Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Найдено в других БД:

Краеведение (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=АУ47/2017/3/1<.>

Общее количество найденных документов : 14
Показаны документы с 1 по 14

Особливості діагностики й хірургічного лікування пухлин головного мозку у вагітних [Текст] / М. О. Марущенко [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 66-70

MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ГИПОФИЗА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PITUITARY NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ПРОЛАКТИНОМА -- PROLACTINOMA (диагностика, хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: У статті проаналізовано сучасні погляди на особливості діагностики та хірургічного лікування пухлин головного мозку у вагітних. Зокрема, увага зосереджена на аналізі 38 випадків пролактином гіпофіза у вагітних жінок, які спостерігалися в умовах нейрохірургічного відділення. У 28 (73,6%) вагітних виявлено мікропролактиному, в 10 (26,3%) — макропролактиному. У 29 (76,3%) жінок діагноз «пролактинома» був встановлений під час вагітності. Катамнез був простежений від 7 місяців до 2 років (М ± 1,2 року). Прооперовано 12 жінок, переважно з макро-пролактиномою. Приймання агоністів допаміну вагітними з пролактиномою гіпофіза при високому рівні пролактину та виражених клінічних проявах пухлини сприяє нормальному розвитку плода, не підвищуючи при цьому ризик формування вад розвитку й не ускладнюючи перебіг вагітності, хоча ці результати потребують подальшого вивчення, У випадках апоплексії аденоми гіпофіза та прогресуючого погіршення зору показаним є хірургічне видалення аденоми гіпофіза до розродження. Враховуючи актуальність проблеми пухлин головного мозку у вагітних, необхідним є мультидисциплінарний підхід до ведення цієї категорії хворих із залученням акушера-гінеколога, нейрохірурга, анестезіолога для оптимального ведення вагітності й розродження з урахуванням високого ризику ускладнень як для матері, так і для плода.
Доп.точки доступа:
Марущенко, М. О.
Молотковець, В. Ю.
Марущенко, Ю. Л.
Новіков, Р. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ткаченко, Р. А.
Послеоперационные инфекции в акушерстве и гинекологии: профилактика, диагностика и лечение (лекция) [Текст] / Р. А. Ткаченко, В. В. Каминский // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 54-65

MeSH-главная:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (диагностика, классификация, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, эпидемиология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИБИОТИКОВ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ -- ANTIBIOTIC PROPHYLAXIS (методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: В обзорной статье представлены результаты исследования данных литературы, касающихся инфекций в области хирургического вмешательства (ИОХВ), которые дают самые распространенные осложнения после операций на органах малого таза. К ним относятся: инфекции в области послеоперационной раны, эндомиометрит, пельвиоцеллюлит (воспаление клетчатки малого таза), абсцесс в области малого таза, Описаны методы профилактики, диагностики и лечения послеоперационных инфекций в акушерстве и гинекологии.
Доп.точки доступа:
Каминский, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кононець, О. П.
Можливості латеральної світлотерапії в гармонізації асиметрій жіночого організму [Текст] / О. П. Кононець // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 49-53

MeSH-главная:
РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- REPRODUCTIVE PHYSIOLOGICAL PROCESSES
ЛЕВО-ПРАВО ОПРЕДЕЛЕНИЯ ФАКТОРЫ -- LEFT-RIGHT DETERMINATION FACTORS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (методы)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Кл.слова (ненормированные):
ЛАТЕРАЛЬНАЯ СВЕТОТЕРАПИЯ (методы)
Аннотация: У статті наведено результати обстеження 140 жінок із вагітністю від 11 до 17 тижнів, які були попередньо відібрані за результатами тестування латерального сенсомоторного профілю й належали до змішаного типу. Вагітні були розподілені на 4 групи з різним переважанням асиметрій. Результати проведених досліджень показали, що при неузгодженості центральних та периферійних асиметрій у жіночій репродуктивній системі ефективним методом їх гармонізації виступає латеральна світлотерапія.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Вагітність і пухлини придатків: клініко-діагностична тактика [Текст] / О. П. Гнатко [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 71-74

