Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (17)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Эндометрия новообразования<.>)
Общее количество найденных документов : 133
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бігун Р. В., Остафійчук С. О., Куса О. М., Перхулин О. М., Гвоздецька Г. С.
Заглавие : Характеристика мікробного пейзажу у пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Characteristics of the microbiota in patients with endometriomas combined with pelvic inflammatory processes
Место публикации : Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 15-20 (Шифр АУ50/2024/1)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): эндометриомы
Аннотация: Мета. Вивчити мікробний пейзаж у пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу для покращення ефективності терапії. Методи. У дослідження включили 120 жінок. З них: 45 з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу (І група), 45 з ізольованими ендометріомами (ІІ група) та 30 жінок без виявленого ендометріозу чи запальних захворювань органів малого тазу (контрольна група). Склад мікробіоти визначали шляхом бактеріоскопічного дослідження секрету із цервікального каналу, піхви та уретри, бактеріологічного дослідження виділень цервікального каналу, а також використання ДНК-ПЛР-діагностики. Результати дослідження. Вивчення результатів бактеріологічного дослідження з цервікального каналу продемонструвало, що у пацієнток І групи порівняно з групою контролю у цервікальному каналі були виявлені E. coli; Staphylococcus sрp.; C. albicans та ряд інших мікроорганізмів. U. urealуticum та M. hominis були виявлені у пацієнток І та ІІ груп, але достовірно частіше та з вищим рівнем КУО/мл у жінок І групи. У більшого відсотка пацієнток І групи були виявлені грам-від’ємні бактерії – 26,7 %, з них E. сoli – 22,2 %; грам-позитивних коків – 48,8 %, з них Staphylococcus spp. – 24,4 %, Streptococcus spp. – 8,8 %, Enterococcus faecalis – 4,4 %; представників класу Mollicutes – 37,8 %, з них U. urealуticum – 26,7 %), що у 3,3-4,0 рази перевищує верифікацію даних збудників у пацієнток ІІ групи. При проведенні ПЛР-діагностики у пацієнток І групи були виявлені: Ch. trachomatis – у 5 (11,1 %); Ureaplasma urealуticum у дещо більшій долі – 14 (31,1 %), вірус папіломи людини (HPV, тип 16; 18) – у 10 (22,2 %); цитомегаловірус (CMV) – у 12 (26,7 %); вірус генітального герпесу (HSV 1 та 2 типу) – у 6 (13,3 %); M. genitalium – у 5 (11,1 %) осіб. Висновок. При комбінації ендометріом з запальними захворюваннями органів малого тазу спостерігається зміна мікробіому цервікального каналу з зростанням числа колоній як умовно-патогенних, так і патогенних мікроорганізмів, що може свідчити про пригнічення факторів локального імунітету піхви.Мета. Вивчити мікробний пейзаж у пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу для покращення ефективності терапії. Методи. У дослідження включили 120 жінок. З них: 45 з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу (І група), 45 з ізольованими ендометріомами (ІІ група) та 30 жінок без виявленого ендометріозу чи запальних захворювань органів малого тазу (контрольна група). Склад мікробіоти визначали шляхом бактеріоскопічного дослідження секрету із цервікального каналу, піхви та уретри, бактеріологічного дослідження виділень цервікального каналу, а також використання ДНК-ПЛР-діагностики. Результати дослідження. Вивчення результатів бактеріологічного дослідження з цервікального каналу продемонструвало, що у пацієнток І групи порівняно з групою контролю у цервікальному каналі були виявлені E. coli; Staphylococcus sрp.; C. albicans та ряд інших мікроорганізмів. U. urealуticum та M. hominis були виявлені у пацієнток І та ІІ груп, але достовірно частіше та з вищим рівнем КУО/мл у жінок І групи. У більшого відсотка пацієнток І групи були виявлені грам-від’ємні бактерії – 26,7 %, з них E. сoli – 22,2 %; грам-позитивних коків – 48,8 %, з них Staphylococcus spp. – 24,4 %, Streptococcus spp. – 8,8 %, Enterococcus faecalis – 4,4 %; представників класу Mollicutes – 37,8 %, з них U. urealуticum – 26,7 %), що у 3,3-4,0 рази перевищує верифікацію даних збудників у пацієнток ІІ групи. При проведенні ПЛР-діагностики у пацієнток І групи були виявлені: Ch. trachomatis – у 5 (11,1 %); Ureaplasma urealуticum у дещо більшій долі – 14 (31,1 %), вірус папіломи людини (HPV, тип 16; 18) – у 10 (22,2 %); цитомегаловірус (CMV) – у 12 (26,7 %); вірус генітального герпесу (HSV 1 та 2 типу) – у 6 (13,3 %); M. genitalium – у 5 (11,1 %) осіб. Висновок. При комбінації ендометріом з запальними захворюваннями органів малого тазу спостерігається зміна мікробіому цервікального каналу з зростанням числа колоній як умовно-патогенних, так і патогенних мікроорганізмів, що може свідчити про пригнічення факторів локального імунітету піхвиEndometriosis is a chronic hormone-dependent disease characterized by the presence of endometrial tissue outside the uterine cavity, affecting up to 10% of the female population. Endometriosis is detected in an average of 80% of all women with chronic pelvic pain, although treatment of endometriosis does not always lead to complete elimination of chronic pelvic pain. The composition of the microbiome may allow us to distinguish between endometriosis-related pain in women with chronic pelvic pain. Aim. To study the microbiome in patients with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs to improve the effectiveness of therapy. Methods. The study included 120 women: 45 with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs (Group I), 45 with isolated endometriosis (Group II), and 30 women without detected endometriosis or inflammatory diseases of the pelvic organs (control group). The composition of the microbiota was determined by bacterioscopic examination of secretions from the cervical canal, vagina, and urethra, bacteriological examination of cervical canal, and the use of DNA-PCR diagnostics. Research results. The study of the results of bacteriological examination of the cervical canal demonstrated that in patients of Group I compared to the control group, E. coli; Staphylococcus spp.; C. albicans, and several other microorganisms were detected in the cervical canal. U. urealyticum and M. hominis were found in patients of Groups I and II, but significantly more often in patients of Group I. In a greater percentage of patients in group I, gram-negative bacteria (E. coli; Klebsiella; Proteus mirabilis) were detected - 26.7 %, including E. coli - 22.2 %; gram-positive cocci - 48.8 %, including Staphylococcus spp. - 24.4 %, Streptococcus spp. 8.8 %, Enterococcus faecalis 4.4 %; representatives of the Mollicutes class 37.8 %, including U. urealyticum 26.7 %), which is 3.3-4.0 times higher than the data in patients of group II (p0.05). Among gram-positive bacteria in the cultures of patients of group I, moderate and significant growth of E. Coli, Klebsiella; Proteus mirabilis, from gram-positive cocci Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Enterococcus faecalis, in moderate and significant growth. Also, in patients of Group I, there was a diagnostically significant level of colonies per ml for U. urealyticum and M. hominis, indicating the presence of cervicitis and the need for antibacterial therapy. In patients of Group II, the values of U. urealyticum and M. hominis corresponded to the normal range (104 colonies per ml). PCR diagnostics in patients of group I revealed: Ch. trachomatis - in 5 cases (11.1 %); Ureaplasma urealyticum - in 14 cases (31.1 %), human papillomavirus (HPV, type 16; 18) - in 10 woman (22.2 %); cytomegalovirus (CMV) - in 12 woman (26.7 %); genital herpes virus (HSV 1 and 2) - in 6 cases (13.3 %); M. genitalium - in 5 (11.1 %) patients, which