Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (13)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ<.>)
Общее количество найденных документов : 204
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


   
    Fetal ultrasound anatomy and morphometric parameters of the tibia [] = Фетальна ультразвукова анатомія і морфометричні параметри великогомілкової кістки / T. V. Komar [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 2. - С. 37-43. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-главная:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT (физиология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (физиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование, тенденции)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (тенденции)
НОГА -- LEG (анатомия и гистология, ультрасонография)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Ultrasound screening is one of the most informative methods of visualizing fetal development during pregnancy. During standard ultrasound examinations, the length of the femur of the fetus is measured. However, if any skeletal dysplasia or intrauterine growth retardation is suspected, additional measurement of other long tubular bones should be performed. The aim of the work was to investigate the morphometric parameters of the lengths of the right and left tibia bones and to establish correlations between them and the lengths of the corresponding fibula, lower limb and crown rump length of the fetus during the fetal period of human ontogenesis. Intravital ultrasound examination of the leg bones of 38 human fetuses was performed at the medical center "YUZKO MEDICAL CENTER" in accordance with the cooperation agreement. Built-in capabilities of MS Excel were used for statistical calculations. The established data on the fetal morphometry of tibial lengths indicate relatively uniform growth of the right and left tibias during the fetal period of human ontogenesis: the length of the right tibia increases from 24.77±2.25 mm to 65.32±2.20 mm, and the length of the left tibia increases from 25.19±1.63 mm to 65.78±1.81 mm. The analysis of correlations between the length of the right and left tibia bones, the length of the fibula bones, the length of the lower limbs and the crown rump length in human fetuses aged from 4 to 10 months of intrauterine development allowed to reveal reliable strong and medium strength reliable and unreliable, mostly direct, connections in all age groups. The obtained morphometric parameters of tibia bones in fetuses of different gestational periods are important additional dimensions of fetobiometry, which can be used if a detailed assessment of the state of fetal development is necessary and in case of suspicion of congenital anomalies
Ультразвуковий скринінг є одним із найінформативніших методів візуалізації розвитку плода під час вагітності. Під час стандартних ультразвукових досліджень вимірюють довжину стегнової кістки плода. Проте, у випадку, якщо існує підозра на будь-яку скелетну дисплазію або затримку внутрішньоутробного розвитку, необхідно провести додаткове вимірювання інших довгих трубчастих кісток. Метою роботи було дослідити морфометричні параметри довжин правої і лівої великогомілкових кісток та встановити кореляційні зв’язки між ними та довжинами відповідної малогомілкової кістки, нижньої кінцівки та тім’яно-куприковою довжиною плода впродовж плодового періоду онтогенезу людини. Прижиттєве ультразвукове дослідження кісток гомілки 38 плодів людини проведено у медичному центрі «YUZKO MEDICAL CENTER» згідно з договором про співпрацю. Для проведення статистичних розрахунків використовувалися вбудовані можливості MS Excel. Встановлені дані щодо фетальної морфометрії довжин великогомілкових кісток вказують на відносно рівномірний ріст правої і лівої великогомілкових кісток упродовж плодового періоду онтогенезу людини: довжина правої великогомілкової кістки збільшується з 24,77±2,25 мм до 65,32±2,20 мм, а довжина лівої великогомілкової кістки збільшується з 25,19±1,63 мм до 65,78±1,81 мм. Аналіз кореляційних зв’язків між довжиною правої та лівої великогомілкових кісток, довжинами малогомілкових кісток, довжиною нижніх кінцівок і тім’яно-куприковою довжиною у плодів людини віком від 4 до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку дозволив виявити достовірні сильні та середньої сили достовірні й недостовірні, переважно прямі, зв’язки у всіх вікових групах. Отримані морфометричні параметри великогомілкових кісток у плодів різного терміну гестації є важливими додатковими розмірами фетобіометрії, котрі можуть бути використані за необхідності детальної оцінки стану розвитку плода та при підозрі на уроджені аномалії
Доп.точки доступа:
Komar, T. V.
Khmara, T. V.
