Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=БУ5/2020/24/2<.>

Общее количество найденных документов : 30
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-30

Semenenko, S. I.
Cerebroprotective properties of ademol in traumatic brain injury [Text] / S. I. Semenenko, H. I. Khrebtii, A. I. Semenenko // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - P159-166. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (лекарственная терапия)
АДАМАНТАН -- ADAMANTANE (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета роботи – порівняти вплив похідної адамантану 1-адамантилетилокси-3-морфоліно-2-пропанолу гідрохлориду (Адемолу) та магнію сульфату на мнестичну функцію та неврологічний дефіцит на експериментальній моделі черепно-мозкової травми. Матеріал і методи. Терапевтичну дію Адемолу на змодульованій черепно-мозковій травмі оцінювали при застосуванні доз 1, 2 та 4 мг/кг внутрішньовенно. Псевдооперовані тварини отримували 0,9% розчин NаСl із розрахунку до об’єму найбільш ефективної дози Адемолу. Як лікарський засіб для контрольної групи застосовували 0,9% розчин NаСl у дозі 2 мл/кг в/в і у тому ж режимі. Неврологічний дефіцит у щурів із черепно-мозковою травмою оцінювали на першу добу та наприкінці гострого періоду (на восьму добу) за шкалою stroke-index C.P. McGrow. Здатність тварин до навчання та запам’ятовування аверсивного стимулу досліджували в тесті умовної реакції пасивного уникання. Методика заснована на природженому інстинкті щурів до обмеженого затемненого простору. Збереження умовної реакції перевіряли через добу за зміною латентного часу входу щура до темного відсіку. Також відзначали кількість тварин, які намагались увійти до темної камери, але не завершили спроби. Результати. Аналізуючи вплив курсової терапії розчином Адемолу на ступінь деескалації неврологічного дефіциту, можна зазначити, що за цією властивістю досліджуваний препарат переважав розчин магнію сульфату на першу добу застосування на 24% та на восьму добу - на 30% (р0,05). Щодо відновлення мнестичних функцій при черепно-мозковій травмі, восьмиденна терапія щурів розчином магнію сульфату дещо покращувала пам’ять, але поступалась за ефективністю Адемолу, який наближав показники тесту умовної реакції пасивного уникання до результатів псевдооперованих тварин. Висновки. Результати проведеного експериментального дослідження дають можливість стверджувати про відсутність достовірної ефективності застосування магнію сульфату щодо корекції неврологічного дефіциту при черепно-мозковій травмі у щурів. Адемол, на відміну від розчину магнію сульфату, сприяв зменшенню виразності неврологічних порушень, що супроводжувалося покращенням мнестичних функцій у тварин на восьму добу черепно-мозкової травми.
Доп.точки доступа:
Khrebtii, H. I.
Semenenko, A. I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Імунотерапія раку порожнини рота і ротоглотки. Використання моноклональних антитіл [Текст] / Г. А. Гірна [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 178-186. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS (иммунология, терапия)
РОТОГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OROPHARYNGEAL NEOPLASMS (иммунология, терапия)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета роботи – провести огляд джерел літератури і аналізувати використання моноклональних антитіл у лікуванні раку порожнини рота і ротоглотки. Висновки 1. Сьогодні цетуксимаб є єдиним із моноклональних антитіл, що отримав FDA схвалення для лікування раку порожнини рота і ротоглотки. Клінічно використовується більше 10 років, і показує добрі результати. 2. Клінічні випробування підтвердили ефективність moAbs, що направляють свою дію на рецептори імунної контрольної точки, включаючи анти-CTLA-4 та анти-PD-1. Блокада імунної контрольної точки може покращити наявні клінічні ефекти терапії на фоні низької токсичності і може сприяти довготривалим ефектам через імунологічну пам’ять. 3. Використання інгібіторів імунних контрольних точок на даний час схвалюються лише в занедбаних стадіях раку. 4. Недостатньо клінічних даних, які можуть засвідчувати про доцільність поєднання кількох різних препаратів монокланальних антитіл, а також поєднання їх із променевою терапією або хіміотерапією.
Доп.точки доступа:
Гірна, Г. А.
Костишин, І. Д.
Рожко, М. М.
Левандовський, Р. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клітинська, О. В.
