Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ЗУ3/2019/10<.>

Общее количество найденных документов : 15
Показаны документы с 1 по 15

Психоемоційний стан жінок зі спонтанною вагітністю та після застосування допоміжних репродуктивних технологій [] = Psycho-emotional state of women with spontaneous pregnancy and after the use of assisted reproductive technologies / В. О. Бенюк [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 10-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология, физиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (профилактика и контроль, этиология)
ПОДКРЕПЛЕНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ -- REINFORCEMENT (PSYCHOLOGY)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: У статті висвітлено взаємозв’язок психологічних процесів, які супроводжують фізіологічні зміни в організмі вагітної. Адже вагітність є станом функціонального напруження всіх систем і органів жінки. Безумовно, підвищене напруження знаходить відображення й в психологічному стані вагітної. З погляду психології, протягом перебігу вагітності у жінок відбуваються певні послідовні психологічні зміни – прийняття рішення про збереження вагітності, період вагітності до ворушіння плода, період після початку ворушіння, допологовий період та пологи. За даними літературного огляду, кожний триместр вагітності має певний психологічний «портрет» вагітної. Так, у І триместрі для багатьох жінок характерним є зростання психологічної пасивності і поява відчуття задоволеності й насолоди, проте інші жінки відзначають депресію й посилення фізичної активності, пов’язане з усвідомленням самого факту вагітності. Другий триместр вагітності характеризується нормалізацією психічного стану та підвищенням працездатності. Проте саме у цей час відбувається перебудова у системі світогляду й формування мотивації материнства, а ворушіння плода дозволяє конкретизувати образ дитини й дає підставу для інтерпретації її суб’єктивного стану. Третій триместр вагітності характеризується підвищенням рівня тривожності й занепокоєння – страхом перед пологами, щодо здоров’я майбутньої дитини та зростанням частоти депресивних розладів. Активність у цей період націлена на підготовку до пологів і післяпологовий період, а активність, не пов’язана з народженням дитини, – зменшується. Передпологовий період характеризується зниженням активності вагітної, загальним розслабленням та емоційним «знесиленням», що захищає матір і дитину від зайвих стресів і переживань. У вагітної зменшується страх перед пологами й підвищується здатність сконцентруватися тільки на одній домінантній суті, що буде цілком необхідно під час пологів і післяпологової взаємодії з дитиною. Післяпологовий період характеризується пристосуванням до почуття спустошеності й відчуттям внутрішньої порожнечі. Психологічний стан має провідне значення й у виношуванні вагітності. Деякі дослідники зазначають, що неможливо пояснити передчасні пологи тільки фізіологічними й хімічними змінами під час вагітності. З огляду на цілу низку фізіологічних змін у психологічній сфері жінок зі спонтанним настанням вагітності, було проведено аналіз психологічного стану 249 вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій та 50 вагітних зі спонтанним настанням вагітності. Проведене дослідження психоемоційного стану вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій виявило відхилення у рівнях особистісної та реактивної тривожності, які притаманні жінкам після застосування допоміжних репродуктивних технологій. З огляду на це вважаємо за доцільне залучати до роботи з вагітними після застосування допоміжних репродуктивних технологій психолога з метою корекції виявлених відхилень. Ключові слова: вагітність, допоміжні репродуктивні технології, психологічний стан, особистісна тривожність, реактивна тривожність
The article represents the relationship of psychological processes which accompany physiological changes in the body of a pregnant woman. After all, pregnancy is a state of functional tension of all systems and organs of a pregnant woman. Of course, increased stress is reflected on the psychological state of the pregnant woman. From the point of view of psychology during pregnancy a woman passes a certain series of sequential psychological changes – a decision on continuation of the pregnancy, pregnancy before fetal movements appearance, the period after fetal movements appeared, the prenatal period and childbirth. According to the literature review, each trimester of pregnancy has a certain psychological «portrait» of the pregnant woman. So in the first trimester for many women is common an increase in psychological passivity and there is a sense of satisfaction and pleasure, but other women note depression and increased physical activity which is associated with the awareness of the pregnancy fact. The second trimester of pregnancy is characterized by normalization of mental state and increased efficiency. However, at this time there is a restructuring in the system of worldview and formation of motivation of motherhood, and the appearance of fetal movements allows concretize the image of the child and provides a basis for the interpretation of her subjective state. The third trimester of pregnancy is characterized by increased levels of anxiety and anxiety-fear of childbirth, the health of the unborn child and an increase in the frequency of depressive disorders. Activity during this period is aimed at preparing for childbirth and the postpartum period, and activity not related to the birth of a child – decreases. The prenatal period is characterized by a decrease in the activity of the pregnant woman, General relaxation and emotional «exhaustion», which protects the mother and child from unnecessary stress and experiences. In a pregnant woman, the fear of childbirth decreases and the ability to concentrate on only one dominant essence increases, which will be absolutely necessary during childbirth and postpartum interaction with the child. The postpartum period is characterized by adaptation to a sense of emptiness and a sense of inner. The psychological state is of leading importance in pregnancy. Leading researchers show that it is impossible to explain premature birth only physiological and chemical changes during pregnancy. Taking into account a number of physiological changes in the psychological sphere of women with spontaneous pregnancy, we analyzed the psychological state of 249 pregnant women after the use of assisted reproductive technologies and 50 pregnant women with spontaneous pregnancy. The study of the psycho-emotional state of pregnant women after the use of assisted reproductive technologies revealed deviations in the level of personal and reactive anxiety that are inherent in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies. Taking this into account, we consider it appropriate to involve a psychologist to work with pregnant women after the use of assisted reproductive technologies in order to correct the identified abnormalities
Доп.точки доступа:
Бенюк, В. О.
Вигівська, Л. М.
Майданник, І. В.
Олешко, В. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пирогова, В. І.
