Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (5)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Тиреоидэктомия<.>)
Общее количество найденных документов : 78
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Тиреотропна функція гіпофіза та йодний статус у хворих на рак щитоподібної залози напередодні призначення І-131 [] = Thyrotropic function of hypophisys and iodine status in patients with thyroid cancer before I-131 treatment / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 147-153. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (радиотерапия, хирургия)
РЕЦЕПТОРЫ ГОРМОНОВ ГИПОФИЗА -- RECEPTORS, PITUITARY HORMONE (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровь, метаболизм)
АЛЬБУМИН СЫВОРОТОЧНЫЙ, МЕЧЕНЫЙ РАДИОАКТИВНЫМ ИОДОМ -- SERUM ALBUMIN, RADIO-IODINATED (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета роботи. Вивчення тиреотропної функції гіпофіза та йодного статусу хворих на диференційований рак щитоподібної залози напередодні введення їм радіоактивного йоду. Матеріали та методи. Обстежено 110 хворих на папілярний і фолікулярний рак щитоподібної залози, прооперованих 20162017 роками, яких було госпіталізовано у відділення радіонуклідної діагностики та терапії ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України». Серед обстежених було 90 жінок віком 40±12,34 року та 20 чоловіків віком 42±11,0 року. За один місяць перед госпіталізацією хворим відміняли супресивну терапію L-тироксином і призначали низькойодну дієту. Безпосередньо перед госпіталізацією проводили клінічне та лабораторне обстеження хворих
Результати. Рівень ТТГ на час обстеження у жінок становив 79,0±28,5 мМО/л, у чоловіків — 83±27,0 мМО/л. Медіана тиреоглобуліну (Тг) для всієї групи становила 4,1 нг/мл, у 44,64% випадків виявлено рівень Тг 2 нг/мл або нижче, що позитивно розцінюється відносно прогнозу абляції радіоактивним йодом. Рівень Тг понад 2 нг/мл виявлено в 55,35% спостережень, із них у 17,86% — понад 50 нг/мл, у 8,93% — понад 100 нг/мл. Медіанне значення рівня екскреції йоду в обстежених становило 92,87 мкг/л, від 9,34 мкг/л до 851 мкг/л (від 19,0 мкг/добу до 588,41 мкг/добу). Понад 75% хворих мали йодурію, нижчу від 100 мкг/г креатиніну, серед них 20% мали ідеальні результати — нижче від 30 мкг/г креатиніну, чверть хворих, імовірно, не дотримували необхідного низько-йодного харчування та мали йодурію понад 100 мкг/г креатиніну. Усі хворі отримали І-131 у середньому в дозі 3844,15±227,89 МБк (від 2180 МБк до 6000 МБк залежно від маси тіла та клінічного діагнозу)
Висновок. Встановлено необхідність суворішого дотримання хворими низькойодної дієти та проведення терапії І-131 після досягнення хворими задовільного йодного статусу
Доп.точки доступа:
Тронько, М. Д.
Кравченко, В. І.
Гулеватий, С. В.
Красніков, В. І.
Лузанчук, І. А.
Медведєв, Б. К.
Музь, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Результати хірургічного лікування хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією [] = The results of surgical treatment of patients with diffuse toxic goiter and autoimmune ophthalmopathy / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 5-10. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (осложнения, хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование)
Аннотация: Лікування дифузного токсичного зоба з автоімунною офтальмопатією є однією з проблем сучасної ендокринології через складний механізм патогенезу захворювання та його тяжкий перебіг, що в деяких випадках призводить до інвалідизації пацієнтів. Одним із методів лікування цієї патології є хірургічне втручання, а саме тиреоїдектомія, яка забезпечує швидку ліквідацію не лише тиреотоксикозу, а й «мішені» для антитиреоїдних антитіл (АТ рТТГ). У подальшому для лікування автоімунної офтальмопатії застосовують пульс-терапію глюкокортикоїдами згідно з рекомендаціями EUGOGO 2016 року. Але