Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=БУ5/2020/24/2<.>

Общее количество найденных документов : 30
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-30

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хільчевська В. С., Шевчук Н. М.
Заглавие : Клінічно-анамнестичні особливості перебігу ацетонемічних станів у дітей з патологією системи травлення
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 136-139 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АЦЕТОН -- ACETONE
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES
Аннотация: Мета роботи – аналіз клінічно-анамнестичних показників тяжкості перебігу ацетонемічного синдрому у дітей на тлі загострення гастроентерологічної патології. Матеріал і методи. У гастроентерологічному відділенні обласної дитячої клінічної лікарні міста Чернівці спостерігалися 38 дітей віком від 2 до 15 років з приводу проявів ацетонемічного синдрому. Сформовано дві клінічні групи спостереження: І групу склали 25 дітей із помірним кетозом (кетонурія «++»), ІІ групу - 13 дітей із тяжким кетозом (кетонурія «++++»). Тяжкість кетозу при госпіталізації оцінювали напівкількісним методом визначення ацетону в сечі із застосуванням індикаторних тест-смужок. Результати. Пацієнтам із менш виразними ознаками ацетонемічного синдрому притаманні більша частота ацетонемій на рік, довший період грудного вигодовування, більш часта обтяженість індивідуального алергологічного анамнезу. Пацієнти з тяжким перебігом ацетонемічного синдрому відрізнялися вищим інфекційним індексом, тенденцією до більших показників маси тіла, зв’язком із загостренням гастодуоденальної патології. Висновки. Окремі клінічно-анамнестичні дані, зокрема, наявність у дитини гастродуоденальної патології, цитолітичного синдрому, вищий інфекційний індекс, раннє переведення на штучне вигодовування є вагомими факторами ризику для виразнішого та тяжчого ацетонемічного синдрому у дітей із патологією органів травлення.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хухліна О. С., Дудка І. В., Дудка Т. В., Смандич В. С., Павлюк В. О.
Заглавие : Вплив антралю на оксидантно-антиоксидантний гомеостаз у хворих на хронічний панкреатит
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 140-148 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
Аннотация: Мета дослідження – встановити ефективність впливу Антралю в лікуванні хронічного панкреатиту (ХП) у фазі загострення на підставі комплексної оцінки клінічного перебігу ХП та оксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Матеріал і методи. Обстежено 52 хворих на ХП змішаної етіології у фазі загострення середньої тяжкості. Для визначення ефективності лікування за випадковою ознакою сформовано дві репрезентативні групи пацієнтів. Середній вік хворих становив (41,3±4,5) років. Дизайн досліджень передбачав клінічні, лабораторні, біохімічні дослідження крові, імуноферментні методи, біохімічний аналіз дуоденального вмісту, копрограму, ультрасонографію (УСГ) підшлункової залози. Аналіз клінічних, УСГ проявів ХП, біохімічних, лабораторних показників функціонального стану підшлункової залози проводили за загальноприйнятими методиками, які досліджували в динаміці через 30 днів лікування. Результати. У хворих на ХП до лікування встановлено значну інтенсивність оксидативного стресу зі зростанням вмісту в крові проміжних та кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів (в 1,6-1,7 раза, р0,05), окиснювальної модифікації білків (у 2,3 раза, р0,05), індукції нітрозитивного стресу (в 1,5 раза, р0,05), які виникли на тлі істотного дефіциту в крові відновленого глутатіону (в 1,3 раза, р0,05) і супроводжувалися компенсаторним напруженням активності каталази (зростання в 1,5 раза, р0,05). Призначення Антралю на тлі комплексної терапії загострення ХП упродовж 30 днів призвело до істотної корекції оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на ХП із вірогідним зниженням вмісту в крові малонового альдегіду (в 1,3 раза, р0,05), ізольованих подвійних зв’язків (в 1,5 раза, р0,05), альдегід- та кетондинітрофенілгідразонів основного характеру (в 1,8 раза, р0,05), нітритів/нітратів (в 1,5 раза, р0,05) завдяки вірогідному зростанню та нормалізації вмісту в еритроцитах відновленого глутатіону (в 1,3 раза, р0,05), нормалізації активності каталази, що супроводжувалось вірогідним усуненням клінічних проявів загострення ХП: астеновегетативного синдрому (OR
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Царик І. О.
