Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ДУ16/2020/3<.>

Общее количество найденных документов : 38
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-38

Мурзіна, Е. О.
Поліморфні варіанти гена VDR у дітей з псоріазом [Текст] / Е. О. Мурзіна, З. І. Россоха // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 8-15

MeSH-главная:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (генетика)
ДЕТИ -- CHILD
Кл.слова (ненормированные):
гаплотипи
Аннотация: Вивчити та проаналізувати відмінності у поширенні поліморфних варіантів ApaI (А/С) і TaqI (Т/С) гена VDR у дітей з псоріазом залежно від статі. Матеріали та методи. Обстежено 56 дітей з псоріазом віком від 4 до 17 років. Діагноз «Псоріаз» встановлювали на підставі клінічних даних і загальноприйнятих діагностичних критеріїв. Матеріалом для генотипування слугував букальний епітелій. Визначення поліморфних варіантів ApaI і TaqI гена VDR проводили із застосуванням методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з наступним аналізом поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПДРФ). Обрахунок показників здійснювався за допомогою пакету STATISTICA. Результати та обговорення. Під час дослідження поліморфних варіантів гена VDR виявили, що за алелями ApaI (А/С) і TaqI (Т/С) у групі дітей з псоріазом найчастіше зустрічались гетерозиготи АС (48,21%) і ТС (47,37%). У групі хлопців з псоріазом кількість гомозигот АА (8,70%) за ApaI була вірогідно меншою, ніж у групі здорових хлопців (58,33%), за поліморфним варіантом TaqI домінували гомозиготні варіанти ТТ (56,52%), а в групі здорових хлопців – гетерозиготи TС (44,00%). За результатами дослідження в групі дітей з псоріазом виявили підвищення частоти поширення алеля С (0,56) поліморфного варіанту ApaI та значне превалювання алеля T (0,68) поліморфного варіанту TaqІ у порівнянні з групою здорових хлопців. У дітей з псоріазом виявили 5 гаплотипів досліджуваних локусів, серед яких переважали гаплотипи TTСС (32,14%/) і TСAС (35,71%), найменше представлений гаплотип ССAA (8,93%). Висновки. Встановлені статистично значущі відмінності частоти виявлення поліморфних варіантів ApaI (А/С) і TaqІ (Т/С) між групою дітей з псоріазом та групою здорових дітей. Розподіл частот гаплотипів за двома поліморфними варіантами гена VDR продемонстрував статистичну значиму відмінність між групою дітей з псоріазом і групою здорових дітей за рахунок статистично значущої різниці частот гаплотипів TTAA і TTСС. Встановили, що ризик розвитку псоріазу є найвищим у дітей з гаплотипом ТТСС
Доп.точки доступа:
Россоха, З. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сарайрех, Анас Аталла Салем
Синдромологічні аспекти розацеа [Текст] / Анас Аталла Салем Сарайрех // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 16-20

MeSH-главная:
РОЗАЦЕА -- ROSACEA (диагностика)
СИНДРОМ -- SYNDROME
Аннотация: Мета дослідження: з ’ясування клінічних синдромологічних проявів з боку шкіри та інших систем організму в жінок репродуктивного віку, хворих на розацеа. Матеріали та методи дослідження: клініко-лабораторне обстеження 52 жінок репродуктивного віку (від 18 до 35 років), хворих на розацеа. Всі пацієнтки консультувалися в гінеколога, ендокринолога, невропатолога. Результати та їх обговорення. Виявлено чіткий зв ’язок загострення дерматозу з порушеннями гіпоталамо-гіпофізарно-гонад- ної системи в 59,6% обстежених жінок, хворих на розацеа, зокрема - з порушеннями менструального циклу в 15 з них (40,4%). Ці зміни мали переважно синдромний характер і на шкірі проявлялися у вигляді гірсутизму, гіперпігментації, атрофічних стрій, фолікулярного пперкератозу, алопеції за чоловічим типом. Окремі типові для розацеа прояви на шкірі необхідно диференціювати більш ніж з 20 синдромами, при яких виявляють висипку або косметичні зміни на шкірі, дисендокринні або вегето-судинні розлади. У патогенезі як розацеа, так і синдромів з розацеаподібними змінами важливу роль відіграють пептидні сигнальні молекули різних класів (нейропептиди, простагландини, кініни та ін.), і виявлення змін умісту цих біологічно активних сполук потребує внесення коректив у комплексну терапію хворих. Висновки. У жінок, хворих на розацеа, сучасними особливостями перебігу захворювання є його поява в більш ранньому віці та поєднаність з певними синдромами (переважно з порушеннями гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи), що потребує вивчення ролі пептидних сигнальних сполук у патогенезі дерматозу як модуляторів її регулювальної діяльності і факторів, що можуть обумовлювати клінічні ознаки захворювання і розацеаподібні прояви при різноманітних синдромах
Свободных экз. нет

Найти похожие

Солошенко, Е. М.
Щодо дискусійних питань діагностики лікарської хвороби як міждисциплінарної проблеми [Текст] / Е. М. Солошенко // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 21-24

