Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ЗУ3/2019/3<.>

Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 19

Changes in the function of the fetoplacental complex under the influence of the hepatitis B virus [Текст] / N. Y. Kurtash, L. V. Pakharenko // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 22-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология)
ГЕПАТИТ B -- HEPATITIS B (осложнения)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патофизиология, ультрасонография)
Аннотация: The leading clinical syndrome in pregnant women with HBV-infection is placental dysfunction, which is due to morphological and functional changes in the placenta and manifests itself as a violation of the state of the fetus and its development. The objective: of the study was to eliminate perinatal and obstetric complications in pregnant women with HBV-infection based on the detection of echoscopic deviations of the fetoplacental complex. Materials and methods. 228 women were examined in the period of 30–34 weeks of gestation: the basic group (146 pregnant women with HBV-infection) and the control group (82 pregnant women without HBV-infection). Results. The most common symptom of ultrasound in pregnant women with hepatitis B was thickening myometrium, as changes in the thickness and structure of the placenta. It is necessary to note the presence of low attachment of the placenta in women with HBV-infection. In women of the basic group, asymmetric form of the fetal growth retardation was diagnosed in 21.23±3.38% women of the basic group, subcompensated respiratory movements – 34.93±3.95% and subcompensated fetal activity – 41.10±4.07%, as well as a violation of fetal tones – 30,14±3,80%, with a reliability of p0.05 compared with the control group. In the presence of HBV-infection, ultrasound changes were particularly demonstrative from such indicators as premature placenta maturation to grade 1 – in 37.57±4.01%; myometrium pathology in the placental zone – 44.52±4.11%; the combination of thinning or thickening with premature ripening – 47.26±4.13%; polyhydramnios – 52.74±4.13% and oligohydramnios – 25.34±3.60% (p0.05). Conclusion. Thus, placental dysfunction in pregnant women with HBV-infection develops under the influence of various factors, the leading of which is the virus of hepatitis B.
Провідним клінічним синдромом у вагітних з HВV-інфекцією є плацентарна дисфункція, яка зумовлена морфологічними і функціональними змінами плаценти і проявляється порушенням стану плода і його розвитку. Мета дослідження: діагностика перинатальних та акушерських ускладнень у вагітних з HВV-інфекцією на підставі виявлення ехоскопічних відхилень фетоплацентарного комплексу. Матеріали та методи. Було обстежено 228 жінок у 30–34 тиж вагітності: основна група – 146 вагітних з HВV-інфекцією та контрольна група – 82 вагітні без HBV-інфекції. Результати. Найбільш поширеним ультразвуковим симптомом у вагітних з гепатитом В було потовщення міометрія, зміни товщини і структури плаценти. Необхідно відзначити наявність низького прикріплення плаценти у жінок з HBV-інфекцією. У жінок основної групи асиметричну форму затримки розвитку плода діагностовано у 21,23±3,38%, субкомпенсовані дихальні рухи – у 34,93±3,95%, субкомпенсовану активність плода – у 41,10±4,07%, а також порушення його тонусу – у 30,14±3,80% за достовірності р0,05 порівняно з контрольною групою. За наявності інфекції HBV зміни ультразвукової картини були особливо показовими: дострокове дозрівання плаценти 1-го ступеня виявлено у 37,57±4,01%; патологію міометрія у плацентарній зоні – у 44,52±4,11%; поєднання стоншення або потовщення з передчасним дозріванням – у 47,26±4,13%; багатоводдя – у 52,74±4,13% і маловоддя – у 25,34±3,60% (р0,05). Заключення. Отже, плацентарна дисфункція, виявлена у вагітних з HВV-інфекцією, розвивається під впливом різних факторів, основним з яких є вірус гепатиту В
Доп.точки доступа:
Kurtash, N. Y.
Pakharenko, L. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Голяновський, О. В.
Placenta praevia i Placenta accreta: сучасні методи діагностики і розродження [Текст] / О. В. Голяновський, І. М. Іванкова, Ю. В. Слободян // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 8-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ПЛАЦЕНТЫ ПРИРАЩЕНИЕ -- PLACENTA ACCRETA (диагностика, патофизиология, хирургия)
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC (стандарты)
АКУШЕРСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OBSTETRIC SURGICAL PROCEDURES (стандарты)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (использование)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
Аннотация: У статті представлені дані останніх рандомізованих досліджень і опублікованих у 2018 році двох керівництв Королівського коледжу акушерів-гінекологів Великої Британії щодо епідеміології, факторів ризику, сучасних методів діагностики, алгоритмів розродження й інноваційних хірургічних методів допомоги у разі передлежання і прирощення плаценти (pl. praevia/accreta). З точки зору доказової медицини висвітлено актуальність проблеми стосовно антенатальної діагностики патології плацентації для прогнозування і профілактики життєво небезпечних геморагічних ускладнень. Наведено дані, що свідчать про необхідність мультидисциплінарного підходу до розродження вагітних у разі встановлення діагнозу placenta percreta з проведенням донного кесарева розтину і гістеректомії без спроби відділення плаценти. Надані останні дані будуть корисні для практикуючих акушерів-гінекологів з метою оптимального ведення і розродження вагітних з цією тяжкою акушерською патологією
Доп.точки доступа:
Іванкова, І. М.
Слободян, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Актуальні питання збереження репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків з вульвовагінальними інфекціями [Текст] / Н. К. Сіліна [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Дорамицин

