Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (41)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ)<.>)
Общее количество найденных документов : 182
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токар П. Ю.
Заглавие : Поліморфізм гена рецептора прогестерону як чинник виникнення передчасних пологів (огляд літератури)
Параллельн. заглавия :Progesterone receptor gene polymorphism as a factor in preterm birth (literature review)
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 76-81 (Шифр КУ27/2023/22/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Аннотация: Мета роботи - здійснити аналіз даних світової літератури стосовно визначення вірогідної ролі поліморфізму гена рецептора прогестерону як чинника виникнення передчасних пологівThe purpose of the work - to analyze data from the world literature regarding the determination of the probable role of the progesterone receptor gene polymorphism as a factor in the occurrence of premature birth. Conclusions. 1. Progesterone receptor gene polymorphism plays a significant role in the mechanisms of development and course of miscarriage, negative pregnancy outcome and low birth weight of newborns. 2. The probability of the threat of premature birth in different periods of gestation or termination of pregnancy with premature birth may depend on the presence of one or another polymorphism. 3. Genetic variability that can lead to changes in the biological functions of the progesterone receptor, the genetic polymorphism of the progesterone receptor is a major risk factor for complications of preterm birth
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Загородня О. С., Моцюк Ю. Б., Амерханова Т. В.
Заглавие : Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції (Огляд літератури)
Параллельн. заглавия :Labour as a manifestation of systemic inflammatory reaction (Literature review)
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 79-84 (Шифр РУ16/2023/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Аннотация: Пологова діяльність є результатом бурхливої біологічної реакції, участь в якій беруть гуморальні, клітинні ланки імунітету. Тому всі спроби зупинити передчасну скоротливу активність матки на рівні міометрія справляють лише тимчасовий ефект. У цьому огляді читачеві запропоновано сучасні наукові дані стосовно ролі імунних механізмів у походженні пологової діяльності з погляду можливостей прогнозування її аномалій та патогенетично обґрунтованого лікування передчасних пологів. Баланс цитокінів відіграє роль вже у процесі імплантації, при взаємодії між ендометрієм та плідним яйцем. Підвищений вміст прозапальних цитокінів в ендометрії більш властивий жінкам з нормальною імплантацією, ніж пацієнткам зі звичними репродуктивними втратами. Децидуалізація ендометрія, ремоделювання судин відбувається під впливом медіаторів прозапальної спрямованості. Традиційний погляд на патогенез передчасної пологової діяльності передбачає інфекційну її природу, що підтверджується поширеністю інфікування недоношених новонароджених та має пояснення в активації прозапальних медіаторів. Окреслено сучасні міркування з приводу первинності запальної відповіді при передчасному розриві плодових оболонок. Неоднорідність запальної відповіді у різних пацієнток віднайшла пояснення у поліморфізмі генів, що кодують основні рецептори імунної відповіді – TOLL-рецептори. Відкриття численних білків гострої фази запалення привело до пошуку їхньої ролі в реалізації пологової діяльності. Наразі здатність стимулювати пологову діяльність показано для білка FCGR3A та гаптоглобіну. Недостатнє врахування ролі запальної реакції, зокрема – її системності, у патогенезі передчасної пологової діяльності призвело до переоцінювання можливостей токолітичної терапії. Мета-аналізи зазначають, що застосування токолітиків, попри ефективне збільшення тривалості вагітності, не покращує стану та прогнозу для новонародженого. Більшість токолітичних препаратів мають точкою прикладання частини міоциту, контакт з якими блокує його скорочення. Проте всі вони, за виключенням індометацину, не впливають на імунологічні причини розвитку передчасної пологової діяльності, а отже – не усувають їхньої дії на плід. Запальна реакція не завжди має інфекційне походження, тому так само не віднайшла поширення тактика рутинного призначення антибактеріальних препаратів з метою попередження передчасних пологів. Наразі слід визнати, що потужні запальні процеси, що лежать в основі пологової діяльності, передчасної зокрема, у більшості випадків визначають невідворотність передчасного розродження. Перспективними можна вважати дослідження з пошуку регуляції запальних механізмів для регуляції пологової діяльності, але вони перебувають на ранніх теоретичних етапах. Для сучасного лікаря системність запальної реакції має практичне значення для розуміння причин швидкої генералізації процесу при хоріоамніоніті, вчасної діагностики та реагування, а також особливостей перебігу раннього неонатального періоду.Childbirth is the result of a rapid biological reaction, in which the humoral and cellular links of immunity take part. Therefore, all attempts to stop the uterine premature contractile activity at the level of the myometrium have only a temporary effect. This review deals with the modern scientific data about the role of immune mechanisms in the labor activity origin from the point of view of the possibilities of predicting its anomalies and pathogenetically based treatment of premature labor. Cytokine balance plays a role already in the process of implantation, during the interaction between the endometrium and the fertilized egg. The increased content of pro-inflammatory cytokines in the endometrium is more typical for the women with normal implantation than for the patients with recurrent reproductive losses. Endometrial decidualization, vascular remodeling occurs under the influence of pro-inflammatory mediators. The traditional view of the preterm labor pathogenesis assumes its infectious nature, which is confirmed by the prevalence of infection in premature newborns and is explained by the activation of pro-inflammatory mediators. Modern opinions regarding the primacy of the inflammatory response in premature rupture of the fetal membranes are outlined. The heterogeneity of the inflammatory response in different patients found an explanation in the polymorphism of genes encoding the main receptors of the immune response – TOLL receptors. The discovery of numerous proteins of the acute inflammation phase led to the search for their role in the implementation of labor activity. So far, the ability to stimulate labor activity has been shown for FCGR3A protein and haptoglobin. Inadequate consideration of the inflammatory reaction role, in particular its systemic nature, in the pathogenesis of premature labor has led to an overestimation of the possibilities of tocolytic therapy. Meta-analyses indicate that the use of tocolytics, despite the effective increase in the duration of pregnancy, does not improve the condition and prognosis of the newborn. Most tocolytic drugs have a point of application of a part of the myocyte, contact with which blocks its contraction. However, all of them, with the exception of indomethacin, do not affect the immunological causes of the development of premature labor, and therefore do not eliminate their effect on the fetus. The inflammatory reaction does not always have an infectious origin, so the management of routinely prescribing antibacterial drugs to prevent premature births has also not spread. At present, it should be recognized that powerful inflammatory processes underlying labor activity, premature in particular, in most cases determine the inevitability of premature birth. Research on finding the regulation of inflammatory mechanisms for the regulation of labor activity can be considered promising, but they are in the early theoretical stages. For a modern doctor, the systemic nature of the inflammatory reaction is of practical importance for understanding the reasons for the rapid generalization of the process in chorioamnionitis, timely diagnosis and response, as well as the features of the course of the early neonatal period
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Венцківська І. Б., Купчік В. І.
