Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Книги (1)Библиотечные издания (5)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Тезаурус<.>)
Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чайковський Ю. Б., Луцик О. Д., Дєльцова О. І., Геращенко С. Б.
Заглавие : Використання оновленого списку міжнародних термінів із гістології людини в морфології та клініці нервових хвороб
Место публикации : Ліки України. - 2012. - № 9. - С. 54-56 (Шифр ЛУ4/2012/9)
Предметные рубрики: Тезаурус
Нервная система
Нервная ткань
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марценковська І. І.
Заглавие : Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
Место публикации : НейроNEWS. - 2020. - № 4. - С. 17-19 (Шифр НУ43/2020/4)
MeSH-главная: ВНИМАНИЯ ДЕФИЦИТ С ГИПЕРАКТИВНОСТЬЮ -- ATTENTION DEFICIT DISORDER WITH HYPERACTIVITY
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES
ДЕТИ -- CHILD
ТЕЗАУРУС -- VOCABULARY, CONTROLLED
Аннотация: Насамперед слід з’ясувати терміни. ­Абревіатура СДУГ, яка багатьом здається звичною і розшифро­вується як «синдром дефіциту уваги і гіперактивності», не є професійною дефініцією. Натомість у сучасних міжнародних класифікаціях використовують виключно дефініцію «розлад». Патологія, про яку йтиметься, є розладом, а не синдромом чи захворюванням. У міжнародній класифікації психічних і поведінкових розладів (у межах міжнародної класи­фікації хвороб десятого перегляду — МКХ-10) перед­бачено можливість діагностики двох ­розладів: «порушення активності та уваги» і «гіперкінетичного розладу поведінки», які включено до діагностичної категорії «гіпер­кінетичні розлади». Зокрема, у МКХ-11, імплементацію якої у клінічну практику заплановано 2021 р., рубрику «Гіпер­кінетичні розлади» перейменовано на «Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю» (РДУГ). Ця дефініція не є новою, нею раніше послуговувалися у ­діагностичному та статистичному керівництві Американської психіатричної асоціації (DSM-IV), із 2013 р. — у DSM-5. Також у МКХ-11 введено нову діаг­ностичну категорію «Розлади нейророзвитку» (Neurodeve­lopmental disorders), до якої увійшли розлади інтелектуального розвит­ку, РАС, розвитку мов­лення, рухових нави­чок, тикозні розлади та РДУГ. Термі­нологічну ­плутанину посилює той факт, що в Україні імплементація МКХ-11 затримується і наступного року буде продовжено використання МКХ-10
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ходош Е. М.
Заглавие : Саркоїдоз: силуети науково-практичної еволюції
Параллельн. заглавия :Sarcoidosis: the silhouettes of scientific and practical evolution
Место публикации : Український пульмонологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 4. - С. 69-73 (Шифр УУ16/2022/30/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: САРКОИДОЗ ЛЕГОЧНЫЙ -- SARCOIDOSIS, PULMONARY
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ К БОЛЕЗНИ -- GENETIC PREDISPOSITION TO DISEASE
ЛИМФОПРОЛИФЕРАТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- LYMPHOPROLIFERATIVE DISORDERS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТЕЗАУРУС -- VOCABULARY, CONTROLLED
Аннотация: З часів автора першого опису випадку саркоїдозу Джонатана Хатчінсона це захворювання вважалося дерматологічним, яке поступово переросло в мультисистемну патологію, пов'язану з кістковим кістозом, ураженням органів дихання та інших органів та систем. Згодом, завдяки епідеміології, стало ясно, що саркоїдоз зустрічається у всьому світі, вражаючи людей обох статей і всіх рас. В останні роки досягнення в різних дисциплінах, особливо в біохімії, генетиці, імунології та молекулярній біології, значно поліпшили наше розуміння хвороби. Кожен новий методичний підхід наближає нас до вирішення загадки, яке продовжує вислизати, а саме — до розуміння етіології саркоїдозу. У статті викладено означені автором основні віхи в історії вивчення саркоїдозуSince the times of Jonathan Hatchinson, the author of first clinical description of sarcoidosis case, this disease was considered as dermatological one, slowly evolving into multisystem condition, associated with bone cyctosis, respiratory and other systems involvement. Later, due to epidemiology advances, it has become appreciated that sarcoidosis was spread globally, affecting people of all sexes and races. In the recent years, an achievements in different fields, especially biochemistry, genetics, immunology and molecular biology, significantly improved our understanding of this ilness. Each new methodological approach makes a solution of the enigma closer, particularly a still slipping away cause of the disease. The article reflects the major milestones of sarcoidosis history, highlighted by author
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кочарян Г. С.