   Бревелак

MeSH-главная:
ВУЛЬВОВАГИНИТ -- VULVOVAGINITIS (диагностика, лекарственная терапия)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: Мета дослідження: вивчення клініко-соціальних аспектів здоров’я дівчат-підлітків, виявлення вульвовагінальних інфекцій та комплексне їх лікування препаратом Дораміцин з профілактикою дисбіозу піхви препаратом Бревелак. Матеріали та методи. Були використані анамнестичні, загальні клініко-статистичні та сучасні методи мікробіологічних досліджень із застосуванням вагітесту Citolab для визначення рН середовища піхви. На підставі їхніх результатів діагностували вульвовагініт в обстежених 56 дівчат-підлітків 16–18 років, які мали статеві стосунки. За основу встановлення діагнозу були взяті критерії згідно з Європейськими рекомендаціями 2011 р. щодо ведення пацієнток із синдромом патологічних виділень з піхви (2011 European (IUSTI/WHO) Guideline on the Management of Vaginal Diascharge). Усім пацієнткам було проведено комплексне лікування антибактеріальним препаратом Дораміцин за схемою з профілактикою дисбіозу вагіни препаратом Бревелак. Контроль якості лікування виконували на 30-у та 90-у добу після закінчення терапії. Результати. Сексуальна поведінка молоді в Україні значно змінилася за останні десятиріччя з більш ризикованим та розкутим відношенням до сексуальних питань. Середній вік сексуального дебюту серед дівчат-підлітків становить у середньому 15,1 року. А це актуалізує проблему інфекцій, які передаються статевим шляхом, їхнє раннє виявлення та своєчасне лікування. Нами був проведений аналіз динаміки анамнестичних та клініко-лабораторних показників у 56 дівчат-підлітків 16–18 років з вульвовагінітом до та після комплексного лікування із застосуванням антибактеріального препарату Дораміцин з профілактикою дисбіозу піхви препаратом Бревелак. У пацієнток групи дослідження лікування було ефективним, зі швидким настанням позитивних результатів та повною клінічною відповіддю у 91,6% випадків, відновленням мікрофлори та рН вагінального середовища (M±m) 4,3±0,2 (за норми 4,5), відсутністю рецидивів через 30 та 90 днів після закінчення лікування. Заключення. Зміна сексуальної поведінки молоді аргументує необхідність проведення інформаційної кампанії для підлітків та їхніх сімей з метою раннього виявлення та ефективного лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом. А за комплексного підходу у лікуванні вульвовагінітів у дівчат-підлітків антибактеріальним препаратом Дораміцин і пробіотиком Бревелак ефективність застосованої терапії становить 91,1%
Доп.точки доступа:
Сіліна, Н. К.
Коваль, Г. М.
Титова, Т. А.
Погоріла, О. І.
Сіліна, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бойко, А. В.
Відновлення репродуктивної функції жінок після органозберігальних операцій на яєчниках [Текст] / А. В. Бойко // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 35-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (реабилитация, хирургия)
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (реабилитация, хирургия)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ -- OVARIAN RESERVE
Аннотация: Мета дослідження: вивчення особливостей відновлення репродуктивної функції жінок після органозберігальних операцій на яєчниках. Матеріали та методи. Було досліджено морфофункціональний стан яєчників у 100 пацієнток: з простою серозною цистаденомою (n=50) і зрілою тератомою (n=50) – до і після органозберігальних операцій (кістектомія, резекція). З урахуванням об’єму виконаного оперативного втручання обстежених було розподілено на групи. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ендокринологічні, біохімічні, морфологічні та статистичні методи. Результати. У жінок, що перенесли органозберігальні операції з приводу доброякісних пухлин яєчників, найуразливішим залишається репродуктивне здоров’я. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що пацієнтки з нормальним оваріальним резервом у більшості спостережень мають незмінені показники фертильності. Ускладнення вагітності частіше виявляли у пацієнток з помірно зниженим і низьким оваріальним резервом, що необхідно ураховувати під час ведення вагітності у даних хворих. Ці дані підтверджують думку про те, що у зв’язку з високою частотою безплідності у пацієнток із зниженим оваріальним резервом після оперативного втручання у пізній репродуктивний період показано використання допоміжних репродуктивних технологій для реалізації репродуктивної функції. Заключення. Отримані дані необхідно ураховувати під час розроблення алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів
Свободных экз. нет