Заглавие : Роль активності р65 NF-κB, каспази-3, а також поліморфізму гена VEGF у розвитку передчасних пологів при плацентарних порушеннях
Параллельн. заглавия :Role of p65 NF-κB, caspase-3 activities and VEGF gene polymorphisms on the development of preterm labor in women with placental dysfunction
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 49-55 (Шифр РУ16/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПОЛИМОРФИЗМ ОДНОСПИРАЛЬНЫЙ КОНФОРМАЦИОННЫЙ -- POLYMORPHISM, SINGLE-STRANDED CONFORMATIONAL
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: вивчення активності р65-субодиниці ядерного фактора – NF-κB й ефекторної каспази-3, а також наявності однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) у вагітних із плацентарними порушеннями та різними клінічними типами перебігу передчасної пологової діяльності (з передчасним розривом плодових оболонок та без нього). Матеріали та методи. На клінічній базі кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, яка розташована у КНП «Перинатальний центр м. Києва», протягом 2019–2022 рр. було проведено дослідження за типом «випадок–контроль» із залученням 90 вагітних: 60 жінок основної групи із плацентарними порушеннями та розвитком спонтанної передчасної пологової діяльності у терміні 24–34 тиж гестації (І група – 30 жінок із передчасними пологами з терміновим вилиттям вод, ІІ група – 30 жінок із передчасним розривом плодових оболонок) та 30 жінок групи контролю (ГК) із вчасними нормальними пологами та фізіологічним перебігом усієї вагітності. У вагітних визначали кількість загальної та активованої фракцій р65-субодиниці ядерного фактора NF-κB та каспази-3 імуноферментним методом ELISA у лізатах плаценти з подальшим розрахунком їхньої активності на підставі цих даних, а також наявність однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) методом полімеразної ланцюгової реакції. Результати. У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами порівняно із контрольною групою були виявлені достовірно вищі значення вмісту фракцій та активності р65 NF-κB та каспази-3 з деякими особливостями всередині груп. Для жінок І групи була характерною більш висока активність р65-субодиниці ядерного фактора (І група – 61,6 % з 95 %ДІ 59,7–64,2; ІІ група – 33,8 пг/мл з 95 %ДІ 31,2–35,2; ГК – 27,3 пг/мл з 95 %ДІ 26,4–28,6; р0,05). У вагітних ІІ групи виявляли більш високі значення активності каспази-3 (ІІ група – 59,2 % з 95 % ДІ 57,4–59,8; І група – 39,5 % з 95 % ДІ 38,5–40,5; ГК – 31,2 % з 95 % ДІ 30,4–31,9; р0,01). Під час дослідження поліморфізму гена VEGF встановлено, що наявність алеля Т у позиції 936 є фактором ризику розвитку плацентарних порушень із виникненням передчасної пологової діяльності. Частота виявлення цього алеля в основній групі становила 11,7 % проти 1,7 % у контрольній когорті (р0,05). Висновки. Для вагітних із плацентарними порушеннями та розвитком передчасних пологів порівняно з контрольною групою характерним є підвищення активності р65-субодиниці ядерного фактора κB і каспази-3: для жінок без передчасного розриву плодових оболонок встановлено значне – у 2,2 раза підвищення активності р65 NF-κB та в 1,3 раза – активності каспази-3; у групі вагітних із передчасним вилиттям вод збільшення показників становило відповідно 1,2 раза та 1,9 раза (р0,01 для всіх груп). У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами достовірно частіше (11,7 % проти 1,7 % жінок контроль­ної групи; р0,05) виявляли однонуклеотидний поліморфізм гена васкулярного ендотеліального фактора росту у позиції 936(С/Т), тобто носійство Т-алеля у гені VEGF може бути асоційованим із розвитком зазначених ускладнень вагітності. Тим не менш, для отримання остаточних результатів необхідно проведення дослідження у більшій вибірці жінокThe objective: to study the activity of the p65 subunit of the nuclear factor – NF-κB and effector caspase-3, as well as the presence of a single nucleotide polymorphism of the VEGF gene (936C/T) in pregnant women with placental disorders and various clinical types of the course of premature labor (with premature rupture of the membranes and without it). Materials and methods. At the clinical base of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of O. O. Bogomolets National Medical University, which is located in the non-commercial enterprise “Perinatal Center of Kyiv”, during 2019–2022, a case-control study was conducted with the involvement of 90 pregnant women: 60 women of the main group with placental disorders and the development of spontaneous premature labor in the period of 24–34 weeks of gestation (I group – 30 women with premature labor and premature rupture of membranes, II group – 30 women with premature rupture of the membranes) and 30 women of control group (CG) with term normal delivery and the physiological course of the pregnancy. In pregnant women, the number of total and activated fractions of the p65 subunit of nuclear factor NF-κB and caspase-3 was determined by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) in placenta lysates with further calculation of their activity based on these data, as well as the presence of a single nucleotide polymorphism of the VEGF gene (936C/T) using the polymerase chain reaction. Results. In women with placental disorders and preterm birth a significantly higher values of fraction content and activity of p65 NF-κB and caspase-3 were found, with some peculiarities within the groups compared to the control group. Women of the I group were characterized by a higher activity of p65-subunit of nuclear factor (I group — 61.6 % with 95 % CI 59.7–64.2; II group — 33.8 pg/ml with 95 % CI 31.2-35.2; CG — 27.3 pg/ml, 95 % CI 26.4–28.6; p0.05). Pregnant women of the II group had higher values of caspase-3 activity (II group — 59.2 % with 95 % CI 57.4–59.8, I group — 39.5 % with 95 % CI 38.5–40.5, CG — 31.2 %, 95 % CI 30.4–31.9; p0.01). It was established that the presence of the T allele at position 936 of VEGF gene polymorphism is a risk factor for the development of placental disorders with the development of premature labor, the rate of this allele in the main group was 11.7 % versus 1.7 % – in the control cohort (p0.05). Conclusions. Pregnant women with placental disorders and the development of premature birth are characterized by an increased activity of the p65 subunit of nuclear factor κB and caspase-3 compared to the control group: in women without premature rupture of the fetal membranes, a significant 2.2-fold increase in p65 NF-κB activity was found, and caspase-3 activity – by 1.3 times; in the group of pregnant women with preterm premature rupture of membranes the level of caspase-3 activity exceeded the control group by 1.9 times, and the level of p65-subunit of nuclear factor activity — by 1.2 times (p0.01 for all groups). 936(C/T) single nucleotide polymorphism of the vascular endothelial growth factor gene was determined significantly more often in women with placental disorders and preterm birth (11.7 % in the study group versus 1.7 % in CG, p0.05), the T-allele on the VEGF gene carriers may be associated with the development of these pregnancy complications. However, a study on a larger sample of women is needed to obtain definitive results
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Біла В. В., Чернега В. О.
Заглавие : Запальний статус пологових шляхів вагітних з істміко-цервікальною недостатністю при використанні цервікального шва, акушерського песарію та прогестеронової терапії
Параллельн. заглавия :Inflammatory status of the birth canal of pregnant women with cervical insufficiency treated with progesterone therapy, cervical cerclage and obstetric pessary
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 55-60 (Шифр РУ16/2023/7)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ШЕЙКИ МАТКИ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- UTERINE CERVICAL INCOMPETENCE
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
СЕРКЛЯЖ ШЕЙКИ МАТКИ -- CERCLAGE, CERVICAL
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): истмико-цервикальная недостаточность
Аннотация: Передчасні пологи є серйозною глобальною медичною проблемою. Щорічно у світі передчасно народжуються близько 15 млн немовлят, з яких 1 млн помирає. Спонтанні передчасні пологи (СПП) є причиною 40–45% усіх передчасних пологів. Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) – вагомий фактор ризику СПП. Дослідження встановили вплив складу вагінального мікробіому на довжину шийки матки під час вагітності та важливість бактеріального пейзажу піхви як фактора, що визначає ризик передчасних пологів. Мета дослідження: оцінювання вагінального мікробіому вагітних з ІЦН та різними методами лікування (прогестероновою терапією, цервікальним швом або акушерським песарієм). Матеріали та методи. Упродовж 2020–2023 рр. у комунальному неприбутковому підприємстві «Перинатальний Центр м. Києва» було проведено обсерваційне поздовжнє дослідження, у якому брали участь 94 вагітні. Серед них – 64 жінки з діагнозом ІЦН (група прогестеронової терапії – n=22, група цервікального шва – n=23 та група акушерського песарію – n=19). До контрольної групи увійшли 30 вагітних без ІЦН. Результати. Терапія вагінальним прогестероном та з використанням цервікального шва мають менший вплив на мікробіом, ніж застосування песарію. Умовно-патогенну та патогенну мікрофлору було виявлено у 27,27% пацієнток групи прогестерону, 47,82% пацієнток з групи цервікального шва та у 57,89% з групи песарію. Запальний тип мазка 3–4-го ступеня чистоти було встановлено у 31,81% пацієнток з групи прогестерону, у 47,82% – з групи цервікального шва та у 57,89% – з групи песарію; скарги на дискомфорт та виділення – у 22,72%, 39,13% та 57,89% пацієнток відповідно. Порівняно з контрольною групою, використання песарію пов’язано з підвищенням частоти ідентифікації умовно-патогенної мікрофлори (16,67% проти 52,63%; p0,05), незадовільними результатами бактеріоскопічного дослідження (20,00% проти 57,89%; p0,05), а також збільшенням скарг на дискомфорт та знач­ні вагінальні виділення (16,67% проти 57,89%; p0,05). Висновки. Установлено, що при ІЦН незалежно від типу терапії спостерігаються запальні зміни (наявність умовно-патогенної та патогенної мікрофлори, запальний тип мазка, скарги на виділення та дискомфорт) пологових шляхів у вагітних. Існує зв’язок між різними методами лікування і незадовільними результатами: бактеріологічного аналізу – наявність умовно-патогенної та патогенної мікрофлори (p0,05), бактеріоскопічного аналізу – запальний тип мазка 3–4-го ступеня чистоти (p0,05) та анамнестичного аналізу – наявність скарг у пацієнток (p0,05)Preterm birth is a major global health problem. Every year about 15 million babies are born prematurely in the world, of which 1 million newborns die. Spontaneous preterm birth (SPB) accounts for 40–45% of all preterm births. Cervical insufficiency (CI) is a significant risk factor for SPB. The studies have established the influence of the vaginal microbiome on cervical length during pregnancy and the importance of the bacterial composition of the vagina as a factor determining the risk of preterm birth. The objective: to study the vaginal microbiome of pregnant women with CI and various treatment methods (progesterone therapy, cervical suture or obstetric pessary). Materials and methods. During 2020–2023, an observational longitudinal study was conducted in the municipal non-profit enterprise “Perinatal Center of Kyiv”, in which 94 pregnant women participated. Among them 64 women were diagnosed CI (progesterone therapy group – n=22, cervical suture group – n=23 and obstetric pessary group – n=19). The control group included 30 pregnant women without CI. Results. Vaginal progesterone therapy and the use of a cervical suture have less effect on the microbiome than the use of a pessary. Conditionally pathogenic and pathogenic microflora was detected in 27.27% of patients in the progesterone group, 47.82% of patients in the cervical suture group, and 57.89% – in the pessary group. Inflammatory smear grade 3–4 was found in 31.81% of patients in the progesterone group, 47.82% – the cervical suture group, and 57.89% – the pessary group; complaints of discomfort and discharge – in 22.72%, 39.13% and 57.89% of patients, respectively. Compared with the control group, the use of a pessary is associated with an increase in the frequency of identification of opportunistic pathogenic microflora (16.67% vs. 52.63%; p0.05), unsatisfactory results of bacterioscopic examination (20.00% vs. 57.89%; p0.05), as well as an increase in complaints of discomfort and significant vaginal discharge (16.67% vs. 57.89%; p0.05). Conclusions. It has been established that regardless of the type of therapy, inflammatory changes (presence of opportunistic pathogenic and pathogenic microflora, inflammatory type of smear, complaints of discharge and discomfort) of the birth canal are observed in pregnant women with CI. There is a connection between different methods of treatment and unsatisfactory results: bacteriological analysis – the presence of opportunistic pathogenic and pathogenic microflora (p0.05), bacterioscopic analysis – inflammatory type of smear of the 3-4 grade of purity (p0.05) and anamnestic analysis – the presence of complaints in female patients (p0.05)
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лозова Л. А.
