Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=БУ5/2020/24/2<.>

Общее количество найденных документов : 30
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-30

Яковець, К. І.
Медичні Internet-вісті. Частина XXVII [Текст] / К. І. Яковець, С. Є. Дейнека // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 201-203

MeSH-главная:
ИНТЕРНЕТ -- INTERNET
Доп.точки доступа:
Дейнека, С. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шевчик, Л. О.
Застосування дедуктивного методу навчання біології у закладах вищої медичної освіти України [Текст] / Л. О. Шевчик, Н. Я. Кравець, І. М. Грод // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 173-177. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БИОЛОГИЯ -- BIOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Аннотация: Послідовне вивчення тваринного світу відповідно до природної системи – від нижчих до вищих – не лише дає уявлення про різноманіття тварин і специфіки їх груп, але дозволяє прослідкувати їх виникнення і родинні зв’язки, виявити роль факторів еволюції. При цьому характеристика окремих груп тварин не може обмежитися описанням особливостей будови (морфології та анатомії їх представників), а повинна включати опис і аналіз їх функцій, а також особливостей поведінки. Мета роботи - визначення необхідності вибору ефективних методів навчання біології у закладах вищої медичної освіти України. Об’єктом дослідження визначено особливості морфоанатомічної будови групи таксонів Черви (Vermes), представленої типами: Плоскі черви (Plathelmintes), Круглі черви, або Первиннопорожнинні (Nemathelmintes) та Кільчасті черви (Annelida). З точки зору міцності засвоєних знань, не важливо із залученням яких методів вони будуть набуті. Актуальність застосування різних логічних методів пізнання зростає в період глобалізації обсягу наукової інформації. Власне, це пояснює популярність дедуктивного методу засвоєння знань, при якому пізнання іде від загального уявлення до осмислення окремих складових, пов’язаних між собою ієрархічно. Зокрема, ускладнення морфоанатомічної будови спостерігається в лінійці плоскі, круглі, кільчасті черви, що в першу чергу торкається порожнини тіла , а також інших систем. Висновки. Накопичені протягом останніх десятиліть матеріали та узагальнення в галузі порівняльної морфоанатомії відкривають можливість більш різнобічно описувати особливості будови окремих груп живих організмів, виділяти специфічні шляхи їх еволюції. Це дозволяє краще розуміти причини біологічного прогресу чи регресу тої чи іншої групи тварин і дати їй більш різнобічну біологічну характеристику.
Доп.точки доступа:
Кравець, Н. Я.
Грод, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Царик, І. О.
Розподіл фенотипів діабетичної хвороби нирок при латентному автоімунному діабеті дорослих [Текст] / І. О. Царик // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 149-152. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (диагностика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (диагностика)
Аннотация: Мета роботи - з’ясувати поширеність фенотипів діабетичної хвороби нирок при латентному автоімунному діабеті дорослих порівняно з іншими типами цукрового діабету. Матеріал і методи. Проведене комплексне обстеження 96 пацієнтів з хронічною хворобою нирок та цукровим діабетом: 40 (основна група) з латентним автоімунним діабетом дорослих (LADA), 28 – із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД 1), 28 - із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД 2) – групи порівняння. Оцінювали скарги, дані анамнезу, об’єктивного обстеження, результати загальноклінічних лабораторних досліджень, показників вуглеводного обміну, швидкість клубочкової фільтрації, альбумінурію, альбумін-креатинінове співвідношення, дані ультразвукового дослідження нирок. Результати. Класичний альбумінурійний фенотип діагностований у 7,1% пацієнтів із ЦД 1, у 10,7% пацієнтів із ЦД 2 та в 13% пацієнтів із LADA відповідно. Частка пацієнтів з неальбумінурійним порушенням функції нирок становила 85,7% при ЦД 1, 53,6% ? при ЦД 2 та 70,4% - при LADA. Прогресуюче зниження функції нирок виявлене у 7,1% випадків ЦД 1, 35,7% випадків ЦД 2 та 16,7% випадків LADA. Висновки. Поширеність фенотипів діабетичної хвороби нирок при LADA відрізняється від такої при класичних типах ЦД, що потребує диференційного підходу до менеджменту цього діабетичного ускладнення.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Хільчевська, В. С.
Клінічно-анамнестичні особливості перебігу ацетонемічних станів у дітей з патологією системи травлення [Текст] / В. С. Хільчевська, Н. М. Шевчук // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 136-139. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АЦЕТОН -- ACETONE (вредные воздействия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (диагностика)
Аннотация: Мета роботи – аналіз клінічно-анамнестичних показників тяжкості перебігу ацетонемічного синдрому у дітей на тлі загострення гастроентерологічної патології. Матеріал і методи. У гастроентерологічному відділенні обласної дитячої клінічної лікарні міста Чернівці спостерігалися 38 дітей віком від 2 до 15 років з приводу проявів ацетонемічного синдрому. Сформовано дві клінічні групи спостереження: І групу склали 25 дітей із помірним кетозом (кетонурія «++»), ІІ групу - 13 дітей із тяжким кетозом (кетонурія «++++»). Тяжкість кетозу при госпіталізації оцінювали напівкількісним методом визначення ацетону в сечі із застосуванням індикаторних тест-смужок. Результати. Пацієнтам із менш виразними ознаками ацетонемічного синдрому притаманні більша частота ацетонемій на рік, довший період грудного вигодовування, більш часта обтяженість індивідуального алергологічного анамнезу. Пацієнти з тяжким перебігом ацетонемічного синдрому відрізнялися вищим інфекційним індексом, тенденцією до більших показників маси тіла, зв’язком із загостренням гастодуоденальної патології. Висновки. Окремі клінічно-анамнестичні дані, зокрема, наявність у дитини гастродуоденальної патології, цитолітичного синдрому, вищий інфекційний індекс, раннє переведення на штучне вигодовування є вагомими факторами ризику для виразнішого та тяжчого ацетонемічного синдрому у дітей із патологією органів травлення.
