Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВУ11/2021/2<.>

Общее количество найденных документов : 11
Показаны документы с 1 по 11

Порівняльний аналіз систем оцінки функції стопи [Текст] = Comparative Analysis of Assessment Systems of Foot Function / А. П. Лябах [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 4-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СТОПА -- FOOT (физиология)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (физиология)
Аннотация: Оцінка функції стопи та гомілковостопного суглоба (ГС) залишається актуальною проблемою сучасної ортопедії. Мета. Порівняльний якісний аналіз найбільш поширених систем оцінки функції стопи та ГС. Матеріали і методи. Проведено пошук за бібліотечними даними PubMed за період 1946-2021 рр. Виявлено 8898 публікацій, у яких були застосовані системи оцінки функції стопи та ГС. Для аналізу були відібрані 12 систем оцінки (критерій включення – не менше 40 публікацій), що були репрезентовані у 5705 публікаціях: шкала AOFAS, VAS, SF-36 EQL, FFI, FAOS, FAAM, FADI, BFS, MOFAQ, FFI-R, шкала Roles & Maudsley, VAS FA. При аналізі враховували методологію, що була покладена в основу системи оцінки або шкали: числова оцінка, VAS, шкала R. Likert; орієнтацію шкали (дослідник, пацієнт); методику доведення надійності. Результати. Більшість досліджених систем оцінки відповідає критеріям надійності (r 0,8; α Кронбаха ≥ 0,9). Для шкали Roles & Maudsley та VAS FA надійність не досліджували. Валідність коливається у широких межах. Висновки. Вибір системи оцінки або шкали повинен відповідати задачам дослідження. Врахування сильних та слабких характеристик систем оцінки дозволяє їх комбінувати, щоб уникнути ефекту упередженості
Доп.точки доступа:
Лябах, А. П.
Турчин, О. А.
Пятковський, В. М.
Кучер, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тактика хірургічного лікування поранених із вогнепальними травмами верхньої кінцівки в сучасних умовах [Текст] = Tactics of Surgical Treatment of Wounded with Gunshot Injuries of the Upper Limb in Modern Conditions / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 10-17. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (повреждения, хирургия)
Аннотация: Метою нашого дослідження була оптимізація тактики хірургічного лікування поранених із вогнепальними травмами верхньої кінцівки шляхом визначення факторів, що впливають на результат лікування військовослужбовців у сучасних умовах надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. Матеріали і методи. Проаналізовано хірургічне лікування 123 пацієнтів із вогнепальними ушкодженнями верхньої кінцівки, що перебували у ДУ “ІТО НАМН України” та Національному головному військово-медичному клінічному центрі “ГВКГ” Міністерства оборони України. Середній вік пацієнтів становив (35,3±8,7) року. На ІІІ рівні медичної допомоги найбільшу питому вагу займали закриття ран (28,0%) та операції на кістковій системі (6,7%). На IV рівні медичної допомоги найбільшу питому вагу займали хірургічні процедури із закриття незагоєних ран – 28%, із приводу наслідків вогнепальних ушкоджень нервів – 11,5%, переломів – 10,7% та відновлювальні втручання на м’язах – 5,5%. Результати. Шляхом розрахунку відношення шансів (Odds Ratio, OR) встановлено, що наявність компартмент-синдрому в 11 разів знижує вірогідність отримання позитивного результату (OR=11,3), пізній початок лікування на IV рівні медичної допомоги знижує результативність лікування в 9 разів (OR=9,1), у групі пацієнтів з ушкодженням периферичних нервів задовільних результатів було отримано в 6,9 раза менше, ніж у групі без такого ушкодження (OR=6,9), наявність дефекту тканин погіршувала прогноз лікування майже у 5 разів (OR=4,7). Середній термін початку хірургічного лікування після вогнепальної травми на ІІІ рівні складав (2,8±5,0) діб, а на IV рівні ‒ (47,2±70,4) доби. Встановлено, що у пацієнтів, які потрапляли у заклади IV рівня у терміни до 30 діб, відсоток приросту функції верхньої кінцівки після лікування становив (42,6±11,8), а при більш пізньому початку лікування – (28,5±10,0). Висновки. Результати дослідження факторів, що впливають на результат лікування, доводять необхідність раннього (до 3 тижнів) надходження поранених із вогнепальною травмою на IV рівень медичної допомоги
Доп.точки доступа:
Страфун, С. С.
