Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ27/2021/20/3<.>

Общее количество найденных документов : 15
Показаны документы с 1 по 15

Poiasnyk, I. M.
Challenges and opportunities of medical education under conditions of coronavirus disease (COVID-19) pandemia [Text] / I. M. Poiasnyk, V. A. Gryb // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - P89-95. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДСЕСТРИНСКОЕ -- EDUCATION, NURSING (организация и управление)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
Аннотация: У статті проаналізовано інтеграцію онлайн-навчання у вищих навчальних медичних закладах для забезпечення виконання основних компетенцій медичної підготовки та надання якісної освіти студентам-медикам під час пандемії COVID-19. Мета роботи – вивчити виклики та можливості, з якими стикаються медичні школи при впровадженні дистанційного навчання для викладання базових наук у відповідь на кризу, спричинену COVID-19. Висновки. Незважаючи на темпи цього переходу як офіційні, так і неформальні відгуки студентів вказували на те, що студенти мають надзвичайно високий рівень задоволеності та залученості до навчання в онлайн-режимі. Використання нових технологій (наприклад, штучного інтелекту для адаптивного навчання, віртуального моделювання та телемедицини) для освіти буде неодмінним компонентом трансформаційних змін та медичної освіти після закінчення пандемії COVID-19. Оскільки лікарі починають використовувати телемедицину (телефонні дзвінки, відеовідвідування та спілкування через онлайн-програми медичних записів) для спілкування зі своїми пацієнтами, студенти повинні бути включені у це навчальне середовище (і належним чином проінструктовані).
Доп.точки доступа:
Gryb, V. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Epidemiological assessment of dymamics of the prevalence and incidence of the thyroid gland diseases in Ukraine and Chernivtsi [Текст] / I. I. Kamyshna [et al.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 75-81. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (эпидемиология)
Аннотация: Мета дослідження – оцінити динаміку поширеності та стан захворюваності щитоподібної залози серед дорослого населення України та Чернівецької області протягом 2015-2020 рр. Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз офіційних обліково-звітних статистичних даних МОЗ України та основних показників діяльності ендокринологічної служби Чернівецької області стосовно поширеності та захворюваності дорослого населення на патологію ЩЗ за останні 5 років. Результати. В Україні збільшилася кількість патологій щитовидної залози, що становить 48% від загальної захворюваності на ендокринні захворювання. Найбільш поширеною патологією є дифузний та вузловий зоб. Їх рівень у західному регіоні, у тому числі й Чернівецькій області, вищий за середній показник по країні. За 5 років захворюваність по Україні на гіпотиреоз зросла на 20,3%. Тиреотоксикоз збільшився на 9,1%, а поширеність тиреоїдиту зросла на 16,8%. Дещо нижчим був приріст по Чернівецькій області. Висока частота патологій щитовидної залози залежить від дисбалансу мікроелементів та вітамінів на тлі нестачі йоду в раціоні населення, погіршення стану навколишнього середовища та недостатніх профілактичних заходів. Висновки. Аналіз показує, що в західних регіонах України необхідно застосовувати диференційований підхід до діагностики, лікування та профілактики різних захворювань щитовидної залози.
Доп.точки доступа:
Kamyshna, I. I.
Pavlovich, L. B.
Maslyanko, V. A.
Chornenka, Zh. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

INTERNET-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXXII [Текст] / С. Є. Дейнека [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 106-108

MeSH-главная:
ИНТЕРНЕТ -- INTERNET
НОВОСТИ -- NEWS
Доп.точки доступа:
Дейнека, С. Є.
Яковець, К. І.
Сорохан, В. Д.
Дейнека, Л. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Koteliukh, M. Yu.
