Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВУ8/2018/24/3<.>

Общее количество найденных документов : 10
Показаны документы с 1 по 10

Modeling of sonographic parameters of the kidneys in practically healthy women of the middle intermediate somatotype depending on the constitutional parameters of the body [] = Моделювання сонографічних параметрів нирок у практично здорових жінок середнього проміжного соматотипу в залежності від конституціональних параметрів тіла / V. G. Cherkasov [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P5-10. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES (физиология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (анатомия и гистология)
ТЕЛА КОНСТИТУЦИЯ -- BODY CONSTITUTION (физиология)
Аннотация: The scientific literature presents quite a large number of works, in which the priority role of mathematical modeling in providing high-quality medical care, health and active longevity of a person is determined. The purpose of the work is to construct and analyze the regression models of individual sonographic sizes of kidneys in practically healthy women of the middle intermediate somatotype, depending on the features of the anthropometric and somatotypological indicators. Within the framework of the agreement on scientific cooperation from the database of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya primary sonographic parameters (length, width, anterior-posterior dimension, area of longitudinal and cross-section of the kidneys and their sinuses, as well as volume of the right and left kidneys) and anthropometric indices (obtained by the method of V.V. Bunak in the modification of P.P. Shaparenko) of 17 practically healthy women of the first mature age of the middle intermediate somatotype, who in the third generation live in the Podillya region of Ukraine. The construction of regression models of individual sonographic sizes of the kidneys, depending on the features of anthropo-somatotypological parameters of the body of women of the middle intermediate somatotype, was carried out in the licensed package “Statistica 6.1”. In women of the middle intermediate somatotype all 16 possible reliable regression models of sonographic parameters of the kidneys were constructed depending on the anthropo-somatotypological parameters with the determination coefficient R2 from 0.891 to 0.978. The analysis of reliable regression models (with a coefficient of determination greater than 0.6), the sonographic parameters of the kidneys in practically healthy women of the middle intermediate somatotype revealed that most often models of both kidneys, as well as separately of the right and left kidneys, include the circumferential dimensions of the body (respectively, 35.9 – 33.3 – 38.5% of the total number of indicators included in the models). In addition, models of both kidneys most often include cephalometric indices (12.6%), thickness of skin-fat folds and body diameters (by 11.7%); models of the right kidney – body diameters (15.7%), cephalometric indices and width of distal epiphyses of long tubular bones of extremities (by 11.8%); models of the right kidney - the thickness of skin and fat folds (17.3%) and cephalometric indices (13.5%). Attention is drawn to the lack of entry into models of sonographic sizes of kidneys total body sizes
В науковій літературі представлено досить велике число робіт, в яких визначається пріоритетна роль математичного моделювання в забезпеченні високоефективного медичного обслуговування, здоров’я та активного довголіття людини. Мета роботи – у практично здорових жінок середнього проміжного соматотипу побудувати та провести аналіз регресійних моделей індивідуальних сонографічних розмірів нирок в залежності від особливостей антропометричних і соматотипологічних показників. У рамках договору про наукове співробітництво із бази даних Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова взяті первинні сонографічні параметри (довжина, ширина, передньо-задній розмір, площа поздовжнього та поперечного перерізу нирок та їх синусів, а також об’єм правої і лівої нирок) і антропометричні показники (отримані за методикою В.В. Бунака у модифікації П.П. Шапаренка) 17 практично здорових жінок першого зрілого віку середнього проміжного соматотипу, які у третьому поколінні проживають на території Подільського регіону України. Побудова регресійних моделей індивідуальних сонографічних розмірів нирок в залежності від особливостей антропо-соматотипологічних параметрів тіла жінок середнього проміжного соматотипу проведена в ліцензійному пакеті “Statistica 6.1”. У жінок середнього проміжного соматотипу побудовані усі 16 можливих достовірних регресійних моделей сонографічних параметрів нирок в залежності від антропо-соматотипологічних показників із коефіцієнтом детермінації R2 від 0,891 до 0,978. При аналізі достовірних регресійних моделей (з коефіцієнтом детермінації більшим 0,6) сонографічних параметрів нирок у практично здорових жінок середнього проміжного соматотипу встановлено, що найчастіше до моделей обох нирок, а також окремо правої і лівої нирок, входять обхватні розміри тіла (відповідно 35,9 – 33,3 – 38,5% від загальної кількості показників, що входять до моделей). Крім того, до моделей обох нирок найчастіше входять кефалометричні показники (12,6%), товщина шкірно-жирових складок і діаметри тіла (по 11,7%); до моделей правої нирки – діаметри тіла (15,7%) та кефалометричні показники й ширина дистальних епіфізів довгих трубчастих кісток кінцівок (по 11,8%); до моделей правої нирки – товщина шкірно-жирових складок (17,3%) та кефалометричні показники (13,5%). Привертає увагу відсутність входження до моделей сонографічних розмірів нирок тотальних розмірів тіла
Доп.точки доступа:
Cherkasov, V. G.
Ustymenko, O. S.
Shayuk, A. V.
Prokopenko, S. V.
Gunas, I. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Vernygorodskyi, S. V.
