Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ЗУ37/2020/3<.>
Общее количество найденных документов : 16
Показаны документы с 1 по 16
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Горпинченко И. И., Турчак Н. В.
Заглавие : Психотерапевтическое консультирование сексологических пациентов
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 7-11 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: СЕКСОЛОГИЯ -- SEXOLOGY
СЕКСОЛОГИЧЕСКОЕ КОНСУЛЬТИРОВАНИЕ -- SEX COUNSELING
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
СЕКСУАЛЬНО-ПОЛОВЫЕ РАССТРОЙСТВА С ПСИХИЧЕСКИМИ НАРУШЕНИЯМИ -- SEXUAL AND GENDER DISORDERS
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
Аннотация: В статье приводятся данные о значении психодиагностики при обследовании сексологических больных. Подчеркивается, что психические отклонения в той или иной степени присутствуют у всех сексологических пациентов, что важно как для диагностики, так и для выбора патогенетически обоснованной терапии. Чаще у сексологических пациентов диагностируют неглубокие расстройства мозговой деятельности. Для их выявления зачастую достаточно тщательно собранного анамнеза и жалоб пациента с психологической оценкой полученных данных. Полученные данные зачастую требуют проведения дополнительного тестирования. Часто используют такие методики: MMPI, HADS, Спилберга-Ханина, Бека, Гамильтона, Роршаха, Цунга… У сексологических пациентов самыми распространенными являются следующие синдромы: астенический, аффективный, навязчивые состояния, сенестопатический, ипохондрический. Реже встречаются: синдром сверхценных идей, бредовые синдромы. Правильно проведенная психологическая диагностика предполагает адекватно выбранное лечение. Редко психотерапия используется как самостоятельный метод терапии, чаще сочетается с другими методами. В сексологической практике предпочтение отдают индивидуальной рациональной психотерапии. Значительно повышает эффективность лечения подключение к процессу полового партнера.
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гурженко Ю. М., Спиридоненко В. В., Гурженко О. Ю.
Заглавие : Підсумкові матеріали 22-го Конгресу Європейського товариства сексуальної медицини (Частина 3, початок див. №№ 1,2, 2020)
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 12-15 (Шифр ЗУ37/2020/3)
MeSH-главная: СЕКСОЛОГИЯ -- SEXOLOGY
АНДРОЛОГИЯ -- ANDROLOGY
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION
Аннотация: 23–25 січня 2020 року у Конгрес-центрі старовинного європейського міста Прага (Чеська Республіка) відбувся 22-й Конгрес Європейського товариства сексуальної медицини
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гурженко Ю. М., Спиридоненко В. В.
Заглавие : Дослідження ПРОСПЕКТ IV (ПРОСтамол: ПЕрспективи Комбінованої Терапії) у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 16-21 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Флосин
Простамол Уно
Тамсулозин
MeSH-главная: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA
МОЧИ ЗАДЕРЖКА -- URINARY RETENTION
ПРОСТАТИЗМ -- PROSTATISM
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Аннотация: Мета дослідження: визначення ефективності й безпечності дев’ятирічної терапії у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ) комбінацією «Флосін – Простамол Уно» методом оцінки якості життя та можливості поліпшення об’єктивних даних урологічного статусу. Кінцевою метою дев’ятирічного спостереження хворих було зменшення ризику розвитку гострої затримки сечі як ускладнення цього захворювання. Матеріали та методи. Дослідження пацієнтів із ДГПЗ, які були включені до ПРОСПЕКТ ІV, встановило, що у 2020 році з усієї когорти під наглядом залишилися 37 осіб віком 59–78 років (середній вік становив 68,2±4,7 року). Із 94 досліджуваних у ПРОСПЕКТ ІІІ – 39,3 % хворих спостерігали у терміні 9 років. Аналогічним чином досліджуваних було рандомізовано згідно з умовами попередньої терапії на дві групи: І група (клінічна) включала 33 досліджуваних, які отримували комбінацію «Флосін – Простамол Уно» протягом 9 років; ІІ група (контрольна) – 4 досліджуваних, які отримували комбінацію «доксазозин – фінастерид» теж протягом 9 років. Результати. Отримані результати свідчать про високу терапевтичну ефективність комбінації «Флосін – Простамол Уно», зіставну з комбінацією препаратів «доксазозин і фінастерид». Комбінована терапія з використанням препаратів Флосін і Простамол Уно добре переносилася пацієнтами з низькою частотою розвитку небажаних явищ (5,75 %; р0,05) порівняно з хворими, які отримували комбінацію «доксазозин і фінастерид» (27 %, р0,05). 7 (18,9 %) осіб були прооперовані протягом останніх 5 років (ТУР – 6; лазерна вапоризація – 1); рівень гострої затримки сечі – у 7 осіб фіксували 1–2 епізоди, що потребувало оперативної допомоги Зазначені вище факти дали змогу стверджувати, що прихильність хворих до комбінованої консервативної терапії ДГПЗ схемою «Флосін – Простамол Уно» булла високою (43,2 %); прихильність пацієнтів, оперованих із приводу гострої затримки сечі, до даного виду комбінованої терапії була наочною (усі хворі отримували Еxtr. Serenoa repens і тамсулозин у післяопераційний період); рівень гострої затримки сечі в осіб із ДГПЗ І групи, що отримували лікування протягом 9 років, становив 19 % (р0,05)
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Головко С. В., Балабаник В. Р.
