Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВУ9/2019/1<.>

Общее количество найденных документов : 27
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-27

Вплив хронічної гіпергомоцистеїнемії на метаболізм сірковмісних амінокислот у нирках щурів при гіпер- та гіпотиреозі [Текст] = Effect of hyperhomocysteinemia on the metabolism of sulfur-containing amino acids in the kidneys of rats with hyper- and hypothyroidism / В. М. Нечипорук [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 97-102

MeSH-главная:
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
ЦИСТЕИН -- CYSTEINE
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
КРЫСЫ -- RATS
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
Аннотация: Гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ) є незалежним фактором ризику передчасного атеросклеротичного захворювання судин і тромбозу вен. Відомо, що гіпотиреоз пов’язаний із легкою формою ГГЦ, підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, ішемічної хвороби серця. Висока концентрація загального гомоцистеїну (ГЦ) в плазмі крові є незалежним фактором ризику атеросклерозу. Встановлено, що хворі на гіпотиреоз мають помірно підвищені рівні ГЦ, які нормалізуються при замісній гормонотерапії
Вищенаведені механізми, очевидно, є однією з причин порушення судинного тонусу та схильності до посиленого тромбоутворення, які бувають у пацієнтів із синдромом гіпотиреозу і можуть бути зумовлені порушеннями метаболізму сірковмісних амінокислот, що призводять до ГГЦ та зниження рівня H₂S у крові
Hyperhomocysteinemia (HHC) is an independent risk factor for premature atherosclerotic vascular disease and venous thrombosis. It is known that hypothyroidism is associated with a mild case of HHC, an increased risk of cardiovascular, coronary heart diseases. High concentration of homocysteine (Hcy) in the blood plasma is an independent risk factor for atherosclerosis. It was established that patients with hypothyroidism have moderately elevated levels of Hcy that are normalized after hormone replacement therapy
The described metabolic mechanisms are obviously one of the causes of the violation of cardiovascular diseases and increased thrombosis that occur in patients with hypothyroidism and may be due to violations of sulfur-containing amino acid metabolism disoders, leading to the HHC and decrease of H₂S levels
Доп.точки доступа:
Нечипорук, В. М.
Корда, М. М.
Заічко, Н. В.
Мельник, А. В.
Остренюк, Р. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Структурно-функціональні зміни в культурі клітин щитоподібної залози новонароджених щурів, опромінених in utero радіоізотопами йоду-131 в різні терміни гестації [Текст] = Morphofunctional changes in cell cultures of thyroid gland of newborn rats irradiated in utero by radio-izotopes of iodine-131 in various terms of gestation / О. А. Бойко [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 103-111

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
МИКРОЯДРО ЗАРОДЫШЕВОЕ -- MICRONUCLEUS, GERMLINE
КРЫСЫ -- RATS
ИОДА РАДИОАКТИВНЫЕ ИЗОТОПЫ -- IODINE RADIOISOTOPES
Аннотация: Організм людини особливо чутливий до впливу опромінення через інкорпоровані радіоізотопи йоду на ранніх етапах онтогенезу (пренатальному і ранньому постнатальному). Критичним вважають період між 9–40-ю добами після зачаття. Cеред постраждалих Чорнобильської катастрофи, які найбільшою мірою зазнали впливу радіоактивного¹³¹І, найбільшуразливими щодо віддалених медичних наслідків виявилися не тільки особи, опромінені у дитячому та підлітковому віці, а й опромінені in utero в І та ІІІ триместрах гестації
Висновки. Надано порівняльну морфофункціональну характеристику первинної культури щитоподібної залози новонароджених щурів, отриманої в інтактних тварин при дії радіоізотопу ¹³¹І у різні терміни гестації. Показано, що за умов надходження ¹³¹І in utero щитоподібна залоза зазнає змін на клітинному рівні (двоядерні клітини та клітини з мікроядрами, апоптоз та порушення диференціації фолікулів); наявність “перснеподібних” клітини є свідком нестабільності геному й ознакою неопластичної трансформації
Human organism is especially sensitive to radiation exposure due to incorporated radioisotopes of iodine in the early stages of ontogenesis (prenatal and early postnatal). Period between the 9th and 40th days after conception is considered to be especially crucial. Among the affected contingents of the Chornobyl catastrophe, which were most exposed to radioactive ¹³¹I, it was revealed that according to remote medical consequences the vulnerable individuals were not the only who irradiated in childhood and adolescence, but also those irradiated in utero in the first and third trimesters of the gestation
Conclusions. A comparative morphofunctional characteristic of the primary culture of the thyroid gland of the newborn rats obtained from intact animals and under the influence of ¹³¹I radioisotope in different gestational periods was given. It has been shown that the effect of ¹³¹I in utero leads to the thyroid gland changes at the cellular level (binucleated cells and cells with micronuclei, apoptosis and disturbances of follicular formation). Тhe presence of "ring-like" cells is an indicator of the genome instability and a sign of neoplastic transformation
Доп.точки доступа:
Бойко, О. А.
Лавренчук, Г. Й.
Гурандо, В. Р.
Довгалюк, А. І.
Кліщ, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Курильців, Н. Б.
Експериментальна модель стафілококового екзогенного ендофтальміту [Текст] = Experimental model of staphylococus aureus exogenous endophthalmitis / Н. Б. Курильців, К. М. Галей // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 112-115

MeSH-главная:
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
ЭНДОФТАЛЬМИТ -- ENDOPHTHALMITIS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
КРОЛИКИ -- RABBITS
Аннотация: Екзогенний ендофтальміт розвивається унаслідок проникнення збудника через зовнішні бар’єри в порожнину ока. Післяопераційні ендофтальміти у структурі цього захворювання домінують і складають близько 70–80 %, причиною якого стають найчастіше аеробні грампозитивні бактерії (90 %). Тоді як посттравматичний ендофтальміт складає близько 25 %, при якому в 26,9–37,1 % випадках етіологічним чинником виступає Staphylococcus aureus. Це найагресивніший представник стафілококів для людини. Мета дослідження – створити ефективну модель екзогенного стафілококового ендофтальміту в експериментальних тварин. Матеріали і методи. В експерименті використали 120 кроликів породи шиншила, яких поділили на 2 групи (по 60 кроликів або 120 очей у кожній): контрольну та основну. В контрольній групі на обох очах проводили інтравітреальне введення 10 000 мікробних тіл штаму Staphylococcus aureus 3а, який виділили з кон’юнктиви хворого. В основній – 150 000 мікробних тіл добової культури музейного штаму мікроорганізмів Staphylococcus aureus АТСС 25923F – 49 (1,5х105 КОЕ/см3). Клінічну картину експериментального ендофтальміту оцінювали за бальною системою. Ступінь запальних змін в органі зору в кожній окремій групі дослідження визначали сумою балів середніх показників. Результати досліджень та їх обговорення. В контрольній групі кроликів тільки на 4 добу після інфікування отримано ендофтальміт легкого ступеня тяжкості на 104 очах (86,6 %). Середня сумарна кількість балів вираження клінічних проявів запалення становила (4,3±0,6) бала. В основній групі кроликів вже на 2 добу після інокуляції збудника на усіх очах (100 %) розвинувся ендофтальміт, де на 28 очах (23,3 %) запалення відповідало легкому ступеню тяжкості, на 92 очах (76,7 %) запалення характеризувало тяжкий ступінь. На двох очах (1,7 %) сталась перфорація очного яблука з витіканням внутрішньоочного вмісту. Середня сумарна кількість балів вираження клінічних проявів запалення – (9,8±1,0) бала
Висновки. Отримання ефективної моделі екзогенного стафілококового ендофтальміту дає можливість повторного її створення для дослідження різних аспектів розвитку та лікування даного захворювання
Exogenous endophthalmitis develops due to the penetration of the pathogen into the eye. Postoperative endophthalmitis dominates and makes up about 70–80 %, most often the cause of that is aerobic gram-positive bacteria (90 %). Whereas, post-traumatic endophthalmitis makes up about 25 %, in which in 26.9–37.1% of cases etiological factor is Staphylococcus aureus. The aim of the study – creation of an effective model of exogenous staphylococcus aureus endophthalmitis in experimental animals. Materials and Methods. The experiment was conducted in 120 chinchilla rabbits, which were divided into 2 groups (60 rabbits or 120 eyes each): the control and the main. In the control group, intravitreal injection of 10.000 microbial bodies of the strain Staphylococcus aureus 3a from the patient’s conjunctiva was performed on two eyes. In the main – 150.000 microbial bodies of the daily culture of the museum strain of microorganisms Staphylococcus aureus ATCC 25923F - 49. The clinical picture of the experimental endophthalmitis was evaluated by point system. The degree of inflammatory changes in the eye in each group of the study was determined by the sum of the scores of the averages. Results and Discussion. In the control group of rabbits, only on the 4th day after infection, mild endophthalmitis was obtained in 104 eyes (86.6 %). The average total number of points of severity of inflammation was (4.3±0.6). In the main group of rabbits, on the 2nd day after the inoculation of the pathogen, endophthalmitis developed in all eyes (100 %), where in 28 eyes (23.3 %) inflammation corresponded to mild severity, in 92 eyes (76.7 %) – severe. In two eyes (1.7 %) an eyeball perforation occurred. The average total number of points of the severity of inflammation was (9.8±1.0)
Conclusions. Obtaining an effective model of exogenous staphylococcal endophthalmitis makes it possible to re-create it for the study of various aspects of the development and treatment of this pathology
Доп.точки доступа:
Галей, К. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Черначук, С. В.
Деякі предиктори психопатологічної симптоматики при параноїдній шизофренії [Текст] = Some predictors of the expression of psychopathological symptomatics in paranoid schizophrenia / С. В. Черначук, О. Г. Будзиган, С. І. Шкробот // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 84-88