The role of the CagA gene in the occurrence of the inflammatory response of the gastric mucosa in patients with chronic Helicobacter pylori-associated gastritis [] = Роль CagA гена у виникненні запальної відповіді слизової оболонки шлунку у хворих на хронічний Helicobacter pylori-асоційований гастрит / S. V. Vernygorodskyi, D. S. Sukhan // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P11-18. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI (генетика)
ГАСТРИТ -- GASTRITIS (этиология)
Аннотация: Currently, Helicobacter pylori infection (H. pylori) is recognized as one of the most important risk factors for gastrocarcinogenesis. It is known that this infection does not directly cause neoplastic changes in the gastric mucosa, and this is due to a number of consecutive events due to the long persistence of the pathogen in the human body. The initial stage of this cascade, of course, is the inflammatory response, due to the body’s ability to adapt to extraneous infection, which is the inevitable result of the interaction of H. pylori with cells of the gastric epithelium. This direct damaging effect is enhanced by the production of vacuolating cytotoxin and the release of products of the cytotoxin-associated CagA gene, which, at a pathomorphological level, is manifested by inflammatory infiltration of the gastric mucosa (GM) to some extent. On the relationship between the degree of contamination and the activity of the inflammation of the GM in people infected with the CagA strain, today there are different, often conflicting opinions, which is why in this work we set the goal of establishing the relationship between the nature of the inflammatory response and the presence of the CagA gene in H. pylori- infected patients. The purpose of the study is to determinate the relationship between the nature of the inflammatory response and the genetic features of the H. pylori strain (CagA genotype).We examined 365 patients, among whom 40 people were included in the control group (18 women and 22 men, whose average age was 45,33±15,46 and 42,82±12,31, respectively) without any gastroenterological pathology in the anamnesis , patients with chronic non-atrophic gastritis (188 people) and chronic atrophic gastritis (137 people). A close relationship was established between the presence of the CagA gene, activity and the degree of contamination for chronic non-atrophic gastritis: for a low degree of contamination, Fisher’s exact test was = 0.002, p0.05, for a moderate degree - 0.012, p0.05, for a high degree - 0,012, p0.05. Accordingly, in chronic atrophic gastritis: for a low degree of contamination Fisher’s exact test
Сьогодні інфекція Helicobacter pylori (H. pylori) визнана одним із найважливіших факторів ризику гастроканцерогенезу. Відомо, що дана інфекція безпосередньо не викликає неопластичні зміни в слизовій оболонці шлунку, а відбувається це внаслідок ряду послідовних подій за рахунок тривалої персистенції збудника в організмі людини. Початковим етапом даного каскаду, безумовно, є запальна відповідь, яка обумовлена здатністю організму адаптуватися до сторонньої інфекції та є неминучим результатом взаємодії H. pylori з клітинами шлункового епітелію. Цей пошкоджуючий прямий ефект посилюється продукцією вакуолізуючого цитотоксину й вивільненням продуктів цитотоксин-асоційованого гена CagA, що на патоморфологічному рівні проявляється запальною інфільтрацією слизової оболонки шлунку (СОШ) того чи іншого ступеня. Щодо зв’язку між ступенем обсіменіння (контамінації) та активності запалення СОШ у людей, інфікованих штамом СagA, на сьогодні існують різні, часто суперечливі думки, ось чому в даній роботі ми поставили за мету встановити взаємозв’язок між характером запальної відповіді та наявністю гена CagA в H. Рylori-інфікованих хворих. Метою дослідження стало встановлення взаємозв’язку між характером запальної відповіді та генетичними особливостями штаму Н. pylori (наявності генотипу CagA). Нами було обстежено 365 пацієнтів, серед яких до контрольної групи увійшли 40 осіб (18 жіночої та 22 чоловічої статі, середній вік яких становив 45,33±15,46 та 42,82±12,31 років, відповідно) без наявності будь-якої гастроентерологічної патології в анамнезі, хворих на хронічний неатрофічний гастрит (188 осіб) та хронічний атрофічний гастрит (137 осіб). Встановлений тісний зв’язок між наявністю гену CagA, активністю та ступенем контамінації для хронічного неатрофічного гастриту: для низького ступеня контамінації точний критерій Фішера становив =0,002, p0,05, для помірного ступеня – 0,012, p0,05, для високого ступеня – 0,012, p0,05. Відповідно, при хронічному атрофічному гастриті: для низького ступеня контамінації точний критерій Фішера
Доп.точки доступа:
Sukhan, D. S.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Determination of individual teleroentgenographic characteristics of the lower medial incisors position in Ukrainian young men and young women with orthognathic bite [] = Визначення індивідуальних телерентгенографічних характеристик положення нижніх присередніх різців у українських юнаків і дівчат із ортогнатичним прикусом / М. О. Dmitriyev [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P19-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПРИКУС -- DENTAL OCCLUSION
ТЕЛЕРЕНТГЕНОЛОГИЯ -- TELERADIOLOGY (использование)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
Аннотация: Ethnic, sexual and age features of the incisors positions point to the need for the development of techniques that allow to determine their individual characteristics, since commonly accepted standards recommended for optimal positioning of incisors can only be used as indicative. The purpose of the study – by studying teleroentgenographic indices and conducting direct stepwise regression analysis in young men and young women of Ukraine with orthognathic bite, to develop and analyze the mathematical models of individual characteristics of the position of the lower medial incisors. With the Veraviewepocs 3D device, Morita (Japan) in 38 young men (17 to 21 years of age) and 55 young women (aged from 16 to 20 years) with occlusion close to orthognathic bite and balanced faces received side teleroentgenograms. Cephalometric analysis was performed using OnyxCeph3TM software. Cephalometric points and measurements were performed according to the recommendations of A.M. Schwarz, J. McNamara, W.B. Downs, R.A. Holdway, P.F. Schmuth, C.C. Steiner and C.H. Tweed. According to the above methods, in the licensed package “Statistica 6.0” using direct straight line regression analysis, the teleroentgenographic characteristics of the position of the lower medial incisors (distance 1l_NB, distance 1l_APog, angle 1l_DOP, IMPA angle, Mand1_NB angle, FMIA angle and Mand1_MeIm angle) were performed. In young men with orthognathic bite of 7 possible models of teleroentgenographic characteristics of the lower medial incisors, 5 were constructed with determination coefficient R2 from 0.694 to 0.849, and in young women, all 7 possible models with determination coefficient R2 from 0.595 to 0.794. In young men most often the regression equations included - the angle ANB and facial vertical index GL_SN_S (by 11.5%); lower face height ANS_ME, face angle NBA_PTGN and distance S_E (by 7.7%). In young women most often the regression equations included – the angle of N_POG (16.7%); Wits indicator (13.9%); inclination angle I (8.3%); H-angle, maxillo-mandibular angle MM and angle of facial axis NBA_PTGN (by 5.6%). Thus, in the work with the help of the method of stepwise regression with inclusion, among Ukrainians of juvenile age, on the basis of features teleroentgenographic indicators, the analysis of reliable models of individual teleroentgenographic characteristics of the position of the lower medial incisors was developed and carried out