Заглавие : Результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження послідів при передчасних пологах та передчасному розриві плодових оболонок
Параллельн. заглавия :Results of the morphological and immunohistochemical study of the consequences in premature birth and premature rupture of the membrane
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 63-68 (Шифр БУ5/2023/27/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: У статті наведені результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження послідів жінок із невиношуванням вагітності у випадках передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО). Мета дослідження - вивчити морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент при передчасних пологах та передчасному розриві плодових оболонок та провести порівняльний аналіз результатів залежно від гестаційного терміну. Матеріал і методи. Проведено морфологічне та імуногістохімічне дослідження послідів 250 вагітних (основна група) зі спонтанними передчасними пологами у терміні гестації 22 – 36 тижнів та передчасним розривом плодових оболонок, що відбулися на базі відділення для вагітних з акушерською патологією ДУ «Інститут ПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України» за період з 2018 по 2020 роки. Жінки основної групи розподілені на три групи залежно від терміну пологів – до 1-ї групи увійшли пацієнтки, які народили у 22 – 28 тиж. вагітності, пацієнтки 2-ї групи народили у терміні 29 – 33 тиж. і до 3-ї групи – ті, що народили у терміні 34 – 36 тижнів вагітності. Плаценти вагітних основної групи досліджували за допомогою морфологічного (гістологічний метод – забарвлення гематоксиліном та еозином і за ван Гізон) та імуногістохімічного методів (непрямий стрептавідин-пероксидазний метод визначення рівня експресії рецепторів прогестерону – RP). Результати дослідження та їх обговорення: У ході проведеного дослідження відзначено наявність морфофункціональних, імунопатологічних змін різного ступеня вираженості. Вивчено морфологічну картину плацентарних порушень при невиношувані вагітності. У 40 % плацент жінок 1-ї групи виявлено передчасне дозрівання ворсин хоріона, у 20 % – порушення кровообігу та наявність гострої запальної інфільтрації у плодових оболонках, децидуальній та хоріальній оболонках, у 10 % – патологічна незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин. Під час імуногістохімічного дослідження RP відзначено невиражену реакцію в епітелії та клітинах строми стовбурових, проміжних та термінальних ворсин – 1 бал; у плодових оболонках та позаворсинчастому цитотрофобласті – 2 бали; в ендотелії судин – 0–1 бал. У плацентах жінок 2-ї та 3-ї групи встановлено передчасне дозрівання ворсин – у 70 % випадків, псевдоінфаркти ворсин, замурованих у фібриноїд, що займають значну площу, – у 45 %, афункціональні зони – у 55 %, порушення кровообігу – у 35 %, патологічну незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин – у 20 %, гостру запальну інфільтрацію у плодових оболонках – у 15 %. Імуногістохімічний аналіз плацентарного бар’єра виявив найбільшу експресію RP у ядрах децидуальних клітин, що належать до материнської структури. Слід відзначити наявність експресії прогестеронових рецепторів у стовбурових ворсинах, фібробластах та ядрах стінки судин. Виявлена мінімальна або відсутня експресія у ядрах інших ворсинчастих структур, їхніх судинах. Висновки. Доведено, що рецептивність прогестерону має свої особливості у плацентарних структурах залежно від терміну гестації, що є важливим чинником у виборі тактики ведення цього контингенту вагітних з метою профілактики та зниження перинатальних втрат. Проведені дослідження дозволяють сформулювати чітку концепцію патогенетично обґрунтованої терапії невиношування вагітностіThe article presents the results of a morphological and immunohistochemical study of the afterbirths of women with miscarriages in cases of premature rupture of membranes (PRPO). The aim: to study the morphological and immunohistochemical features of placentas in premature births and premature rupture of membranes and to conduct a comparative analysis of the results depending on the gestational period. Material and methods. A morphological and immunohistochemical study of the litters of 250 pregnant women (the main group) with spontaneous premature births at 22-36 weeks of gestation and premature rupture of the membranes, which took place on the basis of the Department for Pregnant Women with Obstetric Pathology of the PAG Institute named after Acad. OHM. Lukyanova National Academy of Sciences of Ukraine" for the period from 2018 to 2020. The women of the main group are divided into three groups depending on the date of delivery - the 1st group includes patients who gave birth at 22-28 weeks of pregnancy, patients of the 2nd group who gave birth at 29-33 weeks, and to the 3rd group - those who gave birth at 34-36 weeks of pregnancy. Placentas of pregnant women of the main group were examined using morphological (histological method - staining with hematoxylin and eosin and van Gieson) and immunohistochemical methods (indirect streptavidin-peroxidase method for determining the expression level of progesterone receptors - RP). Results and discussion. Premature maturation of chorionic villi was found in 40 % of placentas of women in the 1st group 1, in 20 % – blood circulation disorders and the presence of acute inflammatory infiltration in the fetal membranes, decidual and chorionic membranes, 10 % – pathological immaturity of the placenta according to the variant of chaotic sclerosed villi. During the immunohistochemical study of RP, an unexpressed reaction was found in the epithelium and stromal cells of the stem, intermediate and terminal villi – 1 point; in fetal membranes and extra-villous cytotrophoblast – 2 points; in the endothelium of vessels – 0–1 point. In the placentas of women in the 2nd and 3nd group premature maturation of villi was found in 70 % of cases, pseudo-infarcts of villi which are embedded in fibrinoid occupying a significant area – 45 %, afunctional zones – 55 %, blood circulation disorders – 35 %, pathological immaturity placenta according to the variant of chaotic, sclerosed villi – 20 %, acute inflammatory infiltration in the fetal membranes – 15 %. Immunohistochemical analysis of the placental barrier revealed the highest expression of RP in the nuclei of decidual cell which belong to the maternal structure. Of note is the presence of progesterone receptor expression in stem villi, fibroblasts, and vessel wall nuclei. Minimal or absent expression was determined in the nuclei of other villous structures and their vessels. Conclusions. It has been proven that the receptivity of progesterone has its own characteristics in placental structures depending on the gestation period, which is an important factor in the choice of management for the prevention and reduction of perinatal losses for this contingent of pregnant women. The conducted studies make it possible to formulate a clear concept of pathogenetically justified therapy for miscarriage
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токар П. Ю., Каліновська І. В.
Заглавие : Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів
Параллельн. заглавия :Hormone imbalance of fetoplacental complex as a factor of premature birth
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 10-14 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-главная: ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Попри достатню вивченість патогенетичних факторів розвитку передчасних пологів, на даний час відсутня єдина точка зору щодо особливостей патогенезу порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу при цьому ускладненні вагітності, не розроблені єдині методичні підходи до ранньої діагностики, відсутні стандарти обстеження і лікування вагітних з виявленими порушеннями. Мета роботи - дослідити рівень гомонів ФПК у вагітних групи ризику розвитку передчасних пологів. Матеріал і методи. До основної групи увійшли вагітні з проявами дисфункції плаценти та невиношуванням в анамнезі (50 жінок), до контрольної групи - 50 здорових вагітних. Визначення гормонів (прогестерону, естрадіолу, плацентарного лактогену) здійснювалося методом твердофазного імуноферментного аналізу. Дослідження виконували на імуноферментному аналізаторі згідно з інструкціями до вказаних наборів реактивів. Результати. Для вивчення змін гормональної функції плацентарної системи у вагітних із загрозою передчасних пологів визначали вміст гормонів естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену під час вагітності. Характерно, що концентрація естрадіолу в сироватці крові вагітних основної групи нижче норми протягом усього періоду вагітності. Це призводить до зниження синтезу естрогенів і прогестерону жовтим тілом яєчника, а потім і плацентою. Зниження рівня цих гормонів, які беруть безпосередню участь у перебігу основних біохімічних і фізіологічних процесів у м'язах матки, призводить до підвищення скорочувальної активності міометрія, що, у свою чергу, проявляється явищами дисфункції плаценти та передчасними пологами. Висновок. Дослідження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику дозволить прогнозувати розвиток передчасних пологівDespite the sufficient study of the pathogenetic factors of preterm birth, there is currently no consensus on the peculiarities of the pathogenesis of disorders of the functional state of the fetoplacental complex in this complication of pregnancy, no unified methodological approaches to early diagnosis have been developed, and there are no standards for the examination and treatment of pregnant women with detected disorders. The purpose of the work. To investigate the level of FPC hormones in pregnant women at risk of preterm birth. Materials and methods. The main group consisted of pregnant women with signs of placental dysfunction and a history of miscarriage (50 women). The control group consisted of 50 healthy pregnant women. Determination of hormones (progesterone, estradiol, placental lactogen) was carried out by the method of solid-phase enzyme immunoassay. The research was performed on an enzyme-linked immunosorbent assay according to the instructions for the specified sets of reagents. Results. The content of the hormones estradiol, progesterone and placental lactogen during pregnancy was determined to study the changes in the placental system hormonal function of pregnant women with a threat of premature birth. The concentration of estradiol in the blood serum of pregnant women of the main group was below the norm during the entire pregnancy period. It leads to a decrease in estrogens and progesterone synthesis by the corpus luteum of the ovary, and then by the placenta. A reduction of these hormone levels, which take a direct part in the flow of basic biochemical and physiological processes in the muscles of the uterus, leads to an increase in the contractile activity of the myometrium, which is shown by the phenomena of placental dysfunction and premature birth. Conclusion. Studying the levels of hormones of the fetoplacental complex in pregnant women at risk will allow predicting the development of premature birth
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ткаліч В. О., Поладич І. В.
