Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (5)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Тиреоидэктомия<.>)
Общее количество найденных документов : 78
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шідловський О. В., Шідловський В. О., Шеремет М. І., Лазарук О. В.
Заглавие : Вибір об’єму операції при однобічному вузловому зобі з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 25-30 (Шифр МУ65/2022/18/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Проблема вибору об’єму операцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) з приводу однобічного вузлового зоба з компресійним синдромом гостро стоїть перед хірургами. У таких випадках хірургічне лікування є абсолютно показаним. При цьому можливими варіантами об’єму операції є тиреоїдектомія і гемітиреоїдектомія. Тиреоїдектомія дозволяє ліквідувати вогнище автоімунної агресії в організмі, але в таких випадках пацієнт приречений пожиттєво вживати препарати тироксину. Мета роботи: визначення показань до вибору об’єму операції у хворих на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту (АІТ) і прогнозування віддалених результатів хірургічного лікування. Матеріали та методи. Проаналізовані віддалені результати гемітиреоїдектомії у 101 жінки віком від 23 до 72 років, хворої на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на фоні АІТ (ВЗАІТ). Провели аналіз, за яких об’єму частки залози, варіанта ехоструктури, рівнів у крові ТТГ, вільних тироксину і трийодтироніну, антитіл до ТПО, показників апоптозу і проліферації до операції відзначалися задовільні і незадовільні результати лікування. Результати. Задовільний результат відзначався у 75 хворих (перша група), у яких, за даними обстеження, через 3 роки після гемітиреоїдектомії не виявлено порушень функціонального стану ЩЗ, а, за даними УЗД, у паренхімі залишеної частки залози наявні до операції ознаки АІТ не прогресували або ж прогресували без розвитку гіпотиреозу і зміни варіанта ехографічної картини. Другу групу (незадовільний результат) становили 26 хворих, у яких через 3 роки після гемітиреоїдектомії, за даними УЗД, встановлено збільшення об’єму залишеної частки ЩЗ та прогресування автоімунного процесу з розвитком гіпотиреозу. На задовільний результат гемітиреоїдектомії у лікуванні хворих на ВЗАІТ із компресійним синдромом можна розраховувати у випадках, коли на момент операції об’єм частки становить не більше 12,7 см3, її ехоструктура відповідає гіпоехогенному і гетерогенному та псевдомікровузловому варіантам, ТТГ не вище за 2,85 мМО/л, рівні вільних тироксину і трийодтироніну відповідно не нижче за 16,7 та 5,3 пмоль/л, показник АТ-ТПО не вище за 137 МО/мл. Висновки. Одним із можливих варіантів хірургічного лікування хворих на ВЗАІТ з компресійним синдромом може бути гемітиреоїдектомія за умов збереженої гормональної функції залози з помірно вираженими процесами проліферації та апоптозу і структурних змін паренхіми на рівні гіпоехогенного і гетерогенного, псевдомікровузлового ехоструктурних варіантів. Вважаємо протипоказаним застосовування гемітиреоїдектомії у випадках псевдовеликовузлового і більших за тяжкістю варіантів ехоструктури паренхіми щитоподібної залози незалежно від показників гормонопродукуючої функції, АТ-ТПО, проліферації та апоптозуThe problem of choosing the extent of surgeries on the thyroid gland for unilateral nodular goiter with compression syndrome is of concern for surgeons. In such cases, surgical treatment is absolutely indicated, and the possible variants of the extent of the operation are thyroidectomy and hemithyroidectomy. Thyroidectomy allows eliminating the focus of autoimmune aggression in the body, but