Доп.точки доступа:
Шевчук, Н. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фуштей, І. М.
Динаміка маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування [Текст] / І. М. Фуштей, К. Л. Ніколаєва, Є. В. Сідь // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 127-135. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (кровь)
Аннотация: Мета роботи – визначити динаміку маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування. Матеріал і методи. Результати дослідження ґрунтуються на даних комплексного обстеження 170 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) віком від 40 до 65 років, з яких 123 пацієнти мали легеневу гіпертензію та 47 осіб були без неї. В амбулаторних умовах обстежено 31 практично здорову особу. Пацієнти з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ були розподілені на дві підгрупи спостереження залежно від лікування. Перша підгрупа застосовувала базисну терапію, а друга підгрупа - базисну терапію з додаванням рофлуміласту. Маркери ендотеліальної функції визначені при скринінгу та через 12 місяців спостереження. Результати. Медіана рівня ендотелину-1 у групі пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ склала 3,17 [2,19 ; 4,14] фмоль/мл і була достовірно вищою, як проти значення 1,78 [1,25 ; 2,18] фмоль/мл у групі хворих на ХОЗЛ без легеневої гіпертензії (р 0,05), так і високодостовірно перевищувала в 10,2 раза рівень 0,31 [0,19 ; 0,36] фмоль/мл у групі здорових осіб (р0,05). Сума метаболітів оксиду азоту (NO2+ NO3) достовірно була нижче (на 15,8 %) у групі осіб з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ проти значення 22,00 [21,00 ; 23,00] мкмоль/л у групі хворих на ХОЗЛ без легеневої гіпертензії, і високодостовірно нижче на 37 % порівняно з групою здорових осіб, де рівень цього показника склав 26,00 [25,00 ; 28,00] мкмоль/л (р0,05). Далі проводили кореляційний аналіз. Визначені достовірні взаємозв’язки між наступними показниками: тривалістю ХОЗЛ і рівнем NO3 (R 0,05). Через 12 місяців виявлено статистично значуще зниження на ?1% = -57,53 % ендотеліну-1 до 1,87 [1,44 ; 2,36] фмоль/мл у першій підгрупі і на ?2% = -82,34 % до 1,62 [1,37 ; 1,92] фмоль/мл у другій підгрупі. Через 12 місяців терапії в обох підгрупах рівень суми метаболітів оксидів азоту в плазмі крові достовірно збільшився на ?1% = 10,00 % до 21,00 [18,00 ; 23,00] мкмоль/л у підгрупі базисної терапії, і на ?2% = 19,05 % до 24,00 [22,00 ; 26,00] мкмоль/л у підгрупі рофлуміласту, (p0,05). Визначалось статистично значуще розходження рівнів ендотеліну-1 та суми метаболітів оксиду азоту між підгрупами через 12 місяців лікування. Висновки. У пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень виникає ендотеліальна дисфункція, що характеризується збільшенням концентрації ендотеліну-1 та зменшенням метаболітів оксиду азоту в плазмі крові. Збільшення рівня ендотеліну-1 у плазмі крові має прямий кореляційний зв’язок зі значенням середнього тиску в легеневій артерії. Базисна терапія в пацієнтів із легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень покращує стан ендотеліальної функції, за збільшенням кінцевих метаболітів оксиду азоту у плазмі крові. При додаванні до базисної терапії рофлуміласту достовірно визначається більш виражене зменшення концентрації ендотеліну-1 в плазмі крові.
Доп.точки доступа:
Ніколаєва, К. Л.
Сідь, Є. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фактори ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза з урахуванням мікробного чинника [Текст] / Є. О. Григор’єв [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 29-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ИНФЕКЦИЯ -- PELVIC INFECTION (этиология)
Аннотация: Мета роботи – визначення факторів ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза, враховуючи мікробний чинник. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 47 хворих, які перенесли ургентне хірургічне лікування, з приводу гнійно-запальних захворювань органів малого таза в гінекологічному відділенні міської клінічної лікарні №1 міста Одеси за 2014-2019 роки. Результати. Середній вік пацієнтів склав (38,3±1,5) років. Хворі перебували в стаціонарі в середньому 10,5±0,5 доби. З’ясовано, що початок статевого життя у пацієнток склав (14,6±1,66) років. Післяопераційні гнійно-септичні ускладнення (ГСУ) спостерігалися у 18 жінок (38,3%), з яких 13 жінок мали штучне переривання вагітності в анамнезі, тобто 72,2% (RR = 1,22). Із 30 випадків (63,8%) позитивного інтраопераційного бактеріального засіву 22 жінки (73,3%) мали в анамнезі штучне переривання вагітності (OR = 1,93). Монокультура визначалася у 24 пацієнток (80,0%), а мікробні асоціації –у шести жінок (20,0%). Виявлено залежність між наявністю мікробної асоціації і наявністю в анамнезі жінки штучних абортів (RR = 1,67). При зборі анамнезу захворювання, яке передавалося статевим шляхом, відзначали 19 жінок, що становило 40,4%. З них післяопераційні ГСУ спостерігалися у 12 пацієнток (RR = 2,94). Висновки. 1. При оцінці відносного ризику встановлено, що найбільше значення для розвитку гнійно-запальних захворювань органів малого таза мають раніше перенесені інфекції статевим шляхом передачі, артифіціальні аборти, ранній дебют статевого життя, низький рівень контрацепційної культури і проміскуїтет. 2. Показано, що наявність в анамнезі жінки штучних абортів підвищує ризики виникнення гнійно-запального процесу. Так, з 18 хворих, в яких спостерігався розвиток післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, 13 жінок в анамнезі мали штучне переривання вагітності, тобто 72,2% (RR = 1,22). 3. Частота гнійно-септичних ускладнень залежить від тяжкості стану хворого і ознак загальної інтоксикації. У хворих, які перенесли позалікарняний аборт, частота розвитку гнійно-септичних ускладнень становила 100%, а середня кількість лейкоцитів - 22,0±3,0 (RR = 3,3, p 0,05).
