Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ЕУ12/2021/43/1<.>
Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 19
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Cavalli M., Diamanti K.1., Pan G., Dabrowski M. J., Komorowski J., Wadelius C.
Заглавие : A non-coding cancer mutation disrupting an HNF4α binding motif affects an enhancer regulating genes associated to the progression of liver cancer
Параллельн. заглавия :Мутації в некодуючих ділянках геному клітин, що порушують зв’язування з транскрипційним факторомHNF4α, впливають на активність енхансерів генів, які асоційовані з прогресуванням раку печінки
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 2-7 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МУТАЦИЯ -- MUTATION
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
Аннотация: Somatic mutations in coding regions of the genome may result in non-functional proteins that can lead to cancer or other diseases, however cancer mutations in the non-coding regions have rarely been studied and the interpretation of their effects is difficult. Non-coding mutations might act by breaking or creating transcription factor binding motifs in promoters, enhancers or silencers resulting in altered expression of target gene(s). A high number of mutations have been reported in coding and non-coding regions in cells of liver cancer. Hepatocyte nuclear factor 4α is a transcription factor that regulates the expression of several genes in liver cells, while the motifs it binds are frequently mutated in promoters and enhancers in liver cancer. Aim: The aim of the study is to evaluate the genetic effects of a non-coding somatic mutation frequently observed in liver cancer. Materials and Methods: We evaluated experimentally the effects of a somatic mutation frequently reported in liver cancer as a motif-breaker for the binding of hepatocyte nuclear factor 4α. The effects of the mutation on protein binding and enhancer activity were studied in HepG2 cells via electrophoresis mobility shift assay and dual luciferase reporter assays. We also studied genome-wide promoter-enhancer interactions performing targeted chromosome conformation capture in liver tissue to identify putative target genes whose expression could be altered by the mutation. Results: We found that the mutation leads to reduced protein binding and a decrease in enhancer activity. The enhancer harboring the mutation interacts with the promoters of ANAPC13, MAP6D1 and MUC13, which have been implicated in liver cancer. Conclusions: The study highlights the importance of non-coding somatic mutations, vastly understudied, but likely to contribute to cancer development and progressionСоматичні мутації в кодуючих ділянках геному можуть призводити до появи нефункціональ­них білків, що може спричиняти онкологічні та інші захворювання. Стосовно мутацій у некодуючих ділянках, то їх досліджують значно рідше, а інтерпретація ефектів, які вони спричиняють, є досить складною. Мутації в некодуючих ділянках можуть порушувати зв’язування транскрипційних факторів з відповідними промоторами, енхансерами або сайленсерами, що може призводити до зміни експресії генів, які знаходяться під контролем цих регулюючих елементів. У клітинах раку печінки виявляють велику кількість мутацій як в кодуючих, так і в некодуючих ділянках геному. Ядерний фактор гепатоцитів 4α є фактором транскрипції, що регулює експресію низки генів в гепатоцитах, причому мотиви в промоторах та енхансерах, з якими цей фактор зв’язується, досить часто містять мутації. Мета: Оцінити генетичні ефекти соматичних мутацій у некодуючих ділянках геному, які часто виявляють у клітинах раку печінки. Матеріали і методи: В експерименті досліджували ефекти соматичних мутацій в некодуючих ділянках геному клітин раку печінки на зв’язування відповідних мотивів з ядерним фактором гепатоцитів 4α. Дослідження проводили на моделі клітин HepG2 за допомогою методів зсуву електрофоретичної рухливості та подвійної люциферазної детекції. Повногеномні промоторно-енхансерні взаємодії в клітинах печінки вивчали методом фіксації конформації хромосом для виявлення можливих генів, експресія яких може змінюватися внаслідок мутацій. Результати: Показано, що досліджувані мутації призводять до послаблення зв’язування з білком та зниження активності енхансера. Так, мутований енхансер взаємодіє з промоторами генів ANAPC13, MAP6D1 і MUC13, які задіяні в розвитку раку печінки. Висновки: Показана важливість соматичних мутацій у некодуючих ділянках геному, вивченню яких дотепер не приділяли достатньої уваги, та які, разом з тим, задіяні в розвитку та прогресуванні процесів злоякісного росту
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Ada Leonidivna Vorontsova (1934–2020)
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 96 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Аннотация: In October 2020, passed away Ada Leonidivna Vorontsova, our esteemed colleague, well known specialist in experimental oncology, doctor of sciences in biology, professor, leading researcher, who devoted all her life to the R.E. Kavetsky Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radio­biology, the National Academy of Sciences of Ukraine
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Moreno M., Matschinski G. N., Czarnobai I., Oliveira A., Boff T. C.
Заглавие : An uncommon case of vulvar cancer metastatic to breast
Параллельн. заглавия :Незвичайний випадок раку вульви з метастазами в молочну залозу
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 92-95 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ВЛАГАЛИЩА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VAGINAL NEOPLASMS
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA
Аннотация: Vulvar carcinoma corresponds to the fourth gynecological malignancy in incidence, with more than forty thousand new cases being estimated worldwide in 2020. It is a disease characterized by locoregional spread presenting high recurrence rates although distant metastases are an uncommon event. The purpose of this work is to describe the diagnosis, treatment, and clinical course of vulvar carcinoma in a patient who presented regional recurrences and late metastasis to the mammary gland. Vulvar cancer is a disease with a well-defined natural history; but with the advancement of therapeutic possibilities in recent years, it has been possible to improve the prognosis, reducing the chance of locoregional recurrence. Thus, the possibility of distance recurrence must be remembered in inpatient follow-up with locally advanced vulvar carcinoma, even if atypically, as in the case reportedКарцинома вульви є четвертим за поширеністю гінекологічним злоякісним новоутворенням. За попередніми оцінками, у 2020 р. у всьому світі буде зареєстровано понад 40 тис. нових випадків. Це захворювання характеризується локорегіональним поширенням з високою частотою рецидивів, при цьому віддалені метастази є рідкісним явищем. Метою даної роботи є опис діагностики, лікування та клінічного перебігу карциноми вульви у пацієнтки, у якої спостерігалися регіонарні рецидиви та пізні метастази в молочну залозу. Рак вульви — це захворювання з чітко визначеним перебігом, але з розвитком терапевтичних можливостей в останні роки стало можливим покращити прогноз, знизивши ймовірність локорегіонального рецидиву. Таким чином, при стаціонарному спостереженні за місцево-поширеною карциномою вульви слід пам’ятати про можливість віддалених рецидивів, навіть якщо вони є атиповими, як в описаному випадку
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Yanish Yu. V., Zaletok S. P., Vityuk N. V., Mukha Yu. P.
Заглавие : Application of gold and silver nanoparticles for selective assay of spermine in mixture with spermidine
Параллельн. заглавия :Застосування наночастинок золота і срібла для селективного визначення сперміну в суміші зі спермідином
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 77-81 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES
СПЕРМИДИН -- SPERMIDINE
СПЕРМИН -- SPERMINE
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY
Аннотация: To assess the applicability of the novel technique based on the detection of spermine in solutions by spectrocolorimetric method using gold and silver colloidal nanoparticles. Materials and Methods: Colloidal solution of gold nanoparticles were synthesized by chemical reduction of tetrachlorauric acid with trisodium citrate. Colloidal solution of silver nanoparticles was obtained by chemical reduction of silver nitrate with tryptophan. The absorption spectra of gold/silver metal colloids and their mixtures with polyamines were recorded. Results: The increase of spermine concentration in solution caused the change in the intensity of the band of localized surface plasmon resonance that was not affected by the excess of spermidine. The color shift in colloidal gold due to its aggregation with spermine was registered spectrophotometrically. Conclusion: The principal possibility of selective quantification of spermine in the presence of spermidine in extremely high concentration using colloidal gold has been shown. This method can be used to assay selectively spermine in biological fluidsМета: Оцінити придатність нового методу, заснованого на спектроколориметричному визначенні сперміну в розчині із застосуванням колоїдних частинок золота та срібла. Матеріали та методи: Колоїдний розчин наночастинок золота синтезували хімічним відновленням з тетрахлорауринової кислоти з цитратом натрію. Колоїдний розчин наночастинок срібла одержували хімічним відновленням з нітрату срібла з триптофаном. Реєстрували спектри поглинання колоїдних розчинів золота та срібла та їх сумішей з поліамінами. Результати: З підвищенням концентрації сперміну в розчині змінюється інтенсивність смуги локального поверхневого плазмонного резонансу. Надлишок спермідину в розчині не впливає на цей процес. Зсув кольору колоїдних частинок золота через їх агрегацію із сперміном реєструється спектрофотометрично. Висновки: Показана принципова можливість селективного визначення сперміну за наявності надлишку спермідину з використанням колоїдного золота. Метод може знайти своє застосування для вибіркового визначення сперміну в біологічних рідинах
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Yakovlev P. G., Gorbach O. I., Khranovska N. M., Beliayeva A. V., Skachkova O. V., Skaterna T. D., Kalachniuk L. G., Ostapchenko L. I., Garmanchuk L. V.