Заглавие : Імуногістохімічні особливості експресії прогестеронових рецепторів плацентарних структур при передчасних пологах
Параллельн. заглавия :Immunohistochemical features of expression of progesterone receptors of placental structures in premature birth
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 18-21 (Шифр РУ16/2022/6)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
Аннотация: Мета дослідження: вивчення імуногістохімічних особливостей посліду у породіль із передчасними пологами у термінах 28–33 тиж. Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних (основна група), які були госпіталізовані та розроджені у Перинатальному центрі м. Києва протягом 2018–2020 рр. у терміні гестації 23–33 тиж. Жінки основної групи розподілені на дві підгрупи залежно від терміну пологів – до 1-ї групи увійшли пацієнтки, які народили у 23–28 тиж вагітності, пацієнтки 2-ї групи народили у терміні 29–33 тиж. Плаценти вагітних основної групи досліджували за допомогою морфологічного (гістологічний метод – забарвлення гематоксиліном та еозином і за ван Гізоном) та імуногістохімічного методів (непрямий стрептавідин-пероксидазний метод визначення рівня експресії рецепторів прогестерону – RP). Результати. У 40 % плацент жінок 1-ї групи виявлено передчасне дозрівання ворсин хоріона, у 20 % – порушення кровообігу та наявність гострої запальної інфільтрації у плодових оболонках, децидуальній та хоріальній оболонках, у 10 % – патологічна незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин. Під час імуногістохімічного дослідження RP відзначено невиражену реакцію в епітелії та клітинах строми стовбурових, проміжних та термінальних ворсин – 1 бал; у плодових оболонках та позаворсинчастому цитотрофобласті – 2 бали; в ендотелії судин – 0–1 бал. У плацентах жінок 2-ї групи встановлено передчасне дозрівання ворсин – у 70 % випадків, псевдоінфаркти ворсин, замурованих у фібриноїд, що займають значну площу, – у 45 %, афункціональні зони – у 55 %, порушення кровообігу – у 35 %, патологічну незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин – у 20 %, гостру запальну інфільтрацію у плодових оболонках – у 15 %. Імуногістохімічний аналіз плацентарного бар’єра виявив найбільшу експресію RP у ядрах децидуальних клітин, що належать до материнської структури. Слід відзначити наявність експресії прогестеронових рецепторів у стовбурових ворсинах, фібробластах та ядрах стінки судин. Виявлена мінімальна або відсутня експресія у ядрах інших ворсинчастих структур, їхніх судинах. Висновки. Установлено, що рецептивність прогестерону має свої особливості у плацентарних структурах залежно від терміну гестації, що є важливим чинником у виборі тактики ведення цього контингенту вагітних з метою профілактики та зниження перинатальних втратThe objective: to study the immunohistochemical features of placenta in women with premature birth in 28–33 weeks of pregnancy. Materials and methods. 120 pregnant women (the main group) who were hospitalized and delivered in the Kyiv Perinatal Center during 2018–2020 at a gestation period of 23–33 weeks were examined. The women of the main group were divided into two subgroups depending on the term of birth – the 1st group included patients who delivered at 23–28 weeks of pregnancy, the patients of the 2nd group had labors at 29–33 weeks. Placentas of women in the main group were examined using morphological (histological method – staining with hematoxylin and eosin and van Gieson) and immunohistochemical methods (indirect streptavidin-peroxidase method for determining the expression level of progesterone receptors – PR). Results. Premature maturation of chorionic villi was found in 40 % of placentas of women in the 1st group 1, in 20 % – blood circulation disorders and the presence of acute inflammatory infiltration in the fetal membranes, decidual and chorionic membranes, 10 % – pathological immaturity of the placenta according to the variant of chaotic sclerosed villi. During the immunohistochemical study of RP, an unexpressed reaction was found in the epithelium and stromal cells of stem, intermediate and terminal villi – 1 point; in fetal membranes and extravillous cytotrophoblast – 2 points; in the endothelium of vessels – 0–1 point. In the placentas of women in the 2nd group premature maturation of villi was found in 70 % of cases, pseudoinfarcts of villi which are embedded in fibrinoid occupying a significant area – 45 %, afunctional zones – 55 %, blood circulation disorders – 35 %, pathological immaturity placenta according to the variant of chaotic, sclerosed villi – 20 %, acute inflammatory infiltration in the fetal membranes – 15 %. Immunohistochemical analysis of the placental barrier revealed the highest expression of RP in the nuclei of decidual cell which belong to the maternal structure. It should be noted the presence of expression of progesterone receptors in stem villi, fibroblasts and nuclei of the vessel wall. Minimal or absent expression was determined in the nuclei of other villous structures and their vessels. Conclusions. It was established that the receptivity of progesterone has its own characteristics in placental structures depending on the gestation period, which is an important factor in the choice of management for the prevention and reduction of perinatal losses for this contingent of pregnant women
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Siusiuka V. G., Potapov V. O., Shevchenko A. O., Kyryliuk O. D., Guba N. O., Mosol N. O.
Заглавие : Clinical and psychological ground of principles of prognostication of premature delivery risk
Параллельн. заглавия :Клініко-психологічне обґрунтування принципів прогнозування загрози передчасних пологів
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 36-43 (Шифр РУ16/2022/6)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОВ КОЛИЧЕСТВО В АНАМНЕЗЕ -- PARITY
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Аннотация: The objective: to assess the diagnostic significance of anamnestic and clinical-psychological factors and develop the prediction criteria for the threat of premature birth (PB). Materials and methods. An analysis of the data of pregnant women who were tested in the II and early III trimesters (screening is the I stage of the study) was carried out. The pregnant women were conditionally divided into two groups. The main group included 30 women whose further course of pregnancy was complicated by the threat of PB. The comparison group included 222 women without clinical manifestations of threat of PB during the current pregnancy. During the II stage of the study, the systematization of existing anamnestic and clinical-psychological factors among the examined women was performed. At the III stage, a comparative analysis of the frequency of the symptoms identified at the I stage was carried out in pregnant women in groups with the calculation of diagnostic coefficients (DC) of measures of informativeness (MI) according to formulas. Diagnostic (prognostic) tables were created for each factor, DC and MI were calculated based on the ratio of frequencies. According to the methodology for calculating the accuracy of the diagnostic decision to achieve a probability level of 95 % (p=0.05), the limit ∑DC is a constant = ±13, to achieve a probability of 99 % = ±20, to achieve a probability of 99.9% = ±30. If there is a factor in the column of the scale that is not included in the spectrum of exclusions, put a check mark in the “yes” column of the corresponding row. In the absence of such a check mark is placed in the “no” column of the corresponding row. Regarding the filling of each row, the sum of DC is calculated by adding up the indicated DCs, in the case of reaching the value of ∑DC, a preliminary diagnostic conclusion is made about the probability for threat of PB (at ∑DC = -13), which has a confidence level of 95 % (p=0.05). If the value of ∑DK = -20 is reached, a final diagnostic conclusion is made about the probability of 99 % for threat of PB (p=0.01). If the limit of the range is -13 ∑DC +13, the conclusion is significant because in such case its “p” is 0.05. Results. Based on the values ​​of DC and MI of Kullbak (valid signs), a clinical scale to predict threat of PB with a confidence level of 95 % (p=0.05) or 99 % (p=0.01) was developed. Among the informative signs (factors) for predicting of threat of PB the following factors were established: spontaneous miscarriage in the anamnesis, high personal and situational anxiety (45 points and above), IV and more pregnancies and artificial abortion in the anamnesis, as well as the level of neuroticism (16 points and above). Conclusions. It has been established that anamnestic and clinical-psychological factors, namely, miscarriage in the anamnesis, artificial abortion in the anamnesis, IV and more pregnancies, high levels of personal and situational anxiety and neuroticism, are important and effective criteria for predicting the threat of premature birthМета дослідження: оцінювання діагностичної значущості анамнестичних і клініко-психологічних факторів та розроблення критеріїв прогнозування загрози передчасних пологів (ЗПП). Матеріали та методи. Було проведено аналіз даних вагітних, які пройшли тестування у II та на початку III триместра (скринінг – I етап дослідження). Вагітні умовно були розподілені на дві групи. В основну групу увійшли 30 жінок, у яких подальший перебіг гестації ускладнився клінікою ЗПП. До групи порівняння включені 222 жінки без клінічних проявів ЗПП у період поточної вагітності. На IІ етапі дослідження була проведена систематизація існуючих анамнестичних і клініко-психологічних чинників серед контингенту обстежених жінок. На IІI етапі виконано компаративний аналіз частоти виникнення ознак, виділених на І етапі, у вагітних у групах з розрахунком діагностичних коефіцієнтів (ДК) мір інформативності (МІ) за формулами. Проведено формування діагностичних (прогностичних) таблиць для кожного фактора, на підставі співвідношення частот були розраховані ДК та МІ. Згідно з методологією розрахунку достовірності діагностичного рішення для досягнення рівня ймовірності 95 % (p=0,05), порогова ∑ДК є константою = ±13, для досягнення ймовірності 99% = ±20, для досягнення ймовірності 99,9% = ±30. За наявності фактора у бланку шкали, яка не входить до спектра виключених, ставлять відмітку у стовпці «так» відповідного ряду. За відсутності такого відмітку ставлять у графі «ні» відповідного ряду. Щодо заповнення кожного ряду, проводять підрахунок суми ДК шляхом складання зазначених ДК, у разі досягнення значення ∑ДК роблять попередній діагностичний висновок про ймовірність ЗПП (при ∑ДК = -13), що має рівень достовірності 95% (p=0,05). У разі досягнення значення ∑ДК = -20, роблять остаточний діагностичний висновок про ймовірність ЗПП 99 % (p=0,01). Якщо межа діапазону -13 ∑ДК +13 – висновок не можна вважати достовірним, тому що при цьому його p0,05. Результати. На підставі значень ДК та МІ Кульбака (валідних ознак) розроблена клінічна шкала, що дозволяє прогнозувати ЗПП з рівнем достовірності 95 % (p=0,05) або 99 % (p=0,01). Серед інформативних ознак (факторів) прогнозування ЗПП встановлені: мимовільний аборт в анамнезі, висока особистісна та ситуативна тривожність (45 балів і вище), IV і більше вагітностей та артифіціальний аборт в анамнезі, а також рівень нейротизму (16 балів і вище). Висновки. Установлено, що анамнестичні та клініко-психологічні фактори, а саме – мимовільний аборт в анамнезі, артифіціальний аборт в анамнезі, IV та більше вагітностей, високі рівні особистісної та ситуативної тривожності і нейротизму, є важливими та ефективними критеріями для прогнозування загрози передчасних пологів
