Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (22)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ<.>)

Общее количество найденных документов : 197
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Костів С. Я., Сельський Б. П., Орлов М. П.
Заглавие : Інтраопераційний стан гемокоагуляційної системи в пацієнтів при відкритій та ендоваскулярній реваскуляризації інфраінгвінального артеріального сегмента в умовах стенотично-оклюзивного процесу гомілкових артерій
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2022. - N 1. - С. 19-25 (Шифр ШУ1/2022/1)
MeSH-главная: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
Аннотация: Мета роботи: запобігти розвитку тромботичних ускладнень реваскуляризації артеріального русла нижньої кінцівки шляхом застосування патогенетично обґрунтованої системи післяопераційної тромбопрофілактики. Формування гіперкоагулятивного синдрому в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких виконували відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Гіперкоагуляція крові на інтраопераційному етапі реваскуляризації відбувається, перш за все, за рахунок активності ІІа фактора гемокоагулятивного каскаду. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити нефракціонований гепарин. Одночасно для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначити подвійну антитромбоцитарну терапію: клопідогрель, ацетилсаліцилова кислота. Гіперкоагулятивна здатність системи крові, що виникає після проведення артеріальних реконструктивних втручань, відбувається на фоні низької активності фібринолітичної системи крові, але при поступовому наростанні активності агрегаційної здатності крові. Формування гіперкоагулятивного синдрому на інтраопераційному етапі хірургічного втручання в пацієнтів, в яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких застосовано відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначати антикоагулянт, що має цілеспрямований вплив на ІІа фактор гемокоагулятивного каскаду з одночасною профілактикою тромбоемболічних ускладнень – подвійною дизагрегантною терапією. Цель работы : предотвратить развитие тромботических осложнений реваскуляризации артериального русла нижней конечности путем применения патогенетически обоснованной системы послеоперационной тромбопрофилактики. Формирование гиперкоагулятивного синдрома у пациентов, у которых применены эндоваскулярные методы реваскуляризации артериального русла, происходит более интенсивно сравнительно с больными, у которых выполняли открытые методы реваскуляризации артериального русла. Гиперкоагуляция крови на интраоперационном этапе реваскуляризации происходит, прежде всего, за счет активности ІІа фактора гемокоагулятивного каскада. Учитывая приведенные обстоятельства, уже на этапе завершения операционного вмешательства с целью тромбопрофилактики следует назначить нефракционный гепарин. Одновременно для профилактики тромбоэмболических осложнений следует назначить двойную антитромбоцитарную терапию: клопидогрель, ацетилсалициловая кислота. Гиперкоагулятивная способность системы крови, которая возникает после проведения артериальных реконструктивных вмешательств, происходит на фоне низкой активности фибринолитической системы крови, но при постепенном нарастании активности агрегационной способности крови. Формирование гиперкоагулятивного синдрома на интраоперационном этапе хирургического вмешательства у пациентов, у которых применены эндоваскулярные методы реваскуляризации артериального русла, происходит более интенсивно сравнительно с больными, у которых применены открытые методы реваскуляризации артериального русла. Учитывая приведенные обстоятельства, уже на этапе завершения операционного вмешательства с целью тромбопрофилактики следует назначать антикоагулянт, который имеет целенаправленное влияние на ІІа фактор гемокоагулятивного каскада с одновременной профилактикой тромбоэмболических осложнений - двойной дизагрегантною терапией.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шапринський В. В.
Заглавие : Особливості лікування хворих з оклюзійно-стенотичними захворюваннями артерій інфраренального відділу аорти ендоваскулярним методом
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2022. - Т. 26, № 1. - С. 44-51 (Шифр БУ5/2022/26/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Мета дослідження. Покращити результати хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних атеросклеротичних уражень артерій інфраренального відділу аорти шляхом диференційованого використання сучасних ендоваскулярних технологій. Матеріал і методи. Проаналізовані 243 пацієнти, які прооперовані різними ендоваскулярними методами. Пацієнтів розподілено на дві підгрупи. Група порівняння, ретроспективна, в яку увійшло 160 пацієнтів (65,8 %), прооперованих з 2014 по 2018 роки, яким проводився стандартний комплекс обстеження та лікування, та група вивчення, основна, проспективна, що була репрезентативна першій, куди увійшло 83 хворих (34,2 %), прооперованих з 2019 по 2021 роки, де застосовувалась ангіосомна концепція реваскуляризації дистальних артеріальних сегментів, використання УЗД навігації, роторно-механічні аспіраційні технології, балони та стенти з лікувальним покриттям, тромболізис, а також альтернативні пункційні доступи до артерій. З ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в обох досліджуваних групах діагностований тромбоз, який виявлено у 21 (10,6%) пацієнта. Частота тромбозу була статистично вищою (р0,05) у 18 ( 11,53%) хворих групи порівняння, аніж у 3 (7,14%) в основній групі. У 15 пацієнтів обох груп виконано ампутацію (у 12 (7,5%) у групі порівняння, в основній групі у 3 (3,6%). Летальність у ранньому післяопераційному періоді становила в групі порівняння - 2,56% (померли 4 хворих), в основній групі - летальності в ранньому післяопераційному періоді не було. В основній групі в терміні до 1 року опорна функція кінцівки збережена у 77 (92,8 %) випадках, у групі порівняння – у 114 (71,3 %). Висновки. Методом вибору у відновленні стенотично-оклюзійних уражень артерій інфраренального відділу аорти є ендоваскулярна реваскуляризація. Дотримання ангіосомної концепції відновлення артеріального русла у дистальних сегментах, використання балонів та стентів із лікувальним покриттям, застосування регіонарної тромболітичної терапії дає кращі ранні та віддалені результати збереження кінцівки. Пункція артерій під УЗД навігацією сприяє зменшенню ускладеннь.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чуклін С. М., Чуклін С. С., Посівнич М. М., Кристопчук С. А.
