Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Simplexvirus<.>)

Общее количество найденных документов : 35
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-35

Эпидемиологическая и клинико-лабораторная характеристика инфекционного мононуклеоза у детей [Текст] / Ю. П. Харченко [и др.] // Современная педиатрия. - 2018. - № 4. - С. 60-64. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- INFECTIOUS MONONUCLEOSIS (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ДЕТИ -- CHILD
Доп.точки доступа:
Харченко, Ю. П.
Зарецкая, А. В.
Юрченко, И. В.
Мовлянова, Н. В.
Слободниченко, Л. Н.
Питель, А. А.
Кашинцев, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Ураження нервової системи, спричинені вірусами простого герпесу та варіцелла зостер [Текст] / А.О. Руденко, Л.В. Муравська, Л.І. Гетьман, Карловський О.А. // Сімейна медицина. - 2008. - № 4. - С. 32-36

Рубрики: Нервной системы центральной инфекции--этиол

   Энцефалит герпетический--этиол

   Simplexvirus

   HERPESVIRIDAE инфекции

   Варицелловирус

Доп.точки доступа:
Руденко, А. О.
Муравська, Л. В.
Гетьман, Л. І.
Карловський, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дьяченко, П. А.
Туберкульозний менінгоенцефаліт у хворої, інфікованої вірусом простого герпесу [Текст] / П. А. Дьяченко, А. Г. Дьяченко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2018. - № 3. - С. 32-35

MeSH-главная:
МЕНИНГОЭНЦЕФАЛИТ -- MENINGOENCEPHALITIS
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS
Аннотация: Мета роботи - звернути увагу лікарів на стерильні менінгоенцефаліти, які насправді можуть бути викликані мікобактеріями туберкульозу. В роботі було використано рутинні лабораторні методи. Послідовності бактеріальної та вірусної ДНК кількісно визначали за допомогою реал-тайм полімеразної реакції. Для пошуку M. tuberculosis осад СМР окрашували за Ziehl - Neelsen і культивували на середовищі Lowenstein - Jensen. До лікарні було доставлено молоду жінку зі скаргами на лихоманку, головний біль і галюцинації. В неї також спостерігались менінгеальні симптоми. У зразку спинномозкової рідини (СМР) було відмічено плейоцитоз, знижений рівень глюкози, а також виявлено ДНК ВПГ-1 та антитіла до вірусу. Попри застосування антибіотиків та ацикловіру стан пацієнтки погіршувався. Другий зразок СМР, одержаний через тиждень після першого, характеризувався більш високим рівнем цитозу та наявністю фібринового згустка, який часто зустрічається за туберкульозного менінгіту. Отже, туберкульоз став вважатися найбільш ймовірною причиною захворювання. Виявлення ДНК M. tuberculosis у третьому зразку СМР підтвердило діагноз. Пацієнтка почала одержувати протитуберкульозне лікування з гарним ефектом. Висновки: у будь-яких випадках стерильного менінгоенцефаліту слід мати на увазі можливість прихованого втручання у процес M. tuberculosis. Емпіричне призначення протитуберкульозної терапії може бути корисним у випадках ідіопатичного менінгоенцефаліту
Доп.точки доступа:
Дьяченко, А. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мавров, Г. И.
Сравнительное гистологическое исследование герпес-ассоциированной и идиопатической многоморфной экссудативной эритемы [Текст] / Г. И. Мавров, М. Э. Запольский, Л. Л. Большаков // Дерматологія та венерологія. - 2013. - № 3. - С. 5-15

MeSH-главная:
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS
ЭРИТЕМА МНОГОФОРМНАЯ ЭКССУДАТИВНАЯ -- ERYTHEMA MULTIFORME
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Доп.точки доступа:
Запольский, М.Э.
Большаков, Л.Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мальцев, Д. В.
Системи інтрагангліонарного та інтранейронального контролю над латентними α-герпесвірусами у сенсорних гангліях периферичної нервової системи [Текст] / Д. В. Мальцев // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 12-21