MeSH-главная:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- DRUG HYPERSENSITIVITY (диагностика)
ДЕРМАТИТ ЛЕКАРСТВЕННЫЙ -- DRUG ERUPTIONS (диагностика)
Кл.слова (ненормированные):
побічна дія ліків
Аннотация: Мета роботи - у хворих на поширені дерматози з ускладненим алергологічним анамнезом визначити наявність сенсибілізації до лікарських засобів (ЛЗ) і проаналізувати її спектр. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 195 хворих на поширені дерматози з ускладненим алергологічним анамнезом. Сенсибілізацію до ЛЗ виявляли за допомогою ультразвукового тесту, реакції агломерації лейкоцитів, швидкості седиментації еритроцитів у присутності ЛЗ. Результати. Серед обстежених реєстрували 47(23,60%) хворих на лікарську хворобу (ЛХ), 24( 12,30%) - екзему, 21 (11,30%) - харчову токсидермію, 27(13,80%) - псоріаз, 20(12,80%) - атопічний дерматит, 51 (26,20%) - на інші дерматози. Сенсибілізація до ЛЗ серед хворих на екзему встановлена у 17 (70,80%) обстежених, на харчову токсидермію - у 5 (22,70%), псоріаз - 12(44,40%), атопічний дерматит - 18(72,0%), інші дерматози -31 (60,80%>). Найчастіше сенсибілізацію реєстрували до антибіотиків (24,60%), серцево-судинних (17,40%) і гіпотензивних (15,40%) засобів, місцевих анестетиків, знеболювальних (по 15,90%) і протизапальних (12,30%) засобів, вітамінів (13,80%), засобів для лікування патології травного тракту (11,30%), кортикостероїдів (5,10%) та антигістамінних(4,10%) засобів. Висновки. 1. Сенсибілізація до ЛЗ найчастіше виявляється серед хворих на екзему, атопічний дерматит, псоріаз і інші дерматози. 2. У хворих на поширені дерматози, як правило, розвивається полісенсибілізація до антибіотиків (24,60%), серцево-судинних (17,40%) і гіпотензивних (15,40%) засобів, місцевих анестетиків, знеболювальних (15,90%) і протизапальних засобів (12,30%), вітамінів( 13,80%), засобів для лікування патології шлунково-кишкового тракту (11,30%), кортикостероїдних (5,10%) та антипстамінних(4,10%) засобів. 3. ЛХ є міждисциплінарною проблемою, оскільки виявляється на ЛЗ різної фармакологічної дії не лише дерматовенерологами, а й лікарями усіх профілей
Свободных экз. нет

Найти похожие

О возможностях реабилитации больных хроническими дерматозами и заболеваниями половой сферы в условиях Юга Украины – Херсонская область [Текст] / В. Н. Волкославская [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 25-28

MeSH-главная:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (реабилитация)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (использование)
КЛИМАТОТЕРАПИЯ -- CLIMATOTHERAPY (использование)
УКРАИНА -- UKRAINE
УРОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- UROLOGIC DISEASES (реабилитация)
Аннотация: В статье приведен пример эффективного внедрения комплексной реабилитационной терапии больных распространенными и тяжелыми кожными заболеваниями (псориаз, атопический дерматит, экземы, красный плоский лишай и другие), артропатий различного генеза и заболеваний половой сферы. Центр функционирует с 2018 г. в виде подразделения КНП «Херсонский областной кожно-венерологический диспансер» Херсонского областного совета, а в дальнейшем общественной организацией «Херсонская ассоциация псориаза» здесь был открыт дерматологический центр «Аквадерм». Материалы и методы. Центр обеспечен современным оборудованием (3 вида ванн: Chirana, гидромассажные, вихревые; аппарат ультрафиолетового облучения «Псоролайт 100-6»). Применяются физиотерапевтические процедуры, которые заключаются в лечении минеральными водами, а также лечебными грязями озера Соляное (Херсонская область). Здесь используют светотерапию и климатотерапию. До назначения терапии и в процессе лечения пациентам проводят комплекс лабораторных исследований. Результаты и выводы. Украина обогатилась еще одним реабилитационным медицинским центром, в котором можно оз- доравливать больных разнообразными дерматозами и воспалительными заболеваниями половой сферы. Приведены данные лечения пациентов в учреждении «Аквадерм» в 2018-2019 гг. и I полугодии 2020 г. Всего пролечены за отчетный период 5551 больной и выполнена 164 601 физиотерапевтическая процедура, что свидетельствует о том, что применяемые виды реабилитационного лечения являются эффективными. В Центре лечатся пациенты из разных регионов Украины, и он пользуется поддержкой Херсонской областной государственной администрации
Доп.точки доступа:
Волкославская, В. Н.
Рыбалко, Н. Ф.
Унучко, С. В.
Намлы, И. Е.
Шахова, Л. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Калюжна, Л. Д.
Хронічний свербіж при захворюваннях шкіри в дітей [Текст] / Л. Д. Калюжна // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 29-32