Заглавие : Ендоваскулярне лікування варикозно розширених вен шлунка під контролем ендосонографії
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 39-47 (Шифр МУ104/2022/18/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПИЩЕВОДА И ЖЕЛУДКА ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- ESOPHAGEAL AND GASTRIC VARICES
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- ENDOSONOGRAPHY
Аннотация: Шлункова варикозна кровотеча супроводжується високою летальністю. Ендоскопічна ін’єкція ціаноакрилату є стандартною терапією, однак рецидивна кровотеча та побічні ефекти, такі як виразки в місці ін’єкції та дистальна емболія, є підводним каменем цієї терапії. Ендоскопічне лікування варикозного розширення вен шлунка під ендосонографічним контролем має кілька можливих переваг перед сучасними методами лікування. Воно дозволяє детально оцінити анатомію судин, подібну ефективність і безпеку поточних методів лікування, а також дає змогу оцінити ефект лікування за допомогою ультразвукової допплерівської візуалізації. Ми розглядаємо методи лікування варикозного розширення вен шлунка, включаючи ендоскопічну ін’єкцію ціаноакрилату та спіралей під контролем ендосонографії, окремо або в комбінації, ін’єкцію тромбіну та желатинової губки, що розсмоктується. Відповідний відбір пацієнтів для цих процедур має першорядне значення для забезпечення отримання корисних клінічних даних і безпеки пацієнтів. Ми шукали літературу в базі даних MedLine на платформі PubMed
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шапринський В. В.
Заглавие : Лікування хворих з оклюзійно-стенотичними захворюваннями артерій ендоваскулярним методом
Параллельн. заглавия :Treatment of patients with occlusive-stenotic diseases of the arteries by endovascular method
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 419-423 (Шифр ВУ80/2021/25/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ЦЕРЕБРАЛЬНАЯ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- CEREBRAL REVASCULARIZATION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: На прикладі успішного лікування пацієнтки з критичною ішемією нижньої кінцівки відображено можливості різних підходів ендоваскуляного методу лікування даної патології. Проаналізовані результати лікування хворих з оклюзійно-стенотичними захворюваннями артерій нижніх кінцівок, як наслідок облітеруючого атеросклерозу. Ендоваскулярним методом були прооперовані 243 пацієнти. У 14 (5,76 %) пацієнтів раніше вже були виконані оперативні втручання. У 35 (14,4 %) випадках відмічені багатоповерхові ураження. Більшість хворих були віком від 46 до 86 років. Чоловіків було 175 (72,0%), жінок – 68 (28,0%). Права нижня кінцівка була уражена частіше – 148 (60,9%) пацієнтів, ніж ліва – 95 (39,1%). З ускладнень в ранньому післяопераційному періоді був діагностований тромбоз у 21 (10,6%) особи. У 12 пацієнтів виконали ампутацію кінцівки. Летальність в ранньому післяопераційному періоді склала 2,56% ( померли 4 хворих)Встановлено, що методами вибору у відновленні стенотично-оклюзійних уражень артерій є: балонна ангіопластика (та стентування), роторно-механічна тромбоаспірація, регіонарна тромболітична терапія. Дані методи проводяться переважно під місцевою анестезією, є малотравматичні, можуть бути використані у пацієнтів із важкою супутньою патологієюThe case of successful treatment of a patient with critical lower extremity ischemia illuminates the possibilities of different approaches of the endovascular surgical method. The results of treatment of patients with occlusive-stenotic diseases of the lower extremities arteries as a result of obliterating atherosclerosis were analyzed. 243 patients underwent endovascular surgery. 14 (5.76%) patients were previously operated on. The multi-storey lesions were found in 35 (14.4%) cases. Most patients were ranged in age from 46 to 86 years. There were 175 men (72.0%) and 68 women (28.0%). The right lower extremity was affected more often – 148 (60.9%) patients than the left ones – 95 (39.1%). The thrombosis was diagnosed in 21 (10.6%) individuals as the most common complications in the early postoperative period. Limb amputation was performed in 12 patients. Mortality rate in the early postoperative period was 2.56% (4 patients died). It is established that the methods of choice in the reconstruction of stenotic-occlusive lesions of the arteries are: balloon angioplasty (and stenting), rotor-mechanical thromboaspiration, regional thrombolytic therapy. These methods are performed mainly under local anesthesia, they are minimally invasive and can be used in patients with severe comorbidities.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дорогавцева Г. А., Буцко Є. С., Голяка А. Г.
Заглавие : Випадок ендоваскулярного лікування вродженої артеріопортальної фістули печінки
Параллельн. заглавия :A clinical case of endovascular treatment of congenital intrahepatic arterioportal fistulae
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 4. - С. 38-44 (Шифр СУ10/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ХОЛЕСТАЗ ВНУТРИПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, INTRAHEPATIC
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ПОРТОСИСТЕМНЫЙ ШУНТ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- PORTASYSTEMIC SHUNT, SURGICAL
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Розвиток та широке використання інструментальних методів обстеження, таких як мультиспіральна комп’ютерна томографія, комп’ютерна томографія з ангіографією, дуплексне сканування судин, субтракційна ангіографія, дають змогу діагностувати рідкісні судинні захворювання, зокрема артеріовенозні фістули печінки. Метод хірургічного лікування цієї патології може бути як відкритим хірургічним, так і ендоваскулярним із застосуванням емболізувальних імплантатів або спіралей. Наведено клінічний випадок діагностики та ендоваскулярного лікування внутрішньопечінкової артеріопортальної фістули у пацієнта 33 років у Центрі інтервенційної нейрорадіології клінічної лікарні «Феофанія» ДУС. При виборі виду оперативного лікування враховували показання та протипоказання до проведення втручання. Застосовано ендоваскулярний метод: виключення внутрішньопечінкової артеріопортальної фістули шляхом імплантації мікроспіралей Nester 20 мм, MReye 20 мм, Tornado 10–4 мм. У віддалений період після оперативного лікування (через 3 міс) спостерігали позитивну динаміку (контроль здійснювали за такими критеріями, як відсутність скарг, нормалізація лабораторних показників, позитивна динаміка за даними контрольної ренальної ангіографії). Ліквідація артеріопортальної фістули сприяла зменшенню портальної гіпертензії та поліпшенню функціонального стану печінки. Ендоваскулярний метод лікування хворих з внутрішньопечінковою артеріопортальною фістулою є ефективним і може бути методом вибору при лікуванні цієї патології. Перевагами ендоваскулярного методу є мінімізація інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, менший післяопераційний реабілітаційний період. У разі потреби в іншому виді хірургічного лікування слід дотримуватися показань і протипоказань до проведення оперативного втручання
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Маслій Б. Я.