MeSH-главная:
ГЕРПЕСВИРУС 1 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 1, HUMAN (иммунология)
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX (иммунология, патофизиология)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (иммунология, патогенность)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (иммунология)
ИНТЕРФЕРОНЫ -- INTERFERONS (иммунология)
ЕСТЕСТВЕННЫЕ T-КЛЕТКИ-КИЛЛЕРЫ -- NATURAL KILLER T-CELLS (иммунология)
TOLL-ПОДОБНЫЙ РЕЦЕПТОР 3 -- TOLL-LIKE RECEPTOR 3 (иммунология)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (иммунология)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ -- IMMUNOLOGIC SURVEILLANCE (иммунология)
ЭНЦЕФАЛИТ ГЕРПЕТИЧЕСКИЙ -- ENCEPHALITIS, HERPES SIMPLEX (иммунология)
ГАНГЛИИ СЕНСОРНЫЕ -- GANGLIA, SENSORY (иммунология)
НЕКРОЗ -- NECROSIS (иммунология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Аннотация: У статті наведено сучасні дані про інтерферон‑залежні механізми контролю над латентними α‑герпесвірусами у сенсорних гангліях периферичної нервової системи: інтрагангліонарного контролю, який представлений резидентними природними кілерами, природними кілерними Т‑лімфоцитами і цитотоксичними Т‑клітинами, що входять до складу сателітних клітин нервового вузла, та інтранейронального захисту у доцентрових волокнах, яка представлена молекулярним каскадом TLR‑3, що призводять до продукції доімунних α‑, β‑ та λ‑інтерферонів, які чинять віростатичну дію, таким чином запобігаючи доцентровому трансневральному поширенню вірусу з периферії до ЦНС. Спільне функціонування інтерферон‑залежних систем інтрагангліонарного та інтранейронального контролю над α‑герпесвірусами забезпечує підтримання латентного стану збудника, а порушення функції цих систем пов’язані з ризиком реактивації вірусу з латентного стану з розвитком клінічних симптомів. Недостатність інтрагангліонарного клітинного імунітету часто спричиняє герпетичний висип на шкірі та слизових оболонках, тоді як дефіцит інтранейронального TLR‑3‑залежного імунітету призводить до розвитку герпесвірусних уражень центральної нервової системи — мієліту, енцефаліту та менінгіту. Це пояснює загальновідомий клінічний факт, що герпетичний енцефаліт часто розвивається у пацієнтів без анамнезу рецидивуючої специфічної екзантеми, натомість в осіб, у яких часто виникає герпетичний висип на шкірі та слизових оболонках, можуть бути відсутні вірусні ураження головного і спинного мозку. Нові знання щодо механізмів підтримання α‑герпесвірусів у латентному стані в сенсорних гангліях можуть допомогти в індивідуальному підборі раціональної терапії імуноскомпрометованих пацієнтів з епізодами герпесвірусних нейроінфекцій із включенням у схеми лікування препаратів природних, рекомбінантних і лімфобластоїдних α‑інтерферонів людини та різноманітних індукторів синтезу ендогенних інтерферонів хімічного або природного походження. Ця стаття буде корисною насамперед неврологам, нейрохірургам, інфекціоністам, клінічним імунологам, патоморфологам та фізіологам
Свободных экз. нет