Заглавие : Розподіл фенотипів діабетичної хвороби нирок при латентному автоімунному діабеті дорослих
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 149-152 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
Аннотация: Мета роботи - з’ясувати поширеність фенотипів діабетичної хвороби нирок при латентному автоімунному діабеті дорослих порівняно з іншими типами цукрового діабету. Матеріал і методи. Проведене комплексне обстеження 96 пацієнтів з хронічною хворобою нирок та цукровим діабетом: 40 (основна група) з латентним автоімунним діабетом дорослих (LADA), 28 – із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД 1), 28 - із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД 2) – групи порівняння. Оцінювали скарги, дані анамнезу, об’єктивного обстеження, результати загальноклінічних лабораторних досліджень, показників вуглеводного обміну, швидкість клубочкової фільтрації, альбумінурію, альбумін-креатинінове співвідношення, дані ультразвукового дослідження нирок. Результати. Класичний альбумінурійний фенотип діагностований у 7,1% пацієнтів із ЦД 1, у 10,7% пацієнтів із ЦД 2 та в 13% пацієнтів із LADA відповідно. Частка пацієнтів з неальбумінурійним порушенням функції нирок становила 85,7% при ЦД 1, 53,6% ? при ЦД 2 та 70,4% - при LADA. Прогресуюче зниження функції нирок виявлене у 7,1% випадків ЦД 1, 35,7% випадків ЦД 2 та 16,7% випадків LADA. Висновки. Поширеність фенотипів діабетичної хвороби нирок при LADA відрізняється від такої при класичних типах ЦД, що потребує диференційного підходу до менеджменту цього діабетичного ускладнення.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фуштей І. М., Ніколаєва К. Л., Сідь Є. В.
Заглавие : Динаміка маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 127-135 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
Аннотация: Мета роботи – визначити динаміку маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування. Матеріал і методи. Результати дослідження ґрунтуються на даних комплексного обстеження 170 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) віком від 40 до 65 років, з яких 123 пацієнти мали легеневу гіпертензію та 47 осіб були без неї. В амбулаторних умовах обстежено 31 практично здорову особу. Пацієнти з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ були розподілені на дві підгрупи спостереження залежно від лікування. Перша підгрупа застосовувала базисну терапію, а друга підгрупа - базисну терапію з додаванням рофлуміласту. Маркери ендотеліальної функції визначені при скринінгу та через 12 місяців спостереження. Результати. Медіана рівня ендотелину-1 у групі пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ склала 3,17 [2,19 ; 4,14] фмоль/мл і була достовірно вищою, як проти значення 1,78 [1,25 ; 2,18] фмоль/мл у групі хворих на ХОЗЛ без легеневої гіпертензії (р 0,05), так і високодостовірно перевищувала в 10,2 раза рівень 0,31 [0,19 ; 0,36] фмоль/мл у групі здорових осіб (р0,05). Сума метаболітів оксиду азоту (NO2+ NO3) достовірно була нижче (на 15,8 %) у групі осіб з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ проти значення 22,00 [21,00 ; 23,00] мкмоль/л у групі хворих на ХОЗЛ без легеневої гіпертензії, і високодостовірно нижче на 37 % порівняно з групою здорових осіб, де рівень цього показника склав 26,00 [25,00 ; 28,00] мкмоль/л (р0,05). Далі проводили кореляційний аналіз. Визначені достовірні взаємозв’язки між наступними показниками: тривалістю ХОЗЛ і рівнем NO3 (R 0,05). Через 12 місяців виявлено статистично значуще зниження на ?1% = -57,53 % ендотеліну-1 до 1,87 [1,44 ; 2,36] фмоль/мл у першій підгрупі і на ?2% = -82,34 % до 1,62 [1,37 ; 1,92] фмоль/мл у другій підгрупі. Через 12 місяців терапії в обох підгрупах рівень суми метаболітів оксидів азоту в плазмі крові достовірно збільшився на ?1% = 10,00 % до 21,00 [18,00 ; 23,00] мкмоль/л у підгрупі базисної терапії, і на ?2% = 19,05 % до 24,00 [22,00 ; 26,00] мкмоль/л у підгрупі рофлуміласту, (p0,05). Визначалось статистично значуще розходження рівнів ендотеліну-1 та суми метаболітів оксиду азоту між підгрупами через 12 місяців лікування. Висновки. У пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень виникає ендотеліальна дисфункція, що характеризується збільшенням концентрації ендотеліну-1 та зменшенням метаболітів оксиду азоту в плазмі крові. Збільшення рівня ендотеліну-1 у плазмі крові має прямий кореляційний зв’язок зі значенням середнього тиску в легеневій артерії. Базисна терапія в пацієнтів із легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень покращує стан ендотеліальної функції, за збільшенням кінцевих метаболітів оксиду азоту у плазмі крові. При додаванні до базисної терапії рофлуміласту достовірно визначається більш виражене зменшення концентрації ендотеліну-1 в плазмі крові.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Заглавие : Використання фіксованих і потрійних комбінацій у досягненні цільового рівня артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 102-112 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