Аналіз впливу рівня стресу у дітей 6-7 років, які постійно проживають в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду на показники захворюваності на карієс [Текст] / О. В. Клітинська, А. В. Стішковський, Н. В. Гасюк // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 46-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (этиология)
ФТОР -- FLUORINE (дефицит)
ИОД -- IODINE (дефицит)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Висока поширеність карієсу постійних зубів у дітей в Україні висуває проблему профілактики як основну в дитячій стоматології. Зважаючи на те, що зуби після прорізування найбільш вразливі для ураження карієсом, набуває особливої актуальності пошук нових підходів до створення програм профілактики карієсу постійних зубів, особливо на етапі незрілої емалі. Мета – встановити кореляцію між рівнем стресу у дітей перших класів з різним стоматологічним статусом та станом загального здоров’я, які постійно проживають на території біогеохімічного дефіциту фтору і йоду. Матеріал і методи. Протестовані 73 школярі перших класів загальноосвітніх шкіл міста Ужгорода з різним станом загального здоров’я. Контрольну групу порівняння склали 26 здорових дітей аналогічного віку. Визначені показники стресу залежно від стоматологічного статусу і обтяженістю загальносоматичною патологією та проведені порівняння з показниками контрольної групи. Результати. При аналізі рівня тривожності в обстежених дітей встановлено достовірно гірші показники індексу тривожності у дітей клінічних груп порівняно зі здоровими дітьми з превалюванням низького рівня у першій клінічній групі (64,86±1,76; р0,05), середнього рівня ? у другій групі (45,65±1,02; р0,05), та високого рівня ? у третій групі (84,20±2,34; р0,001). Висновки. У дітей молодшого шкільного віку Закарпатської області встановлено пряму залежність між показниками поширеності та інтенсивності карієсу, рівнем стресу та показниками загальносоматичної захворюваності; усі показники достовірно відрізнялися від аналогічних порівняно з контрольною групою здорових дітей (p0,01).
Доп.точки доступа:
Стішковський, А. В.
Гасюк, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації [Текст] / Л. В. Распутіна [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 91-101. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION (методы)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Аннотация: Мета роботи. Оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Матеріал і методи. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему «Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація». Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником ,що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Результати. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки ? 120 (72,7%), глибини компресій грудної клітки ? 147 (89,1%), співвідношення частоти компресій та частоти дихання без протекції дихальних шляхів ? 123 (74,5%), початкової дози адреналіну ? 138 (83,6%), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії ? 121 (73,3%). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз ? 84 (51%), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта ? 86 (52,1%), початкової дози аміодарону ? 79 (47,8%), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР ? 73 (44,3%). Менше третини лікарів ? 38 (23%) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночковій тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40% та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років i старше 60 років (р = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (р = 0,001). Висновки 1. Установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. 2. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4-6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. 3. Найбільші труднощі виникають у лікарів при виборі відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.
Доп.точки доступа:
Распутіна, Л. В.
Мостовой, Ю. М.
Данілевич, Т. Д.
Діденко, Д. В.
Белінський, А. В.
Соломончук, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Волкогон, А. Д.
Аналіз зв’язку генетичного поліморфізму довгої некодуючої РНК ANRIL із виживаністю пацієнтів із онкоурологічною патологією [Текст] / А. Д. Волкогон, В. Ю. Гарбузова, О. В. Атаман // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 15-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS (генетика)
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (генетика)
Аннотация: Мета роботи – вивчення можливого зв’язку виникнення раку нирки та раку сечового міхура із rs4977574-поліморфізмом гена довгої некодуючої РНК ANRIL залежно від віку пацієнтів. Матеріал і методи. Для дослідження використано цільну венозну кров 242 осіб із раком сечостатевої системи (101 пацієнт зі світлоклітинним нирково-клітинним раком та 141 хворий на перехідноклітинний рак сечового міхура). Генотипування за rs4977574-сайтом гена ANRIL здійснювали методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу (Realtime PCR) за наявності TaqMan assay C_31720978_30. Статистично дані опрацьовували за допомогою пакета програм SPSS (версія 17.0). Результати. Встановлено, що в носіїв G-алеля за поліморфним сайтом rs4977574 гена ANRIL злоякісні новоутворення урогенітального тракту виникають приблизно на 5 років раніше, ніж у АА-гомозигот (log rank P = 0,022; Breslow P = 0,006). Результати регресійного аналізу методом Кокса у рамках домінантної моделі успадкування показали, що носії G-алеля мають вищий ризик виникнення раку сечостатевої системи із віком (HR = 1,369; Р = 0,030), порівняно з гомозиготами за основним А-алелем. Достовірність результатів зберігалась і після поправки на стать, індекс маси тіла хворих, наявність у них метастазів, звички палити та вживати алкоголь (HR = 1,348; Р = 0,040). Висновки. Носії G-алеля за rs4977574-поліморфізмом гена довгої некодуючої РНК ANRIL мають вищий ризик виникнення раку сечостатевої системи з віком, порівняно із гомозиготами АА.
Доп.точки доступа:
Гарбузова, В. Ю.