Найти похожие

Роль герпесвірусів і вірусу папіломи людини у виникненні птеригіуму [Текст] = The role of herpesvirus and human papillomavirus in the onset of pterygium / С. О. Риков [та ін.] // Архів офтальмології України. - 2018. - Т. 6, № 3. - С. 43-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПТЕРИГИУМ -- PTERYGIUM (вирусология, диагностика, патофизиология, этиология)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (иммунология, патогенность)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (вирусология, осложнения)
МУТАЦИЯ -- MUTATION (иммунология)
Аннотация: На сьогодні лікування птеригіуму залишається однією із невирішених проблем сучасної офтальмології, так само як і його рецидивування після хірургічного лікування. Основним способом лікування птеригіуму залишається хірургічний, а основним післяопераційним ускладненням — рецидив, відсоток якого залишається досить високим незалежно від вибору методу хірургічного лікування. Загальновідомі етіологічні фактори його виникнення, зокрема вплив ультрафіолетового випромінювання, давно відомі географічні райони ендемічного поширення, але останнім часом науковці почали вивчати проблему виникнення й рецидивування птеригіуму більш детально. Усім відомо про дослідження взаємозв’язку птеригіуму з генними мутаціями. Крім того, у виникненні птеригіуму велике значення надається герпесвірусам і вірусам папіломи людини. Однак їх роль до кінця не з’ясована, дані щодо їх поширеності в різних етнічних популяціях хворих відрізняються. У роботі вперше наведені дані про зв’язок наявності у пацієнтів вірусу простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна — Барр і вірусу папіломи людини з виникненням і рецидивуванням птеригіуму у хворих з української популяції (м. Київ). Виявлення цих вірусів у операційному матеріалі пацієнтів досліджуваної групи переконливо вказувало на важливу роль вірусів у етіології й патогенезі птеригіуму
Nowadays, the treatment of pterygium remains one of the unresolved problems of modern ophthalmology, as well as its recurrence after the surgical treatment. The main method of pterygium treatment is surgical, and the main postoperative complication is a relapse, the percentage of which remains rather high regardless of the method of surgical treatment. Etiological factors of its occurrence, in particular ultraviolet, are well known, as well as geographical areas of endemic spread, but recently, scientists have begun more detailed study of the problem of pterygium occurrence and recurrence. It’s already known about the study of the relationship of pterygium with gene mutations. In addition, herpes viruses and human papillomavirus (HPV) have great significance in the onset of pterygium. However, their role is not fully understood, data on their prevalence in various ethnic populations of patients are different. The purpose of the study was to investigate the role ofher- pesviruses: herpes simplex virus (HSV), cytomegalovirus (CMV), Epstein-Barr virus (EVB) and HPV in the onset of pterygium in patients from the Ukrainian population (Kyiv). Materials and methods. A total of 203 patients (232 eyes) with pterygium and 25 patients with conjunctivitis (control group) were examined. The verification of viruses was carried out by the real time polymerase chain reaction using DNA-technology reagents (Russia). The amplification was carried out in the automatic amplifier DT-lite (DNA-technology, Russia). Results. Viral infection in the pterygium tissue was detected in 50.9 % of cases, including herpesviruses — 33.6 % and HPV — %. Among herpesviruses, HSV was found in 15.1 % of cases, CMV — 7.3 % and EBV — 11.2 %. Among HPV, types 6 (34.2 %), 11 (24.1 %), 16 (21.5 %) and 18 (20.2 %) were detected. Types 6 and 11 were predominantly found at the early stages and were not detected at stage IV, while types 16 and 18, on the contrary, were not detected at stage I and peaked at stage IV (p = 7.95E-4). In % of patients, a double mixed infection was detected. The most frequent combination was the presence of HSV and HPV (30.6 % of all mixed infections). Three viruses were detected in 3 cases (2.5 %) in the following combinations: HSV + CMV + HPV (2) and HSV + EBV + HPV (1). Conclusions. Thus, viruses were detected in half of the eyes with pterygium, and in half of such cases, herpes viruses were detected (most often — HSV), and in the second half — HPV. These data convincingly pointed to the important role of viruses in the etiology and pathogenesis of pterygium
Доп.точки доступа:
Риков, С. О.
Усенко, К. О.
Могілевський, С. Ю.
Зябліцев, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Турчина, Н. С.
Ризик розвитку рецидиву ішемічного інсульту протягом трьох років на тлі підтвердженої маніфестної вірусної інфекції [Текст] = The risk of stroke recurrent for three years against the background of the development of an overt viral infection / Н. С. Турчина, Т. М. Черенько // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 4. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (вирусология, патофизиология, профилактика и контроль)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (иммунология, патогенность)
ORTHOMYXOVIRIDAE -- ORTHOMYXOVIRIDAE (иммунология, патогенность)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Аннотация: Повторний інсульт викликає важчу інвалідизацію та вищу смертність, ніж перший, що зумовлює продовження пошуку й поліпшення вторинної профілактики. Перенесена інфекція є тимчасовим незалежним тригером ішемічного інсульту (ІІ) та потребує оцінки як фактор ризику (ФР) розвитку рецидиву. Мета роботи — оцінити ризик впливу маніфестної вірусної інфекції на розвиток повторного інсульту протягом трьох років та визначити його незалежні предиктори. Матеріали та методи. За 5 років, у період від 2015 по 2020 рік, у неврологічному та відділенні ЦВП Олександрівської клінічної лікарні м. Києва обстежено 70 хворих на ІІ з маніфестацією вірусної інфекції протягом 2 тижнів до госпіталізації з її підтвердженням за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), які становили основну групу (ОГ) та за тяжкістю інсульту, середнім віком, гендерними показниками збігалися із групою порівняння (ГП), яку становили 220 хворих без ознак вірусної маніфестації за 2 тижні до інсульту. Тяжкість неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою оцінки тяжкості інсульту Національного інституту здоров’я NIHSS(National Institute of Health Stroke Scale). Визначали патогенетичний підтип інсульту, користуючись TOAST-критеріями [2]. Результати. Кумулятивна частота рецидиву інсульту протягом трьох років була більшою у хворих ОГ: 17,4% (безрецидивне виживання, 82,6±4,58%) відносно ГП — 12,1% (безрецидивне виживання, 87,9±2,2%), р=0,240. У разі наявності в крові щонайменше двох типів вірусів, частота рецидиву зростала до 22,8% (імовірність безрецидивного виживання, 77,2±6,05%), у ГП — 12,1% (імовірність безрецидивного виживання, 87,9±2,2%), р=0,0470. За наявності HSV1 ризик розвитку рецидиву інсульту в ОГ відносно ГП підвищувався у 2,16 раза: ВР=2,16; 95% ДІ: 1,15-4,04 (р=0,0154); HSV2 — в 1,69 раза: ВР=1,69; 95% ДІ: 0,76-3,77 (р=0,1983); HНV6 — у 2,49 раза: ВР=2,49; 95% ДІ: 1,05-4,56 (р=0,0356); CMV — у 2,82 раза: ВР=2,82; 95% ДІ: 1,34-5,95 (р=0,0065); EBV — у 2,67 раза: ВР=2,67; 95% ДІ: 1,26-5,68 (р=0,0106); вірусу грипу (VFlu) — у 2,64 раза: ВР=2,64; 95% ДІ: 1,17-5,95 (р=0,0188). Незалежними прогностичними чинниками ризику розвитку рецидиву інсульту протягом трьох років у хворих із вірусною маніфестацією виявились HSV1 (В-коефіцієнт = 4,52), CMV (В-коефіцієнт = 3,63), VFlu (В-коефіцієнт = 4,11) та товщина комплексу інтима-медіа (ТКІМ) (В-коефіцієнт = 10,77), константа –20,57. Була створена математична модель із використанням покрокової мультиваріантної бінарної логістичної регресії. Прогностична цінність моделі висока з площею фігури під кривою ROC=0,971, 95% ДІ: 0,900-0,966, із чутливістю моделі 100,0%, 95% ДІ: 71,5-100,0% та специфічністю 83,1% (95% ДІ: 71,0-91,6%). Висновки. Ризик розвитку рецидиву інсульту з вірусною маніфестацією за наявності герпесвірусів та вірусу грипу достовірно підвищувався протягом трьох років в 1,89 раза та становив 22,8% відносно ГП 12,1%. Незалежними прогностичними чинниками ризику розвитку рецидиву інсуль- ту протягом трьох років у хворих із вірусною маніфестацією згідно з розробленою математичною моделлю з використанням покрокової мультиваріантної бінарної логістичної регресії була наявність у хворого ДНК HSV1, CMV, РНК VFlu та ТКІМ
Доп.точки доступа:
Черенько, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Применение валацикловира для супрессивной терапии больных с рецидивирующей генитальной инфекцией, обусловленной вирусом простого герпеса: плацебо-контролируемое исследование с режимом дозирования один раз в сутки [Текст] / Р. Пэйтил, Н. Дж. Бодворс, П Вули // український хіміотерапевтичний журнал. - 1999. - № 3. - С. 28-34

