Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=КУ41/2019/9/1<.>
Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-26 
1.


   
    Продовжити життя пацієнтам з раком легень: коли недосяжне стає можливим [Текст] / підгот. Є. Гончарук // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 4-8


Рубрики: Осимертиниб

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (генетика, диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG (генетика, диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
МУТАЦИЯ ТОЧЕЧНАЯ -- POINT MUTATION
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
ПРОТЕИНКИНАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- PROTEIN KINASE INHIBITORS (терапевтическое применение)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Аннотация: 23 березня 2019 р. у Києві відбулася Науково-практична конференція «Продовжити життя пацієнтам з раком легень: коли недосяжне стає можливим». Захід став важливим майданчиком для обміну досвідом як серед українських, так і зарубіжних фахівців. За останні роки підходи до лікування пацієнтів з раком легені значно еволюціонували, що робить надзвичайно актуальними питання діагностики та індивідуалізації терапії. Однією з найбільш очікуваних подій у рамках конференції стало обговорення сучасних терапевтичних підходів до лікування поширеного недрібноклітинного раку легені (НДРЛ) з мутацією рецептора епідермального фактора росту (epidermal growth factor receptor — EGFR) за допомогою інгібіторів тирозинкінази (tyrosine kinase inhibitor — ТКІ) ЕGFR третього покоління. Нові підходи до діагностики та лікування раку легені дозволять суттєво підвищити виживаність та покращити якість життя пацієнтів
Доп.точки доступа:
Гончарук, Є. \підгот.\

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Крячок, И. А.
    AL-амилоидоз: сложности и перспективы [Текст] / И. А. Крячок, Я. А. Степанишина // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 9-13. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
АМИЛОИДОЗ -- AMYLOIDOSIS (генетика, диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, осложнения, радиоизотопные изображения, ультрасонография, этиология)
ИММУНОГЛОБУЛИНОВ ЛЕГКИЕ ЦЕПИ -- IMMUNOGLOBULIN LIGHT CHAINS
ПАРАПРОТЕИНЕМИЯ -- PARAPROTEINEMIAS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
Аннотация: АL-амилоидоз — это диспротеиноз, вовлекающий различные органы и системы, что приводит к жизнеугрожающей органной недостаточности. Заболевание относительно редкое, и существенной проблемой является поздняя диагностика, особенно амилоидоза сердца. AL-амилоидоз развивается в результате внеклеточного отложения фибрилл, которые состоят из моноклональных легких цепей иммуноглобулинов (соотношение лямбда к каппа — 3:1). Даже при небольшом клоне плазматических клеток возможно развитие массивного поражения органа данными отложениями. Это состояние может сопровождать множественную миелому или другие варианты В-лимфопролиферативных заболеваний и диагностироваться синхронно. Амилоидоз часто не диагностируется, поскольку признаки и симптомы могут имитировать симптомы более распространенных заболеваний. С помощью ранней диагностики возможно предотвратить прогрессирующее повреждение органа. Корректное стадирование и определение прогностически значимых факторов до начала терапии чрезвычайно важны ввиду различных терапевтических подходов и определения стратегии в целом для каждого пациента индивидуально. Недостаток проспективных исследований, особенно III фазы, — одна из самых больших проблем в науке лечения AL-амилоидоза. Режимы терапии, применяемые для лечения пациентов с множественной миеломой, з разной степенью успеха используются в качестве терапии данного заболевания. В статье рассмотрены современные подходы к диагностике и лечению пациентов с амилоидозом легких цепей иммуноглобулинов, включая стандартные методы, а также исследуемые в данное время. Выживаемость при AL-амилоидозе зависит от распространенности поражения, количества органов, вовлеченных в патологический процесс. Наиболее значимым является наличие амилоидоза сердца, который расценивается в качестве неблагоприятного прогностического признака. Однако с эволюцией подходов к лечению у значительной части пациентов удается достичь успеха терапии. Оценка гематологического ответа является ключевым фактором
Доп.точки доступа:
Степанишина, Я. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Яценко, Л. Д.
    Обгрунтування застосування препаратів платини при лікуванні тричі негативного раку грудної залози [Текст] / Л. Д. Яценко // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 14-17. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ТРОЙНОЕ НЕГАТИВНОЕ НОВООБРАЗОВАНИЕ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ -- TRIPLE NEGATIVE BREAST NEOPLASMS (генетика, лекарственная терапия, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КАРБОПЛАТИН -- CARBOPLATIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЦИСПЛАТИН -- CISPLATIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Метою проведення огляду літератури став аналіз особливостей лікування пацієнток з тричі негативним раком грудної залози (РГЗ) на тлі застосування препаратів платини. Об’єкт і методи. Проаналізувати результати 30 публікацій останніх років, присвячених особливостям лікування хворих на РГЗ з тричі негативним фенотипом. Результати. Терапевтичні можливості при варіанті тричі негативного РГЗ обмежуються хіміотерапією, ефективність якої залишається нижчою у порівнянні з іншими підтипами РГЗ, що вимагає пошуку нових режимів хіміотерапії і маркерів прогнозування ефекту. При плануванні лікування тричі негативного РГЗ доводиться застосовувати нестандартні для РГЗ схеми і режими лікування, у тому числі препаратами платини. Висновки. Водночас даних для рекомендації використання препаратів платини як стандартної хіміотерапії при тричі негативному РГЗ сьогодні ще недостатньо, що зумовлює необхідність подальших поглиблених досліджень
Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Войленко, О. А.
    Зміни розміру локалізованого нирково-клітинного раку під впливом неоад’ювантної таргетної терапії [Текст] / О. А. Войленко // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 18-21. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Пазопаниб