MeSH-главная:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
Аннотация: У статті проаналізовано особливості психопатологічної симптоматики параноїдної шизофренії з урахуванням функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС). Мета дослідження – вивчити особливості психопатологічної симптоматики у хворих на параноїдну шизофренію з урахуванням функціонального стану вегетативної нервової системи. Матеріали і методи. Проведено клініко-психопатологічне обстеження 144 чоловіків, хворих на параноїдну шизофренію, з використанням шкали PANSS, опитувальника А. М. Вейна і дослідження варіабельності серцевого ритму
Висновки. Виявлені закономірності свідчать про наявність зв’язку між вираженням психопатологічної симптоматики параноїдної шизофренії та показниками функціонального стану ВНС
This article analyzes peculiarities of psychopathological symptoms of paranoid schizophrenia considering the functional state of the autonomic nervous system. The aim of the study – to explore the peculiarities of psychopathological symptoms in patients with paranoid schizophrenia, considering the functional state of the autonomic nervous system. Materials and Methods. Clinical and psychopathological examination of 144 men with paranoid schizophrenia, using PANSS scale, questionnaire A.M. Wein and study of cardiac rhythm variability was conducted
Conclusions. The revealed patterns show the link between the expressiveness of the psychopathological symptoms of paranoid schizophrenia and the indicators of the functional state of the autonomic nervous system
Доп.точки доступа:
Будзиган, О. Г.
Шкробот, С. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мисула, Ю. І.
Деякі предиктори первинного епізоду біполярного афективного розладу [Текст] = Efficiency of neurometabolic therapy among the patients with ischemic hemispheric stroke in recovery period / Ю. І. Мисула, О. П. Венгер, М. С. Мисула // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 89-92

MeSH-главная:
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ -- HEREDITY
Аннотация: Проблема біполярного афективного розладу є однією з найактуальніших проблем у сучасній психіатрії. Мета дослідження – вивчити особливості спадковості хворих із біполярним ефективним розладом (БАР) та ініціальних факторів з урахуванням гендерного чинника та варіанта первинного епізоду захворювання. Матеріали і методи. Проаналізовано особливості перебігу первинного епізоду БАР на основі медичної документації 180 чоловіків і 222 жінок із цим діагнозом. Виділено три основні варіанти перебігу первинного епізоду БАР: із переважанням депресивної симптоматики (депресивний варіант) – 79,4 % обстежених, з переважанням маніакальної або гіпоманіакальної симптоматики (маніакальний варіант) – 15,7 % та з одночасною наявністю депресивної та маніакальної симптоматики або зі швидкою зміною фаз (змішаний варіант) – 4,9 %. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих із маніакальним варіантом первинного епізоду частіше виявлялася обтяжена спадковість за усіма психічними розладами та алкоголізмом (47,6 %) порівняно з хворими з депресивним (35,1 %, р0,05) та змішаним (40,0 %, р0,05) варіантами первинного епізоду. Найчастіше безпричинний початок мав місце при маніакальному варіанті (61,9 %, р0,01), рідше при змішаному (55,0 %, р0,01), і найрідше при депресивному (21,4 %) варіанті. При депресивному варіанті первинного епізоду частіше виявлявся зв’язок між початком захворювання і психоемоційним стресом – у 70,8 % обстежених проти 31,7 % з маніакальним та 35,0 % змішаним варіантами первинного епізоду (р0,01). Висновки. У хворих із БАР виявлено незначну обтяженість спадковості за психічними розладами та адикціями загалом, причому в пацієнтів із маніакальним варіантом первинного епізоду значуще частіше виявлялася обтяжена спадковість за усіма психічними розладами й алкоголізмом. У хворих із депресивним варіантом первинний епізод значуще частіше пов’язаний з дією психоемоційного стресу, а в осіб із маніакальним та змішаним варіантами частіше не пов’язаний із дією зовнішніх факторів. Ці особливості повинні враховувати при розробці діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.
Problem of bipolar affective disorder is one of the actual problems in modern psychiatry. The aim of the study – to learn the features of heredity of patients with bipolar affective disorder (BAD) and initial factors, taking into account the gender factor and the variant of the primary episode of the BAD. Materials and Methods. We studied medical records of 180 men and 222 women with initial BAD episode. Three main variants of the course of the primary episode of BAD are distinguished: with predominance of depressive symptoms (depressive variant) – 79.4 %, with predominance of manic or hypomanic symptoms (manic variant) – 15.7 %, with both depressive and manic symptoms or with fast phase change (mixed variant) – 4.9 %. Results and Discussion. In patients with a manic variant of the initial episode, the burden of heredity on all mental disorders and alcoholism (47.6 %) was more often than in patients with depressive variant (35.1 %, p0.05) and mixed (40.0 %, p0.05) variant of the initial episode. Most often, an unintentional start occurred in the manic variant (61.9 %, p0.01), less frequently in mixed cases (55.0 %, p0.01), and most often in depressed (21.4 %) variant. In the depressive variant of the initial episode, the connection between the onset of the disease and the psycho-emotional stress was more frequently detected – in 70.8 % of the subjects compared with 31.7 % of the manic and 35.0 % of the mixed variant of the initial episode (p0.01). Conclusions. In patients with BAD we revealed insignificant burdens of heredity for BAD with a significant burden of heredity for mental disorders and addicts in general, and in patients with a manic variant of the initial episode, significantly more frequent manifested heredity for all mental disorders and alcoholism. In patients with a depressive variant, the primary episode is significantly more associated with the effect of psycho-emotional stress, and in patients with a manic and mixed variant is more often not associated with the action of external factors. These features should be taken into account when developing diagnostic, therapeutic, rehabilitation and preventive measures
Доп.точки доступа:
Венгер, О. П.
Мисула, М. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Kozyolkin, O. A.
Efficiency of neurometabolic therapy among the patients with ischemic hemispheric stroke in recovery period [Текст] = Ефективність нейрометаболічної терапії у хворих на ішемічний півкульовий інсульт у відновному періоді / O. A. Kozyolkin, S. O. Medvedkova, A. A. Kuznietsov // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 93-96