Курінний, І. М.
Борзих, Н. О.
Цимбалюк, Я. В.
Шипунов, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клініко-генеалогічне та епігенетичне обстеження пацієнтів з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки [Текст] = Clinical Genealogical and Epigenetic Examination of Patients with Juvenile Epiphysiolysis of the Femoral Head / Є. Л. Голюк [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 18-24. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭПИФИЗ СМЕЩЕННЫЙ -- EPIPHYSES, SLIPPED (генетика, эпидемиология)
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (повреждения)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: Юнацький епіфізеоліз головки стегнової кістки (ЮЕГСК) – мультифакторне захворювання, обумовлене низкою чинників, кожен з яких може стати пусковим. Сучасні дослідження дедалі частіше вказують на провідну роль епігенетичних структур у виникненні та перебігу цієї групи захворювань. Останніми роками найбільш перспективним напрямком вважається вивчення ролі мікроРНК як епігенетичного фактора, який відіграє одну з провідних ролей у патогенезі мультифакторних захворювань. Мета. Розробити методологію генетично-генеалогічного обстеження пацієнтів з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки. Матеріали і методи. Проведено дослідження 26 пацієнтів з ЮЕГСК – 15 дівчаток та 11 хлопчиків – у різні періоди статевого розвитку: препубертат – 7 пацієнтів, індукція пубертату – 12 пацієнтів, пубертат та постпубертат – 7 пацієнтів. Для клініко-генеалогічного дослідження пацієнтів використовували розроблений нами опитувальник. Матеріалом для епігенетичного дослідження, а саме дослідження експресії мікроРНК-21 у пацієнтів з ЮЕГСК, була венозна кров. Результати. Показники експресії мікроРНК-21 у крові у пацієнтів з ЮЕГСК є відмінними (середній показник експресії складає 0,86 умовних одиниць) від таких у здорових донорів (середній показник складає 0,393 умовних одиниць) аналогічного віку (р0,05). Аналіз залежності від періоду статевого розвитку виявив статистичні відмінності показників залежно від групи (р0,05). Не виявили залежності рівня показників експресії мікроРНК-21 у пацієнтів з ЮЕГСК від статі та періоду до чи після оперативного лікування (р0,05). Отримані дані щодо ймовірності впливу спадкових факторів на виникнення ЮЕГСК є статистично значущими (р0,05). Висновки. Отримані нами результати епігенетичного та клініко-генеалогічного дослідження пацієнтів з ЮЕГСК продемонстрували високу ймовірність впливу спадкових та епігенетичних факторів на виникнення та перебіг цього захворювання
Доп.точки доступа:
Голюк, Є. Л.
Кабацій, М. С.
Філіпчук, В. В.
Мельник, М. В.
