Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ26/2019/18/4<.>

Общее количество найденных документов : 22
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-22

Кривецький, В. В.
Морфологічні особливості кісткового мозку щурів при споживанні солей нітратів у підвищених концентраціях [Текст] / В. В. Кривецький, І. Є. Герасимюк, І. І. Кривецька // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 6-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОСТНЫЙ МОЗГ -- BONE MARROW (анатомия и гистология)
НИТРАТЫ -- NITRATES (терапевтическое применение)
Аннотация: Дослідження якісного складу води та харчових продуктів виявили перевищення концентрації нітратів, одним з найчутливіших органів для яких може бути кістковий мозок. Тому, метою нашого дослідження стало вивчення морфологічних особливостей кісткового мозку щурів за умов впливу на організм солей нітратів. Дослідження проведено на 48 статевозрілих щурах. У якості ксенобіотика використано нітрат Na (NaNO3). Тварин виводили з експерименту на 10-у, 30-у та 90-у добу. Протягом експерименту виявлено зміни з боку еритрону – зменшення кількості ядервмісних клітин у складі еритроїдних острівців, ознаки їх дисеритропоезу. Зміни з боку гранулоцитопоезу проявлялися порушенням їх стратифікації – наявність різного ступеню зрілості попередників у всіх ділянках кістково-мозкового каналу. Порушення з боку мегакаріоцитів виражалися у вогнищевому їх скупченні у вигляді кластерів та частковій дислокації по відношенню до синусоїдів. Спостереження за тваринами виявило термін-залежний характер змін у кістковому мозку.
Доп.точки доступа:
Герасимюк, І. Є.
Кривецька, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Характеристика мікробного пейзажу гнійних осередків у хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи у часовому аспекті [Текст] / С. Д. Шаповал [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 11-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (осложнения)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (микробиология)
Аннотация: Бактеріальна інфекція є одним з основних патогенетичних аспектів у формуванні ускладнень синдрому діабетичної стопи (СДС). Приєднання інфекції є причиною виконання ампутацій нижніх кінцівок у 25-72 % випадків, особливо коли перебіг синдрому діабетичної стопи ускладняється сепсисом. Мета дослідження – з’ясування відмінностей мікробного пейзажу гнійних осередків у хворих на ускладнений СДС у часовому аспекті для розпрацювання алгоритму проведення направленої АБТ. Матеріал та методи. Обстежено в динаміці 3653 пацієнтів з ускладненим СДС. Сформовано дві групи: 1 – пацієнти, які лікувалися протягом 2010-2014 рр. (група порівняння), 2 – впродовж 2015-2019 рр. (основна група), які за гендерним співвідношенням (?2=0,09; P=0,7698) та віком (P=0,117141) не відрізнялися. Комплекс бактеріологічних досліджень складався з визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, якісного складу мікробних збудників та кількості мікробних тіл на 1,0 г тканин. Для визначення чутливості мікроорганізмів гнійного осередку до антибактеріальних препаратів застосовували автоматизовані системи «Vitek-2» та «BacT/ ALERT» (Франція). Результати дослідження та їх обговорення. Усі хворі на ускладнений СДС оперовані під загальним знеболенням. Як правило, їм виконували операції на передньому відділі стопи та «високі» ампутації. Померло 190 осіб, летальність становила 5,2 %. Проаналізовані дані засвідчують, що у хворих на ускладнений СДС кількість мікробних тіл на 1г. тканин в осередку інфекції не перевищував 105 – 106, тоді як у хворих на сепсис цей показник більш ніж у 50 % випадків був 107 – 1012. Висів аеробної моноінфекції з гнійних вогнищ у пацієнтів з ускладненим СДС за період з 2010 по 2019 рр. зменшився з 51,4 до 44,4 % (Р0,05). Водночас рівновага серед збудників змінилася на користь грампозитивної (грам (+)) флори, відповідно з 55,2 до 60,2 % (?2
Доп.точки доступа:
Шаповал, С. Д.
Савон, І. Л.
Трибушний, О. В.
Василевська, Л. А.
Слободченко, Л. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Муха, С. Ю.
Гістологічні та морфометричні зміни яєчок щурів після експериментальної термічної травми та за умов застосування ксенодермального субстракту [Текст] / С. Ю. Муха // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 17-23. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЯИЧКИ -- TESTIS (анатомия и гистология)
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
Аннотация: У статті розглядаються результати досліджень морфологічного стану яєчок щурів в умовах експериментальної термічної травми та за умов корекції ксенодермальним субстратом. Уже на 7-му добу після закриття опікових ран кріоліофілізованим ксенодермальним субстратом активізуються процеси репаративної регенерації гемокапілярів, зменшується ступінь судинних розладів та ушкоджень структурних компонентів сім’яників, активізуються регенераторні процеси. Відсоток значно змінених сім’яних канальців менший у 1,90 раза, ніж у тварин без корекції. У пізні терміни досліду використання субстрату ксеношкіри сприяє активному перебігу регенераторних процесів та відносній нормалізації усіх структурних компонентів сім’яників. Морфометричні показники середніх значень діаметра та площі звивистих трубочок на 21 добу достовірно (р0,001) більші в 1,39 раза і 2,00 раза відносно показників у групі тварин без корекції та становлять відповідно 0,93 та 0,90 показника інтактних тварин. У складі органа переважають ділянки із незміненою гістоструктурою. Відсоток значно змінених сім’яних трубочок менший у 10,58 раза за відповідний показник у тварин з опіковою травмою без корекції.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Гнатюк, М. С.
