Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (83)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=компьютерное моделирование<.>)

Общее количество найденных документов : 308
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Мартинюк, А. Б.
Аналіз застосування цифрових технологій при позиціонуванні дентальних імплантатів та плануванні супраконструкцій у пацієнтів з дистально необмеженими дефектами зубних рядів [Текст] / А. Б. Мартинюк // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 126-127

MeSH-главная:
ЗУБНОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- DENTAL PROSTHESIS
ЗУБНОЙ РЯД -- DENTITION
ОККЛЮЗИОННЫЕ ШИНЫ -- OCCLUSAL SPLINTS
ОДНОМОМЕНТНАЯ НАГРУЗКА ПРИ ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ -- IMMEDIATE DENTAL IMPLANT LOADING
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Аннотация: Для досягнення ефективності ортопедичної реабілітації пацієнтів з дефектами зубних рядів з допомогою ортопедичних конструкцій з опорою на дентальні імплантанти необхідні інструменти успішної комунікації між лікарем-стоматологом-хірургом, ортопедом та зубним техніком. Особливо важливим є грамотне проектування розташування імплантантів з врахуванням майбутньої супраконструкції, осьового навантаження, оклюзійних співвідношень та виходів шахт гвинта. Мета роботи: Аналіз ефективності застосування цифрових методів проектування положення імплантантів у кістковому масиві та цифрового моделювання майбутньої ортопедичної конструкції у пацієнтів з дистально необмеженими дефектами зубних рядів
Свободных экз. нет

Найти похожие

Математичне моделювання як інструмент дослідження функції м’язів тазового пояса при диспластичному коксартрозі [Текст] / А. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 1. - С. 4-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (патофизиология, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: Диспластичний коксартроз у дорослих пацієнтів характеризується зміною геометричних параметрів, проксимального відділу стегнової кістки, вертлюжної западини та їх співвідношень. При зміненні геометричних параметрів кульшового суглоба змінюються кути прикріплення м’язів та плечі їх сил, що обумовлює особливості роботи м’язів тазового пояса. Мета роботи — обґрунтування та побудова математичної моделі роботи м’язів тазового пояса при диспластичному коксартрозі. Матеріали та методи. В основу будови моделі роботи м’язів тазового пояса при диспластичному коксартрозі було покладено базову фізичну модель таза та нижньої кінцівки. Зміну параметрів кульшового суглоба виконували згідно з даними проведеної раніше рентгенометрії 49 кульшових суглобів дорослих пацієнтів із диспластичним коксартрозом. Для кожного з м’язів було визначено параметри його роботи та його внесок у збереження горизонтальної рівноваги таза, складено рівняння рівноваги моментів сил м’язів тазового пояса та проаналізовано роботу всіх м’язів тазового пояса, зазначених у моделі. Результати. Кожен із м’язів, що забезпечують горизонтальну рівновагу таза, у нормі (при вазі пацієнта 80 кг) розвиває силу, що становить близько половини своєї максимально можливої сили, тобто всі м’язи працюють як мінімум із дворазовим запасом міцності. Збільшення ваги пацієнта на 20–25 % (до 100 кг і більше) помітно погіршує ефективність роботи м’язів. Вони змушені задіяти понад 70–80 % своєї абсолютної сили, що різко знижує їх витривалість та ефективність роботи. При легкому ступені дисплазії (1-й тип за Crowe) кожен з аналізованих м’язів розвиває силу, лише на третину менше її абсолютних значень. Збільшення ваги пацієнта на 20 % вимагає від кожного з м’язів майже максимальних зусиль. А подальше збільшення ваги потребує сили, що перевищує можливості м’яза. При тяжкому ступені дисплазії кульшового суглоба (3-й тип за Crowe) м’язи не в змозі впоратися з роботою зі збереження горизонтальної рівноваги таза. Пацієнти змушені будуть користуватися додатковою опорою або застосовувати пристосувальні механізми для полегшення пересування. Висновки. Розроблена нами математична модель роботи м’язів тазового пояса при дисплазії кульшового суглоба відображає клінічні прояви диспластичного коксартрозу та дозволяє вивчати особливості роботи м’язів тазового пояса до та після ендопротезування диспластичного кульшового суглоба. Зміна геометричних параметрів кульшового суглоба призводить до порушення функції м’язів тазового пояса та зменшує ефективність роботи абдукційного механізму. Найбільш значущий негативний вплив на роботу м’язів тазового пояса мають геометричні зміни кульшового суглоба, які збільшують момент сили гравітації та зменшують момент сили м’язів-абдук-торів. Корекція зазначених параметрів при ендопротезуванні кульшового суглоба покращує біомеханічні умови роботи м’язів тазового пояса і підвищує ефективність абдукційного механізму. Отримані результати показали, яким чином диспластичні зміни кульшового суглоба негативно впливають на роботу м’язів тазового пояса, довели, що найважливішими факторами ефективної роботи абдукційного механізму є сила м’язів та вага пацієнта. І саме ці фактори мають критичний вплив на роботу м’язів тазового пояса щодо збереження горизонтальної рівноваги таза
