Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (35)

Редкие издания (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Тромбоз венозный<.>)

Общее количество найденных документов : 245
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Цубанова, Н. А.
Флебопротекторна дія екстракту трави Saponaria officinalis за умов експериментального веностазу [Текст] = Phleboprotective effect of Saponaria officinalis herbs extract under conditions of experimental venostasis / Н. А. Цубанова, Н. І. Волощук, М. Л. Застрижна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 29-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Эскувит--тер прим

MeSH-главная:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КАЛЕНДУЛА -- CALENDULA (ультраструктура)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФЛЕБИТ -- PHLEBITIS (патофизиология, терапия, этиология)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (патофизиология, терапия)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Хронічна венозна недостатність утримує лідерські позиції останні 50 років у загальному переліку захворювань людини та має значну питому вагу у групі серцево-судинних патологій. Кількість лікарських препаратів із флебопротекторною дією на фармацевтичному ринку України та світу вкрай обмежена. Перспективним новим флебопротекторним лікарським засобом можна вважати лікарську рослинну сировину із веноконстрикторною, антиоксидантною дією та здатністю попереджувати тромбоутворення. Мета роботи – вивчити вплив екстракту трави Saponaria officinalis за умов експериментального веностазу. Експериментальним щурам-самцям масою 180-220 г моделювали веностаз накладанням лігатури на хвостову вену. Реєстрували динаміку приросту об’єму хвоста протягом 6 годин та інволюцію набряку через 1, 2, 17 і 24 години, а також визначали час згортання крові, протромбіновий і тромбіновий час. Досліджуваний екстракт трави мильнянки лікарської (ЕТМЛ) вводили інтрагастрально у дозі 20 мг/кг. Препарат порівняння Ескувіт у дозі 7,2 мг/кг за есцином. Статистичний аналіз проводили методами дескрипційної статистики за допомогою Microsoft Excel та пакету Statistica 6.0. Poзбiжнocтi ввaжaлиcя вipoгiдними пpи p≤0,05. Встановлено, що лікувально-профілактичне введення ЕТМЛ у дозі 20 мг/кг вірогідно знижує клінічні показники транссудативного набряку, який розвинувся внаслідок гострого веностазу. Введення ЕТМЛ нормалізує до рівня фізіологічних меж показники загального згортання крові. Отже, лікувально-профілактичне введення ЕТМЛ у дозі 20 мг/кг за експериментального веностазу із транссудативним набряком та підвищенням тромбоутворення чинить потужну флебопротекторну дію, яка статистично значуще перевищує ефективність препарату порівняння Ескувіту. Подальші дослідження протизапальної, мембраностабілізуючої, протимікробної та репаративної активності дозволять сформувати фармакологічне досьє ЕТМЛ як потенційного флебопротекторного лікарського засобу
Chronic venous insufficiency has held the leading positions for the last 50 years in the general list of human diseases and has a significant specific weight in the group of cardiovascular pathologies. The number of drugs with phleboprotective effect on the pharmaceutical market of Ukraine and the world is extremely limited. Medicinal plant raw materials with venoconstrictor, antioxidant action and the ability to prevent blood clots can be considered as a promising object as a new phleboprotective medicinal product. The aim of this work was to study the effect of Saponaria officinalis herb extract under conditions of experimental venostasis. Experimental male rats weighing 180-220 g were simulated venostasis by placing a ligature on the tail vein. The dynamics of tail volume increase during 6 hours and the involution of edema after 1, 2, 17 and 24 hours were recorded, as well as blood coagulation time, prothrombin and thrombin time were determined. The researched extract of the common soapwort herb (ECSH) was administered intragastrically at a dose of 20 mg/kg. The comparison drug Eskuvit at a dose of 7.2 mg/kg according to escin. Statistical analysis was performed using descriptive statistics using Microsoft Excel and the Statistica 6.0 package. Convergences were considered favorable at p≤0.05. It was established that the therapeutic and prophylactic administration of ECSH at a dose of 20 mg/kg probably reduces the clinical indicators of transudative edema, which developed as a result of acute venostasis. Administration of ECSH normalizes indicators of general blood coagulation to the level of physiological limits. Therefore, the therapeutic and prophylactic administration of ECSH at a dose of 20 mg/kg during experimental venostasis with transudative edema and increased thrombus formation exerts a powerful phleboprotective effect, which statistically significantly exceeds the effectiveness of the comparison drug Eskuvit. Further studies of anti-inflammatory, membrane-stabilizing, antimicrobial and reparative activity will allow forming the pharmacological profile of ECSH as a potential phleboprotective drug
Доп.точки доступа:
Волощук, Н. І.