Left ventricle remodeling in patients with postinfarction cardiosclerosis and obesity, taking into account FABP 4 and CTRP 3 levels [Text] / M. Yu. Koteliukh // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - P82-88. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Аннотация: Мета дослідження – вивчити структурно-функціональний стан міокарда лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом і надмірною масою тіла з урахуванням рівнів адипокінів FABP 4 та CTRP 3. Матеріали і методи. Обстежено 189 пацієнтів. Першу групу сформували з 60 пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом, до другої групи увійшли 68 пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та надмірною масою тіла (НМТ), до третьої – 61 пацієнт із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням. Вміст FABP 4 і CTRP 3 визначено із використанням імуноферментного методу. На ультразвуковому сканері Radmir ULTIMAPro30 проведено доплер-ехокардіографічне дослідження. Концентричне ремоделювання ЛШ діагностовано при відносній товщині задньої стінки ЛШ?0,45 та нормальному індексі маси міокарда ЛШ (ІММЛШ). Статистичну обробку результатів дослідження здійснено шляхом використання ліцензійного пакета програм “IBMSPPSStatistics27.0”. Відповідно до розміру вибірки та розподілу показників застосовано параметричний метод Стьюдента. Кореляційні зв’язки показників визначено за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона (r). Показники наведені як середнє значення та помилку середнього арифметичного. Оцінку значущості різниці між множинними порівняннями кількісних ознак із нормальним розподілом проводили за допомогою одностороннього дисперсійного аналізу (ANOVA) з урахуванням корекції Бонферроні. При значенні р?0,05 різниця вважалася достовірною. Результати. У пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням порівняно з пацієнтами без надмірної маси тіла та після інфаркту міокарда збільшилися кінцево-систолічний об’єм (КСО), кінцево-діастолічний об’єм, кінцеводіастолічний розмір (КДР), кінцево-систолічний розмір (КСР), ударний об’єм, товщина міжшлуночкової перетинки, товщина задньої стінки ЛШ, розмір лівого передсердя, маса міокарда ЛШ, ІММЛШ. Визначено прямий взаємозв’язок між FABP 4 та КСР, КСО, ІММЛШ1 у пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням. Виявлено достовірний зворотній кореляційний зв’язок між CTRP 3 та КДР, КСР, КСО, ІММЛШ1 у пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням. Висновки. 1. Встановлена наявність взаємозв’язку між показниками структурно-функціонального стану міокарда ЛШ, FABP4 і CTRP 2. У пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом і ожирінням спостерігається зростання ІММЛШ і ВТЗСЛШ, що відповідає концентричному ремоделюванню серця.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Аннотация: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Доп.точки доступа:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ефективність анестезіологічного забезпечення під час естетичних втручань на молочних залозах [Текст] / Ю. Л. Кучин [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 34-39. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (хирургия)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (прием и дозировка)
Аннотация: Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз ефективності анестезії під час реконструктивних операцій на молочних залозах. Матеріали та методи. 120 жінок, підданих естетичним втручанням, розділено на групи анестезії: внутрішньовенна з пропофолом; інгаляційна з севофлураном, комбінована з опіоїдами; комбінована з PECS І-блоком. Результати. Виявлено, що найменше часу для введення в анальгезію потребувала група анестезії, комбінованої з PECS-блоком (р0,05). Найбільша глибина медикаментозного сну була в групі пропофолу, найменша – при комбінації загальної та провідникової анестезії з PECS-блоком (p0,05). Верифіковано, що найбільша кількість пацієнтів із нестабільною гемодинамікою була в групі пропофолу (33,3%), найменша – у групі комбінованої анестезії з опіоїдами (6,7%). Схильність до тахікардитичного ритму відзначено внаслідок застосування пропофолу та комбінації севофлурану з опіоїдами. Брадикардитичний тип синусового ритму спостерігався в групі анестезії, комбінованої з PECS-блоком. Висновки. Під час реконструктивних втручань на молочних залозах перспективною є комбінована інгаляційна анестезія севофлураном у поєднанні з опіоїдами або одномоментним PECS І-блоком.
Доп.точки доступа:
Кучин, Ю. Л.
Сажин, Д. С.
Патлажан, Г. І.