Атаман, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Використання фіксованих і потрійних комбінацій у досягненні цільового рівня артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Текст] / О. Л. Рековець [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 102-112. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Мета роботи - оцінити терапевтичну ефективність фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид порівняно з подвійною фіксованою комбінацією валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією ІІ-ІІІ ступеня. Матеріал і методи. У дослідження увійшли 50 пацієнтів із АГ 2-3-го ступеня. Проводили офісне вимірювання АТ, ДМАТ, біохімічне дослідження крові. Оцінку проводили на початку та через три місяці терапії. У дослідження включались пацієнти з помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. Пацієнтів розподілили на дві групи. Пацієнтам першої групи (n=25) призначена фіксована потрійна комбінація 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. Пацієнти другої групи (n=25) отримували за аналогічною схемою подвійну фіксовану комбінацію 160 мг валсартану/ 5 мг амлодипіну один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. За необхідності, якщо не досягнено цільового рівня офісного АТ менше 140/90 мм рт. ст., доза титрувалась до добової дози 320/10/12,5 мг (валсартан/ амлодипін/гідрохлортіазид) на фіксованій потрійній комбінації та до 320/10 мг (валсартан/амлодипін) на фіксованій подвійній комбінації. Через три місяці лікування відбувався контроль терапії. Результати. Середній вік хворих склав [54,9 ± 1,8 (25-75)] років. Середній ІМТ – 31,2 ± 0,7 кг/м2. Середні цифри офісного САТ та ДАТ на початку дослідження становили 161,7 ± 1,8 мм рт.ст. та 98,5 ± 1,4 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна ЧСС — 70,7 ± 1,4 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 143,8±1,1 мм рт.ст., для ДАТ — 92,4±1,2 мм рт.ст. Середня добова ЧСС — 71,5±1,5 уд/хв. Зниження середньодобового АТ склало 18,0/16,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 23,8/20,7 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньоденного АТ склало 19,4/17,8 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 17,8/22,6 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньонічного АТ склало 17,0/12,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 20,5/18,2 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні становило 77,3% - у подвійній комбінації та 95,2%- у потрійній комбінації. Висновки. Потрійна комбінація валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид була більш ефективною в зниженні артеріального тиску при добовому моніторуванні порівняно з подвійною комбінацією валсартан/ амлодипін, що не супроводжувалось збільшенням побічних ефектів.
Доп.точки доступа:
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив антралю на оксидантно-антиоксидантний гомеостаз у хворих на хронічний панкреатит [Текст] / О. С. Хухліна [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 140-148. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (лекарственная терапия)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Мета дослідження – встановити ефективність впливу Антралю в лікуванні хронічного панкреатиту (ХП) у фазі загострення на підставі комплексної оцінки клінічного перебігу ХП та оксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Матеріал і методи. Обстежено 52 хворих на ХП змішаної етіології у фазі загострення середньої тяжкості. Для визначення ефективності лікування за випадковою ознакою сформовано дві репрезентативні групи пацієнтів. Середній вік хворих становив (41,3±4,5) років. Дизайн досліджень передбачав клінічні, лабораторні, біохімічні дослідження крові, імуноферментні методи, біохімічний аналіз дуоденального вмісту, копрограму, ультрасонографію (УСГ) підшлункової залози. Аналіз клінічних, УСГ проявів ХП, біохімічних, лабораторних показників функціонального стану підшлункової залози проводили за загальноприйнятими методиками, які досліджували в динаміці через 30 днів лікування. Результати. У хворих на ХП до лікування встановлено значну інтенсивність оксидативного стресу зі зростанням вмісту в крові проміжних та кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів (в 1,6-1,7 раза, р0,05), окиснювальної модифікації білків (у 2,3 раза, р0,05), індукції нітрозитивного стресу (в 1,5 раза, р0,05), які виникли на тлі істотного дефіциту в крові відновленого глутатіону (в 1,3 раза, р0,05) і супроводжувалися компенсаторним напруженням активності каталази (зростання в 1,5 раза, р0,05). Призначення Антралю на тлі комплексної терапії загострення ХП упродовж 30 днів призвело до істотної корекції оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на ХП із вірогідним зниженням вмісту в крові малонового альдегіду (в 1,3 раза, р0,05), ізольованих подвійних зв’язків (в 1,5 раза, р0,05), альдегід- та кетондинітрофенілгідразонів основного характеру (в 1,8 раза, р0,05), нітритів/нітратів (в 1,5 раза, р0,05) завдяки вірогідному зростанню та нормалізації вмісту в еритроцитах відновленого глутатіону (в 1,3 раза, р0,05), нормалізації активності каталази, що супроводжувалось вірогідним усуненням клінічних проявів загострення ХП: астеновегетативного синдрому (OR
Доп.точки доступа:
Хухліна, О. С.
Дудка, І. В.
Дудка, Т. В.
Смандич, В. С.
Павлюк, В. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Косілова, С. Є.