Dysplastic coxarthrosis in adult patients is characterized by changes in geometric parameters, proximal femur, acetabulum and their ratios. When changing the geometric parameters of the hip joint, the angles of muscles attachment and their moment arms change too, which determines the peculiarities of the pelvic girdle muscle functioning. The purpose of the work: substantiation and construction of a mathematical model of pelvic girdle muscles in dysplastic coxarthrosis. Materials and methods. The basic physical model of the pelvis and lower extremity was created to simulate the work of pelvic girdle muscles in dysplastic coxarthrosis. A change in the hip joint parameters was performed according to the data of previous radiography of 49 hip joints of adult patients with dysplastic coxarthrosis. For each of the muscles, the parameters of its work and its contribution into maintaining the horizontal balance of the pelvis were determined, the equation of a balance of moment arms of pelvic girdle muscles was compiled and the work of all pelvic girdle muscles specified in the model was analyzed. Results. Each of the muscles that ensure the horizontal balance of the pelvis, normally (at a patient’s weight of 80 kg) develops an effort that is about half of its maximum possible strength, i.e. all muscles work with at least twice the margin of safety. Increasing the patient’s weight by 20–25 % (up to 100 kg or more) significantly impairs muscle performance. They are forced to use more than 70–80 % of their absolute strength, which dramatically reduces their endurance and efficiency. In mild dysplasia (Crowe type 1), each of the analyzed muscles develops effort that is only a third less than its absolute values. Increasing the patient’s weight by 20 % requires almost maximum efforts from all muscles. And further weight gain requires efforts that exceed the capabilities of the muscle. In severe hip dysplasia (Crowe type 3), the muscles are unable to cope with maintaining the horizontal balance of the pelvis. Patients will be forced to use additional support or adaptive mechanisms to facilitate movement. Conclusions. The mathematical model of pelvic girdle muscle in hip dysplasia developed by us reflects the clinical manifestations of dysplastic coxarthrosis and allows studying the peculiarities of pelvic girdle muscle function before and after arthroplasty of a dysplastic hip. Changing the geometric parameters of the hip joint leads to dysfunction of the pelvic girdle muscles and reduces the efficiency of the abduction mechanism. Geometric changes in the hip joint have the most significant negative impact on the work of the pelvic girdle muscles that increase the moment arm of gravity and reduce the moment arm of the abductor muscles. Correction of these parameters in hip arthroplasty improves the biomechanical conditions of the pelvic girdle muscles and increases the efficiency of the abduction mechanism. The results showed how dysplastic changes in the hip joint negatively affect the work of the pelvic girdle muscles, proved that the most important factors in the effective operation of the abduction mechanism are muscle strength and weight of the patient. And it is these factors that have a critical impact on the work of the pelvic girdle muscles in terms of maintaining the horizontal balance of the pelvis
Доп.точки доступа:
Тяжелов, А. А.
Карпінський, М. Ю.
Юрченко, Д. А.
Карпінська, О. Д.
Гончарова, Л. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

FEAR index in the diagnosis of hip instability in patients with cerebral palsy. FEAR index and migration percentage in mathematical modeling of hip instability in cerebral palsy [Текст] = FEAR індекс при діагностиці міграції головки стегнової кістки в пацієнтів з дитячим церебральним паралічем. FEAR індекс та індекс Реймерса в математичному моделюванні нестабільності кульшового суглоба при дитячому церебральному паралічі / M. Yatsuliak [et al.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 1. - С. 51-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (рентгенография)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: The high incidence of hip instability in different groups of patients with cerebral palsy and the factors that may influence its formation are relevant to the study. The purpose was to establish the diagnostic value of the Femoro-Epiphyseal Acetabular Roof (FEAR) index to determine hip instability in patients with cerebral palsy. Materials and methods. The total number of patients was 39 (70 joints). We performed clinical and radiographic examination of the hip joints using our methods and standard anterior posterior radiographs, which determined the FEAR index and other parameters. Mathematical modeling and statistical analysis of hip parameters and factors that may lead to the hip instability were also performed. Results. Correlations have been established between the FEAR index and hip parameters, as well as factors that may affect it. Mathematical models were created based on the parameters in both positionings to determine the hip instability. Conclusions. The FEAR index showed good diagnostic value, but the migration percentage was more reliable in detecting hip instability in patients with cerebral palsy
Значна частота нестабільності кульшового суглоба в різних групах пацієнтів з дитячим церебральним паралічем та фактори, що можуть впливати на її формування, є актуальним об’єктом досліджень. Мета: встановити діагностичну цінність індексу FEAR у визначенні нестабільності кульшового суглоба в ocіб з дитячим церебральним паралічем. Матеріали та методи. Загальна кількість пацієнтів становила 39 (70 суглобів). Клініко-рентгенограмометричне обстеження кульшових суглобів виконано з використанням власного способу і стандартних передньозадніх рентгенограм, за якими визначали індекс FEAR та інші параметри. Також проведено математичне моделювання і статистичний аналіз показників кульшового суглоба та факторів, що можуть призводити до нестабільності кульшового суглоба. Результати. Встановлено кореляційні зв’язки між індексом FEAR і показниками кульшового суглоба, а також факторами, що можуть на нього впливати. Створено математичні моделі для визначення нестабільності кульшового суглоба на основі параметрів в обох позиціях. Висновки. Продемонстровано хорошу діагностичну цінність індексу FEAR, проте індекс Реймерса виявився більш надійним у діагностиці нестабільності кульшового суглоба в пацієнтів з дитячим церебральним паралічем
Доп.точки доступа:
Yatsuliak, M.
