Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (376)

Библиотечные издания (9)

Краеведение (47)

Редкие издания (12)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>DP=202404$<.>

Общее количество найденных документов : 278
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Як омега-3 у капсулах, так і вітамін D не впоралися з первинною профілактикою фібриляції передсердь: дослідження VITAL Rhythm [Текст] = Both omega-3 capsules and vitamin D did not cope with primary prevention of atrial fibrillation: the VITAL Rhythm trial // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 6. - С. 64-66

MeSH-главная:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3 (анализ)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ)
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (профилактика и контроль)
Аннотация: Клінічні дослідження омега-3 жирних кислот або біологічних добавок вітаміну D пройшли довгий і звивистий шлях пошуку ефекту для профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) із вражаюче неоднозначними результатами. Але ця «подорож» може виявитися марною після надання результатів нового дослідження первинної профілактики фібриляції передсердь (ФП) VITAL Rhythm, про що свідчать попередні результати проміжного аналізу, оприлюднені 13 листопада під час віртуальної зустрічі Американської асоціації серця (AHA) Scientific Sessions 2020. Ані капсули риб’ячого жиру, ані харчові добавки вітаміну D3 не впливали на ризик виникнення ФП, як пароксимальної, так і постійної форми, протягом більше ніж 5 років дослідження, в яке було включено понад 25 000 дорослих осіб. Вони також не заподіяли жодної шкоди
Свободных экз. нет

Найти похожие

Як надмірна, так і мала тривалість сну може збільшувати смертність у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу [Текст] = Both long and short sleep duration can increase mortality in patients with type 2 diabetes mellitus // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 101

Аннотация: Метою цього дослідження було вивчити, чи взаємодіяла тривалість сну з наявністю цукрового діабету. Автори прагнули прицільно дослідити залежність між тривалістю сну та смертю від усіх причин і специфічних причин у пацієнтів із цукровим діабетом другого типу, враховуючи їх стать, вік на момент постановки діагнозу, тривалість цукрового діабету й тип лікування. Методи. У дослідження включили 273 029 дорослих, у тому числі 248 817 осіб без цукрового діабету та 24 212 — із цукровим діабетом 2-го типу, які брали участь у Національному опитуванні в галузі охорони здоров’я з 2004 по 2013, у яких оцінювали дані щодо рівнів смертності до 31 грудня 2015 року. Тривалість сну вимірювали за допомогою самозвіту, у якому учасників запитували, якою в них була середня тривалість сну щодня (≤ 5, 6, 7, 8, 9 або ≥ 10 год на добу). Зв’язок між тривалістю сну й ризиком смерті досліджували за допомогою пропорційної регресійної моделі небезпеки Кокса з внесенням поправок за демографічними показниками, індексом маси тіла, способом життя та клінічними характеристиками. Результати. Абсолютна смертність була вищою в дорослих пацієнтів із цукровим діабетом і крайніми показниками тривалості сну (≤ 5 год/добу, 215,0 на 10 000 людино-років; ≥ 10 год/день, 363,5 на 10 000 людино-років). Спостерігався недостовірний взаємозв’язок між тривалістю сну й наявністю цукрового діабету (р для взаємозв’язку = 0,08). Також існувала J-подібна залежність між тривалістю сну й ризиком смерті в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Порівняно з референтною групою (7 годин/добу) як менша, так і довша тривалість сну була пов’язана з підвищеним ризиком смерті від усіх причин (≤ 5 годин/добу — ВР 1,24 [95% ДІ 1,09–1,40]; 6 годин/добу — ВР 1,13 [1,01–1,28]; 8 годин/добу — ВР 1,17 [1,06–1,30]; ≥ 10 годин/добу — ВР 1,83 [1,61–2,08]). Подібний взаємозв’язок спостерігався також із ризиком смерті від серцево-судинних захворювань, раку, хвороб нирок, хвороби Альцгеймера та хронічних захворювань нижніх дихальних шляхів. Більша тривалість сну в молодших осіб на фоні цукрового діабету була пов’язана з вищим ризиком смерті від усіх причин і серцево-судинних захворювань. Більш коротка тривалість сну в осіб, які приймали інсулін і пероральні цукрознижуючі препарати, також була пов’язана з вищим ризиком смерті від усіх причин і серцево-судинних захворювань. Висновки/інтерпретація. Взаємозв’язок між тривалістю сну й ризиком смерті може відрізнятися в осіб із цукровим діабетом і без нього. У пацієнтів із цукровим діабетом другого типу тривалість сну менша або більша від 7 годин на добу була пов’язана з вищим ризиком смерті від усіх причин і специфічних причин. Взаємозв’язок виявився більш вираженим в осіб молодшого віку на фоні цукрового діабету, які приймали терапію як пероральними цукрознижувальними препаратами, так і інсуліном. У таких пацієнтів цілеспрямовані заходи, що покращують якість сну, можуть бути корисними для зниження ризику несприятливих подій
Свободных экз. нет

