Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (8)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=лептин<.>)

Общее количество найденных документов : 165
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Tkachenko V. I., Bagro T. O.
Заглавие : Effectiveness of motivational counseling for lifestyle modification in obese patients using a patient-centered approach
Параллельн. заглавия :Ефективність мотиваційного консультування щодо корекції способу життя у пацієнтів з ожирінням з використанням пацієнт-орієнтованого підходу
Место публикации : Сімейна медицина. - 2023. - № 1. - С. 20-27 (Шифр СУ21/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR
ЛЕПТИН -- LEPTIN
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
ЖИЗНИ СТИЛЬ -- LIFE STYLE
Аннотация: Obesity is a predictor of a significant number of non-communicable diseases. Reduction of body weight by 5–10 % in 6 months, has a positive effect on the prognosis of life and is one of the goals of treatment. To achieve such goals, there is a need for a patient-oriented approach, where the degree of individualization corresponds to the personal risks and needs of the patient with his involvement in the process of choosing a treatment strategy and forming new flexible life habits through the use of motivational counseling. The objective: is to determine the effectiveness of motivational counseling for lifestyle modification in obese patients of prime working age using a patient-oriented approach. Materials and methods. 37 patients with obesity I (27 people) and II (10 people) degree, aged 38.03±1.27 years (20 women and 17 men) were examined. Patients were given motivational counseling according to the «5 As» system, the patient-oriented approach included recommendations regarding the regime and caloric content of food, physical activity (monitoring with a pedometer), compliance with sleep hygiene, correction of psycho-emotional disorders. Clinical laboratory examination in dynamics after 1 month, 3 months and 6 months included measurements of BMI, waist and hip circumference, body surface area, waist/hip ratio, conicity index, body shape index, abdominal volume index, blood pressure, levels of blood glucose, insulin, HOMA index, cholesterol, lipidogram indicators, serotonin and leptin. In addition, surveys were conducted using the HADS hospital anxiety and depression scale, Beck’s scale, Hamilton scale, Dutch Eating Behavior Questionnaire, Epworth Sleepiness Scale, Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire, SF-36, The International Physical Activity Questionnaire, The Finnish Diabetes Risk Score. Statistical analysis was performed using IBM SPSS Statistics, Statistica 12, descriptive statistics Excel 2010. Results. During 6 months of observation, patients lost more than 5 % of their body weight (p0.05), which was accompanied by a significant decrease in BMI (p0.01) and an increase in the level of physical activity (p0.001). The levels of lipid and carbohydrate metabolism exceeded the recommended values and had a positive tendency to decrease during treatment (p0.05). Assessments of the manifestations of anxiety and depression according to the HADS depression and Hamilton scales, eating disorders, serotonin and leptin levels, quality of sleep, quality of life of patients improved. The prediction of the risk of developing diabetes had significant positive dynamics (p0.05). Conclusions. The obtained results make prove that the application of of motivational counseling according to the step-bystep system «5 As» with a patient-oriented approach in patients of working age with obesity is an effective method, which is confirmed by reliable positive results and allows to reduce body weight by more than 5 % in 6 months, reduce levels of metabolic disorders, blood pressure, increase physical activity, reduce the manifestations of depression and anxiety, eating disorders, improve the quality of sleep and life of patients, improve the prognosis and reduce the risk of non-infectious diseases. If it is necessary to achieve stricter targets of indicators in obese patients and/or in a shorter time, it is necessary to carry out a further search for effective measures and consider the additional use of pharmaceutical products in prevention. Ожиріння є предиктором значної кількості неінфекційних захворювань. Зниження маси тіла на 5–10 % за 6 міс має позитивний вплив на прогноз життя і є однією з цілей лікування. Для досягнення таких цілей виникає потреба пацієнт-орієнтованого підходу, де ступінь індивідуалізації відповідає персональним ризикам та потребам пацієнта з його залученням до процесу обрання стратегії лікування та формуванням нових гнучких життєвих звичок шляхом використання мотиваційного консультування. Мета дослідження: визначення ефективності застосування мотиваційного консультування щодо корекції способу життя у пацієнтів основного працездатного віку з ожирінням з використанням пацієнт-орієнтованого підходу. Матеріали та методи. Обстежено 37 пацієнтів з ожирінням І (27 осіб) та ІІ (10 осіб) ступеня, віком 38,03±1,27 року (20 жінок та 17 чоловіків). Пацієнтам проводили мотиваційне консультування за системою «5 As». Пацієнт-орієнтований підхід включав рекомендації щодо режиму і калорійності харчування, фізичної активності (контроль за допомогою крокоміра), дотримання гігієни сну, корекції психоемоційних розладів. Клініко-лабораторне обстеження в динаміці через 1 міс, 3 міс та 6 міс включало вимірювання ІМТ, об’єму талії та стегон, площі поверхні тіла, співвідношення талії/стагон, індексу конусності, індексу форми тіла, індексу абдомінального об’єму, артеріального тиску, рівнів у крові глюкози, інсуліну, індексу НОМА, холестерину, показників ліпідограми, серотоніну та лептину. Додатково проводили опитування за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії HADS, шкали Бека, шкали Гамільтона, Голландського опитувальника харчової поведінки, Epworth Sleepiness Scale, Пітсбурзького опитувальника якості сну, SF-36, The International Physical Activity Questionnaire, The Finnish Diabetes Risk Score. Статистичний аналіз здійснювався за допомогою IBM SPSS Statitics, Statistica 12, описова статистика Excel 2010. Результати. За 6 міс спостереження пацієнти втратили більш ніж 5 % маси тіла (p0,05), що супроводжувалось достовірним зменшенням ІМТ (p0,01) та підвищенням рівня фізичної активності (p0,001). Рівні ліпідного та вуглеводного обмінів перевищували рекомендовані значення та мали позитивні тенденції до зниження у процесі лікування (p0,05). Покращилися рівні тривоги і депресії за шкалами HADSдепресія та Гамільтона, порушення харчової поведінки, рівні серотоніну та лептину, якість сну, якість життя пацієнтів. Прогноз ризику виникнення цукрового діабету мав суттєву позитивну динаміку (p0,05). Висновки. Застосування методики мотиваційного консультування за системою «5 As» з пацієнт-орієнтованим підходом у пацієнтів з ожирінням є ефективною методикою, що підтверджується достовірними позитивними результатами та дозволяє знизити масу тіла на більш ніж 5% за 6 міс, знизити рівні метаболічних порушень, артеріального тиску, під- вищити фізичну активність, зменшити прояви депресії та тривоги, порушення харчової поведінки, покращити якість сну та життя пацієнтів, покращити прогноз та знизити ризик виникнення неінфекційних захворювань. У разі необхідності досягнення у пацієнтів з ожирінням більш жорстких цільових показників та в коротші терміни необхідно здійснювати подальший пошук ефективних заходів та розглядати додаткове застосування медикаментозних засобів профілактики
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шкільна О. О.