Nemesh, M.
Martsyniak, S.
Kabatsii, M.
Filipchuk, V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Застосування методу випадкового балансу для вивчення впливу кількостей допоміжних речовин на технологічні параметри таблеток із ліофілізованим порошком трутневого гомогенату [Текст] = Application of the method of random balance to study the effect of the amounts of excipients on the technological parameters of tablets with lyophilized powder of drone brood homogenate / Б. В. Павлюк [та ін.] // Фармацевтичний часопис. - 2022. - N 1. - С. 58-65

MeSH-главная:
АПИТЕРАПИЯ -- APITHERAPY
ТАБЛЕТКИ -- TABLETS
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, PHARMACEUTICAL
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- PHARMACEUTIC AIDS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: Активний фармацевтичний інгредієнт – ліофілізований порошок трутневого гомогенату, а також такі допоміжні речовини, як Prosolv SMCC 90, МКЦ 102, Ludipress, Emdex dextrates, натрію карбоксиметилкрохмаль, Neusilin US 2, Neusilin UFL, кальцію фосфат двохосновний, натрію лаурилсульфат, кальцію стеарат, кислота лимонна. Таблетки отримували методом прямого пресування. Дослідження впливу кількостей допоміжних речовин на фармако-технологічні показники порошкових мас та таблеток проводили відповідно до методик, що регламентовані Державною фармакопеєю України (ДФУ)
Застосування методу випадкового балансу дало змогу визначити найбільш значущі кількісні фактори та стабілізувати їх на оптимальних рівнях у складі розроблених таблеток із ліофілізованим порошком трутневого гомогенату з метою забезпечення якості відповідно до вимог ДФУ
Active pharmaceutical ingredient – lyophilized drone brood homogenate powder, as well as excipients such as Prosolv SMCC 90, МСС 102, Ludipress, Emdex dextrates, sodium carboxymethyl starch, Neusilin US 2, Neusilin UFL, calcium phosphate dibasic, sodium lauryl sulfate, calcium stearate, citric acid. Tablets were obtained by direct compression. Studies of the effect of excipients on the pharmaco-technological parameters of powder masses and tablets were carried out in accordance with the methods regulated by the State Pharmacopoeia of Ukraine
The application of the random balance method allowed to determine the most significant quantitative factors and stabilize them at optimal levels in the developed tablets with lyophilized drone brood homogenate powder in order to ensure quality in accordance with the requirements of the State Pharmacopoeia of Ukraine
Доп.точки доступа:
Павлюк, Б. В.
Чубка, М. Б.
Грошовий, Т. А.
Добринчук, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шапринський, В. В.
Математичне прогностичне моделювання реоклюзій у хворих з оклюзійно- стенотичними захворюваннями магістральних артерій інфраренального відділу аорти [Текст] = A mathematical prognosis modelling of reocclusions in patients with occlusive-stenotic diseases of the main arteries of the infrarenal aorta / В. В. Шапринський, В. О. Шапринський, О. М. Очередько // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 95-100. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология, ультрасонография)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (диагностика, осложнения, патофизиология, ультрасонография)
ЦЕРЕБРАЛЬНАЯ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- CEREBRAL REVASCULARIZATION (методы, реабилитация)
АОРТА -- AORTA (патология, ультрасонография, ультраструктура)
ТРАНСПОЗИЦИЯ МАГИСТРАЛЬНЫХ СОСУДОВ -- TRANSPOSITION OF GREAT VESSELS (диагностика, ультрасонография)
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY (тенденции)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование, тенденции)
Аннотация: Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок нерідко призводить до стійкої непрацездатності, інвалідізації та летальності. Не дивлячись на вдосконалення методів і технік ендоваскулярних і відкритих операцій, на сьогоднішній день все ще залишається значною частота ампутацій нижніх кінцівок, обумовлених прогресуванням атеросклеротичного процесу в артеріях, а також наслідком різних інтра- та післяопераційних ускладнень, асоційованих із тромбозами зони артеріальної реконструкції, зокрема тромбозом шунта. Тому було поставлено за мету вивчити фактори, які впливають на виникнення реоклюзії після операції, і за допомогою логістичної математичної регресії розробити прогностичне моделювання ризику їх виникнення. Обстежено 100 пацієнтів з оклюзійно-стенотичними ураженнями магістральних артерій інфраренального відділу аорти атеросклеротичного ґенезу, з яких у ранньому післяопераційному періоді виникла реоклюзія – 50 хворих (основна група), і без реоклюзії – 50 пацієнтів (група порівняння). Встановлені фактори, які впливають на виникнення реоклюзії, і на їх основі розроблено математичне прогностичне моделювання реоклюзій на базі логістичної регресії. Встановлено, що ризик виникнення реоклюзії достовірно зростає зі збільшенням протяжності ураження (b=0,5214, р=0,005), за наявності складних анатомічних умов (b=3,5080, р=0,034), при наявності двох і більше багатоповерхових оклюзій (b=9,0073, р=0,002), за присутності технічних помилок у процесі втручання (b=8,0802, р=0,004)