Найти похожие

Хурса, Р. В.
Эффективность амбулаторного лечения артериальной гипертензии через призму качества жизни и гемодинамический фенотип пациентов [Текст] = The efficacy of outpatient treatment of arterial hypertension through the prism of quality of life and the hemodynamic phenotype of patients / Р. В. Хурса, И. Л. Месникова, Т. П. Павлович // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 6. - С. 21-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Эффективность амбулаторного лечения артериальной гипертензии (АГ) как совокупный результат — достижение целевого уровня артериального давления (АДцел) и приемлемый уровень качества жизни (КЖ) пациентов, а также влияние на него гемодинамического фенотипа, определяемого оригинальным методом количественного анализа связей параметров артериального давления (КАСПАД), не исследованы, что явилось целью данной работы. Материалы и методы. Обследованы 175 амбулаторных пациентов с АГ, средний возраст 60,0 (52,0–70,0) года, получавших длительную (3–12 лет) стандартную терапию антигипертензивными препаратами из основных групп лекарственных средств (ЛС). Оценивалось КЖ по русскоязычной версии опросника RAND-36; для определения гемодинамического фенотипа по КАСПАД использованы индивидуальные ряды величин АД (не менее 25), полученные при ежедневных домашних измерениях за 2–4 недели; проведен статистический анализ клинических и демографических признаков, их связей с КЖ и фенотипами. Результаты. Значимое ухудшение КЖ (физический компонент и общий уровень) отмечено с увеличением возраста, степени и кардиоваскулярного риска АГ, особенно при наличии хронических форм ишемической болезни сердца. КЖ у пациентов, не достигших АДцел, значимо ниже по большинству параметров, чем у достигших его лиц. Увеличение количества принимаемых ЛС сопряжено со снижением КЖ у лиц, достигших АДцел. Пациенты с гемодинамическим фенотипом D, независимо от фармакологической группы принимаемых ЛС и их количества, значимо реже достигают АДцел по сравнению с лицами с фенотипом H, а также имеют более низкое КЖ, еще более снижающееся при интенсификации медикаментозной терапии. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (ИАПФ) и блокаторы кальциевых каналов (БКК) были эффективны для достижения АДцел, в основном у пациентов с фенотипом H, но негативно влияли на КЖ: ИАПФ — при фенотипе H, БКК — при D. Бета-адреноблокаторы и диуретики существенно не влияли на КЖ. Предложена статистическая модель прогноза низкого общего уровня КЖ у пациентов с достигнутым АДцел на основе 5 клинико-демографических факторов. Выводы. Эффективность лечения АГ целесообразно оценивать по совокупности достижения АДцел и общего уровня КЖ не менее 60 баллов (по RAND-36). При назначении лечения следует учитывать гемодинамический фенотип: медикаментозную терапию всех пациентов с фенотипом D, а также лиц с фенотипом H при низком КЖ и недостигнутом АДцел необходимо дополнять комплексной реабилитацией с использованием немедикаментозных методов
Ефективність амбулаторного лікування артеріальної гіпертензії (АГ) як сукупний результат — досягнення цільового рівня артеріального тиску (АТціл) і прийнятний рівень якості життя (ЯЖ) пацієнтів, а також вплив на нього гемодинамічного фенотипу, що визначається оригінальним методом кількісного аналізу зв’язків параметрів артеріального тиску (КАЗПАТ), не досліджені, що стало метою даної роботи. Матеріали та методи. Обстежено 175 амбулаторних пацієнтів з АГ, середній вік 60,0 (52,0–70,0) року, які отримували тривалу (3–12 років) стандартну терапію антигіпертензивними препаратами з основних груп лікарських засобів (ЛЗ). Оцінювалася ЯЖ за російськомовною версією опитувальника RAND-36; для визначення гемодинамічного фенотипу за КАЗПАТ використані індивідуальні низки величин АТ (не менше ніж 25), отримані при щоденних домашніх вимірах за 2–4 тижні; проведений статистичний аналіз клінічних і демографічних ознак, їх зв’язків з ЯЖ і фенотипами. Результати. Значуще погіршення ЯЖ (фізичний компонент і загальний рівень) відзначено зі збільшенням віку, ступеня і кардіоваскулярного ризику АГ, особливо за наявності хронічних форм ішемічної хвороби серця. ЯЖ у пацієнтів, які не досягли АТціл, значуще нижча за більшістю параметрів, ніж у тих, які його досягли. Збільшення кількості прийнятих ЛЗ пов’язане зі зниженням ЯЖ у осіб, які досягли АТціл. Пацієнти з гемодинамічним фенотипом D, незалежно від фармакологічної групи прийнятих ЛЗ та їх кількості, значуще рідше досягають АТціл порівняно з особами з фенотипом H, а також мають більш низьку ЯЖ, яка ще більше знижується при інтенсифікації медикаментозної терапії. