Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВУ9/2019/1<.>

Общее количество найденных документов : 27
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-27

Шідловський, В. О.
Первинний гіперальдостеронізм - фактор виникнення вторинної артеріальної гіпертензії [Текст] = Primary hyperaldosteronism - factors of emergence of secondary arterial hypertension / В. О. Шідловський, О. В. Шідловський, В. В. Кравців // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 5-10

MeSH-главная:
ГИПЕРАЛЬДОСТЕРОНИЗМ -- HYPERALDOSTERONISM
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Аннотация: Первинний гіперальдостеронізм на сьогодні визнано найпоширенішим фактором вторинної артеріальної гіпертензії. Це захворювання характеризується секрецією альдостерону, неадекватно високою і незалежною від регулюючих впливів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Серед причин вторинної артеріальної гіпертензії первинний гіперальдостеронізм складає від 4,6 до 13,0 %, а серед пацієнтів із гіпертензією, рефрактерною до медикаментозного лікування, – близько 20 %. Вважають, що основними причинами такої артеріальної гіпертензії є альдостеронопродукуюча аденома та двобічна гіперплазія надниркових залоз, частота яких відповідно становить 35 і 60 %. За останні роки є повідомлення про генетично ідентифіковані сімейні типи первинного гіперальдостеронізму, проте для широкого загалу лікарів вони маловідомі
За останні 5–10 років суттєво розширились знання про причини надмірної секреції альдостерону. Цьому сприяв прогрес у розвитку генетичних досліджень та вагоме медичне і соціальне значення гіперальдостеронізму
Primary hyperaldosteronism is now recognized as the most common factor of secondary hypertension. This disease is characterized by inadequately high and independent of the regulatory effects renin-angiotensin-aldosterone system by secretion of aldosterone. Among the causes of secondary arterial hypertension, primary hyperaldosteronism is from 4.6 to 13.0 %, and among patients with refractory to the medical treatment hypertension – about 20 %. It is believed that the main causes of such arterial hypertension are aldosterone-producing adenoma and bilateral hyperplasia of the adrenal glands, whose frequency is 35 and 60 % respectively. In recent years, there have been reports of genetically-identified family types of primary hyperaldosteronism, but they are not well-known to the broad public of doctors
Доп.точки доступа:
Шідловський, О. В.
Кравців, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Modern approaches to dietotherapy in hypertensive disease [Текст] = Сучасні підходи до дієтотерапії при гіпертонічній хворобі / G. H. Khasanova [et al.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 11-14

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY
Аннотация: The article features the diet therapy in hypertension, recommendations of the World Health Organization (WHO), leading European nutritionists and cardiologists on the disease. The aim of the study – to get acquainted with the nutritional characteristics of hypertension; analyze known publications on nutrition and diet therapy in hypertension. Also, changes in lifestyle are recommended for the prevention and treatment of hypertension. Cardiovascular disease is one of the leading causes of morbidity and remains one of the major causes of mortality in economically developed countries. One of the most serious health problems today is arterial hypertension, a leading risk factor for myocardial infarction and stroke, as well as the cause of disability and death among people of working age. WHO experts from the 12 largest countries in the world have said that about 20 % of the adult population of the planet suffers from high blood pressure, hypertension "is younger" in recent decades. In this regard, according to researchers, pressure is reduced by 19 % in boys and 16 % in girls. Therefore, the problems of further improving the treatment and prevention of arterial hypertension are extremely relevant and have become the subject of numerous studies, including the areas of nutrition and diet therapy. At present, the main factors of food risk for hypertension are excessive intake of sodium, saturated fatty acids, excess and caloric diet, etc. The article gives recommendations for changing the way of life for the prevention and treatment of hypertension. Fatty foods, stomach overload with food, high salt content, water retention in the body, and as a result of increased pressure, lead to an increase in the number of cardiovascular diseases. This review of the literature describes and examines the nutritional features of different countries of the world, examines the effects of diet therapy and provides recommendations for improving the health of the population: limiting sodium intake (no more than 5 g/day); reduce the total amount of liquid (up to 1–1.2 liters per day); maintaining adequate potassium consumption (through fresh fruits and vegetables); consumption of sufficient amounts of calcium, magnesium and other minerals; food fibers; enriching your diet with seafood; slimming (Mediterranean diet with moderate use of red wine); reduction or complete refusal to use foods rich in caffeine; flour products, semi-finished products, etc.; increase in physical activity (walking and running in the fresh air, swimming, cycling, exercises on a bike)
У статті показано особливості дієтотерапії при гіпертонічній хворобі, наведено рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), провідних європейських нутриціологів і кардіологів щодо цього захворювання. Мета дослідження – ознайомитися з особливостями харчування при гіпертонічній хворобі. Проаналізувати відомі публікації щодо харчування і дієтотерапії при гіпертензії. А також порекомендувати зміни способу життя для профілактики й лікування гіпертонічної хвороби. Серцево-судинні хвороби займають одне з провідних місць серед захворюваності й залишаються однією з важливих причин смертності в економічно розвинених країнах. Однією із найсерйозніших проблем здоров’я сьогодення є артеріальна гіпертензія, провідний фактор ризику інфаркту міокарда та інсульту, а також причиною інвалідності та смерті серед людей працездатного віку. Експерти ВООЗ із 12 найбільших країн світу зауважили, що близько 20 % дорослого населення планети страждає від високого кров’яного тиску, гіпертензія “молодшає” в останні десятиліття. У зв’язку з цим, за даними дослідників, тиск знижується у 19 % хлопчиків і 16 % дівчаток. Тому проблеми подальшого удосконалення лікування і профілактики артеріальної гіпертензії є надзвичайно актуальними і стали предметом численних досліджень, зокрема в галузі дієтології і дієтотерапії. У даний час основними чинниками харчового ризику для гіпертонічної хвороби є надмірне споживання натрію, насичених жирних кислот, надмірне та калорійне харчування тощо. У статті наведено рекомендації щодо зміни способу життя для профілактики і лікування гіпертензії. Надмірне харчування перевантаження шлунка їжею, вміст великої кількості солей, затримка води в організмі, і як результат підвищений тиск, призводять до збільшення кількості серцево-судинних захворювань. У даному огляді літератури описано і досліджено харчові особливості різних країн світу, вивчено вплив дієтотерапії та наведено рекомендації для поліпшення здоров’я населення: обмеження споживання натрію (не більше 5 г/добу); зменшення загальної кількості рідини (до 1–1,2 л на добу); адекватне вживання калію (у вигляді свіжих фруктів і овочів); споживання достатньої кількості кальцію, магнію та інших мінералів; харчових волокон; збагачення свого раціону морепродуктами; схуднення (середземноморська дієта з помірним вживанням червоного вина); скорочення або повна відмова від споживання продуктів, багатих на кофеїн; виробів із борошна, напівфабрикатів тощо; підвищення фізичної активності (ходьба і біг на свіжому повітрі, плавання, їзда на велосипеді, вправи на велотренажері). Висновки. Правильне харчування при гіпертензії є одним з важливих способів нормалізації функцій серця і кровоносних судин, тим самим покращуючи якість життя, не призводячи до фатальних результатів. Харчування повинно сприяти збереженню здоров’я, задовольняти потреби організму в поживних речовинах, калоріях, а також вітаміни і мінеральні елементи
Доп.точки доступа:
Khasanova, G. H.
Tukhtaeva, N. Kh.
Saidov, V. M.
Zhulkevych, I. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Перспективи розробки і застосування біосенсорів та імуносенсорів із діагностичною метою у клінічній медицині [Текст] = Perspectives of development and application of biosensors and immunosensors with diagnostic goals in clinical medicine / В. П. Марценюк [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 15-22