Етнічні, статеві та вікові особливості положення різців вказують на необхідність розробки методик, що дозволяють визначити їх індивідуальні характеристики, оскільки загально прийняті стандарти, рекомендовані для оптимального позиціонування різців, можуть бути використані лише як орієнтовні. Мета дослідження – шляхом вивчення телерентгенографічних показників і проведення прямого покрокового регресійного аналізу в юнаків і дівчат України з ортогнатичним прикусом розробити та провести аналіз математичних моделей індивідуальних характеристик положення нижніх присередніх різців. За допомогою пристрою Veraviewepocs 3D, Моріта (Японія) у 38 юнаків (віком від 17 до 21 року) та 55 дівчат (віком від 16 до 20 років) з оклюзією, наближеною до ортогнатичного прикусу та збалансованими обличчями, були отримані бокові телерентгенограми. Цефалометричний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення OnyxCeph3TM. Цефалометричні точки та виміри проводили згідно рекомендацій A.M. Schwarz, J. McNamara, W.B. Downs, R.A. Holdway, P.F. Schmuth, C.C. Steiner та C.H. Tweed. Згідно вищенаведених методик, в ліцензійному пакеті “Statistica 6,0” з використанням прямого покрокового регресійного аналізу проведено моделювання телерентгенографічних характеристик положення нижніх присередніх різців (відстань 1l_NB, відстань 1l_APog, кут 1l_DOP, кут IMPA, кут Mand1_NB, кут FMIA та кут Mand1_MeIm). В юнаків із ортогнатичним прикусом із 7 можливих моделей телерентгенографічних характеристик положення нижніх присередніх різців побудовано 5 з коефіцієнтом детермінації R2 від 0,694 до 0,849, а у дівчат – усі 7 можливих моделей з коефіцієнтом детермінації R2 від 0,595 до 0,794. В юнаків найбільш часто до регресійних рівнянь входили – кут ANB та лицевий вертикальний індекс GL_SN_S (по 11,5%); нижня висота обличчя ANS_ME, кут лицевої вісі NBA_PTGN та відстань S_E (по 7,7%). У дівчат найбільш часто до моделей входили – кут N_POG (16,7%); показник Wits (13,9%); інклінаційний кут І (8,3%); H-кут, верхньощелепно-нижньощелепний кут ММ та кут лицевої вісі NBA_PTGN (по 5,6%). Таким чином, за допомогою методу покрокової регресії з включенням, в українців юнацького віку на основі особливостей телерентгенографічних показників розроблені та проведений аналіз достовірних моделей індивідуальних телерентгенографічних характеристик положення нижніх присередніх різців
Доп.точки доступа:
Dmitriyev, М. О.
Gunas, I. V.
Dzevulska, I. V.
Glushak, A. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Features of structural-morphological changes in cases of experimental intestinal antibiotic-induced dysbiosis [] = Особливості структурно-морфологічних змін при експериментальному антибіотикоіндукованому дисбіозі кишківника / V. V. Bobyr [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P26-31. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Nowadays, scientists often define dysbiosis as a condition of a microbial ecological system, in which there is a simultaneous abnormality of the functions and interaction mechanisms of its key components: macroorganism and indigenous microbiota associated with the mucous membranes of cavities and skin. At the same time, obviously, the basis of all these processes is changes of structural intestinal components that are caused by qualitative and quantitative changes in the normal microflora. Purpose: to study the ultrastructural organization of the mucous membrane of the small intestine of mice after the formation of dysbiosis of the intestine. Outbred white mice in the number of 40 units (20 - experimental and 20 control) was served as an experimental model. Antibacterial drugs (ampicillin, metronidazole and gentamicin) are used to form dysbiosis. The conducted experiments are allowed to establish that the using of antibacterial drugs in the above-mentioned doses contributes to shortening the length of the microvillus and their reduction (disappearance) in some places, destruction with subsequent disintegration. According to the results of electronograms analysis, the assumption was made about stimulating the secretory function of the small intestine enterocytes by powerful doses of antibacterial drugs. In addition, it was found that the formation of dysbiotic disorders is accompanied by a defect of the connection between epithelial cells due to the expansion of the intercellular space and the disappearance of the dense plate. Research results also indicate that antibiotics that were used in the experiment can cause development of apoptosis. In addition, it has been shown that, on the background of the dysbiotic disorders formation, the activation of immune processes is taking place, as evidenced by the appearance of a significant number of Paneth cells, plasma cells with enlarged tubules, apparently due to their filling with immunoglobulins, as well as the growth of numbers of luminalis eosinophils and basophils. The ability of antibiotics to form dysbiotic states with pronounced cytodestructive disorders in the epithelium of the small intestine with the development of apoptosis was substantiated; the argument about the immune stimulating effect of antibiotic induced dysbiosis is argued
Сьогодні вчені найчастіше визначають дисбіози як такий стан мікробної екологічної системи, при якому спостерігається одночасне порушення функцій та механізмів взаємодії її ключових компонентів: макроорганізму та індигенної мікробіоти, асоційованої зі слизовими оболонками порожнин та шкірних покривів. Разом із тим, очевидно, в основі всіх цих процесів лежать зміни структурних компонентів кишківника, які викликані якісними та кількісними змінами нормофлори. Мета роботи – вивчити ультраструктурну організацію слизової оболонки тонкої кишки мишей після формування дисбіотичних станів кишківника. Експериментальною моделлю слугували безпородні білі миші у кількості 40 одиниць (20 дослідних та 20 контрольних). Для формування дисбіотичних станів використано антибактеріальні препарати (ампіцилін, метронідазол та гентаміцин). Проведені експерименти дозволили встановити, що використання антибактеріальних препаратів у вищезазначених дозах сприяє вкороченню довжини мікроворсинок та місцями їх редукції (зникнення), деструкції із подальшим розпадом. За результатами аналізу електронограм зроблено припущення про стимуляцію секреторної функції ентероцитів тонкої кишки потужними дозами антибактеріальних препаратів. Встановлено, що формування дисбіотичних порушень супроводжується порушенням зв’язку між епітеліальними клітинами за рахунок розширення міжклітинного простору і зникненням щільної пластинки. Результати досліджень також свідчать про здатність використаних в експерименті антибіотиків викликати розвиток апоптозу. Показано, що на фоні формування дисбіотичних порушень відбувається активізація імунних процесів, про що свідчить поява значної кількості клітин Панета, плазматичних клітин з розширеними канальцями, очевидно, за рахунок їх наповнення імуноглобулінами, а також зростання кількості просвітних еозинофілів і базофілів. Таким чином, обґрунтована здатність антибіотиків формувати дисбіотичні стани з вираженими цитодеструктивними порушеннями в епітелії тонкої кишки з розвитком апоптозу; аргументовано припущення про імуностимулюючий вплив антибіотикоіндукованого дисбіозу
Доп.точки доступа:
Bobyr, V. V.
