Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=КУ34/2019/6<.>
Общее количество найденных документов : 8
Показаны документы с 1 по 8
1.


    Головач, И. Ю.
    Характеристика, клинико-диагностическое значение и потенциальные возможности биомаркеров при системной склеродермии [Текст] = Characteristics, clinical and diagnostic value and potentials of biomarkers in systemic sclerosis / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина, Л. В. Сапожниченко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 7-12. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (диагностика, иммунология, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (диагностика, иммунология, патофизиология)
Аннотация: Системная склеродермия (ССД) является аутоиммунным заболеванием, характеризующимся избыточным накоплением внеклеточного матрикса в коже и внутренних органах. В патогенезе развития этого заболевания играют роль три основных фактора: нарушения аутоиммунитета, васкулопатия и чрезмерное фиброзообразование
Системна склеродермія (ССД) є комплексним автоімунним захворюванням, в патогенезі якого грають роль три основних порушення – автоімунітет, васкулопатія і фіброз. ССД є гетерогенним захворюванням з різними клінічними проявами і наслідками. Нині клінічно-діагностична оцінка цього захворювання спирається на суб’єктивні дані, некількісні методи або потребує інвазивних процедур, тоді як біомаркери, які здатні визначити клінічний перебіг захворювання або реакцію на терапію, вивчені недостатньо. Багато поточних досліджень, які націлені на ССД, зосереджені на дослідження і виявлення біомаркерів з високою доказовою базою, що відображають запальні процеси або фіброзну активність в шкірі і внутрішніх органах, а також здатні прогнозувати перебіг захворювання. Досягнуто значного прогресу щодо кращого розуміння численних механізмів, що беруть участь у патогенезі ССД, що відкрило нові можливості для виявлення біомаркерів і перспективної терапії. Тим не менш, на сьогодні запропоновані для ССД біомаркери, які могли б надійно диференціювати різні клінічні аспекти ССД, потребують додаткового вивчення. У цьому огляді узагальнено дослідження за останні 10 років, які присвячені найчастіше використовуваним і вже валідизованим біомаркерам при ССД, новим і перспективним, а також майбутнім можливим напрямам у цій галузі, які потребують наступних спостережень, підтверджень і досліджень
Systemic sclerosis (SSc) is a complex autoimmune disease in which pathogenesis immune activation, vasculopathy, and extensive fibrosis of the skin and internal organs are three major disorders. SSc is a heterogeneous disease with various clinical manifestations and outcomes. Currently, the clinical diagnostic evaluation of this disease relies on subjective data, nonquantitative methods, or invasive procedures, while biomarkers that can predetermine the clinical course of the disease or the response to therapy, are not well understood. Many current studies aimed at SSc focus on the research and detection of biomarkers with a high evidence base, reflecting current inflammatory processes or fibrous activity in the skin and internal organs, as well as those capable of predicting the disease course. Significant progress has been made towards a better understanding of the many mechanisms involved in the pathogenesis of SSc. This has opened new possibilities for the development of novel biomarkers and therapy. However, biomarkers currently proposed for SSc, which could reliably differentiate the various clinical aspects of SSc, require further study. This review will summarize the research over the past 10 years, devoted to the most frequently used and already validated biomarkers with SSc, new and promising, as well as future possible directions in this area that require further observations, confirmations and research
Доп.точки доступа:
Егудина, Е. Д.
Сапожниченко, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Гречанська, Л. В.
    Фолікулярний дискератоз Дар’є [Текст] = Darier’s disease: a clinical case / Л. В. Гречанська, С. П. Остапенко, П. В. Федорич // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 14-16. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИСКЕРАТОЗ ВРОЖДЕННЫЙ -- DYSKERATOSIS CONGENITA (генетика, диагностика, иммунология, классификация, кровь, метаболизм, моча, патофизиология, терапия)
ДАРЬЕ БОЛЕЗНЬ -- DARIER DISEASE (генетика, диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, моча, патофизиология, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Фолікулярний вегетуючий дискератоз (dyskeratosis follicularis vegetans), або хвороба Дар’є–Уайта, – відносно рідкісне спадкове захворювання шкіри, яке характеризується патологічним зроговінням з утворенням двох видів дискератотичних клітин (округлих тілець і зерен) у поєднанні з акантолізом. Клінічно характеризується наявністю фолікулярних папул, які розміщуються переважно в себорейних ділянках шкіри
The article describes the features of the Darier’s disease in a 21 year old patient. The late manifestation of this disease is indicated. Aggravation due to mechanical irritation of the skin and a weak response to treatment have led to the patient being unfit for military service
Доп.точки доступа:
Остапенко, С. П.
Федорич, П. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Рекомендації з лікування атопічного дерматиту Європейського дерматологічного форуму, 2019 (European Dermatology Forum) [Текст] / A. Wollenberg [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 17-26