Заглавие : Наш досвід лапароскопічної парціальної нефректомії: техніка і результати
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 22-27 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
Аннотация: Лапароскопічна парціальна нефректомія (ЛПН) вважається ефективним сучасним мінімально інвазивним оперативним втручанням і є альтернативою відкритій парціальній нефректомії (ВПН) у хірургічному лікуванні раку ниркиМатеріали та методи. Проспективно проаналізовано дані 63 хворих, яким була виконана ЛПН з приводу клінічно локалізованого раку нирки в період з вересня 2015 року по жовтень 2019 року в клініці урології НВМКЦ «ГВКГ» МО України. ЛПН була виконана з використанням ендоскопічної стійки Olympus. Клінічні дані були отримані шляхом проспективного аналізу проведених оперативних втручань, що включали інтра- та післяопераційні результати та ускладнення. Для прогнозування хірургічних результатів був застосований описовий статистичний аналіз та мультиваріантна логістична регресивна модель. Результати. Середній вік хворих становив 60,7 року; середній передопераційний розмір пухлини дорівнював33,0 мм. Відповідно до PADUA-шкали 22 (35,0 %) пацієнти належали до категорії невисокої складності, 23 (36,5%) – до проміжної категорії складності та 18 (28,5 %) – до високої категорії складності. У всіх хворих був застосований трансперитонеальний доступ. Середній час операції становив 156 хв. Середня крововтрата дорівнювала 171 мл. Значні післяопераційні ускладнення виникли у 2 (3,2 %) хворих (Clavien-Dindo 2). Не було виявлено жодних статистично значущих відмінностей між перед- та післяопераційним рівнем креатиніну (р0,05). Оптимальні хірургічні результати, що включали аналіз хірургічного краю, ступеня ішемії та рівня ускладнень, було досягнуто у 44 (69,8 %) хворих. Протягом 26 міс спостереження було зафіксовано тільки два локальних і два дистантних метастази. За допомогою мультиваріантної логістичної регресивної моделі було виявлено, що ступінь складності пухлини був пов’язаний з більшим ризиком отримання неоптимального хірургічного результату. Заключення. Наведено сучасний досвід застосування ЛПН у хірургічному лікуванні раку нирки. ЛПН, як з’ясувалось, є ефективною та безпечною малоінвазивною операцією, що забезпечує оптимальні результати у більшості хворих з різним ступенем складності пухлини
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Соснін М. Д., Слободянюк В. А., Грицаюк А. А.
Заглавие : Результати лапароскопічного лікування стриктури мисково-сечовідного сегмента у поєднанні із сечокам’яною хворобою
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 28-31 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЧЕЧНЫЕ ЛОХАНКИ -- KIDNEY PELVIS
МОЧЕТОЧНИКА ОБСТРУКЦИЯ -- URETERAL OBSTRUCTION
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Стриктура мисково-сечовідного сегмента (МСС) – одна з найпоширеніших патологій в урології. Досить часто в урологічній практиці звуження МСС супроводжується ще й сечокам’яною хворобою (СКХ). У дорослих, за даними різних авторів, поєднання таких двох серйозних патологій фіксують у 16–25 % спостережень. Протягом довгого періоду реконструктивно-пластичні операції на МСС належали до розряду складних оперативних втручань, потребували довготривалого інтубаційного наркозу, супроводжувались широким розтином заочеревинного простору з ретельним виділенням зони МСС. Пацієнти довгий час перебували в стаціонарі. Прогрес у розробленні ендоскопічного обладнання сприяв активному впровадженню в клінічну практику малоінвазивних методик. На сьогодні все більше урологів надають перевагу різним методам лапароскопічної пластики стриктур МСС. Проте як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі, робіт, де були б представлені переваги, ускладнення, недоліки лапароскопічної пластики МСС у поєднанні з лапароскопічною пієлолітотомією у хворих зі стриктурами МСС, ускладненими СКХ, малоЗастосування лапароскопічної пластики у поєднанні з лапароскопічною пієлолітотомією дало можливість досягнути хороших клінічних результатів як у найближчий, так і у віддалений післяопераційний період. Своєчасно проведене оперативне втручання дозволило досягнути позитивних результатів у всіх пацієнтів із гідронефротичною трансформацією, обумовленою стриктурою МСС і ускладненою СКХ
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кваша О. М., Ухаль О. М., Ухаль М. І.
