Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (6)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Стенты<.>)

Общее количество найденных документов : 170
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Причини та фактори ризику розвитку рестенозу стента у хворих після черезшкірних коронарних втручань [Текст] = Causes and risk factors for stent restenosis in patients after percutaneous coronary interventions / М. П. Копиця [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - С. 26-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (использование, методы)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (использование, методы)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
АРТЕРИИ -- ARTERIES (действие лекарственных препаратов, метаболизм, патофизиология, хирургия)
КОРОНАРНЫЙ РЕСТЕНОЗ -- CORONARY RESTENOSIS (диагностика, кровь, метаболизм, патофизиология, хирургия)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Аннотация: Одним із основних методів лікування ішемічної хвороби серця та особливо її гострих форм є черезшкірні коронарні втручання. Проте значною клінічною проблемою цієї технології залишається рестеноз стентованих коронарних артерій, який суттєво погіршує перебіг ішемічної хвороби серця. Для запобігання цьому ускладненню необхідне сучасне розуміння складних патогенетичних механізмів рестенозу
Percutaneous coronary intervention (PCI) is one of the main components in the treatment of the coronary artery disease (CAD) and especially its acute forms. Nevertheless, restenosis of stented coronary arteries, which significantly worsens the course of CAD, remains a significant clinical problem of this technology. Prevention of this complication requires a modern understanding of the complex pathogenetic mechanisms of restenosis. Based on the literature data, the frequency of restenosis development in stents with medical coatings is in the range from 3 to 20 %. The mechanism of restenosis is multifactorial and includes biological, mechanical, and genetic factors. The main mechanical causes are insufficient expansion of the stent or its destruction, and biological factors include local inflammation, leading to aggressive neointimal proliferation and late neoatherosclerosis. The search for genetic factors and possibilities of influence on the development of this complication is still ongoing. Intracoronary imaging is crucial for identifying mechanisms of restenosis and selecting individual therapy
Доп.точки доступа:
Копиця, М. П.
Кутя, І. М.
Родіонова, Ю. В.
Гільова, Я. В.
Титаренко, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Скринька пандори або феномен "No- reflow" (клінічний випадок) [Текст] = Pandora’s box or «no-reflow» phenomenon (clinical case) / Р. В. Деніна [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 161-168. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Адвокард--тер прим

MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КРОВОТОКА НЕВОССТАНОВЛЕННОГО ФЕНОМЕН -- NO-REFLOW PHENOMENON (патофизиология, терапия, этиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (патофизиология, этиология)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (методы, тенденции)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование, тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, этиология)
Аннотация: Розвиток феномена невідновленого коронарного кровотоку («no-reflow») у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST є невирішенною проблемою при первинних черезшкірних коронарних втручаннях. При феномені «no-reflow», всупереч відновлення прохідності інфаркт-залежної коронарної артерії, спостерігаються значні патологічні зміни в мікроциркуляторному руслі, що призводить до порушення або повної відсутності міокардіальної перфузії в ділянці інфаркту. Частота винекнення феномена «no- reflow» - від 5 до 40% випадків. Найчастіше діагностується ангіографічний «no-reflow» (від 5 до 15% випадків), хоча за даними більш точних методів оцінки - до 40% випадків (ехокардіографія та магнітнорезонансна томографія серця з введенням контрасту). У період пандемії СОУГО-19 зросла кількість пацієнтів з інфарктами міокарда, зокрема спостерігається зростання кількості діагностованих феноменів «no-reflow» та «slow-flow», що пов’язане із впливом вірусу SARS СОУГО-19 на міокард, а саме розвиток мікроваскулярного пошкодження. У даній статті представлений клінічний випадок наявності феномену «no-reflow» у пацієнта Б., 56 років. В анамнезі гіпертонічна хвороба, коронавірусна хвороба ПЛР+. На момент введення контрасту під час ургентної коронарографії зафіксовано повільне заповнення ПКА - феномен «no-reflow». Висновки. Ангіографічним підтвердженням наявності ознак синдрому «no-reflow» є кровотік у інфаркт - залежних коронарних артеріях TIMI-3, при зниженні ступеня міокардіального контрастування після стентування. Резолюція сегменту ST менше 70% розцінюється як наявність феномену «no-reflow» у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST
It has been established that successful repefusion of ocluded infarct-dependent coronary artery (IDCA) during percutaneous coronary intervention does not mean restoration of myocardial perfusion. This «no-reflow» phenomenon is known from the studies of R. Kloner, C. Ganote, R. Jennings (1974). They were among the first to note only a partial restoration of coronary blood flow after the reperfusion of mechanically occluded for 90-180 minutes coronary artery in dogs. The authors considered damage to the capillary endothelium, edema of the damaged wall and extravasal tissues, and protrusion into the capillary cavity to be the cause of this phenomenon. The frequency of the phenomenon of «no-reflow» after the successful restoration of coronary blood flow in the IDCA varies between 5 - 40% of all cases. The development of this phenomenon was an unfavorable prognostic factor, primarily in terms of mortality and deterioration of the functional state of the left ventricle. The pathophysiology of the «no-reflow» phenomenon remains poorly understood. Obviously, it