Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (7)

Редкие издания (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Escherichia Coli<.>)

Общее количество найденных документов : 109
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-109

Мікробіологічна оцінка стічних вод промислових підприємств м. Києва та Київської області [Текст] = Microbiological assessment of wastewater of industrial enterprises in Kyiv and the Kyiv region / О. В. Сурмашева [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 4. - С. 55-59. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-главная:
СТОЧНЫЕ ВОДЫ -- WASTE WATER (анализ, микробиология, токсичность)
ОТХОДЫ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- INDUSTRIAL WASTE (анализ, вредные воздействия, профилактика и контроль)
КОЛИФАГИ -- COLIPHAGES
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALКиївська область
Аннотация: Мета: мікробіологічний моніторинг промислових стічних вод та їхній вплив на стан поверхневих вод. Матеріали та методи дослідження: Оцінювання якості стічної води проводили за показниками: кількість лактозопозитивних кишкових бактерій (ЛКП), колі-індекс, кількість коліфагів та наявність патогенних ентеробактерій. Результати дослідження Досліджували стічні води (СВ), очищені за допомогою повної біологічної очистки та знезараження, УФ-випромінювання, хлорування та застосування очисних споруд. Проби зворотних СВ промислових підприємств відповідали вимогам 1-2 класу якості.Виявлено 7 проб СВ харчових підприємств, які не відповідали вимогам до скиду у відкриту водойму за показником кількість ЛКП, який знаходився в межах від 2300 КУО/дм3 до 46000 КУО/дм3, що говорить про фекальне забруднення вод. Водночас, за показником кількість коліфагів ці проби відносилися до 2-го класу якості. Порівняльний аналіз проб поверхневих вод річки до та після скиду промислових зворотних вод свідчить, що скид досліджених зворотних вод не призводив до мікробіологічного забруднення поверхневих вод. Висновки: за результатом моніторингу мікробіологічної якості 41 проби зворотних стічних вод промислових підприємств за період січень 2021- червень 2023 рр. виявлено 34 проби СВ, які відповідали вимогам 1-2 класу якості, що свідчить про їхню задовільну очистку та можливість випуску у відкриту водойму. 7 проб не відповідали вимогам за показником кількість ЛКП, що вказує на неякісну очистку та їхнє фекальне забруднення. Встановлено, що поверхневі води до та після скиду зворотних стічних вод, за показниками ЛКП, колі-індекс та кількість коліфагів відносяться до 1-2 класу якості. Скид досліджених зворотних вод не перевищував допустимі норми та не призводив до мікробіологічного забруднення поверхневих вод
The aim: industrial wastewater microbiological monitoring and its effect on the drainage water condition. Purpose: microbiological monitoring of industrial wastewater and its impact on the state of surface waters. Materials and methods: wastewater quality evaluation was performed according to the parameters: the lactose-positive coliforms (LPC) count, the coli index, coliphages count and the pathogenic enterobacteria presence. Results: wastewater (WW) treated with full biological treatment and disinfection, UV radiation, chlorination and the cleansing structures use was studied. Industrial WW samples met the 1-2 quality class requirements. 7 food processing wastewater samples did not meet the discharge into an open water requirements in terms of LCP count, which was in the range from 2300 CFU/dm3 to 46000 CFU/dm3, it indicates water fecal pollution. At the same time, according to the coliphages count, these samples belonged to the 2nd quality class. Surface water samples comparative analysis before and after the industrial wastewater discharge shows that the investigated wastewater discharge did not lead to surface watercourse microbiological contamination. Conclusions: according to the 41 industrial wastewater reuse samples microbiological quality monitoring results for the period January 2021-June 2023, 34 WW samples were met the 1-2 quality class requirements, which indicates their satisfactory purification and the discharge possibility into an open water body. 7 samples did not meet the LCP number requirement, which indicates poor-quality purification and their fecal contamination. It was established that the surface watercourse before and after the reuse wastewater discharge, according to the LCP count, the coli index, coliphages count belong to the 1-2 quality class. The investigated industrial wastewater discharge did not exceed the allowance allocation and did not lead to surface waters microbiological contamination
Доп.точки доступа:
Сурмашева, О. В.
Желуденко, Ю. В.
Молчанець, О. В.
Росада, М. О.
Полька, О. О.
Задкова, С. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Bactericidal and fungicidal activity of polyetherguanidinium chloride [Text] / M. Ya. Vortman [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P49-57

