Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (8)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Тазовые боли<.>)

Общее количество найденных документов : 126
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Каліновська І. В., Скапчук Т. В.
Заглавие : Сучасні погляди на роль прогестерону у патогенезі генітального ендометріозу [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Modern views on the role of progesterone in the pathogenesis of genital endometrios
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 169-173 (Шифр АУ50/2023/3)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
Аннотация: Ендометріоз – розповсюджене захворювання жінок репродуктивного віку, характеризується безпліддям та тазовим болем, при якому стромальна та залозиста тканина ендометрію розростається за межами порожнини матки. В здоровому ендометрії передача сигналів прогестерону і естрогену чітко координується та регулюється. При ендометріозі, коли тканина ендометрію розростається за межами матки порушується передача сигналів прогестерону і естрогену, що призводить до резистентності до прогестерону та домінуванню естрогену. Гормональний дисбаланс викликаний ендометріозом призводить до посилення запалення, а також може посилювати тазову біль. Розуміння того, як дані механізми сприяють тазовій болі, безпліддю, пов’язаних з ендометріозом, відкриє нові шляхи до цілеспрямованої терапії. Прогестерон – стероїдний гормон, який виконує в організмі функції з регуляції роботи репродуктивних та нерепродуктивних тканин. Прогестерон впливає на багато тканин та органів, включаючи головний мозок, молочну залозу, яєчники, шийку матки. Дія прогестерону здійснюється через різні види рецепторів: внутрішньоклітинні та мембрані. Ефект дії прогестерону в різних тканинах напряму залежать від кількості рецепторів та їх корегуляторів. До основних функцій гормону відносять: участь в овуляції та імплантації, участь у розвитку тканин плоду, гальмування скоротливої здатності матки, ріст і розвиток молочних залоз, участь у розвитку тканин плода. Враховуючи недостатньо вивчені патогенетичні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу та значний відсоток пацієнток з хронічним тазовим болем та безпліддям, питання актуалізації поглядів на патогенетичні механізми відкриє нові шляхи для цілеспрямованої оптимізації комплексного лікування пацієнток з поверхневим парієтальним ендометріозом. Мета роботи – провести аналіз літератури з метою вивчення сучасних поглядів щодо патогенетичних механізмів передачі сигналів прогестерону в патофізіології ендометріозу. Висновки. Ендометріоз представляє собою серйозне захворювання, яке характеризується безпліддям та хронічним тазовим болем, при якому стромальна і залозиста тканина ендометрію розростається в ектопічних місцях. Зміна чутливості до прогестерону є фактором яке сприяє розвитку ендометріозу, нажаль патофізіологічні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу, вивчені недостатньо. Вважається, що неможливість еутопічного ендометрію відповідним чином реагувати на прогестерон сприяє розвитку безпліддя, в той час як зміна чутливості тканини ендометріоїдних гетеротопій може сприяти прогресуванню ектопічної тканини. Дискусійним питанням в літературі залишається зміна експресії рецепторів прогестерону, враховуючи PGR-A/B, mPRта PGRMC так як механізми які призводять до даних змін, залишаються недостатньо вивченимиEndometriosis is a widespread disease of women of reproductive age, characterized by infertility and pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows outside the uterine cavity. In a healthy endometrium, progesterone and estrogen signaling is coordinated in a clearly regulated interaction. In endometriosis, when endometrial tissue grows outside the uterus, progesterone and estrogen signaling is disrupted, leading to progesterone resistance and estrogen dominance. Hormonal imbalance caused by endometriosis leads to increased inflammation and can also increase pelvic pain. Understanding how these mechanisms contribute to endometriosis-related pelvic pain and infertility will open new avenues for targeted therapy. Progesterone is a steroid hormone that performs functions in the body to regulate the work of reproductive and non-reproductive tissues. Progesterone affects many tissues and organs, including the brain, mammary gland, ovaries, and cervix. Progesterone acts through different types of receptors: intracellular and membrane. The effect of progesterone in various tissues directly depends on the number of receptors and their co-regulators. The main functions of the hormone include: participation in ovulation and implantation, participation in the development of fetal tissues, inhibition of uterine contractility, growth and development of mammary glands, participation in the development of fetal tissues. Given the insufficiently studied pathogenetic mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis and a significant percentage of patients with chronic pelvic pain and infertility, the question of updating views on pathogenetic mechanisms will open new ways for purposeful optimization of complex treatment of patients with superficial parietal endometriosis. Objective - conduct an analysis of the literature in order to study modern views on the pathogenetic mechanisms of progesterone signaling in the pathophysiology of endometriosis. Conclusions. Endometriosis is a serious disease characterized by infertility and chronic pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows in ectopic places. A change in sensitivity to progesterone is a factor that contributes to the development of endometriosis, unfortunately, the pathophysiological mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis have not been sufficiently studied. Failure of the eutopic endometrium to respond appropriately to progesterone is thought to contribute to infertility, while altered tissue sensitivity of endometrioid heterotopias may contribute to the progression of ectopic tissue. Changes in the expression of progesterone receptors, including PGR-A/B, mPR, and PGRMC, remain a controversial issue in the literature, as the mechanisms leading to these changes remain poorly understood
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пирогова В. І., Шурпяк С. О., Козловський І. В.