Заглавие : Виживаність після ендоваскулярних втручань при гострому коронарному синдромі
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 4. - С. 99-103 (Шифр ШУ1/2021/4)
MeSH-главная: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Мета роботи: аналіз віддалених результатів лікування гострого коронарного синдрому (ГКС) в умовах реальної клінічної практики. Від початку гострого періоду і в період до 25 місяців криві виживаності суттєво розходяться з кращим результатом у пацієнтів, яким проведено інвазивне відкриття інфарктозалежної вінцевої артерії з відновленням кровотоку ТІМІ-3. Достовірність отриманої моделі серцево-судинної смерті становила – ?2=56,47, р0,0001. Виявлено, що пацієнти, які перенесли ендоваскулярне втручання, мали загострення ІХС рідше, порівняно з пацієнтами, які в гострий період ІМ отримували лише консервативну терапію. У пацієнтів з гострим коронарним синдромом, незважаючи на затримки на догос-пітальному та госпітальному етапі, порушення оптимальних часових інтервалів для втручання і збереження та обмеження зони некрозу міокарда застосування ендоваскуляриних технологій лікування в першу добу інфаркт міокарда дає змогу суттєво знизити розвиток несприятливих серцево-судинних подій та покращити виживаність хворих у віддаленому післяінфарктному періоді.Цель работы : анализ отдаленных результатов лечения острого коронарного синдрома (ОКС) в условиях реальной клинической практики. От начала острого периода и в период до 25 месяцев кривые выживаемости существенно расходятся с лучшим результатом у пациентов, которым проведено инвазивное открытие инфарктозависимой венечной артерии с возобновлением кровотока ТІМІ- 3. Достоверность полученной модели сердечно-сосудистой смерти составляла - ?2=56,47, р0,0001. Выявлено, что пациенты, которые перенесли эндоваскулярное вмешательство, имели обострение ИХС реже, сравнительно с пациентами, которые в острый период ИМ получали лишь консервативную терапию. У пациентов с острым коронарным синдромом, невзирая на задержки на догос-питальном и госпитальном этапе, нарушение оптимальных часовых интервалов для вмешательства и сохранения и ограничения зоны некроза миокарда применение эндоваскулярных технологий лечения в первые сутки инфаркта миокарда дает возможность существенно снизить развитие неблагоприятных сердечно-сосудистых событий и улучшить выживаемость больных в отдаленном послеинфарктном периоде.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Грубнік В. В., Загороднюк О. М., Койчев Є. А., Чернов М. М.
Заглавие : Можливості рентгенендоваскулярних втручань при масивній арозивній кровотечі на тлі гострого деструктивного панкреатиту
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 5/6. - С. 46-49 (Шифр КУ5/2020/87/5/6)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Мета. Оцінити ефективність рентгенендоваскулярних втручань при масивній арозивній кровотечі у хворих із гострим деструктивним панкреатитом. Матеріали і методи. Рентгенендоваскулярні втручання застосовані у 9 пацієнтів, у яких виникла масивна арозивна кровотеча як ускладнення гострого деструктивного панкреатиту. Результати. У найближчий час кровотеча зупинилась у всіх 9 (100%) хворих. На 2-гу добу у 2 хворих, яким виконувалась емболізація власної печінкової артерії, виник рецидив кровотечі. Повторні ангіографія та спроби емболізації були неефективні, обоє хворі померли. У хворих, у яких виконувалась емболізація підшлунково-дванадцятипалокишкової та селезінкової артерій, кровотеча не відновлялася. Таким чином, ми отримали добрі результати - із 9 хворих одужали 7 (77,8%), незважаючи на тяжкість їх стану та невтішний прогноз. Висновки. Дотримання наведеної тактики в лікуванні кровотечі при гострому деструктивному панкреатиті мало високу ефективність, особливо при суперселективній емболізації з виявленням джерела кровотечі
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гупало Ю. М., Шаповалов Д. Ю., Шапринський В. В., Дзигал О. Ф., Шамрай-Сас А. В., Куцин А. М.
Заглавие : Ангіосомна концепція при реваскуляризації артерій гомілки та стопи у хворих із цукровим діабетом
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 3/4. - С. 55-58 (Шифр КУ5/2020/87/3/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Встановлено, що дотримання ангіосомної концепції підвищує ймовірність збереження нижньої кінцівки (92,9%) порівняно з неангіосомною реваскуляризацією (77,8%)Ефективність реваскуляризації гомілкових артерій з оклюзійно-стенотичними ураженнями значно вища у разі відновлення кровотоку згідно з ангіосомною концепцією
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гудз І. М., Гінчицький В. Р., Мельник І. Я., Гудз О. І., Дмитрів І. В.