Лук’янова, Н. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості передопераційного планування тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих із кульшово-поперековим синдромом [Текст] = Peculiarities of Preoperative Planning of Total Hip Arthroplasty in Patients with Hip-Lumbar Syndrome / О. М. Сулима [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 25-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
УКРАИНА -- UKRAINE
Кл.слова (ненормированные):
вертикальна постава
Аннотация: На сьогодні не розроблена схема підходу до оперативного лікування хворих на кульшово-поперековий синдром (КПС) залежно від типу вертикальної постави, типу кісткоутворення і прогресування коксартрозу. Розв’язання цих цікавих із наукової та практичної точки зору питань є актуальним завданням сучасної ортопедії та визначає особливості передопераційного планування тотального ендопротезування кульшового суглоба (ТЕП КС) у хворих на КПС. Мета дослідження. Визначити особливості передопераційного планування ТЕП КС у хворих на КПС. Матеріали і методи. Основою розробки рекомендацій щодо передопераційного планування ТЕП КС у хворих на КПС стали дані ретроспективного аналізу історій хвороб 138 хворих, яким було виконано ендопротезування кульшового суглоба в клініці ортопедії та травматології дорослих ДУ “ІТО НАМН України”. Враховувалися також дані проведеного раніше в клініці клінічного дослідження 506 хворих з ідіопатичним, диспластичним та післятравматичним коксартрозом та розроблена тактика лікування при безцементному ендопротезуванні кульшового суглоба. Результати. Визначено, що вертикальна постава впливає на прогресування коксартрозу та характер ураження поперекового відділу хребта у хворих із КПС. Хворим із визначеною гіполордотичною поставою та швидким перебігом коксартрозу рекомендовано виконання першочергової декомпресії спинномозкових корінців та ТЕП КС на другому етапі. В інших випадках рекомендовано первинне виконання ТЕП КС. Розроблені рекомендації щодо використання типу і методу фіксації та покриття ніжки ендопротеза залежно від типу кісткоутворення при КПС обстежених хворих. Висновки. Врахування особливостей передопераційного планування ТЕП КС у хворих на КПС дозволить зменшити кількість негативних результатів та ускладнень цієї категорії ортопедичних хворих
Доп.точки доступа:
Сулима, О. М.
Калашніков, О. В.
Галузинський, О. А.
Підгаєцький, В. М.
Осадчук, Т. І.
Заєць, В. Б.
Мороз, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Безуглий, А. А.
Проблеми діагностики, консервативного лікування та віддалені наслідки перелому "палець-молоточок” [Текст] = Problems of Diagnosis, Conservative Treatment and Long-Term Results of “Mallet Finger” Fracture / А. А. Безуглий, А. С. Лисак // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 34-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАЛЬЦЕВ ФАЛАНГИ -- FINGER PHALANGES (повреждения)
Кл.слова (ненормированные):
перелом Буша -- авульсивний перелом
Аннотация: Лікування відривного перелому дорзального краю дистальної фаланги проводиться відносно простим закритим способом протягом перших тижнів після травми. Роль дистального міжфалангового суглоба в інтегральному показнику функції верхньої кінцівки умовно складає лише кілька відсотків. Можливо, це призводить до недостатньої уваги та великої кількості помилок у діагностиці та лікуванні таких травм, що в свою чергу провокує ускладнення, які лікувати значно тяжче, ніж первинну травму. У статті розглядаються найбільш поширені проблеми діагностики та лікування переломів дорзального краю дистальних фаланг пальців кисті. Розглянуто та проаналізовано переваги та недоліки різноманітних технік, які використовуються при лікуванні переломів у гострих та застарілих випадках. Мета. Вивчити вплив авульсивних переломів дорзального краю дистальної фаланги пальця кисті на функцію верхньої кінцівки, якість життя та пригніченість пацієнтів у випадках застарілих травм. Матеріали і методи. Вивчено дані 11 пацієнтів (чоловіків – 8 (88%) жінок – 3 (12%)) із застарілими випадками авульсивних переломів дорзального краю дистальної фаланги пальця кисті. Використано опитувальник QuickDASH та візуально-аналогові шкали для вивчення порушення якості життя та пригніченості (депресії) у таких хворих. Визначено показники, які свідчать про необхідність оперативного втручання у віддалений період після травми. Результати. Визначено, що у пацієнтів із молоточкоподібним переломом пальця кисті у віддалений період функція верхньої кінцівки була значно порушена і за шкалою QuickDASH складала 29,2±20,2 бала (діапазон 2,3-75). Цей стан також значно впливав на загальне самопочуття хворого, середнє значення порушення якості життя складало 43,6±24,6 (діапазон 0-90 балів), а показник пригніченості (депресії) пацієнта через порушення функції верхньої кінцівки складав 44,6±22,7 (діапазон 0-90 балів). Висновки. Незважаючи на відносно незначну травму, високі показники порушення функції, впливу на якість життя та пригніченість вказують на необхідність відновлення функції пальця навіть у віддалений період після травми