Заглавие : Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури)
Параллельн. заглавия :Gynecological prerequisites for the development of chronic pelvic pain syndrome – diagnosis and treatment (Literature review)
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 59-66 (Шифр РУ16/2023/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
ТАЗА ДНО -- PELVIC FLOOR
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
Аннотация: Синдром хронічного тазового болю є комплексним процесом і переважно охоплює декілька систем органів. Гінекологічні аспекти синдрому хронічного тазового болю можна розділити на чотири різні складові: інтраабдомінальний біль, вагінальний біль, біль, пов’язаний із м’язами тазового дна, та біль сексуального характеру. Поширеними гінекологічними причинами хронічного тазового болю є ендометріоз, аденоміоз, вульвовагінальний больовий синдром, дисфункція м’язів тазового дна та біль, пов’язаний із сексуальною сферою у жінок. У цій статті наведено опис гінекологічного обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем і розглянуто найпоширеніші гінекологічні захворювання та методи їхнього лікування. Проведено огляд літератури, який включав рекомендації Міжнародного товариства з питань нетримання сечі, Європейської асоціації урологів та Міжнародної асоціації з вивчення болю. Гінекологічне обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем починається з ретельного збору анамнезу та фізикального огляду. Лабораторні тести, візуалізаційні дослідження та діагностичні процедури можуть використовуватись як допоміжні методи для більш точного встановлення діагнозу. Методи лікування включають фізіотерапевтичні, медикаментозні, ін’єкції у тригерні точки та хірургічні втручання. Оскільки діагностика та лікування хронічного тазового болю можуть бути складними, важливо, щоб лікарі були знайомі з різними аспектами даного синдрому для забезпечення належної допомоги пацієнткам. Ретельний збір анамнезу і фізикальне обстеження, спрямовані на виявлення причин болю, можуть допомогти визначити наступний крок в обстеженні та лікуванні. Однак гінекологічна патологія є однією з багатьох, але не єдиною, що може бути пов’язана з хронічним тазовим болем. Це своєю чергою зумовлює необхідність мультимодального та мультидисциплінарного підходу під час ведення пацієнток із хронічним тазовим болемChronic pelvic pain syndrome is a complex process and mostly includes several organ systems. The gynecologic aspects of chronic pelvic pain syndrome can be divided into four distinct components: intra-abdominal pain, vaginal pain, pelvic floor pain, and sexual pain. The сommon gynecological causes of chronic pelvic pain are endometriosis, adenomyosis, vulvovaginal pain syndrome, pelvic floor muscle dysfunction, and sexual pain in women. This article describes the gynecological examination of patients with chronic pelvic pain and discusses the most common gynecological diseases and methods of their treatment. A review of the literature was conducted, which included the recommendations of the International Society for Urinary Incontinence, the European Association of Urology, and the International Association for the Study of Pain. Gynecological examination of patients with chronic pelvic pain begins with a history taking and physical examination. Laboratory tests, imaging examinations, and diagnostic procedures can be used additional methods to make a more accurate diagnosis. Treatment methods include physical therapy, medication, trigger point injections, and surgery. Because the diagnosis and treatment of chronic pelvic pain can be complex, it is important that physicians know the various aspects of this syndrome to be able to provide appropriate care for patients. Detailed history taking and physical examination for identifying the cause of the pain can help to determine the next step in evaluation and treatment. However, gynecological pathology is one of many, but not the only, that can be associated with chronic pelvic pain. This, it is necessary to perform a multimodal and multidisciplinary approach in the management of patients with chronic pelvic pain
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Толстанова Г. О., Лубковська О. А., Гладенко С. Е.