Морфометричний аналіз структурних змін сім’яників в умовах пострезекційної портальної гіпертензії та поліорганної недостатності [Текст] / М. С. Гнатюк, С. О. Коноваленко, Л. В. Татарчук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 24-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (осложнения)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (осложнения)
ЯИЧКИ -- TESTIS (анатомия и гистология)
Аннотация: Морфологічно досліджено сім’яники 50 білих щурів-самців, які були розподілені на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2 – 25 щурів з пострезекційною портальною гіпертензією, 3 – 10 тварин з пострезекційною портальною гіпертензією і поліорганною недостатністю. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку досліду. З сім’яників готували мікропрепарати, забарвлені гематоксилін-еозином, за методом Вейгерта, ван-Гізон, Маллорі, толуїдиновим синім. Морфометрично на мікропрепаратах яєчок визначали діаметри сім’яних канальців, товщину їх стінки, кількість клітин епітеліо-сперматогенного шару в канальці, кількість клітин Сертолі на каналець, тубуло-інтерстиційний індекс, стромально-паренхіматозні відношення, індекс Лейдіга, індекс інтенсивності сперматогенезу. Кількісні морфологічні показники обробляли статистично. Встановлено, що досліджувані морфометричні показники сім?яників у 2 і 3 групах спостережень виражено змінювалися порівняно з контрольними величинами. Так, діаметр сім’яних канальців в умовах пострезекційної портальної гіпертензії статистично достовірно (р?0,001) зменшився на 11,8 %, при розвитку поліорганної недостатності – на 34,0 % (р?0,001), а кількість клітин епітеліо- сперматогенного шару в канальці відповідно на 11,3 % та 32,9 % (р?0,001), що свідчило про наявність атрофії досліджуваних структур. Товщина стінки сім’яних канальців у 2-й групі збільшилося на 8,8 %, у 3-й групі – на 26,9 % (р?0,001), а індекс Лейдіга – відповідно на 22,9 % та 57,8 % (р?0,001). Кількість клітин Сертолі в одному сім’яному канальці у 2-й групі зменшилася на 1,6 %, а у 3-й на 8,06 % (р0,001). Стромально-паренхіматозні відношення у сім’яниках при змодельованій патології статистично достовірно збільшувалися (р?0,001) на 11,3 % (р?0,01) та 31,8 % (р?0,001), а тубуло-інтерстиціальний індекс при цьому зменшився відповідно на 8,9 % та на 31,8 % (р0,001). Виявлені зміни досліджуваних морфометричних параметрів свідчили про виражене збільшення кількості строми у сім’яниках. Індекс інтенсивності сперматогенезу також відповідно знизився на 2,9 % (р?0,05) та 38,8 % (р?0,001). Отримані морфометричні параметри свідчать, що змодельована патологія призводить до зменшення діаметра сім’яних канальців та потовщення їх стінок. В останніх світлооптично спостерігалося склерозування. У просвітах сім’яних канальців при гістологічному дослідженні виявлялися сперматоцити І порядку та сперматогонії, рідше відмічалися сперматоцити ІІ порядку. У канальцях виявлявся білковий детрит та рідко – сперматиди. Таким чином, пострезекційна портальна гіпертензія і поліорганна недостатність призводять до вираженої структурної перебудови судинного, інтерстицій- ного та ендокринного компонентів сім’яників, яка характеризується дилатацією, повнокров’ям, варикозними розширеннями, стазами, крововиливами, перивазальним набряком переважно венозних судин гемомікроциркуляторного русла, набряком, склерозуванням, інфільтрацією інтерстицію, гіперплазією, помірною гіпертрофією, дистрофією клітин Лейдіга. Виявлені морфологічні зміни домінують при поліорганній недостатності.
Доп.точки доступа:
Коноваленко, С. О.
Татарчук, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Захарцева, О. І.
