Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ4/2018/22/3<.>

Общее количество найденных документов : 8
Показаны документы с 1 по 8

Вплив мелатоніну та N-ацетилцистеїну на стан орієнтовно-дослідницької активності щурів за умов експериментального цукрового діабету [Текст] / О. А. Фіцнер [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 3. - С. 38-45

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (лекарственная терапия)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (фармакология)
АЦЕТИЛЦИСТЕИН -- ACETYLCYSTEINE (фармакология)
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL (действие лекарственных препаратов)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
Аннотация: Важливим завданням сучасної медицини є пошук та розробка лікарських засобів, що виявляють церебропротекторні властивості у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 типу. Мета роботи - вивчити вплив препаратів мелатоніну та N-ацетилцистеїну на орієнтовно-дослідницьку активність і тривожність щурів за умов експериментального ЦД 1 типу. Щури з індукованим ЦД 1 типу одержували N-ацетилцистеїн (1,5 г/кг), мелатонін (10 мг/кг) або їх комбінацію впродовж 5-ти тижнів. Для вивчення орієнтовно-дослідницької активності та тривожності щурів використано тест "відкритого поля", "темна-світла камера". Введення N-ацетилцистеїну, мелатоніну та комбінації препаратів сприяло збільшенню орієнтовно-дослідницької активності та зменшенню тривожності щурів з експериментальним цукровим діабетом. У тварин, які одержували фармакотерапію, зростала горизонтальна та вертикальна активність, зменшувалася кількість актів дефекації та уринації в тесті "відкритого поля". Зменшувався час перебування в темному відсіку та зростав у світлому відсіку установки, тварини робили більшу кількість переходів, виглядувань у тесті "темна-світла камера". Висновки: N-ацетилцистеїн та мелатонін у монотерапії та в комбінації покращують глікемічний контроль і масу тіла щурів із експериментальним ЦД 1 типу, позитивно впливають на емоційний (зменшують тривожність) та вегететивний стан, попереджують порушення локомоторної та орієнтовно-дослідницької активності.Діабетична енцефалопатія має вагоме медико-соціальне значення, оскільки є одним з найбільш поширених ускладнень цукрового діабету. Важливе місце в патогенетичній терапії діабетичної енцефалопатії посідають препарати з антиоксидантною дією. Мета роботи - дослідити вплив мелатоніну та N-ацетилцистеїну на інтенсивність ліпопероксидації у сироватці крові та центральній нервовій системі щурів зі стрептозотоциновим цукровим діабетом 1 типу (ЦД1). МДА та СОД визначалися у гомогенаті головного мозку та сироватці крові щурів (з ЦД1, які отримували плацебо; щурів з ЦД 1, які приймали per os: N-ацетилцистеїн у дозі 1,5 г/кг (NAC), мелатонін - 10 мг/кг (Mel) та комбіновану терапію (NAC + Mel); здорових щурів (група "контроль")). Жирнокислотний склад визначали методом газорідинної хроматографії. У тварин з ЦД1 групи порівняння спостерігали зростання рівня МДА та зниження СОД в гомогенаті тканин головного мозку, зростання рівня МДА сироватки крові. Введення NAC та Mel сприяло зниженню концентрації МДА та нормалізації рівня СОД в гомогенаті тканин головного мозку, а введення Mel викликало також зниження МДА та зростання рівня СОД у сироватці крові. Фармакотерапія NAC та Mel сприяла нормалізації складу жирних кислот головного мозку щурів з ЦД 1: зростав рівень пальмітинової та лінолевої, знижувався рівень арахідонової кислот. Mel також збільшував рівень олеїнової кислоти. NAC в моно- та в комбінованій терапії сприяв покращенню жирно-кислотного складу ліпідів сироватки крові щурів із цукровим діабетом 1 типу за рахунок зменшення суми насичених та збільшення ненасичених і поліненасичених жирних кислот. Mel також збільшував вміст ненасичених жирних кислот сироватки крові. Висновки: терапія NAC та Mel сприяла зменшенню інтенсивності ліпопероксидації у сироватці крові та центральній нервовій системі щурів зі стрептозотоциновим цукровим діабетом 1 типу
Доп.точки доступа:
Фіцнер, О. А.
Хайтович, М. В.
Рижко, І. М.
Голопихо, Л. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Товчига, О. В.
Вплив екстракту та настойки яглиці звичайної (Аegopodium podagraria L.) на поведінкові реакції мишей на тлі кофеїн-бензоату натрію [Текст] / О. В. Товчига, С. Ю. Штриголь, О. А. Баля // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 3. - С. 29-37

