Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (31)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Регидратационная терапия<.>)
Общее количество найденных документов : 224
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кравець О. В.
Заглавие : Сучасні аспекти волемічного менеджменту хворих з гострою абдомінальною патологією
Место публикации : Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4 ч.1. - С. 87-90 (Шифр МУ10/2018/23/4 ч.1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Аннотация: В умовах ургентної хірургічної допомоги вік хворих, супутня соматична хронічна патологія є факторами, що значно підвищують ризик виникнення післяопераційних ускладнень та летальності. Остання становить у цій групі пацієнтів 30-80% та зв'язується з розвитком гіповолемії. Лікування останньої традиційно забезпечується рутинним проведенням ліберального режиму інфузійної терапії (ІТ) з метою досягнення гіперволемічної гемодилюції інфузією кристалоїдних та колоїдних препаратів. Встановлено, що наслідками проведення ліберального режиму ІТ є розвиток гострої гіперволемії. Накопичення надлишкової рідини формує розвиток інтерстиціального набряку тканин, викликаючи зниження тканинної оксигенації, розвиток коагуляційних порушень та поліорганної дисфункції – недостатності, гальмує загоєння ран. Тому в останні роки клінічне поширення набуває рестриктивного (обмеженого) режиму ІТ, метою якого є досягнення нормоволемії. При цьому доказові клінічні дослідження вказують на можливість застосування у клініці періопераційної оптимізації гемодинаміки шляхом індивідуалізації ІТ згідно з показниками центральної гемодинаміки
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Підгірний Я. М.
Заглавие : Дискусійні питання діагностики та лікування сепсису у вагітних і породіль у світлі настанови Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock (2016)
Место публикации : Біль, знеболювання та інтенсив. терапія. - Київ, 2017. - N 3. - С. 47-56 (Шифр БУ1/2017/3)
MeSH-главная: СЕПСИС -- SEPSIS
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: Фізіологічні особливості вагітної жінки вносять корективи в класичну картину діагностики та лікування сепсису/септичного шоку у даної категорії хворих. Метою дослідження було визначити особливості протікання сепсису та септичного шоку у вагітних та породіль враховуючи настанову Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016. Натомість проблема сепсису залишається на даний час дуже гострою і в тому числі в акушерстві. На теперішній час у світі інфекції займають третє місце в структурі материнської летальності і складають біля 15%. В статті обговорено результати діагностики та лікування 14 вагітних/породіль з сепсисом, який виник внаслідок перитоніту на грунті хоріоамніоніту та після пологового ендометриту, які поступали в клініку анестезіології та інтенсивної терапії Львівської обласної клінічної лікарні з 2010 по 2016 р. Всім хворим було проведено інтенсивну терапію (волемічна ресусцитація, кардіо-респіраторна підтримка, антибактеріальна терапія) та операційне втручання (усунення причин перитоніту, санація та дренування черевної порожнини). Загальний стан хворих оцінювали в 14,5±1,5 бали за шкалою АРАСНЕ 11, а стан поліорганної дисфункції оцінювали в 5,0±1 бал за шкалою SOFA
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кузьменко В. О., Мазур А. П., Кучинська І. А.
Заглавие : Статистичний аналіз впливу інфузійної терапії рестриктивного типу на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2019. - N 1. - С. 72-79 (Шифр БУ1/2019/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
Аннотация: Вступ. Останнім часом спостерігається перегляд підходів до традиційних схем інфузійної терапії в бік обмеження обсягів інфузії в періопераційному періоді та дотримання тактики персоніфікованого лікування із акцентом на мінімізацію застосування внутрішньовенних розчинів для обмеження негативного впливу гіперволемії у післяопераційному періоді. Підставою для цього виступили дослідження, які продемонстрували, що надлишок введення кристалоїдних розчинів викликає депонування рідини в інтерстиції, порушуючи тканинну перфузію і оксигенацію в хірургічно травмованих тканинах, що в свою чергу впливає на розвиток післяопераційних ускладнень, зокрема гастростазу. Матеріали і методи. Для оцінки ефективності схем періопераційної тактики інфузійної стратегії було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів лікування 78 хворих із доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони, яким були виконані оперативні втручання – панкреато-дуоденальна резекція (ПДР), за період з 2003 по 2017 рр. З 2015 року розпочато застосування програми прискореного відновлення (ERAS – Enhanced recovery after surgery). З метою порівняльного аналізу пацієнти були розподілені на дві групи: у I групу (основна) включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 рр., періопераційне ведення яких проводили відповідно програми ERAS, у II групу (група порівняння) ретроспективно відібрано 39 пацієнтів, періопераційне лікування яких проводили за традиційним методом. Серед факторів дослідження вивчали об’єм інтраопераційної інфузійної терапії, серцевий індекс (СІ), артеріальний тиск, рівень лактату, рівень альбуміну, термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу. Результати. Інтраопераційна інфузійна терапія за об’ємом застосованих розчинів була значно нижчою в І групі (2100 мл 95% ДI: [2100; 2300] проти 3300 мл 95% ДI: [3100; 3500]; p0,001). У пацієнтів І групи після застосування інтраопераційної терапії за рестриктивним типом медіана показників СІ за формулою Фіка склала 3,6 л/хв/м2, лактату – 1,2 ммоль/л, систолічного АТ– 126 мм.рт.ст., діастолічного АТ– 75 мм.рт.ст та рівня альбуміну на першу післяопераційну добу – 33 г/л. Пацієнти І групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у ІІ групі (1 доба 95% ДI: [1; 1] проти 6 доби 95% CI: [6; 7]; p0,001). Рестрикція інтраопераційної інфузії, видалення назогастрального зонда (НГЗ) з початком перорального харчування з першої доби суттєво вплинули на достовірне зменшення частоти явищ гастростазу у хворих І групи в порівнянні з ІІ групою (14 (35,9%) проти 6 (15,4%) (за тестом Кокса-Фішера pIntroduction. Recently, a paradigm shift appears in concepts of perioperative infusion management towards limited infusion volume. The basis for this was research that showed that an excess in volumes of crystalloid solutions intercauses fluid deposition in the intestitinum, disrupting tissue perfusion and oxygenation, which subsequently induces postoperative complications, primarily delayed gastric emptying (DGE). Materials and methods. To evaluate the efficacy of the perioperative treatment regimens, a prospective retrospective study was conducted. The results of pancreaticoduodenectomy (PD) in 78 patients with benign and malignant lesions of the biliopancreatoduodenal zone from 2003 to 2017 were analyzed. From 2015, an enhanced recovery program (ERAS) was started in our clinic for patients undergoing PD. For the purpose of comparative analysis, the patients were divided into two groups: in I group 39 patients were included treated in accordance with the ERAS. In II group, 39 patients were retrospectively selected the treatment of which was carried out according to the traditional method. The volume of intraoperative infusion therapy, cardiac index, lactate, blood pressure, albumin level, time to recovery of gastrointestinal motility (GIM) and the frequency of DGE were studied. Results. Intraoperative infusion therapy by volume of applied solutions was significantly lower in I group (2100 ml 95% CI: [2100; 2300] vs 3300 ml 95% CI: [3100; 3500]; p 0.001). In patients of I group after the use of intraoperative infusion therapy of restrictive type, the medians index of cardiac index according to the Fik‘s formula was 3.6 l / min / m2, lactate – 1.2 mmol / l, systolic blood pressure – 126 mmHg, diastolic blood pressure / 75 mmHg and albumin level in the first postoperative day – 33 g / l. Patients in I group returned to normal diet faster than patients in the group II (1 day 95% CI: [1; 1] vs 6 days 95% CI: [6; 7] p 0.001). The restriction of intraoperative infusion, removal of nasogastric tube (NGT) with the onset of oral nutrition from the first day significantly affected the significant decrease in the frequency of DGE in I group compared to II (14 (35.9%) versus 6 (15.4%) (by Cox test -Fishera p
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Курсов С. В., Никонов В. В., Скороплет С. Н.