Доп.точки доступа:
Григор’єв, Є. О.
Ситнік, П. О.
Дьяков, А. В.
Ситнік, О. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сучасні клініко-лабораторні особливості кору у дорослих залежно від тяжкості перебігу [Текст] / О. В. Рябоконь [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 113-120. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРЬ -- MEASLES (иммунология)
Аннотация: Мета роботи – визначити клініко-лабораторні особливості перебігу кору у дорослих залежно від тяжкості перебігу в сучасних умовах. Матеріал і методи. Під спостереженням було 210 хворих на кір віком від 18 до 58 років, які лікувалися в Комунальній установі «Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради» протягом 2017-2019 років. Підтвердження діагнозу кір здійснювали згідно з критеріями ВООЗ (2013). Пацієнтам проводилися традиційні клінічні лабораторні та інструментальні дослідження. Хворі на кір залежно від тяжкості перебігу захворювання були розподілені на групи: 178 осіб ? із середньотяжким перебігом; 32 пацієнти – із тяжким перебігом. Статистичну обробку даних здійснювали в програмі «STATISTICA for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Результати дослідження. За результатами проведених досліджень встановлено, що клінічні прояви кору у дорослих у сучасних умовах зберігають типові ознаки, проте при тяжкому перебігу частіше, ніж при середньотяжкому реєструються склерокон’юнктивіт із різями в очах (100 % проти 66,3 %, р0,004), осиплість голосу (78,1 % проти 29,2 %, р0,0001), геморагічні прояви (12,5 % проти 1,1 %, р0,001), нудота (37,5 % проти 7,9 %, р0,001); блювання (31,3 % проти 5,1 %, р0,001), більш тривалим є період гарячки (р0,01). У 70,5 % дорослих пацієнтів перебіг кору має ускладнений характер. Найчастіше реєструються ускладнення з боку дихальної системи (61,4 %) та шлунково-кишкового тракту (43,8 %), частота та спектр яких залежить від тяжкості перебігу захворювання. Ускладнення з боку нервової системи та органів зору розвиваються в поодиноких випадках при тяжкому перебігу кору. Лабораторні зміни у дорослих хворих на кір характеризуються лейкопенією (56,2 %), при цьому паличкоядерний зсув (93,8 % проти 54,5 %, р0,05), тромбоцитопенія (71,9 % проти 15,2 %, р0,05), мононуклеарна реакція (21,9 % проти 8,4 %, р0,05) є характерними для тяжкого перебігу. У пацієнтів із розвитком гепатиту цитолітичний синдром характеризується помірним підвищенням активності АлАТ (62,9 %) з вищою активністю цього ферменту (р0,05) та активності ГГТ (р0,05) у хворих з тяжким перебігом кору. Висновки. Кір у дорослих у сучасних умовах зберігає типові ознаки, при тяжкому перебігу частіше, ніж при середньотяжкому, реєструються склерокон’юнктивіт, осиплість голосу, геморагічні прояви, нудота, блювання, більш тривалим є період гарячки. У 70,5 % дорослих хворих на кір формуються ускладнення переважно з боку дихальної системи (61,4 %) та шлунково-кишкового тракту (43,8 %), частота та спектр яких залежить від тяжкості перебігу захворювання. Лабораторні зміни у дорослих хворих на кір характеризуються лейкопенією, а паличкоядерний зсув, тромбоцитопенія, мононуклеарна реакція є характерними для тяжкого перебігу. При розвитку гепатиту активність АлАТ та ГГТ вище у хворих з тяжким перебігом кору.
Доп.точки доступа:
Рябоконь, О. В.
Білокобила, С. О.
Рябоконь, Ю. Ю.
