during 2018–2020 at a gestation period of 23–33 weeks were examined. The women of the main group were divided into two subgroups depending on the term of birth – the 1st group included patients who delivered at 23–28 weeks of pregnancy, the patients of the 2nd group had labors at 29–33 weeks. Placentas of women in the main group were examined using morphological (histological method – staining with hematoxylin and eosin and van Gieson) and immunohistochemical methods (indirect streptavidin-peroxidase method for determining the expression level of progesterone receptors – PR). Results. Premature maturation of chorionic villi was found in 40 % of placentas of women in the 1st group 1, in 20 % – blood circulation disorders and the presence of acute inflammatory infiltration in the fetal membranes, decidual and chorionic membranes, 10 % – pathological immaturity of the placenta according to the variant of chaotic sclerosed villi. During the immunohistochemical study of RP, an unexpressed reaction was found in the epithelium and stromal cells of stem, intermediate and terminal villi – 1 point; in fetal membranes and extravillous cytotrophoblast – 2 points; in the endothelium of vessels – 0–1 point. In the placentas of women in the 2nd group premature maturation of villi was found in 70 % of cases, pseudoinfarcts of villi which are embedded in fibrinoid occupying a significant area – 45 %, afunctional zones – 55 %, blood circulation disorders – 35 %, pathological immaturity placenta according to the variant of chaotic, sclerosed villi – 20 %, acute inflammatory infiltration in the fetal membranes – 15 %. Immunohistochemical analysis of the placental barrier revealed the highest expression of RP in the nuclei of decidual cell which belong to the maternal structure. It should be noted the presence of expression of progesterone receptors in stem villi, fibroblasts and nuclei of the vessel wall. Minimal or absent expression was determined in the nuclei of other villous structures and their vessels. Conclusions. It was established that the receptivity of progesterone has its own characteristics in placental structures depending on the gestation period, which is an important factor in the choice of management for the prevention and reduction of perinatal losses for this contingent of pregnant women
Доп.точки доступа:
Поладич, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Тетруашвили, Н. К.
Коррекция истмико-цервикальной недостаточности при пролабировании плодного пузыря: возможности терапии [Текст] / Н. К. Тетруашвили, А. А. Агаджанова, А. К. Милушева // Акушерство и гинекология. - 2015. - № 9. - С. 106-109

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ТОКОЛИЗ -- TOCOLYSIS
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (хирургия)
Доп.точки доступа:
Агаджанова, А. А.
Милушева, А. К.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Тести біохімічних маркерів для допомоги в діагностиці передчасних пологів у жінок із непошкодженими плодовими оболонками [Текст] // Здоровье женщины. - 2019. - № 5. - С. 73-83

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Аннотация: Дана настанова представляє погляд NICE, який був сформований після ретельного розгляду наявних доказів. Передбачається, що практикуючі фахівці та лікарі будуть повністю враховувати положення даного керівництва. Однак положення настанови не відміняють особисту відповідальність медичних фахівців за прийняття рішень щодо певних обставин конкретного пацієнта та їхнє обговорення з самим пацієнтом та/або його доглядачем або опікуном
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Тануйлова, О.
Антибактериальная терапия с целью снижения детской заболеваемости после преждевременного разрыва околоплодной оболочки: рандомизированное контролированное испытание / О. Тануйлова // Русский медицинский журнал. - 1998. - Т. 6, № 20. - С. 1345-1346

MeSH-главная:
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE (патофизиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (профилактика и контроль, терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY

Найти похожие

18.