Застрижна, М. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Погляд хірурга на тромбоз ворітної вени у пацієнтів із цирозом печінки [Текст] = The surgeon's perspective on portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis / С. М. Василюк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 152-157. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN (повреждения)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (патофизиология, терапия, этиология)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Частота тромбозу ворітної вени на фоні цирозу печінки складає від 0,6 % до 26 %, причому найчастіше - у пацієнтів з декомпенсованим цирозом. Приблизно у третини пацієнтів перебіг є безсимптомним, а виявлення тромбу є випадковою знахідкою. Гострий тромбоз ворітної вени може проявлятися абдомінальним болем, проносами без крові чи гострою кишковою непрохідністю, якщо виникає симптоматична дилатація верхньої мезентеріальної вени. Хронічний тромбоз ворітної вени проявляється у вигляді таких ознак портальної гіпертензії, як: стравохідна і шлункова кровотеча, погіршення портальної гастропатії, спленомегалія, панцитопенія і напружений асцит. Найпершою лінією терапії є призначення прямих і непрямих антикоагулянтів, однак їхнє застосування вимагає ретельного розгляду щодо ризику інтралюмінальної кровотечі, тяжкості цирозу та потенційних переваг реканалізації портальної вени. Механічна тромбектомія може бути альтернативою тривалій антико-агулянтній терапії тромбозу ворітної вени. Встановлення TIPS часто використовується пацієнтами з ТВВ і цирозом після механічної тромбектомії та тромболізису. Висновки. Тромбоз ворітної вени у пацієнтів з цирозом печінки зустрічається доволі часто, причому передбачити появу цього стану складно через поліетіологічність проблеми. Призначення прямих і непрямих антикоагулянтів є оптимальною терапією першої лінії. Доступні нині мінімально інвазивні хірургічні методи лікування включають механічну тромбектомію, хімічний тромболізис та встановлення TIPS (з чи без емболізації варикозно розширених вен). Однак, щодо вибору оптимальної стратегії неможливо отримати чіткі рекомендації через неоднорідність наявних даних і відсутність рандомізованих контрольованих досліджень
The article discusses the key aspects of the etiology, diagnosis, and treatment of portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis. The prevalence of portal vein thrombosis in individuals with liver cirrhosis ranges from 0.6 % to 26 %, with a higher incidence observed in those with decompensated cirrhosis. Symptoms of portal vein thrombosis are often nonspecific. Approximately one-third of patients with this condition experience no symptoms, and the detection of a thrombus is usually an incidental finding during computed tomography or ultrasound examinations. Acute portal vein thrombosis is characterized by abdominal pain in the right upper quadrant, non-bloody diarrhea, or acute intestinal obstruction when there is symptomatic dilatation of the superior mesenteric vein. On the other hand, chronic portal vein thrombosis manifests through signs of portal hypertension, such as esophageal and gastric bleeding, deterioration of portal gastropathy, splenomegaly, pancytopenia, and significant ascites. The first-line treatment for portal vein thrombosis involves the use of direct and indirect anticoagulants. However, their administration necessitates careful consideration of the risk of intraluminal bleeding, the severity of cirrhosis, and the potential benefits of portal vein recanalization. Mechanical thrombectomy can serve as an alternative to long-term anticoagulant therapy for portal vein thrombosis. In cases of portal vein thrombosis in patients with cirrhosis, after mechanical thrombectomy and thrombolysis, the placement of transjugular intrahepatic portosystemic shunt (TIPS) is often performed. To conclude, portal vein thrombosis frequently occurs in patients with liver cirrhosis, and its appearance is challenging to predict due to its multifactorial nature. The preferred initial treatment for acute portal vein thrombosis, in the absence of intraluminal bleeding or intestinal ischemia, involves the use of direct and indirect anticoagulants. Minimally invasive surgical options, such as mechanical thrombectomy, chemical thrombolysis, and TIPS placement (with or without variceal embolization), are currently available. However, due to the heterogeneous nature of the existing data and the lack of randomized controlled trials, definitive recommendations regarding the optimal treatment strategy are not yet available
Доп.точки доступа:
Василюк, С. М.
Гудивок, В. І.
Лаб’як, І. Р.
Павлюк, Н. М.
Атаманюк, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Хребтій, Я. В.
