Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВУ8/2024/30/1<.>

Общее количество найденных документов : 10
Показаны документы с 1 по 10

Comparative assessment of tissue response to a mesh implant made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles [] = Порівняльна оцінка реакції тканин на сітчастий імплантат з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла / O. A. Viltsaniuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 5-15. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
АБСОРБИРУЕМЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ABSORBABLE IMPLANTS (использование, классификация, тенденции)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, фармакология)
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (анализ, терапевтическое применение)
НАНОТРУБОЧКИ УГЛЕРОДНЫЕ -- NANOTUBES, CARBON (анализ, использование)
СЕРЕБРО -- SILVER (анализ, терапевтическое применение)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Treatment of abdominal hernias remains one of the most urgent problems of modern surgery. A large number of complications after hernia operations require the development of new types of implants for tissue plastic surgery. The purpose of the study is to carry out an experimental comparative assessment of tissue reaction to the implantation of the developed polypropylene mesh implant modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Research was conducted on 105 sexually mature laboratory rats in three series of experiments (35 rats each). In the first series, polypropylene mesh implants were implanted in the tissues of the anterior abdominal wall, in the second – polypropylene implants coated with an antiseptic, and in the third – polypropylene implants modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Animals were removed from the experiment after preliminary anesthesia 3, 5, 7, 14, 21, 30 and 90 days after the operation. The tissues of the abdominal wall were taken together with the implants, histological preparations were made, which were stained with hematoxylin and eosin and according to Van Gieson. We studied the composition and ratio of elements of cell infiltration in tissues with further statistical processing of the obtained data. It was established that during the implantation of mesh edoprostheses, regardless of their type, necrotic changes with reactive inflammation, the presence of inflammatory cell infiltrate, tissue swelling and microcirculation disorders were detected in the tissues 3-5 days after the operation. Under the condition of implantation of the developed mesh, a less pronounced exudative phase of inflammation and an earlier onset of the reparation phase were detected. Depending on the type of implant used, the subsequent reaction differed between the groups of experimental animals, which was evidenced by the regression of inflammatory phenomena in the tissues and the processes of formation of the fibrous capsule around the implants. During the implantation of nanomodified mesh implants by the 7th day of the experiment, the exudative phase of inflammation ended and the formation of a thin connective tissue capsule began, the formation of which was completed by the 21st day of observation, while when the mesh was implanted with polypropylene and polypropylene with an antimicrobial coating, the formation of the capsule lasted up to 30 days. Thus, it was established that the exudative phase of inflammation continues in the tissues around the implantation of classic polypropylene and polypropylene meshes with an antimicrobial coating up to the 14th day of the experiment, and the connective tissue capsule is formed up to the 30th day. At the same time, in the tissues around the mesh implants made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles, the exudative phase of inflammation ended by the 7th day of the experiment. This ensured the intensity of reparative regeneration processes and the separation of the implant from the surrounding tissues by a thin connective tissue capsule for up to 21 days of observation
Лікування гриж живота залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної хірургії. Велика кількість ускладнень після операцій з приводу гриж потребує розробки нових видів імплантатів для проведення пластики тканин. Мета дослідження – провести в експерименті порівняльну оцінку реакції тканин на імплантацію розробленого сітчастого імплантату з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Дослідження проведені на 105 статевозрілих лабораторних щурах в трьох серіях дослідів (по 35 щурів у кожній). У першій серії в тканини передньої черевної стінки були імплантовані поліпропіленові сітчасті імплантати, в другій – поліпропіленові імплантати з покриттям антисептиком, а в третій – поліпропіленові імплантати, модифіковані вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Тварин виводили з досліду після попереднього знеболення через 3, 5, 7, 14, 21, 30 та 90 діб після операції. Вилучали тканини черевної стінки разом з імплантатами, виготовляли гістологічні препарати, які забарвлювали гематоксиліном і еозином та за Ван-Гізон. Вивчили склад і співвідношення елементів клітинної інфільтрації в тканинах з подальшою статистичною обробкою отриманих даних. Встановлено, що при імплантації сітчастих ендопротезів незалежно від їх виду на 3-5 доби після операції в тканинах виявлялися некротичні зміни з реактивним запаленням, наявність запального клітинного інфільтрату, набряк тканин та порушення мікроциркуляції. За умови імплантації розробленої сітки виявляли менш виражену ексудативну фазу запалення і більш ранній початок фази репарації. В залежності від виду використаного імплантату подальша реакція відрізнялась між групами експериментальних тварин, про що свідчили регрес явищ запалення в тканинах та процеси формування фіброзної капсули навколо імплантатів. При імплантації наномодифікованих сітчастих імплантатів до 7 доби експерименту ексудативна фаза запалення завершувалась і починалось формування тонкої сполучнотканинної капсули, формування якої завершувалось до 21 доби спостереження, тоді як при імплантації сітки з поліпропіленом та поліпропіленом з антимікробним покриттям формування капсули тривало до 30 доби. Таким чином, встановлено, що в тканинах навколо імплантації класичних сіток з поліпропілену та поліпропілену з антимікробним покриттям до 14 доби експерименту триває ексудативна фаза запалення, а сполучнотканинна капсула формується до 30 доби. В той же час, в тканинах навколо сітчастих імплантатів з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла, ексудативна фаза запалення завершувалась до 7 доби експерименту. Це забезпечувало інтенсивність процесів репаративної регенерації та відмежування імплантату від навколишніх тканин тонкою сполучнотканинною капсулою до 21 доби спостереження
Доп.точки доступа:
Viltsaniuk, O. A.
Kravchenco, V. M.
Viltsaniuk, O. O.
Dereziuk, A. V.
Sheremeta, R. O.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Cherniuk, S. V.