Оцінка ефективності профілактики ротації протеза молочної залози у віддаленому трирічному післяопераційному періоді [Текст] / О. І. Захарцева, Я. М. Сусак, Л. Ю. Маркулан // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 29-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BREAST IMPLANTATION
Аннотация: Ротація протезів молочної залози (РПМЗ) після аугментаційної мамопластики - маловивченне ускладнення пластичних операції. Частота РПМЗ достоменно не відома. Існують вказівки, що РПМЗ на 90 С, яку вважають клінічно значимою, виникає від 0,9 % дo 14 %. Методи профілактики РПМЗ розробленні недостатньо. Мета: визначення ефективності укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики РПМЗ при первинній аугментаційній мамопластиці (ПАМП) у трирічному післяопераційному періоді. Матеріал та методи: Роботу виконано на базах кафедри хірургії No 4 НМУ імені О.О. Богомольця в період з 2013 р. по 2018 р. Проведене проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментаційної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння і одна основна. У першу групу порівняння (група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної мамопластики через рік після операції; у другу групу порівняння (група П3) – 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) сформували з 76 пацієнток, яким проведено проспективне дослідження через один (група О1) та потім через три роки (група О3) – 62 пацієнтки. У групах порівняння виконано стандартну ПАМП, в основній групі – за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груддю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об’ємом від 325-335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно з розробленою методикою за допомогою УЗД апарата фірми ESAOTE, модель Technos Partner з лінійним датчиком з частотою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Результати. Через рік після операції у групі П1 діагностований трохи менший, але недостовірний відсоток ротації протезів молочних залоз (МЗ) – 143 (76,1 %) проти, 103 (81,7 %) у групі П3, р=0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі П3 таких жінок було 2 (3,2 %), р=0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7 %) пацієнток у групі П1 проти 12 (19,0 %) у групі П3 (р=0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів у групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів у групі П3 (р=0,284). У пацієнток в основній групі відзначалася незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). У групі П1 діагностована ротація у 143 (76,1 %) протезів, у групі О1 – 46 (30,3 %), р=0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), р=0,001, що вказує на ефективність розробленої методики. Аналогічна тенденція відзначалась і у разі порівняння трирічних результатів між групою П3 та групою О3. Відсутність ротації протезів МЗ діагностували 83 (66,9 %) групи О3 та у 26 (20,6 %) у групі ПЗ та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи О3 супроти групі П, у якій відзначалось таких пацієнток 12 (19,0 %), р = 0,001. Висновок. Розроблений метод фіксації верхнього полюсу субмускулярної неокишені з застосуванням проленової сітки забезпечує стійкий протективний ефект щодо РПМЗ і дає змогу уникнути клінічно значимої ротації (понад 90 С) протягом трьох років після аугментаційної мамопластики на відміну від традиційної методики – 11,7 % пацієнток через рік та 19,0 % через три роки після ПАМП, р0,01.
Доп.точки доступа:
Сусак, Я. М.
Маркулан, Л. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шамсиев, А. М.
Морфологическая структурная особенность семенных вен при варикоцеле [Текст] / А. М. Шамсиев, Н. Д. Кодиров // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 37-46. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ВАРИКОЦЕЛЕ -- VARICOCELE (этиология)
ЯИЧКИ -- TESTIS (кровоснабжение)
Аннотация: Варикоцеле – патологічне розширення і звивистість вен мошонки. Термін варикоцеле відноситься, головним чином, до розширення і звивистості компонентів венозного сплетення, яке дренує тестікули. Це сплетіння розташовується по задній поверхні тестикул та епідідіміса. Морфологічний метод – один з найбільш об’єктивних у оцінці стану варикозних розширених і звивистих вен при варикоцеле. Знання морфологічного статусу варикозних розширених вен мошонки може слугувати визначальним фактором вибору способу оперативного втручання. Однак є невелика кількість досліджень структурних змін v. spermatica при варикоцеле. Для вивчення варикозних розширених сем’яних вен їх фрагменти отримували під час оперативного видалення в осіб у віці 15-20 років. Зразки фіксували в 10-12 % розчині нейтрального формаліну. Після відповідної обробки шматочки заливали в парафін і готували зрізи завтовшки 5-7 мкм. Загальну морфологічну картину вивчали на зрізах, забарвлених гематоксиліном і еозином. Для скануючої електронної мікроскопії препарати, після фіксації в 2,5 % розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері, піддавали зневоднення в спирті-ацетоні. Серед виявлених скупчень формених елементів крові домінують еритроцити, причому їх патологічні форми – ехіноцити. Виявлені особливості слід враховувати при проведенні хірургічного лікування варикоцеле.
Доп.точки доступа:
Кодиров, Н. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тюлєнєва, О. А.
Морфологічна оцінка гестаційних перебудов судинного русла матково-плацентарної ділянки при залізодефіцитній анемії вагітних в аспекті хронічної недостатності посліду [Текст] / О. А. Тюлєнєва, І. С. Давиденко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 47-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
Аннотация: Відповідно до проведеного аналізу результатів власних досліджень автори встановили, що у матково-плацентарній ділянці при вагітності на фоні залізодефіцитної анемії ІІ-ІІІ ступенів відсутні адекватні гестаційні зміни у 60±0,1 % спіральних артерій, а недостатність венозного русла представлена різким зменшенням кількості вен до 4,4±0,22 на 1 мм2 площі гістологічного зрізу та ознаками венозного застою, переважно у проекції периферійних відділів плаценти. Вперше з метою оцінки гестаційної незрілості матково-плацентарної ділянки залежно від ступеня залізодефіцитної анемії в аспекті матково-плацентарної форми недостатності посліду, у дослідженні застосована методика імуногістохімічної візуалізації віментину у стінках судин у проекції прикріплення плаценти. Виявлені особливості імуноекспресії віментину в стінках спіральних артерій у спостереженнях з анемією вказували на збереження лейоміоцитів при неповній гестаційній трансформації артерій, а особливості концентрації віментину у стінках судин мікроциркуляторного русла відображали порушення процесів ангіогенезу та васкулогенезу у матково-плацентарній ділянці при залізодефіцитній анемії ІІ-ІІІ ступенів.
