Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=АУ44/2021/9/3<.>

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чистик Т.
Заглавие : Питання реконструкції периорбітальної ділянки після видалення новоутворень
Параллельн. заглавия :The issue of reconstruction of the periorbital area after tumor removal
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 43-44 (Шифр АУ44/2021/9/3)
MeSH-главная: ГЛАЗНИЦА -- ORBIT
ГЛАЗНИЦЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ORBITAL NEOPLASMS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): периорбитальная
Аннотация: Щороку в Києві відбуваються науково-практичні конференції офтальмологів, які сприяють обміну досвідом, обговоренню нових методів лікування й підвищенню кваліфікації провідних лікарів країни. Продовжуючи цю багаторічну традицію, 28–30 жовтня фахівці Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, ВГО «Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України», ГО «Асоціація фахівців з офтальмопластики та очного протезування», ГО «Асоціація молодих офтальмологів України» в офлайн- і онлайн-режимі провели міжнародну конференцію офтальмологів, дитячих офтальмологів і оптометристів «Рефракційний пленер’21». У рамках цього заходу обговорювався широкий спектр актуальних питань сучасної офтальмології, у тому числі реконструкція дефектів периорбітальної ділянки після видалення новоутворень. З доповіддю на цю тему виступила професор кафедри офтальмології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, голова Асоціації фахівців з офтальмопластики та очного протезування, доктор медичних наук Оксана Василівна Петренко (м. Київ, Україна)Закриття дефектів повік і периорбітальної ділянки — важлива складова частина офтальмопластичної хірургії. Дефекти можуть виникати внаслідок травматичних ушкоджень або при видаленні новоутворень. При цьому відновлення функції повік безпосередньо залежить від адекватного відновлення їх цілісності з урахуванням анатомічних особливостей будови
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Косуба С. І., Петренко О. В., Туманова О. В., Войцехівський О. В.
Заглавие : Розрахунок параметрів тунельного розрізу при факоемульсифікації у хворих з раніше проведеною передньою радіальною кератотомією
Параллельн. заглавия :Calculation of tunnel incision parameters during phacoemulsification in patients with previous anterior radial keratotomy
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 39-42 (Шифр АУ44/2021/9/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КЕРАТОТОМИЯ РАДИАЛЬНАЯ -- KERATOTOMY, RADIAL
КАТАРАКТА -- CATARACT
ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИЯ -- PHACOEMULSIFICATION
Аннотация: Вибір типу тунельного розрізу на підставі математичних розрахунків у хворих на катаракту з раніше проведеною передньою радіальною кератотомією. Матеріали та методи. У розрахунках використовувалась формула довжини хорди окружності: L = 2R · sin(α/2), де R — радіус рогівки, α — кут у градусах між двома рогівковими надрізами. Довжину хорди вимірювали на лімбі (верхній край тунельного розрізу) та 2 мм від лімба (ніжній край тунельного розрізу). Більш важливою є хорда 2 мм від лімба, тому що відстань між кератотомічними розрізами в цьому місці є меншою. До ширини леза ножа необхідно додати ще від 0,4 мм до 1,0 мм залежно від типу післяопераційного загоювання рогівки, що і буде запорукою пересічення розрізів. Результати. Найпоширенішими є ножі 2,2 мм та довжиною тунелю 2 мм. Тому проводимо розрахунки на базі цього ножа у пацієнтів з 8 та 12 кератотомічними розрізами та діаметром рогівки 12 мм за вертикаллю та 11 мм за горизонталлю. У пацієнтів з 8 кератотомічними розрізами є можливість використовувати ніж 2,2 мм для рогівкового тунельного розрізу, а у хворих з 16 насічками використання рогівкового тунелю неможливе. Висновки. У пацієнтів, хворих на катаракту, в яких раніше була проведена передня радіальна кератотомія, потрібен особливий підхід щодо вибору тунельного розрізу. Вибір доступу залежить від діаметра рогівки, кількості кератотомічних надрізів та ширини ножа і вираховується за допомогою формули довжини хорди окружностіThe purpose was the choice of the type of tunnel incision on the basis of mathematical calculations in cataract patients with a previous anterior radial keratotomy. Materials and methods. During the calculations, the formula for the chord length of a circle was used: L = 2R · sin(α/2), where R is the radius of the cornea, α is the angle (in degrees) between the two corneal incisions. The chord length was measured on the limbus (upper edge of the tunnel incision) and 2 mm from the