Obliterating atherosclerosis the lower extremities vessels often leads to permanent disability and mortality in some cases. Despite the improvement of methods and techniques of endovascular and open operations, nowadays there is still a significant frequency of amputations due to progression of atheroscleroses and various intra- and postoperative complications, such as shunt thrombosis or thrombosis of zone of reconstruction. Therefore, the aim was to research the factors influencing the occurrence of reocclusion after surgery and to develop predictive modeling of the risk of their occurrence with the help of logistic mathematical regression. 100 patients with occlusive-stenotic lesions of the main arteries of the infrarenal aorta by atherosclerotic origin were examined. 50 patients (general group) revealed reocclusion occurred in the early postoperative period, and 50 patients (comparison group) have no reocclusion. The factors influencing the occurrence of reocclusion have been identified, and mathematical prognostic modeling of reocclusions based on logistic regression has been created. It was found that the risk of reocclusion increases significantly with increasing duration of the lesion (b=0.5214, p=0.005), in the presence of complex anatomical conditions (b=3.5080, p=0.034), in the presence of two or more multistory occlusions (b=9.0073, p=0.002), in the presence of technical errors in the intervention process (b=8.0802, p=0.004)
Доп.точки доступа:
Шапринський, В. О.
Очередько, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Данилевич, В.
    Міжхребцеві диски поперекового відділу хребта у чоловіків і жінок: pозміри, співвідношення, моделювання [Текст] = The lumbar intervertebral discs in males and females: measures, correlation, modeling / В. Данилевич // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 17-26. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: мужской

   женский

MeSH-главная:
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование, методы)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, методы)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT (диагностика, ультрасонография)
ЛИНЕЙНЫЕ МОДЕЛИ -- LINEAR MODELS
Аннотация: Використання математичних алгоритмів розрахунку анатомічних і функціональних параметрів органів і систем на основі соматометричних параметрів дозволяє індивідуалізувати та кількісно обґрунтувати показники норми. З метою побудови математичних моделей для розрахунку розмірів міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта була проведена соматометрія практично здорових 80 дівчат і жінок віком 16-26 років та 74 юнаків і чоловіків віком 17-28 років, а також виконана магнітно-резонансна томографія поперекового відділу хребта. Отримані магнітно-резонансні томограми в аксіальній, сагітальній та фронтальній площинах у режимі T2-TSE використали для проведення МР-морфометрії за допомогою програми обробки DICOM-зображень. Проведені кореляційний аналіз та оцінка взаємозв’язків соматометричних параметрів з парціальними лінійними розмірами міжхребцевих дисків, сумою розмірів дисків і відносними сомато-дисковими показниками. Встановлено, що вага тіла має сильні кореляції з відносним сомато-дисковим показником (середні показники коефіцієнтів кореляції для L1-L5 міжхребцевих дисків становили 0,803 та 0,821 відповідно у жінок і чоловіків) та слабкі і дуже слабкі кореляції з парціальними розмірами дисків. При побудові регресійної моделі, як проміжний етап розрахунку, був використаний сомато-дисковий показник (відношення масо-ростового коефіцієнту до суми розмірів міжхребцевого диску). Моделювання суми трьох розмірів міжхребцевих дисків L1-L5 сегментів поперекового відділу хребта в кінцевому варіанті базувалося на показниках маси та довжини тіла (коефіцієнт детермінації R2 становить від 80,4% для суми розмірів міжхребцевого диску L1-L2 у дівчат і жінок та у юнаків і чоловіків, до 89,7% для суми розмірів міжхребцевого диску L4-L5 у дівчат і жінок). Перевірка отриманих математичних моделей показала наявність розбіжності між розрахованими та виміряними показниками сум розмірів міжхребцевих дисків при наявності дегенерації дисків. Використаний математичний алгоритм розрахунку індивідуалізованих показників лінійних розмірів міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта на основі соматометричних параметрів дозволив визначати відсутність об’єктивних кількісних змін незмінених міжхребцевих дисків та уникнути гіпердіагностики
The use of math algorithms for calculating the anatomical and functional parameters of the organs and systems based on somatometric parameters and allows to individualize and quantify the indicators of the norm. In order to build mathematical models to calculate the size of the lumbar spine intervertebral discs somatometry of almost healthy 80 girls and women aged 16-26 years and 74 juniors and men aged 17-28 years was performed. As well as magnetic resonance imaging of the lumbar spine was used to obtain the MR-images in the axial, sagittal and frontal planes in the T2-TSE mode and to perform MR-morphometry by using the DICOM image processing program. The correlation analysis and estimation of interrelations of somatometric parameters with partial linear sizes of intervertebral disks, the sum of the disks’ sizes and relative somato-disk rate are carried out. Body weight was found to have strong correlations with relative somato-disc rate (mean correlation coefficients for L1-L5 intervertebral discs were 0.803 and 0.821 in women and men, respectively) and weak and very weak correlations with partial disc sizes. When constructing the regression model, as an intermediate stage of the calculation, the somato-disk rate (the ratio of mass-growth coefficient to the sum of the sizes of the intervertebral disc) was used. The simulation of the three sizes’ sum of intervertebral discs L1-L5 segments was ultimately based on weight and body length (coefficient of determination R2 is from 80.4% for the sum of the intervertebral discs L1-L2 in girls and women and boys and men, up to 89.7% for the sum of the size of the intervertebral disc L4-L5 in girls and women). Verification of the obtained mathematical models showed a discrepancy between the calculated and measured indicators of the sums of intervertebral disc sizes in the presence of disc degeneration. The used mathematical algorithm for calculating individualized indicators of linear dimensions of lumbar intervertebral discs on the base of somatometric parameters allowed to determine the absence of objective quantitative changes in unchanged intervertebral discs and avoid overdiagnosis