in such cases, a patient should use thyroxine drugs for life. The purpose was to determine the indications for the choice of the extent of surgery in patients with unilateral nodular goiter and compression syndrome against the background of autoimmune thyroiditis (AIT) and to predict long-term results of surgical treatment. Materials and methods. The long-term outcomes of hemithyroidectomy were analyzed in 101 women aged 23 to 72 years with unilateral nodular goiter on the background of AIT and compression syndrome. We have analyzed the volume of the gland, echostructure variant, blood levels of thyroid-stimula­ting hormone (TSH), free thyroxine and triiodothyronine, thyroid peroxidase (TPO) antibodies, apoptosis and proliferation indicators before surgery in which treatment results were satisfactory and unsatisfactory. Results. Satisfactory result was revealed is 75 patients (group 1). According to the survey, they had no violations of the thyroid functional state 3 years after hemithyroidectomy, and, according to the ultrasound, in the parenchyma of the remaining lobe of the gland, the signs of AIT present before the surgery did not progress or progressed without hypothyroidism and changed ultrasound picture. The second group (unsatisfactory result) consisted of 26 patients who 3 years after hemithyroidectomy had an increase in the volume of the remaining thyroid gland and the progression of autoimmune process with the development of hypothyroidism on ultrasound. A satisfactory result of hemithyroidectomy in patients with unilateral nodular goiter on the background of AIT with compression syndrome can be expected in cases where at the time of surgery, the volume of the lobe is not more than 12.7 cm3, the echostructure is hypoechoic, heterogeneous and pseudomicronodu­lar, TSH is not more than 2.85 mIU/l, levels of free thyroxine and triiodothyronine are not lower than 16.7 and 5.3 pmol/l, respectively, TPO antibodies are not higher than 137 IU/ml. Conclusions. One of the possible options for surgical treatment of patients with unilateral nodular goiter on the background of AIT with compression syndrome may be hemithyroidectomy in conditions of preserved hormonal function of the gland with moderate processes of proliferation and apoptosis, structural changes in the parenchyma at the level of hypoechoic and heterogeneous, pseudomicronodular echostructural variants. We consider it contraindicated to use hemithyroidectomy in cases of pseudomacronodular and more severe variants of the echostructure of the thyroid parenchyma, regardless of the indicators of hormone-producing function, TPO antibodies, proliferation and apoptosis
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Грубнік В. В., Парфентьєв Р. С., Косован В. М., Парфентьєва Н. Д.
Заглавие : Сучасні підходи до лікування загрудинного зоба
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2021. - Том 88, N 1/2. - С. 45-49 (Шифр КУ5/2021/88/1/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЗОБ ЗАГРУДИННЫЙ -- GOITER, SUBSTERNAL
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HEMOSTATIC TECHNIQUES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: Використання шийного доступу з відеоендоскопічною підтримкою при оперативних втручаннях з приводу загруднинного зоба дозволяє уникнути виконання стернотомії, зменшити крововтрату і травматичність операції, поліпшити ідентифікацію нервових структур і прищитоподібних залоз, скоротити тривалість операції. Використання сучасних методів електрокоагуляції значно розширює можливості ендоскопічної техніки
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Черній В. І.