MeSH-главная:
БИОСЕНСОРНЫЕ МЕТОДЫ -- BIOSENSING TECHNIQUES
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС -- ANTIGEN-ANTIBODY COMPLEX
Аннотация: Складність біологічних методів аналізу полягає в тому, що речовини, які визначають, є органічними сполуками, перебувають у складних, багатокомпонентних розчинах і сумішах. Звідси очевидно, що традиційні методи фізико-хімічного аналізу не дозволяють вирішувати багато актуальних проблем. Сучасний розвиток електронної техніки, зокрема біомедичної, поставив першочерговим завданням створити високоточні первинні перетворювачі (сенсорні елементи) для систем чутливого і селективного експрес-аналізу рідких середовищ на наявність діагностично важливих речовин. У даний час описано біосенсори для визначення речовин біологічного й абіотичного походжень у найрізноманітніших середовищах. Сучасні конструкції біосенсорів є досить компактними пристроями, які поєднують біологічний тестуючий елемент і фізико-хімічний аналізатор. У статті висвітлено основні види, принципи роботи та перспективи використання біосенсорів та імуносенсорів з діагностичною метою в клінічній практиці
В останні десятиліття проводять дослідження з розробки методів і сенсорів, які можуть бути застосовані практично в будь-якому місці як експрес-метод діагностики в клінічній медицині. Найкраще для цієї мети підходять портативні, швидкі й чутливі біосенсорні технології з можливістю негайної інтерпретації результатів. Біосенсори та імуносенсори, завдяки їх високій специфічності та чутливості, дозволяють виявляти широкий спектр аналітів у зразках зі складною матрицею (слина, кров, сироватка, лімфа, сеча) з мінімальною пробопідготовкою
The complexity of biological methods of analysis is that substances of defined organic compounds, are in complex, multi-component solutions and mixtures. It is clear that traditional methods of physical and chemical analysis does not solve many current problems. Modern development of electronic technology, in particular, biomedical, has set the priority tasks of creating high-precision primary transformers (sensory elements) for systems of sensitive and selective rapid-analysis of liquid agents for the presence of diagnostic-important substances. Currently, described biosensors for determination of biological and abiotical substances in a variety of environments. Modern biosensor designs are quite compact devices that combine the biological test element and the physico-chemical analyzer. In this article the main types, principles of work and prospects of use of biosensors and immunosensors for diagnostic purposes in clinical practice were highlighted
In recent decades, research on the development of methods and sensors that can be applied practically anywhere is being conducted as an express diagnostic method in clinical medicine. The best way to do this is to use portable, fast and sensitive biosensor technology with the ability to interpret results immediately. Biosensors and immunosensors, due to their high specificity and sensitivity, allow detecting a wide spectrum of analytes in samples with a complex matrix (saliva, blood, serum, lymph, urine) with minimal sample preparation
Доп.точки доступа:
Марценюк, В. П.
Мочульська, О. М.
Боярчук, О. Р.
Павлишин, Г. А.
Сверстюк, А. С.
Завіднюк, Ю. В.
Бондарчук, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Григорук, Г. В.
Ефективність різних комбінацій антигіпертензивних препаратів у хворих із високим рівнем артеріального тиску на тлі ожиріння і синдрому подразненої кишки із закрепами [Текст] = The effectiveness of various combinations of antihipertensive drugs in patients with high blood pressure on the background of obesity and irritable bowel syndrome with constipation / Г. В. Григорук, В. Г. Міщук // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 23-27

Рубрики: Урапидил

MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION
Аннотация: Ожиріння є однією з основних причин підвищення артеріального тиску, а його поєднання із синдромом подразненої кишки із закрепами сприяє більш високим показникам. Багатофакторність патогенезу підвищення артеріального тиску і неможливість виділити провідні механізми розвитку вимагають пошуків у нових комбінаціях антигіпертензивних препаратів. Мета дослідження – вивчити ефективність застосування α1-адреноблокатора (“Урапідил”) на показники добового артеріального тиску, ліпідного спектра крові та рівень серотоніну в пацієнтів з цією коморбідною патологією. Матеріали і методи. Обстежено 89 хворих з ожирінням, артеріальною гіпертензією та синдромом подразненої кишки із закрепами, яких поділили на 4 групи залежно від комбінації антигіпертензивних препаратів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено найвираженіший терапевтичний ефект, що проявився достовірним зниженням добового систолічного і діастолічного артеріального тиску, маси міокарда лівого шлуночка, кінцевого систолічного і діастолічного об’ємів та зростанням фракції викиду під впливом прийому урапідилу по 30 мг 2 рази на добу, порівняно з хворими, які отримували інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), блокатор кальцієвих каналів (БКК), тіазидоподібний діуретик у поєднанні зі статинами, та пацієнтами, яким до цієї терапії долучали віта-мелатонін по 3 мг на ніч. Висновки. Після курсової антигіпертензивної терапії з урапідилом достовірно покращувались показники ліпідограми, зростала частота випорожнення, а рівень серотоніну в крові наближався до нормальних значень
Obesity is one of the main causes of increased blood pressure, and its combination with irritable bowel syndrome with constipation contributes to its higher rates and unfavorable daily profits. The multifactorial nature of pathogenesis and the inability to identify the leading mechanisms for its development require the search for new combinations of antihypertensive drugs. The aim of the study – to investigate the efficacy of α1-adrenergic blocker (urapidil) on daily blood pressure, lipid profile and serotonin levels in patients with this comorbidity. Materials and Methods. We examined 89 patients with obesity, arterial hypertension and irritable bowel syndrome with constipation, divided into 4 groups depending on the combination of antihypertensive drugs. Results and Discussion. The most pronounced therapeutic effect was established following the administration of urapidil 30 mg twice a day, which was manifested by the most significant reduction in daily systolic and diastolic blood pressure, left ventricular myocardial mass, terminal systolic and diastolic volume, and increased ejection fraction compared with Patients receiving the angiotensin converting enzyme inhibitor, calcium channel blockers and thiazide diuretic in combination with statins and patients who received vita-melatonin 3 mg per before sleeping in addition to this therapy. Conclusions. After a course antihypertensive therapy with urapidil, the lipidograms improved significantly, the frequency of defecation increased, and serotonin levels in the blood close to normal values
Доп.точки доступа:
Міщук, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Волошин, О. С.
Оцінка стану соматичного здоров’я осіб юнацького віку з різним рівнем функціонального резерву серця [Текст] = Estimation of somatic health condition in young people with a different level of heart functional reserves / О. С. Волошин, Г. Б. Гуменюк // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 28-32

MeSH-главная:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
СЕРДЦЕ -- HEART
Аннотация: Дослідження соматичного здоров’я осіб юнацького віку є актуальним напрямком у фізіології. Функціональний стан організму і рівень фізичного розвитку потребують умов існування аналізу у зв’язку з вираженою динамікою змін: інформаційне перевантаження, напружений ритм життя, обмеження фізичної активності призводять до розвитку змін у життєдіяльності сучасної людини. Мета дослідження – вивчити функціональні показники серцево-судинної системи, а також ефективності зовнішнього дихання, ряду критеріїв фізичного розвитку для оцінки рівня соматичного здоров’я в осіб юнацького віку із різною працездатністю серця. Матеріали і методи. У дослідженні було обстежено 67 практично здорових осіб юнацького віку. Вивчали показники індексу Робінсона в стані спокою і за умов фізичного навантаження, коефіцієнт економічності кровообігу, індекс Кердо, визначали масу, зріст, індекс маси тіла, індекс Брока, аналізували ефективність функції зовнішнього дихання. Результати досліджень та їх обговорення. В осіб із добрим рівнем проби Руф’є індекс Робінсона склав 81,57±1,65, а в обстежених із задовільним рівнем – 87,87±0,95 (р0,05). Це свідчить про зниження рівня соматичного здоров’я з меншим рівнем функціональних резервів серця. Значення коефіцієнта економічності кровообігу характеризує вищий потенціал гемоциркуляторної системи і зниження енерговитрат при проходженні крові в осіб із добрим рівнем індексу Руф’є – 2589,0±275,82. Індекс маси обстежених тіла в усіх груп перебуває в межах норми, хоча й має місце тенденція до збільшення показника в осіб із задовільним рівнем працездатності серця. В обстежених із добрим рівнем індексу Руф’є спостерігали більшу ефективність функції зовнішнього дихання. Висновки. Результати дослідження показали зниження аеробних можливостей та рівня соматичного здоров’я в обстежених із задовільним рівнем працездатності серця порівняно з іншими особами. Кращі значення індексу Робінсона спостерігали в обстежених із добрим рівнем серцевої працездатності. Це свідчить про менше напруження серцевої діяльності й вищий рівень аеробних можливостей організму в осіб цієї групи. Вищий потенціал гемоциркуляторної системи і зниження енерговитрат при проходженні крові відзначено також в обстежених із добрим рівнем індексу Руф’є
The research of somatic health of juvenile persons remains an actual direction in physiology. The functional state of the organism and the level of physical development require analysis in connection with the pronounced dynamics of changes in the conditions of existence: information overload, intense rhythm of life, limitation of physical activity leads to the development of changes in the life of a modern person. The aim of the study – to learn the functional parameters of the cardiovascular system, indicators of the effectiveness of external respiration, a number of physical development criteria for assessing the level of somatic health of people with different cardiac performance. Materials and Methods. We studied the indicators of the Robinson index at rest and under conditions of physical exertion, the coefficient of profitability of blood circulation, the Cerdo index, determined the weight, height, body mass index, Broca index, analyzed the effectiveness of external respiration function. Results and Discussion. In individuals with a good level of Rufye test, the Robinson index was (81.57±1.65), and in those surveyed with a satisfactory level – (87.87±0.95) (p0.05). This demonstrates a decrease in the level of somatic health in those examined with a low level of functional reserves of the heart. The value of the coefficient of efficiency of blood circulation characterizes the high potential of the hemocirculatory system and the reduction of energy consumption during the passage of blood in individuals with a good level of the Rufye index: (2589.0±275.82). We observed a higher level of efficacy of the function of external respiration both in conditions of rest and in the recovery period after exercise in the patients with a good level of the Rufye index. Conclusions. The study showed a decrease in aerobic capacity and the level of somatic health in the individuals with a satisfactory level of cardiac performance compared with other groups. The best values of the Robinson index were observed in the group with a good level of cardiac performance. The high potential of the hemocirculatory system and the reduction of energy consumption during the passage of blood is observed in individuals with good and average levels of Rufye index
Доп.точки доступа:
Гуменюк, Г. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Levytska, L. V.
Early marker and limited factors of fuctional state in patients with myocardial infarction in combination with arterial hypertension [Текст] = Ранні маркерні лімітуючі показники функціонального стану у хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з артеріальною гіпертензією / L. V. Levytska // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 33-38

MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Аннотация: Cardiovascular disease remains the most common cause of death throughout the world. According to the Global Burden of Disease, they account for 31.5 % of all deaths and 45 % of deaths from non-communicable diseases, that exceeds twice the mortality rate of cancer, and also exceeds all infectious, maternal, neonatal and nutritional disorders taken together. Over 75 % of all cardiovascular deaths occur in low and middle income countries, and in Ukraine, cardiovascular mortality is 66.7 %. The aim of the study – to learn the peculiarities of the clinical course of myocardial infarction (MI) with a comorbid pathology occurring on the background of arterial hypertension (AH), to identify the early marker and limiting parameters of the functional parameters of the body and stratification risks to control the effectiveness of the rehabilitation process. Materials and Methods. 371 patients with a myocardial infarction with a comorbid pathology, which took place during the 90-year period of rehabilitation were studied. The basic functional indicators of the body of the patient with MI and their association with hypertension, as well as clinical markers of reduced exercise tolerance and the Charlson comorbidity index were studied. Results and Discussion. Interrelations between arterial hypertension and general-clinical and special functional indicators in patients with MI were analyzed. A direct correlation between AH and age was found (r = 0.123; P = 0.018), between hypertension and systolic (r = 0.253; P 0.0001) and diastolic (r
Серцево-судинні захворювання залишаються найпоширенішою причиною смерті в усьому світі. За даними Global Burden of Disease на них припадає 31,5 % від усіх смертей і 45 % смертей від неінфекційних захворювань, що вдвічі перевищує смертність від раку, а також усі інфекційні, материнські, неонатальні та харчові порушення разом узяті. Понад 75 % усіх серцево-судинних смертей відбуваються в країнах із низьким і середнім рівнями доходу, в Україні серцево-судинна смертність становить 66,7 %. Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу інфаркту міокарда (ІМ) із коморбідною патологією, який відбувається на тлі артеріальної гіпертензії (АГ), виявити ранні маркерні й лімітуючі параметри функціональних показників організму та стратифікаційні ризики для контролю за ефективністю реабілітаційного процесу. Матеріали і методи. Досліджено 371 хворого на інфаркт міокарда з коморбідною патологією, які проходили 90-дений період реабілітації. Вивчено основні функціональні показники стану організму пацієнта із ІМ та їх зв’язок з АГ, а також із клінічними маркерами зниженої толерантності до фізичного навантаження та індексом коморбідності Чарльсона. Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано взаємозв’язки між артеріальною гіпертензією і загальноклінічними та спеціальними функціональними показниками у хворих на ІМ. Виявлено пряму кореляцію між АГ і віком (r=0,123; р=0,018), між АГ і рівнями систолічного (r=0,253; р0,0001) та діастолічного (r
Свободных экз. нет

Найти похожие

Цуглевич, Л. В.
Ендотеліальна дисфункція та її корекція у хворих на гострий інфаркт міокарда в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом [Текст] = Endothelial disfunction and its correction in patients with acute miocardial infarction in combination with non-alcoholic steatohepatitis / Л. В. Цуглевич // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 39-44

MeSH-главная:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS
КАРНИТИН -- CARNITINE
Аннотация: Причиною розвитку гострого коронарного синдрому (ГКС) та інфаркту міокарда (ІМ) вважають розрив атероматозної бляшки й утворення в коронарній артерії тромбу, який і спричиняє прогресуючий стеноз. Разом із тим, останнім часом обговорюють і такі патогенетичні чинники, як дисліпідемія, системне низькоінтенсивне запалення, пероксидний стрес і порушення ендотеліальної функції, що лежать в основі порушення енергетичного метаболізму та ішемічного ушкодження кардіоміоцитів. Вказаний патогенетичний механізм розвитку ГКС(ІМ) передбачає можливість медикаментозного впливу на ці патологічні процеси метаболічної та цитопротекторної терапії
У хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом виникають взаємообтяжувальні порушення центральної та периферичної гемодинамік, ендотеліальної функції судин та порушення ліпідно-білковосинтезуючої, дезінтоксикаційної, енергозабезпечувальної функцій печінки, що суттєво погіршує клінічний перебіг основного патологічного процесу, додатково посилює порушення систолічної і діастолічної функцій серця та сприяє більш частому розвитку ускладнень ГКС(ІМ). Включення в комплексну програму лікування хворих на ГКС(ІМ) L-аргініну та L-карнітину сприяє відновленню ендотелальної функції судин, антиоксидантного захисту організму та підвищує енергозабезпеченість кардіоміоцитів, що супроводжується покращенням скоротливої функції міокарда і зменшенням клініко-лабораторних проявів цитолітичного і холестатичного синдромів у цих хворих
The reason for the development of acute coronary syndrome (ACS) and myocardial infarction (MI) is considered to be the rupture of the atheromatous plaque and the formation of a blood clot in the coronary artery, which causes progressive stenosis. At the same time, the key role and such pathogenetic factors as dislipidemia, systemic low intensity inflammation, peroxide stress and endothelial function disorders, which underlie the violation of energetic metabolism and ischemic damage of cardiomyocytes, are discussed in the last time. The indicated pathogenetic mechanism of development of ACS (MI) provides the possibility of medication influence on these pathological processes of metabolic and cytoprotective therapy
There are mutual suppressive disorders of central and peripheral hemodynamics, endothelial function of the vessels, violation of lipid-protein synthesis, detoxification, energy-supplying function of the liver in patients with myocardial infarction in combination with non-alcoholic steatohepatitis, that substantially impairs the clinical course of the basic pathological process, further exacerbates systolic and diastolic function of the heart and contributes to more frequent development of complications of ACS (MI). Inclusion in the complex program of treatment of patients with ACS (LM) L-arginine and L-carnitine contributes the restoration of endothelial function of blood vessels, antioxidant protection of an organism and increases energy supply of cardiomyocytes, which is accompanied by improvement of contractile function of the myocardium and reduction of clinical and laboratory manifestations of cytolytic and cholestatic syndromes of these patients
Свободных экз. нет

Найти похожие

Особенности астенопии и ее диагностика [Текст] = Asthenopia features and its diagnosis / И. М. Бойчук [и др.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 45-48

