Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ЕУ5/2017/22/3<.>

Общее количество найденных документов : 14
Показаны документы с 1 по 14

Зелінська, Г. В.
Роль цитологічних особливостей тиреоцитів радіойодрезистентних метастазів папілярного раку щитоподібної залози в їх передопераційному прогнозуванні [] = The cytological features оf thyrocyte population of radioiodine-resistant metastases / Г. В. Зелінська // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 195-200. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (иммунология, метаболизм)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE (иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
БИОПСИЯ ИГЛОЙ -- BIOPSY, NEEDLE (использование)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Мета роботи — імуноцитохімічне та цитоморфологічне дослідження популяції тиреоцитів пунктатів радіойодрезистентних метастазів (РЙРМ) порівняно з радіойодчутливими метастазами (РЙЧМ) і первинними папілярними карциномами щитоподібної залози та виявлення фенотипових особливостей тиреоцитів, на підставі яких можлива розробка методів доопераційного прогнозування радіойодрезистентних метастазів папілярного раку щитоподібної залози. Матеріали та методи. Цитоморфологічні та імуноцитохімічні дослідження з використанням моноклональних антитіл проти тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну, цитокератинів 7, 8, антигену Кі-67 проводили на матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій 45 папілярних карцином та їх метастазів, виявлених у післяопераційному періоді (30 — радіойодрезистентних, 15 — радіойодчутливих). Результати. Показано, що радіойодрезистентні метастази папілярного раку щитоподібної залози демонструють фенотипову гетерогенність популяції тиреоцитів на відміну від радіойодчутливих метастазів та появу клітинних типів та структур, які відсутні в первинних папілярних карциномах та радіойодчутливих метастазах. Ознаки фенотипової гетерогенності популяції тиреоцитів разом із низькою експресією тиреоїдної пероксидази можуть бути цитологічними чинниками доопераційного прогнозування радіойодрезистентності метастазів папілярної карциноми щитоподібної залози, які виникли в післяопераційному періоді, та використовуватися на практиці
Свободных экз. нет

Найти похожие

Итоги двадцатилетних исследований иммунитета в доклиническую бессимптомную фазу развития сахарного диабета 1-го типа у детей по Программе ИДСД: 1. Лейкоцитарный состав и иммунофенотип лимфоцитов крови [] = Results of twenty-year studies on immunity at preclinical asymptomatic phase of developing type 1 diabetes in children on the program IPDM: 1. Leukocyte composition and immune phenotype of blood lymphocytes / К. П. Зак [та ін.] // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 201-210. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (генетика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (генетика, диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ДЕТИ -- CHILD
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES (иммунология, метаболизм, секреция)
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы)
Аннотация: Исследовать лейкоцитарный состав и иммунофенотип лимфоцитов крови у нормогликеми- ческих детей с отягощенной наследственностью, находящихся в асимптомной фазе развития сахарного диабета 1-го типа (СД1), которая устанавливалась на основании определения титра аутоантител к панкреатическим антигенам островков Лангерганса (ОАА). Методы. Обследованы 457 здоровых нормогликемических детей с отягощенной наследственностью по СД1, внесенных в Реестр отечественной программы ИДСД («Иммунитет в доклиническую стадию развития сахарного диабета»), родственники первой линии которых больны СД1. Детей разделили на четыре подгруппы: 1 — здоровые дети, без генетической склонности к СД1 — контроль; 2 — ОАА-позитивные дети, у которых при двукратном определении был выявлен одновременно повышенный титр не менее двух видов ОАА, преимущественно аутоантител к протеину тирозинфосфатазы, или (другое название этого вида аутоантител — аутоантитела к протеину-2 инсулиномы — IA-2A) антител к декарбоксилазе глютаминовой кислоты (GADA); 3 — ОАА-негативные пациенты с нормальной гликемией и с отсутствием при двукратном определении одновременно повышенного титра двух ООА; 4 — больные СД1
Доп.точки доступа:
Зак, К. П.
Попова, В. В.
Грузов, М. А.
Хоменко, Б. М.
Афанасьева, В. В.
Малиновская, Т. Н.
Тронько, Е. Н.
Саенко, Я. А.
Семионова, Т. А.
Куликовская, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Соколова, Л. К.
