Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (260)

Редкие издания (15)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=животные<.>)

Общее количество найденных документов : 766
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Спирин Н. Н., Румянцева Т. А., Киселев Д. В., Спирина Н. Н.
Заглавие : Клеточный состав пейеровых бляшек и периферических лимфоузлов при экспериментальном аллергическом энцефаломиелите на фоне терапии финголимодом
Место публикации : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № Прил. к№10 (Вып. 2. Рассеянный склероз). - С. 71-76 (Шифр ЖР15/2014/114/Прил. к№10 (Вып. 2. Рассеянный склероз))
Предметные рубрики: Финголимод
MeSH-главная: ЭНЦЕФАЛОМИЕЛИТ АУТОИММУННЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- ENCEPHALOMYELITIS, AUTOIMMUNE, EXPERIMENTAL
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
ЛИМФОИДНАЯ ТКАНЬ -- LYMPHOID TISSUE
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ПЕЙЕРОВЫ БЛЯШКИ -- PEYER'S PATCHES
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шулькин А. В., Якушева Е. Н., Черных И. В.
Заглавие : Сравнение фармакокинетических параметров препарата мексидол с препаратом этилметилгидроксипиридина сукцинат
Место публикации : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № Прил. к №11 (Вып. 2. В помощь практическому врачу). - С. 40-43 (Шифр ЖР15/2014/114/Прил. к №11 (Вып. 2. В помощь практическому врачу))
Предметные рубрики: Мексиприм (этилметилгидроксипиридина сукцинат)
Мексидол (этилметилгидроксипиридина сукцинат)
MeSH-главная: ЛЕКАРСТВА НЕПАТЕНТОВАННЫЕ -- DRUGS, GENERIC

ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, LIQUID
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Козлов В. Г., Ивин Ю. Ю., Грачев В. П.
Заглавие : Применение человеческой плаценты для очистки нормальных и иммунных сывороток животных
Место публикации : Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2015. - № 5. - С. 48-51 (Шифр ЭР7/2015/5)
MeSH-главная: ПЛАЦЕНТЫ ЭКСТРАКТЫ -- PLACENTAL EXTRACTS
ИММУННЫЕ СЫВОРОТКИ -- IMMUNE SERA
БАКТЕРИЦИДНОСТИ ТЕСТ СЫВОРОТОЧНЫЙ -- SERUM BACTERICIDAL TEST
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гейко В. В., Утевская С. В.
Заглавие : Беременность и индуцированный на разных сроках гестационного периода экспериментальный аутоиммунный энцефаломиелит
Место публикации : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № Прил. к№10 (Вып. 2. Рассеянный склероз). - С. 25-32 (Шифр ЖР15/2014/114/Прил. к№10 (Вып. 2. Рассеянный склероз))
MeSH-главная: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Волчегорский И. А., Мирошниченко И. Ю., Рассохина Л. М., Файзуллин Р. М. , Пряхина К. Е. , Малкин М. П. , Калугина А. В.
Заглавие : Влияние производных 3-оксипиридина и янтарной кислоты на устойчивость к острой церебральной ишемии в эксперименте
Место публикации : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № 12. - С. 123-127 (Шифр ЖР15/2014/114/12)
Предметные рубрики: Мексидол
Реамберин
Эмоксипин
MeSH-главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Grynchuk F. V., Grynchuk A. F., Maksimiuk V. V.