Заглавие : Рівні лептину та адипонектину у хворих на системний червоний вовчак, зв’язок з особливостями перебігу захворювання
Параллельн. заглавия :Levels of leptin and adiponectin in patients with SLE, relationship with features of the course of the disease
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 419-424 (Шифр ВУ80/2023/27/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЛЕПТИН -- LEPTIN
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
Аннотация: Метою роботи було встановити можливі відмінності між рівнями лептину та адипонектину у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) та практично здорових людей, а також виявити ймовірні закономірності зміни рівнів адипокінів залежно від особливостей перебігу захворювання. Нами обстежено 79 хворих на СЧВ та 30 практично здорових осіб контрольної групи. Вміст лептину й адипонектину в сироватці крові визначали імуноферментним методом відповідно до інструкцій фірми-виробника “Leptin ELISA (CAN-L-4260)” (DBC, Canada) та “Adiponectin ELISA Kit” (DBC, Canada). Для оцінки активності використовували індекс SELENA-SLEDAI. Метаболічний синдром встановлювали за критеріями IDF (2005). Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп’ютері методами параметричної та непараметричної статистики за допомогою програми Statistica 12.5 (StatSoft Inc., США) та Microsoft Excel 2016. У процесі дослідження виявлено, що рівень лептину достовірно на 45,1% був вищим у пацієнтів з СЧВ, ніж в групі контролю, який корелював з віком хворих, тривалістю хвороби, найтісніший зв’язок виявили з активністю запального процесу за індексом SLEDAI (r=0,78) та ШОЕ (r=0,54). У хворих на СЧВ з метаболічним синдромом на 60,5% були вищими середні значення лептину. За рівнем адипонектину на 17,8% нижчий показник у хворих на СЧВ, ніж у практично здорових людей. Зі збільшенням віку та тривалості захворювання виявлено достовірне зменшення рівня адипонектину у хворих на СЧВ. Все це зумовлює перспективи подальших досліджень цих показників та встановлення їхньої ролі в прогресуванні СЧВThe aim of the work was to establish possible differences between the levels of leptin and adiponectin in patients with systemic lupus erythematosus (SLE) and practically healthy people, as well as to identify probable patterns of changes in the levels of adipokines depending on the features of the course of the disease. We examined 79 patients with SLE and 30 practically healthy individuals of the control group. The content of leptin and adiponectin in blood serum was determined by the immunoenzymatic method according to the instructions of the manufacturer “Leptin ELISA (CAN-L-4260)” (DBC, Canada) and “Adiponectin ELISA Kit” (DBC, Canada). The SELENA-SLEDAI index was used to assess activity. Metabolic syndrome was established according to the IDF (2005) criteria. Statistical processing of the obtained results was carried out on a personal computer using the methods of parametric and non-parametric statistics using the program Statistica 12.5 (StatSoft Inc., USA) and Microsoft Excel 2016. During the study, it was found that the level of leptin was reliably 45.1% higher in patients with SLE than in the control group, which correlated with the age of the patients, the duration of the disease, the closest relationship was found with the activity of the inflammatory process according to the SLEDAI index (r=0.78) and ESR (r=0.54). SLE patients with metabolic syndrome had 60.5% higher average leptin values. According to the level of adiponectin, it is 17.8% lower in patients with SLE than in practically healthy people. With increasing age and duration of the disease, a significant decrease in the level of adiponectin was found in patients with SLE. All this determines the prospects for further research of these indicators and establishing their role in the progression of SLE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Bagro T. O., Tkachenko V. I.
Заглавие : Mental health and sleep disorders in obese patients, their relationship with clinical and pathogenetic changes in the organism and impact on quality of life
Параллельн. заглавия :Порушення психічного здоров’я та сну у пацієнтів з ожирінням, їх взаємозв’язок з клініко-патогенетичними змінами організму та вплив на якість життя
Место публикации : Сімейна медицина. - 2022. - № 4. - С. 5-10 (Шифр СУ21/2022/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
ЛЕПТИН -- LEPTIN
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE
Аннотация: In the world the problem of obesity is an important aspect in the non-infectious diseases progression. It is known, that 95% of the pathogenic factor for the obesity development depends on the changes caused by neurochemical, hormonal and metabolic mechanisms that occur by depression, anxiety, eating disorders, circadian rhythms and sleepiness. The objective: to determine the psychosocial features and their relationship with clinical and pathogenetic changes in obese patients of working age. Materials and methods. 75 patients with obesity of the 1st and 2d degrees (39.03±0.93 years old) and 75 practically healthy persons of the corresponding age (36.84±0.96 years old) were examined. Waist circumference (WC), hip circumference (HC), body surface area (BSA), waist/hip ratio (WHR), conicity index (ConI), a body shape index (ABSI), abdominal volume index (AVI), blood pressure, blood levels of glucose, insulin, index HOMA, cholesterol, lipidogram indicators, serotonin, and leptin were determined in the patients. The psychological status was assessed by Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Hamilton Anxiety Scale (HAM-A), the Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ), Epworth Sleepiness Scale (ESS), Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), the patient’s quality of life – by 36-Item Short Form Survey (SF-36). The statistical analysis was conducted by IBM SPSS Statistics, Statistica 12, descriptive statistics Excel 2010. Results. The patients of the studied group, unlike the control group, had significantly higher indices of WC, HC, BMI, WHR, ConI, ABSI, AVI, HOMA index, blood pressure, glucose, insulin, total cholesterol, lipidogram, leptin and the lower level of serotonin. This was accompanied with clinically expressed anxiety of depression which led to eating disorders (a tendency “to eat emotions”, to overeat when food is available, a habit to eat without restrictions), sleep disorders (excessive day time sleepiness, low quality of sleep) and reduced quality of life. The results of correlation analysis indicate a strong or moderate positive correlation between obesity indices, glucose level, lipidogram, atherogenicity index, HOMA index, scores of depression and anxiety scales, as well as strong negative correlation with ABSI index, high density lipoproteins, serotonin. In addition, a positive correlation was found between leptin level and scores of depression and anxiety scales, scores of eating behavior, sleepiness, and a negative correlation was determined between these indices and serotonin level. Conclusions. The patients of the studied group (100.0 %) had abdominal obesity. Among the anthropometric indices ABSI and AVI ones were the most significant and informative for determination of abdominal obesity in gender aspect, this can be an alternative for MRI diagnosis of visceral