Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=БУ5/2020/24/2<.>
Общее количество найденных документов : 30
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-30 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Semenenko S. I., Khrebtii H. I., Semenenko A. I.
Заглавие : Cerebroprotective properties of ademol in traumatic brain injury
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 159-166 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
АДАМАНТАН -- ADAMANTANE
Аннотация: Мета роботи – порівняти вплив похідної адамантану 1-адамантилетилокси-3-морфоліно-2-пропанолу гідрохлориду (Адемолу) та магнію сульфату на мнестичну функцію та неврологічний дефіцит на експериментальній моделі черепно-мозкової травми. Матеріал і методи. Терапевтичну дію Адемолу на змодульованій черепно-мозковій травмі оцінювали при застосуванні доз 1, 2 та 4 мг/кг внутрішньовенно. Псевдооперовані тварини отримували 0,9% розчин NаСl із розрахунку до об’єму найбільш ефективної дози Адемолу. Як лікарський засіб для контрольної групи застосовували 0,9% розчин NаСl у дозі 2 мл/кг в/в і у тому ж режимі. Неврологічний дефіцит у щурів із черепно-мозковою травмою оцінювали на першу добу та наприкінці гострого періоду (на восьму добу) за шкалою stroke-index C.P. McGrow. Здатність тварин до навчання та запам’ятовування аверсивного стимулу досліджували в тесті умовної реакції пасивного уникання. Методика заснована на природженому інстинкті щурів до обмеженого затемненого простору. Збереження умовної реакції перевіряли через добу за зміною латентного часу входу щура до темного відсіку. Також відзначали кількість тварин, які намагались увійти до темної камери, але не завершили спроби. Результати. Аналізуючи вплив курсової терапії розчином Адемолу на ступінь деескалації неврологічного дефіциту, можна зазначити, що за цією властивістю досліджуваний препарат переважав розчин магнію сульфату на першу добу застосування на 24% та на восьму добу - на 30% (р0,05). Щодо відновлення мнестичних функцій при черепно-мозковій травмі, восьмиденна терапія щурів розчином магнію сульфату дещо покращувала пам’ять, але поступалась за ефективністю Адемолу, який наближав показники тесту умовної реакції пасивного уникання до результатів псевдооперованих тварин. Висновки. Результати проведеного експериментального дослідження дають можливість стверджувати про відсутність достовірної ефективності застосування магнію сульфату щодо корекції неврологічного дефіциту при черепно-мозковій травмі у щурів. Адемол, на відміну від розчину магнію сульфату, сприяв зменшенню виразності неврологічних порушень, що супроводжувалося покращенням мнестичних функцій у тварин на восьму добу черепно-мозкової травми.
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ілащук Т. О., Горевич С. С.
Заглавие : Особливості поєднаного перебігу хронічної ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу (огляд літератури)
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 187-195 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
Аннотация: Мета роботи – проаналізувати дані літератури щодо особливостей поєднаного перебігу хронічної ішемічної хвороби серця (ІХС) та цукрового діабету 2-го типу (ЦД) з урахуванням даних біохімічного аналізу крові та ультразвукової доплерографії судин голови і шиї. Матеріал і методи. Зa дaними нaукових публiкaцiй укрaїнських тa зaкордонних дослiдникiв, висвiтлено основнi лaнки етiологiї, пaтогенезу, клiнiчно-iнструментaльних та лабораторних особливостей перебiгу IХС нa фонi ЦД 2-го типу. Висновки. Проведений огляд лiтерaтури зaсвiдчив, що задля запобігання серцево-судинному ризику в пацієнтів із хронічною ІХС та ЦД 2-го типу є доцільність у введенні скринінгів для раннього виявлення атеросклерозу з метою зниження кардіального і цереброваскулярного ризику та для оптимізації лікування таких пацієнтів.
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гірна Г. А., Костишин І. Д., Рожко М. М., Левандовський Р. А.
Заглавие : Імунотерапія раку порожнини рота і ротоглотки. Використання моноклональних антитіл
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 178-186 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS
РОТОГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OROPHARYNGEAL NEOPLASMS
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL
Аннотация: Мета роботи – провести огляд джерел літератури і аналізувати використання моноклональних антитіл у лікуванні раку порожнини рота і ротоглотки. Висновки 1. Сьогодні цетуксимаб є єдиним із моноклональних антитіл, що отримав FDA схвалення для лікування раку порожнини рота і ротоглотки. Клінічно використовується більше 10 років, і показує добрі результати. 2. Клінічні випробування підтвердили ефективність moAbs, що направляють свою дію на рецептори імунної контрольної точки, включаючи анти-CTLA-4 та анти-PD-1. Блокада імунної контрольної точки може покращити наявні клінічні ефекти терапії на фоні низької токсичності і може сприяти довготривалим ефектам через імунологічну пам’ять. 3. Використання інгібіторів імунних контрольних точок на даний час схвалюються лише в занедбаних стадіях раку. 4. Недостатньо клінічних даних, які можуть засвідчувати про доцільність поєднання кількох різних препаратів монокланальних антитіл, а також поєднання їх із променевою терапією або хіміотерапією.