limbus (lower edge of the tunnel incision). The chord 2 mm from the limbus is more important because the distance between keratotomy incisions at this site is smaller. From 0.4 to 1.0 mm must be added to the width of the knife blade, depending on the type of postoperative corneal healing, which will be the key to crossing the incisions. Results. The most common knives are those 2.2 mm long with a tunnel length of 2 mm. Therefore, we perform calculations based on this knife in patients with 8 and 12 keratotomy incisions and a corneal diameter of 12 mm vertically and 11 mm horizontally. In patients with 8 keratotomy incisions, a 2.2 mm knife can be used for a corneal tunnel incision, and in patients with 16 incisions, it is impossible to use a corneal tunnel. Conclusions. In cataract patients who have previously undergone anterior radial keratotomy, a special approach is needed to the choice of tunnel incision. The choice of access depends on the diameter of the cornea, the number of keratotomy incisions and the width of the knife and is calculated using the formula for the chord length of a circle
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Исторические аспекты офтальмопластики (одесская школа)
Параллельн. заглавия :Historical aspects of ophthalmoplasty (Odesa school)
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 51-53 (Шифр АУ44/2021/9/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ГЛАЗНИЦЫ БОЛЕЗНИ -- ORBITAL DISEASES
ХИРУРГИ -- SURGEONS
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE
УКРАИНА -- UKRAINE
Географич. рубрики: Одесса
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): периорбитальная
Аннотация: В работе представлены основные вехи в работе одесской офтальмопластической школы. В историческом ракурсе показано становление и развитие офтальмопластики начиная с ХIХ столетия и до наших дней, подчеркнута непрерывность ее существования. Представлены сведения о ряде выдающихся ученых, занимающихся проблемами орбиты и периорбитальной области в Одессе. Особое внимание уделяется научным разработкам по реконструктивной хирургии патологии вспомогательного аппарата глаза и орбиты у пациентов детского возраста. Использование накопленного опыта позволит современным офтальмопластическим хирургам широко внедрять и усовершенствовать лучшие методы и способы реконструктивно-восстановительных операций на вспомогательном аппарате глаза и периорбитальной областиУ роботі наведені основні віхи роботи одеської офтальмопластичної школи. В історичному ракурсі показано становлення та розвиток офтальмопластики починаючи з ХIХ століття і до наших днів, підкреслена безперервність її існування. Наведено відомості про низку видатних учених, які займаються проблемами орбіти та периорбітальної ділянки в Одесі. Особлива увага приділяється науковим розробкам із реконструктивної хірургії патології допоміжного апарату ока та орбіти в пацієнтів дитячого віку. Використання накопиченого досвіду дозволить сучасним офтальмопластичним хірургам широко впроваджувати та вдосконалювати найкращі методи та способи реконструктивно-відновлювальних операцій на допоміжному апараті ока та периорбітальній ділянціThe work presents the main milestones of the Odesa ophthalmoplastic school. The historical perspective shows the formation and development of ophthalmoplasty from the XIX century to the present day, preserving and emphasizing the continuity of its existence. Information on some prominent scientists dealing with the problems of the orbit and periorbital area in Odesa is given. Particular attention is paid to scientific developments in reconstructive surgery of the pathology of the auxiliary eye apparatus and orbit in pediatric patients. The knowledge and use of the accumulated experience will allow modern ophthalmoplastic surgeons to widely implement and improve the best methods and techniques of reconstructive and restorative operations on the auxiliary eye apparatus and periorbital area
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : «Рефракційний пленер’2021»: огляд ключових питань
Параллельн. заглавия :«Refractive Plein Air 2021»: an overview of key issues
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 45-50 (Шифр АУ44/2021/9/3)
MeSH-главная: КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC
ОБЗОР -- REVIEW
РЕФРАКЦИЯ ГЛАЗА -- REFRACTION, OCULAR
Аннотация: Свято науки і краси — п’ята науково-практична конференція з міжнародною участю «Рефракційний пленер’2021» відбулася 28–30 жовтня 2021 р. у м. Києві, в Українському домі
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Панченко М. В., Бездітко П. А.