Рубрики: Валацикловир--тер прим

MeSH-главная:
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (патогенность)
ГЕРПЕС ГЕНИТАЛЬНЫЙ -- HERPES GENITALIS (терапия)
Доп.точки доступа:
Пэйтил, Р.
Бодворс, Н. Дж.
Вули, П

Свободных экз. нет

Найти похожие

Патофізіологічні механізми герпесвірус-асоційованого ураження периферичної нервової системи [Текст] / О. М. Стоянов [и др.] // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 64-71. - Бібліогр.: с. 68-71

MeSH-главная:
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ПЕРИФЕРИЧЕСКАЯ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM (патология)
БОЛИ -- PAIN (диагностика)
Доп.точки доступа:
Стоянов, О. М.
Вастьянов, Р. С.
Муратова, Т. М.
Пулик, О. Р.
Артьоменко, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

    Васильев, А. Н.
    Оценка влияния антиоксидантов на специфическую противовирусную активность интерферона альфа-2b человеческого рекомбинантного в отношении вируса простого герпеса в культуре клеток [Текст] / А. Н. Васильев // Антибиотики и химиотерапия. - 2010. - Т. 55, № 7/8. - С. 20-25

Рубрики: Герпес простой--иммунол

   Клеток культура

   Интерферон альфа-2B

   SIMPLEXVIRUS

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Чернега, Н. Ф.
Особенности экспрессии фактора некроза опухоли а и фактора роста гепатоцитов у детей с герпесвирусным поражением печени [Текст] / Н. Ф. Чернега, В. О. Шадрин // Сучасна гастроентерологія. - 2014. - № 5. - С. 38-43