Заглавие : Принципи використання есмололу в практиці анестезіолога та лікаря-інтенсивіста
Параллельн. заглавия :Principles of using esmolol in the practice of anesthesiologists and intensive care physicians
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2021. - Том 4, N 1. - С. 22-28 (Шифр ПУ74/2021/4/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Эсмолол-- тер прим
MeSH-главная: ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧНЫЙ СКРИНИНГОВЫЙ АНАЛИЗ -- HIGH-THROUGHPUT SCREENING ASSAYS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: В анестезіології та інтенсивній терапії важливим питанням залишається запобігання та зниження кардіального ризику. Накопичено успішний клінічний досвід застосування есмололу для корекції гемодинамічних та ішемічних порушень при гострому коронарному синдромі, в періопераційному періоді при надмірній активації симпатоадреналової системи. Велика кількість робіт присвячена використанню есмололу як препарату, що запобігає гемодинамічним змінам внаслідок інтубації трахеї. Метою дослідження була оцінка використання есмололу, а також дексмедетомідину як внутрішньовенних ад’ювантів для загального знеболювання при тиреоїдектомії у хворих з проявами тиреотоксикозу. Використання есмололу (Біблок) і дексмедетомідину в схемі наркозу під час тиреоїдектомії пригнічує гемодинамічну відповідь, викликану хірургічним стресом, обидва ад’юванти стабілізують споживання кисню і підтримують стабільний рівень метаболізму. Обидва препарати досить ефективні як внутрішньовенні ад’юванти у загальному знеболюванні при тиреоїдектомії у хворих з проявами тиреотоксикозу, є препаратами вибору і можуть бути рекомендовані в практичній анестезіологіїPrevention and reduction of cardiac risk remains an important issue in anesthesiology and intensive care. There is a successful clinical experience in the use of esmolol for the correction of hemodynamic and ischemic disorders in acute coronary syndrome, in the perioperative period with excessive activation of the sympathoadrenal system. A large number of works are devoted to the use of esmolol as a drug that prevents hemodynamic changes due to tracheal intubation. The aim of the study was to evaluate the use of esmolol and dexmedetomidine as intravenous adjuvants in general analgesia during thyroidectomy in patients with thyrotoxicosis. The use of esmolol (Biblock) and dexmedetomidine in anesthesia for thyroidectomy, suppresses the hemodynamic response caused by surgical stress. Both adjuvants stabilize oxygen consumption and maintain a stable metabolism. Both drugs are quite effective as intravenous adjuvants in general analgesia for thyroidectomy in patients with thyrotoxicosis. They are the drugs of choice and can be recommended in practical anesthesiology
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Черній В. І., Денисенко А. І.
Заглавие : Використання дексмедетомідину в анестезіологічному забезпеченні оперативних втручань у хворих із тиреотоксикозом
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 142 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-главная: ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
Аннотация: Неадекватне знеболювання оперативних втручань у хворих із тиреотоксикозом може призвести до тиреотоксичного кризу зі швидкою декомпенсацією органів і систем пацієнта. Мета: оцінити використання дексмедетомідину як внутрішньовенного ад’юванту при загальному знеболюванні під час тиреоїдектомії у хворих із проявами тиреотоксикозу
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ковальов О. П., Люлька О. М., Ляховський В. І., Нємченко І. І., Сидоренко А. В.
Заглавие : Особливості оперативного лікування зоба на фоні аутоімунного тиреоїдиту
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 43-46 (Шифр КУ5/2020/87/1/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
Аннотация: Запропоновані деякі технічні заходи для мінімізації ризику ушкоджень анатомічних утворень: нижнього гортанного нерва, паращитоподібних залоз, трахеї, судин шиї. Висновки. Екстрафасціальна методика забезпечує візуальний контроль у зонах ризику та радикальність операції, мінімізує частоту специфічних ускладнень
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Шляхтич С. Л., Федько Т. В., Клочкова В. М., Страфун Л. С.