Диференційований підхід при лікуванні гострих флотуючих венозних тромбозів системи нижньої порожнистої вени [Текст] = A differentiated approach in the treatment of acute floating venous thrombosis of the inferior vena cava system / Я. В. Хребтій. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 123-126. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR (патофизиология)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (патофизиология, терапия, этиология)
ПОЛАЯ ВЕНА, ФИЛЬТРЫ -- VENA CAVA FILTERS (использование, тенденции)
ТРОМБЭКТОМИЯ -- THROMBECTOMY (методы, реабилитация, тенденции)
ЭМБОЛИЧЕСКИЕ ЗАЩИТНЫЕ УСТРОЙСТВА -- EMBOLIC PROTECTION DEVICES (использование, тенденции)
Аннотация: Нами було проаналізовано результати хірургічного лікування флотуючих ТГВ. Мета. Покращення результатів лікування пацієнтів з флотуючими тромбозами глибоких вен (ТГВ) системи нижньої порожнистої вени шляхом розробки хірургічної тактики. Методи. Проведено аналіз лікування 76 хворих з флотуючими ТГВ за період з 2008 по 2020 роки. У дослідженні серед хворих з флотуючим ТГВ у 15 (20 %) хворих спостерігався тромбоз нижньої порожнистої вени (НПВ), у 29 (38 %) хворих був клубово-стегновий тромбоз, у 23 (30 %) хворих - стегново-підколінний тромбоз, у 9 (12 %) хворих - підколінно-гомілковий. Результати. У пацієнтів з довжиною флотуючої частини тромба більше 5 см ми використовували активну хірургічну тактику. При наявності його флотуючої частини в загальній клубовій вені ми виконували тромбе- ктомію у 12 хворих зі стегнового доступу. Для профілактики тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) у даних випадках ми імплантували тимчасовий кава-фільтр. При лікуванні пацієнтів з флотуючим ТГВ, ускладненим ТЕЛА з середнім та високим ризиком смерті ми використовували системний тромболізис з попередньою імплантацією тимчасового кава-фільтру. У нашому дослідженні при хірургічному лікуванні ТГВ жодного випадку ТЕЛА під час або після лікування не спостерігалось. У 100 % пацієнтів після проведення лікування мало місце клінічне покращення, у всіх випадках флотуючих ТГВ вдалось ліквідувати флотуючий характер тромбозу та небезпеку ТЕЛА. Висновки. При наявності флотуючого ТГВ з довжиною флотуючої частини тромба більше 5 см ми застосовували активну стратегію видалення тромбу з метою ліквідації небезпеки виникнення ТЕЛА. При виконанні тромбектомії ми використовували методи хірургічної профілактики ТЕЛА, враховуючи локалізацію флотуючої частини
We analyzed the results of surgical treatment floating DVT. Unfortunately, there are no randomized studies in the world regarding the determination of clear tactical approaches to the treatment of floating venous thrombosis, in many cases doctors make decisions about the choice of surgical tactics based on their own experience. In our research, we tried to systematize our own experience and form the basic principles of determining surgical tactics in the treatment of floating venous thrombosis. To date, anticoagulants, surgical interventions in the form of thrombectomy, and thrombolytic therapy are used in the treatment of DVT. Unfortunately, at the moment, no consensuses clearly define the issues of surgical treatment of floating venous thrombosis, venous thrombosis in pregnant women, venous thrombosis complicated by pulmonary embolism, venous thromboembolism. The goal. The aim of the research was to develop a surgical tactics in the treatment of floating DVT of the inferior vena cava. Materials and methods. The treatment of 76 patients with floating DVT from 2008 to 2020 were analyzed. In a research among patients with floating DVT in 15(20%) patients experienced thrombosis of the inferior vena cava, 19(25%) patients had ilio-femoral thrombosis in 17(22%) patients with femoral - popliteal thrombosis in 9(12%) patients with popliteal - tibial. Deep vein thrombosis complicated by pulmonary embolism with medium and high risk of death was observed in 10 (13%) patients. Among them, floating thrombosis of the iliac-femoral segment was observed in 4 patients. Floating thrombosis of deep veins in pregnant women was observed in 6 (8%) patients. Among patients, 20 (296%) patients were admitted within 1 day of the onset of the disease, 30 (39%) patients on 2-3 days, 11 (14%) patients on 4-7 days, 8 on 8-14 days (11%) patients, from the 15th day - 7 (10%) patients). The results. Patients with long of floating part of the more than 4 cm, we used an active surgical tactics. In the presence of the floating thrombus a total iliac vein thrombectomy we performed in 12 patients with the removal of the floating thrombus with femoral access. For the prevention of pulmonary embolism in these cases we implanted a temporary cava-filter. When flotation thrombus in the external iliac vein, we used the technique of thrombectomy using Fogarty two catheters in 12 patients. When flotation clots in common femoral vein and distally using a vein thrombectomy with clamping head above floating thrombus. When treating patients with floating DVT, pulmonary embolism complicated with medium and high risk of death, we used systemic thrombolysis with pre- implantation temporary coffee filter in patients with floating DVT, pulmonary embolism complicated with medium and high risk of death, we used systemic thrombolysis with pre- implantation temporary coffee filter. In the presence of pregnancy and floating thrombosis thrombectomy was performed with the removal of the thrombus floating. In our research, when performing the surgical treatment of DVT no cases of pulmonary embolism during or after treatment were observed. In 100 % of patients after treatment has been a clinical improvement in all cases floating DVT was eliminated floating nature of the danger of thrombosis and pulmonary embolism. Conclusions. In the presence of a floating DVT of the inferior vena cava system with a length of the floating part of the thrombus greater than 4 cm, it is necessary to use an active strategy of thrombus removal. When performing thrombectomy, it is necessary to use methods of surgical prevention of PE, taking into account the localization of the floating part
Свободных экз. нет

Найти похожие

Полякова, Д. С.