Diagnostic and prognostic markers of morphofunctional heart state impairment and long-term persistence of heart failure in patients with myocarditis [] = Діагностичні та прогностичні маркери порушення морфофункціонального стану серця та довготривалої персистенції серцевої недостатності у хворих з міокардитом / S. V. Cherniuk, K. S. Marchenko // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 16-24. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
МИОКАРДИТ -- MYOCARDITIS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (физиология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование, статистика, тенденции)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ВРЕДНЫХ ФАКТОРОВ МОДЕЛИ ПРОПОРЦИОНАЛЬНЫЕ -- PROPORTIONAL HAZARDS MODELS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: The problem of myocarditis, has gained special relevance in recent years, therefore, the search for new diagnostic and prognostic markers of the disease unfavorable course is expedient for the timely appointment of optimal drug therapy, strengthening of regimen measures and adequate monitoring of the patient’s clinical condition. The purpose of the study: to establish laboratory and instrumental markers of morphofunctional heart state impairment and to develop a mathematical model for early prediction of long-term heart failure persistence in patients with myocarditis. We included 80 patients with acute myocarditis with a severe course and reduced left ventricular ejection fraction (LVEF) – ≤40 %. Assessment of laboratory and instrumental indicators was carried out in the 1st month from the onset of symptoms, after 6 and after 12 months of observation. All patients underwent for immunological studies, 24-hour ECG monitoring, echocardiography with speckle-tracking and cardiac magnetic resonance imaging. After 12 months of follow-up frequency of adverse cardiovascular events (ACE) was assessed. Statistical processing included Student’s t-test for comparison of mean values, binary logistic regression and ROC analysis, discriminant analysis. A set of morphofunctional instrumental indicators determined during the 1st month from the onset of myocarditis, which can serve as predictors of cardiovascular events during the next 12 months, was established: left ventricular ejection fraction ≤30 %; indicator of longitudinal global strain ≤7.0 %; the presence of paroxysms of non-sustained ventricular tachycardia; the presence of inflammatory changes in ≥6 segments and delayed contrast enhancement in ≥5 segments of the left ventricle. A mathematical model has been created, with the help of which it is possible to predict the adverse course of the disease with long-term (at least 12 months) persistence of heart failure already within the 1st month from the onset of myocarditis
Проблема міокардиту в останні роки набула особливої актуальності, тому пошук нових діагностичних і прогностичних маркерів несприятливого перебігу захворювання є доцільним для своєчасного призначення оптимальної медикаментозної терапії, посилення режимних заходів та адекватного моніторингу клінічного стану хворого. Мета дослідження: встановити лабораторні та інструментальні маркери порушення морфофункціонального стану серця та розробити математичну модель для раннього прогнозування довготривалої персистенції серцевої недостатності у хворих з міокардитом. Обстежили 80 хворих на гострий міокардит з тяжким перебігом та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (≤40 %). Оцінку лабораторно-інструментальних показників проводили в перший місяць від моменту появи симптомів, через 6 та 12 місяців спостереження. Усім пацієнтам здійснювали імунологічне дослідження, 24-годинний моніторинг ЕКГ, ехокардіографію зі спекл-трекінг та магнітно-резонансну томографію серця. Через 12 місяців спостереження оцінювали частоту серцево-судинних подій. Статистична обробка включала t-критерій Стьюдента для порівняння середніх значень, бінарну логістичну регресію, а також ROC та дискримінантний аналізи. Встановлено групу морфофункціональних інструментальних показників, визначених протягом першого місяця від початку міокардиту, котрі можуть слугувати предикторами серцево-судинних подій впродовж наступних 12 місяців: фракція викиду лівого шлуночка ≤30 %; показник поздовжньої глобальної деформації ≤7,0 %; наявність пароксизмів нестійкої шлуночкової тахікардії; наявність запальних змін у ≥6 сегментах та відстроченого контрастування у ≥5 сегментах лівого шлуночка. Створено математичну модель, за допомогою якої впродовж першого місяця від дебюту міокардиту можна прогнозувати несприятливий перебіг захворювання з тривалою (не менше 12 місяців) персистенцією серцевої недостатності
Доп.точки доступа:
Marchenko, K. S.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Popyk, P. M.
Structural changes of pancreatic components under the conditions of long-time exposure to opioid in the experiment [] = Структурні зміни компонентів підшлункової залози за умов тривалого впливу опіоїду в експерименті / P. M. Popyk // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 25-32. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, вредные воздействия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PANCREATIC DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Use of narcotic drugs in clinical practice for the purpose of obtaining analgesic and anti-inflammatory effects requires a comprehensive morphological study of the peculiarities of structural arrangement of organs under the conditions of exposure to opioids. The aim of our study was to establish the peculiarities of restructuring of the structural components of the pancreas under the conditions of long-time exposure to opioids in the experiment. The study included 24 adult laboratory white male rats. The test animals were divided into 2 groups, the experimental and control ones. The experimental animals were daily administered narcotic analgesic nalbuphine intramuscularly (once a day in the same interval) for four weeks, and the control animals were administered saline solution. The following research methods were used: bloodstream injection followed by translucence of sections of the pancreas and their photographing, morphometry of the vessels of the pancreatic hemomicrocirculatory bed, histological, histochemical studies and electron microscopy of the pancreas, blood biochemistry test; statistical processing of the study results using a software package. After four weeks of opioid exposure, lesion of the pancreatic parenchyma microstructure was observed, manifested by swelling and infiltration by lymphocytes and macrophages of the pancreatic connective tissue stroma, disorganization of the exo- and endocrine parts of the parenchyma, deep destructive changes in the excretory ducts, as well as in the vessels of the hemo- and lympho-microcirculatory bed of the pancreas. At the ultrastructural level, deep dystrophic changes of exo- and endocrinocytes of the pancreas were identified, in particular, loss of regular shape, karyopyknosis and karyorrhexis of the nuclei, swelling and clearing of cytoplasm, development of microcystic degeneration of cells, loosening and disorganization of the basement membrane, which can result in impairment of exocrine function of the pancreas and complication of the process of secretory granules excretion into the lumen of the intercalated ducts. A significant decrease, compared to the control group, in the diameter of arterioles, density of exchange vessels network, as well as increase in the diameter of venules, the indicator of trophic activity of the tissue, are the evidence of destructive changes in the hemomicrocirculatory bed of the pancreas under the effects of nalbuphine. Significant changes in blood biochemistry parameters (alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase) after a four-week administration of nalbuphine are illustrative of the process of pancreatic tissue destruction. Therefore, four-week administration of opioid leads to profound changes in the micro- and ultrastructure of the pancreas, vessels of its hemomicrocirculatory bed, and blood biochemistry parameters in experimental white rats