вибір оптимального часу для початку пульс-терапії після тиреоїдектомії остаточно не з’ясовано. Метою дослідження було вивчення концентрації АТ рТТГ та перебігу автоімунної офтальмопатії у хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією в різні терміни після тиреоїдектомії. Матеріал і методи. Виконано проспективне дослідження, до якого було включено 70 пацієнтів (60 жінок і 10 чоловіків; середній вік 46,0±3,4 року), хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією. Досліджували стан очей і клінічний перебіг автоімунної офтальмопатії (огляд офтальмолога, екзофтальмометрія, ультразвукове дослідження орбіт), а також концентрації АТ рТТГ перед операційним втручанням і через 6, 12, 24 і 36 місяців після нього. Результати. Отримані результати дослідження дозволяють стверджувати, що після тиреоїдектомії поступово зменшується активність автоімунного процесу, підтвердженням чого є зменшення концентрації АТ рТТГ. Рівень АТ рТТГ вірогідно (р0,05) зменшувався вже через 6 місяців після тиреоїдектомії, далі ця тенденція зберігалася протягом 36 місяців. Паралельно зі зниженням рівня АТ рТТГ протягом року після тиреоїдектомії значно зменшувалися клінічні прояви офтальмопатії в 14,3% випадків. У цілому по групі також зменшилась активність офтальмопатії (за САS), але вірогідних змін розмірів екзофтальму, товщини хоріоретинального комплексу та ретробульбарної клітковини не виявлено. Висновки. Після хірургічного втручання (в обсязі тиреоїдектомії) з приводу дифузного токсичного зоба з автоімунною офтальмопатією рівень АТ рТТГ вірогідно зменшується вже через 6 місяців, а мінімального рівня досягає через 36 місяців. У 14,3% випадків значно зменшилися клінічні прояви офтальмопатії — зникли спонтанний ретробульбарний біль, періорбітальний набряк, гіперемія кон’юнктиви та хемоз. Доцільно починати пульс-терапію глюкокортикоїдами через 6 місяців після тиреоїдектомії, коли досягнуто стану еутиреозу на тлі замісної терапії левотироксином і вірогідного зменшення концентрації АТ рТТГ
Treatment of diffuse toxic goiter with autoimmune ophthalmopathy is one of the problems of modern endocrinology, because of the complex mechanism of the pathogenesis of disease and its severe course, which in some cases leads to disability of patients. One of methods for treating this pathology is surgery, namely thyroidectomy, which provides the rapid elimination not only thyrotoxicosis but also a «target» for anti-thyroid antibodies. Subsequently, glucocorticoid pulse therapy is used to treat autoimmune ophthalmopathy, as was recommended by EUGOGO 2016. However, the choice of the optimal time to start pulse therapy after thyroidectomy is not noted a significant improvement in the clinical course of ophthalmopathy in 14.3% patients. In the whole group, the activity of ophthalmopathy (by CAS) also decreased, and no significant changes in the size of the exophthalmos, thickness of the chorioretinal complex and retrobulbar fiber were revealed. Conclusions. After surgery (in the volume of thyroidectomy) for diffuse toxic goiter with autoimmune ophthalmopathy, the concentration level of TSHR-Abs was significantly decreased after 6 months and its minimum level was reached after 36 months. The clinical course of ophthalmopathy, which is manifested in the disappearance of spontaneous retrobulbar pain, periorbital edema, conjunctival hyperemia and hemosis, was significantly improved in 14.3% patients. It is advisable to start pulse therapy with glucocorticoids in 6 months after thyroidectomy, when the state of euthyroidism is reached on the background of levothyroxine replacement therapy and there is a probable decrease in TSHR-Abs
Доп.точки доступа:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Шляхтич, С. Л.
Федько, Т. В.
Клочкова, В. М.
Страфун, Л. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Кваченюк, Д. А.