Оніщенко, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Результати сероепідеміологічних досліджень населення Львівської області та професійної групи ризику щодо лептоспірозу [Текст] / О. О. Зубач [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 41-45. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕПТОСПИРОЗ -- LEPTOSPIROSIS (кровь)
СЕРОЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- SEROEPIDEMIOLOGIC STUDIES
Аннотация: Мета роботи – вивчити результати сероепідеміологічних досліджень із визначенням протилептоспірозних антитіл IgG серед населення та професійної групи ризику. Матеріал і методи. За допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) проводилось визначення антитіл IgG до лептоспір у крові здорових донорів обласного центру служби крові та робітників Львівводоканалу. Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного забезпечення Epitools. Результати. Обстежено зразки крові 124 осіб, з яких 90 були донорами Львівського обласного центру служби крові і 34 – працівниками різних підрозділів Львівводоканалу. Серед донорів крові 70 (77,8%) осіб були мешканцями районів області і 20 (22,2%) проживали у місті Львові. Серед мешканців Львівської області (без врахування м. Львова) частка серопозитивних осіб становила 8,57%. Найвищий відсоток серопозитивних осіб виявлений у Старосамбірському районі (20%) і зовсім не виявлено серопозитивних у Жовківському і Радехівському районах. Попри наші очікування, у жодного працівника Львівводоканалу IgG до лептоспір не виявлені. Також жодного позитивного результату щодо наявності антитіл IgG до лептоспір не виявлено у мешканців Львова. Висновок. Частка осіб із позитивним рівнем IgG до лептоспір у Львівській області становить 8,57% (за винятком м. Львова), що є свідченням інфікування лептоспірами в минулому. Потребує подальшого вивчення інформативність імуноферментного аналізу тест-систем для визначення протилептоспірозних IgG із метою використання в сероепідеміологічних дослідженнях.
Доп.точки доступа:
Зубач, О. О.
Васюнець, Л. С.
Дяків, Я. М.
Горбаль, І. М.
Куліш, І. М.
Семенишин, О. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Покровська, Н. К.
Клінічний перебіг артеріальної гіпертензії у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень на тлі ожиріння [Текст] / Н. К. Покровська, О. М. Бочар, О. Є. Склярова // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 86-90. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика)
Аннотация: Мета роботи – вивчити клінічні особливості коморбідного перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) із супутнім ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 45 осіб та розподілено їх на дві групи. До першої групи увійшли – 20 хворих на АГ (І-ІІ стадії, 1-3-го ступеня), ХОЗЛ (за класифікацією згідно з глобальною ініціативою для ХОЗЛ (GOLD 1-3)) у фазі нестійкої ремісії та ожиріння. До другої групи – 25 пацієнтів з АГ (І-ІІ стадії, 1-3-го ступеня) та ожирінням. Усім пацієнтам проводили повне клінічне та інструментальне обстеження: спірометрію, ехокардіографію (ЕхоКГ), електрокардіографію (ЕКГ), ліпідний спектр крові. Результати. Хворі на АГ, ХОЗЛ та ожиріння порівняно з пацієнтами з АГ та ожирінням мали достовірне зниження показників функції зовнішнього дихання (об’єму форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1) (р 0,01), функціональної життєвої ємності легень (ФЖЄЛ) (р 0,01)), збільшення розмірів правого шлуночка (ПШ) (р 0,05), лівого шлуночка (ЛШ) (р 0,01), товщини міжшлуночкової перегородки (МШП) (р 0,05) та гіпертригліцеридемію (р 0,01), тоді як у пацієнтів з АГ та ожирінням були нормальні показники функції зовнішнього дихання, менш виражені зміни з боку ЕхоКГ; підвищення рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ). У пацієнтів обох груп виявили збільшення розмірів лівого передсердя (ЛП) на тлі збереженої фракції викиду (ФВ). Висновки. Існують особливості клінічної картини коморбідного перебігу артеріальної гіпертензії, хронічного обструктивного захворювання легень та ожиріння, які характеризуються відповідними змінами в спірометрії, ехокардіографії та ліпідному спектрі крові, що свідчить про більш несприятливий перебіг даної патології, порівняно з перебігом артеріальної гіпертензії на тлі ожиріння.
Доп.точки доступа:
Бочар, О. М.
Склярова, О. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Морар, І. К.
Роль внутрішньочеревної гіпертензії у розвитку післяопераційної евентрації в онкохворих [Текст] / І. К. Морар // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 79-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ABDOMINAL NEOPLASMS (хирургия)
Аннотация: Незважаючи на розвиток сучасної хірургії, післяопераційна евентрація продовжує залишатися одним із найбільш небезпечних ускладнень, особливо у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, де мають місце явища вторинного імунодефіциту, кахексії, анемії тощо. Одним із багатьох чинників, який безпосередньо призводить до виникнення післяопераційної евентрації, є гостре підвищення рівня внутрішньочеревного тиску, що досить часто має місце в онкологічних пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді. Вивчення частоти розвитку післяопераційної евентрації, залежно від рівня внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у хворих на онкологічну патологію органів черевної порожнини, дасть змогу визначити роль останніх у розвитку даного післяопераційного ускладнення. Мета дослідження – вивчити частоту розвитку післяопераційної евентрації у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, залежно від рівня внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків. Матеріал і методи. Обстежено 122 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, яким виконано серединну лапаротомію. Залежно від середнього рівня ВЧТ пацієнтів розподілено на три групи. До першої групи увійшли 57 (46,7%) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив нижче 12 mmHg. До другої групи - 40 (32,8%) осіб із середнім рівнем ВЧТ – 12 - 17 mmHg. До третьої групи - 25 (20,5%) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив понад 18 mmHg. Залежно від середнього рівня АПТ першу групу склали 48 (39,3%) осіб, у яких середній рівень АПТ становив понад 90 mmHg. Другу групу склали 43 (35,3%) особи із середнім рівнем АПТ – 89 - 56 mmHg. Третю групу склали 31 (25,4%), у яких середній рівень АПТ становив менше 55 mmHg. Результати. Отримані результати дослідження вказують на вірогідну різницю частоти розвитку післяопераційної евентрації у групах пацієнтів з вищим рівнем ВЧТ та відповідно нижчим рівнем АПТ (2-га та 3-тя дослідні групи). Це доводить певну залежність між рівнями ВЧТ, АПТ та частотою розвитку післяопераційної евентрації. Висновок. Частота розвитку післяопераційної евентрації безпосередньо залежить від рівнів внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у ранньому післяопераційному періоді, що дозволяє вважати останні одними із чинників розвитку даного ускладнення та маркерами його прогнозування.