MeSH-главная:
АСТЕНОПИЯ -- ASTHENOPIA
АККОМОДАЦИЯ ГЛАЗА -- ACCOMMODATION, OCULAR
КОНВЕРГЕНЦИЯ ГЛАЗ -- CONVERGENCE, OCULAR
ЗРЕНИЕ БИНОКУЛЯРНОЕ -- VISION, BINOCULAR
Аннотация: С каждым годом в связи с техническим прогрессом появляется всё больше новых технологий и устройств для их реализации, компьютерные технологии прочно вошли в различные сферы жизни человека, а также в его быт. Участие в трудовом процессе требует выполнения широкого спектра зрительных задач. Немало профессий связано с сильным, а главное непривычным напряжением физиологических функций, при которых условия труда могут быть охарактеризованы как экстремальные (производство электронной аппаратуры, микроприборов, компьютерной техники и работа на них
Для каждой формы астенопии характерен свой симптомокомплекс нарушений зрительных, бинокулярных и нервно-сосудистых расстройств: а) для аккомодативной – легкая степень снижения остроты зрения вдаль и вблизи, снижение резервов абсолютной и относительной аккомодации, достаточный уровень фузии и конвергенции; б) для мышечной формы – легкая степень снижения остроты зрения вдаль и вблизи, незначительное снижение резервов абсолютной и относительной аккомодации, но имеется удаление ближайшей точки конвергенции, уменьшение амплитуды фузии и наличие экзофории средней степени выраженности; в) для нервной формы – легкая форма снижения остроты зрения вдаль и вблизи, выраженное снижение резервов абсолютной и относительной аккомодации, выраженное удаление ближайшей точки конвергенции и значительное уменьшение амплитуды фузии, а также наличие адаптационных расстройств
Every year, due to technical progress, more and more new technologies and devices for their realization are emerging, computer technologies are firmly included in various spheres of human life, as well as in its life. Participation in the labor process requires the implementation of a wide range of visual tasks. Many professions are connected with the strong, and most importantly, the unusual tension of physiological functions, under which conditions of work can be characterized as extreme (production of electronic equipment, micro devices, computer equipment and work on them)
Each form of asthenopia has its own symptomatic complex of visual, binocular and neurovascular disorders: a) for accommodative – a slight degree of reduction of visual acuity in the distance and near, a decrease in the reserves of absolute and relative accommodation, an adequate level of fusion and convergence; b) for the muscular form – a slight reduction in visual acuity in the far and near distance, a slight decrease in the reserves of absolute and relative accommodation, a remoteness of the nearest point of convergence, a decrease in the fusion amplitude and presence of exophoria of moderate severity; c) for the nervous form – a mild form of reducing visual acuity in the far and near distance, a pronounced decrease in the reserves of absolute and relative accommodation, a pronounced remoteness of the nearest point of convergence and a significant decrease in the amplitude of the fusion, as well as the presence of adaptation disorders
Доп.точки доступа:
Бойчук, И. М.
Науменко, В. А.
Зборовская, А. В.
Дорохова, А. Э.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лукавецький, О. В.
Аналіз віддалених результатів ожиріння у пацієнтів методом лапароскопічної гастроплікації [Текст] = Analysis of long-term results of obesity in patients after laparoscopic gastric plication / О. В. Лукавецький, Я. І. Гавриш, Р. Я. Гавриш // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 49-55

MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
Аннотация: Ожиріння в ХХІ ст. становить усе більшу й більшу небезпеку для здоров’я людей. Так, згідно з даними ВООЗ, у 2016 р. кількість людей із надмірною масою у світі складала 1,9 млрд, а осіб із морбідним ожирінням було близько 600 млн. З усіх запропонованих медик методів лікування морбідного ожиріння – баріатрична хірургія, що є найефективнішим методом із тривалим ефектом
Висновки. Лапароскопічна гастроплікація у зв’язку із відсутністю розкриття порожнистих органів є найбезпечнішою порівняно з іншими баріатричними операціями. Власні результати та результати інших фахівців вказують на позитивний вплив лапароскопічної гастроплікації при перебігу цукрового діабету 2 типу (від зменшення необхідної дози медикаментів до повної ремісії)
Obesity is a greater danger to human health in the 21st century. According to WHO data, in 2016 1.9 billion people had overweight and 600 million among them were obese. Bariatric surgery is the most effective method for obesity treatment with good long-term results
Conclusions. Comparing literature data and our results we can make conclusion that laparoscopic gastric plication leads to satisfactory EWL. Laparoscopic gastric plication is safer comparing to other bariatric surgeries. Literature data and our results shows positive effect of laparoscopic gastric plication in treatment of type II diabetes mellitus. We should conduct further study of gastric plication mechanism for treatment type 2 diabetes mellitus
Доп.точки доступа:
Гавриш, Я. І.
Гавриш, Р. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Грубар, Ю. О.
МРТ-дослідження латеральної групи зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба та дистального міжгомілкового синдесмозу в осіб молодого віку [Текст] = MRI investigation of the lateral group of ligaments in the ankle joint and distal tibiofibular syndesmosis in young age patients / Ю. О. Грубар, І. Я. Кузів, О. В. Кузів // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 56-62

MeSH-главная:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ -- LIGAMENTS, ARTICULAR
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Аннотация: Надп’ятково-гомілковий суглоб серед суглобів нижньої кінцівки травмується найчастіше. Вважають, що ушкоджуються його зв’язки в 1 людини на 10 000 мешканців на день. Найчастіше виникають ушкодження бічних зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба, що становить близько 95 % усіх його травм, разом з тим, як переломи кісточок виникають приблизно у 15 % випадків. Ушкодження зв’язок дистального міжгомілкового синдесмозу більшості випадків відбувається при переломах кісточок типу В та С (згідно з класифікацією Асоціації остеосинтезу (АО)). Оцінка ступеня ушкодження зв’язок базується на результатах клінічного обстеження, сонографії, рентгенографії, а в деяких випадках – КТ- та МРТ-дослідженнях. Збільшення роздільної здатності апаратів МРТ, удосконалення методики проведення досліджень відновлює інтерес до вивчення незмінених структур суглобів, у тому числі надп’ятково-гомілкового в різних вікових групах
Ділянка надпʼятково-гомілкового суглоба – це складний топографо-анатомічний об’єкт. Зображення, отримані при магнітно-резонансній томографії даної ділянки, мають багато особливостей. Вивчення даних МРТ-дослідження зв’язок надпʼятково-гомілкового суглоба в осіб молодого віку, в яких відсутній травматичний анамнез, дозволяє сформувати категорію їх візуальної норми з диференційною метою
The ankle joint is most commonly injured in the lower limb joints. It is believed that damage to the ankle joint occurs in 1 person per 10,000 inhabitants per day. In most cases it is the injury of side ligaments of ankle joint which accounts for up to 95 % of all joint injuries, while fractures of the malleoli in about 15 % of cases. Damage to the distal tibiofibular syndesmosis in most cases occurs when the fractures are type B and C (according to the classification of AO). Assessment of the degree of damage to the link is based on the results of clinical examination, sonography, radiography, and in some cases, CT and MRI studies. Increasing the resolution of MRI devices, improving the methodology for conducting research leads to a renewed interest in the study of unchanged structures of the joints, including the ankle joint of different age groups
Conclusions. The area of the ankle joint is a complex topographic and anatomical object. Images obtained by magnetic resonance imaging of this area have many features. Studying MRI data the relationship of ankle joint in young people having no traumatic history, allows us to form a category of their visual norm with a differential goal
Доп.точки доступа:
Кузів, І. Я.
Кузів, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Саволюк, С. І.
Вибір методу лікування та профілактики рубцевих дефектів після операцій з приводу доброякісних захворювань молочної залози [Текст] = Choice of the treatment and prevention method for scar deffects after surgeries for benign breast diseases / С. І. Саволюк, Г. О. Рибчинський // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 63-68