was statistically significantly higher than in patients of group II (p0.05). Conclusions. Thus, in the combination of endometriosis with pelvic inflammatory disease, there is an alteration of the cervical canal microbiome towards an increase in the number of colonies of both conditionally pathogenic and pathogenic microorganisms, which may indicate suppression of the local immunity factors of the vagina.Endometriosis is a chronic hormone-dependent disease characterized by the presence of endometrial tissue outside the uterine cavity, affecting up to 10% of the female population. Endometriosis is detected in an average of 80% of all women with chronic pelvic pain, although treatment of endometriosis does not always lead to complete elimination of chronic pelvic pain. The composition of the microbiome may allow us to distinguish between endometriosis-related pain in women with chronic pelvic pain. Aim. To study the microbiome in patients with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs to improve the effectiveness of therapy. Methods. The study included 120 women: 45 with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs (Group I), 45 with isolated endometriosis (Group II), and 30 women without detected endometriosis or inflammatory diseases of the pelvic organs (control group). The composition of the microbiota was determined by bacterioscopic examination of secretions from the cervical canal, vagina, and urethra, bacteriological examination of cervical canal, and the use of DNA-PCR diagnostics. Research results. The study of the results of bacteriological examination of the cervical canal demonstrated that in patients of Group I compared to the control group, E. coli; Staphylococcus spp.; C. albicans, and several other microorganisms were detected in the cervical canal. U. urealyticum and M. hominis were found in patients of Groups I and II, but significantly more often in patients of Group I. In a greater percentage of patients in group I, gram-negative bacteria (E. coli; Klebsiella; Proteus mirabilis) were detected - 26.7 %, including E. coli - 22.2 %; gram-positive cocci - 48.8 %, including Staphylococcus spp. - 24.4 %, Streptococcus spp. 8.8 %, Enterococcus faecalis 4.4 %; representatives of the Mollicutes class 37.8 %, including U. urealyticum 26.7 %), which is 3.3-4.0 times higher than the data in patients of group II (p0.05). Among gram-positive bacteria in the cultures of patients of group I, moderate and significant growth of E. Coli, Klebsiella; Proteus mirabilis, from gram-positive cocci Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Enterococcus faecalis, in moderate and significant growth. Also, in patients of Group I, there was a diagnostically significant level of colonies per ml for U. urealyticum and M. hominis, indicating the presence of cervicitis and the need for antibacterial therapy. In patients of Group II, the values of U. urealyticum and M. hominis corresponded to the normal range (104 colonies per ml). PCR diagnostics in patients of group I revealed: Ch. trachomatis - in 5 cases (11.1 %); Ureaplasma urealyticum - in 14 cases (31.1 %), human papillomavirus (HPV, type 16; 18) - in 10 woman (22.2 %); cytomegalovirus (CMV) - in 12 woman (26.7 %); genital herpes virus (HSV 1 and 2) - in 6 cases (13.3 %); M. genitalium - in 5 (11.1 %) patients, which was statistically significantly higher than in patients of group II (p0.05). Conclusions. Thus, in the combination of endometriosis with pelvic inflammatory disease, there is an alteration of the cervical canal microbiome towards an increase in the number of colonies of both conditionally pathogenic and pathogenic microorganisms, which may indicate suppression of the local immunity factors of the vagina
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дяків І. Б., Крижанівська А. Є., Давидюк С. С., Тимощук О. В.