Заглавие : Comparative characteristic of fibrinolytic activity in case of experimental peritonitis and underlying diabetes mellitus
Параллельн. заглавия :Порівняльна характеристика активності фібринолізу в умовах експериментального перитоніту та його розвитку на тлі цукрового діабету
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 139-144 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примечания : Библиогр.: с. 142-143
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
АЛЛОКСАН -- ALLOXAN
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Actuality is determined by understudied fibrinolytic reactions in case of diabetes mellitus (DM) with acute peritonitis (AP) which is to be found in practice more frequent. Objective of the study was to investigate the features of fibrinolytic activity in AP developed on the background of DM. Materials and methods. 100 albino outbred rats. AP was simulated through the esophageal perforation of the stomach. DM was modeled by the 1.6% alloxan solution injection. During the study, total (TFA), non-enzymatic (NFA) and enzymatic fibrinolytic activity (EFA) of the blood plasma was studied. The animals were divided into such groups: 1 — intact animals with AP models; 2 — animals with models of AP and underlying DM. Results. The activity of fibrinolysis in animals with DM models was higher than that of intact animals. Six hours after the AP have been induced, the fibrinolytic activity increased. There was a less augmentation in group 1. TFA, NFA and EFA in group 2 sharply increased and prevailed significantly in 12 hours. EFA significantly increased in group 1. NFA/EFA ratio was decreasing in both groups. TFA in group 1 slightly increased in 24 hours. All of the indicators in group 2 increased significantly. While the ratio of NFA/EFA in group 1 was increasing, in group 2 it was decreasing. TFA and NFA/EFA ratio in group 1 remained more or less constant in 48 hours. The parameters of TFA, NFA and EFA statistically significantly predominated in group 2, and EFA continued to grow. Conclusions. The increase in the fibrinolytic activity of the blood plasma with the fermentation mechanisms predomination have been found in experimental diabetes mellitus. The activation of fibrinolysis with balance maintenance between its links within 24 hours has been observed in case of experimental acute peritonitis. In 6 hours, the development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs substantially in terms of its quantitative characteristics of the fibrinolytic activity of the blood plasma, which is shown by its excessive increase, development of imbalance between the links of fibrinolysis, uncontrolled increase in the activity of fermentation mechanisms with disseminated intravascular coagulation syndrome in 24 hours. The basis for the differences that have been detected are the changes in the functional activity of the fibrinolytic system caused by diabetes mellitus influence that, in addition to changes in the hemostasis system, provide the grounds for disorders of mechanisms of activation, migration and interaction of effector cells, processes of proliferation, etcАктуальність зумовлена недостатнім вивченням стану фібринолітичних реакцій при поєднанні цукрового діабету (ЦД) з гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження: вивчення особливостей фібринолітичної активності при ГП, що розвивається на тлі ЦД. Матеріали та методи. 100 білих нелінійних щурів. ГП моделювали черезстравохідною перфорацією шлунка. ЦД моделювали уведенням 1,6% розчину алоксану. Вивчали сумарну фібринолітичну активність (СФА), неферментаційну (НФА) та ферментаційну (ФФА) фібринолітичну активність плазми крові. Тварини були поділені на групи: 1-ша — інтактні тварини з моделями ГП, 2-га — тварини з моделями ГП на тлі ЦД. Результати. Активність фібринолізу в тварин із моделями ЦД переважала таку в інтактних. Через 6 год з часу моделювання ГП фібринолітична активність зростала. У 1-й групі приріст був меншим. Через 12 год СФА, НФА і ФФА у 2-й групі різко збільшилися і значно переважали. У 1-й групі значуще збільшилася ФФА. Співвідношення НФА/ФФА знижувалось у обох групах. Через 24 год СФА у 1-й групі незначно зросла. У 2-й групі всі показники істотно збільшилися. Співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі зростало, а у 2-й групі знижувалось. Через 48 год СФА і співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі практично не змінились. У 2-й групі параметри СФА, НФА і ФФА статистично значуще переважали, а ФФА продовжувала зростати. Висновки. При експериментальному ЦД виявлено зростання активності фібринолізу з перевагою ферментаційних механізмів. При експериментальному ГП спостерігається активація фібринолізу зі збереженням рівноваги між його ланками впродовж 24 годин. Розвиток ГП у тварин з моделями ЦД вже через 6 годин суттєво відрізняється кількісними характеристиками фібринолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками фібринолізу, неконтрольованим наростанням ФФА з ознаками виникнення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові через 24 години. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності фібринолітичної системи, зумовлені впливом ЦД, що, окрім змін у системі гемостазу, створює передумови для порушень механізмів активації, міграції та взаємодії ефекторних клітин, процесів проліферації тощо
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Грицюк М. І.