MeSH-главная:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: На сьогодні не існує єдиного алгоритмічного підходу до вибору тактики лікування та профілактики рубцевих дефектів на молочній залозі, а літературні дані щодо впливу способів їх ліквідації на якість життя є суперечливими. Мета дослідження – порівняти ефективність поєднаного застосування лікувальних та протирецидивних заходів при ліквідації рубцевих дефектів на молочних залозах із результатами простого їх хірургічного висічення. Матеріали і методи. Проведено порівняння ефективності лікувальних та профілактичних заходів між трьома групами пацієнток (усього 104 особи) з рубцевими дефектами на молочних залозах, не пов’язано з онкологічною патологією. Дослідних груп було дві: перша (33 пацієнтки), в якій малоінвазивно лікували дефект розчином кортикостероїду з анестетиком та застосовували пластир і компресійну пов’язку (при ширині рубців не більше 2 мм над шкірою); друга (36 жінок), де виконували комбіноване хірургічне висічення рубця з введенням кортикостероїду з анестетиком в його ложе – підрубцеву зону та використовували пластир і компресійну пов’язку. Групу порівняння складали 35 пацієнток, яким проводили лише хірургічне висічення рубця. Контрольний огляд виконували на 3 тиждень після хірургічного втручання, через 4 і 5 тижнів, через 3; 6; 9 та 12 місяців відповідно. Результати досліджень та їх обговорення. При хірургічному висіченні рубцевих дефектів кількість гіпертрофічних рубців зменшилось на 70 %, а келоїдних – на третину. Після застосування комплексного методу лікування констатовано повний регрес гіпертрофічних та келоїдних рубцевих дефектів серед когорти пацієнток. При результатах гістологічного дослідження виявлено, що виникнення келоїдних та гіпертрофічних рубців суттєво відрізнялось у жінок, які мали до них схильність, що проявлялась надмірним депонуванням колагену ІІ і VІІ типів. Комбінований підхід забезпечив поліпшення результатів лікування та профілактики повторного рецидивування рубцевих дефектів. Висновки. Утворенню патологічних рубців на молочних залозах сприяє ряд факторів, серед яких супутні порушення обміну речовин, системні захворювання сполучної тканини, інфекційні хвороби тощо, компенсація яких дозволяє попередити дефектне рубцеутворення. Поєднане застосування кортикостероїдів, силіконового пластиру та компресії при хірургічному або малоінвазивному лікуванні рубцевих дефектів на молочній залозі суттєво поліпшує його результати, забезпечує відсутність рецидиву таких дефектів та скорочує терміни дозрівання рубців
Nowadays there is no unique algorithmic approach to the selection of pathway for the treatment and prevention of scar defects in the mammary gland, and literature data on the impact of different scar elimination methods on the quality of life remains controversial. The aim of the study – to compare the effectiveness of the combined use of therapeutic and anti-relapse measures in the elimination of cicatricial defects on the mammary glands with the results of their simple surgical excision. Materials and Methods. A comparison of the effectiveness of therapeutic and prevention tactics in three groups of patients (104 people in total) with scar defects (SD) of mammary glands not related to oncology was performed. The study groups consisted of group 1 (33 patients) who received a non-invasive treatment of the defect scar with a solution of corticosteroid and anesthetic as well as the use of a patch and compression (in case scar width did not exceed 2 mm above the skin level) and the group 2 with 36 patients who underwent a combined surgical scar excision with the injection of corticosteroid with anesthetic in the base of fresh cicatrix – under the scar area along with patch and compression application. The comparison group consisted of 35 patients who were treated only surgically. The control examinations were performed on the 3rd week after the intervention, after 4 and 5 weeks, after 3, 6, 9 and 12 months, respectively. Results and Discussion. After the application of surgical excision of scar defects, the number of hypertrophic scars decreased by 70m %, and keloid scars – by one third. However, after the use of the complex treatment method, a complete regression of hypertrophic and keloid defective scars was observed, and a cohort of patients with hypothrophic and normotrophic scars arose. Histological examination revealed that the occurrence of keloid and hypertrophic scars was significantly different in patients who had a tendency towards them, which was manifested by excessive deposition of type II and VII collagen. A combined approach improved the treatment outcomes and prevented the recurrence of defective scars. Conclusions. The pathological scar formation in the mammary glands is triggered by numerous factors including concomittant metabolic disorders, connective tissue diseases, infectious diseases, etc., a compensation of which may prevent defective scarring. A combined use of corticosteroids, silicone patch and compression in surgical or minimally invasive treatment of scar defects on the mammary gland significantly improves the treatment results, prevents relapse of such defects and reduces the timing of the scar maturation
Доп.точки доступа:
Рибчинський, Г. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Вираження апоптичних реакцій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при аортокоронарному шунтуванні в умовах штучного кровообігу залежно від схеми анестезіологічного забезпечення [Текст] = Expression of apoptotic reactions in patients with coronary heart disease during coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass depending on the anesthetic scheme / О. М. Дружина [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 69-72

MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION
Аннотация: За даними досліджень, частота летальності серед пацієнтів похилого та старечого віку після проведення аортокоронарного шунтування складає від 3 до 11 %, разом з тим, як ускладнення виникають у 30–40 % випадках. Одним із найчастіших порушень, яке можна спостерігати в ранній післяопераційний період, та яке безпосередньо загрожує життю пацієнтів, є післяопераційна кардіальна дисфункція. Важливу роль у її патогенезі займає зростання загибелі кардіоміоцитів шляхом апоптозу. Мета дослідження – вивчити вираження впливу на апоптичні реакції різних схем анестезіологічного забезпечення у пацієнтів з ішемічною хворою серця (ІХС) при аортокоронарному шунтуванні (АКШ) в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. У дослідження включено 20 пацієнтів з ІХС, яким виконували АКШ-3 в умовах штучного кровообігу. Середній вік хворих склав (68,5±4,1) року. Чоловіків було 70,0 %, жінок – 30,0 %. Залежно від схеми анестезіологічного забезпечення, усіх пацієнтів поділили на 2 групи: перша (10 осіб) – із використанням в якості гіпнотика “Cевофлуран”; друга групи (10 осіб) – із застосуванням засобу “Пропофол”. Локальний захист міокарда – штучна елeктричнa фібриляція. Зразки біоптату міокарда забирали з вушка правого передсердя. Гістологічні зрізи використовували для проведення імуногістохімічних досліджень із застосуванням первинних антитіл проти білків ВAX, Bcl-2 та каспази – 3 (DAKO). Результати досліджень та їх обговорення. При схемі анестезіологічного забезпечення із застосуванням севофлурану як гіпнотика, експресія антиапоптичного гена Вcl-2 виявлялась у 5 разів (р=0,003) вищою, порівняно з аналогічними значеннями, отриманими від пацієнтів, де використовували пропофол. Експресія проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ в групі з анестезією севофлураном була у 3 (р=0,032) і 2 разів (р=0,011) відповідно, достовірно меншою, порівняно з показниками при використанні пропофолу. Висновки. За рахунок підвищення експресії антиапоптичного гена Вcl-2 і зниження експресії проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ, севофлуран достовірно менше, порівняно з пропофолом, впливає на активацію апоптозу, внаслідок чого зменшується вірогідність програмованої клітинної загибелі міокардіоцитів
According to research data, the mortality rate among elderly and senile patients after coronary artery bypass surgery is from 3 to 11 %, along with how complications occur in 30–40 % of cases. One of the most frequent disorders that can be observed in the early postoperative period and which directly threaten the lives of patients is postoperative cardiac dysfunction. An important role in its pathogenesis is played by the growth of the death of cardiomyocytes during apoptosis. The aim of the study – to learn the severity of the effect on the apoptotic reactions of various anesthetic management schemes in patients with coronary heart disease during coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass. Materials and Methods. The study included 20 patients with coronary heart disease who underwent coronary artery bypass grafting (CABG-3) with cardiopulmonary bypass. The average age was (68.5±4.1) years. The share of men – 70.0 %, women – 30.0 %. Depending on the scheme of anesthetic management, all patients were divided into 2 groups: group 1 (10 people) – using sevoflurane; group 2 (10 people) – using propofol. Local protection of the myocardium – artificial electrical fibrillation. Myocardial biopsy specimens were collected from the right atrial appendage. Histological sections were used to conduct immunohistochemical studies using primary antibodies against BAX protein, Bcl2 protein and caspase 3 (DAKO). Results and Discussion. Under the anesthetic scheme using sevofluran as hypnotics, the expression of the anti-apoptic Bcl 2 gene was 5 times higher (p = 0.003) compared with similar values obtained in patients using propofol. The expression of pro-apoptic genes cpp 32 and BAX in the group with anesthesia of sevoflurane was in 3 (p = 0.032) and 2 times (p = 0.011), respectively, significantly less, compared with group using propofol. Conclusions. By increasing the expression of the anti-apoptic Bcl 2 gene and reducing the expression of the pro-apoptic genes Cpp 32 and BAX, sevoflurane is significantly less compared with propofol affects the activation of apoptosis, resulting in a reduced probability of programmed cell death of myocardiocytes
Доп.точки доступа:
Дружина, О. М.
Лоскутов, О. А.
Маруняк, С. Р.
Михайлова, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Коршняк, В. О.
Нічний сон у віддаленому періоді вибухової закритої черепно-мозкової травми [Текст] = Night sleep in remote period of explosive, closed traumatic brain injury / В. О. Коршняк, Ю. В. Бовт, Л. П. Забродіна // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 73-78