Шорікова, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ефективність норфлоксацину у профілактиці гепаторенального синдрому [Текст] / І. Т. Руснак [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 46-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
НОРФЛОКСАЦИН -- NORFLOXACIN (терапевтическое применение)
ГЕПАТОРЕНАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- HEPATORENAL SYNDROME (профилактика и контроль)
Аннотация: Мета дослідження – оцінити ефктивність норфлоксацину для профілактики розвитку гепаторенального синдрому (ГРС) у пацієнтів з алкогольним цирозом печінки та супутнім хронічним пієлонефритом. Матеріал та методи. Усього обстежено 157 пацієнтів, розподілених на дві групи залежно від способу профілактики розвитку ГРС: група 1 (n=78) – отримували плацебо; група 2 (n=79) – отримували норфлоксацин. Криві ймовірності виживання були побудовані за допомогою методу Каплана-Майера. Результати. Ниркова недостатність розвивалася значно рідше у пацієнтів групи 2 (7 проти 16 пацієнтів, p=0,03). ГРС був асоційований із бактеріальною інфекцією у 4 пацієнтів у групі 2 і у 6 пацієнтів у групі 1. ГРС розвинувся протягом перших 3 місяців періоду спостереження у 9 пацієнтів у групі 1 і лише в 1 пацієнта з групи 2 (p=0,006). Частота розвитку ГРС упродовж перших 14 днів була значно нижчою у групі 2. Усього померло 10 пацієнтів у групі 2 і 13 – у групі 1. Головною причиною смертності в обох групах виявився ГРС (5 і 8 пацієнтів відповідно). Смертність протягом перших 3 місяців була значно вищою у групі 1 (10 проти 2 пацієнтів, p=0,02). Тримісячне (група 2 – 94%, група 1 – 62%) і річне виживання (60% проти 48% відповідно, p=0,05) були значно вищими в групі 2. Висновки. Пероральна антибіотикопрофілактика норфлоксацином майже у 5 разів знижує ризик розвитку гепаторенального синдрому першого типу у пацієнтів з алкогольним цирозом печінки та супутнім хронічним пієлонефритом, а також підвищує їх короткострокове виживання.
Доп.точки доступа:
Руснак, І. Т.
Сливка, Н. О.
Акентьєв, С. О.
Березова, М. С.
Кулачек, В. Т.
Аль Салама Мухаммед Васек
Ровінський, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості передопераційного ведення та методи обстеження пацієнтів груп дослідження [Текст] / А. В. Бамбуляк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 3-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ПРОТЕЗ -- MAXILLOFACIAL PROSTHESIS
Аннотация: Незважаючи на активну здатність до репарації, часто самостійного потенціалу кісткової тканини недостатньо, що є серйозною проблемою у реконструктивній щелепно лицевій хірургії, ортопедії та травматології. Упродовж останніх років ведуться активні пошуки імплантаційного матеріалу, який би за своїми властивостями та характеристиками відповідав аутокістці. Технології тканинної інженерії дають змогу створювати тканинні еквіваленти кісткової тканини, використовуючи аутогенні стромальні клітини, нанесені на біосумісний чи біологічний матеріал тканинно-інженерної конструкції. У статті наведено особливості передопераційного ведення, опис використаних методів обстеження та остеопластичних матеріалів у пацієнтів груп дослідження. Мета дослідження – забезпечити застосування комплексу адекватних методів обстеження та оптимального передопераційного ведення пацієнтів груп дослідження під час проведеня операцій синус-ліфтингу, аугментації лунки видаленого зуба, остеосинтезу при переломах нижньої щелепи та видалення ретинованих третіх молярів, які супроводжувалися використанням остеопластичних матеріалів на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин. Матеріал та методи дослідження. У відділенні хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» обстежено 280 осіб віком від 18 до 55 років із частковою або повною відсутністю зубів та атрофією альвеолярної дуги щелеп, із хронічним періодонтитом і хронічним генералізованим пародонтитом, із переломами нижньої щелепи та ретинованими третіми молярами. Усім пацієнтам планували виготовлення ортопедичних конструкцій з опорою на дентальні імплантати. Результати. Встановлено, що застосування комп’ютерної томографії при передопераційному обстеженні пацієнтів груп дослідження дає змогу не тільки візуально вивчати досліджуваний об’єкт, але й проводити прямий денситометричний аналіз із вимірюванням коефіцієнтів послаблення в одиницях Хаунсфілда, що є суттєвою перевагою порівняно з рентгенологічним дослідженням. Висновки. Використання остеопластичних матеріалів на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини під час проведення стоматологічних операцій покращує регенеративні властивості кісткової тканини та сприяє скороченню термінів стаціонарного лікування пацієнтів.
Доп.точки доступа:
Бамбуляк, А. В.