Protsak, T. V.
Zamorskii, I. I.
Kovalchuk, P. Ye.
Halaturnyk, I. B.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Особливості ультразвукової діагностики патологічної плацентації [Текст] = Features of ultrasound diagnosis of pathological placentation / П. В. Лакатош [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 56-63. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АКУШЕРСКИЕ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OBSTETRICAL AND GYNECOLOGICAL (тенденции)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Патологічна плацентація (передлежання та прирощення плаценти) є однією з основних проблем сучасного акушерства, яка негативно впливає на показники материнської та перинатальної смертності. Застосування сучасних технологій для своєчасного виявлення даного ускладнення вагітності та правильний маршрут пацієнтки дозволяють суттєво знизити крововтрату, зберегти не тільки життя породіллі та дитині, але у деяких випадках і матку. Мета дослідження: оцінювання діагностичних можливостей ультразвукової діагностики патологічної плацентації. Матеріали та методи. Проведено ультразвукове дослідження у 86 вагітних із патологічною плацентацією. Ультразвукові ознаки патологічної плацетації розподілено на дві групи залежно від зображення сірого або кольорового. Результати. У 92 % обстежуваних вагітних із патологічною плацентацією була втрачена чиста зона. У пацієнток із передлежанням плаценти у 70 % випадків виявлено втрату гіпоехогенної ретроплацентарної зони, у 87 % – значну кількість плацентарних лакун, різноманітних за формою та розмірами, у 50 % – сегментарне стоншення міометрія 1 мм. За прирощення плаценти часто спостерігається випинання матки в оточуючі тканини, у випадках перкретної плаценти – екзофітна маса свідчить про інвазію плацентарної тканини через міометрій у позаматкові органи. У 80 % вагітних із передлежанням плаценти та у 75 % пацієнток із прирощенням плаценти виявлено гіперваскуляризацію всередині або під плацентарним ложем. Висновки. Ультразвукове дослідження є доступним та ефективним методом візуалізації патологічної плацентації. Установлено та підтверджено наявність таких критеріїв врощення плаценти: стоншення міометрія 1 мм, плацентарні лакуни, розрив стінки сечового міхура, втрата чистої зони, випинання плаценти, субплацентарна васкуляризація, матково-міхурова гіперваскуляризація та судини, що живлять лакуни
Pathological placentation (placenta previa and placenta accreta) is one of the main problems in modern obstetrics, which negatively affects maternal and perinatal mortality rates. The use of modern technologies for the timely diagnosis of this pregnancy complication and the correct route of the patient allow to reduce blood loss significantly, to save not only the life of the mother and the child, but also to save the uterus in some cases. The objective: to evaluate the diagnostic possibilities of ultrasound examination of pathological placentation. Materials and methods. An ultrasound examination was performed in 86 pregnant women with pathological placentation. Ultrasound signs of pathological placentation are divided into two groups depending on the gray or color image. Results. In 92 % of examined pregnant women with pathological placentation, the clear zone was lost. In patients with placenta previa a loss of the hypoechoic retroplacental zone was found in 70 % of cases, a significant number of placental lacunae of various shapes and sizes – 87 %, segmental thinning of the myometrium 1 mm – 50 %. Protrusion of the uterus into the surrounding tissues is often observed due to placenta accreta, in cases of placenta percreta – the exophytic mass indicates the invasion of the placental tissue through the myometrium into the extrauterine organs. 80 % of pregnant women with placenta previa and 75 % of patients with placenta accreta have hypervascularization within or under the placental bed. Conclusions. Ultrasound examination is an affordable and effective method of visualization of pathological placentation. The following criteria for placenta accreta were established and confirmed: myometrial thinning 1 mm, placental lacunae, bladder wall rupture, loss of the lunate zone, placental protrusion, subplacental vascularization, uterovesicular hypervascularization, and vessels that vascularize the lacunae
Доп.точки доступа:
Лакатош, П. В.
Мельник, Ю. М.
Поладич, І. В.
Лакатош, В. П.
Антонюк, М. І.
Дола, О. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Результати ехографії фетоплацентарного комплексу у вагітних із ускладненим перебігом гестації [Текст] = Results of ultrasound of the phetoplacentary complex in pregnant women with complicated gestation / А. Я. Сенчук [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 1. - С. 138-143