Комбінована терапія пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу: міжнародні рекомендації і власний досвід [] = Combination therapy in patients with type 2 diabetes mellitus: international recommendations and own experience / Л. К. Соколова, С. В. Болгарська, Г. В. Островерхова // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 211-218. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Лираглутид (Виктоза)--тер прим

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ГЛЮКАГОН-ПОДОБНЫЙ ПЕПТИД 1 -- GLUCAGON-LIKE PEPTIDE 1 (агонисты, действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Хронічна гіперглікемія з прогресуванням цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) вимагає інтенсифікації цукрознижувальної терапії із застосуванням комбінації декількох препаратів. Згідно з міжнародними рекомендаціями у виборі раціональної комбінованої цукрознижувальної терапії пріоритетними є їх ефективність і мінімізація небажаних явищ — гіпоглікемії та підвищення маси тіла. Аналог глюкагоноподібного пептиду-1 — ліраглутид у складі комбінованої цукрознижувальної терапії з пероральними препаратами або інсуліном забезпечує поліпшення контролю глікемії, не збільшуючи ризику гіпоглікемії і набирання зайвої ваги. З огляду на ці переваги Американська асоціація клінічних ендокринологів й Американський коледж ендокринології рекомендують застосування ліраглутиду як першого препарату другої лінії терапії пацієнтів із ЦД2. Висновок. Клінічний досвід підтверджує ефективність і безпеку застосування ліраглутиду (Віктоза®) в складі комбінованої цукрознижувальної терапії пацієнтів із ЦД2, ожирінням і коморбідною патологією
Доп.точки доступа:
Болгарська, С. В.
Островерхова, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ніжинська-Астапенко, З. П.
Особливості перебігу діабетичного кетоацидозу [] = Peculiarities of the diabetic ketoacidosis course / З. П. Ніжинська-Астапенко, М. В. Власенко // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 219-227. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКИЙ КЕТОАЦИДОЗ -- DIABETIC KETOACIDOSIS (метаболизм, патофизиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование)
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (методы)
Аннотация: Мета — визначення поширеності та особливостей окремих клінічних симптомів і лабораторних показників як провідних для встановлення ступеня діабетичного кетоацидозу (ДКА) та варіанта його клінічного перебігу. Матеріали та методи. Обстежено 55 хворих із гострою критичною декомпенсацією цукрового діабету (ЦД) віком від 9 до 65 років. Вивчали клінічну симптоматику, визначали біохімічні зміни крові на біохімічному напівавтоматичному фотометрі-аналізаторі «Мікролаб 300» (США). Результати та обговорення. Діабетичні скарги та симптоми інтоксикації були присутніми в усіх хворих із ДКА. Найпоширенішим варіантом перебігу ДКА був абдомінальний, а найважчими — енцефалопатичний і нефротичний. Енцефалопатичний варіант траплявся у дітей та осіб похилого віку. Нефротичний варіант характеризувався довшим періодом розвитку симптоматики порівняно з іншими варіантами, гіпотензією, задишка та блювання були невираженими, за лабораторними показниками відзначалась глікемія понад 20 ммоль/л, низький рівень електролітів у крові, порушення азотистого обміну. Кардіальний варіант перебігу супроводжувався змінами на ЕКГ і початковою гіпокаліємією. Абдомінальний тип перебігу був найтиповішим, траплявся в усіх вікових категоріях, у клініці переважали задишка, біль у животі за типом псевдоперитоніту, блювання, загальна слабкість. Висновки. Встановлені клінічні та лабораторні особливості перебігу ДКА для різних клінічних варіантів і ступенів, які необхідно враховувати в практичній роботі лікаря для оцінки відхилень від норми, діагностичного пошуку та вибору подальшого лікування
Доп.точки доступа:
Власенко, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Misiura, K. V.
