Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (51)

Редкие издания (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=младенец недоношенный<.>)

Общее количество найденных документов : 219
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Hodovanets Yu., Dronyk Т.
Заглавие : Clinical and paraclinical features and pathophysiological mechanisms of digestive system disorders in premature infants with perinatal pathology
Параллельн. заглавия :Клініко-параклінічні особливості та патофізіологічні механізми порушень системи травлення у недоношених новонароджених дітей при перинатальній патології
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 36-43 (Шифр НУ45/2023/13/3)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ЭНДОТОКСИНЫ -- ENDOTOXINS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: According to the World Health Organization (WHO), the incidence of preterm birth is 10-15%, or about 15 million newborns worldwide, and this number is increasing. The highest incidence of morbidity and mortality is observed in infants born before 32 weeks of gestation. Among other things, preterm infants have an immature digestive system, which leads to food intolerance. The formation of cumulative nutrient deficiencies in the digestive system from birth puts children at risk of delayed psychophysical development and contributes to the development of negative long-term neurological consequences. Many of these complications have lifelong consequences for health, growth and development, both in infancy and later in life. Aim of the study. To improve the diagnosis of intestinal dysfunction in perinatal pathology in premature infants based on the study of risk factors and clinical and laboratory parameters. Materials and methods of the study. A comprehensive clinical and paraclinical examination of 91 premature infants with clinical manifestations of moderate and severe perinatal pathology with signs of disturbances of the functional state of the digestive system (group I, gestational age 29 (0/7) - 36 (6/7) weeks) and 57 conditionally healthy newborns (group II, gestational age 35 (0/7) - 36 (6/7) weeks) was performed. The total number of children studied was 148. Exclusion criteria were children with congenital malformations and septic conditions. The list of laboratory parameters used included: levels of α-1-antitrypsin (A1AT), PMN-elastase, albumin, fecal calprotectin (FC) and fecal elastase-1 (FE-1) in children’s stool using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA), reagents from Immundiagnostic AG (Germany) on the basis of the German-Ukrainian laboratory “BUKINMED” (Chernivtsi, Ukraine). The scientific work was carried out on the basis of neonatology departments of the Chernivtsi City Clinical Maternity Hospital in 2014-2018. Informed consent of the parents of the child was obtained with adequate explanation of the purpose, objectives, methods and scope of laboratory and instrumental research methods. The study protocol was approved by the Biomedical Ethics Commission of the Bukovinian State Medical University, 2015. The studies were conducted in accordance with the basic provisions of GCP (1996), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the World Medical Association Declaration of Helsinki on Ethical Principles for Research Involving Human Subjects (1964-2008), Order of the Ministry of Health of Ukraine 1 690 dated September 23, 2009 (as amended by Order of the Ministry of Health of Ukraine 1 523 dated July 12, 2012). Statistical processing of data was performed using the software “STATISTICA” (StatSoft Inc., USA, version 10), program MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Comparison of quantitative indicators with normal distribution was performed using Student’s t-test. The difference in parameters was considered statistically significant atp0.05. The thesis was carried out within the framework of the scientific topics of the Department of Pediatrics, Neonatology and Perinatal Medicine of the Bukovinian State Medical University: Research work on “Improvement of directions of prognosis, diagnosis and treatment of perinatal pathology in newborns and infants, optimization of schemes of catamnestic observation and rehabilitation” (State registration number 0115U002768, term of execution 01. 2015-12. 2019); Research work on “Chronobiological and adaptive aspects and features of autonomic regulation in pathological conditions in children of different age groups” (State registration number 0122U002245, term of execution 01.2020-12.2024). Results and discussion. The studied laboratory parameters of stool in premature infants with signs of food intolerance in perinatal pathology revealed certain pathophysiological mechanisms of its development, including acute inflammation, increased permeability of the intestinal mucosa, and exocrine insufficiency. Dysfunction of the digestive system is a consequence of complex autonomic and visceral dysfunction of the child’s body against the background of hypoxia and morphological and functional immaturity at birth. An increase in the level of A1AT, PMN-elastase, albumin and a decrease in the concentration of FE-1 in feces are interdependent criteria of digestive system dysfunction. Increased permeability of the intestinal mucosa in conditions of local inflammation leads to translocation of pathogenic and opportunistic microorganisms into the bloodstream, which probably exacerbates the clinical manifestations of endotoxemia in perinatal pathology of premature infants. The above justifies the need to continue scientific research to develop a refinement of comprehensive diagnosis and correction of digestive function in preterm infant За даними ВООЗ, частота передчасних пологів коливається від 10 до 15 %, що становить близько 15 мільйонів новонароджених у світі, і цей показник стабільно зростає. Найбільша частота захворюваності і смертності відмічається у дітей, народжених до 32-го тижня гестації. Поряд з іншим, передчасно народжені діти мають незрілість травної системи, що обумовлює прояви харчової непереносимості. Формування кумулятивного дефіциту поживних речовин при порушеннях системи травлення від народження спричиняють у дітей ризик затримки психофізичного розвитку, сприяють розвитку негативних віддалених неврологічних наслідків. Багато з таких ускладнень мають довічні наслідки для здоров’я, росту й розвитку як у немовлячому віці, так і в подальші роки життя. Мета дослідження. Удосконалити діагностику порушень функціонального стану кишечника при перинатальній патології у недоношених новонароджених дітей на основі вивчення факторів ризику та клініко-лабораторних показників. Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 91 передчасно народженої дитини, у яких відмічались клінічні прояви перинатальної патології середнього та важкого ступеню з ознаками порушень функціонального стану системи травлення (І група, термін гестації 29 (0/7) -36 (6/7) тижнів) та 57 умовно здорових новонароджених (II група, термін гестації 35 (0/7) -36 (6/7). Загальна кількість обстежених дітей склала 148 осіб. Критеріями виключення були діти, які мали вроджені вади розвитку та септичні стани. Перелік лабораторних показників, які використовувалися, включали: рівень α-1-антитрипсину (А1АТ), PMN-еластази, альбуміну, фекального кальпротектину (ФК) та фекальної еластази-1 (ФЕ-1) у випорожненнях дітей за допомогою ензим-зв’язаного імуносорбентного методу (ELISA), реактиви фірми «Immundiagnostic AG» (Німеччина) на базі Німецько-Української лабораторії «БУКІНМЕД» (м. Чернівці, Україна). Наукова робота проводилась на базі неонатологічних відділень міського клінічного пологового будинку м. Чернівці впродовж 2014-2018 рр. Було передбачено інформаційну згоду батьків дитини при відповідному роз’ясненні мети, завдань, методів та обсягу лабораторних та інструментальних методів дослідження. Протокол дослідження схвалено Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету, 2015. Дослідження виконувалися із дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Статистична обробка отриманих даних проведена з програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10), програми MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Порівняння кількісних показників із нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента. Різницю параметрів вважали статистично значущою при р0,05. Дисертаційна робота виконувалась в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: НДР на тему «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 01.2015 р. - 12.2019 р.); НДР на тему: «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 01.2020 р. - 12.2024 р.) Отримані результати та їх обговорення. Досліджені лабораторні показники випорожнень у недоношених новонароджених, які мали ознаки харчової інтолерантності при перинатальній патології, засвідчили певні патофізіологічні механізми її розвитку, серед яких: гостре запалення, підвищення проникливості слизової оболонки кишечника та екзокринна недостатність. Порушення функцій системи травлення є наслідком комплексної вегетативно-вісцеральної дисфункції організму дітей на фоні гіпоксії та морфо-функціональної незрілості при народженні. Підвищення рівня А1АТ, PMN-еластази, альбуміну та зниження концентрації ФЕ-1 у стільці є взаємозалежними критеріями дисфункції травної системи. Підвищення проникливості слизової оболонки кишечника за умов місцевого запалення призводить до транслокації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів до кров’яного русла, що ймовірно підсилює клінічні прояви ендотоксикозу при перинатальній патології у недоношених. Вище зазначене обґрунтовує необхідність продовження наукових досліджень для розробки уточнення комплексної діагностики та корекції травної функції у передчасно народжених дітей
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Біла В. В.