Медико-соціальний портрет жінок репродуктивного віку, хворих на розсіяний склероз [] = Medical and social portrait of reproductive age women with multiple sclerosis / В. І. Пирогова, О. І. Негрич // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 16-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГРУППА ЛИЦ С РАВНЫМИ ВОЗРАСТНЫМИ И СОЦИАЛЬНЫМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ -- PEER GROUP
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Поширеність серед осіб активного репродуктивного та працездатного віку, тяжкі медико-соціальні наслідки зумовлюють значущість проблеми розсіяного склерозу у жінок. Мета дослідження: оцінювання медико-соціальних характеристик пацієнток репродуктивного віку з встановленим діагнозом розсіяного склерозу для виявлення факторів ризику порушень репродуктивного здоров’я і розроблення подальших алгоритмів їхньої діагностики і корекції. Матеріали та методи. Дослідження включало 116 жінок репродуктивного віку з діагнозом розсіяного склерозу та 40 здорових жінок. Було проаналізовано стан репродуктивного здоров’я пацієнток, включаючи особливості менструальної функції, вагітності і пологів, гінекологічних захворювань у жінок з розсіяним склерозом та порівняно з контрольною групою. Результати. Аналіз репродуктивного статусу засвідчив, що у пацієнток з розсіяним склерозом достовірно частіше діагностують ендометріоз, гіперплазію ендометрія, аномальні маткові кровотечі та безплідність. Серед акушерських ускладнень домінують передчасні пологи, зокрема у молодшій віковій групі, та підвищена частота розродження шляхом кесарева розтину. Заключення. Жінки з розсіяним склерозом входять до групи підвищеного ризику розвитку порушень репродуктивного здоров’я. Тому удосконалення системи надання допомоги таким пацієнтам обов’язково повинно включати заходи для збереження та відновлення репродуктивної функції
Prevalence among people of active reproductive and working age, severe medical and social consequences make the problem of multiple sclerosis in women significant. The objective: is to evaluate the medical and social characteristics of reproductive age women with established diagnosis of multiple sclerosis to identify risk factors for reproductive health disorders and to develop further algorithms for their diagnosis and correction. Materials and methods. The study included 116 women of reproductive age with multiple sclerosis and 40 healthy women. Results. Reproductive status analysis showed that patients with multiple sclerosis were significantly more likely to have endometriosis, endometrial hyperplasia, abnormal uterine bleeding, and infertility. The most prevalent obstetric complications were premature births, particularly in the younger age group, and an increased incidence of births by caesarean section. Conclusions. Women with multiple sclerosis are at increased risk of developing reproductive health disorders. Therefore, improvements to the care system for such patients should necessarily include measures to preserve and restore reproductive function
Доп.точки доступа:
Негрич, О. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

State of biochemical homeostasis in women with course of pregnancy complicated by miscarriage [] = Стан біохімічного гомеостазу у жінок, перебіг вагітності яких ускладнився невиношуванням / V. G. Syusyuka [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 22-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HEMOSTATIC TECHNIQUES (использование, статистика, тенденции)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION
АНТИОКСИДАНТНОЙ РЕАКЦИИ ЭЛЕМЕНТЫ -- ANTIOXIDANT RESPONSE ELEMENTS (иммунология, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: The objective: estimate oxidative-antioxidant homeostasis in women with pregnancy course complicated by miscarriage. Materials and methods. 90 women in ІІ and at the beginning of ІІІ trimesters of pregnancy were examined. In order to estimate peculiarities of biochemical homeostasis in women with pregnancy course complicated by miscarriage there were studied 44 women with pregnancy course complicated by miscarriage (the main group) and 46 women without clinical manifestations of miscarriage during pregnancy (comparison group). Withdrawal criteria were diseases of cardiovascular, urinary systems and endocrine pathology. Average age of pregnant women in the main group was 27.3±1.5 years and 27.4±1.1 years – in comparison group (p0.05). Markers of oxidative modification of proteins (OMP) in blood serum were analyzed by spectrophotometric method. State of antioxidative system of protection was determined in accord with level of activity of superoxide dismutase, сatalase, glutathione reductase, glutathione peroxidase and glutathione-S-transferase. Variational and statistical processing of results was made using STATISTICA 13 – license standard application program packages for multidimensional statistical analysis. Results. During study of oxidation-reduction processes in pregnant women who had pregnancy complicated by miscarriage there was revealed that level of OMP exceeded the similar indicators among women without clinical manifestations of miscarriage during current pregnancy (р0.05). Investigations of superoxide dismutase revealed statistically significant (р0.05) decrease of activity of enzymes in women with pregnancy course complicated by miscarriage compared to pregnant women without such complication. It should be noted that statistically significant (p0.05) difference between groups during analyzing of catalase activity was not revealed. Studies of condition of thiol-disulfide system namely activity of erythrocytic glutathione reductase and glutathione peroxidase indicate decrease of their level in women with pregnancy course complicated by miscarriage compared to women without such complication but statistically significant difference (p0.05) was not found. Conclusion. Analysis of biochemical investigations shows that even in conditions of keeping and progression of pregnancy in women with complication such as miscarriage the antioxidant protection is shifted along with activation of peroxidation processes. Such features are the manifestation of oxidative stress in the present group of pregnant women along with deprivation of enzymic and non-enzymic links of protective antioxidant system
Мета дослідження: оцінювання окиснювально-антиоксидантного гомеостазу у жінок, перебіг вагітності у яких ускладнився невиношуванням. Матеріали та методи. Обстежено 90 жінок у ІІ та на початку ІІІ триместрів вагітності. Для оцінювання особливостей біохімічного гомеостазу у жінок з ускладненим перебігом вагітності було проведено дослідження у 44 жінок (основна група), перебіг вагітності яких ускладнився невиношуванням вагітності (НВ), та у 46 жінок без клінічних проявів НВ у період даної вагітності (група порівняння). Критерієм виключення були захворювання серцево-судинної, сечової систем та ендокринна патологія. Середній вік вагітних в основній групі становив 27,3±1,5 року і 27,4±1,1 року – у групі порівняння (p0,05). Дослідження маркерів окиснювальної модифікації білків (ОМБ) оцінювали у сироватці крові спектрофотометричним методом. Стан антиоксидантної системи захисту визначали за рівнем активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази та глутатіон-S-трансферази. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу STATISTICA 13. Результати. Під час вивчення окисно-відновлювальних процесів у жінок, перебіг вагітності у яких ускладнився НВ, встановлено, що рівень ОМБ перевищував аналогічні показники жінок без клінічних проявів НВ у період даної вагітності (р0,05). Дослідження супероксиддисмутази виявило достовірне (р0,05) зниження активності фермента у жінок, перебіг у яких ускладнився НВ, порівняно з вагітними, у яких такого ускладнення не було. Слід зазначити, що статистично достовірної (p0,05) різниці між групами під час оцінювання активності каталази не виявлено. Вивчення стану показників тіол-дисульфідної системи, а саме – активності еритроцитарної глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази, свідчить про зниження їхнього рівня у жінок, перебіг вагітності у яких ускладнився НВ, порівняно з вагітними, у яких такого ускладнення не було. Проте статистично достовірної різниці (p0,05) не встановлено. Заключення. Аналіз біохімічних досліджень свідчить про те, що навіть в умовах збереження та прогресування вагітності у жінок, у яких перебіг гестації ускладнився невиношуванням, виявляли порушення антиоксидантного захисту на тлі активації процесів пероксидації. Такі особливості є проявом оксидативного стресу у даного контингенту вагітних на тлі депривації як ферментативної, так і неферментативної ланок антиоксидантної системи захисту
Доп.точки доступа:
Syusyuka, V. G.
Potapov, V. O.
Belenichev, I. F.
Abramov, A. V.
Soloviova, N. M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Торшин, И. Ю.