   Сунитиниб


MeSH-главная:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, RENAL CELL (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (методы)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ -- MOLECULAR TARGETED THERAPY (методы)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета — визначити ефективність використання неоад’ювантної таргетної терапії (ТТ) у лікуванні хворих на локалізований нирково-клітинний рак (НКР). Об’єкт і методи. 58 пацієнтів із локалізованим НКР, яким в період з 2017 по 2018 р. проведено 2 блоки неоад’ювантної ТТ із визначенням об’єктивної відповіді на лікування та подальшим оперативним втручанням. Результати. Середня регресія пухлини після проведення ТТ — 20,5±14,3% (95% довірчий інтервал (ДІ) 16,8–24,3%). Оцінка за RECIST 1.1: стабілізація — 44 (76,9%) випадки; часткова регресія — 14 (24,1%); повна регресія — 0; прогресія захворювання — 0. Проведення неоад’ювантної ТТ сприяло зменшенню розміру НКР в середньому на 12,3 мм з 60,8±19,7 мм (95% ДІ 55,7–66) до 48,5±6,4 мм (95% ДІ 44,2–52,8) (t-test; р0,001) та збільшенню медіани об’єму функціонуючої паренхіми нирки на 21% з 62 (57–77) до 83 (70–90) мм (Mann — Whitney U Test; р0,001), що дозволило в 53 випадках (91,4%) провести резекцію нирки. Висновки. Неоад’ювантна ТТ у хворих на локалізований НКР зумовила регресію пухлини у середньому на 20,5±14,3%, збільшення медіани об’єму функціонуючої паренхіми нирки на 21% (р0,001), що дає можливість проведення подальшого органозберігаючого оперативного лікування
Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Бурлака, А. А.
    Хірургічна тактика при неколоректальних та нейроендокринних метастатичних ураженнях печінки [Текст] / А. А. Бурлака // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 22-25. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (вторичный, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (терапия)
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY (методы)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Досі маловивчена ефективність оперативного лікування метастатичного ураження печінки неколоректальним раком та пухлинами ненейроендокринного генезу (рак нирки, сечового міхура, яєчка, матки та придатків, шлунка, стравоходу, тонкої кишки, легені, меланома шкіри), чиї шляхи гематогенного метастазування не обмежуються тільки системою портальної вени, а поширюються із системним кровотоком. Мета. Виконати ретроспективний аналіз ефективності та безпеки резекцій печінки у хворих із метастазами неколоректального та ненейроендокринного генезу. Об’єкт і методи. Нами проведено ретроспективний аналіз результатів комбінованого лікування онкологічних хворих, які мали в анамнезі метастатичне ураження печінки, на основі бази даних Національного канцер-реєстру Національного інституту раку. Результати. Ретроспективно вивчено 287 випадків хірургічного та комбінованого лікування хворих онкологічного профілю, які мали метастатичне ураження печінки. Пацієнтів умовно стратифікували на 5 груп за морфологічними даними. Найбільшу частку цієї когорти становили пацієнти з онкогінекологічним генезом первинних пухлин (n=78; 27,2%), хворі на рак молочної залози (n=72; 25,1%) та група хворих на рак шлунка (n=70; 24,4%). Найменше хворих було в онкоурологічній групі (n=29; 10,1%). Також ми проаналізували результати виконання 38 (13,3%) резекцій печінки, чиї первинні пухлини мали різну локалізацію та гістологічну будову, зокрема рак гортані, трахеї, легені, язика (інші). Медіана загальної виживаності: онкогінекологічна група — 86,52±0,0 міс, інші — 22,42±9,63 міс, група раку молочної залози — 52,03±12,65 міс, група раку шлунка — 0 міс, онкоурологічна група — 50,98±18,38 міс. Висновки. Резекції печінки у хворих із ненейроендокринними та неколоректальними пухлинами є доцільними та безпечними. Віддалені результати є морфологічно залежними. Селекція до резекцій печінки у хворих із ненейроендокринними та неколоректальними пухлинами має включати оцінку ефективності системного доопераційного лікування, статус хворого та розбір мультидисциплінарною командою в спеціалізованих хірургічних центрах
Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Місце лімфаденектомії під час цистектомії при місцево-поширеному та метастатичному раку сечового міхура [Текст] / О. Е. Стаховський [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 26-29. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS (хирургия)
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY (методы)
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Лімфаденектомія є частиною стандартної цистектомії при інвазивних формах раку сечового міхура (РСМ), хоча її вплив на зменшення вираженості симптомів є абсолютно невідомим. Нашою метою було вивчення ефективності лімфаденектомії при хірургічному лікуванні хворих на місцево-поширений та метастатичний РСМ. Об’єкт і методи. Проспективне дослідження за участю 36 хворих на місцево-поширений та метастатичний РСМ. Пацієнтів розділено на 2 групи з урахуванням проведення стандартної тазової лімфаденектомії. При аналізі 2 груп не було статистичної різниці за основними показниками, такими як: вік, співвідношення чоловіків і жінок, стан ECOG та розподіл за стадіями TNM між групами. Результати. Не було статистично значущої різниці між групами в показниках післяопераційного перебування в стаціонарі, частоти переливання крові та періопераційних ускладнень. Аналіз виживаності не показав відмінностей у загальній виживаності через 2 і 3 роки: 58% проти 59% і 49% проти 49% відповідно для обох груп. Висновок. Дослідження показало, що у хворих на місцево-­поширений і метастатичний РСМ із вираженою симптоматикою може бути проведена цистектомія без стандартної лімфаденектомії. Такий підхід може поліпшити результати лікування, зменшуючи загальний операційний час й інтраопераційні ускладнення, пов’язані з лімфаденектомією, без впливу на загальну виживаність
Доп.точки доступа:
Стаховський, О. Е.
Войленко, О. А.
Семко, С. Л.
Пікуль, М. В.
Кононенко, О. А.
Вітрук, Ю. В.
Стаховський, Е. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Жирова тканина та її роль у мікрооточенні клітин аденокарциноми колоректального раку [Текст] / А. А. Бурлака [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 30-33. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (диагностика, кровь, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
НОВООБРАЗОВАНИЙ МИКРООКРУЖЕНИЕ -- TUMOR MICROENVIRONMENT
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
Аннотация: Актуальність. За останні десять років наше розуміння механізмів впливу жирової тканини (ЖТ) на пухлинне прогресування значно розширилося, однак до цього часу не розкрито механізми взаємодії адипоцитів із клітинами раку прямої кишки (РПК) за умов проведення променевої та хіміопроменевої терапії. Об’єкт і методи. Проведено проспективне рандомізоване одноцентрове дослідження. У дослідженні брали участь 110 хворих на місцево-поширений рак прямої кишки (мпРПК; ymrT3-4aN0-2M0-1, CRM-positive) з надмірною масою тіла в період з січня 2016 р. до грудня 2018 р. Пацієнтів рандомізували у співвідношенні 1:1 на основну групу (група А; n=57; променева терапія сумарною вогнищевою дозою 50,4 Гр (1,8 Гр х 28) та поліхіміотерапія на основі оксаліплатину) та групу порівняння (група Б; n=53; променева терапія сумарною вогнищевою дозою 50,4 Гр (1,8 Гр х 28) та монохіміотерапія на основі фторпіримідинів). Результати та їх обговорення. Зареєстровані рівні швидкості генерування супероксидних радикалів у ЖТ, яка контактувала з пухлиною, становили 0,58±0,15 (група А) та 0,70±0,12 нмоль/г тканини·хв (група Б) (р0,001). У крові цих хворих виявлено зростання рівня вільних жирних кислот: у групі А до значень 2,05±0,15 ммоль/л, а в групі Б цей показник становив 2,48±0,20 ммоль/л при нормі 0,57±0,11 ммоль/л. Рівні 8-‐оксогуаніну в прилеглій до пухлини ЖТ хворих досліджуваних груп не мали статистично значущої відмінності — 0,80±0,08 та 0,84±0,13 відповідно для груп А та Б (р
Доп.точки доступа:
Бурлака, А. А.
Вовк, А. В.
Звірич, В. В.
Бурлака, А. П.
Ганусевич, І. І.
Вірко, С. В.
Колеснік, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Можливості променевих методів у діагностиці злоякісних пухлин яєчника [Текст] / Г. В. Лаврик [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 34-41. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (диагностика, рентгенография, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