Заглавие : Хвороба сухого ока у студентів з міопією під час пандемії COVІD-19
Параллельн. заглавия :Dry eye disease in students with myopia during COVID-19 pandemic
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 35-38 (Шифр АУ44/2021/9/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГЛАЗА СУХОГО СИНДРОМЫ -- DRY EYE SYNDROMES
МИОПИЯ -- MYOPIA
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): кератотопография
Аннотация: На сьогодні актуальною проблемою є пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) в усьому світі. Вжито заходів безпеки, зокрема використання масок, дистанційне навчання. Однак офтальмологи, як і населення в цілому, повинні знати, що маска для обличчя разом із тривалим використанням цифрових пристроїв призводить до збільшення кількості повідомлень про сухість очей у великої кількості пацієнтів. Мета дослідження: вивчити частоту виникнення хвороби сухого ока у студентів з міопією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 96 студентів медичного університету, які спостерігались у офтальмолога з діагнозом «міопія», обраних методом випадкової вибірки. Всім пацієнтам, крім стандартного офтальмологічного обстеження, проводилась оцінка стабільності прерогової слізної плівки (CП) за допомогою кератотопографії рогівок, та проба Норна (час розриву слізної плівки (ЧРСП)). Також використовувався стандартний опитувальник, призначений для оцінки вираженості симптомів хвороби сухого ока, «Індекс ураження очної поверхні» (Ocular Surface Disease Index). Результати. Під час проведення кератотопографії в 47 пацієнтів ЧРСП не був знижений. У середньому за часом стабільність концентричних кілець зберігалась тривалий час, 20,2 ± 3 с. Але у 49 пацієнтів спостерігались ознаки нестабільності СП за часом порівняно з 47 пацієнтами без порушення ЧРСП. У 47 пацієнтів без порушень при дослідженні на корнеотопографі даний показник при пробі Норна варіював від 25 до 18 с, тобто також не виходив за рамки вікової норми (у середньому 21,5 ± 3,5 с). У 3 пацієнтів з мінімальним показником ЧРСП за кератотопографією його значення за пробою Норна становило 9 с. У 36 пацієнтів з укороченням ЧРСП, відповідно до обох методів, відзначався слабкий ступінь сухого ока, у 10 — помірний, у 3 — виражений. Найбільш частими скаргами були: відчуття піску в очах, зоровий дискомфорт при роботі за комп’ютером і в вітряну погоду та при тривалому користуванні захисною маскою. Висновки. Серед студентів, які перебували на дистанційному навчанні, в 51,04 % випадків відзначається підтверджена об’єктивними методами хвороба сухого ока. Більш виражений ступінь сухого ока відзначається в користувачів контактних лінз, тому в обов’язковому порядку офтальмологам слід призначати їм зволожуючі крапліToday, the urgent problem is coronavirus disease 2019 pandemic in the whole world. Safety measures such as the use of masks, distance learning have been implemented. However, ophthalmologists, as well as the general population, should know that a face mask together with prolonged use of digital devices leads to an increase in the number of dry eye cases in many patients. The purpose was to study the frequency of dry eye disease in students with myopia. Materials and methods. The study involved 96 medical students diagnosed with myopia taken by random sampling, who were examined by an ophthalmologist. Apart from the standard ophthalmologic examination, all patients underwent the evaluation of the stability of the precorneal tear film by means of corneal topography, and Norn test (tear break-up time (TBUT)). There was also used a standard questionnaire designed to assess the severity of dry eye disease symptoms (Ocular Surface Disease Index). Results. The corneal topography of the 47 patients did not demonstrate any reduction in TBUT. The average time of the concentric ring remained stable for 20.2 ± 3.0 seconds. But 49 individuals exhibited signs of tear film instability over time compared to 47 patients without TBUT impairment. In 47 people without impairments, corneal topography demonstrated that this indicator in Norn test varied from 25 to 18 seconds, i.e. was within the age norm (21.5 ± 3.5 seconds on average). In 3 patients with a minimum TBUT on keratotopography, its value during the Norn test was 9 seconds. In 36 patients with reduced TBUT according to both methods, there was a weak degree of dry eyes, in 10 — moderate, in 3 — severe. The most common complaints were a sandy, gritty sensation in the eyes, visual discomfort when working at a computer and in windy weather, and with prolonged use of a protective mask. Conclusions. Among students who were on distance learning, 51.04 % of individuals have objectively confirmed dry eye disease. People wearing contact lenses have a more pronounced degree of dry eye, so it is mandatory for ophthalmologists to prescribe lubricating eye drops
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Литвиненко С. С.