has a multifactorial nature and cannot be described by any one mechanism. Analyzing the phenomenon of «no-reflow», it is noted that in spite of the reperfusion of IDCA, there are pronounced pathophysiological changes in the microcirculatory tract, the essence of which is to block myocardial perfusion in the area of myocardial infarction. During the COVID-19 pandemic, the number of patients with myocardial infarction increased, including an increase in the number of diagnosed «no-reflow» and «slow-flow» phenomena, which is associated with the impact of SARS СOVID-19 virus on the myocardium, namely the development of microvascular damage. There is currently no specific therapy for the prevention and treatment of «no-reflow» phenomen that would be recommended for patients with STEMI. This article presents a clinical case of the phenomenon of «no-reflow» in patient B., 56 years old, who complained of severe chest pain, irradiation in the left shoulder and lower jaw, shortness of breath, general weakness. History of hypertension, coronavirus PCR +. Troponin I - 5.4 ng/ml. According to the electrocardiogram: elevation of the ST segment in II. III, aVF leads. At the time of contrast infusion during stenting of infarct-dependent right coronary artery, its slow filling was recorded - the phenomenon of «no-reflow» TIMI 0, MBG-0. The patient was discharged from the hospital in satisfactory condition under the supervision of a family doctor
Доп.точки доступа:
Деніна, Р. В.
Середюк, Н. М.
Матлах, А. Я.
Діденко, О. С.
Королюк, В. Д.
Гнатик, М. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особенности использования мочеточниковых стентов после ретроперитонеоскопической уретеролитотомии / О. Д. Никитин [и др.] // Урологія. - 2021. - Том 25, N 1. - С. 40-49

MeSH-главная:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (хирургия)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Аннотация: Авторами не відзначено кардинальних відмінностей в плані безпосередніх результатів лікування пацієнтів з уретеролітіазом після виконання ретроперітонеоскопічної уретеролітотомії незалежно від того, був використаний стент для дренування просвіту сечоводу у пацієнта чи ні.
Авторами не отмечено кардинальных различий в плане непосредственных результатов лечения пациентов с уретеролитиазом после выполнения ретроперитонеоскопической уретеролитотомии вне зависимости от того, был использован стент для дренирования просвета мочеточника у пациента или нет.
Доп.точки доступа:
Никитин, О. Д.
Рощин, Ю. В.
Комисаренко, И. М.
Смехун, С. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Усенко, О. Ю.
Спосіб лікування дуоденальних нориць [Текст] = Method of treatment of duodenal fistula / О. Ю. Усенко, Я. Ю. Войтів, І. С. Терешкевич // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 83-87. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ СВИЩИ -- DIGESTIVE SYSTEM FISTULA (смертность, терапия, хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- VASCULAR GRAFTING (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (использование, методы)
Аннотация: Метою дослідження є покращення результатів лікування хворих з дуоденальними норицями. Об’єктом ретро- та проспективного дослідження були 14 хворих із зовнішніми несформованими високодебітними дуоденальними норицями, які лікувались у ДУ “НІХТ імені О. О. Шалімова” з 2012 по 2020 рр. Усім хворим виконували комплексне обстеження, що включало загальноклінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи дослідження. Нами напрацьовано та запатентовано малоінвазивний спосіб лікування дуоденальних нориць, який передбачає ендоскопічну постановку нітинолового покритого саморозправного стента в ділянку дефекту та VAC терапію з боку зовнішнього отвору нориці. Статистичну обробку результатів досліджень проводили з використанням електронних таблиць Microsoft® Office Excel (2017) та програми для статистичної обробки Statgraphics Professional 16.0.03. Використовували критерій Ст’юдента і критерій Уілкоксона–Манна–Уїтні. Застосування розробленого способу лікування дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень на 32% скоротити терміни лікування (з 41,16±5,14 до 27,2±4,7 ліжко-днів, р0,05). Загальна летальність у дослідній групі знизилась на 43% у порівнянні з показниками летальності групи порівняння. Запропонований нами комбінований малоінвазивний спосіб лікування дуоденальних нориць сприяє покращенню результатів лікування хворих, а саме скороченню термінів лікування та зниженню кількості ускладнень та летальності
The aim of the study is to improve the treatment outcomes of patients with duodenal fistulas. The object of retro- and prospective study were 14 patients with external unformed high-flow duodenal fistulas, who were treated in the Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology during 2016–2019. All patients were performed a complex examination, which included general clinical, laboratory, instrumental and statistical research methods. We have developed and patented a minimally invasive method of treatment of duodenal fistulas, which involves endoscopic placement of a nitinol-coated self-healing stent in the area of the defect and VAC therapy from the outer opening of the fistula. Statistical processing of research results was performed using spreadsheets Microsoft® Office Excel (2017) and statistical processing program Statgraphics Professional 16.0.03. Student’s test and Wilcoxon-Mann-Whitney test were used. The use of the developed method of treatment allowed reducing the number of postoperative complications by 32%, to reduce the duration of treatment (from 41,16±5,14 to 27,2±4,7 days, p0.05). The overall mortality in the experimental group decreased by 43% compared with the mortality of the comparison group. Our proposed minimally invasive method of treatment of duodenal fistulas helps to improve the results of treatment of patients, namely to reduce the duration of treatment and reduce the number of complications and mortality rate
Доп.точки доступа:
Войтів, Я. Ю.