Заглавие : Кровопотеря
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 1. - С. 11-25 (Шифр МУ104/2019/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ШОК ГЕМОРРАГИЧЕСКИЙ -- SHOCK, HEMORRHAGIC
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ПЛАЗМОЗАМЕНИТЕЛИ -- PLASMA SUBSTITUTES
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD TRANSFUSION
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS
Аннотация: В лекции освещаются механизмы повреждения организма при тяжелой кровопотере, вопросы классификации кровопотери, методы определения ее объема и современные взгляды на проведение жидкостной ресусцитации и гемостатической терапии у больных с тяжелой кровопотерейУ лекції висвітлюються механізми пошкодження організму при тяжкій крововтраті, класифікації крововтрати, методи визначення її обсягу та сучасні погляди на проведення рідинної ресусцитації та гемостатичної терапії у хворих із тяжкою крововтратоюThe lecture covers the mechanisms of body damage in severe blood loss, issues of blood loss classification, methods for determining its volume and modern views on conducting fluid resuscitation and hemostatic therapy in patients with severe blood loss
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Добровольский В. В., Карташов А. А., Хубетова И. В.
Заглавие : Выбор оптимальной нейропротективной инфузионной терапии при ишемии/реперфузии в комплексном лечении пациентов с ишемическим инсультом в остром периоде
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2018. - N 7. - С. 31-36 (Шифр МУ64/2018/7)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Предметные рубрики: Нейроцитин
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
Аннотация: Цель — оценить и сравнить динамику тяжести состояния и выраженности неврологического дефицита, состояние реологии крови у пациентов с ишемическим инсультом на фоне стандартной базисной терапии с дополнительным применением нейропротективной инфузионной терапии и коррекции гематоэлектролитных изменений и сравнить ее с течением заболевания у пациентов, получающих только стандартную базисную терапию. Материалы и методы. В исследование были включены 80 пациентов Одесской областной клинической больницы в остром периоде ишемического инсульта. Пациенты контрольной группы получали базисную терапию в соответствии с клиническим протоколом, приказ МЗ Украины № 602 от 03.08.2012 г.), в том числе раствор магнезии сульфат. Пациенты основной группы были разделены на три подгруппы. Они получали базисную и комбинированную нейропротективную терапию: Цитокон (цитиколин натрия), раствор Рингера лактатный, Нейроцитин (цитиколин натрия + Рингера лактатный). Результаты. Результаты нашего исследования показали положительную динамику неврологического дефицита по шкалам NIHSS, индексу Бартел, увеличение доли пациентов в сознании или с легкой степенью его нарушения по шкале Глазго у пациентов основной группы, получавших допол-нительное лечение Цитоконом (начиная с 5-го дня) и Нейроцитином (начиная с 3-го дня), по сравнению с контрольной группой пациентов, принимавших магнезии сульфат, и с группой раствора Рингера лактатного. Выводы. Комплексный сбалансированный изотонический инфузионный раствор с цитиколином натрия (Нейроцитин) позволяет вызывать более раннее «пробуждение» в остром периоде ишемического инсульта в сравнении с раствором Рингера лактатного или цитиколином натрия в 200 мл 0,9% раствора NaCl. Нейроцитин немногим более положительно влияет на регресс неврологического дефицита по шкале NIHSS и индексу Бартел в сравнении с раствором Рингера лактатным или цитиколином натрия в 200 мл 0,9% раствора NaCl. Комбинированное применение Нейроцитина с базисной терапией в остром периоде ишемического инсульта имеет преимущества перед стандартным лечениемThe objective is to evaluate and compare the dyna-mics of severity of the patient’s condition and severity of neurological deficit, the state of blood rheology in persons with ische-mic stroke against the background of basic therapy with the additional use of neuroprotective infusion therapy and correction of hematoelectrolyte changes and to compare it with the course of the disease in patients receiving only standard basic therapy. Materials and methods. The study included 80 patients of the Odesa Regional Clinical Hospital in the acute period of ische-mic stroke. Patients of the control group received basic therapy in accordance with the clinical protocol (the Order of the Mini-stry of Health of Ukraine No. 602 dated August 3, 2012), including magnesium sulfate solution. Patients of the main group were divided into three subgroups. They received basic and combined neuroprotective therapy: citocon (sodium citicoline), Ringer’s lactate solution, Neurocitin (sodium citicoline + Ringer’s lactate). Results. The results of our study showed positive dynamics of neurological deficit on the National Institutes of Health Stroke Scale, the Bartel index, an increase in the proportion of awake patients or a mild consciousness impairment on the Glasgow Coma Scale in patients of the main group who received additional treatment with citocon (starting from day 5) and Neurocitin (starting from day 3), compared with the control group of patients taking magnesium sulphate and with group receiving Ringer’s lactate solution. Conclusions. Combined balanced isotonic infusion solution with sodium citicoline (Neurocitin) allows performing an earlier “awakening” in the acute period of ischemic stroke compared to Ringer’s lactate solution or citicoline sodium in 200 ml of 0.9% NaCl solution. Neurocitin has a slightly more positive effect on the regression of the neurological deficit on the NIHSS and the Barthel index in comparison with Ringer’s lactate solution or citicoline sodium in 200 ml of 0.9% NaCl solution. The combined use of Neurocitin with basic therapy in the acute period of ischemic stroke has advantages over standard treatmen
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шулик М. Б., Цуркан К. Л., Сопілка В. В.