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Распутіна Л. В., Мостовой Ю. М., Данілевич Т. Д., Діденко Д. В., Белінський А. В., Соломончук А. В.
Заглавие : Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 91-101 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Аннотация: Мета роботи. Оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Матеріал і методи. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему «Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація». Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником ,що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Результати. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки ? 120 (72,7%), глибини компресій грудної клітки ? 147 (89,1%), співвідношення частоти компресій та частоти дихання без протекції дихальних шляхів ? 123 (74,5%), початкової дози адреналіну ? 138 (83,6%), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії ? 121 (73,3%). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз ? 84 (51%), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта ? 86 (52,1%), початкової дози аміодарону ? 79 (47,8%), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР ? 73 (44,3%). Менше третини лікарів ? 38 (23%) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночковій тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40% та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років i старше 60 років (р = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (р = 0,001). Висновки 1. Установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. 2. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4-6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. 3. Найбільші труднощі виникають у лікарів при виборі відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бачинський В. Т., Саркісова Ю. В.
Заглавие : Можливості діагностики давності настання смерті шляхом визначення кількості K+ та NA+ у склистому тілі ока людини
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 3-8 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СМЕРТЬ -- DEATH
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО -- VITREOUS BODY
Аннотация: У даній роботі розглянуто можливості методики визначення кількості електролітів склистого тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для точного встановлення давності настання смерті. Проведено порівняння отриманих результатів із вже відомими даними наукових праць світових дослідників та із лазерними поляризаційними методиками оцінки зображень препаратів склистого тіла для встановлення посмертного інтервалу. Мета роботи – дослідити діагностичні можливості методу визначення кількості К+ та Na+ склистого тіла людини для точного встановлення давності настання смерті. Матеріал і методи. Об’єкт дослідження – зразки склистого тіла 68 біоманекенів із попередньо відомою давністю настання смерті, померлі внаслідок серцево-судинної патології. Забір проводили при змішаному освітленні, температурі повітря +18-22°С і відносній вологості 60-75 %, у різні проміжки після настання смерті: від 1 до 48 год. Дослідження кількості К+ та Nа+ проводили на аналізаторі електролітів та газів ROCHE COBAS B121. Результати. Під час дослідження спостерігався послідовний підйом рівня К+ у склистому тілі зі збільшенням посмертного періоду. У всіх випадках у середньому в перші 6 год його кількість становила 7,1 ммоль/л, через 6-12 годин – 9,4 ммоль/л, через 12-18 годин – 12,3 ммоль/л, через 18-24 години – 15,8 ммоль/л, через 24-36 годин – 19,6 ммоль/л, через 36-48 годин – 24,7 ммоль/л. Кількість Na+ у середньому коливається між 120 і 200 ммоль/л. Висновки. Встановлено, що метод визначення кількості К+ у склистому тілі людини є чутливий до визначення часу настання смерті. Зокрема, за кількістю К+ можна встановити давність настання смерті з точністю до 4-6 годин на інтервалі до 18 годин та з точністю 8-12 годин у більш пізні терміни давності настання смерті. Графік результатів кількості Na+ наближається до горизонтального, що не передбачає кореляції між його кількістю та давністю настання смерті, та не є статистично значущим.
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бойчук Т. М., Годованець О. І.
Заглавие : Розвиток стоматології дитячого віку в стінах Буковинського державного медичного університету
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 196-200 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
Аннотация: У статті описано становлення кафедри стоматології дитячого віку як самостійного структурного підрозділу Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Булик Р. Є., Йосипенко В. Р.
Заглавие : Морфометрична характеристика вентролатерального преоптичного ядра гіпоталамуса зрілих щурів за модифікації фотоперіоду
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 9-14 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
ПРЕОПТИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ -- PREOPTIC AREA
Аннотация: Мета роботи - з’ясувати вплив різного світлового режиму та мелатоніну на морфометричну характеристику вентролатерального преоптичного (передньо-бічного передзорового) ядра гіпоталамуса зрілих щурів. Матеріал і методи. Дослідження проведені на 28 білих нелінійних щурах-самцях. Тварини першої серії перебували за умов нормального світлового режиму. Тварини другої серії перебували за умов світлової депривації. Щури третьої серії знаходилися в умовах світлової стимуляції. Четверту серію складали щури, яким на фоні світлової стимуляції внутрішньоочеревинно вводили мелатонін (Sigma, USA) у дозі 0,5 мг/кг маси тіла щура. Морфологічний аналіз нейронів здійснювали за допомогою мікроскопа ЛЮМАМ-8. Результати. Виявлено асиметричне розташування вентролатеральних преоптичних ядер гіпоталамуса в півкулях головного мозку. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як у центрі, так і на периферії ядра. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено. Висновки. Проведені гістологічні дослідження вказують на те, що досліджувані показники не реагують на умови освітлення та час доби, коли моделювалися відповідні умови експерименту.