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS
АНЕМИЯ -- ANEMIA
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
Аннотация: Мета дослідження – вивчення за допомогою ехографії особливостей фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із запальними захворюваннями нирок, анемією та гіпертензивними розладами. Матеріали та методи. Для комплексного вивчення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку плацентарної дисфункції (ПД) вагітні були поділені на групи. До основної групи увійшли 150 вагітних, із них у 50 жінок вагітність ускладнилася залізодефіцитною анемією легкого та середнього ступенів тяжкості (І група), 50 жінок страждали від запальних захворювань нирок (гестаційний пієлонефрит, загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності) (ІІ група), у 50 було виявлено пізній гестоз (ПГ) у вигляді прееклампсії легкого та середнього ступенів тяжкості (ІІІ група). До ІV групи зараховано 50 здорових вагітних (контрольна група). Показники стану ФПК у здорових вагітних та вагітних групи високого ризику розвитку ПД визначали за допомогою апарата GE Voluson S10 (США). Результати дослідження та їх обговогення. Показники середнього бала оцінки стану ФПК, за класифікацією І. С. Сидорової, І. О. Макарова [1], свідчать про розвиток компенсованої форми ФПК у жінок, вагітність яких ускладнюється запальними захворюваннями нирок, та тенденцію до субкомпенсації у разі ускладнення вагітності ПГ. Визначені зміни не є діагнозом, це маркери динамічного стану, і ці показники можуть змінюватись у той чи інший бік у разі ПД. За формування і прогресування ФПН показники можуть різко змінюватись у негативний бік і мати незворотний характер. Отже, аналізуючи дані дослідження стану ФПК за методикою ехографії, можна простежити наявність прогресивного погіршення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку ПД. Висновки. Категорія пацієнток із виявленими ехографічними ознаками порушень ФПК потребує ретельнішого спостереження і прийняття рішень залежно від терміну вагітності і прогресування ознак ФПН
Доп.точки доступа:
Сенчук, А. Я.
Чермак, В. І.
Заболотна, А. В.
Андрійчук, Т. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Міжнародні рекомендації з менеджменту новонароджених дітей з вродженою діафрагмальною килою: огляд літератури [Текст] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 3. - С. 51-60. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (диагностика, осложнения, терапия, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы)
МЕДИЦИНСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ МЕНЕДЖМЕНТ -- CASE MANAGEMENT
Аннотация: Вроджена діафрагмальна кила (ВДК) — дефект розвитку діафрагми, який характеризується герніацією черевного вмісту в грудну клітку, що призводить до різного ступеня легеневої гіпоплазії та легеневої гіпертензії. У світі зберігається високий рівень смертності дітей з цією патологією та захворюваності серед тих, хто вижив. Якісна пренатальна діагностика дає змогу виявити немовлят із тяжкою ВДК та сприяє мобілізації людських й матеріальних ресурсів для оптимального менеджменту на третинному рівні медичної допомоги. Слід акцентувати увагу спеціалістів пренатальної ультразвукової діагностики на необхідності вимірювання отриманого / очікуваного легенево(краніального індексу та положення печінки в плода. Оптимальне лікування новонароджених протягом передопераційного періоду зосереджене на м’якій вентиляції, уникненні токсичності кисню, баро/волютравми гіпопластичної легені та серцевої підтримки. У пацієнтів із легеневою гіпертензією патогенетично слід застосовувати легеневу вазодилататорну терапію, у тому числі інгаляційний оксид азоту, а також екстракорпоральну мембранну оксигенацію, а хірургічну корекцію відкласти до стабілізації стану пацієнтів
Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.
Годованець, Ю. Д.
Ходзінська, Ю. Ю.
Попелюк, Н. О.
Кошурба, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Гусєв, В. М.
    Синдром Апера (Apert): літературна довідка та власний клінічний випадок [Текст] / В. М. Гусєв, Д. С. Хапченкова, В. Є. Клебан // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 4. - С. 55-58. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
АКРОЦЕФАЛОСИНДАКТИЛИЯ -- ACROCEPHALOSYNDACTYLIA
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Акроцефалосиндактилії (АЦС) — група множинних вад розвитку, основними клінічними проявами є акроцефалія і синдактилія. Поширеними формами АЦС є синдроми Апера (I тип), Пфайффера (V тип), Сетре–Хотцена (II тип). Синдром Апера – найбільш вивчена та поширена патологія серед усіх видів АЦС, хоча частота поширення становить 1:100 тис. новонароджених. Синдром успадковується за аутосомно-домінантним типом. У разі носійства гена одним із батьків ризик народження дитини з синдромом Апера становить 50%. Геном синдрому (FGFR2) локалізований на довгому плечі хромосоми 10, у локусі 10q26. За наявності мутацій у цьому локусі виникає синдром Апера, при цьому каріотип у дітей не має патологічних змін. Патогномонічними клінічними ознаками синдрому Апера є черепно-лицьові дизостози та симетрична синдактилія кистей і стоп. Акроцефалія («баштовий череп») — як наслідок раннього синостозу деяких швів черепа. Очноямковий гіпертелоризм та екзофтальм відносять до типових змін обличчя. Серед інших аномалій виділяють вади серця та судин (25%), розщілину твердого піднебіння, вади розвитку шлунково-кишкового тракту та нирок. Діагноз встановлюють на підставі клінічної симптоматики. Лікування не розроблене. Тривалість життя нетривала
У статті описано клінічний випадок дитини з синдромом Апера. Пренатальна діагностика відіграє одну з вирішальних ролей у підтвердженні генетичних аномалій, вирішенні прогнозу для життя. Генетичне консультування батьків є необхідним і важливим на всіх етапах планування вагітності
Доп.точки доступа:
Хапченкова, Д. С.