Заглавие : Зміни звивистих канальців нирок при введенні НАДФ на тлі стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету в щурів
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 133-138 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примечания : Бібліогр.: с. 137
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
СТРЕПТОЗОТОЦИН -- STREPTOZOCIN
ПОЧЕЧНЫЕ КАНАЛЬЦЫ -- KIDNEY TUBULES
НАДФ -- NADP
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Аннотация: Вивчення змін структур звивистих канальців нирок при введенні нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату (НАДФ) на тлі індукованого стрептозотоцином цукрового діабету (ЦД) у щурів. Матеріали та методи. Експерименти проведено на самцях білих щурів, яким моделювали ЦД шляхом уведення стрептозотоцину в дозі 70 мг/кг. НАДФ уводили у дозі 30 мг/кг. Вивчали структури нирок на 11-ту, 21-шу та 31-шу добу експерименту. Результати. На противагу класичним методам забарвлення ранні зміни в різних структурах нирки були виявлені за допомогою гістохімічного методу на основі забарвлення гістологічних зрізів бромфеноловим синім за методом Mikel Calvo. Висновки. Загалом структури нирок виявляли позитивну реакцію на введення НАДФ, що може бути пов’язане зі зниженням прямого ушкоджувального впливу гіперглікемії як за рахунок зменшення кількості глікозильованих білків, так і внаслідок прямого безпосереднього його позитивного впливу на стан ендотеліоцитів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сидорчук Л. І.
Заглавие : Мікробіом протиепітеліальної біоплівки товстої кишки білих щурів з експериментальним тиреотоксикозом
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 127-132 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примечания : Бібліогр.: с. 130-131
MeSH-главная: ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Мікробіом приепітеліальної біоплівки товстої кишки при безпосередньому контакті з організмом взаємодіє з імунною та іншими системами, що підкреслює актуальність його вивчення при різних захворюваннях. Мета дослідження — встановлення таксономічного складу, популяційного рівня, аналітичних мікроекологічних показників і ступеня порушень мікроекології приепітеліальної біоплівки товстої кишки білих щурів із тиреотоксикозом. Матеріали та методи. Проведені експерименти на 25 статевозрілих самцях білих щурів масою 220–240 г, з яких 15 тварин віднесено до контрольної групи (інтактні тварини), 10 щурів належали до основної групи. Моделювали експериментальний тиреотоксикоз шляхом внутрішньошлункового введення L-тироксину 14 днів. У стерильних умовах проводили лапаротомію, брали відрізок (до 3 см) товстої кишки з її вмістом. Відмиту частину кишки гомогенізували з стерильним 0,9% розчином хлориду натрію. Готували серію десятикратних розведень з концентрацією вихідної суміші від 10–2 до 10–7. З кожної пробірки 0,01 мл висівали на тверді оптимальні живильні середовища з наступним виділенням та ідентифікацією мікробів за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Результати. У частини тварин елімінують біфідобактерії та лактобактерії, а також бактероїди та ешерихії. Встановлено виражений дефіцит не тільки біфідобактерій — на 48,50 % і лактобактерій — на 94,59 %, а й бактероїдів — на 44,85 %. Визначення кількісного домінування кожного таксона показало, що домінуюча роль біфідобактерій у мікробіоценозі знижується на 82,76 %, лактобактерій — у 2,20 раза, а також знижується роль у мікробіоценозі приепітеліальної біоплівки товстої кишки білих щурів з експериментальним тиреотоксикозом бактероїдів — на 43,04 %, кишкової палички — на 7,18 %, але суттєво зростає роль умовно-патогенних ентеробактерій і стафілококів, які контамінували й колонізували слизову оболонку товстої кишки. Висновки. Експериментальний тиреотоксикоз супроводжується частковою елімінацією з біотопу приепітеліальної біоплівки товстої кишки біфідобактерій та лактобактерій, а також бактероїдів. Відбувається елімінація із слизової оболонки товстої кишки в усіх експериментальних тварин пептострептококів, клостридій та ентерококів, а також колонізація біотопу умовно-патогенними ентеробактеріями (протеями, клебсієлами) і стафілококами
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сеид М. М.