Заглавие : Динаміка неонатальних показників Перинатального центру м. Києва за 10 років діяльності
Параллельн. заглавия :Dynamics of neonatal indicators of the Kyiv Perinatal Center over 10 years of activity
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 23-29 (Шифр РУ16/2023/8)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТЬ -- PERINATAL DEATH
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS
Аннотация: Недоношеність є провідною причиною ранньої неонатальної смерті та дитячої захворюваності. Численні спроби попередження передчасних пологів не привели до істотного зниження їхньої частоти у світі, тому важливим є організація допомоги недоношеному під час пологів та у перші хвилини життя. Перинатальний центр м. Києва має багаторічний досвід надання допомоги недоношеним новонародженим, що реалізується у співпраці акушерів-гінекологів та неонаталогівМета дослідження: оцінювання динаміки неонатальних показників у Перинатальному центрі м. Києва за 2012–2022 рр. Матеріали та методи. Динаміку неонатальних показників (рання неонатальна смертність, внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК), бронхолегенева дисплазія (БЛД), некротичний ентероколіт (НЕК), лейкомаляція) оцінювали поквартально у новонароджених з гестаційним терміном 22–34 тиж за 2012–2022 рр. за допомогою методу лінійної регресії. Було вивчено також вплив впроваджених технологій – інтранатальної магнезіальної терапії у 2014 р. та методики стабілізації новонародженого на пуповині, що пульсує, у 2016 р. – на зазначені показники. Отже, було сформовано 3 часових періоди – 2012–2013 рр., 2014–2015 рр. та 2016–2022 рр. Для кількісних показників вираховували медіану, міжквартильний інтервал. Для порівняння використано критерій Крускала–Волліса. Апостеріорні порівняння проведені за критерієм Данна. Результати. Протягом 10 років роботи у Перинатальному центрі відзначено зниження показника ранньої неонатальної смертності серед недоношених новонароджених з 12,7±2,5% до 1,7±0,9% (р0,05), при цьому показник другого періоду значно відрізнявся від першого, а другого – від третього, тобто на нього впливало широке впровадження як інтранатальної магнезіальної терапії, так і стабілізації на інтактній пуповині. Установлено тенденцію до зниження частоти ВШК протягом другого періоду – від 12,0±3,1% до 5,6±1,5%, протягом третього – до 2,0±1,3% (p0,05), тобто на цей показник позитивно впливали обидва втручання. Аналогічну закономірність виявлено для НЕК та лейкомаляції, частота яких знизилась з 9,3±1,7% до 2,0±0,9% (p0,05) та з 3,6±1,3% до 0,1±0,2% (p0,05) відповідно. Натомість зниження частоти БЛД та необхідності інвазивної вентиляції зафіксовано лише для третього часового проміжку – від 4,0±0,9% до 1,1±0,7% (p0,05) та з 13,8±2,8% до 6,5±2,0% (p0,05) відповідно. Для попередження цих ускладнень ефективною є методика стабілізації новонародженого на інтактній пуповині. Висновки. У процесі діяльності Перинатального центру м. Києва відзначено статистично вірогідне зниження показника ранньої неонатальної смертності при передчасних пологах (від 12,7±2,5% 2012 р. до 1,7±0,9% 2022 р.), а також частоти основних ускладнень недоношеності – внутрішньошлуночкових крововиливів, некротичного ентероколіту, бронхолегеневої дисплазії, лейкомаляції. Відзначено також зниження частоти інвазивної легеневої вентиляції недоношених новонароджених. За допомогою методу лінійної регресії продемонстровано значний вплив широкого впровадження магнезіальної терапії на показник ранньої неонатальної смертності, частоту внутрішньошлуночкових крововиливів, некротичного ентероколіту та лейкомаляції, а також встановлено вагоме значення широкого запровадження технології стабілізації новонародженого на інтактній пуповині на показник ранньої неонатальної смертності, частоту некротичного ентероколіту, лейкомаляції та бронхолегеневої дисплазіїPrematurity is the leading cause of early neonatal death and child morbidity. Numerous attempts to prevent premature births have not led to a significant decrease in their rate in the world, therefore it is important to organize the medical care for premature babies during childbirth and in the first minutes of life. Kyiv Perinatal Center has many years of experience in providing care to premature newborns, which is implemented in cooperation with obstetrician-gynecologists and neonatologistsThe objective: to assess the dynamics of neonatal indicators in the Kyiv Perinatal Center for 2012–2022. Materials and methods. The dynamics of neonatal indicators (early neonatal mortality, intraventricular hemorrhage (IVH), bronchopulmonary dysplasia (BPD), necrotizing enterocolitis (NEC), leukomalacia) were assessed quarterly in newborns with a gestational age of 22–34 weeks for 2012–2022 using the linear regression method. The impact of implemented technologies – intranatal magnesium therapy in 2014 and the method of stabilizing a newborn on a pulsating umbilical cord in 2016 on the indicated indicators was also studied. Therefore, 3 time periods were formed – 2012–2013, 2014–2015, and 2016–2022 years. For quantitative indicators, the median and interquartile range were calculated. The Kruskal–Wallis test was used for comparison. Aposteriori comparisons were made according to Dunn’s test. Results. During 10 years of work at the Perinatal Center, a decreased rate of early neonatal mortality among premature newborns was determined from 12.7±2.5% to 1.7±0.9% (р0.05), while the rate of the second period was significantly different from the first one, and the second period – from the third one, that is, it was influenced by the wide implementation of both intranatal magnesium therapy and stabilization on an intact umbilical cord. A tendency towards a decrease in the frequency of IVH was established during the second period – from 12.0±3.1% to 5.6±1.5%, during the third one – to 2.0±1.3% (p0.05), i.e. both interventions had a positive effect on this indicator. A similar pattern was found for NEC and leukomalacia, the frequency of which decreased from 9.3±1.7% to 2.0±0.9% (p0.05) and from 3.6±1.3% to 0.1±0.2% (p0.05), respectively. Instead, a decrease in the frequency of BPD and the need for invasive ventilation was found only for the third time interval – from 4.0±0.9% to 1.1±0.7% (p0.05) and 13.8±2.8% to 6.5±2.0% (p0.05), respectively. To prevent these complications, the technique of stabilizing the newborn on an intact umbilical cord is effective. Conclusions. In the process of activity of the Kyiv Perinatal Center, a statistically significant decrease in the rate of early neonatal mortality in premature births was found (from 12.7±2.5% in 2012 to 1.7±0.9% in 2022), as well as the frequency of the main complications of prematurity – intraventricular hemorrhages, necrotizing enterocolitis, bronchoalveolar dysplasia, leukomalacia. A decrease in the frequency of invasive pulmonary ventilation of premature newborns was also determined. According to the linear regression method, a significant effect of the widespread introduction of magnesium therapy on the rate of early neonatal mortality, the frequency of intraventricular hemorrhages, necrotizing enterocolitis, and leukomalacia was demonstrated, as well as the significant importance of the widespread implementation of the technology of stabilizing the newborn on an intact umbilical cord on the indicator of early neonatal mortality, the frequency of necrotizing enterocolitis, leukomalacia and bronchopulmonary dysplasia
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Руідігер М., Бабінцева А., Годованець Ю.
Заглавие : Лікувальна гіпотермія новонароджених: рекомендації universitatsklinikum Carl Gustav Carus (м. Дрезден, Німеччина)
Параллельн. заглавия :Hypothermia of newborns: recommendations of universitatsklinikum Carl-Gustav-Carus (Dresden, Germany)
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 1. - С. 53-59 (Шифр НУ45/2023/13/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN
ГИПОТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPOTHERMIA, INDUCED
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, PHYSIOLOGIC
Аннотация: Лікувальна гіпотермія (ЛГ) – сучасний стандарт допомоги новонародженим дітям з терміном гестації ≥36 тижнів, які мають прояви помірної та важкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Впровадження ЛГ засновано на даних доказової медицини, а чисельні рандомізовані контрольовані дослідження підтверджують її ефективність у достовірному зниженні ризику смерті або тяжкої інвалідності дітей. Сучасні рекомендації наголошують на критичній важливості чітко визначених протоколів проведення ЛГ та її застосування у закладах неонатальної допомоги з можливостями мультидисциплінарного догляду та наявності відповідних ресурсів для проведення комплексного моніторингу та лікування. У статті представлено локальний протокол проведення ЛГ у відділенні неонатальної інтенсивної терапії університетської клініки Карла Густава Каруса Технічного університету Дрездена (м. Дрезден, Німеччина). ЛГ проводиться новонародженим з проявами помірної або тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, які народилися при терміні гестації ≥ 36+0 тижнів, мають вік менше 6 годин і не мають ознак значного внутрішньочерепного крововиливу. Критеріями виключення є загроза життю, вроджені вади розвитку, значний внутрішньочерепний крововилив та поганий прогноз. Перевага надається охолодженню всього тіла до внутрішньої температури тіла дитини 33,5°C. Тривалість охолодження становить 72 години, зігрівання проводиться зі швидкістю 0,2°C на годину, після чого забезпечується нормотермія протягом наступних 48 годин. Комплексний моніторинг стану дитини включає оцінку за шкалою Томпсона, проведення амплітудної та стандартної електроенцефалографії, магнітно-резонансної томографії, контроль показників коагуляції крові, кислотно-лужного стану та газів крові тощо. Підтримуюча терапія спрямована на забезпечення адекватної вентиляційної підтримки з уникненням гіпокапнії, достатнього рідинного навантаження, ефективного знеболення та протисудомної терапії тощо. Акцентована увага на необхідності проведення подальшого катамнестичного спостереження за дітьми, яким була проведена ЛГ.Therapeutic hypothermia (TH) is a modern standard of care for newborns with gestational age ≥36 weeks who have moderate to severe hypoxic-ischemic encephalopathy. The introduction of TH is based on evidence-based medicine, and multiple randomized controlled trials confirm its efficiency in significantly reducing the risk of death or severe infant disability. Recent practice emphasizes the vital importance of clearly defined protocols for TH and its use in neonatal care settings with facilities for multidisciplinary care and adequate resources for comprehensive monitoring and treatment. The article reports on the local protocol of TH in the neonatal intensive care unit of the University Hospital at Carl-Gustav-Carus at the Technical University Dresden (Dresden, Germany). TH is administered to newborns with moderate or severe hypoxic-ischemic encephalopathy who were born at a gestational age of ≥ 36+0 weeks, are less than 6 hours old and have no signs of massive intracranial hemorrhage. Exclusion criteria are threat to life, congenital malformations, severe intracranial hemorrhage and poor prognosis. Whole-body cooling to an internal body temperature of 33.5°C is preferred. The cooling period is 72 hours, with warming at a rate of 0.2°C per hour, followed by normothermia over the next 48 hours. Comprehensive assessment of the infant's status includes the Thompson score, amplitude and standard electroencephalography, magnetic resonance imaging, control of blood coagulation, acid-base status and blood gases, etc. Follow-up therapy is aimed at providing adequate ventilatory support to prevent hypocapnia, sufficient fluid supply, effective analgesia and anticonvulsant therapy, etc. Emphasis is placed on the need for further cathemnestic monitoring of infants who underwent TH
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Hodovanets Yu., Frunza A.