Доп.точки доступа:
Лисак, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Поперекова мікродискектомія. Ретроспективний аналіз результатів лікування 54 хворих [Текст] = Lumbar Microdiscectomy. Retrospective Analysis of the Results of Treatment of 54 Patients / Д. В. Улещенко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 42-50. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT
Кл.слова (ненормированные):
поперековий больовий синдром
Аннотация: Відсоток незадовільних результатів хірургічного лікування поперекового больового синдрому, незважаючи на вдосконалення техніки оперативного лікування гриж міжхребцевих дисків методом мікродискектомії, дотепер залишається високим. Мета. Поліпшити результати лікування хворих з остеохондрозом поперекового відділу хребта, ускладненим грижами міжхребцевих дисків. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 54 пацієнтів із грижами міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта, які перебували на лікуванні з 2019 по 2020 рік у відділенні хірургії хребта ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”. Вік хворих складав від 23 до 78 років (середній вік – 41,1±11,7 року). Результати. Результати лікування хворих оцінювали за шкалами ВАШ, Oswestry та Nurick у перший день після операції, через 1 місяць та у термін 6 місяців. Больовий синдром за ВАШ у попереку зменшився в середньому з 5,9±1,59 до 3,4±1,55 уже у перший день після операції, до 1,7±1,1 через 1 місяць та до 2,5±2,1 через 6 місяців після операції. Операція дозволяє усунути явища радикулопатії, знизити корінцевий больовий синдром за ВАШ у середньому з 8,5±1,17 до 1,3±1,04 бала вже в перший день після операції, до 1,5±1,0 бала через 1 місяць та до 1,4±1,6 бала через 6 місяців після операції. Встановлено покращення якості життя за індексом ODI в середньому з 74,4±5,12 до лікування до 29,7±9,6 через 1 місяць та до 9,6±9,2 через 6 місяців після операції. На момент виписки відмічено практично повне відновлення функції нервової системи до І ступеня у 55,6% хворих; до ІІ ступеня – у 38,9%. У віддалені терміни спостереження позитивна динаміка відмічена у всіх хворих: повний регрес неврологічної симптоматики відмічено у 74,4%, поліпшення стану – у 25,6% хворих. Висновки. Хірургічне лікування гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта методом мікродискектомії забезпечує виконання основних елементів декомпресії нервового корінця шляхом фенестротомії, дискотомії чи дискектомії та видалення грижі диску, в тому числі секвестрованої. Динаміка показників больового синдрому, якості життя та неврологічних розладів є достовірною (р<0,05) і свідчить про ефективність лікування
Доп.точки доступа:
Улещенко, Д. В.
Сташкевич, А. Т.
Бублик, Л. О.
Шевчук, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лікування застарілих та ускладнених розривів ротаторної манжети плеча [Текст] = Treatment of Chronic and Complicated Ruptures of the Rotator Cuff of the Shoulder / О. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 51-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛЕЧА ВРАЩАТЕЛЬНАЯ МАНЖЕТА -- ROTATOR CUFF (повреждения)
Кл.слова (ненормированные):
ротаторна артропатія