MeSH-главная:
ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ ЖЕНСКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GENITAL NEOPLASMS, FEMALE (диагностика, хирургия)
МАТОЧНЫХ ТРУБ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FALLOPIAN TUBE NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
МАТКИ ПРИДАТКИ -- ADNEXA UTERI (хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: У статті проаналізовано результати ведення вагітності в 43 жінок із діагностованими пухлинами придатків матки. Оцінена лікувально-діагностична тактика при виявленні новоутворень придатків у різні терміни вагітності залежно від характеру пухлини та клінічного перебігу для визначення акушерського й перинатального прогнозу. Сонографічне дослідження з доплерівським картуванням і скринінг об’ємних утворень у ділянці придатків під час вагітності дозволяє діагностувати пухлину придатків матки, визначити її характер, виявити наявність ускладнень, що дає можливість обґрунтувати подальшу тактику ведення вагітної. Рішення про хірургічне лікування має базуватись на балансі ризиків і користі. Оптимальний термін для проведення планового оперативного втручання з приводу кістозних утворень яєчників під час вагітності лапароскопічним доступом — 16-20 тижнів вагітності. Своєчасна діагностика об’ємних утворень придатків матки під час вагітності й вибір адекватної тактики ведення сприяє покращенню акушерського та перинатального прогнозу.
Доп.точки доступа:
Гнатко, О. П.
Чубатий, А. І.
Сольський, С. Я.
Коврига, П. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пам’яті Галини Костянтинівни Степанківської [Текст] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 85

MeSH-главная:
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY
Доп.точки доступа:
Степанківська, Галина Костянтинівна (висококваліфікований акушер-гінеколог, педагог, член кореспондент НАН та НАМН України ; 1922-2017) \о ней\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ковальчук, І. С.
Рак молочної залози та вагітність: поради мамолога [Текст] / І. С. Ковальчук, С. І. Ковальчук // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 81-84

MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: У статті наведено поради досвідчених мамологів щодо ведення пацієнток із раком молочної залози при вагітності, Детально розглянуто різноманітні порушення в молочних залозах під час лактації та поза нею. Наведено діагностично-лікувальні алгоритми поведінки в таких ситуаціях лікаря та вагітних.
Доп.точки доступа:
Ковальчук, С. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Скурятіна, Н. І.
Діагностично-лікувальний алгоритм при передраковій патології шийки матки у вагітних [Текст] / Н. І. Скурятіна // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 75-80

MeSH-главная:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагностика)
ШЕЙКИ МАТКИ ДИСПЛАЗИЯ -- UTERINE CERVICAL DYSPLASIA (диагностика)
ПРЕДРАКОВЫЕ СОСТОЯНИЯ -- PRECANCEROUS CONDITIONS (диагностика)
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (патология)
КОЛЬПОСКОПИЯ -- COLPOSCOPY (методы)
ЦИТОДИАГНОСТИКА -- CYTODIAGNOSIS (методы)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ВЛАГАЛИЩНЫЕ МАЗКИ -- VAGINAL SMEARS (методы)
БИОПСИЯ -- BIOPSY (методы)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: У статті наведено результати обстеження 47 жінок, які були взяті на облік з приводу вагітності з передраковими станами шийки матки, віком від 23 до 35 років. Діагностовано дисплазію легкого ступеня (CIN1) — в 34 (72,3%), дисплазію середнього ступеня (CIN2) — в 11 (23,4%) і важку дисплазію (CIN3) — у 2 (4,3%) пацієнток. Діагностично-лікувальний алгоритм ведення вагітних із дисплазією шийки матки включав два етапи: І етап — первинне обстеження при взятті на облік (цитологічне, мікробіологічне дослідження, проста і розширена кольпоскопія); II етап — лікування урогенітальної інфекції, динамічне цитологічне і кольпоскопічне обстеження 1 раз на три місяці під час вагітності і через 6-8 тижнів після пологів; при CIN3 — гістологічне дослідження, остаточне лікування після пологів. Показано, що дотримання діагностично-лікувальних заходів при дисплазії шийки матки — основа профілактики і раннього виявлення раку шийки матки в жінок репродуктивного віку.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Грищенко, О. В.
Корекція порушень ліпідного обміну у вагітних із прееклампсією [Текст] / О. В. Грищенко, І. В. Лахно // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 19-24