Систематический анализ состава и механизмов молекулярного воздействия стандартизированных экстрактов Vitex Agnus-castus [] = Systematic Analysis of Composition and Molecular Mechanisms of Action of the Vitex Agnus-castus Standardized Extracts / И. Ю. Торшин, О. А. Громова, О. А. Лиманова // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 26-34. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
АВРААМОВО ДЕРЕВО -- VITEX (ультраструктура)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (анализ, стандарты, терапевтическое применение, фармакология)
ПРЕДМЕНСТРУАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- PREMENSTRUAL SYNDROME (патофизиология, терапия, этиология)
ФИТОЭСТРОГЕНЫ -- PHYTOESTROGENS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Аннотация: Экстракты Vitex Agnus-castus применяются для регуляции менструального цикла, в терапии синдрома предменструального напряжения, лечения гиперпролактинемии и бесплодия. Метаболомные анализы показали наличие в экстрактах таких соединений, как витексин, ротундифуран, кастицин, артеметин и ряда фитоэстрогенов. Компоненты экстрактов характеризуются противовоспалительным, антипролиферативным, антиоксидантным, противомикробным (в частности, противогрибковым), вазопротекторным и обезболивающим действием. Описаны роли компонентов экстрактов в модуляции опиоидных и дофаминовых рецепторов. В статье также рассмотрены эстроген-модулируюшие и антигиперпролактиновые свойства экстрактов витекса
Доп.точки доступа:
Громова, О. А.
Лиманова, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Асоціація діастолічної функції лівого шлуночка серця з індексом маси тіла у жінок 40–60 років зі збереженою фракцією викиду [] = Association between left ventricle diastolic function with body mass index in women 40-60 years old with a preserved ejection fraction / Н. М. Кириченко [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 35-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (диагностика, патофизиология, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (диагностика, патофизиология, этиология)
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Діастолічна серцева недостатність (СН) – варіант універсального ускладнення захворювань і уражень серця, що характеризується порушенням функції і ремоделюванням міокарда. Оскільки ці процеси починаються до появи симптомів, особлива увага приділяється виявленню субклінічної діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ДДЛШ) як предиктора формування СН. Мета дослідження: визначення і характеристика поширеності ДДЛШ у популяції жінок 40–60 років залежно від індексу маси тіла (ІМТ). Матеріали та методи. Обстежували жінок у віці 40–60 років без клінічних ознак СН, зі збереженою функцією викиду (ФВ) ЛШ, яким проводили ультразвукове обстеження для виявлення доклінічної ДДЛШ. Діастолічна функція була розділена на нормальну і ДД. Потім ДД була ранжована як легка, помірна і тяжка. Статистичне оброблення проводили з використанням Statistica for Windows. Результати. Порушення діастолічної функції було виявлено у 383 (58,4%) пацієнтів, причому найбільш поширеною була І стадія: 359 (93,7%). З ІІ стадією ДД було виявлено 23 (6,0%) пацієнта і в 1 (0,3%) визначали ДД ІІІ стадії. ІМТ збільшувався пропорційно до стадій порушення діастолічної функції (р0,001). Більшість пацієнтів з нормальною діастолічною функцією мали нормальну або надмірну масу тіла, у той час як пацієнти з ДД переважно страждали на ожиріння (p0,001). Зі збільшенням ІМТ поширеність нормальної діастолічної функції знижувалася, при цьому поширеність ДД підвищувалася (p0,0001). Заключення. Збільшення ІМТ пов’язане з розвитком ДД як у групах пацієнтів з ожирінням, артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом, так і в ізольованій групі нормотензивних пацієнтів без цукрового діабету. Ці результати можуть свідчити про те, що ІМТ є незалежним предиктором розвитку ДД
Diastolic heart failure is a variant of the universal complication of diseases and heart lesions, characterized by impaired function and myocardial remodeling. Since these processes begin before the onset of symptoms, special attention is paid to identifying subclinical diastolic LV dysfunctions, as a predictor of the formation of heart failure. The objective: was to determine and characterize the prevalence of LVDD in the population of women 40–60 years old depending on BMI. Materials and methods. We examined women aged 40–60 years without clinical signs of heart failure, with preserved LVEF, who underwent an ultrasound examination to identify preclinical LVDD. Diastolic function was divided into normal and DD. Then DD was ranked as mild, moderate, and severe. Statistical processing was performed using Statistica for Windows. Results. Abnormal diastolic function detected in 383 (58.4%) patients, with the most common stage being 1: 359 (93.7%). With stage 2 DD, 23 (6.0%) patients were detected and stage 3 DD was detected in 1 (0.3%). BMI increased in proportion to the stages of DD (p0.001). More patients with normal diastolic function have normal weight or overweight, while patients with DD were predominantly obese (p0.001). As BMI increased, the prevalence of normal diastolic function decreased, while the prevalence of DD increased (p0.0001). Conclusions. An increase in BMI is associated with DD in both groups of patients with obesity, hypertension and diabetes, and in an isolated group of normotensive patients without diabetes. These results may indicate that BMI is an independent predictor of DD
Доп.точки доступа:
Кириченко, Н. М.
Ополонська, Н. О.
Степанець, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Семенюк, Л. М.
Оптимізація реабілітації репродуктивної та сексуальної функцій у жінок з яєчниковою дисфункцією [] = Optimization of the rehabilitation of reproductive and sexual functions in women with ovarian dysfunctions / Л. М. Семенюк // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 39-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Камавит форте--тер прим

MeSH-главная:
ФЕРТИЛЬНОСТЬ СТИМУЛИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ЖЕНСКИЕ -- FERTILITY AGENTS, FEMALE (терапевтическое применение, фармакология)
РЕПРОДУКТИВНОСТИ АНАЛИЗ -- REPRODUCTIVE HISTORY
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ШЕЕЧНАЯ СЛИЗЬ -- CERVIX MUCUS (действие лекарственных препаратов, секреция)
Аннотация: У статті розглянуто актуальні питання реабілітації репродуктивної та сексуальної функцій жінок з яєчниковою дисфункцією. Зазначено важливість цервікального слизу як маркера фертильності менструального циклу. Продемонстровано ефективність застосування рослинного препарату Камавіт® – форте у жінок зі зниженим сексуальним потягом на етапі прегравідарної підготовки
The article discusses topical issues of rehabilitation of the reproductive and sexual functions of women with ovarian dysfunction. The importance of cervical mucus from the position of a marker of fertility of the menstrual cycle has been shown. The effectiveness of the use of the herbal preparation Kamavit® – forte in women with reduced sexual desire at the stage of pregravid preparation is shown
Свободных экз. нет

Найти похожие

Кротік, О. І.