Заглавие : Віддалені результати органозберігальних операцій при видаленні кістозних пухлин нирок категорії III-VI за Bosniak
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 32-34 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ КИСТОЗНЫЕ -- KIDNEY DISEASES, CYSTIC
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Мета дослідження: вивчення віддалених результатів органозберігальних операцій при видалені кістозних пухлин нирок категорії III–VI за Bosniak. Матеріали та методи. Дослідження проведено за участю 16 хворих з верифікованими кістозними пухлинами нирок категорії III–VI за Bosniak. Показаннями до оперативного втручання були: клінічні прояви, лабораторні, ультразвукові, допплерографічні та променеві методи (МСКТ з болюсним контрастуванням або МРТ). Діагноз пухлинного процесу нирок також підтверджували за допомогою гістологічного та гістохімічного методів дослідження. Результати. При віддалених дослідженнях через 18 та 36 міс ознак рецидиву кіст і пухлинного процесу в нирках не виявлено. Ознак пухлинного процесу в лімфатичних вузлах або в інших органах у ці терміни дослідження також не виявлено. Видалення кіст і пухлин приводить у віддалені терміни після оперативного втручання до значного поліпшення кровообігу в нирках. Заключення. Органозберігальна резекція частини нирки, ураженої кістозними пухлинами категорії III–VI за Bosniak, є сучасним ефективним методом лікування і повинна бути альтернативою оперативного видалення уражених нирок у таких хворих
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Горпинченко И. И., Спиридоненко В. В.
Заглавие : Возможности терапии хронического простатита с помощью макромицета Flammulina velutipes
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 35-41 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Предметные рубрики: Фламулин форте
MeSH-главная: ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS
БАЗИДИОМИЦЕТЫ -- BASIDIOMYCOTA
Аннотация: Актуальность распространенности хронических воспалительных заболеваний мужской половой сферы в настоящее время достаточно высока. Рассматривая воспалительный процесс как промотор развития доброкачественных и злокачественных процессов в тканях предстательной железы и семенных пузырьков, современная фармакология предусматривает влияние на провоспалительные факторы, выделяя иммунные реакции в клеточном и гуморальном иммунитете как одну из основ контроля воспалительных процессов.Применение экстракта лиофилизированного порошка биомассы Flammulina velutipes в вышеуказанном контексте имеет значительные перспективы как лечебной, так и профилактической направленности, с минимальными рисками развития нежелательных явлений и отличным комплаенсом. Совокупность полученных фармакологических эффектов при применении лиофилизированного порошка биомассы Flammulina velutipes указывает на возможности получения клинического эффекта у лиц с воспалительными заболеваниями предстательной железы и семенных пузырьков. Лиофилизат Flammulina velutipes может применяться как в комбинированной, так и в монотерапии воспалительных заболеваний предстательной железы и семенных пузырьков, учитывая достаточно полное теоретическое обоснование их фармакологической эффективностиНа отечественном фармацевическом рынке представлен препарат Фламулин форте, основным композитом которого является лиофилизированный порошок биомассы F. velutipes, что позволяет воспользоваться его эффектами при лечении некоторых урологических и андрологических нозологий. Фламулин форте, как и описанные выше продукты из экстракта гриба фламмуллина, может использоваться в качестве иммунотропного и противовоспалительного средства, действие которого направлено на уменьшение воспалительной реакции и оптимизацию некоторых реакций иммунного ответа в организме пациента с хроническими воспалительными заболеваниями простатовезикулярного комплекса
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Возіанов С. О., Черненко В. В., Нікуліна Г. Г., Мигаль Л. Я., Желтовська Н. І., Черненко Д. В., Клюс А. Л., Сербіна Ш. Є., Нікітаєв С. В., Савчук В. Й.