Аннотация: Мета роботи - оцінити терапевтичну ефективність фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид порівняно з подвійною фіксованою комбінацією валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією ІІ-ІІІ ступеня. Матеріал і методи. У дослідження увійшли 50 пацієнтів із АГ 2-3-го ступеня. Проводили офісне вимірювання АТ, ДМАТ, біохімічне дослідження крові. Оцінку проводили на початку та через три місяці терапії. У дослідження включались пацієнти з помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. Пацієнтів розподілили на дві групи. Пацієнтам першої групи (n=25) призначена фіксована потрійна комбінація 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. Пацієнти другої групи (n=25) отримували за аналогічною схемою подвійну фіксовану комбінацію 160 мг валсартану/ 5 мг амлодипіну один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. За необхідності, якщо не досягнено цільового рівня офісного АТ менше 140/90 мм рт. ст., доза титрувалась до добової дози 320/10/12,5 мг (валсартан/ амлодипін/гідрохлортіазид) на фіксованій потрійній комбінації та до 320/10 мг (валсартан/амлодипін) на фіксованій подвійній комбінації. Через три місяці лікування відбувався контроль терапії. Результати. Середній вік хворих склав [54,9 ± 1,8 (25-75)] років. Середній ІМТ – 31,2 ± 0,7 кг/м2. Середні цифри офісного САТ та ДАТ на початку дослідження становили 161,7 ± 1,8 мм рт.ст. та 98,5 ± 1,4 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна ЧСС — 70,7 ± 1,4 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 143,8±1,1 мм рт.ст., для ДАТ — 92,4±1,2 мм рт.ст. Середня добова ЧСС — 71,5±1,5 уд/хв. Зниження середньодобового АТ склало 18,0/16,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 23,8/20,7 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньоденного АТ склало 19,4/17,8 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 17,8/22,6 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньонічного АТ склало 17,0/12,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 20,5/18,2 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні становило 77,3% - у подвійній комбінації та 95,2%- у потрійній комбінації. Висновки. Потрійна комбінація валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид була більш ефективною в зниженні артеріального тиску при добовому моніторуванні порівняно з подвійною комбінацією валсартан/ амлодипін, що не супроводжувалось збільшенням побічних ефектів.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рябоконь О. В., Білокобила С. О., Рябоконь Ю. Ю., Оніщенко Н. В.
Заглавие : Сучасні клініко-лабораторні особливості кору у дорослих залежно від тяжкості перебігу
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 113-120 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРЬ -- MEASLES
Аннотация: Мета роботи – визначити клініко-лабораторні особливості перебігу кору у дорослих залежно від тяжкості перебігу в сучасних умовах. Матеріал і методи. Під спостереженням було 210 хворих на кір віком від 18 до 58 років, які лікувалися в Комунальній установі «Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради» протягом 2017-2019 років. Підтвердження діагнозу кір здійснювали згідно з критеріями ВООЗ (2013). Пацієнтам проводилися традиційні клінічні лабораторні та інструментальні дослідження. Хворі на кір залежно від тяжкості перебігу захворювання були розподілені на групи: 178 осіб ? із середньотяжким перебігом; 32 пацієнти – із тяжким перебігом. Статистичну обробку даних здійснювали в програмі «STATISTICA for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Результати дослідження. За результатами проведених досліджень встановлено, що клінічні прояви кору у дорослих у сучасних умовах зберігають типові ознаки, проте при тяжкому перебігу частіше, ніж при середньотяжкому реєструються склерокон’юнктивіт із різями в очах (100 % проти 66,3 %, р0,004), осиплість голосу (78,1 % проти 29,2 %, р0,0001), геморагічні прояви (12,5 % проти 1,1 %, р0,001), нудота (37,5 % проти 7,9 %, р0,001); блювання (31,3 % проти 5,1 %, р0,001), більш тривалим є період гарячки (р0,01). У 70,5 % дорослих пацієнтів перебіг кору має ускладнений характер. Найчастіше реєструються ускладнення з боку дихальної системи (61,4 %) та шлунково-кишкового тракту (43,8 %), частота та спектр яких залежить від тяжкості перебігу захворювання. Ускладнення з боку нервової системи та органів зору розвиваються в поодиноких випадках при тяжкому перебігу кору. Лабораторні зміни у дорослих хворих на кір характеризуються лейкопенією (56,2 %), при цьому паличкоядерний зсув (93,8 % проти 54,5 %, р0,05), тромбоцитопенія (71,9 % проти 15,2 %, р0,05), мононуклеарна реакція (21,9 % проти 8,4 %, р0,05) є характерними для тяжкого перебігу. У пацієнтів із розвитком гепатиту цитолітичний синдром характеризується помірним підвищенням активності АлАТ (62,9 %) з вищою активністю цього ферменту (р0,05) та активності ГГТ (р0,05) у хворих з тяжким перебігом кору. Висновки. Кір у дорослих у сучасних умовах зберігає типові ознаки, при тяжкому перебігу частіше, ніж при середньотяжкому, реєструються склерокон’юнктивіт, осиплість голосу, геморагічні прояви, нудота, блювання, більш тривалим є період гарячки. У 70,5 % дорослих хворих на кір формуються ускладнення переважно з боку дихальної системи (61,4 %) та шлунково-кишкового тракту (43,8 %), частота та спектр яких залежить від тяжкості перебігу захворювання. Лабораторні зміни у дорослих хворих на кір характеризуються лейкопенією, а паличкоядерний зсув, тромбоцитопенія, мононуклеарна реакція є характерними для тяжкого перебігу. При розвитку гепатиту активність АлАТ та ГГТ вище у хворих з тяжким перебігом кору.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сороченко Г. В., Хоменко Л. О., Остапко О. І., Голубєва І. М.