Рубрики: Эслидин

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология)
(кровь)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (кровь)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
МЕТИОНИН -- METHIONINE (терапевтическое применение)
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ -- DRUG COMBINATIONS
Аннотация: Прееклампсія (ПЕ) є одним із тяжких ускладень вагітності, що виникає на тлі генералізованого судинного спазму і призводить до синдрому поліорганної недостатності матері та дистресу : плода. Метою дослідження було вивчення ліпідного метаболізму в жінок із ПЕ на тлі використання комплексного препарату, що містить есенціальні фосфоліпіди та метіонін. Усього було обсте-жено 262 вагітні. Основну групу (III) становили 154 вагітні з ПЕ різного ступеня тяжкості. Група (II) порівняння нараховувала 36 пацієнток, що в II триместрі мали біофізичні та біохімічні чинники ризику ПЕ. У контрольній групі було 72 практично здорові жінки з фізіологічною гестацією. Жінкам із ПЕ в основній групі додатково до антигіпертензивних препаратів призначали Еслідин по 2 апсули тричі на добу, Визначали стан ліпідного обміну, системи перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту. Результати вивчення показників ліпідного обміну дозволяють вважати, що в патогенезі ПЕ значну роль відіграє дисліпідемія, що призводить до ендотеліальної дисфункції та атерогенезу. Порушення обміну жирів у печінці було пов’язано з оксидативним стресом. Отримані дані демонстрували, що в пацієнток із ПЕ легкого і середнього ступеня за¬хворювання мало пізню маніфестацію, а ПЕ тяжкого ступеня розпочиналася у більш ранньому терміні. При цьому порушення ліпідного метаболізму мали більш контрольований характер на тлі ПЕ легкого і середнього ступеня. Вірогідну динаміку коефіцієнта атерогенності було відзначено в жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня, що становив відповідно 3,2 ± 0,8 і 3,6 ± 1,0 (р ‹ 0,05). Таким чином, у жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня призначення препарату Еслідин мало гіполіпідемічну дію, чого не встановлено в пацієнток із ПЕ тяжкого ступеня.
Доп.точки доступа:
Лахно, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лукьянова, И. С.
Гипоксически-геморрагические поражения головного мозга у новорожденных: перинатальные параллели [Текст] / И. С. Лукьянова, Г. Ф. Медведенко, Б. А. Тарасюк // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 10-16

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
ПРЕНАТАЛЬНЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PRENATAL INJURIES (диагностика)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (методы)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (ультрасонография)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (ультрасонография)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (патология)
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: У статті наведено результати спостережень 575 дітей з ураженнями головного мозку, ускладненими розвитком внутрішньочерепних геморагій різного ступеня тяжкості й локалізації, які перебували на лікуванні у відділенні реанімації та інтенсивної терапії новонароджених ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМИ України» у 2010-2016 pp. Метою даного дослідження було визначення можливості диференціальної діагностики пре- та постнатальних крововиливів із використанням методів нейровізуалізації. Під час дослідження доведено, що первинна роль у діагностиці внутрішньочерепних крововиливів плода належить фетальній ехографії та доплерографії (особливо при затримці внутрішньоутробного розвитку плода, дистресу на тлі плацентарної дисфункції й при за-хворюваннях крові у вагітної). У разі підозри на внутрішньочерепні крововиливи необхідно проводити диференціальну діагностику з артеріовенозними аномаліями та внутрішньочерепними пухлинами, використовуючи кольорове доплерівське картирування (КДК) і МРТ головного мозку.
Доп.точки доступа:
Медведенко, Г. Ф.
Тарасюк, Б. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Посохова, С. П.
Оценка течения послеродовых гнойно-воспалительных осложнений у ВИЧ-инфицированных в зависимости от стадии ВИЧ-инфекции [Текст] / С. П. Посохова, Е. А. Ниточко, С. С. Шевченко, Р. Р. Новіков // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 5-9