MeSH-главная:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES
ЗУД -- PRURITUS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Стаття надає сучасну інформацію про клінічне використання і безпеку Н1 -антигістамінного препарату І генерації - диметиндену малеату (Едермік). Медіатори свербежу діють периферично (гістамін, протеази) і центрально (опіоїди) за допомогою кількох механізмів. Свербіж - основний симптом шкірних захворювань. Лікарі зосереджені майже на одному дерматозі з ознаками свербежу - атопічному дерматиті. Водночас перелік як дерматологічних, так і системних захворювань, що супроводжуються свербежем, значно ширший
Свободных экз. нет

Найти похожие

Соціально-епідеміологічна характеристика хворих на прихований пізній сифіліс [Текст] / Г. М. Бондаренко [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 33-38

MeSH-главная:
СИФИЛИС -- SYPHILIS (эпидемиология)
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Мета — вивчення соціально-епідеміологічних характеристик хворих на прихований пізній сифіліс для оптимізації діагностичних заходів серед населення України
Доп.точки доступа:
Бондаренко, Г. М.
Нікітенко, І. М.
Безрученко, О. А.
Губенко, Т. В.
Білоконь, О. М.
Калашнікова, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Святенко, Т. В.
Лепра: опис свіжого випадку в Україні [Текст] / Т. В. Святенко, А. В. Калмикова, Ю. В. Рибак // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 39-43

MeSH-главная:
ЛЕПРА -- LEPROSY (диагностика)
УКРАИНА -- UKRAINE
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Кл.слова (ненормированные):
хансена хвороба
Аннотация: Мета роботи: ознайомити дерматовенерологів України зі свіжим випадком лепри та нагадати клінічні особливості хвороби. Об'єктом вивчення були сучасні особливості перебігу лепри, труднощі діагностики та диференційної діагностики. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходився чоловік 78 років, який тривалий час лікувався за місцем проживання з діагнозом саркоїдоз. Встановити діагноз вдалося за допомогою гістологічного та бактеріоскопічного методів дослідження. Результати. З огляду на те, що лепра належить до соціальних хвороб, реєстрація свіжих випадків, зростання захворюваності за аналогією з іншими хронічними інфекційними захворюваннями, що здавалися вже переможеними (туберкульоз, сифіліс, малярія), можуть бути обумовленими, зокрема, погіршенням соціально-економічних і екологічних умов життя, а також посиленням туристичних і міграційних процесів з регіонів, неблагополучних щодо лепри. Тому лікарям, на наш погляд, може бути цікавим і корисним у практиці описаний випадок спостереження
Доп.точки доступа:
Калмикова, А. В.
Рибак, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Анализ ассоциации клинических проявлений псориаза с антигенами гистосовместимости HLA-C*06 и HLA-B*27 [Текст] / А. П. Белозоров [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 44

MeSH-главная:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS
АРТРИТ ПСОРИАТИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, PSORIATIC
Аннотация: В настоящее время выявлена ассоциация псориаза и его клинических проявлений с рядом антигенов главного комплекса гистосовместимости. В связи с недостаточной изученностью данного вопроса в украинской популяции было предпринято изучение частоты выявления антигенов гистосовместимости HLA-C*06 и HLA-B*27 у больных псориазом с различными клиническими проявлениями заболевания. Определение антигена HLA-C*06 проводили методом Rebała К. et al. (2009), а антигена HLA-B*27 - методом Seipp М.Т. et al. (2005). Обследовано 126 больных псориазом и 163 контрольных лиц. В группе контроля антиген HLA-C*06 выявлялся у 19,63 ±3,11%, а антиген HLA-B*27 - у 11,04 ± 3,019% обследованных. У больных псориазом антиген HLA-C*06 был обнаружен в 50,0 ± 4,45% случаев, а антиген HLA-B*27 - в 13,04% ±7,41% случаев. Таким образом, в обследованной группе больных отмечается достоверная ассоциация кожных форм псориаза с носительством антигена HLA-C*06 (р 0,05), в то же время ассоциация с носительтвом антигена HLA-B*27 не определяется. Не удалось обнаружить связи антигена HLA-C*06 с развитием артропатии. Если в целом по группе частота больных с артропатией составила 32,58 ± 4,96%, то у носителей антигена IILA-C*06:02 этот показатель был равен 32,55 ± 7,14%. В литературе указывают на более низкую частоту артропатии у больных псориазом, позитивных по антигену IILA-C*06:02, однако в настоящем исследовании это обнаружить не удалось. Значительно сильнее проявлялась связь с артропатией антигена HLA-B*27, у положительных по данному антигену больных частота артропатии составила 66,7 ± 9,67%. Полученные результаты свидетельстуют о значительной гетерогенности псориаза и связи его клинических проявлений с различными антигенами гистосовместимости в украинской популяции. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют об ассоциации псориаза с антигеном гистосовместимости 11ЕА-С*06. Отмечена повышенная вероятность развития псориатической артропатии у носителей антигена ПЕА-В*27
Доп.точки доступа:
Белозоров, А. П.
Сокол, О. А.
Милютина, Е. И.
Олейник, И. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості реєстрації нейросифілісу в Україні за період 2014–2018 рр. [Текст] / Г. М. Бондаренко [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 44-45

