Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=АУ38/2020/13/4<.>

Общее количество найденных документов : 18
Показаны документы с 1 по 18

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Як надмірна, так і мала тривалість сну може збільшувати смертність у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу
Параллельн. заглавия :Both long and short sleep duration can increase mortality in patients with type 2 diabetes mellitus
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 101 (Шифр АУ38/2020/13/4)
MeSH-главная: СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Метою цього дослідження було вивчити, чи взаємодіяла тривалість сну з наявністю цукрового діабету. Автори прагнули прицільно дослідити залежність між тривалістю сну та смертю від усіх причин і специфічних причин у пацієнтів із цукровим діабетом другого типу, враховуючи їх стать, вік на момент постановки діагнозу, тривалість цукрового діабету й тип лікування. Методи. У дослідження включили 273 029 дорослих, у тому числі 248 817 осіб без цукрового діабету та 24 212 — із цукровим діабетом 2-го типу, які брали участь у Національному опитуванні в галузі охорони здоров’я з 2004 по 2013, у яких оцінювали дані щодо рівнів смертності до 31 грудня 2015 року. Тривалість сну вимірювали за допомогою самозвіту, у якому учасників запитували, якою в них була середня тривалість сну щодня (≤ 5, 6, 7, 8, 9 або ≥ 10 год на добу). Зв’язок між тривалістю сну й ризиком смерті досліджували за допомогою пропорційної регресійної моделі небезпеки Кокса з внесенням поправок за демографічними показниками, індексом маси тіла, способом життя та клінічними характеристиками. Результати. Абсолютна смертність була вищою в дорослих пацієнтів із цукровим діабетом і крайніми показниками тривалості сну (≤ 5 год/добу, 215,0 на 10 000 людино-років; ≥ 10 год/день, 363,5 на 10 000 людино-років). Спостерігався недостовірний взаємозв’язок між тривалістю сну й наявністю цукрового діабету (р для взаємозв’язку = 0,08). Також існувала J-подібна залежність між тривалістю сну й ризиком смерті в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Порівняно з референтною групою (7 годин/добу) як менша, так і довша тривалість сну була пов’язана з підвищеним ризиком смерті від усіх причин (≤ 5 годин/добу — ВР 1,24 [95% ДІ 1,09–1,40]; 6 годин/добу — ВР 1,13 [1,01–1,28]; 8 годин/добу — ВР 1,17 [1,06–1,30]; ≥ 10 годин/добу — ВР 1,83 [1,61–2,08]). Подібний взаємозв’язок спостерігався також із ризиком смерті від серцево-судинних захворювань, раку, хвороб нирок, хвороби Альцгеймера та хронічних захворювань нижніх дихальних шляхів. Більша тривалість сну в молодших осіб на фоні цукрового діабету була пов’язана з вищим ризиком смерті від усіх причин і серцево-судинних захворювань. Більш коротка тривалість сну в осіб, які приймали інсулін і пероральні цукрознижуючі препарати, також була пов’язана з вищим ризиком смерті від усіх причин і серцево-судинних захворювань. Висновки/інтерпретація. Взаємозв’язок між тривалістю сну й ризиком смерті може відрізнятися в осіб із цукровим діабетом і без нього. У пацієнтів із цукровим діабетом другого типу тривалість сну менша або більша від 7 годин на добу була пов’язана з вищим ризиком смерті від усіх причин і специфічних причин. Взаємозв’язок виявився більш вираженим в осіб молодшого віку на фоні цукрового діабету, які приймали терапію як пероральними цукрознижувальними препаратами, так і інсуліном. У таких пацієнтів цілеспрямовані заходи, що покращують якість сну, можуть бути корисними для зниження ризику несприятливих подій
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чистик Т. В.
