Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Найдено в других БД:

Краеведение (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ26/2018/17/2<.>

Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4

Вивчення ефективності реабілітаційних заходів у хворих після артроскопічного лікування з приводу початкових стадій коксартрозу [Текст] / І. В. Рой [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 6-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (патофизиология, реабилитация, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы, реабилитация, тенденции)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование, методы, реабилитация, тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
САМОПОМОЩЬ -- SELF CARE (использование, методы, тенденции)
Аннотация: У рамках цього проспективного дослідження виконано артоскопічні оперативні втручання 105 хворим з початковими стадіями коксартрозу. Проведено дослідження ефективності програми реабілітації у реконвалесцентів після артроскопічного лікування з використанням візуально-аналогової шкали болю (ВАШ), індексу WOMAC, модифікованої шкали Харріса, цифрової оціночної шкали NRS. Виявлено, що програма реабілітаційних заходів, яка складається з активізації рухового режиму, фізичних вправ, нейро-м’язового контролю та самоконтролю пацієнта за допомогою спеціального щоденника є незалежним чинником позитивного впливу на перебіг післяопераційного періоду та якість життя пацієнтів після артроскопії кульшового суглоба
Доп.точки доступа:
Рой, І. В.
Луцишин, В. Г.
Майко, О. В.
Очеретна, О. Л.
Майко, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Конопліцький, В. С.
Структура перианальної ділянки в дітей з аноректальними вадами розвитку [Текст] / В. С. Конопліцький, О. О. Лукіянець, С. О. Сокольник // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 42-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРЯМОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- RECTAL DISEASES (врожденный)
АНУС -- ANAL CANAL (анатомия и гистология, патофизиология, хирургия)
ЭКТОДЕРМАЛЬНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- ECTODERMAL DYSPLASIA (патофизиология, хирургия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Мета дослідження: дослідити морфологічні чинники будови аборального відділу товстої кишки та промежини при аноректальних вадах розвитку в дітей. Матеріал і методи: У 10 пацієнтів (1 доба-2,5 роки) з аноректальними вадами розвитку проведено комплексне гістологічне дослідження міо- та нейроструктур аборальних фрагментів з прямої кишки, які видалені під час оперативного втручання, при виконанні проктопластик з метою корекції уродженої патології аноректальної ділянки. До групи дослідження увійшли 2 пацієнти з безнорицевими формами вади, 7 хворих з норицями в сечо-статеву систему та одна дитина з норицею на промежину. Результати дослідження. Пошук дослідження був зосереджений на виявленні волоконець поперечно-посмугованого м’яза підшкірної частини зовнішнього анального сфінктера як одного з чинників його будови (наявності). Визначено, що структурні елементи будови перианальної ділянки та тазового дна в дітей з аноректальними вадами мають певні морфологічні особливості, а саме: шкіра та підшкірно-жирова клітковина в місці сталого розташування зовнішнього анального отвору в 80% випадків не містила м’язових елементів поверхневої частини зовнішнього анального сфінктера; стінка апікальної частини прямої кишки характеризувалась гіпоплазією слизової оболонки та в більшості випадків м’язового шару з повнокров’ям їх судин та наявністю вегетативних міжм’язових гангліїв. Висновок. Структурні елементи будови перианальної ділянки та тазового дна в дітей із аноректальними вадами мають певні морфологічні особливості, а саме: шкіра та підшкірно-жирова клітковина в місці сталого розташування зовнішнього анального отвору у 80% випадків не містила м’язових елементів поверхневої частини зовнішній анальний сфінктер; стінка апікальної частини прямої кишки характеризувалась гіпоплазією слизової оболонки та в більшості випадків м’язового шару з повнокров’ям їх судин та наявністю вегетативних міжм’язових гангліїв
Доп.точки доступа:
Лукіянець, О. О.
Сокольник, С. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сучасні підходи до діагностики і хірургічного лікування синдрому міріззі (власне клінічне спостереження з оглядом літератури) [Текст] / І. О. Козак [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 65-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
МИРИЗЗИ СИНДРОМ -- MIRIZZI SYNDROME (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, терапия, этиология)
ПОЗДНИЙ ДИАГНОЗ -- DELAYED DIAGNOSIS (профилактика и контроль, тенденции)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование, методы, тенденции)
Аннотация: У статті наведені огляд літератури та власне клінічне спостереження щодо діагностики і хірургічного лікування синдрому Міріззі – рідкісного ускладнення жовчнокам’яної хвороби. Клінічна картина цього захворювання не має характерних симптомів. Основними клінічними ознаками СМ є періодична жовтяниця (84%), біль у правому підребер’ї (75%) і холангіт (56%), явища гострого холециститу і панкреатиту. Найбільш інформаційним методом передопераційної діагностики синдрому є магнітно–резонансна томографія, яка, на жаль, малодоступна для широкого використання. Діагностична чутливість МРТ при СМ становить 97,6%, інтраопераційної холангіографії – 94%, ЕРХПГ – 86%, ЧЧХГ– 5%, фіброхолангіоскопії – 77%, УЗД – 46%. Найбільш часто трапляється І тип СМ (10,5–51%), рідше II тип (15–41%), ще рідше типи ІІІ (3–44%), IV (7,4%) та V (2,9%). Провідна роль в лікуванні синдрому належить відкритим хірургічним втручанням. Лапароскопічна холецистектомія може бути показана тільки окремим пацієнтам з СМ І типу. Конверсія при цьому відбувається в 31–100 %, ускладнення – у 60 %, пошкодження гепатикохоледоха – у 22 %. Відкрита холецистектомія залишається стандартом. При ІІ і ІІІ типах СМ виконують холецистектомію, зберігаючи частину кишені Hartmann з подальшою пластикою СЖП на дренажі Кера. При СМ IV типу показана гепатикоєюностомія. Зміна послідовності етапів операції, у власному спостережені, із виконанням холангіографії перед холецистектомією дала можливість діагностувати та встановити тип синдрому Міріззі, визначити оптимальний обсяг хірургічного втручання, запобігти інтра– та післяопераційні ускладненням
Доп.точки доступа:
Козак, І. О.
Микитюк, С. Р.
Мосійчук, В. П.
Козак, Л. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Професор Медвецький Євгеній Болеславович (до 80-річчя від дня народження) [Текст] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 106-107

MeSH-главная:
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
ХИРУРГИ -- SURGEONS (история)
Аннотация: Виповнилося 80 років від дня народження відомого українського морфолога, професора, завідувача відділом Національного інституту хірургії та трансплантологи імені О.О. Шалімова Євгенія Болеславовича Медвецького, який народився у селі Ново-Нікольське Уссурійського краю 26 червня 1938 р.
Доп.точки доступа:
Медвецький, Євгеній Болеславович (хірург ; 1938-) \про нього\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)