Informative value of metabolic risk hormonal markers in individuals with various body mass [] = Информативность гормональных маркеров риска метаболических нарушений у лиц с различной массой тела / K. V. Misiura // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - P228-236. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (генетика, иммунология, метаболизм)
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
Аннотация: The objective of the work is to perform comprehensive evaluation of correlations between fractalkine, clusterin, vaspin and omentin levels in the residents of Kharkiv, as representatives of Ukrainian population, related to their body mass index, adipose tissue contents, fat accumulation degree and topography, blood insulin level, HOMA insulin resistance index. Materials and Methods. 250 residents of Kharkiv were examined (mean age 65.48±11.86 year). Body mass index was calculated, waist and hip circumferences were measured in the observed patients; bioimpedance technique was used to determine adipose, relative adipose and active body cell masses; fractalkine, clusterin, vaspin, omentin and insulin circulatory levels were determined with immunoassay technique; HOMA insulin resistance index was calculated. Results. Obese patients demonstrated reliably (р0.001) higher levels of blood fractalkine, clusterin, vaspin, and lower contents of omentin compared to those with normal and excess body mass. Statistically significant (p0.001) correlations of the examined peptides, anthropometric features, parameters of body composition, insulin and HOMA index were obtained. It was revealed that insulin resistant Ukrainian population representatives showed average fractalkine blood contents at the level of (937.20±87.08) ng/mL; clusterin — (126.16±16.59) ng/mL; vaspin — (671.39±135.54) ng/mL, and omentin (385.47±70.08) ng/mL. Clusterin, fractalkine, vaspin and omentin blood levels regression equations related to anthropometric parameters and НОМА index were calculated. Conclusions. Correlation between the increasing body mass (first of all due to adipose mass) and insulin and peptides blood contents which are markers of adipose tissue local inflammation, systemic low-intense in flammation in the body and development of cardial pathology was proved for the representatives of Ukrainian population
Свободных экз. нет

Найти похожие

Ажмі, С.
Динаміка показників ліпідного спектра крові та варіативності ритму серця на тлі застосування омега 3 поліненасичених жирних кислот і симвастатину у хворих на цукровий діабет 2-го типу з кардіоваскулярною автономною нейропатією [] = Dynamics of lipid profile and heart rate variability parameters by omega-3 polyunsaturated fatty acids and simvastatin prescription in patients with type 2 diabetes mellitus and cardiovascular autonomic neuropathy / С. Ажмі, В. О. Сергієнко, О. О. Сергієнко // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 237-244. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ НЕРВОВ БОЛЕЗНИ -- CRANIAL NERVE DISEASES (кровь, метаболизм, этиология)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3 (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
СИМВАСТАТИН -- SIMVASTATIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: Мета — з’ясування особливостей впливу ω-3 поліненасичених жирних кислот (ω-3 ПНЖК) і сим- вастатину на показники ліпідного спектра крові та варіативності ритму серця (ВРС) у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) з функціональною стадією кардіоваскулярної автономної нейропатії (КАН). Матеріали та методи. Обстежено 75 хворих на ЦД2 з функціональною стадією КАН, віком 50-59 років, показниками HbA1c 7,1±0,4%, які протягом 3 міс. отримували традиційну цукрознижувальну терапію. Пацієнтів стратифікували на чотири групи: 21 хворий, які протягом 3 міс., окрім цукрознижувальної терапії, отримували 1 капсулу на добу препарату ω-3 ПНЖК; 22 хворих, які протягом 3 міс. отримували симвастатин 20 мг/добу; 17 хворих, які протягом 3 міс. отримували 1 г/добу препарату ω-3 ПНЖК та симвастатин 10 мг/добу; контроль — 15 хворих, які протягом 3 міс. отримували лише стандартну цукрознижувальну терапію. Результати. Препарат ω-3 ПНЖК сприяв більш значущому порівняно із симвастатином зменшенню вмісту тригліцеридів (ТГ), вірогідному зниженню коефіцієнта атерогенності (КА) та збільшенню рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) і водночас не впливав на концентрацію загального холестерину (ЗХС) і холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Використання симвастатину супроводжувалось вірогідним зменшенням рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, КА і зростанням вмісту ХС ЛПВЩ, вірогідним зменшенням вмісту ЗХС, ХС ЛПНЩ і ТГ порівняно з препаратом ω-3 ПНЖК. Препарат ω-3 ПНЖК сприяв вірогідному збільшенню часових параметрів ВРС, проте сим- вастатин справляв більш виражений позитивний вплив на часові та спектральні параметри ВРС. Застосування комбінації ω-3 ПНЖК і симвастатину в лікуванні хворих на ЦД2 з функціональною стадією КАН приводило до найбільш виражених позитивних вірогідних змін показників ліпідного обміну, часових і спектральних параметрів ВРС. Висновок. Отримані результати обґрунтовують доцільність використання комбінованої терапії ω-3 ПНЖК і симвастатину в лікуванні хворих на ЦД2 з функціональною стадією КАН
Доп.точки доступа:
Сергієнко, В. О.