MeSH-главная:
ГЕПАТИТ -- HEPATITIS (диагноз, иммунология, кровь, метаболизм)
ДЕТИ -- CHILD
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ГЕПАТОЦИТОВ ФАКТОР РОСТА -- HEPATOCYTE GROWTH FACTOR (диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (иммунология, метаболизм, патогенность)
ГЕРПЕСВИРУС 4 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 4, HUMAN (иммунология, метаболизм, патогенность)
Доп.точки доступа:
Шадрин, В. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Усенко, К. О.
Нові фактори ризику виникнення та рецидивування птеригіуму після хірургічного лікування [Текст] = New factors of pterygium occurrence and recurrence after surgical treatmen / К. О. Усенко // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 2. - С. 66-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПТЕРИГИУМ -- PTERYGIUM (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ДНК-ЗОНДЫ, HPV -- DNA PROBES, HPV (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
МУТАЦИЯ -- MUTATION (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
Аннотация: Виникнення та рецидивування птеригіуму після хірургічного лікування до сих пір становить актуальну проблему сучасної офтальмології. Мета дослідження — визначення нових факторів, що ведуть до виникнення та рецидивування птеригіуму після хірургічного лікування. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходились 203 пацієнти (232 ока) з птеригіумом. Чоловіків було 108, жінок — 95. Вік пацієнтів становив від 35 до 65 років. Давність захворювання 2,5–2,7 року. Пацієнтам було виконане хірургічне лікування птеригіуму за методом Мак-Рейнольдса з його подальшим заворотом у кон’юнктивальний карман та за методом Арльта з його висіченням, а також за методами Мак-Рейнольдса і Арльта із використанням 0,02% розчину мітоміцину С. Огляд через 3 місяці, 6 місяців та 1 рік після оперативного втручання. Статистичний аналіз результатів клінічних досліджень проводили за допомогою пакета програм SPSS 11.0, MedStat (Лях Ю.Є., Гур’янов В.Г., 2004–2012), MedCalc (MedCalc Software bvba, 1993–2013). Результати. Встановлено, що частота виникнення рецидивів птеригіуму після хірургічного лікування за традиційним методом Мак-Рейнольдса, за методом Мак-Рейнольдса із застосуванням 0,02% розчину мітоміцину С, за традиційним методом Арльта, за методом Арльта із застосуванням 0,02% розчину мітоміцину С становила через 3 місяці 20, 17, 15, 8,7 %; через 6 місяців — 29,5; 27, 27, 26 %; через 1 рік — 26,5; 34,2; 30,6; 37 % відповідно. Частота рецидивів у віддалені терміни спостереження суттєво не відрізнялася (p 0,05). Аналізувалися дані щодо ролі герпесвірусів та вірусу папіломи людини (ВПЛ) у виникненні птеригіуму. Встановлено, що у тканині птеригіуму вірусна інфекція виявлена у 50,9 % випадків, у тому числі герпесвіруси — у 33,6 % та ВПЛ — у 34,0 % випадків. Серед герпесвірусів вірус простого герпесу (ВПГ) був виявлений у 15,1 %, цитомегаловірус (ЦМВ) — у 7,3 % і вірус Епштейна — Барр (ВЕБ) — у 11,2 %. Регресійний аналіз показав зв’язок ВПГ з ІІ і ІІІ стадією птеригіуму (p 0,05). Для ЦМВ та ВЕБ таких залежностей виявлено не було. Встановлено зв’язок ВПЛ з І–ІІІ стадіями птеригіуму (p 0,01). Серед ВПЛ були виявлені 6 (34,2 %), 11 (24,1 %), 16 (21,5 %) та 18-й (20,2 %) типи. Типи 6 і 11 переважно виявлялися при перших стадіях і не виявлялися при IV стадії, типи 16 і 18 не виявлялися при І стадії (р ’
Occurrence and recurrence of pterygium after surgical treatment are still urgent problems of modern ophthalmology. The purpose was to determine the main factors leading to the occurrence and recurrence of pterygium after surgical treatment. Materials and methods. We observed 203 patients (232 eyes) with pterygium. There were 108 men and 95 women. The age of patients ranged from 35 to 65 years. The duration of the disease is 2.5–2.7 years. Patients underwent surgical treatment for pterygium by the McReynolds’ method forming a cul-de-sac, by the Artl method with its incision, and the McReynolds and Artl methods using 0.02% solution of mitomycin C. The patients were examined in 3, 6 months, and one year after surgery. The statistical analysis of the results of clinical trials was performed using the software package SPSS 11.0, MedStat (Lyakh Y.E., Guryanov V.G., 2004–2012), MedCalc (MedCalc Software bvba, 1993–2013). Results. The results of clinical studies have found that the frequency of pterygium recurrence after traditional surgical interventions by the McReynolds method, the McReynolds method using 0.02% solution of mitomycin C, by the traditional Arlt method, the Arlt method using 0.02% solution of mitomycin C in 3 months was 20, 17, 15, and 8.7 %, respectively; in 6 months — 29.5, 27, 27, and 26 %, respectively; after 1 year — 26.5, 26.5, 30.6, and 37 %, respectively. Long-term recurrence of pterygium did not differ significantly (p 0.05). Viral infection was found in pterygium tissue in 50.9 % of cases, including herpesviruses (33.6 %) and human papillomavirus (HPV, 34.0 %). Among herpesviruses, herpes simplex virus (HSV) was found in 15.1 % of cases, cytomegalovirus (CMV) in 7.3 %, and Epstein-Barr virus (EBV) in 11.2 % of cases. The regression analysis showed an association of HSV with stage II and stage III pterygium (p 0.05). No such dependencies were found for CMV and EBV. There was a relationship of HPV with the I–III stages of pterygium (p 0.01). There were types 6 (34.2 %), 11 (24.1 %), 16 (21.5 %), and 18 (20.2 %) among HPV. Types 6 and 11 were mainly detected at the first stages and were not detected in stage IV; types 16 and 18 were not detected in stage I (p
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Неспецифічні фактори захисту та медіатори запалення сечі дітей, хворих на гломерулонефрит, за наявності герпесвірусної іінфекції. Повідомлення і. визначення рівня sIgA ТА МСР-1 [Текст] / І. В. Багдасарова [и др.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2016. - № 1. - С. 52-59. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (диагностика, иммунология, метаболизм, микробиология, моча)
ДЕТИ -- CHILD
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (моча)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (иммунология, метаболизм, патогенность)
Доп.точки доступа:
Багдасарова, І. В.
Круглікова, І. В.
Корніліна, О. М.
Кругліков, В. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Многоформная экссудативная эритема, вызванная вирусами простого герпеса, как междисциплинарная проблема [Текст] / М. Э. Запольский [и др.] // Одеський медичний журнал : наук.-практ. журн. - 2015. - № 5. - С. 55-60. - Библиогр.: с. 59-60