Свободных экз. нет

Найти похожие

Камінська, М. О.
Обґрунтування оптимальної довжини та форми пластини для корекції вродженої лійкоподібної деформації грудної клітки [Текст] / М. О. Камінська, В. А. Дігтяр, О. В. Яресько // Травма. - 2022. - Том 23, N 2. - С. 25-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГРУДНАЯ КЛЕТКА ВОРОНКООБРАЗНАЯ -- FUNNEL CHEST (патофизиология, хирургия)
ТОРАКОПЛАСТИКА -- THORACOPLASTY (использование)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
Аннотация: При торакопластиці вродженої лійкоподібної деформації грудної клітки (ВЛДГК) поширеною є методика D. Nuss, коли корекція деформації здійснюється загрудинно розташованою пластиною. Але при підборі пластини на сьогодні орієнтуються на анатомічні розміри грудної клітки та зовсім не беруться до уваги індивідуальні параметри ВЛДГК, а саме ширина та глибина западини, а форма пластині надається емпірично, що впливає на результати лікування. Мета роботи — провести математичне обґрунтування оптимальних довжини та форми пластини для торакопластики ВЛДГК залежно від індивідуальних розмірів лійкоподібної деформації пацієнта для досягнення максимальної корекції. Матеріали та методи. Для математичного обґрунтування параметрів геометризації анатомічних і структурно-якісних особливостей лійкоподібної деформації грудної клітки були проведені розрахунки величини навантажень на дугу-пластину та елементи грудино-реберного комплексу. Для розрахунків використовували модель нерозрізної багатоопорної пластини з різними довжинами прольотів. Результати. У результаті дослідження обґрунтовано опрацювання геометризації анатомічних і структурно-якісних особливостей деформації грудної клітки й визначення геометричних параметрів дуги-пластини за даними індивідуальних анатомічних ширини та глибини ВЛДГК. Проведене дослідження послужило підґрунтям для розробки способу моделювання загрудинної дуги-пластини для корекції лійкоподібної деформації грудної клітки. Висновки. Математичне моделювання, дослідження та розрахунки нерозрізної багатоопорної пластини з різними довжинами прольотів при торакопластиці дає можливість зменшення максимального моменту навантаження Mmax на 11 % завдяки зменшенню довжини прольотів cЛ-bЛ, bП-cП до половини довжини прольоту bЛ-bП. На основі математичних розрахунків встановлено, що оптимальною довжиною пластини L є розмір 2D, де D дорівнює ширині лійкоподібної деформації та є відстанню між опорними ребрами, висота дугоподібного вигину на рівні опорних ребер повинна становити 1/2 Н, де величина Н дорівнює глибині лійкоподібної западини. Отримані дані мають важливе практичне значення при визначенні оптимальної довжини та форми пластини при загрудинній торакопластиці ВЛДГК
In thoracoplasty of congenital funnel-shaped deformity of the chest (СFSDC), the method according to D. Nuss is common, when the correction of the deformation is carried out by the retrosternal plate. However, the selection of the plate still focuses on the anatomical size of the chest and does not take into account the individual parameters of deformation of СFSDC, namely the width and depth of the cavity, and the shape of the plate is given imperatively, which affects treatment results. Purpose of the work: to carry out mathematical substantiation of the optimal dimensions of the length and shape of the plate for thoracoplasty СFSDC depending on the individual size of the funnel-shaped deformation of the patient to achieve maximum correction. Materials and methods. To mathematically substantiate the parameters of geometrization of anatomical and structural-qualitative features of funnel-shaped deformation of the thorax, calculations of the magnitude of loads on the arch-plate and elements of the sternocostal complex were performed. Results. It was found that the result of the study justifies the study of geometrization of anatomical and structural-qualitative features of chest deformation and determination of geometric parameters of the plate-arc according to individual anatomical dimensions of width and depth of СFSDC. The research served as a basis for the development of a method for modeling the thoracic arch-plate for the correction of funnel-shaped deformation of the chest. Conclusions. Mathe-matical modeling, research and calculations of indivisible multi-support plate with different span lengths as in thoracoplasty, allows to reduce the maximum torque Mmax by 11 %, by reducing the span lengths. Based on mathematical calculations, the optimal length of the plate L is the size 2D, where D is the width of the funnel-shaped deformation and is the distance between the support ribs, the height of the arc bend at the level of the support ribs should be 1/2 H, where H is equal to the funnel depth. The obtained data are of great practical importance in determining the optimal length and shape of the plate in thoracic thoracoplasty СFSDC
Доп.точки доступа:
Дігтяр, В. А.