Заглавие : Результати хірургічного лікування хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією
Параллельн. заглавия :The results of surgical treatment of patients with diffuse toxic goiter and autoimmune ophthalmopathy
Место публикации : Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 5-10 (Шифр ЕУ5/2020/25/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
Аннотация: Лікування дифузного токсичного зоба з автоімунною офтальмопатією є однією з проблем сучасної ендокринології через складний механізм патогенезу захворювання та його тяжкий перебіг, що в деяких випадках призводить до інвалідизації пацієнтів. Одним із методів лікування цієї патології є хірургічне втручання, а саме тиреоїдектомія, яка забезпечує швидку ліквідацію не лише тиреотоксикозу, а й «мішені» для антитиреоїдних антитіл (АТ рТТГ). У подальшому для лікування автоімунної офтальмопатії застосовують пульс-терапію глюкокортикоїдами згідно з рекомендаціями EUGOGO 2016 року. Але вибір оптимального часу для початку пульс-терапії після тиреоїдектомії остаточно не з’ясовано. Метою дослідження було вивчення концентрації АТ рТТГ та перебігу автоімунної офтальмопатії у хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією в різні терміни після тиреоїдектомії. Матеріал і методи. Виконано проспективне дослідження, до якого було включено 70 пацієнтів (60 жінок і 10 чоловіків; середній вік 46,0±3,4 року), хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією. Досліджували стан очей і клінічний перебіг автоімунної офтальмопатії (огляд офтальмолога, екзофтальмометрія, ультразвукове дослідження орбіт), а також концентрації АТ рТТГ перед операційним втручанням і через 6, 12, 24 і 36 місяців після нього. Результати. Отримані результати дослідження дозволяють стверджувати, що після тиреоїдектомії поступово зменшується активність автоімунного процесу, підтвердженням чого є зменшення концентрації АТ рТТГ. Рівень АТ рТТГ вірогідно (р0,05) зменшувався вже через 6 місяців після тиреоїдектомії, далі ця тенденція зберігалася протягом 36 місяців. Паралельно зі зниженням рівня АТ рТТГ протягом року після тиреоїдектомії значно зменшувалися клінічні прояви офтальмопатії в 14,3% випадків. У цілому по групі також зменшилась активність офтальмопатії (за САS), але вірогідних змін розмірів екзофтальму, товщини хоріоретинального комплексу та ретробульбарної клітковини не виявлено. Висновки. Після хірургічного втручання (в обсязі тиреоїдектомії) з приводу дифузного токсичного зоба з автоімунною офтальмопатією рівень АТ рТТГ вірогідно зменшується вже через 6 місяців, а мінімального рівня досягає через 36 місяців. У 14,3% випадків значно зменшилися клінічні прояви офтальмопатії — зникли спонтанний ретробульбарний біль, періорбітальний набряк, гіперемія кон’юнктиви та хемоз. Доцільно починати пульс-терапію глюкокортикоїдами через 6 місяців після тиреоїдектомії, коли досягнуто стану еутиреозу на тлі замісної терапії левотироксином і вірогідного зменшення концентрації АТ рТТГTreatment of diffuse toxic goiter with autoimmune ophthalmopathy is one of the problems of modern endocrinology, because of the complex mechanism of the pathogenesis of disease and its severe course, which in some cases leads to disability of patients. One of methods for treating this pathology is surgery, namely thyroidectomy, which provides the rapid elimination not only thyrotoxicosis but also a «target» for anti-thyroid antibodies. Subsequently, glucocorticoid pulse therapy is used to treat autoimmune ophthalmopathy, as was recommended by EUGOGO 2016. However, the choice of the optimal time to start pulse therapy after thyroidectomy is not noted a significant improvement in the clinical course of ophthalmopathy in 14.3% patients. In the whole group, the activity of ophthalmopathy (by CAS) also decreased, and no significant changes in the size of the exophthalmos, thickness of the chorioretinal complex and retrobulbar fiber were revealed. Conclusions. After surgery (in the volume of thyroidectomy) for diffuse toxic goiter with autoimmune ophthalmopathy, the concentration level of TSHR-Abs was significantly decreased after 6 months and its minimum level was reached after 36 months. The clinical course of ophthalmopathy, which is manifested in the disappearance of spontaneous retrobulbar pain, periorbital edema, conjunctival hyperemia and hemosis, was significantly improved in 14.3% patients. It is advisable to start pulse therapy with glucocorticoids in 6 months after thyroidectomy, when the state of euthyroidism is reached on the background of levothyroxine replacement therapy and there is a probable decrease in TSHR-Abs
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кваченюк Д. А., Кваченюк А. М.