Сергієнко, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Свінціцький, І. А.
Особливості ураження вінцевого русла у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця із цукровим діабетом 2-го типу: одноцентрове крос-секційне дослідження [] = Features of coronary atherosclerotic lesions in diabetic patients with stable ischemic heart disease: a single-center, cross-sectional study / І. А. Свінціцький // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 245-250. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (иммунология, кровь, метаболизм)
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (иммунология, кровь, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (иммунология, кровь, метаболизм)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЗДОРОВЬЯ ПОПУЛЯЦИИ ИЗМЕНЕНИЯ -- HEALTH TRANSITION
ДАННЫХ СБОР -- DATA COLLECTION (использование, методы)
Аннотация: Мета — визначити особливості ураження вінцевого русла в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Матеріали та методи. В одноцентровому крос- секційному дослідженні проаналізовано дані клініко-інструментального обстеження 156 хворих на стабільну ІХС (98 чоловіків і 58 жінок, медіана віку—64 роки). Залежно від наявності ЦД2 пацієнтів розподілили на 2 групи: основну — 59 хворих на ІХС із ЦД2, а також групу порівняння — 97 осіб з ІХС без ЦД2. Кількісне оцінювання ступеня ураження вінцевого русла здійснювали за допомогою показника Gensini score (GS). Результати. У значуще більшої кількості пацієнтів із ЦД2 порівняно з групою хворих без діабету виявлено багатосудинне обструктивне звуження вінцевих артерій (ВА) (35,6% vs 19,6%, р=0,042) і тяжкий коронарний атеросклероз (GS32 б.) (40,7% vs 22,7%, р=0,027). Це виражалося в частішому стенозуванні огинальної гілки лівої вінцевої артерії (ОГ ЛВА) (45,8% vs 24,7%, р=0,011) і правої вінцевої артерії (ПВА) (54,3% vs 33%, р=0,014). Серед осіб із ЦД2 кількість гемодинамічно вагомих стенозів сегментів ВА на 1 пацієнта була більшою — 2 (1-4) vs 1 (0-3) (p=0,006), також у них значуще частіше уражалися середні третини ОГ ЛВА і ПВА — 18,6% vs 6,2% (р=0,031) і 35,6% vs 13,4% (р=0,002) відповідно. Висновки. Хворим на стабільну ІХС із ЦД2 притаманні ураження вінцевого русла більшого ступеня тяжкості (як за кількістю гемодинамічно вагомих звужень ВА, так і за показником GS), що характеризуються частішим обструктивним стенозуванням ОГ ЛВА і ПВА, насамперед їх середніх сегментів. Все це вказує на несприятливий перебіг атеросклеротичного процесу в таких пацієнтів і вимагає проведення подальших досліджень ланок його патогенезу та пошуку специфічних маркерів ураження ВА на тлі ЦД
Свободных экз. нет

Найти похожие

Патологічні зміни в позапухлинній тканині щитоподібної залози пацієнтів із тиреоїдними пухлинами [] = Pathological changes in the extratumoral thyroid tissue of patients with thyroid tumors / Т. М. Мишуніна [та ін.] // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 251-261. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, классификация, ультраструктура)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (диагностика, патофизиология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПО ГИСТОЛОГИЧЕСКОМУ ТИПУ (ВНЕШ) -- NEOPLASMS BY HISTOLOGIC TYPE (NON MESH)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES (диагностика, классификация, метаболизм, патофизиология)
Аннотация: Мета — визначити частоту супутньої патології в позапухлинній тканині щитоподібної залози за наявності її доброякісної або злоякісної пухлини. Матеріали та методи. Ретроспективне дослідження когорти хворих, які з приводу пухлини перенесли операцію на щитоподібній залозі. Аналізували частоту наявності в позапухлинній тканині гістологічних ознак патологічних змін з урахуванням віку та статі хворих; для певної частини пацієнтів використано інформацію про рівень у крові ТТГ. Проведено аналіз динаміки поширеності супутніх карциномам патологічних змін в позапухлинній тканині залози впродовж 2001-2015 рр. Результати. Найпоширенішими патологічними змінами у позапухлинній тканині щитоподібної залози є хронічний тиреоїдит, який найчастіше супроводжує папілярну карциному, рідше — фолікулярну, ще рідше — медулярну карциному або фолікулярну аденому. За анапластичної карциноми частота хронічного тиреоїдиту вдвічі менша, ніж за папілярної, натомість супутній багатовузловий зоб у позапухлинній тканині хворих з анапластичною карциномою (а також за одночасної наявності в залозі папілярної та фолікулярної карцином) діагностують у 3-6 разів частіше, ніж за фолікулярної аденоми, диференційованих або медулярної карцином. Водночас частота осередкової інфільтрації тканини залози лімфоцитами, яка є ознакою запалення, не різниться в пацієнтів із різними тиреоїдними пухлинами. За 15 останніх років спостереження кількість пацієнтів із папілярною карциномою і хронічним тиреоїдитом зросла у 2,4 раза; кількість хворих із фолікулярною карциномою з і без супутнього хронічного тиреоїдиту залишалася в цей період сталою, а темп зростання числа пацієнтів із медулярною карциномою та пацієнтів з останньою, асоційованою з тиреоїдитом, був однаковим. Висновки. Патологічні зміни в позапухлинній тканині щитоподібної залози залежать від природи новоутворення, статі та віку хворих