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Аннотация: Cerebrovascular diseases, and especially their acute forms, cerebral strokes, are an important problem in modern medicine. The search and usage of new and more effective drugs, which contribute to the improvement of treatment results in the recovery period of the disease, are relevant. The aim of the study – to improve the treatment of patients with cerebral ischemic stroke in the recovery period by using phenylpiracetam in the complex therapy. Materials and Methods. The work presents the results of treatment of 70 patients (average age is (58.8±0.9) years) in the recovery period of ischemic hemispheric stroke (IHS). All the patients were divided into two clinical groups of 35 patients. The group 1 included the patients who received phenylpiracetam in a complex therapy orally in a daily dose of 200 mg, divided into 2 intakes: in the morning and at lunch for 30 days; the group 2 consisted of patients who received piracetam as a nootropic drug parenterally in a daily dose of 3000 mg once in the morning during 30 days. All the patients were carried out in the dynamics before the treatment and after 30 days the assessment of the state according to the stroke scale of the National Institute of Health in order to determine the severity of the stroke. The degree of functional restoration according to Modified Rankin Scale and the estimation of the ability of household skills and self-service according to the Barthel Index were determined. A dynamic evaluation of cognitive impairments was performed using the Mini-Menthal State Examination and the 10-word memory test. Results and Discussion. As a result of treatment, positive dynamics of all clinical-neurological and cognitive indicators was observed, it was more revealed in patients of the main group using phenylpiracetam, compared with the control group (p0.05). In the main group, after the therapy, MMSE points increased by 13.0 % (p˂0.01) due to the improvement of most cognitive domains: memory in 2 times (p˂0.01), attention and calculation – by 33.3 % (p˂0.01), orientation – by 12.5 % (p˂0.01). In the control group it was registered statistically significant but less revealed, in comparison with the main group, the increasing of points according to MMSE (Δ% + 4.2 %, p˂0.01). Conclusions. The conducted research informs us about positive effects of the phenylpiracetam drug, which contribute to the improvement of treatment outcome among the patients with IHS in the recovery period
Цереброваскулярні захворювання, особливо їх гострі форми, мозкові інсульти, є важливою проблемою у сучасній медицині. Пошук та застосування нових і більш ефективних препаратів, що сприяють поліпшенню результатів лікування у відновний період захворювання, є актуальними. Мета дослідження – покращити лікування хворих на ішемічний мозковий інсульт у відновному періоді шляхом застосування в комплексній терапії препарату “Фенілпірацетам”. Матеріали і методи. У дослідженні представлено результати лікування 70 хворих (середній вік (58,8±0,9) року) у відновному періоді ішемічного півкульового інсульту (ІПІ). Усіх пацієнтів поділили на дві клінічні групи по 35 осіб. Першу групу склали хворі, які в комплексній терапії отримували препарат“Фенілпірацетам” перорально в добовій дозі 200 мг, яку розділили на 2 прийоми, – вранці та в обід упродовж 30 днів, а другу – пацієнти, яким в якості ноотропного препарату отримували “Пірацетам” парентерально в добовій дозі 3000 мг одноразово вранці протягом 30 днів. Усім хворим в динаміці до лікування і через 30 днів проводили оцінку стану за шкалою інсульту Національного інституту здоров’я для визначення ступеня його тяжкості, зокрема функціонального відновлення за модифікованою шкалою Ренкіна й оцінку можливості побутових навичок і самообслуговування за індексом Бартела. Оцінювали динаміку когнітивних порушень із використанням Mini–Menthal State Examination та тесту запам’ятовування 10 слів. Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведеного дослідження відзначали позитивну динаміку всіх клініко-неврологічних і когнітивних показників, вірогідно більш вираженою вона була у хворих основної групи, де застосовували препарат “Фенілпірацетам”, порівняно з групою контролю (р0,05). В основній групі після проведеної терапії зареєстровано збільшення балів за MMSE на 13,0 % (p0,01) за рахунок поліпшення більшості когнітивних доменів: пам’яті – в 2 рази (р0,01), уваги та рахунку – на 33,3 % (р0,01), орієнтації – на 12,5 % (р0,01). У контрольній групі зареєстровано статистично значуще, але менш виражене, порівняно з основною групою, збільшення балів за MMSE (Δ %+4,2 %, p0,01). Висновки. Проведене дослідження свідчить про позитивні ефекти препарату “Фенілпірацетам”, що сприяють поліпшенню результатів лікування хворих на ішемічний півкульовий інсульт у відновному періоді
Доп.точки доступа:
Medvedkova, S. O.
Kuznietsov, A. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вацик, М. О.
Вплив загального зневоднення на структурну реорганізацію легень у щурів [Текст] = The influence of general dehydratation on structural reorganization of lungs in rats / М. О. Вацик, І. Є. Герасимюк // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 116-120

MeSH-главная:
ОБЕЗВОЖИВАНИЕ -- DEHYDRATION
ЛЕГКИЕ -- LUNG
БРОНХИ -- BRONCHI
ЛЕГОЧНЫЕ АЛЬВЕОЛЫ -- PULMONARY ALVEOLI
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
Аннотация: Проблема впливу загальної дегідратації на організм сьогодні набуває все більшої актуальності у медичній науці. Унаслідок суттєвих змін соціально-економічних, екологічних умов проживання людей на усій планеті, частих катаклізмів, підвищення температури наколишнього середовища виникає дефіцит у питній воді. Особливо це відчутно при підвищеному фізичному навантаженні. Мета дослідження – встановити особливості структурних змін у легенях щурів при загальному зневодненні різного ступеня тяжкості та дати їм кількісну характеристику. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 30 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях масою тіла 160–180 г і віком 2,5–3 місяці. З них 6 тварин склали контрольну групу, іншим 24 щурам загальну дегідратацію моделювали шляхом годування сухим вівсом без доступу до води протягом 3; 6 і 10 діб (загальне зневоднення легкого, середнього і тяжкого ступенів відповідно). Дослідження проводили з використанням гістологічних, морфометричних та статистичних методик. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного дослідження свідчать, що при загальному зневодненні організму поступово у паренхімі легень і їх кровоносне русло розвиваються певні морфофункціональні зміни, характер й інтенсивність яких залежать від тривалості зневоднення, а значить, і його ступеня. Через обмеження у воді довше, ніж одну добу, суттєвих змін у легенях не відбувається, хоча навіть у такий термін можна спостерігати ознаки посилення кровопостачання та вентиляційної функції легень. Однак починаючи з 3-ї доби і до завершення експерименту в 10-денний термін, у процесі поступового зневоднення організму відбувається втрата маси органа, яка супроводжується поступовим потоншенням міжальвеолярних перегородок, зменшенням товщини багаторядного миготливого епітелію слизової оболонки бронхів з одночасним зниженням діаметра і площі поперечного перерізу просвіту альвеол, що у кінцевому результаті призводить до формування та чергування вогнищ емфіземи із вогнищами дисателектазів, а значить, порушень у ветиляційній функції легень
Висновки. Морфологічні зміни у легенях при загальному зневодненні (зменшення маси легень, товщини міжальвеолярних перегородок, товщини багаторядного миготливого епітелію бронхів, діаметра і площі альвеол) можуть складати основу порушення їх респіраторної функції
The problem of the effect of general dehydration on the organism today is becoming increasingly relevant in medical science. Due to significant changes in the socio-economic, ecological conditions of people living on the planet, frequent cataclysms, and an increase in the temperature of the environment, there is a shortage of potable water. Especially it becomes noticeable at high physical activity. The aim of the study – to identify the structural changes in the lungs of rats with a general dehydration of varying degrees of gravity and give them a quantitative characteristic. Materials and Methods. Experiments were carried out on 30 white laboratory mature male rats with body weight of 160–180 g and age 2.5–3 months. Among them, 6 animals were in a control group; another 24 rats of general dehydration were modeled by feeding dry oats without access to water for 3, 6 and 10 days (total dehydration of the lungs, medium and severe degrees, respectively). The research was carried out using histological, morphometric and statistical techniques. Results and Discussion. The results of the study show that a total dehydration in the lung parenchyma and their bloodstream gradually developing certain morphological changes, the nature and intensity of which depends on the duration of dehydration, and hence its degree. Due to limitations of water for one day, there are no significant changes in the lungs, although even in such a period of observation, signs of increased blood supply and ventilation function of the lungs can be observed. However, starting from the third day and until the end of the experiment in the 10-day period, in the process of gradual dehydration of the body there is loss of body mass, which is accompanied by a gradual thawing of interalveolar partitions, a decrease in the thickness of multi-row blinking epithelium of the mucous membrane of the bronchi with simultaneous decrease in diameter and area of the transverse section of the lumen alveoli, which ultimately leads to the formation of lesions and alternating of areas of emphysema with the areas of dystelectasis, and – the disturbance of the lung ventilation function
Conclusions. Morphological changes in the lungs with total dehydration (reduction in the mass of the lungs, the thickness of interalveolar partitions, the thickness of multi-row blinking epithelium of the bronchi, diameter and area of the alveoli) may form the basis of violation of their respiratory function
Доп.точки доступа:
Герасимюк, І. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Синдром ендогенної інтоксикації при експериментальному перитоніті на тлі цукрового діабету [Текст] = Syndrome of endogenous intoxication at experimental peritonitis against the background diabetes / І. Я. Дзюбановський [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 135-139

MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Понятие “эндогенная интоксикация” широко используется как критерий оценки состояния организма в условиях накопления конечных продуктов метаболизма белков, липидов и других веществ, имеет место при различных заболеваниях, сопровождающихся усилением катаболических процессов, в частности при остром распространенном перитоните на фоне сахарного диабета
Выводы. У животных с острым распространенным перитонитом на фоне сахарного диабета проявления синдрома эндогенной интоксикации выражены в большей степени по сравнению с животными со смоделированным острым перитонитом, что подтверждено статистически значимо более высокими уровнями молекул средней масы и эритроцитарного индекса интоксикации (p0,05)
The concept of endogenous intoxication is widely used as a criterion for assessing the body’s condition in terms of accumulation of end-products of the metabolism of proteins, lipids and other substances that occurs in various diseases accompanied by increased catabolic processes, in particular in acute common peritonitis on the background of diabetes mellitus
Conclusions. In animals with acute common peritonitis, on the background of diabetes, manifestations of endogenous intoxication syndrome were more pronounced in comparison with animals with acute peritonitis, which was confirmed by statistically significantly higher levels of medium molecules₁, medium molecules₂ and erythrocytic index of intoxication (p0.05).
Доп.точки доступа:
Дзюбановський, І. Я.
Вервега, Б. М.
Підручна, С. Р.
Мельник, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Небесна, З. М.
Гістологічні зміни структурних компонентів щитоподібної залози в стадії септикотоксемії після експериментальної термічної травми [Текст] = Histological changes of thyroid gland structural components in a stage of septicotoxemia after experimental thermal injury / З. М. Небесна, В. Г. Корицький // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 140-144

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
ОЖОГИ -- BURNS
ЭНДОКРИННАЯ СИСТЕМА -- ENDOCRINE SYSTEM
Аннотация: Термічні ушкодження є одними із найрозповсюдженіших видів травм. Зростання кількості постраждалих від опіків при масових ураженнях, їх питома вага в загальній структурі травматизму, високий відсоток летальності та інвалідності, тривале й дороге лікування визначають опікову травму, як одну із найактуальніших проблем у сучасній медицині. В патогенезі опікової хвороби важливе значення має щитоподібна залоза. Термічна травма спричиняє тяжкі структурно-метаболічні порушення не тільки безпосередньо шкірного покриву, але й усіх органів та систем ураженого організму, що є проявом складного симптомокомплексу – опікової хвороби. Особливе значення у хворих з опіками відіграють зміни органів ендокринної системи
Висновки. Проведені гістологічні дослідження структурних компонентів щитоподібної залози проявляються глибокими ушкодженнями плазматичних, ядерних та внутрішньоклітинних мембран, що призводить до зниження секреції та виведення гормонів, порушення трансендотеліального обміну та відповідає гіпофункціональному стану органа
Thermal injuries are one of the most common types of injuries. The increase in the number of victims of burns in mass lesions, the increasing proportion of their weight in the general structure of injuries, high rates of mortality and disability, long and expensive treatment determine the burn injury as one of the most actual problem of modern medicine. Thermal trauma causes serious structural and metabolic changes not only directly to the skin, but also to all organs and systems of the affected organism, which is a manifestation of a symptom complex – burn disease. In the pathogenesis of burn disease, an important value belongs to the thyroid gland
Conclusions. The histological studies of the thyroid gland structural components are manifested by deep damage to the plasma, nuclear and intracellular membranes, which leads to decrease in secretion and excretion of hormones, changes in transendothelial metabolism and corresponds to the hypofunctional state of the organ
Доп.точки доступа:
Корицький, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Клінічний випадок розвитку інфаркту міокарда як наслідок коронариту та анемії [Текст] = Clinical case of myocardial infarction as a result of coronaritis and anemia / М. І. Швед [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 145-150

MeSH-главная:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
АНЕМИЯ -- ANEMIA
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
Аннотация: У клінічній практиці бувають випадки розвитку гострого коронарного синдрому без наявності вінцевого атеросклерозу. Додатковою причиною його розвитку може бути запальне ураження вінцевої артерії (коронарит), який часто перебігає під маскою більш поширених захворювань, що відтерміновує встановлення правильного діагнозу та своєчасне призначення патогенетичної терапії. Мета дослідження – підвищити обізнаність лікарів щодо алгоритму проведення диференційної діагностики з метою своєчасного встановлення діагнозу та проведення адекватного лікування інфаркту міокарда унаслідок коронариту при системному васкуліті. Матеріали та методи. Системний аналіз, бібліосемантика та аналіз випадку захворювання конкретного пацієнта з інфарктом міокарда на тлі коронариту та тяжкої залізодефіцитної анемії. Пошук джерел здійснювали за допомогою науково-статистичної бази даних медичної інформації: PubMed-NCBI, CyberLeninka. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз бібліосемантики клінічних проявів системних васкулітів та власних клінічних спостережень свідчить про можливість розвитку в таких пацієнтів імунозапального ураження вінцевих артерій, що перебігає під клінічною маскою гострого коронарного синдрому. Відсутність реципрокності інфарктоподібних електрокардіографічних змін та збереження зубця S у відведеннях з елевацією сегмента ST, коли початок хвороби проявляється на тлі інтоксикаційного синдрому та запальних змін за даними клініко-лабораторних показників, при поліорганному (системному) ураженні внутрішніх органів необхідно запідозрити нетромботичний генез коронарних порушень і обґрунтовує доцільність проведення коронароангіографії, яка є основним диференційно-діагностичним критерієм між гострим коронарним синдромом та коронаритом
Висновки. Наявність інфарктоподібних електрокардіографічних змін в пацієнтів, у яких початок хвороби проявляється на тлі інтоксикаційного синдрому та запальних змін за даними клініко-лабораторних показників при поліорганному (системному) ураженні внутрішніх органів, необхідно запідозрити запальний генез розвитку ушкодження/некрозу міокарда (коронарит) і для підтвердження/виключення діагнозу варто провести коронароангіографію. Рання діагностика та своєчасне призначення адекватної патогенетичної терапії фонового захворювання та коронариту дозволяють досягти швидкого клінічного ефекту і попередити розвиток життєво небезпечних ускладнень
In clinical practice there are cases of acute coronary syndrome without coronary atherosclerosis. Another cause of acute coronary syndrome may be inflammation of the coronary arteries (coronaritis), which often occurs under the mask of more common diseases. The aim of the study – to increase the doctors’ awareness about the algorithm of differential diagnosis with the purpose of adequate treatment of myocardial necrosis as a result of coronaritis in systemic vasculitis. Materials and Methods. System analysis, biosensitism and analysis of the case of a particular patient with myocardial infarction against coronary and severe iron deficiency anemia. The source search was carried out using the scientific statistical database of medical information: PubMed-NCBI, CyberLeninka. Results and Discussion. Bibliosemantics analysis of the clinical manifestations in patients with systemic vasculitis and our own clinical observations suggests the possibility of developing an immune inflammation of coronary arteries in these patients, which proceeds under the clinical mask of acute coronary syndrome. Lack of reciprocity of infarct-like electrocardiographic changes and preservation of S-wave in the leads with ST-elevation, when the onset of the disease manifests itself against the background of intoxication syndrome and inflammatory changes, with multiple (systemic) organ lesions of internal organs, allows us to suspect the non-trombotic genesis of coronary disorders. In this case only coronary angiography is the main differential diagnostic criterion
Conclusions. The inflammatory genesis of myocardial injury/necrosis (coronaritis) should be suspected in case of the presence of infarction-like electrocardiographic changes in patients whose onset of the disease is manifested on the background of intoxication syndrome and inflammatory changes, and in case of multiple-organ failure of internal organs. Coronary angiography is the main differential diagnostic criterion in this case. Early diagnosis and adequate pathogenetic treatment of the coronaritis will help to achieve a fast clinical effect and prevent the development of life-threatening complications
Доп.точки доступа:
Швед, М. І.
Ковбаса, Н. М.
Сидоренко, О. Л.
Павлик, О. Л.
Головач, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Структурні зміни в артеріях задніх кінцівок щурів у ранньому реперфузійному періоді при гострій ішемії, спричиненій накладанням артеріального турнікета [Текст] = Structural changes in the arteries of the hind limb of rats in the early reperfusion period of acute ischemia caused by application of the arterial tourniquet / А. Т. Телев’як [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 121-126