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION (эпидемиология, этиология)
Аннотация: У статті наведено результати дослідження частоти й перебігу післяпологових гнійно-запальних ускладнень (ПГЗУ) у ВІЛ-інфікованих жінок залежно від стадії ВІЛ-інфекції, Обстежено 658 ВІЛ-інфікованих вагітних та 150 практично здорових вагітних (контрольна група). ВІЛ-інфіковані вагітні мали низку чинників ризику розвитку післяпологових гнійно-запальних ускладнень, таких як анемія, інфекції сечовивідних шляхів, захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСІІІ). Частота післяпологових гнійно-запальних ускладнень у групі ВІЛ-інфікованих жінок була у 2,95 раза вищою порівняно з контрольною. Найбільшу групу ризику з виникнення гнійно-запальних ускладнень після пологів становлять ВІЛ-інфіковані з III або IV стадіями ВІЛ-інфекції, які не отримували високоактивну антиретровірусну терапію та розроджувались шляхом операції ургентного кесарева розтину. Всього гнійно-запальних ускладнень у ВІЛ-інфікованих із III і IV стадіями ВІЛ-інфекції після кесарева розтину було 28,3%, що в 3 рази більше, ніж у першій групі, а після ургентного кесарева розтину в цій групі ПГЗУ було 34,4%, що в 1,9 раза більше, ніж у першій групі (18,1%), Таким чином, при плануванні методу розродження у ВІЛ-інфікованих вагітних необхідно враховувати чинники ризику післяпологових гнійно-запальних ускладнень.
Доп.точки доступа:
Ниточко, Е. А.
Шевченко, С. С.
Новіков, Р. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Дубоссарская, Ю. А.
Лечение и профилактика прогрессирования заболеваний шейки матки, ассоциированных с вирусом папилломы человека [Текст] / Ю. А. Дубоссарская, В. В. Лебедюк // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 25-31

Рубрики: Альфарекин

MeSH-главная:
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES (вирусология, профилактика и контроль)
ШЕЙКИ МАТКИ ДИСПЛАЗИЯ -- UTERINE CERVICAL DYSPLASIA (вирусология, профилактика и контроль)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (диагностика, передача, профилактика и контроль)
PAPILLOMAVIRIDAE -- PAPILLOMAVIRIDAE (действие лекарственных препаратов, патогенность)
БЕЛКИ ВИРУСНЫЕ -- VIRAL PROTEINS (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Для выполнения поставленной цели под наблюдением находилось 60 пациенток, у которых определены атипичные клетки плоского эпителия неопределенной значимости (ASCUS) и плоскоклеточные интраэпителиальные поражения низкой степени тяжести (LSIL) в сочетании с ВПЧ. ВПЧ определяли методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) в лабораториях, лицензированных Министерством здравоохранения Украины. Цитологическое исследование мазков проводили с помощью жидкостной цитологии. Основная группа состояла из 30 пациенток, у которых применяли Альфарекин; в контрольную группу вошло 30 пациенток, которые находились под наблюдением, без назначения лечения. Оценка излеченности пациенток с ПВИ гениталий проводилась через 3, 6 месяцев после окончания проведенной терапии. Критериями оценки результатов являлись: отсутствие атипически измененного эпителия шейки матки по данным жидкостной цитологии, элиминация ВПЧ по результатам ВПЧ-тестирования. Отрицательный результат ВПЧ-тестирования достигнуту 18 (60%) пациенток первой группы и у 7 (23,3%) второй группы (р ‹ 0,05). Следовательно, адекватная иммунотерапия способствует подавлению активности ВПЧ и его элиминации, что снижает частоту рецидивов. Таким образом, основными профилактическими мероприятиями, направленными на раннее выявление и преодоление прогрессирования ВПЧ-ассоциированной патологии.
Доп.точки доступа:
Лебедюк, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Олійник, О. Б.
Особливості порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини в жінок при тиреотоксикозі та шляхи їх корекції [Текст] / О. Б. Олійник, В. В. Поворознюк // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 42-48