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Любомирська К. С., Сюсюка В. Г., Круть Ю. Я., Кирилюк О. Д., Ізбицька Н. Г., Богуславська Н. Ю., Бабінчук О. В.
Заглавие : Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності
Параллельн. заглавия :Non-invasive prognostic markers of the risk of preterm rupture of the membranes in premature pregnancy
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 23-29 (Шифр РУ16/2022/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE
ВОСПАЛЕНИЯ МЕДИАТОРЫ -- INFLAMMATION MEDIATORS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: визначення прогностичної значущості неінвазивних маркерів ендогенної інтоксикації для визначення ризику передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) у терміні гестації 26–34 тижОсновними неінвазивними маркерами ступеня активності запального процесу та вираженості ендогенної інтоксикації при передчасних пологах на тлі ПРПО у вагітних є: загальна кількість лейкоцитів, рівень гранулоцитів та лімфоцитів, ЛІІ Кальф-Каліфа та нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення. Для виявлення інфекційних маркерів реалізації інтраамніального інфікування та подальшого розвитку ПРПО та передчасних пологів жінкам, які перебувають на обліку у жіночій консультації, у другій половині вагітності рекомендовано проводити розрахунок рівня ендогенної інтоксикації за допомогою даних загального аналізу крові на гемолітичному аналізаторі (WBC, GRAN, LYM, NLR)The objective: to study the prognostic significance of non-invasive markers of endogenous intoxication for determining the risk of premature rupture of membranes (PROM) at the gestation period of 26–34 weeksThe main non-invasive markers of the degree of activity of the inflammatory process and the severity of endogenous intoxication in premature birth with PRPO in pregnant women are: the total number of leukocytes, the level of granulocytes and lymphocytes, Kalf-Kalif LII and the neutrophil-lymphocyte ratio. In order to detect infectious markers of intra-amniotic infection and the further development of PROM and premature birth, it is recommended to calculate the level of endogenous intoxication in the second half of pregnancy using general blood analysis data on a hemolytic analyzer (WBC, GRAN, LYM, NLR)
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лаба О. В.
Заглавие : Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів
Параллельн. заглавия :Placental dysfunction in women at risk and threat of premature delivery
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 48-51 (Шифр РУ16/2022/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Передчасні пологи залишаються однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства. Достовірно встановити причину 70–80% випадків передчасних пологів не вдається, тому обґрунтованим є пошук факторів ризику та маркерів передчасного переривання вагітності. За даними багатьох авторів, у 25–30% жінок із загрозою передчасних пологів діагностують плацентарну дисфункціюКлінічні прояви плацентарної дисфункції (затримка росту плода, прееклампсія) фіксували у третини пацієнток групи ризику і вагітних із загрозою передчасних пологів, що корелює зі змінами гормонопродукувальної функції плацентиPremature birth remains one of the most urgent problems of modern obstetrics. It is not possible to reliably establish the cause in 70–80% of premature births, so the search for risk factors and markers of premature termination of pregnancy is justified. According to many authors, 25–30% of women at risk of premature birth have placental dysfunctionClinical manifestations of placental dysfunction (fetal growth retardation, preeclampsia) occur in a third of patients of the risk group and pregnant women with a threat of premature birth, which correlates with changes in the hormone-producing function of the placenta
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Levitsky I. V., Kinash N. M.
Заглавие : Modern aspects of the etiopathogenesis of istmic-cervical insufficiency [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Сучасні аспекти етіопатогенезу істміко-цервікальної недостатності
Место публикации : Art of Medicine. - 2022. - N 2. - С. 136-141 (Шифр АУ50/2022/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КОЛЛАГЕН -- COLLAGEN
Аннотация: Isthmic-cervical insufficiency (ICI), which results in the failure of the circular muscles of the internal os, isthmus and cervix of the uterus is important in the pathogenesis of preterm birth. The existing types are anatomical, functional and congenital ICI. ICI is a pathological condition of the cervix and the isthmus, in which they are unable to withstand the intrauterine pressure and keep a fertilized egg in the uterine cavity until birth. ICI is a serious complication of pregnancy. Genetic, hormonal, inflammatory-infectious, immunological, traumatic factors play a role in the occurrence of ICI. The aim of the study is to study the peculiarities of reproductive health and gestational process of pregnant women with ICI, according to the literature. For the study, we analyzed domestic and foreign publications on this topic in professional journals, as well as data from Internet resources. Results of the research show that ICI plays a special role among many causes that lead to preterm termination of pregnancy and premature birth in the II-III trimesters. The properties of the cervix depend on the ratio of connective and muscle tissue. Today, most authors distinguish between congenital, acquired, organic and functional isthmic-cervical insufficiency.Organic (post-traumatic, secondary) ICI occurs due to mechanical damage to the cervix. Functional ICI is the result of a violation of the relationship between the muscular and connective tissues of the cervix, as well as the result of changes in the response of its structural elements to neurohumoral stimuli. Functional ICI most often occurs as a consequence of a violation of the hormonal background of women (ovarian hypofunction, hyperandrogenism). Congenital ICI occurs in malformations of the uterus, genital infantilism. Histological examination of cervical tissue in women with ICI reveals an increase in muscle tissue up to 50%, which leads to early softening of the cervix of the uterus and development of its functional insufficiency. According to Kaufman KP (2021), the role of connective tissue in the development of ICI is confirmed by the fact, that this pathological condition of the cervix is found in women with Marfan syndrome and Ehlers-Danlos syndrome. The role of undifferentiated connective tissue dysplasia (UCTD) as a risk factor for complicated pregnancy, including ICI.Research of Huang J and co-authors (2021) found the presence of nutritional imbalance in patients with UCTD, which was manifested by changes in serum concentrations of magnesium, calcium, zinc, iron, copper, selenium, inorganic phosphorus. The relationship between changes in the microcirculation system, tissue perfusion and cervical condition is currently being actively discussed and confirmed in numerous studies.Fettweis JM (2019) believes that the mechanism of abortion at different stages of gestation is not the same in pregnant women with ICI. At the same time, all pregnant women with ICI at all stages of gestation have increased cytokine levels. However, an important factor in the premature termination of pregnancy in ICI is assigned to the infectious factor. The results of the study of the pathogenetic role of local immune responses in women with habitual miscarriage are often contradictory and dictate the need for further researches.Eventually, isthmic-cervical insufficiency is a multifactorial complication of pregnancy, in which genetic, hormonal, inflammatory-infectious, immunological or traumatic factors play a roleНевиношування вагітності має різноманітні багаточисельні причини. Важливе значення у патогенезі передчасних пологів має істміко-цервікальна недостатність (ІЦН). Існуючими типами є анатомічна, функціональна, вроджена ІЦН. Тому метою нашого дослідження стало вивчення особливостей репродуктивного здоров’я і гестаційний процес у групи вагітних з ІЦН за даними спеціалізованої літератури. Для дослідження ми використали такі методи як аналіз вітчизняних і зарубіжних публікацій за темою у фахових журналах, а також дані інтернет-ресурсів. За результатами досліджень на сьогодні більшість авторів розрізняють вроджену, набуту, органічну та функціональну істміко-цервікальну недостатність. Органічна (посттравматична, вторинна) ІЦН виникає внаслідок механічного пошкодження перешийка та шийки матки. Функціональна ІЦН є наслідком порушення співвідношення між м’язовою і сполучною тканинами шийки матки, також результатом змін реакції її структурних елементів на нейрогуморальні подразники. Вроджена ІЦН зустрічається при генітальному інфантилізмі. Є гіпотеза, що знижена концентрація колагену і еластичних волокон у тканині шийки матки веде до виникнення ІЦН. Інтраамніотичне запалення, виявлене у 81% жінок з ІЦН, є фактором ризику передчасних пологів, несприятливого неонатального результату. Фактори ризику розвитку ІЦН: вроджені аномалії розвитку матки, генітальний інфантилізм, гормональний дисбаланс, недостатність мікроелементів, вітамінів, які забезпечують функціонування сполучної тканини та виношування вагітності. Отже, ІЦН є мультифакторним ускладненням вагітності, у виникненні якого відіграють роль генетичні, гормональні, запально-інфекційні, імунологічні, травматичні фактори
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пирогова В. І., Лаба О. В.