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Заглавие : Використання фіксованих і потрійних комбінацій у досягненні цільового рівня артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 102-112 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
Аннотация: Мета роботи - оцінити терапевтичну ефективність фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид порівняно з подвійною фіксованою комбінацією валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією ІІ-ІІІ ступеня. Матеріал і методи. У дослідження увійшли 50 пацієнтів із АГ 2-3-го ступеня. Проводили офісне вимірювання АТ, ДМАТ, біохімічне дослідження крові. Оцінку проводили на початку та через три місяці терапії. У дослідження включались пацієнти з помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. Пацієнтів розподілили на дві групи. Пацієнтам першої групи (n=25) призначена фіксована потрійна комбінація 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. Пацієнти другої групи (n=25) отримували за аналогічною схемою подвійну фіксовану комбінацію 160 мг валсартану/ 5 мг амлодипіну один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. За необхідності, якщо не досягнено цільового рівня офісного АТ менше 140/90 мм рт. ст., доза титрувалась до добової дози 320/10/12,5 мг (валсартан/ амлодипін/гідрохлортіазид) на фіксованій потрійній комбінації та до 320/10 мг (валсартан/амлодипін) на фіксованій подвійній комбінації. Через три місяці лікування відбувався контроль терапії. Результати. Середній вік хворих склав [54,9 ± 1,8 (25-75)] років. Середній ІМТ – 31,2 ± 0,7 кг/м2. Середні цифри офісного САТ та ДАТ на початку дослідження становили 161,7 ± 1,8 мм рт.ст. та 98,5 ± 1,4 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна ЧСС — 70,7 ± 1,4 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 143,8±1,1 мм рт.ст., для ДАТ — 92,4±1,2 мм рт.ст. Середня добова ЧСС — 71,5±1,5 уд/хв. Зниження середньодобового АТ склало 18,0/16,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 23,8/20,7 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньоденного АТ склало 19,4/17,8 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 17,8/22,6 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньонічного АТ склало 17,0/12,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 20,5/18,2 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні становило 77,3% - у подвійній комбінації та 95,2%- у потрійній комбінації. Висновки. Потрійна комбінація валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид була більш ефективною в зниженні артеріального тиску при добовому моніторуванні порівняно з подвійною комбінацією валсартан/ амлодипін, що не супроводжувалось збільшенням побічних ефектів.
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Волкогон А. Д., Гарбузова В. Ю., Атаман О. В.
Заглавие : Аналіз зв’язку генетичного поліморфізму довгої некодуючої РНК ANRIL із виживаністю пацієнтів із онкоурологічною патологією
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 15-22 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
Аннотация: Мета роботи – вивчення можливого зв’язку виникнення раку нирки та раку сечового міхура із rs4977574-поліморфізмом гена довгої некодуючої РНК ANRIL залежно від віку пацієнтів. Матеріал і методи. Для дослідження використано цільну венозну кров 242 осіб із раком сечостатевої системи (101 пацієнт зі світлоклітинним нирково-клітинним раком та 141 хворий на перехідноклітинний рак сечового міхура). Генотипування за rs4977574-сайтом гена ANRIL здійснювали методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу (Realtime PCR) за наявності TaqMan assay C_31720978_30. Статистично дані опрацьовували за допомогою пакета програм SPSS (версія 17.0). Результати. Встановлено, що в носіїв G-алеля за поліморфним сайтом rs4977574 гена ANRIL злоякісні новоутворення урогенітального тракту виникають приблизно на 5 років раніше, ніж у АА-гомозигот (log rank P = 0,022; Breslow P = 0,006). Результати регресійного аналізу методом Кокса у рамках домінантної моделі успадкування показали, що носії G-алеля мають вищий ризик виникнення раку сечостатевої системи із віком (HR = 1,369; Р = 0,030), порівняно з гомозиготами за основним А-алелем. Достовірність результатів зберігалась і після поправки на стать, індекс маси тіла хворих, наявність у них метастазів, звички палити та вживати алкоголь (HR = 1,348; Р = 0,040). Висновки. Носії G-алеля за rs4977574-поліморфізмом гена довгої некодуючої РНК ANRIL мають вищий ризик виникнення раку сечостатевої системи з віком, порівняно із гомозиготами АА.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хухліна О. С., Дудка І. В., Дудка Т. В., Смандич В. С., Павлюк В. О.