Заглавие : Predictive factors and clinical and paraclinical features of urinary tract dysfunction in preterm infants
Параллельн. заглавия :Предиктори та клініко- параклінічні особливості порушень функціонального стану сечовидільної системи у передчасно народжених дітей
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 40-48 (Шифр НУ45/2023/13/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА -- URINARY TRACT
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Acute kidney injury is a multifactorial clinical pathological syndrome that falls within the critical conditions of the early neonatal period and independently associates with high rates of morbidity and mortality. The frequency of acute kidney injury in critically ill preterm infants varies signifi cantly, ranging from 25 % to 77 % according to diff erent studies. Numerous scientifi c investigations describe an inversely proportional correlation between gestational age and birth weight. Of particular importance in terms of pathophysiology is the understanding of the concept of ‘functional acute kidney injury,’ clinically characterized by a reduction in glomerular fi ltration rate in the absence of markers of tubular damage. Consequently, it represents potentially reversible changes in renal function, sensitive to both the duration and depth of the alterations, which precede the development of injury. Aim of the study: To conduct an analysis of clinical characteristics, risk factors, and results of paraclinical examinations in preterm infants with gestational ages of 25-31 and 32-33 weeks, who exhibited signs of severe functional disturbances in the urinary system during the early neonatal period as part of complex perinatal pathology. Materials and Methods: A comprehensive clinical and paraclinical examination was conducted on 93 preterm infants with severe perinatal pathology. Group I comprised 30 infants with gestational ages of 25-31 weeks, while Group II consisted of 32 infants with gestational ages of 32-33 weeks. Group III included 31 conditionally healthy preterm infants with gestational ages of 34-36 weeks. Verifi cation of the diagnosis of renal dysfunction was performed according to the recommended international classifi cation ‘Kidney Disease: Improving Global Outcomes’ with the modifi cation by J. G. Jetton and D. J. Askenazi (2015). The degree of severity of polyorgan defi ciency in perinatal pathology in newborns was assessed using the Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score. The eff ectiveness of therapeutic interventions was evaluated using the Neonatal Therapeutic Intervention Scoring scale. The severity of the newborns’ condition during observation was assessed using the Score for Neonatal Acute Physiology scale. The research was conducted in accordance with the fundamental principles of Good Clinical Practice (GCP, 1996), the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the Helsinki Declaration of the World Medical Association on Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects (1964-2008), as well as the Ministry of Health of Ukraine Order No. 690 dated September 23, 2009 (amended by the Ministry of Health of Ukraine Order No. 523 dated July 12, 2012). Statistical analysis of the obtained research results was performed using the software packages «Statistica 10» (StatSoft Inc., USA, 2010) and MedCalc Software (Version 16.1), with calculations including the odds ratio excess coeffi cient (Chi-squared), odds ratio (OR), and 95 % confi dence interval (CI). Statistically signifi cant diff erences between groups were considered at a signifi cance level of p 0.005. The dissertation work was conducted within the scientifi c focus of the Department of Pediatrics, Neonatology, and Perinatal Medicine at Bukovinian State Medical University. The research themes included: a research project on ‘Improvement of Prognostic, Diagnostic, and Therapeutic Approaches to Perinatal Pathology in Newborns and Infants, Optimization of Followup and Rehabilitation Schemes’ (State registration number 0115U002768, duration from 01.2015 to 12.2019); and a research project on ‘Chronobiological and Adaptive Aspects, as well as Features of Vegetative Regulation in Pathological Conditions in Children of Diff erent Age Groups’ (State registration number 0122U002245, duration from 01.2020 to 12.2024). Research Results: The obtained results demonstrated statistically signifi cant associations between the severity of perinatal pathology in preterm infants and the depth of dysfunction in the urinary system, as well as a complex set of factors complicating the course of pregnancy and childbirth in mothers, thereby infl uencing the postnatal adaptation of the child. Among the reasons for complicated pregnancies, notable factors included anemia, cardiovascular and urinary system pathology, TORCH infections, isthmocervical insuffi ciency, disturbances in fetal- placental blood fl ow, the threat of spontaneous abortion, and premature labor. Anomalies such as abnormal fetal presentation, fetal distress, premature rupture of membranes, and urgent cesarean section were more likely to occur in women in this group. The course of perinatal pathology in newborns with gestational ages less than 33 weeks at birth was predominantly severe, with some children diagnosed with multiple organ dysfunction syndrome, one manifestation of which was acute kidney injury. Changes in the indicators of general and biochemical blood analysis in newborns refl ected low compensatory reserves of the neonatal organism in the context of experienced hypoxia and morpho- functional immaturity associated with premature birth. Conclusions: The formation of renal dysfunction in preterm infants in the early neonatal period has a complex polyetiological nature associated with a set of adverse factors during pregnancy and childbirth in mothers. Critically ill newborns represent a primary and challenging pediatric cohort in which this pathological syndrome is linked to high neonatal mortality rates and the development of functional and chronic pathology of the urinary system in later years, justifying the need for in-depth scientifi c research to consolidate perspectives on providing medical care to preterm infantsГостре пошкодження нирок – мультифакторний клінічний патологічний синдром, що належить до критичних станів раннього неонатального періоду і незалежно асоціюється з високими показниками захворюваності та смертності. Частота гострого пошкодження нирок у критично хворих передчасно народжених дітей значно варіює і за різними даними новонароджених складає від 25 до 77 %. Численні наукові дослідження описують обернено пропорційну кореляцію між гестаційним віком та масою тіла при народженні. Важливим з погляду патофізіології є розуміння поняття «функціональне гостре пошкодження нирок», що клінічно характеризується зменшенням швидкості клубочкової фільтрації при відсутності маркерів тубулярного ураження та, відповідно характеризує потенційно оборотні, чутливі до часу та глибини зміни ниркових функцій, які лише передують розвитку пошкодження. Мета дослідження. Провести аналіз даних клінічної характеристики, факторів ризику та результатів параклінічного обстеження у передчасно народжених дітей з гестаційним віком 25-31 та 32-33 тижнів, що мали в комплексі перинатальної патології важкого ступеню ознаки порушень функціонального стану сечовидільної системи впродовж раннього неонатального періоду. Матеріал та методи дослідження. Проведено комплексне клініко- параклінічне обстеження 93 передчасно народжених дитини з важкою перинатальною патологією, з яких І групу склали 30 дітей з гестаційним віком 25-31 тиждень та ІІ групу – 32 дитини з гестаційним віком 32-33 тижні; до ІІІ групи увійшли 31 умовно здорових передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34-36 тижнів.Верифікація діагнозу дисфункції нирок проводилась згідно рекомендованої міжнародної класифікації Kidney Disease: Improving Global Outcomes з модифікацією J. G. Jetton та D. J. Askenazi (2015). Для оцінки ступеню важкості поліорганної недостатності при перинатальній патології у новонароджених використано шкалу Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score. Оцінку ефективності терапевтичних втручань проводили за допомогою шкали Neonatal Therapeutic Intervention Scoring. Оцінку важкості стану новонароджених в динаміці спостереження проводили за шкалою Score for Neonatal Acute Physiology. Дослідження виконані з дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проведено з використанням пакету програмного забезпечення «Statistica 10» (StatSoft Inc., США, 2010) та MedCalc Software (Version 16.1) з розрахунком відношення шансів коефіцієнту ексцесу (Chi-squared), коефіцієнту співвідношення шансів, 95 % довірчого інтервалу (95 % Confi dence Interval). Статистично значимі відмінності між групами вважались при значенні р0,005. Дисертаційна робота виконувалась в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: НДР на тему «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 01.2015 р. – 12.2019 р.); НДР на тему: «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 01.2020 р. – 12.2024 р.) Результати дослідження. Отримані результати продемонстрували статистично значимі асоціації між важкістю перинатальної патології у передчасно народжених дітей та глибини дисфункції сечовидільної системи, а також, комплексом факторів, що ускладнювали перебіг вагітності та пологів у матері та, відповідно, постнатальну адаптацію дитини. Серед причин ускладненого перебігу вагітності відмічені анемія, патологія серцево- судинної та сечовидільної систем, істіміко- цервікальна недостатність, порушення плодово- плацентарного кровотоку, загроза самовільного викидня та передчасних пологів. Вірогідно частіше у жінок даної групи відмічалися аномальне передлежання та дистрес плоду, передчасний розрив плідних оболонок, а також, ургентний кесарів розтин. Перебіг перинатальної патології в групах новонароджених з гестаційним віком менше 33 тижні при народженні був здебільшого важким, у тому числі, у деяких дітей було діагностовано синдром поліорганної невідповідності, одним з проявів якого було гостре пошкодження нирок. Зміни показників загального та біохімічного аналізу крові новонароджених відобразили низькі компенсаторні резерви організму новонароджених на тлі перенесеної гіпоксії та морфо- функціональної незрілості, що пов’язано з передчасним народженням. Висновки. Формування ренальної дисфункції у передчасно народжених дітей в ранньому неонатальному періоді має складний поліетіологічний характер, асоційований з комплексом несприятливих факторів під час вагітності та пологів у матері. Критично хворі новонароджені є основною та найбільш складною педіатричною когортою, у яких даний патологічний синдром пов’язаний з високим рівнем смертності в неонатальному періоді та формуванням функціональної та хронічної патології сечовидільної системи у подальші роки життя, що обґрунтовую необхідність поглиблення наукових досліджень для узагальнення поглядів щодо надання медичної допомоги передчасно народженим дітям
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Klymenko T., Kononovych M.