Заглавие : Экспериментальное изучение применения церулоплазмина для предотвращения ишемически-реперфузионного повреждения в кожном лоскуте
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 3. - С. 74-76 (Шифр КУ5/2018/85/3)
MeSH-главная: МЫШЕЧНО-КОЖНЫЙ ЛОСКУТ -- MYOCUTANEOUS FLAP
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
ТРАНСПЛАНТАТА ПЕРВИЧНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- PRIMARY GRAFT DYSFUNCTION
НЕКРОЗ -- NECROSIS
ЦЕРУЛОПЛАЗМИН -- CERULOPLASMIN
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Аннотация: Цель работы - изучить в эксперименте эффективность церулоплазмина, применяемого для полного устранения или минимизации ишемически-реперфузионного повреждения, вызывающего некроз кожного лоскута (КЛ). Исследования проведены на 32 белых крысах-самцах линии Sprague Dawley массой тела в среднем 250 г. Животные разделены на 2 группы: группа I (контрольная, n = 8) - интактные животные; группа II (экспериментальная, n = 24). В свою очередь группа II разделена еще на три группы: НА, ПБ и ПВ. Животным группы НА церулоплазмин не применяли, ишемию не создавали, но забор КЛ производили. Животным группы ПБ церулоплазмин также не применяли. Этим животным за 30 мин до создания ишемии внутрибрюшинно делали инъекцию сыворотки. Через 30 мин после инъекции на эпигастральные вены и артерии с двух сторон накладывали клипсы на 10 ч. Через 10 ч после появления в лоскуте признаков ишемии клипсы извлекали, артериовенозный кровоток восстанавливался. После этого КЛ проленовыми нитками пришивали к своему месту. Животным группы ПВ за 30 мин до ишемии внутрибрюшинно вводили 60 мг/кг церулоплазмина. После инъекции церулоплазмина на эпигастральные артерии и вены с двух сторон накладывали клипсы, которые по истечении 10 ч извлекали. Некротический участок КЛ в группе НА составил в среднем (1,8 +- 0,6) см, ПБ - (22,4 +- 3,6) см, ПВ - (4,1 +- 1,1) см
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яцина О. І. , Савицька І. М., Костєв Ф. І., Вернигородський С. В., Гаврилюк О. М.
Заглавие : Результати лікування наслідків анатомо-функціональних змін нирок і сечоводів, що виникли на тлі моделі гіперактивного сечового міхура
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 3. - С. 70-73 (Шифр КУ5/2018/85/3)
MeSH-главная: МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE
РЕЗЕРПИН -- RESERPINE
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
АДРЕНЕРГИЧЕСКИХ БЕТА-3 РЕЦЕПТОРОВ АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-3 RECEPTOR AGONISTS
ПАРАСИМПАТОЛИТИКИ -- PARASYMPATHOLYTICS
ПОЧКИ -- KIDNEY
МОЧЕТОЧНИК -- URETER
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Аннотация: Мета роботи - вивчення анатомо-функціональних уражень нирок та верхніх сечовивідних шляхів (СВШ) у експериментальних тварин із змодельованим гіперактивним сечовим міхуром (ГСМ) та дослідження їх перетворень внаслідок дії фармакологічних препаратів груп холінолітиків, біофлавоноїдів та селективних агоністів бета-3-адренорецепторів. Експериментальні дослідження виконані на 200 статевозрілих білих щурах-самках, яким відтворювали модель ГСМ. Після підтвердження створення моделі ГСМ тварини були розділені на чотири групи: контрольну (без лікування), 1-шу (лікування спазмексом), 2-гу (лікування кверцитином), 3-тю (лікування мірабегроном). Для підтвердження функціональних змін усім дослідним тваринам під час експерименту проведено магнітно-резонансну томографію (МРТ) з візуалізацією СВШ за модифікованими програмами з магнітно-резонансною урографією (МРУ) в режимі гідрографії до та після застосування діуретика. Після виведення тварин з експерименту були проведені гістологічні дослідження нирок та верхніх СВШ. Через 14 діб після введення резерпіну відбувались переважно функціональні зміни без виражених структурних проявів. Через 30 діб зареєстровані зміни, що призводили до патологічної перебудови нирок і СВШ. Після проведеного лікування у всіх тварин спостерігали відновні процеси. Зменшувались прояви дистрофічних змін нефроцитів, покращувались обмінні процеси, зменшувалася товщина базальних мембран (БМ) проксимальних канальців нефронів, покращувалися кровопостачання органа та тонус СВШ. Висновки: після проведеного лікування у більшості тварин зміни, що виникли після змодельованого ГСМ, виявилися оборотними. Зменшувались прояви дистрофічних змін нефроцитів, покращувалися обмінні процеси, зменшувалася товщина БМ проксимальних канальців нефронів, покращувалося кровопостачання органа. Проведені дослідження свідчать про позитивну динаміку та можливість створення ефективних схем для подальшого вдосконалення лікування з використанням досліджених препаратів
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)