MeSH-главная:
ГУАНИДИНЫ -- GUANIDINES (химия)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (рост и развитие)
KLEBSIELLA PNEUMONIAE -- KLEBSIELLA PNEUMONIAE (рост и развитие)
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (рост и развитие)
Аннотация: Відомо, що солі полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) є ефективними біоцидами, стерилізуючими препаратами та дезінфектантами завдяки широкому спектру їх антимікробної активності відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій. Механізм біоцидної дії полігуанідинів подібний четвертинним амонієвим сполукам і носить мембрано токсичний характер. В порівнянні з четвертинними амонієвими солями (ЧАС) полігуанідини мають вищу антибактеріальну активність, що обумовлено особливостями будови гуанідинового угруповання. До переваг солей ПГМГ слід віднести їх помірну токсичність (4 клас небезпеки). Зручність застосування таких полімерних біоцидів полягає у їх високій розчинності у воді та у відсутності леткості. Тому було доцільним синтезувати функціоналізований полімер на основі вказаного олігоетергуанідинійхлориду та аліфатичного олігооксиетилендіаміну і дослідити його бактерицидні та фунгіцидні властивості. Метою даної роботи є дослідження бактерицидної та фунгіцидної активності синтезованого поліетергуанідинійхлориду по відношенню до ряду бактерій та мікроскопічних грибів. Методи. Культивування мікроорганізмів. Бактерії вирощували на м’ясо-пептонному агарі протягом 48 години за температури 28±2°С. Тест-культури мікроміцетів культивували на агаризованому пивному суслі (6°Б), інкубували 14 діб у термостаті за температури 28±2°С. Антимікробну активність синтезованого полімеру визначали методом дифузії в агар. Висновки. Отриманий гуанідинвмісний олігоетер та поліетергуанідинійхлорид на його основі у концентрації 1% проявляли бактерицидну активність проти Staphylococcus aureus 451, Escherichia coli 475, K. Pneumoniae 479 та фунгіцидну активність до всіх досліджених нами мікроскопічних грибів та можуть бути використані як дезінфікант для будівельних матеріалів.
Доп.точки доступа:
Vortman, M. Ya.
Pysmenna, Yu. B.
Chuenko, A. I.
Rudenko, A. V.
Tretyak, V. V.
Lemeshko, V. N.
Shevchenko, V. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Garmasheva, I. L.
Effect of cocultivation on Lactobacillus plantarum strains growth and antagonistic activity [Text] / I. L. Garmasheva, O. M. Vasyliuk, L. T. Oleschenko // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P12-20

MeSH-главная:
МОЛОЧНЫЕ ПРОДУКТЫ ПИЩЕВЫЕ -- CULTURED MILK PRODUCTS (микробиология)
LACTOBACILLUS PLANTARUM -- LACTOBACILLUS PLANTARUM (выделение и очистка, химия)
ШИГЕЛЛА ФЛЕКСНЕРА -- SHIGELLA FLEXNERI (рост и развитие)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (рост и развитие)
PROTEUS VULGARIS -- PROTEUS VULGARIS (рост и развитие)
Аннотация: Використання бактеріальних заквасок для виготовлення ферментованих продуктів має ряд переваг над традиційним методом спонтанного бродіння, оскільки забезпечує швидке та контрольоване зниження рН, покращує мікробіологічну якість продукту та подовжує термін його зберігання. Ферментовані продукти зазвичай виготовляють із використанням змішаних заквасочних препаратів завдяки синергізму між їх складовими культурами молочнокислих бактерій. Отже, сумісність між штамами молочнокислих бактерій є основою ефективності багатокомпонентних заквасок. Метою роботи було дослідження впливу сумісного культивування на ріст, кислотоутворення та антагоністичну активність штамів Lactobacillus plantarum для оцінки можливості використання їх комбінацій для виготовлення ферментованих овочів. Методи. Вплив сумісного культивування на ростові характеристики чотирьох штамів L. planrtarum був визначений в середовищі MRS та капустяному середовищі з 2,5% NaCl. Після 8 год культивування при 30°C і 37°C визначали кількість колонієутворюючих одиниць (КУО/мл) та pH середовищ. Антагоністичну активність монокультур штамів L. plantarum та їх шести композицій щодо умовно-патогенних мікроорганізмів визначали з використанням методу відстроченого антагонізму. Висновки. Отже, виходячи з отриманих в даній роботі даних, ми можемо зробити припущення, що деякі з використаних в дослідженні штамів L. Plantarum можуть бути бактеріоциногенними. Не дивлячись на те, що при сумісному культивуванні в стандартному багатому середовищі MRS чотири вивчених штами L. Plantarum є сумісними, результати сумісного культивування в капустяному середовищі з 2,5% NaCl не дозволяють рекомендувати ці штами для одночасного використання у заквасці для сквашування овочів. Необхідними є подальші дослідження бактеріоциногенних властивостей та механізмів пригнічення росту за умов сумісного культивування в овочевому середовищі, що дозволить комбінувати дані штами L. plantarum з МКБ інших видів чи родів для створення багатокомпонентних заквасок для ферментування овочів.
Доп.точки доступа:
Vasyliuk, O. M.
Oleschenko, L. T.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Талапова, П. С.
Морфофункціональний стан щитовидної залози плода на тлі материнсько-плодових інфекцій, спричинених Escherichia coli, Staphylococcus aureus та Klebsiella pneumoniae [Текст] / П. С. Талапова, І. В. Сорокіна // Патологія. - 2021. - Том 18, N 1. - С. 86-95