Вплив окиснювального стресу на стан плода і новонародженного у вагітних із вузловим зобом [Текст] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Мета роботи – вивчити стан процесів пероксидації ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) у новонароджених від матерів із вузловим зобом, вплив окисного стресу на стан плода і новонародженого. Матеріал і методи. Проведено аналіз стану 20 плодів від здорових жінок (контрольна група) і 54 плодів від жінок із вузловим зобом (основна група). З них 30 плодів від жінок із вузловим зобом І ступеня (І група) і 24 – від жінок із вузловим зобом ІІ ступеня (ІІ група). Про стан внутрішньоутробного плода судили за даними кардіотокографії (КТГ), біофізичного профілю плода (БПП), результатів доплерометрії. Для оцінки стрес-реалізуючих і стрес-лімітувальних систем організму вивчали деякі показники ПОЛ і АОС. Вміст продуктів ПОЛ оцінювали за рівнем гідроперекисів ліпідів і малонового альдегіду. Стан АОС вивчали за вмістом глутатіону в еритроцитах і активності ферменту глутатіон-пероксидази. Забір крові у плодів проводили з вени пуповини після народження. Результати. З’ясовано, що в новонароджених І групи у відповідь на накопичення продуктів ПОЛ значно зростав вміст глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 31,5±1,1 мкмоль/мл ер. у новонароджених контрольної групи, р0,05) і активність глутатіон – пероксидази (28,5±1,1 мкмоль/мл ер. проти 24,4±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. У новонароджених ІІ групи надлишкове накопичення малонового альдегіду не супроводжувалось підвищенням рівня глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 36,7±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про антиоксидантну недостатність і порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів. Дані КТГ, БПП і доплерометрії свідчать про погіршення стану плода у жінок із вузловим зобом. З’ясовано, що чим більше виражена ступінь прояву вузлового зоба, тим нижча бальна оцінка плода (р0,05). Висновки. У новонароджених від матерів із вузловим зобом І ступеня має місце активація антиоксидантної системи у відповідь на інтенсифікацію процесів пероксидації ліпідів. У новонароджених від матерів із вузловим зобом ІІ ступеня має місце антиоксидантна недостатність, що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Наявність вузлового зоба у матері є фактором ризику розвитку плацентарної дисфункції. Стан плода та новонародженого знаходиться в прямій залежності від ступеня прояву вузлового зоба і стану антистресорних механізмів захисту.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Гістоморфометрична оцінка змін паренхіми підшлункової залози за умов впливу гіперосмолярної дегідратації [Текст] / В. Ю. Ковчун [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 52-56. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЕЗВОЖИВАНИЕ -- DEHYDRATION (осложнения)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (анатомия и гистология)
Аннотация: Мета роботи – вивчити особливості гістоморфометричних змін підшлункової залози щурів за умов гіперосмолярної дегідратацї. Матеріал і методи. Експеримент проведений на 40 білих щурах-самцях зрілого віку. Контрольну серію тварин склали 10 щурів, експериментальна серія розділена залежно від ступеня зневоднення на три групи по 10 щурів у кожній. Результати. За умов клітинної дегідратації нами виявлено такі статистично значущі зміни. Збільшення площі ацинусів при легкому ступені зневоднення на 39,9%; площі острівців Лангерганса – при середньому та тяжкому ступені на 51,6 % та 45,9%; площа екзокринних панкреатоцитів зменшується при середньому та тяжкому ступені на 29,6 % та 35,9%, з одночасним збільшенням площі їх ядер на 46,2%, за умов вираженої дегідратації. Висновки. Зміни паренхіми підшлункової залози та мікроциркуляторного русла прогресують прямо пропорційно зростанню тяжкості дегідратації.
Доп.точки доступа:
Ковчун, В. Ю.
Сікора, В. З.
Линдін, М. С.
Сікора, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Фуштей, І. М.
Динаміка маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування [Текст] / І. М. Фуштей, К. Л. Ніколаєва, Є. В. Сідь // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 127-135. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (кровь)
Аннотация: Мета роботи – визначити динаміку маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування. Матеріал і методи. Результати дослідження ґрунтуються на даних комплексного обстеження 170 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) віком від 40 до 65 років, з яких 123 пацієнти мали легеневу гіпертензію та 47 осіб були без неї. В амбулаторних умовах обстежено 31 практично здорову особу. Пацієнти з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ були розподілені на дві підгрупи спостереження залежно від лікування. Перша підгрупа застосовувала базисну терапію, а друга підгрупа - базисну терапію з додаванням рофлуміласту. Маркери ендотеліальної функції визначені при скринінгу та через 12 місяців спостереження. Результати. Медіана рівня ендотелину-1 у групі пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ склала 3,17 [2,19 ; 4,14] фмоль/мл і була достовірно вищою, як проти значення 1,78 [1,25 ; 2,18] фмоль/мл у групі хворих на ХОЗЛ без легеневої гіпертензії (р 0,05), так і високодостовірно перевищувала в 10,2 раза рівень 0,31 [0,19 ; 0,36] фмоль/мл у групі здорових осіб (р0,05). Сума метаболітів оксиду азоту (NO2+ NO3) достовірно була нижче (на 15,8 %) у групі осіб з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ проти значення 22,00 [21,00 ; 23,00] мкмоль/л у групі хворих на ХОЗЛ без легеневої гіпертензії, і високодостовірно нижче на 37 % порівняно з групою здорових осіб, де рівень цього показника склав 26,00 [25,00 ; 28,00] мкмоль/л (р0,05). Далі проводили кореляційний аналіз. Визначені достовірні взаємозв’язки між наступними показниками: тривалістю ХОЗЛ і рівнем NO3 (R 0,05). Через 12 місяців виявлено статистично значуще зниження на ?1% = -57,53 % ендотеліну-1 до 1,87 [1,44 ; 2,36] фмоль/мл у першій підгрупі і на ?2% = -82,34 % до 1,62 [1,37 ; 1,92] фмоль/мл у другій підгрупі. Через 12 місяців терапії в обох підгрупах рівень суми метаболітів оксидів азоту в плазмі крові достовірно збільшився на ?1% = 10,00 % до 21,00 [18,00 ; 23,00] мкмоль/л у підгрупі базисної терапії, і на ?2% = 19,05 % до 24,00 [22,00 ; 26,00] мкмоль/л у підгрупі рофлуміласту, (p0,05). Визначалось статистично значуще розходження рівнів ендотеліну-1 та суми метаболітів оксиду азоту між підгрупами через 12 місяців лікування. Висновки. У пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень виникає ендотеліальна дисфункція, що характеризується збільшенням концентрації ендотеліну-1 та зменшенням метаболітів оксиду азоту в плазмі крові. Збільшення рівня ендотеліну-1 у плазмі крові має прямий кореляційний зв’язок зі значенням середнього тиску в легеневій артерії. Базисна терапія в пацієнтів із легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень покращує стан ендотеліальної функції, за збільшенням кінцевих метаболітів оксиду азоту у плазмі крові. При додаванні до базисної терапії рофлуміласту достовірно визначається більш виражене зменшення концентрації ендотеліну-1 в плазмі крові.