Аннотация: Мета. Підвищити ефективність променевої діагностики та оптимізувати моніторинг лікування хворих зі злоякісними новоутвореннями яєчника шляхом застосування інноваційних методик та визначення їх ефективності. Об’єкт і методи. Матеріали дослідження базуються на проведенні комплексного променевого обстеження 60 хворих на рак яєчника (РЯ) та аналізі його безпосередніх результатів у рамках фрагмента науково-дослідної роботи періоду 2017–2018 рр. Усім пацієнткам проведено ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза, черевної порожнини та заочеревинного простору (всього 176 досліджень); 30 хворим — магнітно-резонансну томографію (МРТ) органів малого таза для уточнення розповсюдження пухлинного процесу: як базові дослідження, для планування лікування та його оцінки (всього 57 досліджень). Стадіювання РЯ проводили відповідно до класифікації FIGO (2013 р.) Морфологічну верифікацію проведено усім пацієнткам — підтверджено аденокарциному різного ступеня диференціювання. Групу порівняння сформували 20 пацієнток, у яких виявлено доброякісні новоутворення яєчника. Результати. Визначено та уточнено візуальні найбільш значущі ультразвукові та магнітно-­резонансні ознаки РЯ, що характеризують активність злоякісного процесу. Визначено інформативність (чутливість, специфічність і точність) УЗД, МРТ, МРТ + дифузійно-зважених зображень для виявлення новоутворення в яєчнику. Розроблено алгоритм променевого обстеження жінок при підозрі на злоякісні новоутворення яєчника з метою своєчасної діагностики, моніторингу лікування. Висновки. Застосування комплексу променевих методів дослідження дозволило підвищити ефективність діагностики злоякісних новоутворень яєчника, визначити пріоритетність та доцільність їх використання у лікуванні, діагностичному моніторингу, виявленні рецидиву
Доп.точки доступа:
Лаврик, Г. В.
Головко, Т. С.
Шевчук, Л. А.
Бакай, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Значение экспрессии коллагена IV типа, Кі-67 и ММР-9 в мышечно-неинвазивном уротелиальном раке мочевого пузыря для прогноза течения заболевания [Текст] / И. И. Яковцова [и др.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 42-45. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS (диагностика)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
KI-67 АНТИГЕН -- KI-67 ANTIGEN (анализ)
КОЛЛАГЕН ТИПА IV -- COLLAGEN TYPE IV (анализ)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9 (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Рак мочевого пузыря (РМП) в 70–80% случаев диагностируют на мышечно-неинвазивной стадии, при этом рецидивы возникают у порядка 70% пациентов. В рутинной диагностике неинвазивного уротелиального рака мочевого пузыря (НУРМП) (стадии T1) иммуногистохимическое исследование может дать объективную оценку биологическому поведению опухоли, а также служить критерием прогноза течения заболевания. Цель исследования — изучение экспрессии маркеров Ki-67, матриксной металлопротеиназы-9 (matrix metalloproteinase-9 — ММР-9) и коллагена IV типа в НУРМП для выявления критериев прогноза рецидивирования и прогрессии заболевания. Объект и методы. Сформированы две группы исследования: НУРМП без рецидивирования — I группа (14 случаев), первичные НУРМП с рецидивированием без прогрессии — II группа (14 случаев) и первичные НУРМП с рецидивированием и прогрессией во вторичной опухоли в виде инвазии в мышечный слой стенки — III группа (14 случаев). Иммуногистохимическое исследование проводилось с использованием первичных моноклональных антител фирмы DAKO к коллагену IV типа, ММР-9 и Ki-67. Показатели экспрессии маркеров, связанных с иммунным ответом, изучали в трех полях зрения микроскопа на гистологических срезах с наиболее выраженной экспрессией при увеличении ×400. Подсчет количества экспрессирующих маркеры клеток проводился на микроскопе Primo Star с фотокамерой при увеличении объектива ×400 раз с помощью программы Adobe Photoshop CS6. Площадь тестирования составила 0,057 мм2 (57 000 мкм2). Для оценки иммуногистохимической реакции использовали полуколичественную шкалу от 0 до 3 с учетом процента экспрессирующих маркер клеток в поле зрения. Реакция на Ki-67: 1 балл — до 20% опухолевых клеток в поле зрения, 2 балла — 20–50% опухолевых клеток, 3 балла — более 50% опухолевых клеток. Реакция на коллаген IV типа: 0 — отсутствие реакции или экспрессия в менее 5% площади опухоли, 1 балл — слабая, прерывистая экспрессия маркера, 2 балла — непрерывное четкое окрашивание базальных мембран. Реакция на ММР-9: 1 балл — до 50% опухолевых клеток, 2 балла — более 50% опухолевых клеток различной степени интенсивности, 3 балла — интенсивная экспрессия 100% опухолевых клеток. Результаты и их обсуждение. Для НУРМП высокой степени злокачественности характерна экспрессия Ki-67 более 20% опухолевых клеток (р0,0001), выраженная экспрессия MMP-9 (р0,05) и отсутствие реакции на коллаген IV типа (р0,01), что определяет эти маркеры как критерии злокачественности НУРМП. В I группе НУРМП экспрессия Ki-67 и ММР-9 ниже, чем в III (р0,01 и р0,03 соответственно). Слабая экспрессия ММР-9 и Ki-67 (до 20% опухолевых клеток) характерна для I группы (р0,03 и р0,005 соответственно), выраженная экспрессия Ki-67 (более 50% опухолевых клеток) — для III группы (р0,03). Прослежена прямая корреляционная зависимость между экспрессией Ki-67 и ММР-9 (р0,01) и обратная зависимость между экспрессией Ki-67 и коллагена IV типа (р0,01), ММР-9 и коллагена IV типа, что характеризует взаимосвязь процессов повышения пролиферативной активности раковых клеток с возрастанием их способности к продуцированию металлопротеиназ и разрушению экстрацеллюлярного матрикса, и коллагена IV типа в частности. Эти изменения приводят к более агрессивному биологическому поведению опухоли и могут служить критериями прогноза заболевания
Доп.точки доступа:
Яковцова, И. И.
Титов, Е. В.
Ивахно, И. В.
Долгая, О. В.
Данилюк, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Особливості прогресії раку грудної залози після лікування [Текст] / Ю. Я. Чупровська [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 46-49. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, классификация, терапия)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
Аннотация: Вступ. Незважаючи на стрімкий розвиток онкології, прогнозування метастазування раку грудної залози (РГЗ) залишається надзвичайно важливим та нез’ясованим питанням. Ретроспективне вивчення особливості виникнення прогресії РГЗ дасть змогу глибше зрозуміти стан проблеми, що стане основою для проведення подальших досліджень, спрямованих на виявлення об’єктивних критеріїв прогнозу прогресії РГЗ. Об’єкт і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 242 амбулаторних карт хворих на РГЗ. Пацієнтки, залежно від наявності прогресії РГЗ після лікування, поділені на дві групи — 179 (74,0%) осіб «без прогресії РГЗ» та 63 (26,0%) пацієнтки «з верифікованою прогресією РГЗ». Мета роботи. Дослідити клінічно-статистичні особливості перебігу РГЗ із прогресією пухлинного процесу залежно від стадії захворювання та молекулярного підтипу новоутворення. Обговорення результатів. Отримані результати дослідження свідчать про чітку залежність між зростанням відсотка осіб із прогресією РГЗ та стадією захворювання. Відмічається відсутність вірогідної різниці між обома дослідними групами за середнім віком жінки, частотою ураження правої або лівої грудної залози, кількістю уражених метастазами регіонарних лімфатичних вузлів, за винятком середнього розміру пухлини, де показники у пацієнтів з верифікованим продовженням РГЗ вірогідно вищі. Найбільший термін до верифікації прогресії РГЗ характерний для IIB стадії захворювання при люмінальному А підтипі пухлини. Найбільша частота метастазування РГЗ відмічається у кістки, печінку та легені. Висновки. 1. Вік жінки, локалізація новоутворення у правій або лівій грудній залозі, кількість уражених метастазами регіонарних лімфатичних вузлів не впливають на прогресію РГЗ. 2. При прогресії РГЗ відмічається більший розмір пухлини, особливо при люмінальному А підтипі. 3. Найбільший термін до верифікації прогресії РГЗ характерний для IIB стадії захворювання при люмінальному А підтипі пухлини. 4. РГЗ найбільш часто метастазує у кістки, печінку та легені
Доп.точки доступа:
Чупровська, Ю. Я.
Іващук, О. І.
Бодяка, В. Ю.
Церковний, Ю. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