Заглавие : Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 5-9-річного віку
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 121-126 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
Аннотация: Мета роботи. Оцінити ефективність розробленої схеми екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років, що враховує ступінь мінералізації емалі. Матеріал і методи. Клініко-лабораторне обстеження 246 дітей віком від 5 до 9 років. Результати. Результати вивчення впродовж двох років клінічної ефективності запропонованої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років свідчать про достовірно нижчий приріст інтенсивності карієсу постійних зубів в основній групі (0,47±0,08), високі показники редукції приросту інтенсивності карієсу постійних зубів (64,2 %), низький приріст інтенсивності гострого початкового карієсу постійних зубів (0,05-0,14) і достовірне підвищення карієсрезистентності емалі постійних зубів (3,57±0,37; р0,05) у дітей. Висновки. Доведено ефективність розробленої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чухрай Н. Л., Безвушко Е. В., Лещук С. Є., Стадник У. О., Колесніченко О. В.
Заглавие : Ефективність профілактики карієсу зубів у дітей з бронхіальною астмою
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 153-158 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Астма - одне з найпоширеніших захворювань педіатричного населення у дітей, поширеність астми у дітей у світі становить 5 - 10%. Згідно з літературою, карієс зуба у дітей з астмою становить 68, 45 – 88, 1%. На розвиток карієсу у дітей з астмою впливають зміни, які є в організмі дітей, а також тривале медикаментозне лікування. Мета роботи – оцінити ефективність профілактичних заходів у дітей з астмою. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням, що проходило два роки, було 144 12-річних дітей, які страждали на астму та перебували на лікуванні в легенево-алергічному відділенні дитячої обласної лікарні. Розроблений комплекс заходів щодо профілактики карієсу зубів у дітей із І-ІІ та ІІІ-ІV ступенем тяжкості астми. Оцінку ефективності комплексу профілактичних заходів проводили через 6, 12, 24 місяці за такими критеріями: інтенсивність карієсу (КПВ), зменшення зростання інтенсивності карієсу, стійкість емалі за ТЕР. Результати. За два роки нашого спостереження виявлено покращення таких показників: зменшення зростання інтенсивності карієсу у дітей з III-IV порівняно з І-ІІ ступенем тяжкості астми; покращення гігієни ротової порожнини (за індексом Грін-Вермільйона); підвищення резистентності емалі за ТЕР-тестом. Редукція інтенсивності карієсу у дітей з бронхіальною астмою становила 46,94% у дітей з I-II та 51,02% з III-IVступенем тяжкості бронхіальної астми. Висновки. Аналіз результатів обстеження дітей протягом двох років застосування розробленого комплексу заходів профілактики карієсу зубів довів ефективність даних заходів для застосування у дітей залежно від ступеня тяжкості бронхіальної астми.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ілащук Т. О., Горевич С. С.
Заглавие : Особливості поєднаного перебігу хронічної ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу (огляд літератури)
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 187-195 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
Аннотация: Мета роботи – проаналізувати дані літератури щодо особливостей поєднаного перебігу хронічної ішемічної хвороби серця (ІХС) та цукрового діабету 2-го типу (ЦД) з урахуванням даних біохімічного аналізу крові та ультразвукової доплерографії судин голови і шиї. Матеріал і методи. Зa дaними нaукових публiкaцiй укрaїнських тa зaкордонних дослiдникiв, висвiтлено основнi лaнки етiологiї, пaтогенезу, клiнiчно-iнструментaльних та лабораторних особливостей перебiгу IХС нa фонi ЦД 2-го типу. Висновки. Проведений огляд лiтерaтури зaсвiдчив, що задля запобігання серцево-судинному ризику в пацієнтів із хронічною ІХС та ЦД 2-го типу є доцільність у введенні скринінгів для раннього виявлення атеросклерозу з метою зниження кардіального і цереброваскулярного ризику та для оптимізації лікування таких пацієнтів.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бойчук Т. М., Годованець О. І.