Терешкевич, І. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] / М. В. Стан [та ін.] // Укр. кардіол. журнал. - 2021. - Том 28, N 3. - С. 49-56. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
СТЕНТЫ -- STENTS
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
Аннотация: Ендоваскулярні реваскуляризаційні втручання застосовуються вже понад 20 років, і на сьогодні вони стали золотим стандартом при низці коронарних уражень. У оглядовій статті наведена велика кількість досліджень і доказів, що підтверджують ефективність вимірювання фізіологічних параметрів коронарного кровоплину (фракційного резерву кровоплину) для лікування хронічної ішемічної хвороби серця та можливості їх застосування при гострому коронарному синдромі. Крім того, наведені докази ефективності методу миттєвого безхвильового відношення, який використовується без застосування вазодилататорів, нівелюючи таким чином їх побічну дію. Незважаючи на високу інформативність і достовірність методики фракційного резерву кровоплину, її застосування є недостатнім у клініках України та світу в цілому. Цю методику застосовують для встановлення гемодинамічно значущих змін у кровопостачанні міокарда при так званих «проміжних стенозах» коронарного русла. Визначення фракційного резерву кровоплину є доволі простим та доступним методом діагностики, а отже, і правильного лікування ішемічної хвороби серця. Впровадження фракційного резерву кровоплину в рутинну практику дозволить змінити не тільки кількісний аспект кардіохірургічних та ендоваскулярних втручань, а й поліпшить якість життя пацієнтів і зменшить економічні витрати на лікування ішемічної хвороби серця
Доп.точки доступа:
Стан, М. В.
Хохлов, А. В.
Жарінов, О. Й.
Зеленчук, О. В.
Тодуров, Б. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Оцінка пошкодження міокарда під час стентування коронарних артерій за даними аналізу тонких змін електрокардіограми та варіабельності серцевого ритму / О. О. Сиворакша [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 102-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (хирургия)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (диагностика, патофизиология, этиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование)
СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- VASCULAR GRAFTING (использование, методы)
Аннотация: Із кожним роком смертність від серцево-судинних захворювань неспинно зростає. Одними з методів їх лікування є рентгенендоваскулярна пластика й стентування коронарних артерій. Проте рентгенендоваскулярне втручання само по собі неминуче викликає пошкодження коронарних судин та міокарда хоча б мінімального ступеня. Метою цього дослідження є оцінка малих змін електрокардіограми за допомогою оригінального методу шкалювання безпосередньо після процедури стентування коронарних артерій. Матеріали та методи. Дослідження було проведено у 2020 році на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України». Обстежені 23 хворі в періопераційному періоді стентування коронарних артерій. У даному дослідженні проводились парні вимірювання, а саме реєстрація електрокардіографії упродовж 3 хвилин до та після (через декілька годин) хірургічної процедури. Обстеження здійснювали за допомогою програмно-апаратного комплексу «Кардіо+П». Усього було проаналізовано 23 пари електрокардіографічних записів. У кожній електрокардіограмі проаналізовано 240 первинних та розрахункових показників електрокардіографії. Результати. За результатами електрокардіографічного дослідження було виділено підгрупу зі суттєвішим пошкодженням міокарда. У неї увійшли хворі, дещо старші за віком порівняно з рештою пацієнтів. У даній підгрупі середня кількість стентів була більша та разом із змінами електрокардіограми у хворих виявлене погіршення психоемоційного стану
Доп.точки доступа:
Сиворакша, О. О.
Чайковський, І. А.
Антонюк, Я. А.
Дзюба, Д. О.
Кривова, О. А.
Лоскутов, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дзюба, Д. О.