Місцеве лікування як спосіб вирішення проблеми у її зародку: Гепатромбін при поверхневому венозному тромбозі [Текст] = Local treatment as a way to solve the problem in its embryo: Hepatrombin in superficial venous thrombosis / Д. С. Полякова // Український медичний часопис. - 2023. - № 5. - С. 89-91. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (патофизиология, терапия, этиология)
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY (использование, классификация, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ГЕПАРИН -- HEPARIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Антитромботичні засоби для парентерального чи перорального введення входять у схеми лікування тромбозу поверхневих вен. Але користь від такої терапії не завжди перевищує ризики, тому її призначають лише в деяких випадках, які вважаються потенціально небезпечними щодо розвитку тромботичних ускладнень. Симптоматична терапія нестероїдними протизапальними препаратами, антибактеріальними засобами та компресійними виробами при цьому здатна зменшити вираженість болю та запалення, але в таких випадках необхідним є ще й зниження ризику прогресування тромбоутворення. Так, у пацієнтів із тромбозом поверхневих вен в анамнезі ймовірність розвитку тромбозу глибоких вен підвищується у 6 разів, а тромбоемболії легеневої артерії — у 4 рази
Свободных экз. нет

Найти похожие

Щукін, Д. В.
Здійснимість і безпека деяких хірургічних маневрів при проведенні венокавотромбектомії у пацієнтів із внутрішньовенозним поширенням нирково-клітинного раку [Текст] = Feasibility and safety of some surgical maneuvers during vena cava thrombectomy in patients with intra venous spread of renal cell carcinoma / Д. В. Щукін, О. О. Маковозов // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VASCULAR NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (патофизиология, хирургия)
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR (патофизиология, хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
МИКРОХИРУРГИЯ -- MICROSURGERY (методы, тенденции)
Аннотация: Мета дослідження – аналіз здійснимості та безпеки деяких складних хірургічних маневрів при виконанні венокавотромбектомії. Матеріал і методи. У дослідження включено 78 (62,9%) чоловіків і 46 (37,1%) жінок. Вік хворих у середньому дорівнював (58,4±10,5) років. Правобічні пухлини були у 82 (66,1%) випадках, лівобічні - у 42 (33,9%). Кавальні тромби мали I, II, II і IV рівні відповідно в 35 (28,2%), 36 (29%), 27 (21,8%) і 26 (21%) спостереженнях. Усі операції проводили без використання штучного кровообігу. Результати дослідження. Мобілізація печінки була технічно складною у 17,8% спостережень і супроводжувалася 17 (37,8%) інтраопераційними ускладненнями у 13 (28,9%) пацієнтів. Найважчими ускладненнями були травма печінкової паренхіми (11,1%) і головних печінкових вен (11,1%). Доступ до супрадіафрагмального відділу НПВ і правого передсердя здійснений у всіх спостереженнях з рівнем інтраопераційних ускладнень 8,8%. Пошкоджень правого діафрагмального нерва не відзначено в жодному зі спостережень. У 2 (5,9%) пацієнтів з атріальними тромбами відзначено розтин правої плевральної порожнини. Ще в одного (2,9%) хворого мало місце пошкодження задньої стінки нижньої порожнистої вени на рівні її інтраперикардіального сегмента. Пальпація верхівки тромбу і milking maneuvre були успішними відповідно у 83,1% і 90% пацієнтів. Висновок. Видалення пухлинних тромбів НПВ нирок, за новоутворень, являє собою складне хірургічне втручання. Воно вимагає використання великої кількості спеціальних хірургічних маневрів і технік, які складно здійснити у 10% пацієнтів і можуть супроводжуватися важкими інтраопераційними ускладненнями
The aim of the study is to analyse the feasibility and safety of some complex surgical manoeuvres during vena cava trombectomy. Material and Methods. The study included 78 (62.9%) men and 46 (37.1%) women. The average age of patients was 58.4±10.5 years. There were right-sided tumours in 82 (66.1%) cases and left-sided tumours in 42 (33.9%). Caval thrombi were of levels I, II, II, and IV, respectively, in 35 (28.2%), 36 (29%), 27 (21.8%) and 26 (21%) observations. All operations were performed without the use of artificial circulation. Results of the study. Liver mobilization was technically difficult in 17.8% of observations and was accompanied by 17 (37.8%) intraoperative complications in 13 (28.9%) patients. The most severe complications were injuries to the hepatic parenchyma (11.1%) and the main hepatic veins (11.1%). Access to the supradiaphragmatic section of the LAA and the right atrium was feasible in all observations with an intraoperative complication rate of 8.8%. No damage to the right diaphragmatic nerve was noted in any of the observations. The right pleural cavity was opened in 2 (5.9%) patients with atrial thrombi. Another patient (2.9%) had damage to the posterior wall of the inferior vena cava at the level of its intrapericardial segment. Thrombus apex palpation and milking maneuver were successful in 83.1% and 90% of patients, respectively. Conclusion. Removal of tumour thrombi from the IVC for renal neoplasms is a complex surgical intervention. It requires the use of a large number of special surgical manoeuvres and techniques, which are difficult to perform in 10% of patients and may be accompanied by severe intraoperative complications