Найти похожие

Ткачук, Р. Р.
Гестаційний процес та пологова діяльність у вагітних з різними типами вегетативної регуляції [Текст] / Р. Р. Ткачук // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 65-71. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, осложнения)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
РОДЫ ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- DYSTOCIA (этиология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (этиология)
Аннотация: Мета дослідження: аналіз частоти розвитку гестаційних ускладнень та виникнення аномалій пологової діяльності у вагітних з різними типами порушень вегетативної регуляції. Матеріали та методи. Обстежено 129 жінок. Оцінювання типу вегетативної регуляції здійснювали шляхом реєстрації часових та спектральних параметрів варіабельності серцевого ритму на підставі проведення комп’ютерної кардіоінтервалографії із застосуванням діагностичної системи «CardioLab Bebicard». До основної групи увійшли 66 вагітних з встановленими розладами вегетативної регуляції; 63 пацієнтки з нормальним станом вегетативного забезпечення, збалансованим рівнем симпатичної та парасимпатичної активності, оптимальним рівнем функціонування регуляторних систем сформували контрольну групу. Для оцінювання стану системи мати–плацента–плід проводили ультразвукове дослідження з допплерометрією. Результати. За результатами дослідження встановлене достовірне підвищення активності центрального контуру регуляції у вагітних з вегетативною дисфункцією. У контрольній групі дані кардіоінтервалографії свідчать про збалансовану діяльність вегетативної нервової системи. На тлі виявленої вегетативної дисфункції у жінок основної групи достовірно частіше відзначали ускладнення вагітності та пологів, ніж у вагітних контрольної групи. Аномалії пологової діяльності частіше виникали у вагітних основної групи: у жінок з парасимпатичним типом вегетативного забезпечення відзначено підвищену частоту дискоординованої пологової діяльності, у пацієнток з перевагою симпатичної та гуморальної регуляції відзначено підвищену частоту слабкості пологової діяльності; на тлі зниження діяльності обох відділів у вагітних спостерігалась підвищена частота швидких пологів. У пацієнток основної групи частота ургентного оперативного розродження була достовірно вищою, у тому числі і через неефективність медикаментозної корекції аномалій пологової діяльності. Заключення. Використання кардіоінтервалографії є інформативним для діагностики розладів вегетативної регуляції та адаптивних порушень, які можуть бути передумовами розвитку гестаційних ускладнень та аномалій пологової діяльності. Використання аналізу варіабельності серцевого ритму у вагітних дозволить покращити раннє прогнозування гестаційної патології та патологічного пологового процесу, знизити ризик акушерських та перинатальних ускладнень
Свободных экз. нет

Найти похожие

Клінічний досвід в оптимізації репаративних процесів шийки матки після деструктивно-хірургічних втручань [Текст] / О. А. Таран [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 38-42. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Гинодек