Poniatovskyi, V. A.
Chobotar, A. P.
Stechenko, L. O.
Kryvosheyeva, О. І.
Nazarchuk, O. A.
Kovalenko, O. O.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Features of total body sizes and anthropometric torso sizes in female volleyball players of mesomorphic somatotype [] = Особливості тотальних розмірів тіла й антропометричних розмірів тулуба у волейболісток мезоморфного соматотипу / L. A. Sarafinyuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P32-36. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
ТОРС -- TORSO (аномалии)
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES (физиология)
ВОЛЕЙБОЛ -- VOLLEYBALL (физиология)
Аннотация: Determination of constitutional parameters that are inherent in highly skilled athletes of a particular sport can serve as reliable predictive markers during sport selection. But the last time an indisputable fact is the somatotypological conditionality of individual sizes that characterize the external structure of the body, and the visceral structures of the organism. The purpose of the work is to establish differences in the anthropometric dimensions between young women volleyball players of high level of athletic skill and non-sports young women belonging to the mesomorphic somatotype. On the base of the research center of the National Pirogov Memorial Medical University, we conducted an anthropo-somatotypological study of 127 female volleyball players of youth age (from 16 to 20 years) with a high level of athletic skill. Sports experience in all cases was greater than 3 years. From the database of research center of the National Pirogov Memorial Medical University was selected 140 practically healthy young women of the same age who were not engaged in sports. Anthropometric measurements were carried out using the method of V.V. Bunak (1941), somatotypological research – according to the estimated modification of the Heath-Carter method (1990). After the conducted somatotyping, it was found that 29 volleyball players and 33 non-sports young women belonged to the mesomorphic type of constitution. The analysis of the obtained results is carried out in the licensed package of Statistica 5.5 using nonparametric methods of evaluation of indicators. In the volleyball players of the mesomorphic somatotype, compared to young women who are not engaged in sports of the same constitutional type, we have found a significantly larger length of the body, the mass and area of the body surface, the height of the suprasternal, pubic, shoulder anthropometric points, chest cords, transverse mid and lower chest and sagittal middle-thigh diameters, intervertebral distance of the pelvis and its external conjugates. Relatively smaller in female volleyball players of mesomorphic type of physique was the thickness of the skin-fat folds under the shoulder blade. One can conclude that within the same somatotype there are significant changes in the anthropometric parameters, in particular total body and longitudinal, transverse, front and rear body dimensions, which is affected by the body of modern young women volleyball players with mesomorphic somatotype, under the influence of intensive loads
Визначення конституціональних параметрів, які притаманні висококваліфікованим спортсменам окремого виду спорту, може виступати надійними прогностичним маркером при проведенні спортивного відбору. Але в останній час незаперечливим фактом є соматотипологічна обумовленість окремих розмірів, які характеризують зовнішню будову тіла, та вісцеральних структур організму. Мета роботи – встановити відмінності антропометричних розмірів між волейболістками високого рівня спортивної майстерності та неспортсменками, які належать до мезоморфного соматотипу. На базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова нами було проведене антропо-соматотипологічне дослідження 127 волейболісток високого рівня спортивної майстерності юнацького віку (від 16 до 20 років). Спортивний стаж у всіх випадках був більшим 3 років. Із бази даних науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова було відібрано 140 практично здорових дівчат аналогічного віку, які не займалися спортом. Антропометричне вимірювання проводили за методом В.В. Бунака (1941), соматотипологічне дослідження – за розрахунковою модифікацією метода Heath-Carter (1990). Після проведеного соматотипування встановили, що 29 волейболісток та 33 дівчини, які не займалися спортом, належали до мезоморфного типу конституції. Аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному пакеті Statistica 5.5 з використанням непараметричних методів оцінки показників. Виявлено у волейболісток мезоморфного соматотипу порівняно з дівчатами, які не займаються спортом того ж конституціонального типу, достовірно більшу величину довжини, маси та площі поверхні тіла, висоти надгруднинної, лобкової, плечової антропометричних точок, обхватів грудної клітки, поперечних середньо- і нижньогрудного, сагітального середньогруднинного діаметрів, міжвертлюгової відстані таза та його зовнішньої кон’югати. Достовірно меншою у волейболісток мезоморфного типу статури була товщина шкірно-жирової складки під лопаткою. Можна зробити висновок, що у межах одного соматотипу відбуваються значні зміни антропометричних показників, зокрема тотальних розмірів тіла та поздовжніх, поперечних, передньо-задніх розмірів тулуба під впливом інтенсивних навантажень, яких зазнає організм сучасних волейболісток мезоморфного соматотипу
Доп.точки доступа:
Sarafinyuk, L. A.
