Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (11)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Речи расстройства<.>)

Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-33

Леонова, Л. О.
Клінічний випадок нейросенсорної туговухості у дітей із однієї родини [Текст] / Л. О. Леонова, О. О. Холоша // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 38

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
СЛУХА ПОТЕРЯ НЕЙРОСЕНСОРНАЯ -- HEARING LOSS, SENSORINEURAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОХЛЕАРНЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- COCHLEAR IMPLANTS (использование, психология, тенденции)
Аннотация: Протягом останніх років до педіатрів звертаються все більше батьків зі скаргами на те, що їхні діти погано або зовсім не реагуються на звуки. Тому великого поширення набув діагноз «нейросенсорна туговухість», яка може бути вродженою або зумовленою низкою факторів, таких як інфекційні захворювання, захворюваннями головного мозку та його оболонок, запалення барабанної порожнини та травмами. Крім зниження слухової функції у цих дітей спостерігаються дефекти мовлення та низька соціальна адаптація. Цей процес супроводжується ускладненим сприйняттям звукових образів слів, їх лексичних значень та правильних граматичних форм. Мета роботи Підкреслити необхідність ранньої діагностики нейросенсорної туховухості та зв’язок із розвитком слухомовлення
Доп.точки доступа:
Холоша, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Холоша, О. О.
Стан мовленнєвого розвитку у дітей із порушеннями слуху з урахуванням віку слухопротезування [Текст] / О. О. Холоша, Л. О. Леонова // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 55

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
СЛУХА ПОТЕРЯ -- HEARING LOSS (классификация, патофизиология, психология, этиология)
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS (патофизиология, психология, этиология)
КОХЛЕАРНАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- COCHLEAR IMPLANTATION (использование, психология, тенденции)
Аннотация: У наш час наявність у дітей вад слуху набуває все більшої актуальності. Такі діти та їхні сім’ї потребують допомоги від спеціалістів та раннього втручання. Близько 90% глухих малюків мають добре чуючих батьків. Тому у більшості випадків через необізнаність дорослі не помічають наявності проблеми у своєї дитини або ж не знають що робити у подібній ситуації. Саме тому існує гостра потреба у достатній кваліфікації педіатрів, які знали б про методи виявлення патології у своїх пацієнтів та алгоритм наступних дій при її діагностуванні. Недостатнє функціонування слухових органів є причиною виникнення ряду порушень з боку інших функціональних систем організм. Діти з вадами слуху відстають у розвитку від однолітків на декілька років, маючи проблеми з мовленням. Нині до педіатрів звертаються все більше батьків зі скаргами, що їхні діти не реагують на звуки або не говорять, коли їх однолітки вже знають низку слів. Причиною даної проблеми може бути порушення слухової функції. Важливо вчасно діагностувати цю ваду та розпочати її усунення. Діти із пізно виявленими проблемами слуху можуть мати знижені когнітивний та соціальний розвиток. Тобто існує ризик виникнення мовної депривації. Тому дитячий лікар є початковою і найважливішою ланкою у виявленні цієї проблеми для подальшого нормального розвитку дитини. Мета роботи дослідити залежність мовленнєвого розвитку у дітей з порушенням слуху різної етіології від віку, у якому були встановлені кохлеарні імпланти. Матеріали і методи дослідження проведено анкетування батьків 26 дітей віком від 1 місяця до 8 років, які мають вади слуху. Під час проведення дослідження батьки визначали стан мовленнєвого розвитку за шкалою від 1 до 5 балів, де найвища оцінка засвідчувала відсутність мовленнєвих порушень у дитини. Оцінювали причини втрати слуху, вік встановлення кохлеарних імплантів та слухових апаратів та оцінку рівня слухомовлення. Статистичну оцінку даних проводили за допомогою програми Medstat
Доп.точки доступа:
Леонова, Л. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кирилова, Л. Г.
Клінічна оцінка ефективності нейропротекторної терапії в дітей з порушеннями мовленнєвого й когнітивного розвитку [Текст] / Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 19-25. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Когнітіум