Заглавие : Застосування інфузійно-трансфузійної терапії в лікуванні постраждалих з холодовою травмою
Место публикации : Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4 ч.1. - С. 187 (Шифр МУ10/2018/23/4 ч.1)
MeSH-главная: ОБМОРОЖЕНИЕ -- CHILBLAINS
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
Аннотация: Проблема лікування хворих з відмороженнями актуальне та потребує подальшого вдосконалення. Результати лікування залежать від своєчасності та якості надання їм хірургічної допомоги. При відмороженнях явища інтоксикації пов’язані з підвищеним розпадом тканин, посиленими процесами катаболізму, недостатністю функції печінки та нирок, зниженням мікро- циркуляції. В організмі хворого накопичуються бактеріальні екзо- та ендотоксини, тканинні антигени, токсичні органічні речовини, біологічні аміни і медіатори запалення. Основна задача інтенсивної терапії пацієнтів з відмороженнями полягає в своєчасному призначенні етіотропної терапії та профілактиці поліорганної недостаності. Мета дослідження - оцінити ефективність інтенсивної інфузійної терапії у хворих з відмороженнями
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Матолінець Н. В.
Заглавие : Профілактика ускладнень інфузійної терапії в комплексі інтенсивної терапії політравми
Место публикации : Біль, знеболювання та інтенсив. терапія. - Київ, 2018. - N 4. - С. 18-26 (Шифр БУ1/2018/4)
MeSH-главная: ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
Аннотация: В статті висвітлюється аналіз літератури щодо актуального питання безпеки медичних працівників при проведенні інфузійної терапії в комплексі інтенсивної терапії політравми. Визначені фактори ризику інфузійної терапії, зокрема високий ризик професійного впливу крові, що може призвести до передачі збудників, які спричиняють розвиток небезпечних інфекцій для здоров’я медичних працівників на всіх етапах надання медичної допомоги постраждалим з травмою. Наведено методи профілактики ризиків, пов’язаних з інфузійною терапією. Обґрунтовано необхідність використання профілактичних стратегій попередження виникнення гострих травм, нанесених пошкодженнями шкіри, які викликані гострими інструментами (голки, ланцет, скальпелі та розбите скло) та аваріями в медичній обстановці. Доведено, що застосування захищених аксесуарів, замість незахищених звичайних пристроїв, може призводити до значного зменшення ризиків. Показано, що контроль та корекція значної кількості інфузії у пацієнтів з політравмою потребує спеціального безпечного та зручного набору для інфузіїThis article highlights the literature analysis regarding topical problem of health care professionals’ safety during infusion therapy performance as a complex of massive trauma intensive care. The main risk factors are recognized, in particular –a high risk of professional effect of blood, which may cause pathogens transmission that lead to a development of dangerous infection throughout medical assistance. Prevention methods of those risks are given. The necessity of precautionary measures application for prevention of acute traumas, skin injuries caused by sharp objects (needles, lancet, scalpel, and broken glass) and accidents in medical environment are justified. It is proven that the use of protected vs unprotected common devices minimizes the risks. Also it is shown that the control and the correction of excessive infusion in massive trauma patients requires special safe and convenient infusion set
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Красносельський М. В., Крутько Є. М., Шульга М. В., Шульга Є. В.
Заглавие : Корекція ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів у онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 157-162 (Шифр МУ66/2018/5)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
АРГИНИН -- ARGININE
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Питання відновлення показників ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів у онкохворих із мультиорганними хірургічними втручаннями є нагальною проблемою сучасної онкології. Тому становить особливий інтерес дослідження цих показників при проведенні інтенсивної терапії з метою їх покращання для подальшої оцінки зменшення частоти ускладнень. Мета: корекція окисно-відновного метаболізму на основі даних ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів в онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями за умови проведення періопераційної інтенсивної терапії в різних вікових групах. Матеріали та методи. В онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями (середній вік 66,8 ± 3,4 року) проведені дослідження ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів. Виділялися контрольна група й група з антиоксидантною протекцією аргініну глутаматом (40,0% по 5 мл два рази на добу внутрішньовенно краплинно на 200 мл фізіологічного розчину) і корвітином (ліофілізат для розчину по 0,5 г два рази на добу внутрішньовенно краплинно на 100 мл фізіологічного розчину). Проводився розподіл на групи віком до 65 років і 65 років і більше. Результати. На тлі удосконаленої нами інтраопераційної інтенсивної терапії вже на 4-ту добу ми мали вірогідне зростання активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, α-токоферолу ацетату з подальшим стійким ефектом на 2-му тижні й зменшення вмісту в плазмі крові малонового діальдегіду й NO-залежних метаболітів. Це беззаперечно свідчить про ефективність періопераційної інтенсивної терапії, спрямованої на корекцію метаболічних порушень і досягнення випереджального ефекту антиоксидантної протекції щодо можливих подальших негативних впливів. Висновки. У групі пацієнтів віком 65 років і більше проведення інтенсивної терапії дає можливість вірогідно відновити показники ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів. Тому в даної групи онкохворих визначення цих показників і проведення метаболічної інтенсивної терапії є необхідним для подальшого відновлення їх стану
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Йовенко И. А., Царев А. В., Кузьмова Е. А. , Мынка В. Ю., Селезнева У. В.
Заглавие : Клиническая физиология и клиническая фармакология современной инфузионной терапии циркуляторного шока (обзор литературы)
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 66-79 (Шифр МУ66/2018/5)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ШОК -- SHOCK
РЕАНИМАЦИЯ -- RESUSCITATION
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: В обзоре литературы представлены современные взгляды в отношении инфузионной терапии циркуляторного шока. Описаны физиологическая четырехфазная модель шока и пересмотренное уравнение Старлинга. Приведено обоснование выбора инфузионных сред, их дозировки и длительности введения. Интенсивная терапия у пациентов с шоком предполагает четыре фазы инфузионной терапии: 1) жидкостной реанимации; 2) оптимизации волемического статуса; 3) стабилизации волемического статуса; 4) эвакуации избытка жидкости. Во время данной терапии необходимо ответить на четыре вопроса: 1) когда начинать внутривенную инфузию жидкости? 2) когда прекратить внутривенную инфузию жидкости? 3) когда начинать деэскалацию инфузионной терапии или активное удаление жидкости? 4) когда прекратить деэскалацию инфузионной терапии? Для оценки и мониторинга эффективности инфузионной терапии возможно использование статических и динамических маркеров сердечной преднагрузки. В отношении ряда препаратов для внутривенного введения получены данные современных высококачественных исследований, которые показывают опасные побочные эффекты данных препаратов и предполагают отказ или существенное ограничение их дальнейшего использования. Перегрузка жидкостью и отек тканей во время интенсивной терапии неотложных состояний могут наносить существенный вред пациентам. Эти данные являются вес-ким аргументом в пользу рестриктивной стратегии инфузионной терапии, которая может улучшить исходы лечения критических больных. Назначение инфузионной терапии у пациентов с шоком требует учитывать состав, фармакодинамические и фармакокинетические свойства инфузионных сред. В клинической практике необходимо рассмотреть «четыре D» жидкостной терапии: drug, dosing, duration, deescalation — препарат, доза, продолжительность введения и деэскалация
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Підгірний Я. М., Підгірний Б. Я.