Доп.точки доступа:
Ніколаєва, К. Л.
Сідь, Є. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Ефективність профілактики карієсу зубів у дітей з бронхіальною астмою [Текст] / Н. Л. Чухрай [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 153-158. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика)
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (профилактика и контроль)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Астма - одне з найпоширеніших захворювань педіатричного населення у дітей, поширеність астми у дітей у світі становить 5 - 10%. Згідно з літературою, карієс зуба у дітей з астмою становить 68, 45 – 88, 1%. На розвиток карієсу у дітей з астмою впливають зміни, які є в організмі дітей, а також тривале медикаментозне лікування. Мета роботи – оцінити ефективність профілактичних заходів у дітей з астмою. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням, що проходило два роки, було 144 12-річних дітей, які страждали на астму та перебували на лікуванні в легенево-алергічному відділенні дитячої обласної лікарні. Розроблений комплекс заходів щодо профілактики карієсу зубів у дітей із І-ІІ та ІІІ-ІV ступенем тяжкості астми. Оцінку ефективності комплексу профілактичних заходів проводили через 6, 12, 24 місяці за такими критеріями: інтенсивність карієсу (КПВ), зменшення зростання інтенсивності карієсу, стійкість емалі за ТЕР. Результати. За два роки нашого спостереження виявлено покращення таких показників: зменшення зростання інтенсивності карієсу у дітей з III-IV порівняно з І-ІІ ступенем тяжкості астми; покращення гігієни ротової порожнини (за індексом Грін-Вермільйона); підвищення резистентності емалі за ТЕР-тестом. Редукція інтенсивності карієсу у дітей з бронхіальною астмою становила 46,94% у дітей з I-II та 51,02% з III-IVступенем тяжкості бронхіальної астми. Висновки. Аналіз результатів обстеження дітей протягом двох років застосування розробленого комплексу заходів профілактики карієсу зубів довів ефективність даних заходів для застосування у дітей залежно від ступеня тяжкості бронхіальної астми.
Доп.точки доступа:
Чухрай, Н. Л.
Безвушко, Е. В.
Лещук, С. Є.
Стадник, У. О.
Колесніченко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Шевчик, Л. О.
Застосування дедуктивного методу навчання біології у закладах вищої медичної освіти України [Текст] / Л. О. Шевчик, Н. Я. Кравець, І. М. Грод // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 173-177. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БИОЛОГИЯ -- BIOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Аннотация: Послідовне вивчення тваринного світу відповідно до природної системи – від нижчих до вищих – не лише дає уявлення про різноманіття тварин і специфіки їх груп, але дозволяє прослідкувати їх виникнення і родинні зв’язки, виявити роль факторів еволюції. При цьому характеристика окремих груп тварин не може обмежитися описанням особливостей будови (морфології та анатомії їх представників), а повинна включати опис і аналіз їх функцій, а також особливостей поведінки. Мета роботи - визначення необхідності вибору ефективних методів навчання біології у закладах вищої медичної освіти України. Об’єктом дослідження визначено особливості морфоанатомічної будови групи таксонів Черви (Vermes), представленої типами: Плоскі черви (Plathelmintes), Круглі черви, або Первиннопорожнинні (Nemathelmintes) та Кільчасті черви (Annelida). З точки зору міцності засвоєних знань, не важливо із залученням яких методів вони будуть набуті. Актуальність застосування різних логічних методів пізнання зростає в період глобалізації обсягу наукової інформації. Власне, це пояснює популярність дедуктивного методу засвоєння знань, при якому пізнання іде від загального уявлення до осмислення окремих складових, пов’язаних між собою ієрархічно. Зокрема, ускладнення морфоанатомічної будови спостерігається в лінійці плоскі, круглі, кільчасті черви, що в першу чергу торкається порожнини тіла , а також інших систем. Висновки. Накопичені протягом останніх десятиліть матеріали та узагальнення в галузі порівняльної морфоанатомії відкривають можливість більш різнобічно описувати особливості будови окремих груп живих організмів, виділяти специфічні шляхи їх еволюції. Це дозволяє краще розуміти причини біологічного прогресу чи регресу тої чи іншої групи тварин і дати їй більш різнобічну біологічну характеристику.
Доп.точки доступа:
Кравець, Н. Я.