    Тактика ведення хворих після гемітиреоїдектомії з приводу доброякісного однобічного еутиреоїдного зоба [] = Management tactics of patients after hemithyroidectomy for benign unilateral euthyroid goiter / Д. А. Кваченюк, А. М. Кваченюк // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 89-94. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология, хирургия)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения, хирургия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия, уход, хирургия)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Аннотация: Мета даного аналізу — оцінити на підставі результатів світових досліджень ризик розвитку поопераційного гіпотиреозу (як субклінічного, так і маніфестного), час виникнення гіпотиреозу після гемітиреоїдектомії та частоту рецидивів вузлоутворення в частці ЩЗ, що залишилася. Матеріал і методи. Для пошуку відповідних досліджень використовували електронні бази PubMed. Результати. Для аналізу характеристик поопераційного гіпотиреозу відібрано 13 досліджень, із них у 8 представлено кількісні дані щодо структури гіпотиреозу, який розділили на два підтипи: субклінічний і маніфестний. В огляді представлено дані про найбільш поширене ускладнення після гемітиреоїдектомії — гіпотиреоз, його структуру, частоту розвитку, час настання після операції та чинники, що впливають на розвиток поопераційного гіпотиреозу. Серед основних розглянуто передопераційний рівень ТТГ, вік пацієнта та наявність антитиреоїдних антитіл. Також описано ризики вузлоутворення в залишеній частці щитоподібної залози після гемітиреоїдектомії. У цілому в короткостроковій перспективі не відзначалося розвитку вузликів у частці, що залишилася. Висновки. Основним ускладненням у віддалений період після гемітиреоїдектомії з приводу однобічного доброякісного еутиреоїдного захворювання ЩЗ є гіпотиреоз, який розвивається в 10,9-48,8% випадків. Частота розвитку поопераційного гіпотиреозу та перехід його з транзиторної в перманентну форму залежить насамперед від передопераційних показників тиреотропного гормону та рівнів антитиреоїдних антитіл. Поопераційну замісну терапію тиреоїдними гормонами не слід призначати рутинно, а лише у випадках переходу гіпотиреозу із субклінічної в маніфестну форму (ТТГ понад 10 мОд/мл)
The purpose of this analysis is to assess, based on the results of world studies, the risk of developing surgical hypothyroidism (both subclinical and manifest), the time of occurrence of hypothyroidism after hemithyroidectomy, and the frequency of relapses in the part of the thyroid gland that remains. Material and methods. PubMed electronic databases were used to search for relevant studies. Results. There 13 studies were selected to analyze the characteristics of surgical hypothyroidism, in 8 of them is quantitative data on the structure of hypothyroidism, which was divided into two subtypes: subclinical and manifest. The review presents data on the most common complication after hemithyroidectomy — hypothyroidism, its structure, frequency of development, time of onset after surgery and factors that affect the development of surgical hypothyroidism. Among the main ones, the preoperative TSH level, the patient’s age, and the presence of antithyroid antibodies were considered. Also the risks of nodule formation in the left part of the thyroid gland after hemithyroidectomy were described. In general, in the short term, there was no development of nodules in the part that remained. Conclusions. The main complication in the long term after hemithyroidectomy due to unilateral benign euthyroid thyroid disease is hypothyroidism, which develops in 10.9-48.8% of cases. The incidence of postoperative hypothyroidism and its transition from transient to permanent form depends primarily on preoperative indicators of thyroid-stimulating hormone and levels of antithyroid antibodies. Surgical thyroid hormone replacement therapy should not be prescribed routinely, but only in cases where hypothyroidism changes from subclinical to manifest form (TSH above 10 mOd / ml)
Доп.точки доступа:
Кваченюк, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Віддалені результати лікування хворих із потенційно радіоіндукованим диференційованим раком щитоподібної залози після остаточної тиреоїдектомії [] / І. Р. Янчій [та ін.] // Ендокринологія. - 2015. - Т. 20, № 1. - С. 386-390


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, хирургия)
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (диагноз, радиотерапия, хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование, методы)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (патология, радиотерапия, ультраструктура)
Доп.точки доступа:
Янчій, І. Р.
Гулєватий, С. В.
Болгов, М. Ю.
Богданова, Т. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Профилактическая центральная диссекция шеи при папиллярных тиреоидных карциномах (обзор литературы и собственные исследования) [] / А. Е. Коваленко [и др.] // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 2. - С. 141-148


MeSH-главная:
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагноз, хирургия)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагноз, ультраструктура, хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование, методы)
ПОЗВОНОЧНОЙ АРТЕРИИ ДИССЕКЦИЯ -- VERTEBRAL ARTERY DISSECTION (хирургия)
ШЕЯ -- NECK (патология, хирургия)
Доп.точки доступа:
Коваленко, А. Е.
Болгов, М. Ю.
Зиныч, П. П.
Супрун, И. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Порівняльний аналіз поопераційних ускладнень після субтотальної резекції щитоподібної залози або тиреоїдектомії у хворих на дифузний токсичний зоб [] = Comparative analysis of the postoperative complications of thyroidectomy and subtotal thyroid gland resection in patients with the diffuse toxic goiter / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 141-146. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЭНДОКРИННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ENDOCRINE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Аннотация: Мета — ретроспективне вивчення результатів хірургічного лікування пацієнтів із дифузним токсичним зобом залежно від обсягу операційного втручання (субтотальна резекція щитоподібної залози або тиреоїдектомія) з урахуванням тривалості операції, кількості ранніх (кровотечі, пошкодження поворотних гортанних нервів) і пізніх поопераційних ускладнень (параліч голосових складок, розвиток стійкого гіпопаратиреозу та рецидиву тиреотоксикозу), а також порівняння доз препаратів L-тироксину, що забезпечують компенсацію поопераційного гіпотиреозу
Методи: загальноклінічні, інструментальні, імуноферментні, радіоімунні, статистичні
Результати. Після порівняння результатів тиреоїдектомії та субтотальної резекції щитоподібної залози у хворих із дифузним токсичним зобом не виявлено вірогідних відмінностей у частоті виникнення таких ускладнень, як кровотеча та парез поворотних гортанних нервів, а також паралічу голосових складок і стійкого гіпопаратиреозу. Середня добова доза препаратів тиреоїдних гормонів, що забезпечує стан евтиреозу після хірургічного лікування, не залежала від обсягу операції
Доп.точки доступа:
Булдигіна, Ю. В.