Fomina, L. V.
Khavtur, V. O.
Fedoniuk, L. Ia.
Khapitska, O. P.
Stefanenko, I. S.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Koritskiy, V. G.
Features of the thyroid gland structural components remodeling in the toxemia stage after experimental thermal injury [] = Особливості ремоделювання структурних компонентів щитоподібної залози в стадії токсемії після експериментальної термічної травми / V. G. Koritskiy, Z. M. Nebesna // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P37-42. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патофизиология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология)
ТОКСЕМИЯ -- TOXEMIA (этиология)
Аннотация: Thermal injury causes severe structural and metabolic disturbances not only of the skin itself, but also of all organs and systems of the affected organism, is a manifestation of a complex symptom complex - a burn disease. Of particular importance in patients with burns are changes in the endocrine system. The aim of the study was to establish the microscopic and electron-microscopic reorganization of the components of the thyroid gland of animals after thermal damage on 14 day after experimental thermal injury. A III degree burn was applied under ketamine anesthesia with copper plates heated in boiled water to a temperature of 97-100°C. The size of the lesion area was 18-20% of the epilated surface of the body of rats. An experimental study of the structural components of the thyroid gland after a burn injury was performed on laboratory white male rats weighing 160-180 g. Rats euthanasia was performed after ketamine anesthesia by decapitation. In the experiment, the study of the microscopic and submicroscopic state of the follicles and hemocapillaries of the thyroid gland after thermal injury of the III degree. It has been established that in the toxemia stage after the application of the burn injury on 14 day (late toxemia stage), significant destructive and degenerative changes are found in the thyrocytes of the wall of the follicles and hemocapillaries, the organ acquires a macrofollicular structure. The height of thyrocytes decreases, the nuclei and organelles of cytoplasm are significantly damaged, the number and height of microvilli on their apical surface decreases, which negatively affects the cell’s secretory cycle and transcapillary organ metabolic processes. The established destructive changes in the blood capillaries and thyrocytes of the follicles are the morphological manifestation of the suppression of the secretory activity of the thyroid gland during thermal injury and corresponds to the hypofunctional state of the organ
Термічна травма спричиняє тяжкі структурно-метаболічні порушення не тільки безпосередньо шкірного покриву, але й усіх органів та систем ураженого організму, що є проявом складного симптомокомплексу – опікової хвороби. Особливе значення у хворих з опіками відіграють зміни органів ендокринної системи. Метою дослідження було встановлення мікроскопічної та електронно-мікроскопічної реорганізації компонентів щитоподібної залози тварин після термічного ураження на 14 добу після експериментальної термічної травми. Опік ІІІ ступеня наносили під кетаміновим наркозом мідними пластинами, нагрітими у киплячій воді до температури 97-100оС. Розміри ділянки ураження становили 18-20% епільованої поверхні тіла щурів. Експериментальне вивчення структурних компонентів щитоподібної залози після опікової травми було виконано на лабораторних білих щурах-самцях масою 160-180 г. Евтаназію щурів проводили після кетамінового наркозу шляхом декапітації. В експерименті вивчили мікроскопічний та субмікроскопічний стан фолікулів та гемокапілярів щитоподібної залози після термічної травми ІІІ ступеня. Встановлено, що в стадії токсемії після нанесення опікової травми – 14 доба (стадія пізньої токсемії) в тироцитах стінки фолікулів та гемокапілярах виявляються значні деструктивні та дегенеративні зміни, орган набуває макрофолікулярної будови. Знижується висота тироцитів, значно пошкоджуються ядра і органели цитоплазми, зменшується кількість і висота мікроворсинок на їх апікальній поверхні, що негативно впливає на секреторний цикл клітин та транскапілярні обмінні процеси органу. Таким чином, встановлені деструктивні зміни кровоносних капілярів та тироцитів фолікулів є морфологічним проявом пригнічення секреторної активності щитоподібної залози при термічній травмі та відповідає гіпофункціональному стану органу
Доп.точки доступа:
Nebesna, Z. M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Morphological state of the mucous membrane of the esophagus of patients with postresection manifestations of reflux esophagitis depending on the method of the formation of mechanical esophagus-gastric anastomosis [] = Морфологічний стан слизової оболонки стравоходу хворих з пострезекційними проявами рефлюкс-езофагіту залежно від способу формування механічного стравохідно-шлункового анастомозу / O. U. Usenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - С. 43-51. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (микробиология)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