Застосування наркотичних середників у клінічній практиці з метою отримання знеболювального та протизапального ефектів вимагає комплексного морфологічного дослідження особливостей структурної організації органів за умов впливу опіоїдів. Метою нашого дослідження було встановлення особливостей перебудови структурних компонентів підшлункової залози за умов тривалого впливу опіоїду в експерименті. Дослідження виконано на 24 статевозрілих лабораторних білих щурах-самцях. Піддослідних тварин розподілили на 2 групи – експериментальну та контрольну. Експериментальним тваринам впродовж 4 тижнів щоденно (1 раз на добу в однаковий проміжок часу) вводили внутрішньом’язово наркотичний анальгетик налбуфін, а контрольним тваринам – фізіологічний розчин. Застосовані наступні методи дослідження: ін’єкція судинного русла з наступним просвітленням зрізів підшлункової залози та їх фотографуванням, морфометрія судин гемомікроциркуляторного русла підшлункової залози, гістологічне, гістохімічне та електронно-мікроскопічне дослідження підшлункової залози, біохімічне дослідження крові, статистичне опрацювання результатів дослідження за допомогою пакета прикладних комп’ютерних програм. Через 4 тижні впливу опіоїду спостерігали порушення мікроструктури паренхіми підшлункової залози, що проявлялося набряком та інфільтрацією лімфоцитами і макрофагами сполучнотканинної строми підшлункової залози, дезорганізацією екзо- та ендокринних частин паренхіми, глибокими деструктивними змінами вивідних проток, а також судин гемо- та лімфомікроциркуляторного русла підшлункової залози. На ультраструктурному рівні виявляли глибокі дистрофічні зміни екзо- та ендокриноцитів підшлункової залози, зокрема, втрату правильної форми, каріопікноз та каріорексис ядер, набряк та просвітлення цитоплазми, розвиток мікрокістозної дегенерації клітин, розпушення та дезорганізацію базальної мембрани, що може призводити до порушення екзокринної функції підшлункової залози та затруднення процесу виведення секреторних гранул у просвіт вставних проток. Достовірне зменшення, порівняно з контролем, діаметра артеріол, щільності сітки обмінних судин, а також збільшення діаметра венул й показника трофічної активності тканини свідчать про деструктивні зміни гемомікроциркуляторного русла підшлункової залози під впливом налбуфіну. Достовірні зміни біохімічних показників крові (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази) після 4-тижневого введення налбуфіну підтверджують процес руйнування тканини підшлункової залози. Таким чином, 4-тижневе введення опіоїду призводить до глибоких змін мікро- та ультраструктури підшлункової залози, судин її гемомікроциркуляторного русла, біохімічних показників крові експериментальних білих щурів
Свободных экз. нет

Найти похожие

The influence of chronic hyperhomocysteinemia on the structure and immune processes of the spleen in young rats [] = Вплив хронічної гіпергомоцистеїнемії на структуру та імунні процеси селезінки молодих щурів / I. V. Dzevulska [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 33-39. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (патофизиология, химически вызванный)
МОНОНУКЛЕАРНАЯ ФАГОЦИТАРНАЯ СИСТЕМА -- MONONUCLEAR PHAGOCYTE SYSTEM (иммунология, ультраструктура, физиология)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (действие лекарственных препаратов, ультраструктура, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Homocysteine is a sulfur-containing amino acid that is an intermediate product of methionine metabolism. Entering the body with products of animal origin, methionine undergoes a number of biochemical transformations. Hyperhomocysteinemia has a negative effect on the body, causing damage to all organs and systems and leading to disruption of homeostasis. The study aims to study the characteristics of changes in the structure and immune processes of the spleen of young rats with chronic hyperhomocysteinemia. Experiments were performed on 22 white male rats. The animals were divided into control and experimental groups (11 individuals in each group) during the experiment. Chronic hyperhomocysteinemia was achieved by administering D, L-thiolactone homocysteine hydrochloride to experimental group animals at a dose of 200 mg/kg of body weight intragastrically in a 1 % starch gel solution once a day for eight weeks. After the end of the experimental simulation of chronic hyperhomocysteinemia, the animals were removed from the experiment by anaesthetising by decapitation and using thiopental anaesthesia. Histological preparations were studied using an SEO SСAN light microscope. Experimental modelling of chronic hyperhomocysteinemia in young rats was not accompanied by significant morphological changes in the stroma and red pulp of the spleen. T-cell periarterial sheaths and B-cell nodules in animals from the experimental group underwent changes. B-cell proliferation leads to growth within the white pulp, expansion of the marginal zones, which become more blurred and infiltration of these cells into the red pulp. Evaluation of the red pulp in the spleen of young rats from the experimental group showed a particular expansion in the venous sinuses, which may be a sign of reaction to the influence of homocysteine and slight swelling of these vessels. The number of T-cells in young animals in the periarterial cuffs is slightly reduced, which can be explained by the increasing activity of macrophages. However, T-cells also infiltrated the red pulp. Such penetration of white blood cells into the red pulp is accompanied by the expansion and “washing out” of the marginal zones of lymph nodes. Thus, the increased homocysteine level significantly potentiated proliferation and partially inhibited apoptosis in T-lymphocytes but did not directly affect dormant T-cells
Гомоцистеїн – сірковмісна амінокислота, що є проміжним продуктом обміну метіоніну. Потрапляючи до організму з продуктами тваринного походження, метіонін піддається низці біохімічних перетворень. Гіпергомоцистеїнемія чинить негативний вплив на організм, зумовлюючи ураження всіх органів та систем і призводить до порушення гомеостазу. Метою дослідження є вивчення особливостей змін структури та імунних процесів селезінки молодих щурів при хронічній гіпергомоцистеїнемії. Досліди виконано на 22 білих щурах-самцях. Під час експерименту тварин розподілили на контрольну і дослідну групи (по 11 особин в кожній групі). Хронічну гіпергомоцистеїнемію досягали введенням D,L-тіолактон гомоцистеїну гідрохлориду тваринам дослідної групи в дозі 200 мг/кг маси тіла внутрішньошлунково на 1 % розчині крохмального гелю 1 раз на добу впродовж 8 тижнів. Після закінчення термінів експериментального моделювання хронічної гіпергомоцистеїнемії, тварин виводили з експерименту, знеживлюючи методом декапітації та використанням тіопенталового наркозу. Гістологічні препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа SEO SСAN. Експериментальне моделювання хронічної гіпергомоцистеїнемії у молодих щурів не супроводжувалось відчутними морфологічними зрушеннями строми та червоної пульпи селезінки. Т-клітинні периартеріальні піхви і В-клітинні вузлики у тварин з експериментальної групи зазнавали змін. Проліферація В-клітин призводить до розростань в межах білої пульпи, розширення маргінальних зон, що стають більш розмитими, та інфільтрації цих клітин у червону пульпу. Оцінка стану червоної пульпи у селезінці молодих щурів експериментальної групи показала певне розширення у венозних синусах, що може бути ознакою реакції на вплив гомоцистеїну і незначного набрякання цих судин. Чисельність Т-клітин у молодих тварин в периартеріальних муфтах дещо знижується, що можна пояснити зростаючою активністю макрофагів. Тим не менш, Т-клітини також інфільтрували у червону пульпу. Подібне проникнення білих клітин крові у червону пульпу супроводжується розширенням і «розмиванням» маргінальних зон лімфатичних вузликів. Таким чином, підвищений рівень гомоцистеїну значно потенціював проліферацію і частково інгібував апоптоз у Т-лімфоцитах, але не мав прямого впливу на сплячі Т-клітини
Доп.точки доступа:
Dzevulska, I. V.