Заглавие : Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку
Параллельн. заглавия :Peculiarities of the course of genital endometriosis and its recurrence in women of reproductive age
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 38-42 (Шифр РУ16/2023/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Аннотация: Ендометріоз залишається однією з найбільш досліджуваних патологій у сучасній гінекології, оскільки супроводжується такими ускладненнями, як постійний тазовий біль, порушення менструального циклу та безпліддя. Вони не лише перешкоджають реалізації репродуктивної функції жінки, а й погіршують її нормальне життя у цілому. Рання діагностика, правильний вибір лікування є основою профілактики рецидиву захворювання. Мета дослідження: зниження частоти рецидиву генітального ендометріозу та покращення реалізації репродуктивних функцій на підставі удосконалених підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Дослідження включало дві групи пацієнток. До 1-ї групи увійшли 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, дані яких проаналізовано ретроспективно за результатами історій хвороби. До 2-ї групи включено 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, яким проведено проспективне дослідження. Усім пацієнткам виконано загальне клініко-лабораторне, специфічне лабораторне та ультразвукове дослідження. Хворим 2-ї групи додатково визначали онкомаркери, зокрема СА-125, НЕ4, СА 19-9, СА 72-4, СА 15-3, РЕА, та рівень антимюллеріва гормону, проведено магнітно-резонансну томографію. Пацієнток обох груп прооперовано та виконано гістологічне дослідження отриманого матеріалу під час операції. Відмінність ведення післяопераційного періоду у 2-й групі полягала у тому, що крім протизапальної терапії всі жінки отримували гормональну терапію (агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) з подальшим вживанням комбінованих оральних контрацептивів (КОК) або одночасне застосування аГнРГ та КОК з подальшим переходом в обох варіантах на вживання дієногесту протягом 6 міс у безперервному режимі). Виявлення рецидиву патології проводили через 3 та 6 міс на підставі повторного діагнозу ендометріозу яєчників. Результати. Отримані дані продемонстрували, що у післяопераційний період через 3 міс після лікування у 1-й групі у 5 (8,3 %) жінок було виявлено рецидив ендометріозу яєчників та у 4 (6,7 %) пацієнток – спайки органів малого таза (ОМТ). Тоді як у 2-й групі випадків рецидиву та спайок не спостерігалося. Через 6 міс після лікування у 1-й групі в 11 (18,3 %) пацієнток було діагностовано рецидив ендометріозу яєчників та у 6 (10,0 %) жінок виявлено спайки ОМТ. У 2-й групі рецидив ендометріозу яєчників спостерігався лише в 1 (1,7 %) жінки, спайок ОМТ не виявлено (p0,05). Протягом року після лікування кількість вагітних жінок, серед осіб, які бажали завагітніти та мали безпліддя в анамнезі, була статистично більшою у 2-й групі порівняно з 1-ю групою, а саме – 10 (16,7 %) та 2 (3,3 %) жінок відповідно (p0,05). Висновки. Запропонований алгоритм діагностики та лікування генітального ендометріозу мінімізує ризик розвитку рецидиву та сприяє покращенню реалізації репродуктивної функціїEndometriosis remains one of the most studied pathologies in modern gynecology, as it is accompanied by such complications as constant pelvic pain, menstrual cycle disorders, and infertility. These complications not only prevent the implementation of a woman’s reproductive function, but also worsen the normal life of a woman in general. The early diagnosis and the right choice of treatment is the basis of prevention of disease recurrence. Therefore, most of the efforts of scientists are directed to this. The objective: to reduce the frequency of genital endometriosis recurrence and improve the implementation of reproductive functions based on the improved approaches to its diagnosis and treatment. Materials and methods. The study included two groups of patients. The 1st group included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis, whose data were analyzed retrospectively based on the results of medical histories. The 2nd group was studied prospectively and included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis. All patients had general clinical and laboratory examinations, specific laboratory and ultrasound examinations. In patients of the 2nd group tumor markers were additionally determined, in particular CA-125, HE4, CA 19-9, CA 72-4, CA 15-3, REA, and the level of anti-Müllerian hormone, magnetic resonance imaging was performed. Patients of both groups were operated and histological examination of the material obtained during the operation was performed. The difference in the management of the postoperative period in the 2nd group was that, in addition to anti-inflammatory therapy all women received hormonal therapy (gonadotropin-releasing