Заглавие : Ко-Пренелія® і Бі-Пренелія® — оптимальний вибір комбінованої терапії при артеріальній гіпертензії і цукровому діабеті
Параллельн. заглавия :Co-Prenelia® and Bi-Prenelia® — the optimal choice of combination therapy for hypertension and diabetes mellitus
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 35-41 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Ко-Пренелия®-- тер прим
Бі-Пренелія® -- тер прим
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: ESH/ESC (2018) і ASH/ISH (2017) рекомендують застосування фіксованих комбінацій периндоприлу/індапаміду при артеріальній гіпертензії (АГ) помірного ризику і периндоприлу/амлодипіну при АГ помірного/високого ризику в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Ефективність і безпечність фіксованої комбінації периндоприлу/індапаміду в контролі артеріального тиску в пацієнтів з АГ і цукровим діабетом 2-го типу, а також у запобіганні серцево-судинним ускладненням доведена у великих міжнародних дослідженнях — АDVANCE, ADVANCE-ON, PREMIER, SKIF. Ефективність і безпечність терапії АГ комбінацією периндоприлу/амлодипіну — в дослідженнях ASCOT-BPLA, STRONG, ПЕРСПЕКТИВА. У даний час на фармацевтичному ринку України з’явилися фіксовані комбінації вітчизняного виробництва — Ко-Пренелія® (периндоприл/індапамід) і Бі-Пренелія® (периндоприл/амлодипін), представлені корпорацією «Артеріум», які біоеквівалентні оригінальним препаратам, що гарантує їх якість, високу ефективність і безпеку в лікуванні артеріальної гіпертензіїEuropean Society of Hypertension/European Society of Cardiology (2018) and American Society of Hypertension/International Society of Hypertension (2017) re-commend the use of fixed-dose combinations of perindopril/indapamide for moderate risk hypertension and perindopril/amlodipine for moderate/high risk hypertension in patients with type 2 diabetes mellitus. The efficacy and safety of a fixed-dose combination of perindopril/indapamide for the blood pressure control in patients with hypertension and type 2 diabetes mellitus, as well as for the prevention of cardiovascular complications has been proven in large international studies — ADVANCE, ADVANCE-ON, PREMIER, SKIF. The efficacy and safety of hypertension therapy with a combination of perindopril/amlodipine — in ASCOT-BPLA, STRONG, ПЕРСПЕКТИВА studies. Currently, in the pharmaceutical market of Ukraine, there are fixed-dose combinations of domestic production — Co-Prenelia® (perindopril/indapamide) and Bi-Prenelia® (perindopril/amlodipine), represented by the Arterium Corporation, which are bioequivalent to the original drugs that guarantees their quality, high efficacy and safety in the treatment of hypertension
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Параллельн. заглавия :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Філіппова О. Ю.
Заглавие : Принципи профілактичного та лікувального застосування альфа-ліпоєвої кислоти та коензиму Q10 при коморбідних метаболічних станах
Параллельн. заглавия :Principles of prophylactic and therapeutic use of alpha-lipoic acid and coenzyme Q10 in comorbid metabolic conditions
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 25-33 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID
КОФЕРМЕНТЫ -- COENZYMES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
УБИХИНОН -- UBIQUINONE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: У статті викладені результати аналізу літератури, присвячені обговоренню переваг та потенційних можливостей альфа-ліпоєвої кислоти і коензиму Q10 (убіхінону) у пацієнтів із кардіо-васкулярними захворюваннями, хронічними дифузними захворюваннями печінки, цукровим діабетом та іншими метаболічними станами. Сьогодні ведеться активний пошук додаткових джерел, що сприяють покращенню вуглеводного й ліпідного обміну, метаболічних та енергетичних процесів в організмі, які підвищують стійкість серцево-судинної системи та печінки до різних порушень і патологічних впливів, а також сприяють відновленню функцій різних органів при їх ушкодженнях. В Україні комбінація альфа-ліпоєвої кислоти та коензиму Q10 представлена вітчизняним комплексом Ліпофарм від компанії «Фармаком»The article presents the results of the literature analysis to discuss the benefits and potential of alpha-lipoic acid and coenzyme Q10 (Ubiquinone) in patients with cardiovascular diseases, chronic diffuse liver diseases, diabetes mellitus and other metabolic conditions. Today, an active search for additional sources is being carried out that improve carbohydrate and lipid metabolism, metabolic and energy processes in the body, which increase the resistance of the cardiovascular system and liver to various disorders and pathological influences, and also contribute to the restoration of the functions of various organs in case of their damage. In Ukraine, a combination of alpha-lipoic acid and coenzyme Q10 is represented by the domestic complex Lipofarm manufactured by the Farmakom company
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Тенденції прийому антигіпертензивних препаратів в осіб із перенесеним інсультом та артеріальною гіпертензією протягом періоду з 2005 по 2016 рік
Параллельн. заглавия :Trends in antihypertensive medication use among individuals with a history of stroke and hypertension, 2005 to 2016
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 102-103 (Шифр АУ38/2020/13/4)