Яресько, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Yatsuliak, M. B.
Mathematical modeling of indications for reconstructive surgery of the hip joints in patients with cerebral palsy [Text] = Математичне моделювання показань до реконструктивної хірургії кульшових суглобів у пацієнтів із ДЦП / M. B. Yatsuliak // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2022. - N 1. - P46-51. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY
ДЕТИ -- CHILD
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (патология)
Кл.слова (ненормированные):
індекс Реймерса
Аннотация: Early detection of hip pathology in patients with cerebral palsy is an effective way to prevent spastic hip dislocation. Objective: to improve the diagnosis of diseases of the hip joints in cerebral palsy through the clinical and radiographic screening based on mathematical modeling. Materials and Methods. The total number of patients was 47 (86 joints). We carried out a clinical and radiographometric examination of the hip joints with our own method and using standard anteroposterior radiographs, which were used to determine the parameters of the hip joint. Mathematical modeling of indications for reconstructive surgery using logistic regression was also performed. Results. The mathematical model “probability of indications for surgical interventions” was developed on the basis of the studied indicators and factors of influence. Conclusions. A mathematical model for screening of hip joints based on the acetabular angle (AA), neck-shaft angle (NSA), femoral torsion (FT), migration percentage (MP), gross motor function classification system (GMFCS) level, gait, and age is proposed; the accuracy of 90.6% is valid for establishing correct indications for surgery (the critical level of indicators is >16.95 ̊ for AA, >45 ̊ for FT, > 141.63 ̊ for NSA, >30 % for MP, and ≤11 years for age).
Раннє виявлення патології кульшового суглоба у пацієнтів із дитячим церебральним паралічем є дієвим способом запобігання спастичному вивиху стегна. Мета дослідження. Покращити діагностику патології кульшових суглобів при дитячому церебральному паралічі шляхом створення клініко-рентгенограмометричного скринінгу на основі математичного моделювання. Матеріали і методи. Загальна кількість пацієнтів становила 47 осіб (86 суглобів). Нами проведено клініко-рентгенограмометричне обстеження кульшових суглобів власним способом та стандартні передньо-задні рентгенограми, за якими визначали параметри кульшового суглоба. Математичне моделювання показань до реконструктивної хірургії проведено за допомогою логістичної регресії. Результати. Створено математичну модель “ймовірність показань до оперативних втручань” на основі досліджених показників та факторів впливу. Висновки. Запропонована математична модель для скринінгу кульшових суглобів на основі ацетабулярного кута (АК), шийково-діафізарного кута (ШДК), торсії стегнової кістки (ТСК), індексу Реймерса (ІР), шкали великих рухових розладів (GMFCS), ходи, віку, з точністю 90,6% є валідною для встановлення коректних показань до операції (критичний рівень показників становить для АК >16.95 ̊, для ТСК >45 ̊, для ШДК >141,63 ̊, ІР >30%, вік ≤11 років)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Дослідження напружено-деформованого стану моделі гомілки з переломом у верхній третині великогомілкової кістки при різних варіантах остеосинтезу в умовах зростаючого стискаючого навантаження на систему «імплантат — кістка» [Текст] / М. Ю. Строєв [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 5. - С. 65-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: Математичне моделювання за допомогою методу скінченних елементів дає змогу оцінити надійність системи «імплантат — кістка», виявити наявні переваги й недоліки застосовуваних методів фіксації уламків діафіза великогомілкової кістки, дозволяє вивчити динаміку процесу деформації структур кісткової тканини та фіксації металоконструкцій, що, у свою чергу, визначає вибір оптимальної металоконструкції для остеосинтезу в пацієнта з надмірною масою тіла. Мета: провести порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки у верхній третині під дією компресійного навантаження при різних варіантах остеосинтезу і залежно від маси тіла пацієнта. Матеріали та методи. Розроблена скінченно-елементна модель гомілки, яка містила великогомілкову й малогомілкову кістки та кістки стопи. У всіх з’єднаннях між елементами кістки виконано прошарок з механічними властивостями хрящової тканини. Моделювали перелом у верхній третини великогомілкової кістки й три види остеосинтезу за допомогою апарата зовнішньої фіксації, кісткової пластини й інтрамедулярного стрижня. Моделі були випробувані під дією вертикального стискаючого навантаження 700 і 1200 Н. Результати. Зміни величини напруження в кістковій тканині залежно від маси тіла пацієнта мають лінійну залежність. При цьому апарат зовнішньої фіксації та інтрамедулярний стрижень забезпечують зниження напружень у зоні перелому нижче від рівня