Аннотация: The formation of mechanical gastrointestinal anastomosis after esophagectomy is often accompanied by the development in patients various degrees of reflux esophagitis. The aim of the study – to evaluate the pathogistological changes of the esophagus mucosa associated with gastro-esophageal reflux in patients with esophageal cancer and gastroesophageal, junction cancer after surgical treatment, depending on the technique of forming the esophagus-gastric anastomosis. The study included 30 patients who developed a mechanical invagination of the esophagus-gastric anastomosis developed by the Ukrainian patent (study group) and 30 patients who formed the end-to-end mechanical circulatory esophagus-gastric anastomosis (comparison group). At 12 months of observation all patients were given fibroesophagogastroduodenoscopy. Endoscopic diagnosis of esophagitis was performed according to a modified Los Angeles classification. To assess the morphological state of the esophageal mucosa, the esophageal mucosal biopsy was performed on the site of anastomosis and morphologically evaluated the severity of the reflux esophagitis. Reflux-associated changes in squamous epithelium of the esophagus were evaluated according to the consensus recommendations of the Esohisto Project. Statistical data analysis was performed using the EZR v statistical analysis package. 1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan), a graphical interface to R (The R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). In a comparative analysis of frequency characteristics between different groups of patients, the c2 criterion was used; for tables 2´2 (in the case of a small number of patients (5 cases), in the study subgroups) Fisher’s exact test was used. The differences in the results obtained were considered statistically significant at p0.05, which ensures a 95% level of probability. It has been established that the frequency with which the microscopic signs of reflux esophagitis are fixed are almost 2 times lower in the group of patients who were formed mechanical invagination esophagus-gastric anastomosis in comparison with the mechanical circular (46.7% vs. 83.3%, p0.05), since invagination simulates the reproduction of antireflux properties of the lost gastrointestinal transition. Endoscopically diagnosed cases of reflux esophagitis are additionally supplemented by microscopically detected from 5.9% of subjects in the study group to 28.6% of subjects (p0.05) in the comparison group, which indicates a higher sensitivity histological diagnosis. The signs that are consistently associated with post-resection reflux esophagitis include hyperplasia of the basal layer at both the frequency (86.7% vs. 100%) and the severity of the severity (6.7% vs. 23.3%, p0.05), as well as moderate prolongation of papillae (30.0% vs. 66,6%, p0.01), according to which the best results were obtained in the group of patients that formed the invagination mechanical esophagus-gastric anastomosis. According to the Esohisto Project criteria, the frequency of both “mild” and “severe” esophagitis in the group of patients that formed the invagination mechanical esophagus-gastric anastomosis was lower compared to the group with mechanical circulatory esophagus-gastric anastomosis (36.7% and 10.0% vs. 63.3% and 20.0%, p0.01, respectively)
Формування механічних стравохідно-шлункових анастомозів після езофагектомії нерідко супроводжується розвитком у пацієнтів рефлюкс-езофагіту різного ступеня. Мета роботи — оцінити патогістологічні зміни слизової оболонки стравоходу, пов’язані з шлунково-стравохідним рефлюксом, хворих на рак стравоходу та кардіоезофагіальний рак після радикального оперативного втручання залежно від варіанту сформованого езофагогастроанастомозу. До дослідження включені 30 пацієнтів, котрим було сформовано розроблений і захищений патентом України механічний інвагінаційний езофагогастроанастомоз (група дослідження) і 30 хворих, котрим було сформовано механічний циркулярний езофагогастроанастомоз кінець в бік (група порівняння). На 12 місяць спостереження усім хворим проведена фіброезофагогастродуоденоскопія. Ендоскопічну діагностику езофагіту проводили відповідно до модифікованої Лос-Анджелеської класифікації. Для оцінки морфологічного стану слизової оболонки стравоходу виконували біопсію слизової оболонки стравоходу над місцем анастомозу та морфологічно оцінювали вираженість рефлюкс-езофагіту. Рефлюкс-асоційовані зміни плоского епітелію стравоходу оцінювали згідно із консенсусними рекомендаціями Esohisto Project. Статистичний аналіз даних проведений з використанням пакету статистичного аналізу EZR v.1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan), графічний інтерфейс до R (The R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). При порівняльному аналізі частотних характеристик між різними групами пацієнтів використовували критерій c2, для таблиць 2´2 (у випадку малої кількості пацієнтів (5 випадків) у підгрупах дослідження) використано точний критерій Фішера. Розбіжності отриманих результатів вважали статистично значущими при р0,05, що забезпечує 95% рівень ймовірності. Встановлено, що, частота, з якою фіксуються мікроскопічні ознаки рефлюкс-езофагіту, майже у 2 рази нижча у групі хворих, яким було сформовано механічний інвагінаційний езофагогастроанастомоз порівняно з механічним циркулярним (46,7% проти 83,3%, p0,05), оскільки інвагінація моделює відтворення антирефлюксних властивостей втраченого стравохідно-шлункового переходу. Ендоскопічно діагностовані випадки рефлюкс-езофагіту додатково доповнюються мікроскопічно виявленими від 5,9% осіб у групі дослідження до 28,6% осіб (p0,05) у групі порівняння, що свідчить про більш високу чутливість гістологічного діагнозу. До ознак, які стійко пов’язані з пострезекційним рефлюкс-езофагітом віднесено гіперплазію базального шару як за частотою (86,7% проти 100%), так і за більш тяжким ступенем вираженості (6,7% проти 23,3%, p0,05), а також помірне видовження сосочків (30,0% проти 66,6%, p0,01), за якими кращі результати отримані в групі хворих, котрим сформовали інвагінаційний механічний езофагогастроанастомоз. За критеріями Esohisto Project частота як “м’якого”, так і “важкого” езофагіту в групі хворих, котрим сформований інвагінаційний механічний езофагогастроанастомоз, була нижчою порівняно з групою з механічним циркулярним езофагогастроанастомозом (36,7% і 10,0% проти 63,3% і 20,0%, p0,01 відповідно). Таким чином, формування інвагінаційного механічного езофагогастроанастомозу дозволяє достовірно зменшити частоту гістологічних проявів рефлюкс-езофагіту порівняно зі способом формування циркулярного механічного анастомозу
Доп.точки доступа:
Usenko, O. U.
Sidyuk, A. V.
Klimas, A. S.
Sidyuk, O. E.
Savenko, G. U.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Monastyrskyi, V. M.