Gritsenko, A. S.
Tymoshenko, I. O.
Zakalata, T. R.
Lavrinenko, V. Y.
Smolko, D. G.
Gunas, I. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Histopathological changes in the spleen of rats exposed to N,N-dimethylhydrazine with the following protective input of Au/Ag/Fe [] = Гістопатологічні зміни в селезінці щурів, які піддавалися дії N,N-диметилгідразину з наступним протективним введенням нанометалів Au/Ag/Fe / S. B. Kramar [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 40-46. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПРОТООНКОГЕНА БЕЛКИ C-BCL-2 -- PROTO-ONCOGENE PROTEINS C-BCL-2 (анализ, диагностическое применение)
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, этиология)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (анатомия и гистология, патофизиология, ультраструктура)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, статистика, тенденции)
ИНЪЕКЦИИ -- INJECTIONS (использование)
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (анализ, терапевтическое применение)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Colon cancer is one of the leading causes of cancer-related deaths worldwide. Despite the growing number of studies on nanoparticles of different metals, there is still a lack of reliable information about their ability to work together as a composition and their antitumor effects. It has been established that the regulation of genes encoding proteins of the Bcl-2 family changes in cancer. Bcl-2 family proteins can be a potential target in cancer diagnosis and have a prognostic value in treating cancer with chemotherapeutic drugs. The tumor microenvironment includes myeloid suppressor cells, tumor-associated neutrophils, and tumor-associated macrophages that promote cancer progression and are derived from splenic hematopoietic stem cells and progenitor cells. The work aimed to ascertain histological changes and expression of Bcl-2 family proteins in the spleen of rats with N,N-dimethylhydrazine-induced carcinogenesis followed by the protective administration of Au/Ag/Fe nanometal composition. The study was conducted on 72 outbred white male rats. Colon adenocarcinoma was modelled by N,N-dimethylhydrazine hydrochloride administration for 30 weeks. Animals received an aqueous dispersion of Au/Ag/Fe nanoparticles intragastrically once a day for 21 days at a dose of 0.842 mg Ag/0.0526 mg Fe/1.625 μg Au per 1 kg of rat body weight. Paraffin sections of the spleen were stained with hematoxylin and eosin. For immunohistochemical analysis, sections were stained with rabbit monoclonal antibodies to Bcl-2. Under conditions of 30-week exposure to N,N-dimethylhydrazine hydrochloride, blood circulation disorders, stasis, thrombosis, reduction in the size of white pulp lymphatic nodules and loss of their zonation were histologically proved in the rat's spleen. The development of sclerotic processes in the organ was noted. It was indicated that using metal nanoparticles under N,N-dimethylhydrazine hydrochloride-induced colon carcinogenesis leads to less evidenced morphological manifestations of structural changes in the spleen. Immunohistochemically, the expression of Bcl-2 protein in the white pulp of the spleen of animals subjected to correction was lower than in animals without the corrective effect of the composition of nanoparticle metals. Administration of the Au/Ag/Fe metal nanoparticle composition to intact white rats does not cause pathological changes in the spleen morphology. The structural components of the red and white pulp match the typical histological structure of the organ
Рак товстої кишки є однією з основних причин смертності від канцер-асоційованих захворювань в усьому світі. Незважаючи на зростаючу кількість досліджень наночастинок різних металів, досі відсутня достовірна інформація щодо їх можливості працювати разом та їх протипухлинні властивості. Встановлено, що при ракових захворюваннях змінюється регуляція генів, які кодують білки родини Bcl-2. Білки родини Bcl-2 можуть бути потенційною мішенню при діагностиці раку і мати прогностичне значення при його лікуванні хіміотерапевтичними препаратами. Мікрооточення пухлини містить мієлоїдні супресорні клітини, пухлиноасоційовані нейтрофіли та пухлиноасоційовані макрофаги, що сприяють прогресії раку, та утворюються із селезінкових гемопоетичних стовбурових клітин та клітин-попередників. Мета роботи – встановлення гістологічних змін та експресії білків родини Bcl-2 в селезінці щурів при N,N-диметилгідразин-індукованому канцерогенезі з наступним протективним введенням композиції наночастинок металів Au/Ag/Fe. Дослідження проведено на 72 білих безпородних щурах-самцях. Аденокарциному товстої кишки моделювали шляхом введення N,N-диметилгідразину гідрохлориду впродовж 30 тижнів. Тварини отримували водну дисперсію наночастинок металів Au/Ag/Fe внутрішньошлунково 1 раз на добу впродовж 21 дня в дозі 0,842 мг Ag/0,0526 мг Fe/1,625 мкг Au на 1 кг маси тіла щура. Парафінові зрізи селезінки забарвлювали гематоксиліном та еозином. Для імуногістохімічного аналізу зрізи були забарвлені із застосуванням кролячих моноклональних антитіл до Bcl-2. Встановлено, що введення композиції наночастинок металів Au/Ag/Fe інтактним білим щурам не зумовлює порушення морфології селезінки. Структурні компоненти червоної та білої пульпи відповідали нормальній гістологічній будові органу. За умов 30-тижневого впливу N,N-диметилгідразину гідрохлориду у селезінці щурів гістологічно встановлено розлади кровообігу, стази, тромбози, зменшення розмірів лімфатичних вузликів білої пульпи та втрата їх зональності. Відмічено розвиток склеротичних процесів в органі. Мікроскопічно з’ясовано, що застосування наночастинок металів Au/Ag/Fe при N,N-диметилгідразину гідрохлориду індукованому канцерогенезі призводить до менш виражених морфологічних проявів структурних змін селезінки порівняно з групою, яка отримувала лише N,N-диметилгідразин гідрохлорид. Імуногістохімічно виявлено менш виражену експресію Bcl-2 у білій пульпі селезінки тварин, яким проводили ін’єкцію наночастинок металів Au/Ag/Fe після 30-тижневого випливу N,N-диметилгідразину гідрохлориду, порівняно з тваринами без корегуючого впливу композиції нанометалів
Доп.точки доступа:
Kramar, S. B.