Заглавие : Розвиток стоматології дитячого віку в стінах Буковинського державного медичного університету
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 196-200 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
Аннотация: У статті описано становлення кафедри стоматології дитячого віку як самостійного структурного підрозділу Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яковець К. І., Дейнека С. Є.
Заглавие : Медичні Internet-вісті. Частина XXVII
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 201-203 (Шифр БУ5/2020/24/2)
MeSH-главная: ИНТЕРНЕТ -- INTERNET
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гірна Г. А., Костишин І. Д., Рожко М. М., Левандовський Р. А.
Заглавие : Імунотерапія раку порожнини рота і ротоглотки. Використання моноклональних антитіл
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 178-186 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS
РОТОГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OROPHARYNGEAL NEOPLASMS
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL
Аннотация: Мета роботи – провести огляд джерел літератури і аналізувати використання моноклональних антитіл у лікуванні раку порожнини рота і ротоглотки. Висновки 1. Сьогодні цетуксимаб є єдиним із моноклональних антитіл, що отримав FDA схвалення для лікування раку порожнини рота і ротоглотки. Клінічно використовується більше 10 років, і показує добрі результати. 2. Клінічні випробування підтвердили ефективність moAbs, що направляють свою дію на рецептори імунної контрольної точки, включаючи анти-CTLA-4 та анти-PD-1. Блокада імунної контрольної точки може покращити наявні клінічні ефекти терапії на фоні низької токсичності і може сприяти довготривалим ефектам через імунологічну пам’ять. 3. Використання інгібіторів імунних контрольних точок на даний час схвалюються лише в занедбаних стадіях раку. 4. Недостатньо клінічних даних, які можуть засвідчувати про доцільність поєднання кількох різних препаратів монокланальних антитіл, а також поєднання їх із променевою терапією або хіміотерапією.
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Semenenko S. I., Khrebtii H. I., Semenenko A. I.
Заглавие : Cerebroprotective properties of ademol in traumatic brain injury
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 159-166 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
АДАМАНТАН -- ADAMANTANE
Аннотация: Мета роботи – порівняти вплив похідної адамантану 1-адамантилетилокси-3-морфоліно-2-пропанолу гідрохлориду (Адемолу) та магнію сульфату на мнестичну функцію та неврологічний дефіцит на експериментальній моделі черепно-мозкової травми. Матеріал і методи. Терапевтичну дію Адемолу на змодульованій черепно-мозковій травмі оцінювали при застосуванні доз 1, 2 та 4 мг/кг внутрішньовенно. Псевдооперовані тварини отримували 0,9% розчин NаСl із розрахунку до об’єму найбільш ефективної дози Адемолу. Як лікарський засіб для контрольної групи застосовували 0,9% розчин NаСl у дозі 2 мл/кг в/в і у тому ж режимі. Неврологічний дефіцит у щурів із черепно-мозковою травмою оцінювали на першу добу та наприкінці гострого періоду (на восьму добу) за шкалою stroke-index C.P. McGrow. Здатність тварин до навчання та запам’ятовування аверсивного стимулу досліджували в тесті умовної реакції пасивного уникання. Методика заснована на природженому інстинкті щурів до обмеженого затемненого простору. Збереження умовної реакції перевіряли через добу за зміною латентного часу входу щура до темного відсіку. Також відзначали кількість тварин, які намагались увійти до темної камери, але не завершили спроби. Результати. Аналізуючи вплив курсової терапії розчином Адемолу на ступінь деескалації неврологічного дефіциту, можна зазначити, що за цією властивістю досліджуваний препарат переважав розчин магнію сульфату на першу добу застосування на 24% та на восьму добу - на 30% (р0,05). Щодо відновлення мнестичних функцій при черепно-мозковій травмі, восьмиденна терапія щурів розчином магнію сульфату дещо покращувала пам’ять, але поступалась за ефективністю Адемолу, який наближав показники тесту умовної реакції пасивного уникання до результатів псевдооперованих тварин. Висновки. Результати проведеного експериментального дослідження дають можливість стверджувати про відсутність достовірної ефективності застосування магнію сульфату щодо корекції неврологічного дефіциту при черепно-мозковій травмі у щурів. Адемол, на відміну від розчину магнію сульфату, сприяв зменшенню виразності неврологічних порушень, що супроводжувалося покращенням мнестичних функцій у тварин на восьму добу черепно-мозкової травми.
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Міхєєв А. О., Попович В. Б., Джуряк В. С.