MeSH-главная:
ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA (лекарственная терапия, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Аннотация: Мета дослідження: оцінити терапевтичну схему, спрямовану на покращання регенерації епітелію слизової оболонки шийки матки після проведення лазерної вапоризації у жінок репродуктивного віку із ЦІН 1, з включенням вагінального гелю на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти. Матеріали та методи. Обстежено 60 жінок репродуктивного віку з ЦІН 1, підтвердженої гістологічним дослідженням, яким була виконана лазерна вапоризація. До основної клінічної групи увійшли 30 жінок, яким призначали вагінальний гель на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти (Гінодек®) 5 мл на 7–10-у добу після проведення лазерної вапоризації курсом 14 днів. До групи порівняння увійшли 30 пацієнток, яким після лазерної деструкції шийки матки була призначена стандартна терапія. За допомогою кольпоскопії проводили візуальний контроль репаративних процесів шийки матки. За результатами мікробіологічного дослідження проводили оцінювання біоценозу піхви. Визначали профіль безпеки терапевтичної схеми з включенням до неї вагінального гелю на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти (Гінодек®). Результати. Було доведено, що використання вагінального гелю Гінодек® у пацієнток із ЦІН 1 після лазерної вапоризації приводило до більш швидкої та повноцінної епітелізації ранової поверхні, ніж використання стандартної терапії (ВР 1,56; 95% ДІ: 1,08–2,26; р=0,02). Через 2 міс після застосування вагінального гелю на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти визначали достовірне збільшення кількості випадків нормалізації вагінальної мікробіоти (ВР 1,44; 95% ДІ: 1,04–2,00; р=0,03), збільшення кількості лактобацил у вагінальному секреті (ВР 1,50; 95% ДІ: 1,03–2,19; р=0,04) та зменшення кількості випадків вагінального кандидозу (ВР 1,27; 95% ДІ: 1,005–1,61; р=0,045). Не було відзначено жодної побічної дії на організм жінки під час використання вагінального гелю Гінодек® як за час проведення терапії, так і у більш пізній період. Заключення. Отримані результати свідчили про пришвидшення репаративних процесів шийки матки, зниження мікробного ефекту та безпечність під час використання вагінального гелю Гінодек® після проведення лазерної вапоризації у жінок із ЦІН 1
Доп.точки доступа:
Таран, О. А.
Булавенко, О. В.
Коньков, Д. Г.
Лобастова, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гарашова, М. А.
Особенности субъективных проявлений, стадийность неоплазии половых органов в постменопаузальный период [Текст] / М. А. Гарашова // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 77-80. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ ЖЕНСКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GENITAL NEOPLASMS, FEMALE (диагностика, патофизиология)
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология)
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (диагностика, патофизиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, патофизиология)
САРКОМА ЭНДОМЕТРИАЛЬНАЯ СТРОМАЛЬНАЯ -- SARCOMA, ENDOMETRIAL STROMAL (диагностика, патофизиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика, патофизиология)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Аннотация: Цель исследования: определение структуры, стадии, выраженности субъективных проявлений опухолевых процессов репродуктивных органов. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ историй болезни 301 больной с опухолями репродуктивных органов в постменопаузальный период. Средний возраст пациенток составил 61,6±0,4 года. Длительность постменопаузального периода колебалась в пределах 11,0±0,6 года. Результаты. Установлено, что у 28,9% женщин в период постменопаузы выявляли миому матки, у 29,4% – гиперпластические процессы эндометрия, у 21,6% – рак эндометрия, у 10,6% – рак яичников, у 5,6% – доброкачественные опухоли яичников, у 5,6% – рак шейки матки, у 1,7% – саркому матки. У 68,8% больных рак яичников диагностировали на поздних стадиях с преобладанием выявления заболевания на III стадии опухолевого процесса (62,5%). Рак эндометрия диагностировали у 86,2% женщин на ранних стадиях опухолевого процесса. Частота диагностики рака эндометрия на поздних стадиях составляет 4,6%. Из клинических проявлений опухолей половых органов в постменопаузе преобладают кровянистые выделения и кровотечения из наружных половых органов, боль внизу живота, учащенное сердцебиение и избыточное оволосение. Заключение. Полученные результаты позволили установить, что постменопаузальный период является периодом высокого риска развития неопластических процессов органов репродуктивной системы
Свободных экз. нет