hormone agonist (GnRH agonist) with subsequent use of combined oral contraceptives (COCs) or simultaneous use of GnRH agonist and COCs with subsequent transition in both variants for dienogest for 6 months continuously). Recurrence of the pathology was detected after 3 and 6 months on the basis of a repeated diagnosis of ovarian endometriosis. Results. The obtained data showed that in the postoperative period, 3 months after treatment 5 (8.3 %) women in the 1st group had a recurrence of ovarian endometriosis and 4 (6.7 %) patients – pelvic adhesions. Whereas in the 2nd group, there were no cases of recurrence and adhesions. In 6 months after treatment in the 1st group 11 (18.3 %) patients were diagnosed with ovarian endometriosis recurrence, and 6 (10.0 %) women were diagnosed with pelvic adhesions. In the 2nd group recurrence of ovarian endometriosis was found only in 1 (1.7 %) woman, pelvic adhesions were not detected (p0.05). During the year after treatment the number of pregnant women among persons who wished to become pregnant and had a history of infertility was statistically higher in the 2nd group compared to the 1st group, in particular, 10 (16.7 %) and 2 (3.3 %) women, respectively (p0.05). Conclusions. The proposed algorithm for the diagnosis and treatment of genital endometriosis minimizes the risk of its recurrence and improves reproductive function
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Соломко О. Б., Шурпяк С. О.
Заглавие : Актуалізація диференціальної діагностики синдрому хронічного тазового болю у жінок репродуктивного віку
Параллельн. заглавия :Actualization of differential diagnosis of chronic pelvic pain syndrome in women of reproductive age
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 61-68 (Шифр РУ16/2022/7)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL
Аннотация: Мета дослідження: вивчення значущості рівнів фактора некрозу пухлин α (tumor necrosis factor, TNF-α) та нейтрофічного фактора мозку (brain-derived neurotrophic factor, BDNF) у крові хворих із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ). Матеріали та методи. В обстежувану когорту увійшли 150 пацієнток із СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50). Рівні TNF-α у сироватці крові та BDNF у плазмі крові досліджували за допомогою імуноферментного аналізу. Для вивчення інтенсивності болю використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ). Результати. Середня концентрація TNF-α у сироватці крові була достовірно більшою у жінок групи A (10,76±0,55 пг/мл) та групи В (14,65±0,95 пг/мл), ніж у контрольній групі (5,02±0,31 пг/мл). Середня концентрація BDNF у плазмі крові була вищою у жінок у групі A (1473,88±53,02 пг/мл; р0,001) та у групі В (1711,65±66,79 пг/мл; p0,01) порівняно з контрольною групою (1082,91±56,24 пг/мл). Рівні TNF-α (р0,001) та BDNF (р0,01) достовірно є вищими у крові пацієнток із СХТБ та підозрою на поєднані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів (група В), ніж у пацієнток із СХТБ та підозрою на ендометріоз (група А). Між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем TNF-α у крові виявлено середньої сили прямий кореляційний зв’язок (rThe objective: to study the significance of the levels of tumor necrosis factor α (TNF-α) and brain-derived neurotrophic factor (BDNF) in the blood of patients with chronic pelvic pain syndrome (CPPS). Materials and methods. The examined cohort included 150 patients with CPPS, who according to the clinical manifestations were divided into groups A and B: group A (n=74) included the patients with CPPS and suspicion of endometriosis and group B (n=76) – patients with CPPS and suspicion for benign proliferative diseases of reproductive organs. The control group included healthy women (n=50). Serum TNF-α and plasma BDNF levels were investigated by enzyme-linked immunosorbent assay. A visual analog scale (VAS) was used to study pain intensity. Results. The mean concentration of TNF-α in blood serum was significantly higher in women of group A (10.76±0.55 pg/ml) and group B (14.65±0.95 pg/ml) than in the control one (5.02±0.31 pg/ml). The mean concentration of BDNF in blood plasma was higher in women in group A (1473.88±53.02 pg/ml; p0.001) and in group B (1711.65±66.79 pg/ml; p0.01) compared to the control group (1082.91±56.24 pg/ml). The levels of TNF-α (p0.001) and BDNF (p0.01) are significantly higher in the blood of patients with CPPS and suspected combined benign proliferative diseases of the reproductive organs (group B) than in patients with CPPS and suspected endometriosis (group A). Between the intensity of pain according to VAS and the level of TNF-α in the blood a direct correlation of medium strength was found (r
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дзісь Н. П., Дністрянська А. П., Превар А. П., Булавенко О. В., Фурман О. В.