obesity at the level of primary medical care. A close relationship between abdominal obesity with psycho-emotional disorders, disorders of sleep and eat behavior, metabolic disorders, leptin and serotonin levels was determined. Taking into account these interrelationships in a patient-centered management in persons with obesity will improve the quality of medical care Проблематика ожиріння у світі відіграє важливу роль у прогресуванні неінфекційних захворювань. Відомо, що 95% патогенетичного фактора розвитку ожиріння залежить від змін, які обумовлені нейрохімічними, гормональними та метаболічними механізмами, що виникають при депресії, тривозі, порушенні харчової поведінки, циркадних ритмів та сонливості. Мета дослідження: визначення психосоціальних особливостей та їх взаємозв’язок з клініко-патогенетичними змінами у пацієнтів працездатного віку з ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 75 пацієнтів з ожирінням 1-го та 2-го ступеня (39,03±0,93 року) та 75 практично здорових осіб відповідного віку (36,84±0,96 року). Пацієнтам визначали об’єм талії (ОТ) та стегон (ОС), площу поверхні тіла (BSA), співвідношення талії/стегон – WHR, індекс конусності (ConI), індекс форми тіла (ABSI),p індекс абдомінального об’єму (AVI), артеріальний тиск, рівні в крові глюкози, інсуліну, індексу НОМА, холестерину, показники ліпідограми, серотоніну та лептину. Психосоціальний статус оцінювали за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії HADS, шкали Бека, шкали Гамільтона (HAM-A), Голландського опитувальника харчової поведінки (DEBQ), шкали сонливості Епвортa (Epworth Sleepiness Scale (ESS), Пітсбурзького опитувальника якості сну (PSQI), якості життя – SF-36. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою IBM SPSS Statistics, Statistica 12, описова статистика Excel 2010. Результати. Пацієнти дослідної групи, на відміну від контрольної, мали достовірно вищі показники ОТ, ОС, ІМТ, WHR, BSA, індексів ConI, ABSI та AVI, індексу HOMA, АТ, глюкози, інсуліну, загального холестерину, ліпідограми, лептину і нижчий рівень серотоніну. Це супроводжувалось клінічно вираженою тривогою чи депресією, що вплинуло на появу змін харчової поведінки (схильність «заїдати емоції», переїдати при доступності їжі, звичка до харчування без обмежень), порушення сну (надмірна денна сонливість, низька якість сну) та зниження якості життя. Кореляційний аналіз продемонстрував сильний або середньої сили позитивний кореляційний зв’язок між індексами ожиріння, рівнями глюкози, ліпідограми, індексом атерогенності, індексом НОМА, лептину, балами шкал депресії і тривоги, а також сильний негативний з індексом ABSI, ЛПВЩ, серотоніном. Крім того, позитивний кореляційний зв’язок спостерігався між рівнем лептину та балами шкал депресії та тривоги, балами харчової поведінки, сонливості та негативний кореляційний зв’язок цих показників з рівнем серотоніну. Висновки. Пацієнти дослідної групи (100%) мали абдомінальне ожиріння. Серед антропометричних індексів найбільш достовірними та інформативними для визначення абдомінального ожиріння в гендерному аспекті є індекси ABSI та AVI, що може бути альтернативою МРТ діагностики вісцерального ожиріння в первинній медичній допомозі. Визначено тісний взаємозв’язок абдомінального ожиріння з психоемоційними розладами, порушеннями сну, харчової поведінки, метаболічними порушеннями та рівнями лептину і серотоніну. Врахування цих взаємозв’язків при застосуванні пацієнт-орієнтованого підходу ведення пацієнтів з ожирінням дозволить покращити якість медичної допомоги
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Остафійчук С. О., Дрогомирецька Н. В., Моцюк Ю. Б., Нейко О. В., Геник Н. І.
Заглавие : Роль гіперлептинемії у генезі гестаційної гіпертензії та прееклампсії
Место публикации : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2021. - N 3. - С. 65-70 (Шифр ПУ17/2021/3)
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Аннотация: Метою дослідження було дослідили асоціацію рівня лептину в сироватці крові вагітних з ризиком виникнення гіпертензивних розладів в залежності від гестаційного збільшення маси тіла (ГЗМТ). У дослідження залучено 190 вагітних жінок з нормальним прегравідарним індексом маси тіла, які знаходилися на обліку в міському клінічному перинатальному центрі, м. Івано-Франківськ, Україна. Кількісне визначення лептину в сироватці крові проводили методом імуноферментного аналізу (ELISA Kit № CAN-L-4260, Canada). Результати статистично аналізували за допомогою Statistica 6.0 (StatSoft Inc., США) та пакету статистичного аналізу Microsoft Excel
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Красова Н. С., Караченцев Ю. І., Горшунська М. Ю., Колеснікова А. О., Лещенко Ж. А., Гладких О. І., Воропай Т. І., Романова І. П., Полторак В. В.
Заглавие : Роль поліморфізму генів лептину та рецептора до лептину у реалізації метаболічних ефектів омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на цукровий діабет 2 типу східноукраїнської популяції
Место публикации : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2021. - N 4. - С. 27-33 (Шифр ПУ17/2021/4)
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3
Аннотация: Відомо, що однонуклеотидні поліморфізми (ОНП) в генах адипокінів здатні впливати як на розвиток патологічних станів, пов’язаних з ожирінням, так і на ефективність застосованої фармакотерапії. Мета. Оцінити вплив поліморфних варіантів генів лептину LEP 2548GA (rs7799039) та рецептора до лептину LEPR 223GА (rs1137101) на терапевтичну ефективність омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на цукровий діабет 2 типу східноукраїнської популяції. Матеріали та методи. 61 хворий на цукровий діабет (ЦД) 2 типу (ч/ж: 34/27, вік 53,4±1,4 років, тривалість захворювання 5,3±0,7 років, глікемія 9,1±0,4 ммоль/л; HbА1c 7,7±0,2%) з надлишковою масою тіла або ожирінням (індекс маси тіла 33,3±0,9 кг/м2) отримував додатково до стандартної пероральної цукрознижуючої терапії (сульфонілсечовина та/або метформін) щоденно протягом 3 місяців препарат омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) (460 мг ейкозапентаєнової кислоти + 380 мг докозагексаєнової кислоти). Контрольну групу складав 21 суб’єкт. Клініко-біохімічні параметри оцінювали до та після курсу лікування. Генотипування за ОНП LEP 2548GA та LEPR 223GА проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з використанням відповідних праймерів та ендонуклеаз (HhaI і MspI). Результати. Визначено, що хворі на ЦД 2 типу носії домінантного алеля G за ОНП 2548GA гена лептину демонструють більшу ефективність омега-3 ПНЖК відносно зниження загальної інсулінорезистентності та інсулінорезистентності жирової тканини. Виявлено асоціацію рецесивного генотипу (АА) за поліморфізмом 223GА гена рецептора лептину з більшою ефективністю омега-3 ПНЖК відносно зменшення інсулінорезистентності жирової тканини. Вивчені поліморфізми генів адипокінової ланки мають вплив на реалізацію терапевтичної гормонально-метаболічної ефективності препарату омега-3 ПНЖК за умов 3-місячного введення у пацієнтів з ЦД 2 типу та надлишковою масою тіла/ожирінням східноукраїнської популяції. Дані щодо поліморфного варіанту гена LEP та/або LEPR можуть бути використані в межах фармакогенетики як підґрунтя для персоналізованої профілактики та терапії з прогнозованим ефектом фармакологічного втручання
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбала Е. М.