Soroka, Yu. V.
Nebesna, Z. M.
Korda, M. M.
Lisnychuk, N. Ye.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Optimization of the selection of the volume of surgical intervention in cases of pronounced morphological and structural changes of the parenchyma in patients with a high risk of developing pancreatic cancer [] = Оптимізація вибору об’єму оперативного втручання при виражених морфологічних та структурних змінах паренхіми у пацієнтів з високим ризиком розвитку раку підшлункової залози / O. Yu. Usenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 47-54. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (анатомия и гистология, патофизиология, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (патофизиология, этиология)
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS (патофизиология, этиология)
КАРЦИНОМА ПРОТОКОВ ЖЕЛЕЗ -- CARCINOMA, DUCTAL (осложнения, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Chronic pancreatitis is a common recurrent pathology of the pancreas. The long course of the inflammatory process, accompanied by chronicity, is often attributed to the causes that lead to the development of pancreatic cancer. The aim of the work is to study the morphological changes of the pancreas in rats and the level of matrix metalloproteinases and tissue inhibitor of metalloproteinases in patients with complicated forms of chronic pancreatitis and a high risk of developing pancreatic cancer in order to optimize the selection of the volume of surgical intervention. A histological study of the pancreas of rats with chronic pancreatitis and chronic pancreatitis on the background of diabetes was carried out. 27 patients operated on during 2020-2022 were examined. In 15 of them, we were unable to clearly and convincingly differentiate of chronic pancreatitis from pancreatic cancer, since quite often the clinical symptoms and diagnostic picture of these diseases are similar. In the remaining 12 patients it was confirmed with all the inherent clinical signs of chronic pancreatitis and ductal hypertension. Matrix metalloproteinases (MMP-1, -2, -3, -8, -9, -10) and tissue inhibitor of metalloproteinases were studied. The obtained results were processed statistically. Morphological changes of the pancreas in rats correspond to high and moderate ductal dysplasia of the PanIN 2 and PanIN 3 class, which are direct predictors of pancreatic adenocarcinoma. In 22 patients moderate and severe exocrine insufficiency was observed, confirmed by a significant decrease in fecal elastase. An intraoperative biopsy of the changed tissue of the pancreas was performed. Among the 15 operated patients of the main group, 9 were diagnosed with diabetes mellitus and changes in MMTs and a peptide pool inherent in malignant tissue. Intraoperatively, after performing a punch biopsy, acinar metaplasia was detected in 3 patients, tissue changes characteristic of PanIN2-PanIN3 in 4 patients, and pancreatic cancer in the head area was confirmed in 3 patients. Changes in the protein profile of the plasma, clinical manifestations, as well as characteristic changes in the pancreas tissue, gave us grounds for performing extended resection interventions. Studying the morphological structure of the pancreas, using as many methods as possible for differential diagnosis between chronic pancreatitis and pancreatic cancer, as well as a comprehensive approach to the patient will allow for the most correct and effective intervention
Хронічний панкреатит є поширеною рецидивною патологією підшлункової залози. Тривалий перебіг запального процесу, що супроводжується хронізацією, призводить до розвитку раку підшлункової залози. Мета роботи – вивчити морфологічні зміни підшлункової залози у щурів та рівень матриксних металопротеїназ і тканинного інгібітора металопротеїназ у пацієнтів з ускладненими формами хронічного панкреатиту та високим ризиком розвитку раку підшлункової залози для оптимізації вибору об’єму оперативного втручання. Проведено гістологічне дослідження підшлункової залози щурів із хронічним панкреатитом та хронічним панкреатитом на фоні цукрового діабету. Обстежено 27 пацієнтів, прооперованих впродовж 2020-2022 рр. З них у 15 чітко та переконливо віддиференціювати хронічний панкреатит від раку підшлункової залози ми не змогли, тому що досить часто клінічні симптоми та діагностична картина цих захворювань практично однакова. У решти 12 пацієнтів хронічний панкреатит був підтверджений усіма притаманними клінічними ознаками та наявною протоковою гіпертензією. Проведено дослідження матриксних металопротеїназ (ММР-1, -2, -3, -8, -9, -10) та тканинного інгібітора металопротеїназ. Отримані результати були оброблені статистично. Морфологічні зміни підшлункової залози у щурів відповідають високій і помірній дисплазії протоки класу PanIN 2 і PanIN 3, що є прямими предикторами аденокарциноми підшлункової залози. У 22 пацієнтів встановлена екзокринна недостатність середнього та важкого ступенів, підтверджена значним зниженням фекальної еластази. Була проведена інтраопераційна біопсія зміненої тканини підшлункової залози. Серед 15 прооперованих пацієнтів основної групи у 9 діагностували цукровий діабет, зміну MMTs та пептидного пулу, що притаманно малігнізованій тканині. Інтраопераційно після проведення панч-біопсії у 3 пацієнтів виявлено ацинарну метаплазію, у 4 – зміни у тканині, характерні для PanIN2-PanIN3, у 3 – інтраопераційно підтверджений рак підшлункової залози у ділянці головки. Зміни у білковому профілі плазми, клінічні прояви, а також характерні зміни у тканині підшлункової залози давали підстави для виконання розширених резекційних втручань. Вивчення морфологічної структури підшлункової залози, застосування якомога більше методів для диференційної діагностики між хронічним панкреатитом та раком підшлункової залози, а також комплексний підхід до пацієнта дозволить виконати найбільш правильне та ефективне втручання
Доп.точки доступа:
Usenko, O. Yu.
Petrushenko, V. V.
Sukhodolia, S. A.
Sukhodolia, A. I.
Savchuk, O. M.
Radoga, Ia. V.