Заглавие : Хронічний тазовий біль — сучасні пошуки істини
Параллельн. заглавия :Chronic pelvic pain — current search for truth
Место публикации : Pain Medicine. Медицина Болю. - 2022. - Том 7, N 3. - С. 20-29 (Шифр МУ95/2022/7/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Хронічний тазовий біль (ХТБ) залишається актуальною мультидисциплінарною проблемою. Його симптоми — результат взаємодії між психологічними факторами та дисфункцією імунної, неврологічної та ендокринної систем. ХТБ є серйозною проблемою для жінок. Приблизно 14% жінок стикалися з ХТБ хоча б раз у житті. ХТБ є виснажливим і пов’язаним із значними витратами та захворюваністю, а його етіологія є багатофакторною, що часто ускладнює медичне лікування та лікування пов’язаних із ним симптомів. Рекомендації з передової практики рекомендують міждисциплінарний і біопсихосоціальний підхід до лікування. Однак проблема ХТБ потребує подальшого всебічного дослідження та розширення можливих методів ефективного контролю болю та покращення якості життя жіночого населення. У статті систематизовано дані літературних джерел щодо генезу больового синдрому, засад класифікації, діагностики та менеджментуChronic pelvic pain (HTB) remains a relevant multidisciplinary problem. Its symptoms are the result of interaction between psychological factors and dysfunction of the immune, neurological and endocrine systems. HTB is a serious problem for women. Approximately 14% of women experienced HTB at least once in their lives. HTB is grueling and related to significant costs and incidence, and its etiology is multifactorial, which often complicates medical treatment and treatment of associated symptoms. Best practice guidelines recommend an interdisciplinary and biopsychosocial approach to treatment. However, the problem of HTB requires further comprehensive study and expanding possible methods of effective pain control and improving the quality of life of the female population. The article systematizes literary sources on the genesis of pain, the principles of classification, diagnostics and management
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шурпяк С. О., Соломко О. Б.
Заглавие : Медико-соціальні аспекти у жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 6. - С. 71-76 (Шифр РУ16/2021/6)
MeSH-главная: ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Аннотация: Мета дослідження: вивчення медико-соціальної характеристики жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем на підставі ретроспективного аналізуУ жінок з хронічним тазовим болем частіше спостерігається супутня негінекологічна патологія, безпліддя, невиношування вагітності, дефіцит вітаміну D та суб’єктивно більш виражені больові відчуття. Однак рівень діагностування патології щитоподібної залози та визначення концентрації вітаміну D у таких пацієнток є недостатнім
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Матвійків Н. І.
Заглавие : Оцінка якості життя та психологічного стану жінок із хронічними запальними процесами органів малого таза на фоні тазового болю
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 69-72 (Шифр РУ16/2021/2)
MeSH-главная: МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
Аннотация: За отриманими результатами оцінювання якості життя та зміни психологічного стану були помічені наступні відмінності. У групі жінок, яка до основної терапії отримувала знеболювальний препарат внутрішньом’язово, зазначені показники змінились, але незначно, порівняно із групою жінок, котрим було запропоновано застосування НПЗП. Показники якості життя та психологічного стану у жінок другої групи значно покращилисьДані проведеного дослідження демонструють позитивні результати застосування комплексного підходу у лікуванні запальних процесів органів малого таза, які супроводжуються тазовим болем
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Романенко Т. Г., Шаганов П. Ф.
