Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ДУ9/2021/1<.>

Общее количество найденных документов : 10
Показаны документы с 1 по 10

Особливості професійної захворюваності медичних працівників Житомірської області на COVID-19 та оцінка ризиків їх зараження вірусом SARS-CoV-2 в аспекті безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 4-13

MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (эпидемиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (передача, профилактика и контроль)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (профилактика и контроль)
Аннотация: Мета публікації полягала в оцінці безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) Житомирської області для покращання управління ризиками зараження медичного персоналу вірусом SARS-CoV-2 та зниження професійної захворюваності і смертності медичних працівників від COVID-19. Роботу медиків, задіяних у подоланні пандемії COVID-19, віднесено до небезпечної (екстремальної). Крім вірусу SARS-CoV-2, на формування умов праці медичних працівників впливають супутні фізичні, хімічні чинники та високе фізичне і нервово-емоційне напруження. Серед медичних працівників з встановленим діагнозом гострого професійного захворювання на COVID-19 у Житомирській області переважають медичні сестри (38,57%), молодші медичні сестри (26,10%), фельдшери (5,37%), лікарі загальної практики – сімейної медицини (4,85%), лікарі-хірурги (4,16%), лікарі-анестезіологи (2,54%), лікарі-інфекціоністи (2,08%), лікарі-рентгенологи (1,85%). Основними причинами високих рівнів професійної захворюваності медичних працівників закладів охорони здоров’я Житомирської області слід визнати особисту необережність потерпілих, невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності, роботу у вогнищі захворювання, відсутність або неякісне проведення інструктажу з охорони праці; неповну забезпеченість засобами індивідуального захисту Житомирської області кадрами, а медичних працівників – засобами індивідуального захисту, дефіцит лікарів-епідеміологів, гігієністів і профпатологів.
Цель публикации состояла в оценке безопасности, гигиены труда и инфекционного контроля в лечебных учреждениях Житомирской области Украины для улучшения управления рисками заражения медицинского персонала вирусом SARS-CoV-2 и снижения профессиональной заболеваемости и смертности медицинских работников от COVID-19. Работа медиков, задействованых в преодолении пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Кроме вируса SARS-CoV-2, на формирование условий труда медицинских работников влияют сопутствующие физические, химические факторы и высокое физическое и нервно-эмоциональное напряжение. Среди медицинских работников с установленным диагнозом острого профессионального заболевания COVID-19 в Житомирской области Украины преобладают медицинские сестры (38,57%), младшие медицинские сестры (26,10%), фельдшеры (5,37%), врачи общей практики – семейной медицины (4,85%), врачи-хирурги (4,16%), врачи-анестезиологи (2,54%), врачи-инфекционисты (2,08%), врачи-рентгенологи (1,85%). К основным причинам высоких уровней профессиональной заболеваемости медицинских работников лечебных учреждений Житомирской области следует отнести личную неосторожность пострадавших, неиспользование средств индивидуальной защиты при их наличии, работа в очаге заболевания, отсутствие или некачественное проведение инструктажа по охране труда, неполную обеспеченность лечебных учреждений Житомирской области кадрами, а медицинских работников – средствами индивидуальной защиты, дефицит врачей-эпидемиологов, гигиенистов и профпатологов.
Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Харчук, Л. В.
Киричук, І. М.
Борис, В. М.
Шуляренко, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Липовецька, О. Б.