MeSH-главная:
TABES DORSALIS -- TABES DORSALIS
TABES DORSALIS -- TABES DORSALIS
НЕЙРОСИФИЛИС -- NEUROSYPHILIS
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Збудник сифілісу - Treponema pallidum - с нейротропним паразитом, який виявляється в нервовій тканині вже на ранніх стадіях захворювання. Сифіліс, а особливо приховані форми захворювання, може бути причиною виникнення специфічного ураження внутрішніх органів і нервової системи. Тому нсйросифі- ліс, а саме відсутність його окремої реєстрації в державі, привернули нашу увагу. Мета роботи: провести аналіз показників стану захворюваності на нейросифіліс в Україні за період 2014-2018 pp. Проведено аналіз показників лі кувально-профілактичної допомоги хворим зі шкірними та венеричними захворюваннями в Україні (2014-2018 pp.). Проаналізовано рівень реєстрації нейросифілісу в обласних шкірно-венерологічних диспансерах 14 областей України (див. табл.). За звітній період була отримана інформація про реєстрацію 108 випадків нейросифілісу і відсутність жодного випадку вісцерального сифілісу
Доп.точки доступа:
Бондаренко, Г. М.
Нікітенко, І. М.
Волкославська, В. М.
Унучко, С. В.
Губенко, Т. В.
Безрученко, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Бродовська, Н. Б.
Застосування лазерної терапії в комплексному лікуванні хворих на червоний плоский лишай [Текст] / Н. Б. Бродовська // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 45

MeSH-главная:
ЛИШАЙ ПЛОСКИЙ -- LICHEN PLANUS (терапия)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
Аннотация: Червоний плогкий лишай (ЧШІ) хронічний дерматоз із rpjniH ліхенів, який проявляється поширеною висипкою на шкірі, інтенсивним свербежем, схильністю до тривалого перебігу, часто торнідного до засобів стандартного лікування, що чинить негативний вплив на психоемоційний стан хворих, знижує їхню працездатність. У зв'язку з цим удосконалення лікування хворих на ЧПЛ є важливою задачею сучасної дерматовенерології. Встановлено, що ЧПЛ е мультифакторним дерматозом, у патогенезі якого вагому роль відіграють зміни системи імунітету та нрооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Метою роботи було підвищити ефективність комплексного лікування хворих на ЧПЛ шляхом застосування низькоінтенсивної лазерної терапії. Під спостереженням перебували 124 хворих на ЧПЛ (85 жінок, 39 чоловіків) віком від 24 до 67 |юків. Для оцінки ефективності лікування хворих на ЧПЛ визначали динаміку показників нрооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та окремих показників імунної системи. Групу контролю становили 35 практично здорових осіб порівнянних за статтю й віком. До початку лікування у хворих на ЧПЛ виявлено зміни показників проокендантної системи кроні, що свідчать про зростання інтенсивності процесів окиснення ліпідів і білків і формування стану ендогенної інтоксикації па тлі зниження активності антиоксидантних факторів, а також зниження фагоцитарної активності та фагоцитарного числа нейтрофілів. У процесі лікування хворі на ЧПЛ були розподілені на 3 групи: 1-шу порівняльну 42 особи, які отримували стандартне лікування: 2-гу порівняльну 41 хворий, які додатково отримували препарат антиоксидантної дії зі вмістом кверцетину; 3-тю (основну) 41 хворий, яким призначали комплексну терапію зі включенням кверцетину та комбіновану низькоінтенсивну лазерну терапію надвенне опромінення крові, яке виявляє імунотронну та антиоксидантну дії, та лазерний фотофорезз маззю зі вмістом момстазону (з протизапальною дією). Комбіновану лазерну терапію здійснювали за допомогою напівпровідникового скануючого лазера SM-2 PL Gurza з використанням низькоінтснсивного (потужністю 10 мВт) лазерного випромінювання. Встановлено, що розроблене комплексне лікування хворих на ЧПЛ з комбінованим застосуванням на тлі стандартної терапії препарату кверцетину з антиоксидантною дією та комбінованої низькоінтенсивної лазерної терапії вірогідно покращує клінічні результати лікування зі збільшенням частки осіб з клінічним одужанням і значним поліпшенням порівняно з лише поліпшенням (відповідно, 75,6 і 24,4%) відносно частки таких осіб серед хворих, що отримували стандартну терапію дерматозу (відповідно, 45,2 і 54,8%) чи стандартну терапію в поєднанні з препаратом антиоксидантної дії (відповідно, 54,7 і 46,3%), а також сприяє нормалізації показників фагоцитозу та нрооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в пацієнтів з ЧПЛ основної групи
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Деякі особливости сифілітичної інфекції у вагітних [Текст] / В. М. Волкославська [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 45