Savchuk, I. I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Changes of rat’s brain vesseles after air shock wave exposure [] = Зміни судин головного мозку щурів після дії повітряної ударної хвилі / Yu. V. Kozlova [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 55-60. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ГОЛОВЫ ТРАВМЫ ЗАКРЫТЫЕ -- HEAD INJURIES, CLOSED (патофизиология, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ПОСТКОНТУЗИОННЫЙ СИНДРОМ -- POST-CONCUSSION SYNDROME (патофизиология, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО АРТЕРИИ -- CEREBRAL ARTERIES (патофизиология)
ГЕМАТО-ЭНЦЕФАЛИЧЕСКИЙ БАРЬЕР -- BLOOD-BRAIN BARRIER (повреждения)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Mild blast-induced traumatic brain injury is common among the military, resulting in cognitive impairment, reduced socialization, which leads to disability and, as a result, a deterioration in the quality of life. It is considered that blood-brain barrier disruption and microvascular dysfunction are the key to this type of injury. The purpose of study was to study changes in brain vessels after air shock wave exposure. The study was carried out on 48 mature male Wistar rats, which were randomly divided into 2 groups: an experimental group, in which animals were subjected to inhalation anesthesia using halothane and exposed to a shock wave with an overpressure of 26.4±3.6 kPa, and a Sham group. After simulation of injury on days 1st, 3rd, 7th, 14th, and 21st, the rats were euthanized and the brain was removed and after all subjected to standard histological procedures and stained with hematoxylin and eosin. For immunohistochemical studies, as primary antibodies were used eNOS. The finished preparations were examined by light microscopy and photographed. Disorders of the cerebral vessels in experimental rats were detected from day 1st of the posttraumatic period. It was found that the blast wave led to vascular rupture, as well as increased vascular permeability with diapedesis of red blood cells and cerebral edema for up to 21st days. Focal violations of the vascular wall integrity in cortical and hippocampal hemocapillaries, venular link of the submembrane vessels; changes in the morphology of the metabolic vessels endothelium; uneven blood filling of the brain vessels were of major importance. These changes indicate that increased eNOS expression leads to dilation of cerebral vessels, which is a compensatory mechanism in response to injury to improve cerebral blood circulation. However, eNOS is not involved in vasodilation, which we observed up to 21st day post-trauma
Поширеною серед військових є легка вибухо-індукована травма головного мозку, наслідками якої є когнітивні порушення та зниження соціалізації людини, що призводить до втрати працездатності і, в результаті, до погіршення якості життя. Вважається, що саме порушення гематоенцефалічного бар’єру та мікросудинна дисфункція є ключовими у перебігу даного виду травми. Метою роботи стало вивчення змін в судинах головного мозку після впливу повітряної ударної хвилі. Дослідження проведено на 48 статевозрілих щурах самцях лінії Wistar, які випадковим чином були розділені на 2 групи: експериментальну (тварин піддавали інгаляційній анестезії із застосуванням галотану та впливу ударної хвилі з надлишковим тиском 26,4±3,6 kПа) і контрольну. Після відтворення травми на 1, 3, 7, 14 та 21 добу щурів піддавали евтаназії з наступним вилученням головного мозку, котрий у подальшому піддавали стандартним гістологічним процедурам. Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином. Для імуногістохімічного дослідження у якості первинних використовували антитіла до eNOS. Готові препарати досліджували за допомогою світлової мікроскопії та фіксували фотоапаратом. Виявлено порушення судин головного мозку у щурів експериментальної групи з 1 доби посттравматичного періоду. Встановлено, що вибухова хвиля призвела до розриву судин, а також підвищення судинної проникності з діапедезною екстравазацією еритроцитів і набряком головного мозку до 21 доби. Провідне значення мали фокальні порушення цілісності судинної стінки в кортикальних та гіпокампальних гемокапілярах, у венулярній ланці підоболонкових судин; зміни морфології ендотелію обмінних судин; нерівномірне кровонаповнення судин мозку. Порівняння отриманих результатів імуногістохімічного визначення eNOS в судинах головного мозку показало наявність експресії цього ензима в ендотелії судин головного мозку експериментальних щурів у 1 та 3 добу. Таким чином, встановлені нами зміни свідчать про те, що підвищення експресії eNOS призводить до розширення судин головного мозку, що є компенсаторним механізмом у відповідь на травму для покращення кровообігу головного мозку. Проте eNOS не бере участь у розширенні судин, яке ми спостерігали до 21 доби посттравматичного періоду
Доп.точки доступа:
Kozlova, Yu. V.
Kozlov, S. V.
Maslak, H. S.
Bondarenko, O. O.
Dunaev, O. V.
Oberemok, M. H.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Localized osteophytic changes in the thoracic vertebra: an osteological and cadaveric study [] = Локалізовані остеофітні зміни грудного хребця: остеологічне та трупне дослідження / Mookane K. H. Afroze [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 61-67. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ОСТЕОФИТОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOPHYTOSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ГРУДНЫЕ ПОЗВОНКИ -- THORACIC VERTEBRAE (патофизиология, ультраструктура)
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
ТРУП -- CADAVER
МЕЖПОЗВОНКОВЫЕ ДИСКИ -- INTERVERTEBRAL DISC (повреждения)
БИОМЕДИЦИНСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- BIOMEDICAL RESEARCH (тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Vertebral spinal osteophytes remain an urgent problem for clinicians of various specialties due to the fact that they can cause problems with food consumption, breathing, and sometimes cause compression of blood vessels and spinal cord. Clinical presentations encompass pain, often radiating, reduced function, stiffness, tenderness in the joints, limited movement, nerve compression, and bone pressing against tissues. Vertebral osteophytes are frequently observed in cadaveric anatomy and skeletal remains. Many instances go untreated or undetected. Several cross-sectional and prospective studies have been conducted and published concerning the cervical and lumbar spine. The current study was carried out to observe the incidence of osteophytes in the thoracic vertebrae and to document their frequency of distribution and prevalence. To study the frequency of distribution of thoracic osteophytes was reviewed in 25 cadavers (over a period of 5 years) & 188 dry thoracic vertebras (T1-T12) of south Indian population of unknown age & sex at the Department of Anatomy, MVJ MC& RH, Bangalore. The study meticulously enumerates the positions of osteophytes across different thoracic levels, aiming to investigate and understand their recurrence patterns. Incidence was expressed in terms of frequency and percentage. Incidence of osteophytes was documented in 6 cadavers and 33 dry bones which accounts for 24 % and 17.6 % respectively. Out of these, majority of them were recognized on to right side than on left side of the vertebras. The frequency of osteophytes was most commonly seen at mid thoracic level (T4-T8) followed by T9, T10 and T2. The data we received allow us to form an idea not only about the prevalence of vertebral spinal osteophytes in general, but also about the specific features of their location. Knowledge regarding the thoracic osteophytes is further required for detailed study along with dry bones. A comparative analysis of the prevalence of vertebral spinal osteophytes among people of different specialties, different ethnicities and age groups is important in further research, which will complement the obtained results
Остеофіти хребта залишаються актуальною проблемою для клініцистів різних спеціальностей у зв’язку з тим, що вони можуть викликати проблеми з прийомом їжі, диханням, а, іноді, й спричиняти компресію кровоносних судин і спинного мозку. Клінічні прояви включають біль, часто іррадіюючий, зниження функціональних можливостей, скутість, болючість у суглобах, обмеження рухів, стиснення нервів та тиск кістки на оточуючі тканини. Остеофіти хребців часто спостерігаються під час дослідження трупного матеріалу та скелетованих залишків. Багато випадків даної патології не виявляється або не лікується. Було проведено та опубліковано декілька поперечних та проспективних досліджень щодо шийного та поперекового відділів хребта. Поточне дослідження було проведено з метою спостереження за поширеністю остеофітів у грудних хребцях і документування їх частоти поширення. На кафедрі анатомії, MVJ MC& RH, Бангалор з метою вивчення частоти поширення грудних остеофітів було оглянуто 25 трупів (протягом 5 років) і 188 грудних хребців без м’яких тканин (T1-T12) жителів південної Індії невідомого віку та статі. У роботі ретельно вивчили положення остеофітів на різних рівнях грудної клітки з метою дослідження та розуміння моделей їх рецидивів. Захворюваність виражали у вигляді частоти та відсотків. Задокументовано наявність остеофітів у 6 трупів і 33 препаратах кісток, що становить 24 % і 17,6 % відповідно. Остеофіти частіше виявлялися з правого боку хребців, ніж з лівого. Остеофіти найчастіше спостерігалися на рівні середини грудної клітки (T4-T8), за якою слідують T9, T10 і T2. Отримані дані дозволяють скласти уявлення не тільки про поширеність остеофітів хребта в цілому, а й про особливості їх розташування. Для детального вивчення препаратів кісток необхідні знання про грудні остеофіти. Порівняльний аналіз поширеності остеофітів хребта серед людей різних спеціальностей, різних етнічних та вікових груп є важливим у подальших дослідженнях, які доповнять отримані результати
Доп.точки доступа:
Afroze, Mookane K. H.