Заглавие : Вплив греліну і лептину на показники метаболічного синдрому за умов висококалорійних дієт в експерименті
Параллельн. заглавия :The influence of ghrelin and leptin on metabolic syndrome indicators under conditions of high-calorie diets in the experiment
Место публикации : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2021. - Том 23, N 3. - С. 5-9 (Шифр МУ92/2021/23/3)
MeSH-главная: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ГРЕЛИН -- GHRELIN
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ДИЕТА -- DIET
Аннотация: Перебування тварин на висококалорійній дієті (високовуглеводній чи високожировій) супроводжується розвитком інсулінорезистентності та вторинної дисліпідемії. Концентрація греліну та лептину суттєво впливає на розвиток окремих компонентів метаболічного синдромуKeeping animals on high-calorie diet (high-carbohydrate or high-fat) is accompanied by development of insulin resistance and secondary dyslipidemia. Concentrations of ghrelin and leptin significantly affect on the development of individual components of metabolic syndrome
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кирилюк М. Л.
Заглавие : Оцінка прогностичної значущості лептину, адипонектину і резистину в розвитку діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 25-29 (Шифр МУ65/2021/17/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
ЛЕПТИН -- LEPTIN
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN
РЕЗИСТИН -- RESISTIN
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Встановлені докази участі гормонів жирової тканини лептину, адипонектину і резистину в розвитку метаболічних порушень у сітківці ока, ретинальної неоваскуляризації, діабетичної мікроангіопатії. Розробка методів математичної оцінки прогнозу розвитку діабетичної ретинопатії (ДР) за участю адипокінів залишається актуальною проблемою сучасної діабетології. Мета: розробка математичної моделі оцінки прогностичної значущості лептину, адипонектину і резистину сироватки крові для вивчення ймовірності розвитку і прогресування діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Матеріали та методи. Проведено відкрите спостережне одноцентрове одномоментне вибіркове дослідження у хворих на ЦД 2-го типу з ДР. У сироватці крові пацієнтів визначали концентрацію лептину, адипонектину і резистину, глікованого гемоглобіну (HbA1с), показники ліпідного обміну, аналізували результати інструментального обстеження очного дна. Використовували дискримінантний аналіз. Статистично значущими вважали відмінності при p 0,05. Була розроблена модель з лінійними комбінаціями досліджуваних показників, і згодом були отримані відповідні формули функцій класифікацій (ФК). Результати. Дослідження проведено у 59 пацієнтів (107 очей) (чоловіки і жінки) з ЦД 2-го типу та ДР: 27 чоловіків (45,76 %) і 32 жінки (54,24 %), середній вік — 58,20 ± 0,18 року, середня тривалість ЦД — 9,19 ± 0,46 року, середній рівень HbA1с — 9,10 ± 0,17 %. У хворих за даними об’єктивного, інструментального та лабораторного обстеження і подальшої оцінки клінічних ознак ЦД 2-го типу (HbA1с), ДР (стадія), даних ліпідограми (тригліцериди), концентрації лептину, адипонектину і резистину сироватки крові і з урахуванням особливостей цукрознижувальної терапії методом дискримінантного аналізу були розраховані формули ФК, на основі яких визначають можливість прогресування або стабілізації ДР. Висновки. Інформативність створеної математичної моделі оцінки прогностичної значущості гормонів жирової тканини в розвитку ДР у хворих на ЦД 2-го типу становить 71,4 %.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ragi M. M., Ramzy M. M.
Заглавие : Leptin and curcumin affect renal ischemia-reperfusion injury via modulation of P65 and bax genes expression
Место публикации : The Ukrainian biochemical journal. - Київ, 2021. - Vol. 93, № 1. - С. 51-58 (Шифр УУ60/2021/93/1)
MeSH-главная: ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY
ЛЕПТИН -- LEPTIN
КУРКУМИН -- CURCUMIN
Аннотация: Ischemia and reperfusion are natural steps during kidney transplantation, and ischemia-reperfusion injury is a critical condition in which physicians must preserve organ function and control cell damage. As leptin is thought to play an important role in the regulation of the immune system and inflammation and curcumin is a potent anti-fibrotic agent, both agents are promising to have therapeutic impact on renal damage. The present study was designed to evaluate the effects of leptin and curcumin on renal ischemia-reperfusion injury. Forty adult male albino rats were divided into four groups: control; ischemia-reperfusion (I/R), leptin-treated (leptin was injected intraperitoneally at a dose 100 μg/kg for 3 days prior to ischemia) and curcumin-treated (curcumin was given orally at a dose of 50 mg/kg/day for 5 days before ischemia). All rats were sacrificed 24 hours after reperfusion. Serum urea and creatinine, renal malondialdehyde and total antioxidant capacity were measured. Renal TNF-α was assayed by ELISA and P65 and Bax mRNA expression were determined using RT-PCR. Our results demonstrated a significant increase in P65 and Bax mRNA expression after renal ischemia-reperfusion injury compared to control group. Both leptin and curcumin prevented oxidative damage of the renal tissues as they lowered MDA and nitric oxide levels, increased antioxidant capacity and decreased TNF-α level. It was shown that protective leptin and curcumin effect against kidney IR-induced oxidative injury was associated with a down-regulation of P65 and Bax expression. These results show that ischemia-reperfusion leads to renal damage and also they reveal that both leptin and curcumin have protective implications which may be promising agents for avoiding various adverse effectsІшемія та реперфузія – критичний етап трансплантації нирки, під час якого лікарі мають зберегти функцію органів і контролювати пошкодження клітин. Оскільки вважається, що лептин відіграє важливу роль у регуляції імунної системи та запалення, а куркумін є потужним антифібротичним засобом, обидва агенти можуть бути перспективними в терапії ушкодження нирок. У роботі оцінювали вплив лептину та куркуміну на ушкодження нирок, спричинене ішемією–реперфузією. Сорок дорослих самців щурів-альбіносів було поділено на чотири групи: контроль; з ішемією–реперфузією (ІР); за введення лептину (внутрішньочеревинно у дозі 100 мкг/кг упродовж 3-х діб перед ішемією); за введення куркуміну (внутрішньочеревинно в дозі 50 мг/кг упродовж 5 діб перед ішемією). Усіх щурів забивали через 24 год після реперфузії. У сироватці крові вимірювали вміст сечовини та креатиніну, у тканині нирки – вміст малонового діальдегіду (MDA) та загальну антиоксидантну активність. Вміст TNF-α в нирках аналізували за допомогою ELISA, експресію мРНК P65 та Bax визначали методом RT-PCR. Спостерігали значне збільшення експресії мРНК P65 та Bax після ішемії–реперфузії нирок порівняно з контрольною групою. Як лептин, так і куркумін запобігали окисному ураженню ниркової тканини, оскільки знижували рівень MDA та оксиду азоту, вміст TNF-α, підвищували антиоксидантну активність. Показано, що захисний ефект лептину та куркуміну від спричиненого ішемією–реперфузією ураження нирки пов’язаний зі зниженням рівня експресії P65 та Bax. Таким чином, одержані результати продемонстрували, що лептин і куркумін виявляють захисну дію у разі спричиненого ІР ушкодженння нирок
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Журавльова Л. В., Келеберда О. С.