Заглавие : Профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 48-55 (Шифр РУ16/2021/5)
MeSH-главная: АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Мета дослідження: профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку у післяопераційний період. Матеріали та методи. Обстежено 132 жінки з трубно-перитонеальним безпліддям: І група – основна (n=68) та ІІ група – порівняння (n=64). У післяопераційний період пацієнтки основної групи отримували лікувально-профілактичні заходи згідно з розробленим підходом (введення інтраопераційно протиспайкового розсмоктувального гелю 50 мл та препарат тіотриазоліну по 1 супозиторію ректально з першого дня після операції протягом 14 днів), а групи порівняння – згідно з традиційним. Тридцять здорових жінок увійшли до контрольної групи. У крові визначали рівні фібриногену, продуктів деградації фібриногену/фібрину (ПДФ), білковозв’язаного гідроксипроліну (БЗГ) та вільного гідроксипроліну (ВГ). Оцінювання больового синдрому проводили за 10-бальною шкалою. Результати. У післяопераційний період виявлено підвищення рівнів фібриногену та ПДФ у плазмі крові всіх обстежених жінок. Однак в основній групі концентрація ПДФ з 4-ї години після втручання була достовірно вищою (5,31±0,24 мг/л) за таку у групі порівняння (4,53±0,17 мг/л). Вміст БЗГ у сироватці крові у групі порівняння достовірно зріс через 12 год після операції з максимумом через 24 год та збереженням концентрації в 1,9 разу вище через 3 доби (p0,05). Рівень ВГ в основній групі був суттєво вищий (в 1,4–1,6 разу) за такий у групі порівняння. Протягом післяопераційного періоду відзначено підвищення фібринолітичної спроможності перитонеальної рідини (p0,05). Період гіперемії у ІІ групі тривав у 2 рази більше часу, ніж у І групі. Також ІІ група переважає за кількістю пацієнток з гіпертермією більше 3 діб – 10 (15,6%) порівняно з І групою – 4 (5,8%) пацієнтки. За тривалістю перебування у стаціонарі переважає ІІ група – 3,1 % порівняно з І групою – 1,9 %. Оперовані пацієнтки з І групи оцінювали післяопераційний больовий синдром у середньому на 1,8 бала (p
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чеканов С. Л., Набхан, Ахмед
Заглавие : Комплексный подход к дифференциальной диагностике хронического "бактериального" простатита (ХБП) и простатического синдрома хронической тазовой боли (П/СХТБ)
Место публикации : Урологія. - Дніпропетровськ, 2021. - Том 25, N 3. - С. 223-224 (Шифр УУ23/2021/25/3)
MeSH-главная: ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: У статті представлені результати дослідження та запропоновано метод комплексного дренування простатичних ацинусів, який дозволив виявляти запальний генез захворювання хронічного бактеріального простатиту та простатичного синдрому хронічного тазового болю. Визначальним критерієм диференціальної діагностики цих, по суті, різних нозоформ є одноразове дослідження секрету передміхурової залози.В статье представлены результаты исследования и предложен метод комплексного дренирования простатических ацинусов, который позволил выявлять воспалительный генез заболевания хронического бактериального простатита и простатического синдрома хронической тазовой боли. Определяющим критерием дифференциальной диагностики этих, по сути, различных нозоформ является однократное исследование секрета предстательной железы
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тріщ В. І.
Заглавие : Оцінка ефективності ударно-хвильової терапії у хворих на хронічний абактеріальний простатит/синдром хронічного тазового болю
Место публикации : Урологія. - Дніпропетровськ, 2020. - Том 24, N 2. - С. 158-168 (Шифр УУ23/2020/24/2)
MeSH-главная: ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS
MeSH-неглавная: ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY
Аннотация: Використання екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з додатковим призначенням L-аргініну на тлі стандартної терапії сприяє покращенню гемодинамічних параметрів в передміхуровій залозі та функції ендотелію судин у пацієнтів із синдромом незапального хронічного тазового болю, з збереженням тривалого та стійкого клінічного ефектуИспользование экстракорпоральной ударно-волновой терапии с дополнительным назначением L-аргинина на фоне стандартной терапии способствует улучшению гемодинамики в предстательной железе и функции эндотелия сосудов у пациентов с синдромом невоспалительного хронической тазовой боли, с сохранением длительного и стойкого клинического эффекта
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)