Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ26/2019/18/3<.>

Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4

Богачук, М. Г.
Застосування імуномодулятора мурамілпептидного рівня в комплексному лікуванні гнійно-запальних захворюваннях м’яких тканин на тлі цукрового діабету 2 типу [Текст] / М. Г. Богачук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 21-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS (иммунология, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (действие лекарственных препаратов)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Гіперглікемія, інсулінорезистентність і адаптивна гіперінсулінемія впливають на клітини імунної системи, сприяють розвитку метаболічної імунодепресії, формується стійке імунологічне порушення. Ступінь і глибина імунопатологічних змін залежать від тяжкості, тривалості хвороби і є прогностичним критерієм розвитку ускладнень при цукровому діабеті (ЦД) 2-го типу. В статті представлені результати дослідження використання вітчизняного імуностимулятора мурамілпептидного рівня в комплексному лікуванні хірургічних ускладнень ЦД 2 типу, а саме – гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. Метою дослідження було дослідження ефективності застосування вітчизняного імуномодулятора мурамілпептидного рівня (Ліастен) в комплексному лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин на тлі цукрового діабету 2 типу. Матеріал і методи. Аналіз проведено за результатами лікування 148 хворих, які склали основну (72 хворих) і контрольну (76 хворих) групи дослідження, що лікувались в гнійно-септичному відділенні МКЛ ШМД м. Вінниці в 2015-2018 роках і корелювали за основними критеріями відбору. В статті представлені результати клініко-лабораторних досліджень крові. Результати і обговорення. При дослідженні кількісного складу лейкоцитів в групах дослідження визначено достовірну відмінність в абсолютній кількості лейкоцитів у контрольній і основній групах дослідження за час спостереження. За результатами визначено достовірне покращення клітинної ланки імунологічного статусу пацієнтів, а саме збільшення динаміки зростання в абсолютній кількості лейкоцитів у основній групах дослідження за час спостереження при зменшенні відсотку сегментоядерних нейтрофілів у лейкоцитарній формулі основної групи дослідження на 14,7% щодо контрольних і достовірне підвищення кількості лімфоцитів на 13,8%. Висновок. За результатами дослідження виявились зміни в клітинній ланці імунної системи, на які достовірно впливає локальне введення імуномодулятора мурамілпептидного рівня: збільшення динаміки зростання в абсолютній кількості лейкоцитів, зменшенні відсотку сегментоядерних нейтрофілів у лейкоцитарній формулі, зростання відсоткового вмісту лімфоцитів та лімфоцитарно-гранулецитарного індексу
Свободных экз. нет

Найти похожие

Аналіз особливостей діагностики та лікування ускладнених форм холециститу [Текст] / М. Д. Желіба [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 54-59. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология, этиология)
ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA (анатомия и гистология, аномалии)
Аннотация: Метою дослідження стало проведення аналізу результатів обстеження і лікування хворих на біліарну патологію та виявлення особливостей діагностики і лікувальної тактики у хворих з ускладненими формами холециститу. Аналіз результатів обстеження і хірургічного лікування основано на 704 хворих, що страждали на холецистит, які знаходилися на лікуванні в клініках загальної хірургії Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова в період з 2014 по 2018 рр. Виявлено, що на якість діагностики та хірургічної тактики впливає наявність супутньої патології (ожиріння, асцит), анатомо-топографічні особливості органів та рівень знання лікарями УЗД хірургічної патології
Доп.точки доступа:
Желіба, М. Д.
Хіміч, С. Д.
Жученко, О. П.
Форманчук, А. М.
Ошовський, І. Н.
Слободяник, С. В.
Корнійчук, В. І.
Муравйов, Ф. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості лікування тяжких форм гострого парапроктиту та некротичного фасциїту [Текст] / О. Є. Каніковський [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 60-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФУРНЬЕ ГАНГРЕНА -- FOURNIER GANGRENE (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, хирургия, этиология)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: Гострий парапроктит (ГП) – поширене захворювання, яке охоплює 1% пацієнтів хірургічного стаціонару. Некротичний фасциит (НФ) промежини, поширення некротичного процесу на зовнішні статеві органи, розвиток сепсису – одне з ускладнень параректальних абсцесів. Мета: аналіз сучасних підходів лікуванні важких форм ГП ускладнених НФ. Матеріал і методи дослідження: результати лікування 449 хворих ГП, з них у 41 (9,1 %) поширення процесу по фасціальних просторах. Лікування проводили в хірургічній клініці медичного факультету № 2 ВНМУ та МКЛ ШМД м. Вінниці з 2010 по 2018 рік. Локалізація: ішіоректальний 319 (71,2 %), ретроректальний 55 (12,2 %), пельвіоректальний 34 (7,5 %), НФ промежини (ГФ) 41 (9,1 %). Результати: загальна летальність 8 (1,8), а при ГФ 8 (19,5). Скорочено терміни лікування при використанні сучасних технологій до 12 діб
Доп.точки доступа:
Каніковський, О. Є.
Осадчий, А. В.
Коцюра, О. А.
Томашевський, А. В.
Олексюк, О. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Конопліцький, В. С.
Анатомічне обґрунтування хірургічного доступу при пілонідальній хворобі у дітей [Текст] / В. С. Конопліцький, Р. В. Шавлюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 70-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЙ КОПЧИКОВЫЙ ХОД -- PILONIDAL SINUS (патофизиология, химия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
АНУС -- ANAL CANAL (анатомия и гистология, аномалии, хирургия)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
ВРЕДНЫХ ФАКТОРОВ МОДЕЛИ ПРОПОРЦИОНАЛЬНЫЕ -- PROPORTIONAL HAZARDS MODELS
Аннотация: Мета: визначити основні анатомічні орієнтири при виконанні доступу в ході радикального оперативного втручання з приводу пілонідальної хвороби. Матеріали і методи: у дослідженні виконано обстеження 10 трупів дітей, які прижиттєво не мали патології перианальної ділянки та малого тазу. Вік дітей – від 12 до 17 років, серед яких 5 дівчаток та 5 хлопчиків. Тканини, що досліджувались, фіксовані в 10 % розчині нейтрального формаліну протягом 24-48 годин, зневоднені. Гістологічні поперечні зрізи забарвлені гематоксиліном та еозином та за ван Гізоном. Результати дослідження: при обстеженні гістологічної структури та морфометрії зовнішнього сфінктеру заднього проходу встановлено, що площа поперечного перетину пучків м’язових волокон у зовнішньому сфінктері може значно варіювати залежно від кількості м’язових волокон, що його складають, від статури дитини. Також визначені анатомічні співвідношення розмірів зовнішнього сфінктеру заднього проходу. Відповідно до морфометрії, зовнішній сфінктер заднього проходу має еліпсоподібну форму, витягнуту у передньо-задньому напрямку із переважанням каудального компонента. Тобто середні розміри підшкірної порції зовнішнього сфінктера, розташованих на, 3’, 6’, 9’ та 12’ у положенні на спині, становить відповідно 18,45±0,21 мм, 26,68±0,68 мм, 18,45±0,21 мм, 23,91±0,36 мм. Висновок. 1. Виконання радикальних оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби у дітей потребує більш детального вивчення, оскільки емпіричні рекомендації щодо їх виконання створюють небезпеку порушення функціонування організму за рахунок пошкодження важливих анатомічних структур перианальної ділянки. 2 .Дистальну межу розрізу при видаленні пілонідальної кісти варто змістити не на 2,0 см від краю анального кільця, а на 3,0 см, оскільки існує ризик пошкодження частини сфінктерного апарату відхідника
Доп.точки доступа:
Шавлюк, Р. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)