Заглавие : Сучасні аспекти лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тлі цукрового діабету 2 типу та ожиріння. Огляд літератури
Параллельн. заглавия :Modern aspects of the treatment of patients with gastroesophageal reflux disease against the background of type 2 diabetes mellitus and obesity
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 65-76 (Шифр СУ10/2021/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS
ГРЕЛИН -- GHRELIN
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID
МЕТФОРМИН -- METFORMIN
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Наведено нові уявлення щодо патогенезу цукрового діабету (ЦД) 2 типу та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) на тлі ожиріння і методи терапевтичної корекції цих нозологій. Доведено важливу роль в етіології надлишкової маси тіла, яка може бути предиктором розвитку ЦД 2 типу, і адипокінів (греліну та лептину). Описано зміни рівнів цих адипоцитокінів, що, за даними літератури, вважають нормальними та патологічними відхиленнями. Формування і прогресування метаболічного синдрому, виникнення інсулінорезистентності, ЦД 2 типу та прогресування ускладнень на тлі діабету зумовлені порушенням біоритмів синтезу греліну та лептину. Описано вплив тривалої гіперглікемії на ураження нервової системи з формуванням у подальшому діабетичної нейропатії, яка спричиняє діабетичний гастропарез. Виявлено можливості впливу патогенетичних чинників на функцію нижнього стравохідного сфінктера на тлі ЦД 2 типу та в подальшому — на формування ГЕРХ. Проаналізовано дані щодо коморбідної патології (ГЕРХ на тлі ЦД 2 типу), визначено можливі предиктори формування чи прогресування симптомів, характерних для цієї патології шлунково‑кишкового тракту. Доведено ефективність застосування таких заходів, як модифікація способу життя, дозовані фізичні навантаження, зміна положення тіла, нормалізація харчування тощо, для зменшення виявів ГЕРХ і ЦД 2 типу. Висвітлено можливості терапевтичної корекції змін вуглеводного обміну на тлі ЦД 2 типу згідно із сучасними уявленнями та даними метааналізів. Установлено, що досягти адекватного глікемічного контролю на тлі монотерапії метформіном не завжди можливо. Описано найважливіші групи препаратів, які доцільно використовувати для лікування ГЕРХ та ЦД 2 типу як самостійних патологій і за поєднаного перебігу. Проаналізовано інформацію щодо використання тіоктової кислоти на тлі формування оксидативного стресу у пацієнтів з ЦД 2 типу і позитивні ефекти щодо зменшення виявів діабетичної нейропатії та ГЕРХThis review presents new pathogenetic concepts of type 2 diabetes mellitus (DM 2) and gastroesophageal reflux disease (GERD) against the background of obesity and methods of therapeutic correction of these nosologies. The important role in the etiology of adipocytokines (ghrelin and leptin) and overweigh has been proved, the latter also may be DM 2 predictor. The interaction between indicators of these adipocytokines is described, which equates to normal and pathological deviations, according to the literature. The formation and progression of metabolic syndrome (MS), onset of insulin resistance (IR) and DM 2, and progression of complications against DM 2 background are stipulated by a violation of ghrelin and leptin biorhythms. This review describes the effects of prolonged hyperglycemia on the nervous system with further diabetic neuropathy (DN) formation, which causes diabetic gastroparesis. Possibilities of these pathogenic factors to affect function of the lower esophageal sphincter (LES) against the DM 2 background and the formation of GERD in future have been revealed. The analysis has been performed for the data on comorbid pathology (GERD against the DM 2 background), and possible predictors of the formation or progression of symptoms, specific for gastrointestinal pathology, have been identified. The efficacy of such measures to attenuate manifestation of GERD and DM 2 as lifestyle modification, dosed physical exercises, change in body position, normalization of nutrition etc., have been proved. In accordance with modern concepts and data of meta‑analysis, the possibilities of therapeutic correction of changes in carbohydrate metabolism at DM 2 are highlighted. It has been established that it is not always possible to achieve an adequate glycemic control against the background of metformin monotherapy. The most important medications’ groups have been described, advisable of the treatment of GERD and DM 2 as both separate pathologies and combined course. The information on the use of thioctic acid against the background of the formation of oxidative stress in patients with DM 2 and the positive effects of reducing the manifestations of diabetic neuropathy and GERD was analyzed
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яцула М. С., Няньковський С. Л.
Заглавие : Ожиріння в дітей як загроза здоров’ю нації: основні фактори, які на це впливають
Параллельн. заглавия :Obesity in children as a threat to the health of the nation. main factors that influence this
Место публикации : Дитячий лікар. - 2021. - N 4. - С. 5-11 (Шифр ДУ23/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE
Аннотация: Актуальність проблеми ожиріння не викликає сумнівів. Із 1980 р. кількість людей, які страждають на ожиріння, у світі зросла майже вдвічі. На сьогодні кількість пацієнтів із зайвою вагою та ожирінням досягає 1,5 млрдДитяче ожиріння – актуальна проблема ХХІ ст. Воно розвивається в умовах наявності генетичної схильності під впливом факторів зовнішнього середовища, з розвитком інсулінорезистентності, метаболічного синдрому та порушенням балансу адипоцитокінів. Профілактика, своєчасна діагностика, лікування надмірної маси тіла та ожиріння в дитячому віці може істотно вплинути на здоров’я нації в майбутньому, знизити ризик розвитку низки гострих та хронічних захворювань, вплинути на якість та тривалість життя дорослих.Childhood obesity is an urgent problem of the XXI century. It develops in the presence of a genetic predisposition under the influence of environmental factors, with the development of insulin resistance, metabolic syndrome and imbalance of adipocytokines. Prevention, diagnosis and treatment of overweight and obesity in childhood can have a significant impact on the health of the nation in the future, reduce the risk of developing a number of acute and chronic diseases, and affect the quality and duration of life in adulthood
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Карлович Н. В., Мохорт Т. В., Сазонова Е. Г.