Заглавие : Тактика ведення хворих після гемітиреоїдектомії з приводу доброякісного однобічного еутиреоїдного зоба
Параллельн. заглавия :Management tactics of patients after hemithyroidectomy for benign unilateral euthyroid goiter
Место публикации : Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 89-94 (Шифр ЕУ5/2020/25/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Аннотация: Мета даного аналізу — оцінити на підставі результатів світових досліджень ризик розвитку поопераційного гіпотиреозу (як субклінічного, так і маніфестного), час виникнення гіпотиреозу після гемітиреоїдектомії та частоту рецидивів вузлоутворення в частці ЩЗ, що залишилася. Матеріал і методи. Для пошуку відповідних досліджень використовували електронні бази PubMed. Результати. Для аналізу характеристик поопераційного гіпотиреозу відібрано 13 досліджень, із них у 8 представлено кількісні дані щодо структури гіпотиреозу, який розділили на два підтипи: субклінічний і маніфестний. В огляді представлено дані про найбільш поширене ускладнення після гемітиреоїдектомії — гіпотиреоз, його структуру, частоту розвитку, час настання після операції та чинники, що впливають на розвиток поопераційного гіпотиреозу. Серед основних розглянуто передопераційний рівень ТТГ, вік пацієнта та наявність антитиреоїдних антитіл. Також описано ризики вузлоутворення в залишеній частці щитоподібної залози після гемітиреоїдектомії. У цілому в короткостроковій перспективі не відзначалося розвитку вузликів у частці, що залишилася. Висновки. Основним ускладненням у віддалений період після гемітиреоїдектомії з приводу однобічного доброякісного еутиреоїдного захворювання ЩЗ є гіпотиреоз, який розвивається в 10,9-48,8% випадків. Частота розвитку поопераційного гіпотиреозу та перехід його з транзиторної в перманентну форму залежить насамперед від передопераційних показників тиреотропного гормону та рівнів антитиреоїдних антитіл. Поопераційну замісну терапію тиреоїдними гормонами не слід призначати рутинно, а лише у випадках переходу гіпотиреозу із субклінічної в маніфестну форму (ТТГ понад 10 мОд/мл)The purpose of this analysis is to assess, based on the results of world studies, the risk of developing surgical hypothyroidism (both subclinical and manifest), the time of occurrence of hypothyroidism after hemithyroidectomy, and the frequency of relapses in the part of the thyroid gland that remains. Material and methods. PubMed electronic databases were used to search for relevant studies. Results. There 13 studies were selected to analyze the characteristics of surgical hypothyroidism, in 8 of them is quantitative data on the structure of hypothyroidism, which was divided into two subtypes: subclinical and manifest. The review presents data on the most common complication after hemithyroidectomy — hypothyroidism, its structure, frequency of development, time of onset after surgery and factors that affect the development of surgical hypothyroidism. Among the main ones, the preoperative TSH level, the patient’s age, and the presence of antithyroid antibodies were considered. Also the risks of nodule formation in the left part of the thyroid gland after hemithyroidectomy were described. In general, in the short term, there was no development of nodules in the part that remained. Conclusions. The main complication in the long term after hemithyroidectomy due to unilateral benign euthyroid thyroid disease is hypothyroidism, which develops in 10.9-48.8% of cases. The incidence of postoperative hypothyroidism and its transition from transient to permanent form depends primarily on preoperative indicators of thyroid-stimulating hormone and levels of antithyroid antibodies. Surgical thyroid hormone replacement therapy should not be prescribed routinely, but only in cases where hypothyroidism changes from subclinical to manifest form (TSH above 10 mOd / ml)
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Макар Р. Д., Павловський І. М., Макар О. Р.