Кузняк, Н. Б.
Дмитренко, Р. Р.
Лопушняк, Л. Я.
Бойчук, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Раца, В. В.
Оцінка показників ліпідного профілю та рівня тиреоїдних гормонів у пацієнтів із хронічним панкреатитом, поєднаним із гіпотиреозом [Текст] / В. В. Раца, O. I. Федів // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 40-45. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (кровь)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (метаболизм)

Аннотация: При гіпотиреозі (ГЗ) відбувається зміна гомеостазу в чутливих до тиреоїдних гормонів тканинах, що у наслідку призводить до порушення жирового обміну. ГЗ індукує значне підвищення пероксидації ліпідів та знижує активність антиоксидантних ферментів; окиснювальний стрес, який утворюється при ГЗ, може відігравати ключову роль у прогресуванні дисфункції підшлункової залози (ПЗ). Мета роботи – дослідити показники ліпідного профілю та рівня тиреоїдних гормонів у пацієнтів із хронічним панкреатитом (ХП) та ХП, поєднаним із ГЗ. Матеріали та методи. Обстежено 107 осіб, із них 29 хворих на ХП (група 1), 30 хворих на ГЗ (група 2), 28 хворих на ХП на тлі ГЗ (група 3), 20 практично здорових осіб (ПЗО) (група 4). Вік обстежених хворих коливався від 44 до 72 років, основний відсоток (53%) становили особи працездатного віку від 49 до 58 років (середній вік – 54,26±1,87). Гендерний розподіл був порівняний у всіх групах. Згідно з настановами місцевих етичних комітетів із питань біомедичних досліджень, керуючись законодавством України про охорону здоров’я та Гельсінської декларації 2000 р., обстежені пацієнти та ПЗО дали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні. Усі пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні в Чернівецькій обласній клінічній лікарні та в Чернівецькому обласному ендокринологічному центрі. Результати. За результатами дослідження ліпідного профілю у всіх групах пацієнтів спостерігались прояви дисліпідемії, однак більш вираженими вони були у пацієнтів при поєднаній патології: показники загального холестерину збільшені на 36,04 % (р0,05) порівняно з ПЗО; на 21,37 % порівняно з групою хворих на ХП та на 15,06 % порівняно з групою хворих на ГЗ. Показник рівня тригліцеридів збільшений у групі хворих на ХП, поєднаний із ГЗ у 2,2 раза порівняно з групою ПЗО, при порівнянні групи поєднаної патології із хворими на ХП та з хворими на ГЗ вищий на 34,51 % (р0,05) та 9,4%(р0,05). Для хворих усіх 3 груп властиве збільшення холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності, порівняно з ПЗО, з тенденцією до більшого зростання у пацієнтів, у яких ХП поєднувався з ГЗ. Висновок. Найбільш виражені ознаки дисліпідемії виявлено у хворих із ХП, поєднаним із ГЗ, що підтверджує тісний патогенетичний зв’язок між цими нозологіями – маркером тиреоїдної недостатності (підвищення рівня тиреотропного гормону, зниження показників вільного тироксину), проявами дисліпідемії, що є предиктором ураженням ПЗ. Дослідження коморбідності цих нозологій є досить перспективним напрямком клінічної гастроентерології та ендокринології. Результати доводять необхідність більш детально та поглиблено дослідити особливості перебігу та взаємовпливу цих хвороб із метою оптимізації терапевтичних схем лікування, що дасть змогу уникнути ускладнень та інвалідизації.
Доп.точки доступа:
Федів, О. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Українська, С. І.