Заглавие : Ензимологічні індикатори ішемічного ушкодження паренхіми нирки у хворого на сечокам’яну хворобу (Клініко-експериментальне дослідження)
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 42-45 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
Аннотация: Мета дослідження: визначення у сечі хворих на кальцій-оксалатний нефролітіаз (Са-Ох НЛ), фосфорнокислий нефролітіаз (ФКН) та в паренхімі нирок кролів із змодельованою ішемією активність ензимів лізосом N-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ) та β-галактозидази (β-Гал) як ензимологічних індикаторів ішемічного ушкодження паренхіми нирки. Матеріали та методи. У сечі 151 хворого на сечокам’яну хворобу (СКХ) із збереженою функцією нирок (45 пацієнтів з Са-Ох НЛ, 106 хворих на ФКН) досліджували активність ензимів НАГ та β-Гал. Пацієнти були розподілені на групи залежно від виду нефролітіазу (НЛ), розмірів конкременту та його мінерального складу. До референтної групи увійшли 25 здорових осіб. Експериментальне дослідження проведено на 10 кролях із змодельованою ішемією лівої нирки, що розвинулася через 3,5–5,0 міс після накладання лігатури на її верхній полюс та 3 здорових кролях (6 нирок). У гомогенаті коркового шару верхнього полюсу ішемізованої нирки та в нирках здорових кролів визначали активність НАГ та β-Гал. Результати. У всіх хворих на СКХ фіксували ішемічні ушкодження паренхіми нирки різного ступеня вираженості. Найсуттєвіше ішемічне ушкодження паренхіми нирки конкрементом за даними визначення НАГ та β-Гал зареєстровано в сечі хворих на ФКН з магнієвмісними конкрементами, які мали найбільш великі розміри каменів. В експерименті на кролях продемонстровано вірогідне зниження активності ензимів у паренхімі нирок тварин з ішемією порівняно з показниками здорових кролівОтримані результати свідчать про доцільність визначення активності лізосомних ферментів сечі НАГ та β-Гал як неінвазивних ензимологічних індикаторів ішемічного ушкодження тубулярного епітелію нирки у хворих на СКХ, що підтверджено даними експериментальних досліджень. Вираженість ішемічного ушкодження паренхіми нирки у хворих на СКХ за даними визначення активності ферментів НАГ та β-Гал в сечі залежить від виду НЛ, розмірів конкременту та його мінерального складу
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Корниенко А. М., Щербак М. А.
Заглавие : Оценка эффективности препарата Фармапрост в монотерапии у пациентов с комбинацией доброкачественной гиперплазии предстательной железы I степени и хронического абактериального простатита
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 47-51 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Предметные рубрики: Фармапрост
MeSH-главная: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДИЗУРИЯ -- DYSURIA
Аннотация: Цель исследования: изучение эффективности применения препарата ФАРМАПРОСТ производства компании SYSTEM PHARM (Украина) у пациентов с комбинацией доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ДГПЖ) I степени и хронического абактериального простатита (NIH USA, категория IIIа CP/CPPS – хронический простатит/синдром хронической тазовой боли с признаками воспаления), оценка удовлетворенности лечения пациентами, изучение непереносимости и возможных побочных эффектов исследуемого препаратаПрименение препарата ФАРМАПРОСТ в лечении больных хроническим абактериальным простатитом и ДГПЖ I степени является клинически обоснованным и эффективным (89,6–91,7 %). Применение препарата ФАРМАПРОСТ сопровождается хорошей переносимостью и малым количеством побочных эффектов (8,3 %). Полученные результаты позволяют рекомендовать использование препарата ФАРМАПРОСТ в качестве монотерапии у пациентов с комбинацией ДГПЖ I степени и хронического абактериального простатита
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кочарян Г. С.