Доп.точки доступа:
Давиденко, І. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шарапова, О. М.
Видозмінення форм сперматозоїдів у яєчках чоловіків із запальними захворюваннями сечостатевої системи [Текст] / О. М. Шарапова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 54-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ МУЖСКОЙ БОЛЕЗНИ -- MALE UROGENITAL DISEASES (осложнения)
СПЕРМАТОЗОИДЫ -- SPERMATOZOA (патология)
Аннотация: У цій роботі висвітлені відомості про процес формування статевих клітин у чоловіків із запальними захворюваннями статевих органів, що піддалися дії електромагнітного поля. Спостереження за сперматозоїдами показало, що живих клітин нараховувалося більше, ніж неживих (50,19 % та 49,81 % відповідно). У процесі спостереження з’ясовано порушення рухомості клітин у бік збільшення кількості нерухомих клітин до 37,4 % і малорухомих – до 56,33 %. Вплив електромагнітного поля призводив до порушення процесу сперматогенезу на етапі формування пізніх сперматид та сперматозоїдів. У результаті некоригованого розходження акросом статевих клітин формувалися клітини з подвійними головками, деформованими шийками та роздвоєними хвостами. Найбільшої деформації піддалися головки сперматозоїдів, яких нараховано 32,6 %, змін структур шийки визначено 7,21 % і змін структур хвостів клітин – 3,72 %.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Гошовська, А. В.
Дослідження трофобласта при TORCH-інфекції на матеріалі абортів у першому триместрі вагітності [Текст] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський, С. М. Ясніковська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 58-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРОФОБЛАСТЫ -- TROPHOBLASTS
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES
Аннотация: Дослідження є фрагментом серії імуногістохімічних досліджень трофобласта при TORCH- інфекції, які заплановано провести в різні терміни гестації. Стаття присвячена результатам досліджень трофобласта в термін гестації 7-8 тижнів. Дослідженню підлягав абортний матеріал 7-8 тижнів гестації. Основну групу дослідження становили 18 спостережень TORCH-інфекції, а контрольну – 17 спостережень перерваної вагітності без ознак інфекційного процеси (аборти за соціальними показами). Виконували імуногістохімічну методику на металопротеїназу-2 з первинними антитілами та полімерною системою візуалізації антигену з використанням діамінобензидину виробника DAKO. Методом комп’ютерної мікроденситометрії у спеціалізованій комп’ютерній програмі ImageJ оцінювали оптичну густину забарвлення. Згідно з результатами імуногістохімічних досліджень з використанням методу комп’ютерної мікроденситометрії в термін гестації 7-8 тижнів, як при TORCH-інфекції так і без інфекційного процесу, найбільша експресія металопротеїнази-2 відмічається в інвазивномутрофобласті, найменша – в синцитіотрофобласті хоріальних ворсинок, а проміжні показники відмічаються в цитотрофобласті хоріальних ворсинок та цитотрофобласті клітинних колонок. При TORCH-інфекції експресія металопротеїнази-2 знижується у всіх чотирьох типах трофобласта (цитотрофобласт хоріальних ворсинок; цитотрофобласт клітинних колонок; інвазивнийцитотрофобласт у фрагментах ендометрію), за винятком синцитіотрофобластахоріальних ворсинок.
Доп.точки доступа:
Гошовський, В. М.
Ясніковська, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Вовк, Ю. М.
Індивідуальні морфометричні особливості верхньої стрілової пазухи дорослих людей [Текст] / Ю. М. Вовк, С. В. Бондаренко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 63-66. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГОЛОВА -- HEAD (анатомия и гистология)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (анатомия и гистология)
Аннотация: У статті з метою встановлення індивідуальної особливості форми, розмірів, положення та взаємовідношень верхньої стрілової пазухи залежно від типу будови голови, у людей зрілого віку, виконана краніометрія голови та послідовна морфометрія пазух твердої оболонки головного мозку. Встановлено, що найбільш значними венозним колектором головного мозку є верхня стрілова пазуха, яка знаходиться у сагітальній площині поздовж від півнячого гребня решітчастої кістки до внутрішнього потиличного виступу. Для цього утворення характерна трикутна форма. Верхня стінка формується листками конвекситальної частини твердої оболонки, а дві бічні стінки – за рахунок розщеплення серпа великого мозку у парасагітальній площині. У дорослих людей верхня пазушна стінка контактує з внутрішньою поверхнею тім’яних та потиличної кісток склепіння черепа. Згідно з нашими даними, верхня стрілова пазуха має конкретний діапазон мінливості лінійних параметрів залежно від віку, статі та форми голови. Встановлений діапазон індивідуальної мінливості будови верхньої стрілової пазухи, який характеризується найбільшими значеннями довжини та висоти у дорослих людей незалежно від статі з доліхоморфною формою голови (вузькоголових) та збільшення широтних параметрів у людей з мезо- та брахіморфною формою голови (середньо- та широкоголових).
Доп.точки доступа:
Бондаренко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Гринь, В. Г.