Заглавие : Можливості ендоваскулярної хірургії у хворих із синдромом Леріша
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2020. - N 1. - С. 152-155 (Шифр ШУ1/2020/1)
MeSH-главная: ЛЕРИША СИНДРОМ -- LERICHE SYNDROME
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Проведено аналіз упровадження у практику клініки судинної хірургії Івано-Франківського національного медичного університету методики ендоваскулярної реваскуляризації у пацієнтів із ураженням артерій аорто-клубового сегмента (тип D) як альтернативи відкритій операції “аорто-стегнове біфуркаційне шунтування”. Впродовж 2019 року у 3 пацієнтів із ХЗІНК, спричиненою вищенаведеною оклюзією, застосовано малоінвазивну методику CERAB (covered endovascular reconstruction of aortic bifurcation). Незначна кількість клінічного матеріалу має пояснення у високій вартості (в умовах сучасного фінансування державної медицини) використаних для ендоваскулярного втручання матеріалів
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіромаха С. О., Давидова Ю. В., Лиманська А. Ю., Черпак Б. В., Лазоришинець В. В.
Заглавие : Кардіохірургічні ендоваскулярні втручання під час вагітності
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 3/4. - С. 49-54 (Шифр КУ5/2020/87/3/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Доведено, що за умов чіткого обґрунтування показань до ендоваскулярних втручань під час вагітності ці методи діагностики і лікування є більш безпечними порівняно з «відкритими» оперативними втручаннями та можуть виконуватися під наглядом досвідченої мультидисциплінарної команди з урахуванням термінів вагітності та захисту плода
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Скумс А. В., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Гулько О. М., Кондратюк В. А., Симонов О. М.
Заглавие : Рентгенендоваскулярна оклюзія судин наднирника як метод профілактики ускладнень при лапароскопічній адреналектомії з приводу феохромоцитоми
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 4. - С. 16-20 (Шифр КУ5/2019/86/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ОККЛЮЗИЯ -- THERAPEUTIC OCCLUSION
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: Мета. Оцінити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин наднирника в лікуванні феохромоцитоми. Матеріали і методи. Проведено проспективне та ретроспективне дослідження результатів лікування 66 пацієнтів, яким виконали лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з приводу феохромоцитоми за період з 2008 по 2018 р. Для порівняльного аналізу пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша група - 36 пацієнтів, яким за 24 год до ЛА виконували рентгенедоваскулярну селективну електрокоагуляційну оклюзію (РЕВСЕО) судин наднирника, 2-га група - 30 пацієнтів, яким виконали тільки ЛА. Проаналізовано середню тривалість оперативного втручання, об’єм крововтрати, гемодинамічні параметри, рівень метанефрину в сечі та ускладнення. Результати. За віком, статтю, локалізацією та розміром пухлини суттєвої різниці між обома групами хворих не було. Об’єм інтраопераційної крововтрати у пацієнтів 1-ї групи становив (50 ± 5,78) мл, 2-ї групи - (105,48 ± 84,41) мл (p 0,00001). Під час госпіталізації середній рівень метанефрину в сечі у хворих 1-ї та 2-ї груп практично не відрізнялися - (1163,54 ± 931,5) мкг/24 год (153,0 - 4011,0 мкг/24 год) та (1097,69 ± 903,28) мкг/24 год (146,5 - 3350 мкг/24 год) відповідно (р
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Скумс А. В., Кондратюк В. А., Тулько О. М., Симонов О. М.
Заглавие : Рентгенендоваскулярні втручання в хірургічному лікуванні пухлин надниркових залоз
Параллельн. заглавия :Endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under X-ray control in the surgical treatment of adrenal tumors
Место публикации : Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 233-240 (Шифр ЕУ5/2019/24/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Мета — вивчити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії (РЕВСЕО) судин надниркових залоз (НЗ) у двоетапному хірургічному лікуванні пацієнтів із пухлинами НЗ. Матеріал і методи. За період 2015-2019 рр. у відділі хірургії поєднаної патології та захворювань заочеревинного простору Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова розроблено та застосовано в 52 пацієнтів із пухлинами НЗ мультидисциплінарний підхід, який полягав у послідовному виконанні РЕВСЕО судин НЗ та адреналектомії. У групі дослідження було 6 (11,5%) хворих із гормонально неактивними пухлинами та 46 (88,5%) — із гормонально активними. Через 24 год після РЕВСЕО судин НЗ виконували адреналектомію. Результати. Після РЕВСЕО судин НЗ виконано 49 лапароскопічних адреналектомій (ЛА) і три адреналектомії з відкритого доступу. Під час флебографії в 9 (17,3%) випадках виявлено варіанти анатомічного розташування вен. Серед 52 пацієнтів РЕВСЕО артерій НЗ виконано в 49 (94,2%) випадках. У трьох (5,8%) пацієнтів у зв’язку з неможливістю катетеризації дрібних гілок артерій НЗ РЕВСЕО не проводили. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО судин НЗ середній рівень САТ становив 135,9±8,1 мм рт. ст., ЧСС — 71,9±10,4 уд/хв. В однієї (1,9%) пацієнтки спостерігали епізод короткочасного підвищення АТ і тахікардії (САТ — 170 мм рт. ст., ЧСС — 96 уд/хв). У двох пацієнтів у поопераційний період розвинувся больовий синдром, який купірували ненаркотичними анальгетиками. Після РЕВСЕО в одного пацієнта під час ЛА було виявлено субкапсульну гематому НЗ, що не викликало складнощів при виконанні ЛА. У решти пацієнтів візуальних патологічних змін, пов’язаних із виконанням ЛА, не було. У пацієнтів із феохромоцитомою НЗ середній рівень метанефрину в сечі напередодні та через 24 години після РЕВСЕО судин НЗ становив 1075,6±794,3 мкг/добу та 313,2±109,6 мкг/добу відповідно, у пацієнтів із кортизол-секретуючою аденомою НЗ рівень кортизолу в крові становив 438,6-658,0 нмоль/л і 278,9±75,3 нмоль/л відповідно, у пацієнтів з альдостерон-секретуючою аденомою рівень альдостерону в крові становив 243,9-637,2 нг/мл і 145,2-311,5 нг/мл відповідно. Після РЕВСЕО визначено нормалізацію рівня гормонів у 32 (69,6%) із 46 хворих із діагностованими гормонально активни-ми аденомами. Висновки. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пухлин НЗ є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечі.The aim — evaluate the results of using the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control approach in the treatment of adrenal tumors. Material and methods. In the Department of Combined Pathology and Retroperitoneal Surgery to analyze the effectiveness of perioperative treatment regimen the study of the results of the multidisciplinary approach in 52 patients with the adrenal tumor for the period from 2015 to 2019 was conducted. In the study group, there were 6 (11.5%) patients with non-functioning tumors and 46 (88.5%) with hormone-producing tumors. Twenty-four hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control, adrenalectomy was performed. Results. After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control, 49 laparoscopic adrenalectomy and three open-access adrenalectomy were performed. Using phlebography in 9 (17.3%) cases, variant adrenal venous anatomy was found. Among 52 patients, endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal arteries under Х-ray control in 49 (94.2%) cases were performed. In three (5.8%) cases, due to the impossibility of catheterization of small branches of the arteries of the adrenal gland, endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control was not performed. The duration of endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was in the range of 20-30 minutes. During the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, the average level of the SBP was 135.9±8.1 mm Hg, heart rate 71.9±10.4 beats/min. One (1.9%) patient had an episode of the short-term increase of BP (SBP 170 mm Hg, heart rate 96 beats/min). After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, a subcapsular adrenal hematoma in one patient during LA was found, which did not cause any difficulties in performing the LA. In all other patients, with endovascular intervention no visual pathological changes there were associated. In patients with adrenal pheochromocytoma, the average levels of metanephrine in the urine of patients before and 24 hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was 1075.6±794.3 μg/24h and 313.2±109.6 μg/24h. In patients with cortisol-secreting adrenal adenoma, the level of cortisol in the blood ranged from 438.6 to 658.0 nmol/l. The average level of cortisol in patients 24 hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was 278.9±75.3 nmol/l. In patients with aldosteronesecreting adenoma, the level of aldosterone in the blood before and 24 hours after the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels it ranged from 243.9 to 637.2 ng/ml and 145.2-311.5 ng/ml. After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, normalization of hormone levels was determined in 32 (69.6%) of 46 cases with functional tumors. Conclusions. The use of endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control in the complex surgical treatment of adrenal tumors is a promising direction for the prevention of intraoperative hemodynamic disorders and bleedi
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бойко В. В., Питык А. И., Бабынкин А. Б.
Заглавие : Первый опыт применения чрескожной механической тромбэктомии при острой ишемии нижних конечностей
Место публикации : Міжнародний медичний журнал. - Харків, 2019. - Том 25, N 2. - С. 14-17 (Шифр МУ86/2019/25/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ТРОМБОЛИЗИС МЕХАНИЧЕСКИЙ -- MECHANICAL THROMBOLYSIS
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Показан первый опыт применения чрескожной механической тромбэктомии у больных с острой ишемией нижних конечностей. Продемонстрирована ее высокая эффективность в сочетании с баллонной ангиопластикой и стентированием при острых тромбозах и эмболиях артерий нижних конечностейThe first experience of using percutaneous mechanical thrombectomy in the patients with acute ischemia of the lower extremities has been shown. Its high efficiency in combination with balloon angioplasty and stenting in acute thrombosis and embolies of arteries of the lower extremities has been demonstrated
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Karsy M., Brock A., Guan J., Taussky P.
Заглавие : Нейропротективные стратегии, базирующиеся на молекулярной основе цереброваскулярного инсульта
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 3. - С. 101-109 (Шифр МУ64/2019/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS
ГИПОТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPOTHERMIA, INDUCED
ГЛИБЕНКЛАМИД -- GLYBURIDE
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петренко О. В., Єгорова К. С., Луговський А. Г., Орлов М. Ю., Чепурний Ю. В., Яроцький Ю. Р.
Заглавие : Клінічний випадок ендоваскулярного виключення дурального каротидно-кавернозного співустя трансвенозним трансорбітальним доступом
Параллельн. заглавия :Clinical case of endovascular embolization of dural carotid cavernous fistula by transvenous transorbital access
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 68-72 (Шифр АУ44/2019/7/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ВНУТРИЧЕРЕПНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНИ -- INTRACRANIAL ARTERIAL DISEASES
КАРОТИДНЫЙ СИНУС -- CAROTID SINUS
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Наведено клінічний випадок ендоваскулярного виключення дурального каротидно-кавернозного співустя (ККС) трансвенозним трансорбітальним доступом. ККС — складна патологія судин головного мозку, при якій відбувається формування аномального шунтування артеріальної крові в кавернозний синус. Підвищення тиску в венозному синусі до рівня, що перевищує венозний тиск та досягає артеріального тиску, призводить до застійних явищ у структурах, від яких відтікає венозна кров у кавернозний синус у нормі. Перший симптом захворювання — пульсуючий шум у скроневій ділянці, спостерігається у більшості хворих із ККС. Незалежно від джерела кровопостачання ККС офтальмологічна симптоматика представлена ознаками порушення венозного відтоку від ока й орбіти. У клінічному перебігу захворювання переважає офтальмологічна симптоматика: екзофтальм, застійна ін’єкція очного яблука, набряк повік, хемоз, окорухові порушення, офтальмогіпертензія. Прогноз спонтанного перебігу захворювання при ККС несприятливий. Одужання відбувається в 5—10 % випадків, летальність до 15 % від внутрішньочерепної кровотечі, 50—60 % хворих інвалі- дизовані внаслідок втрати зору і психічних порушень. Основним методом лікування хворих із ККС є ендоваскулярне виключення співустя за допомогою різних методів: балон-катетерів, спіралей, використання рідких тромбуючихречовин. Венозний підхід проводять через внутрішню яремну вену та нижній кам’янистий синус (НКС). У випадку тромбованого НКС катетеризація через нього не завжди можлива. У зв’язку з цим виконання прямої хірургічної пункції верхньої очної вени може бути методом вибору. Наведений клінічний випадок демонструє роз’єднання співустя шляхом імплантації спіралей трансвенозним трансорбітальним доступом через верхню очну вену при неможливості виконання традиційного ендоваскулярного трансвенозного підходу через внутрішню яремну вену та НКС. При проведенні контрольної церебральної ангіографії, через 3 місяці, ознак патологічного кровотоку в ділянці кавернозного синуса не виявлено. Клінічний випадок свідчить про важливість ранньої діагностики для своєчасного виключення співустя з кровотоку з метою збереження функції зору. Застосування трансвенозного доступу через верхню очну вену виконано вперше в УкраїніA clinical case of transvenous transorbital endovascular embolization of dural carotid cavernous fistulas (CCF) is presented. CCF is a complex pathology of cerebral vessels, with the formation of abnormal arterial blood flow into the cavernous sinus. An increase in pressure in the venous sinus to a level that exceeds venous