MeSH-главная:
ЭРИТЕМА МНОГОФОРМНАЯ ЭКССУДАТИВНАЯ -- ERYTHEMA MULTIFORME (диагноз)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (патогенность)
Доп.точки доступа:
Запольский, М. Э.
Лебедюк, М. Н.
Прокофьева, Н. Б.
Хрущ, В. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Турчина, Н. С.
Методи корекції інфекційно-запальних порушень після гострих ішемічних розладів мозкового кровообігу, асоційованих з вірусною інфекцією [Текст] / Н. С. Турчина // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 1. - С. 5-9

MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЧЕСКАЯ АТАКА ТРАНЗИТОРНАЯ -- ISCHEMIC ATTACK, TRANSIENT (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ЭНЦЕФАЛИТ ГЕРПЕТИЧЕСКИЙ -- ENCEPHALITIS, HERPES SIMPLEX (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (действие лекарственных препаратов, патогенность)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы)
Аннотация: Дослідження ролі інфекційних агентів у патогенезі неінфекційних захворювань набуває особливої значущості. Результати дослідження впливу бактерій і вірусів на ризик розвитку онкологічних, автоімунних та серцево судинних захворювань свідчать про можливість запобігання частині цих захворювань за допомогою специфічних профілактичних і лікувальних заходів. Розроблено ефективні способи та заходи немедикаментозної і фармакологічної профілактики повторного ішемічного інсульту: модифікація способу життя, нормалізація артеріального тиску, тривалий прийом антитромбоцитарних засобів, у деяких випадках — використання непрямих антикоагулянтів, призначення статинів, каротидна ендартеректомія. У доступній нам літературі виявлено поодинокі дані щодо використання противірусних препаратів при лікуванні хворих з герпес асоційованими ускладненнями, які розвиваються при інсультах і транзиторній ішемічній атаці. Як у вітчизняній, так і у світовій літературі, відзначається недолік систематизованих даних щодо застосування противірусної терапії у пацієнтів з гострими порушеннями мозкового кровообігу. Своєчасне виявлення вірусів сімейства герпес у біологічних рідинах хворих на інсульт має стати обов’язковим для призначення противірусних препаратів. Крім володіння методами, спрямованими на врятування життя хворих у гострий період захворювань, лікарі повинні мати уявлення про можливі ускладнення і бути готовими до їх лікування та профілактики. Профілактику повторного інсульту якомога швидше після розвитку першого інсульту або транзиторної ішемічної атаки вважають актуальною у цій групі пацієнтів. Комплексна профілактика дає змогу знизити ризик розвитку повторного ішемічного інсульту майже на 80 %, запобігши таким чином 4 з 5 імовірних інсультів. Представлено сучасний підхід до лікування та профілактики гострих цереброваскулярних захворювань, які мають бути комплексними
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