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) і блокатори кальцієвих каналів (БКК) були ефективні для досягнення АТціл, в основному в пацієнтів з фенотипом H, але негативно впливали на ЯЖ: ІАПФ — при фенотипі H, БКК — при D. Бета-адреноблокатори та діуретики істотно не впливали на ЯЖ. Запропонована статистична модель прогнозу низького загального рівня ЯЖ у пацієнтів з досягнутим АТціл на основі 5 клініко-демографічних чинників. Висновки. Ефективність лікування АГ доцільно оцінювати за сукупністю досягнення АТціл і загального рівня ЯЖ не менше ніж 60 балів (за RAND-36). При призначенні лікування слід враховувати гемодинамічний фенотип: медикаментозну терапію всіх пацієнтів з фенотипом D, а також осіб з фенотипом H при низькій ЯЖ і недосягнутому АТціл необхідно доповнювати комплексною реабілітацією з використанням немедикаментозних методів
To investigate the efficacy of the outpatient treatment of hypertension as a cumulative result — the achievement of target blood pressure (BPt) level with an acceptable quality of life (QoL), as well as the impact on it of the hemodynamic phenotype of the patients, determined by the original method of quantitative analysis of relationships of blood pressure parameters (QARBPP), was the objective of this study. Materials and methods. A total of 175 hypertensive outpatients aged 60.0 (52.0–70.0) years receiving long-term (3–12 years) standard therapy with antihypertensives from the main recommended groups of drugs were examined. QoL was assessed on the Russian version of the RAND-36 questionnaire, validated and adapted to the Belarus; the hemodynamic phenotype by QARBPP was determined using individual series of BP values (25 and more) obtained with daily home measurements during 2–4 weeks; a statistical analysis of clinical and demographic features and their relationship with QoL and phenotypes was carried out. Results. A significant deterioration in QoL (the physical component and the overall level) was observed with an increase in age, degree and cardiovascular risk of hypertension, especially in the chronic forms of coronary heart disease. The QoL of patients who did not achieve BPt was significantly lower by most parameters than in those who achieved it. An increase in the number of drugs taken is associated with a decrease in QoL of people who have reached BPt. Patients with hemodynamic phenotype D significantly less often achieved BPt, regardless of the pharmacological group of drugs taken and their quantity, compared to those with phenotype H, and they had a lower QoL, which decreases yet more with intensification of drug therapy. Angiotensin converting enzyme inhibitors (ACEI) and calcium channel blockers (CCB) were effective for achieving BPt (mainly in patients with phenotype H), but they had negative affect on the QoL: ACEI — with phenotype H, CCB — with D one. Beta-blockers and diuretics did not significantly affect QoL. A statistical model based on 5 clinical and demographic factors has been proposed for predicting a low overall level of QoL in patients with achieved BPt, which helped identify individuals who need to improve the subjective perception of their health through comprehensive rehabilitation. Conclusions. The efficacy of antihypertensive therapy should be assessed based on the achievement of BPt and the overall QoL level of at least 60 points (according to RAND-36). When prescribing treatment, the hemodynamic phenotype should be taken into account: drug therapy for all patients with phenotype D, as well as for those with phenotype H with low QoL and unreached BPt must be supplemented with comprehensive rehabilitation using non-drug methods
Доп.точки доступа:
Месникова, И. Л.
Павлович, Т. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Крушинська, Н. А.
Шкідливий вплив паління кальяну на серцево-судинну систему [Текст] = Adverse effects of waterpipe smoking on the cardiovascular system / Н. А. Крушинська, В. Г. Лизогуб // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 5. - С. 26-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