Структура лімфоїдно-асоційованого епітелію пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів [Текст] / В. Г. Гринь, Ю. П. Костиленко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 67-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕЙЕРОВЫ БЛЯШКИ -- PEYER'S PATCHES (иммунология)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (иммунология)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
Аннотация: Найбільш показовими і структурованими утвореннями адаптивного імунітету в слизовій оболонці кишок є лімфоепітеліальні утворення (пейєрові бляшки). Ці утворення периферійного відділу імунної системи здійснюють, опосередковані епітелієм, механізми взаємодії між патогенною мікрофлорою кишок та імунокомпетентними клітинами, ініціюючи цим самим розвиток імунних реакцій у слизових оболонках. Мета дослідження - встановлення форми і топологічних співвідношень М-клітин з іншими типами ентероцитів, а також з лімфоїдними елементами пейєрових бляшок тонкої кишки. Дослідження здійснено на 30 білих щурах-самцях репродуктивного віку, масою 200,0±20,0 грам. Об’єктом дослідження були відрізки тонкої кишки з наявністю в них пейєрових бляшок. З отриманих препаратів, укладених в парафінові блоки, виготовляли серійні зрізи товщиною 4 мкм, забарвлені гематоксилін-еозином і за Ван-Гізоном, які вивчалися за допомогою світлового мікроскопа «Коnus», обладнаного цифровою мікрофотонасадкою Sigeta DCM-900 9.0MP. Встановлено, що при збереженні загальної форми будови пейєрові бляшки схильні до пластичної мінливості, що залежить від ситуаційно мінливих чинників антигенного впливу, тобто для них властивий функціональний поліморфізм. Особливо це стосується їх лімфоїдно-асоційованого епітелію. Ідентифікація М-клітин за допомогою тільки одних традиційних гістологічних методів на практиці виявляється ускладненою. І все ж у процесі цілеспрямованого вивчення серійних парафінових зрізів вдалося виявити деякі морфологічні ознаки, які вказують на місце їх розташування.
Доп.точки доступа:
Костиленко, Ю. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Волков, Р. К.
Патофізіологічні аспекти використання компресійної терапії для профілактики утворення післяопікових рубців [Текст] / Р. К. Волков, Т. В. Бігуняк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 76-81. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
РУБЕЦ -- CICATRIX (профилактика и контроль)
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
Аннотация: Компресійна дія пружно-еластичного одягу у вигляді механічного стискання поверхневих шарів шкірного покриву виступає одним із провідних чинників формування сприятливих процесів деформації рубцевої тканини у вигляді розгладження рубців і гальмування їх розвитку, покращення еластичної спроможності шкірного покриву. Проте саме механічне стискання шкіри як органа з розгалуженою мережею судин і нервів вимагає забезпечення фізіологічно адекватного рівня компресійного впливу за індивідуалізованими кількісно-якісними системними критеріями, які належить враховувати ще на технологічному етапі виготовлення одягу, а далі – на усіх наступних етапах його клінічного застосування.
Доп.точки доступа:
Бігуняк, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Морфологічні предиктори розвитку тромбозу вен за умов онкопатології [Текст] / П. Я. Боднар [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 82-89. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (этиология)
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (осложнения)
Аннотация: На сьогоднішній день тромбоемболія легеневої артерії є другою за частотою причиною смерті пацієнтів онкологічного профілю. Причиною її є активації системи згортання потенціалу крові, депресії протизгортальної системи і фібринолізу, зниження лінійної швидкості току крові, флебогіпертензії, а також варикозної реорганізації судинної стінки, її клапанів та ендотеліоцитів. Однак структурні зміни вен, як предиктори тромбозу вен у хворих на рак, висвітлені недостатньо. Водночас знання цих змін важливе для розуміння патогенезу і попередження тромбоемболічних ускладнень. Мета: з’ясувати особливості перебудови структурних компонентів венозної стінки, як джерела можливого первинного формування внутрішньосудинного тромбоутворення за умов онкогенної патології. Матеріал та методи. Опрацьовано гістологічні, субмікроскопічні та поляризаційні дані дослідження вен задніх кінцівок 12 статевозрілих нелінійних щурів – самців масою тіла 170-180 г на 30 день хронічної неопластичної інтоксикації та фрагменти вен 12 хворих на рак товстої кишки, ускладненого флеботромбозом. Хронічну неопластичну інтоксикацію моделювали шляхом введення підшкірно в міжлопаткову ділянку в дозі 7,2 мг/кг (з розрахунку на діючу речовину) 1 раз на тиждень впродовж 30 тижнів, відповідно до маси тварини з розрахунку 0,1 мл розчину диметилгідразин гідрохлориду (ДМГ) на 10 г маси тіла щура 1,2-ДМГ (фірми SIGMA-ALDRICH CHEMIE, виробництва Японії, серія D161802), попередньо розведеного ізотонічним розчином натрію хлориду. Результати та обговорення. Морфологічні дослідження вен задніх кінцівок щура при експериментальній неопластичній інтоксикації переважно стосувалися субмікроскопічної реорганізації ендотеліоцитів та їх десквамації, а також сладжування тромбоцитів, що може бути однією із ланок патогенезу тромбоутворення. При гістологічному і електронно-мікроскопічному дослідженні біоптатів вен хворих на рак ободової кишки виявлено порушення ламінарності інтими, десквамацію ендотеліоцитів, склероз всіх оболонок глибокої вени і новоутворення судин в середній оболонці. Характерно, що у хворих на рак спостерігаються дистрофічно-некротичні зміни скелетної мускулатури, що є однією із ланок патогенезу порушення гемодинаміки у венозній системі нижніх кінцівок. Висновки. До особливостей перебудови структурних компонентів венозної стінки, як джерела можливого первинного формування внутрішньосудинного тромбоутворення за умов онкогенної патології слід віднести осередкову втрату цілісності ендотеліального пласта, ендотеліальну дисфункцію, сладжування тромбоцитів, хвилясте потовщення інтими, фіброзне ремоделювання tunica intima, tunica media, tunica adventitia, неоваскуляризацію tunica media, дистрофічні і склеротичні зміни скелетної мускулатури.