Інтраопераційна динаміка рівня інтерлейкіну-6 під час планового коронарного стентування за різних підходів до анальгоседації / Д. О. Дзюба // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 3. - С. 15-20

MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Аннотация: Рівень прозапального ІЛ-6 при плановому стентуванні коронарних артерій має тенденцію до зниження після встановлення стента, при цьому нижчі показники спостерігалися в групах, в котрих використовували як анестетик розчин пропофолу. Слід відзначити, що в 3-й групі (де застосовували безопіатну анальгезію) рівень ІЛ-6 через 10 хв після імплантації стента був статистично значуще (р = 0,02) нижчим, ніж у 1-й групі, у той час як між 1-ю і 2-ю групами статистично значущої різниці за цим показником не спостерігали (р = 0,153). Цей факт можна пояснити застосуванням розчину лідокаїну в пацієнтів 3-ї групи
Свободных экз. нет

Найти похожие

Возможности бездренажного ведения пациентов с неосложненным уретеролитиазом [Текст] / О. Д. Никитин [и др.] // Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 4. - С. 32-38. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (хирургия)
УРЕТЕРОСКОПИЯ -- URETEROSCOPY
СТЕНТЫ -- STENTS (вредные воздействия)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: При выполнении операций по поводу камней мочеточника во избежание обструкции мочеточника в послеоперационном периоде из-за отека или фрагментов конкремента традиционно выполняется стентирование мочеточника. Современные технические достижения позволяют выполнить уретероскопию сравнительно атравматично и избежать рутинного стентирования мочеточников, что позволяет исключить обострение пиелонефрита, вызванного рефлюксами, снизить расходы на стент, улучшить качество жизни в послеоперационном периоде и избежать цистоскопии для дестентирования
Доп.точки доступа:
Никитин, О. Д.
Рощин, Ю. В.
Комисаренко, И. М.
Фуксзон, А. С.
Смехун, С. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Скибчик, В. А.
Міокардіальні містки (тунельні коронарні артерії): від розуміння патофізіології до лікувальної стратегії [Текст] / В. А. Скибчик, Я. В. Скибчик // Ліки України. - 2020. - № 8. - С. 38-42. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагностика, патофизиология)
ПАТОФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOPATHOLOGY
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
СТЕНТЫ -- STENTS
Аннотация: Міокардіальні містки (ММ) є найпоширенішою вродженою коронарною аномалією, для якої характерно проходження сегмента коронарної артерії у товщі міокарда, а не на поверхні епікарда, як зазвичай. Проксимальний сегмент лівої передньої низхідної артерії (ЛПНА) є судиною, найчастіше задіяною при ММ. Поширеність ММ становить менше 5 % при оцінці за допомогою коронарної ангіографії, але ця знахідка є набагато частішою під час розтину і може спостерігатися майже у 30–80 % дорослих осіб. ММ, як правило, є доброякісним станом, який часто випадково виявляють при коронарній ангіографії, але за певних умов вони можуть призвести до аритмії, гострих коронарних синдромів, ішемії або інфаркту міокарда, а також до раптової серцевої смерті. У статті представлені короткі дані про поширеність, патофізіологію, клініку, діагностику, лікування пацієнтів з міокардіальними містками
Доп.точки доступа:
Скибчик, Я. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Фуркало, С. Н.
Хроническая коронарная окклюзия в стенте. Эффективность реваскуляризации и техника выполнения [Текст] = In-stent chronic coronary occlusion. Efficiency of revascularization and recanalization technique / С. Н. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 1. - С. 15-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
КОРОНАРНАЯ ОККЛЮЗИЯ -- CORONARY OCCLUSION (хирургия)
Аннотация: Формування неоінтимальної гіперплазії після імплантації стента і виникнення оклюзії в стенті вважається поступовим процесом з можливим формуванням клініки стабільної стенокардії. Матеріали і методи. У реєстр увійшов 131 хворий з рестенотичними змінами в раніше імплантованому стенті, що становило 3,75 % від загальної кількості інтервенційних втручань за відповідний період. З них у 36 (1,02 %) хворих зафіксована хронічна оклюзія в раніше імплантованому стенті. У більшості випадків траплялося багатосудинне ураження, період після стентування становив у середньому понад 78 місяців, причому перебіг захворювання був симптомним у всіх пацієнтів. Найчастіше (38,2 % випадків) оклюзію в стенті реєстрували в передній міжшлуночковій гілці лівої коронарної артерії. Результати. Результати свідчать, що за наявності конусних (тайперованих) проксимальної і дистальної чашок оклюзії ефективність реканалізації була найбільшою (86,6 %), забезпечуючи внутрішньопросвітне просування провідника як при антеградному доступі, так і в разі ретроградного підходу реканалізації артерій з хронічними оклюзіями у стенті. Найчастіше застосовувалася методика з використанням провідників зі зростаючим «навантаженням» на кінчику провідника до отримання ефекту (AWE – antegrade wire escalation). Висновки. У сучасних умовах реканалізація артерії з хронічною коронарною оклюзією в стенті характеризується значним успіхом (85–90 %). Необхідно застосування коронарних провідників зі значним навантаженням на кінчик, мікрокатетерів з підвищеною пенетрувальною здатністю, а також спеціалізованих мікрокатетерів. Високу ефективність демонструють тайперовані провідники з композитною структурою, такі як Gaia 2,3. Повторне стентування вимагає оптимізації з використанням методів внутрішньосудинної візуалізації.