Заглавие : Ендокринологічні захворювання у хворих на рак ендометрію [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Endocrinological diseases in patients with endometrial cancer
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 34-40 (Шифр АУ50/2023/4)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Рак ендометрію (РЕ) займає перше місце у структурі онкогінекологічних захворювань. Лідерами на РЕ у 2021 році є Америка та Західна Європа, що мають показники 66,2 та 20,2 на 100 тисяч населення відповідно. Згідно з даними національного канцер-реєстру такий показник в Україні у 2021 році становив 34,2 на 100 тис. населення. РЕ – це хвороба урбанізації. Висока поширеність РЕ, цукрового діабету, захворювання щитоподібної залози, зумовлюють актуальність цієї проблеми та необхідність пошуку нових методів ранньої діагностики та лікування. Ретроспективно проведено дослідження 321 пацієнтки на РЕ, І-IV стадії, які отримали комплексне лікування у Прикарпатському клінічному онкологічному центрі Івано-Франківської обласної ради з 2021 по 2022 рр. Вік пацієнток становив від 41 до 83 років, у середньому — 63,5±7,8 роки. У 2021 році у КНП “Прикарпатський клінічний онкологічний центр” ІФОР з приводу РЕ було проліковано 141 пацієнтку, а в 2022 році – 178 пацієнтів. Загалом переважали хворі у віковій групі 55 – 69 років, у 2021 році кількість пацієнтів становила – 64 (45,4%), у 2022 році – 88 (49,1%). Переважали хворі із надлишковою масою тіла, зокрема, ожиріння І ступеня спостерігалося у 44 (31,2%) у 2021 та 2022 році – 55 (30,9%) випадках та ІІ ступеня – у 28 (19,9%) та 30 (16,9%) відповідно до років. Найчастішими ендокринологічними захворюваннями у пацієнток на РЕ були патологія щитоподібної залози та цукровий діабет ІІ типу. У пацієнтів на РЕ та із супутньою ендокринологічною патологією виникають ускладнення у післяопераційному періоді. Частота ускладнень у 2021 році склала 16,4%, а у 2022 році – 19,1%. Найчастіше ускладнення були зафіксовані у пацієнтів із важкими формами цукрового діабету у стадії субкомпенсації/декомпенсації та у поєднанні із метаболічним синдромом. Доцільно розглядати й вивчати ЦД та захворювання щитоподібної залози як фактор ризику розвитку пухлин певних локалізацій, а також як підставу для підвищеної онкологічної настороженостіEndometrial cancer (RE) occupies the first place in the structure of oncogynecological diseases. Every year, the incidence of PE increases by 2.8%. The leaders in RE in 2021 are America and Western Europe, 66.2 and 20.2 per 100 thousand population, respectively. According to the data of the national cancer registry, such an indicator in Ukraine in 2021 was 34.2 per 100,000 population. RE is a disease of urbanization. Discussions continue among scientists regarding endocrinological diseases in patients with oncological pathology: paraneoplastic syndrome or independent nosology? The high prevalence of RE, diabetes, thyroid disease, significant socio-economic costs and psychomedical factors determine the urgency of this problem and the need to find new methods of early diagnosis and treatment. A retrospective study was conducted of 321 patients with RE, stages I-IV, who received complex treatment at the Precarpathian Clinical Oncology Center of the Ivano-Frankivsk Regional Council from 2021-2022. The age of the patients is from 41 to 83 years, on average - 63.5±7, 8 years old. We analyzed the age of the patients, the presence of burdensome cancer history, topometric indicators, the state of the reproductive system, and the presence of concomitant diseases. All patients were female. In 2021, 141 patients were treated for RE at the Prykarpattia Clinical Oncology Center of IFOR, and in 2022 – 178 patients. Patients in the 55-69 age group predominated, in 2021 – 64 (45.4%), in 2022 – 88 (49.1%) patients. In patients on RE in 2021 and 2022, burdened cancer anamnesis prevailed, in 101 (71.6%) and 138 (77.5%), respectively. Most often, there were 3 or more pregnancies in 38 (26.9%) patients in 2021 and 57 (32.0%) in 2022. When analyzing the time of the onset of menopause, it was found that the patients had late menopause most often - in 107 (75.9%) and 133 (74.7%) cases in 2021 and 2022, respectively. Patients with excess body weight prevailed, obesity of the first degree - in 44 (31.2%) in 2021 and 2022 - 55 (30.9%) cases, and obesity of the second degree - in 28 (19.9%) and 30 (16.9) %) according to years. The most frequent endocrinological diseases in RE patients were thyroid gland pathology and type II diabetes. Patients with PE and concomitant endocrinological pathology have complications in the postoperative period. The frequency of complications in 2021 was 16.4%, and in 2022 - 19.1%. Most often, complications were recorded in patients with severe forms of diabetes in the subcompensation/decompensation stage and in combination with metabolic syndrome. It is appropriate to consider and study diabetes and thyroid disease as a risk factor for the development of tumors of certain localizations, as well as a basis for increased oncological vigilance. In oncological patients with accompanying diabetes, it is important to carry out careful glycemic control during all stages of anticancer treatment, to involve an endocrinologist in the work of an interdisciplinary team of specialists who plan and carry out the treatment of cancer patients
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марченко І. О., Бучинська Л. Г.