Визначення канцерогенного ризику здоров’ю від дії хлороформу питної води за інгаляційного та нашкірного надходження до організму з використанням спрощених розрахункових формул / О. Б. Липовецька, В. О. Прокопов, М. Ю. Антомонов // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 14-19

MeSH-главная:
ПИТЬЕВАЯ ВОДА -- DRINKING WATER (анализ, вредные воздействия, стандарты)
ХЛОРОФОРМ -- CHLOROFORM (вредные воздействия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (этиология)
Аннотация: У розрахунках канцерогенних ризиків формули визначення середньої добової дози за інгаляційного та нашкірного шляхів надходження канцерогена до організму людини є більш складними порівняно з пероральним шляхом з додатковими розрахунками, довідковими величинами, коефіцієнтами тощо. Тому нами було розроблено спрощений метод його оцінки. Для опису залежності канцерогенного ризику за інгаляційного та нашкірного шляхів надходження від концентрації хлороформу (пріоритетного серед інших хлорорганічних сполук у воді) було обрано лінійні регресійні моделі. Оцінка отриманих результатів за значеннями коефіцієнтів кореляції (R, RI), критерію Фішера (F, pF) та похибок коефіцієнтів (p) показала, що обидві моделі були адекватними вихідним даним з дуже високим ступенем достовірності. У результаті проведеного дослідження отримано вирішення проблеми оцінки канцерогенного ризику здоров’ю від надходження хлороформу з питною водою інгаляційним та нашкірним шляхами за допомогою спрощених математичних формул лінійної залежності. Перевагою запропонованого методу вирішення є швидкість та простота отримання значення індивідуального канцерогенного ризику для населення різних міст України за кожного шляху надходження до організму залежно від вмісту хлороформу у питній воді. Це дозволить застосувати оцінку ризиків для порівняльної оцінки впливу хлороформу питної води на різних територіях, у різні періоди часу до та після проведення профілактичних заходів, для порівняння ефективності впровадження нових технологічних процесів та устаткування тощо.
В расчетах канцерогенных рисков формулы определения средней суточной дозы при ингаляционном и накожном путях поступления канцерогена в организм человека являются более сложными по сравнению с пероральным путем с дополнительными расчетами, справочными величинами, коэффициентами и т.п. Поэтому нами был разработан упрощенный метод его оценки. Для описания зависимости канцерогенного риска при ингаляционном и накожном путях поступления от концентрации хлороформа, как приоритетного среди других хлорорганических соединений в воде, были избраны линейные регрессионные модели. Оценка полученных результатов по значениям коэффициентов корреляции (R, RI), критерия Фишера (F, pF) и погрешностей коэффициентов (p) показала, что обе модели были адекватны исходным данным с очень высокой степенью достоверности. В результате проведенного исследования получены решения проблемы оценки канцерогенного риска здоровью от поступления хлороформа с питьевой водой ингаляционным и накожным путями с помощью упрощенных математических формул линейной зависимости. Преимуществом предлагаемого метода решения является скорость и простота получения значения индивидуального канцерогенного риска для населения городов Украины при каждом пути поступления в организм, исходя из содержания хлороформа в питьевой воде. Это позволит применять оценку рисков для сравнительной оценки влияния хлороформа питьевой воды на разных территориях, в разные периоды времени до и после проведения профилактических мероприятий, для сравнения эффективности внедрения новых технологических процессов и оборудования.
Доп.точки доступа:
Прокопов, В. О.
Антомонов, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Методичні підходи до створення індексів для комплексної оцінки стану здоров’я населення та забезпеченості його медичною допомогою / В. В. Чорна [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 20-28

MeSH-главная:
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (использование, организация и управление, стандарты, тенденции)
Аннотация: Розроблений у попередній період індекс здоров’я не відповідає вимогам ВООЗ і донині не знайшов застосування у практиці охорони здоров’я. Нами створено індекс людського здоров’я (ІЛЗ) за аналогією з методикою розрахунку індексу людського развитку (ІЛР). Розподіл областей України за величиною ІЛЗ показав, що групу з добрим здоров’ям склали 4 області. До групи з задовільним здоров’ям увійшли 15 областей, до групи з незадовільним здоров’ям – 3 області. Всі групи населення областей з різним рівнем здоров’я мають приблизно однаковий рівень забезпечення медичною допомогою. Результати аналізу з використанням необхідних методів математичної статистики дозволяють стверджувати: запропоновані інтегральні індекси людського здоров’я та медичного забезпечення населення адекватно відбивають реальну ситуацію, прості у застосуванні, і їх можна рекомендувати для використання у практиці медичної статистики на рівні МОЗ і ВООЗ. За їхньою допомогою можна порівнювати рівень здоров’я населення та його забезпечення медичною допомогою у розрізі окремих регіонів або країн.