Заглавие : Вплив антралю на оксидантно-антиоксидантний гомеостаз у хворих на хронічний панкреатит
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 140-148 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
Аннотация: Мета дослідження – встановити ефективність впливу Антралю в лікуванні хронічного панкреатиту (ХП) у фазі загострення на підставі комплексної оцінки клінічного перебігу ХП та оксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Матеріал і методи. Обстежено 52 хворих на ХП змішаної етіології у фазі загострення середньої тяжкості. Для визначення ефективності лікування за випадковою ознакою сформовано дві репрезентативні групи пацієнтів. Середній вік хворих становив (41,3±4,5) років. Дизайн досліджень передбачав клінічні, лабораторні, біохімічні дослідження крові, імуноферментні методи, біохімічний аналіз дуоденального вмісту, копрограму, ультрасонографію (УСГ) підшлункової залози. Аналіз клінічних, УСГ проявів ХП, біохімічних, лабораторних показників функціонального стану підшлункової залози проводили за загальноприйнятими методиками, які досліджували в динаміці через 30 днів лікування. Результати. У хворих на ХП до лікування встановлено значну інтенсивність оксидативного стресу зі зростанням вмісту в крові проміжних та кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів (в 1,6-1,7 раза, р0,05), окиснювальної модифікації білків (у 2,3 раза, р0,05), індукції нітрозитивного стресу (в 1,5 раза, р0,05), які виникли на тлі істотного дефіциту в крові відновленого глутатіону (в 1,3 раза, р0,05) і супроводжувалися компенсаторним напруженням активності каталази (зростання в 1,5 раза, р0,05). Призначення Антралю на тлі комплексної терапії загострення ХП упродовж 30 днів призвело до істотної корекції оксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на ХП із вірогідним зниженням вмісту в крові малонового альдегіду (в 1,3 раза, р0,05), ізольованих подвійних зв’язків (в 1,5 раза, р0,05), альдегід- та кетондинітрофенілгідразонів основного характеру (в 1,8 раза, р0,05), нітритів/нітратів (в 1,5 раза, р0,05) завдяки вірогідному зростанню та нормалізації вмісту в еритроцитах відновленого глутатіону (в 1,3 раза, р0,05), нормалізації активності каталази, що супроводжувалось вірогідним усуненням клінічних проявів загострення ХП: астеновегетативного синдрому (OR
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ковчун В. Ю., Сікора В. З., Линдін М. С., Сікора В. В.
Заглавие : Гістоморфометрична оцінка змін паренхіми підшлункової залози за умов впливу гіперосмолярної дегідратації
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 52-56 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЕЗВОЖИВАНИЕ -- DEHYDRATION
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
Аннотация: Мета роботи – вивчити особливості гістоморфометричних змін підшлункової залози щурів за умов гіперосмолярної дегідратацї. Матеріал і методи. Експеримент проведений на 40 білих щурах-самцях зрілого віку. Контрольну серію тварин склали 10 щурів, експериментальна серія розділена залежно від ступеня зневоднення на три групи по 10 щурів у кожній. Результати. За умов клітинної дегідратації нами виявлено такі статистично значущі зміни. Збільшення площі ацинусів при легкому ступені зневоднення на 39,9%; площі острівців Лангерганса – при середньому та тяжкому ступені на 51,6 % та 45,9%; площа екзокринних панкреатоцитів зменшується при середньому та тяжкому ступені на 29,6 % та 35,9%, з одночасним збільшенням площі їх ядер на 46,2%, за умов вираженої дегідратації. Висновки. Зміни паренхіми підшлункової залози та мікроциркуляторного русла прогресують прямо пропорційно зростанню тяжкості дегідратації.
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гараздюк М. С.