Доп.точки доступа:
Мишуніна, Т. М.
Болгов, М. Ю.
Зурнаджи, Л. Ю.
Калініченко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Применение электросварочной технологии как основного метода диссекции и гемостаза в эндокринной хирургии [] = Use of electric welding technology as the main method of dissection and hemostasis in endocrine / А. Н. Кваченюк [та ін.] // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 262-266. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL (использование, методы)
ЭНДОКРИННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ENDOCRINE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ТКАНИ ФИКСАЦИЯ -- TISSUE FIXATION (методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы)
Аннотация: Сегодня при помощи сварочной технологии в клинике ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины» выполняются все виды хирургических вмешательств на эндокринных органах. Целью исследования было проведение сравнительного анализа показателей эффективности оперативных вмешательств, выполненных традиционным способом (группа сравнения) и с применением сварочной технологии. Материалы и методы. Сравнивали длительность оперативного вмешательства, объем кровопотерь, выраженность послеоперационного болевого синдрома, длительность послеоперационной госпитализации, интра- и послеоперационные осложнения, гистологические изменения в удаленных тканях. Результаты. Выполнение операций при помощи электросварочной технологии позволило сократить длительность оперативного вмешательства на 20-30%, объем кровопотерь — на 30-50%, снизить субъективную оценку пациентами интенсивности послеоперационного болевого синдрома и расход аналгетиков в послеоперационный период на 20%; сократить длительность послеоперационной госпитализации на 1-2 койко-дня. В контрольной группе чаще возникали интраоперационные кровотечения, существенных различий в возникновении послеоперационных осложнений не выявлено. По гистологическим характеристикам удаленных тканей в зоне электросварочного воздействия изменения были минимальны, тогда как в препаратах контрольной группы в зоне воздействия диатермокоагуляции определялись обширные участки некрозов и тромбообразования. Выводы. Применение сварочной технологии в эндокринной хирургии может служить эффективным, безопасным и универсальным способом мобилизации органов и осуществления гемостаза
Доп.точки доступа:
Кваченюк, А. Н.
Гулько, О. Н.
Супрун, И. С.
Негриенко, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Гончарова, О. А.
Гіпотиреоз як суттєвий чинник ризику депресії [] = Hypothyroidism as an essential risk factor for depression / О. А. Гончарова // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 267-271. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Цефавора--тер прим

MeSH-главная:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология, хирургия)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
Аннотация: Мета — встановлення структури симптомокомплексу, що характеризує депресивний стан у хворих на гіпотиреоз, а також визначення можливостей його корекції. Матеріали та методи. У 25 хворих із поопераційним гіпотиреозом, в яких тиреоїдний стан компенсовано за допомогою L-тироксину, з використанням шкали депресії Бека отримано дані відносно наявності та ступеня симптомів депресії. Тестування проведено перед початком і після лікування препаратом Цефавора впродовж одного місяця. Результати. Проведеними розрахунками встановлено, що сумарна середня кількість балів в обстежених (28,1+3,24) потрапляє в діапазон, що відповідає наявності вираженої депресії середньої тяжкості (20-29 балів). Після курсу приймання Цефавори сумарна кількість балів вірогідно знизилася до 16,9+2,37 (p0,01) і потрапила в діапазон помірної депресії. Збільшилася частка хворих, які в різних пунктах «шкали» оцінили свій стан у межах норми: у середньому кількість таких випадки збільшилися з 6,04+1,72 до 11,24+1,56 (p0,05). Висновки. Шкала депресії Бека є придатною для використання в обстеженні хворих на гіпотиреоз. Препарат Цефавора можна вважати перспективним у лікуванні депресії на тлі поопераційного гіпотиреозу
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Янко, Р. В.