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ЛЕКАРСТВ СХЕМЫ ПРИЕМА СОБЛЮДЕНИЕ -- MEDICATION ADHERENCE
Аннотация: Питання до вивчення. Якими є національні показники контролю артеріального тиску й тенденції прийому антигіпертензивних препаратів у пацієнтів після перенесеного інсульту? Основні висновки. За результатами цього аналізу національно репрезентативних досліджень, проведених у період між 2005 та 2016 роками, було виявлено, що в 37 % із прогнозованих 6,4 мільйона дорослих осіб, які перенесли інсульт, рівень артеріального тиску не був контрольованим, незважаючи на те, що 80 % з них приймали антигіпертензивні препарати. Найпоширенішими антигіпертензивними препаратами були інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту або блокатори рецепторів ангіотензину, причому діуретики з часом застосовувалися все рідше; жоден клас антигіпертензивних препаратів не був достовірно кращим за частотою контролю артеріального тиску. Значення. В осіб, які перенесли інсульт, виявили досить погане за якістю лікування артеріальної гіпертензії; ці дані продемонстрували втрачену на національному рівні можливість запобігти повторним інсультам. Важливість. Артеріальна гіпертензія — добре відомий фактор ризику інсульту, який можна модифікувати. Національні тенденції лікування артеріальної гіпертензії серед осіб, які перенесли інсульт, можуть дати важливе розуміння проблем вторинної профілактики
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Статини для первинної профілактики в людей похилого віку: важливість доказової бази
Параллельн. заглавия :Statins for primary prevention in the elderly: the importance of the evidence base
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 108 (Шифр АУ38/2020/13/4)
MeSH-главная: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: У новому аналізі Соломон і його співробітники вивчали серцево-судинні наслідки, оцінюючи вихідні середні рівні досягнутого САТ за квартилями, незалежно від групи лікування. За результатами некоригованого аналізу, первинна комбінована кінцева точка наставала зі швидкістю 15,2 події на 100 пацієнто-років у пацієнтів з СНзФВ, які досягли САТ нижчий від 120 мм рт.ст., 11,4 на 100 пацієнто-років при рівні САТ 120–129 мм рт.ст., 12,2 на 100 пацієнто-років при САТ 130–139 мм рт.ст. і 15,6 на 100 пацієнто-років при рівні САТ 140 мм рт.ст. і більше. Крім того, за результатами багатофакторного регресійного аналізу, який було широко адаптовано до фібриляції передсердь, статі, раси й численних інших потенційно важливих факторів, у групі пацієнтів, які досягли САТ 120–129 мм рт.ст., продовжували спостерігатися найкращі результати. Кориговані ризики для первинної кінцевої точки були на 11 і 21 % вищими в пацієнтів у першому й третьому квартилях досягнутого САТ порівняно з ризиками в пацієнтів, що досягли рівня САТ 120–129 мм рт.ст., хоча жодна з тенденцій не досягала статистичної достовірності. Але в пацієнтів у верхньому квартилі, які досягли рівня САТ 140 мм рт.ст. і більше, ризик був достовірно вищим на 56 % порівняно з пацієнтами в другому найнижчому квартилі САТ. Динаміка артеріального тиску від вихідного рівня на 48-му тижні не вплинула на якість життя або концентрацію високочутливого тропоніну Т. Однак кожне зниження САТ на 10 мм рт.ст. було пов’язане з певним зниженням концентрації log-трансформованого N-термінального натрійуретичного мозкового пропептиду на 2,1 %. Сакубітрил/валсартан протягом 4 тижнів терапії знижував рівень САТ у середньому на 5,2 мм рт.ст. більше, ніж у групі лише валсартану, незалежно від вихідного рівня САТ. А також комбінований препарат був більш ефективним щодо зниження АТ у жінок, ніж у чоловіків, знижуючи САТ на 6,3 мм рт.ст. проти 4,0 мм рт.ст. Але за результатами регресійного аналізу Кокса було продемонстровано, що в жінок як у досліджуваній, так і в загальній популяції зниження САТ на фоні сакубітрилу/валсартану не впливало на результати терапії
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Радченко Г. Д., Кушнір С. М. , Сіренко Ю. М.
Заглавие : Основи діагностики та лікування легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця: клінічний випадок
Параллельн. заглавия :Fundamentals of diagnosis and treatment of pulmonary hypertension associated with left heart disease: a clinical case
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 56-72 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
Аннотация: В даній статті описується клінічний випадок легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця (ЛГ-ЛВС), на фоні серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) у жінки віком 63 роки. Історія хвороби (артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь, цукровий діабет, тромбоемболія легеневих артерій, ожиріння, хронічне обструктивне захворювання легень) та дані звичайних інструментальних (відсутність тромбів у легеневих артеріях, збільшені розміри правих відділів серця, що значно переважали над лівими, високий рівень розрахованого систолічного тиску в легеневій артерії) та лабораторних методів дослідження (високий рівень мозкового натрійуретичного пептиду) не дозволили класифікувати групу легеневої гіпертензії (ЛГ). Лише застосування катетеризації правих відділів серця допомогло правильно визначитися з типом ЛГ — посткапілярна комбінована ЛГ-ЛВС. В статті також обговорюються останні рекомендації з діагностики та лікування СНзбФВ та ЛГ-ЛВС. Розглядається запропонований