Заглавие : Changes in expression of TLR-4, TGF-β, INF-γ, TNF-α in cultured T24/83 cells of invasive bladder cancer treated with cisplatin and/or polyphenolic adjuvant melanin
Параллельн. заглавия :Зміни експресії TLR-4, TGF-β, INF-γ, TNF-α в культурі клітин T24/83 інвазивного раку сечового міхура під дією цисплатину та/або поліфенольного ад’юванту меланіну
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 7-14 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЕЛАНИНЫ -- MELANINS
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
ЦИСПЛАТИН -- CISPLATIN
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS
Аннотация: Toll-like receptor 4 (TLR4) is known to be involved in carcinogenesis and cancer progression. Changes in TLR4 expression are associated with changes in the expression of key cellular cytokines (transforming growth factor-β (TGF-β), tumor necrosis factor-α (TNF-α), interferon-γ (IFN-γ)), which affect cancer progression and metastasis. Aim: To study changes in the expression of TLR4, TGF-β, TNF-α, IFN-γ genes, the level of apoptosis and cell cycle distribution in human invasive urothelial carcinoma T24/83 cells under the treatment with polyphenolic adjuvant compound of fungal origin melanin, cytotoxic drug cisplatin, and combination of both. Materials and Methods: T24/83 cells were incubated with cisplatin (0.05 mM), melanin (5 µg/ml), or their combination. The expression level of TLR-4, TGF-β, INF-γ, TNF-α was evaluated by the real time polymerase chain reaction. The flow cytometry was used to study cell cycle distribution, proliferative activity and level of apoptosis. Morphological analysis of the Т24/83 cells was performed as well. Results: Melanin, cisplatin, and their combination downregulate TLR4 expression (2.67; 1.28; and 2.73-fold decrease, respectively) and TNF-α expression (6.5; 1.4; and 1.7-fold decrease, respectively). Melanin did not affect TGF-β expression while cisplatin caused 13-fold downregulation of TGF-β. The combined use of cisplatin and melanin decreased TGF-β expression by 6.5 times. The upregulation of IFN-γ by melanin, cisplatin, and their combination was demonstrated (4.3; 6.7; and 2-fold increase, respectively). All treatment modalities increased the level of apoptosis in T24/83 cells. Melanin treatment increased significantly the proportion of fibroblast-like cells in T24/83 culture with decreased cell adhesion to the substrate. Conclusions: Melanin, cisplatin, and combination of both agents affect significantly TLR4, TNF-α, TGF-β, INF-γ expression, cell cycle distribution and morphology in T24/83 cells suggesting their transition to less aggressive phenotypeЗміни експресії Toll-подібного рецептора 4 (TLR4) асоційовані зі змінами в експресії ключових цитокінів (трансформуючого фактора росту-β (TGF-β), фактора некрозу пухлини-α (TNF-α), інтерферону-γ (IFN-γ), що мають вплив на прогресування злоякісних пухлин та метастазування. Мета: Дослідити зміни експресії генів TLR4, TGF-β, TNF-α, IFN-γ, рівень апоптозу та розподіл за фазами клітинного циклу в клітинах T24/83 інвазивної уротеліальної карциноми людини під дією поліфенольної ад’ювантної сполуки меланіну, виділеної з грибів, та цитотоксичного хіміопрепарату цисплатину, а також поєднаної дії обох цих сполук. Матеріали та методи: Клітини T24/83 інкубували з цисплатином (0.05 мM), меланіном (5 мкг/мл), або з обома цими сполуками. Рівень експресії TLR-4, TGF-β, INF-γ, TNF-α визначали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Розподіл за стадіями клітинного циклу, проліферативну активність та рівень апоптозу визначали за допомогою проточної цитометрії. Досліджували також морфологію клітин під дією зазначених сполук. Результати: Меланін, цисплатин та їх комбінація знижують експресію TLR4 (у 2,67; 1,28 та 2,73 раза відповідно) та TNF-α (у 6,5; 1,4 та 1,7 раза відповідно). Меланін не впливає на експресію TGF-β, у той час як цисплатин знижує його експресію в 13 разів. У разі поєднаної дії цисплатину та меланіну експресія TGF-β знижується в 6,5 раза. Експресія IFN-γ за дії меланіну, цисплатину або поєднаної дії цих сполук збільшується у 4.3; 6,7 та 2 рази відповідно. Як меланін або цисплатин, так і поєднана дія цих сполук спричинює підвищення рівня апоптозу в клітинах T24/83. Меланін суттєво збільшує частку фібробластоподібних клітин в культурі T24/83 зі зменшенням адгезії клітин до субстрату. Висновки: Меланін, цисплатин,у разі окремого або комбінованого застосування суттєво впливають на експресію TLR4, TNF-α, TGF-β, INF-γ, розподіл за клітинним циклом та морфологію клітин T24/83, що дозволяє припустити набуття цими клітинами менш агресивного фено
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Yushko L. A., Sarnatskaya V. V., Sakhno L. A., Hudenko N. V., Paziuk L. M., Maslenny V. N., Melnyk V. O., Nikolaev V. G.
Заглавие : Comparative study of biochemical and morphological parameters in rats with Walker 256 and Walker 256/DOX carcinosarcoma
Параллельн. заглавия :Порівняльне дослідження біохімічних і морфологічних показників у щурів з карциносаркомою Уокера 256 та її варіантом, резистентним до доксорубіцину
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 21-25 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: КАРЦИНОСАРКОМА -- CARCINOSARCOMA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ДОКСОРУБИЦИН -- DOXORUBICIN
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Аннотация: To evaluate the changes of some biochemical blood plasma parameters and morphological structure of the internal organs of rats with transplanted doxorubicin (DOX)-sensitive (Walker 256) and doxorubicin-resistant (Walker 256/DOX) strains of Walker 256 carcinosarcoma. Materials and Methods: The study was performed on female Wistar rats with transplanted Walker 256 or Walker 256/DOX and intact animals (control). On the 9th day after transplantation of tumor cells, a comparative analysis of some blood plasma biochemical parameters and morphological examination of the liver, kidneys, myocardium and spleen of rats was carried out. Results: Walker 256 growth, in comparison with Walker 256/DOX, is accompanied by more pronounced systemic effect on tumor-bearing rats. Uric acid concentration in the blood plasma of Walker 256 bearing rats was significantly (by 15.5%) higher than in Walker 256/DOX bearing rats. Aspartate aminotransferase activity in the Walker 256 group was significantly (by 107.2%) higher than in Walker 256/DOX group, but alanine aminotransferase activity was 58.5% lower. 56.7% decrease of alkaline phosphatase in rats with Walker 256, and 21% increase of this index in rats with Walker 256/DOX were observed. The growth of Walker 256 carcinosarcoma led to greater structural damage of the liver, kidneys and spleen in experimental animals compared with Walker 256/DOX strain. Conclusion: Tumor growth in rats with Walker 256/DOX leads to less pronounced changes in the biochemical parameters of rat blood plasma and morphological structure of internal organs compared with wild-type carcinosarcomaМета: Оцінити зміни деяких біохімічних показників плазми крові та морфології внутрішніх органів щурів з трансплантованою карциносаркомою Уокера (доксо­рубіцин (DOX)-чутливим (Walker 256) та резистентним до доксорубіцину (Walker 256/DOX) штамами). Матеріали та методи: Дослідження проводили на самках щурів Wistar з трансплантованими пухлинами Walker 256 або Walker 256/DOX. На 9-й день після трансплантації клітин пухлини аналізували деякі біохімічні показники плазми крові та проводили морфологічне дослідження печінки, нирок, міокарда та селезінки щурів. Результати: Ріст карциносаркоми Walker 256 порівняно з Walker 256/DOX супроводжується більш вираженим системним впливом на щурів з пухлиною. Концентрація сечової кислоти у плазмі крові щурів з пухлиною Walker 256 була значно (на 15,5%) вищою, ніж у щурів з Walker 256/DOX. Активність aспартатамінотрансферази у групі Walker 256 була значно (на 107,2%) вищою, ніж у групі Walker 256/DOX, але активність аланінамінотрансферази була на 58,5% нижчою. Спостерігали зниження на 56,7% активності лужної фосфатази у щурів з Walker 256 та збільшення на 21% цього показника у щурів з Walker 256/DOX. Ріст карциносаркоми Walker 256 призводив до більш виражених структурних пошкоджень печінки, нирок та селезінки у експериментальних тварин у порівнянні зі штамом Walker 256/DOX. Висновок: Ріст пухлин Walker 256/DOX призводить до менш виражених змін біохімічних показників плазми крові щурів та морфологічної структури внутрішніх органів у порівнянні з карциносаркомою Walker 256
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Elemam O., Tashkandi E., Abdelkhalek S., Shalaby I., Baraka R.