   
    Променеві методи дослідження у моніторингу лікування хворих на метастатичний рак піхви [Текст] / Т. С. Головко [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 50-54. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ВЛАГАЛИЩА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VAGINAL NEOPLASMS (вторичный, диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, ультрасонография)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, радиотерапия, терапия, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Головне завдання динамічного спостереження пацієнток у віддалені строки після проведення консервативного лікування — своєчасне виявлення рецидиву захворювання. Для цього застосовують променеві методи, насамперед ультразвукове дослідження (УЗД) та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Мета роботи — визначити інформативність променевих методів дослідження у моніторингу лікування хворих з метастатичним раком піхви. Об’єкт і методи дослідження. Проведено комплексне променеве обстеження із застосуванням УЗД та МРТ у 20 хворих на метастатичний рак піхви до, під час та після поєднаного променевого лікування на тлі використання хіміорадіомодифікаторів для оцінки його ефективності. Контрольна група — 10 пацієнток без ознак продовження хвороби. УЗ- та МР-семіотику зіставлено з клінічним перебігом хвороби та даними морфологічного дослідження. Результати. Визначено УЗ- та МР-ознаки метастатичного раку піхви та його регресу при консервативному лікуванні. Чутливість, специфічність і точність для виявлення метастатичного раку піхви при УЗД становили 75,0; 80,0 та 76,7% відповідно, а при МРТ — 85,0; 90,0 та 86,6% відповідно. Чутливість, специфічність і точність оцінки ефективності консервативної терапії метастатичного раку піхви при УЗД становили 62,5; 75,0 та 65,0%, при МРТ — 75,0; 87,0 та 77,5% відповідно. Висновки. УЗД та МРТ є інформативними методами для виявлення та оцінки ефективності консервативної терапії метастатичного раку піхви
Доп.точки доступа:
Головко, Т. С.
Іванкова, В. С.
Бакай, О. О.
Шевчук, Л. А.
Барановська, Л. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