на Європейському конгресі кардіологів у Парижі (2019) алгоритм визначення СНзбФВ і можливість його використання в Україні. Окрім того, розбираються питання щодо морфологічних і патогенетичних відмінностей між прекапілярною легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) та посткапілярною ЛГ-ЛВС. Наводяться аргументи щодо неможливості застосування специфічної терапії ЛАГ у пацієнтів з посткапілярною ЛГ. Обговорюються дані щодо можливостей терапевтичних втручань у пацієнтів із СНзбФВ. Особливий наголос робиться на корекції факторів ризику та супутніх станів, зокрема за рахунок модифікації способу життя та немедикаментозного лікуванняThis paper presents a clinical case of pulmonary hypertension associated with left heart disease (PH-LHD) in a 63-year-old woman with heart failure and preserved ejection fraction (HFpEF). The history of disease (arterial hypertension, atrial fibrillation, diabetes mellitus, acute pulmonary embolism, obesity, chronic obstructive pulmonary disease) and results of standard instrumental (no signs of thrombi in pulmonary arteries, significant enlargement of right heart and normal size of left heart, high level of calculated systolic blood pressure in pulmonary artery) and laboratory investigations (high level of B-type natriuretic peptide) did not help to classify the type of pulmonary hypertension. Only after right heart catheterization it was possible to establish the correct diagnosis — post capillary combined PH-LHD. The article also discussed the latest guidelines on the diagnosis and treatment of HFpEF and PH-LHD. Some considerations in favor of new step algorithm for diagnosis of HFpEF that was proposed by European Society of Cardiology Congress in Paris (2019) were done and there was demonstrated its possible use in Ukraine. Some questions of morphological and pathogenic differences between precapillary pulmonary arterial hypertension and post-capillary PH-LHD were discussed. Conclusion about the impossibility of using specific pulmonary arterial hypertension therapy in patients with post-capillary PH was based on some arguments. There are elucidated some drug interventions in patients with HFpEF. Particular emphasis is placed on the correction of risk factors and comorbidities, in particular through lifestyle modifications and non-drug treatment
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Cífková Renata, Johnson Mark R., Kahan Thomas, Brguljan, Williams, Coca, Manolis
Заглавие : Перипартальне лікування гіпертензії: позиційна стаття Комітету Європейського товариства кардіологів (ESC) з питань гіпертензії і Європейського товариства гіпертензії
Параллельн. заглавия :Peripartummanagement of hypertension: a position paper of the ESC Council on Hypertension and the European Society of Hypertension
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 73-85 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРИРОДОВОЙ ПЕРИОД -- PERIPARTUM PERIOD
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ БОЛЬНИЧНАЯ -- EMERGENCY SERVICE, HOSPITAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
Аннотация: Патологічні зміни, викликані гіпертензією, — найбільш типові медичні ускладнення в перипартальному періоді, які пов’язані зі значним збільшенням захворюваності та смертності. Артеріальна гіпертензія в перипартальному періоді може бути продовженням існуючої або може бути гестаційною гіпертензією, прееклампсією de novo (виникла як перший прояв), а також може бути викликана деякими препаратами, що застосовуються для знеболювання або пригнічення післяпологових кровотеч. Жінки з тяжкою гіпертензією і гіпертензивними невідкладними і екстреними станами мають високий ризик виникнення небезпечних для життя ускладнень, тому, незважаючи на відсутність доказових даних, на основі думки експертів їм рекомендується антигіпертензивне лікування. Лабеталол внутрішньовенно та метилдопа перорально — два найбільш часто використовувані препарати. Пероральний ніфедипін короткої дії рекомендується застосовувати лише в тому випадку, якщо інші лікарські засоби або можливість внутрішньовенного введення недоступні. Індукція пологів пов’язана із покращанням результатів для матері, і її слід рекомендувати жінкам із гестаційною гіпертензією або легкою прееклампсією після досягнення 37-го тижня вагітності. Ця позиційна стаття надає перший міждисциплінарний підхід до лікування артеріальної гіпертензії в перипартальному періоді на основі найкращих наявних доказів та експертного консенсусуHypertensive disorders are the most common medical complications in the peripartum period associated with a substantial increase in morbidity and mortality. Hypertension in the peripartum period may be due to the continuation of pre-existing or gestational hypertension, de novo development of pre-eclampsia or it may be also induced by some drugs used for analgesia or suppression of postpartum haemorrhage. Women with severe hypertension and hypertensive emergencies are at high risk of life-threatening complications, therefore, despite the lack of evidence-based data, based on expert opinion, antihypertensive treatment is recommended. Labetalol intravenously and methyldopa orally are then the two most frequently used drugs. Short-acting oral nifedipine is suggested to be used only if other drugs or iv access are not available. Induction of labour is associated with improved maternal outcome and should be advised for women with gestational hypertension or mild pre-eclampsia at 37 weeks’ gestation. This position paper provides the first interdisciplinary approach to the management of hypertension in the peripartum period based on the best available evidence and expert consensus