Заглавие : Особливості адаптації іноземних студентів спеціальності "медицина" до навчання
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 167-172 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Аннотация: Актуальність. Розвиток вищої медичної освіти в сучасних умовах супроводжується збільшенням інформаційного навантаження на студентів, що спричиняє певні труднощі адаптації у студентів перших років навчання, особливо серед іноземних громадян. Мета роботи – вивчити особливості окремих показників адаптації іноземних студентів 2-го курсу медичного факультету №3 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» до навчання. Матеріал і методи. У ході дослідження проведено опитування 75 іноземних студентів віком (19,25 ± 0,183) років, серед яких 30 юнаків та 45 дівчат. Опитування проводилося шляхом анкетування англійською мовою із визначенням таких показників соціально-психологічної адаптації, як нервово-психічна стійкість, комунікативний потенціал, рівень соціалізації, девіантна поведінка та особистісний адаптивний потенціал. Результати. Проведене дослідження рівня адаптації іноземних студентів 2-го курсу показало, що для більшості опитаних притаманний досить низький або недостатній рівень опірності до психічних і фізичних навантажень, відносно низький рівень комунікативності та соціалізації, але не притаманна схильність до відхильної поведінки. У цілому рівень соціально-психологічної адаптації іноземних студентів 2-го курсу досить низький, що потребує корекції та більшої уваги з боку викладачів і наставників. Висновок. У закладах вищої медичної освіти слід враховувати особливості адаптації іноземних студентів до нових умов існування і навчання.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шевчик Л. О., Кравець Н. Я., Грод І. М.
Заглавие : Застосування дедуктивного методу навчання біології у закладах вищої медичної освіти України
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 173-177 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БИОЛОГИЯ -- BIOLOGY
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Аннотация: Послідовне вивчення тваринного світу відповідно до природної системи – від нижчих до вищих – не лише дає уявлення про різноманіття тварин і специфіки їх груп, але дозволяє прослідкувати їх виникнення і родинні зв’язки, виявити роль факторів еволюції. При цьому характеристика окремих груп тварин не може обмежитися описанням особливостей будови (морфології та анатомії їх представників), а повинна включати опис і аналіз їх функцій, а також особливостей поведінки. Мета роботи - визначення необхідності вибору ефективних методів навчання біології у закладах вищої медичної освіти України. Об’єктом дослідження визначено особливості морфоанатомічної будови групи таксонів Черви (Vermes), представленої типами: Плоскі черви (Plathelmintes), Круглі черви, або Первиннопорожнинні (Nemathelmintes) та Кільчасті черви (Annelida). З точки зору міцності засвоєних знань, не важливо із залученням яких методів вони будуть набуті. Актуальність застосування різних логічних методів пізнання зростає в період глобалізації обсягу наукової інформації. Власне, це пояснює популярність дедуктивного методу засвоєння знань, при якому пізнання іде від загального уявлення до осмислення окремих складових, пов’язаних між собою ієрархічно. Зокрема, ускладнення морфоанатомічної будови спостерігається в лінійці плоскі, круглі, кільчасті черви, що в першу чергу торкається порожнини тіла , а також інших систем. Висновки. Накопичені протягом останніх десятиліть матеріали та узагальнення в галузі порівняльної морфоанатомії відкривають можливість більш різнобічно описувати особливості будови окремих груп живих організмів, виділяти специфічні шляхи їх еволюції. Це дозволяє краще розуміти причини біологічного прогресу чи регресу тої чи іншої групи тварин і дати їй більш різнобічну біологічну характеристику.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Григор’єв Є. О., Ситнік П. О., Дьяков А. В., Ситнік О. Г.
Заглавие : Фактори ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза з урахуванням мікробного чинника
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 29-33 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ИНФЕКЦИЯ -- PELVIC INFECTION
Аннотация: Мета роботи – визначення факторів ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза, враховуючи мікробний чинник. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 47 хворих, які перенесли ургентне хірургічне лікування, з приводу гнійно-запальних захворювань органів малого таза в гінекологічному відділенні міської клінічної лікарні №1 міста Одеси за 2014-2019 роки. Результати. Середній вік пацієнтів склав (38,3±1,5) років. Хворі перебували в стаціонарі в середньому 10,5±0,5 доби. З’ясовано, що початок статевого життя у пацієнток склав (14,6±1,66) років. Післяопераційні гнійно-септичні ускладнення (ГСУ) спостерігалися у 18 жінок (38,3%), з яких 13 жінок мали штучне переривання вагітності в анамнезі, тобто 72,2% (RR = 1,22). Із 30 випадків (63,8%) позитивного інтраопераційного бактеріального засіву 22 жінки (73,3%) мали в анамнезі штучне переривання вагітності (OR = 1,93). Монокультура визначалася у 24 пацієнток (80,0%), а мікробні асоціації –у шести жінок (20,0%). Виявлено залежність між наявністю мікробної асоціації і наявністю в анамнезі жінки штучних абортів (RR = 1,67). При зборі анамнезу захворювання, яке передавалося статевим шляхом, відзначали 19 жінок, що становило 40,4%. З них післяопераційні ГСУ спостерігалися у 12 пацієнток (RR = 2,94). Висновки. 1. При оцінці відносного ризику встановлено, що найбільше значення для розвитку гнійно-запальних захворювань органів малого таза мають раніше перенесені інфекції статевим шляхом передачі, артифіціальні аборти, ранній дебют статевого життя, низький рівень контрацепційної культури і проміскуїтет. 2. Показано, що наявність в анамнезі жінки штучних абортів підвищує ризики виникнення гнійно-запального процесу. Так, з 18 хворих, в яких спостерігався розвиток післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, 13 жінок в анамнезі мали штучне переривання вагітності, тобто 72,2% (RR = 1,22). 3. Частота гнійно-септичних ускладнень залежить від тяжкості стану хворого і ознак загальної інтоксикації. У хворих, які перенесли позалікарняний аборт, частота розвитку гнійно-септичних ускладнень становила 100%, а середня кількість лейкоцитів - 22,0±3,0 (RR = 3,3, p 0,05).