Доп.точки доступа:
Боднар, П. Я.
Боднар, Я. Я.
Небесна, З. М.
Сорока, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Попадюк, О. Я.
Попередження вторинного інфікування ран у хворих на гемодіалізі [Текст] / О. Я. Попадюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 90-93. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль)
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS
Аннотация: Дані літератури свідчать, що післяопераційні ускладнення і пов’язані з ними гнійно-запальні процеси виникають в 35-60 % хворих, що збільшує показники післяопераційної летальності до 25 %. Мета. Оцінити ефективність застосування полімерної плівки «біодеп-нано» у попередженні вторинного інфікування ран у хворих на гемодіалізі. Матеріал та методи. Провели аналіз результатів лікування 36 пацієнтів з розподілом на дві групи: основна група (18 пацієнтів) традиційні перев’язки з марлевими серветками та досліджувана група (18 пацієнтів) додатково застосовували полімерні плівки «біодеп-нано» (Пат. No110594 Україна, МПК 2016.01, біодеградуюча полімерна плівка «біодеп-нано» виготовляється як «Засіб гігієнічно-профілактичний. Біодеградуюча полімерна плівка «Біодеп-нано» 50 г згідно з ТУ У 20.4-2950221612-001:2017». Статистичну обробку даних проводили з використанням t-критерія Стьюдента, 5 % (р?0,05). Результати. Отримані результати продемонстрували, що температура досліджуваної ділянки у основній групі приходила до норми на 3-тю добу (2,8±0,2 доби), а в групі, де застосовували традиційно серветки на 5-7-му (5,9±0,4) добу, де (р0,05). Зменшення набряку тканин в середньому на 3,8±1,2 діб, а у групі контролю в середньому на 6,1±1,7 діб, де (р0,05). Щодо гіперемії, то вона поступово зменшувалась, та в основній групі була до 3,9±2,1 діб в середньому, а у контрольній групі на 6,0±1,9 добу (р0,05). У основній групі було відмічено появу гнійних виділень у 1-го хворого, у контрольній групі у 4 випадках. Проведені статистичні розрахунки продемонстрували достовірну статистичну різницю зменшення запального процесу у обох групах. Висновок. Застосування нових методів та засобів попередження вторинних інфікувань після оперативних втручань у хворих на гемодіаліз дозволить здійснити діаліз хворим, скоротити час їх перебування в клініці та зберегти життя.
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Комплексне лікування синдрому діабетичної стопи [Текст] / М. Г. Гончар [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 94-99. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (терапия)
Аннотация: Мета роботи – розпрацювати принципи комплексного лікування синдрому діабетичної стопи (СДС) із застосуванням реконструкційних операційних втручань, а також непрямих методів відновлення кровоплину. Робота базується на 25-річному досвіді оздоровлення 1107 хворих із СДС, які перебували на лікуванні в ЦМКЛ м. Івано-Франківська з 1995 по 2018 роки. При госпіталізації хворим виконували загальноклінічні і біохімічні методи обстеження, вивчали регіонарну цитокінову реакцію, проводили контрастну ангіографію, КТ денситометрію, визначали напругу кисню у тканинах, електронно-мікроскопічне і гістохімічне (сукциндегідрогеноза, кисла фосфатоза) вивчення тканин кінцівки. Результати дослідження показали, що реконструкційні операції на артеріях нижніх кінцівок при СДС у випадку наявності показань до їхнього проведення, безсумнівно, найефективніший метод лікування таких пацієнтів. Показання до невідкладної реваскуляризації є значення tcpO2 на стопі 25 мм рт.ст. Склероз Манкенберга судин ІІІ клініко-морфологічного ступеня є протипоказом до планування артеріальних реконструкцій на тих прохідних ділянках артерій, де він реєструється. За відсутності умов до прямих реконструктивних операцій, проводили реваскуляризуючу остеотрепанацію із внутрішньоартеріальним введенням препаратів, у тому числі, із застосуванням автологічних еритроцитарних тіней-контейнерів. Для усунення другого патогенетичного фактора – мієлодепресії для стимуляції еритропоезу і ангіогенезу проводили інтраспонгіозне введення аутологічного кісткового мозку. Життєздатність тканин кінцівки, визначали за допомогою сукциндегідрогенази і кислої фосфатази: у життєздатних м’язах сукциндегідрогеназа мала активність 3-5 балів, у нежиттєздатних – 0. Кисла фосфатаза в життєздатних тканинах коливалася в межах 0-1 бал активності, а в нежиттєздатних – 4-5 балів. Місцеве лікування трофічних виразок полягало в застосуванні аутодермопластики розщеплення шкірним клаптем, із використанням культури фібробластів. Визначене комплексне лікування хворих на СДС, гнійно-некротичної форми, дало можливість покращити результати лікування на 23 %, знизити кількість високих ампутацій на 28 %.