Заглавие : Цифрова поляризаційна мікроскопія для диференціації крововиливів у головному мозку травматичного і нетравматичного генезів
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 23-28 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МИКРОСКОПИЯ ПОЛЯРИЗАЦИОННАЯ -- MICROSCOPY, POLARIZATION
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- BRAIN HEMORRHAGE, TRAUMATIC
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES
Аннотация: Мета роботи – розробити судово-медичні критерії диференціації крововиливів травматичного і нетравматичного генезів методом цифрової поляризаційної мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини (РГМЛ). Матеріал і методи. Нативні гістологічні препарати РГМЛ від 30 трупів із ішемічним інсультом (1-ша група), 35 трупів із крововиливами травматичного генезу (2-га група), 35 трупів із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та група-контроль). Метод дослідження – цифрова поляриметрія (визначалися координатні розподіли значень орієнтаційного параметра (ОП) мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку). Результати. Результати досліджень координатної та статистичної структури мап величини ОП у точках цифрових мікроскопічних зображень гістологічних зрізів РГМЛ померлих усіх груп виявили координатно-неоднорідну структуру всіх розподілів величини ОП та достатню статистичну подібність мап ОП - гістограми розподілів величини ОП мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з всіх груп близькі за структурою, що можна пов’язати з кратним розсіянням світла в об’ємі навіть геометрично тонких гістологічних зрізів РГМЛ. За рахунок цього відбувається деполяризація світла і прояви оптичної активності протеїнових структур усереднюються до близьких величин ОП у межах всіх груп, незалежно від причини настання смерті. Висновок. Аналіз отриманих даних виявив, що для кожного із статистичних параметрів (статистичні моменти 1–4-го порядків), які характеризують мапи орієнтаційного параметра мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з усіх груп, величини чутливості , специфічності та збалансованої точності нижчі на 15% - 25% від задовільного рівня диференціальної діагностики – 80% - 85%.
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дудченко Є. С., Ткач Г. Ф.
Заглавие : Структурні особливості регенерації довгих кісток у щурів із експериментальною хронічною гіперглікемією
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 34-40 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
Аннотация: Мета роботи – з’ясувати гістологічні, ультрамікроскопічні та гістоморфометричні особливості регенераторного процесу довгих кісток у щурів із експериментальною хронічною гіперглікемією (ХГ). Матеріал і методи. Дослідження проведено на 60 білих лабораторних щурах-самцях, яких розподілили на такі групи: І – контрольна група (20 щурів); ІІ – група для оцінювання стану глюкозного гомеостазу і підтвердження змодельованої ХГ (10 щурів); ІІІ – група для порівняння з групою ІІ (10 щурів); ІV – тварини з ХГ та посттравматичним дефектом кісток (20 щурів). У тварин ІІ та ІV груп ХГ моделювали шляхом двотижневого навантаження 10 % водним розчином фруктози із подальшим одноразовим уведенням стрептозотоцину (40 мг/кг) та нікотинової кислоти (1 мг/кг). Тварин І та ІV груп виводили з експерименту на 21-шу добу після нанесення травми. Cвітлову мікроскопію виконували з використанням мікроскопа Olympus BH-2; растрову мікроскопію – за допомогою електронного мікроскопа РЕМ 102. Результати. На 21-шу добу після відтворення травми у щурів контрольної групи більша частина ділянки дефекту була заповнена сформованими кістковими балками. У групі з ХГ у цей термін лише тільки відбувалось початкове формування тонких дрібнопетлястих кісткових трабекул. У товщі балок розташовувались поодинокі групи хондрогенних клітин. Крім того, у регенераті спостерігались жирові клітини та лімфоцитарно-лейкоцитарна інфільтрація. Площа грубоволокнистої кісткової тканини в контрольній групі була на 29,26 % більшою, а площа сполучної тканини – на 10,87 % меншою, ніж у тварин із ХГ. Також у групі з ХГ регенерат містив грануляційну та хрящову тканини. Висновок. Хронічна гіперглікемія призводить до порушення проліферації та диференціації остеобластичного диферону в бік формування фіброзно-хрящового регенерату.
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чухрай Н. Л., Безвушко Е. В., Лещук С. Є., Стадник У. О., Колесніченко О. В.
Заглавие : Ефективність профілактики карієсу зубів у дітей з бронхіальною астмою
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 153-158 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Астма - одне з найпоширеніших захворювань педіатричного населення у дітей, поширеність астми у дітей у світі становить 5 - 10%. Згідно з літературою, карієс зуба у дітей з астмою становить 68, 45 – 88, 1%. На розвиток карієсу у дітей з астмою впливають зміни, які є в організмі дітей, а також тривале медикаментозне лікування. Мета роботи – оцінити ефективність профілактичних заходів у дітей з астмою. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням, що проходило два роки, було 144 12-річних дітей, які страждали на астму та перебували на лікуванні в легенево-алергічному відділенні дитячої обласної лікарні. Розроблений комплекс заходів щодо профілактики карієсу зубів у дітей із І-ІІ та ІІІ-ІV ступенем тяжкості астми. Оцінку ефективності комплексу профілактичних заходів проводили через 6, 12, 24 місяці за такими критеріями: інтенсивність карієсу (КПВ), зменшення зростання інтенсивності карієсу, стійкість емалі за ТЕР. Результати. За два роки нашого спостереження виявлено покращення таких показників: зменшення зростання інтенсивності карієсу у дітей з III-IV порівняно з І-ІІ ступенем тяжкості астми; покращення гігієни ротової порожнини (за індексом Грін-Вермільйона); підвищення резистентності емалі за ТЕР-тестом. Редукція інтенсивності карієсу у дітей з бронхіальною астмою становила 46,94% у дітей з I-II та 51,02% з III-IVступенем тяжкості бронхіальної астми. Висновки. Аналіз результатів обстеження дітей протягом двох років застосування розробленого комплексу заходів профілактики карієсу зубів довів ефективність даних заходів для застосування у дітей залежно від ступеня тяжкості бронхіальної астми.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сороченко Г. В., Хоменко Л. О., Остапко О. І., Голубєва І. М.