Заглавие : Особливості експресії SNAIL 1 та мікроРНК-10b і мікроРНК-135а в клітинах ендометріоїдної карциноми ендометрію
Место публикации : Онкологія. - Київ, 2021. - Т. 23, № 4. - С. 224 (Шифр ОУ3/2021/23/4)
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
РНК НОВООБРАЗОВАНИЙ -- RNA, NEOPLASM
Аннотация: Епітеліально-мезенхімальний перехід (ЕМП) має важливе значення в процесах інвазії та метастазування пухлин. Зміни в епітеліальних клітинах контролюються рядом поза- та внутрішньоклітинних чинників, які індукують транскрипційні фактори ЕМП, у тому числі Snail1. Важливо зазначити, що експресія Snail1 також може залежати від опосередкованого впливу таких мікроРНК як мікроРНК-10b та -135а. Дотепер значення експресії Snail1 у прогресії ендометріоїдної карциноми ендометрія (ЕКЕ) остаточно не визначено
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мовчан О. М., Свінціцький В. С., Бублієва О. І.
Заглавие : Порівняння методів хірургічного лікування раку ендометрію
Параллельн. заглавия :Testing methods for surgical treatment of endometrial cancer
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 301-304 (Шифр ВУ80/2021/25/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: Актуальність дослідження зумовлена збільшенням кількості захворюваності (більш, ніж на 50%) на вперше виявлений рак ендометрія матки, особливо серед осіб молодшого віку. Основним методом лікування раку ендометрія І-ІІ стадії залишається хірургічний. Метою дослідження є виявлення можливої лапаротомічної конверсії під час лапароскопічних процедур. Головним методом дослідження було нерандомізоване, проспективне когортне дослідження з подальшим спостереженням за тривалістю госпіталізації та 30 днями після виписки за період від 2010 по 2019 рік. Була оцінена тривалість госпіталізації, а в періопераційний період і протягом 30 днів після виписки – наявність післяопераційних ускладнень. Всього було проаналізовано 812 пацієнток із I-IV стадіями раку ендометрія, середній вік яких становив 52±5 років (від 25 до 75 років). До першої групи увійшли пацієнтки, яким була проведена лапаротомія, до другої – лапароскопічне оперативне втручання. Наявність метастазів і рецидивів було підтверджено морфологічним, рентгенологічним, ехоскопічним та клінічним методами. Для обробки даних використовували стандартні методи описової статистики; зокрема, середні значення розраховували із їх стандартними похибками при використанні стандартного t-критерію Ст’юдента при р0,05 за допомогою програмних пакетів Microsoft Excel. Було зроблено висновки щодо об’єму та виду операційного втручання, враховуючи гістологічний тип пухлини, лімфоваскулярну інвазію, клінічну стадію, наявність чи відсутність ожиріння та інших супутніх захворювань, які можуть впливати на обмін речовин, анамнез життя на наявність перенесених хірургічних втручань. Отримані дані підтверджують безпечність використання лапароскопічної гістеректомії для жінок із раком ендометрія I стадії. Однак немає даних про те, чи може лапароскопія призвести до внутрішньочеревної дисемінації пухлинних клітинThe urgency of the study is due to an increase in the incidence (more than 50%) of newly diagnosed uterine endometrial cancer, especially among young people. The main method of treatment for stage I-II endometrial cancer remains surgery. The study aimed to identify possible cytological conversion during laparoscopic procedures. The main method of research was a non-randomized, prospective cohort study with subsequent observation of the duration of hospitalization and 30 days after discharge for the period from 2010 to 2019. The duration of hospitalization was estimated, while in the perioperative period and within 30 days after discharge – the presence of postoperative complications. A total of 812 patients with stage I-IV endometrial cancer were analyzed, with a mean age of 52±5 years (25 to 75 years). The first group included patients who underwent laparotomy, the second – laparoscopic surgery. The presence of metastases and recurrences was confirmed by morphological, radiological, echoscopic and clinical methods. Standard methods of descriptive statistics were used for data processing; in particular, the average values were calculated with their standard errors when using the standard Student’s t-test at p0.05 using Microsoft Excel software packages. Conclusions were made about the volume and type of surgery, taking into account the histological type of tumor, lymphovascular invasion, clinical stage, presence or absence of obesity and other comorbidities that may affect metabolism, life history and the presence of surgery. The obtained data confirm the safety of laparoscopic hysterectomy for women with stage I endometrial cancer. However, there are no data on whether laparoscopy can lead to intra-abdominal dissemination of tumor cells
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Movchan O. M., Svintsitskiy V. S., Tsip N. P., Nespryadko S. V., Bubliieva O. I., Iurchenko N. P.