MeSH-главная:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
СОН -- SLEEP
ПОЛИСОМНОГРАФИЯ -- POLYSOMNOGRAPHY
СНА СТАДИИ -- SLEEP STAGES
Аннотация: Віддалений період легкої бойової закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) синдромологічно проявляється цефалічним, вертигінозним, астеноневротичним синдромами, вегетативними порушеннями, а також порушеннями циклу “сон–неспання”. Від дії вибухових пристроїв 80–90 % військовослужбовців отримують ураження центральної нервової системи різного ступеня тяжкості. Мета дослідження – вивчити організацію нічного сну в пацієнтів із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, що сприяє своєчасному проведенню ефективних терапевтичних заходів, спрямованих на зменшення ризику інвалідизації та покращення якості життя. Матеріали і методи. Проведено аналіз суб’єктивної та об’єктивної оцінок нічного сну в 28 чоловіків із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, середній вік яких склав 37 років. Результати досліджень та їх обговорення. При суб’єктивній оцінці сну пацієнти відзначали виражені пре-, інтра- і постсомнічні порушення, наявність у 50 % випадків епізодів – повної відсутності нічного сну. Відмічена дисоціація між суб’єктивною і об’єктивною оцінками нічного сну. За даними полісомнографії виявлено, що порушення сну були помірно вираженими і стосувалися достовірних змін в організації повільнохвильового сну, що характеризувались активацією механізмів реалізації стадії С2 і зменшенням представлення дельта-сну. Висновки. Необхідно проводити у даній категорії пацієнтів полісомнографічне дослідження для підбору адекватної терапії та мінімізації ускладнень у відновному посттравматичному періоді
The removed period of mild fighting closed craniocerebral injury is syndromologically manifested by cephalic, vertiginous, asthenoneurotic syndromes, autonomic disorders, as well as disorders of the sleep-wake cycle. 80–90 % of military personnel receive damage to the central nervous system of varying severity from explosive devices. The aim of the study – to investigate the possibility of night sleep in patients with long–term effects of explosive disease, which leads to a reduction in the risk of disability and an improvement in the quality of life. Materials and Methods. A subjective and objective assessment of night sleep was carried out in 28 men with long-term effects of closed traumatic brain injury, whose average age was 37 years. Results and Discussion. In the subjective assessment of sleep, patients noted pronounced pre-intra- and postsomnic disorders, the presence in 50 % of cases of episodes of complete absence of night sleep. Dissociation between the subjective and objective assessment of night sleep is noted. According to polysomnography, it was revealed that sleep disorders had moderate severity and related to significant changes in the organization of slow–wave sleep, characterized by the activation of mechanisms for implementing stage C2 and a decrease in the representation of delta sleep. Conclusions. It was concluded that polysomnographic studies are needed in this category of patients in order to select adequate therapy and minimize complications in the recovery post-traumatic period
Доп.точки доступа:
Бовт, Ю. В.
Забродіна, Л. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Орлова, В. В.
Ефективність використання екзогенного малатоніну при безплідді трубного походження [Текст] = Efficiency of exogenous melatonin use in tubal infertility / В. В. Орлова // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 79-83

MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
Аннотация: Трубно-перитонеальне безпліддя є поширеним фактором жіночого безпліддя, що супроводжується розвитком окиснювального стресу в тканинах репродуктивного тракту. Мелатонін – потужний нейтралізатор вільних радикалів, тому використання екзогенного мелатоніну в якості антиоксидантної терапії при даному безплідді є досить обґрунтованим. Мета дослідження – визначити ефективність антиоксидантної терапії екзогенним мелатоніном при безплідді трубного походження. Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 65 жінок із трубно-перитонеальним безпліддям, які лікувалися за методами допоміжних репродуктивних технологій. Залежно від бажання жінки отримувати різне лікування, їх поділили на 2 групи. До першої групи увійшли 33 пацієнтки, які отримували екзогенний мелатонін, до другої – 32 жінки, які лікувалися за стандартною схемою. Групу контролю склали 35 практично здорових фертильних жінок із реалізованою репродуктивною функцією. Усім пацієнткам було визначено рівень ендогенного мелатоніну, окиснювальну модифікацію білка (ОМБ), вміст ТБК-активних продуктів, активність ензимів супероксиддисмутази (СОД) та каталази, рівень фрагментованої ДНК (ф-ДНК). Результати досліджень та їх обговорення. Визначення ендогенного мелатоніну в сироватці крові показало статистично нижчий рівень гормону в жінок із безпліддям порівняно з групою контролю. Після отримання мелатоніну протягом трьох місяців рівень пероксидації ліпідів та окиснювальної модифікації білків знизився, а активність антиоксидантів СОД і каталази підвищився як в ендометрії, так і у фолікулярній рідині. Кореляційний аналіз між показниками про/антиоксидантної системи, рівнем ф-ДНК в ендометрії та фолікулярній рідині жінок із трубно-перитонеальним безпліддям показав суттєвий вплив екзогенного мелатоніну на нормалізацію вільнорадикального процесу, що підтверджує його позитивну роль у регуляції окиснювального стресу (безпосередньо або опосередковано) та апоптозу. Висновки. Антиоксидантна терапія екзогенним мелатоніном протягом трьох місяців є ефективною: відбувається достатня активація ендогенних механізмів антиоксидантного захисту для зниження вмісту вільних радикалів та нормалізації процесів апоптозу в репродуктивному тракті жінок
Tubal-peritoneal infertility is a common factor in female infertility, accompanied by a disruption in the pro/antioxidant system. Melatonin is a powerful neutralizer of free radicals, so the use of exogenous melatonin, as an antioxidant therapy for such infertility, is quite reasonable. The aim of the study – to determine the effectiveness of antioxidant therapy with exogenous melatonin in infertility of tubal origin. Materials and Methods. The study involved 65 women with tubal-peritoneal infertility who were treated using assisted reproductive technology. Depending on the desire of the woman to receive different treatment, the patients were divided into 2 groups. The group 1 included 33 patients who received exogenous melatonin, and the group 2 included 32 women who were treated according to the standard therapy. The control group consisted of 35 practically healthy fertile women with realized reproductive function. The level of endogenous melatonin, oxidative protein modification, the content of TBA-active products, the activity of enzymes superoxide dismutase (SOD) and catalase, the level of fragmented DNA (f-DNA) was determined for all women. Results and Discussion. The determination of endogenous melatonin in serum showed a statistically lower level of hormone in women with infertility, compared with control group. After receiving melatonin for three months, the level of lipid peroxidation and oxidative modification of proteins decreased, while the activity of antioxidants in SOD and catalase increased both in the endometrium and in the follicular fluid. Correlation analysis between the indicators of the antioxidant system, the level of f-DNA in the endometrium and the follicular fluid in tubal-peritoneal infertility showed a significant effect of exogenous melatonin on the normalization of the free radical process, which confirms its positive role in the regulation of oxidative stress (directly or indirectly) and apoptosis. Conclusions. Antioxidant therapy with exogenous melatonin for three months is enough for the effective activation of endogenous antioxidant defense mechanisms in the body, which leads to a decrease in the content of free radicals and the normalization of apoptosis in the reproductive tract of women
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Черначук, С. В.
Деякі предиктори психопатологічної симптоматики при параноїдній шизофренії [Текст] = Some predictors of the expression of psychopathological symptomatics in paranoid schizophrenia / С. В. Черначук, О. Г. Будзиган, С. І. Шкробот // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 84-88

MeSH-главная:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
Аннотация: У статті проаналізовано особливості психопатологічної симптоматики параноїдної шизофренії з урахуванням функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС). Мета дослідження – вивчити особливості психопатологічної симптоматики у хворих на параноїдну шизофренію з урахуванням функціонального стану вегетативної нервової системи. Матеріали і методи. Проведено клініко-психопатологічне обстеження 144 чоловіків, хворих на параноїдну шизофренію, з використанням шкали PANSS, опитувальника А. М. Вейна і дослідження варіабельності серцевого ритму
Висновки. Виявлені закономірності свідчать про наявність зв’язку між вираженням психопатологічної симптоматики параноїдної шизофренії та показниками функціонального стану ВНС
This article analyzes peculiarities of psychopathological symptoms of paranoid schizophrenia considering the functional state of the autonomic nervous system. The aim of the study – to explore the peculiarities of psychopathological symptoms in patients with paranoid schizophrenia, considering the functional state of the autonomic nervous system. Materials and Methods. Clinical and psychopathological examination of 144 men with paranoid schizophrenia, using PANSS scale, questionnaire A.M. Wein and study of cardiac rhythm variability was conducted
Conclusions. The revealed patterns show the link between the expressiveness of the psychopathological symptoms of paranoid schizophrenia and the indicators of the functional state of the autonomic nervous system
Доп.точки доступа:
Будзиган, О. Г.
Шкробот, С. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Мисула, Ю. І.
Деякі предиктори первинного епізоду біполярного афективного розладу [Текст] = Efficiency of neurometabolic therapy among the patients with ischemic hemispheric stroke in recovery period / Ю. І. Мисула, О. П. Венгер, М. С. Мисула // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 89-92