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Нове у кардіології
Параллельн. заглавия :Advances in cardiology
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 101-108 (Шифр АУ38/2020/13/4)
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Swapnil Hiremath, Ruth Sapir-Pichhadze, Meranda Nakhla, Jonathan Y. Gabor, Nadia A. Khan
Заглавие : Настанови експертної групи «Артеріальна гіпертензія Канада» від 2020 року: огляд доказової бази та рекомендації щодо лікування резистентної артеріальної гіпертензії
Параллельн. заглавия :Hypertension Canada’s 2020 Evidence Review and Guidelines for the Management of Resistant Hypertension
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 86-100 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА, ПРАКТИКА -- EVIDENCE-BASED PRACTICE
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): резистентная артеріальная гіпертензия
Аннотация: У цій роботі до уваги професійної спільноти авторами запропоновані первинні рекомендації експертної групи «Артеріальна гіпертензія Канада», що базуються на даних доказової медицини й стосуються питань діагностики й лікування артеріальної гіпертензії, резистентної до лікування. Від артеріальної гіпертензії страждає 21 % населення Канади; крім того, серед хворих на артеріальну гіпертензію, за різними оцінками, резистентна гіпертензія зустрічається в 10–30 % випадків. Остання підгрупа хворих на артеріальну гіпертензію має велике значення, оскільки резистентна артеріальна гіпертензія становить суттєвий фактор ризику з боку серцево-судинної системи. Через важливість цієї підгрупи експертна група «Артеріальна гіпертензія Канада» вирішила створити Комітет з розробки настанов, до обов’язків якого входило проводити огляд доказової бази й розробляти рекомендації щодо діагностики й лікування резистентної артеріальної гіпертензії. Комітет з розробки настанов експертної групи «Артеріальна гіпертензія Канада» рекомендує тих пацієнтів, у яких артеріальний тиск залишається вище від цільового показника попри застосування 3 або більше гіпотензивних препаратів в оптимальних дозах (бажано, щоб до їх числа входив сечогінний засіб), розглядати як «пацієнтів, у яких однозначно встановлено наявність резистентної артеріальної гіпертензії». Якщо однозначно встановлено наявність резистентної артеріальної гіпертензії, пацієнтів слід додатково обстежити на предмет ефекту «гіпертензії білого халату», недотримання ними призначеної схеми лікування, явища «клінічної інерції» (тобто схильності лікарів тривалий час не змінювати попередньо призначене лікування навіть за наявності показань до таких змін) і вторинної артеріальної гіпертензії і після цього скерувати до лікаря, який має відповідний досвід у галузі діагностики й лікування артеріальної гіпертензії. На сьогодні не існує даних рандомізованих конт-рольованих досліджень, які би свідчили про кращі результати з боку серцево-судинної системи при застосуванні того чи іншого класу гіпотензивних препаратів, тому немає можливості надати конкретні рекомендації щодо того, який клас препаратів застосовувати найкраще. Крім того, у цих настановах наведено короткий виклад сучасних даних щодо ролі апаратної терапії в лікуванні резистентної артеріальної гіпертензії. Ми продовжуватимемо оновлювати настанови в міру того, як з’являтимуться додаткові дані досліджень високої якості, що безпосередньо стосуються щоденної практикиWe present Hypertension Canada’s inaugural evidence-based recommendations for the diagnosis and management of resistant hypertension. Hypertension is present in 21 % of the Canadian population, and among those with hypertension, resistant hypertension has an estimated prevalence from 10 % to 30 %. This subgroup of hypertensive individuals is important, because resistant hypertension portends a high cardiovascular risk. Because of its importance, Hypertension Canada formed a Guidelines Committee to conduct a review of the evidence and develop recommendations for the diagnosis and management of resistant hypertension. The Hypertension Canada Guidelines Committee recommends that patients with blood pressure above target, despite use of 3 or more blood pressure-lowering drugs at optimal doses, preferably including a diuretic, be identified as those with apparent resistant hypertension. Patients identified with apparent resistant hypertension should be assessed for white coat effect, nonadherence, and therapeutic inertia, investigated for secondary hypertension, and referred to a provider with expertise in hypertension. There is no randomized controlled trial evidence for better cardiovascular outcomes with any class of antihypertensive agent at this time, so recommendations for a preferred drug class cannot be made. Furthermore, we provide a summary of the current evidence concerning the role of device therapy in the management of resistant hypertension. We will continue updating the guidelines as additional high-quality evidence with relevance to daily practice becomes available
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваль С. М., Мисниченко О. В., Літвінова О. М., Барановська Г. В.