Аннотация: Паління кальяну є відносно новою, але актуальною проблемою медицини, оскільки в Україні, як і в усьому світі, відзначається катастрофічне зростання його вживання. У структурі тютюнопаління, що залишається основним модифікованим фактором серцево-судинного ризику, останніми роками відбулися зміни зі зростанням питомої частки альтернативних тютюнових продуктів, серед яких кальян посідає друге місце. Споживачі сприймають кальян як вид соціальної активності та спосіб цікавого проведення часу й недооцінюють його шкоду для здоров’я та здатність викликати залежність. А суспільство загалом толерантніше ставиться до використання альтернативних тютюнових продуктів, аніж традиційних цигарок, у тому числі молоддю. На сьогодні є численні дані щодо зв’язку паління кальяну з розвитком артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та смертністю від цих причин. Метою огляду є оцінка факторів, які сприяють поширенню використання кальяну, його ефектів на серцево-судинну систему та можливостей припинення паління
Waterpipe smoking is a relatively new, but important problem for health care due to dramatically increasing rate of its use worldwide and in Ukraine. Despite tobacco smoking is still remaining the main modifiable risk factor of cardiovascular diseases, there are changes in its structure with increasing role of alternative tobacco products. Waterpipe smoking is the second most common form of them. Waterpipe users regard waterpipe as a type of social activity and possibility of challenging pastime but underestimate its adverse health effects and addictive capacity. And society is more tolerant to alternative tobacco products than to traditional cigarettes even used by youth. There are scientific data about association of waterpipe smoking with arterial hypertension, coronary heart disease, myocardial infarction, heart failure and mortality related to these diseases. The aim of this review is to assess factors associated with the spread of waterpipe use, its adverse cardiovascular effects and options for smoking cessation
Доп.точки доступа:
Лизогуб, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії [Текст] = Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy / О. Л. Рековець [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
The purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Доп.точки доступа:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Пономарева, Г. В.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.
Сіренко, О. Ю.
Крушинська, Н. А.
Сіренко, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Коваль, С. М.
Цукровий діабет 2-го типу та серцево-судинні захворювання Частина І. Визначення проблеми, стратифікація кардіоваскулярного ризику і основні напрямки профілактики серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] = Type 2 diabetes mellitus and cardiovascular disease. Part I. Definition of the problem, stratification of cardiovascular risk and the main directions of prevention of cardiovascular diseases in patients with type 2 diabetes mellitus / С. М. Коваль, К. О. Юшко // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 5. - С. 17-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