Заглавие : Гемофтальм після оперативного лікування діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу
Параллельн. заглавия :Hemophthalmia after surgical treatment of diabetic retinopathy in patients with type 2 diabetes mellitus
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 15-21 (Шифр АУ44/2021/9/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГЛАЗА ГЕМОРРАГИЯ -- EYE HEMORRHAGE
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ВИТРЕОРЕТИНАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- VITREORETINAL SURGERY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: У пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) та діабетичною ретинопатією (ДР) крововилив у вітреальну порожнину є одним із найбільш поширених ускладнень після закритої субтотальної вітректомії — спостерігається у 12–63 % випадків. Мета: проаналізувати частоту та причини розвитку гемофтальму після оперативного лікування діабетичної ретинопатії у хворих на ЦД2. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 118 пацієнтів (118 очей) із ЦД2 та ДР, які були розподілені на три групи: 1-ша — із початковою непроліферативною ДР (НПДР; 28 очей), 2-га — помірною або тяжкою НПДР (49 очей) та 3-тя — із проліферативною ДР (ПДР; 41 око). Вік пацієнтів становив від 44 до 84 років. Чоловіки — 52 особи (44,1 %), жінки — 66 осіб (55,9 %). У дослідження не включали пацієнтів із тяжкою ПДР та наявністю тракційного відшарування сітківки або масивної кровотечі під час вітректомії при видаленні фіброваскулярної тканини, хірургічне лікування якої потребувало тампонади вітреальної порожнини силіконовою олією. Усім пацієнтам виконали закриту субтотальну вітректомію 25G з етапом панретинальної лазеркоагуляції та тампонадою газо-повітряною сумішшю C3F8 або залишали у вітреальній порожнині розчин BSS plus. Пацієнтів обстежували за стандартним протоколом клінічних та офтальмологічних досліджень. Результати. Протягом трьох місяців після вітректомії в 33,1 % пацієнтів розвинувся післяопераційний гемофтальм, що частіше відбувалося при ПДР (39,0 %). Здебільшого (71,4 %) доопераційний гемофтальм при ПДР супроводжувався розвитком і післяопераційного гемофтальму. Стать суттєво не впливала на частоту розвитку післяопераційного гемофтальму. Хворі з гемофтальмом були старшими від пацієнтів без нього на 9,3 року (p 0,001), що однаковою мірою стосувалося як чоловіків, так і жінок. Пацієнти з гемофтальмом мали більший стаж ЦД2, ніж без нього (на три роки; р In patients with type 2 diabetes mellitus (DM2) and diabetic retinopathy (DR), vitreous hemorrhage is one of the most common complications after pars plana vitrectomy (PPV) and ranges from 12 to 63 %. The study was aimed to analyze the frequency and causes of the development of hemophthalmia after surgical treatment of diabetic retinopathy in patients with type 2 diabetes mellitus. Materials and methods. The study involved 118 patients (118 eyes) with type 2 diabetes mellitus and DR, who were divided into three groups: the first group — with initial non-proliferative DR (NPDR; 28 eyes), the second group — with moderate to severe NPDR (49 eyes) and the third group — with proliferative DR (РDR; 41 eyes). The age of patients ranged from 44 to 84 years, men — 52 (44.1 %), women — 66 (55.9 %). The study did not include the patients with severe PDR and tractional retinal detachment or massive hemorrhage that required silicone oil tamponade of the vitreal cavity. All patients underwent closed subtotal vitrectomy 25G with panretinal laser photocoagulation and tamponade with an air-gas C3F8 mixture or the operation was completed with BSS plus solution injected into the vitreal cavity. Patients were examined based on a standard protocol of clinical and ophthalmological studies. Results. Within three months after vitrectomy, 33.1 % of patients developed postoperative hemophthalmia, which happened more often in РDR (39.0 %). In most cases (71.4 %), the preoperative hemophthalmia in РDR was accompanied by the development of postoperative hemophthalmia. Gender did not significantly impact the incidence of postoperative hemophthalmia. Patients with hemophthalmia were 9.3 years older than patients without hemophthalmia (p 0.001), which affected both men and women equally. Patients with hemophthalmia had a longer history of type 2 diabetes mellitus compared to those without it (three years; p
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Алеєва Н. М.