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (патофизиология)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патофизиология)
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (диагностика, осложнения, патофизиология, эпидемиология)
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (диагностика, лекарственная терапия)
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (действие лекарственных препаратов, патология)
АЛЕНДРОНАТ -- ALENDRONATE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ -- CHOLECALCIFEROL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: У статті висвітлено результати обстеження 192 жінок віком від 20 до 72 років із порушеннями структурно-функціонального стану кісткової тканини. Контрольну групу становили 97 практично здорових жінок, які не мали порушень функції щитоподібної залози (ЩЗ) і захворювань, що впливають на структуру й метаболізм кісткової тканини. Методом двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії в жінок різних вікових груп (20-29, 30-39, 40-49, 50-59, 60-74 роки), хворих на тиреотоксикоз, виявлено суттєве зниження мінеральної щільності кісткової тканини на всіх рівнях скелета (р ‹ 0,05), особливо на рівні ультрадистального відділу та середньої третини променевої кістки, й вірогідне збільшення її дефіциту з віком після 50 років. Оцінена інформативність ультразвукової денситометрії для діагностики остеопорозу при тиреотоксикозі, Установлено й те, що в жінок, які були хворими на тиреотоксикоз, переважання в структурі низькоенергетичних переломів — переломів кісток передпліччя (60%). Визначено чинники ризику втрати кісткової тканини в таких хворих: вік старше від 50 років, тривалість захворювання понад 5 років, високі рівні тиреоїдних гормонів й антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (АТрТТГ). У клінічних дослідженнях 6-місячне лікування хворих жінок на вторинний остеопороз, при субкомпенсованому тиреотоксикозі, препаратами кальцію та алендронової кислоти забезпечує вірогідний приріст мінеральної щільності кісткової тканини (р ‹ 0,02).
Доп.точки доступа:
Поворознюк, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Тучкина, И. А.
Особенности ведения больных подросткового возраста с ретенционными образованиями яичников на фоне нарушений менструальной функции [Текст] / И. А. Тучкина, О. В. Гнатенко, А. Н. Прокопенко // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 38-41

MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (диагностика, лекарственная терапия)
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия, эпидемиология, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (терапевтическое применение)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: У статті наведено результати дослідження 70 дівчаток-підлітків 11-17 років (основна група), які були обстежені й проліковані в умовах стаціонару з приводу гострого абдомінального больового синдрому Отримані дані порівнювалися з аналогічними показниками у 25 здорових ровесниць (контрольна група), Проліковані консервативно 53 хворих, 17 пацієнткам було виконано оперативне втручання (лапароскопія). Виявлено особливості клінічних проявів патологічних станів, пов’язаних із ретенційними утвореннями яєчників у дівчаток-підлітків на тлі порушення менструальної функції, й оптимальні підходи до вибору тактики їх діагностики та лікування. Лікування пацієнток проводилося шляхом призначення консервативної терапії і проведення лапароскопії зі збереженням оваріального резерву.
Доп.точки доступа:
Гнатенко, О. В.
Прокопенко, А. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Романенко, Т. Г.
Ефективність оригінальних нестероїдних протизапальних препаратів та їх аналогів (дженериків) при лікуванні хронічного тазового болю [Текст] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко, Г. М. Жалоба // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 32-37

MeSH-главная:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (лекарственная терапия, патофизиология, психология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
ЛЕКАРСТВА НЕПАТЕНТОВАННЫЕ -- DRUGS, GENERIC
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ЭКВИВАЛЕНТНОСТЬ -- THERAPEUTIC EQUIVALENCY
Аннотация: Доказова медицина — це підхід до медичної практики, при якому рішення щодо призначення лікувальних, діагностичних чи профілактичних заходів базується на виявлених доказах їх ефективності та безпечності, Провівши порівняльну оцінку використання оригінальних нестероїдних протизапальних препаратів та їх аналогів (дженериків) у жінок із синдромом хронічного тазового болю, зроблені висновки про суттєву перевагу оригінальних форм нестероїдних протизапальних препаратів. Отримані дані свідчать про те, що крім загальновідомих властивостей оригінальних препаратів, таких як ступінь очищення, наявність додаткових домішок, відсутність того чи іншого побічного ефекту, нами підтверджена й одна з найбільш вагомих переваг—більш виражений терапевтичний ефект. Використання дженерика замість оригінального препарату може бути виправданим лише в тому випадку, коли доведена його безпечність та ефективність, а пацієнти мають бути проінформовані про відповідні ризики.
Доп.точки доступа:
Суліменко, О. М.
Жалоба, Г. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)