Аннотация: Етіологія розривів ротаторної манжети плеча (РМП) представлена різноманітними захворюваннями, включно з віковою дегенерацією, низько- та високоенергетичною травмою. Найчастіше розрив РМП, що поєднується з травмою, зустрічається при передньому вивиху плеча у 56% хворих. “Нещаслива тріада” плечового суглоба, яка призводить до втрати функції та інвалідизації хворих, діагностується у 9-18% пацієнтів. Розриви ротаторної манжети <1-1,5 см на всю товщу сухожилка мають високий ризик прогресування та формування масивного розриву РМП. За даними різних авторів, масивні розриви становлять до 40% від усіх розривів РМП. Мета. Провести оцінку результатів оперативного лікування хворих із застарілими та ускладненими розривами РМП. Матеріали і методи. В ДУ “ІТО НАМН України” в період із 2016 по 2021 рік у відділенні мікрохірургії і реконструктивної хірургії верхньої кінцівки було проведене лікування 140 хворих із розривом РМП. Хворим виконували: шов РМП під артроскопічним контролем, відкритий шов РМП, транспозицію сухожилка найширшого м’яза спини у дефект РМП, імплантацію біорозкладного балона InSpace або встановлення армованого біоматриксу та реверсивне ендопротезування. Результати. Оцінку функції до оперативного втручання та у віддаленому післяоперативному періоді було проведено за шкалою Constant-Murley Score. У 5 хворих з імплантованим балоном показник виріс із 34-38 до 56-61 балів за 8-12 місяців. У 7 хворих з імплантацією армованого біоматриксу показник виріс із 34-38 до 65-69 балів за 9-12 місяців. У 7 хворих із транспозицією сухожилка найширшого м’яза спини показник виріс із 35-37 до 68-75 балів за 9-12 місяців. У 10 хворих із реверсивним ендопротезуванням показник виріс із 30-34 до 58-65 балів за 12-18 місяців. У 82 хворих після шва ротаторної манжети під артроскопічним контролем плеча показник виріс із 36-40 до 78-82 балів за 12-18 місяців. У 29 хворих із відкритим швом РМП показник виріс із 34-38 до 68-75 балів за 12-18 місяців. Висновки. Рання діагностика та своєчасне оперативне лікування при патології РМП дозволяють отримати кращі результати у віддаленому післяопераційному періоді. Масивні та застарілі розриви РМП потребують повного інструментального обстеження у передопераційний період. Ступінь жирової дистрофії та ротаторної артропатії має ключове значення для визначення оперативної тактики хірургічного лікування
Доп.точки доступа:
Страфун, О. С.
Сухін, О. Ю.
Лисак, А. С.
Богдан, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Pidlisetskyi, A. T.
Damages of neuromuscular system after mechanical-induced limb ischemia (Experimental Study) [Text] = Пошкодження нервово-м’язового апарату при механічно індукованій ішемії кінцівки (експериментальна модель) / A. T. Pidlisetskyi // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - P58-62. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патофизиология)
Аннотация: Traumatic and ischemic injury of the limhs is accompanied by damage of the skeletal muscles and peripheral nerves of the limhs. The dynamics and consequences of ischemic lesions remain poorly understood and need to he conecled. Objective: using quantitative morphological and sonographic methods, to study the dynamics ofskeletal muscle damage of the limb after trauma tically induced ischemia with and without the injection of platelet-rich plasma, bone marrow aspirate, and adipose tissue fraction. Materials and Methods. In 3 experiments, rabbits were modeled with 6-hour limb ischemia by applying an elastic tourniquet. After compartment syndrome detection, based on the assessment of subfascial pressure, cell suspensions were injected into the leg muscles. Sonographic and histological examination of the muscles was performed on days 5, 15, and 30. The results of sonography and morphometry were evaluated by statistical methods. Results. The developed model of ischemia consists of 6-hour immobilization of the limb, on mwhich medical elastic tourniquets were imposing. The action of the tourniquets causes high subfascial pressure and necrosis of the superficial muscle groups of the lower third of the thigh and lower leg. According to sonography, the S-entropy of damaged tissues on day 5 is reduced relative to the intact limb, as in the case of administration of bone marrow aspirate cells. On days 15 and 30, sonography showed no difference between the comparison groups. The dynamics of morphological features of limb tissue damage consist of necrosis of superficial muscle groups, atrophy in the middle layers, and almost intact deep muscle groups. Necrosis was replaced by scar tissue, the density of which increases 11-14 times, and does not differ in the period 5-30 days. The administration of platelet plasma, bone manow aspirate, and adipose tissue fraction did not change the dynamics offibrotic changes in ischemic damaged muscles. Muscle atrophy is accompanied by activation of endogenous repair of single muscle fibers, which tended to intensify after injection of bone marrow aspirate. The sciatic nerve of the injured limb was not structurally damaged according to the deep topography, while the nerves of the tibia develop degenerative changes from the 15 th day