Заглавие : Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 5-9-річного віку
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 121-126 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
Аннотация: Мета роботи. Оцінити ефективність розробленої схеми екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років, що враховує ступінь мінералізації емалі. Матеріал і методи. Клініко-лабораторне обстеження 246 дітей віком від 5 до 9 років. Результати. Результати вивчення впродовж двох років клінічної ефективності запропонованої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років свідчать про достовірно нижчий приріст інтенсивності карієсу постійних зубів в основній групі (0,47±0,08), високі показники редукції приросту інтенсивності карієсу постійних зубів (64,2 %), низький приріст інтенсивності гострого початкового карієсу постійних зубів (0,05-0,14) і достовірне підвищення карієсрезистентності емалі постійних зубів (3,57±0,37; р0,05) у дітей. Висновки. Доведено ефективність розробленої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 5-9 років.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Клітинська О. В., Стішковський А. В., Гасюк Н. В.
Заглавие : Аналіз впливу рівня стресу у дітей 6-7 років, які постійно проживають в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду на показники захворюваності на карієс
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 46-51 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
ФТОР -- FLUORINE
ИОД -- IODINE
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Висока поширеність карієсу постійних зубів у дітей в Україні висуває проблему профілактики як основну в дитячій стоматології. Зважаючи на те, що зуби після прорізування найбільш вразливі для ураження карієсом, набуває особливої актуальності пошук нових підходів до створення програм профілактики карієсу постійних зубів, особливо на етапі незрілої емалі. Мета – встановити кореляцію між рівнем стресу у дітей перших класів з різним стоматологічним статусом та станом загального здоров’я, які постійно проживають на території біогеохімічного дефіциту фтору і йоду. Матеріал і методи. Протестовані 73 школярі перших класів загальноосвітніх шкіл міста Ужгорода з різним станом загального здоров’я. Контрольну групу порівняння склали 26 здорових дітей аналогічного віку. Визначені показники стресу залежно від стоматологічного статусу і обтяженістю загальносоматичною патологією та проведені порівняння з показниками контрольної групи. Результати. При аналізі рівня тривожності в обстежених дітей встановлено достовірно гірші показники індексу тривожності у дітей клінічних груп порівняно зі здоровими дітьми з превалюванням низького рівня у першій клінічній групі (64,86±1,76; р0,05), середнього рівня ? у другій групі (45,65±1,02; р0,05), та високого рівня ? у третій групі (84,20±2,34; р0,001). Висновки. У дітей молодшого шкільного віку Закарпатської області встановлено пряму залежність між показниками поширеності та інтенсивності карієсу, рівнем стресу та показниками загальносоматичної захворюваності; усі показники достовірно відрізнялися від аналогічних порівняно з контрольною групою здорових дітей (p0,01).
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Косілова С. Є.
Заглавие : Вплив окиснювального стресу на стан плода і новонародженного у вагітних із вузловим зобом
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 57-62 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Мета роботи – вивчити стан процесів пероксидації ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) у новонароджених від матерів із вузловим зобом, вплив окисного стресу на стан плода і новонародженого. Матеріал і методи. Проведено аналіз стану 20 плодів від здорових жінок (контрольна група) і 54 плодів від жінок із вузловим зобом (основна група). З них 30 плодів від жінок із вузловим зобом І ступеня (І група) і 24 – від жінок із вузловим зобом ІІ ступеня (ІІ група). Про стан внутрішньоутробного плода судили за даними кардіотокографії (КТГ), біофізичного профілю плода (БПП), результатів доплерометрії. Для оцінки стрес-реалізуючих і стрес-лімітувальних систем організму вивчали деякі показники ПОЛ і АОС. Вміст продуктів ПОЛ оцінювали за рівнем гідроперекисів ліпідів і малонового альдегіду. Стан АОС вивчали за вмістом глутатіону в еритроцитах і активності ферменту глутатіон-пероксидази. Забір крові у плодів проводили з вени пуповини після народження. Результати. З’ясовано, що в новонароджених І групи у відповідь на накопичення продуктів ПОЛ значно зростав вміст глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 31,5±1,1 мкмоль/мл ер. у новонароджених контрольної групи, р0,05) і активність глутатіон – пероксидази (28,5±1,1 мкмоль/мл ер. проти 24,4±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. У новонароджених ІІ групи надлишкове накопичення малонового альдегіду не супроводжувалось підвищенням рівня глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 36,7±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про антиоксидантну недостатність і порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів. Дані КТГ, БПП і доплерометрії свідчать про погіршення стану плода у жінок із вузловим зобом. З’ясовано, що чим більше виражена ступінь прояву вузлового зоба, тим нижча бальна оцінка плода (р0,05). Висновки. У новонароджених від матерів із вузловим зобом І ступеня має місце активація антиоксидантної системи у відповідь на інтенсифікацію процесів пероксидації ліпідів. У новонароджених від матерів із вузловим зобом ІІ ступеня має місце антиоксидантна недостатність, що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Наявність вузлового зоба у матері є фактором ризику розвитку плацентарної дисфункції. Стан плода та новонародженого знаходиться в прямій залежності від ступеня прояву вузлового зоба і стану антистресорних механізмів захисту.