Морфологічні відмінності щитоподібної залози спонтанно гіпертензивних щурів після впливу дозованої нормобаричної гіпоксії в різні сезони року [] = Morphological differences of the thyroid gland in spontaneously hypertensive rats after exposure to dosed normobaric hypoxia in the different seasons of the year / Р. В. Янко // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 273-278. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КЛЕТОЧНАЯ ГИПОКСИЯ -- CELL HYPOXIA
КРЫСЫ ИНБРЕДНОЙ ЛИНИИ SHR -- RATS, INBRED SHR
СЕЗОНЫ -- SEASONS
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (иммунология, метаболизм, физиология)
Аннотация: Мета роботи — дослідити вплив дозованої нормобаричної гіпоксії (ДНГ) саногенного рівня у весняний та осінній періоди року на морфометричні показники функціонального стану щитоподібної залози (ЩЗ) спонтанно гіпертензивних щурів (лінія SHR) молодого віку. Методи. Дослідження проведено на 48 молодих щу- рах-самцях лінії SHR у весняний та осінній періоди року. Дослідні щури щодня зазнавали впливу ДНГ у переривчастому режимі: 15 хвилин деоксигенація / 15 хвилин реоксигенація протягом 2 годин. Тривалість експерименту становила 28 діб. Із тканини ЩЗ виготовляли гістологічні препарати за стандартною методикою. Морфометрію залози здійснювали на цифрових зображеннях за допомогою комп’ютерної програми «Image J». Результати. Отримані дані свідчать, що 28-добовий вплив ДНГ у різні сезони року стправляє різноспрямовані ефекти на морфофункціональний стан ЩЗ. Так, у весняний період гіпоксична суміш у залозі зменшує розміри фолікулів, їх внутрішній діаметр, індекс накопичення колоїду, ширину прошарків міжфолікулярної сполучної тканини. Після впливу ДНГ восени в ЩЗ спостерігали зростання площі фолікулів, їх внутрішнього діаметра, площі колоїду, зменшення фолікулярно-колоїдного індексу. Висновки. Дозована нормобарична гіпоксія у весняний період підвищує ознаки синтетичної активності ЩЗ, тоді як восени (за більшістю морфометричних показників) знижує її функціональну активність
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Участь поліолового шляху в розвитку дисфункцій мозку, індукованих експериментальним діабетом: ефект нікотинаміду [] = Involvement of the polyol pathway in development of brain dysfunctions induced by experimental diabetes: effect of nicotinamide / Л. В. Яніцька [та ін.] // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 279--283. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
НИКОТИНАМИД -- NIACINAMIDE (кровь, метаболизм)
КРЫСЫ -- RATS
ГЛЮКОЗЫ ОБМЕНА НАРУШЕНИЯ -- GLUCOSE METABOLISM DISORDERS (иммунология, кровь, метаболизм)
L-ИДИТОЛ-2-ДЕГИДРОГЕНАЗА -- L-IDITOL 2-DEHYDROGENASE (вредные воздействия, токсичность, химия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
Аннотация: Мета — дослідження впливу нікотинаміду на поліоловий шлях обміну глюкози в мозку та його відділах на тлі експериментального цукрового діабету. Матеріали та методи. У щурів шляхом одноразового введення стрептозотоцину викликали ЦД1, через 6 тижнів тваринам упродовж 2 двох тижнів вводили ніко- тинамід у дозі 100 мг/кг. Визначали глікемію, активність ферментів поліолового шляху обміну глюкози та вміст сорбітолу й фруктози в мозку щурів. Результати. На тлі гіперглікемії сорбітол, проміжний продукт поліолового шляху обміну глюкози, накопичується в усіх відділах мозку. Накопичення сорбітолу в окремих відділах мозку діабетичних щурів призводить до збільшення його вмісту в цільному мозку в 1,7 раза порівняно з контролем. Двотижневе введення нікотинаміду діабетичним щурам приводило до зниження вмісту сорбітолу в мозку на 64,5%. Накопичення сорбітолу в мозку за діабету є результатом підвищення активності ключового ензиму поліолового шляху обміну глюкози — альдозоредуктази. Введення нікотинаміду знижувало активність альдозо- редуктази, практично не впливало на активність сорбітолдегідрогенази та на зниження рівня фруктози. Тобто, хронічне введення NAm супроводжувалося частковою нормалізацією функціонування поліолового шляху обміну глюкози
Доп.точки доступа:
Яніцька, Л. В.