Sangeeta, M.
Varalakshmi, K. L.
Anusha, R.
Jesima Preethi, A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Effect of quercetin administration on electron microscopic changes in testicular interstitial endocrinocytes during long-term central blockade of luteinising hormone in rats [] = Вплив введення кверцетину на електронно-мікроскопічні зміни інтерстиційних ендокриноцитів яєчок при довготривалому центральному блокуванні лютеїнізуючого гормону у щурів / Ye. V. Stetsuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 68-75. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЯИЧКИ -- TESTIS (патофизиология, ультраструктура)
ТРИПТОРЕЛИНА ПАМОАТ -- TRIPTORELIN PAMOATE (вредные воздействия, диагностическое применение)
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS (действие лекарственных препаратов, ультраструктура, физиология)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Quercetin is a flavonoid with potential health benefits and it may help prevent cardiovascular diseases, reduce the risk of degenerative brain processes and cancer, and has antioxidant properties that neutralise free radicals. Substances in this group also have antioxidant properties, which help the body protect itself from the harmful effects of free radicals by neutralising these unstable molecules. Research indicates that the impact of free radicals on cell structure is associated with the development of chronic diseases such as diabetes, cancer, and cardiovascular pathologies. The aim of the study was to investigate the effect of quercetin administration on electron microscopic changes in the interstitial endocrinocytes of the testes under long-term central blockade of the synthesis of luteinising hormone by tryptorelin. The experiment involved 35 sexually mature male white rats. They were divided into two groups: the control group (I) received saline, while group II received subcutaneous injections of tryptorelin at a dose of 0.3 mg of active ingredient per kg of rat body weight to induce experimental central deprivation of luteinising hormone synthesis and additionally, quercetin was administered three times a day by gastric tube in terms of body weight. The study has demonstrated that the administration of tryptorelin results in structural and functional changes in the connective tissue components of rat testes. Specifically, there are quantitative and qualitative disorders in the population of interstitial endocrine cells, as well as electron microscopic changes at the subcellular level. Various pathological changes and abnormalities in the functional activity of the internal components of the cell were detected on days 270 and 365 of the experiment. The frequency, number, and size of Reinke crystals in relation to the cell volume correlated with changes in cells and increased at later stages of the study. A similar correlation with testosterone levels has not been found in the literature, which leads us to classify Reinke crystals as the result of degenerative processes in the cell. Thus, additional administration of quercetin reduces the adverse effect of tryptorelin and delays the onset of changes in the structure of interstitial endocrinocytes from day 180 to later observation periods
Кверцетин – це поширений флавоноїд, який допомагає уникнути розвитку хвороб серцево-судинної системи, знижує ризик виникнення дегенеративних процесів у головному мозку та онкологічних захворювань. Речовини цієї групи мають антиоксидантні властивості, допомагають організму захиститися від агресивного впливу вільних радикалів, нейтралізуючи ці нестабільні молекули. Проведені дослідження показують, що інтенсивний вплив вільних радикалів на структуру клітин корелює з розвитком низки хронічних захворювань, серед яких цукровий діабет, рак та серцево-судинні патології. Мета дослідження – з’ясувати вплив введення кверцетину на електронно-мікроскопічні зміни інтерстиційних ендокриноцитів яєчок при довготривалому центральному блокуванні синтезу лютеїнізуючого гормону триптореліном. Експеримент проведений на 35 статевозрілих самцях білих щурів. Щури були розподілені на 2 групи: контрольна група (І) – вводили фізіологічний розчин, ІІ група – тварини з експериментальною центральною депривацією синтезу лютеїнізуючого гормону (підшкірно вводили трипторелін у дозі 0,3 мг діючої речовини на 1 кг маси тіла щура) та паралельно вводили кверцетин три рази на добу за допомогою гастрального зонду у перерахунку на вагу тіла тварин. Проведене дослідження показало, що введення триптореліну призводить до структурно-функціональних змін у будові сполучнотканинних компонентів яєчок щурів. Це проявляється кількісно-якісними порушеннями в популяції інтерстиційних ендокринних клітин та електронно-мікроскопічними змінами на рівні субклітинних структур. На 270 та 365 день експерименту виявлені патологічні зміни в структурі інтерстиційних ендокриноцитів яєчок та функціональної активності внутрішніх компонентів клітин. Встановлено, що частота знаходження кристалів Рейнке, їх кількість і розмір по відношенню до об’єму клітини корелює зі змінами в клітинах і збільшується на більш пізніх термінах дослідження. Відомостей щодо аналогічної кореляції з рівнем тестостерону в літературі виявлено не було, що дозволяє позначити кристали Рейнке, як продукт дегенеративних процесів у клітині. Таким чином, додаткове введення кверцетину зменшує негативний вплив триптореліну і відтерміновує виникнення змін у структурі інтерстиційних ендокриноцитів зі 180-ї доби на більш пізні часові проміжки спостереження
Доп.точки доступа:
Stetsuk, Ye. V.