MeSH-главная:
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
АРТЕРИИ -- ARTERIES
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY
ЭМБОЛИЯ И ТРОМБОЗ -- EMBOLISM AND THROMBOSIS
КРЫСЫ -- RATS
ТУРНИКЕТЫ -- TOURNIQUETS
Аннотация: Гостра ішемія кінцівки виникає в результаті обтурації просвіту великих артерій гострого тромбозу чи емболії, а також порушення прохідності судин, спричиненого їх травмами чи стисненням (включаючи накладання кровоспинних турнікетів). У випадку ліквідації гострої ішемії і відновленні артеріального кровопостачання ураженої кінцівки виникає мультифакторне ураження ішемізованих та віддалених від місця ушкодження тканин, що носить назву ішемічно-реперфузійного синдрому
Висновки. Результати гістологічного і морфометричного дослідження підтверджують ремоделювання артерій задніх кінцівок щурів у результаті розвитку в дослідних тварин ішемічно-реперфузійного синдрому, який проявлявся набряком усіх шарів артеріальної стінки та периваскулярних тканин, клітинною інфільтрацією, нерівномірним гофруванням та фрагментацією базальних мембран, ушкодженням інтими із набряком, некрозом та пролабуванням ендотеліоцитів у просвіт артерій, адгезією еритроцитів у ділянках ушкодження інтими. Морфометричні дослідження виявили виражений спазм дрібних артерій із розвитком набряку, в результаті якого виникло помірне компенсаторне розширення великих артерій стегна. Відмічено зменшення індексу Вогенворта для стегнової та підколінної артерій у перші години реперфузії та значне його зростання для дрібних артерій стегнової ділянки. Також зафіксовано збільшення товщини інтими артерій усіх калібрів, яке досягло свого максимуму на кінець першої доби реперфузії
Acute limb ischemia occurs as a result of obturation of the lumen of large arteries due to acute thrombosis or embolism, as well as impaired of vascular patency, caused by trauma or compression (including the use of hemostatic tourniquets). In case of elimination of the acute ischemia and restoration of arterial blood supply to the affected limb arises a multifactorial lesion of tissues both ischemic and distant from the site of damage, known as the ischemia-reperfusion syndrome
Conclusions. The results of histological and morphometric studies confirm the remodeling of the arteries of the rats hind limbs as a result of the development of ischemia-reperfusion syndrome in experimental animals, which manifested itself with edema of all layers of the arterial wall and perivascular tissues, cell infiltration, uneven corrugation and fragmentation of basal membranes, damaging of the intima with edema, necrosis and prolapse of endothelial cells into the arterial lumen, adhesion of red blood cells in damaged areas of intima. Morphometric studies revealed a pronounced spasm of small arteries with the development of edema, which resulted in a moderate compensatory expansion of large hip arteries. The decrease of the Wagenvoort index for the femur and popliteal arteries during the first hours of reperfusion, and its significant increase for the small arteries of the femoral area, was noted. An increase in the thickness of the intima arteries of all caliber, which reached its maximum at the end of the first day of reperfusion, was also recorded
Доп.точки доступа:
Телев’як, А. Т.
Сельський, П. Р.
Вересюк, Т. О.
Головата, Т. К.
Боймиструк, І. І.
Стравський, Т. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Дзюбак, С. Р.
Дослідження вмісту активних метаболітів нітроген (ІІ) оксиду (NO) в крові при хронічному гастриті у курців чоловічої статі, які протягом тривалого часу перебувають у несприятливому психоемоційному середовищі [Текст] = Investigation of content of active metabolites of nitrogen (II) oxide (NO) in blood at chronic gastritis in male smokers who are in unfavorable psyho-emotional environment for a long time / С. Р. Дзюбак, Ю. М. Орел, М. І. Марущак // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 127-130

MeSH-главная:
КУРЕНИЕ -- SMOKING
ТАБАК -- TOBACCO
ГАСТРИТ -- GASTRITIS
МУЖЧИНЫ -- MEN
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM
Аннотация: На території нашої держави розташовано 183 установи виконання покарань та слідчі ізолятори, у яких утримують 56 638 осіб. Перебування у несприятливому психоемоційному середовищі в умовах тривалої ізоляції сприяють зловживанню чоловіками тютюнокурінням, що спричиняє численні захворювання в курця та його оточення, виснаження адаптаційних механізмів, ушкодження ендотелію, підвищення кислотності шлункового соку тощо. Мета дослідження – визначити концентрацію активних метаболітів нітроген (ІІ) оксиду як маркера ендотеліальної дисфункції у чоловіків, яких утримують у закладах Державної кримінальної виконавчої служби, із хронічним гастритом за умови тривалого тютюнокуріння. Матеріали і методи. Проведено обстеження засуджених чоловіків зі стажем тютюнокуріння понад 5 пачко-років та індексом його тяжкості понад 4 бали. Першу (контрольну) групу склали чоловіки без супутньої соматичної патології та шкідливих звичок. Другу – курці без патології з боку шлунково-кишкового тракту. Третю групу – курці з хронічним гастритом. Результати досліджень та їх обговорення. У курців зі стажем відмічають зниження концентрації активних метаболітів нітроген (ІІ) оксиду в крові порівняно з групою контролю. В курців із хронічним гастритом зазначено подальше зменшення концентрації нітроген (ІІ) оксиду, що може свідчити про прогресування ендотеліальної дисфункції. Висновки. Тривале тютюнокуріння при хронічному гастриті зумовлює зниження в крові концентрації активних метаболітів нітроген (ІІ) оксиду та сприяє розвитку ендотеліальної дисфункції
On the territory of our state there are 183 penitentiary institutions and remand prisons, which contain 56638 people. Being in an unfavorable psycho-emotional environment in conditions of prolonged isolation contributes to the abuse of tobacco by men. Smoking causes numerous diseases in the smoker and his environment, depletion of adaptation mechanisms, damage to the endothelium, increase the acidity of gastric juice and the like. The aim of the study – to determine the concentration of active metabolites of nitric oxide as a marker of endothelial dysfunction in men held in the centers of State Criminal Investigation Service, with chronic gastritis during prolonged smoking. Materials and Methods. A survey was conducted of convicted men with a smoking history of more than 5 pack-years and an index of smoking severity of more than 4 points. The group 1 (control) included men without concomitant somatic pathology and bad habits. The group 2 – smokers without pathology of the gastrointestinal tract. The group 3 consisted of smokers with chronic gastritis. Results and Discussion. Smokers with experience had a decrease in the concentration of active metabolites of nitric oxide in the blood compared with the control group. Smokers with chronic gastritis show a further decrease in the concentration of nitric oxide, which may indicate a progression of endothelial dysfunction. Conclusions. Long-term tobacco smoking in chronic gastritis leads to a decrease in the concentration of active metabolites of nitric oxide in the blood and contributes to the development of endothelial dysfunction
Доп.точки доступа:
Орел, Ю. М.
Марущак, М. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Лис, О. Б.
Ступінь ендогенної інтоксикації в динаміці розвитку поєднаної патології - іммобілізаційного стресу та адреналінового ушкодження міокарда [Текст] = The degree of endogenous intoxication in the dynamics of development of combined pathology - immobilization stress and adrenaline damage of myocardium / О. Б. Лис, М. С. Регеда // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 131-134

MeSH-главная:
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
АДРЕНАЛИН -- EPINEPHRINE
ПСИХОЗЫ, ВЫЗВАННЫЕ ВЕЩЕСТВАМИ -- PSYCHOSES, SUBSTANCE-INDUCED
ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- IMMOBILIZATION
Аннотация: Ендогенна інтоксикація (ЕІ) – поліетіологічний і поліпатогенетичний синдром, що характеризується накопиченням ендогенних токсичних субстанцій – надлишку продуктів нормального або патологічного обміну речовин у тканинах і біологічних рідинах. Еритроцитарний індекс інтоксикації (ЕІІ) та молекули середньої маси (МСМ) є важливим маркером ендогенної інтоксикації
Висновки. Результати проведених досліджень показників ендогенної інтоксикації у тварин різних груп показали, що на усіх етапах їх формування відбувається поступове надмірне утворення продуктів ендогенної інтоксикації, особливо на 1-шу добу експерименту з подальшим зниженням ендогенної інтоксикації на 5-ту добу, але більше, ніж у контрольній групі, що вказує на розвиток ендогенної інтоксикації, яка посилює гіпоксичні процеси в міокарді унаслідок змін реологічних властивостей крові
Endogenous intoxication (EI) – polietiologic and polypathogenetic syndrome, characterized by accumulation in endogenous toxic substances in tissues and biological fluids – is an excess of products of normal or pathological metabolism. Erythrocyte index of intoxication (EII) and middle mass molecules (MMMs) are another important marker of endogenous intoxication
Conclusions. The conducted studies of indicators of endogenous intoxication in animals of different groups proved that at all stages of their formation there is a consistent excessive formation of products of endogenous intoxication, especially on the first day of the experiment with a gradual decrease in endogenous intoxication for 5 days, but above the control group indicating on the development of endogenous intoxication, which enhances hypoxic processes in the myocardium, due to changes in the rheological properties of the blood
Доп.точки доступа:
Регеда, М. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Орлова, В. В.
Ефективність використання екзогенного малатоніну при безплідді трубного походження [Текст] = Efficiency of exogenous melatonin use in tubal infertility / В. В. Орлова // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 79-83

MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
Аннотация: Трубно-перитонеальне безпліддя є поширеним фактором жіночого безпліддя, що супроводжується розвитком окиснювального стресу в тканинах репродуктивного тракту. Мелатонін – потужний нейтралізатор вільних радикалів, тому використання екзогенного мелатоніну в якості антиоксидантної терапії при даному безплідді є досить обґрунтованим. Мета дослідження – визначити ефективність антиоксидантної терапії екзогенним мелатоніном при безплідді трубного походження. Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 65 жінок із трубно-перитонеальним безпліддям, які лікувалися за методами допоміжних репродуктивних технологій. Залежно від бажання жінки отримувати різне лікування, їх поділили на 2 групи. До першої групи увійшли 33 пацієнтки, які отримували екзогенний мелатонін, до другої – 32 жінки, які лікувалися за стандартною схемою. Групу контролю склали 35 практично здорових фертильних жінок із реалізованою репродуктивною функцією. Усім пацієнткам було визначено рівень ендогенного мелатоніну, окиснювальну модифікацію білка (ОМБ), вміст ТБК-активних продуктів, активність ензимів супероксиддисмутази (СОД) та каталази, рівень фрагментованої ДНК (ф-ДНК). Результати досліджень та їх обговорення. Визначення ендогенного мелатоніну в сироватці крові показало статистично нижчий рівень гормону в жінок із безпліддям порівняно з групою контролю. Після отримання мелатоніну протягом трьох місяців рівень пероксидації ліпідів та окиснювальної модифікації білків знизився, а активність антиоксидантів СОД і каталази підвищився як в ендометрії, так і у фолікулярній рідині. Кореляційний аналіз між показниками про/антиоксидантної системи, рівнем ф-ДНК в ендометрії та фолікулярній рідині жінок із трубно-перитонеальним безпліддям показав суттєвий вплив екзогенного мелатоніну на нормалізацію вільнорадикального процесу, що підтверджує його позитивну роль у регуляції окиснювального стресу (безпосередньо або опосередковано) та апоптозу. Висновки. Антиоксидантна терапія екзогенним мелатоніном протягом трьох місяців є ефективною: відбувається достатня активація ендогенних механізмів антиоксидантного захисту для зниження вмісту вільних радикалів та нормалізації процесів апоптозу в репродуктивному тракті жінок
Tubal-peritoneal infertility is a common factor in female infertility, accompanied by a disruption in the pro/antioxidant system. Melatonin is a powerful neutralizer of free radicals, so the use of exogenous melatonin, as an antioxidant therapy for such infertility, is quite reasonable. The aim of the study – to determine the effectiveness of antioxidant therapy with exogenous melatonin in infertility of tubal origin. Materials and Methods. The study involved 65 women with tubal-peritoneal infertility who were treated using assisted reproductive technology. Depending on the desire of the woman to receive different treatment, the patients were divided into 2 groups. The group 1 included 33 patients who received exogenous melatonin, and the group 2 included 32 women who were treated according to the standard therapy. The control group consisted of 35 practically healthy fertile women with realized reproductive function. The level of endogenous melatonin, oxidative protein modification, the content of TBA-active products, the activity of enzymes superoxide dismutase (SOD) and catalase, the level of fragmented DNA (f-DNA) was determined for all women. Results and Discussion. The determination of endogenous melatonin in serum showed a statistically lower level of hormone in women with infertility, compared with control group. After receiving melatonin for three months, the level of lipid peroxidation and oxidative modification of proteins decreased, while the activity of antioxidants in SOD and catalase increased both in the endometrium and in the follicular fluid. Correlation analysis between the indicators of the antioxidant system, the level of f-DNA in the endometrium and the follicular fluid in tubal-peritoneal infertility showed a significant effect of exogenous melatonin on the normalization of the free radical process, which confirms its positive role in the regulation of oxidative stress (directly or indirectly) and apoptosis. Conclusions. Antioxidant therapy with exogenous melatonin for three months is enough for the effective activation of endogenous antioxidant defense mechanisms in the body, which leads to a decrease in the content of free radicals and the normalization of apoptosis in the reproductive tract of women
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Григорук, Г. В.
Ефективність різних комбінацій антигіпертензивних препаратів у хворих із високим рівнем артеріального тиску на тлі ожиріння і синдрому подразненої кишки із закрепами [Текст] = The effectiveness of various combinations of antihipertensive drugs in patients with high blood pressure on the background of obesity and irritable bowel syndrome with constipation / Г. В. Григорук, В. Г. Міщук // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 23-27

Рубрики: Урапидил

MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION
Аннотация: Ожиріння є однією з основних причин підвищення артеріального тиску, а його поєднання із синдромом подразненої кишки із закрепами сприяє більш високим показникам. Багатофакторність патогенезу підвищення артеріального тиску і неможливість виділити провідні механізми розвитку вимагають пошуків у нових комбінаціях антигіпертензивних препаратів. Мета дослідження – вивчити ефективність застосування α1-адреноблокатора (“Урапідил”) на показники добового артеріального тиску, ліпідного спектра крові та рівень серотоніну в пацієнтів з цією коморбідною патологією. Матеріали і методи. Обстежено 89 хворих з ожирінням, артеріальною гіпертензією та синдромом подразненої кишки із закрепами, яких поділили на 4 групи залежно від комбінації антигіпертензивних препаратів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено найвираженіший терапевтичний ефект, що проявився достовірним зниженням добового систолічного і діастолічного артеріального тиску, маси міокарда лівого шлуночка, кінцевого систолічного і діастолічного об’ємів та зростанням фракції викиду під впливом прийому урапідилу по 30 мг 2 рази на добу, порівняно з хворими, які отримували інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), блокатор кальцієвих каналів (БКК), тіазидоподібний діуретик у поєднанні зі статинами, та пацієнтами, яким до цієї терапії долучали віта-мелатонін по 3 мг на ніч. Висновки. Після курсової антигіпертензивної терапії з урапідилом достовірно покращувались показники ліпідограми, зростала частота випорожнення, а рівень серотоніну в крові наближався до нормальних значень
Obesity is one of the main causes of increased blood pressure, and its combination with irritable bowel syndrome with constipation contributes to its higher rates and unfavorable daily profits. The multifactorial nature of pathogenesis and the inability to identify the leading mechanisms for its development require the search for new combinations of antihypertensive drugs. The aim of the study – to investigate the efficacy of α1-adrenergic blocker (urapidil) on daily blood pressure, lipid profile and serotonin levels in patients with this comorbidity. Materials and Methods. We examined 89 patients with obesity, arterial hypertension and irritable bowel syndrome with constipation, divided into 4 groups depending on the combination of antihypertensive drugs. Results and Discussion. The most pronounced therapeutic effect was established following the administration of urapidil 30 mg twice a day, which was manifested by the most significant reduction in daily systolic and diastolic blood pressure, left ventricular myocardial mass, terminal systolic and diastolic volume, and increased ejection fraction compared with Patients receiving the angiotensin converting enzyme inhibitor, calcium channel blockers and thiazide diuretic in combination with statins and patients who received vita-melatonin 3 mg per before sleeping in addition to this therapy. Conclusions. After a course antihypertensive therapy with urapidil, the lipidograms improved significantly, the frequency of defecation increased, and serotonin levels in the blood close to normal values
Доп.точки доступа:
Міщук, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Волошин, О. С.
Оцінка стану соматичного здоров’я осіб юнацького віку з різним рівнем функціонального резерву серця [Текст] = Estimation of somatic health condition in young people with a different level of heart functional reserves / О. С. Волошин, Г. Б. Гуменюк // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 28-32