Заглавие : Тиреотоксичний криз: сучасні уявлення, підходи до діагностики та лікування
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2020. - Т. 16, N 3. - С. 112-120 (Шифр МУ65/2020/16/3)
MeSH-главная: ТИРЕОТОКСИЧЕСКИЙ КРИЗ -- THYROID CRISIS
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
Аннотация: Огляд присвячений одному з найтяжчих критичних станів у практиці ендокринолога — тиреотоксичному кризу (ТК). Наведені сучасні уявлення про етіологію та патогенез цього ускладнення, проаналізовані особливості клінічного перебігу. ТК — це загрозливий для життя стан, що може розвинутися у хворого з некомпенсованим тиреотоксикозом, характеризується різким загостренням його клінічних проявів і прогресуючими розладами гомеостазу; за відсутності адекватного лікування, як правило, завершується летально. Слід узяти за правило: у разі раптового погіршання стану пацієнта з тиреотоксикозом завжди необхідно пам’ятати про можливість розвитку ТК; при цьому на перший план можуть виступати симптоми хвороби, що його спровокувала. Більшість фахівців вважає, що в сумнівних випадках краще помилитися щодо припущення про наявність ТК у даний момент або загрозу його розвитку і все-таки розпочати інтенсивну терапію, аніж проґавити діагноз. Завдяки створенню і впровадженню в широку клінічну практику антитиреоїдних лікарських засобів, β-адреноблокаторів, нейролептиків та інших лікувальних заходів летальність при ТК кардинально знизилась і становить близько 10 %. Вірогідними предикторами песимістичного прогнозу служать прогресуючі гіпертермія, тахіаритмія та порушення діяльності ЦНС, а також приєднання жовтяниці. Смерть може настати внаслідок серцевої та/або дихальної недостатності, шоку, поліорганної недостатності, гіпертермії, дисемінованої внутрішньосудинної коагуляції, сепсису або інших ускладнень. Зрештою, якщо пацієнти виживають, у частини з них спостерігаються необоротні розлади, як-от: постгіпоксична енцефалопатія, цереброваскулярна патологія, атрофія м’язів, психози або ниркова недостатність. З урахуванням офіційних міжнародних рекомендацій розглянуті принципи діагностики, лікування та профілактики даного критичного стану. Світовий досвід засвідчує, що невідкладна мультимодальна терапія тиреотоксичного кризу здатна знизити летальність до 10–20 %
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Golovko A., Kuryk O., Tkachenko R., Mendel N.
Заглавие : Thyroid metastasis of vaginal leiomyosarcoma: a case report and review of the literature
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2020. - Т. 42, № 3. - С. 242-244 (Шифр ЕУ12/2020/42/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЙОМИОСАРКОМА -- LEIOMYOSARCOMA
ВЛАГАЛИЩА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VAGINAL NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Metastasis of vaginal leiomyosarcoma to the thyroid gland is an extremely rare event. Here, we report a case of thyroid metastasis of vaginal leiomyosarcoma. A 65-year-old female patient presented with a multinodular toxic goiter. 5 years earlier the patient has undergone a radical vaginal resection followed by chemotherapy due to high-grade vaginal leiomyosarcoma. Fine-needle aspiration cytology of the right thyroid lobe was suggestive of the benign thyroid lesion. As the diagnosis was not clear, following a multidisciplinary team discussion the decision was made to proceed with a total thyroidectomy. Pathologic assessment of the tumor confirmed thyroid metastasis of vaginal leiomyosarcoma
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ковальов О. П., Люлька О. М., Ляховський В. І., Нємченко І. І., Сидоренко А. В.
Заглавие : Хірургічне лікування хворих із зобом з компресійним синдромом
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 11/12. - С. 67-70 (Шифр КУ5/2020/87/11/12)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
Аннотация: Відображено характер оперативних втручань та особливості оперативної техніки у хворих із зобом великих розмірів і шляхи оптимального вирішення проблеми запобігання ушкодженням гортанних нервів, прищитоподібних залоз та інших важливих суміжних органів і структур. Описана оригінальна методика субопераційного визначення наявності трахеомаляції і створення зовнішнього каркаса трахеї. Висновки. Запропоновані засоби і методики при операціях з приводу зобу великих розмірів дозволять зменшити ризики операційних ускладнень
Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)