Заглавие : Гиперсексуальность у женщины: случай из клинической практики
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 52-56 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
СЕКСУАЛЬНОСТЬ -- SEXUALITY
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
ГИПНОЗ -- HYPNOSIS
Аннотация: Приводится история болезни, где гиперсексуальность можно было концептуализировать как проявление persistent genital arousal disorder)/restless genital syndrome) [PGAD/ReGS]. Больная Ш., 75 лет, которая обратилась к нам за лечебной помощью 16.04.2015 г., предъявила жалобы на ощущение «полового влечения в области лобка», жжение в ногах (по внутренней поверхности бедер), в лобке и на животе выше лобка на небольшой площади. «Мне нужна близость, но головой понимаю, что мне это не надо». Жжение и сексуальное желание бывают не всегда. Появление желания совпадает с возникновением жжения. Вначале появляется жжение, а потом желание, или наоборот. Жжение и желание могут начаться с утра и беспокоят в течение всего дня, но когда чем-то занята, то переключается и забывает об этом. Появлению расстройства предшествовала смерть старшего брата, который в свое время практически заменил ей отца. Он всегда помогал ей и морально, и материально. Для нее он был весьма значимой личностью, она его очень любила. Поэтому его смерть, которая случилась в начале декабря2013 г., она очень тяжело переживала. Расстройство, по поводу которого пациентка обратилась ко мне, возникло 14 февраля 2014 года. Ночью проснулась, ее сильно трясло, почувствовала сильное половое влечение и сильное жжение внизу живота над лобком и на внутренней стороне бедер. Не могла спать. Возникшее ночью возбуждение не отпускало ее до утра и сохранялось на следующий день, но потом начало ослабевать. Лечилась у различных врачей. Хотя было достигнуто некоторое ослабление симптоматики, но избавиться от развившегося у нее расстройства она не смогла. В результате проведенного анализа мы предположили его цереброваскулярный генез, отразившийся на функционировании головного мозга. В качестве весомого способствующего фактора рассматривали длительный дистресс, обусловленный выраженной психотравмой (смерть чрезвычайно значимого для пациентки человека). Проведенное нами лечение (гипносуггестивная терапия, сонапакс, гидазепам, орошение лобка 10 % аэрозолем лидокаина), главным компонентом которой был гипноз (проведено 10 его сеансов), привело к полному исчезновению симптоматики. Опрос, проведенный спустя 5 лет после окончания лечения, свидетельствовал о стойкости и длительности полученных результатов. Приведенный клинический случай не является очень ярким, однако это в значительной степени можно объяснить возрастом пациентки, что исключало возможность появления ряда феноменов, характерных для PGAD/ReGS
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Kocharyan G. S.
Заглавие : Syndrome of anxious expectation of sexual failure (fear of sexual failure) in males: some aspects of its formation
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 57-61 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS
МУЖЧИНЫ -- MEN
Аннотация: The objective: Study of some aspects in the formation of syndrome of anxious expectation of sexual failure (SAESF), chiefly of the neurotic genesis, were studied in 220 males. Materials and methods. Three variants of its formation were separated (premanifest, manifest, postmanifest: acute-subacute and chronic). This was determined by period of their occurrence in relation to manifestation of sexual disorders. Also twenty groups of psychological traumatic factors, which took part in the development of the syndrome were identified: normal physiological discharge, pains and pathological changes in the genitals, violation of spontaneous sexual indices, violation of adequate sexual manifestations in erotic contacts, copulatory (physiological and pathological) disorders, homosexual episode, reproaches and behaviour of the female partner, unfaithfulness of the wife, fear of dissatisfaction for the wife, fear of appearing disabled before the eyes of an experienced female partner, divulgence of information about sexual disability, onanophobia, fear of consequences of sexual abstinence, iatrogenia, reading of medical literature and acquaintance with medical documents, information about pathogenic influence of microwave frequencies, information about negative effects of anabolic hormones, apprehension of a possible deterioration of sexual functions in prospect, activation of recollections of previous sexual failures, confidence in one’s own unattractiveness. Results. The degree of participation of these factors in the formation of the above SAESF variants as well as proximate causes of sexual «malfunctions» with the resultant postmanifest development of the studied syndrome were analysed. Conclusion. The conclusion is drawn that the obtained results will make it possible to solve problems of SAESF prevention more effectivelyМета дослідження: вивчення деяких аспектів формування синдрому тривожного очікування сексуальної невдачі (СТОСН) переважно невротичного генезу у 220 чоловіків. Матеріали та методи. Виділено три варіанти його формування, які визначалися по відношенню до періоду маніфестації сексуальних розладів (доманіфестний, маніфестний, постманіфестний: гострий-підгострий і хронічний), і 20 груп психотравмуючих чинників, які брали участь в його розвитку: нормальні фізіологічні виділення, біль і патологічні зміни в статевих органах, порушення спонтанних сексуальних показників, порушення адекватних сексуальних проявів при еротичних контактах, копулятивні порушення (фізіологічні і патологічні), гомосексуальний епізод, докори і поведінка партнерки, зрада дружини, боязнь не задовольнити дружину, побоювання постати неспроможним в очах досвідченої партнерки, розголошення відомостей про сексуальну неспроможність, онанофобія, боязнь наслідків сексуальної абстиненції, ятрогенія, читання медичної літератури та ознайомлення з медичною документацією, інформація про патогенний вплив СВЧ, відомості про негативну дію анаболічних гормонів, побоювання щодо погіршення сексуальних функцій у перспективі, активізація спогадів про минулі сексуальні невдачі, впевненість у власній непривабливості. Результати. Проаналізовано ступінь участі цих факторів у формуванні названих варіантів СТОСН, розглянуто безпосередні причини сексуальних «збоїв», що призвели до постманіфестного розвитку цього синдрому. Заключення. Зроблено висновок, що отримані результати дозволять більш ефективно вирішувати питання профілактики СТОСН
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Горпинченко І. І., Нуріманов К. Р., Порошина Т. В., Савченко В. С., Драннік Г. М.