Заглавие : Пріоритетні напрямки лікування хворих на гострий панкреатит
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 3. - С. 58-63 (Шифр МУ66/2018/3)
Примечания : Бібліогр.: с. 63
MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY
АПРОТИНИН -- APROTININ
ОКТРЕОТИД -- OCTREOTIDE
ГИСТАМИНА H2 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H2 ANTAGONISTS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
Аннотация: У статті проаналізовано стратегічні напрямки інтенсивної терапії гострого тяжкого панкреатиту. Метою даної роботи є визначення пріоритетних напрямків інтенсивної терапії та хірургії у хворих з гострим панкреатитом (ГП) для запобігання системним ускладненням захворювання, інфікуванню при розвитку некрозу підшлункової залози та парапанкреатичного простору. Матеріали та методи. Обстежені 32 хворі (10 жінок і 22 чоловіки), які надійшли у Львівську обласну клінічну лікарню з діагнозом тяжкого гострого панкреатиту з 2014 по 2017 рік. Причиною гострого панкреатиту у 18 пацієнтів були жовчнокам’яна хвороба і мікролітіаз, у 12 хворих — зловживання алкоголем, а у 2 пацієнтів було діагностовано ідіопатичний панкреатит. Результати. Показана доцільність проведення інфузійної терапії, враховуючи термін хвороби. Операційні втручання виконували не раніше другого-третього тижня захворювання, найчастішого терміну інфікування некротичних вогнищ і демаркації ділянок некрозу. При можливості перевагу надавали міні-інвазивним методам дренування ділянок деструкції. Усі антипротеазні препарати не повною мірою довели свою ефективність. Показаннями до початку антибактеріальної терапії є зростання рівня С-реактивного білка та прокальцитоніну. Висновки. Лікування хворих з ГП вимагає мультидисциплінарного підходу з залученням анестезіологів, хірургів, бактеріологів, радіологів та інших спеціалістів, рішення кожного з них повинно бути пріоритетним на певному етапі лікування хворих
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Kravets O. V., Klygunenko O. M.
Заглавие : Assessment of the state of water sectors and central hemodynamics during restrictive protocol of perioperative infusion therapy in patients undergoing emergency laparotomy
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 6. - С. 84-87 (Шифр МУ66/2018/6)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ЖИДКОСТИ ТЕЛА -- BODY FLUIDS
ГИПОВОЛЕМИЯ -- HYPOVOLEMIA
Аннотация: Abdominal acute surgical pathology is an acute condition requiring emergency surgical intervention. The lack of objective instrumental-laboratory data on the patient’s condition, the uncertainty in exact extent of surgical interventions, the difficulty of conducting a prognostic assessment are the factors that increase the risk of postoperative complications with high mortality rate (30–80 %). The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of the restrictive protocol of perioperative infusion therapy in patients undergoing emergency laparotomy. Materials and methods. Having agreed with the local Ethics Committee and obtained the informed consents, 30 patients, who needed emergency laparotomy, were examined. Preoperative treatment was performed in the intensive care unit according to the Standards of professional protocols (the Ministry of Health of Ukraine, 2008): perioperative fluid management, prevention of thrombosis and wound infections. Hypovolemia was treated by infusion of balanced crystalloid solutions. The hypovolemia severity was determined by using the test of tissue hydrophilia by Shelestiuk and corresponded to the degree II. Infusion volume was 40–60 ml/kg/day. Thus, 25 % of the calculated amount of volume deficit were infused during the first hour of treatment. In the absence of hemodynamic effects of infusion volume, we administered the vasopressors (norepinephrine, phenylephrine) in accordance with general practices. The next 25 % were infused during two hours of treatment (including intraoperative period). Full restoration of volume deficit (last 50 %) was carried out by the end of the first day of treatment. After fluid volume was restored to the full and normovolemia (postoperatively) was achieved, infusion therapy was performed in accordance with general practices. We studied the clinical parameters of systemic hemodynamic, central and peripheral hemodynamic parameters and water sectors of the body. Scoring scales ASA and POSSUM were used for stratification of surgical risk. Control points were before surgery, days 1, 3, 5–7, 10–14, 28–30 after surgery. Results. The results of the study proved that acute surgical pathology in patients with moderate surgical risk is accompanied by the maintenance of a normal total volume of fluid with a significant redistribution of the water sectors of the body, such as plasma deficit with the development of hypovolemia, intracellular dehydration, the initial increase in the volume of the interstitial space. The change in water sectors is combined with the development of relative hyperdynamia due to an increase in the total peripheral resistance and heart rate. Conclusions. Acute surgical pathology in patients with moderate surgical risk is accompanied by the maintenance of a normal total volume of fluid with a significant redistribution of the water sectors of the body, particularly deficit of plasma with the development of hypovolemia, formation of intracellular dehydration, the initial increase in the volume of the interstitial space. The use of a restrictive strategy of infusion therapy in patients with moderate surgical risk allows restore the physiological volumes of the water sectors of the body and form a normodynamic type of circulation from the 3rd day of postoperative periodІз метою оцінки ефективності рестриктивного протоколу періопераційної інфузійної терапії в пацієнтів із невідкладною лапаротомією нами було обстежено 30 хворих. Ступінь операційно-анестезіологічного ризику за шкалою ASA відповідав IIЕ, хірургічного ризику за шкалою POSSUM — 1–5 % і збігався з середнім хірургічним ризиком. Усім хворим проведена передопераційна підготовка упродовж 2 годин в умовах відділення інтенсивної терапії в обсязі 1733 ± 340 мл при розрахунковому добовому інфузійному навантаженні 40–60 мл/кг/добу. Хворі були обстежені клінічно, інструментально й лабораторно. У дослідженні доведено, що гостра хірургічна патологія в пацієнтів із середнім хірургічним ризиком супроводжується початковим збереженням нормального загального об’єму рідини при формуванні дефіциту об’єму плазми та розвитком гіповолемії, внутрішньоклітинної дегідратації та інтерстиціального набряку. Це формує відносну гіпердинамію за рахунок збільшення загального периферичного опору судин і частоти серцевих скорочень. Застосування рестриктивної стратегії періопераційної інфузійної терапії дозволяє відновити фізіологічні об’єми водних секторів організму і сформувати нормодинамічний тип кровообігу з 3-ї доби післяопераційного періоду
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Муризіна О. Ю., Устіянович О. С.