Клебан, В. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Некомпактний міокард лівого шлуночку в новонародженого: дані літератури та клінічний випадок [Текст] / О. М. Дзюба [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 114-118. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ АНОМАЛИИ -- CARDIOVASCULAR ABNORMALITIES
ИЗОЛИРОВАННАЯ НЕКОМПАКТНОСТЬ ЖЕЛУДОЧКОВОГО МИОКАРДА -- ISOLATED NONCOMPACTION OF THE VENTRICULAR MYOCARDIUM
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Некомпактний мiокард лівого шлуночка — рiдкiсна та маловивчена форма кардiомiопатiї, для якої характерне порушення ендомiокардiального морфогенезу, гiпертрофiя мiокарда лівого шлуночка з його надмiрною трабекулярнiстю і формуванням широких мiжтрабекулярних просторiв. При цій патологiї мiокард лівого шлуночка складається з двох шарiв мiокарда — нормального i некомпактного. Причиною виникнення некомпактного міокарду лівого шлуночка є недосконалий ембрiогенез, унаслідок якого порушується нормальний розвиток мiокарда. Наведено клінічний випадок некомпактного мiокарда лiвого шлуночка в новонародженого. Встановлено, що серцева недостатнiсть — найбільш поширений симптомокомплекс у пацiєнтiв із некомпактним міокардом. Некомпактний мiокард являє собою дезорганiзований шар м’язових волокон, в якому порушена нормальна архiтектонiка, що призводить до значного зниження скоротливої здатностi. Отже, чим вищий вiдсоток некомпактного мiокарда вiд загальної маси серцевого м’язу, тим більш виражені ознаки хронiчної серцевої недостатностi. Крiм цього, відмічається хронiчна iшемiя мiокарда внаслiдок порушення мiкроциркуляцiї. Летальнiсть протягом перших 6 рокiв становить до 50%. Прогноз погiршують шлуночкові порушення ритму. Своєчасна пренатальна підозра на захворювання міокарда, уточнення діагнозу безпосередньо після народження дитини та призначення терапії суттєво впливають на запобігання розвитку серцевої недостатності
Доп.точки доступа:
Дзюба, О. М.
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Вітковська, Н. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при омфалоцеле у плода [Текст] / І. Ю. Гордієнко [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 56-62. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL
ГРЫЖА ПУПОЧНАЯ -- HERNIA, UMBILICAL
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
Аннотация: Мета — проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при омфалоцеле у плода. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 150 плодів як пацієнтів з омфалоцеле, які були обстежені у відділенні медицини плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» в 2007-2018 рр. Результати. Ізольоване омфалоцелє зафіксовано в 36% (n=54), у поєднанні з іншою патологією — у 62,7% (n=94), антенатальну загибель плода з омфалоцеле виявлено під час огляду у 2 (1,3%) випадках, що унеможливило проведення інвазивних процедур. Каріотип плода визначено в 116 випадках, з них хромосомні аномалії діагностовано в 32 (27,6%); частота верифікованої хромосомної патології в загальній групі склала 21,3%. Серед випадків хромосомної патології найчастіше зустрічалися синдром Едвардса (53,1%, n=17), синдром Патау (28,1%, n=9) і синдром Тернера (9,4%, n=3). В 1 (3,1%) плода виявлено синдром Дауна. Асоційована структурна патологія (41,3%, n=62) переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, кістково-м’язової та сечостатевої систем. Поєднання омфалоцеле з ектопією серця визначено в 11 випадках, що становило 17,7% серед випадків із множинними вадами розвитку, з них у 3 додатково визначено акранію/аненцефалію. Слід зауважити, що частота асоційованих вад розвитку може бути недооціненою в дослідженій популяції, оскільки 29,3% пацієнток з омфалоцеле у плода обстежені лише в І триместрі. Середній термін первинного звернення вагітних жінок при омфалоцеле у плода до відділення медицини плода становив 18,46±7,20 тиж., частка пацієнток, які вперше звернулися своєчасно (до 22 тиж. вагітності), дорівнювала 78,67%, За наявності хромосомної патології у плода визначено найменші середні терміни первинного звернення (14,81±3,66), а також старший вік вагітних (30,45±6,82). Висновки. При омфалоцелє у плода спостерігається висока частота поєднаної структурної та хромосомної патології. У більшості випадків середній термін первинного звернення пацієнток при омфалоцеле у плода до закладу ІІІ рівня був задовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Інституті на етапі планування НДР
Доп.точки доступа:
Гордієнко, І. Ю.
Гребініченко, Г. О.
Тарапурова, О. М.
Величко, А. В.
Нікітчина, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Гребініченко, Г. О.
    Розміри легень при різних анатомічних варіантах вродженої діафрагмальної грижі у плода [Текст] / Г. О. Гребініченко, І. Ю. Гордієнко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 7. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (патофизиология, ультрасонография, эпидемиология)
ЛЕГКИЕ -- LUNG (ультрасонография)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
Аннотация: Анатомічний варіант лівобічної діафрагмальної грижі з герніацією у грудну клітку печінки, шлунка та кишечника виявився найбільш частим серед обстежених плодів; у даній групі спостерігались найменші показники термін-незалежних легеневих індексів. Однак ця група виявилась неоднорідною: за різних ступенів герніації печінки визначали різні ступені гіпоплазії легень. Виявлені достовірні відмінності легеневих індексів у ІІ триместрі можуть стати підґрунтям для раннього оцінювання ступеня тяжкості патологічного процесу і предикції постнатальних наслідків
Доп.точки доступа:
Гордієнко, І. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Порівняльна оцінка стану кровотоку плода і стану серцевої системи вагітних з патологією мітрального клапана [Текст] = Comparative assessment of fetal blood flow and cardiac system status of pregnant women with mitral valve pathology / А. П. Дністрянська [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 645-651. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (патофизиология)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (иммунология)