Заглавие : To the issue of the development an algorithm for a differentiated approach to the management of persistent pulmonary hypertension in premature infants
Параллельн. заглавия :До питання створення алгоритму диференційованого підходу до менеджменту персистуючої легеневої гіпертензії у передчасно народжених дітей
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 19-27 (Шифр НУ45/2023/13/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Аннотация: The management of premature infants with persistent pulmonary hypertension (PPH) remains a major problem in modern neonatology. In recent years, scientifi c studies have identifi ed the role of oxidative stress (OS) in the development and course of PPH. The reserve for reducing mortality and optimizing the management of premature infants with respiratory distress syndrome (RDS) and asphyxia is the development of an algorithm for a diff erentiated approach to the management of PPH in premature infants, taking into account the severity and dynamics of OS, and its implementation into clinical practice. Aim of the study. To increase the eff ectiveness of management of premature infants with persistent pulmonary hypertension with asphyxia and respiratory distress syndrome based on the development of an algorithm for a diff erentiated approach to the management of pulmonary hypertension taking into account the levels of oxidative stress as determined by urinary 8-hydroxy-2-deoxyguanosine (8-OHdG). Material and methods. 100 premature infants between 26/1-34/6 weeks of gestation were included in the study: group I consisted of 50 infants with RDS, group II – 50 newborns with RDS associated with perinatal asphyxia. The presence and severity of PPH was determined in all infants on the fi rst and third to fi fth day of life by echocardiography (EchoCG), and quantitative determination of 8-OHdG level (ng/ml) – in 44 infants on the fi rst day, and in dynamics – on the third to fi fth day of life by enzyme- linked immunosorbent assay (ELISA). For radiographic evaluation of PPH, all infants underwent chest radiography with determination of Moore’s, Schwedel’s and cardiothoracic index (CTI). The research was conducted in compliance with bioethical requirements as part of the planned scientifi c work of the Department (state registration number 0122U000025). Results. It was found that the characteristics of pulmonary hypertension in premature infants with RDS were signifi cantly lower levels of mean pressure in the pulmonary artery (mPAP) on the fi rst and 3-5 days of life than in children with perinatal asphyxia. It was noted that the factors with high diagnostic signifi cance determining the occurrence of persistent pulmonary hypertension are: birth weight 1500 g; presence of perinatal asphyxia; low Apgar score on the 1st (1-3 points) and on the 5th minute of life (7 points); gestational age 30 weeks; non-appropriateness for gestational age; male sex. Furthermore, it was found that urinary 8-OHdG levels as a biomarker of OS in preterm infants with RDS and perinatal asphyxia correlated with mPAP on the fi rst and third to fi fth days of life, and that urinary 8-OHdG levels had a high diagnostic value for determining the risk of developing severe PPH on the third to fi fth days of life. The diagnostic signifi cance of the data of the comprehensive radiological assessment of PPH – the radiological indices of Moore, Schwedel, CTI for the development of severe PPH was analyzed and the correlations between the indices and mPAP and between the indices and the level of 8-OHdG were established. The Schwedel index showed the highest reliability in all cases. Conclusion. On the basis of scientifi cally established relationships between clinical, laboratory, radiological and gender aspects of premature infants with perinatal pathology and the identifi ed diagnostic and prognostic values of urinary 8-OHdG, an algorithm for a diff erentiated approach to the management of PPH was developed. Determination of the degree of OS and mPAP in premature infants allows us to adjust and individualize the tactics of respiratory support in the management of premature infants, thus improving the quality of medical care of premature infants with RDS and perinatal asphyxia. In prematurely born children in perinatal centers, additional determination of the severity of RDS based on the level of 8-OHdG in urine allows to predict the adverse course of PPH and the development of complications: bronchopulmonary dysplasia, intraventricular hemorrhage III-IV grade, retinopathy II-III grade, hearing impairment, hypoxic- ischemic lesions of the central nervous system II-III grade in prematurely born childrenВедення передчасно народжених дітей з персистуючою легеневою гіпертензією (ПЛГ) залишається актуальною проблемою сучасної неонатології. Наукові дослідження останніх років визначають роль оксидативного стресу (ОС) у розвитку та перебігу ПЛГ. Резервом для зниження летальності та оптимізації ведення недоношених новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом (РДС) та асфіксією є розробка та впровадження в клінічну практику алгоритму диференційованого підходу до менеджменту ПЛГ у передчасно народжених дітей з урахуванням вираженості та динаміки ОС. Мета дослідження. Підвищення ефективності ведення передчасно народжених дітей з ПЛГ з асфіксією та РДС на підставі розробки алгоритму диференційованого підходу до ведення легеневої гіпертензії з урахуванням рівнів оксидативного стресу за визначенням 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину (8-OHdG) в сечі. Матеріал та методи дослідження. В дослідження було включено 100 передчасно народжених дітей у терміні гестації 26/1-34/6 тижнів: І групу склали 50 дітей з РДС, групу ІІ – 50 дітей з РДС у поєднанні з асфіксією при народженні. Визначення наявності та ступеню тяжкості ПЛГ було проведено всім дітям в першу та на 3-5 добу життя за допомогою ехокардіографії (ЕхоКГ), а кількісне визначення рівня 8-OHdG (нг/мл) – 44 дітям в першу, та в динаміці – на 3-5 добу життя методом імуноферментного аналізу (ІФА). Для променевої оцінки ПЛГ всім дітям проводилось рентгенологічне дослідження органів грудної клітини (Rö ОГК) з визначенням індексів Мура, Шведеля та кардіоторакального індексу (КТІ). Дослідження виконано з дотриманням вимог біоетики в рамках планової наукової роботи кафедри (№ держреєстрації 0122U000025). Результати дослідження. Встановлено, що особливостями легеневої гіпертензії у передчасно народжених дітей з РДС були достовірно нижчі рівні середнього тиску у стовбурі легеневої артерії (mPAP) в першу, та на 3-5 добу життя, ніж у дітей з перинатальною асфіксією. Визначено, що чинниками з високою діагностичною значущістю, детермінуючими виникнення персистуючої легеневої гіпертензії є: маса тіла дитини при народженні 1500 г, наявність перинатальної асфіксії, низька оцінка за шкалою Апґар на 1 (1-3 бали) та на 5 хвилинах життя (7 балів), термін гестації 30 тижнів, невідповідність маси тіла дитини гестаційному віку, чоловіча стать дитини. Встановлено, що вміст 8-OHdG як біомаркера ОС в сечі у передчасно народжених дітей з РДС та перинатальною асфіксією корелює з mPAP в першу та на 3-5 добу життя, а рівні 8-OHdG в сечі мають високу діагностичну значущість для визначення ризику розвитку ПЛГ тяжкого ступеня на 3-5 добу життя. Проаналізовано діагностичну значущість даних комплексної променевої оцінки ПЛГ – рентгенологічних індексів Мура, Шведеля, КТІ на розвиток ПЛГ тяжкого ступеня та встановлено кореляційні зв’язки між індексами та mPAP, та між індексами та рівнем 8-OHdG. Індекс Шведеля показав найбільш високу достовірність у всіх випадках. Висновки. На підставі науково обґрунтованих взаємозв’язків між клінічними, лабораторними, променевими, гендерними аспектами передчасно народжених дітей з перинатальною патологією та виявлених діагностично- прогностичних значень інформативності рівнів 8-OHdG в сечі розроблено алгоритм диференційованого підходу до менеджменту ПЛГ. Визначення ступеня ОС та mPAP у передчасно народжених дітей дозволяє скоригувати та індивідуалізувати тактику респіраторної підтримки при веденні недоношених новонароджених, таким чином покращивши якість надання медичної допомоги недоношеним новонародженим з РДС та перинатальною асфіксією. У передчасно народжених дітей в перинатальних центрах додаткове визначення тяжкості ОС на підставі рівня 8-OHdG в сечі дозволяє прогнозувати несприятливий перебіг ПЛГ та розвиток ускладнень: бронхолегеневої дисплазії, внутрішньо-шлуночкового крововиливу III-IV ступеня, ретинопатії II-III стадії, уражень слуху, гіпоксично- ішемічного ураження ЦНС II-III ступеня у передчасно народжених дітей
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Добрянський Д. О., Меньшикова А. О., Пасічнюк І. П.