Заглавие : Рідинні та волемічні порушення у пацієнтів із різними формами гострого панкреатиту після проведення стартової інфузійної терапії
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 178-183 (Шифр МУ66/2018/5)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS
ГИПОВОЛЕМИЯ -- HYPOVOLEMIA
ОБЕЗВОЖИВАНИЕ -- DEHYDRATION
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
Аннотация: Захворюваність на гострий панкреатит (ГП) і посилення тяжкості його перебігу зростають в усьому світі, в Україні цей показник 67–70 осіб на 100 тис. населення. Стратегія консервативного ведення пацієнта із ГП у ранню фазу визначає важливість гомеостатичного відновлення рідинних компартментів, що забезпечує системну, органну і тканинну циркуляцію. Мета. Визначення ступеня ушкодження рідинних компартментів при різних формах гострого панкреатиту після проведення стартової інфузійної терапії. Матеріали та методи. Подано результати когортного проспективного спостереження, проведеного у 2015—2018 роках. Основою ретроспективно проведеного аналізу є клінічні дані 61 пацієнта з діагностованим ГП. Вік пацієнтів — 46,6 ± 9,8 року; серед них 25 (41 %) жінок і 36 (59 %) чоловіків; середня маса тіла 77,8 ± 6,0 кг. Вихідний рівень α-амілази був підвищений до 211 ± 36 Од/л, діастази сечі — до 1024 ± 74 Од/л. Формування груп для аналізу проведено після стартової інфузійної терапії збалансованими ізотонічними сольовими розчинами; визначення перебігу ГП — після закінчення лікування. Результати. При надходженні до відділення інтенсивної терапії (ВІТ) у пацієнтів домінувала гіповолемія внаслідок втрати плазми на фоні гострої хірургічної дегідратації ІІ‒ІІІ ступеня: Ht — 59 ± 4 %, частота серцевих скорочень — 118 ± 6/хв, загальний білок сироватки — 79,9 ± 6,1 г/л. Клінічна відповідь на проведену стартову інфузію асоціювалася зі ступенем тяжкості подальшого перебігу захворювання відповідно до етіологічного чинника ГП: аліментарний, гепатобіліарний, травматичний. Надалі при неускладненому перебігу ГП об’єм внутрішньовенної (в/в) ресусцитації протягом першої доби лікування становив 2591 ± 961 мл (33,1‒36,2 мл/кг), на другу — зменшувався до 1958 ± 490 мл/добу (25,5‒27,8 мл/кг). За перші 12 годин лікування діурез знижений до 500 мл, збільшувався до 0,8‒1,0 мл/кг • год тільки наприкінці другої доби на фоні в/в рідинного відновлення. При тяжкому та ускладненому перебігу ГП стартовий об’єм комплексної в/в ресусцитації дорівнював 3304 ± 310 мл (42,6‒45,7 мл/кг) протягом першої доби лікування, на другу — зменшувався до 2384 ± 309 мл (24,3‒28,7 мл/кг) і не зменшувався на третю добу. Вихідна та початкова олігурія у цих пацієнтів більша за перші 12 годин лікування, діурез знижений до 250 мл, затримка його спонтанного відновлення до 24‒32 год на фоні комплексної рідинної ресусцитації, що первинно здійснювалася щонайменше протягом 5 діб у ВІТ. Висновки. Відповідь на проведену стартову інфузію асоціюється зі ступенем тяжкості подальшого перебігу захворювання та етіологічним чинником ГП, залежить від ступеня гострої хірургічної дегідратації, зумовленої тяжкістю ушкодження підшлункової залози. При неускладненому перебігу аліментарного інтерстиційного набрякового панкреатиту, на фоні стартової інфузії, відбувається клінічне поліпшення, рання регідратація й ремобілізація депонованої рідини. При ГП тяжкого ступеня, незважаючи на своєчасну комплексну стартову інфузійну терапію у ранню фазу, триває перебіг системних рідинних порушень на фоні персистуючої органної недостатності різного ступеня тяжкості; через формування секвестрованих рідинних утворень, не відбувається належна ремобілізація первинно депонованої рідини. При гострому біліарному панкреатиті після стартової інфузійної терапії домінують вісцеральні порушення: ознаки біліарної гіпертензії, зумовленої переважно холедохолітіазом, холестазом і запаленням жовчних шляхів. Ці порушення підтримують вторинні розлади у рідинних компартментах
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Kravets O. V.
Заглавие : Perioperative infusion therapy with different volume protocols in patients with moderate surgical risk undergoing emergency laparatomy
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 169-171 (Шифр МУ66/2018/5)
MeSH-главная: ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
Аннотация: To assess the effectiveness of the liberal and restrictive protocol of perioperative infusion therapy in emergency laparotomy, we examined 100 patients. The degree of surgical and anesthetic risk according to the ASA scale was IIE, the surgical risk on the POSSUM scale was 1–5 % and corresponded to the average surgical risk. All patients underwent preoperative preparation for 2 hours in the intensive care unit in the volume of 2870 ± 540 ml and 1733 ± 340 ml, respectively, in groups, with a calculated infusion load of 80–120 and 40–60 ml/kg/day. Patients were examined clinically, instrumentally and laboratorially. The study proved that acute surgical pathology in patients with moderate surgical risk is accompanied by the maintenance of a normal total volume of fluid with a significant redistribution of water sectors in the body such as plasma deficiency with development of hypovolemia, formation of intracellular dehydration, the initial increase in the volume of the interstitial space. The change in water sectors is combined with the development of relative hyperdynamia due to an increase in the total peripheral resistance and heart rate. The use of a restrictive strategy of infusion therapy in patients with moderate surgical risk allows restoring the physiological volumes of water sectors in the body and forms a normodynamic type of circulation from day 3 of postoperative periodЗ метою оцінки ефективності ліберального та рестриктивного протоколів перiопераційної інфузійної терапії при невідкладнiй лапаратомії нами було обстежено 100 хворих. Ступінь операційно-анестезіологічного ризику відповідав IIЕ классу за шкалою АSA, хірургічного ризику за шкалою POSSUM — 1–5 % (середній ризик). Усім хворим проведено передопераційну підготовку впродовж 2 годин в умовах відділення інтенсивної терапії в об’ємі 2870 ± 540 мл у 1-й групі та 1733 ± 340 мл у 2-й, при розрахунковому інфузійному навантаженні 80–120 та 40–60 мл/кг/добу відповідно. Хворі були обстежені клінічно, інструментально і лабораторно. У дослідженні доведено, що гостра хірургічна патологія в пацієнтів із середнім хірургічним ризиком супроводжується початковим збереженням нормального загального об’єму рідини на фоні дефіциту об’єму плазми з розвитком гіповолемії, внутрішньоклітинної дегідратації та інтерстиціального набряку. Це приводить до відносної гіпердинамії шляхом збільшення загального периферичного опору судин і частоти серцевих скорочень. Застосування рестриктивної стратегії перiопераційної інфузійної терапії дозволяє відновити фізіологічні об’єми водних секторів організму і сформувати нормодинамічний тип кровообігу з 3-ї доби післяопераційного періоду
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Pisano A., Landonni G., Bellomo R.