MeSH-главная:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
СЕРДЦЕ -- HEART
Аннотация: Дослідження соматичного здоров’я осіб юнацького віку є актуальним напрямком у фізіології. Функціональний стан організму і рівень фізичного розвитку потребують умов існування аналізу у зв’язку з вираженою динамікою змін: інформаційне перевантаження, напружений ритм життя, обмеження фізичної активності призводять до розвитку змін у життєдіяльності сучасної людини. Мета дослідження – вивчити функціональні показники серцево-судинної системи, а також ефективності зовнішнього дихання, ряду критеріїв фізичного розвитку для оцінки рівня соматичного здоров’я в осіб юнацького віку із різною працездатністю серця. Матеріали і методи. У дослідженні було обстежено 67 практично здорових осіб юнацького віку. Вивчали показники індексу Робінсона в стані спокою і за умов фізичного навантаження, коефіцієнт економічності кровообігу, індекс Кердо, визначали масу, зріст, індекс маси тіла, індекс Брока, аналізували ефективність функції зовнішнього дихання. Результати досліджень та їх обговорення. В осіб із добрим рівнем проби Руф’є індекс Робінсона склав 81,57±1,65, а в обстежених із задовільним рівнем – 87,87±0,95 (р0,05). Це свідчить про зниження рівня соматичного здоров’я з меншим рівнем функціональних резервів серця. Значення коефіцієнта економічності кровообігу характеризує вищий потенціал гемоциркуляторної системи і зниження енерговитрат при проходженні крові в осіб із добрим рівнем індексу Руф’є – 2589,0±275,82. Індекс маси обстежених тіла в усіх груп перебуває в межах норми, хоча й має місце тенденція до збільшення показника в осіб із задовільним рівнем працездатності серця. В обстежених із добрим рівнем індексу Руф’є спостерігали більшу ефективність функції зовнішнього дихання. Висновки. Результати дослідження показали зниження аеробних можливостей та рівня соматичного здоров’я в обстежених із задовільним рівнем працездатності серця порівняно з іншими особами. Кращі значення індексу Робінсона спостерігали в обстежених із добрим рівнем серцевої працездатності. Це свідчить про менше напруження серцевої діяльності й вищий рівень аеробних можливостей організму в осіб цієї групи. Вищий потенціал гемоциркуляторної системи і зниження енерговитрат при проходженні крові відзначено також в обстежених із добрим рівнем індексу Руф’є
The research of somatic health of juvenile persons remains an actual direction in physiology. The functional state of the organism and the level of physical development require analysis in connection with the pronounced dynamics of changes in the conditions of existence: information overload, intense rhythm of life, limitation of physical activity leads to the development of changes in the life of a modern person. The aim of the study – to learn the functional parameters of the cardiovascular system, indicators of the effectiveness of external respiration, a number of physical development criteria for assessing the level of somatic health of people with different cardiac performance. Materials and Methods. We studied the indicators of the Robinson index at rest and under conditions of physical exertion, the coefficient of profitability of blood circulation, the Cerdo index, determined the weight, height, body mass index, Broca index, analyzed the effectiveness of external respiration function. Results and Discussion. In individuals with a good level of Rufye test, the Robinson index was (81.57±1.65), and in those surveyed with a satisfactory level – (87.87±0.95) (p0.05). This demonstrates a decrease in the level of somatic health in those examined with a low level of functional reserves of the heart. The value of the coefficient of efficiency of blood circulation characterizes the high potential of the hemocirculatory system and the reduction of energy consumption during the passage of blood in individuals with a good level of the Rufye index: (2589.0±275.82). We observed a higher level of efficacy of the function of external respiration both in conditions of rest and in the recovery period after exercise in the patients with a good level of the Rufye index. Conclusions. The study showed a decrease in aerobic capacity and the level of somatic health in the individuals with a satisfactory level of cardiac performance compared with other groups. The best values of the Robinson index were observed in the group with a good level of cardiac performance. The high potential of the hemocirculatory system and the reduction of energy consumption during the passage of blood is observed in individuals with good and average levels of Rufye index
Доп.точки доступа:
Гуменюк, Г. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Levytska, L. V.
Early marker and limited factors of fuctional state in patients with myocardial infarction in combination with arterial hypertension [Текст] = Ранні маркерні лімітуючі показники функціонального стану у хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з артеріальною гіпертензією / L. V. Levytska // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 33-38

MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Аннотация: Cardiovascular disease remains the most common cause of death throughout the world. According to the Global Burden of Disease, they account for 31.5 % of all deaths and 45 % of deaths from non-communicable diseases, that exceeds twice the mortality rate of cancer, and also exceeds all infectious, maternal, neonatal and nutritional disorders taken together. Over 75 % of all cardiovascular deaths occur in low and middle income countries, and in Ukraine, cardiovascular mortality is 66.7 %. The aim of the study – to learn the peculiarities of the clinical course of myocardial infarction (MI) with a comorbid pathology occurring on the background of arterial hypertension (AH), to identify the early marker and limiting parameters of the functional parameters of the body and stratification risks to control the effectiveness of the rehabilitation process. Materials and Methods. 371 patients with a myocardial infarction with a comorbid pathology, which took place during the 90-year period of rehabilitation were studied. The basic functional indicators of the body of the patient with MI and their association with hypertension, as well as clinical markers of reduced exercise tolerance and the Charlson comorbidity index were studied. Results and Discussion. Interrelations between arterial hypertension and general-clinical and special functional indicators in patients with MI were analyzed. A direct correlation between AH and age was found (r = 0.123; P = 0.018), between hypertension and systolic (r = 0.253; P 0.0001) and diastolic (r
Серцево-судинні захворювання залишаються найпоширенішою причиною смерті в усьому світі. За даними Global Burden of Disease на них припадає 31,5 % від усіх смертей і 45 % смертей від неінфекційних захворювань, що вдвічі перевищує смертність від раку, а також усі інфекційні, материнські, неонатальні та харчові порушення разом узяті. Понад 75 % усіх серцево-судинних смертей відбуваються в країнах із низьким і середнім рівнями доходу, в Україні серцево-судинна смертність становить 66,7 %. Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу інфаркту міокарда (ІМ) із коморбідною патологією, який відбувається на тлі артеріальної гіпертензії (АГ), виявити ранні маркерні й лімітуючі параметри функціональних показників організму та стратифікаційні ризики для контролю за ефективністю реабілітаційного процесу. Матеріали і методи. Досліджено 371 хворого на інфаркт міокарда з коморбідною патологією, які проходили 90-дений період реабілітації. Вивчено основні функціональні показники стану організму пацієнта із ІМ та їх зв’язок з АГ, а також із клінічними маркерами зниженої толерантності до фізичного навантаження та індексом коморбідності Чарльсона. Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано взаємозв’язки між артеріальною гіпертензією і загальноклінічними та спеціальними функціональними показниками у хворих на ІМ. Виявлено пряму кореляцію між АГ і віком (r=0,123; р=0,018), між АГ і рівнями систолічного (r=0,253; р0,0001) та діастолічного (r
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Шідловський, В. О.
Первинний гіперальдостеронізм - фактор виникнення вторинної артеріальної гіпертензії [Текст] = Primary hyperaldosteronism - factors of emergence of secondary arterial hypertension / В. О. Шідловський, О. В. Шідловський, В. В. Кравців // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 5-10

MeSH-главная:
ГИПЕРАЛЬДОСТЕРОНИЗМ -- HYPERALDOSTERONISM
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Аннотация: Первинний гіперальдостеронізм на сьогодні визнано найпоширенішим фактором вторинної артеріальної гіпертензії. Це захворювання характеризується секрецією альдостерону, неадекватно високою і незалежною від регулюючих впливів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Серед причин вторинної артеріальної гіпертензії первинний гіперальдостеронізм складає від 4,6 до 13,0 %, а серед пацієнтів із гіпертензією, рефрактерною до медикаментозного лікування, – близько 20 %. Вважають, що основними причинами такої артеріальної гіпертензії є альдостеронопродукуюча аденома та двобічна гіперплазія надниркових залоз, частота яких відповідно становить 35 і 60 %. За останні роки є повідомлення про генетично ідентифіковані сімейні типи первинного гіперальдостеронізму, проте для широкого загалу лікарів вони маловідомі
За останні 5–10 років суттєво розширились знання про причини надмірної секреції альдостерону. Цьому сприяв прогрес у розвитку генетичних досліджень та вагоме медичне і соціальне значення гіперальдостеронізму
Primary hyperaldosteronism is now recognized as the most common factor of secondary hypertension. This disease is characterized by inadequately high and independent of the regulatory effects renin-angiotensin-aldosterone system by secretion of aldosterone. Among the causes of secondary arterial hypertension, primary hyperaldosteronism is from 4.6 to 13.0 %, and among patients with refractory to the medical treatment hypertension – about 20 %. It is believed that the main causes of such arterial hypertension are aldosterone-producing adenoma and bilateral hyperplasia of the adrenal glands, whose frequency is 35 and 60 % respectively. In recent years, there have been reports of genetically-identified family types of primary hyperaldosteronism, but they are not well-known to the broad public of doctors
Доп.точки доступа:
Шідловський, О. В.
Кравців, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Modern approaches to dietotherapy in hypertensive disease [Текст] = Сучасні підходи до дієтотерапії при гіпертонічній хворобі / G. H. Khasanova [et al.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 11-14