Разработанный ранее индекс здоровья не отвечал требованиям ВООЗ и до сих пор не нашел своего применения в практике здравоохранения. Индекс человеческого здоровья (ИЧЗ) создан нами по аналогии с методикой определения индекса человеческого развития (ИЧР). После распределения областей Украины по величине ИЧР определили, что группу с хорошим здоровьем составили 4 области , группу с удовлетворительным здоровьем – 15 областей, а в группе с неудовлетворительным здоровьем оказались 3 области. Все группы населения областей с разным уровнем здоровья имеют приблизительно одинаковый уровень обеспечения медицинской помощью. Результаты анализа с использованием необходимых методов математической статистики дают основания утверждать: предложенные интегральные индексы человеческого здоровья и медицинского обеспечения населения адекватно отображают реальность, простоту в применении, и их можно рекомендовать для использования в практике медицинской статистики на уровне МОЗ и ВООЗ. С их помощью можно сравнивать уровень здоровья населения и его обеспечения медицинской помощью в разрезе отдельных регионов или стран.
Доп.точки доступа:
Чорна, В. В.
Доценко, В. М.
Махнюк, В. М.
Могильний, С. М.
Очеретяна, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Bandazhevskyi, Yu. I.
Breast cancer prevention in districts affected by the Chornobyl nuclear power plant accident beginning from child ages / Yu. I. Bandazhevskyi, N. F. Dubovaya // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - P29-35

MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (профилактика и контроль)
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
Аннотация: Метою роботи була оцінка поширеності алелі ризику Т генетичного поліморфізму MTHFR:677 у групі дівчаток із Іванківського і Поліського районів, розташованих поблизу Чорнобильської зони відчуження, і варіантів поєднаного носійства алелі Т з алелями ризику інших генетичних поліморфізмів, що контролюють фолатний цикл. Були використані імунохімічний і статистичний методи. Генетичну схильність до ризику виникнення раку молочної залози проаналізовано у групі, що складалася з 251 дівчаток-підлітків. Виявлено носійство алелі Т поліморфізму MTHFR:С677Т у 142 дітей (56,6%). Гомозиготний варіант Т/Т зустрічався у 25 дівчаток (10,0%) у 60 з них (23,9%) реєструвалася компаунд-гетерозиготність за алелями 677СТ/1298AС гена MTHFR. Виявлені генетичні зміни фолатного циклу призводять до значного зниження активності метілентетрагідрофолатредуктази і, відповідно, збільшення вмісту гомоцистеїну у крові, створюючи умови для розвитку онкологічних захворювань молочної залози. Зважаючи на високий рівень генетичної схильності, з урахуванням постійного впливу на організм радіоактивних елементів і продуктів їхнього розпаду, виникнення через це серйозних порушень обміну речовин, необхідно виділяти групу ризику дітей щодо ймовірності виникнення онкологічних захворювань молочної залози.
Целью работы была оценка встречаемости аллели риска Т генетического полиморфизма MTHFR:677 в группе девочек из Иванковского и Полесского районов, расположенных вблизи Чернобыльской зоны отчуждения, и вариантов сочетанного носительства аллели Т с аллелями риска других генетических полиморфизмов, контролирующих фолатный цикл. Использовались иммунохимический и статистический методы исследования. Генетическая предрасположенность к риску возникновения рака молочной железы проанализирована в группе, состоящей из 251 девочек-подростков. Выявлено носительство аллели Т полиморфизма MTHFR:С677Т у 142 детей (56,6%), при этом гомозиготный вариант Т/Т встречался у 25 девочек, или в 10,0% случаев. У 60 лиц, или в 23,9% случаев, регистрировалась компаунд-гетерозиготность по аллелям 677СТ/1298AС гена MTHFR. Выявленные генетические изменения фолатного цикла приводят к значительному снижению активности метилентетрагидрофолатредуктазы и, соответственно, увеличению содержания гомоцистеина в крови, создавая условия для возникновения онкологических заболеваний молочной железы. Учитывая высокий уровень генетической предрасположенности, а также постоянное воздействие на организм радиоактивных элементов и продуктов их распада, возникновение, как следствие этого, серьезных нарушений обмена веществ, необходимо выделять группу риска детей в отношении возникновения онкологических заболеваний молочной железы.