MeSH-главная:
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (лекарственная терапия)
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (диагностика, лекарственная терапия)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING (использование, методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Пошук нових методів нейропротекторної і нейрометаболічної терапії у дітей з розладами нейророзвитку є важливим завданням сучасної дитячої неврології. До перспективних засобів впливу на когнітивні й мовленнєві функції у дітей з розладами аутистичного спектра належить, зокрема, Когнітіум. Мета: оцінити клінічну ефективність застосування засобу Когнітіум у дітей з розладами нейророзвитку, що супроводжуються порушеннями когнітивного й мовленнєвого розвитку, та оцінити вплив його застосування за допомогою клінічних і об’єктивних методів дослідження. Матеріали та методи. У дослідження було включено 50 дітей з порушеннями когнітивного й мовленнєвого розвитку віком від 2 до 7 років (середній вік 4,3 ± 2,2 року). Обстежені діти були розподілені на дві групи: I група (основна) — діти від 2 до 7 років, які отримували засіб Когнітіум протягом 60 днів (30 осіб); II група (група порівняння) — діти від 2 до 7 років, які не отримували засіб Когнітіум (20 осіб). Усім дітям було проведено загальноклінічне й неврологічне обстеження, відеоелектроенцефалографічний моніторинг, тестування за шкалами Autism Treatment Evaluation Checklist (АТЕС) і Global clinical impression (CGI-I). Також 10 дітям було проведено магнітно-резонансну томографію головного мозку і магнітно-резонансну (МР) трактографію до початку і після закінчення лікування. Результати. Після курсу лікування проведено оцінювання за шкалою CGI-I, згідно з якою у 83,3 % дітей зміни в результаті лікування оцінені як позитивні, при цьому в 13,3 % дітей відзначалося дуже значне покращання, у 46,7 % — значне покращання, у 23,3 % — мінімальне покращання. Лише у 5 дітей (16,7 %) не відзначено жодних позитивних змін у результаті лікування. За шкалою ATEC у дітей основної групи було виявлено зменшення кількості балів за субшкалами I (мовлення і комунікативні функції) і III (сенсорні й когнітивні функції), а також загальної кількості балів, що свідчить про покращання мовленнєвих і когнітивних навичок після проведеного курсу лікування. За результатами МР-трактографії в обстежених відзначалося збільшення середніх показників фракційної анізотропії і вимірюваного коефіцієнту дифузії в передніх і задніх відділах дугоподібного тракту домінантної півкулі, що свідчить про покращання мієлінізації центрів Брока і Верніке, а також обох гачкоподібних трактів, які відповідають за розвиток когнітивних функцій. Висновки. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що нейропротекторний засіб Когнітіум доцільно призначати дітям віком від 2 років з метою покращання когнітивного й мовленнєвого розвитку в комплексі з іншими лікувально-корекційними заходами на термін не менше ніж 60 днів
Доп.точки доступа:
Мірошников, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Васильєва, Н. О.
Особливості електроенцефалограми у хлопчиків з логоневрозом при відкриванні очей [Текст] / Н. О. Васильєва // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 2/3. - С. 51-60