    Нагорна, В. Ф.
    Мікроекологія статевих шляхів у разі хронічних запальних процесів органів репродуктивної системи [Текст] / В. Ф. Нагорна, Т. Є. Старущенко // Здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 154-156

Рубрики: Аднексит--микроб

   Влагалище--микроб

   Вагинит бактериальный--микроб

   Кандидоз вульвовагинальный--микроб

   SIMPLEXVIRUS

   CANDIDA ALBICANS

Доп.точки доступа:
Старущенко, Т. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Лизатные и рекомбинантные в ELISA-тест-системах для диагностики простого герпеса [Текст] / Л. А. Ганова [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. - 2014. - № 8. - С. 57-60

MeSH-главная:
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX (диагноз)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (иммунология)
(методы)
Доп.точки доступа:
Ганова, Л. А.
Ковтонюк, Г. В.
Коршун, Л. Н.
Киселева, Е. К.
Терещенко, М. И.
Вудмаска, М. И.
Мойса, Л. Н.
Шевчук, В. А.
Спивак, И. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Клинический случай острой сочетанной герпетической инфекции и пневмоцистоза у пациента с прогрессирующим течением фиброзно-кавернозного туберкулёза лёгких [Электронный ресурс] = A Clinical Case of Acute Herpesvirus and Pneumocystis Co-infection in a Patient with Progressive Pulmonary Tuberculosis / А. М. Шибанов [та ін.] // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. - 2016. - Т. 18, № 3. - С. 231-238. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (классификация, патофизиология)
ПНЕВМОНИЯ, PNEUMOCYSTIS -- PNEUMONIA, PNEUMOCYSTIS (микробиология, патофизиология)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (иммунология, патогенность)
ТУБЕРКУЛЕЗ, МНОЖЕСТВЕННАЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- TUBERCULOSIS, MULTIDRUG-RESISTANT (микробиология, осложнения, терапия)
Аннотация: В статье описан клинический случай фатальной сочетанной пневмонии у пациента с прогрессирующим фиброзно-кавернозным туберкулёзом лёгких. Особенностью данного клинического случая является сочетание туберкулёза с вирусной и пневмоцистной инфекцией на фоне длительного иммунодефицитного состояния без ВИЧ-инфекции. Рассмотрены вопросы патогенеза, возможности взаимодействия и воздействия на иммунитет различных инфекций при их сочетании
Доп.точки доступа:
Шибанов, А. М.
Осадчая, О. А.
Рыбалкина, Т. Н.
Каражас, Н. В.
Корниенко, М. Н.
Калугина, М. Ю.
Зюзя, Ю. Р.
Стаханов, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Турчина, Н. С.
Клініко-неврологічні кореляції у хворих на ішемічний інсульт із різними видами маніфестної вірусної інфекції в анамнезі [Текст] = Clinical-neurological correlations in patients with a stroke and various types of manifested viral infection in history / Н. С. Турчина, Т. М. Черенько // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2018. - N 2. - С. 14-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (вирусология, диагностика, кровь, метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (патогенность)
ЭПШТЕЙНА-БАРРА ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTIONS (диагностика, патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- NEUROLOGIC EXAMINATION (методы)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
Аннотация: У статті наведено результати вивчення структури вірусної та невірусної інфекції у хворих з ішемічним інсультом (II), а також зв’язку між неврологічним відновленням і вираженістю церебрального атеросклерозу залежно від виду інфекційного агента
Результати дослідження. Середній термін від клінічної маніфестації інфекції до розвитку інсульту у хворих із вірусною персистенцією становив 11,8+2,5 Доби (від і доби до 90 діб). Із 89 хворих на II та ТІА в 57 (64%) ураження було в каротидному басейні, у тому числі в басейні ЛСМА — у 32 (36,0%), басейні ПСМА — у 22 (24,7%) хворих. Між терміном вірусної маніфестації й тяжкістю ГПМК існував слабкий, проте вірогідний зворотний ЗВ’ЯЗОК (г= -0,237, р=0,025). Найчастіше в гострому періоді інсульту виявлявся HSVi — у 57,3% хворих (ро,05); персистенція HSV2 та HHV6 — у 38,2 та 32,6% хворих відповідно. У 84 (89,9%) хворих спостерігалася комбінація двох різних вірусів — HSV2 та HHV6. Найчастіше спостерігалася комбінація HSV1/HSV2 у 29 (32,6%) хворих (ро,05). Коефіцієнти кореляції між наявністю певних типів вірусів, кількістю стенозів і кількістю гемодинамічно позначених стенозів коливались від 0,19 при ГРВІ до 0,33 у разі поєднання ННУб/грип. Не виявлено вірогідного зв’язку між тяжкістю неврологічного дефіциту на першу добу після інсульту та типом вірусної інфекції або її комбінації, за винятком adV (г
Висновки. Найчастіше у хворих з ішемічним інсультом та клінічною маніфестацією персистуючої вірусної інфекції в анамнезі (протягом 1-90 діб до розвитку симптомів) виявлялись ДНК вірусів HSVi, HSV2, HHV4, HHV5, HHV6. Наявність стенозу магістральних судин в екстракраніальному відділі, кількість стенозів та наявність гемодинамічно значущих стенозів корелювали з наявністю вірусної персистенції HHV6 та/або асоціації HHV6 та грипу. Наявність HSVi, HSV2, HHV6 вірусів та/або їх асоціацій погіршує відновлення неврологічних функцій у динаміці гострого післяінсультного періоду
Доп.точки доступа:
Черенько, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Дослідження протигерпетичної активності похідних амінопропанолу-2 [Текст] = Research of antiherpes actiivity of aminopropanol-2 derivatives / О. М. Волощук [и др.] // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 2. - С. 72-77