Заглавие : Ефективність контактної корекції гіперметропії в дітей шкільного віку у віддалені терміни спостереження
Параллельн. заглавия :The effectiveness of hyperopia correction by wearing contact lenses in school-age children in the long-term follow-up
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 7-14 (Шифр АУ44/2021/9/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРМЕТРОПИЯ -- HYPEROPIA
АСТИГМАТИЗМ -- ASTIGMATISM
АККОМОДАЦИЯ ГЛАЗА -- ACCOMMODATION, OCULAR
ДЕТИ -- CHILD
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
Аннотация: Окуляри та контактна корекція добре переносяться дітьми при аметропії слабкого та середнього ступеня. При аметропії високого ступеня поліпшення монокулярної гостроти зору з контактною лінзою порівняно з корекцією окулярами вище в 3,8 раза. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 56 дітей (112 очей) віком від 6 до 16 років із гіперметропічною рефракцією та астигматизмом, у яких використовували м’які силікон-гідрогелеві контактні лінзи для корекції аметропії. У цих пацієнтів було проведено дослідження гостроти зору, показників об’єктивної та суб’єктивної клінічної рефракції, аксіальної довжини ока, товщини та діаметра рогівки, показників кератометрії, а також форометричних даних (акомодація, вергенція, диспаратні ділянки окорухового апарату та їх взаємодія) в ранні та пізні строки спостереження. Результати. При застосуванні контактної корекції у дітей шкільного віку з гіперметропією та гіперметропічним астигматизмом статистично значуще через 3 роки спостережень спостерігалося підвищення некоригованої гостроти зору на 85 % (t = 7,9; p 0,01), коригованої гостроту зору — на 7 % (t Glasses and correction by wearing contact lenses are well tolerated by children with mild to moderate ametropia. In ametropia of high degree, an improvement of monocular visual acuity with a contact lens compared to correction by glasses is 3.8 times higher. Materials and methods. The study included 56 children (112 eyes) aged 6 to 16 years with hyperopic refraction and astigmatism, who used soft silicone hydrogel contact lenses to correct ametropia. In these patients, visual acuity, objective and subjective clinical refraction, axial length of the eye, corneal thickness and diameter, keratometry indicators were investigated, as well as phorometric data (accommodation, vergence, disparity areas of the oculomotor system and their interaction) in the early and late observation periods. Results. When using contact lenses for correction in school-age children with hyperopia and hyperopic astigmatism, after 3 years of observation there was a statistically significant increase in uncorrected visual acuity by 85 % (t = 7.9; p 0.01), corrected visual acuity by 7 % (t
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Могілевський С. Ю., Гудзь А. С., Панченко Ю. О., Бушуева О. В., Захаревич Г. Е.
Заглавие : Нові, генетично детерміновані, фактори ризику діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу: заключне повідомлення
Параллельн. заглавия :New genetically determined risk factors of diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus: final report
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 29-34 (Шифр АУ44/2021/9/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
Аннотация: За прогнозами Міжнародної федерації діабету (IDF), до 2030 року кількість хворих на цукровий діабет (ЦД) зросте з 366 до 552 мільйонів. В Україні зареєстровано понад 1,5 мільйона хворих на цукровий діабет, із яких 84–95 % — хворі на діабет 2-го типу (ЦД2). Одним із важливих ускладнень цукрового діабету є діабетична ретинопатія (ДР), що залишається однією з причин сліпоти і слабкозорості, в тому числі в осіб працездатного віку. В патогенезі ДР важлива роль належить метаболічним порушенням, в тому числі активації поліолового шляху утилізації глюкози, ключову роль у чому відіграє альдозоредуктаза, активність якої пов’язують з поліморфізмом її гена — AKR1B1. Вивчення нових метаболічних і генетичних механізмів розвитку і прогресування ДР при ЦД2 у пацієнтів української популяції є актуальним завданням сучасної офтальмології. Мета: дослідити та узагальнити нові дані про генетично детерміновані фактори ризику діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 409 осіб, які були розподілені на чотири групи: 1-ша — пацієнти когорти порівняння (98 осіб без ЦД2); 2-га — 76 пацієнтів (I стадія ДР, без змін на очному дні); 3-тя — 64 