MeSH-главная:
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS (патофизиология)
ЗАИКАНИЕ -- STUTTERING (патофизиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- NERVOUS SYSTEM PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES (физиология)
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (методы)
ДОШКОЛЬНИКИ
АЛЬФА-РИТМ -- ALPHA RHYTHM (физиология)
Аннотация: Досліджували зміни електричної активності хлопчиків з різними темпо-ритмічними характеристиками мовлення під час відкривання очей. У дітей з логоневрозом виявлено особливості незрілості кірково-підкіркових взаємодій. Спостерігалися специфічні зміни амплітуди та відносної спектральної потужності електричної активності головного мозку у хлопчиків з порушеннями мовлення та без порушень у відповідь на активацію світлом. Також знижувалася реактивність та ункціонування активуючої системи стовбура головного мозку. Порушення темпу і ритму мовлення у хлопчиків дошкільного віку провокують напруження мозкових механізмів регуляції, що проявляються змінами електричної активності головного мозку як у стані спокою, так і при відкриванні очей. У хлопчиків з логоневрозом виявлено особливості засвоєння ритму у діапазоні низьких частот. Таким чином, відповідь на активацію світлом у дітей з логоневрозом була незначною, що, ймовірно, пов’язано з недостатнім гальмівним впливом кори на підкіркові структури.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Козакевич, В. К.
Оцінка ризику затримки мовленнєвого розвитку дітей, які народились з дуже і надзвичайно малою масою тіла [Текст] / В. К. Козакевич, О. Б. Козакевич, Л. С. Зюзіна // Современная педиатрия. - 2019. - N 1. - С. 34-38. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ С ОЧЕНЬ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, VERY LOW BIRTH WEIGHT
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS (диагностика)
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ -- CHILD DEVELOPMENT
Аннотация: Мета: встановити клініко-генетичні детермінанти формування затримки мовленнєвого розвитку (МР) дітей, які народилися з дуже та надзвичайно малою масою тіла, та розробити алгоритм прогнозування вказаного стану
Матеріали і методи. Проведено когортне проспективне дослідження, в яке включено 155 дітей з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Вивчено їх МР у 6, 12, 18, 24 та 36 місяців життя та встановлені детермінанти, що його визначають
Результати та висновки. Виявлено, що у 24 місяці скорегованого віку затримку МР мають 30,9% дітей, у 36 місяців — майже 25% дітей, які народилися з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Важливими модулями, які сприяють затримці мовленнєвого розвитку, виявилися важкі внутрішньошлуночкові крововиливи, перенесена анемія на першому році життя, фізичний розвиток, соціально-економічний статус родини. Розроблена модель прогнозування затримки МР у ранньому віці у дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні
Висновки. Запропонована модель має високу специфічність (84,88%) та помірну чутливість (55,88%), що свідчить про можливість її застосування у практичній медицині
Доп.точки доступа:
Козакевич, О. Б.
Зюзіна, Л. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мельничук, І. М.
Професійна підготовка майбутніх логопедів як медична і педагогічна проблема в історичному контексті [Текст] = Professional training of future speech therapists as a medical and pedagogical problem in a historical context / І. М. Мельничук // Медична освіта. - 2019. - № 3. - С. 123-127. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА, ЛЕЧЕНИЕ -- SPEECH THERAPY (обучение)
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH (тенденции)
УКРАИНА -- UKRAINE
Кл.слова (ненормированные):
історія логопедії -- особливі потреби -- підготовка майбутніх логопедів
Аннотация: У статті аргументовано, що державницький підхід в Україні до врахування проблем у розвитку осіб з проявами деструктивних змін у психофізіологічному та фізичному розвитку спрямовує до розширення інклюзивної освіти. До групи фахівців, які працюють у сфері інклюзивної освіти, відносяться логопеди, покликані вирішувати проблеми мовленнєвих розладів різної складності, починаючи з дитячого віку. Історичний екскурс-аналіз свідчить, що проблема порушень мовлення розглядалася ще філософами, медиками, риторами Стародавнього Світу в сукупності з питаннями світогляду, збереження здоров’я і виховання людини. Історичний аналіз наукової літератури засвідчує, що з моменту зародження логопедії як науки спостерігалася її диференціація на дві галузі – медичну і педагогічну, що й зумовлює постійну спільну участь і лікарів, і педагогів у вивченні етіології, симптоматології і терапії порушень мовлення. Сучасні статистичні дані свідчать, що в Україні існує проблема забезпеченості фахівцями, які мають професійну підготовку логопеда. Тому на державному рівні визначено короткострокові та середньострокові перспективи розвитку інклюзивної освіти, в яких відображено і проблему підготовки майбутніх логопедів
The article argues that the state approach in Ukraine to taking into account problems in the development of persons with manifestations of destructive changes in psycho-physiological and physical development directs to the extension of inclusive education. The group of specialists, who work in the field of inclusive education, includes speech therapists, intended to solve problems of speech disorders of various complexity, starting from childhood. Historical excursion analysis shows that the problem of speech disorders was analyzed by philosophers, physicians, rhetoricians of the Ancient World combined with issues of outlook, health saving and education of a man. Historical analysis of scientific literature confirms that the moment of birth of speech therapy as a science, was observed its differentiation into two branches – medical and pedagogical, that leads to the constant joint participation of both doctors and educators in the study of the etiology, symptomatology and therapy of speech disorders. Modern statistic data certify that there is a problem of provision by specialists in Ukraine, which have vocational training as speech therapist. Therefore, at the state level, short-term and medium-term prospects for the development of inclusive education have been identified, which also reflects the problem of training future speech therapists
Свободных экз. нет