Заглавие : Когнітивні порушення та деменція у хворих на артеріальну гіпертензію Частина ІІ. Нейропсихіатричні діагностичні тести. Сучасна стратегія лікування хворих і підходи до профілактики розвитку порушень когнітивних функцій
Параллельн. заглавия :Cognitive impairment and dementia in patients with arterial hypertension. Part II. Neuropsuchiatric diagnostic tests. Modern treatment strategy for patients and approaches to the prevention of cognitive impairment
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 42-52 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: В частині І статті були наведні дані про класифікацію та поширеність когнітивних порушень, відомості про механізми їх розвитку при артеріальній гіпертензії та асоційованих із нею серцево-судинних захворюваннях, рекомендації щодо обсягу обстеження хворих та діагностики у них порушень когнітивних функцій та деменції. У цій частині статті наводяться детальна характеристика й методика оцінки результатів найбільш інформативних і доступних на різних етапах надання медичної допомоги спеціальних нейропсихіатричних тестів для діагностики наявності і вираженості когнітивних порушень у хворих, а також загальні принципи лікування хворих на артеріальну гіпертензію з порушеннями когнітивних функцій та підходи до профілактики розвитку цих уражень головного мозкуPart I of the article presented data on the classification and prevalence of cognitive impairment, information about the mechanisms of their development in arterial hypertension and associated cardiovascular diseases, recommendations on the extent of patients’ examination and diagnosis of cognitive impairment and dementia. This part of the article provides a detailed description and methodology for assessing the results of the most informative special neuropsychiatric tests available at different stages of medical care for the diagnosis of the presence and severity of cognitive impairment, as well as general principles for the treatment of hypertensive patients with cognitive impairment and approaches to the prevention of these brain lesions
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Ефективність і переносимість комбінації лерканідипіну й еналаприлу у фіксованих дозах при лікуванні хворих на есенціальну гіпертензію
Параллельн. заглавия :Efficacy and tolerability of the fixed lercanidipine-enalapril combination in the treatment of patients with essential hypertension
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 53-55 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Предметные рубрики: Лерканидипин-- тер прим-- фарм
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЭНАЛАПРИЛ -- ENALAPRIL
ОБСЕРВАЦИОННОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- OBSERVATIONAL STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Метою цього першого проспективного обсерваційного дослідження було вивчення ефективності й переносимості фіксованої комбінації лерканідипіну гідрохлориду (антагоніста кальцію третього покоління) та інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) еналаприлу малеату у 8440 пацієнтів з есенціальною гіпертензією в повсякденній практиці. Згідно із сучасними рекомендаціями Європейського товариства артеріальної гіпертензії (АГ), у повсякденній клінічній практиці широко використовується комбінація антагоніста кальцію з інгібітором ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка, як доведено на сьогодні, є ефективною і добре переноситься пацієнтами. Дослідження ACCOMPLISH було першим клінічним дослідженням, у якому вивчався вплив вищезазначеної комбінації препаратів на розвиток серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з АГ. Результати дослідження ACCOMPLISH продемонстрували, що показники серцево-судинної захворюваності та смертності в пацієнтів, які отримували комбінацію інгібітору АПФ та антагоніста кальцію, були на 20 % нижчими, ніж у тих, хто отримував фіксовану комбінацію інгібітору АПФ із тіазидним діуретиком. У групі пацієнтів, у яких до складу комбінованої терапії входив антагоніст кальцію, ризик виникнення інсульту був нижчим на 13 %, а ризик розвитку інфаркту зменшувався на 19 % порівняно з групою пацієнтів, у яких у складі комбінованої терапії використовувався гідрохлортіазид
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Дослідження TRIUMPH: прихильність до поліпілу при артеріальній гіпертензії
Параллельн. заглавия :TRIUMPH trial: adherence to polypill in arterial hypertension
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 101-102 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Предметные рубрики: Полипил-- тер прим
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Аннотация: Вторинний аналіз дослідження TRIUMPH продемонстрував, що використання потрійної комбінації препаратів в одній таблетці було пов’язане з покращанням контролю артеріального тиску (АТ) навіть попри більшу терапевтичну інерцію. Проте порівняно з групою контролю, у якій пацієнтів лікували за допомогою стандартної терапії, пацієнтам, яким не вдалося досягти цільових цифр АТ на фоні прийому поліпілу, до складу якого входять низькі дози блокатора ангіотензинових рецепторів, діуретик і блокатор кальцієвих каналів, однак значно рідше було потрібно посилювати терапію через 6 тижнів (86,8 % проти 63,9 %, P 0,001) і 12 тижнів лікування (90 % проти 64,8 %, P 0,001). Однак у групі поліпілу кількість пацієнтів, які досягли контролю АТ, була достовірно більшою (69,5 % проти 55,3 % до 6-го місяця, P 0,001), про що повідомили у своїй публікації в інтернет-виданні JAMA Cardiology доктор Ентоні Роджерс з Інституту міжнародної охорони здоров’я ім. короля Георга та Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї та його колеги
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Дані дослідження PARAGON-HF: оптимальний рівень систолічного артеріального тиску в пацієнтів із СН зі збереженою ФВ становить 120–129 мм рт.ст.
Параллельн. заглавия :PARAGON-HF trial data: the optimal level of systolic blood pressure in patients with heart failure with preserved ejection fraction is 120-129 mmHg
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 106-108 (Шифр АУ38/2020/13/4)
MeSH-главная: РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): 120–129 мм рт.ст.