Заглавие : Emergency oncology admissions during COVID-19 pandemic: a major institution experience from Saudi Arabia
Параллельн. заглавия :Ургентна госпіталізація онкологічних хворих під час пандемії COVID-19: досвід великого медичного центру Саудівської Аравії
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 31-35 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
САУДОВСКАЯ АРАВИЯ -- SAUDI ARABIA
Аннотация: The WHO has declared the coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic in March 2020. Cancer patients are considered a highly susceptible group. The effect of this pandemic on cancer mortality is still unknown. Aim: Our aim is to know whether or not we need to postpone cancer treatment during viral pandemics in the future. Materials and Methods: A retrospective observational study from March 1, 2020 to June 1, 2020, included cancer patients on active treatment, who have been admitted to our oncology center through the emergency unit, and patients who received oncology treatment in the outpatient treatment unit. COVID-19 positive cases were identified based on polymerase chain reaction testing of nasopharyngeal swab. Results: A total of 1300 patients was included in the study, 1096 patients attended the outpatient clinics, 204 patients were admitted to our oncology floor for emergency care. The cancer diagnosis was mainly breast cancer, followed by colon cancer. The main cause of emergency room visit was mainly fever followed by pain. Admission diagnosis was mainly disease progression followed by symptom control, COVID-19 infection, and febrile neutropenia. 1288 cycles of anticancer therapy were provided to 513 patients in the outpatient treatment unit. Three out of the nineteen patients who had a confirmed COVID-19 infection (16%) died not only due to infection, but also disease progression. Conclusion: Cancer treatment is not a risk factor for COVID-19 infection or its complications. Cancer treatment should not be interrupted during viral pandemics and every effort should be made to give cancer patients the standard of careВООЗ оголосила пандемію коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) у березні 2020 р. Вважається, що хворі на рак є дуже вразливими до цієї інфекції. До цього часу невідомо достеменно, чи впливає пандемія на показники смертності внаслідок онкологічних захворювань. Мета: З’ясувати на майбутнє, чи слід відтерміновувати лікування онкологічних хворих під час вірусної пандемії. Матеріали та методи: Ретроспективне обсерваційне дослідження, яке охоплювало період з 1 березня до 1 червня 2020 р., включало хворих на рак у фазі активної терапії, які надходили до нашого онкологічного центру у зв’язку з необхідністю у невідкладній допомозі або ж отримували лікування в амбулаторному відділенні. COVID-19-позитивних хворих виявляли за результатами полімеразної ланцюгової реакції в назофарингеальних мазках. Результати: Усього в дослідження було включено 1300 хворих, з них 1096 лікувались амбулаторно, і 204 хворих було госпіталізовано у зв’язку з необхідністю невідкладної допомоги. Серед діаг­нозів переважав рак молочної залози, на другому місці був рак товстої кишки. Основною причиною звернення за невідкладною допомогою були лихоманка та біль. Основним діагнозом під час надходження до клініки було прогресування онкологічного захворювання. Далі серед причин звернення за допомогою були необхідність усунення симптомів, інфекція COVID-19 та фебрильна нейтропенія. Амбулаторно було проведено загалом 1288 циклів протипухлинної терапії 513 хворим. 3 з 19 хворих із підтвердженим COVID-19 (16%) померли, але не тільки через COVID-19, а також і через прогресування онкологічного захворювання. Висновок: Протипухлинне лікування не є фактором ризику щодо COVID-19 або його ускладнення. Тому терапію онкологічного захворювання не слід переривати під час пандемії. Навпаки, слід робити все можливе, аби надавати онкологічним хворим у цій ситуації лікування згідно зі стандартами
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Boyko O., Simonova M., Knysh N., Danysh O., Vygovska Y., Masliak Z.
Заглавие : Erythropoietin as an independent prognostic factor in myelodysplastic syndromes
Параллельн. заглавия :Еритропоетин як незалежний прогностичний фактор у хворих на мієлодиспластичні синдроми
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 41-45 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ЭРИТРОПОЭТИН -- ERYTHROPOIETIN
МИЕЛОДИСПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- MYELODYSPLASTIC SYNDROMES
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): каплан-мейєра метод
Аннотация: To assess the level of erythropoietin (EPO) in blood sera of patients with different subtypes of myelodysplastic syndromes (MDS) from different risk subgroups and to determine its prognostic role. Materials and Methods: EPO was measured by enzyme-linked immunosorbent assay in peripheral blood of 54 patients with different MDS subtypes according to the French–American–British (FAB) classification. The comparison group consisted of 15 healthy individuals. Complete blood count (hemoglobin, leukocyte and platelet levels) was determined and bone marrow cells were characterized morphologically. The overall and leukemia-free survivals were estimated by Kaplan — Meier method. Results: The level of ЕРО in MDS was reliably higher in comparison with healthy persons (p 0.01, Mann — Whitney test). No statistically significant difference was found in serum EPO concentration between the groups of patients with low- and high-risk MDS (603.5 pg/ml vs 721.0 pg/ml; p 0.05). In transfusion-dependent patients, the level of EPO was significantly higher than in other patients, which may be due to increased endogenous EPO secretion resulting from chronic hypoxia. A negative correlation was revealed between EPO level and Hb level as well as between EPO level and percentage of blast cells in bone marrow in high-risk MDS patients but not in patients with less aggressive variants of MDS. Instead, patients with low-risk MDS had a negative relationship between concentrations of EPO and tumor necrosis factor alpha (p = 0.06, Kendall’s tau test). No significant difference was found between EPO concentration in cases differing by bone marrow cellularity or the presence of cytogenetic abnormalities. An EPO concentration below 200 pg/ml was a predictor of shorter overall survival in patients with all MDS subtypes (p 0.05, Mann — Whitney test). In patients with all FAB disease subtypes, there was no relationship between the leukemia-free survival and serum EPO concentration. Conclusion: This study shows that lower serum EPO level may be considered as one of the additional adverse prognostic factors in MDS patientsМета: Визначити рівень еритропоетину (ЕПО) в сироватці крові хворих на різні підтипи мієлодиспластичних синдромів (МДС), що складають різні підгрупи ризику, та оцінити прогностичну роль цього показника. Матеріали та методи: Концентрацію ЕПО вимірювали методом твердофазного імуноферментного аналізу в зразках периферичної крові 54 хворих на різні підтипи МДС відповідно до ФАБ класифікації. Група порівняння складалася з 15 здорових осіб. Визначали вміст гемоглобіну, лейкоцитів та тромбоцитів. Клітини зразків кісткового мозку характеризували морфологічно. Загальну та безрецидивну виживаність розраховували за методом Каплана — Мейєра. Результати: Рівні ЕПО у хворих на МДС були вірогідно вищими в порівнянні зі здоровими особами (p 0.01, критерій Манна — Уітні). Не було виявлено статистично вірогідної різниці за концентрацією ЕПО між групами хворих на МДС низького та високого ступеня ризику (603,5 пг/мл в порівнянні з 721 пг/мл; p 0.05). У хворих, залежних від гемотрансфузій, рівні ЕПО були вірогідно вищими в порівнянні з іншими пацієнтами, що може бути обумовлено підвищенням секреції ендогенного ЕПО, спричиненим хронічною гіпоксією. У хворих на МДС групи високого ризику була виявлена негативна кореляція між рівнями ЕПО та гемоглобіну, а також між рівнями ЕПО та відсотком баластних клітин у кістковому мозку. Такої кореляції не відзначали у хворих з менш агресивними варіантами МДС. Натомість у пацієнтів з МДС групи низького ризику відзначали негативну кореляцію між концентраціями ЕПО та фактора некрозу пухлин альфа (p = 0.06, критерій тау Кендалла). Не було помічено суттєвої різниці у рівнях ЕПО між випадками, що різняться за клітинністю кісткового мозку або наявністю цитогенетичних аномалій. Концентрацію ЕПО нижче за 200 пг/мл можна розглядати як предиктор меншої загальної виживаності у хворих на МДС будь-якого підтипу (p 0.05, критерій Манна — Уітні). Але не було встановлено залежності між концентрацією ЕПО в сироватці крові і безрецидивною виживаністю. Висновок: Низький рівень ЕПО у сироватці крові у хворих на МДС може розглядатися як додатковий фактор несприятливого прогнозу
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Drogovoz S. M., Starikov V. I., Ivantsyk L. B., Shchokina K. G.