Заглавие : Застосування ацетилцистеїну в лікуванні пацієнтів із хронічним простатитом/синдромом хронічного тазового болю
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 62-64 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
АЦЕТИЛЦИСТЕИН -- ACETYLCYSTEINE
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
Аннотация: Для лікування хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю (ХП/СХТБ) рекомендовані антиоксидантні препарати. Найбільш досліджені ефективність та безпечність кверцетину в лікуванні пацієнтів із ХП/СХТБ. Для підвищення ефективності лікування ми пропонуємо застосовувати ацетилцистеїн, який поряд з антиоксидантними володіє секретолітичними властивостямиМета дослідження: надати порівняльну оцінку ефективності та безпечності кверцитину та ацетилцистеїну в лікуванні пацієнтів із ХП/СХТБ. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 60 пацієнтів із ХП/СХТБ віком 18–45 років. Пацієнти були рандомізовані у дві групи порівняння. Пацієнтам групи 1 (n=30) призначали кверцетин по1 г на добу протягом 1 міс. Пацієнти групи 2 (n=30) приймали ацетилцистеїн перорально в дозі по 600 мг на добу протягом 1 міс. Стан хворих оцінювали за даними шкали NIH-CPSI, показниками спермограми та динамікою в еякуляті інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) та туморнекротичного фактора α (ТНФ-α). Критерієм ефективності вважали зменшення оцінки за шкалою NIH-CPSI на 25 %. Результати. У результаті лікування пацієнтів із ХП/СХТБ при застосуванні антиоксидантів в обох групах значимо (р0,05) зменшились симптоми простатиту: загальна оцінка NIH-CPSI (група 1 – 22,5±0,5 проти 15,0・,8; група 2 – 22,7±0,5 проти 15,1±1,1); оцінка болю (група 1 – 11,5±0,3 проти 7,1±0,4; група 2 – 10,0±0,5 проти 6,6±0,6); оцінка дизурії (група 1 – 3,4±0,3 проти 2,1±0,2; група 2 – 4,8±0,4 проти 2,2±0,4), оцінка якості життя (група 1 – 7,7±0,4 проти 5,8±0,3; група 2 – 7,8±0,3 проти 6,3±0,4). Покращились показники фертильності: збільшились концентрація сперматозоїдів, прогресивна рухливість сперматозоїдів та концентрація ТНФ-α еякуляту, зменшились кількість патологічних сперматозоїдів, лейкоцитів та концентрація ІЛ-10 в еякуляті. Тільки в групі 2 значимо (р0,05) зменшились в’язкість еякуляту, а покращення рухливості сперматозоїдів, зменшення кількості лейкоцитів, зменшення концентрації ТНФ-α в еякуляті були значимо більші порівняно з групою 1. Клінічна ефективність ацетилцистеїну та кверцетину в лікуванні пацієнтів із ХП/СХТБ становила 63,3 % та 60 % відповідно (за умов критерію ефективності – зменшення оцінки за шкалою NIH-CPSI на 25 %) Застосування ацетилцистеїну може бути корисним пацієнтам із ХП/СХТБ
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кочарян Г. С.