MeSH-главная:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (анатомия и гистология)
Аннотация: Мета роботи – експериментальним шляхом відтворити та визначити морфофункціональний стан щитовидної залози (ЩЗ) плода щура під впливом материнсько-плодових інфекцій, що спричинені Escherichia coli, Staphylococcus aureus і Klebsiella pneumoniae. Матеріали та методи. Виконали контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на 85 самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo, яких залежно від групи (призначали випадково) до вагітності не інфікували чи інфікували E. coli, S. aureus і K. pneumoniae. Здійснили патоморфологічне дослідження 37 ЩЗ, що отримані від щурячих плодів, використовуючи комплекс методів: гістологічних (забарвлення гематоксиліном та еозином, за Маллорі), непрямої імунофлуоресценції з застосуванням МКА до Т4, колагену І і ІІІ типів, IL-6 та TNF, морфометрії (вимірювання морфофункціональних показників у програмі ImageJ). Статистичний аналіз виконали у програмному середовищі R із підключенням пакетів «ggplot», «dplyr», «pastecs», «graphics» для виконання тесту Шапіро–Вілка, застосування критерію Бартлетта та методу Бокса–Кокса, для дисперсійного аналізу (ANOVA) та побудови графіків. Нульову гіпотезу про відсутність відмінностей між групами відкидали, коли вірогідність помилки (p) не перевищувала помилку першого роду, встановлену як 0,001 (p 0,001). Результати. У щитовидних залозах плодів від матерів, що інфіковані E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, порівняно з групою контролю визначали статистично вірогідне збільшення діаметра та площі фолікула, площі колоїду, висоти та площі тироциту, інтенсивності та площі світіння фолікулярних тироцитів і колоїду у препаратах, оброблених МКА до Т4, площі флуоресценції колагену І та ІІІ типів, а також зменшення площі ядра щодо площі цитоплазми, що позначилося зменшенням ядерно-цитоплазматичного відношення. Найбільші статистичні відмінності морфофункціональних показників від норми спостерігали у ЩЗ плодів від матерів, інфікованих S. aureus. Висновки. Зміни морфофункціональних параметрів щитовидної залози плодів щурів, що зазнали впливу материнсько-плодових інфекцій, спричинених E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, є односпрямованими і статистично вірогідно відрізняються від тих, що реєструють при фізіологічному органогенезі. Вони відповідають підвищенню секреторної активності залози та свідчать про прискорення темпів визрівання органа.
Доп.точки доступа:
Сорокіна, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Phule, D. B.
A review of nosocomial infections: source and prevention [Text] / D. B. Phule, A. V. Manwаг // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 4. - P98-105

MeSH-главная:
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (микробиология, передача, профилактика и контроль, эпидемиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS (патогенность)
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS (патогенность)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
КЛЕБСИЕЛЛЫ -- KLEBSIELLA (патогенность)
АКИНЕТОБАКТЕРИИ -- ACINETOBACTER (патогенность)
Аннотация: Внутрішньолікарняні інфекції викликають серйозне занепокоєння в галузі охорони здоров’я в усьому світі, особливо в країнах, що розвиваються, де боротьба з інфекцією ускладнена через фінансові обмеження. Незважаючи на значний спад інфекційних захворювань внаслідок розвитку медицини та медичних технологій, загальновизнано, що внутрішньолікарняні інфекції є однією з ключових перешкод для покращення ефективності лікування. Поширення збудників пов’язано зі збільшенням в лікарнях кількості виробів багаторазового використання, наприклад, одним із головних джерел зараження є стетоскоп. На стетоскопі виявлені коагулазонегативні види Staphylococcus, види Enterococci, Escherichia coli, Klebsiella та Acinetobacter. Безконтрольне вживання антибіотиків без будь-якого регулювання та належного скринінгу, безумовно, призводить до виникнення резистентних штамів. Виділені з лікарень збудники внутрішньолікарняних інфекцій в цілому демонструють збільшення випадків підвищеної стійкості до антибіотиків. Мета цього дослідження – вивчити епідеміологічні характеристики внутрішньолікарняних інфекцій та виявити ефективні заходи щодо їх запобігання.
Доп.точки доступа:
Manwаг, A. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кароль, І. В.
Мікробіологічні аспекти перитоніту [Текст] = Microbiological aspects of peritonitis / І. В. Кароль // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 11/12. - С. 59-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (микробиология, патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
МИКОЛОГИЧЕСКОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- MYCOLOGICAL TYPING TECHNIQUES (методы, тенденции)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (статистика, тенденции)
Аннотация: Більшість мікроорганізмів, виділених у пацієнтів з перитонітом, характеризувалась значною антибіотикорезистентністю. Найчастіше висівали Escherichia coli – 36,8%. Всі виділені штами Escherichia coli були резистентними до ванкоміцину, кліндаміцину та лінезоліду
Majority of microorganisms, isolated in patients, suffering peritonitis, was characterized by significant antibiotic resistance. Most frequently Escherichia coli was sowed – 36.8%. All strains of Escherichia coli isolated were resistant to vancomycine, clindamycine and linezolide
Свободных экз. нет