Найти похожие

Гичка, Н. М.
Особливості вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у жінок з невиношуванням в анамнезі (Ретроспективний аналіз) [Текст] / Н. М. Гичка // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 44-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология)
Аннотация: Перинатальні аспекти невиношування вагітності, попри успіхи у вивченні патогенетичних механізмів недоношування вагітності, продовжують залишатися провідними у сучасному акушерстві. Питання прогнозування, попередження та профілактики перинатальних ускладнень потребують чіткого розуміння механізму впливу загрози мимовільного викидня та передчасних пологів на плід. Мета дослідження: вивчення частоти і причин передчасних пологів, що впливають на основні показники результатів недоношування вагітності, для удосконалення організаційних заходів, спрямованих на профілактику перинатальних і акушерських ускладнень та поліпшення медичної допомоги недоношеним новонародженим. Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 1976 історій вагітності та пологів жінок, які знаходилися на лікуванні та розродженні у Київському міському пологовому будинку № 3 за 2014–2018 роки. Особливу увагу приділяли аналізу показників біофізичного профілю плода, який проводили у 140 вагітних. Задля поглибленого вивчення причин і наслідків передчасних пологів проаналізовані результати 83 гістоморфологічних досліджень плацент після передчасних пологів. Результати. До основних факторів розвитку невиношування вагітності, згідно з отриманими результатами, належать юний та пізній репродуктивний вік вагітних, низький соціальний статус, пізнє взяття на облік у жіночій консультації, супутня екстрагенітальна та гінекологічна патологія. До основних ускладнень гестації в обстежених вагітних належали загроза переривання вагітності у І та ІІ триместрах та передуюча госпіталізації загроза передчасних пологів. Пологи обтяжувались передчасним розривом плодового міхура, аномаліями пологової діяльності, ручним обстеженням стінок порожнини матки. Ранній неонатальний період у недоношених новонароджених ускладнювався патологією, зумовленою перш за все незрілістю органів та систем. Патоморфологічне обстеження плацент після передчасних пологів виявило клітинно-паренхіматозний тип плацентарної недостатності. Аналіз результатів імунологічної реактивності засвідчив збільшення рівня алоантигенів плодового походження у вагітних з невиношуванням. Заключення. Проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз частоти і перебігу передчасних пологів за останні п’ять років виявив низку соціально-побутових і медично-біологічних чинників, що спричинюють індукцію недоношування і негативно впливають на функціональний стан плода і відповідно можуть мати прогностичний характер
Свободных экз. нет

Найти похожие

Стрелко, Г. В.
Особливості контрольованої стимуляції яєчників у поганих відповідачів [Текст] / Г. В. Стрелко // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Корифоллитропин-?