The aim of this paper was to assess the prevalence of the T risk allele of the MTHFR:677 genetic polymorphism in a group of girls from Ivankivsky and Polіsky districts located near the Chornobyl exclusion zone. In addition, we assessed variants of combined carriership of the T allele with risk alleles of other genetic polymorphisms regulating the folate cycle. Genetic predisposition to breast cancer risk was analyzed in a group of 251 adolescent girls. Carriership of the T allele of the MTHFR:С677Т polymorphism was found in 142 children (56.6%), while the homozygous T/T variant was found in 25 girls, or in 10.0% of cases. Compound heterozygosity for the 677CT/1298AC alleles of the MTHFR gene was recorded in 60 individuals, or in 23.9% of cases. The revealed genetic changes in the folate cycle lead to a significant decrease in the activity of methylenetetrahydrofolate reductase, and, accordingly, to an increase in the level of homocysteine in the blood, creating conditions for the occurrence of breast cancer. Given the high level of genetic predisposition, taking into account the constant impact on the body of radioactive elements and their decay products, the occurrence, as a consequence, of serious metabolic disorders, it is necessary to identify the breast cancer risk group of children.
Доп.точки доступа:
Dubovaya, N. F.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Patterns of liver disease fofmation in victims of the Chornobyl nuclear power plant accident / A. A. Chumak [et al.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - P35-41

MeSH-главная:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (воздействие облучения, повреждения)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (этиология)
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
Аннотация: Метою дослідження стало визначення механізмів формування та прогредієнтності хронічних дифузних захворювань печінки у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС з розробкою діагностичних критеріїв фіброзних змін з цією патологією. Матеріалами дослідження були результати обстеження та лікування в умовах клініки ДУ «ННЦРМ НАМН України» постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, 57 з яких, за критеріями включення та виключення, було віднесено до основної групи. Методи дослідження: загальноклінічне обстеження, інструментальні дослідження (ультразвукова діагностика органів черевної порожнини), біохімічні, медико-статистичні, інформаційно-аналітичні. Доведено, що у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи основною патологією печінки є неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП), на тлі якої розвивається виражене порушення жирового обміну, достовірне зниження холестерину, бета-ліпопротеїдів, що можна вважати маркером розвитку цирозу в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на НАЖХП; наведено чинники прогресування цирозу з маніфестацією захворювання на стадії декомпенсації.
Целью исследования стало определение механизмов формирования и прогредиентности хронических диффузных заболеваний печени у пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС с разработкой диагностических критериев фиброзных изменений при этой патологии. Материалами исследования были результаты обследования и лечения в условиях клиники ГУ «ННЦРМ НАМН Украины» пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, 57 из которых, по критериям включения и исключения, были отнесены к основной группе. Методы исследования: общеклиническое обследование, инструментальные исследования (ультразвуковая диагностика органов брюшной полости), биохимические, медико-статистические, информационно-аналитические. Результаты исследования доказали, что у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы основной патологией печени была неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП), на фоне которой развивалось выраженное нарушение жирового обмена, достоверное снижение холестерина, беталипопротеидов, что можно считать маркером развития цирроза печени у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, больных НАЖБП. Приведены факторы прогрессирования цирроза с манифестацией заболевания на стадии декомпенсации.