MeSH-главная:
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ -- HEREDITY
Аннотация: Проблема біполярного афективного розладу є однією з найактуальніших проблем у сучасній психіатрії. Мета дослідження – вивчити особливості спадковості хворих із біполярним ефективним розладом (БАР) та ініціальних факторів з урахуванням гендерного чинника та варіанта первинного епізоду захворювання. Матеріали і методи. Проаналізовано особливості перебігу первинного епізоду БАР на основі медичної документації 180 чоловіків і 222 жінок із цим діагнозом. Виділено три основні варіанти перебігу первинного епізоду БАР: із переважанням депресивної симптоматики (депресивний варіант) – 79,4 % обстежених, з переважанням маніакальної або гіпоманіакальної симптоматики (маніакальний варіант) – 15,7 % та з одночасною наявністю депресивної та маніакальної симптоматики або зі швидкою зміною фаз (змішаний варіант) – 4,9 %. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих із маніакальним варіантом первинного епізоду частіше виявлялася обтяжена спадковість за усіма психічними розладами та алкоголізмом (47,6 %) порівняно з хворими з депресивним (35,1 %, р0,05) та змішаним (40,0 %, р0,05) варіантами первинного епізоду. Найчастіше безпричинний початок мав місце при маніакальному варіанті (61,9 %, р0,01), рідше при змішаному (55,0 %, р0,01), і найрідше при депресивному (21,4 %) варіанті. При депресивному варіанті первинного епізоду частіше виявлявся зв’язок між початком захворювання і психоемоційним стресом – у 70,8 % обстежених проти 31,7 % з маніакальним та 35,0 % змішаним варіантами первинного епізоду (р0,01). Висновки. У хворих із БАР виявлено незначну обтяженість спадковості за психічними розладами та адикціями загалом, причому в пацієнтів із маніакальним варіантом первинного епізоду значуще частіше виявлялася обтяжена спадковість за усіма психічними розладами й алкоголізмом. У хворих із депресивним варіантом первинний епізод значуще частіше пов’язаний з дією психоемоційного стресу, а в осіб із маніакальним та змішаним варіантами частіше не пов’язаний із дією зовнішніх факторів. Ці особливості повинні враховувати при розробці діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.
Problem of bipolar affective disorder is one of the actual problems in modern psychiatry. The aim of the study – to learn the features of heredity of patients with bipolar affective disorder (BAD) and initial factors, taking into account the gender factor and the variant of the primary episode of the BAD. Materials and Methods. We studied medical records of 180 men and 222 women with initial BAD episode. Three main variants of the course of the primary episode of BAD are distinguished: with predominance of depressive symptoms (depressive variant) – 79.4 %, with predominance of manic or hypomanic symptoms (manic variant) – 15.7 %, with both depressive and manic symptoms or with fast phase change (mixed variant) – 4.9 %. Results and Discussion. In patients with a manic variant of the initial episode, the burden of heredity on all mental disorders and alcoholism (47.6 %) was more often than in patients with depressive variant (35.1 %, p0.05) and mixed (40.0 %, p0.05) variant of the initial episode. Most often, an unintentional start occurred in the manic variant (61.9 %, p0.01), less frequently in mixed cases (55.0 %, p0.01), and most often in depressed (21.4 %) variant. In the depressive variant of the initial episode, the connection between the onset of the disease and the psycho-emotional stress was more frequently detected – in 70.8 % of the subjects compared with 31.7 % of the manic and 35.0 % of the mixed variant of the initial episode (p0.01). Conclusions. In patients with BAD we revealed insignificant burdens of heredity for BAD with a significant burden of heredity for mental disorders and addicts in general, and in patients with a manic variant of the initial episode, significantly more frequent manifested heredity for all mental disorders and alcoholism. In patients with a depressive variant, the primary episode is significantly more associated with the effect of psycho-emotional stress, and in patients with a manic and mixed variant is more often not associated with the action of external factors. These features should be taken into account when developing diagnostic, therapeutic, rehabilitation and preventive measures
Доп.точки доступа:
Венгер, О. П.
Мисула, М. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Kozyolkin, O. A.
Efficiency of neurometabolic therapy among the patients with ischemic hemispheric stroke in recovery period [Текст] = Ефективність нейрометаболічної терапії у хворих на ішемічний півкульовий інсульт у відновному періоді / O. A. Kozyolkin, S. O. Medvedkova, A. A. Kuznietsov // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 93-96

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Аннотация: Cerebrovascular diseases, and especially their acute forms, cerebral strokes, are an important problem in modern medicine. The search and usage of new and more effective drugs, which contribute to the improvement of treatment results in the recovery period of the disease, are relevant. The aim of the study – to improve the treatment of patients with cerebral ischemic stroke in the recovery period by using phenylpiracetam in the complex therapy. Materials and Methods. The work presents the results of treatment of 70 patients (average age is (58.8±0.9) years) in the recovery period of ischemic hemispheric stroke (IHS). All the patients were divided into two clinical groups of 35 patients. The group 1 included the patients who received phenylpiracetam in a complex therapy orally in a daily dose of 200 mg, divided into 2 intakes: in the morning and at lunch for 30 days; the group 2 consisted of patients who received piracetam as a nootropic drug parenterally in a daily dose of 3000 mg once in the morning during 30 days. All the patients were carried out in the dynamics before the treatment and after 30 days the assessment of the state according to the stroke scale of the National Institute of Health in order to determine the severity of the stroke. The degree of functional restoration according to Modified Rankin Scale and the estimation of the ability of household skills and self-service according to the Barthel Index were determined. A dynamic evaluation of cognitive impairments was performed using the Mini-Menthal State Examination and the 10-word memory test. Results and Discussion. As a result of treatment, positive dynamics of all clinical-neurological and cognitive indicators was observed, it was more revealed in patients of the main group using phenylpiracetam, compared with the control group (p0.05). In the main group, after the therapy, MMSE points increased by 13.0 % (p˂0.01) due to the improvement of most cognitive domains: memory in 2 times (p˂0.01), attention and calculation – by 33.3 % (p˂0.01), orientation – by 12.5 % (p˂0.01). In the control group it was registered statistically significant but less revealed, in comparison with the main group, the increasing of points according to MMSE (Δ% + 4.2 %, p˂0.01). Conclusions. The conducted research informs us about positive effects of the phenylpiracetam drug, which contribute to the improvement of treatment outcome among the patients with IHS in the recovery period
Цереброваскулярні захворювання, особливо їх гострі форми, мозкові інсульти, є важливою проблемою у сучасній медицині. Пошук та застосування нових і більш ефективних препаратів, що сприяють поліпшенню результатів лікування у відновний період захворювання, є актуальними. Мета дослідження – покращити лікування хворих на ішемічний мозковий інсульт у відновному періоді шляхом застосування в комплексній терапії препарату “Фенілпірацетам”. Матеріали і методи. У дослідженні представлено результати лікування 70 хворих (середній вік (58,8±0,9) року) у відновному періоді ішемічного півкульового інсульту (ІПІ). Усіх пацієнтів поділили на дві клінічні групи по 35 осіб. Першу групу склали хворі, які в комплексній терапії отримували препарат“Фенілпірацетам” перорально в добовій дозі 200 мг, яку розділили на 2 прийоми, – вранці та в обід упродовж 30 днів, а другу – пацієнти, яким в якості ноотропного препарату отримували “Пірацетам” парентерально в добовій дозі 3000 мг одноразово вранці протягом 30 днів. Усім хворим в динаміці до лікування і через 30 днів проводили оцінку стану за шкалою інсульту Національного інституту здоров’я для визначення ступеня його тяжкості, зокрема функціонального відновлення за модифікованою шкалою Ренкіна й оцінку можливості побутових навичок і самообслуговування за індексом Бартела. Оцінювали динаміку когнітивних порушень із використанням Mini–Menthal State Examination та тесту запам’ятовування 10 слів. Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведеного дослідження відзначали позитивну динаміку всіх клініко-неврологічних і когнітивних показників, вірогідно більш вираженою вона була у хворих основної групи, де застосовували препарат “Фенілпірацетам”, порівняно з групою контролю (р0,05). В основній групі після проведеної терапії зареєстровано збільшення балів за MMSE на 13,0 % (p0,01) за рахунок поліпшення більшості когнітивних доменів: пам’яті – в 2 рази (р0,01), уваги та рахунку – на 33,3 % (р0,01), орієнтації – на 12,5 % (р0,01). У контрольній групі зареєстровано статистично значуще, але менш виражене, порівняно з основною групою, збільшення балів за MMSE (Δ %+4,2 %, p0,01). Висновки. Проведене дослідження свідчить про позитивні ефекти препарату “Фенілпірацетам”, що сприяють поліпшенню результатів лікування хворих на ішемічний півкульовий інсульт у відновному періоді
Доп.точки доступа:
Medvedkova, S. O.
Kuznietsov, A. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Вплив хронічної гіпергомоцистеїнемії на метаболізм сірковмісних амінокислот у нирках щурів при гіпер- та гіпотиреозі [Текст] = Effect of hyperhomocysteinemia on the metabolism of sulfur-containing amino acids in the kidneys of rats with hyper- and hypothyroidism / В. М. Нечипорук [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 97-102