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА ПРОЛАПС -- MITRAL VALVE PROLAPSE (патофизиология)
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MITRAL VALVE INSUFFICIENCY (патофизиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование, методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER, TRANSCRANIAL (использование, методы)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Метою даної роботи є аналіз перебігу вагітності у жінок із мітральною патологією, поставлене завдання виявити доклінічні критерії погіршення стану серцево-судинної патології, які можуть призвести до розвитку ускладнень як вагітності, так і функціонування ССС плода, оцінити ефективність профілактичних заходів. У статті наведено дані аналізу змін ехографічних характеристик стану фетоплацентарного кровотоку у жінок з пролапсом мітрального клапана та недостатністю мітрального клапана, а також стану серцево-судинної системи у цих жінок. Статистичну обробку проводили шляхом підрахунку коефіцієнтів Ст’юдента (+), з використанням програми ПК “Microsoft Excel”. Було проведено вивчення доплерографічних показників пуповинного кровотоку плода під час вагітності. Встановлено зв’язок між рівнем компенсації кровотоку у серці матері та патологічними змінами у фетоплацентарному комплексі. В результаті виконаної нами роботи було проведено оцінку поширеності захворюваності. Станом на 2018 рік було встановлено, що із загальної кількості екстрагенітальної патології у вагітних 1676 випадків із захворюваннями ССС; відповідно за 2017 рік — 1699, за 2016 рік — 1925, 2015 — 1857 у області. Із них 331 (2018 рік), 313 (2017 рік), 326 (2016 рік), 306 (2015 рік) мали вади мітрального клапана, включаючи пролапс. Ретроспективна оцінка перебігу вагітності та пологів свідчить про можливість ускладнень перебігу вагітності та пологів. У групі хворих з пролапсом мітрального клапану та недостатністю мітрального клапану в порівнянні з контрольною групою не виявили суттєвих змін у динаміці показників доплерометричних показників стану серцево-судинної патології, що свідчить про компенсованість серцево-судинної системи на тлі змін клапанного апарату. Разом з тим, виявлена тенденція до зменшення ФВ у жінок з пролапсом мітрального клапану та недостатністю мітрального клапану на тлі збільшення терміну вагітності, свідчить про порушення адаптації ССС до змін, притаманних вагітності, що провокує гемічні та гемодинамічні зміни в організмі, які стануть причиною ускладнень перебігу вагітності та стану плода. Стан ФПК у жінок з пролапсом мітрального клапану та недостатністю мітрального клапану погіршується в ІІІ триместрі вагітності, особливо такі показники як співвідношення СО і ДО та ІР. Призначення 40 мг ƅ-блокаторів на термін 2 тижні призвело до покращення ФПК, було безпечним та ефективним
The aim of this work is to analyze the course of pregnancy in women with mitral pathology, the task is to identify preclinical criteria for worsening cardiovascular pathology that can lead to the development of complications of pregnancy and functioning of the fetal CVS, to evaluate the effectiveness of preventive measures. The article presents the analysis of changes in ultrasound characteristics of fetoplacental blood flow in women with mitral valve prolapse and mitral valve insufficiency, as well as cardiovascular status in these women. Statistical processing was performed by calculating Student coefficients (+) using the Microsoft Excel PC program. Doppler examination of fetal umbilical cord blood flow during pregnancy was studied. The correlation between the level of maternal blood flow compensation and pathological changes in the fetoplacental complex was established. As a result of our work, the prevalence of the disease was estimated. As of 2018, it was found that of the total number of extragenital pathology in 1676 pregnant women with CVSD; respectively for 2017 — 1699, for 2016 — 1925, 2015 — 1857 in the region. Of these, 331 (2018), 313 (2017), 326 (2016), 306 (2015) had mitral valve defects, including prolapse. A retrospective assessment of pregnancy and childbirth indicates the possibility of complications of pregnancy and childbirth. In the group of patients with mitral valve prolapse and mitral valve insufficiency, compared to the control group, they did not show significant changes in the dynamics of the Doppler metrics of cardiovascular pathology, which indicates the compensation of the cardiovascular system against the background of changes in the valve. At the same time, the tendency to decrease of CF in women with mitral valve prolapse and insufficiency of the mitral valve against the background of increasing pregnancy is revealed, indicates a violation of CVD adaptation to changes inherent in pregnancy, which provoke hemic and hemodynamic changes in the body, which will cause pregnancy and fetal status. FPC status in women with mitral valve prolapse and mitral valve insufficiency worsens in the third trimester of pregnancy, especially indicators such as the ratio of systolic volume ratio (SVR) to diastolic volume ratio (DVR) and IR. The administration of 40 mg of ƅ-blockers for a 2-week period improved the FPC, was safe and effective
Доп.точки доступа:
Дністрянська, А. П.
Коноваленко, Ю.
Годлевська, Н. А.
Буртяк, Н. Г.
Байда, Л. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Порівняльна оцінка ефективності застосування різних методів лікування невиношування при багатоплідній вагітності з урахуванням стану шийки матки [Текст] / І. М. Нікітіна [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Том 5, N 3/4. - С. 25-32