Заглавие : Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів
Параллельн. заглавия :Evaluation of the effectiveness of correction of vagina dysbiosis with the use of vaginal prebiotic complex in women with risk factors of spontaneous premature birth
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 44-49 (Шифр РУ16/2022/6)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS
Аннотация: Дисбіотичні зміни у мікробній екосистемі нижніх статевих шляхів є факторами ризику спонтанних абортів, спонтанних передчасних пологів, внутрішньоамніотичної інфекції, післяпологового ендометриту та несприятливих перинатальних наслідків. Однак погляди на доцільність антимікробної терапії у жінок з бактеріальним вагінозом та передчасними пологами в анамнезі суперечливі, а дискусії та пошуки ефективного методу лікування продовжуються. Лікування дисбіозів мікробіоти піхви потребує комплексного підходу, спрямованого не тільки на усунення патогенів, але й на відновлення нормального стану вагінального біотопу. Мета дослідження: оцінювання ефективності корекції дисбіотичних порушень мікробіоти піхви у жінок із чинниками ризику передчасних пологів у разі застосування пребіотичної топічної терапії. Матеріали та методи. У досліджувану когорту включено 105 жінок з чинниками ризику передчасних пологів. До І групи увійшли 38 жінок на етапі планування вагітності, до ІІ групи – 39 вагітних, до ІІІ групи – 28 вагітних з моменту звернення до жіночої консультації для спостереження за перебігом вагітності. До контрольної групи включено 20 умовно здорових вагітних в аналогічні терміні гестації. Пацієнтки І та ІІ груп за виявлення бактеріального вагінозу (БВ), вульвовагінального кандидозу або аеробного вагініту отримували етіотропну топічну терапію відповідно до рекомендацій Центру контролю за захворюваністю та профілактикою та Міжнародної спілки з боротьби з інфекціями, що передаються статевим шляхом. У разі діагностування БВ призначали кліндаміцин крем (2 %) один раз на добу протягом 7 днів; аеробного вагініту – вагінальні таблетки, що містять деквалінію хлорид 10 мг, протягом 6 днів; кандидозного вагініту – фентиконазол 600 мг в одній вагінальній капсулі одноразово з наступним топічним застосуванням пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни, лактозу, протягом 10 днів. Для підтримання балансу рН і нормоценозу піхви у подальшому призначали одну вагінальну капсулу пребіотичного комплексу на тиждень до 22-го тижня гестації. Вагітні ІІІ групи за наявності аналогічних показань отримували тільки класичну протимікробну терапію антибіотиками та/або протигрибковими препаратами. Оцінювання стану мікробіоти піхви проводили під час включення до дослідження та у 17–19 тиж гестації з визначенням pH вмісту піхви та використанням молекулярно-біологічних, бактеріоскопічних методів. Результати. Ефективність терапії БВ та змішаного вагініту у всіх групах була високою, частота виявлення БВ після лікування зменшилась з 28,9 % до 2,6 % у І групі і з 32,1 % до 3,6 % – у ІІІ групі. У І і ІІ групах, які отримували комплексне лікування з включенням пребіотичного комплексу, достовірно зросла частка пацієнток із нормоценозом піхви (з 39,5 % до 89,5 % у І групі; з 35,9 % до 89,7 % у ІІ групі), вдвічі зменшилась частка проміжного стану мікробіоти піхви (з 13,2 % до 7,9 % у І групі та з 15,4 % до 7,7 % у ІІ групі). У пацієнток ІІІ групи частота нормоценозу зросла незначно (з 32,1 % до 39,3 %), однак значуще збільшилась частка вагітних із проміжним станом мікробіоти піхви (з 14,3 % до 46,4 %), що є загрозливим щодо рецидивів дисбіотичних процесів. Висновки. Топічне застосування пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни та лактозу, є ефективним в управлінні симптоматикою та патогенним навантаженням при неускладненій вагінальній інфекції, що проявляється зниженням поширеності проміжних станів мікробіоти, сталим зростанням нормоценозу. Комплексна терапія антибіотиками/протигрибковими засобами з використанням вагінального пребіотичного комплексу забезпечує ефективне відновлення вагінальної флори до стану нормоценозу порівняно з лікуванням тільки антибіотиками/протигрибковими засобамиDysbiotic changes in microbial ecosystem of the female lower genital tract are risk factors for spontaneous abortions, spontaneous preterm births, intra-amniotic infection, postpartum endometritis, and adverse perinatal outcomes. However, the opinions about the expediency of antimicrobial therapy in women with bacterial vaginosis and a history of preterm birth are controversial, and discussions and the search for an effective method of treatment are still continuing. Treatment of dysbiosis of the vaginal microbiota requires a complex approach for not only the pathogen elimination, but also for the restoring of the normal vaginal biotope. The objective: to evaluate the effectiveness of correction of dysbiotic disorders of the vaginal microbiota in women with risk factors for premature birth using the prebiotic topical therapy. The effectiveness of BV and mixed vaginitis therapy in all groups was high, the frequency of BV detection after treatment decreased from 28.9 % to 2.6 % in the I group and from 32.1 % to 3.6 % – in the III group. In the I and II groups, in which the patients received complex treatment with the prebiotic complex, the quantity of women with normocenosis of the vagina increased significantly (from 39.5 % to 89.5 % in the I group; from 35.9 % to 89.7 % in the II group), the frequency of the intermediate state of the vaginal microbiota decreased twice (from 13.2 % to 7.9 % in the I group and from 15.4 % to 7.7 % in the II group). In patients of the III group, the incidence of normocenosis increased slightly (from 32.1 % to 39.3 %), but the rate of pregnant women with an intermediate state of vaginal microbiota increased significantly (from 14.3 % to 46.4 %), which is a threat to the recurrence of dysbiotic processes. Conclusions. The topical use of the prebiotic complex, which contains oligosaccharide, sodium hyaluronate, xylitol, vitamins and lactose, is effective in the management of symptoms and pathogenic load in uncomplicated vaginal infection, which is manifested by a decrease in the prevalence of intermediate states of the microbiota and a steady increase in normocenosis. The complex therapy with antibiotics/antifungal agents with a vaginal prebiotic complex provides an effective restoration of the vaginal flora to the state of normocenosis compared to treatment with antibiotics/antifungal agents only
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Григ Р. Е., Шатохіна В. В.
Заглавие : Аналіз змін наслідків вагітностей в умовах впливу воєнного конфлікту
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 45 (Шифр УУ14/2022/3 спецвип.)
MeSH-главная: ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО -- QUALITY OF HEALTH CARE
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Аннотация: Станом на сьогодні цивільні особи складають більше 90% загальної кількості жертв збройних конфліктів по всьому світу. Жінки та діти становлять особливу групу ризику щодо негативного впливу бойових дій. Перешкоди доступу до медичної допомоги, психоемоційні, соматичні зміни з боку вагітної жінки та обмеження матеріально-технічного, кадрового й фінансового забезпечення зі сторони медичної системи, знижують можливість належного рівня організації акушерської та неонатологічної допомоги. Зазначені фактори потребують вивчення змін материнських та перинатальних післяпологових наслідків вагітностей відповідно до впливу активних бойових дій. Мета роботи: Провести аналіз акушерських ускладнень, материнських та перинатальних післяпологових наслідків вагітностей у жінок внаслідок впливу триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бедрій Н. М.