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (иммунология, терапевтическое применение)
ИММУНОСУПРЕССИЯ -- IMMUNOSUPPRESSION (использование, методы)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
ДЕТИ -- CHILD
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATION
Доп.точки доступа:
Wollenberg, A.
Girolomoni, G.
Simon, D.
Barbarot, S.
Bieber, T.
Christen-Zaech, S.
Deleuran, M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Фітотерапія бронхіту із застосуванням препарату Бронхипрет® доведена ефективність [Текст] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 28-35


Рубрики: Бронхипрет--тер прим--фарм

MeSH-главная:
БРОНХИТ -- BRONCHITIS (лекарственная терапия)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
БРОНХОСПАЗМ -- BRONCHIAL SPASM (лекарственная терапия, метаболизм)
Аннотация: Незважаючи на значні успіхи, досягнуті за останні десятиліття в галузі синтетичної фармакології, на думку експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 75% хворих доцільно лікувати препаратами рослинного походження, при цьому завдання сучасної наукової та практичної медичної громадськості – забезпечити інтеграцію сучасної фітотерапії в систему охорони здоров’я (Гарник Т. П. і співавт., 2012)
Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Проект ARIA з надання комплексної, комп’ютеризованої та персоналізованої медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю риніту і астми на основі реальних доказів: результати роботи сигнальної мережі MASK у 2017 р. [Текст] / Ж. Буске [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 36-45. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (иммунология, терапия)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (иммунология, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
БОЛЬНИЧНЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- HOSPITAL INFORMATION SYSTEMS (использование)
МЕДИЦИНСКИЕ КАРТЫ ПЕРСОНАЛЬНЫЕ -- HEALTH RECORDS, PERSONAL
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM (организация и управление, тенденции)
Аннотация: Алергічний риніт (AР) є найпоширенішим хронічним захворюванням у всьому світі. Рекомендації на основі доказового підходу покращили знання про риніт і зробили значний внесок у процес ведення пацієнтів з АР. Однак у великої кількості пацієнтів АР залишається неконтрольованим, що призводить до величезних витрат, зокрема через серйозний вплив АР на продуктивність праці
MASK – це новітній підхід до отримання реальних даних, пов’язаних з мультиморбідністю риніту й астми, а також для допомоги пацієнтам і лікарям з метою поліпшення спільного прийняття рішень і контролю алергічних захворювань в економічно ефективному ключі
Доп.точки доступа:
Буске, Ж.
Арнавіель, С.
Бедбрук, А.
Бевік, М.
Лауне, Д.
Матью-Дюпас, Е.
Мюррей, Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Порівняння аерозольних назальних препаратів, що містять мометазону фуроат: фізико-хімічні властивості, характеристики аерозолю та вимірювання депозиції в педіатричній тривимірній моделі порожнини носа [Текст] / Т. Р. Сосновскі [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 47-52. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Мометазон--анал

   Момиксон--прием--тер прим


MeSH-главная:
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (вредные воздействия, терапевтическое применение, токсичность)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL (использование)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
НОСОВЫХ ПРИДАТОЧНЫХ ПОЛОСТЕЙ БОЛЕЗНИ -- PARANASAL SINUS DISEASES (лекарственная терапия)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Інтраназальні глюкокортикостероїди (інГКС) – це препарати першого ряду в лікуванні алергічного риніту та захворювань носових пазух (Roberts et al., 2013; Fokkens et al., 2012; Brożek et al., 2010). Нині використовувані інГКС практично виявляють лише місцеву дію на слизову оболонку носа. Ступінь потрапляння препарату всередину носа суттєво впливає на ефективність його дії та можливість виникнення побічних ефектів (Jang, Kim, 2016). Тому навіть невеликі відмінності у фізико-хімічних властивостях назального препарату та характеристиках введеного аерозолю інГКС можуть суттєво впливати на ефективну поверхню контакту препарату зі слизовою оболонкою носа та ефективність терапії (Rapiejko et al., 2015)
Доп.точки доступа:
Сосновскі, Т. Р.
Рапєйко, П.
Сова, Я.
Добровольска, К.
Сосіньска, М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Оценка эффективности различных стратегий дозирования цетиризина в отношении симптомов сезонного аллергического ринита: результаты двух рандомизированных исследований [Текст] / E. R. Urdaneta [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 55-58. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Цетрин--прием--тер прим