   
    Бульозний пемфігоїд Левера у хворого на метастатичний рак легені після лікування атезолізумабом [Текст] / І. О. Винниченко [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 55-57. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Атезолизумаб

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ ГУМАНИЗИРОВАННЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL, HUMANIZED (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПЕМФИГОИД БУЛЛЕЗНЫЙ -- PEMPHIGOID, BULLOUS (диагностика, лекарственная терапия, химически вызванный)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Наведено клінічний випадок розвитку бульозного пемфігоїду Левера у хворого на метастатичний рак легені після лікування атезолізумабом. Мета. Розглянути основні механізми розвитку аутоімунного ураження шкіри та особливості лікування при цьому захворюванні. Об’єкт і методи. Аналіз даних зарубіжної наукової літератури стосовно механізму розвитку бульозного пемфігоїду Левера. Опис клінічного спостереження. Використано науково-дослідницький, аналітичний та узагальнюючий методи дослідження. Результати. Бульозний пемфігоїд може розвиватися внаслідок впливу на імунологічні контрольні точки, що призводить до порушення балансу між імунною толерантністю та реактивністю. Висновки. Бульозний пемфігоїд Левера у цього пацієнта — це рідкісний прояв аутоімунного ураження шкіри внаслідок прийому PD-L блокатора атезолізумабу. Прогноз для пацієнтів є несприятливим
Доп.точки доступа:
Винниченко, І. О.
Москавленко, Ю. В.
Винниченко, О. І.
Москаленко, Р. А.
Піддубний, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


   
    Сучасні підходи до діагностики та лікування злоякісних захворювань [Текст] : науково-практична конференція (для молодих вчених) (22 березня 2019р., м. Київ) // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 58-62

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


    Болгова, Л. С.
    Гістологічні типи пухлин жирової тканини та їх характеристика [Текст] / Л. С. Болгова, О. І. Алексеєнко, А. О. Пономаренко // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 58


MeSH-главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ, СОСТОЯЩИЕ ИЗ ЖИРОВОЙ ТКАНИ -- NEOPLASMS, ADIPOSE TISSUE (диагностика)
Аннотация: Показники особливостей структури пухлин м’яких тканин (ПМТ) наразі не представлені в Національному канцер-реєстрі України. Зважаючи на це, подаємо характеристику одних з найбільш поширених новоутворень м’яких тканин — жирової тканини. Мета: визначити гістологічні типи новоутворень жирової тканини (НЖТ) і провести їх багатофакторний аналіз. Об’єкт і методи. Вивчено статистичний матеріал 3574 хворих з ПМТ, з них — 503 з НЖТ, які обстежувалися і лікувалися в Національному інституті раку з 2009 по 2018 р. Проведено ретроспективне дослідження гістологічних типів НЖТ, діагностованих цитологічним та гістологічним методами, у пацієнтів чоловічої і жіночої статі у віковому аспекті. Результати. Хворих з НЖТ було 503 (14,1%) в групі ПМТ. Визначено, що НЖТ часто виникали у жінок — 356 (70,7%) випадків. Найбільша кількість пацієнтів була у віковому інтервалі після 60 років — 233 (46,3%). При дослідженні НЖТ виявлено 190 (37,8%) їх злоякісних форм — ліпосарком. При цьому відмічено різні морфологічні підтипи у 17 (3,4%) хворих: міксоїдна — у 8 (1,6%), високодиференційована — 4 (0,8%), плеоморфна — 2 (0,4%), дедиференційована — 2 (0,4%) і ембріональна ліпосаркоми — 1 (0,2%). Більшість НЖТ становили доброякісні пухлини у 311 (61,8%) пацієнтів. Серед них у 178 (57,2%) встановлено ліпоми і у 133 (42,8%) — ліпоми з різними компонентами мезенхімних тканин: фіброліпома — у 65 (20,9%), ангіоміоліпома — 47 (15,1%), ангіоліпома — 20 (6,5%) та ліполейоміома — 1 (0,3%) хворих. Крім того, у 2 (0,4%) пацієнтів виявлено непухлинні захворювання жирової тканини. Висновки. Таким чином, визначено гістологічні типи 503 НЖТ, серед яких переважали доброякісні процеси у 313 (62,2%) хворих. При цьому в 133 (42,8%) випадках вони мали багатокомпонентну гістологічну структуру, що обґрунтовує їх назву — мезенхімальні. Ліпосаркоми діагностовано у 190 (37,8%) пацієнтів. Відмічено, що частіше доброякісні і злоякісні НЖТ розвиваються у жінок віком старше 60 років
Доп.точки доступа:
Алексеєнко, О. І.
Пономаренко, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.