Травматичне та ішемічне пошкодження кінцівки супроводжується ураженням скелетних м’язів та периферійних нервів кінцівки. Динаміка і наслідки ішемічного ураження залишаються маловивченими і потребують корекції. Мета дослідження. Кількісними морфологічними та сонографічними методами дослідити динаміку пошкодження скелетних м’язів кінцівки після травматично індукованої ішемії з та без введення збагаченої тромбоцитами плазми, аспірату кісткового мозку та фракції жирової тканини. Матеріали і методи. В 3 експериментальних серіях кролям моделювали 6-годинну травматично індуковану ішемію кінцівки, після виявлення компартмент-синдрому на основі оцінки підфасціального тиску, у м’язи гомілки вводили клітинні суспензії. На 5-ту, 15-ту і 30-ту добу проведено сонографічне та гістологічне дослідження м’язів пошкодженої кінцівки. Результати сонографії та морфометрії оцінено статистичними методами. Результати та висновки. Розроблена модель ішемії кінцівки полягає у 6-годинній іммобілізації кінцівки, на яку накладено медичні еластичні джгути. Дія джгутів викликає високий підфасціальний тиск у кінцівці і некроз поверхневих груп м’язів нижньої третини стегна і гомілки. За даними сонографії, δ-ентропія пошкоджених тканин на 5-ту добу знижена щодо неушкодженої кінцівки, як і після введення клітин аспірату кісткового мозку. На 15-ту і 30-ту добу сонографія не показала різниці між групами порівняння. Динаміка морфологічних особливостей пошкодження тканин кінцівки полягає у некрозі поверхневих груп м’язів, атрофії у середніх шарах і майже не змінених глибоких груп м’язів. Некроз заміщується рубцевою сполучною тканиною, щільність якої зростає у 11-14 разів і у термінах між 5-ю і 30-ю добою не відрізняється. Введення тромбоцитарної плазми, аспірату кісткового мозку та фракції жирової тканини не вплинуло на зміну динаміки розвитку фіброзних змін у ішемічно пошкоджених м’язах. Атрофія м’язів супроводжується активацією ендогенного відновлення поодиноких м’язових волокон, яка мала тенденцію до інтенсифікації після введення аспірату кісткового мозку. Сідничний нерв пошкодженої кінцівки не зазнав структурного пошкодження з огляду глибокої топографії, тоді як у нервах гомілки виникають дегенеративні зміни з 15-ї доби
Свободных экз. нет

Найти похожие

Науменко, Л. Ю.
Актуальні аспекти хірургічного лікування хвороби Дюпюітрена (Огляд літератури) [Текст] = Actual Aspects of Surgical Treatment of Dupuytren's Disease (Literature Review) / Л. Ю. Науменко, І. А. Кондрашова // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 63-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДЮПЮИТРЕНА КОНТРАКТУРА -- DUPUYTREN CONTRACTURE (хирургия)
Кл.слова (ненормированные):
фасціотомія -- дерматогенний компонент
Аннотация: Різноманітність проявів захворювання Дюпюітрена, обумовлена ступенем уражень долонного апоневрозу, терміном захворювання, характером професійної діяльності та супутньою патологією пацієнтів, призвела до необхідності розробки численних методик хірургічних втручань із різним рівнем ефективності в найближчий та віддалений періоди. Широке обговорення питань захворювання Дюпюітрена в періодичних вітчизняних і закордонних виданнях, аналіз лікувальних методик, ускладнень та реабілітації свідчать про актуальність проблеми і доцільність проведення подальших досліджень. Мета дослідження. Ретроспективний аналіз провідних літературних джерел, присвячених хірургічному лікуванню захворювання Дюпюітрена, визначення сучасних підходів хірургічної тактики і відновлення функції кисті. Результати та висновки. Аналіз літературних джерел показав переваги диференційованого підходу до хірургічного лікування хвороби Дюпюітрена залежно від ступеня тяжкості захворювання. При ураженнях легкого і середнього ступеня перевага надається голчастій апоневректомії, при тяжких формах – методиці сегментарної апоневректомії у порівнянні з тотальною. Спостерігається деяка розбіжність поглядів щодо проведення хірургічної мобілізації проксимального міжфалангового суглоба та необхідності досягнення функціональної позиції як результату лікування. Тактика хірургічного лікування та реабілітації хвороби Дюпюітрена потребує індивідуального підходу з урахуванням давності і тяжкості захворювання та має тенденцію до розширення малоінвазивних методик фасціотомії
Доп.точки доступа:
Кондрашова, І. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Маметьєв, А. О.