MeSH-главная:
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL (действие лекарственных препаратов)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (фармакология)
КОФЕИН -- CAFFEINE (фармакология)
Кл.слова (ненормированные):
СНЫТЬ -- КОРИЧНЫЕ КИСЛОТЫ
Аннотация: На теперішній час значну увагу привертають фітопрепарати та компоненти раціону, що містять гідроксикоричні кислоти. Їх значною кількістю характеризуються препарати надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.), які виявляють помірну психотропну та сприятливу метаболічну дію. Мета дослідження - охарактеризувати психотропні ефекти екстракту та настойки яглиці звичайної на тлі кофеїн-бензоату натрію у мишей. Досліди проведено на рандомбредних мишах після курсового внутрішньошлункового введення екстракту яглиці (100 мг/кг та 1 г/кг) і настойки яглиці (1 та 5 мл/кг). На тлі кофеїн-бензоату натрію в дозі 10 мг/кг доочеревинно визначали поведінкові реакції в тесті відкритого поля. Зміни тривожності та депресивності вивчали в тестах піднесеного хрестоподібного лабіринту (ПХЛ) і підвішування за хвіст відповідно на тлі високої дози кофеїн-бензоату натрію 120 мг/кг доочеревинно. У тесті відкритого поля настойка яглиці в дозі 5 мл/кг усувала стимулювальну дію кофеїну на рухову активність мишей, настойка в дозі 1 мл/кг та екстракт в обох дозах не впливали на неї. Препарати яглиці не зменшували дослідницьку активність у даному тесті та виявляли нейтральність щодо емоційних та вегетативних реакцій або сприяли їх зменшенню. В тесті ПХЛ екстракт в обох дозах і настойка яглиці в дозі 5 мл/кг знижували тривожність на тлі кофеїну, настойка підвищувала рухову активність. У тесті підвішування за хвіст кофеїн зменшував іммобільність мишей, екстракт у дозі 100 мг/кг не впливав на цей ефект, у дозі 1 г/кг - усував його. Настойка в обох дозах спричиняла подальше зменшення часу іммобільності на тлі кофеїну. Висновки: екстракт та настойка яглиці звичайної не чинять несприятливого впливу на ЦНС за поєднання з психостимулятором кофеїном та здатні знижувати депресивність і тривожність на його тлі
Доп.точки доступа:
Штриголь, С. Ю.
Баля, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Забезпечення якості біохімічних досліджень за допомогою валідаційних процедур у лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру Національного фармацевтичного університету на прикладі методик визначення рівнів загального та прямого білірубіну у біологічних рідинах [Текст] / С. В. Місюрьова [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 3. - С. 52-57