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Молодцов, В. Є.
Особливості клініко-лабораторних показників при алкогольній хворобі печінки у поєднанні з артеріальною гіпертензією залежно від поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO-синтази [Текст] / В. Є. Молодцов // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 70-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- LIVER DISEASES, ALCOHOLIC (генетика)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Аннотация: Мета роботи. Оцінити взаємозв’язок між генотипами гена eNOS (T786C) та деякими клініко-лабораторними показниками у хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріал і методи. Обстежено 97 пацієнтів із встановленим діагнозом АХП: 62 хворих на АХП з АГ (група А) та 35 пацієнтів на АХП (група Б). Визначали вміст у сироватці крові С-реактивного білка, фактора некрозу пухлин-? (ФНП?), трансформуючого фактора росту-?1 (ТФР?1), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), 8-ізопростану, Д-димеру - за допомогою імуноферментного аналізу. Функціональний стан ендотелію оцінювали за вмістом у крові стабільних метаболітів монооксиду нітрогену (нітритів/ нітратів), ендотеліну-1 (ЕТ-1), молекул міжклітинної адгезії-1 (ICAM1). Загальний коагуляційний потенціал крові (час рекальцифікації плазми (ЧРП), протромбіновий час (ПЧ), тромбіновий час (ТЧ), активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ)), рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну ІІІ (АТІІІ), активність фактора ХІІІ (Ф ХІІІ) визначали за традиційними методиками. Досліджували також спонтанну агрегацію тромбоцитів. Для визначення мутації eNOS (T786C), rs2070744 використовували протокол з олігонуклеотидними праймерами із застосуванням методу алельспецифічної ПЛР. Результати. При вивченні частоти генотипів за поліморфним варіантом гена eNOS (T786C) встановлено, що частота ТТ генотипу серед хворих на АХП із АГ становила – 46,8%, СТ - 57,1% та СС – 17,2%. Серед хворих на АХП виявлений такий розподіл генотипів: ТТ – 25,7%, СТ – 57,1% та СС – 17,2%. Нами виявлена достовірна різниця між групою хворих на АХП з АГ та ізольованою групою АХП за генотипом ТТ. Встановлено, що рівень EТ-1 та молекула міжклітинної адгезії ICAM-1 були істотно вищими у хворих на АХП з АГ за ТТ генотипу порівняно з ізольованим перебігом АХП. Проте рівень загального оксиду азоту за поєднаного перебігу АХП з АГ був нижчим, ніж у хворих на АХП без АГ при наявності даного генотипу. Водночас за поєднаного перебігу АХП та АГ рівень системного запалення та оксидативного стресу асоціюється із ТТ генотипом гена eNOS (T786C). При вивченні стану гемостазу за поєднаного перебігу АХП та АГ виявлено, що АЧТВ за генотипу ТТ на 17,7% була вищою, ніж у групі Б. Даний показник мав різницю також і в середині групи між генотипами ТТ і СТ (на 13,1%) та ТТ і СС (на 28,3%). Рівень Д-димеру між групою А та Б мав також достовірну різницю за ТТ генотипу (вищий на 14,7% за поєднання АХП та АГ). Спонтанна агрегація тромбоцитів була достовірно вищою на 7,7% у хворих на АХП з АГ за генотипу ТТ. В останній групі пацієнтів XIII фактор виявився достовірно нижчим на 12,6% порівняно з групою хворих на АХП. Такі показники, як час рекальцифікації плазми, протромбіновий індекс та час, тромбіновий час достовірно не відрізнялися між групами пацієнтів. Висновок. Розвиток артеріальної гіпертензії у хворих на алкогольну хворобу печінки асоційований із наявністю гомозиготного генотипу ТТ заполіморфним варіантом гена eNOS (T786C). Встановлено, що у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією за ТТ генотипу спостерігаються вищий рівень ЕТ-1 та молекули міжклітинної адгезії ICAM-I при нижчому рівні загального оксиду азоту порівняно із хворими на алкогольну хворобу печінки. Максимально вірогідні відмінності показників системного запалення (ІЛ-10, СРБ, ТФР?1) та маркеру оксидативного стресу (8-ізопростан) характерні для ТТ генотипу за поліморфним варіантом гена eNOS (T-786C) у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією порівняно із ізольованим перебігом алкогольної хвороби печінки. Такі показники системи гемостазу як АЧТВ, антитромбін ІІІ, Д-димер, спонтанна агрегація тромбоцитів та фактор XIII були асоційовані із ТТ генотипом у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією за поліморфним варіантом гена eNOS (T-786C).
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Маслова, Г. С.