Шляхтич, С. Л.
Терехова, Г. М.
Лисова, З. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Dickfos, M.
    Эффективность хирургического лечения амиодарон-индуцированного тиреоидита [Электронный ресурс] = Efficacy of the surgical management of amiodarone-induced thyroiditis / M. Dickfos, R. Franz // Эндокринная хирургия. - 2017. - Том 11, N 2. - С. 90-104. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ТИРЕОИДИТ -- THYROIDITIS (хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование, тенденции)
АМИОДАРОН -- AMIODARONE (вредные воздействия)
Аннотация: Амиодарон, относящийся к антиаритмическим препаратам III класса, является жизненно важным лекарством, однако он способен провоцировать развитие амиодарон-индуцированного тиреоидита (АИТ) - редкого, но сложного и угрожающего жизни побочного эффекта. АИТ может вызвать серьезную сердечную дисфункцию и привести к сердечной недостаточности. Заболевание обычно поддается медикаментозному лечению, но небольшая группа пациентов не отвечает на терапию, и у них функция сердечно-сосудистой системы продолжает ухудшаться. Больным из этой группы обычно выполняют тотальную тиреоидэктомию. Без хирургического удаления щитовидной железы состояние пациентов ухудшается; смертность среди непрооперированных пациентов достигает 30-50%. Целью данного исследования был поиск признаков, которые бы позволили более точно определить момент, когда пациента следует направлять на операцию, а также оценка эффективности этого метода лечения. Методы. Нами был проведен ретроспективный анализ серии случаев АИТ у пациентов, которым была выполнена тотальная тиреоидэктомия с целью лечения АИТ в период с 1998 по 2015 г., что было необходимо для оценки эффективности такой терапии, а также показаний для нее. Результаты. Мы наблюдали быстрое и значительное снижение уровня Т4 после операции. Симптомы заболевания, как правило, исчезали после операции. Однако каких-либо четких показателей того, как долго следует проводить медикаментозную терапию, в рамках данной когорты больных нами выявлено не было. Заключение. Врачам следует рассматривать хирургическое вмешательство как действенный и эффективный способ лечения амиодарон-индуцированного тиреотоксикоза. Тем не менее остается неясным, когда следует направлять пациентов на это лечение. При лечении этих сложных пациентов следует применять индивидуальный подход
Доп.точки доступа:
Franz, R.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Данилюк, М. Б.
    Гіпопаратиреоз як основне ускладнення після операцій на щитоподібній залозі [Текст] / М. Б. Данилюк // Вісник наукових досліджень. - 2016. - № 2. - С. 4-8


MeSH-главная:
ГИПОПАРАТИРЕОЗ -- HYPOPARATHYROIDISM
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS
Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Кваченюк, А. Н.
    Операции на щитовидной железе с применением электросварки биологических тканей: течение раннего послеоперационного периода [Текст] / А. Н. Кваченюк, Л. Л. Сук // Клінічна хірургія. - 2016. - № 7. - С. 33-35. - Библиогр.: с. 35


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL (методы)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Доп.точки доступа:
Сук, Л. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Случай одномоментного выполнения гемитиреоидэктомии справа и аортокоронарного шунтирования с резекцией аневризмы левого желудочка сердца и тромбэктомией [Текст] / М. М. Багиров [та ін.] // Therapia. Український медичний вісник. - 2016. - № 5. - С. 33-37


MeSH-главная:
ЗОБ -- GOITER (диагностика, хирургия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Доп.точки доступа:
Багиров, М.М.
Сейковский, О.В.
Спасская, А.А.
Козырева, Д. О.
Мирошниченко, Н. В.
Бурдо, И. С.
Подобедова, Е. Н.
Гончаров, К. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)