MeSH-главная:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (стандарты)
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION (стандарты)
СУПЕРОВУЛЯЦИЯ -- SUPEROVULATION (действие лекарственных препаратов)
АРОМАТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- AROMATASE INHIBITORS (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета дослідження: визначення оптимального протоколу стимуляції яєчників у жінок зі зниженою оваріальною відповіддю з дослідженням його ефективності за кількістю отриманих ооцитів, дроблення ембріонів, показниками вагітності та імплантації. Матеріали та методи. Проведено дослідження ефективності схеми контрольованої стимуляції яєчників у жінок–поганих відповідачів з використанням пролонгованого фолікулостимулювального гормону (ФСГ) у протоколі із застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону порівняно з модифікованим протоколом з поєднанням застосування інгібіторів ароматаз (летрозол) та гонадотропінів. Результати. Доведено, що стимуляція яєчників із використанням корифолітропіну-α та інгібітору ароматази є ефективною у лікуванні пацієнтів з поганою реакцією на стимуляцію. Cприйняття пацієнтами протоколів із застосуванням корифолітропіну-α доводить кращу переносимість порівняно з традиційними протоколами у зв’язку з меншою кількістю ін’єкцій, що знижує ймовірність дострокового припинення лікування. Модифіковані протоколи з вкористанням інгібіторів ароматази слід застосовувати у випадках оптимізації фінансових витрат під час проведення протоколу контрольованої стимуляції овуляції при схожому результаті. Заключення. Представлені результати дослідження доводять ефективність застосованих схем з метою контрольованої стимуляції яєчників у поганих відповідачів. Використання корифолітропіну- та інгібітору ароматази летрозолу у поєднанні з додатковими дозами ФСГ та антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону спрощує дизайн схеми стимуляції, мінімізує кількість ін’єкцій зі скороченням тривалості циклу та оптимізує фінансові витрати пацієнток
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Плацента як дзеркало вагітності (Огляд літератури) [Текст] / А. А. Живецька-Денисова [та ін.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 101-106. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, этиология)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (этиология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патофизиология)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
Аннотация: Плацента є органом біологічного моніторингу, дзеркалом вагітності, предиктором здоров’я. Успішна імплантація – запорука формування здорової плаценти та, отже, здорового майбутнього покоління. Порушення процесів апоптозу, проліферації у трофобласті, стромальних і ендотеліальних клітинах ворсинчастого хоріона, децидуальній та плодовій оболонках призводять до змін плацентарно-плодових взаємовідносин, а у подальшому – до формування патології. Вивчення плацентарних маркерів невиношування вагітності є новим поглядом на діагностику та перспективним напрямком попередження репродуктивних втрат
Доп.точки доступа:
Живецька-Денисова, А. А.
Воробйова, І. І.
Ткаченко, В. Б.
Подольський, Вол. В.
Тиха, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Вдовиченко, Ю. П.
Порушення менструальної функції у жінок із дифузною дисплазією грудних залоз [Текст] / Ю. П. Вдовиченко, С. Є. Гладенко // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 81-86. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ГОРМОНОЗАВИСИМЫЕ -- NEOPLASMS, HORMONE-DEPENDENT (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ПРОГЕСТИНЫ -- PROGESTINS (терапевтическое применение)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
Аннотация: Дифузні доброякісні дисплазії грудних залоз (ГЗ) – одна с частих патологій, з якими майже щоденно стикаються практикуючі лікарі. Вивчаючи механізми розвитку патологічних гінекологічних станів, дослідники дійшли висновку про існування патогенетичного зв’язку між циклічними змінами у репродуктивній системі і фізіологічними процесами, що відбуваються у ГЗ. Це дає можливість припустити високу ймовірність виникнення патологічних змін у ГЗ при різних гінекологічних захворюваннях, які розвиваються у результаті порушень гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Загальне залучення і єдність реакції органів репродуктивної системи на гормональний дисбаланс – головна перед-умова ризику розвитку доброякісних гіперпластичних і злоякісних процесів. Актуальність вивчення репродуктивного здоров’я пацієнток з дисгормональною незапальною патологією статевих органів зумовлена неухильним збільшенням частки даної патології за останні роки у структурі гінекологічної захворюваності, омолодженням контингенту хворих, відсутністю єдиного алгоритму реабілітаційних заходів. З одного боку, ефективне лікування, що зменшує симптоматику, гарантує якість життя, з іншого – мастопатія є фактором ризику розвитку у подальшому злоякісної пухлини. Тому своєчасна корекція дисплазії може розглядатись як варіант первинної профілактики раку ГЗ. Вибір адекватної тактики ведення подібних пацієнтів із існуючого різноманіття лікарських форм – запорука успіху лікування
Доп.точки доступа:
Гладенко, С. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Прогнозування прееклампсії (Огляд літератури) [Текст] / Т. Г. Романенко [та ін .] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 87-100. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, смертность)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, осложнения)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
Аннотация: У статті наведено огляд сучасної літератури щодо прогнозування прееклампсії. Гіпертензивні розлади під час вагітності є однією з основних причин материнської і перинатальної захворюваності і смертності в усьому світі. Прогностична модель – це альтернативна основа для клінічної практики, що дає можливість для прогнозування результатів і прийняття рішень щодо їхнього поліпшення. Наведено прогностичну цінність та специфічність цих моделей для можливого їхнього впровадження у практику. Проведено огляд практичних рекомендацій основних світових профільних організацій щодо використання прогностичних моделей
Доп.точки доступа:
Романенко, Т. Г.
Ігнатюк, Т. М.
Суліменко, О. М.
Єсип, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Пути улучшения репродуктивных исходов при применении ВРТ - современная доказательная база и практическое значение [Текст] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 15-17

MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (лекарственная терапия)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (лекарственная терапия)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION (использование)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (терапевтическое применение)
ДИДРОГЕСТЕРОН -- DYDROGESTERONE (терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Бурка, О. А.
Роль лабораторних досліджень у діагностиці причин аномальних маткових кровотеч [Текст] / О. А. Бурка, Т. М. Тутченко, А. В. Шумицький // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 49-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (диагностика, классификация, эпидемиология, этиология)
АНОВУЛЯЦИЯ -- ANOVULATION (диагностика, осложнения)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, осложнения)
Аннотация: У статті представлений аналіз даних перегляду класифікаційної системи аномальних маткових кровотеч (АМК), здійсненого FIGO у 2018 році. Відповідно до цієї класифікаційної системи виділяють 9 груп етіологічних факторів АМК, розділених на 2 категорії: переважно структурні (поліп, аденоміоз, міома матки, злоякісні процеси) і переважно функціональні (коагулопатії, овуляторна дисфункція, ендометріальна патологія, некласифіковані причини). При цьому характерно превалювання тих чи інших причин у різні вікові періоди життя жінок, часто спостерігається поєднання декількох причин. Детально розглянуті сучасні можливості лабораторної діагностики овуляторних дисфункцій, а також патології ендометрія, зокрема хронічного ендометриту – часто недооціненої причини АМК
Доп.точки доступа:
Тутченко, Т. М.
Шумицький, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Симтоматическая терапия вульварного и промежностного варикоза у беременных [Текст] / О. В. Дженина [и др.] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 60-64. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Флебодиа 600