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE (физиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, терапия)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, ультрасонография)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, терапия)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (терапевтическое применение)
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (патология)
ШЕЙКИ МАТКИ ДЛИНЫ ИЗМЕРЕНИЕ -- CERVICAL LENGTH MEASUREMENT (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
ПЕССАРИИ -- PESSARIES (использование)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Аннотация: У етапі наведено результати порівняльної оцінки ефективності застосування різних методів лікування невиношування при багатоплідній вагітності з урахуванням стану шийки матки. Доведено, що застосування розвантажувального акушерського песарію в комбінації з вагінальною формою мікронізованого прогестерону асоціюється зі збільшенням тривалості латентного періоду від встановлення діагнозу безсимптомного вкорочення шийки матки до настання спонтанних пологів
Доп.точки доступа:
Нікітіна, І. М.
Бойко, В. І.
Сміян, С. А.
Бойко, А. В.
Бабар, Т. В.
Калашник, Н. В.
Іконописцева, Н. А.
Болотна, М. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


   
    Фетальные аритмии: стратегия и тактика (данные литературы и собственные результаты) [Текст] / И. С. Лукьянова [и др.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 2. - С. 12-17


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА У ПЛОДА -- HEART RATE, FETAL
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (методы)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Фетальні порушення ритму (фетальні аритмії — ФА) спостерігаються приблизно в 1-3% від загального числа усіх вагітностей. Діагностуються ФА за допомогою ультразвукового дослідження починаючи з 18 тижнів гестації. Приблизно 10% плодів із гемодинамічно значущими порушеннями ритму мають високий ризик внутрішньоутробної загибелі. Обстеження всіх плодів із порушеннями ритму є обов’язковим, особливо якщо в родині вагітної в анамнезі були випадки внутрішньоутробної зупинки серця та загибелі плода. Виявлені під час планового пренатального обстеження порушення ритму серця в плода вимагають проведення експертної ЕхоКГ з оцінкою можливого пре- та постнатального ризику раптової смерті й формування аритмогенної кардіоміопатії. У разі виявлення таких порушень ритму серця в плода, що загрожують життю, для перешкоджання розвитку декомпенсації або аритмогенної кардіоміопатії рекомендовано проведення терапії, а в разі необхідності — дострокове розродження під наглядом аритмолога-кардіолога.
Доп.точки доступа:
Лукьянова, И. С.
Медведенко, Г. Ф.
Тарасюк, Б. А.
Дзюба, Е. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


