Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (2)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Тиреотропин<.>)
Общее количество найденных документов : 67
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Чмир, Н. В.
    Динаміка ендокринних та обмінних зрушень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом 2-го типу і метаболічним синдромом при лікуванні телмісартаном [Текст] / Н. В. Чмир // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Телмісартан

MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (анализ)
Аннотация: Взаємозв’язок ренін-ангіотензинової та гіпоталамо-гіпофізарної систем — патогенетична ланка багатьох коморбідних захворювань, зокрема цукрового діабету (ЦД) 2-го типу та ішемічної хвороби серця (ІХС). Зацікавленість гормональних структур як гіпофіза, гіпоталамуса, так і периферичних органів ендокринної системи підтверджена в багатьох роботах. Наявність спільних ланок патогенезу й регулюючих чинників змушує шукати нові методи патогенетичного лікування, які б мали комплексну дію на коморбідну патологію. Одним із таких напрямків лікування є застосування телмісартану — блокатора рецепторів ангіотензину-2. Однак зміни гормонального статусу, ліпідного спектра, що характеризують стан пацієнта в процесі лікування, залишаються вивченими недостатньо, що й зумовлює доцільність проведення цього дослідження. Мета дослідження: вивчення динаміки ендокринних та обмінних зрушень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2-го типу на тлі метаболічного синдрому (МС) при лікуванні телмісартаном. Матеріали та методи. Обстежено 51 пацієнта (26 жінок, 25 чоловіків) з ІХС та ЦД 2-го типу, який виник на тлі метаболічного синдрому. Дослідження проводилось в умовах Львівського обласного державного клінічного лікувально-діагностичного ендокринологічного центру та КНП «П’ята міська клінічна лікарня м. Львова». Пацієнтів поділено на дві групи — дослідну та групу порівняння залежно від призначеного лікування. До дослідної групи (n = 27) увійшли хворі на ІХС та ЦД 2-го типу (на тлі МС) (жінок — 14, чоловіків — 13), які отримували телмісартан 80 мг/добу та стандартну терапію. Групу порівняння становили 24 хворі на ІХС та ЦД 2-го типу (на тлі МС) (жінок — 12, чоловіків — 12), які отримували стандартну терапію. До контрольної групи ввійшли 40 практично здорових осіб (чоловіків — 17 (42,5 %), жінок — 23 (57,5 %)). Обстеження проведене при надходженні до стаціонару й через один місяць після початку лікування. У пацієнтів визначали рівень пролактину, кортизолу, вільного тироксину та тиреотропного гормона, а також показники ліпідного спектра. Результати. У роботі досліджено динаміку рівнів пролактину, кортизолу, вільного тироксину й тиреотропного гормона у хворих на ІХС та ЦД 2-го типу, який виник на тлі МС, до лікування та через один місяць після початку прийому телмісартану. Згідно з результатами досліджень, виявлені такі зміни гормонального спектра та ліпідного обміну. Рівень кортизолу в дослідній групі при надходженні до стаціонару вірогідно не відрізнявся від контрольних величин, і через один місяць лікування відзначалася тенденція до його зниження порівняно з вихідним показником. У групі порівняння також була відзначена тенденція до зниження рівня кортизолу впродовж стандартного лікування порівняно з початковим показником. Отже, як лікування телмісартаном, так і стандартна терапія сприяють тенденції до зниження рівня кортизолу. Рівень пролактину в жінок дослідної групи до початку стаціонарного лікування статистично значуще не відрізнявся від значень контролю і через один місяць лікування вірогідно зростав, тоді як у жінок групи порівняння впродовж лікування відзначалася лише тенденція до його зростання. Рівень пролактину в чоловіків дослідної групи на початку спостереження був вірогідно вищим від значень контролю, упродовж лікування із застосуванням телмісартану статистично значуще підвищився, тоді як у групі порівняння показник цього гормона впродовж лікування вірогідно не змінювався. Отже, спостерігалось вірогідне зростання рівня пролактину в жінок та чоловіків у процесі лікування телмісартаном. Рівень тиреотропного гормона в пацієнтів дослідної групи до лікування був вірогідно вищим щодо контролю, статистично значуще знижувався впродовж лікування на відміну від пацієнтів групи