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
СИФИЛИС -- SYPHILIS (эпидемиология)
Аннотация: За незалежними неофіційними статистичними даними, поширеність сифілісу сягає 18 млн хворих. До основних причин, що сприяють поширенню сифілітичної інфекції серед населення, можна віднести як соціальні, так і значні міграційні процеси (поява вимушених переселенців), збройна агресія на Східному Донбасі, пропаганда в засобах масової інформації насильства та статевої нестриманості тощо. Так, в Україні на середину 2019 р. було приблизно 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб. Останні результати досліджень вказують на значні зміни клінічного перебігу та епідеміології сучасного сифілісу. Більш ніж 70% хворих на сифіліс серед жінок в Україні становлять жінки з рамнім латентним, пізнім і неуточненим сифілісом. Погіршення епідеміологічної ситуації призводить до зростання випадків вродженого сифілісу, передачі інфекції від матері до дитини. Метою роботи було вивчити останні тенденції захворюваності та особливості клінічних проявів сифілісу на сучасному етані у вагітних. У дослідження було включено 13 вагітних, хворих на сифіліс, обстежених і пролікованих в ДУ «ІДВ НАМНУ* віком від 19 до 42 років. Усім пацієнткам проводили серологічні, імуногснетичіїі, біохімічні та клінічні дослідження. Середній вік жі нок становив 32 роки. Жителями міста була переважна більшість хворих 9, села 4 хворих. За соціальним положенням пацієнти розподілялись таким чином: працюючих було 3, непрацюючих 10 хворих. 12 хворих мали середню освіту, вищу 1. Кількість одружених і неодружених була практично однаковою: 7 і 6 жінок відповідно. Хворі вагітні були виявлені активно в дерматовенерологічних закладах у половині випадків. Джерелом зараження в 7 випадках були чоловіки, в 6 випадкові знайомі. Результати серологічних досліджень показали, що мікрореакція преципітації була негативна в 7 випадках, усі тренонемні тести (ТТ; ΙΦΛ, ΡΠΓΛ) виявилися позитивними. Дослідження за допомогою методу імуноблоту (ІБ) було проведено 4 хворим з підозрою на пізній прихований сифіліс. Результат виявився позитивним у всіх хворих. За відсутністю клінічних симптомів і встановленим строком зараження 1 хворій був встановлений діагноз «сифіліс ранній прихований* у І триместрі вагітності, у 12 хворих «сифіліс пізній прихований» у II триместрі. Всім пацієнткам була проведена неніцилінотеранія. Ніяких протипоказань для проведення лікування не було встановлено. Висновки. І Іезважаючи на досягнення в діагностиці та лікуванні хворих на сифіліс, як показують епідеміологічні дослідження, в Україні більш ніж 70% хворих на сифіліс становлять хворі на ранній латентний, пізній і неуточнений сифіліс. Ця статистика також підтверджується розподілом вагітних за формами сифілісу в нашому дослідженні: у всіх хворих був діагностований латентний сифіліс. У більшості вагітних сифіліс діагностується у другій половині вагітності, що утруднює проведення повноцінного лікування пацієнток. Необхідно проводити своєчасне дослідження вагітних на сифіліс з використанням ТТ, І Б. Для жінок з соціально-уразливих груп рекомендувати швидкий тест на місці
Доп.точки доступа:
Волкославська, В. М.
Унучко, С. В.
Губенко, Т. В.
Кутова, В. В.
Намли, І. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Гулей, Л. О.
Оптимізація місцевої терапії папуло-пустульозного підтипу розацеа [Текст] / Л. О. Гулей // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 46