Грод, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 5-9-річного віку [Текст] / Г. В. Сороченко [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 121-126. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (профилактика и контроль)
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
Аннотация: Мета роботи. Оцінити ефективність розробленої схеми екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років, що враховує ступінь мінералізації емалі. Матеріал і методи. Клініко-лабораторне обстеження 246 дітей віком від 5 до 9 років. Результати. Результати вивчення впродовж двох років клінічної ефективності запропонованої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років свідчать про достовірно нижчий приріст інтенсивності карієсу постійних зубів в основній групі (0,47±0,08), високі показники редукції приросту інтенсивності карієсу постійних зубів (64,2 %), низький приріст інтенсивності гострого початкового карієсу постійних зубів (0,05-0,14) і достовірне підвищення карієсрезистентності емалі постійних зубів (3,57±0,37; р0,05) у дітей. Висновки. Доведено ефективність розробленої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років.
Доп.точки доступа:
Сороченко, Г. В.
Хоменко, Л. О.
Остапко, О. І.
Голубєва, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Покровська, Н. К.
Клінічний перебіг артеріальної гіпертензії у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень на тлі ожиріння [Текст] / Н. К. Покровська, О. М. Бочар, О. Є. Склярова // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 86-90. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика)
Аннотация: Мета роботи – вивчити клінічні особливості коморбідного перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) із супутнім ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 45 осіб та розподілено їх на дві групи. До першої групи увійшли – 20 хворих на АГ (І-ІІ стадії, 1-3-го ступеня), ХОЗЛ (за класифікацією згідно з глобальною ініціативою для ХОЗЛ (GOLD 1-3)) у фазі нестійкої ремісії та ожиріння. До другої групи – 25 пацієнтів з АГ (І-ІІ стадії, 1-3-го ступеня) та ожирінням. Усім пацієнтам проводили повне клінічне та інструментальне обстеження: спірометрію, ехокардіографію (ЕхоКГ), електрокардіографію (ЕКГ), ліпідний спектр крові. Результати. Хворі на АГ, ХОЗЛ та ожиріння порівняно з пацієнтами з АГ та ожирінням мали достовірне зниження показників функції зовнішнього дихання (об’єму форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1) (р 0,01), функціональної життєвої ємності легень (ФЖЄЛ) (р 0,01)), збільшення розмірів правого шлуночка (ПШ) (р 0,05), лівого шлуночка (ЛШ) (р 0,01), товщини міжшлуночкової перегородки (МШП) (р 0,05) та гіпертригліцеридемію (р 0,01), тоді як у пацієнтів з АГ та ожирінням були нормальні показники функції зовнішнього дихання, менш виражені зміни з боку ЕхоКГ; підвищення рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ). У пацієнтів обох груп виявили збільшення розмірів лівого передсердя (ЛП) на тлі збереженої фракції викиду (ФВ). Висновки. Існують особливості клінічної картини коморбідного перебігу артеріальної гіпертензії, хронічного обструктивного захворювання легень та ожиріння, які характеризуються відповідними змінами в спірометрії, ехокардіографії та ліпідному спектрі крові, що свідчить про більш несприятливий перебіг даної патології, порівняно з перебігом артеріальної гіпертензії на тлі ожиріння.
Доп.точки доступа:
Бочар, О. М.
Склярова, О. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Хільчевська, В. С.
Клінічно-анамнестичні особливості перебігу ацетонемічних станів у дітей з патологією системи травлення [Текст] / В. С. Хільчевська, Н. М. Шевчук // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 136-139. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АЦЕТОН -- ACETONE (вредные воздействия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (диагностика)
Аннотация: Мета роботи – аналіз клінічно-анамнестичних показників тяжкості перебігу ацетонемічного синдрому у дітей на тлі загострення гастроентерологічної патології. Матеріал і методи. У гастроентерологічному відділенні обласної дитячої клінічної лікарні міста Чернівці спостерігалися 38 дітей віком від 2 до 15 років з приводу проявів ацетонемічного синдрому. Сформовано дві клінічні групи спостереження: І групу склали 25 дітей із помірним кетозом (кетонурія «++»), ІІ групу - 13 дітей із тяжким кетозом (кетонурія «++++»). Тяжкість кетозу при госпіталізації оцінювали напівкількісним методом визначення ацетону в сечі із застосуванням індикаторних тест-смужок. Результати. Пацієнтам із менш виразними ознаками ацетонемічного синдрому притаманні більша частота ацетонемій на рік, довший період грудного вигодовування, більш часта обтяженість індивідуального алергологічного анамнезу. Пацієнти з тяжким перебігом ацетонемічного синдрому відрізнялися вищим інфекційним індексом, тенденцією до більших показників маси тіла, зв’язком із загостренням гастодуоденальної патології. Висновки. Окремі клінічно-анамнестичні дані, зокрема, наявність у дитини гастродуоденальної патології, цитолітичного синдрому, вищий інфекційний індекс, раннє переведення на штучне вигодовування є вагомими факторами ризику для виразнішого та тяжчого ацетонемічного синдрому у дітей із патологією органів травлення.