показників для інтактної кістки. Накісткова пластина демонструє значно гірші показники рівня напружень як у зоні перелому, так і в проксимальному відділі великогомілкової кістки. У дистальному відділі найбільший рівень напружень визначається в моделі з остеосинтезом апаратом зовнішньої фіксації. Це може бути наслідком значної ваги самого апарата, яка, діючи через довгий важіль нижнього фіксуючого стрижня, чинить додаткове навантаження на дистальний кінець великогомілкової кістки. У металевих конструкціях найбільші напруження виникають в окісті. Це пов’язано з його одностороннім накладанням на кістку, що викликає додатковий згинальний момент при навантаженні кінцівки. Висновки. Найгірші показники рівня напружень у зоні перелому (від 39,5 до 67,7 МПа) і на металевій конструкції (від 292,7 до 501,7 МПа) визначено при використанні накісткової пластини. Це є дуже небезпечним, тому що наближується до показників межі міцності для нержавіючої сталі. Остеосинтез за допомогою апарата зовнішньої фіксації забезпечує досить низький рівень напружень (від 1,8 до 3,1 МПа) у зоні перелому, але недоліком є високій рівень напружень на самому апараті (від 174,6 до 299,3 МПа) і в дистальному відділі великогомілкової кістки (від 9,0 до 15,4 МПа), що пов’язано з довжиною важелів, якими є фіксуючі стрижні. Найнижчі показники напружень у всіх елементах моделі визначаються при використанні остеосинтезу інтрамедулярним стрижнем, що обумовлено центральним розташуванням основної опори по осі навантаження та короткими важелями, якими є фіксуючи гвинти. Функція залежності величини напружень в елементах моделі від ваги пацієнта є лінійною і прямо пропорційною
Mathematical modeling using the finite element method makes it possible to assess the reliability of the implant-bone system, to identify the existing advantages and disadvantages of the applied methods for fixing the fragments of the tibial diaphysis, to study the dynamics of the process of deformation of bone tissue and fixing metal structures, which, in turn, determines the choice of the optimal metal construction for osteosynthesis in an overweight patient. Objective: to conduct a comparative analysis of the stress-strain state of the lower leg models with a fracture of the tibial bone in the upper third under the influence of a compressive load with different options for osteosynthesis and depending on the patient’s weight. Materials and methods. A basic finite element model of the shin was developed, which contained the tibial and fibular bones and the bones of the foot. In all joints between the bone elements, a layer with the mechanical properties of cartilage tissue was created. A fracture in the middle third of the tibia and three types of osteosynthesis were simulated with the help of an external fixation device, a bone plate, and an intramedullary rod. All models were tested under the influence of a vertical compressive load of 700 and 1200 N. Results. Changes in the stress in bone tissue depending on the patient’s weight have a linear relationship. At the same time, the external fixation device and the intramedullary rod provide a reduction in stress values in the fracture zone below the level of indicators for an intact bone. The periosteal plate shows significantly worse stress level indicators, both in the fracture zone and in the proximal part of the tibia. In the distal part, the highest stress level is determined in the model of osteosynthesis with external fixation device. This may be a consequence of the significant weight of the apparatus itself, which, acting through the long lever of the lower fixing rod, exerts an additional load on the distal end of the tibia. In metal structures, the greatest stresses occur in the periosteum. This is due to its unilateral application to the bone, which causes an additional bending moment when the limb is loaded. Conclusions. The worst indicators of the stress level in the fracture zone (from 39.5 to 67.7 MPa) and on the metal structure (from 292.7 to 501.7 MPa) were determined when using a bone plate, which is a consequence of an additional bending moment as a result of its unilateral location. This is very dangerous as it approaches the strength limit values for stainless steel. Osteosynthesis with external fixation device provides a fairly low level of stress (from 1.8 to 3.1 MPa) in the fracture zone, but the disadvantage is a high level of stress on the device itself (from 174.6 to 299.3 MPa) and on the distal part of the tibia (from 9.0 to 15.4 MPa) that is related to the length of the levers, which are the fixing rods. The lowest stress indicators in all elements of the model are determined when using osteosynthesis with an intramedullary rod that is due to the central location of the main support along the load axis and short levers, which are fixing screws. The function of the dependence of the value of stresses in the model elements on the patient’s weight is linear and directly proportional
Доп.точки доступа:
Строєв, М. Ю.