MeSH-главная:
ПРОПАНОЛАМИНЫ -- PROPANOLAMINES
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS
Аннотация: З огляду на те, що хіміотерапія та хіміопрофілактика є одними з головних, а часто і єдино можливими засобами ефективної боротьби з вірусними інфекціями, дослідження сполук нового синтезу з відомою формулою стосовно виявлення їх противірусних властивостей залишається одним з основних шляхів створення нових противірусних препаратів. Мета дослідження – вивчити протигерпетичну активність нових сполук амінопропанолу-2 відносно вірусу простого герпесу (HSV) 1-го антигенного типу, штам VC. Методи дослідження. Визначали дію протигерпетичну у 8 похідних амінопропанолу-2, серед яких сполука № 51 належала до норборніловмісних речовин, сполука № 48 – до речовин із циклічними замісниками в алкоксигрупі, сполуки № 46, 47, 49, 50, 52 і 53 належали до речовин з аліциклічними замісниками в алкоксигрупі. Протигерпетичну активність досліджуваних речовин оцінювали in vitro на культурі клітин ВНК (перещеплювана культура клітин нирки хом’яка) за зниженням інфекційного титру вірусу та шляхом визначення їх хіміотерапевтичного індексу (ХТІ). Результати й обговорення. Встановлено, що сполука № 53 пригнічує репродукцію вірусу HSV-I на 2 lg ID50 в концентрації 1,56 мкг/мл, а ХТІ цієї речовини дорівнює 64, що характеризує її як ефективний інгібітор репродукції HSV-I. Також виявлено деяку протигерпетичну сполук № 46, 47 та 51, про що свідчать показники їх ХТІ (8, 4 і 4 відповідно). Речовини № 48, 49, 50 та 52 не мають протигерпетичної дії. Висновки. Серед досліджених похідних амінопропанолу-2 ідентифіковано сполуку 1-(2-метил-3-бутинокси)-3-(2,2,6,6-тетраметил піперидино)-2-пропанол гідрохлорид (сполука № 53), що проявляє виражену протигерпетичну дію. За хімічною структурою сполука № 53 належить до групи речовин з аліциклічними замісниками в алкоксигрупі, де аліциклічним замісником є 2-метил-3-бутен, а амінний фрагмент цієї речовини містить радикал 2,2,6,6-тетраметилпіперидин. Отримані результати будуть корисними при встановленні закономірних взаємозв’язків “структура – активність” та можуть бути використані при створенні активних сполук з певними характеристиками
Доп.точки доступа:
Волощук, О. М.
Короткий, Ю. В.
Рибалко, С. Л.
Широбоков, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-35

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)