порівняння, у яких рівень тиреотропного гормона при тенденції до підвищення на початку спостереження впродовж лікування вірогідно не змінювався. Вірогідне підвищення рівня вільного тироксину було характерне для пацієнтів дослідної групи впродовж лікування, тоді як показник вільного тироксину в пацієнтів групи порівняння в процесі лікування вірогідно не змінювався. Ліпідний спектр у пацієнтів і дослідної групи, і групи порівняння характеризувався вірогідним підвищенням рівня тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності та вірогідним зниженням показника холестерину ліпопротеїдів високої щільності. Застосування в складі стандартної терапії телмісартану супроводжувалось статистично значущим зниженням рівня загального холестерину (у межах референтних значень), тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності. Висновки. Застосування телмісартану в складі комплексної терапії сприяє зниженню рівня кортизолу (р 0,05), вірогідному підвищенню значень пролактину в жінок та чоловіків (у межах референтних значень), вірогідному зростанню вТ4 та, відповідно, зменшенню рівня тиреотропного гормона, що свідчить про участь телмісартану в корекції порушень метаболізму, зокрема проявів субклінічного гіпотиреозу. Телмісартан сприятливо впливає на ліпідний спектр крові, вірогідно знижуючи значення загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, а також холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності
Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Чимпой, К. А.
    Характеристика показників функціонального стану щитоподібної залози у хворих на хронічні гепатити невірусного генезу [Текст] / К. А. Чимпой // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 5. - С. 62-67. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ГЕПАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS, CHRONIC (генетика, диагностика, кровь)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (секреция)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (кровь)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Аннотация: Мета дослідження: вивчити особливості тиреоїдного гомеостазу при хронічних гепатитах (ХГ) невірусної етіології та залежність його показників від А/С поліморфізму гена DIO1. Матеріали та методи. В обстеженні взяли участь 50 хворих на ХГ та 20 практично здорових осіб. Особливості тиреоїдного гомеостазу вивчали за визначенням вмісту в сироватці крові вільного тироксину (вТ4), вільного трийодтироніну (вТ3) та тиреотропного гормона (ТТГ). Алелі поліморфних ділянок A/C у гені DIO1 вивчали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Результати. За даними імуноферментного дослідження, у пацієнтів з ХГ спостерігали вірогідне зниження рівня вТ3 на 12,1 % (p 0,01), проте тільки в 6,0 % виявлено зниження рівня вТ3 нижче від референсних значень. Вміст вТ4 вірогідно підвищився на 15,1 % (p 0,01) та перевищував нормальні значення тільки в 5,0 % пацієнтів, у 2,0 % — був нижче від норми. Показник вТ3/вТ4 зменшувався на 21,6 % (p 0,001) та знижувався щодо нормальних значень у 78,0 % пацієнтів з ХГ, а вТ4/вТ3 вірогідно зростав на 24,1 %, що вказує на наявність синдрому нетиреоїдних захворювань в обстежених хворих. У разі ХГ виявлено вірогідне зростання щодо контролю сироваткового вмісту ТТГ на 28,7 %, збільшення показника ТТГ/вТ3 на 45,7 % (p 0,05). Встановлено, що носійство С-алелі DIO1 асоціюється зі зростанням рівня вТ3, показника вТ3/вТ4, зниженням величин вТ4/вТ3 і рівня вТ4, тоді як наявність А-алелі зумовлює зменшення показника вТ3/вТ4, вмісту вТ3 і зростання рівня вТ4 у сироватці крові хворих на ХГ. Висновки. Хронічні гепатити супроводжуються розвитком синдрому нетиреоїдних захворювань зі зниженням у сироватці крові вмісту вільного трийодтироніну (на 12,1 %, р 0,01), збільшенням рівня вільного тироксину (на 15,1 %, p 0,01), зменшенням показника їх периферичної конверсії (на 21,6 %, p 0,001) на тлі зростання рівня тиреотропного гормона (на 28,7 %, p 0,05) порівняно зі здоровими особами. Зміни тиреоїдного метаболізму асоціюються з А/С поліморфізмом гена DIO1
Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Черненко, О. В.
    роль тиреотропного гормону у ґенезі раку щитоподібної залози [Текст] / О. В. Черненко, В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 2. - С. 59-65