Роль змін активності аргінази і орнітин-декарбоксилази у патогенезі уражень печінки у хворих на гострі лейкемії із супутнім ожирінням [Текст] / Г. С. Маслова, І. М. Скрипник // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АРГИНАЗА -- ARGINASE (вредные воздействия)
ОРНИТИНДЕКАРБОКСИЛАЗА -- ORNITHINE DECARBOXYLASE (вредные воздействия)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (повреждения)
ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA (кровь)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Аннотация: Стаття є фрагментом НДР кафедри внутрішньої медицини №1 Української медичної стоматологічної академії «Розробка методів профілактики та лікування медикаментозно-індукованих уражень внутрішніх органів». Шифр та номер держреєстрації теми 0115U001087. Мета – дослідити роль активності аргінази, орнітиндекарбоксилази (ОДК) у патогенезі уражень печінки у хворих на гостру мієлобластну (ГМЛ) і гостру лімфобластну (ГЛЛ) лейкемію із супутнім ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 40 хворих із вперше встановленим діагнозом гострої лейкемії, із них 20 пацієнтів із ГМЛ (10 (50%) чоловіків / 10 (50%) жінок) і 20 пацієнтів із ГЛЛ (12 (60%) чоловіків / 8 (40%) жінок), віком 16-77 років. Аналізували показники загального та біохімічного аналізів крові. У сироватці крові досліджували активність аргінази та ОДК. Результати дослідження. Ураження печінки на фоні ГМЛ і ГЛЛ характеризувались формуванням цитолітичного і холестатичного синдромів. Активність аргінази у хворих на ГМЛ зростала у 3,9 раза, а в пацієнтів із ГЛЛ – в 1,8 раза порівняно з нормою (р0,05). Активність ОДК у хворих на ГМЛ та ГЛЛ підвищувалась у 1,9 раза порівняно з нормальними значеннями (р0,05). Висновки. Маніфест гострої мієлобластної лейкемії і гострої лімфобластної лейкемії супроводжується підвищенням активності аргінази і орнітиндекарбоксилази, що асоціюється із порушенням біохімічних печінкових тестів.
Доп.точки доступа:
Скрипник, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Міхєєв, А. О.
Особливості адаптації іноземних студентів спеціальності "медицина" до навчання [Текст] / А. О. Міхєєв, В. Б. Попович, В. С. Джуряк // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 167-172. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Аннотация: Актуальність. Розвиток вищої медичної освіти в сучасних умовах супроводжується збільшенням інформаційного навантаження на студентів, що спричиняє певні труднощі адаптації у студентів перших років навчання, особливо серед іноземних громадян. Мета роботи – вивчити особливості окремих показників адаптації іноземних студентів 2-го курсу медичного факультету №3 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» до навчання. Матеріал і методи. У ході дослідження проведено опитування 75 іноземних студентів віком (19,25 ± 0,183) років, серед яких 30 юнаків та 45 дівчат. Опитування проводилося шляхом анкетування англійською мовою із визначенням таких показників соціально-психологічної адаптації, як нервово-психічна стійкість, комунікативний потенціал, рівень соціалізації, девіантна поведінка та особистісний адаптивний потенціал. Результати. Проведене дослідження рівня адаптації іноземних студентів 2-го курсу показало, що для більшості опитаних притаманний досить низький або недостатній рівень опірності до психічних і фізичних навантажень, відносно низький рівень комунікативності та соціалізації, але не притаманна схильність до відхильної поведінки. У цілому рівень соціально-психологічної адаптації іноземних студентів 2-го курсу досить низький, що потребує корекції та більшої уваги з боку викладачів і наставників. Висновок. У закладах вищої медичної освіти слід враховувати особливості адаптації іноземних студентів до нових умов існування і навчання.
Доп.точки доступа:
Попович, В. Б.
Джуряк, В. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Косілова, С. Є.
Вплив окиснювального стресу на стан плода і новонародженного у вагітних із вузловим зобом [Текст] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Мета роботи – вивчити стан процесів пероксидації ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) у новонароджених від матерів із вузловим зобом, вплив окисного стресу на стан плода і новонародженого. Матеріал і методи. Проведено аналіз стану 20 плодів від здорових жінок (контрольна група) і 54 плодів від жінок із вузловим зобом (основна група). З них 30 плодів від жінок із вузловим зобом І ступеня (І група) і 24 – від жінок із вузловим зобом ІІ ступеня (ІІ група). Про стан внутрішньоутробного плода судили за даними кардіотокографії (КТГ), біофізичного профілю плода (БПП), результатів доплерометрії. Для оцінки стрес-реалізуючих і стрес-лімітувальних систем організму вивчали деякі показники ПОЛ і АОС. Вміст продуктів ПОЛ оцінювали за рівнем гідроперекисів ліпідів і малонового альдегіду. Стан АОС вивчали за вмістом глутатіону в еритроцитах і активності ферменту глутатіон-пероксидази. Забір крові у плодів проводили з вени пуповини після народження. Результати. З’ясовано, що в новонароджених І групи у відповідь на накопичення продуктів ПОЛ значно зростав вміст глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 31,5±1,1 мкмоль/мл ер. у новонароджених контрольної групи, р0,05) і активність глутатіон – пероксидази (28,5±1,1 мкмоль/мл ер. проти 24,4±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. У новонароджених ІІ групи надлишкове накопичення малонового альдегіду не супроводжувалось підвищенням рівня глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 36,7±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про антиоксидантну недостатність і порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів. Дані КТГ, БПП і доплерометрії свідчать про погіршення стану плода у жінок із вузловим зобом. З’ясовано, що чим більше виражена ступінь прояву вузлового зоба, тим нижча бальна оцінка плода (р0,05). Висновки. У новонароджених від матерів із вузловим зобом І ступеня має місце активація антиоксидантної системи у відповідь на інтенсифікацію процесів пероксидації ліпідів. У новонароджених від матерів із вузловим зобом ІІ ступеня має місце антиоксидантна недостатність, що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Наявність вузлового зоба у матері є фактором ризику розвитку плацентарної дисфункції. Стан плода та новонародженого знаходиться в прямій залежності від ступеня прояву вузлового зоба і стану антистресорних механізмів захисту.