pressure and reaches blood pressure leads to the stagnation in the structures from which venous blood flows normally. The first symptom of the disease is a pulsating noise in the temporal region observed in most patients with CCF. Ophthalmic symptoms are represented by signs of impaired venous outflow from the eye and orbit regardless of the source of blood supply to the CCF. In the clinical course of disease, the following ophthalmic symptoms prevail: exophthalmos, injection of the eye, eyelid edema, chemosis, oculomotor disorders, increased intraocular pressure. The prognosis of the spontaneous course of the disease with CCF is unfavorable. Recovery occurs in 5—10 % of cases, mortality makes up to 15 % of intracranial bleedings, 50—60 % of patients are disabled due to vision loss and mental disorders. The main method of treatment is the endovascular embolization of CCF using various methods: balloon catheters, coils, clotting liquid compositions. The transve- nous access is performed through the internal jugular vein and the inferior petrosal sinus. Catheterization is not possible with inferior petrosal sinus thrombosis. The method of choice may be direct surgical puncture of the superior ophthalmic vein. The presented clinical case demonstrates embolization of the fistula by implantation of coils using transvenous transorbital access through the superior ophthalmic vein, when the traditional endovascular transvenous access cannot be administered — through the internal jugular vein and inferior petrosal sinus. Three month follow-up demonstrated normal blood flow in the cavernous sinus. The clinical case shows the importance of early diagnosis for the timely embolization of the fistula from the bloodstream in order to maintain vision function. Transvenous access through the superior ophthalmic vein for the first time was used in Ukraine
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фуркало О. С., Дзюба Д. О., Лоскутов О. А., Дружина О. М.
Заглавие : Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 1. - С. 30-34 (Шифр КУ5/2019/86/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ГОСПИТАЛИЗАЦИИ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ -- LENGTH OF STAY
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Аннотация: Мета. Визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник - тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз. Результати. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну І та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об’єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік. Висновки. Предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора вікуObjective. To reveal the impact degree of independent one from another preoperative factors on the only one dependent factor - duration of stationary stay in the patients, suffering an acute coronary syndrome, after the еmergency еndovascular revascularization of myocardium (EERM). Маterials and methods. There were gathered and statistically elaborated the data from the disease histories charts of 40 patients, ageing up to 60 yrs (1-st Group) and 40 patients, ageing 60 yrs old and more (2-nd Group). Correlation-regression analysis was applied as a method for statistical processing. Results. In the 1-st Group patients several factors have had impact on a hospital stay duration (in order of the significance reduction): preoperative indices of hemoglobin and hematocrit, the levels of troponin І and general cholesterol, the coronary arteries occlusion degree, a body mass index, the left ventricle output fraction and volume of the postoperative blood loss. In patients of 2-nd Group the only one factor, essentially impacting the hospital stay duration, was the patients’ age. Conclusion. For the patients ageing up to 60 yrs old almost all independent factors, included into the investigation, have served as predictors for a hospital stay duration, while in the patients, ageing 60 yrs old and more, a constant correlation was characteristic for the age factor only
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Скумс А. В., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Гулько О. М., Кондратюк В. А., Симонов О. М., Михайлюк О. С.
Заглавие : Вплив рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин надниркових залоз на періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію з приводу феохромоцитом та інших адренальних пухлин
Параллельн. заглавия :Effect of x-ray endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels on perioperative hemodynamic changes in patients, who undergo laparoscopic adrenalectomy due to pheochromocytoma and other adrenal tumors
Место публикации : Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 2. - С. 125-131 (Шифр ЕУ5/2019/24/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
КОРОНАРНАЯ ОККЛЮЗИЯ -- CORONARY OCCLUSION
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
Аннотация: Мета дослідження — оцінити та порівняти періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з рентгенендоваскулярною селективною електрокоагуляційною оклюзією (РЕВСЕО) судин надниркових залоз у передопераційний період із приводу феохромоцитоми, та у хворих, яким ЛА було виконано з приводу інших пухлинах НЗ у той самий період. Матеріал і методи. Для оцінки ефективності мультидисциплінарного підходу проведено аналіз лікування 81 пацієнта з пухлинами надниркових залоз (НЗ) за період із 2008 по 2019 рік. Порівнювали дві групи: група І — 37 хворих із феохромоцитомою, яким за 24 год перед ЛА виконували РЕВСЕО судин НЗ, та група ІІ — 44 хворих, яким було виконано ЛА з приводу інших пухлин НЗ. Пацієнти з феохромоцитомою для підготовки до оперативного втручання протягом двох тижнів отримували α-адреноблокатори. Групи хворих порівнювали за гемодинамічними показниками, тривалістю оперативного втручання, розміром пухлини, об’ємом інтраопераційної крововтрати та частотою ускладнень. Результати. За віком, статтю, локалізацією, розміром пухлини суттєвої різниці між хворими обох груп не було. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО тяжких ускладнень не спостерігали. Для оцінки параметрів гемодинаміки досліджували САТ і ЧСС на етапах виділення та мобілізації НЗ і після перев’язування центральної вени НЗ (ЦВНЗ). На етапі мобілізації пухлини НЗ під час ЛА середні рівні САТ і ЧСС у групі І були суттєво меншими, ніж у групі ІІ (р=0,00188 і 0,0096 відповідно), і становили в групі І 130,6±9,2 мм рт. ст. і 70,8±9,7 уд/хв відповідно та в групі ІІ 145,2±22,1 мм рт. ст. і 79,7±14,9 уд/хв відповідно. Під час перев’язування та пересічення ЦВНЗ у групі ІІ — спостерігали суттєве зниження САТ, у середньому до 123,5±15,4 мм рт. ст. У пацієнтів групи І зниження CАТ на етапі пересічення ЦВНЗ не було. Тривалість оперативного втручання у хворих групи ІІ була вірогідно більшою, ніж у групі І (138,7±48,1 хв проти 105,0±41,5 хв, p=0,00001). Середній об’єм крововтрати в групі І порівняно з показником групи ІІ був вірогідно меншим (51,6±12,1 мл проти 165,2±75,9 мл, p=0,00001). У поопераційний період ускладнення спостерігали у 2 (4,5%) пацієнтів групи ІІ та в 1 (2,7%) хворого групи І. Летальних випадків в обох групах не було. Висновок. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пацієнтів із феохромоцитомою є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечThe aim. Evaluate and compare perioperative hemodynamic changes in patients with pheochromocytoma, who have undergone laparoscopic adrenalectomy with Х-ray endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, with patients, who have undergone LA due to another adrenal tumors in the same period of time. Material and methods. To evaluate the effectiveness of the multidisciplinary approach provided an analysis of treatment of 81 patients with adrenal tumors for the period from 2008 to 2019 was conducted. In the aim of comparative analysis, two groups were formed: I group includes 37 patients with adrenal pheochromocytoma, who had undergone adrenal vessels occlusion 24 hours before the LA, and group II (for comparison) — 44 patients — who underwent LA for other adrenal tumors. Patients with pheochromocytoma also received α-blockers (doxazosin) for two weeks as preparations for surgery. Groups of patients were compared according to hemodynamic parameters, duration of surgical intervention, tumor size, volume of intraoperative blood loss and frequency of complications. Results. There were no significant difference between the patients of both groups by the age, sex, tumor localization and tumor size. The duration of the EVECO of the adrenal vessels was in the range of 20-30 minutes. Were observed no severe complications during the implementation of the EVECO. To evaluate hemodynamic parameters, SBP and heart rate were studied both at the point of adrenal gland mobilization and after CAV ligation. At the point of adrenal tumor mobilization during LA, SBP level in patients from the second group was 145.2±22.1 mm Hg. With heart rate 79.7±14.9 beats/min. Accordingly, in the I group, the SBP level was130.6 ± 9.2 mm Hg, and the heart rate 70.8±9.7 beats/min. Thus, the average levels of SBP and HR in group I were significantly lower than in group II (p=0.00188 and 0.0096, respectively). After CAV ligation, patients from the second group had significant SBP decreasing, on average up to 123.5±15.4 mm Hg. Patients from the first group, had no SBP decreasing after CAV ligation. Operation time in patients from the second group was significantly higher than in the first group (138.7±48.1 min vs. 105.0±41.5 min, p=0.00001). The average blood loss volume in group І was significantly lower (51.6±12.1 ml versus 165.2±75.9 ml, p=0.00001). In postoperative period, complications were observed in 2 (4.5%) group ІІ patients and in 1 (2.7%) group І patient. There were no fatal cases in both groups. Conclusions. Using of Х-ray EVECO of the adrenal vessels as a part of the complex surgical treatment of pheochromocytoma is a perspective approach for prevention intraoperative hemodynamic disorders and bleeding
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бабинкін А. Б., Бойко В. В., Пітик О. І.
Заглавие : Результати ендоваскулярних втручань при гострій ішемії нижніх кінцівок
Место публикации : Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 52-55 (Шифр СУ25/2019/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL VASCULAR DISEASES
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПЕРИФЕРИЧЕСКАЯ -- CATHETERIZATION, PERIPHERAL
ТРОМБЭКТОМИЯ -- THROMBECTOMY
Аннотация: Мета роботи — проаналізувати результати застосування ендоваскулярних методів реваскуляризації при гострій ішемії нижніх кінцівок, спричиненій тромбозами або емболіями артерій нижніх кінцівок. Матеріали і методи. Проведено оцінку безпосередніх результатів реваскуляризації за допомогою ендоваскулярних втручань у 108 пацієнтів з гострою ішемією нижніх кінцівок, зумовленою гострими тромбозами або емболіями. Залежно від методу лікування пацієнти були розподілені на дві групи. В першу групу було залучено 78 (72,2 %) пацієнтів, яким проводили внутрішньоартеріальний катетер‑керований тромболізис, у другу групу — 30 (27,8 %) осіб, котрим виконували перкутанну аспіраційну або механічну тромбектомію. Якщо після тромболізису або перкутанної тромбектомії залишалися резидуальні гемодинамічно значущі стенози артерій, які спричинили тромбоз, то виконували балонну ангіопластику або стентування. Результати та обговорення. Технічний успіх тромболізису досягнутий у 73 % пацієнтів. У 45 % хворих, окрім тромболізису, були виконані ендоваскулярні або хірургічні втручання. Частота періопераційних ускладнень становила 27 %, з них геморагічних ускладнень — 14 %, зокрема інтракраніальних крововиливів — 3 %. Частота великих ампутацій нижніх кінцівок становила 21 %, летальність — 8 %. Технічний успіх аспіраційної тромбектомії при емболії — 83 %, механічної тромбектомії — 100 %. У більшості випадків для усунення резидуальних стенозів потрібні були додаткові ендоваскулярні або хірургічні втручання. Висновки. Ендоваскулярна реваскуляризация — ефективний метод лікування гострої ішемії нижніх кінцівок. У більшості пацієнтів після проведення тромболізису та перкутанної тромбектомії виявляють резидуальні стенотичні ураження артерій, які спричинили тромбоз і потребують додаткового ендоваскулярного або хірургічного лікуванняThe aim — to analyze the results of the use of endovascular revascularization methods for acute lower limb ischemia (ALLI) caused by thromboses or embolisms of the lower limb arteries. Materials and methods. An evaluation of the results of revascularization with the use of endovascular interventions in 108 patients with ALLI was performed. Depending on the treatment method, patients were divided into two groups. The first group included 78 patients who had intra‑arterial catheter‑directed thrombolysis, the second group included 30 patients after percutaneous aspiration or mechanical thrombectomy. If hemodynamically significant residual stenoses of arteries which caused thrombosis remained after thrombolysis or percutaneous thrombectomy, balloon angioplasty or stenting were used. Results and discussion. Technical success was achieved in 73 % of patients who underwent thrombolysis. Endovascular or surgical interventions in addition to thrombolysis were performed in 45 % of patients. The number of perioperative complications was 27 %, of which hemorrhagic — 14 %, including intracranial hemorrhages — 3 %. The number of larger amputations was 21 %, mortality — 8 %. The technical success of aspiration thrombectomy was 83 %, mechanical thrombectomy — 100 %. In most cases additional endovascular interventions were required to eliminate residual stenoses. Conclusions. Endovascular revascularization is an effective method for the treatment of acute lower limb ischemia. Majority of patients after thrombolysis and percutaneous thrombectomy have residual stenotic lesions of arteries which caused thrombosis and require additional endovascular or surgical treatment
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Полковніков О. Ю.