MeSH-главная:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL (иммунология, лекарственная терапия)
ЦЕТИРИЗИН -- CETIRIZINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Аннотация: Аллергическим ринитом (АР) страдает приблизительно от 10 до 40% населения во всем мире. Антигистаминные препараты (АГП) II поколения наиболее часто используются для лечения симптомов аллергии. Одним из представителей АГП II поколения является цетиризин – безрецептурный пероральный антагонист H1-рецепторов. Согласно опубликованным данным, цетиризин хорошо зарекомендовал себя в терапии симптомов АР
Целью данного анализа было изучение эффективности как различных режимов дозирования цетиризина в течение двухнедельного периода лечения, так и продолжительности его действия через 12 и 24 ч после применения. В рамках статьи представлены данные двух исследований, в которых пациенты с сезонным АР (САР) были рандомизированы в группы и получали терапию цетиризином или альтернативным препаратом – хлорфенирамином, а также плацебо. Кроме того, описан анализ оценки пациентами комплекса общей тяжести симптомов заболевания утром и вечером (total symptom severity complex – TSSC), с помощью которого в двух исследованиях оценивали эффекты цетиризина, принимаемого с 12- (TSSC12) и 24-часовым (TSSCЦелью данного анализа было изучение эффективности как различных режимов дозирования цетиризина в течение двухнедельного периода лечения, так и продолжительности его действия через 12 и 24 ч после применения. В рамках статьи представлены данные двух исследований, в которых пациенты с сезонным АР (САР) были рандомизированы в группы и получали терапию цетиризином или альтернативным препаратом – хлорфенирамином, а также плацебо. Кроме того, описан анализ оценки пациентами комплекса общей тяжести симптомов заболевания утром и вечером (total symptom severity complex – TSSC), с помощью которого в двух исследованиях оценивали эффекты цетиризина, принимаемого с 12- (TSSC12) и 24-часовым (TSSC24) интервалом) интервалом
Применение цетиризина один раз в сутки эффективно купирует симптомы САР в течение 24 ч независимо от утреннего или вечернего времени приема препарата. Последующий анализ показал, что независимо от режима дозирования цетиризин уменьшает тяжесть симптомов, особенно в течение ночи и ранним утром, когда симптомы могут наиболее мучительны
Доп.точки доступа:
Urdaneta, E. R.
Patel, M. K.
Franklin, K. B.
Wu

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Бизунков, А. Б.
    Неужели роль стресса в канцерогенезе еще не доказана? [Текст] = Is the role of stress in carcinogenesis still not proven? / А. Б. Бизунков // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 6. - С. 59-66. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS (иммунология, метаболизм)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология)
ТЕЛОМЕР -- TELOMERE (иммунология, метаболизм, химия)
ТЕЛОМЕРАЗА -- TELOMERASE (действие лекарственных препаратов, иммунология, история, метаболизм, фармакология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОРЫ -- TUMOR NECROSIS FACTORS (иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (тенденции, экономика)
Аннотация: Спячкой считают выход клеток из клеточного цикла, предпринимаемый ими для того, чтобы пережить неблагоприятный период в состоянии покоя. Классический пример здоровых клеток, живущих в организме в состоянии спячки, – Т-клетки памяти, которые возобновляют пролиферацию только после получения соответствующих сигналов, связанных с повторным проникновением той же самой инфекции. Аналогично во взрослом организме ведут себя практически все виды стволовых клеток, вступая в пролиферацию после контакта с необходимыми ростовыми факторами, появившимися после получения ранения или кровопотери
Таким образом, латентная карцинома может существовать в организме неограниченно долго, пока ряд внезапно возникших, во многом неизвестных на сегодняшний день обстоятельств не нарушит это равновесие и у пациента не начнется отсчет его последних лет
В статті розглянуті головні патогенетичні механізми, що можуть бути задіяні в канцерогенезі, у людини, що перебуває в стані хронічного стресу. Також наведені медикаментозні засоби та модифікації способу життя, які можуть протидіяти цьому впливу
The article deals with the main pathogenetic mechanisms that can be involved in carcinogenesis in a person who is in a state of chronic stress. Also drugs and lifestyle modifications are given that can counteract this effect
Свободных экз. нет

Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)