Найти похожие

Anti-adhesion properties of 4-(adamantyl-1)-1-(1-aminobutyl) benzole against Escherichia Coli [Text] = Антиадгезивні властивості 4-(адамантил-1)-1-(1-амінобутил) бензолу щодо Escherichia coli / N. Hrynchuk [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2021. - Том 15, N 6. - P380-393. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
АДАМАНТАН -- ADAMANTANE (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГИДРОФОБНЫЕ И ГИДРОФИЛЬНЫЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- HYDROPHOBIC AND HYDROPHILIC INTERACTIONS (действие лекарственных препаратов)
АДГЕЗИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- BACTERIAL ADHESION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Аннотация: One of the serious problems of medicine is the formation and spread of antibiotic-resistant E. coli strains capable of causing acute and chronic persistent infections due to biofilms. Insufficient effectiveness of antimicrobial chemotherapy in acute inflammatory diseases and the practical absence of drugs with an antibiofilm activity actualize the search for promising compounds and the development of effective and safe drugs on their basis. The aim of this work is to study the effect of 4-(adamantyl-1)-1-(1-aminobutyl) benzole (AM-166) on the adhesive properties of E. coli and the expression of genes that regulate adhesion. The antibiofilm activity of the adamantane-containing compound AM-166 was studied by the sorption of gentian violet on biofilm structures, the hydrophobicity of the E. coli cell surface was assessed by adhesion to a solvent (MATS test), swimming, swarming, and twitching migration – by standard methods. Cell adhesion to the abiotic surface was assessed by the Christensen method, the effect of AM-166 on the expression of the fimA, papC, fliC, and motB genes was investigated using realtime PCR
Однією з серйозних проблем медицини є поява та розповсюдження антибіотикорезистентних штамів E. coli, здатних спричинити гострі та хронічні персистуючі інфекції, зумовлені біоплівками. Недостатня ефективність протимікробної хіміотерапії за гострих запальних захворювань, практична відсутність препаратів з антибіоплівковою активністю спонукають до пошуку перспективних сполук і розробки на їхній основі ефективних і безпечних препаратів. Мета дослідження – вивчити вплив 4-(адамантил-1)-1-(1-амінобутил)бензолу (АМ-66) на адгезивні властивості E. coli та експресію генів, що регулюють адгезію. Антибіоплівкову активність адамантанвмісної сполуки АМ-166 досліджували методом сорбції генціанвіолету на структурах біоплівки. Гідрофобність клітинної поверхні оцінювали за адгезією до розчинника (тест MATS), swimming-, swarming- та twitching-міграцію E. coli досліджували стандартними методами. Адгезію клітин до абіотичної поверхні оцінювали за методом Christensen, вплив AM-166 на експресію генів fimA, papC, fliC та motB – за допомогою ПЛР у реальному часі
Доп.точки доступа:
Hrynchuk, N.
Bukhtiarova, T.
Vrynchanu, N.
Ishchenko, L.
Vazhnichaya, E.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Clinical profile, management and outcomes of class IV emphysematous pyelonephritis in a tertiary care center: A retrospective descriptive study [Текст] = Клінічний профіль, лікування та наслідки емфізематозного пієлонефриту IV класу в центрі третинної допомоги: ретроспективне описове дослідження / R. Manjunath [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2021. - № 4. - С. 78-85. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПОЧЕК НЕКРОЗ МЕДУЛЛЯРНЫЙ -- KIDNEY PAPILLARY NECROSIS (патофизиология, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Class IV Emphysematous pyelonephritis (EPN) is a life-threatening infection of the kidney, and there is sparse data on immediate and long-term outcomes of medical management. The study aimed to review the clinical presentation, diagnosis, immediate and long-term outcomes of medical management, and outcome of patients presenting with class IV EPN
This retrospective study was conducted in a tertiary care center in Dharwad, India. The study included class IV EPN patients admitted to the hospital between Jan 2012 to Dec 2019. The factors studied were demographics, comorbidities, radiological investigations, clinical presentation, urine, blood and pus culture, and sensitivity and treatment history. Immediate and long-term outcomes of medical management were determined. Descriptive analysis of the data was conducted. Continuous variables were presented as mean ± standard deviation and discrete variables in terms of number (%). Results. Twenty-one patients with class IV EPN, with a mean age of 55.7 ±13.5 years, were analyzed. The majority were males (M: F 15:6). The patients were followed up for 32.70±21.12 months. Fever, flank or abdominal pain, and acute kidney injury were observed in all 21 patients, while nausea and/or vomiting and dysuria were seen in 16 (76.2%) patients. E. Coli was the most common pathogen found. Double J stenting was done in 20 (95.2%) patients; Ultrasonography guided aspiration 8(38.1%) and percutaneous drainage in 5 (23.8%) patients. One (4.8%) patient died during the first episode and 3(19%) others due to recurrent infection and end-stage renal disease. Conclusions. Class IV Emphysematous pyelonephritis can be managed successfully by minimally invasive modalities. However, long-term morbidity and mortality risks are still negative
Емфізематозний пієлонефрит IV класу (ЕПН) є небезпечною для життя інфекцією нирок. Метою дослідження було проаналізувати клінічну картину, діагностику, короткострокові та віддалені результати лікування та наслідки пацієнтів із IV класом EPN.
Це ретроспективне дослідження було проведено в центрі третинної допомоги в Дхарваді, Індія. Дослідження включало пацієнтів з ЕПН IV класу, які були госпіталізовані з січня 2012 року по грудень 2019 року. Досліджуваними факторами були демографічні показники, супутні захворювання, дані комп՚ютерної томографії, клінічна картина, культуральне дослідження сечі та крові, а також чутливість до антибіотиків і наслідки лікування. Визначено безпосередні та віддалені результати медичного менеджменту. Результати. До дослідження залучено медичну документацію 21 пацієнта з ЕПН IV класу, середнього віку 55,7 ±13,5 років. Більшість становили чоловіки (М: Ж 15:6). Хворі спостерігалися протягом 32,70±21,12 міс. Лихоманка, біль у костовертебральному куті та гостре ураження нирок спостерігалися в усіх пацієнтів, а нудота/блювання та дизурія – у 16 (76,2%) пацієнтів. Найбільш поширеним збудником була кишкова паличка. Стентування виконано 20 (95,2%) хворим; у 5 (23,8%) пацієнтів аспірація під контролем ультразвукового дослідження та черезшкірне дренування; 1 (4,8%) пацієнт помер під час першого епізоду та 3 (19%) хворих через рецидивну інфекцію та термінальну стадію ниркової недостатності. Висновки. Емфізематозний пієлонефрит IV класу можна успішно лікувати за допомогою малоінвазивних методів. Однак довгострокові ризики захворюваності та смертності залишаються прогнозонегативними
Доп.точки доступа:
Manjunath, R.
Bennikal, M.
Dasar, S. K.
Patil, S. T.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Brovarska, O. S.
Chemical Characterization and Biological Activity of Escherichia coli Lipopolysaccharides [Text] / O. S. Brovarska, L. D. Varbanets, S. V. Kalinichenko // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P35-42