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дудченко Є. С., Ткач Г. Ф.
Заглавие : Структурні особливості регенерації довгих кісток у щурів із експериментальною хронічною гіперглікемією
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 34-40 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
Аннотация: Мета роботи – з’ясувати гістологічні, ультрамікроскопічні та гістоморфометричні особливості регенераторного процесу довгих кісток у щурів із експериментальною хронічною гіперглікемією (ХГ). Матеріал і методи. Дослідження проведено на 60 білих лабораторних щурах-самцях, яких розподілили на такі групи: І – контрольна група (20 щурів); ІІ – група для оцінювання стану глюкозного гомеостазу і підтвердження змодельованої ХГ (10 щурів); ІІІ – група для порівняння з групою ІІ (10 щурів); ІV – тварини з ХГ та посттравматичним дефектом кісток (20 щурів). У тварин ІІ та ІV груп ХГ моделювали шляхом двотижневого навантаження 10 % водним розчином фруктози із подальшим одноразовим уведенням стрептозотоцину (40 мг/кг) та нікотинової кислоти (1 мг/кг). Тварин І та ІV груп виводили з експерименту на 21-шу добу після нанесення травми. Cвітлову мікроскопію виконували з використанням мікроскопа Olympus BH-2; растрову мікроскопію – за допомогою електронного мікроскопа РЕМ 102. Результати. На 21-шу добу після відтворення травми у щурів контрольної групи більша частина ділянки дефекту була заповнена сформованими кістковими балками. У групі з ХГ у цей термін лише тільки відбувалось початкове формування тонких дрібнопетлястих кісткових трабекул. У товщі балок розташовувались поодинокі групи хондрогенних клітин. Крім того, у регенераті спостерігались жирові клітини та лімфоцитарно-лейкоцитарна інфільтрація. Площа грубоволокнистої кісткової тканини в контрольній групі була на 29,26 % більшою, а площа сполучної тканини – на 10,87 % меншою, ніж у тварин із ХГ. Також у групі з ХГ регенерат містив грануляційну та хрящову тканини. Висновок. Хронічна гіперглікемія призводить до порушення проліферації та диференціації остеобластичного диферону в бік формування фіброзно-хрящового регенерату.
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Зубач О. О., Васюнець Л. С., Дяків Я. М., Горбаль І. М., Куліш І. М., Семенишин О. Б.
Заглавие : Результати сероепідеміологічних досліджень населення Львівської області та професійної групи ризику щодо лептоспірозу
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 41-45 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛЕПТОСПИРОЗ -- LEPTOSPIROSIS
СЕРОЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- SEROEPIDEMIOLOGIC STUDIES
Аннотация: Мета роботи – вивчити результати сероепідеміологічних досліджень із визначенням протилептоспірозних антитіл IgG серед населення та професійної групи ризику. Матеріал і методи. За допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) проводилось визначення антитіл IgG до лептоспір у крові здорових донорів обласного центру служби крові та робітників Львівводоканалу. Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного забезпечення Epitools. Результати. Обстежено зразки крові 124 осіб, з яких 90 були донорами Львівського обласного центру служби крові і 34 – працівниками різних підрозділів Львівводоканалу. Серед донорів крові 70 (77,8%) осіб були мешканцями районів області і 20 (22,2%) проживали у місті Львові. Серед мешканців Львівської області (без врахування м. Львова) частка серопозитивних осіб становила 8,57%. Найвищий відсоток серопозитивних осіб виявлений у Старосамбірському районі (20%) і зовсім не виявлено серопозитивних у Жовківському і Радехівському районах. Попри наші очікування, у жодного працівника Львівводоканалу IgG до лептоспір не виявлені. Також жодного позитивного результату щодо наявності антитіл IgG до лептоспір не виявлено у мешканців Львова. Висновок. Частка осіб із позитивним рівнем IgG до лептоспір у Львівській області становить 8,57% (за винятком м. Львова), що є свідченням інфікування лептоспірами в минулому. Потребує подальшого вивчення інформативність імуноферментного аналізу тест-систем для визначення протилептоспірозних IgG із метою використання в сероепідеміологічних дослідженнях.