Заглавие : Лептин и адипонектин у пациентов с хронической болезнью почек и вторичным гиперпаратиреозом
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 11-18 (Шифр МУ65/2021/17/8)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY
ЛЕПТИН -- LEPTIN
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN
Аннотация: Результаты исследований по оценке уровней адипонектина, лептина и их соотношения при хронической болезни почек (ХБП) противоречивы. Предполагается, что гиперлептинемия и изменение клиренса адипонектина являются следствием снижения скорости клубочковой фильтрации, усугубляют почечные нарушения и могут влиять на прогноз выживаемости по причине кардиоваскулярных событий. Известно, что вторичный гиперпаратиреоз является наиболее частым осложнением ХБП, не только оказывающим влияние на фосфорно-кальциевый обмен и костную ткань, но и вносящим вклад в развитие патологических процессов с вовлечением иных гормонально-метаболических маркеров. Наи-больший интерес представляет оценка уровня адипоцитокинов при развитии вторичного гиперпаратиреоза (ВГПТ) на фоне ХБП как независимого фактора увеличения сердечно-сосудистых рисков. Цель исследования: оценка уровней адипоцитокинов (адипонектин, лептин) и их соотношения у пациентов с различными стадиями ХБП и их взаимосвязи с проявлениями ВГПТ. Материалы и методы. В одномоментное поперечное исследование были включены 160 человек с хронической почечной недостаточностью и 40 здоровых лиц в качестве группы сравнения. Результаты. Установлено снижение уровней лептина и увеличение доли пациентов с гиполептинемией при уменьшении скорости клубочковой фильтрации, что может быть важным фактором, определяющим нутритивный статус. Отмечено наличие корреляционных связей уровней лептина с индексом массы тела (ИМТ) (ρ = 0,411) и возрастом пациентов (ρ = 0,189), а также соотношений лептин/адипонектин и адипонектин/лептин (ρ = 0,395 и ρ = –0,395) с ИМТ у пациентов с ХБП, сохраняющееся в подгруппах по стадиям почечной недостаточности. Выявлена взаимосвязь с полом для лептина и снижение его уровней ниже нормальных значений у лиц обоих полов. Выводы. Доля пациентов с гиперадипонектинемией была значимо выше у лиц с терминальной стадией ХБП по сравнению с пациентами на стадиях 1–2. У исследуемых пациентов не установлено статистически значимой взаимосвязи адипоцитокинов и уровней паратгормона с наличием ВГПТРезультати досліджень щодо оцінки рівнів адипонектину, лептину та їх співвідношення при хронічній хворобі нирок (ХХН) суперечливі. Передбачається, що гіперлептинемія та зміна кліренсу адипонектину є наслідком зниження швидкості клубочкової фільтрації, посилюють ниркові порушення та можуть впливати на прогноз виживання через кардіоваскулярні події. Відомо, що вторинний гіперпаратиреоз є найчастішим ускладненням ХХН, що не тільки впливає на фосфорно-кальцієвий обмін і кісткову тканину, але й здійснює внесок у розвиток патологічних процесів із залученням інших гормонально-метаболічних маркерів. Найбільший інтерес становить оцінка рівня адипоцитокінів при розвитку вторинного гіперпаратиреозу (ВГПТ) на тлі ХХН як незалежного фактора збільшення серцево-судинних ризиків. Мета дослідження: оцінка рівнів адипоцитокінів (адипонектин, лептин) та їх співвідношень у пацієнтів із різними стадіями ХХН та їх взаємозв’язку з проявами ВГПТ. Матеріали та методи. До одномоментного поперечного дослідження було включено 160 осіб із хронічною нирковою недостатністю та 40 здорових осіб як групу порівняння. Результати. Встановлено зниження рівнів лептину та збільшення частки пацієнтів із гіполептинемією при зменшенні швидкості клубочкової фільтрації, що може бути важливим фактором, який визначає нутритивний статус. Відзначено наявність кореляційних зв’язків рівнів лептину з індексом маси тіла (ІМТ) (ρ = 0,411) та віком пацієнтів (ρ = 0,189), а також співвідношень лептин/адипонектин та адипонектин/лептин (ρ = 0,395 та ρ = –0,395) у пацієнтів зі ХХН, що зберігається у підгрупах за стадіями ниркової недостатності. Виявлено взаємозв’язок із статтю для лептину та зниження його рівнів нижче нормальних значень в осіб обох статей. Висновки. Частка пацієнтів із гіперадипонектинемією була значно вищою в осіб із термінальною стадією ХХН порівняно з пацієнтами на стадіях 1–2. У досліджуваних пацієнтів не встановлено статистично значущого взаємозв’язку адипоцитокінів та рівнів паратгормону з наявністю ВГПТ
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Остафійчук С. О.
Заглавие : Динаміка рівня лептину в сироватці крові жінок під час вагітності, ускладненої надмірним блюванням [Электронный ресурс]
Место публикации : Art of Medicine. - 2021. - N 3. - С. 52-57 (Шифр АУ50/2021/3)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ -- HYPEREMESIS GRAVIDARUM
ЛЕПТИН -- LEPTIN
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Аннотация: Мета: вивчити динаміку рівня лептину в сироватці крові у жінок під час вагітності, ускладненої надмірним блюванням, у взаємозв’язку із гестаційним збільшенням маси тіла (ГЗМТ). Матеріали і методи. Проспективне дослідження проведено в міському клінічному перинатальному центрі м. Івано-Франківська, Україна. Залучено 109 жінок з надмірним блюванням вагітних (шифр МКХ-10- О21.0) та 54 вагітних без явища блювоти, які склали контрольну групу. Індекс маси тіла (ІМТ) до вагітності 20,2±1,8 кг/м2. Обстеження жінок проводили в кожному триместрі вагітності (9-12, 22-24, 37-40 тижнів). ІМТ розраховували за формулою Кетле (1865): відношення маси тіла (кг) до квадрату зросту (м2). Кількісне визначення лептину в сироватці крові проводили методом імуноферментного аналізу (ELISA Kit № CAN-L-4260, Canada). Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично з використанням пакету статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програми «Statistica 6.0» (StatSoft Inc.,USA). Результати. У групі жінок з надмірним блюванням вагітних встановлено достовірне зростання рівня лептину в другому у 1,3 рази (р0,01) та третьому у 1,5 разів триместрах (р0,05) порівняно з ранніми термінами, однак в середині вагітності концентрація адипокіну в 1,2 рази (р0,05) була вірогідно нижчою порівняно з контрольною групою. В другому триместрі в основній групі шанси недостатнього ГЗМТ у 3 рази (OR
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Паєнок О. С.