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Соколов, М. Ю.
Особенности перкутанного лечения пациентов с инфарктом миокарда без элевации сегмента ST, поступивших в стационар в разные сроки от начала заболевания [Текст] / М. Ю. Соколов, Ю. Н. Соколов, Ю. В. Кашуба // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 6. - С. 11-26

MeSH-главная:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (история, методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (хирургия)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
Аннотация: Проведение КС у пациентов, перенесших NSTEMI, в разные сроки от начала заболевания, статистически значимо повышало как общую, так и кумулятивную выживаемость больных. При этом отмечено позитивное влияние КС на кумулятивную выживаемость без MACE не только в группе ургентных больных, но и у пациентов, перенесших NSTEMI в сроки от 4 до 180 суток до госпитализации
Доп.точки доступа:
Соколов, Ю. Н.
Кашуба, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Стентування хворих при неспроможності стравохідно-тонкокишкового анастомозу [Текст] / Ю. М. Кондрацький [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 4. - С. 250

MeSH-главная:
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
СТЕНТЫ -- STENTS
Аннотация: Лікування НСТА з використанням стентів, локального контролю параанастомотичної ділянки та встановленням назоєюнального зонду має переваги в даній групі пацієнтів. Необхідні подальші дослідження з метою стратифікації хворих з метою визначення тактики лікування
Доп.точки доступа:
Кондрацький, Ю. М.
Крахмальов, П. С.
Фридель, Р. І.
Колесник, А. В.
Мініч, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Проблемные вопросы эндоскопического билиарного стентирования [Текст] / А. И. Дронов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 7. - С. 13-17. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ -- ENDOSCOPY, DIGESTIVE SYSTEM (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS
Аннотация: Цель. Изучить результаты эндоскопического билиарного стентирования (ЭБС) при билиарной обструкции различного генеза, определить проблемные вопросы методики и возможности повышения ее эффективности. Материалы и методы. Приведен опыт выполнения 5748 эндоскопических транспапиллярных вмешательств за 2010 - 2017 гг.: эндоскопическую папиллосфинктеротомию выполнили в 2919 (50,8%) наблюдениях, стентирование желчных протоков - в 379 (6,6%). В 296 (78,1%) наблюдениях были установлены пластиковые стенты (ПС), в 83 (21,9%) - саморасправляющиеся металлические стенты. Результаты. Из 208 пациентов, которым первично временное ЭБС по поводу опухолевой билиарной обструкции выполнили с применением ПС, у 153 (73,6%) следующим этапом лечения была плановая полостная операция через 10 - 14 сут после купирования гипербилирубинемии, явлений холангита, дообследования и определения объема вмешательства. Среди этих пациентов 56 (36,6%) выполнили радикальные, 97 (63,4%) – паллиативные операции. Для закрытия наружного желчного свища (НЖС) ПС установили 47 пациентам: 13 (27,7%) - по поводу тубулярного стеноза дистального отдела общего желчного протока, 7 (14,9%) - несостоятельности швов общего желчного протока (после холедохолитотомии), 14 (29,8%) - интраоперационных повреждений внепеченочных желчных протоков, 5 (10,6%) - наличия ходов Люшка, 8 (17,0%) - состояния после резекции печени, эхинококэктомии. Наличие конкрементов, которые по каким-либо причинам не могли быть удалены эндоскопически, в условиях гнойного холангита было показанием к ЭБС в 24 (8,1%) наблюдениях, хронический панкреатит, осложненный обтурационной желтухой – в 9 (3,0%). Коррекцию ятрогенных повреждений желчных протоков с развитием их частичных стриктур, НЖС посредством ЭБС с установкой ПС выполнили у 8 (2,7%) пациентов. Выводы. Существует необходимость изучить результаты лечения пациентов с билиарной обструкцией различного генеза, определить проблемные вопросы основных методик и возможности повышения их эффективности
Доп.точки доступа:
Дронов, А. И.
Насташенко, И. Л.
Бакунец, Ю. П.
Бакунец, П. П.
Левченко, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Кіркілевський, С. І.