The aim of the study is to determine the mechanisms for the formation and progressivity of chronic diffuse liver diseases in victims of the Chornobyl Nuclear Power Plant accident with the development of a diagnosis criteria for fibrous changes in this pathology. The materials were the results of examination and treatment in the clinic of the State Institution «NRCRM of the NAMS of Ukraine» of victims of the Chornobyl Nuclear Power Plant accident, 57 of which, according to the criteria for switching on and off, were assigned to the main group. The research methods were: general clinical examination, instrumental studies (ultrasound diagnostics of abdominal organs), biochemical, medical statistics, analytical. According to the results of the study, it was proved that in the victims of the Chornobyl Nuclear Power Plant accident, the main liver pathology was non-alcoholic fatty liver disease. It has been shown that in patients affected by the Chоrnobyl disaster, NAFLD develops a pronounced violation of fat metabolism with a reliable decrease in cholesterol and betalipoproteins in cirrhosis – a sign of a long-term course of the disease, accompanied not only by the development of fibrosis, but also by a fatty rebirth of liver tissue with low cholesterol and beta-lipoproteins; this can be considered a marker of cirrhosis in the Chornobyl accident clean-up personnel with NAFLD.
Доп.точки доступа:
Chumak, A. A.
Sarkisova, E. O.
Alekhina, S. M.
Medvedovska, N. V.
Ovsiannikova, L. M.
Malyshevska, Y. M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Рубцов, Р. В.
Вплив комплексного лікування пневмоконіозу у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень на деякі показники інтоксикації у працівників гірничорудної та металургійної промисловості / Р. В. Рубцов // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 42-48

MeSH-главная:
ПНЕВМОКОНИОЗ -- PNEUMOCONIOSIS (терапия)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (терапия)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (терапия)
ГОРНОЕ ДЕЛО -- MINING
Аннотация: Вивчено ефективність комплексного лікування працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, за показниками інтоксикації для оцінки заходів з лікування та профілактики цієї професійної патології легень. Встановлено, що проведене лікування з застосуванням бронхолітика, мукорегулятора, засобу протизапальної дії, комплексного вітамінного препарату, а також сеансів гіпербаричної оксигенації за Ата 1,3 атмосфери у хворих працівників гірничорудної та металургійної промисловості дозволило знизити активність процесів запалення за вмістом у периферичній крови загальної кількості лейкоцитів, їхніх паличкоядерних та сегментоядерних субпопуляцій, зменшити більшість індексів інтоксикації: лейкоцитарний індекс інтоксикації, гранулоцитарно-агранулоцитарний індекс, загальний індекс інтоксикації, індекс зсуву ліворуч та індекс співвідношення лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів, вказуючи на зниження активності системного запалення з одночасним пригніченням явищ інтоксикації. Порівняно з іншими хворими з професійними захворюваннями легень комплексне лікування зумовило більш вагоме зменшення вмісту сегментоядерних та паличкоядерних лейкоцитів, а також основних інтегральних індексів інтоксикації: лейкоцитарний індекс інтоксикації, гранулоцитарно-агранулоцитарний індекс, загальний індекс інтоксикації. Таким чином, комплексне лікування працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, є важливою ланкою у системі заходів з лікування та профілактики цієї професійної патології легень. У працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, комплексне лікування з застосуванням бронходилятатора, протизапального засобу, мукорегулятора за допомогою небулайзера, комплексного вітамінного препарату групи В внутрішньом’язово та гіпербаричної оксигенації дозволило покращити деякі показники запалення та індексів інтоксикації, що є предиктором позитивного перебігу захворювання. Оцінка результатів проведеного комплексного лікування хворих працівників вказує на суттєву позитивну динаміку процесів інтоксикації та дозволяє розглядати його як важливу ланку у системі заходів, спрямованих на лікування та профілактику цього професійного захворювання легень.