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЕ -- EDUCATION, PHARMACY (стандарты)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
(стандарты)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (использование, методы)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN (анализ)
Аннотация: Основними принципами створення системи якості у сучасній лабораторній діагностиці є наступні: стандартизація лабораторних процесів через розробку стандартних операційних процедур; загальне управління якістю клінічних лабораторних досліджень на основі розробки та виконання вимог міжнародних стандартів; контроль за якістю всіх етапів лабораторного процесу через впровадження процедури валідації. Мета роботи - дослідження аспектів забезпечення якості у лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру НФаУ шляхом проведення валідаційних процедур з оцінки придатності біохімічних методик. Об'єктами дослідження стали стандартизовані біохімічні методики визначення рівнів загального та прямого білірубіну у зразках біологічних рідин. У якості контрольної сироватки був обраний "Хімічний контроль. Набір реагентів. Рівень 1" виробництва High Technology, Inc. (США) з відомою концентрацією аналітів. Вимірювання проводилися на автоматичному біохімічному аналізаторі Express Plus фірми Bayer (Німеччина). При обробці результатів досліджень були використані показники описової статистики та проведено ряд статистичних оцінок. Процедура валідації методик складається з кількох етапів. Спочатку був складений валідаційний сценарій: встановлені особливості методик визначення загального та прямого білірубіну в біологічних рідинах; проаналізовані параметри, які потрібно оцінювати. Потім були розроблені протоколи для оцінки придатності даних методик та визначені валідаційні характеристики. Оцінка внутрішньолабораторної збіжності та відтворюваності методик визначення концентрації загального та прямого білірубіну фотометричним методом при роботі на біохімічному аналізаторі Еxpress Рlus, яка була проведена двома операторами-лаборантами однакової кваліфікації, вказує на відсутність грубих помилок у роботі аналізатора та статистично важливих відмінностей при проведенні вимірювань. Оцінка правильності методик, проведених за допомогою контрольної сироватки, довела, що систематична похибка не значима (по заданому критерію прийнятності). Отже, дані методики, які були атестовані, забезпечують правильність вимірів у межах лабораторії. Розширена невизначеність, яка була розрахована як метрологічна оцінка придатності, показала, що одержані значення рівнів загального та прямого білірубіну можна вважати точними та достовірними. Висновки: валідація методик визначення загального та прямого білірубіну в крові людини фотометричним методом довела, що дані методики мають робочі характеристики, які відповідають регламентованим, задовольняють встановленим критеріям, а вимірювані за їх допомогою параметри відповідають належним
Доп.точки доступа:
Місюрьова, С. В.
Доброва, В. Є.
Свід, Н. О.
Отрішко, І. А.
Сахарова, Т. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Залигіна, Є. В.
Противиразкова дія екстракту густого водно-спиртового з незрілих плодів горіха волоського на моделі гострої спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у різних режимах введення [Текст] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 3. - С. 46-51

MeSH-главная:
ПРОТИВОЯЗВЕННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ULCER AGENTS (фармакология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (лекарственная терапия)
Кл.слова (ненормированные):
ОРЕХ ГРЕЦКИЙ -- РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ ГУСТЫЕ
Аннотация: Значимість рослинних препаратів неможливо переоцінити. Наявність у складі горіха волоського (ГВ) сукупності БАР обумовлює велику кількість фармакологічних ефектів: протизапального, антиоксидантного, мембраностабілізувального, репаративного, пом'якшувального, в'яжучого та антимікробного, що робить густий екстракт з незрілих плодів ГВ перспективним засобом для лікування або профілактики виразкової хвороби шлунка (ВХШ). Мета дослідження - дослідження противиразкової активності густого екстракту з незрілих плодів ГВ при різних режимах введення на моделі спиртово-преднізолонової виразки у щурів. Об'єкт дослідження - густий водно-спиртовий (30 % етанол) екстракт з незрілих плодів горіха волоського (ЕГВС 30). Противиразкові властивості ЕГВС 30 вивчали на спиртово-преднізолоновій моделі експериментальних виразок. Густий екстракт вводили у профілактичному, лікувальному, лікувально-профілактичному режимах внутрішньошлунково в дозі 25 мг/кг. Оцінку інтенсивності виразкового ураження і противиразкової активності проводили за макроскопічними показниками інтенсивності утворення виразкових дефектів у слизової оболонки шлунка (СОШ). Оцінено показники стану ШКТ та СОШ. Противиразкова активність ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг на моделі спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у профілактичному режимі введення перевищує активність препарату порівняння на 16,67 %, у лікувальному - на 15,30 %, у лікувально-профілактичному - на 15,38 %. Одержані результати підтверджують морфологічні дослідження. Введення ЕГВС у дозі 25 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі сприяло значному поліпшенню стану структур СОШ, були відсутні виразкові ушкодження, а гістологічна картина відповідала помірно вираженому реактивному гастриту. Висновки: введення спиртово-преднізолонової суміші призвело до розвитку гострого виразкового ураження шлунка, про що свідчать дані макроскопічного дослідження СОШ. ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг при даній патології у різних режимах введення виявляє противиразкову активність, що не поступалася активності препарату порівняння
Доп.точки доступа:
Подплетня, О. А.
Соколова, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

The study of acute toxicity of drugs on the basis of the plant raw material for non-hormonal therapy of the climacteric syndrome [Текст] / І. S. Konovalenko [et al.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 3. - С. 11-16