Заглавие : Ослаблене лібідо, його прояви і визначення гіпоактивного розладу статевого потягу
Параллельн. заглавия :Diminished Libido, Its Manifestations and Definitions of Hypoactive Sexual Desire Disorder
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 90-97 (Шифр ЗУ37/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЛИБИДО -- LIBIDO
СЕКСУАЛЬНЫЙ ИНФАНТИЛИЗМ -- SEXUAL INFANTILISM
ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY
ОБЗОР -- REVIEW
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES
ТЕЗАУРУС -- VOCABULARY, CONTROLLED
ДАННЫХ КУРИРОВАНИЕ -- DATA CURATION
Аннотация: У статті наводяться клінічні прояви ослабленого лібідо, а також визначення гіпоактивного розладу статевого потягу в Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10), Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів четвертого і п’ятого перегляду (DSM-4 і DSM-5) (США). У МКХ-10 йому відповідає шифр F52.0 («Відсутність або втрата статевого потягу»), який є спільним як для чоловіків, так і для жінок. У DSM-4 є шифр 302.71 («Гіпоактивний розлад сексуального потягу»), який також є загальним для осіб обох статей. Слід звернути увагу, що одним з індикаторів для визначення цього розладу в зазначеній класифікації називають наявність через гіпосексуальність дистресу або труднощів в міжособистісному спілкуванні. У DSM-5 використовується діагноз «Гіпоактивний розлад статевого потягу у чоловіків» (шифр 302.71), а для визначення цього розладу у жінок вже застосовується загальний діагноз «Гіпоактивний розлад сексуального інтересу/збудження» (шифр 302.72), позаяк на думку, що відображена в цьому посібнику, у жінок існує складність диференціації і часта коморбідність розладів сексуального інтересу і сексуального збудження. Також звертає на себе увагу заміна терміна «сексуальний потяг» на термін «сексуальний інтерес», що надає певний психологічний відтінок першій частині діагнозу і зменшує його біологічність. В обох шифрах (для чоловіків і для жінок) також передбачено діагностичний критерій, згідно з яким гіпоактивні сексуальні прояви викликають клінічно значущий дистресАвтор повідомляє про існування автономної класифікації жіночих сексуальних дисфункцій двох міжнародних груп експертів у галузі медичної сексології («Номенклатурного комітету Міжнародного товариства з вивчення сексуального здоров’я у жінок» і «Міжнародного комітету з питань сексуальної медицини»), які вважають обґрунтованим збереження окремого діагнозу гіпоактивного розладу статевого потягу у жінок. Повідомляється, що в МКХ-11 буде використовуватися діагноз «Гіпоактивна дисфункція сексуального потягу» не тільки для чоловіків, але і для жінок. Наводяться дані, що свідчать про наукову обґрунтованість такого рішення. Привертає увагу той факт, що в цій класифікації відбулася повна абсолютизація суб’єктивного сприйняття гіпосексуальності. Так, повідомляється, що зазначений діагностичний посібник націлює на те, що не існує ніяких нормативів сексуальної активності. «Задовільною» сексуальною активністю пропонується вважати таку, що задовольняє цю конкретну людину. Якщо індивід задоволений своєю сексуальною активністю, то можливість встановлення діагнозу сексуальної дисфункції відразу виключається. Обговорюється правомірність такого підходу. Також в статті, крім описаних гіпоактивних сексуальних проявів, називаються пов’язані з ними і супутні їм клінічні явища
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)