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Клітинська, О. В.
Аналіз впливу рівня стресу у дітей 6-7 років, які постійно проживають в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду на показники захворюваності на карієс [Текст] / О. В. Клітинська, А. В. Стішковський, Н. В. Гасюк // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 46-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (этиология)
ФТОР -- FLUORINE (дефицит)
ИОД -- IODINE (дефицит)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Висока поширеність карієсу постійних зубів у дітей в Україні висуває проблему профілактики як основну в дитячій стоматології. Зважаючи на те, що зуби після прорізування найбільш вразливі для ураження карієсом, набуває особливої актуальності пошук нових підходів до створення програм профілактики карієсу постійних зубів, особливо на етапі незрілої емалі. Мета – встановити кореляцію між рівнем стресу у дітей перших класів з різним стоматологічним статусом та станом загального здоров’я, які постійно проживають на території біогеохімічного дефіциту фтору і йоду. Матеріал і методи. Протестовані 73 школярі перших класів загальноосвітніх шкіл міста Ужгорода з різним станом загального здоров’я. Контрольну групу порівняння склали 26 здорових дітей аналогічного віку. Визначені показники стресу залежно від стоматологічного статусу і обтяженістю загальносоматичною патологією та проведені порівняння з показниками контрольної групи. Результати. При аналізі рівня тривожності в обстежених дітей встановлено достовірно гірші показники індексу тривожності у дітей клінічних груп порівняно зі здоровими дітьми з превалюванням низького рівня у першій клінічній групі (64,86±1,76; р0,05), середнього рівня ? у другій групі (45,65±1,02; р0,05), та високого рівня ? у третій групі (84,20±2,34; р0,001). Висновки. У дітей молодшого шкільного віку Закарпатської області встановлено пряму залежність між показниками поширеності та інтенсивності карієсу, рівнем стресу та показниками загальносоматичної захворюваності; усі показники достовірно відрізнялися від аналогічних порівняно з контрольною групою здорових дітей (p0,01).
Доп.точки доступа:
Стішковський, А. В.
Гасюк, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 5-9-річного віку [Текст] / Г. В. Сороченко [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 121-126. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (профилактика и контроль)
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
Аннотация: Мета роботи. Оцінити ефективність розробленої схеми екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років, що враховує ступінь мінералізації емалі. Матеріал і методи. Клініко-лабораторне обстеження 246 дітей віком від 5 до 9 років. Результати. Результати вивчення впродовж двох років клінічної ефективності запропонованої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років свідчать про достовірно нижчий приріст інтенсивності карієсу постійних зубів в основній групі (0,47±0,08), високі показники редукції приросту інтенсивності карієсу постійних зубів (64,2 %), низький приріст інтенсивності гострого початкового карієсу постійних зубів (0,05-0,14) і достовірне підвищення карієсрезистентності емалі постійних зубів (3,57±0,37; р0,05) у дітей. Висновки. Доведено ефективність розробленої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років.
Доп.точки доступа:
Сороченко, Г. В.
Хоменко, Л. О.
Остапко, О. І.
Голубєва, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Ефективність профілактики карієсу зубів у дітей з бронхіальною астмою [Текст] / Н. Л. Чухрай [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 153-158. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика)
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (профилактика и контроль)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Астма - одне з найпоширеніших захворювань педіатричного населення у дітей, поширеність астми у дітей у світі становить 5 - 10%. Згідно з літературою, карієс зуба у дітей з астмою становить 68, 45 – 88, 1%. На розвиток карієсу у дітей з астмою впливають зміни, які є в організмі дітей, а також тривале медикаментозне лікування. Мета роботи – оцінити ефективність профілактичних заходів у дітей з астмою. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням, що проходило два роки, було 144 12-річних дітей, які страждали на астму та перебували на лікуванні в легенево-алергічному відділенні дитячої обласної лікарні. Розроблений комплекс заходів щодо профілактики карієсу зубів у дітей із І-ІІ та ІІІ-ІV ступенем тяжкості астми. Оцінку ефективності комплексу профілактичних заходів проводили через 6, 12, 24 місяці за такими критеріями: інтенсивність карієсу (КПВ), зменшення зростання інтенсивності карієсу, стійкість емалі за ТЕР. Результати. За два роки нашого спостереження виявлено покращення таких показників: зменшення зростання інтенсивності карієсу у дітей з III-IV порівняно з І-ІІ ступенем тяжкості астми; покращення гігієни ротової порожнини (за індексом Грін-Вермільйона); підвищення резистентності емалі за ТЕР-тестом. Редукція інтенсивності карієсу у дітей з бронхіальною астмою становила 46,94% у дітей з I-II та 51,02% з III-IVступенем тяжкості бронхіальної астми. Висновки. Аналіз результатів обстеження дітей протягом двох років застосування розробленого комплексу заходів профілактики карієсу зубів довів ефективність даних заходів для застосування у дітей залежно від ступеня тяжкості бронхіальної астми.
Доп.точки доступа:
Чухрай, Н. Л.
Безвушко, Е. В.
Лещук, С. Є.
Стадник, У. О.
Колесніченко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Дудченко, Є. С.