Доп.точки доступа:
Маковозов, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Хребтій, Я. В.
Використання хірургічних методів лікування тромбозів системи нижньої порожнистої вени [Текст] = Use of surgical methods of treatment for thrombosis of the inferior vena cava system / Я. В. Хребтій, Г. І. Хребтій // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 42-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (патофизиология, хирургия, этиология)
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR (патофизиология, хирургия)
ТРОМБЭКТОМИЯ -- THROMBECTOMY (методы, статистика, тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, статистика, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ТРОМБОЛИЗИС МЕХАНИЧЕСКИЙ -- MECHANICAL THROMBOLYSIS (тенденции)
ПОЛАЯ ВЕНА, ФИЛЬТРЫ -- VENA CAVA FILTERS (использование, тенденции)
Аннотация: Мета роботи – порівняльна оцінка методів лікування гострих тромбозів глибоких вен (ТГВ) системи нижньої порожнистої вени. Матеріал і методи. Нами проаналізовано результати хірургічного лікування 181 хворого на тромбоз глибоких вен за період з 2001 по 2014 роки. Серед пацієнтів із тромбозом глибоких вен у нашому дослідженні 37 (20,4%) пацієнтів мали тромбоз нижньої порожнистої вени. Окремо ми виділяли групу з 44 пацієнтів із флотуючими тромбозами глибоких вен. При лікуванні в 60 (33,1%) хворих застосовували катетер – спрямований тромболізис, у 30 (16,5%) хворих - на системний тромболізис, 44 (24,3%) пацієнтам виконували тромбектомію, у 47 (25,9%) пацієнтів застосовували антикоагулянти. Результати. При загальній оцінці ефективності методик ми виявили, що ефективність запатентованої методики на 20,5% більша за ефективність тромболізису в тильну вену стопи і на 39% більша за ефективність системного тромболізису (p0,001). У нашому дослідженні на 60 випадків застосування регіонарної тромболітичної терапії геморагічні ускладнення виникли у 2 (3,3%) випадках. При лікуванні пацієнтів із флотуючими тромбозами глибоких вен ми використовували активну хірургічну тактику при довжині флотуючої частини більше 4 см. При лікуванні оклюзивних тромбозів нижньої порожнистої вени у 9 пацієнтів застосовували катетер-спрямований тромболізис, у 4 осіб - системний тромболізис. Одна пацієнтка з тромбозом нижньої порожнистої вени померла від масивної тромбоемболії легеневої артерії під час проведення антикоагулянтної терапії. Використання комбінованих методів лікування тромбозів глибоких вен системи нижньої порожнистої вени дозволило отримати хороші та задовільні результати у найближчому періоді у 166 (92%) пацієнтів, у віддаленому періоді - у 90 (49,7%) осіб. Висновки. Лікувальна тактика при тромбозах системи нижньої порожнистої вени вимагає індивідуального підходу в кожному конкретному випадку з урахуванням етіологічних факторів захворювання, анатомічних особливостей будови нижньої порожнистої вени, термінів від початку виникнення захворювання, небезпеки виникнення тромбоемболії легеневої артерії, наявності супутньої патології
Develop surgical tactics in the treatment of acute deep venous thrombosis (DVT) of the inferior vena cava system. Materials and methods. We analyzed the results of the surgical treatment of 181 patients with DVT for the period from 2001 to 2014. Among the patients with DVT in our study, 37 (20.4%) patients had thrombosis of the inferior vena cava (IVC). Separately, we selected a group of 44 patients with floating DVT. During the treatment, catheter-directed thrombolysis (CDT) was used in 60 (33.1%) patients, systemic thrombolysis in 30 (16.5%), thrombectomy was performed in 44 (24.3%) patients, and anticoagulants were used in 47 (25.9%) patients. Catheter-directed thrombolysis was performed according to the developed method in 30 patients. Results. In the general assessment of the efficiency of the methods, we found that the efficiency of the patented method is 20.5% greater than the efficiency of thrombolysis in the back vein of the foot and 39% greater than the efficiency of systemic thrombolysis (p0.001). In our study, out of 60 cases of CDT, hemorrhagic complications occurred in 2 (3.3%) cases. In the treatment of patients with floating DVT, we used active surgical tactics when the length of the floating part was more than 4 cm. In the treatment of occlusive thrombosis of the IVC, catheter-directed thrombolysis was used in 9 patients, systemic thrombolysis in 4 patients, and thrombolysis for pulmonary embolism (PE) in 1 patient. 