Заглавие : Збагачення грудного молока для передчасно народжених немовлят
Параллельн. заглавия :Breast milk fortification for preterm infants
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 100-108 (Шифр НУ45/2023/13/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
МЛАДЕНЕЦ С КРАЙНЕ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, EXTREMELY LOW BIRTH WEIGHT
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ПИТАНИЯ ПРОЦЕССЫ -- NUTRITION PROCESSES
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): збагачення грудного молока
Аннотация: Молоко матері є оптимальним продуктом харчування немовлят. Воно характеризується не лише унікальним збалансованим складом нутрієнтів, а і незамінними біологічними властивостями, що особливо важливо для передчасно народжених дітей. Якщо материнського молока немає або його кількість недостатня для задоволення харчових потреб дитини, замість нього рекомендується використовувати донорське молоко. Однак донорське молоко, як правило, отримують від жінок, які народили своїх дітей в термін (доношеними), а тому воно переважно містить недостатньо білка для сприяння належному росту передчасно народжених немовлят. Незалежно від того, використовується донорське або власне молоко матері, його збагачення необхідне для задоволення потребу харчових речовинах передчасно народжених немовлят, які мають високий ризик затримки постнатального фізичного розвитку під час перебування в лікарні. Існує декілька стратегій і продуктів, які можна використовувати для підтримки бажаних темпів росту передчасно народженої дитини. Стандартне збагачення грудного молока (ГМ), яке наразі найчастіше використовують у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, може не забезпечувати підвищених потреб у білках у значної частини немовлят з дуже малою масою тіла при народженні. Натомість, індивідуалізоване збагачення може оптимізувати споживання поживних речовин. Індивідуалізувати харчове забезпечення можливо за допомогою регульованого або цільового збагачення ГМ. Важливими також є якість і походження комерційних збагачувачів ГМ. Для реалізації індивідуалізованого підходу до збагачення ГМ може бути корисним використання відповідних аналізаторів. Водночас, клінічні переваги окремих підходів до збагачення ГМ, так само, як і використання різних комерційних збагачувачів, здебільшого залишаються невідомими. У цьому огляді представлені результати найважливіших досліджень, які впливають на клінічну практику, а також описані сучасні підходи до збагачення грудного молока (ГМ) з відповідними практичними рекомендаціямиMother’s own milk is the optimal food for infants. It is characterized not only by a unique balanced composition of nutrients, but also by essential biological properties, which is especially important for preterm infants. If there is no mother’s milk or it is amount is not enough to meet daily needs, it is recommended to use donor human milk (HM) instead. However, donor HM is commonly obtained from the women who delivered at term and often does not contain enough protein to promote proper growth of preterm infants. Whether donor milk or the mother’s own milk, human milk fortification is essential to meet the nutrient needs for growth and development of these preterm infants, who are at high risk of growth retardation during hospital stay. There are several strategies and commercially available HM fortifiers that can be used to maintain the desired growth rate. Standard HM fortification, which is currently most commonly used in neonatal intensive care units, may not meet the increased protein needs of a significant proportion of very low birth weight infants. Instead, individualized fortification can optimize nutrient intake. It is possible to individualize the food supply with the help of regulated or targeted HM fortification. The quality and origin of commercially available HM fortifiers are also important. To implement an individualized approach to the fortification of HM, the use of milk analyzers can be useful. However, the clinical benefits of individual approaches to breast milk fortification and the use of different commercially available HM fortifiers remain largely unknown. This review presents the results of the most important studies that influence clinical practice and describes current approaches to HM fortification with relevant practical recommendations
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Obolonska O. Yu., Borysova T. P., Vakulenko L. I., Obolonsky O. I.
Заглавие : The diagnostic value of urine gelatinase-associated lipocalin as a biomarker for acute kidney injury in preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus
Параллельн. заглавия :Діагностична значущість біомаркеру ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів, у сечі при гострому пошкодженні нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 43-48 (Шифр НУ45/2022/12/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
ЛИПОКАЛИН 1 -- LIPOCALIN 1
СТАТИСТИКА КАК ТЕМА -- STATISTICS AS TOPIC
Аннотация: SummaryTimely diagnosis of acute kidney injury (AKI) is problematic due to difficulties in using the “Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) guideline” modified for neonates, requiring the search for non-invasive markers and their diagnostic capacity assessment. Preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) are highly vulnerable to developing AKI. Renal biomarker neutrophil gelatinase-associated lipocalin (NGAL) in urine enables diagnosis of AKI, although literature data on the possibility of its use are somewhat contradictory. The aim of this study was to identify diagnostic capacity of the renal biomarker NGAL in urine for the early diagnosis of AKI in preterm infants with HSPDA. Materials and methods A total of 29 preterm infants (gestational age 29-36 weeks) with HSPDA were examined at the Department of Anesthesiology and Neonatal Intensive Care on the first, third and tenth day. The patients were assigned to groups depending on the development of AKI: the AKI group with any degree of severity - 14 children, and the group without AKI - 15 children. To determine the influence of HSPDA size on the level of urine NGAL, the children were further divided based on ductal size: HSPDA diameter 2 mm - 11 children, and HSPDA diameter 2 mm - 18 children. The urine NGAL level was quantitatively measured using sandwich enzyme-linked immunosorbent assay according to the manufacturer's licensed instructions (ELISA Kit, 96, USA). The study has a positive conclusion of the biomedical ethics commission of the Dnipro State Medical University (protocol of the commission meeting No. 2 dated October 19, 2022)/ A set of statistical research methods was used to solve the tasks and check the initial assumptions, namely: for independent samples - the Mann-Whitney test, for dynamic assessment - the Wilcoxon signed rank test. The test for the normality of the distribution of quantitative samples was carried out using the Kolmogorov-Smirnov test. Statistical processing of the results was carried out using the software product STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., serial number AGAR909E415822FA). The work was carried out within the scope of complex research works of the Department of Propaedeutics of Children's Diseases and Pediatrics 2 of the Dnipro State Medical University "Development of criteria for early diagnosis and prediction of comorbid kidney damage in children with somatic and infectious diseases" (state registration number 0119U100836) execution 09.2019-12.2023. Results. In the group of children with AKI, the significant increase in the urine NGAL level was observed from the first to the tenth day. For example, the urine NGAL level was 2.2 times (p0.002) and 2.4 times (p0.001) increased on the third and tenth day, respectively, as compared to that on the first day, while in the group without AKI, urine NGAL level was 1.3 times (p0.04) increased on the third day compared to that on the first day. On the tenth day, in the group without AKI, the urine NGAL level was increased by 1.6 times (p0.007) compared to that on the first day and by 1.2 times (p0.04) as compared to that on the third day. The data obtained were confirmed by the clear correlation between the urine NGAL level and the development of AKI. For instance, the urine NGAL level at the first day was significantly correlated with AKI on the third and on the fifth day: ρ 2 mm, the urine NGAL level on the first day of life was 1.7 times higher than that in children with HSPDA 2 mm (p 0.002). It was also observed on the third day as in preterm infants with HSPDA size 2 mm, the urine NGAL level was 2.3 times higher than that in children with HSPDA 2 mm (p 0.001). On the tenth day, there was a 2.3-fold higher urine NGAL level in the group with ductal diameter 2 mm as compared to the group with ductal diameter 2 mm (p 0.003). The correlation between the urine NGAL level and the size of HSPDA has been found to be quite revealing. Notably, on the first day, urine NGAL level was significantly correlated with the HSPDA size: ρ 2 mm on the first day, the urine level of NGAL was significantly increased on the first, third and tenth day Проблема своєчасної діагностики гострого пошкодження нирок (ГПН) за неонатальної модифікації KDIGO потребує пошуку та визначення діагностичної можливості неінвазивних маркерів. Особливо уразливою групою щодо ГПН є недоношені діти з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою( ГЗВАП). Ренальний біомаркер ліпокалін, ассоційований з желатиназою нейтрофілів (NGAL), у сечі дає можливість діагностувати ГПН, але можливості його використання є суперечливими за даними літератури. Мета дослідження — визначити діагностичні можливості ренального біомаркеру NGAL в сечі для ранньої діагностики гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою Матеріали і методи дослідження. Обстежено 29 недоношених дітей з ГЗВАП (гестаційний вік 29-36 тижнів), що знаходились на лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених, на першу, третю та десяту добу. Пацієнти були розподілені на дві групи залежно від наявності ГПН. Розподіл хворих проведено залежно від розвитку ГПН: група з ГПН різного ступеню тяжкості — 14 дітей, група без ГПН — 15 дітей. Для визначення впливу розміру ГЗВАП на рівень NGAL в сечі проведено розподіл дітей з розміром ГЗВАП більше 2 мм -11 дітей та 2 мм і менше -18 дітей. Досліджено рівень NGAL у сечі кількісним методом, заснованим на іммуноферментному аналізі за методом «сендвіч» за ліцензованими методиками виробника (ELISAKit, 96, USA). Дослідження має позитивний висновок комісії з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету (протокол засідання комісії № 2 від 19 жовтня 2022 року). Використовувався комплекс статистичних методів дослідження, зокрема: для незалежних вибірок – критерій Манна-Уїтні, для оцінки динаміки – критерій знакових рангів Вілкоксона. Перевірку на нормальність розподілу кількісних вибірок проведено з використанням критерію Колмогорова—Смірнова. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програмного продукту STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Робота виконана в межах комплексної науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету «Розробка критеріїв ранньої діагностики та прогнозування коморбідного ураження нирок у дітей з соматичними та інфекційними захворюваннями» (державний реєстраційний № 0119U100836), термін виконання 09.2019 р.-12.2023 р. Результати дослідження. У групі дітей з ГПН спостерігається значне зростання рівня NGAL сечі з першої до десятої доби. Так, на третю добу показник NGAL сечі підвищився у 2,2 рази порівняно з першою добою (р0,002), а на десяту добу - у 2,4 рази (р0,001) відносно першої доби. Тоді як в групі без ГПН показник NGAL сечі на третю добу збільшився у 1,3 рази (р0,04) порівняно з першою добою. На десяту добу в групі без ГПН NGAL сечі підвищився в 1,6 рази (р0,007) у порівнянні з першою добою та 1,2 рази - з третьою добою. Отримані дані підтверджуються чіткою кореляційною залежністю між рівнем NGAL сечі та розвитком ГПН. Так, рівень NGAL сечі на першу добу значуще корелює з ГПН на третю добу: ρ 2 мм на першу добу життя рівень NGAL сечі був в 1,7 рази більший ніж рівень NGAL у дітей з ГЗВАП ≤ 2 мм (р0,002). Це спостерігається і на третю добу: у недоношених дітей з розміром ГЗВАП 2 мм рівень NGAL сечі був в 2,3 рази більший ніж рівень NGAL у дітей з ГЗВАП ≤ 2 мм (р0,001). На 10 добу спостерігався в 2,3 рази вищий рівень NGAL сечі в групі з діаметром протоки 2 мм ніж в групі з протокою ≤ 2 мм (р0,003). Виявилася показовою кореляційна залежність показників NGAL сечі та розміру ГЗВАП. Так, NGAL сечі на першу добу значуще корелює з розміром ГЗВАП на першу добу: ρ 2 мм на першу добу рівень NGAL сечі демонструє значне підвищення на першу, третю та десяту добу
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мокія-Сербіна С. О.