Результати стентування хворих на рак верхніх та середніх відділів стравоходу [Текст] / С. І. Кіркілевський, П. С. Крахмальов, Р. І. Фридель // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 2. - С. 92-98. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (осложнения, терапия)
ГЛОТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- DEGLUTITION DISORDERS (терапия, этиология)
СТЕНТЫ -- STENTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: На момент встановлення діагнозу хворі на рак стравоходу (РС) найчастіше є неоперабельними у зв’язку із занедбаністю процесу. Тривалість життя в інкурабельних пацієнтів з вираженою дисфагією становить в середньому 90 днів. Радикальне лікування може бути виконано лише у 20–30% хворих з 5-річною виживаністю у межах 10,3–35%. Мета. Дослідити безпосередні та віддалені результати стентування хворих на РС залежно від локалізації первинної пухлини. Об’єкт і методи. Проаналізовано досвід використання внутрішньостравохідних саморозширюваних стентів у хворих на РС (49 випадків — рак верхніх і 73 — середніх відділів стравоходу) в порівнянні з накладенням стоми (53 випадки). Результати. В результаті лікування у всіх хворих, які були стентовані, зменшувалася дисфагія, з’являлася можливість приймати їжу звичайним шляхом, поліпшувалася якість життя, у багатьох з’являлася можливість продовжити терапію. Виявлено, що стентування неоперабельних хворих на рак верхніх і середніх відділів стравоходу є виправданим, воно дозволяє пацієнтам продовжити харчуватися природним шляхом і тим самим значно покращує якість життя, на відміну від накладення стоми. Хворі на рак верхніх відділів стравоходу, які були стентовані не з приводу нориць, мали достовірно кращі віддалені результати виживаності, ніж хворі на РС після накладення стоми і подібні хворі на рак середніх відділів стравоходу, причому виживаність хворих на рак верхніх відділів стравоходу після стентування не з приводу нориць була значно кращою, ніж при їх наявності. Хворі на рак середніх відділів стравоходу, які були стентовані з приводу нориць, мали такі ж віддалені результати виживаності, як і хворі на рак середніх відділів стравоходу, які були стентовані не з приводу нориць, що свідчить про високу ефективність стентування при раку середніх відділів стравоходу з приводу нориць. Висновки. Стентування неоперабельних хворих на рак верхніх та середніх відділів стравоходу є виправданим, воно дозволяє пацієнтам продовжити харчування природним шляхом та тим самим значно покращує якість життя, на відміну від накладення стоми
Доп.точки доступа:
Крахмальов, П. С.
Фридель, Р. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Хохлов, А. В.
Фракційний резерв кровоплину: сучасний стан проблеми [Текст] = Fractional flow reserve: current status / А. В. Хохлов, М. В. Шиманко, М. В. Стан // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 5-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL
СТЕНТЫ -- STENTS (использование, тенденции)
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (патофизиология, хирургия, этиология)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы, тенденции)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия, этиология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: З моменту впровадження дослідження фракційного резерву кровоплину (ФРК) у клінічну практику більш ніж 20 років тому реваскуляризація, керована вимірюванням фізіологічних параметрів, стала повсякденною, обґрунтованою чималою кількістю доказів, реальністю в лікуванні як хронічної ішемічної хвороби серця, так і гострого коронарного синдрому. Також останнім часом введено до практики безхвильове дослідження коронарного кровоплину – миттєве безхвильове співвідношення (instantaneous wave-free ratio, iFR), що дозволяє відмовитися від використання вазодилататорів. Незважаючи на дані, що свідчать про суттєве поліпшення результатів з урахуванням фракційного резерву кровоплину (ФРК та iFR), застосування цих методик у повсякденній практиці залишається дуже малим. За даними літератури, лише 6,1 % втручань у пацієнтів з проміжними коронарними ураженнями (стеноз 40–70 %) виконуються з використанням ФРК та iFR. У статті проведено аналіз великої кількості літературних джерел, присвячених використанню методик дослідження фракційного резерву коронарного кровоплину (ФРК та iFR) для оптимізації результатів коронарних реваскуляризацій. Методики дослідження фракційного резерву коронарного кровоплину (ФРК та iFR) є відносно простим інструментом, дозволяють швидко і з високим ступенем достовірності дати відповідь на основне питання інтервенційної кардіології: «Чи потрібно стентувати цей стеноз?». Останніми роками вони пройшли шлях від експерименту до повсякденної рутинної практики. Також ці методики менш складні, ніж внутрішньосудинне ультразвукове дослідження, значно дешевші та можуть бути використані ширшим колом операторів. Методика iFR також дозволяє відмовитися від використання вазодилататорів, що робить її безпечнішою, простішою та дешевшою. Накопичено значну кількість доказів діагностичної цінності цих методик при достатньому рівні безпечності їх використання. Технічна простота методик, що дозволяє скоротити витрати матеріальних і людських ресурсів, робить їх особливо привабливими для використання в повсякденній практиці навіть у клініках середнього рівня забезпечення