1 patient with thrombosis of the vena cava inferior died of massive PE during anticoagulant therapy. The use of combined methods of DVT treatment of the IVC system made it possible to obtain good and satisfactory results in the immediate period in 166 (92%) patients and in the long-term period in 90 (49.7%) patients. Conclusions. Treatment tactics for thrombosis of IVC system requires an individual approach in each specific case, taking into account the etiological factors of the disease, anatomical features of the structure of IVC system, terms from the onset of the disease, the risk of pulmonary embolism (PE), the presence of concomitant pathology
Доп.точки доступа:
Хребтій, Г. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Проблема поширеності, тромбопрофілактики та діагностичних стратегій тромбоемболій у пацієнтів з COVID-19 [Текст] = The problem of prevalence, thromboprophylaxis and diagnostic strategies of thromboembolism in patients with COVID-19 / В. В. Петрушенко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 491-496. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (диагностика, патофизиология, этиология)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология, патофизиология)
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY (действие лекарственных препаратов, патология, патофизиология, ультраструктура)
ЭМБОЛИЯ И ТРОМБОЗ -- EMBOLISM AND THROMBOSIS (диагностика, кровь, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Аннотация: Коронавірусна інфекція асоціюється з великою кількістю ускладнень, серед яких надзвичайно важкі – тромбоемболії різної локалізації. Дана стаття демонструє огляд сучасних літературних даних щодо проблематики поширеності, необхідності тромбопрофілактики та стратегічних діагностичних цілей у пацієнтів, що на фоні захворювання на COVID-19, перенесли тромбоемболії різних судин. З баз даних PubMed, ScienceDirect, UpToDate, Web of science, Scopus було обрано та розглянуто 30 джерел, що відповідали умовам запиту: найновіші публікації (за останні 5 років), або останні публікації з даної проблеми (незалежно від давності). Тромбоемболічні ускладнення, що виникають при COVID-19, корелюють зі збільшенням тяжкості захворювання та погіршенням результатів лікування. Пацієнти з COVID-19 мали високий ризик венозних тромбоемболічних подій (ВТП) (значну частку становлять тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) та тромбоз глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок), на противагу гетерогенності розвитку артеріальних тромбоемболічних подій (АТП) (невисокі показники частоти розвитку інфаркту міокарда та інсульту). Важливе значення має запровадження діагностично-пошукових стратегій для раннього виявлення тромбоемболій у пацієнтів, що страждають на коронавірусну інфекцію. До того ж, за думкою більшості авторів, кількість тромбоемболічних подій зменшується на фоні прийому первинної тромбопрофілактики, що підтверджується зниженням відсотку розвитку тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з встановленим діагнозом інфекції SARS-CoV-2. Тому проведення більш скептичної оцінки можливості розвитку ВТП має важливе значення для попередження виникнення ускладнень коронавірусної інфекції. Дослідження даних проблематик дозволяє в подальшому більш детально та обґрунтовано використовувати набуті знання з розвитку тромбоемболічних подій у пацієнтів на фоні захворюваності на COVID-19 та, відповідно, удосконалення методів діагностики, лікування та профілактики даних ускладнень
Coronavirus infection is associated with a large number of complications, among which thromboembolisms of various localization are extremely serious. This article presents an overview of current literature data on the prevalence, need for thromboprophylaxis and strategic diagnostic goals in patients who have experienced thromboembolism of various vessels against the background of COVID-19. From the PubMed, ScienceDirect, UpToDate, Web of science, Scopus databases, 30 sources were selected and reviewed that met the query conditions: the most recent publications (over the last 5 years) or the latest publications on this issue (regardless of the age). Thromboembolic complications arising from COVID-19 correlate with increased disease severity and worsening of treatment outcomes. Patients with COVID-19 had a high risk of venous thromboembolic events (VTE) (a significant proportion is pulmonary embolism (PE) and deep vein thrombosis (DVT) of the lower extremities), in contrast to the heterogeneity of the development of arterial thromboembolic events (ATE) (low rates of development myocardial infarction and stroke). It is important to implement diagnostic and