    Марущенко, Л. Л.
    Пренатальна діагностика вад розвитку невральної трубки в аспекті їх подальшого нейрохірургічного лікування [Текст] / Л. Л. Марущенко, М. О. Марущенко // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 4. - С. 61-66


MeSH-главная:
НЕРВНАЯ ТРУБКА -- NEURAL TUBE (аномалии)
НЕРВНОЙ ТРУБКИ ДЕФЕКТЫ -- NERVOUS SYSTEM MALFORMATIONS (диагностика)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Доп.точки доступа:
Марущенко, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


   
    Случай пренатальной диагностики краниоторакоомфалопагов, тактика ведения и перинатальный прогноз / Е. А. Яковлева [и др.] // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2017. - N 1. - С. 66-69


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ ДВУМЯ ПЛОДАМИ -- PREGNANCY, TWIN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование)
АБОРТ ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЙ -- ABORTION, THERAPEUTIC
Аннотация: Описано випадок ультразвукової пренатальної діагностики ускладнення монохоріальної моноамніотичної двійні краніоторакоомфалопагів. Увагу акцентовано на тому, що нерозділена двійня є дуже рідкісним ускладненням монозиготної вагітності, яке завжди супроводжується анатомічними аномаліями плодів. Відзначено, що в даний час для виключення можливості розвитку зрощених близнюків при багатоплідній вагітності проводиться ретельне ехографічне дослідження вже в першому триместрі вагітності. Передбачається, що виникнення краніотракоомфалопагів обумовлено порушенням процесу ембріонального ділення, оскільки дана вада формується за рахунок неповного поділу ембріонів після запліднення. Акцентовано увагу на тому, що раннє виявлення нероздільної двійні дає можливість максимально раннього переривання вагітності при безперспективному прогнозі, оскільки чим пізніше виявлені вроджені вади розвитку плода, тим важче наслідки для психологічного здоров’я жінки і її сім’ї. Обговорено тактику ведення вагітності, диференційний діагноз і пренатальний прогноз.
Описан случай ультразвуковой пренатальной диагностики осложнения монохориальной моноамниотической двойни краниоторакоомфалопагов. Внимание акцентировано на том, что неразделенная двойня является очень редким осложнением монозиготной беременности, которое всегда сопровождается анатомическими аномалиями плодов. Отмечено, что в настоящее время для исключения возможности развития сросшихся близнецов при многоплодной беременности проводится тщательное эхографическое исследование уже в первом триместре беременности. Предполагается, что возникновение краниотракоомфалопагов обусловлено нарушением процесса эмбрионального деления, поскольку данный порок формируется за счет неполного разделения эмбрионов после оплодотворения. Акцентировано внимание на том, что раннее выявление неразделившейся двойни дает возможность максимально раннего прерывания беременности при бесперспективном прогнозе, поскольку чем позже выявлены врожденные пороки развития плода, тем тяжелее последствия для психологического здоровья женщины и ее семьи. Обсуждены тактика ведения беременности, дифференциальный диагноз и пренатальный прогноз.
Доп.точки доступа:
Яковлева, Е. А.
Бабаджанян, Е. Н.
Яковенко, Е. А.
Ромадина, О. В.
Демина, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


    Лукьянова, И. С.
    Гипоксически-геморрагические поражения головного мозга у новорожденных: перинатальные параллели [Текст] / И. С. Лукьянова, Г. Ф. Медведенко, Б. А. Тарасюк // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 10-16


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
ПРЕНАТАЛЬНЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PRENATAL INJURIES (диагностика)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (методы)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (ультрасонография)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (ультрасонография)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (патология)
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: У статті наведено результати спостережень 575 дітей з ураженнями головного мозку, ускладненими розвитком внутрішньочерепних геморагій різного ступеня тяжкості й локалізації, які перебували на лікуванні у відділенні реанімації та інтенсивної терапії новонароджених ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМИ України» у 2010-2016 pp. Метою даного дослідження було визначення можливості диференціальної діагностики пре- та постнатальних крововиливів із використанням методів нейровізуалізації. Під час дослідження доведено, що первинна роль у діагностиці внутрішньочерепних крововиливів плода належить фетальній ехографії та доплерографії (особливо при затримці внутрішньоутробного розвитку плода, дистресу на тлі плацентарної дисфункції й при за-хворюваннях крові у вагітної). У разі підозри на внутрішньочерепні крововиливи необхідно проводити диференціальну діагностику з артеріовенозними аномаліями та внутрішньочерепними пухлинами, використовуючи кольорове доплерівське картирування (КДК) і МРТ головного мозку.
Доп.точки доступа:
Медведенко, Г. Ф.
Тарасюк, Б. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.


   
    Диагностика анеуплоидии в I и II триместрах беременности [Текст] / В. С. Лупояд [и др.] // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Том 23, N 1. - С. 42-44. - Библиогр.: с. 44


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (ультрасонография)
АНЕУПЛОИДИЯ -- ANEUPLOIDY
ТРИСОМИЯ -- TRISOMY (диагностика)
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (генетика, диагностика, ультрасонография)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (методы)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, SECOND
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
Аннотация: Показаны возможности ультразвуковой диагностики анеуплоидий типа синдрома Дауна, Эдвардса, Патау, Тернера в I и II триместрах, т. е. в тех сроках гестации, когда еще можно прервать беременность в случае выявления указанных хромосомных аномалий
Доп.точки доступа:
Лупояд, В. С.
Пасиешвили, Н. М.
Ильченко, В. А.
Мошко, Ю. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.