Заглавие : Experience and prospects for the use of off-label drugs in oncology
Параллельн. заглавия :Досвід та перспективи використання “off-label” препаратів в онкології
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 82-86 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS
НАЛТРЕКСОН -- NALTREXONE
Аннотация: According to the World Health Organization, half of all drugs available on the global pharmaceutical market are sometimes used for indications that are not included in the instruction for use. This method of therapy has the term “off-label use” which means the use “out of instruction”. Today, off-label drugs are also prescribed for cancer treatment. For example, a drug developed to treat one type of tumor can sometimes be used to treat other types of cancer. The treatment of certain types of pain with tricyclic antidepressants is also an example of the off-label drugs used in oncology. An example of an off-label prescription is anxiolytic medicine lorazepam, which can be used off-label as an antiemetic in cancer patients. Low doses of naltrexone are applied to treat cancer and autoimmune diseases. A retrospective analysis of modern oncotherapy indicates that oncologists often use off-label drugs in combination therapy, especially in the treatment of patients with concomitant diseases, in case of progressive development of the tumor, or to reduce the toxicity and cost of treatment components. American oncologists are of the opinion that if all the drugs prescribed by the International Recommendations failed in the treatment of cancer, doctors can prescribe off-label medications, but only if their effectiveness and safety are clearly established. The problem of the off-label use of drugs in oncology has not yet been studied in detail, however, this direction has certain promising prospectsЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, половина всіх лікарських засобів, доступних на світовому фармацевтичному ринку, іноді використовується за показаннями, які не включені в інструкцію із застосування. Цей метод терапії відомий під терміном “використання не за призначенням (off-label)”, що означає використання “поза інструкцією”. Сьогодні для лікування раку також призначаються off-label препарати. Наприклад, препарат, розроблений для лікування одного типу пухлин, іноді може застосовуватися для лікування інших видів раку. Лікування певних видів болю трициклічними антидепресантами також є прикладом застосування off-label препаратів в онкології. Прикладом призначення off-label є анксіолітичний препарат лоразепам, який можна використовувати як протиблювотний засіб у хворих на рак. Низькі дози налтрексону застосовуються для лікування раку та аутоімунних захворювань. Ретроспективний аналіз сучасної онкотерапії вказує на те, що онкологи часто використовують комбіновану терапію off-label препаратами, особливо при лікуванні пацієнтів із супутніми захворюваннями, у разі прогресуючого розвитку пухлини або для зниження токсичності та вартості компонентів лікування. Американські онкологи дотримуються думки, що якщо всі препарати, передбачені міжнародними рекомендаціями, не дають результатів під час лікування раку, лікарі можуть призначати off-label лікарські засоби, але лише за умови чіткого встановлення їх ефективності та безпеки. Проблема використання off-label препаратів в онкології ще не вивчена детально, однак цей напрямок має певні перспективи
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Tsip N. P., Kopetskiy V. I., Polentsov Yu. O., Yegorov M. Yu., Vakulenko G. O., Svintsitskiy V. S.
Заглавие : Experience with the use of HIPEC in advanced serous ovarian cancer after complete and optimal cytoreduction
Параллельн. заглавия :Досвід використання HIPEC при запущеному серозному раку яєчника після повної та оптимальної циторедукції
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 67-72 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS
ЦИТОРЕДУКЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- CYTOREDUCTION SURGICAL PROCEDURES
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Ovarian cancer (OC) is one of the most demanding unresolved issues in oncogynecology. In Ukraine, there are over 3000 new cases of the disease annually. 24.6% of patients die within the first year after diagnosis. It indicates the relevance of developing new and optimizing existing OC treatment programs. Aim: To analyze the short-term results of hyperthermic intraperitoneal chemotherapy (HIPEC) in patients with primary (non-recurrent) advanced serous OC, in comparison with the group of patients after standard cytoreductive surgery (CRS) of high and medium complexity, according to the following indicators: the effect on metabolism, postoperative complications, length of stay in intensive care unit and hospital, timing of adjuvant chemotherapy initiation. Materials and Methods: Cases of 35 patients with advanced serous OC who underwent the treatment at the Oncogynecology Department of the National Cancer Institute from December 2018 to April 2020 were analyzed. For the assessment of surgical procedures volumes, a surgical complexity scoring system was used. HIPEC was performed in 20 patients (57.1%), while 15 patients (42.9%) underwent standard CRS. Results: At the beginning and end of the HIPEC procedure, a shift in acid-base state and the development of hyperthermia were evident. At the end of the 1st day of the postoperative period, statistically significant changes (p 0.05) were revealed in pH, base excess, body temperature, alanine transaminase and aspartate transaminase levels in patients from HIPEC group indicating the development of metabolic acidosis and toxic liver damage. The negative effects of HIPEC developed at the end of the procedure may persist at the end of the first postoperative day. While metabolic acidosis diminishes, the signs of hepatotoxicity persist. Toxic liver damage is the most frequent complication of the postoperative period detected more often (p 0.05) after HIPEC in comparison with standard CRS. Standard adjuvant chemotherapy began on average in 31.9 ± 4.4 days in HIPEC group and 18.6 ± 1.6 days in CRS group (p 0.05). Conclusions: The data obtained indicate that HIPEC negatively affects metabolism and aggravates the severity of disorders that develop during the CRS phase. The use of HIPEC postpones the initiation of adjuvant chemotherapy, which is probably associated with a longer period of restoration of the functions of organs and systems of patients (in particular, liver function). The feasibility of HIPEC in advanced serous OC treatment requires further researchРак яєчника (РЯ) — одна з найсерйозніших невирішених проблем онкогінекології. В Україні щорічно реєструється понад 3000 нових випадків захворювання, 24.6% хворих помирають протягом першого року після встановлення діагнозу. Це вказує на актуальність розробки нових і оптимізації існуючих програм лікування РЯ. Мета: Проаналізувати короткотермінові результати застосування гіпертермічної внутрішньоочеревинної хіміотерапії (HIPEC) у пацієнток з первинним (нерецидивним) розповсюдженим серозним РЯ у порівнянні зі стандартними циторедуктивними операціями (ЦРО) високого та середнього ступеня складності за шкалою SCS за наступними показниками: вплив на метаболізм, післяопераційні ускладнення, тривалість перебування у відділенні реанімації та стаціонарі, термін початку ад’ювантної поліхіміо­терапії. Матеріали та методи: Проаналізовано 35 випадків розповсюдженого серозного РЯ. Хворі лікувалися у відділенні онкогінекології Національного інституту раку з грудня 2018 р.до квітня 2020 р. Для оцінки обсягів хірургічних втручань була використана шкала оцінки складності хірургічної операції (SCS). HIPEC було проведено 20 пацієнткам (57.1%), а 15 пацієнткам (42.9%) було виконано стандартну ЦРО. Результати: На початку та в кінці процедури HIPEC було виявлено статистично значущу різницю (р 0.05) у показниках кислотно-основного стану та температури тіла, що свідчить про зсув кислотно-основного стану та розвиток гіпертермії. Наприкінці 1-го дня післяопераційного періоду у пацієнток із групи HIPEC виявлено статистично значущі зміни (р 0.05) за рН, показником кислотно-основного стану, температурою тіла, рівнями аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, що свідчить про розвиток метаболічного ацидозу та токсичного ураження печінки. Останнє є найчастішим ускладненням післяопераційного періоду і значно частіше (р 0.05) виявляється після HIPEC у порівнянні зі стандартними ЦРО. Стандартна ад’ювантна хіміотерапія починалася в середньому через 31.9 ± 4.4 доби у групі HIPEC та через 18.6 ± 1.6 доби у групі без HIPEC (р 0.05). Висновки: Отримані дані вказують на те, що HIPEC негативно впливає на обмін речовин та посилює тяжкість розладів, що розвиваються на етапі ЦРО. Несприятливі ефекти HIPEC, що розвинулися в кінці процедури, можуть персистувати до кінця першої доби після операції. Хоча вираженість метаболічного ацидозу зменшується в цей термін, ознаки гепатотоксичності зберігаються. Застосування HIPEC відтерміновує початок ад’ювантної поліхіміотерапії, що, ймовірно, пов’язано з більш тривалим періодом відновлення функцій органів та систем хворих, зокрема функції печінки. Можливість застосування HIPEC у лікуванні розповсюдженого серозного РЯ потребує подальших досліджень
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Gurianov D. S., Antonenko S. V., Telegeev G. D.