Заглавие : Риск введения инфузионных растворов желатина. Стойкие заблуждения и забытые (или игнорируемые) истины
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 1. - С. 38-46 (Шифр МУ104/2019/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ГИДРОКСИЭТИЛОВОГО КРАХМАЛА ПРОИЗВОДНЫЕ -- HYDROXYETHYL STARCH DERIVATIVES
ЖЕЛАТИНА -- GELATIN
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Волков О. А., Клигуненко Е. Н., Луценко В. В.
Заглавие : Выбор инфузионных сред при периоперационной волемической поддержке
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 3. - С. 11-15 (Шифр МУ104/2019/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: В этом обзоре приводятся данные о подходах к жидкостной ресусцитации и влиянии на результаты в периоперационном периоде. Выбор типа жидкости является ключевой позицией в связи с высокой частотой гиперхлоремии, гиперкалиемии и метаболического ацидоза, связанного с использованием больших объемов физиологического раствора, и сообщениями о связи гидроксиэтилкрахмалов с нарушением свертываемости крови и почечными осложнениями. Ни одно из исследований не было способно обнаружить разницу в остром повреждении почек, вызванном гидроксиэтилкрахмалами современного поколения и кристаллоидами у хирургических пациентов. Качество и уровень доказательности доступной литературы слишком низки, чтобы сделать вывод о том, благоприятный или неблагоприятный профиль имеют гидроксиэтилкрахмалы при лечении острой периоперационной гиповолемии. Когда используются гидроксиэтилкрахмалы, рекомендуемая доза не должна быть превышена и ее использование должно быть ограничено несептическими пациентами без предшествующей почечной недостаточностиThe use of hydroxyethyl starch (HES) has become controversial in the past two decades after increasing the number of studies on critical ill patients, showing that its use was associated with an increased incidence of acute kidney injury (AKI) or even mortality. Some of these studies had significant problems regarding the methodology. For example, in some studies HES was administered before randomization, the assessment of hypovolemia was insufficient, there was a long-term administration of HES, or the volume received exceeded the maximum dose. Infusion agents should be considered as drugs for avoiding unnecessary preoperative fasting, infusion-related adverse effects, and it allows creating basic targeted volemic therapy by conducting more in-depth studies. The choice of the fluid type to prevent hyperchloremic metabolic acidosis in the perioperative period and the unfavorable association of HES with hemostasis and renal dysfunction does not allow scientific debate to stop with the designation of a specific scheme of perioperative infusion therapy. This review shows the data of approaches in fluid resuscitation and the effect on the results in the perioperative settings. The choice of the fluid type is a key position due to the high frequency of hyperchloremia, hyperkalemia and metabolic acidosis associated with the use of large volumes of saline, and reports the correlation of HES with blood clotting disorders and renal complications. None of the studies were able to detect the difference in acute kidney damage between the hydroxyethyl starch of the current generation and the crystalloids in surgical patients. The quality and level of evidence in the available literature is too low to conclude whether HES has a favorable or unfavorable profile in the treatment of acute perioperative hypovolemia. When hydroxyethyl starch is used, the recommended dose should not be exceeded, and its use should be limited to non-septic patients without history of renal failure
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кузьменко В. О., Скумс А. В., Мазур А. П., Кучинська І. А.