Заглавие : Features of recurrence of endometrioid type endometrial cancer of I stage
Место публикации : Experimental Oncology. - К., 2021. - Том 43, N 4. - С. 365-369 (Шифр ЕУ12/2021/43/4)
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- NEOPLASTIC PROCESSES
Аннотация: The aim of this study was to determine the rates of recurrences of stage I endometrial cancer (EC) and features of their localization depending on the clinical and pathological characteristics of the tumor and methods of patients’ treatment. Patients and Methods: The study included 968 patients with stage I endometrioid EC, who underwent surgical treatment in the Department of Oncogynecology of the National Cancer Institute in 2015–2019. Surveillance of patients lasted from January 2015 to December 2020, with a minimum follow-up period of 1 year from the date of surgery. Adjuvant radiation or chemotherapy was performed depending on the clinical and pathological characteristics of the EC case. Results: During the follow-up period, recurrences were observed in 7.0% of cases and were most often found in stage IC of low differentiation grade. It was found that during surgical treatment without adjuvant therapy relapses occurred in 12–36 months after the start of treatment, with adjuvant radiation therapy — in 6–18 months, and with adjuvant chemotherapy — in 32–60 months. Recurrences most often occurred in patients with EC who underwent surgical treatment in combination with chemotherapy (p 0.05). The lowest number of recurrences was recorded among patients who underwent surgery as an only treatment. The best 5-year survival rate was observed in the group of patients with surgical treatment (93%), and the worst — in the patients treated with combination of surgery and chemotherapy (57%). In patients without recurrences, the survival rate after treatment was 97%, while in patients diagnosed with relapses, the survival rate was 65%. Conclusion: Despite the predominantly favorable course of EC stage I, some patients develop relapses. The rate and localization of recurrences depend on the histological structure of the tumor and treatment regimens of the EC patients
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Міхановський О. А., Сухіна О. М., Артамонова Н. О., Харченко Ю. В.
Заглавие : Комбіноване лікування хворих на рак ендометрію І-ІІ (Т1-2N0M0) стадій з урахуванням рівня експресії молекулярно-біологічних маркерів пухлини
Место публикации : Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 4. - С. 38-41 (Шифр МУ86/2020/26/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Подано результати комбінованого лікування хворих на рак ендометрію I−II (Т1−2N0M0) стадій з використанням індивідуальних схем ад’ювантної терапії. Відзначено, що виокремлення групи пацієнток підвищеного ризику рецидивування захворювання на основі комплексу показників та діапазону їх сумарного значення дає змогу підібрати адекватну схему ад’ювантної терапії
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Нікітіна І. М., Микитин К. В., Калашник Н. В., Бабар Т. В., Іконописцева Н. А., Копиця Т. В.