Тихоненко, Т. М.
Гузик, М. М.
Кучмеровська, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Микоша, А. С.
Хлодитан, митотан, о,п’-ДДД — современные взгляды и оценки [] = Chloditan, mitotan, o,p’-DDD — modern views and evaluations / А. С. Микоша, Е. И. Ковзун, Н. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 284-292. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
КАРЦИНОМА АДРЕНОКОРТИКАЛЬНАЯ -- ADRENOCORTICAL CARCINOMA (метаболизм, терапия, ультраструктура)
КУШИНГА СИНДРОМ -- CUSHING SYNDROME (метаболизм, патофизиология, терапия)
МЕМБРАННОГО ТРАНСПОРТА БЕЛКИ МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ -- MITOCHONDRIAL MEMBRANE TRANSPORT PROTEINS (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ДИХЛОРДИФЕНИЛДИХЛОРЭТАН -- DICHLORODIPHENYLDICHLOROETHANE (метаболизм, терапевтическое применение)
ХЛОДИТАН -- MITOTANE (метаболизм, терапевтическое применение)
Аннотация: В обзоре обобщены клинические и экспериментальные данные исследований, посвященных о,п’-ДДД (митотан, лизодрен). Клинический опыт свидетельствует об эффективности применения о,п’-ДДД при неоперабельном раке коры надпочечных желез. Он используется также для лечения болезни Иценко - Кушинга и гиперкортицизма, обусловленного эктопической секрецией АКТГ. В клетках коры надпочечников о,п’-ДДД вызывает целый ряд структурных и биохимических изменений, обусловливающих подавление синтеза стероидных гормонов и развитие апоптоза. Среди биохимических нарушений, вызываемых о,п’-ДДД в коре надпочечников, особое значение имеет снижение активности ферментов, восстанавливающих NADP, снижение содержания глутатиона и изменение состава и свойств митохондриальных мембран. Вероятно, нарушение биохимических свойств митохондрий лежит в основе адренокортиколитического действия о,п’-ДДД
Доп.точки доступа:
Ковзун, Е. И.
Тронько, Н. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Рыбаков, С. И.
Кем были авторы, впервые описавшие известные симптомы гипокальциемии [] = Whо were the authors for the first time described the known symptoms of hypoсalcemia / С. И. Рыбаков // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 293-300. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ГИПОКАЛЬЦИЕМИЯ (история, патофизиология)
ИСТОРИЯ 19 ВЕКА -- HISTORY, 19TH CENTURY
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история, кадры, этика)
Аннотация: Вряд ли в наше время есть эндокринологи, невропатологи, педиатры, акушеры и представители еще ряда специальностей, не знакомые с симптомами Труссо (Trousseau) и Хвостека (Chvostek), их клиническими характеристиками, диагностической значимостью. Используя их в клинической практике, врачи редко задумываются, а порой часто не знают, почему эти симптомы получили такие наименования, кем были авторы, впервые их описавшие, какой вклад они внесли в развитие клинической медицины, помимо отмеченных симптомов. Названные выше имена двух представителей медицинской науки и практики ХІХ столетия принадлежат выдающимся ученым, которые жили и творили в разных странах, были представителями различных научных школ, и их вклад в медицину не ограничился описанием вышеназванных симптомов. В связи с этим представляет несомненный интерес информация об этих личностях — как в научном, так и в общечеловеческом плане
Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)