Заглавие : Вплив надмірної маси тіла та ожиріння на розвиток порушень репродуктивної функції в жінок
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 55-60 (Шифр МУ65/2021/17/7)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ГРЕЛИН -- GHRELIN
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN
Аннотация: На сьогодні ожиріння залишається серйозною проблемою охорони здоров’я у всіх країнах через його поширеність та розвиток істотних наслідків для здоров’я, пов’язаних із високою захворюваністю та смертністю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від надмірної маси тіла в сучасному світі страждає приблизно 1,5 млрд дорослого населення. За даними вітчизняних досліджень, близько 40 % населення України має надмірну масу тіла, а 25 % — ожиріння. В огляді літератури акцентується увага на проблемі ожиріння в періоди пери- і постменопаузи. Оскільки жирова тканина є місцем конверсії біоактивних естрогенів з андрогенних попередників, можна було б вважати, що у жінок з ожирінням повинні рідше розвиватися такі прояви клімактеричних розладів, як вегетосудинні порушення, остеопороз. Ожиріння впливає на овуляцію, дозрівання ооцитів, на процеси в ендометрії, процес імплантації. Ожиріння порушує репродуктивну функцію не тільки через механізми порушення овуляції: зниження фертильності відзначається і в пацієнток із регулярними овуляторними циклами. До інших механізмів належать такі: комплексний вплив психосоціальних факторів; секретовані жировою тканиною прозапальні цитокіни, рівень яких підвищується при ожирінні, не тільки справляють прямий ембріотоксичний ефект, але також обмежують інвазію трофобласту, порушуючи його нормальне формування. Надмірна кількість прозапальних цитокінів призводить до локальної активації протромбінази і як результат — до тромбозу, інфаркту трофобласту, його відшарування та, зрештою, раннього викидня. Взаємозв’язок між ожирінням та порушенням репродуктивної функції давно доведений. У той же час відомо, що зниження маси тіла покращує дану функцію в жінок із надмірною масою тіла та ожирінням. Особливо важливо, щоб жінки з даною патологією, які відвідують профільних фахівців, отримували необхідні рекомендації та підтримку, спрямовані на зниження маси тіла
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Козопас Н. М., Максимюк Г. В.
Заглавие : Показники фертильності щурів та рівень лептину в плазмі крові за умов впливу висококалорійних дієт
Параллельн. заглавия :Fertility indicators and plasma leptin levels in rats under the influence of high-calorie diets
Место публикации : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2021. - Том 23, N 4. - С. 59-63 (Шифр МУ92/2021/23/4)
MeSH-главная: ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
КРЫСЫ -- RATS
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE
Аннотация: Вплив ожиріння на плідність чоловіків є предметом багатьох досліджень, а молекулярні механізми, що лежать в основі цього взаємозв’язку, активно вивчає наукова спільнота. Лептин є пептидним гормоном, який в основному синтезується у жировій тканині та підтримує енергетичний гомеостаз організму. Крім того, він активно залучений у регуляцію репродуктивної функції через модуляцію гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Ймовірно, лептин можна розглядати як біомаркер, що поєднує метаболічний статус із репродуктивною системою організмуThe molecular mechanisms underlying the relationship between obesity to male fertility are being actively studied by the scientific community. Leptin is a peptide hormone that is mainly synthesized in adipose tissue and maintains energy homeostasis. In addition, it is actively involved in the regulation of reproductive function through modulation of the hypothalamic-pituitary-gonadal axis. Probably, leptin can be considered as a biomarker that combines metabolic status with the reproductive system of the bod
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дзюбановський І. Я., Підручна С. Р., Продан А. М., Мельник Н. А.
Заглавие : Зміни адипоцитокінів та рівня греліну в експериментальних тварин із метаболічним синдромом
Параллельн. заглавия :Changes in adipopytokines and grelin levels in experimental animals with metabolic syndrome
Место публикации : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2021. - N 4. - С. 81-84 (Шифр ЗУ17/2021/4)
MeSH-главная: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ГРЕЛИН -- GHRELIN
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Метаболічний синдром – це комплекс патологічних станів, критеріями якого, згідно з National Cholesterol Education Program-Adult Treatment Panel III, є три або більше з таких порушень: абдомінальне ожиріння, гіперглікемія натще, гіпертригліцеридемія, гіпертензія, низький рівень холестерину. Важливу роль у розвитку і прогресуванні інсулінорезистентності та пов’язаних з нею метаболічних розладів відіграє жирова тканина абдомінальної ділянки
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Філенко Я. М.
Заглавие : Адипокіни та гіпертонічна хвороба: клінічне та терапевтичне значення
Параллельн. заглавия :Adipokines and hypertension disease: clinical and therapeutic value
Место публикации : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2020. - N 2. - С. 35-40 (Шифр ЗУ17/2020/2)
MeSH-главная: АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЛЕПТИН -- LEPTIN
РЕЗИСТИН -- RESISTIN
НИКОТИНАМИД-ФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗА -- NICOTINAMIDE PHOSPHORIBOSYLTRANSFERASE
Аннотация: В огляді представлені сучасні дані літератури про фізіологічну та патофізіологічну роль гормонів жирової тканини (лептину, резистину, оментину, вісфатину)The review presents current data from the literature on the physiological and pathophysiological role of adipose tissue hormones (leptin, resistin, omentin, visfatin)Порушення секреції та функціонування адипокінів можуть бути провідним фактором у розвитку артеріальної гіпертензії та серцево-судинних захворювань. Дані пептиди мають різноспрямований вплив на організм і при порушенні взаємодії сприяють розвитку соціально значущих захворювань, таких як інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, інсульт, атеросклероз, метаболічний синдромDisorders of adipokines secretion and function may be a leading factor in the development of hypertension and cardiovascular disease. These peptides have different effects on the body and in violation of the interaction contribute to the development of socially significant diseases such as myocardial infarction, hypertension, stroke, atherosclerosis, metabolic syndrome
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Филенко Я. М.
Заглавие : Клінічне і терапевтичне значення адипокінів у пацієнтів із хронічною хворобою нирок
Место публикации : Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 3. - С. 5-9 (Шифр МУ86/2020/26/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
НЕФРОЗ ЛИПОИДНЫЙ -- NEPHROSIS, LIPOID
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN
ЛЕПТИН -- LEPTIN
РЕЗИСТИН -- RESISTIN
НИКОТИНАМИД-ФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗА -- NICOTINAMIDE PHOSPHORIBOSYLTRANSFERASE
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: Розглянуто роль адипокінів у формуванні та розвитку хронічної хвороби нирок. Показано вплив зміни концентрації адипокінів на характер виникнення та перебіг захворювання
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Çavuş B., Akyuz F., İliaz R., Akyuz U., Duranyıldız D., Serilmez M., Tekin D., Evirgen S., Karaca Ç., Demir K., Beşışık F., Kaymakoğlu S.