пацієнти (непроліферативна ДР (НПДР)); 4-та — 64 пацієнти (проліферативна ДР); контрольну групу для генетичних досліджень становили 107 офтальмологічно здорових обстежених пацієнтів. Всім пацієнтам виконували забір крові для молекулярно-генетичних досліджень шляхом пункції ліктьової вени і забору 2,5 мл крові через одноразовий шприц (Hemoplast, Etalon+, Україна) об’ємом 5,0 мл із голкою діаметром 23G з подальшим випусканням до контейнера (Vacuette K3E K3EDTA, Greiner bio-one, Австрія) об’ємом 3,0 мл. Досліджували розподіл поліморфних алелей і генотипів rs759853 та rs9640883 гена AKR1B1 у пацієнтів з НПДР та ПДР і ЦД2 та в контрольній групі та їх асоціацію з захворюванням і впливом на виникнення, механізми розвитку і прогресування ДР. На підставі проведених досліджень було розроблено модель прогнозування розвитку ДР шляхом побудови множинної регресії з достатньою надійністю ступеня впливу незалежних змінних на розрахунковий показник. Результати. В результаті проведених нами досліджень були встановлені нові, генетично детерміновані, фактори ризику розвитку та прогресування різних стадій ДР у пацієнтів із ЦД2, а саме роль поліморфних алелей і генотипів rs759853 та rs9640883 гена AKR1B1. Розроблені логістичні моделі регресії встановили, що ризик розвитку ДР у п’ять разів менший у носіїв генотипів G/G і G/A порівняно з носіями генотипу A/A поліморфізму rs759853 (p 0,001). Встановлено, що ризик у два рази більший (p According to the International Diabetes Federation, the number of people with diabetes mellitus is going to increase from 366 to 552 million by 2030. More than 1.5 million patients with diabetes are registered in Ukraine, of which 84–95 % have type 2 diabetes. Diabetic retinopathy (DR) is one of the common diabetes complications, being one of the leading causes of blindness and low vision, in particular in people of occupational age. Metabolic disorders, including activation of the polyol pathway of glucose utilization, play an important role in the pathogenesis of DR, with aldose reductase playing a key role, the activity of which is associated with the polymorphism of its gene, AKR1B1. The study of new metabolic and genetic mechanisms for the development and progression of DR in type 2 diabetes mellitus in patients from the Ukrainian population is an actual task of modern ophthalmology. Purpose: to investigate and generalize new genetically determined risk factors for diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus. Materials and methods. The study involved 409 participants, who were divided into four groups: 1 — comparison cohort (98 people without diabetes mellitus type 2); 2 — 76 patients (stage I DR, without fundus changes); 3 — 64 individuals with non-proliferative DR; 4 — 64 patients with proliferative DR; control group for genetic researches included 107 ophthalmologically healthy individuals. All patients underwent blood sampling for molecular genetic research by puncture of the ulnar vein and aspiration of 2.5 ml of blood through a 23G 5.0 ml disposable syringe (Hemoplast, Etalon+, Ukraine), followed by a release into a 3.0 ml container (Vacuette K3E K3EDTA, Greiner Bio-One, Austria). Distribution of polymorphic alleles and genotypes of rs759853 and rs9640883 aldose reductase gene (AKR1B1) in patients with non-proliferative DR, proliferative DR and in the control group and their association with disease and effects on the occurrence, mechanisms of development and progression of DR were studied. Based on the conducted researches, a model of DR development prognosis was developed by construction of multiple regression with sufficient reliability of degree of influence of independent variables on a calculated indicator. Results. As a result of our research, we identified new genetically determined risk factors for the development and progression of the different stages of DR in patients with diabetes mellitus type 2, namely the role of polymorphic alleles and genotypes rs759853 and rs9640883 of the AKR1B1 gene. The developed logistic regression models found that the risk of DR incidence is five times lower in carriers of the G/G and G/A genotypes compared to carriers of the A/A genotype rs759853 polymorphism (p 0.001). It was found that the risk is twice as high (p
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Малачкова Н. В., Мохаммад Машхур Мохаммад Маса’дех, Осама Мохаммад Мітеб Аль-Ажаррах, Людкевич Г. П., Сухань А. С.