Аннотация: Згідно з результатами нового аналізу дослідження PARAGON-HF, цільовий рівень систолічного артеріального тиску (САТ) 120–129 мм рт.ст. у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНзФВ) виявився найбільш оптимальним, з найнижчими показниками основних несприятливих серцево-судинних і ниркових подій. Ці результати найбільшого в історії рандомізованого контрольованого дослідження СНзФВ зміцнюють підтримку чинних рекомендацій з артеріальної гіпертензії в США, які вимагають досягнення цільового САТ менше за 130 мм рт.ст. у пацієнтів із СНзФВ — рекомендація, що до сьогодні ґрунтувалася на слабкій доказовій базі. У своєму новому аналізі доктор медицини Скотт Д. Соломон і дослідники відзначали, що це було пов’язане з тим, що дослідження SPRINT, яке дало головний поштовх для рекомендації інтенсивного контролю артеріального тиску в чинних настановах, не включало пацієнтів із симптоматичною СН. Дослідження було опубліковане в «Журналі Американського кардіологічного коледжу» та було заплановане для презентації під час спільних наукових сесій Американського коледжу кардіології (ACC) і Всесвітньої федерації серця. Організатори АСС вирішили надати частину матеріалів конференції практично після того, як проблеми COVID-19 змусили їх скасувати зустріч. Новий аналіз дослідження PARAGON-HF (Рrospective Comparison of ARNI with ARB Global Outcomes in HFpEF) також виключив ефект зниження САТ на фоні прийому сакубітрилу/валсартану (Ентресто, Novartis), оскільки призначення комбінованого препарату продемонструвало сприятливий вплив на результати в підгрупі з рівнем САТ 120–129 мм рт.ст. Ці результати насправді не були сюрпризом. Нове дослідження мало дві гіпотези: (1) те, що взаємозв’язок між рівнем САТ і ризиком серцево-судинних і ниркових подій у пацієнтів з СНзФВ буде відповідати формі J-кривої, і (2) те, що ефект зниження артеріального тиску на фоні прийому комбінації сакубітрилу/валсартану не враховуватиме переваги препарату в підгрупі пацієнтів з СНзФВ із САТ у оптимальних межах 120–129 мм рт.ст. Соломон, професор медицини Гарвардської медичної школи та директор відділу неінвазивної кардіології в Бріґамі та жіночій лікарні, обидві в Бостоні, штат Массачусетс, зауважив, що обидві гіпотези були підтверджені
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Взаємозв’язок кардіореабілітації і смерті від усіх причин у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в Нідерландах
Параллельн. заглавия :Association of cardiac rehabilitation with all-cause mortality among patients with cardiovascular disease in the Netherlands
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 103-104 (Шифр АУ38/2020/13/4)
MeSH-главная: ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Чи існує взаємозв’язок, що визначається специфічними параметрами пацієнта, специфічним захворюванням або специфічною коморбідністю, між участю в програмі кардіореабілітації (КР) і рівнем смертності від усіх причин? Знахідки. У цьому когортному дослідженні за участю 83 687 пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) 31 % пацієнтів брали участь у багатопрофільній амбулаторній програмі кардіореабілітації. Порівняно з відсутністю реабілітації участь у програмі кардіореабілітації була пов’язана зі зниженням на 32 % ризику смерті від усіх причин, що не залежало від особливостей основного й супутніх захворювань. Значення. Участь у програмі кардіореабілітації асоціювалася з нижчим ризиком смерті порівняно з відсутністю кардіореабілітації; однак кардіореабілітація залишається недостатньо уживаною, особливо в літніх людей із хронічними захворюваннями або багатьма супутніми захворюваннями. Важливість. Кардіореабілітація є ефективною стратегією покращання клінічних результатів, проте її використовують недостатньо часто, особливо в деяких підгрупах пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Мета. Дослідити вплив таких факторів, як стать, вік, соціально-економічний статус, основний кардіологічний діагноз, виконання кардіохірургічних втручань і супутні захворювання, на взаємозв’язок між участю у програмах КР і рівнем смертності від усіх причин
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Взаємозв’язок ізольованої діастолічної гіпертензії, визначеної згідно з настановами з артеріальної гіпертензії АСС/АНА 2017 року, з появою серцево-судинних наслідків
Параллельн. заглавия :Association of isolated diastolic hypertension as defined by the 2017 ACC/AHA blood pressure guideline with incident cardiovascular outcomes
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 105-106 (Шифр АУ38/2020/13/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ СКРЫТАЯ -- MASKED HYPERTENSION