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Міхєєв А. О., Попович В. Б., Джуряк В. С.
Заглавие : Особливості адаптації іноземних студентів спеціальності "медицина" до навчання
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 167-172 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Аннотация: Актуальність. Розвиток вищої медичної освіти в сучасних умовах супроводжується збільшенням інформаційного навантаження на студентів, що спричиняє певні труднощі адаптації у студентів перших років навчання, особливо серед іноземних громадян. Мета роботи – вивчити особливості окремих показників адаптації іноземних студентів 2-го курсу медичного факультету №3 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» до навчання. Матеріал і методи. У ході дослідження проведено опитування 75 іноземних студентів віком (19,25 ± 0,183) років, серед яких 30 юнаків та 45 дівчат. Опитування проводилося шляхом анкетування англійською мовою із визначенням таких показників соціально-психологічної адаптації, як нервово-психічна стійкість, комунікативний потенціал, рівень соціалізації, девіантна поведінка та особистісний адаптивний потенціал. Результати. Проведене дослідження рівня адаптації іноземних студентів 2-го курсу показало, що для більшості опитаних притаманний досить низький або недостатній рівень опірності до психічних і фізичних навантажень, відносно низький рівень комунікативності та соціалізації, але не притаманна схильність до відхильної поведінки. У цілому рівень соціально-психологічної адаптації іноземних студентів 2-го курсу досить низький, що потребує корекції та більшої уваги з боку викладачів і наставників. Висновок. У закладах вищої медичної освіти слід враховувати особливості адаптації іноземних студентів до нових умов існування і навчання.
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Маслова Г. С., Скрипник І. М.
Заглавие : Роль змін активності аргінази і орнітин-декарбоксилази у патогенезі уражень печінки у хворих на гострі лейкемії із супутнім ожирінням
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 63-69 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АРГИНАЗА -- ARGINASE
ОРНИТИНДЕКАРБОКСИЛАЗА -- ORNITHINE DECARBOXYLASE
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Аннотация: Стаття є фрагментом НДР кафедри внутрішньої медицини №1 Української медичної стоматологічної академії «Розробка методів профілактики та лікування медикаментозно-індукованих уражень внутрішніх органів». Шифр та номер держреєстрації теми 0115U001087. Мета – дослідити роль активності аргінази, орнітиндекарбоксилази (ОДК) у патогенезі уражень печінки у хворих на гостру мієлобластну (ГМЛ) і гостру лімфобластну (ГЛЛ) лейкемію із супутнім ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 40 хворих із вперше встановленим діагнозом гострої лейкемії, із них 20 пацієнтів із ГМЛ (10 (50%) чоловіків / 10 (50%) жінок) і 20 пацієнтів із ГЛЛ (12 (60%) чоловіків / 8 (40%) жінок), віком 16-77 років. Аналізували показники загального та біохімічного аналізів крові. У сироватці крові досліджували активність аргінази та ОДК. Результати дослідження. Ураження печінки на фоні ГМЛ і ГЛЛ характеризувались формуванням цитолітичного і холестатичного синдромів. Активність аргінази у хворих на ГМЛ зростала у 3,9 раза, а в пацієнтів із ГЛЛ – в 1,8 раза порівняно з нормою (р0,05). Активність ОДК у хворих на ГМЛ та ГЛЛ підвищувалась у 1,9 раза порівняно з нормальними значеннями (р0,05). Висновки. Маніфест гострої мієлобластної лейкемії і гострої лімфобластної лейкемії супроводжується підвищенням активності аргінази і орнітиндекарбоксилази, що асоціюється із порушенням біохімічних печінкових тестів.