Порушення сперматогенезу за умов експериментальної хронічної хвороби нирок [Текст] / С. І. Українська, О. М. Калейнікова, Т. В. Блашків // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 60-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
СПЕРМАТОГЕНЕЗ -- SPERMATOGENESIS
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (осложнения)
Аннотация: Мета роботи – оцінити порушення сперматогенезу за умов експериментальної хронічної хвороби нирок (ЕХХН). Матеріали та методи. Дослідження виконано двома серіями експериментів на самцях миші з ЕХХН, модель якої створена шляхом імунізації тварин гомогенатом нирки. Перша серія експериментів присвячена вивченню кількості сперматозоїдів (концентрація сперматозоїдів (млн/мл)) і кількості аномальних форм сперміїв; співвідношення клітин різних генерацій сперматогенного епітелію (%) у сім’яниках; шляхів клітинної загибелі клітин сім’яників і придатків сім’яників (епідидиміса)(сперматоцитів (первинні) і сперматозоїдів). Фертильні якості самців оцінено в другий серії експериментів, після підсадки їх до інтактних самиць. Досліджено: пре- і постімплантаційну ембріональну смертність та кількість живих плодів, що припадають на одну самицю. Результати досліджень зіставлено з показниками тварин контрольних груп для кожної серії. Результати. Вірогідних змін кількості сперматозоїдів за умов ЕХХН не виявлено (р0.05). Встановлено збільшення кількості аномальних сперматозоїдів (на 22%) і сперматозоїдів із первинними аномаліями (р0.05). Серед генерацій клітин сім’яників встановлено зменшення кількості сперматид, живих сперматоцитів (первинних) (на 15%), при зростанні числа клітин з ознаками апоптозу та некрозу (р0.05). Кількість живих клітин епідидимісу (сперматозоїдів) також знижувалася (на 17,8%), при зростанні числа клітин з апоптозом та некрозом (р0.05). Спостерігалося збільшення пре- і постімплантаційної смертності ембріонів (р0.05), зменшення кількості живих плодів (р0.05). Висновки. За умов чотирикратного введення гомогенату нирки (ЕХХН) відбувається порушення сперматогенезу у самців миші. Застосований нами спосіб моделювання ушкодження нирки в подальшому може бути використаний як для встановлення особливостей та розкриття можливих патогенетичних ланок розвитку порушення сперматогенезу за умов хронічної хвороби нирок, так і для пошуку ефективних способів його корекції.
Доп.точки доступа:
Калейнікова, О. М.
Блашків, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Соловей, В. М.
Прогнозування перинатальних ускладнень у жінок із невиношуванням вагітності у ранні терміни гестації (огляд літератури) [Текст] / В. М. Соловей // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 96-105. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТЬ -- PERINATAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Аннотация: Мета роботи – проаналізувати сучасні погляди на механізми розвитку перинатальних ускладнень у жінок із невиношуванням вагітності в першому триместрі гестації з метою їх прогнозування. Висновки. Показана необхідність подальшого вивчення цієї проблеми, з урахуванням етіопатогенезу, з метою розроблення алгоритмів прогнозування гестаційних ускладнень та вчасної діагностики, що дасть змогу покращити перинатальні наслідки. Тому пріоритетним завданням, спрямованим на зниження репродуктивних втрат, є профілактика невиношування вагітності шляхом пошуку нових скринінгових маркерів, які виявлятимуть доклінічні форми патології.
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Прогностичне визначення тяжкості закритої травми грудної клітки та живота при пострілах із рушниць "Форт-500" 12-го калібру кулями ударно-травматичної дії патронів "Терен-12П" [Текст] / О. М. Гуров [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES
ОГНЕСТРЕЛЬНОЕ ОРУЖИЕ -- FIREARMS
Аннотация: Мета дослідження – прогностичне визначення тяжкості закритої травми грудної клітки та живота за скороченою шкалою ушкоджень AIS при пострілах із різних відстаней із рушниць модельного ряду «Форт-500» кулями ударно-травматичної дії патронів «Терен-12П», залежно від їх балістичних і енергетичних характеристик при контактній взаємодії з тілом людини. Матеріал і методи. Для встановлення швидкості куль патронів «Терен-12П» на різних відстанях пострілу, в умовах Харківського науково-дослідного інституту судових експерт ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (ХНДІСЕ) проведені експериментальні постріли з помпових рушниць «Форт-500А» і «Форт-500М1». Усього здійснено дві серії по 25 пострілів із кожної рушниці. Значення швидкостей польоту куль у момент здійснення пострілів вимірювали за допомогою оптоелектронних комплексів. Визначення параметрів траєкторії польоту куль здійснювали комбінованим методом шляхом розрахунків на основі результатів експериментальних пострілів. Обробку отриманих