Сучаснй стан репродуктивного здоров’я подружньої пари з урогенітальними інфекціями в анамнезі [] = Current state of reproductive health of married couple with urogenital infections in anamnesis / О. І. Кротік // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 45-54. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СУПРУЖЕСКИЕ ПАРЫ -- SPOUSES (психология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции, этика)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES AND PREGNANCY COMPLICATIONS
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология, передача, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
Аннотация: У даній статті висвітлюється актуальна проблема репродуктивного здоров’я у подружній парі, що має в анамнезі перенесені урогенітальні інфекції. Основним пусковим механізмом розвитку запалення придатків матки є мікробна інвазія. В останні роки відбулися суттєві зміни в етіологічній структурі запальних захворювань статевої системи: значно зросла частота запальних захворювань, зумовлених збудниками «другого покоління» – хламідіями, уреаплазмами, мікоплазмами, вірусами. Несвоєчасне і неадекватне лікування гострих запальних процесів внутрішніх статевих органів, а також відсутність їхньої профілактики пояснює високу частоту хронічного сальпінгоофориту. Останнім часом значна увага приділяється вивченню поширеності та ролі вірусів у структурі захворювань, що передаються статевим шляхом. Cьогодні запальні захворювання урогенітальної сфери у чоловіків і жінок впевнено лідирують серед проблем, якими доводиться займатися лікарям – урологам, андрологам, гінекологам, репродуктологам. Дана патологія найбільш поширена серед пацієнтів репродуктивного і працездатного віку. Це негативно впливає на сексуальну функцію, спроможність до зачаття, сімейні відносини, соціальну адаптацію та працездатність. Безплідність у шлюбі – патологія, що поширена у світі, – є значущою особистісною, медико-біологічною, соціальною і демографічною проблемою сьогодення. За останніми даними Європейського товариства репродуктології та ембріології людини (ESHRE), в Україні на безплідність страждає близько 1 млн подружніх пар, тобто 15–17%. У представленому огляді узагальнені теоретичні та статистичні дані згідно з даними літератури за останні роки. Розглянуті сучасні уявлення про етіопатогенез чоловічої та жіночої безплідності, а саме – вплив перенесених урогенітальних інфекцій на виникнення порушень у жіночій та чоловічій сечостатевих системах. Акцентована увага на аналізі проблеми ускладнень щодо подальшої запланованої вагітності у пари, яка має урогенітальні інфекції в анамнезі
This article highlights the actual problem of reproductive health in a married couple with a history of urogenital infections. The main trigger for the development of inflammation of the uterine adnexas is microbial invasion. In recent years, there have been significant changes in the etiological structure of inflammatory diseases of the reproductive system: the incidence of inflammatory diseases caused by the agents of the «second generation» – chlamydia, ureaplasmas, mycoplasmas, viruses significantly increased. The untimely and inadequate treatment of acute inflammatory processes of the internal genital organs, as well as the lack of their prevention explains the high incidence of chronic salpingoophoritis. Recently, give considerable attention to the study of the prevalence and role of viruses in the structure of sexually transmitted diseases. Today, inflammatory diseases of the urogenital sphere in men and women are the leading among the problems that have to deal with urologists, andrologists, gynecologists, reproductologists. This pathology is most common among patients of reproductive and working age. It has a negative effect on sexual function, ability to conceive, family relationships, social adaptation and efficiency. Marriage infertility is a worldwide prevalent pathology that is a significant personal, medical, biological, social and demographic problem of today. According to the latest data from the European Society for Human Reproductology and Embryology (ESHRE), about 1 million married couples suffer from infertility in Ukraine, ie 15–17%. The overview of current research summarizes the theoretical and statistical data of recent years. The modern ideas about the etiopathogenesis of male and female infertility, namely the effect of transmitted urogenital infections on the occurrence of disorders in the female and male genitourinary systems are considered. Accent is placed on the analysis of the problem of complications regarding further planned pregnancy in a couple who has a history of urogenital infections
Свободных экз. нет

Найти похожие

Сюсюка, В. Г.
Оцінювання впливу комплексної терапії вагітних із затримкою росту плода на акушерські та перинатальні наслідки розродження [] = Estimation of effect of complex theraphy of pregnant women with fetus growth inhibition on obstetric and perinatal complications of delivery / В. Г. Сюсюка, Г. Г. Колокот, І. Ф. Бєленічев // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 55-61. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, этиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: оцінювання ефективності та впливу комплексної нейропротекторної терапії вагітних із затримкою росту плода на акушерські і перинатальні наслідки розродження. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 95 вагітних у терміні 28–34 тижні гестації. До І групи (основної) включені 32 вагітні із затримкою росту плода (ЗРП). Діагноз ЗРП встановлено за даними ультразвукового дослідження. Вагітним даної групи призначена терапія пірацетамом та тіотриазоліном (1000 мг та 250 мг відповідно у 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду на добу внутрішньовенно краплинно) у комплексі з L-аргініну гідрохлоридом (4,2% по 100 мл розчину на добу внутрішньовенно краплинно) протягом 10 днів, а надалі – з L-аргініну аспартатом (5 мл 6 разів на добу) протягом 14 днів. У комплексній терапії вагітні також отримували препарат Флєбодіа (діосмін 600 мг на добу) протягом 30 днів. Група ІІ (порівняння) представлена 33 вагітними із ЗРП, ведення вагітності та пологів яких передбачене чинними наказами МОЗ України. До ІІІ групи (контрольної) увійшли 30 вагітних без ЗРП. Середній вік вагітних у І групі становив 25,9±1,6 року, у ІІ групі – 27,7±1,8 року і 25,8±1,0 року у групі контролю. За результатами антропометричних вимірювань вагітних не було встановлено статистично достовірної різниці між групами дослідження (p0,05). Критерієм виключення були тяжкі соматичні захворювання. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13». Результати. Аналізуючи особливості перебігу гестації у групах дослідження встановлено, що частота невиношування вагітності у ІІ групі становила 39,4% і значно перевищувала відповідні показники І (21,8%) та ІІІ (16,7%) груп. Загальна частота анемії вагітних була теж вищою у ІІ групі і становила 42,4%, а у І та ІІІ групах її діагностували майже з однаковою частотою (31,3% та 33,3% відповідно). Гіпертензивні розлади під час вагітності та пологів діагностовані тільки у вагітних І (6,3%) та ІІ (9,1%) груп. У І групі показник частоти передчасних пологів становив 3,1% і був у 6 разів нижчий за відповідний показник ІІ групи (21,2%). Частота дистресу плода у ІІ групі (18,2%) майже у 2 рази перевищувала відповідний показник І групи (9,4%), а у ІІІ групі він становив 3,3%. Загальна частота абдомінального розродження була найвищою у ІІ групі і становила 45,5%, у І групі – 15,6% та 6,7% – у ІІІ групі. У ІІ групі частота кесарева розтину за ургентними показаннями більш ніж у 4 рази перевищувала даний показник у І групі (29,5% та 6,8% відповідно). Стан новонароджених у групах дослідження оцінювали за шкалою Апгар. Як на 1-й, так і на 5-й хвилині загальний показник за відповідною шкалою був статистично достовірно нижчий у ІІ групі порівняно з показниками І та ІІІ груп. Аналізуючи перинатальні ускладнення, встановлений значний відсоток неонатальної енцефалопатії та неонатальної жовтяниці у ІІ групі, а саме – 33,3% та 36,4% відповідно. У І групі їхня частота становила 9,4% та 3,1% відповідно. У структурі перинатальної патології недоношеність фіксували у 21,2% новонароджених ІІ групи, що у 6 разів перевищувало відповідний показник І групи (3,1%). Зазначених ускладнень у ІІІ групі зареєстровано не було. На підставі антропометричних вимірювань новонароджених встановлено, що середній показник їхньої маси тіла у ІІ групі становив 2162,2±105,4 г та був статистично достовірно (р0,05) нижчий за відповідний показник у І (2785,2±100,2 г) та ІІІ (2914,3±180,2 г) групах. Заключення. 1. Результати проведеного дослідження свідчать, що акушерські та перинатальні наслідки розродження вагітних із затримкою росту плода характеризуються високою частотою ускладнень, однак їхня частота значною мірою переважала у групі жінок, які не отримували запропонованої комплексної нейропротекторної терапії. Так, у групі вагітних із затримкою росту плода, які отримали запропоновану терапію, встановлено зменшення відсотка ускладнень під час пологів (передчасні пологи та дистрес плода), що безпосередньо впливало на частоту оперативного розродження за ургентними показаннями. 2. Про позитивний вплив запропонованої комплексної нейропротекторної терапії у жінок із затримкою росту плода свідчить статистично достовірне (р0,05) покращання як показників оцінювання за шкалою Апгар та відповідно процесів адаптації, так і результатів антропометричних вимірювань новонароджених, їхніх масо-ростових параметрів. При цьому перинатальні наслідки розродження характеризуються нижчим рівнем частоти неонатальної енцефалопатії
The objective: estimate efficiency of complex, neuroprotective therapy of pregnant women with fetus growth inhibition and its influence on obstetric and perinatal consequences of delivery. Materials and methods. Complex examination of 95 pregnant women in term 28–34 weeks of gestation were examined. The first group (the main group) includes 32 pregnant women with fetus growth inhibition (FGI). FGI was diagnosed according to data of ultrasonic examination. Pregnant women of this group had prescribed therapy with piracetam and thiotriazolinum (1000 mg and 250 mg consequently in 100 ml of 0.9% saline solution per day, intravenously by drop infusion) in complex with L-arginine hydrochloride (4.2%, 100 ml of solution per day intravenously by drop infusion) during 10 days and further L-arginine aspartate (5 ml, 6 times per day) during 14 days. In complex therapy pregnant women also get Flebodia (diosmin 600 mg per day) during 30 days. The second group (the comparison group) is presented by 33 pregnant women with FGI whose pregnancy follow-up and assistance in labour is provided by valid orders of Ministry of Healthcare of Ukraine. The third group (the control group) comprises 30 pregnant women without FGI. Average age of pregnant women in the first group made 25.9±1.6 years in the second group – 27.7±1.8 years and 25.8±1.0 years in the control group. According to results of anthropometric measurements of pregnant women there was not determined statistically significant difference between examined groups (p0.05). The severe somatic diseases were exclusion criterion. Variational and statistic processing of results was made using STATISTICA 13 – license standard application program packages for multidimensional statistical analysis. Results. By means of analysis of peculiarities of gestation course in the examined groups there was found that rate of miscarriage in the second group made 39.4% and it was significantly higher than values of the first group (21.8%) and the third group (16.7%). General rate of anemia of pregnant women was also the highest in the second group and made 42.4% and in the first and third groups anemia occurred almost with the same rate (31/3% and 33.3%, correspondingly). Hypertensive disorders during pregnancy and labour were diagnosed only in pregnant women of the first group (6.3%) and the second group (9.1%). In the first group premature labour rate index made 3.1% and it was 6 times lower than the same index in the second group (21.2%). Fetus distress rate in the second group (18.2%) is almost 2 times higher than the same index in the first group (9.4%) and in the third group it made 3.3%. General rate of abdominal delivery was the highest in the second group and made 45.5% and in the first group – 15.6% and 6.7% in the third group. In the second group the rate of cesarean operations under urgent indications is 4 times higher than the same index in the first group (29.5% and 6.8% correspondingly). State of newborns in the examined groups was analyzed under Apgar score. Both at the first and fifth minutes the general index under the certain score was statistically and significantly lower in the second group comparing to indices of the first and thirds groups. By means of characterizing perinatal complications there was found that considerable percentage of neonatal encephalopathy and neonatal jaundice in the second group made 33.3% and 36.4% correspondingly. In the first group their rate made 9.4% and 3.1% correspondingly. In structure of perinatal pathology prematurity had occurred in 21.2% of newborns of the second group that is 6 times higher than the same index of the first group (3.1%). Mentioned complications in the third group were not found. Based on anthropometric measurements of newborns there was revealed that average index of their weight in the second group made 2162.2±105.4 g and was statistically and significantly (р0.05) lower than the same index in the first group (2785.2±100.2 g) and the third group (2914.3±180.2 g). Conclusions. 1. Results of performed research indicate that obstetric and perinatal consequences of delivery of pregnant women with fetus growth inhibition are characterized by high rate of complications but their rate considerably prevails in the group of women who hadn’t proposed complex neuroprotective therapy. Thus in group of pregnant women with fetus growth inhibition who had proposed therapy there was found the decrease of rate of complications in labour (premature labour and fetus distress) having direct influence on rate of operative delivery under urgent indications. 2. Positive effect of proposed complex neuroprotective therapy for women with fetus growth inhibition was demonstrated by statistically significant (р0.05) prevalence of both indices under Apgar score with correspondingly adaptation processes and results of anthropometric measurements of newborns and their body mass indices. Perinatal consequences of delivery are characterized by lower level of neonatal encephalopathy rate.
Доп.точки доступа:
Колокот, Г. Г.
Бєленічев, І. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Грищенко, О. В.