Заглавие : Nuclear localization of BCR and cortactin indicates their potential role in regulation of actin branching in nucleus
Параллельн. заглавия :Ядерна локалізація bcr і кортактину вказує на їх потенційну роль в регуляції розгалуження актину в ядрі
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 73-76 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: КОРТАКТИН -- CORTACTIN
ЛЕЙКОЗ МИЕЛОМОНОЦИТАРНЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ -- LEUKEMIA, MYELOMONOCYTIC, CHRONIC
Аннотация: To study cellular localization of full-length breakpoint cluster region (BCR), Pleckstrin homology domain of BCR and cortactin and determine whether they can coexist in cell nucleus. Materials and Methods: HEK293T cell line was transfected with pECFP-BCR, pEGFP-PH and pmTagRFP-N1-CTTN using polyethyleneimine. Live cells were imaged in cell culture dishes with glass coverslip attached to the bottom with Leica SP8 STED 3D confocal microscope in the environmental chamber. Obtained images were processed and analyzed with Fiji software. Results: We identified colocalization of full-length BCR and cortactin in nucleus of cell undergoing terminal phase of cell division. We did not observe nuclear localization of cortactin in non-dividing cell. Both Pleckstrin homology domain and full-length BCR exhibited cytoplasmic as well as nuclear localization. Conclusions: Colocalization of BCR with cortactin in cell nucleus indicates their potential role in regulation of actin network allowing for the maintenance of nuclear architecture and DNA integrity.Дослідити клітинну локалізацію повнорозмірної ділянки кластерної точки розриву (breakpoint cluster region — BCR), PH-домена BCR і кортактину та визначити, чи можуть вони співіснувати в ядрі клітини. Матеріали та методи: Клітинна лінія HEK293T була трансфікована pECFP-BCR, pEGFP-PH та pmTagRFP-N1-CTTN з використанням поліетиленіміну. Живі клітини візуалізували в чашках для культивування клітин зі скляним покривним скельцем, прикріпленим до дна, за допомогою конфокального мікроскопа Leica SP8 STED 3D у спеціальній інкубаційній камері. Отримані зображення були оброблені та проаналізовані за допомогою програмного забезпечення Fiji. Результати: Ми ідентифікували колокалізацію повнорозмірного BCR і кортактину в ядрі клітин, що проходили термінальну фазу клітинного поділу. Ми не спостерігали ядерної локалізації кортактину в клітинах, які не ділилися. І PH-домен, і повнорозмірний BCR локалізувалися як в ядрі, так і в цитоплазмі. Висновки: Колокалізація BCR з кортактином в ядрі клітини вказує на їх потенційну роль у регуляції актинової мережі, що дозволяє підтримувати ядерну архітектуру та цілісність ДНК
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Gluzman D. F., Zavelevich M. P., Philchenkov A. A., Koval S. V., Bezhenar T. O.
Заглавие : Immunodeficiency-associated lymphoproliferative disorders and lymphoid neoplasms in post-COVID-19 pandemic era
Параллельн. заглавия :Лімфопроліферативні захворювання, асоційовані з імунодефіцитами, та лімфоїдні новоутворення після пандемії COVID-19
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 87-91 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ЛИМФОПРОЛИФЕРАТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- LYMPHOPROLIFERATIVE DISORDERS
НОВООБРАЗОВАНИЯ, СОСТОЯЩИЕ ИЗ ЛИМФОИДНОЙ ТКАНИ -- LYMPHATIC VESSEL TUMORS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
Аннотация: The 2017 revision of WHO Classification of tumors of hematopoietic and lymphoid tissues contains separate chapters on the immunodeficiency-associated lymphoproliferative disorders. In this mini-review, the brief description of pathological, immunophenotypical and clinical features of lymphoid neoplasms associated with primary immune disorders, HIV infection, those arising in post-transplant setting and other lymphoproliferative disorders (excluding those induced by radiation) is given. The heterogeneous spectrum of these lymphoid malignancies is specified by the nature of those factors that are capable to induce immune suppression or chronic antigenic stimulation of immune system. Taking into account the full swing of SARS-CoV-2 pandemic and our ignorance of the ability of this virus to induce the sustained stimulation of immune system, we could not exclude the high risk of autoimmune diseases and lymphoid neoplasms in the long-term post-pandemic period. In this context, the role of angiotensin-converting enzyme 2 as well as some recently reported cell receptors for SARS-CoV-2 cell entry should be considered as far as some of them (CD147, CD26) could be tumor-associated antigensУ переглянутій класифікації ВООЗ пухлин кровотворної та лімфоїдної тканин від 2017 р. містяться кілька окремих розділів, присвячених лімфопроліферативним захворюванням, асоційованим з імунодефіцитами. У представленому мініогляді наведено стислий опис патологічних, імунофенотипових і клінічних особливостей лімфоїдних новоутворень, асоційованих з первинними імунними розладами, інфекцією­ ВІЛ, а також таких, що виникають після трансплантації та інших лімфопроліферативних захворювань (виключаючи індуковані радіацією). Гетерогенний спектр цих лімфоїдних злоякісних новоутворень обумовлений природою факторів, здатних спричиняти імунодепресію або хронічну антигенну стимуляцію імунної системи. З огляду на те, що пандемія, спричинена SARS-CoV-2, перебуває в розпалі, і ми ще не до кінця усвідомлюємо здатність цього вірусу індукувати тривалу стимуляцію імунної системи, не можна виключати високого ризику автоімунних захворювань та лімфоїдних новоутворень, що можуть виникнути через тривалий час після пандемії. У цьому контексті, слід розглянути роль ангіотензинперетворювального ферменту 2 та інших клітинних рецепторів для потрапляння SARS-CoV-2 всередину клітини. Також слід звернути увагу на те, що деякі з цих клітинних рецепторів (CD147, CD26) є пухлино-асоційованими антигенами
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Chumak A. V., Fedosova N.I., Cheremshenko N. L., Symchych T. V., Voyeykova I. M., Chekhun V. F.