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Молодцов В. Є.
Заглавие : Особливості клініко-лабораторних показників при алкогольній хворобі печінки у поєднанні з артеріальною гіпертензією залежно від поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO-синтази
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 70-78 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- LIVER DISEASES, ALCOHOLIC
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Аннотация: Мета роботи. Оцінити взаємозв’язок між генотипами гена eNOS (T786C) та деякими клініко-лабораторними показниками у хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріал і методи. Обстежено 97 пацієнтів із встановленим діагнозом АХП: 62 хворих на АХП з АГ (група А) та 35 пацієнтів на АХП (група Б). Визначали вміст у сироватці крові С-реактивного білка, фактора некрозу пухлин-? (ФНП?), трансформуючого фактора росту-?1 (ТФР?1), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), 8-ізопростану, Д-димеру - за допомогою імуноферментного аналізу. Функціональний стан ендотелію оцінювали за вмістом у крові стабільних метаболітів монооксиду нітрогену (нітритів/ нітратів), ендотеліну-1 (ЕТ-1), молекул міжклітинної адгезії-1 (ICAM1). Загальний коагуляційний потенціал крові (час рекальцифікації плазми (ЧРП), протромбіновий час (ПЧ), тромбіновий час (ТЧ), активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ)), рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну ІІІ (АТІІІ), активність фактора ХІІІ (Ф ХІІІ) визначали за традиційними методиками. Досліджували також спонтанну агрегацію тромбоцитів. Для визначення мутації eNOS (T786C), rs2070744 використовували протокол з олігонуклеотидними праймерами із застосуванням методу алельспецифічної ПЛР. Результати. При вивченні частоти генотипів за поліморфним варіантом гена eNOS (T786C) встановлено, що частота ТТ генотипу серед хворих на АХП із АГ становила – 46,8%, СТ - 57,1% та СС – 17,2%. Серед хворих на АХП виявлений такий розподіл генотипів: ТТ – 25,7%, СТ – 57,1% та СС – 17,2%. Нами виявлена достовірна різниця між групою хворих на АХП з АГ та ізольованою групою АХП за генотипом ТТ. Встановлено, що рівень EТ-1 та молекула міжклітинної адгезії ICAM-1 були істотно вищими у хворих на АХП з АГ за ТТ генотипу порівняно з ізольованим перебігом АХП. Проте рівень загального оксиду азоту за поєднаного перебігу АХП з АГ був нижчим, ніж у хворих на АХП без АГ при наявності даного генотипу. Водночас за поєднаного перебігу АХП та АГ рівень системного запалення та оксидативного стресу асоціюється із ТТ генотипом гена eNOS (T786C). При вивченні стану гемостазу за поєднаного перебігу АХП та АГ виявлено, що АЧТВ за генотипу ТТ на 17,7% була вищою, ніж у групі Б. Даний показник мав різницю також і в середині групи між генотипами ТТ і СТ (на 13,1%) та ТТ і СС (на 28,3%). Рівень Д-димеру між групою А та Б мав також достовірну різницю за ТТ генотипу (вищий на 14,7% за поєднання АХП та АГ). Спонтанна агрегація тромбоцитів була достовірно вищою на 7,7% у хворих на АХП з АГ за генотипу ТТ. В останній групі пацієнтів XIII фактор виявився достовірно нижчим на 12,6% порівняно з групою хворих на АХП. Такі показники, як час рекальцифікації плазми, протромбіновий індекс та час, тромбіновий час достовірно не відрізнялися між групами пацієнтів. Висновок. Розвиток артеріальної гіпертензії у хворих на алкогольну хворобу печінки асоційований із наявністю гомозиготного генотипу ТТ заполіморфним варіантом гена eNOS (T786C). Встановлено, що у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією за ТТ генотипу спостерігаються вищий рівень ЕТ-1 та молекули міжклітинної адгезії ICAM-I при нижчому рівні загального оксиду азоту порівняно із хворими на алкогольну хворобу печінки. Максимально вірогідні відмінності показників системного запалення (ІЛ-10, СРБ, ТФР?1) та маркеру оксидативного стресу (8-ізопростан) характерні для ТТ генотипу за поліморфним варіантом гена eNOS (T-786C) у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією порівняно із ізольованим перебігом алкогольної хвороби печінки. Такі показники системи гемостазу як АЧТВ, антитромбін ІІІ, Д-димер, спонтанна агрегація тромбоцитів та фактор XIII були асоційовані із ТТ генотипом у хворих на алкогольну хворобу печінки з артеріальною гіпертензією за поліморфним варіантом гена eNOS (T-786C).
Найти похожие

 1-20    21-30 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)