Заглавие : Диспареуния как клиническая проблема
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 65-74 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ДИСПАРЕУНИЯ -- DYSPAREUNIA
Аннотация: В статье приведены определения диспареунии, данные о ее частоте и месте в Международной классификации 10-го (код F.52.6 – «диспареуния неорганической природы» [«nonorganic dyspareunia»]; код N94.1 – «диспареуния» [«dyspareunia»], где речь идет о расстройстве органического происхождения) и 11-го пересмотров (код GA12 – «диспареуния» [«dyspareunia»]. Такой диагноз ставят как при психогенной природе расстройства, так и при органическом его генезе), а также в последней национальной американской классификации сексуальных расстройств, которая нашла отражение в Диагностическом и статистическом руководстве по психическим расстройствам 5-го пересмотра. В этой классификации используется термин «генитально-тазовое болевое/связанное с проникновением расстройство» («genito-pelvic pain/penetration disorder» – код 302.76). В данном случае речь идет о диагнозе, объединяющем вагинизм и диспареунию. Решение о целесообразности использования такого обобщенного диагноза было принято в данной классификации со ссылкой на тот факт, что обе названные сексуальные дисфункции являются в высокой степени коморбидными и трудно различимымиТакже представлены классификации диспареунии, которые использовались и используются клиническими сексологами на советском и постсоветском пространстве. Подчеркивается, что диспареунии могут быть и смешанного характера. В этих случаях в их возникновении и развитии могут принимать участие социогенные, психогенные и биогенные факторы, которые приведены в данной статье. Представлены клинические проявления диспареунии, сведения о ее диагностике, а также рекомендации по лечению генитальной боли с помощью методов психотерапии (когнитивные и когнитивно-поведенческие воздействия, гипносуггестивная терапия, нейролингвистическое программирование, а также парная, семейная и групповая терапия) и биологической терапии (гормоны, противовоспалительные препараты, ботулин [тип А], транквилизаторы, антидепрессанты, противосудорожные средства, физиотерапия, хирургическое лечение)
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Возіанов С. О., Юрах А. О., Мазурець В. О., Шевчук О. О.
Заглавие : Застосування гемостатичних препаратів для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії каменів нирок та верхньої третини сечоводів
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 75-78 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
ПОЧКИ -- KIDNEY
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS
ЭТАМЗИЛАТ -- ETHAMSYLATE
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID
Аннотация: Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпечності застосування етамзилату і транексамової кислоти для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ). Матеріали та методи. У дослідження включали хворих на сечокам’яну хворобу з каменями нирок та верхньої третини сечоводів, що підлягали ЕУХЛ, без порушень системи згортання крові та які не приймали препаратів, що впливають на систему згортання крові. Група І – 1400 хворих, які не отримували превентивної терапії антигеморагічними засобами. Група ІІ – 375 хворих, що отримували перед проведенням сеансу ЕУХЛ 250 мг етамзилату внутрішньовенно. Група ІІІ – 300 хворих, які застосовували 500 мг препарату Сангера (транексамової кислоти) внутрішньовенно. У післяопераційний період оцінювали виникнення гематом нирки, тривалу макрогематурію та розвиток захворювань, що пов’язані з гіперкоагуляцією. Результати. У групі І геморагічні ускладнення виявили у 52 (3,71 %) хворих, у 19 (1,36 %) з них фіксували гематоми нирки, у 33 (2,36 %) – тривалу макрогематурію. У ІІ групі гематоми були виявлені тільки у 3 (0,8 %) хворих і ще у 3 (0,8 %) спостерігали тривалу макрогематурію. У групі ІІІ не було жодної гематоми, у 2 (0,67 %) хворих фіксували макрогематурію. Кількість геморагічних ускладнень у групі ІІІ (транексамова кислота) була нижчою, ніж у контрольній групі (p=0,006). У групі І переважали тяжчі ускладнення порівняно з хворими, що отримували гемостатичні препарати. У жодній дослідній групі не спостерігали наростання частоти патології, пов’язаної з підвищеним згортанням кровіВикористання етамзилату і транексамової кислоти знижує ймовірність виникнення гематоми нирки і тривалої макрогематурії після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії. Ми не спостерігали ускладнень, що характерні для зазначених препаратів. Застосування транексамової кислоти є ефективнішим, ніж етамзилату
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Возіанов С. О., Черненко В. В., Савчук В. Й., Черненко Д. В., Соколенко С. Т., Бондаренко Ю. М.