Аннотация: На сьогодні цукровий діабет залишається глобальною і невирішеною проблемою, а його поширеність продовжує неухильно зростати, приймаючи характер пандемії. Особливо це стосується цукрового діабету 2-го типу, що відносять до «хвороб цивілізації», розвиток яких більшою мірою пов’язаний зі способом життя. Цукровий діабет 2-го типу призводить до розвитку тяжких мікро- та макросудинних ускладнень, які і є основною причиною інвалідизації і смертності цих хворих. Більше того, цукровий діабет 2-го типу надзвичайно часто поєднується з вже сформованими серцево-судинними захворюваннями, що значно погіршує прогноз хворих. У статті наведені основні положення сучасних рекомендацій з обстеження, стратифікації кардіоваскулярного ризику, лікування і профілактики серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет 2-го типу, які базуються на останніх документах європейських та американських експертів у галузі діабетології та кардіології
Currently, diabetes mellitus remains a global unsolved problem, and its prevalence continues to grow steadily, running rampant. This is especially true for type 2 diabetes mellitus, which belongs to the “diseases of civilization”, the development of which is more associated with lifestyle. Type 2 diabetes mellitus leads to the development of severe micro- and macrovascular complications, which are the main causes of disability and mortality in these patients. Moreover, type 2 diabetes mellitus is extremely often combined with already formed cardiovascular diseases, which significantly worsens the prognosis in patients. The article presents the main principles of modern recommendations for examination, stratification of cardiovascular risk, treatment and prevention of cardiovascular diseases in patients with type 2 diabetes mellitus based on the latest documents of European and American experts in the field of diabetology and cardiology
Доп.точки доступа:
Юшко, К. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Центри, які включені у страхове покриття системами Medicare & Medicaid Services у США, розширили охоплення амбулаторного моніторування артеріального тиску [Текст] = Center for Medicare & Medicaid Services Expands Ambulatory Blood Pressure Monitoring Coverage // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 206-207

Аннотация: Адміністрація Medicare повідомила, що розширить охоплення реімбурсацією цього діагностичного тесту, який може відстежувати AT протягом 24-годинного циклу. Гігантська федеральна програма охорони здоров’я прагне вирішити обидві проблеми: діагностику випадків гіпертензії, які не можуть бути виявлені під час візиту до лікаря, та помилковий діагноз гіпотензії
Центри для Medicare & Medicaid Services (CMS· 2 липня 2019 року завершили ревізію національної політики охоплення амбулаторного моніторування артеріального тиску (АМАТ). Починаючи з 2001 року, програма Medicare охоплює АМАТ для пацієнтів із підозрою на АГ «білого халата», коли нервовість пацієнта під час візиту до лікаря викликає підвищення AT
Свободных экз. нет