Современные принципы терапии перинатальных инфекций [] = Modern principles of treatment of perinatal infections / О. В. Грищенко, В. В. Бобрицкая // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 62-68. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY (использование, статистика, тенденции)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, тенденции)
ХЛАМИДИОЗЫ -- CHLAMYDIACEAE INFECTIONS (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ТОКСОПЛАЗМЫ -- TOXOPLASMA (действие лекарственных препаратов)
МАКРОЛИДЫ -- MACROLIDES (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Цель исследования: оптимизация терапии перинатальных инфекций и улучшение перинатальных исходов путем применения макролида широкого спектра действия Дорамицин (спирамицин). Материалы и методы. Проведены ретроспективный анализ данных и динамическое наблюдение 130 беременных с положительными результатами инфектологических исследований. В I (основную) группу вошли 50 пациенток, получавших Дорамицин по 3 млн 3 раза в сутки 10 дней, во II группу (сравнения) – 40 пациенток, получавших пульс-терапию азитромицином по 1 г в день в 1, 7-й и 14-й дни, в III группу (контрольную) – 40 пациенток, не получавших антибиотикотерапии. Критерием отбора беременных для данного наблюдения служили положительные результаты ИФА, ПЦР, бактериологического исследования в сочетании с патологическим течением перинатального периода, клиническими и ультрасонографическими данными. Результаты. Элиминация хламидийной инфекции, токсоплазмы, патогенной флоры, чувствительной к макролидам, наблюдалась преимущественно у пациенток I группы, получавшей Дорамицин. Перинатальные исходы также были значительно лучше у пациенток основной группы. В III группе, не получавшей антибиотикотерапии, наблюдался высокий процент новорожденных с низкой массой тела, досрочных родов и неонатальной заболеваемости. Заключение. Дорамицин является эффективным и безопасным препаратом, использование которого можно рекомендовать при беременности, осложненной перинатальными инфекциями. Применение Дорамицина существенно улучшает исходы родов для матери и плода
The objective: was to optimize the treatment of perinatal infections and improve perinatal outcomes by using macrolide with a wide spectrum of action of Doramycin (spiramycin). Materials and methods. A retrospective analysis of data and dynamic observation of 130 pregnant women with positive results of infectological studies was carried out. I (main) group of 50 patients receiving Doramycin 3 mln 3 times a day for 10 days; II (comparison group) 40 patients receiving pulse therapy with azithromycin 1 g per day on the 1st, 7th, 14th day, III (control group) 40 patients who did not receive antibiotic therapy. The selection criteria for pregnant women for this observation were the positive results of ELISA, PCR, bacteriological studies in combination with the pathological course of the perinatal period, clinical and ultrasonographic data. Results. Elimination of chlamydial infection, toxoplasma, pathogenic flora sensitive to macrolides was observed mainly in patients of group I treated with Doramycin. Perinatal outcomes were also significantly better among patients in the main group. In group III, which did not receive antibiotic therapy, there was a high percentage of small children, premature birth and neonatal morbidity. Conclusion. Doramycin is an effective and safe drug, the use of which can be recommended during pregnancy, complicated by perinatal infections. The use of Doramycin significantly improves the outcome of labor for the mother and fetus
Доп.точки доступа:
Бобрицкая, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Бойко, А. В.
Клінічний перебіг вагітності та пологів у жінок, прооперованих з приводу новоутворень яєчників [] = The clinical course of pregnancy and labors at the women operated concerning neoplasms of ovaries / А. В. Бойко // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 69-71. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок, прооперованих з приводу новоутворень яєчників. Матеріали та методи. Було обстежено 90 вагітних з новоутвореннями яєчників. Усіх вагітних було розподілено на три досліджувані групи: 1-а група – 30 жінок з новоутвореннями яєчників, яким хірургічне лікування проведене у різні терміни вагітності; 2-а група – 30 жінок з новоутвореннями яєчників, яким хірургічне лікування проведене у ході кесарева розтину; 3-я група – 30 жінок з новоутвореннями яєчників, яким хірургічне лікування виконано у різні терміни після мимовільних пологів. Також було обстежено 30 жінок з нормальним перебігом вагітності без новоутворень яєчників, які увійшли до контрольної групи. Результати. Ризик розвитку передчасних пологів був вищий при виконанні хірургічного втручання у ІІІ триместрі порівняно з ІІ триместром гестації (відношення шансів 10,7; 96% довірчий інтервал: 1,36–83,49); при виконанні операції будь-яким доступом після 24 тиж гестації (відношення шансів 4,18; 94% довірчий інтервал: 0,95–18,49); при виконанні операції лапаротомічним порівняно з лапароскопічним доступом (відношення шансів 7,7; 96% довірчий інтервал: 1,99–30,81), а також за наявності ознак супутньої плацентарної дисфункції (відношення шансів 17,6; 96% довірчий інтервал: 3,31–92,11). Заключення. Отримані результати необхідно ураховувати під час розроблення тактики ведення вагітності та пологів у жінок із новоутвореннями яєчників
The objective: to study features of course of pregnancy and labors at the women operated concerning neoplasms of ovaries. Materials and methods. 90 pregnant women with neoplasms of ovaries were surveyed. All pregnant women were divided into 3 studied groups: 1 group – 30 women with neoplasms of ovaries by which surgical treatment is executed in various durations of gestation; The 2nd group – the 30 women with neoplasms of ovaries by which surgical treatment is executed during Cesarean section; The 3rd group – 30 women with neoplasms of ovaries by which surgical treatment is executed in various terms after spontaneous labors. Also 30 women with normally proceeding pregnancy without neoplasms of the ovaries, made control group were surveyed. Results. The risk of development of premature births was higher when performing a surgical intervention in ІІІ in comparison with ІІ gestation trimester (the relation of chances 10.7; 96% confidential interval 1.36–83.49); when performing operation by any access after 24 weeks of a gestation (the relation of chances 4.18; 94% confidential interval 0.95–18.49); when performing operation by laparotomny in comparison with laparoscopic access (the relation of chances 7.7; 96% confidential interval 1.99–30.81), and also in the presence of symptoms of accompanying placental dysfunction (the relation of chances 17.6; 96% confidential interval 3.31–92.11). Conclusion. The received results needs to be considered when developing tactics of conducting pregnancy and labors at women with neoplasms of ovaries
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Кравченко, О. В.
Особливості патогенезу та лікування дисгормональних дисплазій грудних залоз у жінок раннього репродуктивного віку [] = Features of the pathogenesis and treatment of dishormonal breast dysplasia in women of early reproductive age / О. В. Кравченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 72-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Енат 400--тер прим

MeSH-главная:
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- REPRODUCTIVE PHYSIOLOGICAL PROCESSES
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Аннотация: Мета дослідження: визначення ефективності застосування комплексної терапії у лікуванні дифузних форм дисгормональних дисплазій грудної залози (ДДГЗ) у жінок раннього репродуктивного віку. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 42 жінки з дифузною формою ДДГЗ у віці 25–31 рік. До контрольної групи включено 20 здорових невагітних жінок, паритетних за віком, соціальним статусом та умовами проживання. Діагноз ДДГЗ встановлювали на підставі аналізу анамнестичних даних, скарг пацієнток, клінічних даних, рентгенологічного та ультразвукового дослідження, проведеного на 5–7-й день менструального циклу. Результати. У 35 (83,3%) пацієнток ДДГЗ розвинулась на тлі нормального двофазного менструального циклу, у 7 (16,7%) – при неповноцінній лютеїновій фазі. Під час інструментального обстеження діагностовано у 23 (54,8%) жінок фіброзно-кістозну форму ДДГЗ, у 15 (35,7%) – аденофіброматоз і у 4 (9,5%) – залозисто-кістозну мастопатію. Застосування препарату Єнат 400, фітохімічних онкопротекторів, венотоніків та седативних засобів забезпечує у переважної більшості (95,2%) пацієнток раннього репродуктивного віку високу клінічну ефективність при лікуванні ДДГЗ. За даними інструментальної візуалізації грудної залози регрес ДДГЗ відбувся у 38 (90,5%) пацієнток молодого віку. Заключення. У лікуванні ДДГЗ у пацієнток раннього репродуктивного віку Єнат 400 у комплексі з іншими препаратами завдяки антиоксидантній, антипроліферативній, проапоптотичній, протипухлинній терапії зарекомендував себе як ефективний та безпечний засіб
The objective: was to determine the effectiveness of the use of complex therapy in the treatment of diffuse forms of dishormonal breast dysplasia (DВD) in women of early reproductive age. Materials and methods. Under observation were 42 women with a diffuse form of BPH at the age of 25–31 years. The control group consisted of 20 healthy non-pregnant women, parity in age, social status and living conditions. The diagnosis of DВD was established on the basis of the analysis of anamnestic data, patient complaints, clinical data, X-ray and ultrasound studies carried out on the 5–7 day of the menstrual cycle. Results. In 35 (83.3%) patients, DВD developed against the background of a normal biphasic menstrual cycle, in 7 (16.7%) – with an inferior luteal phase. During an instrumental examination, 23 (54.8%) of the women were diagnosed with fibrocystic form of DВD, 15 (35.7%) had adenofibromatosis, and 4 (9.5%) had glandular cystic mastopathy. The use of Enat 400, phytochemical oncoprotectors, venotonics and sedatives provides, in the vast majority (95.2%) of patients of early reproductive age, high clinical efficacy in the treatment of DВD. According to instrumental methods of breast imaging, the regression of DВD occurred in 38 (90.5%) of young patients. Conclusions. In the treatment of DВD in patients of early reproductive age, Enat 400 in combination with other drugs, due to the antioxidant, antiproliferative, pro-apoptotic, antitumor activity of the therapy, have established themselves as effective and safe agents
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Романенко, Т. Г.