MeSH-главная:
РОЗАЦЕА -- ROSACEA (терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормированные):
ангіопроліферативні хвороби шкіри
Аннотация: Розацеа - хронічне рецидивне захворювання поліетіологічної природи, що належить до труни ангіопроліферативних хвороб шкіри. У структурі дерматологічної патології розацеа становить від 2 до 8% (серед європейців - від 1,5 до 10% населения), частіше діагностується в жінок Ί0-60 років. Враховуючи поширеність розацеа, його прогредієптпий перебіг і негативний вплив на якість життя, було здійснено пошук ефективних методів тонічної терапії дерматозу. Метою роботи було оптимізувати лікування папуло-пустульозного підтипу розацеа шляхом застосування в комплексній місцевій терапії топічного препарату з умістом 1% метронідазолу. Під нашим спостереженням перебували 25 хворих (19 жінок, 6 чоловіків) віком від 39 до 53 років, у яких було діагностовано папуло- пустульозпий підтип розацеа з давністю дерматозу від 1 до 10 років. У 13 пацієнтів було діагностовано легкий ступінь тяжкості дерматозу (ЛСТД; до 10 папул і/чи папуло-иустул і транзиторна незначна центральна еритема обличчя), у 12 - середній ступінь тяжкості дерматозу (ССТД; 10 19 папул і/чи папуло-пустул і стійка помірна центральна еритема обличчя). Всі хворі скаржилися па сухість шкіри, печію, свербіж, погіршення стану після вживання алкоголю та гарячих страв, фізичного навантаження, стресу, інсоляції. У процесі лікування 13 хворим з ЛСТД застосовували комбіновану місцеву терапію - крем азелаїнової кислоти 1 раз па день, а також крем з умістом 1% метронідазолу (Розамет), який наносили двічі па день упродовж 2 міс, а 12 пацієнтам з ССТД у складі комплексної терапії призначали системні антибактеріальні препарати. Ефективність лікування визначали за швидкістю регресу висипних елементів і суб'єктивних відчуттів хворих. Згідно з клінічними спостереженнями, у всіх пацієнтів з ЛСТД відзначено позивну клінічну динаміку (у 77% - клінічне одужання, у 23% - покращання), як і в пацієнтів із ССТД (у 75% - значне покращання, 16,7% - покращання, 8,3% - незначне покращання), яким, однак, призначали системні антибіотики. У всіх пацієнтів зменшилися відчуття дискомфорту в ділянці обличчя - регрес печії та свербежу. Всім хворим було рекомендовано продовжити місцево наносити крем Розамет на уражені ділянки шкіри до 3 міс з метою завершення терапії та профілактики рецидивів. Отже, лікування розацеа потребує індивідуального підходу залежно від ступеня тяжкості дерматозу. Результати досліджень свідчать, що при ЛСТД можна рекомендувати лише комбіновану топічну терапію, в тому числі застосування топічного препарату зі вмістом 1% метронідазолу (крем Розамет), водночас хворі з ССТД потребують у складі комплексної терапії тривалого системного застосування низьких доз антибіотиків
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Денисенко, О. І.
Патогенетичні аспекти алергодерматозів у жителів регіону з природним йододефіцитом [Текст] / О. І. Денисенко // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 46

MeSH-главная:
ИОД -- IODINE (дефицит)
ДЕРМАТИТ -- DERMATITIS
Аннотация: Алергічні захворювання шкіри алергодерматози є актуальною мсдико-соціальною проблемою сьогодення. II останні роки відзначається зростання захворюваності на алергічні дерматози з тенденцією до тяжчого іх клінічного перебігу з поширеним ураженням шкіри, частими й тривалими рецидивами, порушенням працездатності та соціальної активності хворих. Встановлено, що алер- годерматози це иоліетіологічні та полі патогенетичні захворювання шкіри, які виникають при дії екзо- та/чи автоалергенів на тлі низки патогенетичних чинників, серед яких спадкова схильність, зміни імунної реактивності, розлади нервової та ендокринної ре іуляції тощо. Мстою роботи було визначити tran іїпофізарно-тиреоїдної системи у хворих на алергодерматози за умов постійного іх проживання в регіоні з природним йододефіцитом. Проведено обстеження 127 хворих на алергічні дерматози (екзему, атонічний та алергічний дерматити) віком від 18 до 76 років постійних жителів Чернівецької області, яка є біогеохімічним регіоном з природ нот недостатністю йоду. Функціональний стан гііюфізарно-тирсоїдної системи оцінювали за рівнем у сироватці крові тиреотропного гормону (ТГО та вільних фракцій трийодтироніну (Tj) і тироксину (Г4). І Іри визначенні у хворих на алергодерматози середніх рівнів тирсоїдних гормонів і ТТГ вірогідних їх відмінностей від аналогічних показників в осіб контрольної групи встановлено не було, проте аналіз їх індивідуальних значень у кожного конкретного пацієнта виявив відхилення їх від норми більш ніжу половини 69 (54,3%) хворих з переважанням осіб з підвищеними рівнями вільних фракцій Т3іТ4 і тенденції до зниження ТТГ, щосвідчитьпростан гіперфункції щитоподібної залози у цих пацієнті в у період загострення в них алергічних захворювань шкіри. Водночас, зважаючи на дані літератури про можливе компенсаторне підвищення функціональної активності щитоподібної залози в період загострення алергічних дерматозів, з метою встановлення справжнього (фонового) стану щитоподібної залози у хворих на алергодерматози за умов проживання на території з природним йододефіцигом проведено обстеження цих пацієнтів у період ремісії дерматозів (через 4 5 міс після останнього загострення), внаслідок чого практично в половини у 62 (48,8%) обстежених осіб встановлено вірогідне зниження рівня вільної фракції Т3 чи підвищений рівень ТТГ, що свідчить про наявність синдрому зниженого грийодтироніну чи стану субклінічного гіпотиреозу, які в таких пацієнтів є фоновими. Таким чином, саме синдром зниженого трийодтироніну та стан субклінічного гіпотиреозу можна віднести до факторів ризику розвитку алергічних дерматозів у жителів регіону з природним йододефіцитом
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Денисенко, О. І.
Сучасний стан захворюваності та аспекти епідеміології сифілісу в Чернівецькій області [Текст] / О. І. Денисенко, М. П. Перепічка // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 46-47