даних здійснювали за допомогою ліцензійних електронних таблиць Microsoft Excel. Результати. За результатами досліджень встановлено, що балістичний коефіцієнт кулі патрона «Терен-12П» становить 47,3 кг/м2. Це дало змогу визначити діапазони мінімальних і максимальних швидкостей куль на різних відстанях пострілу. Аналіз даних виявив, що в ряді випадків швидкість куль на відстані 3,5 м значно перевищувала діапазон швидкостей, заявлений виробником патронів. За розрахованими значеннями відповідно до літературних даних побудовано графіки розподілу критерію тупої травми ВС та скороченої шкали пошкоджень AIS залежно від відстані пострілу для мінімальних і максимальних швидкостей куль патронів «Терен-12П». Відповідно до графіків, при пострілах кулями патронів «Терен-12П» у випадку їх максимальних швидкостей існує 50%-тий ризик утворення закритої травми грудної клітки і живота за AIS-2 – AIS-3 на всіх відстанях – до 50 м. Навіть при мінімальних швидкостях куль патронів «Терен-12П» 50 % ризик утворення закритої травми живота за AIS-2 – AIS- 3 існує при пострілах із відстаней до 40 м, а травми грудної клітки – до 30 м. Закрита травма цих ділянок тіла за AIS-4 прогнозовано може бути спричинена при пострілах із відстаней до 10 м. Висновки. Суттєвий діапазон варіабельності початкових швидкостей еластичних куль може призвести до неправильної експертної оцінки відстані пострілу через те, що схожі вогнепальні поранення можуть бути спричинені як кулею із високою початковою швидкістю з далекої дистанції пострілу, так і кулею із низькою початковою швидкістю з близької дистанції пострілу. При пострілах кулями патронів «Терен-12П» із рушниць «Форт-500» існує 50 % ризик утворення закритої травми грудної клітки і живота за АІS-2 – АІS-3 на всіх відстанях пострілу – до 50 м. Травми грудної клітки та живота за AIS-4 прогнозовано можуть бути спричинені при пострілах із відстаней до 10 м. Отримані результати можуть бути використані під час проведення комплексних судових експертиз у випадках застосування патронів «Терен-12П».
Доп.точки доступа:
Гуров, О. М.
Сапєлкін, В. В.
Щербак, В. В.
Гладких, Д. Б.
Лис, Д. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Таксономічний склад, мікроскопічні показники мікробіоти сечовивідних шляхів у чоловіків, хворих на калькульозний пієлонефрит [Текст] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 52-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (моча)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ -- LOWER URINARY TRACT SYMPTOMS (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Аннотация: Мета дослідження – проаналізувати таксономічний склад, якісні мікроекологічні показники (індекс постійності, частоти зустрічальності, індекси видового багатства Маргалефа, видового різноманіття Уіттекера та видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера), а також імуносупресивну дію збудників калькульозного пієлонефриту на активність системи комплементу, лізоциму та інгібування імуноглобулінів основних класів (IgM, IgA). Матеріали і методи. У 30 чоловіків віком 37-65 років (48,81±4,27 р.), хворих на калькульозний пієлонефрит, проведено мікробіологічне (бактеріологічне і мікологічне) обстеження сечі. Для розкриття механізмів колонізації біотопу мікробіотою використаний екологічний метод. Адгезивні властивості досліджували на нативних еритроцитах людини І групи крові (0І). Антиімуноглобулінову активність досліджували за методом, викладеним у роботі Гайдаш І.С. та інші. Результати. Із 30 зразків дослідного матеріалу ізольовано та ідентифіковано 34 штами умовно патогенних грамнегативних і грампозитивних бактерій. У більшості (86,67%) виділена монокультура ентеробактерій, ентерокока, асоціації, що складаються із двох таксонів, були виявлені у 13,33% хворих. Показано, що 97,06% ізольованих та ідентифікованих штамів із сечовивідних шляхів проявляють адгезивну активність різного ступеня. Усі штами ентеробактерій та грампозитивних коків, що персистують на слизовій оболонці сечовивідних шляхів чоловіків, хворих на інфекційно-запальні процеси сечовивідних шляхів за калькульозного пієлонефриту, інгібують (Р0,05) імуноглобулін класу А (IgA). Висновки. Інфекційно-запальний процес на слизових оболонках сечовивідних шляхів у чоловіків, хворих на калькульозний пієлонефрит, викликають факультативні анаеробні грамнегативні ентеробактерії та грампозитивні коки. Наявність інфекційно-запального процесу підтверджується прискоренням швидкості зсідання еритроцитів у 76,67% та іншими клініко-лабораторними дослідженнями. В ізольованих та ідентифікованих опортуністичних таксонах виявляють фактори патогенності, які визначають початкові етапи інфекційнозапального процесу (цитоадгезію і колонізацію слизової оболонки сечовивідних шляхів), інгібують функціональну активність імуноглобулінів класу А і М.