Березка, М. І.
Григорук, В. В.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Біомеханічні аспекти функціонального лікування сколіотичної деформації хребта [Текст] / А. Ф. Левицький [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 2. - С. 29-39. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
СКОЛИОЗ -- SCOLIOSIS (патофизиология, реабилитация)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, методы)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Сколіотична деформація хребта була і є об’єктом численних розробок та досліджень різних фахівців медицини. Ведення пацієнтів активно включає в свою програму такий потужний фактор, як функціональне лікування, і для пацієнтів після операції, і для хворих, яким хірургічне втручання показане. Мета. Поліпшення результатів фізіофункціонального лікування пацієнтів зі сколіотичною хворобою шляхом експериментально-клінічного обґрунтування ефективності різних фізичних вправ, що застосовуються при лікуванні хворих. Матеріали та методи. Розроблені математичні моделі хребта із C-подібною та S-подібною сколіотичними деформаціями, які використовували для аналізу напружено-деформуючого стану. Були перевірені 17 різних вправ, серед яких 12 асиметричних, 3 — симетричні та 2 — деротаційні. Із них: 6 вправ ми використовуємо при шийно-грудному типі; 8 — при грудному; 8 — при грудопоперековому; 12 — при поперековому та 10 вправ — при S-подібному типі деформації хребетного стовпа. Результати. Створення математичної моделі дозволило вивчити напруження, що виникають при деформаціях хребта за різних варіантів навантаження. Ми отримали чіткі уявлення про розподіл внутрішнього напруження в хребетних рухових сегментах. Було встановлено, що більшість вправ нашого комплексу сприяє створенню компресійних зусиль на опуклій стороні деформованого хребта та формуванню дистракційних зусиль на боці увігнутості. Аналогічні дані підтверджують показники антропометричних досліджень. Все вищесказане свідчить про доцільність враховувати локалізацію вершини викривлення хребетного стовпа при розробці комплексів функціонального лікування. Безперечно, жодне експериментальне дослідження не відбиває увесь спектр анатомо-фізіологічних процесів живого організму. Однак створення математичної моделі дозволило розробити положення диференційованого застосування кінезитерапії в конкретній клінічній ситуації, а результати розробок стали частиною клініко-біомеханічного обґрунтування функціонального лікування сколіотичної патології. Висновки. Дослідження за допомогою математичної моделі дозволило вивчити диференційовану дію методів кінезитерапії на деформацію хребта залежно від її вершини. Дане дослідження дозволило біомеханічно обґрунтувати показання та протипоказання для використання різних фізичних вправ при лікуванні сколіотичної хвороби. Проведене дослідження дало змогу удосконалити методологічний підхід до розробки комплексів лікувальної гімнастики з урахуванням топічних особливостей деформації хребта
Scoliotic spinal deformity has been and is the subject of numerous developments and studies by various medical professionals. Patient management actively includes in its program such a powerful factor as functional treatment for both patients after surgery and for patients who are indicated for surgery. The purpose was improving the results of physio-functional treatment of patients with scoliotic disease by experimental-clinical justification of the effectiveness of various physical exercises used in the treatment of patients. Materials and methods. Mathematical models of the spine with C-shaped and S-shaped scoliotic deformations were developed, which were used to analyze the stress-strain state. 17 different exercises were tested, including 12 asymmetric ones; 3 — symmetrical and 2 — derotation. Of these: 6 exercises we use for the cervical-thoracic type; 8 exercises for the chest; 8 exercises for thoracolumbar; 12 exercises for lumbar and 10 exercises for S-shaped deformity of the spine. Results. The creation of a mathematical model made it possible to study the stresses ari-sing from spinal deformations under different load variants. We got a clear idea of the distribution of internal stress in the vertebral motor segments. It was found that most of the exercises of our complex contribute to the creation of compression forces on the convex side of the deformed spine and the formation of distraction forces on the concave side. Similar data confirm the indicators of anthropometric research. All the above suggests the feasibility of developing complexes of functional treatment, taking into account the location of the top of the curvature of the spine. Undoubtedly, no experimental study reflects the full range of anatomical and physiological processes of a living organism. However, in general, the creation of a mathematical model allowed to develop the provisions of differentiated application of kinesitherapy in a particular clinical situation, and the results of the development became part of the clinical and biomechanical rationale for functional treatment of scoliotic pathology. Conclusions. The study using a mathematical model allowed us to study the differentiated effect of kinesitherapy methods on spinal deformity depending on its apex. This study allowed to biomechanically substantiate the indications and contraindications for the use of various physical exercises in the treatment of scoliosis. The study made it possible to improve the methodological approach to the development of therapeutic gymnastics complexes, taking into account the topical features of spinal deformity.
Доп.точки доступа:
Левицький, А. Ф.
Бур’янов, О. А.
Омельченко, Т. М.
Овдій, М. О.
Летуча, Н. П.
Суббота, І. А.
Карпінський, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)