MeSH-главная:
СИФИЛИС -- SYPHILIS (эпидемиология)
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Важливою медичною та соціальною проблемою сьогодення залишається сифіліс, який е системним інфекційним захворюванням і може передаватися потомству. І Іонри тенденції до зниження захворюваності на сифіліс в У країні, залишається значною частка нри хованих (латентних) форм інфекції, що є причиною розвитку пізніх форм сифілісу з можливим розвитком вісцерального та нейросифілісу. Також на сучасному етапі відзначається зміна епідеміології сифілісу, що обґрунтовує актуальність вивчення як рівня й динаміки захворюваності, так і епідеміологічних особливостей сифілісу на території окремих областей України з метою удосконалення діагностичних і профілактичних заходів у цих регіонах, Метою роботи було вивчити та проаналізувати показники захворюваності та епідеміології сифілісу в Чернівецькій області за 2015 2019 pp. Проведено вивчення даних показників та їх порівняльний аналіз з показниками в Україні на підставі статистичних даних ОКУ «Чернівецький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, інженерно-технічного та фармацевтичного супроводу діяльності закладів охорони здоров'я області та Центру медичної статистики МОЛ України
Доп.точки доступа:
Перепічка, М. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Джораєва, С. К.
Особливості мікробіоценозу шкіри хворих на псоріаз [Текст] / С. К. Джораєва, О. І. Олійник // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 47

MeSH-главная:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
Аннотация: Нині велику увагу приділяють порушенням сталості мікробіоценозу шкіри та їх ролі в обтяженні перебігу тяжких дерматозів, у тому числі псоріазу. Псоріаз – це хронічне запальне захворювання шкіри, патогенез якого полягає в порушенні регуляції взаємодії між імунними клітинами, кератиноцитами та тригерами навколишнього середовища, зокрема мікробіотою. Мета дослідження: вивчення складу мікробіоценозу шкіри хворих на псоріаз з визначенням чутливості до антибактеріальних препаратів (АБП) різних хімічних груп клінічно значущих різновидів стафілококів
Доп.точки доступа:
Олійник, О. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Дюдюн, А. Д.
Фотодинамическая терапия в лечении больных угревой болезнью [Текст] / А. Д. Дюдюн, Н. Н. Полион, Луай Али // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 47-48

MeSH-главная:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (терапия)
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (использование, методы)
Аннотация: Акне – воспалительное заболевание волосяных фолликулов и сальных желез кожи. Как правило, очаги поражения локализуются на участках с повышенным содержанием сальных желез: лицо, грудь, спина. Акне – весьма распространенное заболевание. Согласно статистическим данным, им страдает до 80% населения в возрасте от 12 до 25 лет и примерно 30–40% лиц старше 25 лет. Более чем в одной трети случаев эта патология требует серьезного, подчас длительного лечения у специалиста. Патогенез акне многообразен и сложен. Ключевыми факторами развития этого заболевания являются: нарушение циркуляции некоторых гормонов, дисбаланс липидов, фолликулярный гиперкератоз, возрастание патогенности микроорганизмов и развитие воспаления. При угревой болезни нарушаются процессы ороговения в устье волосяных фолликулов, куда открываются протоки сальных желез. Это приводит к закупорке роговыми чешуйками устья волосяного фолликула
Доп.точки доступа:
Полион, Н. Н.
Али, Луай

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Єгоров, О. О.
Частота інфікування вірусом папіломи людини новонароджених,які народилися в жінок з папіломавірусною інфекцією після органозберігаючого лікування передраку і початкових стадій раку шийки матки [Текст] / О. О. Єгоров // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 48

MeSH-главная:
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (осложнения, передача)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Аннотация: Проблема діагностики та лікування захворювань, асоційованих з вірусом папіломи людини (ВПЛ), в останні роки привертає особливу увагу в зв’язку з різким зростанням захворюваності, значною контагіозністю і високим онкогенним потенціалом збудника. Дані про поширення ВПЛ у вагітних досить неоднорідні. Деякі дослідники відзначають, що загалом у них частота інфікованості папіломавірусами становить 30–65%, а інфікованість високоонкогенними генотипами – 20–30%. Є публікації, де йдеться про вищу інфікованість вагітних жінок у порівнянні з невагітними. У дітей можливі 3 способи інфікування: від матері до дитини (трансплацентарно; під час пологів, у тому числі шляхом кесаревого розтину; через слину або грудне молоко); повітряно-краплинним або контактно-побутовим шляхом. Деякі автори вважають, що ризик інфікування плода прямо пропорційний тяжкості інфекції (кількості вірусних частинок). Причому персистенція папіломавірусів упродовж декількох років у клітинах слизової оболонки верхніх дихальних шляхів дитини може стати причиною папіломатозу гортані. Метою дослідження було вивчення частоти інфікованості верхніх дихальних шляхів ВПЛ у новонароджених, які народилися у матерів з папіломавірусною інфекцією після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку шийки матки
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Мікробіота шкіри у хворих на поширений псоріаз [Текст] / Н. В. Жукова [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 49