Найти похожие

Хронічний гіперсенситивний пневмоніт: клінічний випадок відтермінованого діагнозу [Текст] = Chronic hypersensitivity pneumonitis: а clinical case of delayed diagnosis / М. С. Опанасенко [та ін.] // Український пульмонологічний журнал. - 2024. - № 1. - С. 59-65. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОЗДНИЙ ДИАГНОЗ -- DELAYED DIAGNOSIS (вредные воздействия, история)
АЛЬВЕОЛИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ ЭКЗОГЕННЫЙ -- ALVEOLITIS, EXTRINSIC ALLERGIC (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ЛЕГКИХ КИСТОЗНО-АДЕНОМАТОЗНЫЙ ПОРОК ВРОЖДЕННЫЙ -- CYSTIC ADENOMATOID MALFORMATION OF LUNG, CONGENITAL (диагностика, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: В середньому у 13 % пацієнтів з підгострим гиперсенситивним пневмо- нітом (ГП) формуються легеневі кісти розміром від 3 до 25 мм. Бронхіолярна обструкція лімфоцитарним інфільтратом за участю клапанного механізму є причиною виникнення кіст. Кісти також спостерігаються при хронічному ГП. Розрив кісти часто може призводити до пневмотораксу. Представлено випадок тривалого розвитку ГП, перші ознаки якого з'явилися у пацієнтки ще в дитинстві, у 10 років, але до 40 років остаточний правильний діагноз встановлено не було. Хвора неодноразово зверталася до медичних закладів фтизіо-пульмонологічного профілю, де їй виставляли діагнози ідіопатичного фіброзуючого альве- оліту, ідіопатичної інтерстиціальної пневмонії, підозри на специфічний туберкульозний запальний процес, переважно за описом рентгенограм та томограм. Пізніше усі ці діагнози не підтвердилися. Діагноз був верифікований лише за морфологічним дослідженням фрагменту легеневої тканини, отриманого під час оперативного втручання з приводу пневмоторакса зліва, на момент існування вже хронічної форми гіперсенситивного пневмоніту. Проведено ретроспективний аналіз перебігу хвороби та причини значно відтермінованого встановлення діагнозу
Pulmonary cysts 3 to 25 mm in diameter are found in average in 13 % of patients with sub-acute hypersensitivity pneumonits (HP). Lymphocytic infiltration by means of air valve effect causes bronchiolar obstruction, hich leads to the formation of the cysts. The cysts are also found in chronic HP. The rupture of a cyst often causes a pneumothorax. A case of chronic HP is presented. The first signs of the disease were noted in the childhood at the age of 10. But the final accurate diagnosis was not established until the age of 40. The patient repeatedly referred to pulmonology and tuberculosis medical institutions, where she was diagnosed with idiopathic fibrosing alveolitis, idiopathic interstitial pneumonia, suspected tuberculosis, mainly based on the description of radiographs and tomograms. Later, all these diagnoses were cancelled. The diagnosis was verified only by morphological examination of a fragment of the lung tissue obtained during surgery for pneumothorax on the left. At that time the disease has acquired its chronic course. A retrospective analysis of the course of the disease and the reasons for delayed diagnosis was carried out
Доп.точки доступа:
Опанасенко, М. С.
Ліскіна, І. В.
Гончар, К. Є.
, Іващенко В. Є.
Леванда, Л. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шанайда, М. І.
Хроматографічний аналіз флавоноїдів і фенольних кислот у траві васильків священних (Ocimum sanctum L.) [] = Chromatographic analysis of flavonoids and phenolic acids in the herb Ocimum sanctum L. / М. І. Шанайда, М. О. Черевко // Фармацевтичний журнал. - 2024. - Т. 79, № 1. - С. 68-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БАЗИЛИК -- OCIMUM (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY (методы, тенденции)
ФЕНОЛЫ -- PHENOLS (анализ)
РОЗМАРИН -- ROSMARINUS
ГЕСПЕРИДИН -- HESPERIDIN (анализ)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Рід Васильки (Ocimum L.), який належить до родини Глухокропивові (Lamiaceae Martinov), охоплює більше 70 видів та низку підвидів трав’янистих рослин і напівкущів. У природі вони поширені практично на всіх континентах у тропічних та субтропічних областях, рідше в умовах помірного клімату. У народній медицині різних країн найчастіше використовують васильки священні (Ocimum sanctum L.). Лікувальні властивості цієї рослини зумовлюють ефірна олія та поліфеноли. Як відомо, хімічний склад рослинної сировини може значно варіювати залежно від генетичних особливостей (підвид, хемотип) та ґрунтово-кліматичних умов його культивування