Проблемні питання теорії і практики ендопротезування суглобів пальців кисті (Огляд літератури) [Текст] = Problematic Issues of the Theory and Practice of Finger Joints Endoprosthetics (Literature Review) / А. О. Маметьєв, Л. Ю. Науменко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 73-79. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАЛЬЦЫ КИСТИ -- FINGERS (хирургия)
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (хирургия)
Аннотация: Проксимальні міжфалангові та п’ястно-фалангові суглоби відіграють важливу роль у функції кисті як органу праці та самообслуговування. Частота пошкоджень суглобів цієї локалізації в структурі травм кисті досягає 32%, а незадовільні наслідки обумовлені тяжкістю травми. Помилки в лікуванні становлять 60-80%, що дає підстави зарахувати проблему до соціально значущих. Розробка і вдосконалення конструкцій протезів відбувались через запровадження нових матеріалів, конструктивних змін елементів кріплення та рухомості. Значна частина імплантатів відійшла в минуле, активізувавши розробки нових моделей. Потреба анатомо-функціональної відповідності імплантату характеристикам здорового суглоба дала поштовх дослідженням із виготовлення індивідуальних протезів шляхом 3D-моделювання. Аналіз літературних джерел показав високий рівень незадовільних наслідків пошкоджень суглобів пальців кисті та перспективність розробки анатомічних конструкцій протезів суглобів кисті. Зберігає актуальність проблема розробки індивідуальних геометрично подібних конструкцій ендопротезів суглобів пальців кисті, що забезпечить покращення якості лікування. Відносно короткий термін функціональної придатності наявних ендопротезів на тлі обмеженої кількості спостережень обумовлює необхідність розширення обсягу досліджень у найближчий і віддалений період після протезування
Доп.точки доступа:
Науменко, Л. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Лікування нестабільного пошкодження кісток таза у вагітної (випадок із практики) [Текст] = Treatment of Unstable Injury of Pelvic Bones in Pregnant (Case Report) / М. Л. Головаха [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 80-83. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ТАЗ -- PELVIS (повреждения)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
Аннотация: Актуальність проблеми лікування постраждалих із нестабільними переломами кісток таза не викликає сумнівів, оскільки такі травми становлять загрозу життю хворого в ранній період і часто призводять до інвалідності надалі. У роботі представлений рідкісний випадок лікування пацієнтки з нестабільним пошкодженням кісток таза на тлі вагітності (16 тижнів). Пацієнтка А., 1993 р. н., надійшла після травми, отриманої в результаті ДТП. Проведено обстеження: рентгенографія, КТ, УЗД, консультація гінеколога. Встановлено діагноз: закритий білатеральний перелом лобкових і сідничних кісток зі зміщенням; розрив лівого крижово-клубового зчленування з крайовим переломом крижів (61-С1.3 за класифікацією Tile-AO-ASIF); вагітність 16 тижнів. На 9-ту добу після травми проведено оперативне втручання: відкрита репозиція, накістковий металоoстеосинтез. На 12-ту добу після операції пацієнтка виписана для продовження лікування амбулаторно. Ходити на милицях почала через 3 тижні, без додаткової опори через 1,5 місяця після операції. Пологи в термін 39 тижнів оперативним шляхом (кесарів розтин), оцінка стану дитини – 8 балів за шкалою Апгар. При контрольному огляді через 10 місяців після операції опорно-рухова функція відновлена в повному обсязі
Доп.точки доступа:
Головаха, М. Л.
Богдан, О. В.
Кожемяка, М. О.
Перцов, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)