Заглавие : Клінічне значення впливу інфузійної терапії за рестриктивним типом на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 2. - С. 110-116 (Шифр МУ104/2019/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
Аннотация: Сучасні досягнення в хірургічних та анестезіологічних технологіях дозволили знизити рівень летальності після панкреатодуоденальної резекції (ПДР) до 3 %, але післяопераційні ускладнення при даній патології досягають 29,5–70 %. Тому питання пошуку й уникнення факторів, що спричиняють виникнення ускладнень після ПДР, є одним із найважливіших у розвитку сучасної хірургічної панкреатології. Матеріали та методи. Для оцінки ефективності схем періопераційного лікування було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів ПДР 78 хворих з доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони за період з 2003 по 2017 р. З 2015 року при виконанні операції розпочато застосування програми прискореного відновлення (ППВ). З метою порівняльного аналізу хворих було розподілено на дві групи: у I групу (основна) включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 р., періопераційне ведення яких проводили відповідно до ППВ, у II групу (група порівняння) ретроспективно відібрано 39 пацієнтів за період із січня 2003 по жовтень 2014 р., періопераційне лікування яких проводилося за традиційним методом. Вивчали об’єм інтраопераційної інфузійної терапії, терміни відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу. Результати. Об’єм застосованих розчинів при інтраопераційній інфузійній терапії був значно нижчим в І групі (2100 мл, 95% CI: [1988; 2300] проти 3300 мл, 95% CI: [3100; 3500]; p 0,001). Пацієнти І групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у ІІ групі (1,00, 95% CI: [1,00; 1,00] проти 6,00, 95% CI: [6,00; 7,00]; p 0,001). При статистичному аналізі за даними ROC-кривої було виявлено взаємозв’язок між об’ємом інтраопераційної інфузійної терапії та терміном видалення назогастрального зонда й відновленням перорального харчування в післяопераційному періоді. Висновки. Застосування рестриктивного типу інфузійної терапії в концепції ППВ вірогідно скорочує термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, зменшуючи частоту гастростазу у пацієнтів після ПДР. Виявилося, що статистично вірогідним фактором впливу на можливість проведення раннього перорального харчування є об’єм інтраопераційної інфузії у пацієнтів після ПДРModern advances in surgical and anesthetic technologies have reduced mortality rates after pancreaticoduodenectomy (PDE) to 3 %; however, postoperative complications reach 29.5–70 % in this pathology. Therefore, the issue of finding and avoiding the factors that cause complications after PDE is one of the most important ones in modern surgical pancreatology. Materials and methods. To evaluate the efficacy of perioperative treatment regimens, a prospective and retrospective study of PDE outcomes was carried out in 78 patients with benign and malignant pathology of the biliary and pancreatoduodenal zone in 2003–2017. From 2015, we started the use of enhanced recovery program (ERP) in our clinic for patients undergoing PDE. For the purpose of comparative ana-lysis, the patients were divided into two groups: group I included 39 patients who were treated from January 2015 to December 2017 according to ERP; group II consisted of 39 patients who were retrospectively selected for the period from January 2003 to October 2014, their treatment was carried out according to the traditional method. The volume of intraoperative fluid therapy, the реriod of recovery of gastrointestinal motility and the rate of delayed gastric emptying were studied. Results. Intraoperative fluid therapy, in terms of the volume of solutions applied, was significantly lower in group I compared to group II — 2100 ml (95% (confidence interval) CI: 1988–2300) vs 3300 ml (95% CI: 3100–3500), p 0.001. Patients in group I returned to normal diet faster than patients in group II — 1.00 (95% CI: 1.00–1.00) vs 6.00 (95% CI: 6.00–7.00), p 0.001. During the statistical analysis, according to the ROC curve, the correlation was revealed between the volume of intraoperative fluid therapy, time of nasogastric tube removal and restoration of oral nutrition in the postoperative period. Conclusions. The use of the restrictive fluid therapy in the concept of ERP significantly reduces the реriod of gastrointestinal motility recovery, the rate of delayed gastric emptying in patients after PDE. The statistically significant factor influencing the possibility of early oral nutrition was the volume of intraoperative fluid in patients after PDE
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кравец О. В.
Заглавие : Сравнительный анализ волемического состояния при разных режимах инфузионной терапии у больных среднего хирургического риска с острой абдомидальной патологией
Параллельн. заглавия :Порівняльний аналіз волемічного стану при різних режимах інфузійної терапії у хворих середнього хірургічного ризику з гострою абдомінальною патологією
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2019. - N 2. - С. 93-98 (Шифр БУ1/2019/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯ
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНЫЙ БАЛАНС -- WATER-ELECTROLYTE BALANCE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): рестриктивный режим--либеральный режим
Аннотация: Одним из ведущих патогенетических процессов, развивающихся при неотложной патологии органов брюшной полости, является объемное истощение. Цель исследования – провести сравнительный анализ эффективности либерального и рестриктивного режимов инфузионной терапии при объемном истощении у больных среднего хирургического риска с неотложной патологией органов брюшной полости. Материалы и методы. Обследовано 100 больных, прооперированных ургентно в объеме лапаратомия. Периоперационная инфузионная терапия проводилась в рестриктивном (n=50) и либеральном (n=50) режимах сбалансированными кристаллоидными растворами. Изучены показатели водного обмена: суточный и кумулятивный водные балансы, процент избыточной жидкости. Методом неинвазивной биоэлектрической реографии определяли показатели водных секторов организма. Результаты и их обсуждение. Мы установили, что коррекция объемного истощения либеральным режимом инфузионной терапии у больных с острой абдоминальной патологией формирует внутрисосудистый дефицит, вызывает избыток объема внеклеточного пространства за счет интерстициального отека и сочетается с положительными суточным и кумулятивным водными балансами весь период наблюдения. Критическое увеличение процента избыточной жидкости совпадает с 5 сутками послеоперационного периода. Рестриктивный режим у больных с неотложной патологией органов брюшной полости восполняет объемное истощение за счет восстановления внутрисосудистого объема с 1 суток, внутриклеточного объема – с 5 суток послеоперационного периода. Выводы: Либеральный режим инфузионной терапии не позволяет провести качественную коррекцию гентная хирургия, инфузионная терапия, рестриктивный режим, либеральный режим, водные сектораOne of the leading pathogenetic processes of acute abdominal pathology is the volume depletion. The aim of the study is to conduct a comparative analysis of the effectiveness of the liberal and restrictive regimes of infusion therapy of volume depletion in patients with moderate surgical risk of acute abdominal pathology. Materials and methods. We examined 100 patients who were operated on in emergency laparatomy. Perioperative infusion therapy in all patients was carried out in a restrictive regimen with balanced crystalloid solutions. We studied the indicators of water metabolism: daily and cumulative water balances, the percentage of fluid excess. We determined water sectors of the body by the method of non-invasive bioelectric rheography. Result and discussion. We found that the correction of volumetric exhaustion by the liberal regimen of infusion therapy in patients with acute abdominal pathology forms intravascular deficiency, causes an excess of extracellular space due to interstitial edema and is combined with positive daily and cumulative water balances throughout the observation period. A critical increase in the percentage of excess fluid coincides with 5 days of the postoperative period. The restrictive regimen in patients with urgent pathology of the abdominal organs replenishes volume depletion by restoring the intravascular volume from 1 day, the intracellular volume from 5 days of the postoperative period. Conclusions: The liberal mode of infusion therapy does not allow for qualitative correction of volumetric exhaustion in patients with moderate surgical risk with acute abdominal pathology and supports the pathological redistribution of fluid in the aquatic sectors of the body. Restrictive IT mode allows for the effective correction of volumetric depletion and to normalize the fluid balance of the water sectors
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кравец О. В.
Заглавие : Анализ гемодинамического ответа при разных режимах инфузионной терапии у больных среднего хирургического риска при острой абдоминальной патологии
Место публикации : Міжнародний медичний журнал. - Харків, 2019. - Том 25, N 2. - С. 27-31 (Шифр МУ86/2019/25/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Исследована центральная и периферическая гемодинамика у пациентов с острой абдоминальной патологией при проведении рестриктивного и либерального режимов инфузионной терапии. Приведены новые данные о вариантах формирования типа гемодинамического ответа и механизмов его поддержания при разных объемах инфузионной терапии в ургентных оперативных вмешательствахThe central and peripheral hemodynamics in the patients with an acute abdominal pathology during restrictive and liberal regimens of infusion therapy has been investigated. New data on the variants of formation of the hemodynamic response type to the mechanisms of its support at different volumes of infusion therapy in urgent surgical interventions have been provided
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сурков Д. М.