Заглавие : Адаптована шкала Гріффітс - сучасний досвід оцінки психомоторного розвитку дітей дошкільного віку
Параллельн. заглавия :Adapted Griffiths scale as a current experience of evaluation of psychomotor development of preschool children
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 26-30 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДОШКОЛЬНИКИ
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ -- CHILD DEVELOPMENT
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Аннотация: Передчасно народжені є особливою категорією дітей з властивою їм морфо-функціональною незрілістю та специфічними патологічними станами, які обумовлюють значні відмінності у виживанні, захворюваності та наслідках виходжування цих немовлят у порівнянні з дітьми інших вагових категорій. У структурі віддалених несприятливих наслідків передчасного народження залишається високою частота неврологічних розладів, які потребують подальшого удосконалення методів діагностики та своєчасної корекції для покращення прогнозу подальшого розвитку. Незважаючи на те, що за останні три десятиліття були розроблені численні інструменти для прогнозування віддалених несприятливих наслідків у передчасно народжених дітей та методики визначення ступенів порушень, жодне дослідження не надало всебічного огляду цих інструмен- тів, а також їх сильних і слабких сторін. Мета дослідження. Покращити показники віддалених наслідків передчасного народження шляхом використання адаптованої шкали Гріффітс у дітей дошкільного віку. Матеріали і методи дослідження. Проведено оцінку психомоторного розвитку 105 дітей дошкільного віку. Оцінювання показників психомоторного розвитку проводилося шляхом використання адаптованої шкали Гріффітс та загальновідомим методом. У ході дослідження дана категорія дітей знаходилася під наглядом лікарів кабінету катамнестичного спостереження з метою систематичної оцінки стану здоров’я. Динамічний огляд проводився протягом першого року життя 1 раз на 3 місяці, з другого до шостого року життя – відповідно до індивідуального плану реабілітації. Пацієнтів було розподілено на 3 групи в залежності від ступеня вираженості інвалідизуючої патології. Результати дослідження. Проведено аналіз показників психомоторного розвитку (традиційними методами) дітей дошкільного віку, які народилися передчасно, яких розподілили на 3 групи відповідно до ступеня вираженості інвалідизуючої патології: Група А Діти з важкими віддаленими наслідками, що призвели до інвалідизації – 54 (51,4 %) Група В. Діти з віддаленими наслідками, які підлягають корекції – 24 (22,8 %) Група С. Діти з віддаленими наслідками, які суттєво не впливають на стан здоров’я – 27 (25,7 %). За результатами проведеного обстеження можна стверджувати, що понад 70 % обстежених мали еквіваленти затримки психомоторного розвитку різних патернів. Проведений аналіз оцінки психомоторного розвитку показав, що структура причин затримки психомоторного розвитку у дітей дошкільного віку має однакову тенденцію за різними методиками обстеження, проте оцінка за адаптованою шкалою Гріффітс демонструє більш точні результати конкретного пацієнта, дає можливість швидкого виявлення віддалених несприятливих наслідків передчасного народження, рекомендації для немовлят та родини з метою формування індивідуальної програми реабілітації й абілітації та обстеження в динаміці. Висновки. Встановлено, що адаптована шкала психомоторного розвитку Гріффітс є валідним діагностичним інструментом в когорті дітей дошкільного віку з метою визначення показників психомоторного розвитку, розрахунку інтелектуального коефіцієнту дитини та формування індивідуального профілю пацієнтаPremature infants are a special category of children with an inherent morpho-functional immaturity and specific pathological conditions that cause significant differences in survival, morbidity and consequences of caring for these infants compared to children of other weight categories. In the structure of long-term adverse effects of premature birth remains a high frequency of neurological disorders that require further improvement of diagnostic methods and timely correction to improve the prognosis of further development. Despite the development of numerous assessment tools for prognosis of long- term adverse effects of premature infants and techniques determining the extent of violations during the last three decades, there was no study providing a comprehensive overview of those tools, as well as their strengths and weaknesses. Aim. Improve the long-term effects of preterm birth by using an adapted Griffiths scale in preschool children. Materials and methods. An assessment of the psychomotor development of 105 preschool children was estimated. Assessment of psychomotor development was performed using an adapted Griffiths scale and a traditional method. During the study, this category of children was under the supervision of follow-up doctors to systematically assess their health. Dynamic examination was performed during the first year of life every 3 months, from the second to the sixth year of life - according to the individual rehabilitation plan. Patients were divided into 3 groups depending on the severity of disabling pathology. Results. An analysis of indicators of psychomotor development (traditional methods) of preschool children born prematurely, which were divided into 3 groups according to the severity of disabling pathology: Group A Children with severe long-term consequences that led to disability - 54 (51.4 %) Group B. Children with long-term consequences that require correction - 24 (22.8 %) Group C. Children with long-term consequences that do not significantly affect the general condition - 27 (25.7 %). According to the results of the survey, it can be revealed that more than 70% of respondents had the equivalent of delayed psychomotor development of various patterns. Тhe analysis of the assessment of psychomotor development showed that the structure of the causes of delayed psychomotor development in preschool children had the same trend for different methods of examination. However, the Griffiths adapted assessment demonstrates more accurate outcomes of a certain patient, makes it possible to quickly detect long-term adverse effects of preterm birth, and gives recommendations for infants and families to develop an individual rehabilitation and habilitation program, and examinations in dynamics. Conclusions. It has been established that the adapted Griffiths psychomotor development scale is a valid diagnostic tool in the cohort of preschool children in order to determine psychomotor development indicators, calculate the child's intellectual coefficient and form an individual patient profile
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Голяновський О. В., Морозова О. В., Супрунюк К. В., Фролов С. В.
Заглавие : Роль істміко-цервікальної недостатності у невиношуванні вагітності
Параллельн. заглавия :The role of isthmic-cervical insufficiency in miscarriage
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 53-60 (Шифр РУ16/2022/7)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Аннотация: Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) є одним з основних патологічних станів, що призводить до невиношування вагітності, зокрема, до повторних викиднів та передчасних пологів, які становлять до 5 % усіх акушерських випадків. Повторні втрати вагітності, спричинені ІЦН, завдають серйозної психологічної травми як жінці, так і членам її сім’ї, а також великих економічних збитків для всього суспільства. Однак багато жінок у деяких регіонах світу досі не знають про дану патологію, а клініцисти не завжди вчасно діагностують її. Разом з тим, етіологія ІЦН залишається досі невизначеною, і все ще є неоднозначні моменти стосовно її діагностики та лікування. Діагноз ІЦН має бути встановлений шляхом аналізу історії хвороби, клінічних проявів та результатів ультразвукового дослідження. Лікування ІЦН переважно включає хірургічні та консервативні методи. Хірургічне лікування здійснюють за допомогою накладання цервікального серкляжу, тоді як консервативна методика переважно включає застосування вагінального прогестерону та різних видів шийкового песарію. У даній статті узагальнено потенційні фактори ризику, пов’язані з ІЦН, які варті уваги та можуть бути корисними для майбутніх досліджень. Також в огляді розглядаються сучасні методи діагностики та лікування ІЦН з метою кращого розуміння цієї патології шийки матки. З сучасних позицій представлено консенсус і проблемні питання відповідно до нещодавно оновлених рекомендацій, які мають практичне значення, а також важливі для проведення подальших, більш глибоких досліджень з цієї актуальної проблеми сучасного акушерстваCervical insufficiency (CI) is one of the main pathological conditions that leads to pregnancy loss, in particular, recurrence miscarriages and premature births, which account for up to 5 % of all obstetric cases. Recurrence pregnancy losses caused by CI lead to serious psychological trauma for both the woman and her family members, as well as significant economic losses for the society. However, many women in some regions of the world still do not know about this pathology, and clinicians do not always diagnose this condition in time. At the same time, etiology of CI remains uncertain, and there are still ambiguous points regarding the diagnosis of this pathology and its treatment. The diagnosis of CI should be established by analyzing the medical history, clinical manifestations and results of ultrasound examination. Treatment of CI mainly includes surgical and conservative methods. Surgical treatment is performed with cervical cerclage, while conservative techniques mainly include the use of vaginal progesterone and insertion of various types cervical pessaries. This article summarizes the potential risk factors associated with cervical insufficiency that are of great attention and may be useful for future researches. Also, the review of the literature considers modern methods of diagnosis and treatment of CI to understand this pathology of the cervix better. From a modern standpoint, a consensus and problematic issues are presented in accordance with the recently updated recommendations, which are of practical importance, and are also important for further deeper research on this topical issue of modern obstetrics
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лахно І. В., Коровай С. В.