Изучена эффективность комплексного лечения работников горнорудной и металлургической промышленности с пневмокониозом в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких по показателям интоксикации в качестве оценки мероприятий, направленных на лечение и профилактику данной профессиональной патологии легких. Установлено, что проведенное лечение с использованием бронхолитика, мукорегулятора, средства с противовоспалительным действием, комплексного витаминного препарата, а также сеансов гипербарической оксигенации при Ата 1,3 атмосферы у пациентов, работников горнорудной и металлургической промышленности, привело к снижению активности процессов воспаления относительно содержания в периферической крови общего количества лейкоцитов, их палочкоядерных и сегментоядерных субпопуляций, к уменьшению большинства индексов интоксикации: лейкоцитарного индекса интоксикации, гранулоцитарно-агранулоцитарного индекса, общего индекса интоксикации, индекса смещения влево, индекса соотношения лейкоцитов и скорости оседания эритроцитов, указывая на снижение активности системного воспаления с одновременным угнетением явлений интоксикации. В сравнении с пациентами с другой профессиональной патологией легких комплексное лечение привело к более значимому снижению содержания сегментоядерных и палочкоядерных лейкоцитов, а также основных интегральных индексов интоксикации: лейкоцитарного индекса интоксикации, гранулоцитарноагранулоцитарного индекса, общего индекса. Таким образом, комплексное лечение работников горнорудной и металлургической промышленности с пневмокониозом в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких является важным звеном в системе мероприятий, направленных на лечение и профилактику данной профессиональной патологии легких. У работников горнорудной и металлургической промышленности с пневмокониозом в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких комплексное лечение с использованием бронхолитика, мукорегулятора, средства с противовоспалительным действием при помощи небулайзера, комплексного витаминного препарата группы В внутримышечно, а также сеансов гипербарической оксигенации привело к улучшению некоторых показателей воспаления и индексов интоксикации, что является предиктором позитивного течения болезни. Оценка результатов проведенного комплексного лечения работников указывает на значительную позитивную динамику процессов интоксикации и позволяет рассматривать его в качестве важного звена в системе мероприятий, направленных на лечение и профилактику данного профессионального заболевания легких.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Прокопенко, Н. А.
Продолжение трудовой деятельности в пожилом возрасте: проблемы и пути решения / Н. А. Прокопенко // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 49-59

MeSH-главная:
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ВОЗВРАЩЕНИЕ К РАБОТЕ -- RETURN TO WORK
Аннотация: У статті розглянуто демографічні, правові та соціальні проблеми щодо зайнятості людей старшого та літнього віку у професійноділовій сфері. На прикладі Німеччини, Росії та України показано, що від початку 60-х років минулого століття зниження показників народжуваності призвело до значного зменшення коефіцієнта потенційного заміщення і коефіцієнта демографічної підтримки. Це явище, а також високий рівень смертності у працездатному віці стали основними причинами скорочення чисельності трудових ресурсів. У таких умовах однією з можливих стратегій у вирішенні проблеми трудових ресурсів є використання праці пенсіонерів. У зв’язку з цим проаналізовано проблеми пенсійного законодавства і трудового законодавства щодо осіб літнього віку. Показано гостру необхідність формування нового, позитивного іміджу старості у суспільстві.