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гараздюк М. С.
Заглавие : Цифрова поляризаційна мікроскопія для диференціації крововиливів у головному мозку травматичного і нетравматичного генезів
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 23-28 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МИКРОСКОПИЯ ПОЛЯРИЗАЦИОННАЯ -- MICROSCOPY, POLARIZATION
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- BRAIN HEMORRHAGE, TRAUMATIC
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES
Аннотация: Мета роботи – розробити судово-медичні критерії диференціації крововиливів травматичного і нетравматичного генезів методом цифрової поляризаційної мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини (РГМЛ). Матеріал і методи. Нативні гістологічні препарати РГМЛ від 30 трупів із ішемічним інсультом (1-ша група), 35 трупів із крововиливами травматичного генезу (2-га група), 35 трупів із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та група-контроль). Метод дослідження – цифрова поляриметрія (визначалися координатні розподіли значень орієнтаційного параметра (ОП) мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку). Результати. Результати досліджень координатної та статистичної структури мап величини ОП у точках цифрових мікроскопічних зображень гістологічних зрізів РГМЛ померлих усіх груп виявили координатно-неоднорідну структуру всіх розподілів величини ОП та достатню статистичну подібність мап ОП - гістограми розподілів величини ОП мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з всіх груп близькі за структурою, що можна пов’язати з кратним розсіянням світла в об’ємі навіть геометрично тонких гістологічних зрізів РГМЛ. За рахунок цього відбувається деполяризація світла і прояви оптичної активності протеїнових структур усереднюються до близьких величин ОП у межах всіх груп, незалежно від причини настання смерті. Висновок. Аналіз отриманих даних виявив, що для кожного із статистичних параметрів (статистичні моменти 1–4-го порядків), які характеризують мапи орієнтаційного параметра мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з усіх груп, величини чутливості , специфічності та збалансованої точності нижчі на 15% - 25% від задовільного рівня диференціальної діагностики – 80% - 85%.
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бачинський В. Т., Саркісова Ю. В.
Заглавие : Можливості діагностики давності настання смерті шляхом визначення кількості K+ та NA+ у склистому тілі ока людини
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 3-8 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СМЕРТЬ -- DEATH
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО -- VITREOUS BODY
Аннотация: У даній роботі розглянуто можливості методики визначення кількості електролітів склистого тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для точного встановлення давності настання смерті. Проведено порівняння отриманих результатів із вже відомими даними наукових праць світових дослідників та із лазерними поляризаційними методиками оцінки зображень препаратів склистого тіла для встановлення посмертного інтервалу. Мета роботи – дослідити діагностичні можливості методу визначення кількості К+ та Na+ склистого тіла людини для точного встановлення давності настання смерті. Матеріал і методи. Об’єкт дослідження – зразки склистого тіла 68 біоманекенів із попередньо відомою давністю настання смерті, померлі внаслідок серцево-судинної патології. Забір проводили при змішаному освітленні, температурі повітря +18-22°С і відносній вологості 60-75 %, у різні проміжки після настання смерті: від 1 до 48 год. Дослідження кількості К+ та Nа+ проводили на аналізаторі електролітів та газів ROCHE COBAS B121. Результати. Під час дослідження спостерігався послідовний підйом рівня К+ у склистому тілі зі збільшенням посмертного періоду. У всіх випадках у середньому в перші 6 год його кількість становила 7,1 ммоль/л, через 6-12 годин – 9,4 ммоль/л, через 12-18 годин – 12,3 ммоль/л, через 18-24 години – 15,8 ммоль/л, через 24-36 годин – 19,6 ммоль/л, через 36-48 годин – 24,7 ммоль/л. Кількість Na+ у середньому коливається між 120 і 200 ммоль/л. Висновки. Встановлено, що метод визначення кількості К+ у склистому тілі людини є чутливий до визначення часу настання смерті. Зокрема, за кількістю К+ можна встановити давність настання смерті з точністю до 4-6 годин на інтервалі до 18 годин та з точністю 8-12 годин у більш пізні терміни давності настання смерті. Графік результатів кількості Na+ наближається до горизонтального, що не передбачає кореляції між його кількістю та давністю настання смерті, та не є статистично значущим.
Найти похожие

1-20 21-30

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)