MeSH-главная:
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (химия)
МОНОСАХАРИДЫ -- MONOSACCHARIDES (химия)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (химия)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (выделение и очистка, химия)
Аннотация: Мета. Вивчення складу та біологічної активності ліпополісахаридів нових штамів кишкової палички, виділених з організму людини. Дослідження складу і біологічної активності ЛПС нових штамів Escherichia coli 2884, 2890 та 2892, виділених із організму практично здорових пацієнтів, розширює наші знання щодо біологічної характеристики виду.
Доп.точки доступа:
Varbanets, L. D.
Kalinichenko, S. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Анти-ліпополісахаридні антитіла та осмотична стійкість еритроцитів у здорових осіб та пацієнтів з В-неходжкінською лімфомою з різними групами крові [Текст] / Л. Д. Варбанець [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - С. 3-12

MeSH-главная:
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (кровь)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
PANTOEA -- PANTOEA
КРОВИ ГРУПП АНТИГЕНЫ -- BLOOD GROUP ANTIGENS (кровь)
ЛИМФОМА НЕ-ХОДЖКИНА -- LYMPHOMA, NON-HODGKIN (кровь)
Аннотация: Ліпополісахариди (ЛПС) грамнегативних бактерій відносяться до облігатних компонентів нормального антигенного оточення людини, тому що вони складають значну частину мікрофлори шлунково-кишкового тракту, представлену умовно-патогенними ентеробактеріями. Тому в крові людини завжди реєструється відносно стабільний базовий рівень специфічних до ЛПС антитіл різних класів. Оскільки ЛПС є поліклональними стимуляторами В-лімфоцитів, вони можуть сприяти розвитку деяких пухлинних захворювань, пов’язаних з їх активацією, зокрема і В-клітинної неходжкінської лімфоми (В-НХЛ), яка представляє собою гетерогенну групу пухлин, що походять з В-лімфоцитів, які знаходяться на різних стадіях розвитку і дозрівання. Метою даної роботи було оцінити наявність антитіл до ЛПС, ізольованих із трьох штамів ентеробактерій, представників Escherichia coli та Pantoea agglomerans, у донорів з різними групами крові та у крові хворих на В-неходжкінську лімфому. Результати. Дослідження по визначенню титру антитіл до ЛПС різних представників Enterobacteriaceae свідчать про те, що у донорів крові, незалежно від її групової приналежності, присутні антитіла до ЛПС, ізольованих із трьох штамів бактерій: E. coli L-19 (ЛПС 1), E. coli M-17 (ЛПС 2) та P. agglomerans 8488 (ЛПС 3). Титри антитіл відрізнялись в залежності від групової приналежності. Так, у донорів з III групою крові титри антитіл до ЛПС 1, ЛПС 2 були вищими, ніж у донорів з I, II або IV групою. Іншу картину спостерігали у хворих на В-НХЛ, які не піддавались специфічному лікуванню: титри їх анти-ЛПС антитіл були значно нижчими, ніж у здорових пацієнтів. При цьому титри антитіл до ЛПС 3 були дещо вищими, ніж до ЛПС 1 та ЛПС 2, особливо це достовірно для пацієнтів з III групою крові. Висновки. Донори B(III) групи крові характеризуються вищим титром анти-ЛПС антитіл до E.coli L-19 (ЛПС 1), що може вказувати на більш високу їх чутливість до ЛПС, хоча у донорів всіх досліджуваних груп крові їх рівень був підвищений порівняно з хворими на В-НХЛ. Можливо, цей факт треба враховувати під час переливання крові при лейкеміях та визначати у донорів анти-ЛПС антитіла.
Доп.точки доступа:
Варбанець, Л. Д.
Гаркава, К. Г.
Броварська, О. С.
Булигіна, Т. В.
Тимошенко, У. В.
Павлюк, Р. П.
Сівкович, С. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Дужий, І. Д.
Особливості біоценозу трофічних виразок на тлі цукрового діабету [Текст] / І. Д. Дужий, А. С. Ніколаєнко, В. М. Попадинець // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 225-227