Changes in the sizes of the kidney after contralateral nephrectomy in the experiment. [] = Зміни розмірів нирки після нефректомії контралатеральної в експерименті / V. M. Monastyrskyi // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P52-57. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПОЧКИ -- KIDNEY (хирургия)
НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (использование)
Аннотация: The evaluation of renal measurements such as length, width and thickness, volume is important in the diagnosis and treatment of many renal disorders, since there is a close relationship between the sizes of the kidneys and its function. The purpose of the study was to establish and compare during the postoperative period changes in the mass and sizes of the kidney left after nephrectomy in the sexually mature male rats. An experimental study was carried out on 84 sexually mature white male rats weighing 178-194 grams. Animals were divided into two groups: control (42 rats) and experimental (42 rats). In the control group, the animals under ketamine anesthesia were followed by an abdominal cavity dilution, after which the abdominal wall was applied in a row. All animals of the experimental group performed surgical intervention – nephrectomy of the left kidney. The animals were withdrawn from the trial by intra-pleural administration of thiopental-sodium 50 mg/kg after 7, 14, 21, 30, 90 days after nephrectomy. Macroscopic evaluation and description of the kidneys of animals was performed after their removal. Their weight was determined on the laboratory scale of HLR-200 up to 0.1 mg, and the length, width and thickness of the organ were measured with the help of a caliper to an accuracy of 0.05 mm. Calculated the volume of the kidney. The statistical analysis of the obtained results was carried out using the program STATISTICA 5.5 using parametric methods for evaluating the results. It was established that the mass, length, width, thickness and volume of the kidney of animals in the experimental group, as compared with the control group, were statistically significantly higher in all terms of observation. The fraction of the growth of the width and thickness of the single kidney of animals in the experimental group compared with the control animals in the animals was statistically significantly greater than the proportion of kidney growth during the postoperative period. It was found that the largest increase in the mass and thickness of the kidney, as compared with the control group, was observed after 30 days of the postoperative period, and the greatest increase in the length and width of the kidney, as compared with the control group, was observed after 14 days of the postoperative period
Оцінка ниркових вимірювань, таких як довжина, ширина і товщина, об’єм важлива при діагностиці і лікуванні багатьох ниркових розладів, оскільки існує тісний зв’язок між розмірами нирок та їх функцією. Мета дослідження – встановити та порівняти протягом післяопераційного періоду зміни маси та розмірів нирки, що залишилась після нефректомії, у статевозрілих щурів-самців. Експериментальне дослідження виконано на 84 статевозрілих білих щурах-самцях масою 178-194 грамів. Тварин розподілили на дві групи: контрольну (42 щури) та дослідну (42 щури). У контрольній групі тваринам під кетаміновим знеболенням проводили розтин черевної порожнини, після чого пошарово ушивали черевну стінку. Усім тваринам дослідної групи виконували оперативне втручання – нефректомію лівої нирки. Тварин виводили з досліду шляхом внутрішньоплеврального введення тіопенталу-натрію 50 мг/кг через 7, 14, 21, 30, 90 діб після нефректомії. Макроскопічну оцінку та описання нирок тварин проводили після їх вилучення. Масу нирок визначали на лабораторних вагах ВЛР-200 з точністю до 0,1 мг, довжину, ширину і товщину – за допомогою штангенциркуля з точністю до 0,05 мм. Розраховували об’єм нирки. Статистичний аналіз отриманих результатів проведений із застосуванням програми “STATISTICA 5.5” з використанням параметричних методів оцінки отриманих результатів. Встановлено, що маса, довжина, ширина, товщина та об’єм нирки тварин дослідної групи, порівняно з контрольною групою, були статистично значуще більшими у всі терміни спостереження. Частка зростання ширини та товщини єдиної нирки тварин дослідної групи у порівнянні з показниками у тварин контрольної групи була статистично значуще більше, ніж частка зростання довжини нирки під час післяопераційного періоду. Встановлено, що найбільша величина приросту маси та товщини нирки, порівняно із показниками контрольної групи, спостерігалася через 30 діб післяопераційного періоду, а найбільша величина приросту довжини та ширини нирки, порівняно з показниками контрольної групи, спостерігалася через 14 діб післяопераційного періоду
Свободных экз. нет

Найти похожие

Savchuk, O. I.
Characteristics of nervous tissue after modeling of focal cerebral ischemia in rats at different periods of reperfusion. [] = Характеристика нервової тканини при моделюванні фокальної церебральної ішемії у щурів у різні періоди реперфузії / O. I. Savchuk, G. G. Skibo // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P58-64. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
НЕРВНАЯ ТКАНЬ -- NERVE TISSUE (физиология)
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION (использование)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Аннотация: The stroke-causing problems are extremely important in Ukraine. This makes a heavy burden not only on the health care system, but also on the whole society as a whole. That’s why we’ve studied structural and ultrastructural changes of cortical neurons and striatum of the brain and the development of delayed death of nerve cells after the modeling of the middle cerebral artery occlusion (MCAO) and post ischemic period in rats. We’ve analyzed the data at different terms after modeling of MCAO. The purpose of the study was to investigate the changes in the nervous tissue in the modeling of focal cerebral ischemia by monofilament occlusion of MCAO in rats at different periods of reperfusion. The statistical processing of primary digital experimental data was carried out using the software Statistica 6.0. It was confirmed that the 60-minute occlusion of the MCAO is an adequate model of focal ischemic brain damage in rats. Changes of locomotor activity and a tactile sensitivity were determined in rats after occlusion and after reperfusion during the post-period period. It was found that in the experimental group with a reperfusion period of 72 hours, a clear increase of the volume of the ischemic area of the brain, accompanied by significant neurological deficiency, was observed. Reduced research activity of the rats was revealed, which was shown in the decrease of the number of squares they crossed, the number of racks, the increase of acts of grooming and the duration of acts of frizings. Following ischemic brain damage, there was also a disbalance of somato-sensory functions, as evidenced by an increase in the time during which the animal took a test stimulus ("Sticky tape") from both the anterior paws when tested for tactile sensitivity (adhesive removal test). An electron microscopic study of the cortex showed that dark wrinkled neurons and enlightened swollen neurons were observed at 72 hours of post-occlusion period, indicating different ways of death of these cells. Changes in striatum were similar to changes in the cortex, which progressed with an increase in the post-occlusion period. The protocol of the serial evaluation of neurological disorders used after MCAO modeling allowed detecting long-term stable functional disorders in laboratory rats. The obtained data indicate significant changes in the structure of the cortex and striatum in the post-ischemic period and the progressive nature of these changes