Заглавие : Сучасний погляд на етіопатогенез вікової макулярної дегенерації та роль молекулярно-генетичних детермінант у ньому
Параллельн. заглавия :Modern view on the etiopathogenesis of age-related macular degeneration and the role of molecular genetic determinants in it
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 22-29 (Шифр АУ44/2021/9/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЖЕЛТОГО ПЯТНА ДИСТРОФИЯ -- MACULAR DEGENERATION
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПРЕСТАРЕЛЫХ ЗДОРОВЬЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- GERIATRIC ASSESSMENT
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS
Аннотация: Вікова дегенерація жовтої плями (вікова макулярна дегенерація) вражає переважно людей літнього віку і являє собою одну з найпоширеніших причин втрати зору, що швидко прогресує. Більш ніж за 150 років досліджень наукова спільнота пройшла шлях від розуміння макроскопічної картини ураження (ідентифікації друз як основного морфологічного прояву нозології) до детальних класифікацій і визначення ролі генетичних детермінант в етіопатогенезі захворювання — саме рання діагностика методом генетичного аналізу потребує найбільшої уваги спеціалізованих дослідницьких груп через високу специфічність, можливість превентивного аналізу та багато нез’ясованого у галузі генетичної діагностики очних хвороб. Метою оглядової статті була систематизація інформації про можливі ланки патогенезу вікової макулярної дегенерації та виявлення потенційних поліморфізмів, що здатні ініціювати та модулювати активність цих ланок. Під час нашої роботи вдалось з’ясувати п’ять основних механізмів ураження власне судинної оболонки ока, на які впливають однонуклеотидні поліморфізми. Найбільшу спорідненість проявляли генетичні варіанти окремих ділянок CFH (rs1061170), HTRA1 (rs11200638), TNF (rs1800629), VEGF-A (rs2010963). Літературні дані, отримані з іноземних і вітчизняних джерел, що індексуються базами даних Scopus, Web of Science, зокрема за останні 5 років, приділяють виняткову увагу саме цим ділянкам як потенційним предикторам або модифікаторам патологічних процесів, що залучені в процес макулярної дегенерації. Попри велику кількість досліджень, що вивчають схильність, патогенез, діагностику та лікування вікової макулярної дегенерації і мають на меті зупинити поширення спровокованої нею втрати зору, лише декілька питань є досконало з’ясованими. Беручи до уваги успішні кейси застосування біологічної та генної терапії для лікування подібних пацієнтів, ми вбачаємо нові горизонти саме у детальному вивченні молекулярних взаємодій, що знаходяться в основі патології. Огляд знаходить підтвердження активної ролі поліморфізмів в одному з найактуальніших патологічних процесів людського окаAge-related macular degeneration mainly affects the elderly and is one of the most common causes of rapidly progressive vision loss. Over more than 150 years of research, the scientific community has gone from understanding the macroscopic picture of the lesion, presumable identification of drusen as the main morphological manifestation of nosology, to detailed classifications and determine the role of genetic determinants in the etiopathogenesis of the disease — high specificity, the possibility of preventive analysis, and much unclear in the field of genetic diagnosis of eye diseases determine the accurate attention of specialized research groups to the early diagnosis using genetic analysis. The review article was aimed to systematize the information about possible links in the pathogenesis of age-related macular degeneration and identify potential polymorphisms that can initiate and modulate the activity of these links. During the study, we could find out five main mechanisms of damage to the vascular membrane of the eye itself, which are affected by single nucleotide polymorphisms. The highest affinity was shown by genetic variants of separate sites of CFH (rs1061170), HTRA1 (rs11200638), TNF (rs1800629), VEGFA (rs2010963). Literature data obtained from foreign and national sources indexed by Scopus, Web of Science databases, in particular for the last 5 years, pay special attention to these areas as potential predictors or modifiers of pathological processes involved in the process of macular degeneration. Despite the large number of studies examining the predisposition, pathogenesis, diagnosis, and treatment of age-related macular degeneration to stop the spread of vision loss, only a few issues are understood thoroughly. Considering the successful cases of application of biological and gene therapy for the management of such patients, we see new horizons in the detailed study of molecular interactions that underlie the pathology. The review confirms the active role of polymorphisms in one of the most relevant pathological processes of the human eye
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)