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Аннотация: Питання для вивчення. Яка поширеність ізольованої діастолічної гіпертензії (ІДГ) у Сполучених Штатах Америки, визначеної згідно з настановами Американського кардіологічного коледжу (АСС)/Американської асоціації серця (AHA) 2017 р. з артеріальної гіпертензії проти настанови Об’єднаного національного комітету (JNC7) 2003 року і який прогноз у пацієнтів з ІДГ згідно з ACC/AHA 2017 року? Знахідки. У національно-репрезентативному поперечному дослідженні в США, у яке було включено 9590 дорослих осіб, розрахована поширеність ІДГ, визначена згідно з рекомендаціями ACC/AHA 2017 року проти рекомендацій JNC7, становила 6,5 % проти 1,3 % відповідно. У поздовжньому аналізі, у який включили 8703 дорослих осіб, не було показано достовірного взаємозв’язку між ІДГ, що визначена згідно з настановами ACC/AHA 2017 року, і появою атеросклеротичної серцево-судинної хвороби, серцевої недостатності або хронічної хвороби нирок. Значення. ІДГ, що визначали згідно з настановами АСС/АНА з артеріальної гіпертензії 2017 року, не може бути пов’язана зі збільшенням ризику серцево-судинних подій. Важливість. У рекомендаціях Американського коледжу кардіології (ACC)/Американської асоціації серця (AHA) 2017 року показники артеріального тиску (АТ) для постановки діагнозу артеріальної гіпертензії було знижено з ≥ 140/90 до ≥ 130/80 мм рт.ст. Нове порогове значення діастолічного АТ 80 мм рт.ст. було рекомендоване на підставі думки експертів, що змінило визначення ізольованої діастолічної гіпертензії. Мета дослідження. Порівняти поширеність ІДГ у США, визначеної згідно з рекомендаціями АСС/АНА 2017 року та рекомендаціями Об’єднаного національного комітету (JNC7) 2003 року, а також охарактеризувати поперечні й поздовжні взаємозв’язки ІДГ із серцево-судинними подіями
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Вітаємо Віктора Корнійовича Тащука!
Параллельн. заглавия :Congratulations to Viktor Korniiovych Tashchuk!
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 7-8 (Шифр АУ38/2020/13/4)
MeSH-главная: КАРДИОЛОГИЯ -- CARDIOLOGY
Аннотация: 27 лютого 2020 року відзначив 60-річний ювілей відомий український учений-кардіолог, завідувач кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Віктор Корнійович Тащук
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Інсульт і COVID-19? Перевірте великі судини
Параллельн. заглавия :Stroke and COVID-19? Check large vessels
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 104-105 (Шифр АУ38/2020/13/4)
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ВНУТРИЧЕРЕПНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНИ -- INTRACRANIAL ARTERIAL DISEASES
Аннотация: Обсерваційне дослідження показало, що зростання ризику інсульту на фоні COVID-19 значною мірою пов’язане з ураженням великих судин. За результатами оцінки бази даних єдиної великої системи охорони здоров’я в Нью-Йорку було показано, що серед пацієнтів з інсультом під час сплеску пандемії у 38,3 % був COVID-19 (126 із 329 спостерігалися потягом періоду з 16 березня по 30 квітня 2020 року). Доктор медицини Шинго Кіхіра, співробітник медичної школи Ікана на Горі Сінай у Нью-Йорку, і його колеги повідомили в Американському журналі рентгенології, що після внесення поправок за расою та етнічною приналежністю виявилося, що оклюзію великої судини (ОВС) як причину інсульту виявляли в 2,4 раза частіше на фоні COVID-19, ніж за відсутності інфекції (P = 0,011). Серед усіх випадків інсультів у 31,7 % хворих із COVID-19 були ОВС, у той час як серед осіб без COVID-19 ОВС виявили лише в 15,3 % (P = 0,001). Але достовірної різниці між групами для оклюзії дрібних судин (ОДС) не було — 15,9 і 13,8 % відповідно (P = 0,632). «Лікарям слід враховувати частіше інсульт великих судин у пацієнтів із COVID-19 і гострими неврологічними симптомами», — підсумували дослідники, рекомендуючи оперативне втручання. «Медичні працівники у відділенні невідкладної допомоги та стаціонарних відділеннях повинні усвідомлювати цю асоціацію і не затримувати надання медичної допомоги при інсульті», — написали вони. Зокрема, найпоширенішим місцем для ОВС та інсульту були середні сегменти М1 і М2 середньої мозкової артерії (62,0 % [44 із 71 випадка]), такі пацієнти потенційно є кандидатами для механічної тромбектомії. «Продемонстрований взаємозв’язок може допомогти –нейроінтервенціоналістам оцінити наявність і місце розташування ОВС, якщо враховувати підвищення ризику в популяції з COVID-19», — зазначила група Кіхіри. Крім того, як вони додали, для пацієнтів, у яких під час пандемії COVID-19 було виявлено ОВС, можливо, варто застосувати додаткові засоби індивідуального захисту та засоби запобігання інфекції, особливо для тих, хто не проходив перевірку на інфекцію SARS-CoV-2 або чекає на результати
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)