Доп.точки доступа:
Сидорчук, Л. І.
Міхєєв, А. О.
Сидорчук, Р. І.
Джуряк, В. С.
Сидорчук, І. Й.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення [Текст] / В. Р. Йосипенко [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
Аннотация: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Матеріал і методи. Експерименти проведені на 36 старих білих щурах-самцях. Досліджуваний матеріал фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, приготовленого на основі фосфатного буферу із рН 7,2–7,4. Далі проводили постфіксацію у 1% розчині тетраокису осмію та виконували його дегідратацію у пропіленоксиді, після чого заливали в суміш епоксидних смол. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, контрастували ураніацетатом та цитратом свинцю відповідно до методу Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К. Результати. Дослідження нейронів БПЯ за стандартного світлового режиму виявили ядра з нерівними контурами. Ядерця досить об’ємні. Нейроплазма містить добре розвинені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) та невеликі цистерни комплексу Гольджі (КГ). Мітохондрії округлі, невеликі, з помірно вираженими кристами. За умов цілодобової темряви нами встановлено, що ядра клітин округлі, рідше визначалися ядерця. У нейроплазмі наявні локально розширені канальці ЕПС, цистерни КГ. Мітохондрії із просвітленим матриксом та фрагментованими кристами. За умов цілодобового освітлення виявлено округлої форми ядра з нерівними контурами каріолеми, що утворює глибокі інвагінації. Ядерця визначалися рідко. У гіалоплазмі визначаються канальці ЕПС, що локально розширені. Мітохондрії невеликі за розмірами з просвітленим матриксом та редукованими кристами. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темновий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою “темних” клітин.
Доп.точки доступа:
Йосипенко, В. Р.
Булик, Р. Є.
Кривчанська, М. І.
Лукань, Ю. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Шкарутяк, А. Є.
Характеристика вільнорадикального ушкодження та стану антиоксидантного захисту у хворих на хронічну хворобу нирок на тлі синдрому мальабсорбції [Текст] / А. Є. Шкарутяк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ -- MALABSORPTION SYNDROMES (осложнения)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (этиология)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
Аннотация: Процеси оксидації відіграють значну роль у пошкодженні ниркових структур, особливо на тлі іншої серйозної патології, зокрема синдрому мальабсорбції. Дослідження механізмів взаємообтяження та прогресування уражень нирок на тлі мальабсорбції є надзвичайно актуальною проблемою сьогодення. Мета роботи – дослідити стан вільнорадикального окиснення ліпідів, білків та антиоксидантного захисту у хворих на хронічну хворобу нирок різного віку з наявністю оксалурії на тлі синдрому мальабсорбції. Матеріали та методи. Обстежено 98 хворих різного віку із хронічною хворобою нирок І-ІІ стадій (пієлонефрит) із наявністю оксалурії на тлі синдрому мальабсорбції. Усі обстежені були віком від 32 до 64 років. Усім пацієнтам проводили дослідження системи вільнорадикального окиснення ліпідів та білків. Результати: хронічна хвороба нирок з оксалурією супроводжується значним підвищенням вмісту в крові продуктів вільнорадикального окиснення, а саме альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів, особливо нейтрального характеру, малонового диальдегіду, а також достовірним зниженням показників системи антиоксидантного захисту, що найбільше проявилося у хворих старшої вікової групи. Висновок. Суттєвим фактором розвитку та прогресування хронічної хвороби нирок з оксалурією у хворих на тлі синдрому мальабсорбції є зростання інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів та білків (переважно за рахунок альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів нейтрального характеру).
Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)