search strategies for early detection of thromboembolism in patients suffering from coronavirus infection. In addition, according to the opinion of most authors, the number of thromboembolic events decreases against the background of taking primary thromboprophylaxis, which is confirmed by a decrease in the percentage of thromboembolic complications in patients with a diagnosis of SARS-CoV-2 infection. Therefore, conducting a more skeptical assessment of the possibility of the development of VTE is important for the prevention of complications of the coronavirus infection. The study of these problems allows us to use the acquired knowledge on the development of thromboembolic events in patients against the background of the incidence of COVID-19 in a more detailed and justified manner and, accordingly, to improve the methods of diagnosis, treatment and prevention of these complications
Доп.точки доступа:
Петрушенко, В. В.
Войстрик, В. І.
Гребенюк, Д. І.
Левадний, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Arterial thrombosis in patients with type 2 diabetes and COVID-19 / S. M. Gramatiuk [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2022. - N 1. - P20-27

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
Аннотация: The aim of the study: to assess the importance of the inflammatory status of the body in patients with diabetic 2 type and severe COVID-19 as an unfavorable factor for the occurrence of arterial thrombosis of the lower extremities, the course of acute ischemia and the prognosis for ischemic limb
Оur results suggest the involvement of endothelial dysfunction and thrombosis in COVID-19. Consistent with this hypothesis, patients with type 2 diabetes mellitus and severe COVID-19 have been noted to have significant increase in serum level of inflammatory markers (TNF-α, IL-1β, IL-6, IL-8, IL-10). One of the significant factors of endothelial dysfunction as a result of our study was ICAM-1 thereby indicating the occurrence of macrophage activation syndrome. These thrombotic events can be fatal in patients with type 2 diabetes, and early diagnosis can help health professionals adjust the anticoagulation regimen and affect endothelial stabilization in high-risk patients, alleviate thrombogenic events, systemic inflammatory response syndrome, and multiorgan failure. K ey wor d s : type 2 diabetes mellitus, COVID-19, arterial thrombosis
Мета дослідження: оцінити важливість запального статусу організму у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і важкою формою COVID-19 як несприятливого фактора виникнення артеріального тромбозу нижніх кінцівок, перебігу гострої ішемії і прогнозів щодо ішемічної кінцівки
Отримані результати доводять участь ендотеліальної дисфункції і тромбозу в COVID-19. Відповідно до цієї гіпотези у пацієнтів з діабетом 2 типу та важким COVID-19 було відзначено суттєве підвищення рівня запальних маркерів у сироватці крові (TNF-α, IL-1β, IL-6, IL-8, IL-10). Одним із значущих чинників ендотеліальної дисфункції за результатами нашого дослідження був ICAM-1, що вказувало на виникнення синдрому активації макрофагів. Ці тромботичні події можуть бути фатальними у пацієнтів з діабетом 2 типу, і рання діагностика може допомогти медичним працівникам скорегувати режим антикоагулянтної терапії і вплинути на стабілізацію ендотелію у пацієнтів з високим ризиком, полегшити тромбогенні явища, синдром системної запальної відповіді і поліорганну недостатність
Доп.точки доступа:
Gramatiuk, S. M.
Ivanova, J. V.
Zarudny, O. A.
Miasoiedov, K. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Оцінка згортальної системи у пацієнтів із тромботичними ускладненнями за умов онкопатології [Текст] / П. Я. Боднар [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 32-35

MeSH-главная:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (патофизиология)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
Аннотация: Мета роботи: вивчення змін показників гемостазу крові у хворих на фоні пухлин шийки матки. У І групі пацієнтів встановлено критичні рівні показників гемостазу, що свідчить про активацію згортальної системи. При порівнянні груп пацієнтів у ІІ групі статистично достовірним виявилося зменшення тромбінового часу (p 0,01), активованого часткового тромбопластинового часу (p 0,005) і протромбінового часу (p 0,005), що свідчить про гіперкоагуляцію. При аналізі фібриногену A та протромбінового індексу встановлено статистичне збільшення показників (p 0,01), що свідчить про схильність до тромбоутворення з ризиком тромбоембологенних ускладень. Підвищення рівня розчинних фібрин-мономерних комплексів (p 0,01) пояснює активацію згортальної системи крові, оскільки останні є маркерами тромбінемії при внутрішньосудинному згортанні крові. Рівень D-димера у пацієнток із тромбозами достовірно вищий, ніж у пацієнток без тромбозів.