Мета роботи – визначити хроматографічний профіль флавоноїдів та фенольних кислот у траві Ocimum sanctum у разі його культивування в умовах Тернопільської обл. Траву досліджуваної рослини заготовляли на початку цвітіння у літній період 2023 р. Висушену сировину подрібнювали та просіювали крізь сито. Хроматографічний профіль флавоноїдів та фенольних кислот визначено методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) із використанням хроматографа Agilent Technologies 1200. Сировину екстрагували з використанням 80%-го метанолу на ультразвуковій бані. Ідентифікацію та кількісний аналіз здійснювали з використанням розчинів стандартних зразків флавоноїдів та фенольних кислот. Калібрування робили методом зовнішніх стандартів. У траві Ocimum sanctum встановлено наявність восьми фенольних кислот, серед яких домінувала гідроксикорична розмаринова кислота (10 453,48 мкг/г). Загалом вміст гідроксикоричних кислот у сировині досліджуваного виду був значно вищим, ніж гідроксибензойних. Серед шести ідентифікованих флавоноїдів найвищий вміст визначено для флаванону неогесперидину (11 720,79 мкг/г), вміст інших флавоноїдів, зокрема похідних флавонолу (кверцетин, рутин, кверцетин-3-O-глікозид, кемпферол-3-O-глікозид) та флавону (лютеолін), був значно нижчим. Зважаючи на значний терапевтичний потенціал домінуючих фенольних сполук, заслуговує уваги планування подальших фармакологічних досліджень фітосубстанцій на основі трави досліджуваного виду
The genus Basil (Ocimum L.), which belongs to the Mint (Lamiaceae Martinov) family, includes more than 70 species and several subspecies of herbaceous plants and subshrubs. In wild nature, they are common on almost all continents in tropical and subtropical regions, less often in temperate climates. Holy basil (Ocimum sanctum L.) is most often used in folk medicine of various countries. The medicinal properties of this plant are determined mainly by the essential oil and polyphenols. As it is known, the chemical composition of plant raw materials can vary significantly depending on genetic characteristics (subspecies, chemotype) as well as on soil and climatic conditions during its cultivation
This study aimed to determine the chromatographic profile of flavonoids and phenolic acids in the Ocimum sanctum herb during its cultivation in the conditions of the Ternopil Region (Ukraine). The aerial part of the studied plant was harvested at the beginning of flowering in the summer of 2023. The dried raw material was crushed and sifted through a sieve. The chromatographic profile of flavonoids and phenolic acids was determined by high-performance liquid chromatography (HPLC) using an Agilent Technologies 1200 chromatograph. The raw material was extracted using 80% methanol in an ultrasonic bath. Identification and quantitative analysis were carried out using solutions of standard samples of flavonoids and phenolic acids. Calibration was carried out by the method of external standards. It was revealed that the Ocimum sanctum herb contains eight phenolic acids, among which hydroxycinnamic rosmarinic acid (10 453.48 μg/g) dominated. In general, the content of hydroxycinnamic acids in the raw material of the studied species was significantly higher than that of hydroxybenzoic acids. Among the six identified flavonoids, the highest content was determined for the flavanone neohesperidin (11 720.79 μg/g); the content of other flavonoids, in particular, flavonol derivatives (quercetin, rutin, quercetin-3-O-glycoside, kaempferol-3-O-glycoside) and flavone (luteolin) was significantly lower. Considering the significant therapeutic potential of the predominant phenolic compounds, the planning of further pharmacological studies of phytosubstances based on the raw material of the studied species deserves attention
Доп.точки доступа:
Черевко, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Хрестоматія лікування пахвинних гриж [Текст] = Chrestomaty of the treatment of inguinal hernia / М. Г. Гончар [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 254-258. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (история, методы, тенденции)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (патофизиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы, тенденции)
АБСОРБИРУЕМЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ABSORBABLE IMPLANTS (использование, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, история, методы, стандарты, тенденции)
Аннотация: Хірургічне лікування пахвинних гриж на сьогодні не має альтернативи. Операції з цього приводу за частотою посідають перше місце серед планових хірургічних втручань як у нашій країні, так і за кордоном. Це зумовлює медичну й соціальну значущість проблеми. У статті проведений історичний екскурс розвитку лікування пахових гриж, починаючи з древніх часів і до сьогодення. Підсумок досягнень медицини в лікуванні гриж схематично окреслив Оганес Зардарян (2019): Авіцена, який жив приблизно на початку ХI століття, запропонував застосовувати аускультацію для диференціальної діагностики грижі й гідроцеле. Уільям Саличет, який жив в 1250 році, був прихильником збереження яєчка при герніотомії. Роланд з Парми у 1383 році запропонував вправляти защемлені грижі хворим лежачи на спині з незначно піднятим догори тазом. Гай де Шауляк, який проживав у XIV