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY
Аннотация: The article features the diet therapy in hypertension, recommendations of the World Health Organization (WHO), leading European nutritionists and cardiologists on the disease. The aim of the study – to get acquainted with the nutritional characteristics of hypertension; analyze known publications on nutrition and diet therapy in hypertension. Also, changes in lifestyle are recommended for the prevention and treatment of hypertension. Cardiovascular disease is one of the leading causes of morbidity and remains one of the major causes of mortality in economically developed countries. One of the most serious health problems today is arterial hypertension, a leading risk factor for myocardial infarction and stroke, as well as the cause of disability and death among people of working age. WHO experts from the 12 largest countries in the world have said that about 20 % of the adult population of the planet suffers from high blood pressure, hypertension "is younger" in recent decades. In this regard, according to researchers, pressure is reduced by 19 % in boys and 16 % in girls. Therefore, the problems of further improving the treatment and prevention of arterial hypertension are extremely relevant and have become the subject of numerous studies, including the areas of nutrition and diet therapy. At present, the main factors of food risk for hypertension are excessive intake of sodium, saturated fatty acids, excess and caloric diet, etc. The article gives recommendations for changing the way of life for the prevention and treatment of hypertension. Fatty foods, stomach overload with food, high salt content, water retention in the body, and as a result of increased pressure, lead to an increase in the number of cardiovascular diseases. This review of the literature describes and examines the nutritional features of different countries of the world, examines the effects of diet therapy and provides recommendations for improving the health of the population: limiting sodium intake (no more than 5 g/day); reduce the total amount of liquid (up to 1–1.2 liters per day); maintaining adequate potassium consumption (through fresh fruits and vegetables); consumption of sufficient amounts of calcium, magnesium and other minerals; food fibers; enriching your diet with seafood; slimming (Mediterranean diet with moderate use of red wine); reduction or complete refusal to use foods rich in caffeine; flour products, semi-finished products, etc.; increase in physical activity (walking and running in the fresh air, swimming, cycling, exercises on a bike)
У статті показано особливості дієтотерапії при гіпертонічній хворобі, наведено рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), провідних європейських нутриціологів і кардіологів щодо цього захворювання. Мета дослідження – ознайомитися з особливостями харчування при гіпертонічній хворобі. Проаналізувати відомі публікації щодо харчування і дієтотерапії при гіпертензії. А також порекомендувати зміни способу життя для профілактики й лікування гіпертонічної хвороби. Серцево-судинні хвороби займають одне з провідних місць серед захворюваності й залишаються однією з важливих причин смертності в економічно розвинених країнах. Однією із найсерйозніших проблем здоров’я сьогодення є артеріальна гіпертензія, провідний фактор ризику інфаркту міокарда та інсульту, а також причиною інвалідності та смерті серед людей працездатного віку. Експерти ВООЗ із 12 найбільших країн світу зауважили, що близько 20 % дорослого населення планети страждає від високого кров’яного тиску, гіпертензія “молодшає” в останні десятиліття. У зв’язку з цим, за даними дослідників, тиск знижується у 19 % хлопчиків і 16 % дівчаток. Тому проблеми подальшого удосконалення лікування і профілактики артеріальної гіпертензії є надзвичайно актуальними і стали предметом численних досліджень, зокрема в галузі дієтології і дієтотерапії. У даний час основними чинниками харчового ризику для гіпертонічної хвороби є надмірне споживання натрію, насичених жирних кислот, надмірне та калорійне харчування тощо. У статті наведено рекомендації щодо зміни способу життя для профілактики і лікування гіпертензії. Надмірне харчування перевантаження шлунка їжею, вміст великої кількості солей, затримка води в організмі, і як результат підвищений тиск, призводять до збільшення кількості серцево-судинних захворювань. У даному огляді літератури описано і досліджено харчові особливості різних країн світу, вивчено вплив дієтотерапії та наведено рекомендації для поліпшення здоров’я населення: обмеження споживання натрію (не більше 5 г/добу); зменшення загальної кількості рідини (до 1–1,2 л на добу); адекватне вживання калію (у вигляді свіжих фруктів і овочів); споживання достатньої кількості кальцію, магнію та інших мінералів; харчових волокон; збагачення свого раціону морепродуктами; схуднення (середземноморська дієта з помірним вживанням червоного вина); скорочення або повна відмова від споживання продуктів, багатих на кофеїн; виробів із борошна, напівфабрикатів тощо; підвищення фізичної активності (ходьба і біг на свіжому повітрі, плавання, їзда на велосипеді, вправи на велотренажері). Висновки. Правильне харчування при гіпертензії є одним з важливих способів нормалізації функцій серця і кровоносних судин, тим самим покращуючи якість життя, не призводячи до фатальних результатів. Харчування повинно сприяти збереженню здоров’я, задовольняти потреби організму в поживних речовинах, калоріях, а також вітаміни і мінеральні елементи
Доп.точки доступа:
Khasanova, G. H.
Tukhtaeva, N. Kh.
Saidov, V. M.
Zhulkevych, I. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Перспективи розробки і застосування біосенсорів та імуносенсорів із діагностичною метою у клінічній медицині [Текст] = Perspectives of development and application of biosensors and immunosensors with diagnostic goals in clinical medicine / В. П. Марценюк [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 15-22

MeSH-главная:
БИОСЕНСОРНЫЕ МЕТОДЫ -- BIOSENSING TECHNIQUES
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС -- ANTIGEN-ANTIBODY COMPLEX
Аннотация: Складність біологічних методів аналізу полягає в тому, що речовини, які визначають, є органічними сполуками, перебувають у складних, багатокомпонентних розчинах і сумішах. Звідси очевидно, що традиційні методи фізико-хімічного аналізу не дозволяють вирішувати багато актуальних проблем. Сучасний розвиток електронної техніки, зокрема біомедичної, поставив першочерговим завданням створити високоточні первинні перетворювачі (сенсорні елементи) для систем чутливого і селективного експрес-аналізу рідких середовищ на наявність діагностично важливих речовин. У даний час описано біосенсори для визначення речовин біологічного й абіотичного походжень у найрізноманітніших середовищах. Сучасні конструкції біосенсорів є досить компактними пристроями, які поєднують біологічний тестуючий елемент і фізико-хімічний аналізатор. У статті висвітлено основні види, принципи роботи та перспективи використання біосенсорів та імуносенсорів з діагностичною метою в клінічній практиці
В останні десятиліття проводять дослідження з розробки методів і сенсорів, які можуть бути застосовані практично в будь-якому місці як експрес-метод діагностики в клінічній медицині. Найкраще для цієї мети підходять портативні, швидкі й чутливі біосенсорні технології з можливістю негайної інтерпретації результатів. Біосенсори та імуносенсори, завдяки їх високій специфічності та чутливості, дозволяють виявляти широкий спектр аналітів у зразках зі складною матрицею (слина, кров, сироватка, лімфа, сеча) з мінімальною пробопідготовкою
The complexity of biological methods of analysis is that substances of defined organic compounds, are in complex, multi-component solutions and mixtures. It is clear that traditional methods of physical and chemical analysis does not solve many current problems. Modern development of electronic technology, in particular, biomedical, has set the priority tasks of creating high-precision primary transformers (sensory elements) for systems of sensitive and selective rapid-analysis of liquid agents for the presence of diagnostic-important substances. Currently, described biosensors for determination of biological and abiotical substances in a variety of environments. Modern biosensor designs are quite compact devices that combine the biological test element and the physico-chemical analyzer. In this article the main types, principles of work and prospects of use of biosensors and immunosensors for diagnostic purposes in clinical practice were highlighted
In recent decades, research on the development of methods and sensors that can be applied practically anywhere is being conducted as an express diagnostic method in clinical medicine. The best way to do this is to use portable, fast and sensitive biosensor technology with the ability to interpret results immediately. Biosensors and immunosensors, due to their high specificity and sensitivity, allow detecting a wide spectrum of analytes in samples with a complex matrix (saliva, blood, serum, lymph, urine) with minimal sample preparation
Доп.точки доступа:
Марценюк, В. П.
Мочульська, О. М.
Боярчук, О. Р.
Павлишин, Г. А.
Сверстюк, А. С.
Завіднюк, Ю. В.
Бондарчук, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-27

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)