    Бурлака, А. А.
    Хірургія печінки при метастатичному колоректальному раку: зняття обмежень [Текст] / А. А. Бурлака, А. А. Шудрак, О. О. Колеснік // Клінічна онкологія : науково-практичний журнал. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 58


MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (вторичный, хирургия)
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (терапия)
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY (методы)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Ефект ішемії-реперфузії (І/Р) в печінці найчастіше виникає при виконанні великих та розширених резекцій печінки, зокрема при оклюзії притоку крові маневром Прінгла (МП), тотальній оклюзії притоку та відтоку. Навіть за відсутності оклюзії портального притоку крові оксигенація печінки значно знижується під час мобілізації/ретракції органа та його підготовки до транссекції паренхіми, що призводить до додаткового пошкодження та загибелі гепатоцитів. Печінка з фіброзом, стеатозом в умовах токсичного пошкодження хіміотерапією є більш чутливою до пошкоджувального впливу І/Р. На тваринних моделях доведено, що пошкодження внаслідок МП та І/Р під час резекції печінки призводить до дисфункції гепатоцитів, підвищення рівня прозапальних цитокінів та матриксних металопротеїназ в оперованій печінці, в подальшому може стимулювати прогресування мікрометастазів карциноми метастатичного колоректального раку (мКРР). Об’єкт і методи. Дослідження передбачало проведення ретроспективного аналізу впливу методології виконання резекцій печінки на прогноз виживаності хворих мКРР. Проводився аналіз клінічних даних за останні 10 років з архіву історій хвороби та канцер-реєстру на базі Національного інституту раку. Результати. Медіана виживаності хворих становила 25,61±5,2 міс, 24,07±4,7 міс, 14,03±2,9 міс та 27,87±9,4 міс відповідно для груп А (ІОП+), В (ІОП–), В (ІОП+) та А (ІОП–) (р=0,03). Таким чином, хворі на мКРР, оперовані із застосуванням МП та з ішемією оперованої печінки в післяопераційний період, мали достовірно найгірший онкологічний прогноз. Висновки. Отримані власні результати свідчать про негативний вплив застосування МП на виживаність хворих на мКРР. Ішемія оперованої печінки може бути новим фактором онкологічного прогнозу та індикатором якості хірургічного лікування. Вважаємо за необхідне проаналізувати групу хворих на мКРР, що були оперовані із застосуванням модифікованого МП, а також вивчити проблему впливу патологічного ефекту І/Р на ініціацію пухлинного росту в умовах рандомізованого дослідження
Доп.точки доступа:
Шудрак, А. А.
Колеснік, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.


    Вавілон, Н. Є.
    Рідкісний випадок муцинозної карциноми волосистої частини голови у практиці лікаря отоларинголога-онколога [Текст] / Н. Є. Вавілон, О. М. Дідич, Ю. Г. Карпенко // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 58-59


MeSH-главная:
ПОТОВЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SWEAT GLAND NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
КОЖА ВОЛОСИСТОЙ ЧАСТИ ГОЛОВЫ -- SCALP (патология)
КОЖИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SKIN NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Онкологічні захворювання є актуальною проблемою всього людства. Існує певна настороженість лікарів щодо найбільш поширених онкозахворювань, тоді як рідкісні пухлини створюють суттєві труднощі для діагностики та лікування. Муцинозна екринна карцинома — вкрай рідкісна злоякісна пухлина шкіри, яка виникає з потових залоз. У медичній літературі описано менше 150 випадків цієї патології. Поширеність: у 2 рази частіше виявляють у чоловіків, вік виникнення — від 50 до 70 років. Найчастіше пухлини виникають на повіках (41%), у решті випадків — на шкірі голови (17%), обличчі (14%), у пахвових западинах (9%), на грудях/животі (7%), зовнішніх статевих органах (4%), шиї (2%), кінцівках (2%), у кутах очної щілини (2%), пахової ділянки (1%) і на вухах (1%). Мета дослідження. Підвищити точність діагностики та лікування такого рідкісного захворювання, як муцинозна карцинома. Об’єкт і методи. Окрім імунного фарбування для підтвердження пухлинного походження, гістологічні ознаки можуть допомогти в диференціації між основними та метастатичними карциномами молочної залози, шлунково-кишкового тракту, яєчника, легені. Первинні ураження, як правило, мають більш організовані епітеліальні клітини, на відміну від метастатичних клітин. Зазвичай пухлина проявляється у вигляді солітарного вузла діаметром 0,5–3 см з гладкою поверхнею, кольору шкіри або злегка блакитного відтінку, щільно-еластичної консистенції, інколи із виразкуванням. Скупчення клітин містяться в «озерах» муцину, розділених тонкими перетинками. Ступінь клітинної атипії може бути різноманітним. Пухлинні клітини можуть формувати залозисті та протокоподібні структури у вигляді комплексів солідного, криброзного, аденокістозного і папілярного типу. По периферії можуть розміщуватися клітини з апокринним типом секреції. Результати. Хвороба має відносно хороший прогноз, метастазує рідко, але частота рецидивів висока — понад 29%. Низький метастатичний потенціал пов’язаний з аваскулярною характеристикою пухлини. Незважаючи на це, пухлина стійка до хіміо- та променевої терапії, тому методом вибору при лікуванні залишається висічення з відступом від країв близько 1 см, оскільки існує високий ризик рецидиву. У своїй практиці ми спостерігали один випадок муцинозної карциноми. Хвора Г. 1949 р.н. звернулася в поліклініку Хмельницького обласного онкологічного диспансеру зі скаргами на наявність пухлини на шкірі волосистої частини голови. З анамнезу стало відомо, що новоутворення наявне багато років, з неухильним повільним ростом. Об’єктивно: на тім’яно-потиличній ділянці справа щільно-еластичне солітарне новоутворення, рухоме, з флуктуацією, діаметром 4,0 см, кольору шкіри, з поверхневим виразкуванням. Хворій виконано оперативне втручання в обсязі радикального висічення новоутворення. Отримано патогістологічний висновок — муцинозний рак, для виключення вірогідності метастазу необхідне клінічне дообстеження з метою виявлення первинного вогнища. Проведено рентгенологічне обстеження органів грудної порожнини, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, нирок, слинних залоз, мамографію, езофагогастродуоденоскопію. Враховуючи відсутність даних про первинне вогнище, пухлину волосистої частини голови розцінено як первинну. Хвора отримала ад’ювантний курс поліхіміотерапії за схемою: доксорубіцин 100 мг, цисплатин 100 мг та післяопераційний курс близькофокусної рентгенотерапії на ложе пухлини і ділянку післяопераційного рубця сумарною вогнищевою дозою 64 Гр. Під час контрольного огляду через 1 та 3 міс ознак рецидиву пухлини не виявлено. Висновки. Муцинозна екринна карцинома — рідкісна первинна карцинома потових залоз із низьким ступенем злоякісності, що потребує настороженості лікарів щодо її діагностики та лікування
Доп.точки доступа:
Дідич, О. М.
Карпенко, Ю. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.