Доп.точки доступа:
Гончар, М. Г.
Пиптюк, О. В.
Скрипко, В. Д.
Чурпій, І. К.
Телемуха, С. Б.
Михалойко, І. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Особливості морфологічних змін тканин після імплантаційної герніопластики при рецидивах післяопераційних вентральних гриж [Текст] / В. І. П’ятночка [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 100-106. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (осложнения)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
Аннотация: Зважаючи на результати хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж, слід відзначати значну кількість рецидивів, що становлять 4,3-46 %, а при великих і гігантських післяопераційних вентральних грижах сягає до 80 %. Відсутність чітких критеріїв оцінки місцевої реакції тканин передньої стінки живота на імплантацію різних типів сітчастих імплантів та пов’язаних з ними ранніми рановими післяопераційними ускладненнями та рецидивами спонукає до подальшого вивчення морфологічних особливостей реакції тканин передньої черевної стінки у пацієнтів з первинними та післяопераційними вентральними грижами. Мета дослідження. Встановити морфологічні закономірності перебудови тканин передньої черевної стінки у пацієнтів з рецидивом вентральної грижі. Матеріал та методи. Проведено поглиблене комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження 1419 хворих на первинну та післяопераційну вентральну грижу. Пацієнтів з рецидивом вентральної грижі було 250 (17,62 %). Результати та висновки. Застосування «легкої» сітки у хворих при рецидиві післяопераційної вентральної грижі за наявності супутньої недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) проявляється значно меншою лімфо-гістіоцитарною та лейкоцитарною інфільтрацією оточуючої тканини, що зменшує ймовірність виникнення післяопераційних ускладнень. Морфологічні зміни тканини передньої стінки живота при НДСТ переконливо засвідчують про порушення її архітектоніки, що клінічно відображається у формуванні післяопераційних та рецидивних гриж. Окремі м’язові волокна втрачали поперечну посмугованість. У м’язово-апоневротичному компоненті без ознак дисплазії сполучної тканини при застосуванні різних видів сіток спостерігається формування еластичних і колагенових волокон, із незначними змінами їх архітектоніки та мінімальними інфільтраціями клітинами імунного запалення екстрацелюлярного матриксу. У пацієнтів із ознаками НДСТ при рецидивах спостерігались дезінтеграційні, деструкційно-дистрофічні зміни в архітектоніці сполучної тканини. При застосуванні «важкої» сітки спостерігалась значна дезорієнтація, колагенолізис, зниження синтезу всіх типів колагенів, явища потовщення еластичних волокон та еластолізу. Запальна інфільтрація, спровокована клітинами імунного запалення, посилювала мукоїдний та фібриноїдний набряк, який призводив до гомогенізації, локального лізису та вогнищевої деструкції тканини.
Доп.точки доступа:
П’ятночка, В. І.
Дзюбановський, І. Я.
Продан, А. М.
Дацко, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Ультразвукова тромбоеластографія у виборі лікувальної тактики при післяопераційному венозному тромбозі [Текст] / Д. В. Хвалибога [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 107-111. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (этиология)
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY (использование)
Аннотация: Мета дослідження – запобігання розвитку ТЕЛА у пацієнтів з післяопераційними венозними тромбозами системи нижньої порожнистої вени. Частота венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів хірургічного профілю, яка становить 10-40 %, та високий рівень фатальності зумовлюють актуальність пропонованого дослідження. Матеріал і методи: вивчення стану венозної системи басейну нижньої порожнистої вени (НПВ) і встановлення соноеластографічних властивостей венозного тромбу проводили ультразвуковою системою Siemens Acuson S2000 (Німеччина). У ході проведення УЗД венозної системи НПВ встановлювали локалізацію, поширеність тромботичних процесів. Після закінчення топічної діагностики венозного тромбу здійснювали визначення соноелестографічних властивостей тромбу шляхом визначення швидкості поширення акустичної хвилі. Результати: дослідження ґрунтується на результатах обстеження й оперативного лікування 729 пацієнтів, з яких у 205 (28,12 %) проведено оперативні втручання на опорно-руховій системі, у 378 (51,85 %) – на органах черевної порожнини, у 146 (20,01 %) – реконструктивні операції на аорті та магістральних артеріях нижніх кінцівок. Оперативному лікуванню піддано 316 (43,35 %) пацієнтів, у яких згідно зі шкалою J. Caprini, встановлено дуже високий, у 413 (56,65 %) пацієнтів – високий рівень ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень. Тромбопрофілактика при хірургічних втручаннях застосовувалася відповідно до положень АРСР. У 118 (16,19 %) спостереженнях встановлено розвиток післяопераційного венозного тромбозу. Висновки: емболонебезпечними тромбами слід вважати венозні тромби басейну НПВ, які при ультрасоноеластографії проксимальних сегментів венозного тромбу характеризуються швидкістю поширення акустичної хвилі в межах 2,5-2,8 м/с. Виявлення емболонебезпечних венозних тромбозів є показанням до проведення хірургічних методів профілактики ТЕЛА.