Доп.точки доступа:
Шевчук, Н. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Яковець, К. І.
Медичні Internet-вісті. Частина XXVII [Текст] / К. І. Яковець, С. Є. Дейнека // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 201-203

MeSH-главная:
ИНТЕРНЕТ -- INTERNET
Доп.точки доступа:
Дейнека, С. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Бачинський, В. Т.
Можливості діагностики давності настання смерті шляхом визначення кількості K+ та NA+ у склистому тілі ока людини [Текст] / В. Т. Бачинський, Ю. В. Саркісова // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 3-8. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
СМЕРТЬ -- DEATH
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО -- VITREOUS BODY
Аннотация: У даній роботі розглянуто можливості методики визначення кількості електролітів склистого тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для точного встановлення давності настання смерті. Проведено порівняння отриманих результатів із вже відомими даними наукових праць світових дослідників та із лазерними поляризаційними методиками оцінки зображень препаратів склистого тіла для встановлення посмертного інтервалу. Мета роботи – дослідити діагностичні можливості методу визначення кількості К+ та Na+ склистого тіла людини для точного встановлення давності настання смерті. Матеріал і методи. Об’єкт дослідження – зразки склистого тіла 68 біоманекенів із попередньо відомою давністю настання смерті, померлі внаслідок серцево-судинної патології. Забір проводили при змішаному освітленні, температурі повітря +18-22°С і відносній вологості 60-75 %, у різні проміжки після настання смерті: від 1 до 48 год. Дослідження кількості К+ та Nа+ проводили на аналізаторі електролітів та газів ROCHE COBAS B121. Результати. Під час дослідження спостерігався послідовний підйом рівня К+ у склистому тілі зі збільшенням посмертного періоду. У всіх випадках у середньому в перші 6 год його кількість становила 7,1 ммоль/л, через 6-12 годин – 9,4 ммоль/л, через 12-18 годин – 12,3 ммоль/л, через 18-24 години – 15,8 ммоль/л, через 24-36 годин – 19,6 ммоль/л, через 36-48 годин – 24,7 ммоль/л. Кількість Na+ у середньому коливається між 120 і 200 ммоль/л. Висновки. Встановлено, що метод визначення кількості К+ у склистому тілі людини є чутливий до визначення часу настання смерті. Зокрема, за кількістю К+ можна встановити давність настання смерті з точністю до 4-6 годин на інтервалі до 18 годин та з точністю 8-12 годин у більш пізні терміни давності настання смерті. Графік результатів кількості Na+ наближається до горизонтального, що не передбачає кореляції між його кількістю та давністю настання смерті, та не є статистично значущим.
Доп.точки доступа:
Саркісова, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Булик, Р. Є.
Морфометрична характеристика вентролатерального преоптичного ядра гіпоталамуса зрілих щурів за модифікації фотоперіоду [Текст] / Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
ПРЕОПТИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ -- PREOPTIC AREA
Аннотация: Мета роботи - з’ясувати вплив різного світлового режиму та мелатоніну на морфометричну характеристику вентролатерального преоптичного (передньо-бічного передзорового) ядра гіпоталамуса зрілих щурів. Матеріал і методи. Дослідження проведені на 28 білих нелінійних щурах-самцях. Тварини першої серії перебували за умов нормального світлового режиму. Тварини другої серії перебували за умов світлової депривації. Щури третьої серії знаходилися в умовах світлової стимуляції. Четверту серію складали щури, яким на фоні світлової стимуляції внутрішньоочеревинно вводили мелатонін (Sigma, USA) у дозі 0,5 мг/кг маси тіла щура. Морфологічний аналіз нейронів здійснювали за допомогою мікроскопа ЛЮМАМ-8. Результати. Виявлено асиметричне розташування вентролатеральних преоптичних ядер гіпоталамуса в півкулях головного мозку. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як у центрі, так і на периферії ядра. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено. Висновки. Проведені гістологічні дослідження вказують на те, що досліджувані показники не реагують на умови освітлення та час доби, коли моделювалися відповідні умови експерименту.
Доп.точки доступа:
Йосипенко, В. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Міхєєв, А. О.
Особливості адаптації іноземних студентів спеціальності "медицина" до навчання [Текст] / А. О. Міхєєв, В. Б. Попович, В. С. Джуряк // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 167-172. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Аннотация: Актуальність. Розвиток вищої медичної освіти в сучасних умовах супроводжується збільшенням інформаційного навантаження на студентів, що спричиняє певні труднощі адаптації у студентів перших років навчання, особливо серед іноземних громадян. Мета роботи – вивчити особливості окремих показників адаптації іноземних студентів 2-го курсу медичного факультету №3 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» до навчання. Матеріал і методи. У ході дослідження проведено опитування 75 іноземних студентів віком (19,25 ± 0,183) років, серед яких 30 юнаків та 45 дівчат. Опитування проводилося шляхом анкетування англійською мовою із визначенням таких показників соціально-психологічної адаптації, як нервово-психічна стійкість, комунікативний потенціал, рівень соціалізації, девіантна поведінка та особистісний адаптивний потенціал. Результати. Проведене дослідження рівня адаптації іноземних студентів 2-го курсу показало, що для більшості опитаних притаманний досить низький або недостатній рівень опірності до психічних і фізичних навантажень, відносно низький рівень комунікативності та соціалізації, але не притаманна схильність до відхильної поведінки. У цілому рівень соціально-психологічної адаптації іноземних студентів 2-го курсу досить низький, що потребує корекції та більшої уваги з боку викладачів і наставників. Висновок. У закладах вищої медичної освіти слід враховувати особливості адаптації іноземних студентів до нових умов існування і навчання.