    Горошенко, О. В.
    КТ та МРТ для виявлення та диференційної діагностики мас та вузлів межистіння [Текст] / О. В. Горошенко // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 59


MeSH-главная:
СРЕДОСТЕНИЕ -- MEDIASTINUM (патология, рентгенография)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
Аннотация: Медіастинальні маси та вузли часто зустрічаються як у пацієнтів із відомою онкологічною патологією, так і як випадкові знахідки при обстеженні органів грудної порожнини. В еру широкого використання комп’ютерної томографії (КТ) такі виявлення почастішали, що створило проблему алгоритму диференційної діагностики цих мас для визначення правильної тактики лікування чи спостереження, уникнення невиправданих інтервенцій. Мета: ознайомити колег із підходами до виявлення та оцінки вузлів/мас межистіння, використання КТ та магнітно-резонансної томографії (МРТ) для їх виявлення, спостереження, диференційної діагностики. Висновки. КТ та МРТ дозволяють впевнено виявляти, оцінювати медіастинальні вузли та маси. Найбільшу цінність для вирішення цих завдань має МРТ за рахунок високої м’якотканинної роздільної здатності, можливості виявлення дрібних включень жирової тканини. Однак потенціал діагностичних зображень поки лишається обмеженим; у таких ситуаціях для вирішення діагностичних питань варто використовувати інтервенцію для морфологічної верифікації вузлів/мас
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.


    Добринський, О. Л.
    Варіанти анастомозів при лапароскопічних резекціях шлунка [Текст] / О. Л. Добринський // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 59-60


MeSH-главная:
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: За даними Національного канцер-реєстру України, рак шлунка займає чільне місце серед онкологічних захворювань. Одним із провідних методів лікування є хірургічний. З метою зменшення післяопераційних ускладнень, зниження оперативної травматизації, кращої візуалізації структур та більш делікатної роботи з ними останнє десятиліття почали використовувати лапароскопічні хірургічні втручання. Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що лапароскопічні оперативні втручання при раку шлунка є актуальною темою сьогодення. Мета: описово-порівняльна характеристика лапароскопічних анастомозів при: дистальних резекціях шлунка; проксимальних резекціях шлунка; гастректомії. Об’єкт і методи. Об’єктом дослідження стали: дистальні резекції шлунка з відновленням неперервності шлунково-кишкового тракту (ШКТ) такими способами, як: Більрот І (БІ), Більрот ІІ (БІІ), метод за Ру, дельта-анастомоз; гастректомія з відновленням неперервності ШКТ способом циркулярного та лінійного степлера; проксимальні резекції шлунка з відновленням неперервності ШКТ за Ру. Результати. При дистальних резекціях шлунка з відновленням неперервності ШКТ способом БІ, БІІ отримано такі результати: загальний відсоток ускладнень при БІ — 11,4%, БІІ — 16,9%; кровотечі при БІ — 1,4%, БІІ — 1,0%; неспроможність кукси дванадцятипалої кишки при БІ — 0%, БІІ — 0,2%; неспроможність анастомозів при БІ — 0,2%, БІІ — 0,3%; стриктури при БІ — 0,5%, БІІ — 1,3%. При порівнянні способів БІ і методу за Ру відмічали такі симптоми: печія при БІ — 37%, Ру — 7%; діарея при БІ — 18%, Ру — 8%; запор при БІ — 9%, Ру — 11%; демпінг-синдром при БІ — 9%, Ру — 7%; кровотечі при БІ — 1,4%, Ру — 0%; стриктури БІ — 0,5%, Ру — 1,1%. При гастректомії відновлення неперервності ШКТ за способами циркулярного степлера (одиночного (ОС) та подвійного/напівподвійного (П/НПС) та лінійного степлера отримано такі дані стосовно стриктур після анастомозування: у роботі Choi et al. (2015): ОС — 0%, П/НПС — 21,7%; Amisaki et al. (2015): ОС — 0%, П/НПС — 44,4%; Kosuga et al. (2015): ОС — 6,2%, П/НПС — 18,3%. При виконанні проксимальної резекції шлунка відновлення неперервності ШКТ за методом Ру дало такі результати: печія — 12,5%, дисфагія — 12,5%, регургітація — 0%, демпінг-синдром — 12,5%, стенозування — 0%. Висновки. Дистальна резекція шлунка: БІ — більш фізіологічний; БІІ — менше напруження на анастомоз, технічно простіший; за методом Ру — нижчий ризик рефлюксу жовчі; при пілорозберігаючій операції можливе виконання інтракорпорального дельта-анастомозу. При гастректоміях відновлення неперервності ШКТ за методом Ру — стандарт операцій. При проксимальних резекціях основна проблема — рефлюксна хвороба
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.