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагноз, иммунология, кровь, метаболизм, ультраструктура, этиология)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (анализ, иммунология, кровь, метаболизм, физиология)
Доп.точки доступа:
Хоперія, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Функциональное состояние гипофизарно-надпочечниковой и гипофизарно-тиреоидной систем у больных с дифтерийной инфекцией [Текст] / Н. И. Зрячкин, Ю. С. Цека, И. А. Зайцева // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 1999. - № 5. - С. 29-33


MeSH-главная:
ДИФТЕРИЯ -- DIPHTHERIA (метаболизм, этиология)
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (патофизиология)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (анализ, физиология)
Доп.точки доступа:
Зрячкин, Н. И.
Цека, Ю. С.
Зайцева, И. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи в дітей з алергодерматозами [Текст] / Т. В. Сорокман [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 13-17. - Бібліогр.: с. 16


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (кровь)
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (кровь)
ДЕРМАТИТ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, CONTACT (кровь)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (кровь)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
ТИРЕОГЛОБУЛИН -- THYROGLOBULIN (иммунология, кровь)
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES (кровь)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патофизиология, ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Серед алергічних захворювань переважає шкірна патологія. Від атопічного дерматиту страждає до 10 % дитячого населення. Відомий вплив тиреоїдних гормонів на розвиток атопії. Мета дослідження: вивчити особливості функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи в дітей з алергодерматозами. Матеріали та методи. Обстежені 72 дитини віком від 7 до 18 років, які розподілені на 4 групи: I — діти, хворі на атопічний дерматит (n = 29), II — на алергійний контактний дерматит (n = 17), III — на простий контактний дерматит (n = 16), IV — практично здорові діти (n = 10). Визначали рівень тироксину, тиреотропного гормона, антитіл до тиреоглобуліну (ТГ). Одержані результати оброблені методом статистичного варіаційного і кореляційного аналізу з використанням програми «Біостат». Результати. Еритема виявлена у 95,2 %, набряк — у 43,5 %, ексудація — у 37,1 %, екскоріація — у 43,5 %, ліхеніфікація — у 56,4 % дітей із загальної групи хворих, що знаходилися під спостереженням. Визначені порушення функції гіпофізарно-тиреоїдної системи на рівні як центральної, так і периферичної ланки. Частота виявлення антитіл до ТГ у дітей I групи була найвищою і перевищувала середні популяційні значення у 3,7 раза (36,7 %; χ2 = 17,5; р 0,05). Рівень ТГ у всіх обстежених хворих був вірогідно вищим від рівня групи порівняння. У I групі дітей рівень ТГ був у 15 разів вищим від рівня ТГ у дітей групи порівняння, у II — у 12 разів, у III — в 11 разів. Частота виявлення антитіл до ТГ у групі хворих зі стажем хвороби понад 10 років перевищувала середні популяційні значення у 3,2 раза (34,0 %; χ2
Доп.точки доступа:
Сорокман, Т.В.
Лозюк, І.Я.
Макарова, О. В.
Остапчук, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Фейса, С. В.
    Лабораторний скринінг захворювань щитоподібної залози серед населення різних районів Закарпаття [Текст] / С. В. Фейса // Сімейна медицина. - 2016. - № 6. - С. 133-137. - Бібліогр.: с. 137


Рубрики:
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (кровь)
МАССОВЫЙ СКРИНИНГ -- MASS SCREENING (методы)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)Закарпатье
Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Трошина, Е. А.
    Угрожающие жизни осложнения гипотиреоза [Текст] / Е. А. Трошина, М. Ю. Юкина // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 180-182


Рубрики: Эутирокс (Левотироксин натрий)

MeSH-главная:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагноз, лекарственная терапия)
КОМА -- COMA (диагноз, лекарственная терапия)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Юкина, М.Ю.

Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Тиреотропні ефекти води Нафтуся, їх вегетативний прояв і можливість прогнозування [Текст] / Н. В. Козявкіна [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2013. - Т. 59, № 6. - С. 81-87


MeSH-главная:
ВОДОЛЕЧЕНИЕ -- HYDROTHERAPY (использование, методы)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (терапевтическое применение, фармакология)
КУРОРТЫ -- HEALTH RESORTS
Доп.точки доступа:
Козявкіна, Н. В.
Бариляк, Л. Г.
Янчій, О. Р.
Фучко, О. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Тиреоїдна та глюкокортикоїдна функції у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень [Текст] / Л. Д. Тодоріко [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2013. - № 4. - С. 78-80


MeSH-главная:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (кровь, осложнения)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (кровь, осложнения, этиология)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (кровь)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Доп.точки доступа:
Тодоріко, Л. Д.
Герман, А. О.
Сливка, В. І.
Степаненко, В. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Терешин, А. Т.
    Клинико-гормональные диагностические пробы у больных гипотиреозом, ассоциированным с аутоиммунным тиреоидитом и бесплодием [Текст] = Clinical and diagnostic hormonal samples from patients with hypothyroidism, associated with autoimmune thyroiditis and infertility / А. Т. Терешин, Н. В. Панкина, А. А. Бачканова // Курортная медицина. - 2016. - № 1. - С. 92-95. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: женский

MeSH-главная:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ЭНДОКРИННЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, ENDOCRINE (использование)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (кровь)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
Аннотация: Несмотря на глубокое изучение клинической картины аутоиммунного тиреоидита (АНТ), в настоящее время недостаточно изучены особенности функциональной активности гипофизарно-тиреоидно-надпочечниково- яичниковой системы у больных АНТ с бесплодием. С этой целью наблюдалось 80 женщин в возрасте от 19 до 35 лет, у которых при эндокринологическом обследовании обнаружен гипотиреоз (Г), ассоциированный с АНТ. Диагноз АНТ был верифицирован цитологически. У всех больных при проведении функциональных тестов с тиреотропин-рилизинг-гормоном (ТРГ, 200 мкг) и метоклопрамидом (МКП, 10 мкг) содержание в крови тиреотропного гормона и пролактина определяли до и через 15, 30, 60, 90 и 120 минут после введения препаратов. Полученные данные свидетельствовали о снижении дофаминергического торможения лактотрофов гипофиза, о их сохраненной функциональной способности и отсутствии органического поражения
Доп.точки доступа:
Панкина, Н. В.
Бачканова, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)