Shepitko, V. I.
Pronina, O. M.
Zaporozhets, T. M.
Boruta, N. V.
Vilkhova, O. V.
Lysachenko, O. D.
Pelypenko, L. B.
Voloshyna, O. V.
Levchenko, O. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Analytical and quantitative assessment of the structural components of the adrenal glands of rats under the conditions of exposure to the venom of vipers Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii [] = Аналітична і кількісна оцінка структурних компонентів надниркових залоз щурів за умов впливу отрути гадюк Vipera berus berus та Vipera berus nikolskii / T. S. Niyazmetov [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 76-83. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЯДЫ ГАДЮК -- VIPER VENOMS (анализ, токсичность)
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- ADRENAL CORTEX FUNCTION TESTS (статистика)
ЦИТОПЛАЗМАТИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ -- CYTOPLASMIC STRUCTURES (ультраструктура, физиология)
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Snakebite envenoming is a common but neglected public health problem worldwide, especially in tropical countries. Annual mortality as a result of snakebites exceeds 138,000. It is believed that this problem is underestimated, and in many countries, individual cases of bites are not subject to proper fixation. The purpose of the study is the analytical and quantitative assessment of the structural components of the rats' adrenal glands under exposure to the venom of Vipers Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii. Experimental studies were carried out on white, non-linear male rats. Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii viper venom were obtained from V. N. Karazin Kharkiv National University. The freeze-dried native venom was stored at -20 °C and dissolved in saline immediately before the experiment. The animals were divided into three groups (control and 2 experimental groups) of 10 individuals each. Experimental rats were injected intraperitoneally in a physiological solution with a semi-lethal dose (LD⁵⁰) (1.576 mg/g^-1) of Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii venoms. Animals of the control group were injected intraperitoneally with only a physiological solution. Rats were removed from the experiment 24 hours after exposure to the poison and anesthetised by cervical dislocation. Statistical analysis of the area of the microcirculatory channel and the nuclear-cytoplasmic index was performed using Fiji: ImageJ program and processed in Excel. Administration of the venom of the vipers Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii to rats was accompanied by a significant increase in the area of the microcirculatory bed relative to the control group (2.9 times for Vipera berus berus and 6.5 times for Vipera berus nikolskii). Exposure to Vipera berus berus viper venom was associated with a significant decrease in the nuclear-cytoplasmic index in rats of the experimental group compared to the control group (13 % and 42 %, respectively), which is evidence of a decrease in the area of the nuclei of endocrinocytes of the adrenal cortex. This indicator in rats under the administration of Vipera berus nikolskii venom was even lower and amounted to 12 %. According to the statistical analysis of the quantitative assessment of the state of the cortical substance of the adrenal glands, it is worth noting the similar effect of the poisons of both types of snakes at the cellular level. At the same time, at the tissue level, the effect of Vipera berus nikolskii venom is more pronounced than that of Vipera berus berus - this is evidenced by the higher degree of disruption of the structure of the hemomicrocirculatory channel in the adrenal cortex of animals from the group that was affected by this venom. It led to an increase in the area of vessels due to their expansion and ruptures of their walls and haemorrhages into the surrounding parenchyma and stroma
Отруєння внаслідок укусів змій є частою, але занедбаною проблемою охорони здоров’я в усьому світі та особливо в тропічних країнах. Щорічна смертність, як наслідок зміїних укусів, перевищує 138 000. Вважають, що дана проблема є недооціненою і в багатьох країнах окремі випадки укусів не підлягають належній фіксації. Метою дослідження є аналітична і кількісна оцінка структурних компонентів надниркових залоз щурів за умов впливу отрути гадюк Vipera berus berus та Vipera berus nikolskii. Експериментальні дослідження проводили на білих нелінійних щурах самцях. Отруту гадюк Vipera berus berus та Vipera berus nikolskii отримували з Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Ліофілізовану нативну отруту зберігали при -20 °C, а потім розчиняли у фізіологічному розчині безпосередньо перед експериментом. Тварин розподіляли на три групи (контрольну і 2 дослідних) по 10 особин у кожній. Дослідним щурам внутрішньоочеревинно вводили напівлетальну дозу (LD50) (1,576 мг/г-1) отрути Vipera berus berus або Vipera berus nikolskii на фізіологічному розчині. Тваринам контрольної групи вводили внутрішньоочеревинно лише фізіологічний розчин. Виводили щурів з експерименту через 24 години після впливу отрути, знеживлюючи шляхом цервікальної дислокації. Статистичний аналіз площі мікроцикруляторного русла та ядерно-цитоплазматичного індексу проводили за допомогою програми Fiji: ImageJ та обробляли в Excel. Введення щурам отрути гадюк Vipera berus berus та Vipera berus nikolskii супроводжувалось достовірним збільшенням площі мікроциркуляторного русла відносно групи контролю (в 2,9 рази для Vipera berus berus та в 6,5 разів для Vipera berus nikolskii). Вплив отрути гадюк Vipera berus berus асоціювався зі значним зниженням ядерно-цитоплазматичного індексу у щурів дослідної групи порівняно з групою контролю (13 % та 42 % відповідно), що є свідченням зменшення площі ядер ендокриноцитів кори надниркових залоз. За умови введення щурам отрути гадюк Vipera berus nikolskii цей показник був ще нижчим та становив 12 %. Результати статистичного аналізу кількісної оцінки стану кіркової речовини надниркових залоз показали подібний вплив отрут обох видів змій на клітинному рівні. При цьому на тканинному рівні дія отрути Vipera berus nikolskii проявлялась більш виражено, ніж Vipera berus berus: про це свідчив вищий ступінь порушення структури гемомікроциркуляторного русла у корі наднирників тварин у групі, в котрій використовували цю отруту. Дія отрути Vipera berus nikolskii призводила не лише до підвищення площі судин через їх розширення, але й до розриву їх стінок та крововиливів в оточуючі паренхіму і строму
Доп.точки доступа:
Niyazmetov, T. S.
Samborska, I. A.
Butska, L. V.
Kasianenko, D. M.
Ocheretna, О. L.
Halahan, Yu. V.
Fik, V. B.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)