Сучасні маркери прогнозування прееклампсії [] = Modern prognosis markers of preeclampsia / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 77-91. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРЕЭКЛАМПСИЧЕСКИЙ ГЕМОЛИТИЧЕСКИЙ СИНДРОМ -- HELLP SYNDROME (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
АНТИГЕНЫ ДИФФЕРЕНЦИРОВОЧНЫЕ -- ANTIGENS, DIFFERENTIATION (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Гіпертензивні розлади під час вагітності є однією з основних причин материнської і перинатальної захворюваності і смертності в усьому світі. Разом з передчасним відшаруванням плаценти, затримкою росту плода і невиношуванням вагітності прееклампсія належать до «великих акушерських синдромів» (Great Obstetrical Syndromes), пов’язаних з патологією плацентації. Понад 75% материнської смертності припадає на чотири причини: прееклампсія, сепсис, кровотечі і екстрагенітальні захворювання. Згідно з ВООЗ, тяжка прееклампсія ускладнює від 2 до 8% всіх вагітностей і в структурі прямих причин материнської смертності, як і раніше, посідає 2-е місце і становить близько 14%. Прееклампсія залишається однією з основних причин захворюваності новонароджених (640–780‰) та перинатальної смертності (18–30‰). Пошуки клініко-діагностичних маркерів, які б дали можливість з високою ймовірністю та специфічністю визначити термін виникнення прееклампсії, тривають. Жоден з відомих сьогодні маркерів поодинці не здатен достовірно прогнозувати розвиток прееклампсії. Прогностична модель – це альтернативна основа для клінічної практики, що дає можливість для прогнозування результатів і вчасного прийняття рішень щодо їхнього поліпшення. Проведено огляд практичних рекомендацій основних світових профільних організацій щодо використання прогностичних моделей. Досліджено позицію ключових профільних організацій з питання прогнозування прееклампсії на сучасному етапі та залучення у цьому прогностичних моделей. Зібрано дані проведених досліджень щодо використання біохімічних маркерів та їхніх комбінацій у прогнозуванні розвитку прееклампсії. Вивчено найбільш перспективні прогностичні моделі, у яких використовують анамнестичні, інструментальні дані та результати біохімічних маркерів. Наведено прогностичну цінність та специфічність цих моделей для визначення ранньої та пізньої маніфестації прееклампсії, а також можливого їхнього впровадження у клінічну практику
Hypertensive disorders during pregnancy are one of the leading causes of maternal and perinatal morbidity and mortality worldwide. According to WHO, severe preeclampsia complicates from 2 to 8% of all pregnancies and in the structure of direct causes of maternal mortality still occupies 2 place and is about 14%. Preeclampsia remains one of the main causes of infant morbidity (640–780‰) and perinatal mortality (18–30‰).The search for clinical diagnostic markers that would allow high precision and specificity to determine the onset time of preeclampsia. None of the markers known today are alone capable of reliably confirming the development of preeclampsia. The prognostic model is an alternative basis for clinical practice that allows for the prediction of results and for timely decision-making on how to improve them. The practical recommendations of the world’s major profile organizations on the use of prognostic models are reviewed. The position of the key profile organizations on the prediction of pre-eclampsia at the present stage and the involvement of prognostic models in this study are investigated. The data of the conducted researches on the use of biochemical markers and their combination in predicting the development of preeclampsia were collected. The most promising prognostic models using anamnestic, instrumental data and biochemical marker results have been studied. The predictive value and specificity of these models for determining the early and late manifestation of preeclampsia, as well as their possible introduction into clinical practice, are presented
Доп.точки доступа:
Суліменко, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Федорова, Д. М.
Метод визначення ієрархій у медицині: вибір раціонального варіанта лікування жінок зі стресовим нетриманням сечі [] = Method of determining hierarchies in medicine: choice of the rational method of treatment of women with stress urinаry incontinence / Д. М. Федорова, М. Ю. Слонов // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 92-96. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження: встановлення за допомогою методу визначення ієрархій Сааті раціонального варіанта лікування жінок зі стресовим нетриманням сечі (СНС) на підставі вибору найкращої альтернативи серед таких трьох методів: середньоуретральний слінг, постійне використання засобів для утримання сечі, тренування м’язів тазового дна протягом не менше 3 міс. Матеріали та методи. Метод визначення ієрархій адаптований до вибору способу лікування жінок з СНС. На підставі проведеного аналізу обрані варіанти подолання СНС у жінок: постійне використання засобів для утримання сечі, тренування м’язів тазового дна протягом не менше 3 міс, середньоуретральний слінг. До основних, впливових на пацієнта та процес лікування, параметрів (факторів) під час аналізу віднесені тривалість лікування, тривалість ефекту після закінчення лікування, витрати на лікування, ускладнення лікування, вплив на якість життя жінки. Результати. Проаналізовані алгоритми методу визначення ієрархій стану складної системи, визначені їхні особливості на всіх етапах складання та розрахунків. Проведені аналогії між найбільш поширеними методами лікування жінок з СНС та станами складної системи, впливовими параметрами лікування та частковими критеріями ефективності. Наведені приклади розрахунків щодо вибору методу лікування жінок з СНС за алгоритмами визначення пріоритетів та алгоритмами визначення ієрархій. Заключення. Досвід проведення розрахунків та практичного лікування жінок з СНС дозволив стверджувати у висновках про достатню точність й кількісну доказовість запропонованих алгоритмів. Подальше удосконалення алгоритмічної процедури вибору методу лікування пов’язане з диференціацією груп пацієнтів за віком, профорієнтацією, попереднім анамнезом тощо або навіть з індивідуалізацією такого вибору
The objective: was to establish a rational method of treating women with stress urinary incontinence (SUI) using the Saati hierarchy method based on the choice of the best alternative among the following 3 methods: mid-urethral sling, constant use of continents, pelvic floor muscles training for at least 3 months. Materials and methods. In the article, the method of determining hierarchies is adapted to the choice of treatment method for SUI. Based on the analysis we have selected the following options for overcoming SUI in women: constant use of continents, pelvic floor muscles training for at least 3 months, mid-urethral sling. The main effects on the patient and the process of treatment of parameters (factors) in the analysis include the duration of treatment, the duration of the effect after the end of treatment, the cost of treatment, complications of treatment, impact on the quality of life of women. Results. The algorithms of the method of determining the hierarchies of the state of a complex system are analyzed, their features are emphasized at all stages of compilation and calculations. Analogies between the most common methods of treatment of women with SUI and complex system conditions, influential treatment parameters, and partial efficacy criteria have been made. Examples of calculations regarding the choice of treatment method of women with SUI by the algorithms for determining priorities and algorithms for determining hierarchies are given. Conclusions. The experience of the performed calculations and the practical treatment of women with SUI allowed the authors to state in the conclusions about the sufficient accuracy and quantitative evidence of the proposed algorithms. Further refinement of the algorithmic procedure for the choice of treatment is related to the differentiation of patient groups by age, vocational guidance, previous history, etc., or even to the individualization of such choice
Доп.точки доступа:
Слонов, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Мітченко, М. В.