Стрелко, Г. В.
Чи мають погані відповідачі гірший перинатальний прогноз (ретроспективний аналіз циклів допоміжних репродуктивних технологій) [Текст] = Whether poor responses have worse perinatal prognosis (retrospective analysis of assisted reproductive echnologies cycle) / Г. В. Стрелко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 503-508. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль, смертность, эпидемиология)
МЛАДЕНЕЦ С НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, LOW BIRTH WEIGHT (иммунология, рост и развитие)
Аннотация: Поширеність зниженої відповіді яєчників становить 5,6–35,1% у жінок, що проходять контрольовану стимуляцію яєчників у циклах ДРТ. Частота пологів у поганих відповідачів після ДРТ у середньому становить від 9,9% до 23,8%. У клінічній практиці, переважна більшість поганих відповідачів — це жінки старшого віку, що відповідно, може впливати на перинатальні наслідки. Хоча у численних дослідженнях повідомлялося, що рівень народжуваності після ДРТ у жінок цієї вікової категорії не дуже високий, дані про перинатальні наслідки в цій групі жінок обмежені. Метою нашого дослідження був ретроспективний аналіз та порівняння перинатальних результатів у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у порівнянні з контрольною групою (нормальна відповідь на стимуляцію) в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Було обстежено 278 жінок з безпліддям із зниженою відповіддю на стимуляцію (погані відповідачі), які склали основну групу. Показами до включення жінок в основну групу були наявність мінімум двох з критеріїв бідної оваріальної відповіді згідно Болонських критеріїв 2011 року та 93 пацієнтки з непліддям з нормальною оваріальною відповіддю на стимуляцію контрольної групи. В подальшому проведено ретроспективне вивчення перинатальних наслідків, таких як передчасні пологи, низька вага при народженні, гестаційний діабет, прееклампсія у 50 жінок з безпліддям із зниженою відповіддю на стимуляцію та у 37 пацієнток контрольної групи з нормальною відповіддю на стимуляцію, у яких було діагностовано вагітність. Варіаційно-статистична обробка результатів дослідження виконана за допомогою прогрaми “Statistica 6.0”. У дослідженні було виявлено значно нижчий рівень настання вагітності у поганих відповідачів у порівнянні з жінками контрольної групи: 50 (17,9%) проти 37 (39,8%) відповідно. Перинатальні наслідки були схожими лише із статистично вірогідною різницею у відсотку самовільних викиднів до 12 тижнів вагітності — 9 (18%) проти 4 (10,8%) відповідно по групах з відсутністю достовірної відмінності в частоті передчасних пологів — 10 (20,8%) проти 6 (18,1%) низькій вазі дитини при народженні — 9 (18,7%) проти 5 (15,1%) відповідно у поганих відповідачів та у жінок з нормальною відповіддю яєчників. Частота таких ускладнень, як гестаційний діабет та збільшення тиску, достовірно не відрізнялись в обох клінічних групах — 3 (6,25%) проти 2(6,1 %) та 5 (10,4%) проти 3 (9,1%) відповідно. Отже, погані відповідачі в програмах ДРТ мають суттєво нижчу частоту настання вагітності та вищу частоту невиношування вагітності до 12 тижнів у порівнянні з жінками, що мали нормальну відповідь на оваріальну стимуляцію без суттєвої різниці в показниках виникнення різних ускладнень вагітності та перинатальних наслідків. Потрібні подальші дослідження для з’ясування причинно-наслідкових зв’язків щодо впливу на настання вагітності, невиношування, перинатальних наслідків схем контрольованої стимуляції яєчників, переносу ембріонів у свіжих або кріоциклах тощо.
The prevalence of poor ovarian response is 5.6–35.1% in women undergoing controlled ovarian stimulation in ART cycles. The frequency of delivery of poor responders after ART is on average from 9.9% to 23.8%. In clinical practice, the vast majority of poor responders are older women, which may have an effect on perinatal outcomes, respectively. Although numerous studies have reported that the fertility rate after ART in women of this age group is quite low, data on perinatal outcomes in this group of women is limited. Therefore, the aim of our study was to retrospectively analyze and compare perinatal outcomes in women with poor ovarian response to stimulation compared to control group (normal response to stimulation) in assisted reproductive technology programs. 278 women with infertility with a reduced response to stimulation (poor responders), who were the main group, were screened. Indications for the inclusion of women in the main group were the presence of at least two of the following criteria for a poor ovarian response according to the 2011 Bologna criteria and 93 infertile patients with a normal ovarian response to stimulation of the control group. Subsequently, retrospective study of perinatal effects such as preterm labor, low birth weight, gestational diabetes, preeclampsia in 50 women with infertility with reduced response to stimulation and 37 controls with normal response to stimulation in which pregnancy was diagnosed was performed. Variational-statistical processing of the results of the study was performed using the program “Statistica 6.0”. The study demonstrated a significantly lower pregnancy rate in poor responders compared with women from the control group — 50 (17.9%) vs. 37 (39.8%), respectively. Perinatal outcome were similar only to the statistically significant difference in the percentage of spontaneous abortions before 12 weeks of gestation — 9 (18%) vs. 4 (10.8%), respectively, in groups with no significant difference in the preterm labor frequency — 10 (20.8%) and 6 (18.1%) of the low weight of the child at birth — 9 (18.7%) versus 5 (15.1%), respectively, in poor responders patients and in women with normal ovarian response. The frequency of complications such as gestational diabetes and high blood pressure were not significantly different in both clinical groups — 3 (6.25%) versus 2 (6.1%) and 5 (10.4%) versus 3 (9.1%) respectively. Thus, he poor responders in ART programs have a significantly lower pregnancy rate and a higher incidence of pregnancy loss up to 12 weeks compared with women who had a normal response to ovarian stimulation without a significant difference in the rates of various complications of pregnancy and perinatal outcomes. Wide randomized multicentric trials are needed to find out the causal relationships with regard to the effect on pregnancy, miscarriage, perinatal effects of controlled ovarian stimulation regimens, embryotransfers in fresh or cryo cycles etc.
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Степанюк, Г. І.
Токолічна дія вінборону за умов експериментальних моделей передчасних пологів у щурів [Текст] / Г. І. Степанюк, А. Б. Гордійчук // Ліки. - 2004. - № 1/2. - С. 49-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Винборон--фарм

MeSH-главная:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (терапия)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL (прием и дозировка, фармакология)
ВНУТРИУТРОБНАЯ ТЕРАПИЯ ПЛОДА -- FETAL THERAPIES (методы)
Доп.точки доступа:
Гордійчук, А. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Старостина, Т. А.
Лечение бактериального вагиноза в I триместре беременности у женщин с невынашиванием в анамнезе [Текст] / Т. А. Старостина, А. С. Анкирская, Е. М. Демидова // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 4. - С. 41-45

Рубрики: женский

MeSH-главная:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (терапия)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология)
Доп.точки доступа:
Анкирская, А. С.
Демидова, Е. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)