В статье рассмотрены демографические, правовые и социальные проблемы, касающиеся занятости людей старшего и пожилого возраста в профессионально-деловой сфере. На примере Германии, России и Украины показано, что с начала 60-х годов прошлого столетия снижение показателей рождаемости привело к значительному уменьшению коэффициента потенциального замещения и коэффициента демографической поддержки. Это явление, а также высокий уровень смертности в трудоспособном возрасте стали основными причинами сокращения численности трудовых ресурсов. В таких условиях одной из возможных стратегий в решении проблемы трудовых ресурсов является использование труда пенсионеров. В связи с этим проанализированы проблемы пенсионного законодательства и трудового законодательства в отношении лиц пожилого возраста. Показана острая необходимость в формировании нового, положительного имиджа старости в обществе.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Вивчення сенсибілізаційної дії мийних засобів, призначених для догляду за посудом та іншими виробами для дітей / О. М. Голіченков [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 60-65

MeSH-главная:
ДЕТЕРГЕНТЫ -- DETERGENTS (вредные воздействия)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Проведена оцінка сенсибілізаційної дії різних мийних засобів, призначених для догляду за посудом та іншими виробами для дітей. Дослідження проводились на морських свинках. Сенсибілізацію організму тварин вивчали у реакції дегрануляції базофілів периферичної крови (за Шеллі). Для вивчення було обрано 10% розчини чотирьох засобів для миття дитячого посуду вітчизняного та зарубіжного виробництва («Аленка», «Карапуз», «Ушастый нянь», «Frosch baby»), придбаних у торговельній мережі супермаркетів м. Києва. Проведені за 21 день дослідження дозволили встановити розвиток сенсибілізації організму тварин дослідних груп, яких піддавали дії розчинів засобів для миття дитячого посуду «Аленка», «Карапуз», «Ушастый нянь», хоча ступінь вираженості її був різним. Показано, що більш виражені сенсибілізаційні властивості має розчин мийного засобу «Ушастый нянь», про що свідчить розвиток слабкопозитивної аутосенсибілізації та позитивної сенсибілізації організму піддослідних тварин. Вплив на організм морських свинок мийних засобів «Аленка» та «Карапуз» для очищення дитячих виробів призводить до розвитку слабковираженої сенсибілізації, а використання розчину мийного засобу «Аленка» у тварин призводить ще й до розвитку слабковираженої аутосенсибілізації організму. У групі, де застосовували розчин мийного засобу «Frosh Вaby», не було виявлено посилення дегрануляції базофільних гранулоцитів у присутності як тканинного антигена, так і гаптена, що свідчило про відсутність ауто- та сенсибілізації організму тварин цієї групи.
Проведена оценка сенсибилизирующего действия различных моющих средств, предназначенных для ухода за посудой и другими изделиями для детей. Исследования проводились на морских свинках. Сенсибилизацию организма животных изучали в реакции дегрануляции базофилов периферической крови (по Шелли). Для изучения были выбраны 10% растворы четырех средств для мытья детской посуды отечественного и зарубежного производства («Аленка», «Карапуз», «Ушастый нянь», «Frosch Вaby»), приобретенных в торговой сети супермаркетов г. Киева. Проведенные через 21 день исследования позволили установить развитие сенсибилизации организма животных опытных групп, которые подвергались воздействию растворов средств для мытья детской посуды «Аленка», «Карапуз», «Ушастый нянь», хотя степень выраженности ее была разной. Показано, что более выраженными сенсибилизирующими свойствами обладает раствор моющего средства «Ушастый нянь», о чем свидетельствует развитие слабопозитивной аутосенсибилизации и позитивной сенсибилизации организма подопытных животных. Воздействие на организм морских свинок моющих средств для очистки детских изделий «Аленка» и «Карапуз» приводит к развитию слабовыраженной сенсибилизации, а при использовании раствора моющего средства «Аленка» у животных наблюдается еще и развитие слабовыраженной аутосенсибилизации организма. В группе, где применяли раствор моющего средства «Frosсh Вaby», не было выявлено усиления дегрануляции базофильных гранулоцитов в присутствии как тканевого антигена, так и гаптена, что свидетельствовало об отсутсвии ауто- и сенсибилизации организма животных этой группы.
Доп.точки доступа:
Голіченков, О. М.
Домарацька, Ю. С.
Григоренко, Л. Є.
Степанчук, С. В.
Ляшенко, В. І.