Заглавие : Поліпи ендометрія у жінок репродуктивного віку - сучасний етіопатогенетичний погляд на проблему (огляд літератури)
Параллельн. заглавия :Endometrial polyps in women of reproductive age – a modern etiopathogenetic view of the problem (literature review)
Место публикации : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2020. - N 2. - С. 111-118 (Шифр АУ37/2020/2)
MeSH-главная: ПОЛИПЫ -- POLYPS
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
Аннотация: Гіперпроліферативні захворювання ендометрія у пацієнток дітородного віку є однією з основних причин зниження фертильності і ризику розвитку онкологічної патології. Дана публікація присвячена актуальній проблемі, а саме локальній гіперплазії ендометрія, тобто поліпам ендометрія, що потребує на сьогодні ретельного вивчення й удосконалення методів діагностики та лікування даної патології з метою збереження репродуктивної функції. Метою наукового пошуку є огляд літератури, присвяченої факторам ризику, етіології та патогенезу розвитку поліпів ендометрія, ролі хронічного ендометриту в розвитку локальної гіперплазії ендометрія у жінок репродуктивного віку. Провідними ланками етіопатогенезу даної патології є естрогенна стимуляція, що поєднується з недостатністю прогестерону, гормон-незалежна проліферація, хронічне запалення, патологічний неоваскулогенез, а також порушення імунного статусу в ендометрії. Дослідження маркерів апоптозу, проліферації, рецепторного статусу і оксидативного стресу для визначення інтенсивності проліферативних процесів ендометрія дозволить удосконалити тактику ведення пацієнтів, а розробка на цій основі нових методів прогнозування, корекції та профілактики поліпів ендометрія сприятиме попередженню рецидиву патології і збереженню репродуктивного здоров’я жінок. Крім того, досліджено роль мікробного та вірусного агентів у розвитку неатипової гіперплазії ендометрія у жінок фертильного віку, особливості експресії рецепторів стероїдних гормонів у патологічно зміненому ендометрії. Оцінено роль ехографічних та гістероскопічних методів діагностики поліпів ендометрія. Проведено оцінку впливу поліпів ендометрія на репродуктивну функціюHyperproliferative diseases of the endometrium in patients of childbearing age is one of the main causes of decreased fertility and the risk of developing oncological pathology. This publication is devoted to an urgent problem, namely, local endometrial hyperplasia, that is, endometrial polyps, which today requires a thorough study and improvement of methods for diagnosing and treating this pathology in order to preserve reproductive function. The aim of the scientific search is to review the literature on risk factors, etiology and pathogenesis of endometrial polyps, the role of chronic endometritis in the development of local endometrial hyperplasia in women of reproductive age. The leading links in the etiopathogenesis of this pathology are estrogenic stimulation, which is combined with progesterone deficiency, hormone-independent proliferation, chronic inflammation, pathological neoangiogenesis, and impaired immune status in the endometrium. Study of markers of apoptosis, proliferation, receptor status and oxidative stress to determine the intensity of proliferative endometrial processes will improve tactics of patient management, and development on this basis of new forecasting methods, treatment and prevention of endometrial polyps will help prevention of recurrence of pathology and preservation of the reproductive health of women. In addition, information is presented on the role of microbial and viral agents in the development of atypical endometrial hyperplasia in women of fertile age, and on the features of the expression of steroid hormone receptors in the pathologically altered endometrium. The role of echographic and hysteroscopic methods for diagnosing endometrial polyps was evaluated. The assessment of the effect of endometrial polyps on reproductive function was carried out
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Корнацька А. Г., Вовк І. Б., Ревенько О. О.
Заглавие : Морфофункціональні та імуногістохімічні особливості лейоміоматозних вузлів та ендометрія у жінок із лейоміомою матки
Место публикации : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2020. - № 4/5. - С. 57-65 (Шифр МУ98/2020/4/5)
MeSH-главная: ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Лейоміома матки (ЛМ) належить до числа найбільш поширених доброякісних пухлин жіночих статевих органів. У структурі гінекологічної захворюваності ЛМ посідає друге місце після запальних процесів геніталій, зустрічається в усіх вікових періодах і виявляється у 20-77% жінок із постійною тенденцією до збільшення частоти, незважаючи на розробку нових методів лікування та профілактики
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Міхановський О. А., Сухіна О. М., Харченко Ю. В., Щит Н. М., Федоренко Н. В., Теплова М. А., Моісеєнко Ю. А.