Найти похожие

Електроміографічна діагностика порушень моторики язика неврологічного генезу у пацієнтів з оклюзійною патологією [Текст] / О. В. Циганок [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 3. - С. 112-118. - Бібліогр.: с. 117

MeSH-главная:
ДИЗАРТРИЯ -- DYSARTHRIA (диагностика, этиология)
ГЛОТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- DEGLUTITION DISORDERS (диагностика, этиология)
ЯЗЫК -- TONGUE (патофизиология)
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS (диагностика, этиология)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (методы)
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (осложнения)
ЗУБНЫЕ БОЛЕЗНИ -- TOOTH DISEASES (осложнения)
Аннотация: Розлади моторики язика, що зустрічаються в практиці лікарів-неврологів, є наслідком великої кількості різноманітних патологій. Найпоширенішими захворюваннями, що можуть супроводжуватися розладами лінгвомоторики, є гострі порушення мозкового кровообігу та їх віддалені наслідки. Актуальним залишається питання участі лікаря-стоматолога у міжгалузевому підході до діагностики порушень моторики язика. Поширеним методом діагностики розладів функціонування м’язів є поверхнева електроміографія. Мета. Удосконалення методики електроміографічної діагностики патології лінгвомоторики у пацієнтів із віддаленими наслідками гострих порушень мозкового кровообігу в комбінації з оклюзійними дефектами. Матеріали та методи. Відповідно до поставленої мети нами було виконано поперечне дослідження «випадок — контроль». До клінічної групи дослідження увійшли 87 пацієнтів. Контрольну групу становили 40 осіб. Методика клінічного обстеження пацієнтів включала збір скарг і анамнезу життя та захворювання, неврологічне обстеження у стаціонарі під час надходження на планове лікування від наслідків перенесених цереброваскулярних хвороб. Стоматологічне обстеження включало зовнішній огляд і обстеження ротової порожнини щодо наявності дефектів зубних рядів і визначення інтенсивності каріозного процесу. Електроміографічне дослідження м’язів язика відбувалося за допомогою розробленого нами пристрою для поверхневої глобальної електроміографії. Результати. При дослідженні інтерференційної кривої у пацієнтів даної групи було виділено декілька типів патернів, характерних для неврологічних уражень центрального або периферичного мотонейрона. Для пірамідного патерну періоду спокою характерно збереження нормального вигляду ізолінії з візуально підвищеною амплітудою та поодинокими потенціалами фасцикуляцій. Період довільного максимального напруження характеризується збереженням вигляду нормальної веретеноподібної кривої з візуальним зменшенням максимальної амплітуди. Для ураження периферичного мотонейрона характерний розріджений характер кривої на фоні підвищення амплітуди довільного максимального напруження, що відповідає процесам реіннервації. При порівнянні показників пацієнтів клінічної групи з отриманими даними досліджуваних контрольної групи нами були отримані статистично вірогідні (p 0,05) відмінності між кількісними показниками інтерференційної кривої за максимальною та середньою амплітудою періодів спокою та напруження, а також за середньою частотою періоду напруження. Висновки. Високі показники інтенсивності карієсу та його ускладнень у неврологічних пацієнтів свідчать про можливість залучення лікарів-стоматологів до діагностики та реабілітації даних хворих. Аналіз отриманих даних свідчить про можливість застосування запропонованої методики електроміографії для вдосконалення алгоритмів діагностики неврологічних захворювань
Доп.точки доступа:
Циганок, О. В.
Кіндій, Д. Д.
Малюченко, М. М.
Оджубейська, О. Д.
Калашніков, Д. В.
Король, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мудренко, І. Г.
Клініко-психопатологічна структура вищих психічних функцій та емоційної сфери у пацієнтів із суїцидальним ризиком при судинній деменції [Текст] = Clinico-psychopathological structure of the higher psychic functions and emotional sphere in patients with suicidal risk at vascular dementia / І. Г. Мудренко // Мед. психология. - 2018. - Том 13, N 1. - С. 41-46. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
СУИЦИДАЛЬНЫЕ НАМЕРЕНИЯ -- SUICIDAL IDEATION
ДЕМЕНЦИЯ СОСУДИСТАЯ -- DEMENTIA, VASCULAR
ВОЛЕВЫЕ РАССТРОЙСТВА -- IMPULSE CONTROL DISORDERS
ПЕРЦЕПТУАЛЬНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- PERCEPTUAL DISORDERS
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
Аннотация: Науково обґрунтовано роль порушень різних сфер психіки (емоцій, мислення, сприйняття, уваги, волі, мовлення) у формуванні суїцидальної поведінки у хворих із судинною деменцією. Установлено, що пацієнтам із високим суїцидальним ризиком були притаманні такі клініко−психопатологічні особливості, як виснаженість уваги, загальмованість темпу мовлення, зниження лібідо, ініціативи та вольових спонукань, відчуття відчаю та безнадії, пригнічений настрій та астенія. Отримані дані мають діагностичне значення
Свободных экз. нет