Оцінка хронічних запальних захворювань органів малого таза у жінок як фактора ризику виникнення гострого неускладненого пієлонефриту [] = Estimation of chronic inflammatory diseases of the pelvic organs in women as a risk factor of acute uncomplicated pyelonephritis / М. В. Мітченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 97-100. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ТАЗОВОГО ПОЯСА БОЛИ -- PELVIC GIRDLE PAIN
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (физиология)
ПРОКАРИОТНЫЕ КЛЕТКИ -- PROKARYOTIC CELLS (микробиология)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Кл.слова (ненормированные):
малликуты - класс мелких прокариотических организмов
Аннотация: Мета дослідження: вивчення поширеності хронічних запальних захворювань органів малого таза (ХЗЗОМТ) у жінок репродуктивного віку, хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП), та клінічних особливостей перебігу пієлонефриту для подальшого обґрунтування персоніфікованої терапії із впливом на всі джерела інфекції. Матеріали та методи. Обстежено урологом та гінекологом 246 жінок репродуктивного віку, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. Додатково до початку антибактеріальної терапії проводили зскрібки зі слизових оболонок сечівника, каналу шийки матки а та змиви із піхви. Застосовано комплекс методів мікробіологічної діагностики: культуральний, культурально-ферментативний та молекулярно-генетичний. Результати. У хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ встановлено високий показник інфікування сечових і статевих шляхів молікутами – 69,5% та 67,5% відповідно. Молікути частіше виявляли у сечових шляхах в асоціації з класичними бактеріями (45,1%), а в статевих – у монокультурі (44,7%). Важливо, що у 65,8% випадків спостерігався збіг ідентифікованих збудників за таксономічною належністю, що свідчить про причетність цих збудників до розвитку запального процесу як у статевих, так і сечових шляхах. Запропонована схема обстеження з обов’язковим невідкладним визначенням збудників статевих інфекцій дозволила встановити, що після стандартного урологічного лікування більш ніж дві третини хворих вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію із сечових та статевих шляхів молікутів як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів. Заключення. Одержані результати дозволили обґрунтувати необхідність додаткової терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, і запропонувати алгоритм мікробіологічної діагностики щодо виявлення етіологічних чинників ГНП, розробити і впровадити новий підхід до лікування: персоніфіковану антимікробну терапію із впливом на всі джерела збудників у сечових і статевих шляхах
The objective: to study the prevalence of chronic inflammatory diseases of the pelvic organs (CIDPO) in women of reproductive age with acute uncomplicated pyelonephritis (AUP), and clinical peculiarities of pyelonephritis further justification for personalized therapy exposure to all sources of infection. Materials and methods. The survey was conducted by a urologist and gynecologist of 246 women of reproductive age with AUP and concomitant CIDPO. In addition, before the start of antibacterial therapy, material was collected: scrapings of the mucous membranes of the urethra, cervical canal, and vaginal washings. The complex of methods of microbiological diagnostics has been applied: cultural, culture-enzymatic, molecular-genetic. Results. In patients with AUP and concomitant CIDPO, a high rate of infections by the mollicutes was detected in urinary and genital tracts – 69.5% and 67.5%, respectively. Mollicutes were more frequently found in the urinary tract in association with classical bacteria (45.1%), and in the genital tract – in monoculture (44.7%). Importantly, in 65.8% of cases, there was a coincidence of identified pathogens by taxonomic affiliation, indicating that these pathogens are involved in the development of the inflammatory process in both the genital and urinary tracts. The proposed scheme, with the obligatory identification of pathogens of genital infections, allowed to establish that after standard urological treatment, more than two-thirds of patients require additional antibacterial therapy aimed at eradication of urinary and genital tracts of the mollicutes as pathogenic pathogens. Conclusion. The obtained results have allowed to substantiate the need for additional therapy aimed at eradication of mollicutes and to propose an algorithm of microbiological diagnostics to identify the etiological factors of AUP, to develop and implement a new approach to treatment: personalized antimicrobial therapy on all source of pathogens in the urinary and genital tracts
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Шумицький, А. В.
Критерії діагностики інфекційного ураження нижніх сечовивідних шляхів та органів малого таза [] = Criteria for the diagnosis of infectious lesions of the lower urinary tract and pelvic organs / А. В. Шумицький, О. А. Бурка, Т. М. Тутченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 101-104. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы, тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Аннотация: Інфекції сечовивідних шляхів посідають третє місце за поширеністю після респіраторних і шлунково-кишкових інфекцій. Фактично бактеріальні інфекції сечовивідних шляхів є найбільш частою причиною як внутрішньолікарняних, так і позалікарняних інфекцій у пацієнтів. Запальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) – це інфекційні запальні захворювання верхніх відділів жіночих статевих шляхів. Окрім того, інфекція може поширюватися і на черевну порожнину. Класичними пацієнтками з високим ризиком виникнення ЗЗОМТ у першу чергу є жінки з кількома статевими партнерами та наявністю незахищених статевих контактів
Urinary tract infections are the third most prevalent in humans after respiratory and gastrointestinal infections. In fact, bacterial infections of the urinary tract are the most common cause of both hospital and community hospital infections in patients. Pelvic inflammatory diseases (PID) are infectious inflammatory diseases of the upper female genital tract. In addition, the infection can also spread to the abdomen. The classic patient with a high risk of developing a PMTCT is, first and foremost, a woman with multiple sexual partners and unprotected sex
Доп.точки доступа:
Бурка, О. А.
Тутченко, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)