Заглавие : Морфологічне обгрунтування радіомодифікації передопераційної променевої терапії у хворих на розповсюджений рак ендометрія
Место публикации : Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 2. - С. 87-105 (Шифр УУ70/2020/28/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ХИМИОРАДИОТЕРАПИЯ -- CHEMORADIOTHERAPY
АУТОФАГИЯ -- AUTOPHAGY
Аннотация: Рак ендометрія (РЕ) займає перше місце серед онкогінекологічних захворювань, проте 5-річної виживаності вдається до­сягти тільки у 67,7 % хворих, тоді як 22,4 % пацієнток гинуть у цей період від пролонгації пухлинного процесу. Тому удосконалення комплексної терапії хворих на РЕ є досить актуальним. Мета роботи. Дослідити терапевтичний патоморфоз у хворих на розповсюджений рак ендометрія з неоад’ювантною хіміопроменевою терапією. Матеріали та методи. З метою вивчення променевого патоморфозу було обстежено 26 хворих на РЕ T1-3N0-1M0-1. З них I групу склали 11 пацієнток з передопераційним курсом дистанційної променевої терапії СОД 30 Гр без радіомодифікації, II – 15 хворих з передопераційним курсом дистанційної променевої терапії СОД 30 Гр з радіомодифікацією. Результати та їх обговорення. При проведенні порівняльної оцінки променевого патоморфозу у хворих досліджуваних груп установлено, що при використанні передопераційного курсу ДПТ 30 Гр з радіомодифікацією відбувається вірогідне зниження мітотичного індексу. Також існує тенденція до збільшення ступеня регресії пухлини, кількості патологічних мітозів та стромальних реакцій при проведенні передопераційного курсу ДПТ 30 Гр з радіомодифікацією. Висновки. Установлено, що променева терапія РЕ з радіомодифікацією дає значний позитивний ефект і регресію більше 50,0 % об’єму пухлини, зниження її біологічних потенцій. Об’єм ушкодженої пухлини складав 58,0 %, а об’єм залишкової пухлини – 42,0 %, тобто більша частина пухлинної маси піддавалася регресії
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гарашова М. А.
Заглавие : Особенности субъективных проявлений, стадийность неоплазии половых органов в постменопаузальный период
Место публикации : Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 77-80 (Шифр ЗУ3/2019/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ ЖЕНСКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GENITAL NEOPLASMS, FEMALE
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
САРКОМА ЭНДОМЕТРИАЛЬНАЯ СТРОМАЛЬНАЯ -- SARCOMA, ENDOMETRIAL STROMAL
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Аннотация: Цель исследования: определение структуры, стадии, выраженности субъективных проявлений опухолевых процессов репродуктивных органов. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ историй болезни 301 больной с опухолями репродуктивных органов в постменопаузальный период. Средний возраст пациенток составил 61,6±0,4 года. Длительность постменопаузального периода колебалась в пределах 11,0±0,6 года. Результаты. Установлено, что у 28,9% женщин в период постменопаузы выявляли миому матки, у 29,4% – гиперпластические процессы эндометрия, у 21,6% – рак эндометрия, у 10,6% – рак яичников, у 5,6% – доброкачественные опухоли яичников, у 5,6% – рак шейки матки, у 1,7% – саркому матки. У 68,8% больных рак яичников диагностировали на поздних стадиях с преобладанием выявления заболевания на III стадии опухолевого процесса (62,5%). Рак эндометрия диагностировали у 86,2% женщин на ранних стадиях опухолевого процесса. Частота диагностики рака эндометрия на поздних стадиях составляет 4,6%. Из клинических проявлений опухолей половых органов в постменопаузе преобладают кровянистые выделения и кровотечения из наружных половых органов, боль внизу живота, учащенное сердцебиение и избыточное оволосение. Заключение. Полученные результаты позволили установить, что постменопаузальный период является периодом высокого риска развития неопластических процессов органов репродуктивной системы
Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)