Найти похожие

Функціональний стан м’язів зубощелепного апарату до та після лікування дітей з аномаліями прикусу та мовленнєвими порушеннями [Текст] = Functional status of muscles of the dentoalveolar apparatus before and after treatment of children with anomalies of bite and speech disorders / П. С. Фліс [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2018. - N 4. - С. 76-83

MeSH-главная:
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
ПРИКУСА АНОМАЛИИ -- MALOCCLUSION
МИОГРАФИЯ -- MYOGRAPHY
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS
ЛИЦЕВЫЕ МЫШЦЫ -- FACIAL MUSCLES
Аннотация: Під час обстеження ортодонтичних пацієнтів були діти з мовленнєвими порушеннями. Міодинамічна рівновага м’язів-антагоністів та синергістів – це відносна стійкість жувальних та мімічних м’язів, що протягом тривалого часу зберігається без помітних коливань, сприяє відносно стабільного стану зубощелепного апарату
Доп.точки доступа:
Фліс, П. С.
Ращенко, Н. В.
Філоненко, В. В.
Мельник, А. О.
Етніс, Л. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Мельник, А. О.
Оцінка ефективності комплексу діагностично-лікувальних заходів у пацієнтів із зубощелепними аномаліями, які супроводжувались фонетичними порушеннями / А. О. Мельник // Соврем. стоматология. - 2018. - N 5. - С. 72-75

MeSH-главная:
ЗУБОВ АНОМАЛИИ -- TOOTH ABNORMALITIES (патофизиология)
ЧЕЛЮСТИ АНОМАЛИИ -- JAW ABNORMALITIES (патофизиология)
РЕЧИ РАССТРОЙСТВА -- SPEECH DISORDERS (этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Під час обстеження ортодонтичних пацієнтів спостерігаються діти з фонетичними порушеннями. Лише усунення анатомічних дефектів не призводить до нормалізації артикуляції звуків. Для цього потрібна тісна співпраця ортодонта та логопеда, при необхідності із залученням спеціалістів інших профілів
Запропонований пристрій сприяє тренуванню м’язових структур артикуляційного апарату. Комплекс діагностично-лікувальних заходів дозволяє підвищити ефективність ортодонтичного лікування дітей із зубощелепними аномаліями за рахунок мультидисциплінарного підходу
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-33

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)