Since the introduction of the fractional flow reserve (FFR) into clinical practice more than 20 years ago, revascularization controlled by the measurement of physiological parameters has become routine. It was substantiated by extensive evidence in both chronic coronary artery disease and acute coronary syndrome. Also, recently, a non-wavelength study of coronary flow, «instant-wave fractional reserve» (iFR) has been introduced into practice, which allows the use of vasodilators to be abandoned. Despite evidence of significant improvement in case of FFR and iFR study, their use in everyday practice remains very low. According to literature data, only 6.1% of interventions in patients with intermediate coronary lesions (stenosis 40–70%) are performed taking into account FFR and iFR. The article analyzes the literature on the application of the methodology for studying the fractional reserve of coronary blood flow to optimize the results of coronary revascularization. Methods of studying the fractional coronary flow reserve (FFR and iFR) are a relatively simple tool that allow to answer the main question of interventional cardiology, i.e. "Is it necessary to stent this stenosis?”, quickly and with high degree of reliability. During recent years, these techniques developed from experiment to daily routine practice. Also, these techniques are not as complicated as intravascular ultrasound (IVUS), being much cheaper and can be used by a wider range of operators. The iFR method, in addition, allows not to use vasodilator, which makes it safer, easier and cheaper. A huge amount of evidence of the diagnostic value of these methods has been accumulated with a sufficient level of safety of their use. The technical simplicity of techniques, which reduces the cost of material and human resources, makes it particularly attractive for use in everyday practice, even in mid-level clinics
Доп.точки доступа:
Шиманко, М. В.
Стан, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Новітні дані щодо розходження та лікування недостатності колоректальних анастомозів [Текст] = New data concerning disruption and treatment of colorectal anastomosis breakdown / Р. В. Сенютович [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 4. - С. 115-119. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY (методы, тенденции)
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (патофизиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY (использование, статистика, тенденции)
СЕПСИС -- SEPSIS (патофизиология, хирургия, этиология)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование, тенденции)
Аннотация: Представлені дані останніх 10 років щодо частоти розходження колоректальних анастомозів. Вона становила від 1% до 19%, у середньому 4%. Частота розходжень анастомозів не залежить від хірургічної техніки. При лікуванні недостатності колоректальних анастомозів можливе збереження співусть. Мета роботи - вивчення частоти недостатності колоректальних анастомозів при різних способах їх виконання, особливості хірургічної тактики лікування виниклих розходжень колоректальних анастомозів. Висновки. Розходження колоректальних анастомозів залишається актуальною проблемою сучасної онкопроктології. Розходження колоректальних анастомозів, за останніми даними, спостерігаються приблизно в 4 % випадків і не залежать від характеру шва: ручний чи механічний, методики ручного шва. За останні роки розробляються методи щадного лікування недостатності колоректальних анастомозів з їх збереженням. Однак при наявності перитоніту з каловими масами в черевній порожнині анастомоз краще видалити. Перспективними можуть виявитись мікроінвазивні способи втручань
Доп.точки доступа:
Сенютович, Р. В.
Малишевський, І. О.
Іващук, О. І.
Бодяка, В. Ю.
Чупровська, Ю. Я.
Шумко, Б. І.
Постевка, І. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Мелень, Ю. П.
Вплив стентування коронарних артерій на клінічний перебіг і ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST та діастолічною дисфункцією [Текст] / Ю. П. Мелень, В. А. Скибчик // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 269

MeSH-главная:
СТЕНТЫ -- STENTS
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
Аннотация: Первинне стентування коронарних артерій (КА) покращує прогноз у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ), впливаючи на діастолічну дисфункцію (ДД). Вимірювання рівня натрійуретичного пептиду (NTB-Pro) корелює з показниками ДД та є необхідними для стратифікації ризику у пацієнтів з ІМ
Первинне стенування коронарних артерій у пацієнтів з ІМелST призводить до зниження рівня NTB-Pro, що корелює з параметрами тяжкості ДД та покращує толерантність до фізичного навантаження на рівні 1–2 ФК стенокардії при виписці зі стаціонару
Доп.точки доступа:
Скибчик, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Ближайшие и отдаленные результаты наблюдения за пациентами, перенесшими острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST и ургентное стентирование венечных артерий [Текст] / Л. Н. Бабий [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 40-47

MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