MeSH-главная:
КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ ПЕРИОД -- CLIMACTERIC (действие лекарственных препаратов)
ТОКСИЧНОСТИ ОСТРОЙ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS, ACUTE (использование, методы)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (фармакология)
Кл.слова (ненормированные):
НАСТОЙКИ -- РАСТИТЕЛЬНЫЕ СБОРЫ
Аннотация: Nowadays in Ukraine prevention and treatment of the climacteric syndrome is an urgent task of modern medicine since according to the WHO data approximately 45 % of women aged 50 years and older apply to hospitals with systemic manifestations of climacteric syndrome, namely hot flushes, the psychoemotional state disorders, depression, etc. Mostly, to reduce the effects of climax in women doctors use the substitution hormonal pharmacotherapy, which has a large number of side-effects, such as obesity, diabetes mellitus, and cardiovascular diseases. Therefore, it is necessary to expand the range of the pharmaceutical market of non-hormonal drugs based on the medicinal plant raw material, which exhibit the significantly less spectrum of side effects
На теперішній час в Україні профілактика та лікування клімактеричного синдрому є актуальним завданням сучасної медицини, оскільки за даними ВООЗ близько 45 % жінок віком від 50 років звертається до лікувально-профілактичних закладів із системними проявами клімактеричного синдрому, а саме приливами, порушеннями психоемоційного стану, депресіями тощо. Переважно для зменшення проявів клімаксу у жінок лікарі застосовують замісну гормональну фармакотерапію, яка чинить цілу низку побічних реакцій, таких як ожиріння, цукровий діабет, захворювання серцево-судинної системи. Саме тому необхідно розширювати асортимент фармацевтичного ринку негормональних препаратів на основі лікарської рослинної сировини, які проявляють значно менший спектр побічних ефектів. Мета роботи - провести вивчення гострої токсичності крапель спиртових та збору комбінованого складу на основі лікарської рослинної сировини для негормональної терапії клімактеричного синдрому, оцінити небезпечність речовин для здоров'я в умовах короткотривалої дії та визначити клас токсичності. Дослідження було проведено на 60 білих аутбредних щурах самцях та самках з масою тіла 200 - 220 гг. Перед дослідженням тварини були розподілені по групах по 6 тварин у кожній. За 24 години до введення препаратів тварин позбавляли їжі. Введення лікарських засобів здійснювали вранці натще. Після перорального введення тест-зразків препаратів тварин утримували ще 4 години без їжі з вільним доступом до води. Внутрішньошлунково досліджувані тест-зразки введено за допомогою спеціального ентерального зонду, а внутрішньоочеревинне введення здійснювали із використанням одноразових трикомпонентних шприців. Після введення щурам тест-зразків у максимальній дозі 5000 мг/кг ентерально та 1000 мг/кг парентерально ознак інтоксикації у тварин не спостерігали: всі інтегральні показники не відрізнялися від показників тварин інтактної групи. Тварини були охайними, активними, мали задовільний апетит, реагували на звукові та світлові подразники, процеси сечовиділення і дефекації були в межах норми, порушення дихання та судом не спостерігали. Рефлекторна збудливість у всіх тварин була збережена. При спостереженні за тваринами протягом двох тижнів не було встановлено загибелі в жодній з експериментальних груп. Висновок: комплекс проведених досліджень з вивчення гострої токсичності крапель спиртових та збору комбінованого складу на основі лікарської рослинної сировини на щурах дозволив встановити відсутність токсичної дії препаратів при парентеральному (ЛД50 >> 1000 мг/кг) та ентеральному (ЛД50 >> 5000 мг/кг) шляхах введення. Згідно з класифікацією речовин за токсичністю досліджувані краплі та збір відносяться до IV класу токсичності - при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному введенні
Доп.точки доступа:
Konovalenko, І. S.
Polovko, N. P.
Litkyn, D. V.
Zagayko, A. L.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Tsubanova, N. A.
The study of the effect of a new gel containing the extract of oak bark and aloe extract on the mucous membrane of the oral cavity under the conditions of the experimental stomatitis [Текст] / N. A. Tsubanova, D. S. Zhurenko, T. S. Sakharova // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 3. - С. 4-10