Проблеми, які спричиняє інсульт, є надзвичайно актуальними в Україні, тому нами були вивчені структурні та ультраструктурні зміни нейронів кори та стріатума головного мозку при моделюванні порушення кровопостачання в різні строки оклюзії середньої мозкової артерії (ОСМА) та постішемічного періоду у щурів. Мета дослідження - аналіз змін нервової тканини при моделюванні фокальної церебральної ішемії шляхом монофіламентної оклюзії СМА у щурів у різні періоди реперфузії та зміни поведінкових реакцій. Статистичну обробку первинних цифрових експериментальних даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення Statistica 6.0. Підтверджено, що 60-хвилинна ОСМА є адекватною моделлю фокального ішемічного пошкодження головного мозку щурів. Використовуючи поведінкові тести, виявлено зміни локомоторної активності та тактильної чутливості у щурів після оклюзії та після реперфузії протягом постішемічного періоду. Виявлено, що в дослідній групі з періодом реперфузії 72 години спостерігається чітке збільшення об’єму ішемізованої ділянки мозку, що супроводжується значним неврологічним дефіцитом. Виявлено зниження дослідницької активності щурів, що проявлялось в зменшенні кількості квадратів, які вони перетинали, кількості стійок, збільшенні актів грумінгу та тривалості актів фризінгу. Після ішемічного ушкодження мозку спостерігалось також порушення сомато-сенсорних функцій, про що свідчило збільшення часу, протягом якого тварина знімала тестовий стимул ("липучку") з обох передніх лап при тестуванні на тактильну чутливість (adhesive removal test). Електронно-мікроскопічне дослідження кори показало, що на 72 годину постоклюзійного періоду спостерігалися як темні зморщені нейрони, так і просвітлені набухлі, що свідчило про різні шляхи загибелі цих клітин. Зміни в стріатумі були аналогічними змінам в корі, які прогресували зі збільшенням постоклюзійного періоду. Запропонований нами протокол серійної оцінки неврологічних порушень при моделюванні ОСМА дозволив виявити довготривалі стійкі функціональні порушення у лабораторних щурів. Отримані дані свідчать про суттєві зміни структури кори та стріатума в постішемічному періоді і про прогресуючий характер цих змін. Ключові слова: ішемічний інсульт, фокальна церебральна ішемія, монофіламентна оклюзія
Доп.точки доступа:
Skibo, G. G.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Yakovtsova, I. I.
Proliferative features of diffuse astrocytic tumors Grade III-IV and their impact on the prognosis [] = Проліферативні особливості дифузних астроцитарних пухлин III-IV ступеня злоякісності та їх вплив на прогноз / I. I. Yakovtsova, A. O. Gavriliyuk, T. M. Chertenko // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P65-72. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION (физиология)
АСТРОЦИТОМА -- ASTROCYTOMA (этиология)
Аннотация: Anaplastic astrocytoma and glioblastoma are malignant brain tumors with a poor prognosis. The aim of our study was the complex investigation of the factors, those influence their aggressive behavior and proliferation (Ki-67, EGFR, MMP-9, PR, р53, vascular network formation), and the evaluation of their prognostic impact. These data could be used for optimization of target therapy in different groups of patients with diffuse astrocytic tumors Grade III-IV. Our study included 30 patients who were put through brain surgery for the first time and were divided into two equal groups: 15 patients who experienced a recurrence within 1 year after the surgery (1st group) and 15 patients without recurrence within 1 year after the surgery (2nd group). Postoperative tumor materials were obtained in formalin-fixed, paraffin-embedded blocks. In addition, we investigated the case histories of these patients. The expression of Ki-67, EGFR, MMP-9, PR, р53, VEGF, and CD34 was evaluated with immunohistochemical testing. Chi-squared test, Mann-Whitney U and Kruskal-Wallis H tests were performed for comparison of quantitative parameters between groups. Spearman’s rank correlation coefficient was used for the measure of rank correlation between quantitative variables. Results of our study showed, that there was a tendency (Uemp=75,00; р0.05) to higher proliferative index in the 1st group (18,29±3,44) compared to the 2nd group (16,57±3,09). EGFR expression was significantly higher in the 1st group (Uemp=70.50; p0.05). Moreover, the higher EGFR expression was associated with higher MMP-9 expression (Uemp
Анапластичні астроцитоми та гліобластоми є високо злоякісними пухлинами з поганим прогнозом. Метою нашого дослідження було комплексне вивчення факторів, що сприяють формуванню агресивного потенціалу цих пухлин та впливають на їх проліферативну активність (Ki-67, EGFR, MMP-9, PR, р53, розвиненість судинного русла), а також визначення вірогідного прогностичного значення цих факторів та взаємозв’язків між ними, що в майбутньому могло б бути корисно для оптимізації таргетної терапії хворих на дифузні астроцитарні пухлини III-IV ступеня злоякісності. Для дослідження був відібраний післяопераційний матеріал від 30 вперше прооперованих з приводу пухлини пацієнтів, що були розподілені на 2 рівні групи: 15 пацієнтів, які мали рецидив протягом року після операції та 15 пацієнтів без рецидиву протягом року. Післяопераційний матеріал дифузних астроцитарних пухлин III-IV ступеня злоякісності був представлений парафіновими блоками, також додатково вивчалися історії хвороби досліджуваних пацієнтів. Методом імуногістохімії вивчалася експресія наступних маркерів: Ki-67, EGFR, MMP-9, PR, р53, VEGF та CD34. Для оцінки статистично значущих відмінностей між групами використовували наступні показники: χ2 Пірсона, критерій Манна-Уїтні, критерій Краскера-Уоллиса. Кореляційний зв’язок між кількісними показниками оцінювали за допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена. Визначена тенденція (Uемп=75,00; р0,05) до більш високого індексу проліферації в групі пухлин, що дали рецидив протягом року після операції (18,29±3,44) порівняно з групою без рецидивів (16,57±3,09). Експресія EGFR була достовірно вищою у групі пухлин, що мали рецидив протягом року (Uемп=70,50; p0,05). Більш висока експресія EGFR була пов’язана з більш високою експресією MMP-9 (Uемп
Доп.точки доступа:
Gavriliyuk, A. O.
Chertenko, T. M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)