MeSH-главная:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM (кровоснабжение, патофизиология)
ВУЛЬВА -- VULVA (действие лекарственных препаратов, кровоснабжение, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (лекарственная терапия)
ДИОСМИН -- DIOSMIN (терапевтическое применение)
Аннотация: Цель исследования – оценка эффективности симптоматической системной фармакотерапии содержащими диосмин препаратами (Флебодиа 600) беременных с болевым синдромом при вульварном и промежностном варикозе. Материал и методы. Обследованы 310 беременных в возрасте от 17 лет до 41 года с варикозно-расширенными венами в области промежности и наружных гениталий во II и III триместрах беременности. Ведущей причиной обращения к флебологу у 202 беременных послужили распирающие боли в области промежности. С целью купирования боли 192 беременные получали диосмин 600 мг/сут (Флебодиа 600). Интенсивность болевого синдрома оценивалась беременными самостоятельно с помощью цифровой рейтинговой шкалы (Numeral Rating Scale – NRS). Результаты. Результаты наблюдения позволяют говорить о положительном влиянии диосмина (Флебодиа 600) на субъективные и объективные проявления варикозного расширения вен промежности и наружных гениталий у беременных. При этом эффективность зависит от выраженности болевого синдрома на момент начала фармакотерапии и ее длительности. Каких-либо побочных эффектов, в том числе осложнений беременности и родов, за время исследования не наблюдалось. Заключение. Целесообразно более активное и раннее использование фармакотерапии с помощью флеботропных препаратов на основе диосмина (Флебодиа 600) у пациенток с болевым синдромом при изолированном вульварном и промежностном варикозе в течение II и III триместров беременности, а также проведение дальнейшего мониторинга вне беременности с плановым устранением резидуальных расширенных вен с помощью малоинвазивных способов
Доп.точки доступа:
Дженина, О. В.
Богачев, В. Ю.
Лобанов, В. Н.
Боданская, А. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Росоха, З. І.
Сучасні передумови до профілактики та лікування генетично зумовлених порушень фолатного обміну у подружніх пар з репродуктивними розладами в анамнезі [Текст] / З. І. Росоха // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 31-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY (генетика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (генетика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
СУПРУЖЕСКИЕ ПАРЫ -- SPOUSES
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (генетика, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль)
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ФОЛИЕВОЙ КИСЛОТЫ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- FOLIC ACID DEFICIENCY (лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID (терапевтическое применение)
Аннотация: У статті проаналізовано клінічні рекомендації щодо преконцепційного вживання препаратів фолієвої кислоти подружніми парами при плануванні вагітності та оцінено особливості фолатного статусу у 206 подружніх пар з репродуктивними розладами в анамнезі. Гіпергомоцистеїнемія, зумовлена поліморфізмом генів фолатного обміну, виявлена у 28,64% пацієнтів із подружніх пар з репродуктивними розладами, а у 9,70% випадків – в обох із подружньої пари. Фолатний статус в 11,65% пацієнтів з генотипом 677ТТ/1298АА порівняно з іншими варіантами за геном MTHFR достовірно відрізнявся підвищенням рівня гомоцистеїну у плазмі крові та зниженням рівня фолієвої кислоти у сироватці крові. Інші випадки гіпергомоцистеїнемії були зумовлені гетерозиготними варіантом MTHFR у поєднанні з варіантами генів MTRR, MTR1 і впливом додаткових чинників ризику. Необхідно здійснювати персоналізовану стратегію у плануванні преконцепційного періоду для подружніх пар з репродуктивними розладами в анамнезі, спираючись на застосування оптимальної дози фолієвої кислоти – не менше 800 мкг щоденно у полівітамінних препаратах (з іншими вітамінами групи В)
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Кедрова, А. Г.
Фитопрепараты в лечении гинекологических больных с выраженной масталгией [Текст] / А. Г. Кедрова, С. А. Леваков // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 72-76. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Мастодинон