СТЕНТЫ -- STENTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета роботи - визначити основні клініко-функціональні характеристики у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), особливості ураження вінцевого русла, гендерні та вікові характеристики, стан внутрішньосерцевої гемодинаміки залежно від часу проведення перкутанного коронарного втручання; оцінити кінцеві точки протягом одного року. В одноцентрове проспективне дослідження залучили 108 пацієнтів зі STEMI, яким було проведено коронароангіографію та стентування вінцевих артерій та які проходили лікування у відділенні інфаркту міокарда і відновлювального лікування в період з лютого до травня 2015 р. й були виписані зі стаціонару. Кінцеві точки (смертельні наслідки, розвиток повторного нефатального інфаркту міокарда або нестабільної стенокардії, інсульту, шлунково-кишкової кровотечі) проаналізували через 12 місяців після STEMI у 100 (92,6 %) пацієнтів. У половини пацієнтів ендоваскулярне втручання при STEMI проводили протягом 3,5 год, в оптимальні терміни (до 2 год) - тільки у 20,4 %, від 2 до 6 годин - у 60 %. Тільки у 47 % хворих здійснюють повну реваскуляризацію, але у 40 % є стенози $E symbol У~70 % у інших артеріях, у 14 % пацієнтів спостерігається тяжке ураження вінцевого русла з необхідністю проведення аортокоронарного шунтування, у 4 % - формування великих аневризм лівого шлуночка з тромбоутворенням. Гендерними особливостями були старший вік жінок, більша частота виявлення в жінок супутньої артеріальної гіпертензії і цукрового діабету. До пацієнтів з низьким ризиком за критеріями PAMI-II належали тільки 33 % пацієнтів, що мали перспективу раннього виписування зі стаціонару. Протягом одного року 3 % пацієнтів померло від повторного фатального інфаркту міокарда, причому категорію померлих становили особи з одно- або двосудинним ураженням і стентуванням інфарктзалежної артерії. Тільки в 1/3 пацієнтів, яким показано аортокоронарне шунтування, операцію виконали протягом року. Висновки: дані дослідження дозволяють оцінити характеристики хворих зі STEMI при проведенні перкутанних коронарних втручань, а також найближчі (при виписуванні зі стаціонару) і віддалені (річні) результати лікування
Доп.точки доступа:
Бабий, Л. Н.
Шумаков, В. А.
Погурельская, Е. П.
Хоменко, Ю. О.
Кисилевич, Л. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Ендоскопічні і черезшкірні втручання при обструкції жовчних шляхів: найближчі і віддалені результати [Текст] / Б. В. Євсіков [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 87-89

MeSH-главная:
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (использование)
Аннотация: Спроба ендоскопічної декомпресії жовчних шляхів при гострому холангіті у 255 пацієнтів була успішною у 94,1% випадків, позитивна динаміка спостерігалась у 92%. Ускладнення, що спостерігались при цьому: у 7,9% випадків кровотечі (2 пацієнти померли), розвиток панкреатиту в 3,75%. Черезшкірне втручання виконано 131 хворому, у 96,2% зовнішнє дренування, з них 72% — стентування зони обструкції. При цьому 9,5% хворих померли від печінкової недостатності, у 4,7% хворих виникла дислокація дренажу з протоки. При холедохолітіазі — у всіх хворих удалося нормалізувати пасаж жовчі. Проводилося ендоскопічне стентування в 14 і черезшкірне в 11 хворих з післяопераційними стриктурами гепатікохоледоха. Після ендоскопічного стентування в 4 (28,6%) пацієнтів були ознаки рестенозу, після черезшкірного — спостереження в термін від 3 до 7 років не виявило ознак рестенозу. Технічні варіанти та показання до застосування методик, що названі, потребують подальшого вивчення
Доп.точки доступа:
Євсіков, Б. В.
Грубник, В. В.
Герасимов, Д. В.
Ткаченко, А. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Мансурова, Д. А.
Тромбоз стента у пациента с острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST с высокой остаточной реактивностью тромбоцитов [Текст] / Д. А. Мансурова, Л. К. Каражанова, А. Б. Сугралиев // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 80-86

Рубрики: Клопидогрель

MeSH-главная:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (лекарственная терапия)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
СТЕНТЫ -- STENTS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
Аннотация: Тромбоз стента является опасным жизнеугрожающим состоянием, которое чаще наблюдается в течение первого месяца после имплантации стента. В настоящее время существует несколько возможных схем профилактики тромбоза стента с помощью клопидогреля и более сильных ингибиторов Р2Y12-рецепторов. В статье описан клинический случай тромбоза стента у больного с резистентностью к клопидогрелю на фоне носительства аллельного варианта гена CYP2C19*2, «медленного метаболизатора клопидогреля». Несмотря на рекомендуемое применение высоких доз клопидогреля для улучшения клинического исхода у больных с гомозиготой CYP2C19*2 (*2/*2), данный клинический случай показал высокую сомнительность такой тактики. В таких случаях применение более сильных ингибиторов P2Y12-рецепторов является оправданным, так как позволяет улучшить клинические исходы механической реваскуляризации
Доп.точки доступа:
Каражанова, Л. К.
Сугралиев, А. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)