Заглавие : Сучасна тактика ведення недоношених дітей з бронхолегеневою дисплазією при виписці з неонатального відділення і в домашніх умовах на амбулаторному етапі
Параллельн. заглавия :Modern tactics of managing premature children with broncho-pulmonary dysplasia during discharge from the neonatal department and at home at the ambulatory stage
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 60-66 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA
Аннотация: Незважаючи на значні успіхи у виходжуванні недоношених дітей, бронхолегенева дисплазія (БЛД), як і раніше, асоціюється з високою захворюваністю та смертністю дітей на першому році життя, високим ризиком формування хронічної легеневої патології, що потребує організації структурованої системи спостереження за дітьми з моменту народження. У статті відображено сучасні уявлення про вітчизняні та закордонні тактики ведення недоношених дітей з БЛД на етапі виписки з неонатального відділення та в домашніх умовах на амбулаторному етапі. Дано докладний опис умов, яких необхідно дотримуватись при виписці дітей. Акцентовано увагу на необхідності оцінки тяжкості БЛД, клінічного стану дитини, рівня медичного обслуговування за місцем проживання дитини, соціальних умов її життя, готовності батьків прийняти дитину. Висвітлено сучасне уявлення про роль кабінету катамнезу та паліативної служби у наданні медичної допомоги дітям, які потребують респіраторної підтримки. Розглянуто основні складові виїзної паліативної допомоги дітям із тяжкою БЛД вдома. Охарактеризовано роль лікаря первинної медичної допомоги (педіатра) у її наданні. Визначено показання та терміни спостереження на амбулаторному етапі дитячого пульмонолога. Обґрунтовано доцільність та показання до проведення додаткових методів обстеження, яких потребує дитина з БЛДDespite significant advances in nursing premature babies, bronchopulmonary dysplasia (BPD), as before, is associated with high morbidity and mortality in children of the first year of life, a high risk of developing chronic pulmonary pathology, which requires the organization of a systematic monitoring system for children from the moment of birth. The article reflects modern ideas about native and foreign tactics of managing premature infants with BPD at the stage of discharge from the neonatal department and at home at the outpatient stage. It is given a detailed description of the conditions that must be observed when discharging children. Attention is focused on the need to assess the severity of BPD, the clinical condition of the child, the level of medical care at the child's place of residence, the social conditions of his life, the willingness of the parents to accept the child. The modern understanding of the role of the follow-up room and palliative service in the provision of medical care to children that are needed in respiratory support is highlighted. We considered the main components of palliative care at home for children with severe BPD. The role of the primary health care physician (pediatrician) in its providing is characterized. The indications and observation periods at the outpatient stage of the pediatric pulmonologist were determined. The expediency and indications for additional examination methods, which a child with BPD needs, have been substantiated
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбал А. Ю., Котлова Ю. В.
Заглавие : Кількісне ультразвукове оцінювання стану кісткової тканини в недоношених новонароджених близнюків
Место публикации : Патологія. - Запоріжжя, 2022. - Т. 19, N 1. - С. 53-57 (Шифр ПУ40/2022/19/1)
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ДЕНСИТОМЕТРИЯ -- DENSITOMETRY
Аннотация: Багатоплідна вагітність пов’язана з високим ризиком народження недоношених новонароджених близнюків (ННБ) та формуванням у них зменшеної кісткової маси. Визначення стану кісткової тканини (КТ) після народження важливе для розуміння динаміки її змін у зростанні ННБ. Мета роботи – проаналізувати результати кількісного ультразвукового оцінювання стану кісткової тканини у ННБ. Матеріали та методи. Обстежили 24 пари близнюків раннього неонатального віку, а також 39 дітей від одноплідної вагітності (ОВ) в гестаційному віці (ГВ) народження 30–36 тижнів. Залучали пари близнюків з різницею в масі тіла 5 % і більше. Стан КТ визначали ультразвуковим денситометром "Sunlight Omnisense 9000", вимірюючи швидкість проходження ультразвуку (SOS, м/с). Результати. У ГВ до 34 тижнів формування КТ за SOS у близнюків не відрізнялися ні між собою, ні від новонароджених від ОВ відповідного ГВ. У ННБ, починаючи з 34 тижня гестації та більше, SOS збільшувався (p 0,05) у сибсів із меншою масою тіла проти більших за масою тіла – 2925 (2887; 3036) м/с та 2866 (2801; 2895) м/с відповідно. За кореляційними зв’язками масу тіла ННБ не визначили як суттєвий фактор, що впливав на стан КТ. SOS у ННБ мав слабку позитивну кореляційну залежність (R
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Товарницька А. О.
Заглавие : Вплив грудного вигодовування на закриття відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених
Место публикации : Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 4. - С. 18-25 (Шифр ЗУ36/2022/17/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АРТЕРИАЛЬНЫЙ ПРОТОК -- DUCTUS ARTERIOSUS
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
Аннотация: Відкрита артеріальна протока (ВАП) становить серйозну проблему в клінічній неонатології і педіатрії. Лікування ВАП на сьогодні є дискутабельним через високу ймовірність ускладнень при медикаментозному та інвазивному лікуванні. Мета дослідження: визначення залежності закриття ВАП від типу вигодовування новонародженого. Матеріали та методи. Ми провели ретроспективний аналіз 300 історій хвороби дітей, які проходили лікування в неонатальних відділеннях. Нами було виділено дві групи порівняння: основну становили новонароджені до 37 тижнів гестації на грудному вигодовуванні (102 дитини); контрольну — недоношені новонароджені, які з народження годувались виключно штучно (198 дітей). Результати. При виписці зі стаціонару 14,7 ± 2,0 % дітей (44 випадки) мали ВАП. Відсоток немовлят з ВАП на штучному вигодовуванні був у 2,3 раза вище порівняно з дітьми на грудному вигодовуванні: 18,2 ± 2,7 % проти 7,8 ± 2,7 % (p = 0,017 за критерієм χ2). Респіраторний дистрес-синдром (РДС) також частіше зустрічався в контрольній групі: 72,7 ± 3,2 % проти 46,1 ± 4,9 % (р 0,001). Тяжкі ускладнення РДС частіше спостерігалися у дітей на штучному вигодовуванні: ДН ІІІ — 25,8 ± 3,1 % проти 12,7 ± 3,3 % (р Patent ductus arteriosus (PDA) is a serious problem in clinical neonatology and pediatrics. Today treatment of PDA remains debatable because of high risk of complications with medical and invasive treatment. The purpose of the study was to determine the dependence of PDA closure on the type of feeding the newborn. Materials and methods. We have made a retrospective analysis of 300 case histories of children in neonatal units. We selected two comparison groups: the main group consisted of breastfed babies born at 37 weeks gestation (n = 102); controls — preterm infants who received artificial feeding since birth (n = 198). Results. At discharge from the hospital, 44 (14.7 ± 2.0 %) children had PDA (p 0.05). The percentage of infants on artificial feeding with PDA was 2.3 times higher compared to breastfed babies: 18.2 ± 2.7 % versus 7.8 ± 2.7 % (p
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Уніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Ентеральне харчування недоношених немовлят». (Наказ МОЗ України від 05.05.2021 № 870)
Место публикации : Дитячий лікар. - 2021. - N 2. - С. 43-63 (Шифр ДУ23/2021/2)
MeSH-главная: КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
Аннотация: Адекватне харчування недоношених немовлят (термін гестації 37 тиж) не лише в неонатальний період, а і протягом першого року життя є важливою передумовою їх подальшого нормального росту і розвитку, а отже досягнення оптимальних показників здоров’я і якості життя. Саме тому рекомендації щодо харчування цієї категорії немовлят, які мають специфічні нутритивні потреби в поєднанні з численними анатомо-фізіологічними і клінічними особливостями, не можуть обмежуватись неонатальним періодомУніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пропонує сучасні підходи до розуміння і вирішення проблеми ентерального харчування передчасно народжених дітей, у тому числі можливі коротко- і довгострокові наслідки неадекватного харчування, оцінку харчових потреб, що забезпечують недоношеним новонародженим внутрішньоутробні темпи росту, практичні аспекти ентерального харчування, а також характеристики спеціальних продуктів харчування. Остаточне рішення щодо вибору плану ентерального харчування мають ухвалювати відповідні працівники охорони здоров’я з урахуванням клінічних даних, отриманих у конкретної дитини, результатів діагностики і методів лікування, що застосовуються
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Borysova T. P., Obolonska O. Yu.