Заглавие : Стан автономної нервової регуляції плода у жінок з синдромом "короткої шийки"
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 36-39 (Шифр РУ16/2021/4)
MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI
ШЕЙКИ МАТКИ ДЛИНЫ ИЗМЕРЕНИЕ -- CERVICAL LENGTH MEASUREMENT
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Аннотация: Мета дослідження: вивчення коефіцієнтів акцелерацій (AC) та децелерацій (DC) у жінок з синдромом «короткої шийки». Матеріали та методи. Усього було обстежено 292 вагітні. Їх було розподілено на декілька груп відповідно до результатів вивчення довжини шийки матки та методів профілактики передчасних пологів. До I групи увійшли жінки з нормальними даними цервікометрії. В інші групи були включені жінки з «короткою» шийкою матки. У ІІ групі спостерігали жінок, яким проводили серкляж; у ІІІ групі – вводили песарій; у ІV групі – призначали інтравагінальний прогестерон; у V групі – використовували серкляж і песарій; а у VІ групі – серкляж та прогестерон інтравагінально. Результати. Рівень передчасних пологів становив 2,1%, 10,9%, 8,9%, 9,3%, 6,9% і 7,5% у жінок І, ІІ, ІІІ, ІV, V і VI груп відповідно (р0,05 за критерієм χ2 порівняно з жінками з нормальними даними цервікометрії). Значення коефіцієнтів AC/DC у 26 тиж гестації були низькими та не відрізнялися по групах. У подальшому значення показників AC/DC у жінок із вкороченням шийки матки дорівнювали контрольним лише у ІІІ і VI групах. Привертає на себе увагу факт значного зниження відносного ризику дистресу плода у жінок, які отримували інтравагінальний прогестерон у формі монотерапії або додатково до цервікального серкляжу. Отже, нормалізація показників AC/DC у вагітних з синдромом «короткої шийки» під впливом прогестерону відображала повноцінний розвиток нервової регуляції, що сприяло зменшенню рівня дистресу плода. Заключення. У пацієнток з синдромом «короткої шийки» відзначали зниження рівня показників AC/DC, що відображало погіршення процесів автономної нервової регуляції гемодинаміки плода. Це супровожувалося підвищеним рівнем дистресу плода. Використання інтравагінального прогестерону сприяло нормалізації показників AC/DC та зниженню відносного ризику дистресу плода
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петренко Є. В., Струбчевська К. Р.
Заглавие : Передчасні пологи: питання прогнозування, профілактики та ведення (Огляд літератури)
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 3. - С. 57-64 (Шифр РУ16/2021/3)
MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Аннотация: Передчасні пологи – це основна причина неонатальної смертності та найпоширеніше показання до антенатальної госпіталізації. Приблизно 15 млн дітей у всьому світі щорічно народжуються передчасно. З них 1 млн помирає у віці до 5 років, що становить 18% від усіх смертей дітей цього віку. З передчасними пологами пов’язані 35% випадків ранньої і пізньої неонатальної смерті новонароджених (віком до 28 днів). Патофізіологія передчасних пологів включає щонайменш чотири основних патогенетичних механізми. Вивченими ланками цього процесу є: передчасна активація материнської або фетальної гіпоталамо-гіпофізарно-надниркозалозної системи, запалення або інфекція, децидуальний крововилив та патологічне перерозтягнення матки. Діагноз передчасних пологів базується на визначенні наявності регулярних маткових скорочень, які обов’язково супроводжуються цервікальними змінами. Кровотеча з піхви та/або розрив плодових оболонок лише підвищують вірогідність цього діагнозу. Для підвищення точності діагностики та оцінювання потенційного ризику виникнення передчасних пологів, за наявності симптомів у вагітної, запропоновано виконувати такі діагностичні тести: трансвагінальне ультразвукове вимірювання довжини шийки матки; виявлення у вагінальних виділеннях фетального фібронектину (fFN), фосфорильованого протеїну-1, що зв’язує інсуліноподібний фактор росту (IGFBP-1), плацентарного альфа-мікроглобуліну, визначення співвідношення у крові білка-4, що зв’язує інсуліноподібний фактор росту (IBP4), і глобуліну, що зв’язує статеві гормони (SHBG), – PreTRM-тест. Правильне визначення жінок, які народять передчасно, дозволяє вчасно здійснити заходи, що спрямовані на покращання результатів для новонародженого. Вони включають курс профілактики респіраторного дистрес-синдрому (РДС) новонародженого кортикостероїдами; профілактику стрептококової інфекції групи В; магнезіальну терапію для протекції нервової системи плода; транспортування до закладу ІІІ рівня перинатальної допомоги з відповідним рівнем надання допомоги вагітній та новонародженому. До профілактично-лікувальних заходів, які проводять жінкам з групи високого ризику передчасних пологів належать вживання прогестерону, накладання серкляжу на шийку матки, використання акушерського песарію
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Герасимчук В. О., Загородня О. С., Круковець Д. Ю.
Заглавие : Оцінювання ефективності призначення ацетилсаліцилової кислоти для профілактики акушерських ускладнень методом логістичної регресії
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 19-27 (Шифр РУ16/2021/5)
MeSH-главная: ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
АСПИРИН -- ASPIRIN
Аннотация: Прееклампсія залишається актуальною проблемою сучасної медицини. Провідною причиною цього є відсутність ефективного лікування. Одним з небагатьох заходів, що мають доведену ефективність, є призначення ацетилсаліцилової кислоти з початку ІІ триместра. Водночас розлади мікроциркуляції, що лежать в основі розвитку прееклампсії, є патогенетичними і для інших гестаційних ускладнень.Використання бази даних пацієнток, статистичного та модельного аналізу цього датасету дозволяє встановити та оцінити взаємовідносини, їхню статистичну значущість між різними факторами. Зокрема, за результатами роботи можна з більшою впевненістю констатувати суттєвий вплив профілактичного вживання ацетилсаліцилової кислоти на зниження ризику розвитку прееклампсії. Вживання ацетилсаліцилової кислоти знижує ймовірність виникнення затримки росту плода, передчасних пологів. Застосування допоміжних репродуктивних технологій позитивно корелює з ризиком розвитку прееклампсії. Методом логістичної регресії доведено вплив інших традиційних чинників на розвиток прееклампсії, що підтверджує правдивість запропонованої статистичної моделі.
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лаба О. В.
Заглавие : Профілактика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів (Огляд літератури)
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 32-36 (Шифр РУ16/2021/2)
MeSH-главная: ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Аннотация: Практикуючі акушери-гінекологи розглядають здоров’я жінки з позицій підтримки її репродуктивного потенціалу, а проблему невиношування вагітності вважають однією з найважливіших в охороні здоров’я у всьому світі. Складність вирі­шення проблеми передчасних пологів становить наявність багатьох чинників та передумов, які зумовлюють ризики виникнення невиношування вагітності. Дана стаття містить огляд сучасних міжнародних рекомендацій щодо оцінювання основних причин та передумов передчасних пологів. Обговорюється проблема ризиків передчасних пологів, пов’язаних як з урахуванням соціально-економічних умов життя вагітних, так і факторів, які супроводжують формування патогенезу передчасних пологів (плацентарну дисфункцію). Вивчено та оцінено клінічну значущість факторів, які можуть призвести до порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу (часткове відшарування плаценти, низька плацентація, плацентарна дисфункція, передчасне дозрівання плаценти, гіпотрофія/гіпертрофія плаценти, багатоводдя/маловоддя, синдром затримки росту плода, порушення матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровотоку, гострий/хронічний дистрес плода). Відзначено, що гемодинамічні розлади у плаценті залежать як від характеру, так і тривалості впливу несприятливих факторів: вагітність у несприятливі для народження дітей терміни (до 18 і після 40 років), висока частота екстрагенітальної патології, наявність ускладненого репродуктивного анамнезу, інфекційні захворювання статевих органів (хламідійні інфекції, трихомоніаз, урогенітальний мікоплазмоз), паління під час вагітності, вплив екологічних та економічних чинників. Привернуто увагу до оцінювання гемодинамічних порушень (васкуляризація нижніх відділів матки) у вагітних та визначення їхньої ролі у розвитку фетоплацентарної дисфункції. Розглянуто роль гемодинамічних розладів у плаценті як порушення морфологічних та біохімічних реакцій
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Добрянська В. Ю.
Заглавие : Порушення метаболізму сполучної тканини і стану редокс-системи у вагітних із синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини при передчасних пологах
Параллельн. заглавия :Disorders of connective tissue metabolism and the state of the redox-system in pregnant women with undifferentiated connective tissue dysplasia syndrome in premature birth
Место публикации : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2021. - Том 23, N 2. - С. 63-69 (Шифр МУ92/2021/23/2)
MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Аннотация: Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини у вагітних є частою причиною розвитку перинатальних ускладнень, у тому числі передчасних пологів. Мета дослідження – вивчити динаміку метаболізму сполучної тканини, стан пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи і розробити додаткові критерії прогнозування та діагностики ускладнень вагітності, передчасних пологів у жінок із синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканиниУ вагітних із синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини спостерігають виражену прогресуючу активацію процесів пероксидного окиснення ліпідів та недостатній антиоксидантний захист, що сприяє розвитку перинатальних ускладнень, а при досягненні критичних рівнів на фоні переважання катаболічних процесів у сполучній тканині стає пусковим механізмом для передчаснихпологівUndifferentiated connective tissue dysplasia syndrome in pregnant women is a common cause of perinatal complications, including premature birth. The aim of the study – to learn the dynamics of connective tissue metabolism, the state of lipid peroxidation and antioxidant system and to develop additional criteria for predicting and diagnosing pregnancy complications, premature birth in women with undifferentiated connective tissue dysplasiaIn pregnant women with UCTD syndrome there is a pronounced progressive activation of lipid peroxidation and antioxidant system insufficient, which is a threat of perinatal complications. When critical levels are reached against the background of the predominance of catabolic processes in connective tissue becomes a trigger for premature birth
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)