Цель работы : изучение изменений показателей гемостаза крови у больных на фоне опухолей шейки матки. В І группе пациентов установлены критические уровни показателей гемостаза, который свидетельствует об активации сверточной системы. При сравнении групп пациентов во ІІ группе статистически достоверным оказалось уменьшение тромбинового времени (p 0,01), активированного частичного тромбопластинового времени (p 0,005) и протромбинового времени (p 0,005), которое свидетельствует о гиперкоагуляции. При анализе фибриногена A и протромбинового индексу установлено статистическое увеличение показателей (p 0,01), которое свидетельствует о склонности к тромбообразованию с риском тромбоэмбологенных осложнений. Повышение уровня растворимых фибрин-мономерных комплексов (p 0,01) объясняет активацию свертываемой системы крови, поскольку последние являются маркерами тромбинемии при внутрисосудистом свертывании крови. Уровень D-димера у пациенток с тромбозами достоверно выше, чем у пациенток без тромбозов.
Доп.точки доступа:
Боднар, П. Я.
Кліщ, І. М.
Беденюк, А. Д.
Боднар, Я. Я.
Боднар, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Сайко, О.
Хронічний головний біль як прояв венозного тромбозу дурального синуса [Текст] / О. Сайко, А. Богдан, Ю. Маланкевич // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 91-95. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Еноксапарин

MeSH-главная:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE (диагностика, патофизиология, этиология)
КРОВООБРАЩЕНИЕ КОЛЛАТЕРАЛЬНОЕ -- COLLATERAL CIRCULATION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Пацієнтам з мозковим венозним тромбозом (МВТ) властивий широкий спектр клінічних проявів — від головного болю до коми. Хронічна оклюзія венозних синусів твердої мозкової оболонки призводить до формування низки компенсаторних явищ, таких як судинна колатералізація, реканалізація організованого тромбу, ефективність яких і визначає тяжкість стану та перебіг захворювання. Метою дослідження стало висвітлення клінічної проблеми діагностування субкомпенсованого МВТ. Зважаючи на те, що такий перебіг процесу спостерігають у 20 % випадків, близько чверті пацієнтів, у яких захворювання проявляється головним болем неясної етіології, залишаються непоміченими та з низькою якістю життя. Для аналізу перебігу та прогнозу захворювання нашим завданням стало ретельне вивчення механізмів компенсації організму при хронічному тромбозі дурального синуса. Однак найвагомішим підводним каменем хронічної оклюзії синусів твердої мозкової оболонки за відсутності відповідного лікування є те, що гемодинамічні компенсаторні явища також визначають і високий ризик розвитку цереброваскулярних катастроф, які призводять до летального наслідку чи інвалідизації. У наведеному нами клінічному випадку мав місце хронічний венозний тромбоз поперечного та сигмоподібного синусів, який маніфестував мігренеподібним цефалгічним синдромом із вегетативним компонентом та ознаками підвищення внутрішньочерепного тиску. Без антикоагулянтної терапії венозний дренаж через колатеральні шляхи, реканалізація тромбованих синусів здійснювалися у пацієнта неефективно, що результувало формуванням дифузного набряку мозкової тканини. Після проведення ретельного обстеження, встановлення діагнозу, призначення індивідуалізованого лікування та довготривалого спостереження з корекцією терапії у пацієнта мав місце регрес симптомів МВТ. Церебральна МР-венографія — це важливий інструмент у діагностиці та прогнозі даного захворювання. Отже, пацієнтам з тривалим анамнезом головного болю, що не піддається лікуванню, та з ознаками внутрішньочерепної гіпертензії потрібно проводити МР-венографію. Однак у випадках геморагічних інсультів неясного генезу, які не відповідають артеріальним територіям, часто виникає необхідність дослідити стан вен головного мозку та твердомозкових синусів. З метою індивідуального аналізу перебігу та прогнозу захворювання необхідно вивчати формування венозних колатералей та процесів реканалізації тромбів дуральних синусів пацієнта
Доп.точки доступа:
Богдан, А.
Маланкевич, Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)