столітті, автор книги «Chirugia Magna», помітив різницю між пахвинною і стегновою грижами. Він, так само як і Роланд, вірив у ручне вправлення грижі в положенні Тренделенбурга. Габріель Фаллопій – відомий анатом, який вивчав жіночу статеву систему і описав фаллопієві труби, внаслідок спостережень відзначив високу розповсюдженість гриж у співаків і монахів. Лоренц Гейстер, який проживав в Амстердамі у XVIII столітті, зробив перший опис прямої пахвинної грижі. Петрус Кампер з Лейдена приблизно в той же час, що і Гейстер, описав ретельну хірургічну анатомію пахвинної грижі і поверхневий листок, який з передньої стінки безпосередньо переходить у відповідну фасцію стегна, промежини і в м’язову оболонку – фасція Кампера. Франц Гессельбах описав зв’язку, яка отримала його ім’я, а також трикутник – місце виходу прямих пахвинних гриж. У середині XIX століття брати Мейо запропонували спосіб операції пупкових гриж шляхом утворення дуплікатури апоневрозу в горизонтальному напрямку. У той же час український хірург Кирило Михайлович Сапежко запропонував свій метод створення дуплікатури у вертикальному напрямку з накладанням поодиноких, а не П-подібних швів. Звичайно, це не повний перелік досягнень медицини за тисячоліття, але він дає певне уявлення про розвиток хірургії пахвинних гриж у світі. Висновки. Важливим етапом подальшого розвитку хірургії пахвинних гриж є експериментальна розробка і впровадження у клінічну практику синтетичних та алопластичних матеріалів, застосування яких дозволить значно знизити відсоток рецидивів. На сучасному етапі хірургії гриж, починаючи з 80-х років ХХ століття, підхід до лікування став диференційованим у кожному конкретному випадку, а методикою алопластики пахових гриж, яка стала «золотим стандартом», володіють практично всі хірурги сьогодення
Surgical treatment of inguinal hernias currently has no alternative. Operations in this regard are the most frequent among planned surgical interventions both in our country and abroad. This determines the medical and social significance of the problem. Patients with abdominal wall hernias make up 8-18% of the total number of surgical inpatients, and the specific weight of inguinal hernias is 70-75%. For almost 4 thousand years, a huge amount of material has been accumulated on the study of the etiology and pathogenesis of inguinal hernias, and the technique of surgical intervention has been improved. Along with this, the problems of herniology have not become less relevant because the results of treatment cannot fully satisfy either patients or surgeons. The article provides a historical tour of the development of inguinal hernia treatment, starting from ancient times to the present. The summary of the achievements of medicine in the treatment of hernias was schematically drawn by Hovhannes Zardaryan (2019): Avicenna, who lived around the beginning of the 11th century, suggested using auscultation for the differential diagnosis of hernia and hydrocele. William Salichet, who lived in 1250, was a supporter of preserving the testicle during herniotomy. Roland from Parma in 1383 proposed to exercise pinched hernias with patients lying on their backs with the pelvis slightly elevated. Guy de Chauliac, who lived in the 14th century, author of the book "Chirugia Magna", noticed the difference between inguinal and femoral hernias. He, like Roland, believed in manual hernia repair in the Trendelenburg position. Gabriel Fallopius is a famous anatomist who studied the female reproductive system and described the fallopian tubes, as a result of his observations he noted the high prevalence of hernias in singers and monks. Lorenz Heister, who lived in Amsterdam in the 18th century, made the first description of a direct inguinal hernia. Petrus Camper from Leiden, at about the same time as Heister, described the detailed surgical anatomy of the inguinal hernia and the superficial sheet, which from the front wall directly passes into the corresponding fascia of the thigh, perineum and into the muscle sheath - Camper's fascia. Franz Hesselbach described the ligament that is named after him, as well as the triangle - the exit point of direct inguinal hernias. In the middle of the 19th century, the Mayo brothers proposed a method of operating umbilical hernias by forming a duplication of the aponeurosis in the horizontal direction. At the same time, the Ukrainian surgeon Kyrylo Mykhailovych Sapezhko proposed his method of creating duplication in the vertical direction with the application of single, not U-shaped, sutures. Of course, this is not a complete list of medical achievements over the millennium, but it gives a certain idea of the development of inguinal hernia surgery in the world
Доп.точки доступа:
Гончар, М. Г.
Кучірка, Я. М.
Мельник, І. В.
Чурпій, І. К.
Федорика, Р. Я.
Міщук, В. В.
Дяків, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)