MeSH-главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (микробиология)
Аннотация: Псоріаз є одним з найпоширеніших хронічних рецидивних мультифакторних дерматозів, що характеризується запаленням дерми з порушенням кератинізації в бік гіперпроліферації епідермальних клітин, а також ураженням нігтів, суглобів і волосистої ділянки голови. За даними відомих публікацій, на псоріаз страждає 3–4% населення планети, незалежно від статі, віку та етнічної належності, при цьому питома вага хворих на цю патологію в загальній структурі шкірних хвороб сягає від 10 до 40%. Однак, незважаючи на широке поширення псоріазу і численність досліджень з цієї проблеми, дотепер не склалося однозначних уявлень про його патогенез, зокрема залишається невисвітленою роль стану мікробіоти шкіри
Доп.точки доступа:
Жукова, Н. В.
Солошенко, Е. М.
Шаповалова, О. В.
Гіржанова, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Karvatska, Yu. P.
Psychosomatic skin diseases as an interdisciplinary problem [Текст] / Yu. P. Karvatska // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 49

MeSH-главная:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (психология, этиология)
ПСИХОСОМАТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PSYCHOSOMATIC MEDICINE (тенденции)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS
Аннотация: Psychosomatic skin diseases are registered quite often, they account for 14–18% in the structure of skin pathology and are an urgent problem of dermatovenereology. At the same time, every fifth patient in psychotherapy hospitals has skin symptoms. One of the main causes of these diseases are psychogenic factors. The group of psychosomatic dermatoses includes such common diseases as psoriasis, herpes zoster, neurodermatitis, urticaria, eczema and others. According to clinical observations, the frequency of emotional factors among other causes of recurrence and recurrence of their dermatoses is 25–50%, and treatment of almost 40% of such patients is ineffective if we do not take into account the role of psychogenic factors in the development of these dermatoses. Due to this, psychosomatic skin diseases are an interdisciplinary problem, they need a comprehensive approach to their diagnosis, treatment and prevention of their exacerbations, which involve not only dermatologists but also doctors of other specialties. While examining the patient with psychosomatic dermatoses we should remember that skin is an organ of the human body, which is available for inspection by others, so any changes in the condition of the skin are a significant psychogenic problem for the patient, even if these are minimal manifestations. At the same time, due to the proximity of the skin and the nervous system in the genetic aspect, in the development of psychogenic disorders or psychological diseases in humans, skin changes or unintentional damage to the skin by the patient often occur. The causes of psychosomatic diseases are more mental processes of the patient than the direct physiological causes. If a medical examination cannot identify the physical or organic cause of the illness, or the illness is the result of emotional processes such as anger, anxiety, depression, etc., then the illness can be classified as psychosomatic. Those skin diseases that belong to the group of psychosomatic dermatoses ‒ psoriasis, lichen ruber planus, urticaria, eczema, neurodermatitis and others, doctor have to point out that it is important for the future specialist is not only to recognize clinical signs of the actual dermatological disease, but also to remember the neurogenic causes and triggers of psychosomatic diseases and distinguish from dermatological artifacts such as dermatomania (trichotillomania. onychophagia, neurotic excoriation), mutilation (simulation, aggravation, pathomia). psychopathy (mythomania, neurotic excoriations, arthritic cheilitis, etc.). Treatment of psychosomatic diseases directly depends on the dominant causes, the patient himself, his desire to be healthy and the competence of specialists and is a complex process that involves the interaction of specialists in various fields of medicine: psychologists, psychotherapists, dermatologists. Thus, while treating psychosomatic skin diseases it is important to have an interdisciplinary approach and understanding of the diversity of pathogenetic links of psychophysiological processes in the development and course of psychosomatic dermatoses, as well as mastering modern methods and techniques of treatment and rehabilitation of patients with psychosomatic skin diseases
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Коваленко, А. Ю.
Дослідження частоти коморбідних станів у хворих на псоріаз [Текст] / А. Ю. Коваленко, Г. І. Макуріна // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 49-50

MeSH-главная:
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Псоріаз залишається однією з актуальних проблем сучасної клінічної дерматології. Поширеність псоріазу в Україні впродовж останніх десятиріч неухильно зростає. Значна кількість клінічних форм дерматозу, індивідуальний характер перебігу, складний патогенез, різноманіття терапевтичних напрямів створюють значні складнощі для діагностики та лікування пацієнтів. Досліджено різні ланки патогенезу цього захворювання, визначено основні напрями терапії, але дотепер проблема лікування хворих на цей дерматоз залишається відкритою. Відомо, що у хворих на псоріаз підвищується ризик тяжких хронічних захворювань: артеріальної гіпертензії, серцево-судинної патології, цукрового діабету та інших так званих коморбідних захворювань. Метою роботи було дослідити, яка патологія зустрічалася у хворих на псоріаз найчастіше
Доп.точки доступа:
Макуріна, Г. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-38

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)