MeSH-главная:
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
ЦИСТЕИН -- CYSTEINE
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
КРЫСЫ -- RATS
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA
Аннотация: Гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ) є незалежним фактором ризику передчасного атеросклеротичного захворювання судин і тромбозу вен. Відомо, що гіпотиреоз пов’язаний із легкою формою ГГЦ, підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, ішемічної хвороби серця. Висока концентрація загального гомоцистеїну (ГЦ) в плазмі крові є незалежним фактором ризику атеросклерозу. Встановлено, що хворі на гіпотиреоз мають помірно підвищені рівні ГЦ, які нормалізуються при замісній гормонотерапії
Вищенаведені механізми, очевидно, є однією з причин порушення судинного тонусу та схильності до посиленого тромбоутворення, які бувають у пацієнтів із синдромом гіпотиреозу і можуть бути зумовлені порушеннями метаболізму сірковмісних амінокислот, що призводять до ГГЦ та зниження рівня H₂S у крові
Hyperhomocysteinemia (HHC) is an independent risk factor for premature atherosclerotic vascular disease and venous thrombosis. It is known that hypothyroidism is associated with a mild case of HHC, an increased risk of cardiovascular, coronary heart diseases. High concentration of homocysteine (Hcy) in the blood plasma is an independent risk factor for atherosclerosis. It was established that patients with hypothyroidism have moderately elevated levels of Hcy that are normalized after hormone replacement therapy
The described metabolic mechanisms are obviously one of the causes of the violation of cardiovascular diseases and increased thrombosis that occur in patients with hypothyroidism and may be due to violations of sulfur-containing amino acid metabolism disoders, leading to the HHC and decrease of H₂S levels
Доп.точки доступа:
Нечипорук, В. М.
Корда, М. М.
Заічко, Н. В.
Мельник, А. В.
Остренюк, Р. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Структурно-функціональні зміни в культурі клітин щитоподібної залози новонароджених щурів, опромінених in utero радіоізотопами йоду-131 в різні терміни гестації [Текст] = Morphofunctional changes in cell cultures of thyroid gland of newborn rats irradiated in utero by radio-izotopes of iodine-131 in various terms of gestation / О. А. Бойко [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 103-111

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
МИКРОЯДРО ЗАРОДЫШЕВОЕ -- MICRONUCLEUS, GERMLINE
КРЫСЫ -- RATS
ИОДА РАДИОАКТИВНЫЕ ИЗОТОПЫ -- IODINE RADIOISOTOPES
Аннотация: Організм людини особливо чутливий до впливу опромінення через інкорпоровані радіоізотопи йоду на ранніх етапах онтогенезу (пренатальному і ранньому постнатальному). Критичним вважають період між 9–40-ю добами після зачаття. Cеред постраждалих Чорнобильської катастрофи, які найбільшою мірою зазнали впливу радіоактивного¹³¹І, найбільшуразливими щодо віддалених медичних наслідків виявилися не тільки особи, опромінені у дитячому та підлітковому віці, а й опромінені in utero в І та ІІІ триместрах гестації
Висновки. Надано порівняльну морфофункціональну характеристику первинної культури щитоподібної залози новонароджених щурів, отриманої в інтактних тварин при дії радіоізотопу ¹³¹І у різні терміни гестації. Показано, що за умов надходження ¹³¹І in utero щитоподібна залоза зазнає змін на клітинному рівні (двоядерні клітини та клітини з мікроядрами, апоптоз та порушення диференціації фолікулів); наявність “перснеподібних” клітини є свідком нестабільності геному й ознакою неопластичної трансформації
Human organism is especially sensitive to radiation exposure due to incorporated radioisotopes of iodine in the early stages of ontogenesis (prenatal and early postnatal). Period between the 9th and 40th days after conception is considered to be especially crucial. Among the affected contingents of the Chornobyl catastrophe, which were most exposed to radioactive ¹³¹I, it was revealed that according to remote medical consequences the vulnerable individuals were not the only who irradiated in childhood and adolescence, but also those irradiated in utero in the first and third trimesters of the gestation
Conclusions. A comparative morphofunctional characteristic of the primary culture of the thyroid gland of the newborn rats obtained from intact animals and under the influence of ¹³¹I radioisotope in different gestational periods was given. It has been shown that the effect of ¹³¹I in utero leads to the thyroid gland changes at the cellular level (binucleated cells and cells with micronuclei, apoptosis and disturbances of follicular formation). Тhe presence of "ring-like" cells is an indicator of the genome instability and a sign of neoplastic transformation
Доп.точки доступа:
Бойко, О. А.
Лавренчук, Г. Й.
Гурандо, В. Р.
Довгалюк, А. І.
Кліщ, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Курильців, Н. Б.
Експериментальна модель стафілококового екзогенного ендофтальміту [Текст] = Experimental model of staphylococus aureus exogenous endophthalmitis / Н. Б. Курильців, К. М. Галей // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 112-115

MeSH-главная:
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
ЭНДОФТАЛЬМИТ -- ENDOPHTHALMITIS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
КРОЛИКИ -- RABBITS
Аннотация: Екзогенний ендофтальміт розвивається унаслідок проникнення збудника через зовнішні бар’єри в порожнину ока. Післяопераційні ендофтальміти у структурі цього захворювання домінують і складають близько 70–80 %, причиною якого стають найчастіше аеробні грампозитивні бактерії (90 %). Тоді як посттравматичний ендофтальміт складає близько 25 %, при якому в 26,9–37,1 % випадках етіологічним чинником виступає Staphylococcus aureus. Це найагресивніший представник стафілококів для людини. Мета дослідження – створити ефективну модель екзогенного стафілококового ендофтальміту в експериментальних тварин. Матеріали і методи. В експерименті використали 120 кроликів породи шиншила, яких поділили на 2 групи (по 60 кроликів або 120 очей у кожній): контрольну та основну. В контрольній групі на обох очах проводили інтравітреальне введення 10 000 мікробних тіл штаму Staphylococcus aureus 3а, який виділили з кон’юнктиви хворого. В основній – 150 000 мікробних тіл добової культури музейного штаму мікроорганізмів Staphylococcus aureus АТСС 25923F – 49 (1,5х105 КОЕ/см3). Клінічну картину експериментального ендофтальміту оцінювали за бальною системою. Ступінь запальних змін в органі зору в кожній окремій групі дослідження визначали сумою балів середніх показників. Результати досліджень та їх обговорення. В контрольній групі кроликів тільки на 4 добу після інфікування отримано ендофтальміт легкого ступеня тяжкості на 104 очах (86,6 %). Середня сумарна кількість балів вираження клінічних проявів запалення становила (4,3±0,6) бала. В основній групі кроликів вже на 2 добу після інокуляції збудника на усіх очах (100 %) розвинувся ендофтальміт, де на 28 очах (23,3 %) запалення відповідало легкому ступеню тяжкості, на 92 очах (76,7 %) запалення характеризувало тяжкий ступінь. На двох очах (1,7 %) сталась перфорація очного яблука з витіканням внутрішньоочного вмісту. Середня сумарна кількість балів вираження клінічних проявів запалення – (9,8±1,0) бала
Висновки. Отримання ефективної моделі екзогенного стафілококового ендофтальміту дає можливість повторного її створення для дослідження різних аспектів розвитку та лікування даного захворювання
Exogenous endophthalmitis develops due to the penetration of the pathogen into the eye. Postoperative endophthalmitis dominates and makes up about 70–80 %, most often the cause of that is aerobic gram-positive bacteria (90 %). Whereas, post-traumatic endophthalmitis makes up about 25 %, in which in 26.9–37.1% of cases etiological factor is Staphylococcus aureus. The aim of the study – creation of an effective model of exogenous staphylococcus aureus endophthalmitis in experimental animals. Materials and Methods. The experiment was conducted in 120 chinchilla rabbits, which were divided into 2 groups (60 rabbits or 120 eyes each): the control and the main. In the control group, intravitreal injection of 10.000 microbial bodies of the strain Staphylococcus aureus 3a from the patient’s conjunctiva was performed on two eyes. In the main – 150.000 microbial bodies of the daily culture of the museum strain of microorganisms Staphylococcus aureus ATCC 25923F - 49. The clinical picture of the experimental endophthalmitis was evaluated by point system. The degree of inflammatory changes in the eye in each group of the study was determined by the sum of the scores of the averages. Results and Discussion. In the control group of rabbits, only on the 4th day after infection, mild endophthalmitis was obtained in 104 eyes (86.6 %). The average total number of points of severity of inflammation was (4.3±0.6). In the main group of rabbits, on the 2nd day after the inoculation of the pathogen, endophthalmitis developed in all eyes (100 %), where in 28 eyes (23.3 %) inflammation corresponded to mild severity, in 92 eyes (76.7 %) – severe. In two eyes (1.7 %) an eyeball perforation occurred. The average total number of points of the severity of inflammation was (9.8±1.0)
Conclusions. Obtaining an effective model of exogenous staphylococcal endophthalmitis makes it possible to re-create it for the study of various aspects of the development and treatment of this pathology
Доп.точки доступа:
Галей, К. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-27

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)