Доп.точки доступа:
Хвалибога, Д. В.
Венгер, І. К.
Костів, С. Я.
Зарудна, О. І.
Костів, О. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Проняєв, Д. В.
Характеристика матки плодів: топографічні та морфометричні паралелі [Текст] / Д. В. Проняєв, Р. Є. Булик, О. П. Кучук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 112-117. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МАТКА -- UTERUS (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Аннотация: У літературі висвітлюються розрізнені дані про розвиток внутрішніх жіночих статевих органів і їх вікову та індивідуальну анатомічну мінливість упродовж плодового та раннього неонатального періодів онтогенезу людини. Мета дослідження: з?ясувати хронологічну послідовність розвитку і становлення топографо-анатомічних взаємовідношень матки упродовж перинатального періода онтогенезу людини. Для досягнення поставленої мети використовували такі методи морфологічного дослідження: макроскопічний, звичайне і тонке препарування, мікроскопічний, ін’єкція судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, рентгенографічний, комп’ютерна томографія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, морфометричний та статистичний. Дослідний матеріал (препарати плодів) було розподілено на дві групи: І група – 35 препаратів плодів що померли впродовж 2017-2019 рр; ІІ група – 105 препаратів плодів, що були зібрані впродовж 1995-2000 рр. Фізіологічне зникнення жолоба на матці підтверджується встановленими достовірними кореляційними зворотніми зв’язками середньої сили (r = -0,34) між шириною дна матки, показники якого коливаються від 6,0±0,21 до 6,4±1,60 мм, та тім’яно-п’ятковою довжиною плода. Встановлено періоди інтенсивного збільшення морфометричних параметрів матки період 4-5 місяці, та 8-10 місяці характеризуються прискореним збільшеннням ширини дна матки. Товщина дна матки найінтенсивніше збільшується з 9 місяця. У плодів другої групи 7 місяців ширина дна матки достовірно більша за таку плодів 4 та 6 місяців цієї ж групи (р?0,05-0,001), даний параметр також менший ніж у плодів 9 та 10 місяців (р?0,05-0,001), і не відрізняється від такого 8 та 5 місяців (р?0,05). Ширина дна матки плодів другої групи 8 місяця достовірно однакова з такою плодів 5 та 7 місяців цієї ж групи (р?0,05). Даний параметр достовірно більший ніж ширина дна матки плодів 4 та 6 місяців (р?0,001) і достовірно менший за такий плодів 9 та 10 місяців (р?0,05-0,001).
Доп.точки доступа:
Булик, Р. Є.
Кучук, О. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Власова, О. В.
Окремі параклінічні показники у новонароджених хворих на сепсис, батьки яких постійно проживали за умов різної екологічної обстановки [Текст] / О. В. Власова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 118-125. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
СЕПСИС -- SEPSIS (этиология)
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS (вредные воздействия)
ЭКОЛОГИЯ -- ECOLOGY
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Ксенобіотики можуть мати різноманітний вплив на організм людини, а особливо на перебіг внутрішньоутробного розвитку. Численні дослідники вказують на те, що саме характер зовнішнього середовища може негативно впливати на перебіг тих чи інших захворювань як у дітей так і дорослих. Неонатальний сепсис - одне з найтяжчих захворювань в неонатологічній практиці і на наш погляд є абсолютно невисвітленим тема впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища на особливості сепсису новонароджених залежно від екологічної обстановки місць проживання їх батьків.
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Бесплітнік, М. Г.
Літературні дані про вроджені вади розвитку хребтового стовпа людини [Текст] / М. Г. Бесплітнік // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 126-132. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE (аномалии)
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
Аннотация: Різні аномалії розвитку хребтового стовпа мають спільні клінічні прояви. Разом з тим кожна вада має певні особливості, що впливають на характер деформації, темпи її прогресування, функцію спинного мозку та можливість появи неврологічних розладів. Наростання деформацій у зоні аномалії може призвести до сегментарної нестабільності на цьому рівні, що в подальшому зумовлює порушення біомеханіки хребта в цілому. Шийний відділ є найрухомішим відділом хребта, що забезпечується будовою атланто-аксіального комплексу та функціональною мобільністю підаксіального відділу. Виявлену аномалію необхідно оцінювати з точки зору ймовірності розвитку нестабільності. Механічна нестабільність проявляється зміщенням хребців за межі фізіологічного об’єму рухів. Неврологічна нестабільність найбільш часто проявляється в субаксіальному відділі хребта, оскільки резервні простори хребтового каналу тут украй невеликі. Вроджені аномалії розвитку грудного відділу хребта, які призводять до деформації, найчастіше трапляються на тлі порушення формування тіл хребців.
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-22

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)