MeSH-главная:
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (лекарственная терапия, патофизиология)
МАСТОДИНИЯ -- MASTODYNIA (лекарственная терапия)
ПРЕДМЕНСТРУАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- PREMENSTRUAL SYNDROME (лекарственная терапия, патофизиология)
Аннотация: В настоящее время скрининг рака молочной железы путем цифровой маммографии улучшил диагностику начальных пролиферативных и регрессивных структурных изменений органа, проявляющихся в виде диффузных или диффузно-узловых деформаций тканей. Теперь все большее число женщин обращаются за консультациями по поводу повреждений молочной железы, которые в прошлом не оценивались, и это требует выработки специальной тактики наблюдения и терапии. Сегодня поиск маркеров прогноза и выбор адекватной терапии узловых и диффузных форм мастопатии – самые обсуждаемые вопросы клинических дискуссий, так как до 25% всех выявляемых случаев рака молочной железы составляет рак in situ. Настоящая статья посвящена переосмыслению проблемы фоновых дисгормональных изменений тканей молочной железы и выработке оптимального подхода в их лечении
Доп.точки доступа:
Леваков, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Форум Экспертов во вспомогательных репродуктивных технологиях стран СНГ «Пути улучшения репродуктивных исходов при ВРТ», 15-16 марта, г. Тбилиси (Грузия) [Текст] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 18-20. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (тенденции)
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION (использование)
ДИДРОГЕСТЕРОН -- DYDROGESTERONE (терапевтическое применение)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Цервікальна недостатність та цервікальний серкляж [Текст] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 107-117. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ШЕЙКИ МАТКИ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- UTERINE CERVICAL INCOMPETENCE (диагностика, патофизиология, хирургия)
СЕРКЛЯЖ ШЕЙКИ МАТКИ -- CERCLAGE, CERVICAL (использование)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Аннотация: Метою даного протоколу є забезпечення підґрунтя, яке лікарі можуть застосувати для визначення групи жінок підвищеного ризику цервікальної недостатності і за яких умов накладання серкляжу є потенційно корисним. Доводи: пошук літератури був здійснений в системах PubMed, Medline, CINAHL та The Cochrane Library у 2018 році, використовуючи відповідний термін (наприклад недостатність шийки матки) та ключові слова (наприклад, цервікальна недостатність, серкляж за Широдкаром, серкляж за МакДональдом, серкляж бдомінальний, довжина шийки матки, викидень у ІІ триместрі). Результати були обмежені системними оглядами, рандомізованими контрольованими дослідженнями/контро- льованими клінічними дослідженнями та дослідженнями спо- стереження. Не було певного періоду та мовного обмеження. Пошукові заходи оновлювались регулярно та були включені до протоколу до червня 2018 року. «Сіра» (неопублікована) література виявлялась через пошукові системи веб-сайтів з оцінювання технологій здоров’я, агентств, які займаються технологіями здоров’я, збірників протоколів із клінічної практики, реєстру клінічних випробувань і національних та міжнародних медичних товариств із відповідної спеціальності. Оцінка: якість доказів у даному документі оцінювалась за допомогою критеріїв, що описані у звіті Канадської робочої групи з питань профілактичної охорони здоров’я. етою даного протоколу є забезпечення підґрунтя, яке лікарі можуть застосувати для визначення групи жінок підвищеного ризику цервікальної недостатності і за яких умов накладання серкляжу є потенційно корисним. Доводи: пошук літератури був здійснений в системах PubMed, Medline, CINAHL та The Cochrane Library у 2018 році, використовуючи відповідний термін (наприклад недостатність шийки матки) та ключові слова (наприклад, цервікальна недостатність, серкляж за Широдкаром, серкляж за МакДональдом, серкляж абдомінальний, довжина шийки матки, викидень у ІІ триместрі). Результати були обмежені системними оглядами, рандомізованими контрольованими дослідженнями/контро- льованими клінічними дослідженнями та дослідженнями спостереження. Не було певного періоду та мовного обмеження. Пошукові заходи оновлювались регулярно та були включені до протоколу до червня 2018 року. «Сіра» (неопублікована) література виявлялась через пошукові системи веб-сайтів з оцінювання технологій здоров’я, агентств, які займаються технологіями здоров’я, збірників протоколів із клінічної практики, реєстру клінічних випробувань і національних та міжнародних медичних товариств із відповідної спеціальності. Оцінка: якість доказів у даному документі оцінювалась за допомогою критеріїв, що описані у звіті Канадської робочої групи з питань профілактичної охорони здоров’я
Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)