Заглавие : Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія в доношених новонароджених: сучасний стан проблеми
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 3. - С. 42-54 (Шифр МУ104/2019/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: У статті поданий огляд літератури щодо гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), яка розвивається у немовлят після перенесеної перинатальної ішемії. Вона залишається істотною проблемою інтенсивної терапії в новонароджених у зв’язку з високим рівнем смертності й неврологічної інвалідності з дитинства, незважаючи на досягнуті певні успіхи щодо діагностики, моніторингу й методів лікування. Головною метою терапії треба вважати забезпечення церебральної перфузії й запобігання вторинним пошкодженням нейронів, у тому числі розвитку апоптозу. Серед методів дослідження й моніторингу стану центральної нервової системи у немовлят провідну роль відіграють: нейросонографія з допплерівським визначенням патернів мозкового кровотоку, моніторинг NIRS у поєднанні з амплітудно-інтегрованою електроенцефалографією. На сьогодні єдиним методом інтенсивної терапії з доведеною нейропротективною дією залишається терапевтична гіпотермія 33–35 °С протягом 72 годин. Її ефективність поки що залишається недостатньою: вона знижує частку поєднаного результату «смерть/тяжке порушення неврологічного розвитку» з 65 до 40–50 %, тому тривають активні пошуки методів лікування, які б могли покращити наслідки помірної й тяжкої ГІЕ. Щодо респіраторної підтримки перспективним виглядає застосування Neurally Adjusted Ventilatory Assist. До сьогодні не вирішене питання про ідеальний розчину для відновлення дефіциту об’єму циркулюючої крові в новонароджених. Кристалоїди через низький волемічний коефіцієнт мають нестійкий вплив на серцевий викид. Використання альбуміну обмежене через порушене проникнення гематоенцефалічного бар’єра при ГІЕ. Розглянута можливість використання 6% гідроксіетилкрохмалю 130/0,42, оскільки останні дослідження не продемонстрували додаткових ризиків порівняно із застосуванням кристалоїдів. Основним препаратом кардіотропної дії поки що вважається допамін, проте декілька робіт доводять переваги добутаміну щодо його впливу на системну й церебральну гемодинаміку. Пошук інших лікарських засобів для вторинної нейропротекції поки що показав певні результати щодо еритропоетину, але кількість досліджуваних випадків невелика. Інші препарати знаходяться переважно на стадії доклінічних і клінічних досліджень І і ІІ фазиThe article presents a systematic review of the researches on hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE), which develops in infants after perinatal ischemia. It remains a significant challenge for neonatal intensive care because of high mortality and neurological disabilities in children, despite some progress in diagnosis, monitoring and treatment. The main goal of therapy is to support adequate cerebral perfusion and to prevent secondary neuronal damage, including the apoptosis development. Among the methods for the diagnosis and monitoring of neurological disorders in neonates, the main ones are: brain ultrasound and Doppler evaluation of cerebral blood flow patterns, near-infrared spectrometry monitoring in conjunction with amplitude-integrated electroencephalography. At the moment, the only method of intensive care with proven neuroprotection is therapeutic hypothermia 33–35 °C for 72 hours. Nevertheless, its efficacy is still insufficient, reducing the combined outcome of death or severe neurodevelopmental impairment from 65 to 40–50 %. While the benefits of therapeutic hypothermia provide proof that outcomes can be better, additional treatments to further improve outcomes are needed. The new mode of ventilation, neurally adjusted ventilatory assist, is promising for respiratory support in newborns with HIE. The ideal fluid for the blood volume replacement in newborns hasn’t yet been found. Crystalloids because of low replacement coefficient have unstable impact on cardiac output. The use of albumin is restricted due to high blood-brain barrier permeability in HIE. The possibility of using 6% hydroxyethyl starch 130/0.42 has been considered, as recent studies have not demonstrated additional risks compared to crystalloids. Dopamine is still considered as a drug of choice in infants, but several studies show the benefits of dobutamine effects on systemic and cerebral hemodynamics. Searching for other agents for secondary neuroprotection has shown some benefits of erythropoietin, but the number of observations is limited. Other drugs are still ongoing preclinical and clinical studies of phase I and II
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кравец О. В., Клигуненко Е. Н.
Заглавие : Оптимальный режим периоперационной инфузии: за и против
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 3. - С. 16-22 (Шифр МУ104/2019/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Лечение абдоминальной патологии в 80 % случаев проводится хирургическим путем. По данным Национального конфиденциального комитета подсчета результатов лечения и смертности (NCEPOD, 2016), послеоперационная летальность при плановых оперативных вмешательствах составляет 4 %, в ургентной хирургии колеблется от 19,7 до 23,1 %. Периоперационная инфузионная терапия является динамичным процессом дооперационной ликвидации гиповолемии, интраоперационной поддержки эффективного объема циркулирующей крови и его послеоперационной стабилизации и влияет на развитие послеоперационных осложнений, длительность стационарного лечения и уровень летальности. Поиск проводился по ключевым словам в базах данных Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library.Treatment of abdominal pathology in 80 % cases is conducted surgically. According to the data of the National Confidential Enquiry into Patient Outcome and Death (NCEPOD, 2016), postoperative lethality at non-urgent surgical interventions makes up 4 %, in urgent surgery ranges from 19.7 to 23.1 %. Perioperative fluid therapy is a dynamic process of perioperative eradication of hypovolemia, intra-operative support of effective volume of circulatory blood and its postoperative stabilizing. The liberal mode of perioperative fluid therapy is directed to achieve the hypervolemic hemodilution, is characterized by positive water balance and forms acute hypervolemia, causes the threat of development of interstitial edema of tissues, multiple organ dysfunction of failure. Restrictive mode of fluid therapy allows eradicate hypovolemia under the conditions of normovolemia or “zero water balance”, reduces the threat of surplus liquid, development of interstitial edema and multiple organ dysfunction or failure, reduces the number of postoperative complications, period of gastrointestinal tract recovery, duration of in-hospital treatment of patients. The targeted mode of fluid therapy optimizes tissue perfusion by a target management of hemodynamic parameters, reduces duration of in-hospital treatment of patients and level of lethality allowing to support the patient’s growing requirement in oxygen. The analysis of literature data showed absence of the concerted recommendations and algorithms on relatively objective prescriptions to the certain mode of fluid therapy depending on a surgical risk and urgency of surgical intervention, calculation of necessary volume of fluid therapy regarding the stage of perioperative period
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)