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (микробиология)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER (лекарственная терапия, микробиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (лекарственная терапия, микробиология)
ФТОРХИНОЛОНЫ -- FLUOROQUINOLONES (терапевтическое применение)
ЛЕВОФЛОКСАЦИН -- LEVOFLOXACIN (терапевтическое применение)
ГРАМОТРИЦАТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ -- GRAM-NEGATIVE BACTERIA (действие лекарственных препаратов)
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (действие лекарственных препаратов)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (действие лекарственных препаратов)
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (действие лекарственных препаратов)
KLEBSIELLA PNEUMONIAE -- KLEBSIELLA PNEUMONIAE (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Аннотация: За даними літератури ефективність лікування трофічних виразок на тлі цукрового діабету у значній кількості хворих закінчується ампутацією нижніх кінцівок. Цьому сприяють головним чином гнійні ускладнення, а антибактеріальна терапія виявляється неефективною, що визначає актуальність теми. Під спостереженням було 57 хворих, у яких визначено рівень мікробної контамінації та чутливість збудників до антибактеріальних препаратів. У превалюючої кількості хворих розпочинати лікування трофічних виразок необхідно із застосування фторхінолонів II–III поколінь
Доп.точки доступа:
Ніколаєнко, А. С.
Попадинець, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Мікробіологічний моніторинг динаміки антибіотикорезистентності клінічних ізолятів E. coli / С. К. Джораєва [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2019. - N 2. - С. 40-45

MeSH-главная:
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
КОЛИ-ИНФЕКЦИИ -- ESCHERICHIA COLI INFECTIONS (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: В роботі вивчено чутливість клінічних ізолятів Escherichia сoli до дії антимікробних препаратів різних класів з визначенням динаміки поширення антибіотикорезистентності за окремі періоди досліджень. В дослідженні приймали участь 994 жінки репродуктивного віку із запальними захворюваннями органів малого тазу. Аналіз клінічних штамів Е.соli продемонстрував високі показники поширення культур з фенотипом множинної та екстенсивно-асоційованої резистентності, що виявлені у 63,6% та 7,8 % протестованих збудників. Небезпечною прогностичною ознакою є поява клінічних ізолятів ешеріхій зі встановленою стійкістю до карбапенемів.
В работе изучена чувствительность клинических изолятов Escherichia сoli к действию антимикробных препаратов различных классов с определением динамики распространения антибиотикорезистентности за отдельные периоды исследований. В исследовании принимали участие 994 женщины репродуктивного возраста с воспалительными заболеваниями органов малого таза. Анализ клинических штаммов Е.соli продемонстрировал высокие показатели распространения культур с фенотипом множественной и экстенсивно-ассоциированной резистентности, обнаружены в 63,6% и 7,8% протестированных возбудителей. Опасным прогностическим признаком является появление клинических изолятов эшерихий с установленной устойчивостью к карбапенемам.
Доп.точки доступа:
Джораєва, С. К.
Гончаренко, В. В.
Щоголєва, О. В.
Іванцова, О. К.
Соболь, Н. В.
Бабута, А. Р.
Пугачова, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Броварская, О. С.
Влияние метода выделения на состав и биологические свойства липополисахарида Escherichia coli [Текст] / О. С. Броварская, Л. Д. Варбанец // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - С. 3-13

MeSH-главная:
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (биосинтез)
МОНОСАХАРИДЫ -- MONOSACCHARIDES (химия)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (химия)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (выделение и очистка, химия)
ТОКСИНЫ БАКТЕРИАЛЬНЫЕ -- BACTERIAL TOXINS (химия)
Аннотация: Вивчити вплив методів виділення ліпополісахаридів (ЛПС) Escherichia coli на їх склад і біологічну активність. У роботі використовували мікробіологічні, біохімічні та серологічні методи. ЛПС отримували з клітин класичним методом Вестфаля (ЛПС_в), Буавена (ЛПС_б), а також був отриманий лужний ліпополісахарид (ЛПС_щ). Препарати ЛПС_в, ЛПС_б і ЛПС_щ характеризувалися різним виходом (0.33, 0.25 і 0.05% відповідно) по відношенню до маси мікробних клітин. Всі препарати ЛПС містили основні компоненти ЛПС:вуглеводи, КДО і жирні кислоти ліпіду А. Також було показано, що метод Буавена і Вестфаля дає можливість виділяти більш високомолекулярні, а метод лужної екстракції – більш низькомолекулярні фракції ЛПС. Основними компонентами гідрофобної частини ЛПС в ліпіді А були 3-ОН-С_14:0, С_12:0, С_14:0, С_16:0 кислоти, а полісахаридна частина ЛПС представлена глюкозою, галактозою і гептозою, а також одним неідентифікованим моносахаридом. ЛПС_в проявляв найбільшу серологічну і токсичну активності, а ЛПС_б – менш токсичний, але більш пірогенний. ЛПС_щ був найменьш пірогенним і малотоксичним. Метод екстракції ЛПС впливає на його склад і біологічні властивості.
Доп.точки доступа:
Варбанец, Л. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Динаміка результатів локального моніторингу госпітальної інфекції у відділенні інтенсивної терапії та антибіотикорезистентність [Текст] / О. Ю. Ткачук [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 102-104