Заглавие : Influence of ibuprofen in closure of hemodynamically significant patent ductus arteriosus on the development of acute kidney injury in preterm infants
Место публикации : Медичні перспективи. - Д., 2021. - Т. 26, № 1. - С. 156-162 (Шифр МУ10/2021/26/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ИБУПРОФЕН -- IBUPROFEN
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
Аннотация: Premature infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) have a high risk of developing acute kidney injury (AKI) due to renal hypoperfusion and use of ibuprofen for duct closure. The aim of the study was to evaluate the effect of ibuprofen for the closure of HSPDA on the development of AKI in preterm infants depending on high dose of the drug on the first day of life. 40 preterm infants with HSPDA who were admitted for observation on the first day of life were examined. To close the ductus arteriosus, infants received restrictive therapy. In addition, 32 (80,0%) preterm infants on the first day of life were prescribed ibuprofen: 19 infants – in high dose (20 mg/kg), 13 infants – in standard dose (10 mg/kg). Clinical examination and treatment of preterm infants was carried out according to the generally accepted methods. Echocardiography with Doppler was performed at 5-11 hours of life and then daily to determine the size and hemodynamic significance of patent ductus arteriosus. Diagnosis and stratification of the severity of AKI were performed according to the criteria of neonatal modification of KDIGO, for which the concentration of serum creatinine and diuresis were studied. According to the results of the study, it was established that the frequency of AKI on the third and fifth days of life in preterm infants with HSPDA, who received ibuprofen in a high dose (20 mg/kg) on the first day, was 73.7% and 84.2%, respectively, which is 2.2 (OR=5.6; CI: 1,43-21,95; р0.02) and 2.5 (OR
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Akker C.H.P., Goudoever J. B., Shamir R., Domellof M., Embleton N. D.
Заглавие : Пробіотики та недоношені новонароджені діти: позиційний документ ESPGHAN, 2020
Место публикации : Дитячий лікар. - 2020. - N 4. - С. 45-50 (Шифр ДУ23/2020/4)
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
СЕПСИС -- SEPSIS
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ОЦЕНКА -- DRUG EVALUATION
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Аннотация: Понад 10 тис. недоношених дітей у всьому світі брали участь у рандомізованих контрольованих дослідженнях пробіотиків, дані з яких дають змогу припустити, що пробіотики можуть знижувати частоту некротизуючого ентероколіту, сепсису та смертність. Однак досі немає відповідей на клінічні питання щодо вибору конкретного штаму, дозування та тривалості прийому. З іншого боку, зростає кількість комерційних продуктів із пробіотиками, що мають незадовільну якість. Також у всьому світі широко поширена практика призначати пробіотичні добавки як стандарт догляду, незважаючи на відсутність вагомих доказів
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Борисова Т. П., Оболонська О. Ю.
Заглавие : Вплив хронічних вогнищ інфекції у матері на розвиток гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 4. - С. 13-18 (Шифр УУ67/2020/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: Нефроґенез може бути порушений антенатально у зв’язку з хронічними вогнищами інфекції (ХВІ) у матері, розвитком хоріоамніоніту, фетоплацентарної недостатності. Як наслідок, у постнатальному періоді нирки чутливіші до гіпоперфузії, яка виникає в недоношених новонароджених із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП), що може привести до розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН)Наявність ХВІ в матері є фактором ризику розвитку ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП. Тому ці діти мають бути віднесені до групи ризику розвитку ГПН. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чернявська Ю. І., Похилько В. І., Саричев В. П., Литовченко Д. М., Гасюк Н. І.
Заглавие : Клінічне запобігання артеріальній гіпертензії в недоношених немовлят із раннім розвитком сепсису
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 80 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕПСИС -- SEPSIS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
Аннотация: Diagnosis and treatment of arterial hypotension (AH) in premature infants is complicated problem, with which the doctors are faced in their daily practice. The purpose of our study was substantiate the diagnostic criteria for determining the syndrome of AH and indications for the appointment of hemodynamic support in premature infants with early onset sepsis
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Костюкова Д. М., Шунько Є. Є., Бабінцева А. Г., Бєлова О. О.
Заглавие : Клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 47-55 (Шифр УУ67/2020/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПРИПАДКИ -- SEIZURES
АПНОЭ -- APNEA
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
ПАРАСОМНИЯ -- PARASOMNIAS
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: Передчасно народжені діти мають значно вищий ризик розвитку несприятливих подій упродовж першого року життя, до яких відносяться пароксизмальні стани. Пароксизмальні стани можуть бути видимими проявами основного епілептичного або неепілептичного неврологічного захворювання. Неонатальні судоми є найбільш поширеними невідкладними пароксизмальними станами в дітей, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Пароксизмальні стани неепілептичного ґенезу часто помилково діагностуються і лікуються як епілептичніБільшість передчасно народжених дітей з проявами перинатальної патології незалежно від ГВ становлять групу підвищеного ризику щодо формування пароксизмальних станів. Це зумовлює необхідність проведення поглибленого нейромоніторингу в передчасно народжених дітей, включаючи полісомнографічне обстеження. Комплексний нейромоніторинг дає змогу своєчасно діагностувати пароксизмальні стани, провести диференційну діагностику різних типів пароксизмів, визначити критерії виписки додому та надати рекомендації респіраторного моніторингу при подальшому катамнестичному спостереженні. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Обстеження дітей проведено після отримання письмової згоди батьків із дотриманням основних етичних принципів наукових медичних досліджень та схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П.Л. Шупика
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гнедько Т. В.
Заглавие : Индикаторы неонатального здоровья недоношенных детей
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 3. - С. 40-45 (Шифр УУ67/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
Аннотация: Мониторинг индикаторов состояния здоровья недоношенных детей относится к актуальным научным направлениям в неонатологииОценка многолетней динамики основных индикаторов здоровья недоношенных в Республике Беларусь свидетельствовала об эффективности внедрения комплекса организационных и медицинских мероприятий, включая функционирование разноуровневой системы перинатальной помощи и использование здоровьеобразующих технологий выхаживания. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинской Декларации. Протокол исследования утвержден Локальным этическим комите том указанного в работе учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Костюкова Д. М., Шунько Є. Є., Бабінцева А. Г., Бєлова О. О.