MeSH-главная:
ГЕЛИ -- GELS (фармакология)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (фармакология)
(химия)
СТОМАТИТ -- STOMATITIS (лекарственная терапия)
ПОЛОСТИ РТА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ АБСОРБЦИЯ -- ORAL MUCOSAL ABSORPTION (действие лекарственных препаратов)
(химия)
Аннотация: Despite the advances in modern pharmacology, the effectiveness of most drugs at treatment of mucosal diseases of the oral cavity remains insufficient. The development of new complex drugs, which can affect the pathogenetic links of inflammatory diseases of the oral cavity, are relevant these days. In our opinion, the combination of a dry extract of aloe and a thick extract of oak bark in one dosage form is promising for the creation of a new medicinal product for the treatment of destructively inflammatory diseases of the oral cavity
Незважаючи на досягнення сучасної фармакології, ефективність більшості засобів для лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота (СОПР) залишається недостатньо високою. Актуальним питанням сьогодення є розробка нових комплексних препаратів, здатних впливати на патогенетичні ланки запальних захворювань ПР. Перспективним, для створення нового лікарського засобу є поєднання сухого екстракту алое та густого екстракту кори дуба в одній лікарській формі, призначеній для лікування деструктивно-запальних захворювань ПР. Мета дослідження - дослідження впливу нового гелю на морфологічний стан слизової оболонки нижньої губи та ясен щурів за умов експериментального стоматиту. Дослідження ефективності нового гелю проведено на моделі експериментального стоматиту. Експериментальний стоматит у щурів моделювали за стандартною методикою одноразовою 5-ти секундною аплікацією ватним тампоном із 10 % розчином натрію гідроксиду на пристінок між різцями нижньої щелепи та нижньою губою. Дослідження проведене на щурах самцях масою 180 - 220 г. Тварини групи інтактного контролю мали нормальний стан поверхні нижньої губи та ясен. У тварин групи контрольної патології на тлі експериментального стоматиту відзначали значні деструктивні явища клітин внутрішньої поверхні нижньої губи та ясен. У слизовій нижньої губи поверхневі шари дефекту представляють собою доволі щільні некротичні маси, дно - грануляційна тканина, що заміщує власну пластинку слизової оболонки, підслизову оболонку та підлеглі м'язові волокна. Нанесення гелю "Метрогіл-Дента" сприяло частковому відновленню досліджуваних показників. У слизовій оболонці нижньої губи на місці колишніх виразок видно м'який рубець, прикритий багатошаровим епітелієм. На відміну від контрольної патології у 83,3 % щурів, яких лікували новим гелем, у слизовій оболонці нижньої губи виразкові пошкодження повністю загоєні. Колишній дефект заповнює доволі зріла пухка волокниста тканина, поверхня повністю епітелізована. У слизовій оболонці ясен цих щурів також відсутні помітні деструктивно-запальні зміни, помічено лише гіпертрофію епітелію. У частини щурів прискорювався процес загоєння дефектів до строку спостереження, відбувалося заміщення їх м'яким рубцем та повна епітелізація поверхні, а у інших - на день досліду практично повністю відновлювався структурно-функціональний статус слизової оболонки. Висновки: встановлено, що лікування новим гелем перешкоджає розвитку деструктивно-запальних змін у слизовій оболонці нижньої губи та ясен у 83,3 % щурів, у частини щурів прискорювався процес загоєння дефектів до строку спостереження, відбувалося заміщення їх м'яким рубцем та повна епітелізація поверхні. Лікувальний ефект нового гелю не поступався препарату порівняння "Метрогіл-Дента", а навіть дещо перевищував останній.
Доп.точки доступа:
Zhurenko, D. S.
Sakharova, T. S.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гістоморфологічне дослідження нефропротекторних властивостей Глюкваміну при експериментальному гломерулонефриті [Текст] / С. К. Шебеко [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 3. - С. 22-28