MeSH-главная:
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов)
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (лекарственная терапия)
МИКРОБНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ТЕСТЫ -- MICROBIAL SENSITIVITY TESTS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
ПНЕВМОНИЯ ВЕНТИЛЯТОР-АССОЦИИРОВАННАЯ -- PNEUMONIA, VENTILATOR-ASSOCIATED
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (действие лекарственных препаратов)
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (действие лекарственных препаратов)
ENTEROCOCCUS FAECIUM -- ENTEROCOCCUS FAECIUM (действие лекарственных препаратов)
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (действие лекарственных препаратов)
ЦЕФАЛОСПОРИНЫ -- CEPHALOSPORINS
ФТОРХИНОЛОНЫ -- FLUOROQUINOLONES
АМИНОГЛИКОЗИДЫ -- AMINOGLYCOSIDES
КАРБАПЕНЕМЫ -- CARBAPENEMS
ОКСАЦИЛЛИН -- OXACILLIN
ЭРИТРОМИЦИН -- ERYTHROMYCIN
ГЛИКОПЕПТИДЫ -- GLYCOPEPTIDES
ГЕНТАМИЦИНЫ -- GENTAMICINS
Аннотация: Проведено порівняльне дослідження збудників госпітальної інфекції у відділенні анестезіології з палатами інтенсивної терапії (ВАПІТ) за останні 5 років. Спектр збудників госпітальної інфекції у ВАПІТ по відношенню до 2012 р. змінився. Найчастіше у 2016-2018 роках зустрічалися Е.соїі - 26,6 %, Ps.aeruginosa - 18,5 %, Enterococcus faecium - 11,3 %. Staphylococcus aureus - 10,2 %. Звертає увагу зменшення чутливості госпітальних штамів до дії меропенему по відношенню до 2012-2014 рокам. Acinetobacter baumannii у 2016-2018 роках була збудником госпітальної інфекції у 6 % та була майже резистентна до меропенему. У зв’язку зі зростанням глобальної резистентності мікроорганізмів до дії антибактеріальних препаратів, все більш актуальним стає знання регіонального і локального бактеріологічного профілю і антибіотикочутливість. Особливо гостро така необхідність існує у відділеннях хірургічних стаціонарів, де частота застосування антибіотиків велика.
Доп.точки доступа:
Ткачук, О. Ю.
Гільова, В. В.
Квашина, О. В.
Зарівчацька, И. Г.
Барановська, В. М.
Ковцур, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Матюха, Л. Ф.
Основні підходи лікування інфекції сечовивідних шляхів у практиці сімейного лікаря [Текст] / Л. Ф. Матюха, Т. А. Титова // Сімейна медицина. - 2018. - № 3. - С. 93-98. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (вирусология, действие лекарственных препаратов, метаболизм, микробиология, патофизиология, ультрасонография)
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (вирусология, диагностика, кровь, лекарственная терапия, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, терапия, ультрасонография)
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS (стандарты)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (вирусология, действие лекарственных препаратов, метаболизм, патогенность, ультраструктура, энзимология)
БАКТЕРИУРИЯ -- BACTERIURIA (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология, терапия)
МОЧА -- URINE (вирусология, микробиология, паразитология)
Аннотация: Мета дослідження: вивчення ефективності застосування перорального антимікробного препарату Флапрокс та оцінювання динаміки клініко-лабораторних показників порівняно з терапією нітрофуранами у пацієнтів із загостренням хронічної інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) в амбулаторних умовах. Матеріали та методи. Проведено порівняльне дослідження терапії 40 пацієнтів (16 чоловіків, 24 жінок) із загостренням хронічного пієлонефриту. Учасників дослідження розподілили на групи. До основної групи (А) увійшли 26 хворих, які отримували препарат Флапрокс по 500 мг двічі на добу протягом 10 днів, до контрольної групи (В) – 14 хворих, які отримували препарат нітрофурану 100 мг 4 рази на добу протягом 10 днів. Середній вік пацієнтів становив 39,8±8,9 року. Результати. Регресування клінічних проявів ІСШ у процесі дослідження відзначено в обох групах. В основній групі динаміка зменшення симптомів загальної інтоксикації та нормалізації місцевих симптомів і запальних змін у крові та сечі мала більш виражену тенденцію вже з 5-го дня лікування і зберігалася протягом всього курсу терапії. Заключення. Застосування препарату Флапрокс протягом 10 днів дозволяє достовірно зменшити або усунути прояви дизурії, інфікування сечових шляхів (бактеріурія), запального процесу (лейкоцитурія) без негативних змін у біохімічному аналізі крові. Терапія інфекції сечових шляхів препаратом Флапрокс свідчить про ефективність порівняно із застосуванням нітрофуранів та досягнення позитивної динаміки клінічних і лабораторних показників у більш короткі терміни
Доп.точки доступа:
Титова, Т. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Особливості мікробного спектру жовчовивідних шляхів при їх обтураційних ураженнях [Текст] / Т. М. Фірсик[та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 63-66