    Бойчук, А. В.
    Діагностика й корекція порушень у вагітних із дисфункцією плаценти [Текст] / А. В. Бойчук, В. В. Овчарук, О. І. Хлібовська // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 2. - С. 5-7


Рубрики: Левокарнитин

   Аргинина гидрохлорид


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (лекарственная терапия, ультрасонография)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION (действие лекарственных препаратов)
АМИНОКИСЛОТЫ -- AMINO ACIDS (терапевтическое применение)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (методы)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (ультрасонография)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: У статті проаналізовано результати комплексної терапії в 50 вагітних жінок із дисфункцією плаценти. Контрольну групу становили 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Основну групу становили 50 вагітних у терміні гестації 32-36 тижнів, у яких за результатами ультразвукового скринінгу діагностована плацентарна дисфункція. Включення в терапію левокарнітину і L-аргініну при плацентарній дисфункції дозволило ефективно стабілізувати функціональний стан плода.
Доп.точки доступа:
Овчарук, В. В.
Хлібовська, О. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.


    Сафонова, І. М.
    Антенатальна ультразвукова діагностика затримки внутрішньоутробного росту плода і конституційно малої маси плода (огляд літератури) [Текст] / І. М. Сафонова // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 3. - С. 10-14


MeSH-главная:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: У статті наведено огляд сучасних зарубіжних публікацій, протоколів і гайдлайнів, що присвячені антенатальним ехографічним моніторингом вагітності високого перинатального ризику, який пов’язаний із внутрішньоутробною затримкою росту плода (ЗРП). Представлено актуальні принципи класифікацій, а також сучасні принципи ультразвукових і доплерівських моніторингів при синдромі ЗРП, наведено алгоритми акушерської та перинатальної тактики залежно від результатів антенатальних ультразвукових моніторингів. Зроблено висновок про те, що існуючі на цей час клінічні протоколи ведення вагітності високого перинатального ризику, зокрема, зумовленого ЗРП, вимагають перегляду, доповнень і змін відповідно до сучасних уявлень перинатальної та материнсько-плодової медицини.
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.


   
    Природжені вади ЦНС у плода як маркери хромосомної патології [Текст] / І. Ю. Гордієнко [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 3. - С. 42-46


MeSH-главная:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM DISEASES (врожденный)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM (аномалии)
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (ультрасонография)
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (ультрасонография)
КАРИОТИП АНОМАЛЬНЫЙ -- ABNORMAL KARYOTYPE (классификация)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (методы)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: Природжені вади розвитку (ПВР) центральної нервової системи (ЦНС) у дітей є однією з актуальних проблем сучасної медицини і посідають провідне місце в структурі дитячої смертності, захворюваності та первинної дитячої інвалідності. Мета дослідження. Визначити частоту ПВР ЦНС при хромосомних аномаліях плода. Матеріали та методи. Під час проведення пренатальної цитогенетичної діагностики хромосомні аномалії були визначені в 339 плодів жінок групи високого ризику, які в 71 (20,1 %) випадку супроводжувались ПВР ЦНС. Результати та обговорення. Аномалії ЦНС були діагностовані у 18 (25,4 %) плодів ізольовано та в складі МПВР — у 53 (74,6 %) із 71 випадку хромосомних аномалій. Найбільшу частку серед визначених хромосомних аномалій становив синдром Едвардса — 26 (36,6 %). Висновок. У нашому дослідженні хромосомні аномалії визначені у 23,3 % випадків при ПВР ЦНС. Таким чином, найчастіші вади ЦНС (кісти судинних сплетень, вентрикуломегалію, синдром Денді-Уокера) можна вважати маркерними для хромосомних аномалій.
Доп.точки доступа:
Гордієнко, І. Ю.
Тарапурова, О. М.
Нікітчина, Т. В.
Ващенко, О. О.
Гребініченко, Г. О.
Шевченко, О. А.
Величко, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.


    Марущенко, Ю. Л.
    Оцінка вазорегулюючої функції ендотелію у вагітних з ускладненим перебігом прееклампсії [Текст] / Ю. Л. Марущенко // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 2. - С. 17-23


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (ультрасонография)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (ультрасонография)
РОСТА НАРУШЕНИЯ -- GROWTH DISORDERS (патофизиология)
БИОМЕТРИЯ -- BIOMETRY (методы)
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (методы)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патофизиология)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (анализ)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: У етапі вивчається функціональний стан ендотелію у вагітних з ускладненим перебігом прееклампсії. Установлено, що у вагітних жінок із прееклампсією відбувається порушення ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії, що виражається в парадоксальній реакції судин у відповідь на реактивну гіперемію. Зміни ендотелійзалежної вазодилятації в жінок із прееклампсією поєднуються із зниженим рівнем стабільних метаболітів NO в плазмі крові. Показано, що найбільші зміни вазомоторної функції ендотелію відбуваються у вагітних із прееклампсією, що ускладнена розвитком плацентарної дисфункції та затримкою росту плода.
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.


    Сафонова, И. Н.
    Значение эхографии и доплерографии после 22 недель гестации для диагностики акушерской и перинатальной патологии при беременности низкого риска [Текст] / И. Н. Сафонова // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 1. - С. 81-86. - Библиогр.: с. 86

Рубрики: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ

   ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА


   УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ


Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)