Рубрики: Глюквамин

MeSH-главная:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (лекарственная терапия)
ПОЧЕЧНЫЕ СРЕДСТВА -- RENAL AGENTS (фармакология)
ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (фармакология)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (фармакология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Гломерулонефрит є однією з головних причин виникнення хронічної хвороби нирок (ХХН). Розвиток даної патології призводить до неминучої ниркової недостатності та інвалідизації хворих. Тому при пошуку нових засобів лікування ХХН доцільним є дослідження їх нефропротекторних властивостей за умов розвитку експериментального гломерулонефриту. Мета дослідження - експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на морфологічну структуру ниркової тканини щурів із гломерулонефритом для обгрунтування доцільності застосування в терапії ХХН. Дослідження проведено на моделі активного нефриту Хеймана на 50 щурах. Для оцінки нефропротекторних властивостей дослідних препаратів на 120 добу експерименту у тварин проведено гістоморфологічне вивчення нирок за допомогою стандартних методів світлової мікроскопії. В ході дослідження було показано, що після введення Глюкваміну впродовж двох місяців під його впливом у щурів з гломерулонефритом спостерігалось значне покращення морфологічної структури нирок порівняно з групою контрольної патології. Препарат сприяв збереженню нормальної цитоархітектоніки нефронів, зменшував прояви в них проліферативних і деструктивних процесів та дегенеративно-дистрофічні зміни нефроцитів. При цьому за ступенем нефропротекторного впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку гломерулонефриту у щурів Глюквамін чинить виразний протекторний вплив на морфоструктуру ниркової тканини, що підтверджує його нефропротекторні властивості, а, отже, є перспективним засобом лікування ХХН
Доп.точки доступа:
Шебеко, С. К.
Зупанець, І. А.
Пропіснова, В. В.
Шаламай, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Markina, А. Yu.
The study of the peculiarities of the diuretic action of 2-oxoindoline acylated derivative - N-[(2-oxoindoliniliden-3)-2-oxyacetyl]-valine propyl ester [Текст] / А. Yu. Markina, O. Ya. Mishсhenko // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 3. - С. 17-21

MeSH-главная:
ИНДОЛЫ -- INDOLES (фармакология)
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (фармакология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов, патофизиология, секреция)
Аннотация: An important issue of modern medicine is the pharmacological correction of regulatory mechanisms of the excretory renal function aimed to normalize the changed water-electrolytic balance in a diseased body. In order to establish the functional balance and correct renal disorders diuretics are used
It has been determined that the possible mechanism of the diuretic action of indolinoren is associated with inhibition of tubular reabsorption, which is indirectly indicated by the increase of natriuresis and kaliuresis on the background of the simultaneous urination increase. The uricosuric properties of indolinoren have been found, it is indicated by an increase of uric acid excretion; these findings require further confirmation
Важливою проблемою сучасної медицини є фармакологічна корекція регуляторних механізмів видільної функції нирок, спрямована на вирівнювання змін водно-електролітного балансу в організмі хворої людини. Для корекції порушень діяльності нирок та з метою встановлення функціональноії рівноваги використовуються діуретичні засоби. Мета дослідження - вивчення особливостей впливу пропілового естеру N-[(2-оксоіндолініліден-3)-2-оксіацетил]-валіну (під умовною назвою "Індолінорен") на видільну функцію нирок при багаторазовому уведенні за умов спонтанного діурезу та водного навантаження і встановлення можливого механізму діуретичної дії. Досліди проведені на білих нелінійних щурах. Індолінорен уводили в умовно ефективній дозі 29,5 мг/кг внутрішньошлунково впродовж 7 діб за умов спонтанного діурезу та водного навантаження. Визначено показники видільної функції нирок. Індолінорен при багаторазовому уведенні як за умов спонтанного діурезу, так і за умов водного навантаження сприяє достовірному підвищенню діурезу, що пов'язано з підвищенням екскреторної функції нирок - натрійурезу і, в меншій мірі, калійурезу. Встановлено суттєве підвищення екскреції сечової кислоти (в 1,7 та в 2 рази на 5 на 7 добу відповідно), що може свідчити про наявність урикозуричної дії у індолінорену. Висновки: встановлено, що можливий механізм діуретичної дії індолінорену пов'язаний з пригніченням канальцевої реабсорбції, про що опосередковано свідчить підвищення натрійурезу та калійурезу на фоні одночасного підвищення сечовиділення. Встановлені урикозуричні властивості індолінорену, про що свідчить підвищення екскреції сечової кислоти, що потребує подальшого підтвердження
Доп.точки доступа:
Mishсhenko, O. Ya.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)