MeSH-главная:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (микробиология, осложнения, хирургия)
ЖЕЛЧНЫЕ КАМНИ -- GALLSTONES (микробиология, осложнения)
ЖЕЛЧНЫЕ ПУТИ -- BILIARY TRACT (микробиология)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (микробиология, этиология, хирургия)
ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS (микробиология, этиология, хирургия)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
КЛЕБСИЕЛЛЫ -- KLEBSIELLA
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE
Аннотация: При обтураційних ураженнях жовчовивідних шляхів на певному етапі патогенезу захворювання виникає приєднання інфекції та розвивається холангіт. Для виникнення гострого холангіту необхідна наявність двох факторів: біліарна обструкція та біліарна інфекція. Метою представленого дослідження стало вивчення спектру мікроорганізмів в жовчовивідних шляхах при їх обструкції та динаміка елімінації мікроорганізмів після дренування біліарного тракту. При оклюзії жовчовивідних шляхів в 80,8% випадків в них виявлена бактеріальна мікрофлора. Мікрофлора при обструкції жовчовивідних шляхів виявлена у 105 хворих із 130, в той час, як клінічні ознаки холангіту спостерігались лише у 53 пацієнтів. Наявність бактерій у біліарному тракті не обов’язково супроводжується холангітом. Велике значення має. концентрація мікробних тіл, яка при холангіті становить від 10⁶ до 10¹⁰. Найбільш повільно піддаються лікувальним заходам (дренуванню жовчовивідних шляхів, антибактеріальній загальній та місцевій терапії) асоціації мікроорганізмів на відміну від їх монокультур. У 95,3% пацієнтів на 7 добу після дренування жовчовивідних шляхів на фоні дезінтоксикаційної та антибактеріальної терапії посіви жовчі росту бактеріальної флори не дають
Доп.точки доступа:
Фірсик, Т. М.
Вовк, В. А.
Шадрін, O. В.
Вовк, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Бабінець, Л. С.
Ведення неускладненої інфекції сечовивідних шляхів у практиці та викладанні сімейної медицини [Текст] / Л. С. Бабінець // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. - 2018. - № 6. - С. 38-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE (методы, тенденции)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
Аннотация: Інфекція сечовивідних шляхів (ІСШ) - друге за поширеністю інфекційне захворювання, особливо актуальне у жінок. Неускладнена ІСШ - це проста інфекція сечовивідних шляхів у осіб без анатомічних і функціональних проблем їх сечовидільної системи або попередніх операцій. Висока розповсюдже- ність ІСШ, частий рецидиву- ючий характер, зниження якості життя пацієнтів і значне медико-соціальне значення обумовлює значимість знання лікарями первинної медичної допомоги (ПМД) раціонального алгоритму ведення пацієнтів з даною патологією, а також ефективного викладання даної тематики у курсі вивчення дисципліни «загальна практика-сімейна медицина» . Тому вважали актуальним проаналізувати основні положення європейського клінічного протоколу (Хорватія) з ведення неускладненої ІСШ, створеного на засадах доказовості
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Gholizaden, A.
Differential expression of a cysteine proteinase and cystatin pair as side-by-side fusion forms in Escherichia coli [Text] / A. Gholizaden // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 4. - P16-25

MeSH-главная:
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (генетика)
ЦИСТЕИН-ПРОТЕАЗЫ -- CYSTEINE PROTEASES (генетика)
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Рябий, С. І.
Особливості змін мікробіоценозу кишкової стінки за умов розвитку неспроможності кишкових швів [Текст] / С. І. Рябий // Хірургія України. - 2016. - № 3. - С. 73-77

MeSH-главная:
ШВЫ ФИКСИРУЮЩИЕ -- SUTURE ANCHORS (вредные воздействия, микробиология)
ШВЫ -- SUTURES (вредные воздействия, микробиология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (микробиология, патология, хирургия)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
БАКТЕРОИДЫ -- BACTEROIDES (патогенность)
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS (патогенность)
КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM (патогенность)
Аннотация: Мета роботи — з’ясувати закономірності змін кількісного та видового складу мікрофлори в ділянці кишкових швів за умов розвитку їх неспроможності. Матеріали і методи. Проведено моделювання неспроможності кишкових швів у 75 експериментальних тварин, розподілених на дві групи. Через 12, 24, 48, 72 год та 5 діб після операції виконано бактеріологічні дослідження змивів з ділянки швів із визначенням мікробного числа (МЧ) та популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. Результати та обговорення. У тварин з неспроможністю швів, починаючи з 24 год, упродовж усього періоду спостереження виявлено експоненціальне збільшення МЧ в етіологічно значущих концентраціях (понад 5 lg КУО/мл). Через 12—24 год зафіксовано сильний прямо пропорційний кореляційний зв’язок між МЧ і кількістю Escherichia coli (r = +0,97) та помірний обернено пропорційний — між МЧ і кількістю Enterococcus spp. (r = -0,37). Через 3—5 діб збільшення МЧ помірно прямо пропорційно корелювало зі збільшенням кількості Bacteroides spp. (r = +0,39) і Clostridium spp. (r = +0,41) та обернено пропорційно — зі збільшенням кількості Е. coli (r = -0,49) та Enterococcus spp. (r = -0,53). Висновки. За умов розвитку неспроможності кишкових швів відбувається експоненціальне зростання загальної кількості мікроорганізмів у ділянці з’єднання зі зміною популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. У ранні терміни (12—24 год) збільшення МЧ відбувається переважно за рахунок автохтонної мікрофлори, а пізніше (через 3—5 діб) — за рахунок збільшення кількості облігатних анаеробів поряд зі зменшенням концентрації факультативних анаеробних мікроорганізмів.
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Михалко, Я. О.
Чутливість уропатогенних штамів Escherichia coli до препаратів амінопеніцилінового та нітрофуранового рядів у 2015 році [Текст] = Susceptibility of the uropathogenic Escherichia coli strains to the aminopenicillins and nitrofurans antimicrobials in 2015 / Я. О. Михалко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2016. - № 2. - С. 64-65

MeSH-главная:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
НИТРОФУРАНЫ -- NITROFURANS
ПЕНИЦИЛЛИНЫ -- PENICILLINS
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-109

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)