Структурні особливості регенерації довгих кісток у щурів із експериментальною хронічною гіперглікемією [Текст] / Є. С. Дудченко, Г. Ф. Ткач // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 34-40. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
Аннотация: Мета роботи – з’ясувати гістологічні, ультрамікроскопічні та гістоморфометричні особливості регенераторного процесу довгих кісток у щурів із експериментальною хронічною гіперглікемією (ХГ). Матеріал і методи. Дослідження проведено на 60 білих лабораторних щурах-самцях, яких розподілили на такі групи: І – контрольна група (20 щурів); ІІ – група для оцінювання стану глюкозного гомеостазу і підтвердження змодельованої ХГ (10 щурів); ІІІ – група для порівняння з групою ІІ (10 щурів); ІV – тварини з ХГ та посттравматичним дефектом кісток (20 щурів). У тварин ІІ та ІV груп ХГ моделювали шляхом двотижневого навантаження 10 % водним розчином фруктози із подальшим одноразовим уведенням стрептозотоцину (40 мг/кг) та нікотинової кислоти (1 мг/кг). Тварин І та ІV груп виводили з експерименту на 21-шу добу після нанесення травми. Cвітлову мікроскопію виконували з використанням мікроскопа Olympus BH-2; растрову мікроскопію – за допомогою електронного мікроскопа РЕМ 102. Результати. На 21-шу добу після відтворення травми у щурів контрольної групи більша частина ділянки дефекту була заповнена сформованими кістковими балками. У групі з ХГ у цей термін лише тільки відбувалось початкове формування тонких дрібнопетлястих кісткових трабекул. У товщі балок розташовувались поодинокі групи хондрогенних клітин. Крім того, у регенераті спостерігались жирові клітини та лімфоцитарно-лейкоцитарна інфільтрація. Площа грубоволокнистої кісткової тканини в контрольній групі була на 29,26 % більшою, а площа сполучної тканини – на 10,87 % меншою, ніж у тварин із ХГ. Також у групі з ХГ регенерат містив грануляційну та хрящову тканини. Висновок. Хронічна гіперглікемія призводить до порушення проліферації та диференціації остеобластичного диферону в бік формування фіброзно-хрящового регенерату.
Доп.точки доступа:
Ткач, Г. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Гараздюк, М. С.
Цифрова поляризаційна мікроскопія для диференціації крововиливів у головному мозку травматичного і нетравматичного генезів [Текст] / М. С. Гараздюк // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 23-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МИКРОСКОПИЯ ПОЛЯРИЗАЦИОННАЯ -- MICROSCOPY, POLARIZATION (использование)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- BRAIN HEMORRHAGE, TRAUMATIC (диагностика)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (диагностика)
Аннотация: Мета роботи – розробити судово-медичні критерії диференціації крововиливів травматичного і нетравматичного генезів методом цифрової поляризаційної мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини (РГМЛ). Матеріал і методи. Нативні гістологічні препарати РГМЛ від 30 трупів із ішемічним інсультом (1-ша група), 35 трупів із крововиливами травматичного генезу (2-га група), 35 трупів із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та група-контроль). Метод дослідження – цифрова поляриметрія (визначалися координатні розподіли значень орієнтаційного параметра (ОП) мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку). Результати. Результати досліджень координатної та статистичної структури мап величини ОП у точках цифрових мікроскопічних зображень гістологічних зрізів РГМЛ померлих усіх груп виявили координатно-неоднорідну структуру всіх розподілів величини ОП та достатню статистичну подібність мап ОП - гістограми розподілів величини ОП мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з всіх груп близькі за структурою, що можна пов’язати з кратним розсіянням світла в об’ємі навіть геометрично тонких гістологічних зрізів РГМЛ. За рахунок цього відбувається деполяризація світла і прояви оптичної активності протеїнових структур усереднюються до близьких величин ОП у межах всіх груп, незалежно від причини настання смерті. Висновок. Аналіз отриманих даних виявив, що для кожного із статистичних параметрів (статистичні моменти 1–4-го порядків), які характеризують мапи орієнтаційного параметра мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з усіх груп, величини чутливості , специфічності та збалансованої точності нижчі на 15% - 25% від задовільного рівня диференціальної діагностики – 80% - 85%.
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Гістоморфометрична оцінка змін паренхіми підшлункової залози за умов впливу гіперосмолярної дегідратації [Текст] / В. Ю. Ковчун [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 52-56. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЕЗВОЖИВАНИЕ -- DEHYDRATION (осложнения)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (анатомия и гистология)
Аннотация: Мета роботи – вивчити особливості гістоморфометричних змін підшлункової залози щурів за умов гіперосмолярної дегідратацї. Матеріал і методи. Експеримент проведений на 40 білих щурах-самцях зрілого віку. Контрольну серію тварин склали 10 щурів, експериментальна серія розділена залежно від ступеня зневоднення на три групи по 10 щурів у кожній. Результати. За умов клітинної дегідратації нами виявлено такі статистично значущі зміни. Збільшення площі ацинусів при легкому ступені зневоднення на 39,9%; площі острівців Лангерганса – при середньому та тяжкому ступені на 51,6 % та 45,9%; площа екзокринних панкреатоцитів зменшується при середньому та тяжкому ступені на 29,6 % та 35,9%, з одночасним збільшенням площі їх ядер на 46,2%, за умов вираженої дегідратації. Висновки. Зміни паренхіми підшлункової залози та мікроциркуляторного русла прогресують прямо пропорційно зростанню тяжкості дегідратації.
Доп.точки доступа:
Ковчун, В. Ю.
Сікора, В. З.
Линдін, М. С.
Сікора, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-30

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)