Заглавие : Macrophage polarization in dynamics of Lewis lung carcinoma growth and metastasis
Параллельн. заглавия :Зміни поляризації макрофагів у динаміці росту метастазуючої карциноми Льюїс
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 15-20 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: КАРЦИНОМА ЛЬЮИС ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, LEWIS LUNG
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Аннотация: To assess the functional state of macrophages based on various manifestations of their activity at the different stages of metastatic tumor growth in C57Bl mice. Materials and Methods: On days 7, 14, 21 and 28 after Lewis lung carcinoma transplantation to C57Bl mice, macrophages from various anatomic sites were isolated and tested on their cytotoxicity, metabolic activity, NO production and arginase activity. Results: In the populations of peritoneal and splenic macrophages, on days 7 and 21 of tumor growth antitumor (M1) cells prevailed while on days 14 and 28 tumor-promoting (M2) macrophages predominated. In the population of lung macrophages, cells with M1 phenotype were in the majority in the early stages of tumor growth. On days 21 and 28, M1 cells were gradually substituted by cells exhibiting M2 phenotype. This shift correlated with metastasis to lungs. Conclusion: Lewis lung carcinoma growth is accompanied by the gradual change in macrophage polarization from antitumor (M1) towards tumor-promoting (M2) type. These changes were more evident in population of lung macrophages and correlated with the parameters of metastasisОцінити стан макрофагів мишей лінії С57Вl за різними проявами їх функціональної активності на різних стадіях росту метастазуючої пухлини. Матеріали та методи: У дослідженні використовували мишей лінії C57Bl з епідермоїдною метастазуючою карциномою легені Льюїс. На 7-, 14-, 21- та 28-й день після перещеплення пухлини макрофаги з різних ніш були виділені та піддані функціональному аналізу. Результати: Макрофаги, отримані з різних біологічних ніш у інтактних тварин, за дослідженими показниками функціональної активності мали фенотип М1. У популяціях макрофагів, отриманих з селезінки та перитонеальної порожнини мишей лінії С57Вl на 7-і 21-шу доби росту карциноми легені Льюїс переважали клітини з протипухлинними властивостями (М1), на 14- та 28-му добу — клітини з пропухлинними властивостями (М2). У популяції легеневих макрофагів на ранніх стадіях пухлинного процесу переважали клітини з фенотипом М1, до 28-ї доби спостерігали поступову їх поляризацію до фенотипу М2. Такі зміни корелювали з показниками метастазування в легені в ці терміни. Висновок: Aналіз показників функціо­нальної активності макрофагів свідчить про їх поступову поляризацію від клітин з проти- (М1) до клітин з пропухлинними (М2) властивостями в динаміці росту карциноми легені Льюїс. Виявлені зміни були найбільш вираженими в популяції легеневих макрофагів та мали кореляційний зв’язок з показниками метастазування
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Gervas P., Molokov A., Ivanova A., Panferova Ye., Kiselev A., Chernyshova A., Pisareva L., Choynzonov E., Cherdyntseva N.
Заглавие : New germline mutations in BRCA1, ATM, MUTYH, and RAD51D genes in Tuvans early-onset breast cancer patients
Параллельн. заглавия :Нові гермінальні мутації у генах BRCA1, ATM, MUTYH та RAD51D у Тувинських хворих на рак молочної залози молодого віку
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 52-55 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МУТАЦИЯ -- MUTATION
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
ЭТНИЧЕСКИЕ ГРУППЫ -- ETHNIC GROUPS
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA
Аннотация: In Russia, more than 50,000 women are diagnosed with breast cancer (BC) every year. Russia is a multinational country — about 200 ethnic groups live on its territory. Khakass, Buryats, Tuvans and other ethnic groups show higher rate of increase in BC incidence and a younger age of first diagnosed BC compared to Caucasian ethnicities. We focused on Tuvan ethnic group to find specific genetic aberrations associated with BC. There are no BC prevention models as well as standards for the treatment of inherited BC in Tuvans. In this context, the search for genetic markers of early cancer detection and the development of criteria for therapy response are relevant. Aim: To identify hereditary mutations in BC-associated genes in Tuvan women. Materials and Methods: 24 patients with early-onset BC (range, 25 to 46 years) were enrolled in the study. Genomic DNA isolated from blood samples was used to prepare libraries using a capture-based target enrichment kit covering 27 genes (ATM, APC, BARD1, BRCA1, BRCA2, BRIP1, CDH1, CHEK2, EPCAM, FAM175A, MLH1, MRE11A, MSH2, MSH6, MUTYH, NBN, PALB2, PIK3CA, PMS2, PMS2CL, PTEN, RAD50, RAD51C, RAD51D, STK11, TP53 and XRCC2). Next-generation sequencing was performed using the Illumina NextSeq500 System. Results: In our study, one pathogenic mutation was detected in BRCA1 (rs80357868) gene (prevalence of 4%, 1/24). We identified the truncating 3875_3878delGTCT mutation of BRCA1 gene in Tuvans BC patient aged 34 years. We also detected three mutations that were probably damaging by PolyPhen2 and/or deleterious by SIFT in ATM (rs781023264), MUTYH (rs199840380) and RAD51D (rs145309168) genes. Conclusion: To the best of our knowledge, this is the first report that describes the highly pathogenic variant in the BRCA1 gene (rs80357868) and possibly damaging (PolyPhen2) germline variants in the ATM (rs781023264), MUTYH (rs199840380) and RAD51D (rs145309168) genes in young Tuvans BC patientУ Росії щорічно більше ніж у 50 000 жінок виявляють рак молочної залози (РМЗ). Росія — багатонаціональна країна, на її території проживає близько 200 етнічних груп. Серед хакасів, бурятів, тувинців та деяких інших етнічних груп темпи зростання захворюваності на РМЗ більш високі, а вік, у якому вперше діагностують РМЗ, молодший у порівнянні з європеоїдними етносами. Ми зосередилися на тувинському етносі з метою виявити специфічні генетичні аберації, пов’язані з РМЗ. Для цієї етнічної групи поки ще не розроблені моделі профілактики РМЗ та стандарти лікування спадкового РМЗ. У цьому контексті актуальним є пошук генетичних маркерів для раннього виявлення раку і розробка критеріїв відповіді на терапію. Мета: визначити спадкові мутації в генах, що асоційовані з РМЗ у тувинських жінок. Матеріали та методи. У дослідження було включено 24 пацієнтки з РМЗ молодого віку (від 25 до 46 років). Геномна ДНК, виділена зі зразків крові, була використана для підготовки бібліотек з використанням набору для захоплення та збагачення цільових послідовностей, що включає 27 генів (ATM, APC, BARD1, BRCA1, BRCA2, BRIP1, CDH1, CHEK2, EPCAM, FAM175A, MLH1, MRE11A, MSH2, MSH6, MUTYH, NBN, PALB2, PIK3CA, PMS2, PMS2CL, PTEN, RAD50, RAD51C, RAD51D, STK11, TP53 та XRCC2). Секвенування нового покоління було проведено з використанням системи Illumina NextSeq500. Результати: У нашому дослідженні виявлено одну патогенну мутацію в гені BRCA1 (rs80357868) (частота 4%, 1/24). Ми визначили транкуючу мутацію 3875_3878delGTCT гена BRCA1 у тувинської хворої на РМЗ у віці 34 років. Ми також виявили три мутації, які, ймовірно, є пошкоджуючими за PolyPhen2 та/або шкідливими за SIFT у генах ATM (rs781023264), MUTYH (rs199840380) та RAD51D (rs145309168). Висновок: Уперше, наскільки нам відомо, описано високопатогенний варіант гена BRCA1 (rs80357868) та, імовірно, пошкоджуючі (PolyPhen2) гермінальні варіанти в генах ATM (rs781023264), MUTYH (rs199840380) і RAD51D (rs145309168) у тувинських хворих на РМЗ молодого віку
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Samoylenko О. А., Stakhovsky E. O., Vitruk Y. V., Shlyakhovenko V. O.