Заглавие : Хірургічне лікування ускладненого аневризматичного субарахноїдального крововиливу
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 1. - С. 40-43 (Шифр КУ5/2019/86/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: СУБАРАХНОИДАЛЬНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- SUBARACHNOID HEMORRHAGE
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ АНЕВРИЗМА -- INTRACRANIAL ANEURYSM
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Мета. Покращення результатів хірургічного лікування ускладненого аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу. Матеріали і методи. Із 213 хворих з субарахноїдальним крововиливом внаслідок розриву церебральних аневризм у 121 (56,8%) хворого констатовано ускладнений перебіг. Усім цим хворим проведено хірургічне лікування, яке передбачало оклюзію аневризми. Результати. У 68 (56%) хворих застосовано мікрохірургічне кліпування, у 53 - ендоваскулярну емболізацію. Хірургічні втручання у 84,3% хворих виконані протягом перших двох тижнів. У ряді спостережень застосовано комбіноване та багатоетапне хірургічне лікування. Позитивну динаміку отримано у 75 (61,9%) хворих, у тому числі у 59 (48,8%) хворих - хороший функціональний результат (1 - 2 ступінь інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна). У 23 (19%) хворих результат був несприятливий (4 - 5 ступінь інвалідизації). Померли 23 (19%) пацієнти. Висновки. Назріла потреба в нагальному напрацюванні уніфікованої класифікації ускладнень аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу, вивченні ефективності різноманітних хірургічних методів лікування та визначенні критеріїв вибору методу та термінів виконання втручання у залежності від типу внутрішньочерепного крововиливуObjective. Improvement of the surgical treatment results of aneurisms, complicated by intracranial hemorrhage. Маterials and methods. Of 213 patients with subarachnoidal hemorrhage due to the cerebral aneurisms rupture in 121 (56.8%) a complicated course was observed. In all the patients a surgical treatment was conducted, doing the aneurism occlusion. Results. In 68 (56%) patients a microsurgical clipping, and in 53 - еndovascular embolization was applied. Surgical interventions in 84.3% patients were performed during first two weeks. In some observations a combined and multi-staged surgical treatment was applied. Positive dynamics was obtained in 75 (61.9%) patients, including 59 (48.8%) patients with good functional result (degrees of disability 1 - 2 in accordance to Renkin modified scale). In 23 (19%) patients the result was unfavorable (degrees of disability 4-5), and 23 (19%) patients died. Conclusion. A timely necessity have evolved for elaboration of the unified classification of complications for complications of aneurysmal intracranial hemorrhage, as well as studying of efficacy of various surgical methods of treatment and determination of the method selection criteria and the terms of the intervention performance depending on the intracranial hemorrhage type present
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петров В. Ф.
Заглавие : Ятрогенні травми артерій (досвід 25 випадків)
Место публикации : Харківська хірургічна школа. - Х., 2019. - N 1. - С. 131-135 (Шифр ХУ5/2019/1)
MeSH-главная: СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- VASCULAR SYSTEM INJURIES
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПЕРИФЕРИЧЕСКАЯ -- CATHETERIZATION, PERIPHERAL
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- VASCULAR GRAFTING
Аннотация: Опрацьовано 25 стаціонарних карт хворих з ЯТА, які знаходились на лікуванні у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні за 1998-2018 р.р. Дві третин и хворих із ЯТА виявлені протягом останніх десяти років спостереження. Причинами ЯТА були катетеризації артерій (32%), операції (28%) і катетеризацій вен (24%). Види ушкоджень артерій – часткові надсічення (80%), повні перерізи (12%), артеріовенозні нориці (8%). ЯТА ставались в ногах (56%), руках (28%), животі (12%) і шиї (4%). Методи лікування – хірургічний (72%), консервативний (24%) і ендоваскулярний (4%). Операції полягали в літуванні (12%), шовній пластиці (32%), анастомозуванні кінець-в-кінець (12%), протезуванні артерій аутовеною (12%) та судинним протезом (4%). Поширеність ЯТА зростає із розвитком інвазивних діагностично-лікувальних методик. Лікування ЯТА потребує від лікаря володіння консервативними, хірургічними і ендоваскулярними методиками зупинки кровотечі і відновлення цілісності судин
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)