Майстренко, З. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дослідження повноти видалення засобів для прання із дитячої білизни за показником вмісту аніонних поверхнево-активних речовин у змивах / О. М. Голіченков [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 66-71

MeSH-главная:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (вредные воздействия, выделение и очистка)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Визначено рівень безпеки засобів за показником вмісту залишкових кількостей аніонних поверхнево-активних речовин (АПАР) у змивах із об’єктів після прання засобами, призначеними для обробки виробів для дітей. Аналіз результатів досліджень показує, що вміст АПАР у змивах після прання мийними засобами порошкоподібними та рідкими на основі синтетичних АПАР та мила натурального значно відрізняються. Так, найкраще вимиваються АПАР із одягу, який випраний мийними засобами на основі мила натурального («Друг», «Clean & White», «Кроха»). Залишкова кількість АПАР на тканинах після прання дитячої білизни порошкоподібними та рідкими засобами для автоматичного прання на основі синтетичних АПАР перевищують встановлений гігієнічний норматив. Встановлено, що тканина, оброблена пральними порошкоподібними та рідкими засобами, навіть після багаторазових ополіскувань містить залишкові кількості АПАР, які перевищують нормативні показники у 2-3 рази (8 із 13 досліджених мийних засобів на основі АПАР). Зважаючи на особливості функціонального стану шкіри дитини (недосформовану багатоступінчасту систему захисту), для дітей віком від 0 до 6 років рекомендовано використовувати для прання білизни засоби на основі мила натурального та засоби, що містять менше 5% АПАР.
Определен уровень безопасности средств по показателю содержания остаточных количеств анионных поверхностно-активных веществ (АПАВ) в смывах с объектов после стирки средствами, предназначенными для обработки изделий для детей. Анализ результатов исследований показывает, что содержание АПАВ в смывах после стирки средствами порошкообразными и жидкими на основе синтетических АПАВ и мыла натурального значительно отличаются. Так, лучше всего выполаскиваются АПАВ с одежды, выстиранной средствами на основе мыла натурального («Друг», «Clean & White», «Кроха»). Остаточное количество АПАВ на тканях после стирки детского белья порошкообразными и жидкими средствами для автоматической стирки на основе синтетических АПАВ превышают установленный гигиенический норматив. Установлено, что ткани, обработанные моющими порошкообразными и жидкими средствами, даже после многократных полосканий содержат остаточные количества АПАВ, которые превышают нормативные показатели в 2-3 раза (8 из 13 исследуемых моющих средств на основе АПАВ). Учитывая особенности функционального состояния кожи ребенка (не до конца сформированную многоступенчатую систему защиты), для детей в возрасте от 0 до 6 лет рекомендуется использовать для стирки белья средства на основе мыла натурального и средств, содержащих менее 5% АПАВ.
Доп.точки доступа:
Голіченков, О. М.
Домарацька, Ю. С.
Ляшенко, В. І.
Майстренко, З. Ю.
Уманець, Г. П.
Кучеренко, О. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Кузьмінов, Б. П.
Наукова спадщина доктора Генріха Мосінга (до 110 річниці від дня народження) [Текст] / Б. П. Кузьмінов, М. М. Сагайдаковський, В. Л. Смольницька // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 71-79

MeSH-главная:
ЭПИДЕМИОЛОГИ-ИНФЕКЦИОНИСТЫ -- INFECTION CONTROL PRACTITIONERS (история)
Кл.слова (ненормированные):
Рикетсиология
Аннотация: На підставі аналізу наукових робіт та архівно-документальних матеріалів авторами досліджується історія наукового доробку видатного епідеміолога ХХ століття Г. С. Мосінга. У роботах науковця представлено вивчення етіології, патогенезу, клініки та лікування висипного епідемічного тифу, розроблено дієву систему протиепідемічних заходів, спрямованих на цілковиту ліквідацію цього захворювання.
На основании анализа научных работ и архивно-документальных материалов авторами исследуется история научного наследия выдающегося эпидемиолога ХХ столетия Мосинга Г. С. В работах ученого дано изучение этиологии, патогенеза, клиники и лечения сыпного эпидемического тифа, разработана действенная система противоэпидемических мероприятий, нацеленных на полную ликвидацию этого заболевания.
Доп.точки доступа:
Сагайдаковський, М. М.
Смольницька, В. Л.
Мосінг, Генріх Станіславович (інфекціоніст ; 1910-1999) \про нього\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)