Заглавие : Ornithine decarboxylase activity in prostate cancer
Параллельн. заглавия :Активність орнітиндекарбоксилази в тканині раку передміхурової залози
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 46-51 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ОРНИТИНДЕКАРБОКСИЛАЗА -- ORNITHINE DECARBOXYLASE
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): шкала глісона
Аннотация: Prostate cancer (PCa), the most common solid malignant neoplasm in men, is characterized using the Gleason score and diagnosed using prostate-specific antigen (PSA) biomarker. However, Gleason score and PSA-based diagnostics are not universal and have significant limitations. It is supposed that the ornithine decarboxylase activity (AODC) could be a suitable auxiliary biomarker for the PCa diagnosis or monitoring the therapeutic efficacy. Aim: To assess the relation between AODC in PCa tissues and the level of serum PSA with the Gleason score (GS) and the clinical stage. Materials and Methods: 29 patients (48 to 79 years old) with prostate adenocarcinoma of different GS (6 to 10) and clinical stage (T1 to T4) were enrolled in the study. The AODC was analyzed in the PCa tissues by the modified spectrophotometric assay. Results: The patients with PCa were distributed into two groups: with low AODC 0.3 and high AODC 0.45. In group with AODC 0.3, the highest value of AODC was recorded in patients with the lowest GS ( 0.45, the highest value of AODC was recorded in the patients with the highest GS (= 9–10). Furthermore, in group with AODC 0.45, the highest value of AODC was registered in the patients with T1 or T4 stage. The highest levels of serum PSA were detected in T3–T4 cases and in cases with the highest GS. Conclusion: The patterns of AODC and serum PSA can be used as supplementary indices useful for monitoring PCa courseРак передміхурової залози є найбільш поширеним солідним злоякісним новоутворенням у чоловіків. Його оцінюють за шкалою Глісона, а як біомаркер для діагностики застосовують визначення простато-специфічного антигену (ПСА). Разом з тим, як шкала Глісона, так і діагностика, що базується на визначенні ПСА, не є досконалими і мають певні обмеження. Вважають, що визначення активності орнітиндекарбоксилази (ОДК) може бути додатковим біомаркером для діагностики раку передміхурової залози або моніторингу ефективності лікування. Мета: Визначити зв’язок між активністю ОДК в тканині раку передміхурової залози та рівнем сироваткового ПСА з одного боку і показниками за шкалою Глісона та клінічною стадією, з іншого. Матеріали та методи: У дослідження були включені 29 хворих (віком від 48 до 79 років) з діагнозом раку передміхурової залози з різними показниками за шкалою Глісона (від 6 до 10) та різною клінічною стадією (від Т1 до Т4). Активність ОДК визначали в тканині раку передміхурової залози модифікованим спектрофотометричним методом. Результати: Хворих на рак передміхурової залози було розподілено на дві групи: з низьким ( 0.3) та високим ( 0.45) рівнем активності ОДК. У групі з низьким рівнем активності ОДК найвищі індивідуальні показники активності ОДК визначали у хворих із найнижчим показником за шкалою Глісона (= 6), у той час як у групі з високим рівнем активності ОДК найвищі індивідуальні показники активності ОДК визначали у хворих із найвищим показником за шкалою Глісона (= 9–10). У групі з високим рівнем активності ОДК ( 0.45) найвищі індивідуальні показники активності ОДК визначали у хворих з клінічними стадіями Т1 або Т4. Найвищі рівні сироваткового ПСА визначали у хворих з клінічними стадіями­ Т3–Т4, а також з найвищими показниками за шкалою Глісона. Висновки: Дані щодо активності ОДК у сполученні з рівнями сироваткового ПСА можуть застосовуватися як допоміжні показники для відстеження перебігу раку передміхурової залози під час лікування
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Lobanova O. E., Rossokha Z. I., Medvedieva N. L., Cheshuk V. E., Vereshchako R. I., Vershyhora V. O., Fishchuk L. Ye., Zakhartseva L. M., Gorovenko N. G.
Заглавие : Prevalence of BRCA1 and BRCA2 genes promoter hypermethylation in breast cancer tissue
Параллельн. заглавия :Поширеність гіперметилування промоторної ділянки генів BRCA1 та BRCA2 в тканині раку молочної залози
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 56-60 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
МЕТИЛИРОВАНИЕ -- METHYLATION
МЯГКИХ ТКАНЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SOFT TISSUE NEOPLASMS
Аннотация: Recent advances in the treatment of breast cancer (BC) have been related to the personalization of therapy. The methylation status of the promoter regions of tumor suppressor genes such as BRCA1 and BRCA2 is supposed to be useful as a prognostic factor in BC patients. Aim: To investigate the frequency of hypermethylation in the promoter regions of BRCA1 and BRCA2 genes in tumor tissue of BC patients, and the relation of hypermethylation to the clinical course of the disease. Materials and Methods: Molecular genetic studies were performed on 50 BC tissue samples in order to determine the methylation status of the promoter regions of the BRCA1 and BRCA2 genes. Results: Hypermethylation of the BRCA1 promoter region was detected in 34% of BC cases, hypermethylation of the BRCA2 promoter region — in 50% of cases, and hypermethylation of the promoter region of both genes — in 20% of cases. A significant increase in the incidence of hypermethylation of the BRCA2 promoter region was found in the group of patients older than 56 years, mainly in patients with triple-negative breast cancer and without family history of BC. Conclusions: The high frequency of hypermethylation in the promoter regions of BRCA1 and BRCA2 genes, as well as their co-methylation in tumor tissue of BC patients has been detected Останні досягнення в лікуванні раку молочної залози (РМЗ) пов’язані з персоналізацією­ терапії. Вважають, що статус метилування промоторних ділянок генів-супресорів пухлин, таких як BRCA1 та BRCA2, може бути інформативним як прогнос­тичний фактор у хворих на РМЗ. Мета: Оцінити частоту гіперметилування промоторних ділянок генів BRCA1 та BRCA2 в пухлинній тканині хворих на РМЗ, а також зв’язок гіперметилування з клінічним перебігом захворювання. Матеріали та методи: У 50 зразках пухлинної тканини молочної залози провели молекулярно-генетичні дослідження з метою визначення статусу метилування промоторних ділянок генів BRCA1 та BRCA2. Результати: Гіперметилування промоторної ділянки гена BRCA1 було виявлено в 34% випадків РМЗ, гіперметилування промоторної ділянки гена BRCA2 — у 50% випадків, а гіперметилування промоторних ділянок обох генів — у 20% випадків. Значне підвищення частоти гіперметилування промоторної ділянки гена BRCA2 було виявлено в групі хворих віком старше 56 років, в основному у хворих з тричі негативним РМЗ та без обтяженого сімейного анамнезу РМЗ. Висновки: Виявлено високу частоту гіперметилування промоторних ділянок генів BRCA1 та BRCA2, а також їх кометилування в пухлинній тканині хворих на РМЗ
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Prokhorova I. V., Gorbach O. I., Yakshibaeva Yu. R., Shliakhtova N. А., Solyanik G. I.
Заглавие : ROS production by circulating phagocytes and Guerin carcinoma resistance to cisplatin
Параллельн. заглавия :Продукція афк циркулюючими фагоцитами і резистентність карциноми Герена до цисплатину
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 26-30 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ЦИСПЛАТИН -- CISPLATIN
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ НОВООБРАЗОВАНИЙ -- DRUG RESISTANCE, NEOPLASM
ФАГОЦИТЫ -- PHAGOCYTES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Аннотация: Tumor drug resistance remains a primary cause of unsuccessful cancer therapy. The search for biological markers of the sensitivity/resistance of malignant neoplasms to drug therapy is an urgent and important task, the solution of which will increase the effectiveness of anticancer chemotherapy. Aim: To study the relationship between the functional activity (parameters of the phagocytosis and reactive oxygen species (ROS) production) of neutrophils and monocytes in the peripheral blood of rats with transplanted Guerin carcinoma and the degree of its sensitivity to cisplatin (Cpt). Materials and Methods: The original and Cpt-resistant variants of Guerin carcinoma were transplanted to female Wistar rats 2.5 months old. The parameters of the phagocytic activity of circulating neutrophils and monocytes were determined by the degree of ingestion of inactivated and FITC-labeled staphylococci using flow cytometry. The number of ROS-generating cells and the intensity of ROS production by phagocytes were determined by flow cytometry using 2’,7’-dichlorodihydrofluorescein diacetate. Results: The growth of both variants of Guerin carcinoma caused a statistically significant decrease in the intensity of neutrophil phagocytosis by more than 47% with a tendency to the reduction of the intensity of phagocytosis by monocytes. The phagocytic activity of circulating neutrophils and monocytes did not differ significantly between the groups of animals with the original and Cpt-resistant variant of Guerin carcinoma. In contrast, the intensity of ROS generation by both monocytes and neutrophils in the peripheral blood of animals with Cpt-resistant tumor increased by more than 86% as compared to original carcinoma-bearing rats. Conclusion: This study provides evidence that the intensity of ROS production by circulating monocytes and neutrophils may reflect the degree of tumor sensitivity to Cpt. Increased intensity of ROS production could serve as a pretreatment predictor of the formation of tumor drug resistanceНа сьогодні резистентність до протипухлинних препаратів залишається основною причиною безуспішної терапії раку. Тому пошук біологічних маркерів чутливості/резистентності злоякісних новоутворень до медикаментозної терапії є актуальним і важливим завданням, вирішення якого підвищить ефективність протипухлинної хіміотерапії. Метою роботи було вивчення взаємозв’язку між функціональною активністю (показниками фагоцитозу та продукцією АФК) нейтрофілів та моноцитів у периферичній крові щурів з перещепленою карциномою Герена та ступенем чутливості цієї пухлини до дії цисплатину. Матеріали та методи: Вихідний та резистентний до цисплатину варіанти карциноми Герена перещеплювали щурам-самкам лінії Wistar віком 2.5 міс. Оцінку фагоцитуючої активності циркулюючих нейтрофілів та моноцитів проводили на проточному цитометрі з використанням інактивованого Staphylococcus aureus, міченого флуоресцеїн ізотіоціонатом. Відносну кількість АФК-генеруючих клітин та інтенсивність продукції АФК фагоцитами крові визначали з використанням 2’,7’-дихлордигідрофлуоресцеїн діацетату методом проточної цитометрії. Результати: Ріст обох варіантів карциноми Герена супроводжується статистично достовірним зниженням інтенсивності фагоцитозу нейтрофілами більш ніж на 47%. Відзначається також тенденція до зниження інтенсивності фагоцитозу моноцитами. Фагоцитуюча активність циркулюючих нейтрофілів та моноцитів суттєво не відрізнялася між групами тварин з чутливим та резистентним до цисплатину варіантами карциноми Герена. На відміну від фагоцитуючої активності, дослідження виявило очевидну залежність між ступенем чутливості/резистентності карциноми Герена до дії цисплатину та інтенсивністю продукції АФК як моноцитами, так і нейтрофілами в периферичній крові тварин-пухлиноносіїв, рівень яких підвищився більш ніж на 86% у тварин з резистентним до цисплатину варіантом пухлини порівняно з таким у щурів з вихідним варіантом карциноми. Висновок: Інтенсивність продукції АФК моноцитами та нейтрофілами периферичної крові може відображати ступінь чутливості пухлини до дії цисплатину, а підвищення цих показників можна розглядати як предиктор формування резистентності пухлини до медикаментозного лікування
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Kravets O. V., Burtyn O. V., Borikun T. V., Zadvornyi T. V., Yalovenko T. M., Kolesnik O. O.