   
    Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози: світова практика та власний досвід [Текст] / І. М. Мотузюк [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 60


MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, профилактика и контроль)
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ -- NEOPLASTIC SYNDROMES, HEREDITARY (генетика, профилактика и контроль)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Аннотация: Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози (РГЗ), серед яких найбільш частими є BRCA1/2 мутації, широко використовуються у всьому світі. Як відомо, BRCA1/2 мутації підвищують ризик виникнення РГЗ до 85%, раку яєчника — до 65% (BRCA1) і 23% (BRCA2), а також пухлин низки інших локалізацій. Дискутуються питання доцільності та користі профілактичної хірургічної тактики для таких хворих. Мета: дослідити ефективність виконання профілактичних операцій для носіїв мутацій генів спадкового РГЗ у світовій практиці та узагальнити власний досвід з цього питання. Об’єкт і методи. Виконано огляд літератури з ефективності профілактичних операцій (профілактична білатеральна мастектомія (ПБМ), профілактична контралатеральна мастектомія (ПКМ), профілактична білатеральна сальпінгоофоректомія (ПБСО)) щодо наступних питань: 1) зниження ризику виникнення РГЗ; 2) зниження смертності від усіх причин; 3) зниження смертності, пов’язаної з РГЗ. Оцінено тенденції за власними спостереженнями в Україні. Результати. Для здорових носіїв BRCA1/2 мутацій ПБСО знижує: 1) ризик РГЗ на 45% (p0,05); 2) смертність від усіх причин на 65% (p0,05); 3) для смертності, пов’язаної з РГЗ, достовірність не доведено (p0,05). Для хворих на РГЗ носіїв BRCA1/2 мутацій ПБСО достовірно знижує: 1) смертність від усіх причин на 57% (p0,05); 2) смертність, пов’язану з РГЗ, на 66% (p0,05). Для здорових носіїв BRCA1/2 мутацій ПБМ достовірно знижує ризик РГЗ на 90% (p0,05), однак не доведено достовірність щодо зниження смертності від усіх причин та пов’язаної з РГЗ (p0,05). Для хворих на односторонній РГЗ носіїв BRCA1/2 мутацій ПКМ достовірно знижує ризик контралатерального РГЗ на 93% (p0,05), смертність від усіх причин на 49% (p0,05), смертність, пов’язану з РГЗ, на 48% (p0,05) для періоду спостереження 20 років. ПКМ з ПБСО разом достовірно знижують смертність від усіх причин на 85,5% (p0,05). Через малу кількість пацієнтів та необхідність тривалого спостереження на сьогодні неможливо оцінити зазначені вище показники в Україні. Однак використання світових даних під час консультування схиляє більшість пацієнтів до обрання профілактичних тактик. Так, у Нью-Джерсі (США) кількість ПКМ поступово зростала (з 3,72% у 2004 р. до 10,82% у 2014 р.), і схожа тенденція спостерігається, за нашими даними, впродовж останніх років в Україні. Поряд з потенційною користю в аспекті зниження смертності важливим факторами для багатьох пацієнтів є шанс уникнути повторного лікування та можливість знизити онкологічну стурбованість. Висновки. Кожен пацієнт повинен отримувати повну інформацію про стан свого здоров’я, генетичні зміни та пов’язані з ними ризики, а також про переваги, недоліки та обмеження профілактичних заходів, у тому числі хірургічних. Пацієнт має право обирати найбільш правильний для себе варіант лікування, враховуючи надану лікарем інформацію та власні переконання. Доцільність виконання профілактичної операції є командним рішенням лікаря і пацієнта після його повного інформування
Доп.точки доступа:
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Ковтун, Н. В.
Костюченко, Є. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.


   
    Fast-track у хворих на рак грудної залози при виконанні онкопластичних і реконструктивних операцій [Текст] / І. М. Мотузюк [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 60-61


MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (хирургия)
Аннотация: Виконання онкопластичних та одномоментних реконструктивних оперативних втручань у хворих на рак грудної залози (РГЗ) підвищує ризик післяопераційних ускладнень, збільшення термінів перебування пацієнтів у стаціонарі, відтермінування ад’ювантного лікування у порівнянні зі стандартними хірургічними операціями. Розв’язанням наведених проблем стало розроблення та впровадження програми хірургії швидкого відновлення Fast-track surgery (FTS). Мета: оцінити доцільність та покращити результати лікування хворих на РГЗ шляхом використання мультимодальної програми FTS при виконанні одномоментних онкопластичних та реконструктивних операцій. Об’єкт і методи. У дослідження залучено 749 хворих на РГЗ T1–4N0–3M0 віком від 18 до 70 років, загальний стан яких за шкалою ECOG ≤2. Основну групу становили 253 хворих на РГЗ, в якій було використано концепцію FTS, контрольну — 496 пацієнток без використання FTS, які лікувалися з грудня 2010 р. по грудень 2014 р. Результати. Серед 253 пацієнток основної групи середній ліжко-день перебування в стаціонарі становив 14,27±7,00 доби, а в контрольній групі серед 496 пацієнток — 20,11±7,70 доби (p0,001). Термін перебування пацієнток у стаціонарі в основ­ній групі був меншим на 8 днів порівняно з контрольною групою. Середній ліжко-день без проведення ад’ювантної хіміотерапії (АХТ) становив 16,4 доби, а при виконанні АХТ — 20,1 доби (р0,001). Різниця між ліжко-днем з АХТ та без АХТ була у 2,7 раза меншою в FTS групі проти групи контролю. Висновки. Наведені дослідження дозволяють рекомендувати концепцію FTS для впровадження в практику спеціалізованих відділень, оскільки програма FTS довела свою ефективність в хірургії РГЗ, у тому числі для онкопластичних та реконструктивних операцій, що забезпечить меншу тривалість перебування хворих в стаціонарі, зменшення післяопераційних ускладнень та швидше відновлення після операції
Доп.точки доступа:
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Понятовський, П. Л.
Костюченко, Є. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-20    21-26 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)