Заглавие : Порівняльне оцінювання результатів контактної пневмоцистолітотрипсії та електрогідравлічної цистолітотрипсії
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 80-84 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ КАМНИ -- URINARY BLADDER CALCULI
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Аннотация: Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування портативного пневматичного контактного літотриптора LMA Stonebreaker порівняно з електрогідравлічною цистолітотрипсією (Урат-1М). Матеріали та методи. Проведено контактну цистолітотрипсію 63 пацієнтам (чоловіків – 49, жінок – 14). Контактну пневмоцистолітотрипсію виконано 27 пацієнтам, електрогідравлічну цистолітотрипсію – 36 пацієнтам. Ефективність застосованих методів оцінювали в групах пацієнтів не тільки за розміром каменів, а й за мінеральним складом видалених уламків каменя (сечова кислота, фосфати, оксалати, урат амонію), що було проаналізовано за допомогою рентгеноструктурного аналізу. Визначали кількість ударів, необхідних для початку фрагментації, повної фрагментації та загальний час цистолітотрипсії. Результати. У всіх 63 (100 %) пацієнтів камені мінерального складу та розміру були фрагментовані незалежно від методу цистолітотрипсії, а їхні уламки повністю видалені. Інтраопераційних ускладнень не спостерігали. Кількість ударів для повної дезінтеграції каменю незалежно від методу цистолітотрипсії залежала не тільки від розміру каменю, кількості, а й його мінерального складу. Мінімальна кількість ударів для початку та повної фрагментації каменя зафіксована у пацієнтів, камені яких утворені з урату амонію та фосфату. Максимальну кількість ударів потребували камені із сечової кислоти та оксалатуТрансуретральна контактна пневмоцистолітотрипсія з використанням портативного пневматичного літотриптора LMA Stonebreaker за ефектом руйнування каменів не поступається електрогідравлічній цистолітотрипсії (Урат-1М), але є більш безпечною з огляду на використані фізичні ефекти та менш фінансово витратною. Ефективність застосування пневматичної та електрогідравлічної цистолітотріпсії залежить не тільки від розміру та кількості каменів, але і від їхнього мінерального складу. Контактну пневмоцистолітотріпсію можна вважати «золотим стандартом» у лікуванні каменів сечового міхура, враховуючи її високу ефективність, компактність та простоту застосування
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Возіанов С. О., Черненко В. В., Нікуліна Г. Г., Мигаль Л. Я., Желтовська Н. І., Черненко Д. В., Сербіна І. Є., Савчук В. Й., Ладнюк Р. Є.
Заглавие : Динаміка відновлення функціонального стану паренхіми нирки та нормалізація основних факторів ризику кальцій-оксалатного нефролітіазу в сечі на тлі застосування комплексної метапрофілактики
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 85-88 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
АЦЕТИЛГЛЮКОЗАМИНИДАЗА -- ACETYLGLUCOSAMINIDASE
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM
ЩАВЕЛЕВАЯ КИСЛОТА -- OXALIC ACID
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID
Аннотация: Мета дослідження: проаналізувати динаміку відновлення функціонального стану паренхіми нирки за рівнями активності N-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ) сечі та нормалізацію основних факторів ризику кальцій-оксалатного нефролітіазу (Са-Ок НЛ) за концентраціями кальцію, щавлевої та сечової кислот сечі на тлі застосування комплексної метафілактики протягом року після видалення конкременту. Матеріали та методи. Обстежено 45 хворих на Са-Ок НЛ до та через 1, 3, 6 та 12 міс після видалення конкрементів на тлі застосування комплексної метафілактики. У сечі хворих визначали активність умовно реноспецифічного ензиму НАГ та концентрації кальцію, щавлевої та сечової кислот. Персоніфікацію метафілактичних заходів проводили залежно від особливостей стану факторів ризику розвитку Са-Ок НЛ: поєднання гіпероксалурії з гіперурікемією та гіперурикурією, поєднання гіпероксалурії з гіперурікемією, наявність значної гіпероксалурії на фоні нормоурікемії та нормоурикурії, а також залежно від гіперкальційурії. До групи контролю увійшли 28 практично здорових осіб з нормальними аналізами сечі та без захворювань нирок. Результати. У хворих на НЛ до видалення каменя активність НАГ сечі, концентрації кальцію, щавлевої та сечової кислот вірогідно перевищували дані контролю. У динаміці спостереження спостерігалося поступове зниження активності НАГ сечі, концентрацій кальцію, щавлевої та сечової кислот: активність НАГ та концентрація сечової кислоти практично не відрізнялися від даних у групі контролю через 12 міс, кальцію – через 3 міс, щавлевої кислоти – через 6 міс. Відновлення функціонального стану канальцевого нефротелію та нормалізація концентрацій основних факторів ризику розвитку Са-Ок НЛ на тлі застосування комплексної метафілактики досягнуто майже у 95 % випадків. Отримані результати можуть бути використані для корекції та оптимізації лікувальної тактики ведення хворих на Са-Ок НЛ після видалення конкременту протягом року
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)