Заглавие : Significance of expression of tumor-associated microRNA-21 and -375 for predicting the course of cancer of oral cavity
Параллельн. заглавия :Значення експресії пухлиноасоційованих мікрорнк-21 та -375 для прогнозування перебігу раку порожнини рота
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 36-40 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS
МИКРО-РНК -- MICRORNAS
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Аннотация: To investigate the features of expression of miRNA-21 and miRNA-375 in tumor cells of patients with cancer of oral cavity (COC) and to determine the possibility of their use to predict the aggressiveness of COC course. Materials and Methods: The work is based on the results of examination and treatment of 50 patients with stage II–IV COC. miRNA expression in tumor cells was analyzed by real time reverse transcription polymerase chain reaction. Results: High levels of miRNA-21 expression ( 0.26 a.u.) and miRNA-375 ( 0.36 a.u.) were determined in 72.0% and 63.0% of cases. We revealed a tendency to decreased miRNA-21 expression and increased miRNA-375 expression in tumors of patients with recurrence-free survival less than 12 months and the presence of metastatic lesions in regional lymph nodes. In patients with COC of low differentiation grade, the level of miRNA-21 was 2.0 times lower compared with tumors of moderate differentiation grade (p 0.05), while the expression of miRNA-375, on the contrary, was higher in tumors of low differentiation grade. A decreased expression of miRNA-21 ( 0.26 a.u.) against the background of decreased levels of miRNA-375 ( 0.36 a.u.) in tumor cells was associated with worse recurrence-free survival. Conclusions: The obtained results indicate the relation between the main clinical and pathological characteristics of patients with COC and the levels of miRNA-21 and -375 expression in tumor tissue, which indicates the involvement of these miRNAs in the formation of COC malignancy evidencing on their potential usefulness as additional prognostic markersДослідити особливості експресії мікроРНК-21 та мікроРНК-375 у пухлинних клітинах хворих на рак порожнини рота (РПР) та визначити можливість їх використання для прогнозування агресивності перебігу РПР. Матеріали та методи: Робота заснована на результатах обстеження та лікування 50 хворих з ІІ–IV стадією РПР. Експресію мікроРНК у клітинах пухлини аналізували за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції. Результати: Високий рівень експресії мікроРНК-21 ( 0.26 у.о.) та мікроРНК-375 ( 0.36 у.о.) було визначено у 72.0% та 63.0% випадків відповідно. Ми виявили тенденцію до зниження експресії мікроРНК-21 та підвищення експресії мікроРНК-375 у пухлинах пацієнтів з безрецидивною виживаністю менше 12 міс та наявністю метастатичних уражень у регіонарних лімфатичних вузлах. У пацієнтів з РПР низького ступеня диференціювання рівень мікроРНК-21 був у 2.0 рази нижчим порівняно з пухлинами помірного ступеня диференціювання (р 0.05), тоді як експресія мікроРНК-375, навпаки, була вищою у пухлинах низького ступеня диференціювання. Зниження експресії мікроРНК-21 ( 0.26 у.о.) на тлі зниженого рівня мікроРНК-375 ( 0.36 у.о.) в пухлинних клітинах асоціювалося з гіршою безрецидивною виживаністю. Висновки: Отримані результати вказують на зв’язок між основними клініко-патологічними характеристиками пацієнтів з РПР та рівнем експресії мікроРНК-21 та -375 у тканині пухлини, що свідчить про участь цих мікроРНК у формуванні злоякісності РПР та про їх потенційну практичну значимість як додаткових прогностичних маркерів
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Hergebue K., Mejri N., Berrazega Y., Rachdi H., El Benna H., Labidi S., Boussen H.
Заглавие : Therapeutic results and prognostic factors of stage III NSCLC: a population-based study in Tunisia
Параллельн. заглавия :Результати лікування та прогностичні фактори НДКРЛ ІІІ стадії: популяційне дослідження в Тунісі
Место публикации : Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - С. 61-66 (Шифр ЕУ12/2021/43/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS
ВЫЖИВАНИЕ -- SURVIVAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Аннотация: Prognostic factors are crucial to guide patient’s selection through therapeutic decisions and outcome prediction. Aim: To investigate prognostic factors associated with improved survival in stage III non-small cell lung cancer. Patients and Methods: We retrospectively reviewed clinical data of 88 stage III non-small cell lung cancer patients treated between 2010–2017. Multidisciplinary evaluation prior to therapy onset was mandatory. Univariate analyses and multivariate logistic regression were performed to identify factors associated with survival. Results: Median follow-up was 28 months, 56% of patients experienced recurrence. Median overall survival (OS) was 19 months. On univariable analysis, improved OS correlated with younger age (p = 0.011), better performance score (ECOG PS 2) (p 0.01), absence of weight loss (p 7 cm (HR = 2.31; 95% CI 1.29–4.13; p = 0.005) were independent prognostic factors affecting OS. Conclusions: Optimal therapeutic strategy and adherence to the decision provided by the multidisciplinary evaluation of patients played an important role in stage III non-small cell lung cancer outcomeПрогностичні фактори мають вирішальне значення для відбору пацієнтів під час прийняття терапевтичних рішень і прогнозування результатів лікування. Мета: Дослідити прогностичні фактори, пов’язані з кращою виживаністю при недрібноклітинному раку легень III стадії. Пацієнти та методи: Ми ретроспективно проаналізували клінічні дані 88 пацієнтів з недрібноклітинним раком легень III стадії, що були проліковані в період з 2010 до 2017 р. Перед початком терапії обов’язково проводилося міждисциплінарне обстеження. Для виявлення факторів, асоційованих з виживаністю, було проведено однофакторний аналіз і множинну логістичну регресію. Результати: Медіана спостереження становила 28 міс, рецидиви були виявлені у 56% пацієнтів. Медіана загальної виживаності (ЗВ) склала 19 міс. За допомогою однофакторного аналізу встановлено, що краща ЗВ корелювала з більш молодим віком (p = 0.011), кращим загальним станом хворого ( 2 за шкалою ECOG PS) (p 0.01), відсутністю втрати маси тіла (p 7 см (HR = 2.31; 95% СІ 1.29–4.13; p = 0.005) були незалежними прогностичними факторами, що впливають на ЗВ. Висновки: Оптимальна терапевтична стратегія і дотримання лікування, запланованого за результатами міждисциплінарного консиліуму, відіграють важливу роль у результатах лікування пацієнтів з недрібноклітинним раком легень III стадії
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)