Заглавие : Assessment of prognostic and diagnostic value of some biomarkers in hepatocellular carcinoma
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2020. - Т. 42, № 3. - С. 208-214 (Шифр ЕУ12/2020/42/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ГАЛЕКТИН 3 -- GALECTIN 3
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ФИБРОНЕКТИНЫ -- FIBRONECTINS
РЕЦЕПТОР PAR-1 -- RECEPTOR, PAR-1
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): интерлейкина (il)-29
Аннотация: Hepatocellular carcinoma (HCC) is an increasing problem worldwide. Determining a prognosis is important for the management of HCC. Aim: We aimed to investigate the impact of interleukin (IL)-29, galectin-3, leptin, fibronectin and protease-activated receptor-1 on the prognosis and diagnosis of patients with HCC. Materials and Methods: 60 HCC patients (75% male) and 20 healthy volunteers (70% male) were enrolled in this prospective study. Serum samples were obtained during the first admission before any adjuvant or metastatic treatments were administered. Serum biomarkers were determined using ELISA kits. Results: All patients had cirrhosis, and the Child — Pugh stages were as follows: 61.5% Child — Pugh A, 35.9% Child — Pugh B and 2.6% Child — Pugh C (61.7% hepatitis B virus, 11.7% hepatitis C virus, 6.7% hepatitis B virus + hepatitis C virus, 11.7% alcoholic and 8.3% cryptogenic). Fifty-three percent of the HCC patients died within a median of 7.5 months. The mean serum level of IL-29 in patients with HCC was higher than that in the control group (32.55 pg/ml vs 11.46 pg/ml, p 0.015). Galectin-3 levels were significantly higher in the HCC group (6.7 ng/ml vs 1.38 ng/ml, p 0.001). Fibronectin levels were higher in the control group than in the HCC group (260 635 ng/ml vs 257 353 ng/ml). However, the mean protease-activated receptor-1 and leptin levels were similar between the two groups (p 0.05). The biomarkers were divided into two groups according to their median level. In the log rank analysis, biomarkers had no effect on survival (p 0.05). Conclusions: IL-29 and galectin-3 levels were significantly higher in HCC patients. Although IL-29 and galectin-3 can be used as diagnostic markers for HCC, they had no prognostic value in HCC patients
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Посохова С. П., Ніколаєва С. В., Ніточко К. О.
Заглавие : Питання профілактики прееклампсії у жінок з ожирінням
Место публикации : Здоров’я жінки. - 2020. - № 4. - С. 61-66 (Шифр ЗУ38/2020/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Тивортин
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЛЕПТИН -- LEPTIN
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
АРГИНИН -- ARGININE
Аннотация: У вагітних з ожирінням вже у І триместрі спостерігається достовірно вищий рівень лептину порівняно з основною групою та достовірно нижчий рівень плацентарного фактора росту, що є вірогідними тригерами розвитку прееклампсії та інших гестаційних ускладненьОтже, у вагітних основної групи після проведеної комплексної профілактики розвитку прееклампсії ацетилсаліциловою кислотою та L-аргініном (Тівортін) протягом 2 міс частота розвитку ранньої прееклампсії тяжкого ступеня знизилась у 4,4 рази, що є сприятливим фактором збереження здоров’я жінки та зниження перинатальних втрат. Додатковий L-аргінін у раціоні знизив частоту розвитку прееклампсії у вагітних з ожирінням, сприяючи розширенню судин через збільшення вироблення оксиду азоту, що може бути одним з позитивних факторів патогенетичного лікування
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Орленко В. Л., Тронько М. Д., Єлізарова О. Т.
Заглавие : Рівень інсуліну та лептину у хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типу з діабетасоційованим остеоартритом
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 2. - С. 20-27 (Шифр МУ65/2019/15/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ИНСУЛИН -- INSULIN
ЛЕПТИН -- LEPTIN
Аннотация: Ураження суглобів у хворих на цукровий діабет належить до поширених ускладнень і пов’язане з виникненням дeгeнepативно-дистpофічних змін у навколосуглобових структурах. Метою нашої роботи було вивчити рівень гормонів інсуліну і лептину в пацієнтів із діабетичним остеоартритом і дослідити їх можливий вплив на розвиток цього ускладнення. Матеріали та методи. Обстежені 77 пацієнтів, які були розподілені на групи за типом цукрового діабету, наявністю та ступенем тяжкості діабетичної артропатії. Вміст інсуліну і лептину в сироватці крові визначали імуноферментним методом. Результати. Серед обстежених пацієнтів діабетична артропатія діагностована більше ніж у 70 % осіб. У пацієнтів із діабетичною артропатією вірогідно підвищені рівні інсуліну (при цукровому діабеті 1-го типу — на 38,5 %, при цукровому діабеті 2-го типу — на 55,6 %) і лептину (при цукровому діабеті 1-го типу — на 43,8 %, при цукровому діабеті 2-го типу — на 53,7 %). Спостерігається прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості ураження суглобів і рівнем інсуліну і лептину. Ступінь тяжкості артопатії в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу прямо корелює з показниками інсулінорезистентності. Висновки. Шанси на виявлення артропатії при цукровому діабеті 1-го типу при підвищенні рівня інсуліну збільшуються в 3,8 раза, при підвищенні лептину — в 1,3 раза, у хворих на цукровий діабет 2-го типу — у 2,6 і у 1,2 раза відповідно. Для даної вибірки встановлено, что розвиток артропатії не залежить від типу цукрового діабету. У жінок із цукровим діабетом 2-го типу шанси розвитку артропатії вищі в 6,4 раза, ніж у чоловіків. Таким чином, підвищення рівня інсуліну і лептину може бути маркерами наявності і прогресування артропатії у хворих на цукровий діабетBackground. Joint damage in patients with diabetes mellitus is a common complication and is associated with degenerative dystrophic changes in the periarticular structures. The purpose of our work was to study insulin and leptin hormone levels in patients with diabetic osteoarthritis and to investigate their possible influence on the development of this complication. Materials and methods. Seventyseven patients were examined, they were divided into groups by the type of diabetes mellitus, the presence and severity of diabetic arthropathy. The content of insulin and leptin in the blood serum was determined by enzymelinked immunosorbent assay. Results. Diabetic arthropathy was diagnosed in more than 70 % of patients. In persons with diabetic arthropathy, insulin levels were significantly elevated (for type 1 diabetes mellitus — by 38.5 %, for type 2 diabetes mellitus — by 55.6 %), as well as leptin content (for type 1 diabetes mellitus — by 43.8 %, for type 2 diabetes mellitus — by 53.7 %). There is a direct correlation between the severity of joint damage and the levels of insulin and leptin. The severity of arthropathy in patients with type 2 diabetes mellitus directly correlates with insulin resistance. Conclusions. Risk of developing arthropathy in type 1 diabetes mellitus with elevated insulin levels is increased by 3.8 times, with elevated leptin content — by 1.3 times, in patients with type 2 diabetes mellitus — by 2.6 and 1.2 times, respectively. For this sample, it was found that the development of arthropathy does not depend on the type of diabetes mellitus. In women with type 2 diabetes, the risk of developing arthropathy is 6.4time higher than in men. Thus, an increased insulin and leptin levels can be markers of the presence and progression of arthropathy in patients with diabetes mellitus
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)