Доп.точки доступа:
Попович, В. Б.
Джуряк, В. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Молодцов, В. Є.
Особливості клініко-лабораторних показників при алкогольній хворобі печінки у поєднанні з артеріальною гіпертензією залежно від поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO-синтази [Текст] / В. Є. Молодцов // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 70-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- LIVER DISEASES, ALCOHOLIC (генетика)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Аннотация: Мета роботи. Оцінити взаємозв’язок між генотипами гена eNOS (T786C) та деякими клініко-лабораторними показниками у хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріал і методи. Обстежено 97 пацієнтів із встановленим діагнозом АХП: 62 хворих на АХП з АГ (група А) та 35 пацієнтів на АХП (група Б). Визначали вміст у сироватці крові С-реактивного білка, фактора некрозу пухлин-? (ФНП?), трансформуючого фактора росту-?1 (ТФР?1), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), 8-ізопростану, Д-димеру - за допомогою імуноферментного аналізу. Функціональний стан ендотелію оцінювали за вмістом у крові стабільних метаболітів монооксиду нітрогену (нітритів/ нітратів), ендотеліну-1 (ЕТ-1), молекул міжклітинної адгезії-1 (ICAM1). Загальний коагуляційний потенціал крові (час рекальцифікації плазми (ЧРП), протромбіновий час (ПЧ), тромбіновий час (ТЧ), активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ)), рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну ІІІ (АТІІІ), активність фактора ХІІІ (Ф ХІІІ) визначали за традиційними методиками. Досліджували також спонтанну агрегацію тромбоцитів. Для визначення мутації eNOS (T786C), rs2070744 використовували протокол з олігонуклеотидними праймерами із застосуванням методу алельспецифічної ПЛР. Результати. При вивченні частоти генотипів за поліморфним варіантом гена eNOS (T786C) встановлено, що частота ТТ генотипу серед хворих на АХП із АГ становила – 46,8%, СТ - 57,1% та СС – 17,2%. Серед хворих на АХП виявлений такий розподіл генотипів: ТТ – 25,7%, СТ – 57,1% та СС – 17,2%. Нами виявлена достовірна різниця між групою хворих на АХП з АГ та ізольованою групою АХП за генотипом ТТ. Встановлено, що рівень EТ-1 та молекула міжклітинної адгезії ICAM-1 були істотно вищими у хворих на АХП з АГ за ТТ генотипу порівняно з ізольованим перебігом АХП. Проте рівень загального оксиду азоту за поєднаного перебігу АХП з АГ був нижчим, ніж у хворих на АХП без АГ при наявності даного генотипу. Водночас за поєднаного перебігу АХП та АГ рівень системного запалення та оксидативного стресу асоціюється із ТТ генотипом гена eNOS (T786C). При вивченні стану гемостазу за поєднаного перебігу АХП та АГ виявлено, що АЧТВ за генотипу ТТ на 17,7% була вищою, ніж у групі Б. Даний показник мав різницю також і в середині групи між генотипами ТТ і СТ (на 13,1%) та ТТ і СС (на 28,3%). Рівень Д-димеру між групою А та Б мав також достовірну різницю за ТТ генотипу (вищий на 14,7% за поєднання АХП та АГ). Спонтанна агрегація тромбоцитів була достовірно вищою на 7,7% у хворих на АХП з АГ за генотипу ТТ. В останній групі пацієнтів XIII фактор виявився достовірно нижчим на 12,6% порівняно з групою хворих на АХП. Такі показники, як час рекальцифікації плазми, протромбіновий індекс та час, тромбіновий час достовірно не відрізнялися між групами пацієнтів. Висновок. Розвиток артеріальної гіпертензії у хворих на алкогольну хворобу печінки асоційований із наявністю гомозиготного генотипу ТТ заполіморфним варіантом гена eNOS (T786C). Встановлено, що у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією за ТТ генотипу спостерігаються вищий рівень ЕТ-1 та молекули міжклітинної адгезії ICAM-I при нижчому рівні загального оксиду азоту порівняно із хворими на алкогольну хворобу печінки. Максимально вірогідні відмінності показників системного запалення (ІЛ-10, СРБ, ТФР?1) та маркеру оксидативного стресу (8-ізопростан) характерні для ТТ генотипу за поліморфним варіантом гена eNOS (T-786C) у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією порівняно із ізольованим перебігом алкогольної хвороби печінки. Такі показники системи гемостазу як АЧТВ, антитромбін ІІІ, Д-димер, спонтанна агрегація тромбоцитів та фактор XIII були асоційовані із ТТ генотипом у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією за поліморфним варіантом гена eNOS (T-786C).
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-30

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)