Заглавие : Аналіз перинатальної патології у передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами
Параллельн. заглавия :The features of perinatal pathology in premature infants with paroxysmal conditions
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - N 1. - С. 13-19 (Шифр УУ67/2020/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
РЕТИНОПАТИЯ НЕДОНОШЕННЫХ -- RETINOPATHY OF PREMATURITY
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі близько 15 млн дітей народжується раніше за фізіологічний термін гестації. Унаслідок морфофункціональної незрілості організму в передчасно народжених дітей відмічається висока ймовірність формування патології органів або систем, частота якої різниться залежно від гестаційного віку (ГВ) при народженні. Одними з перших клінічних ознак перинатальної патології в новонароджених є пароксизмальні стани, частота виникнення яких суттєво збільшується в передчасно народжених дітейПеринатальна патологія в передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами є поєднаною, а її структура визначається ступенем мофрофункціональної незрілості організму. Гестаційнозалежними захворюваннями є ретинопатія недоношених, анемія недоношених, синдром респіраторного розладу та бронхолегенева дисплазія. Незважаючи на зміну структури та зменшення ступеня тяжкості перинатальної патології при збільшенні ГВ, передчасно народжені діти незалежно від ГВ становлять групу ризику щодо формування пароксизмальних станів і неврологічних ускладнень, що необхідно враховувати при створенні індивідуалізованої програми виходжуванняAccording to the World Health Organization, around 15 million premature children are born each year. Due to the morphofunctional immaturity, preterm infants have a high probability of organs and systems pathology, which rates depends on the gestational age (GA) at birth. One of the first clinical manifestations of perinatal pathology is paroxysmal conditions, whose incidence is significantly increased in infants born prematurelyPurpose — to analyze the features of perinatal pathology in preterm infants of different gestational with paroxysmal conditions. Patients and methods. A single-center prospective study included the study of clinical features of 105 premature infants with various paroxysmal conditions. The study group consisted of 32 children with a GA of 24–28 weeks, group II — 52 children GA 29–32 weeks, group III — 21 children GA 33–36 6/7 weeks. Results. It was demonstrated that preterm infants have a combined perinatal pathology, the structure and clinical features of which depends on the GA. In children of 24–28 weeks GA the leading positions in the structure of perinatal pathology takes retinopathy of prematurity (62.5%), anemia of prematurity (53.1%), bronchopulmonary dysplasia (53.1%), and combined infectious pathology (46.9%). Among the perinatal cerebral lesions and neurological complications, the leading nosologies were neonatal cerebral ischemia (21.9%), periventricular leukomalacia (21.5%) and ventricular dilation (18.8%). Compared to the previous group, in children of 29–32 weeks GA we found statistically significantly lower incidence of bronchopulmonary dysplasia (53.1% vs 11.5%, рІ–ІІ0.0001) and retinopathy of prematurity (62.5% vs 23.1%, рІ–ІІ0,05 and 21.9% проти 28.6%, рІ–ІІI0.05), intraventricular hemorrhage grade I–II (9.4% vs 7.7%, рІ–ІІ0.05), III–IV (6.3% vs 5.8%, рІ–ІІ0.05), periventricular leukomalacia (12.5% vs 17.3%, рІ–ІІ0.05) and meningitis (3.1% vs 1.9%, рІ–ІІ0.05). Compared to newborns of group I, in children of 33–36 GA 6/7 weeks was found statistically significantly lower incidence of anemia of prematurity (4.7% vs 53.1%, рІІІ–І=0.0001) and retinopathy of prematurity (4.7% vs 62.5%, рІІІ–І0.0001). We detected the tendency toward a lower rates of periventricular leukomalacia (4.7% vs 12.5%, рІII–І0.05 and 4.7% vs 17.3%, рІII–ІI0.05) in absence of intraventricular hemorrhages grade III–IV and structural epilepsy. Conclusions. Our study established that preterm infants with paroxysmal conditions have a combined perinatal pathology, with the structure determined by the morphofunctional immaturity of the organism. Diseases which rates depend on GA are retinopathy of prematurity, anemia of prematurity, respiratory disorder syndrome and bronchopulmonary dysplasia. Despite the change in the structure and the severity of perinatal pathology with increasing GA, premature babies of all gestational groups are at risk for paroxysmal conditions and neurological complications, which must be considered when creating an individualized developmental care program
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сарапук І. М., Павлишин Г. А., Боршевська-Корнацька М.-К., Кліщ О. В.
Заглавие : Проблеми виходжування передчасно народжених немовлят та можливості їх вирішення
Параллельн. заглавия :Problems of caring for premature babies and possibilities of their solution
Место публикации : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2020. - N 1. - С. 23-30 (Шифр АУ37/2020/1)
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
Аннотация: Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників виживання та захворюваності передчасно народжених немовлят (дуже та екстремально недоношених) у перинатальних центрах різних країнПорівняльний аналіз показників виживання та захворюваності серед дуже та екстремально недоношених дітей у Тернопільському та Варшавському перинатальному центрах дозволив з’ясувати ключові відмінності у підходах до виходжування такої категорії пацієнтів, виокремити перинатальні та неонатальні ризики, пов’язані з несприятливим прогнозом, запропонувати можливі шляхи покращання якості надання медичної допомогиThe aim of the study – to conduct a comparative analysis of survival rates and morbidity of premature infants (very and extremely premature infants) in perinatal centers in different countriesComparative analysis of survival and morbidity rates among very and extremely premature babies in Ternopil and Warsaw perinatal centers revealed key differences in approaches to caring for this category of patients, to identify perinatal and neonatal risks associated with an unfavorable prognosis, to suggest possible ways to improve quality medical care
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Obolonskyi A., Snisar V., Surkov D., Obolonska O., Kapustina O., Dereza K.
Заглавие : Management of patent ductus arteriosus in premature infants
Место публикации : Медичні перспективи. - Д., 2019. - Т. 24, № 2. - С. 33-40 (Шифр МУ10/2019/24/2)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Аннотация: Closure of hemodynamically significant patent ductus arterios (HSPDA) is one of the most important questions in modern neonatal intensive care, especially for preterm babies. Long-term functioning of the hemodynamically significant arterial duct leads to a large number of complications in premature babies, such as: bronchopulmonary dysplasia, periventricular leucomalacia, intraventricular hemorrhage, retinopathy of the premature. To prevent all these complications, the PDA should be closed pharmacologically or surgically as soon as possible without any hesitation. COX inhibitors are commonly used nowa days. Ibuprofen and indomethacin show the equal efficacy and no significant adverse events. But some patients still need surgical treatment. The aim of the study was to determine the feasibility, effectiveness and safety of using various volumes of infusion in combination with COX inhibitors and to determine its effect on the timing of the closure of PDA. 91 premature infants with a gestational age of 26-31 weeks with manifestations of respiratory distress syndrome and НSPDA were studied retrospectively. Premies were divided into 2 groups. Research groups were representative as to gestational age, gender, and weight (1205.0±435.0 g). Therapy for PDA closure included the use of various volumes of restrictive or liberal infusion therapy (from 50 to 100 ml/kg/day) and COX inhibitors (indomethacin, ibuprofen). The volume of infusion therapy was limited in the first group. Preemies received 53.5±6.4 ml/kg/day on DOL1 and 2. From the third day urine excretion increased and the volume of infusion therapy also raised to 63.6±5.6 ml/kg/day, and on day 5 – to 89.7±6.8 ml/kg/day. In the second group there was no strict limitation of the volume of infusion therapy (especially in the first 5 days). Delayed period of PDA closure (on average from 14.55±0.56 DOL) was associated with absence of limitation of the infusion volume. In the first group, volume of infusion therapy was restricted in the first 5 days, and the closure of the ductus arteriosus occurred extremely early (on 2.35±0.48 DOL). COX inhibitors were prescribed according to the standard scheme: in the first 3 days indomethacin was administered orally in doses of 0.2/0.1/0.1 mg/kg/day. If the premature baby had symptoms of intestinal paresis ( this restricted oral administration of indomethacin), ibuprofen was prescribed in a three-day course in doses of 10/5/5 mg/kg/day intravenously or 20/10/10 mg/kg/day in rectal form. In all groups, standard PDA closure therapy was used. In the more remote periods (14 and 28 days), there was no fundamental difference in the volume of infusion in all groups. For early PDA closure limitation of infusion therapy in the first 3-5 days in combination with COX is principleТривале функціонування гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) призводить до великої кількості ускладнень у недоношених дітей, таких як: бронхолегенева дисплазія, перивентрикулярна лейкомаляція, внутрішньошлуночкові крововиливи, ретинопатія новонародженого. Щоб запобігти всім цим ускладненням, ГЗВАП необхідно закрити фармакологічно або хірургічно протягом перших трьох днів, якщо це можливо. Закриття гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки є одним з найважливіших питань інтенсивної терапії новонароджених, особливо для недоношених дітей. Інгібітори ЦОГ зазвичай використовуються на цей час для медикаментозного закриття протоки. Ібупрофен й індометацин показують рівну ефективність, менше побічних ефектів при використанні ібупрофену. Метою дослідження було визначити доцільність, ефективність і безпеку використання різних обсягів інфузії в комбінації з інгібіторами ЦОГ і визначити вплив на терміни закриття ГЗВАП. Ретроспективно було вивчено 91 недоношену дитину з гестаційним віком 26-31 тижнів, прояви респіраторного дистрес-синдрому, ГЗВАП, які лікувалися в реанімаційному відділенні. Дослідницькі групи були репрезентативними щодо гестаційного віку, статі та ваги (1205,0±435,0 г). Терапія для закриття КПК включала застосування різних обсягів рестриктивної або ліберальної інфузійної терапії (від 50 до 100 мл/кг/добу) та інгібіторів ЦОГ (індометацин, ібупрофен). Обсяг інфузійної терапії був обмежений у першій групі. Недоношені новонароджені отримали 53,5±6,4 мл/кг/день на 1 та 2 добу. З третього дня екскреція сечі збільшувалася, збільшувався об’єм інфузійної терапії до 63,6±5,6 мл/кг/день, а на 5 день збільшено до 89,7±6,8 мл/кг/добу. У другій групі, де застосовувалась ліберальна інфузійна терапія та не спостерігалося суворого дотримання обмеження обсягу інфузійної терапії (особливо в перші 5 днів), спостерігався відстрочений термін закриття ГЗВАП (у середньому з 14,55±0,56 доби). У першій групі, де обмеження обсягу інфузійної терапії дотримувалися більш чітко в перші 5 днів, закриття артеріальної протоки відбувалося рано (при 2,35±0,48 доби). Інгібітори ЦОГ призначались за стандартною схемою: в перші 3 дні індометацин вводять перорально в дозах 0,2/0,1/0,1 мг/кг/добу. Якщо в недоношеної дитини з’являлися симптоми парезу кишківника (це перешкоджало пероральному введенню індометацину), тоді ібупрофен призначався в триденному курсі в дозах 10/5/5 мг/кг/добу внутрішньовенно або 20/10/10 мг/кг/добу в ректальній формі. У всіх означених групах застосовували стандартну терапію закриття ГЗВАП. У більш віддалені періоди (14 і 28 днів) не було принципової різниці в обсязі інфузії у всіх групах, що говорить про те, що принцип раннього закриття КПК полягав у обмеженні інфузійної терапії в перші 3-5 днів на тлі стандартної терапії інгібіторами ЦОГ
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)